ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Ахновська Інна Олександрівна

УДК 658.15:330.342.22

РЕГУЛЮВАННЯ ПЛАТІЖНОГО ОБОРОТУ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА

Спеціальність 08.02.03 – Організація управління, планування та регулювання

економікою

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

Єгоров Петро Володимирович,

Донецький національний університет,

декан обліково-фінансового факультету,

завідувач кафедри фінансів і банківської справи

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Костирко Лідія Андріївна, Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля, завідувачка кафедри фінансів (м.Луганськ)

кандидат економічних наук, доцент Іонін Євген Євгенович, Донецький національний університет, завідувач кафедри економічного аналізу господарської діяльності (м.Донецьк)

Провідна установа:

Запорізький національний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра фінансів і кредиту (м.Запоріжжя)

Захист відбудеться 27 червня 2006 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.07 по захисту дисертацій у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінцев, 198а, у залі засідань ради

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24

Автореферат розісланий 15 травня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Беспалова А.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Своєчасність і повнота виконання грошових зобов'язань суб'єктами господарювання перед діловими партнерами, трудовим колективом і бюджетом є необхідною умовою підвищення ефективності та розширення масштабів суспільного відтворення. Разом з тим, враховуючи, що суб'єкти господарювання функціонують у нестабільному економічному середовищі, наявність їхньої простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості є важливим характерним проявом складності забезпечення безперервності платіжного обороту. Сьогодні питома вага простроченої заборгованості в загальній сумі дебіторської заборгованості складає 21,6 %, кредиторської – 22,2 %. Це обумовлює погіршення фінансового стану і збільшення рівня неплатоспроможності суб'єктів господарювання. За цих умов ще більш актуальною стає необхідність нормалізації платіжного обороту суб'єктів господарювання для забезпечення його безперервності як у короткостроковому, так і в довгостроковому періодах. Її досягнення вимагає нових підходів до регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання.

Вагомий внесок у розвиток питань регулювання платіжного обороту зробили вітчизняні та зарубіжні вчені: М.Березіна, В.Бочаров, В.Бєлолипецький, І.Бланк, А.Гальчинський, В.Геєць, А.Генкін, А.Гончарук, М.Делягін, І.Жиляєв, Л.Костирко, М.Крейніна, О.Махмудов, М.Павловський, В.Пашковський, М.Швайка, М.Шмельов, О.Яковлев, Р.Девідсон, К.Хендлі.

Однак, незважаючи на значну кількість досліджень у цій галузі, багато проблем залишаються дискусійними і недостатньо розробленими, що впливає на ефективність регулювання платіжного обороту. Методи, за якими здійснюється регулювання, реалізуються на практиці безсистемно, відірвано від нормативної та організаційної бази управління економікою, що має негативний вплив на її стан та динаміку розвитку. У зв'язку з цим, є актуальною розробка дієвих та ефективних механізмів регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання, які дозволять забезпечити безперервність цього процесу і сприятимуть динамічному і збалансованому розвитку економіки України.

Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в рамках держбюджетних тем Донецького національного університету: “Вдосконалення фінансово-кредитних механізмів регулювання економіки” (номер державної реєстрації 0104U004651), “Соціально-економічні взаємовідносини суб'єктів підприємництва в аспекті структурно-інвестиційного розвитку регіону” (номер державної реєстрації 0105U007294), у яких автор брав участь як співвиконавець.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка концепції регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання в умовах нестабільного економічного середовища і механізмів її реалізації, спрямованих на забезпечення безперервності платіжного обороту для динамічного і збалансованого розвитку економіки України.

Для досягнення цієї мети в роботі поставлено і вирішено такі задачі:

-

-

-

-

-

-

-

-

Об'єктом дослідження є процеси регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання в умовах нестабільного економічного середовища.

Предмет дослідження становлять механізми регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання в умовах нестабільного економічного середовища.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених різних шкіл і напрямків, що стосуються проблем регулювання платіжного обороту й організації платіжних взаємовідносин суб'єктів господарювання. Отримані наукові результати базуються на використанні таких методів дослідження: системно-логічного підходу для дослідження підсистем платіжного обороту з метою виявлення факторів, що впливають на динамізацію його розвитку; аналізу і синтезу, які в сфері платіжного обороту дозволили визначити систему показників, виявити і оцінити ступінь взаємозв'язку між ними, а також дослідити причини зміни цих показників; порівняння для зіставлення показників фінансової діяльності суб'єктів господарювання в динаміці; математичного моделювання для розробки моделей як інструментів економічного механізму.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі обґрунтовано об'єктивну необхідність та практичну значущість рішення важливої задачі – розробки концепції регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання та механізмів її реалізації в умовах нестабільного економічного середовища, які дозволяють прискорити платіжний оборот суб'єктів господарювання для динамічного і збалансованого розвитку економіки України. При цьому отримано такі наукові результати:

