МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

АНДРОСОВА ОЛЕНА ФЕДОРІВНА

УДК 658.15.001.76:629.73.002

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ТРАНСФЕРУ ТЕХНОЛОГІЙ НА ПІДПРИЄМСТВАХ АВІАЦІЙНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

08.06.01 – „Економіка, організація і управління підприємствами”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Запорізькому національному технічному університеті
Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент, Череп Алла Василівна, Запорізький національний технічний університет, кафедра фінансів і банківської справи, доцент

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України

Сич Євген Миколайович, Київський університет економіки і технологій транспорту Міністерства транспорту та зв’язку України, кафедра економіки підприємств транспорту, завідувач;

Доктор економічних наук, професор,

Чубукова Ольга Юріївна, Київський національний університет технологій та дизайну Міністерства освіти і науки України, кафедра економічної кібернетики, завідувач.

Провідна установа Запорізький національний університет, кафедра теорії і практики менеджменту, м. Запоріжжя.

Захист дисертації відбудеться “27” травня 2006 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр Д 26.062.02 Національного авіаційного університету Міністерства освіти і науки України за адресою 03058, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 1, кор. 2, ауд. 418.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного авіаційного університету за адресою 03058, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 1,

Автореферат розісланий “14” квітня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук В.В. Матвєєв

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Розвиток й ідентифікація сучасного виробництва повинні цілком базуватися на нових рішеннях в галузі технології, техніки, організаційних форм, економічних методів господарювання, тобто різних технологічних інноваціях, впроваджуваних у виробництво.

Конкурентоспроможність на світовому ринку все більше залежить від продукції, в основі якої лежать нові знання. Як у минулому – промисловість залежала від доступу до природних ресурсів, так і сьогодні індустрія має потребу в науці, технологічних інноваціях і освіті. Розвиток продуктивних сил відбувається при тісній взаємодії науки і нових технологій з виробництвом.

Тільки радикальні заходи спрямовані на впровадження нових технічних і технологічних рішень, сучасних виробничих процесів, здатних випускати конкурентоспроможні товари, дозволять економіці України вийти з затяжної кризи, а підприємствам збалансовано працювати у ринковій економіці. Зростання економіки може бути досягнуте тільки при комплексному нововведенні заходів технічного, організаційного, соціального, юридичного характеру.

Інновації на сучасному етапі розвитку економіки стають головним засобом збереження конкурентоспроможності й невід'ємною частиною підприємницької діяльності. Управління технологічними інноваціями здійснюється паралельно з управлінням діючим традиційним виробництвом. Але методи управління інноваціями відрізняються від методів управління традиційним виробництвом, оскільки інноваційні процеси спрямовані на створення поки ще неіснуючих продуктів, якісне оновлення виробничих сил та виробничих відносин.

Ефективна діяльність підприємства залежить від прийнятих рішень менеджерами різних рівнів. Прийняття стратегічних рішень визначає ефективність інноваційного планування та реалізацію через виробничу функцію підприємства, здійснювану виробничими менеджерами.

Особливу увагу привертають критерії в організаційних моделях планування, тому що дозволяють визначити напрямок і мету намічених робіт. Вирішальним значенням для вироблення критеріїв є якість виробів, яка досягається правильною організацією технологій.

На сучасному етапі зростає проблема трансфера результатів науково-дослідних дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) і визначається тим, що державні лабораторії, галузеві інститути й університети всього світу все більше непокоїть прикладне технологічне використання результатів своїх досліджень. Сама по собі проблема в передаванні технологій залишається новим явищем в галузі оборонної промисловості.

Сучасний світовий досвід репрезентує трансфер технологій як механізм майбутнього технологічних парків ринкової економіки, який знайшов своє певне відображення в працях зарубіжних авторів: Джона А. Аліка, Давида Вілда, Жака С. Ганслера, Девіда В. Гібсона, Джоржа Козметського, П. Консейсао, М. Корді-Хейне, Пауля Квинтаса, Дороті Леонардо-Бартона, Дерін Месі, Ед. Роудса, Ф. Сантоса, Жака Сапіра, Джудіт Б. Седейтіс, Р.А.Ф. Сітона, П. Тротта, Девіза Уілда, Вендела М. Філдза, М.В. Хейтора, Н.М. Фонштейна (Росія), а також у працях українських вчених Василенка В.О., Гриньова В.Ф., Ільчука В.П., Макаренка І.П., Сича Є.М., Стеченко Д.М., Шматько В.Г.