вперше:

визначено умови створення безперервного платіжного обороту суб'єктів господарювання на макро- і мікроекономічному рівнях, що полягають у визначенні його сутності, факторів впливу і особливостей регулювання, які обумовлюють розвиток нормативно-правового, організаційного й економічного забезпечення цього процесу;

розроблено концепцію регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання на основі системного підходу, яка дозволяє забезпечити своєчасність і повноту розрахунків, що обумовлює динамічний і збалансований розвиток економіки України;

удосконалено:

інформаційне забезпечення регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання в умовах нестабільного економічного середовища, що дозволяє підвищити ефективність прийняття управлінських рішень щодо підтримки безперервності відтворювальних процесів;

дістало подальшого розвитку:

нормативно-правовий механізм регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання, спрямований на вдосконалення діючого законодавства, орієнтованого на довгострокові цілі стабілізації платіжного обороту суб'єктів господарювання, які виключають суперечливість законодавчих і нормативних актів, і комплексно охоплюючий усе правове поле забезпечення його безперервності;

організаційний механізм регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання, що нормалізує платіжну дисципліну суб'єктів господарювання через організаційні структури державного і регіонального управління, ключовими елементами якого є моніторинг і програми регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання;

економічний механізм регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання, що на основі економічних методів впливу на цей процес удосконалює розрахунки суб'єктів господарювання, оптимізує фінансові результати їх діяльності і забезпечує зростання обсягів виробництва.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення, викладені в дисертаційній роботі, доведено до рівня конкретних практичних пропозицій і рекомендацій. Запропоновані в роботі концепція і комплекс механізмів регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання було впроваджено у ТОВ “Важке машинобудування”, що дозволило одержати економічний ефект у сумі 59,3 тис. грн. (акт впровадження №01-15/147 від 9.12.2005р.), а також застосовано при розробці програм Костянтинівським районним фінансовим управлінням (довідка №02-11/583 від 12.12.2005р.). Теоретичні положення і методичні рекомендації, подані в роботі, використовуються у навчальному процесі Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України при викладанні курсів “Державне регулювання економіки”, “Мікроекономіка”, “Економіка підприємства”, “Фінансовий менеджмент” (довідка №3/6.9.0-38 від 20.01.2006р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею. Усі наукові результати, представлені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто і відображають авторський підхід до розв'язання проблеми формування механізмів регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання в умовах нестабільного економічного середовища. Внесок автора в роботи, виконані в співавторстві, конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дослідження. Основні результати досліджень обговорені й одержали схвалення на наукових і науково-практичних конференціях, семінарах і форумах. Основні з них такі: “Ломоносов –2000” (2000р., м.Москва), “Шляхи активізації вітчизняного виробництва: теорія та практика, проблеми підготовки фахівців” (2001р., м.Хмельницький), “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв‘язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (2003р., м.Донецьк), “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (2002, 2005р., м. Донецьк).

Публікації. Основні положення і висновки дослідження опубліковано у 19 наукових працях (15 статей – одноосібні авторські роботи), у тому числі 12 статей у наукових фахових виданнях, 7 статей і тез в інших виданнях і збірниках матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 6,96 друк.арк., з яких особисто автору належить 6,22 друк.арк.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 240 найменувань і 9 додатків. Загальний обсяг дисертації складає 190 сторінок. Робота містить 30 таблиць, 34 рисунки.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У розділі 1 “Теоретичні основи регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання в умовах нестабільного економічного середовища” визначено сутність, особливості, а також розроблено концепцію регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання в умовах нестабільного економічного середовища.

У даний час суб'єкти господарювання діють в умовах нестабільного економічного середовища, яким слід вважати оточення суб'єктів господарювання, що впливає на їх господарську діяльність і характеризуються такими ознаками: мінливими економічними умовами, у яких здійснюється діяльність суб'єктів господарювання; незначними горизонтами прогнозів розвитку економічного середовища; повною або частковою відсутністю інформації про можливі зміни у стані зовнішнього і внутрішнього економічного середовища. Нестабільність його призводе до порушень своєчасності й повноти розрахунків за наявними грошовими зобов'язаннями.

Сучасний фінансовий стан більшості суб'єктів господарювання фахівці визначають як кризовий: дебіторська заборгованість перевищує обсяг ВВП у 1,11 разів, кредиторська – у 1,4 рази (рис.1). Чисте від'ємне сальдо заборгованості значно перевищує зведений бюджет країни. Частка збиткових суб'єктів господарювання складає 34,2 % загальної кількості підприємств. За цих умов ще більш важливим стає розробка механізму регулювання платіжного обороту, побудова якого потребує поєднання концепцій сучасної економічної теорії із законами та особливостями ринкового господарювання.

Згідно до цього, в роботі розкрито економічну сутність поняття “платіжний оборот суб'єктів господарювання” на основі визначення сутності платежу і платіжного інструменту. Поняття “платіж” розглядається як операція, що пов'язана зі сплатою грошей за зобов'язаннями. Встановлено, що платіж має тісний зв'язок і суттєві відмінності від розрахунку, який являє собою процес визначення розміру і погашення зобов'язання (наприклад, погашення зобов'язання (боргу) покупця перед продавцем; визначення розміру і погашення взаємних грошових зобов'язань сторін угоди, включаючи регулювання претензій, що виникають у ході такого процесу; виявлення і перерахування сум податкових платежів у бюджет; визначення суми і здійснення відрахувань у позабюджетні державні цільові фонди тощо). Запропоновано класифікувати платежі за такими критеріями: за складом суб'єктів платіжного обороту (платежі між суб‘єктами господарювання та іншими учасниками платіжного обороту); за зв'язком з виробництвом ВВП (товарні, нетоварні); за характером здійснення платежу (добровільні, примусові); за часом здійснення платежу (фактичні, планові); за величиною платежу (оптові, роздрібні); за своєчасністю здійснення платежу (термінові, дострокові, прострочені, пролонговані); за формою руху грошей (наявні, безготівкові).

Оскільки платіж здійснюється в грошовій формі, розгляд платіжного обороту треба робити в тісному взаємозв'язку з грошовим оборотом. Доведено, що платіжний оборот, на відміну від грошового, обслуговує не всі стадії кругообігу індивідуального капіталу. Платіжний оборот здійснюється готівковими і безготівковими грішми, тому, виходячи з економічної природи платіжного обороту і системи платежів, що виникають у суб'єктів господарювання, платіжний інструмент являє собою засіб визначеної форми на паперовому, електронному або іншому вигляді носія інформації, що використовується для сплати грошових зобов'язань. Запропоновано відносити до платіжних інструментів і грошові сурогати, які варто характеризувати як узаконені представники грошових знаків, що використовуються суб'єктами господарювання для здійснення платежів при недостатності коштів для сплати грошових зобов'язань. На основі системного підходу охарактеризовано платіжний оборот суб'єктів господарювання як рух грошей, пов'язаний з оплатою грошових зобов'язань суб'єктів господарювання в процесі кругообігу їх індивідуального капіталу.

В роботі визначено наслідки порушення безперервності платіжного обороту суб'єктів господарювання в умовах нестабільного економічного середовища, до яких слід віднести зростання державного боргу, поширення “тіньової економіки”, зростання заборгованості по заробітній платі, збільшення рівня безробіття, зниження оподатковуваної бази, широке застосування грошових сурогатів, неплатоспроможність і збитковість підприємств, а також неконкурентоспроможність продукції. За таких умов суб'єкти господарювання намагаються адаптуватися до впливу різноманітних факторів нестабільного економічного середовища, що можуть бути регульованими і нерегульованими з боку суб'єктів господарювання.

Конкретизовано фактори, що впливають на платіжний оборот суб'єктів господарювання, стосовно рівня регулюючого впливу на стан платіжного обороту, а також з погляду сфери їхнього виникнення. У залежності від змісту запропоновано розділити їх на нормативно-правові, економічні і організаційні.

Розглядаючи регулювання як складову частину загальної системи управління, було доведено, що регулювання слід визначати як самостійну функцію управління, яка є заключною в загальному ланцюжку функцій управління платіжним оборотом. Це дозволило визначити регулювання платіжного обороту суб’єктів господарювання як процес оперативного управління для забезпечення безперервного руху грошей, що використовуються суб'єктами господарювання для розрахунків за зобов'язаннями.