В роботах цих авторів висвітлюються проблеми організації та управління інноваціями, впровадження трансфера технологій в ринкову економіку держав, актуальні проблеми організації та управління інноваційними процесами; прогнозування, планування і забезпечення інноваційних планів; реалізація технологічних інновацій і ефективність інноваційної діяльності.

Однак практика роботи потребує поглиблення досліджень в організації, плануванні НДДКР, трансферу технологій, швидкої комерціалізації виробленої продукції на підприємствах тощо.

Отже, проблеми механізму організації інноваційних проектів, особливо в серійному виробництві, їх адаптації до ринкових умов вимагають всебічного дослідження. Необхідність вирішення цих питань зумовила вибір теми дослідження, мету, структуру і завдання дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в Запорізькому національному технічному університеті відповідно до плану науково-дослідних робіт за темою „Удосконалення фінансово-кредитного механізму в Україні" (номер державної реєстрації № U002800).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методичних підходів і практичних рекомендацій з підвищення ефективності організації НДДКР на базі трансферу технологій в серійному виробництві двигунів на підприємствах авіаційної промисловості та технопарках.

Для досягнення поставленої мети в дисертації сформульовані та вирішені наступні завдання:

- дослідити інноваційну політику та тенденції інноваційно-інвестиційної діяльності на підприємствах промисловості, а також джерела фінансування цих процесів;

- визначити основні форми впровадження інновацій у виробництво
та ефективність інноваційного менеджменту на авіаційних підприємствах;

- проаналізувати закордонний досвід впливу трансферу технологій на комерціалізацію виробничої діяльності та закономірності використання результатів вітчизняними авіаційними підприємствами;

- змоделювати процес інноваційного оновлення авіаційних підприємств на основі впровадження лінійної моделі промислових інновацій;

- розкрити сутність та обґрунтувати зміст економічної ефективності інновацій й вартісної оцінки ефективності трансферу технологій на підприємствах літакобудування;

- розробити заходи по скороченню терміну розробки нового виробу (технологій) для вітчизняних авіаційних підприємств, які сприяють ефективності використання інновацій.

Об'єктом дослідження виступає інноваційно-інвестиційна діяльність на підприємствах авіаційної промисловості країни.

Предмет дослідження – організаційно-економічні процеси та відносини, що виникають при використанні трансферу технологій при серійному виробництві авіадвигунів.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є наукові положення економічної теорії, праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань інноваційної та інвестиційної діяльності на авіаційних підприємствах, нормативно-правова база з розвитку інноваційної діяльності, а також концепції розвитку провідних технологічних парків. Застосовуються методи системного аналізу при розробці алгоритму створення технополісів в Україні; кореляційно-регресивні економетричні моделі - для прогнозування пасажи-рообігу перевезення російських та українських авіакомпаній; теорія прогнозу потреб авіакомпаній у постачанні пасажирських і вантажних літаків, обсягу перевезень тощо; методи експертних оцінок - при визначенні порога асиметричності.

Основні джерела інформації. Інформаційну базу дисертаційного дослідження складають Закони України, правові та нормативні акти Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, матеріали Міністерства економіки України, Державного комітету статистики України, статистичні дані Укравіатрансу України, ГосНИИГА РФ та ГосНИИ РФ, Державного департаменту авіаційного транспорту, періодичні українські і зарубіжні видання, результати власних досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна сформульованих та обґрунтованих в дисертації основних положень, висновків і рекомендацій полягає в розробці теоретико-методичних підходів до організаційно-економічного використання трансферу технологій на підприємствах авіаційної промисловості, що включають методичні основи для оцінки інноваційної діяльності на підприємствах авіаційної промисловості, організаційно-економічні фактори застосування трансферу технологій, моделювання процесів інноваційного оновлення авіаційних підприємств і їх узагальнення, а також ефективного управління інноваційно-інвестиційною діяльністю.