Доведено, що сьогодні в Україні особливостями регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання є відсутність: обґрунтованої державної політики регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання; єдиної законодавчої стратегії здійснення його безперервності; організаційної системи регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання на державному рівні і, як наслідок, взаємозв'язку з регіональним рівнем регулювання платіжного обороту; спеціальної загальнонаціональної системи поточного моніторингу платіжного обороту суб'єктів господарювання; механізму здійснення клірингових операцій; комплексного підходу до зниження рівня дебіторської і кредиторської заборгованості суб'єктів господарювання.

На цій підставі доведено, що регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання з урахуванням його особливостей у сучасних умовах вимагає безупинного спостереження й оцінки всього різноманіття факторів, що впливають на даний процес, перш за все нормативно-правових, організаційних та економічних. Усе це вказує на необхідність розробки концепції регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання в умовах нестабільного економічного середовища, яка синтезує мету, принципи, задачі і механізми регулювання (рис.2). Для вирішення задач регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання необхідно відповідне забезпечення: нормативно-правове (законодавчі та нормативні акти), організаційне (моніторинг і програми), економічне (кліринг, штрафні санкції, система знижок).

Згідно з розробленою концепцією, регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання – це комплекс взаємозалежних механізмів, дія яких забезпечує безперервність платіжного обороту, нормалізацію платіжної дисципліни і запобігання платіжної кризи в країні.

У розділі 2 „Механізми регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання” обґрунтовано шляхи підвищення ефективності управлінської діяльності суб'єктів господарювання, а також органів державного і місцевого управління. На основі визначення особливостей регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання в умовах нестабільного економічного середовища розроблено комплекс механізмів регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання, до складу якого входять нормативно-правовий, організаційний, економічний механізми.

Нормативно-правовий механізм регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання є синтезом системи правового і нормативного забезпечення для управління взаємодією між центральними, місцевими органами державного управління і суб'єктами господарювання. Його спрямовано на вдосконалення діючого законодавства та орієнтовано на довгострокові цілі стабілізації платіжного обороту суб'єктів господарювання, що виключають суперечливість законодавчих і нормативних актів і комплексно охоплюють усе правове поле забезпечення платіжного обороту.

Аналіз розвитку нормативно-правової бази, що регулює платіжний оборот суб'єктів господарювання в Україні, свідчить про те, що в минулому держава опікувалася проблемами забезпечення повноти й своєчасності платежів, підтвердженням чого є велика кількість регламентуючих документів. Їх систематизація дозволила виділити найбільш виразні етапи в розвитку процесів регулювання платіжного обороту, що знайшло відображення в роботі й забезпечило історичну основу обґрунтування напрямків вдосконалення діючої нормативної бази.

З метою поліпшення практики застосування законодавчих документів та підвищення ефективності механізму регулювання платіжного обороту в роботі запропоновано модель постійно діючого координаційного співробітництва між відповідними державними органами різних рівнів (рис.3).

Модель складається з трьох блоків: вимірювального, регуляторного та виконавчого. У вимірювальному блоці забезпечується вимір фактичного значення вхідних змінних (обсяг дебіторської і кредиторської заборгованості суб'єктів господарювання) та їхнього перетворення на сигнал, зручний для передачі у регуляторний блок. Вимірювальний блок включає Державний комітет статистики, до функцій якого входить збір інформації про стан платіжного обороту в країні. Далі Держкомстат передає оброблену інформацію у регуляторний блок, метою якого є регулювання платіжного обороту, засноване на виконанні трьох основних задач: стабілізації, програмного регулювання і спостереження. Суб'єктами регуляторного блоку є центральні органи державного управління. Кабінет Міністрів України створює постійно діючий орган – Управління платіжним оборотом, який займається моніторингом платіжного обороту і разом з Міністерством економіки і Міністерством фінансів України розробляє програму регулювання платіжного обороту на наступний рік. Регуляторний блок визначає вимоги і коло завдань, які необхідно вирішити виконавчому блоку, суб'єктами якого є місцеві державні адміністрації, а також нові у цьому процесі, запропоновані автором, спеціалізовані бюро збору інформації і надання послуг з факторингу, клірингу і зниженню рівня боргів (БЗІНП). З метою забезпечення ефективної роботи запропонованої моделі необхідно вдосконалення нормативно-правової бази проведення клірингових і факторингових операцій, що сприятиме зниженню рівня боргів.

Метою організаційного механізму регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання є забезпечення прискорення платіжного обороту і нормалізації платіжної дисципліни суб'єктів господарювання в умовах нестабільного економічного середовища. Основними задачами при цьому виступають створення системи моніторингу і розробка програм регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання (рис.4).

Зазначено, що моніторинг платіжного обороту суб'єктів господарювання - це система спостережень за цим процесом, що дозволяє їм дотримуватися своєчасності, повноти, швидкості та ефективності здійснення платежів за своїми зобов'язаннями; виявити існуючі порушення і розробити рекомендації щодо їх усунення. Систематизовано й об'єднано в групи показники платіжного обороту суб'єктів господарювання (показники дебіторської заборгованості, показники кредиторської заборгованості, показники загальної ефективності платіжного обороту). Для забезпечення моніторингу платіжного обороту суб'єктів господарювання цей процес розділено на етапи в такій послідовності: збір інформації для оцінки показників платіжного обороту суб'єктів господарювання; діагностика показників; формування критеріїв оцінки показників платіжного обороту; визначення відхилень фактичних показників платіжного обороту від передбачених й виявлення їх причин. Усунення негативних відхилень показників платіжного обороту суб'єктів господарювання пропонується здійснювати на основі розробки й реалізації програми його регулювання, яка являє собою цільовий адресний документ з переліком дій організаційного й економічного характеру, що передбачають процедуру пошуку і реалізації резервів забезпечення виконання критеріальних показників з метою створення безперервного платіжного обороту суб'єктів господарювання. Запропоновано алгоритм розробки програми його регулювання. Дієвість програми залежить від використання методів та інструментів економічного характеру.

Економічний механізм регулювання платіжного обороту становить сукупність економічних інструментів і методів впливу, спрямованих на вдосконалення розрахунків суб'єктів господарювання, оптимізацію фінансових результатів їх діяльності і зростання обсягів виробництва (рис.5).

Структурним елементом економічного механізму регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання є модель регулювання структури фінансування дебіторської заборгованості суб'єктів господарювання, в рамках якої розглянуто два варіанти здійснення кредитної політики суб'єктом господарювання.

1. М'яка кредитна політика, що заснована на наданні відстрочки платежу, припускає збільшення виручки від реалізації продукції. Можна припустити, що приріст її величини тотожний приросту дебіторської заборгованості, обумовленої наданням відстрочки платежу. Утворення додаткової дебіторської заборгованості призведе до збільшення витрат від залучення банківського кредиту, або зростання кредиторської заборгованості, ціна якої буде не менше ціни кредиту. Також суб'єкт господарювання буде зазнаватиме інфляційних витрат, тому що купівельна спроможність повернутих грошей буде нижча з урахуванням рівня інфляції і можливе утворення додаткової безнадійної заборгованості. Зіставлення приросту прибутку з витратами від здійснення угоди складає економічний ефект від реалізації продукції в кредит:

Е1=[Vрп1+ДДЗ(1-)]Rпр–[ +ДДЗ(1 + ) + ], (1)

де Е1 - економічний ефект від реалізації продукції в кредит за умов м'якої кредитної політики; Vрп1 - виручка від реалізації продукції у звітному періоді; ДДЗ – приріст дебіторської заборгованості після надання відстрочки платежу; - частка безнадійної заборгованості у загальному обсязі заборгованості; Rпр – рентабельність продажів; i - річна відсоткова ставка; Трп – тривалість розрахункового періоду, дн.; - місячний рівень інфляції; Тдз2 – середній період погашення дебіторської заборгованості у розрахунковому періоді; Тдз1 – середній період погашення дебіторської заборгованості у звітному періоді.

2. Жорстка кредитна політика припускає надання знижки, яка змушує покупця здійснити передоплату. У випадку відмовлення від такої знижки покупець несе втрати через підвищення ціни кредиторської заборгованості. Тобто, з одного боку, постачальник продає продукцію і відразу одержує гроші, з іншого, суб'єкт господарювання втрачає частину виручки, яка дорівнює знижці:

Е2 =Vкр [1 – (1 - )2] Rпр – s Vкр, (2)

де Е2 - економічний ефект від реалізації продукції в кредит за умов жорсткої кредитної політики; - відношення величини комерційного кредиту до виручки від реалізації продукції; Vкр – частина виручки від реалізації продукції, за якою надано комерційний кредит; - частка покупців, які погоджуються використати знижку в загальній кількості покупців; Rпр – рентабельність продажів; s – величина знижки на продукцію.

Розділ 3 “Синтез механізмів регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання в умовах нестабільного економічного середовища” присвячений практичній реалізації запропонованих механізмів регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання.