Найбільш важливі наукові результати дисертації полягають у наступному:

вперше:

· виявлені організаційно-економічні взаємозв'язки між наукою та виробництвом, в тому числі технопарком, що відображають інтенсивні процеси у життєвому циклу технологічних інновацій і дають можливість підвищити ефективність інвестиційної діяльності;

· введено та обґрунтовано поняття “трансфер технологій”, як поступовий процес формування технологічних інновацій на всіх стадіях життєвого циклу, що в результаті сприяє розвитку понятійного апарату та посилює теоретичне підґрунтя використання трансферу технологій, дозволяє виявити поетапний процес формування технологічних інновацій на всіх стадіях життєвого циклу, підвищує рівень дослідження, розробки і використання, покращує споживчі властивості;

удосконалено:

· механізм організації впровадження трансферу технологій з використанням чотирьохрівневого менеджменту, який дозволяє проводити постійний обмін інформацією між джерелом технологічної інвестиції та її споживачем;

· лінійну модель промислових інновацій, в основу якої покладено принцип ефективного розподілу праці між учасниками життєвого циклу, в результаті чого фундаментальні можуть підлягати комерціалізації;

· методичні підходи до оцінки ефективності трансфера технологій на базі використання систем автоматизованого проектування (САПР) і автоматизованої інженерної праці (САІП), що сприяє прискоренню впровадження розробок нових виробів у авіадвигунобудівне виробництво;

набули подальшого розвитку:

· методичні підходи до визначення ефективності інноваційних технологій на базі параметрів, що характеризують властивості двигуна, його технологічність випуску, міру новизни тощо і виявляють всебічну та якісну оцінку науково-технічного рівня кінцевої авіаційної продукції;

· методи вартісної оцінки технологічних інновацій, що базуються на регресивній залежності експонентного типу і дозволяють більш обґрунтовано визначити перспективні напрямки розвитку ефективної інноваційної політики в авіаційній промисловості.

Практичне значення отриманих результатів полягає у поширенні та поглибленні способів впровадження трансферу технологій на авіаційних підприємствах та в технопарках шляхом прискорення інноваційних процесів на всіх етапах життєвого циклу, в результаті чого скорочується термін використання НДДКР, підвищується ефективність використання інновацій у виробництві, наповнюється ринок новими виробами, збільшується конкурентоспроможність вітчизняних підприємств на ринку високотехнологічної наукоємної продукції.

Важливе практичне значення має апробація методів прискорення НДДКР та впровадження лінійної моделі промислових інновацій у практику роботи авіадвигунобудування. Запропонована модель дозволить виробнику раціонально розподілити працю наукових робітників на всіх етапах проведення дослідження, залучити висококваліфікований інженерно-технічний персонал, а також менеджерів по збуту продукції, що наблизить і окремі фундаментальні дослідження до комерціалізації.

Сформульовані у дисертації пропозиції щодо організаційного та інформаційного забезпечення механізму організації та впровадження трансферу технологій використовується у практичній діяльності технопарку – ВАТ ЗМКБ “Прогрес” (Довідка від 21.01.2005 р.), “Мотор Січ” (Довідка від 22.01.2005 р.).

Основні наукові результати дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі при викладанні курсу “Інноваційний менеджмент” на факультеті економіки та управління Запорізького національного технічного університету (Довідка №37-03/1224 від 04.04.2006 р.).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до планів науково-дослідної роботи „Удосконалення фінансово-кредитного механізму в Україні” (номер державної реєстрації № 0101U002800), що виконувалася на кафедрі фінансів і банківської справи Запорізького національного технічного університету (2002-2005 рр.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача, про що вказано в авторефераті у переліку основних публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідались та оговорювались на Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми державного управління і місцевого самоврядування” 15-16 листопада 2001р., ЗІДМУ (м. Запоріжжя); Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні питання фінансово-кредитного механізму в Україні" 29-30 травня 2001р., ЗНТУ (м. Запоріжжя); міжнародній науково-практичній конференції „Механізм регіональної зовнішньоекономічної діяльності” 12-14 грудня 2001р., ЗНТУ (м. Запоріжжя); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Інвестиційні стратегії сталого розвитку” 27-28 лютого 2003 р., ДНУ (м. Дніпропетровськ); науково-практичній конференції „Актуальні питання удосконалення фінансово-кредитного механізму в Україні”, 29-30 травня 2003р., ЗНТУ (м. Запоріжжя); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Економічні проблеми адаптації та розвитку вищої школи в умовах ринку” 2004 р., ДГМІ (м. Алчевськ); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні тенденції в розвитку банківської системи”, 7-8 грудня 2004 р., (м. Дніпропетровськ); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації”, 24-25 лютого 2005 р. (м. Тернопіль).