Проведено аналіз платіжного обороту суб'єктів господарювання в Донецькій області, у тому числі у базових галузях промисловості, на основі якого встановлено, що, незважаючи на підйом промислового виробництва в Донецькій області з 1999 р., спостерігається збільшення кількості збиткових підприємств. Сьогодні таким є кожне третє, що, поряд з іншими причинами, обумовлено недоліками в організації і регулюванні платіжного обороту суб'єктів господарювання. Спостерігається зростання дебіторської і кредиторської заборгованості, проте частка простроченої заборгованості в загальному обсязі дебіторської і кредиторської заборгованості знижується. Основна частина простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості в економіці Донецької області належить суб'єктам господарювання, що діють у промисловості.

Найбільшу частку у цій заборгованості забезпечують суб'єкти господарювання чорної металургії і паливно-енергетичного комплексу. В електроенергетиці та чорній металургії збільшуються темпи зростання простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості. У вугільній промисловості понад половину займає прострочена частина кредиторської заборгованості. Порушення безперервності платіжного обороту негативно відбивається на фінансовому стані цих галузей. За аналізований період спостерігається збільшення частки збиткових підприємств в електроенергетиці і вугільній промисловості. Коефіцієнт абсолютної ліквідності у цих галузях знаходиться нижче критичного рівня. Коефіцієнт покриття у вугільній промисловості у два рази нижчий за рекомендоване значення. Таким чином, доведено, що у Донецькій області має місце порушення платіжного обороту суб'єктів господарювання, що підтверджує необхідність його регулювання.

Запропоновані в роботі концепція і механізми регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання були реалізовані у ТОВ „Важке машинобудування”, яке є виробником технологічного устаткування для машинобудівної, металургійної, коксохімічної, харчової, аграрної та інших галузей економіки за індивідуальними замовленнями. Результати оцінки платіжного обороту ТОВ „Важке машинобудування” наведено в табл. 1.

Впровадження в 2003-2005 рр. запропонованих в роботі механізмів регулювання платіжного обороту у діяльність ТОВ „Важке машинобудування” дозволило суттєво вплинути на діяльність підприємства й отримати загальний економічний ефект у сумі 59,3 тис. грн.

Загальнодержавною проблемою створення безперервного платіжного обороту є недосконалість інформаційного забезпечення його регулювання, внаслідок чого у суб'єктів господарювання виникають труднощі в оцінці кредитоспроможності контрагентів, зростає дебіторська і кредиторська заборгованість. Розв'язання цих проблем може бути забезпечено на основі створення Бюро збору інформації і надання консалтингових послуг з факторингу, клірингу і зниженню рівня боргів (БЗІНП), функціями якого повинні бути: обробка й оперативне надання інформації про рух фінансових потоків, збір кредитних історій суб'єктів господарювання, надання цієї інформації іншим суб'єктам і фінансовим інститутам; здійснення посередницьких послуг при проведенні взаємозаліку платежів учасників розрахунків на кліринговій основі й оптимізації податкових відрахувань; надання консалтингових послуг щодо методів управління і можливих заходів зі зниження дебіторської і кредиторської заборгованості суб'єктів господарювання; організація аукціонів з продажу дебіторської заборгованості підприємств.

Таблиця 1

Показники оцінки платіжного обороту ТОВ „Важке машинобудування”

Показник | 2003р. | 2004р. | 2005р. | Критерій

1. Показники дебіторської заборгованості

Коефіцієнт обіговості дебіторської заборгованості (Кдз) | 0,47 | 1,23 | 2,02 | Кдз>Ккз

Період погашення дебіторської заборгованості (Тдз), дн. | 765,9 | 292,7 | 178,2 | Тдз> min

Частка дебіторської заборгованості у загальному обсязі обігових активів (Удз), % | 75,5 | 72,5 | 68,9 | Удз> min

2. Показники кредиторської заборгованості

Коефіцієнт обіговості кредиторської заборгованості (Ккз) | 0,67 | 1,93 | 3,58 | Ккз>min

Період обіговості кредиторської заборгованості (Ткз), дн. | 537,3 | 186,5 | 100,8 | Ткз>max

Відношення кредиторської заборгованості до власного капіталу (Дск) | 7,08 | 5,78 | 4,29 | Дск<1

Коефіцієнт залежності підприємства від кредиторської заборгованості (Кз) | 0,96 | 0,95 | 0,94 | Кз>min

Коефіцієнт рентабельності кредиторської заборгованості (Rкз) | 0,84 | 1,79 | 3,57 | Rкз>1

3. Показники загальної ефективності платіжного обороту

Баланс заборгованостей (БЗ) | 0,87 | 0,8 | 0,75 | БЗ=1

Тривалість операційного циклу (Тоц), дн. | 728,3 | 289,3 | 127,8 | Тоц>min

Тривалість фінансового циклу (Тфц), дн. | 191,0 | 102,8 | 27,0 | Тфц>min

Удосконалення системи інформаційного забезпечення регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання вимагає такого. По-перше, надання Головному управлінню економіки і Головному фінансовому управлінню обласної державної адміністрації, а також Постійній комісії з питань економічної політики, бюджету і фінансів повноважень щодо забезпечення своєчасності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості суб'єктів господарювання. По-друге, проведення аналізу виконання графіків погашення заборгованості кожним суб'єктом господарювання в поточному році. По-третє, удосконалення інформаційних потоків Державного комітету статистики, що полягає у відображенні руху дебіторської і кредиторської заборгованості у галузях і регіонах країни.

Аналіз причин порушення платіжного обороту суб'єктів господарювання і результатів заходів, проведених державою з метою скорочення заборгованості суб'єктів господарювання, показав, що для розв'язання цієї проблеми необхідні комплексний підхід, розробка стратегії і механізмів регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання на державному, регіональному і рівні кожного окремого суб'єкта господарювання, реалізація яких дозволила б забезпечити безперервний платіжний оборот. Удосконалення нормативно-правового забезпечення регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання (зокрема, щодо здійснення клірингових, факторингових операцій, а також створення і функціонування БЗІНП), моніторинг платіжного обороту, розробка програм його регулювання, удосконалення інформаційних потоків статистичних установ сприятимуть зменшенню обсягів простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості, зниженню кількості збиткових підприємств і покращенню платіжної дисципліни суб'єктів господарювання, що забезпечить прискорення їх платіжного обороту.

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертаційній роботі отримано наукові результати, що полягають у розвитку теоретичних основ та розробці методичних основ і практичних рекомендацій з формування механізмів регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

у наукових фахових виданнях:

1. Клименко І.О., Трегубов О.С. Паливно-енергетичний комплекс України в умовах неплатежів: системна криза та проблеми роздержавлення // Регіональні аспекти возміщення і розвитку продуктивних сил України: Зб. наук. пр. кафедри управління трудовими ресурсами і розміщення продуктивних сил Тернопільської академії народного господарства. Вип. 6 / Ред.кол.: Качан Є.П. та ін.– Тернопіль: Економічна думка, 2002. – С.60-62. (Особистий внесок здобувача: визначено причини порушення безперервності платіжного обороту в Україні і виконано його аналіз на прикладі суб'єктів господарювання паливно-енергетичного комплексу).

2. Ахновська І.О. Платіжні взаємовідносини в паливно-енергетичному комплексі Донецької області // Регіональні аспекти возміщення і розвитку продуктивних сил України: Зб. наук. пр. кафедри управління трудовими ресурсами і розміщення продуктивних сил Тернопільської академії народного господарства. Вип. 7 / Ред.кол.: Качан Є.П. та ін.– Тернопіль: Економічна думка, 2002.– С.41–44.

3. Ахновська І.О. Аналітична оцінка заборгованості між підприємствами і заходи щодо її ліквідації // Торгівля і ринок України: Зб. наук. пр. з проблем торгівлі і громадського харчування. Вип. 14 / Гол.ред.Шубін О.О. – Донецк: ДонГУЭТ, 2002. – Том 2. - С.67-70.

4. Ахновская И.А. Проблема невозмещения НДС как результат нарушения платежного оборота в Украине // Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект: Зб. наук. пр./ Ред. Макогон Ю.В. – Донецк: ДонНУ, 2003. – Ч.3. - С.771-774.

5. Ахновская И.А. Регулирование платежно-расчетной дисциплины предприятия // Фінансовий механізм державного управління економікою України: Зб. наук. пр. Донецького державного університету управління. Вип. 32. Сер.“Державне управління”/ Ред. Поважний С.Ф. – Донецьк: Норд-Прес, Донецький державний університет управління, 2004. – Т.5. – С.120-131.

6. Ахновская И.А., Степанова Т.А. Механизм государственного регулирования платежных взаимоотношений между субъектами хозяйствования в Украине // Наукові праці ДонНТУ. Сер. економічна. Вип. 82. - Донецк: Изд-во ДонНТУ, 2004 – С.26-31. (Особистий внесок здобувача: розроблено модель координації діяльності державних органів, здійснюючих регулювання платіжного обороту суб‘єктів господарювання).