Публікації. Основні положення дисертації викладено в 12 наукових працях. Загальний обсяг публікацій, що відбивають зміст дисертаційного дослідження складає 2,5 друк. арк., з яких автору належать 2,5 друк. арк. 8 наукових праць опубліковано в фахових виданнях.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, 11 додатків. Загальний обсяг роботи складає 240 сторінок, з них основний текст викладений на 182 сторінках, матеріал дисертації ілюстрований 23 таблицями і 54 рисунками. Обсяг додатків складає 18 сторінок. Список використаних джерел включає 160 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі розкрито сутність і значення наукової проблеми, обґрунтовано необхідність проведення дослідження, його актуальність, сформульовано мету і завдання, розкрито загальну методологію вивчення проблеми, відображено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

Перший розділ „Промислові інноваційні процеси в ринкових умовах господарювання” присвячений дослідженню інноваційних процесів та сфери їх інноваційної діяльності.

На початку 2000 р. Україна остаточно і концептуально задекларувала стратегічний вибір та орієнтацію на інноваційну модель свого розвитку.

Домінантним чинником інноваційної спроможності країни, її регіонів та окремих господарських сегментів є впровадження принципово нових прогресивних технологій та перехід до випуску високотехнологічної, наукомісткої продукції, відбувається "на основі інтелектуалізації всієї виробничої діяльності, софтизації та модернізації всієї економіки". На фірмах (підприємствах) інноваційні процеси повинні охоплювати інформаційну, наукову, проектно-конструкторську і виробничу діяльність. Велика роль у здійсненні інноваційних процесів приділяється також економіко-управлінської і соціально-культурної діяльності. За значимістю, трудомісткістю, кваліфікацією фахівців переважає наукова і проектна діяльність.

Світовий досвід показує, що тільки окремі фундаментальні дослідження втілюються в розробку, проектування і промислове виробництво. До 90% тем фундаментальних досліджень мають негативний результат. З 10% тих, що залишилися не всі мають практичний вихід. Основною метою фундаментальних досліджень є пізнання і розвиток інноваційних процесів, вивчення теорії питання. Прикладні дослідження мають іншу спрямованість – це упредметнені знання, використовувані в різних технологіях, у результаті яких створюються нові машини, устаткування і системи. Прикладні дослідження поступово переходять у розробку і проектування, далі – в освоєння і промислове виробництво. Фази маркетингу і збуту пов'язані з комерційною реалізацією результатів інноваційних процесів.

Інфляційна трансферизація доходів – важлива “силова” ланка в механізмі інноваційного процесу перехідного періоду; переорієнтує потоки капіталів, формуючи умови для “точки зростання” – базисна інновація і створює “поле притягнення” потоків капіталів до інновації.

Виходячи з логіки інновації, макроекономічна політика в перехідний період, обтяжена кризою, повинна враховувати, як мінімум такі вимоги:

•

•

•

Аналіз інноваційного вектора руху в інвестиційному процесі країни показав, що стратегія реформ на макроекономічному рівні визначена як інноваційна, проте її впровадження потребує справді інноваційних принципів. Економічна політика держави має спрямовуватися на реалізацію трьох груп функцій:

перша – забезпечення правових умов та інфраструктури, комунікацій, доступу до інформації;

друга – ефективного використання всіх видів ресурсів (підтримка економічної діяльності та конкуренції);

третя – безконфліктного розвитку всіх підсистем суспільства (перерозподіл створеного доходу).

Складовими системної модернізації промислового комплексу України у визначеній перспективі мають стати активізація й підтримка з боку держави інноваційної спрямованості структурних перетворень за рахунок стимулювання розвитку наукомістких і високотехнологічних галузей; подолання ресурсовитратного характеру виробництва на основі впровадження ресурсо- й енергозберігаючих технологій та стимулювання випуску продукції з високим рівнем доданої вартості й розвитку низьковитратних виробництв.

У другому розділі „Організаційно-економічні фактори застосування трансферу технологій в інноваційній діяльності” розглядається основні чинники та ефективна реалізація інновацій на підприємстві.

Технологічні інновації відіграють велику роль в забезпеченні стійкого економічного зростання, перетворюючи діяльність нації й технології в найбільш високу продуктивність праці та інші показники економічного зростання. При цьому підвищується якість життя, створюються нові робочі місця та вирішуються інші економічні проблеми, які постають перед кожною державою.

Комерціалізація технологій являє собою процес, за допомогою якого результати НДДКР вчасно трансформуються в продукти і послуги на ринку. Цей процес вимагає активного обміну ідеями і думками, як за технологіями, так і з питань ринку. Результати процесу комерціалізації приносять вигоди не тільки у виді повернення інвестицій у НДДКР, але й у виді збільшення обсягу продукції, підвищення її якості і зниження ціни, допомагають визначити потреби до утворення і перенавчання кадрів для забезпечення вже існуючих і виникаючих місць на ринку. Саме комерціалізація технологій часто є головною рушійною силою, що викликає створення нових і омолодження старих секторів промисловості.

Трансфер технологій – це застосування знань, цільове їх використання, особливо складний вид комунікації, який вимагає злагоджених дій двох і більш індивідуумів або функціональних осередків, розділених структурними, культурними та організаційними бар’єрами.

Такий трансфер технологій позитивно буде впливати на розвиток технологічного парку „Інститут монокристалів” і ВАТ „Мотор Січ”. Трансфер технологій через організаційні бар’єри уже існуючих фірм є набагато складнішим, але існує багато доказів на корисність створення галузевих дослідницьких консорціумів, зайнятих дослідженнями, перспективними для цілої галузі. Це виправдовує мету подальшого трансфера результатів НДДКР у компанії-акціонери. Серед переваг таких структурних рішень виступають:

§ можливість додаткового приваблення інвестицій фірм-учасників (акціонерів) в сферу НДДКР;

§ скорочення дублюючих один одного досліджень;

§ здійснення на об’єднанні кошти довгострокових фондомістких фундаментальних досліджень;

§ підвищення ефективності використання інтелектуальних ресурсів, що дорого коштують та талантів, що рідко зустрічаються;

§ можливість контролю нових технологій і дослідницької діяльності конкурентів;

Трансфер технологій необхідно розглядати як процес взаємодії та взаємообміну інформацією між працівниками протягом тривалого періоду часу (рис. 1).

Модель наукового парку базується на припущенні, що успішні технологічні інновації вирощуються з якісних наукових досліджень.

В основі таких уявлень базується лінійна модель наукових досліджень і промислових інновацій, яка з’єднує ланцюг успішних взаємозв’язаних дій. Вони починаються з фундаментального наукового дослідження й проходять далі через прикладну й дуже близьку до розробок дослідницьку роботу, розробку ідей нового продукту й процесу, створення та випробування прототипу, перехід до промислового виробництва й до розповсюдження (“дифузії”) нової технології. Лінійна модель інновацій представлена на рис. 2; простягається від досліджень до розробок і розповсюдження інновацій.

Рис. 1. Основні форми трансфера технологій до стадії промислового використання результатів розробок

Технопарк створюється для розвитку наукомістких технологій, наукомістких фірм. Це своєрідна фабрика з виробництва середніх і малих ризикових інноваційних підприємств. Одна з найважливіших функцій технопарку – постійне формування нового бізнесу і його підтримка. Проте технопарк має власну, відмінну від інших парків організаційно-функціональну структуру.

Оновлення виробництва нерозривно пов’язане з моделюванням, яке, в свою чергу, являється невід’ємною частиною аналітичного апарату сучасної організації.

Моделювання – це процес, при якому оригінал – первинний об’єкт – логічно відтворений і поданий у вигляді імітації, названої моделлю. Модель повинна відтворювати найбільш істотні сторони оригіналу.

Найбільшу цікавість (з точки зору управління інноваціями) викликають організаційні моделі, розраховані для дослідження організаційних систем і явищ. Моделювання організаційних систем виходить з того, що метою підприємства є впорядкування, перетворення, покращення структури і взаємозв'язку системи, що сприяє її функціонуванню.