7. Ахновська І.О. Механізм регіонального регулювання платіжних взаємовідносин суб'єктів господарської діяльності // Торгівля і ринок України: Тематич. зб. наук. пр. Вип. 16, Т.3. – Донецк: ДУЕТ, 2004. – С.306-312.

8. Ахновская И.А. Методы регулирования платежных взаимоотношений субъектов хозяйственной деятельности // Економіка промисловості. - 2004. - №4 (26). – С.114-117.

9. Ахновская И.А. Организационное обеспечение системы регулирования платежных взаимоотношений субъектов хозяйственной деятельности // Новое в экономической кибернетике. – 2005. - №2.- С.27-31.

10. Ахновская И.А. Особенности регулирования платежного оборота субъектов хозяйствования в условиях нестабильной экономической среды // Наукові праці ДонНТУ. Сер. економічна. Вип. 100-2. - Донецк: ДонНТУ, 2005 – С.31-34.

11. Ахновская И.А. Концепция регулирования платежного оборота субъектов хозяйствования в условиях нестабильной экономической среды // Финансы.Учет.Банки – Донецк, „ Каштан”, 2005 - №11. – С.123-129.

12. Егоров П.В., Ахновская И.А. Механизмы регулирования платежного оборота субъектов хозяйствования в условиях нестабильной экономической среды // Вісник Донецького університету. Сер.В. Економіка і право. – Донецк: ДонНУ, 2005. - №2. – С.293-300. (Особистий внесок здобувача: визначено поняття „моніторинг платіжного обороту”, „програма регулювання платіжного обороту”, запропоновано алгоритм їхнього здійснення).

за матеріалами конференцій:

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

АНОТАЦІЯ

Ахновська І.О. Регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання в умовах нестабільного економічного середовища. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – Організація управління, планування та регулювання економікою,- Донецький національний університет, м. Донецьк, 2006.

Дисертаційну роботу присвячено розвитку теоретичних положень, розробці методичних основ і практичних рекомендацій з формування механізмів регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання. У роботі наведено результати дослідження сутності поняття платіжного обороту суб'єктів господарювання, запропоновано концепцію регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання.

З метою удосконалення комплексу ефективних механізмів регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання визначено умови створення безперервного платіжного обороту, що відбувається під впливом нестабільного економічного середовища.

Проаналізовано існуюче і розроблено адекватне умовам ринку інформаційне забезпечення регулювання платіжного обороту суб'єктів господарювання.

Розроблено практичні рекомендації із впровадження механізмів регулювання платіжного обороту в управління фінансово-господарською діяльністю суб'єктів господарювання. Основні результати дисертації впроваджено в діяльність підприємств Донецької області, використовано у процесі підготовки програм розвитку м. Костянтинівки Донецької області, у начальному процесі Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Ключові слова: платіжний оборот, платіж, платіжний інструмент, платіжна криза, неплатежі, заборгованість, моніторинг, програма, регулювання платіжного обороту.

АННОТАЦИЯ

Ахновская И.А. Регулирование платёжного оборота субъектов хозяйствования в условиях нестабильной экономической среды.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 – Организация управления, планирования и регулирования экономики,- Донецкий национальный университет, г.Донецк, 2006.

Диссертационная работа посвящена развитию теоретических положений, разработке методических основ и практических рекомендаций по формированию механизмов регулирования платежного оборота субъектов хозяйствования. В работе исследована сущность платежного оборота и его взаимосвязь с денежным оборотом. Уточнен понятийный аппарат, который используется при исследовании проблем государственного регулирования экономики относительно платежно-расчетных отношений, в частности, углублено понимание сущности понятий “платежный оборот”, “платеж”, “расчет”, “платежный инструмент”. Представлена характеристика последствий нарушения платежного оборота субъектов хозяйствования. Классифицированы факторы, оказывающие влияние на платежный оборот субъектов хозяйствования в условиях нестабильной экономической среды. Определена взаимосвязь функций управления платежным оборотом субъектов хозяйствования. Уточнено понятие “регулирование платежного оборота субъектов хозяйствования”, определены особенности регулирования платежного оборота субъектов хозяйствования в условиях нестабильной экономической среды.

С целью усовершенствования механизмов регулирования платежного оборота разработана концепция регулирования платежного оборота субъектов хозяйствования. На основе определения принципов,