Рис. 2. Лінійна модель інновацій

При моделюванні організаційних робіт головним завданням простих моделей є відображення організаційних відносин і зв'язків між явищами і процесами, що складають інноваційний цикл.

Третій розділ „Методичні основи оцінки ефективності трансферу технологій на авіаційних підприємствах” досліджує сучасний стан умов і факторів використання інновацій на підприємствах авіаційної промисловості.

В умовах ринкової економіки інтелектуальна продукція стає товаром. Звідси виникає необхідність виявити особливості цієї продукції у виробництві з урахуванням специфіки промислового виробництва в авіадвигунобудуванні як об'єкта промислової власності. Як уже було відзначене в попередній главі, мова йде про два основні об'єкти: промислової власності й авторське право.

Як показує світова практика, співвідношення в розподілі ефекту нововведення між продавцем і покупцем залежить від наукового рівня (наукової значимості інтелектуального продукту) і від характеру участі покупця в його створенні.

Головна особливість ринку інтелектуальної продукції полягає в тому, що суть ринкових операцій складає обмін прав власності на інтелектуальний продукт, змістом якого є нова інформація або її результат на доход, що розподіляється особливим способом між покупцем і продавцем.

З урахуванням особливості ефективності нововведень, що складається в ефекті багаторазового перевищення результативності (прибутковості) стосовно витрат, важливу роль відіграє оцінка самих витрат, основу яких, як було відзначено, складають інвестиції (капіталовкладення в нововведення).

Методи оцінки ефективності капітальних інвестицій у нововведення відіграють свою важливу роль у тому випадку, коли підприємство-інвестор бере участь у конкурсі на розміщення замовлень на розробку принципово нових зразків продукції. В інших випадках ця схема має прикладне значення.

Наявність народногосподарського економічного ефекту від того чи іншого технічного нововведення не завжди свідчить про доцільність використання. Таке можливо, коли економічно вигідне для народного господарства в цілому нове технічне рішення призводить до погіршання певних економічних показників діяльності окремих наукових організацій або підприємств, причетних до відтворювального циклу “наука–виробництво–експлуатація (споживання)”.

Тому необхідно завжди визначати не лише загальну величину економічного ефекту, а й ту частку, яку має одержати кожний з учасників процесу створення й реалізації технічного нововведення, тобто обчислювати внутрішньогосподарський (комерційний) економічний ефект.

Процедурний механізм порівнювання й вибору найліпшого з можливих варіантів технічних новин (нововведень) здійснюється у певній послідовності.

По-перше, проводиться ранжирування цілей розробки, виробництва й використання об'єктів технічних новин; до вищого рангу відносять соціальні цілі та вимоги екологічної безпеки, до нижчого – максимізацію економічної ефективності.

По-друге, можливі варіанти технічних новин однакового функціонального призначення проходять перевірку на відповідність соціальним цілям і вимогам екологічної безпеки, що їх зафіксовано в державних і міжнародних стандартах, а також у цільових нормативах соціального характеру, – якщо новини не відповідають таким цілям і вимогам, то вони мають бути відхилені незалежно від рівня їхньої економічної ефективності.

По-третє, на кінцевій стадії процесу порівняння й вибору треба розглядати тільки соціально й екологічно допустимі (і в цьому розумінні – ефективні) варіанти технічних новин чи нововведень; найліпший з них визначається вже за економічним критерієм.

В основу державної промислової політики покладається концепція розвитку пріоритетних галузей та виробництв. Вибір конкретних об'єктів пріоритетного розвитку ґрунтується, з одного боку, на вибраній державою стратегії розвитку промисловості, а з другого – на об'єктивних показниках стану та перспективах розвитку тих чи інших галузей.

При оцінці ефективності інвестицій у технологічні інновації важливу роль відіграють два процеси: рух грошового потоку від початку інвестування (наприклад, у НДДКР) до майбутнього (нарощення) і рух від майбутнього до сьогодення (дисконтування). У даному випадку економічний зміст величини FV (приріст інвестицій у технологічні інновації) полягає в тому, що вона показує як би майбутню величину PV (деяка сума коштів) при заданому рівні прибутковості інвестицій у розрахунковий термін їхньої окупності. При цьому, коефіцієнт дисконтування показує, який щорічний відсоток повернення може мати інвестор на вкладений ним капітал.

Для досягнення високого рівня ефективності використання знань державна політика формування інноваційної економіки повинна включати реалізацію таких заходів: сприяння заохоченню широкомасштабного використання світового знаннєвого здобутку в усіх сферах національної економіки шляхом розробки та запровадження економічних стимулів, а також формування ефективного інституціонального середовища; розширення обсягів внутрішнього ринку нереалізованих технологій і підвищення платоспроможного попиту на результати вітчизняних НДДКР; стимулювання всебічного розвитку інтелектуального потенціалу особистості, що передбачає активний вплив держави на всіх етапах формування людського капіталу; вдосконалення системи непрямих методів державного впливу на процес розбудови сектора високотехнологічного виробництва, на застосування на перших етапах необхідного арсеналу протекціоністських заходів з метою підтримки на зовнішньому ринку; створення стабільно функціонуючого організаційно-правового середовища генерування високопродуктивного знаннєвого ресурсу, що означає розв'язання існуючих проблем у системі освіти і науки та завершення формування дійових систем охорони і захисту прав інтелектуальної власності.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі розв’язано актуальну науково-прикладну задачу – підвищення організаційно-економічної ефективності функціонування підприємств авіаційної промисловості на базі інноваційного розвитку – трансферу технологій.

Розроблені та науково обґрунтовані методичні підходи та рекомендації дозволили сформулювати наступні теоретико-практичні результати.

1. Відновлення підприємств авіаційно-будівної промисловості, яке базується на інноваційній моделі розвитку, вимагає формування і проведення ефективної державної політики, націленої на підвищення рівня конкурентоспроможності національної продукції промисловості на основі трансферу технологій.

2. Розвиток інноваційної діяльності в умовах ринку супроводжується прискоренням системоутворюючих та інтеграційних процесів, що приводить до створення інноваційних структур – бізнес-інкубаторів, технопарків, інноваційних центрів, технополісів, та формування яких розглядається як початкова стадія життєвого циклу технологічних інновацій.

3. Комерціалізація технологій вимагає більш активного обміну ідеями та думками за технологіями, що приносять вигоди на рахунок повернення інвестицій в НДДКР, збільшення обсягу наукоємної продукції, а також підвищення її якості й зниження цін нововведень.

4. Розкрито сутність поняття „трансфер технологій”, що трактується поетапним процесом формування технологічних інновацій, визначено зміст, значимість та їх роль, що дало змогу розглядати як новий інструментарій теорії та практики.

5. Нова економічна категорія „трансфер технологій” відбиває провідну участь в інноваційному оновленні авіаційної промисловості, дає змогу більш глибокого пізнання сутності галузевих процесів, розкриває функціональні зв’язки між суб’єктами та механізмами прискорення організаційно-технологічного розвитку галузі.

6. Встановлено, що вплив трансферу технологій на комерціалізацію виробничої діяльності вимагає одночасного сполучення факторів: наявності мотивації та відповідних лідерів, реального потокового запиту ринку, технічної спроможності тощо.

7. Дослідження трансферу технологій в авіаційній промисловості дало змогу встановити основні стадії розвитку авіадвигунобудування, виявити закономірності розвитку високотехнологічної та наукомісткої продукції.

8. Організаційно-економічний механізм трансферу технологій виявляється на різних рівнях: внутрішньогалузевому; міжгалузевому в межах групи країн зі схожим політичним устроєм і економічним рівнем розвитку; міждержавному, між груповому та ринковому, коли реалізація економічних, інтелектуальних потреб та відношень поєднується та проявляється в процесі управління національною економікою.

9. Трансферна діяльність стимулює як маркетингову так і управлінську функції, орієнтується на зміни ринкової кон’юнктури, прогнозування пріоритетних тенденцій соціально-економічного розвитку і пошуку техніко-технологічних, організаційно-фінансових та інших механізмів використання технологічно-інноваційної продукції, що сприяє формуванню та ефективному функціонуванню на базі високих технологій.

10. Встановлено підвищення організаційно-економічної ефективності функціонування підприємств авіаційної промисловості шляхом застосування трансферу технологій при виробництві серійного вертольоту Ка-226 (Ка-228) із двигунами АН-450.

11. Виявлено підвищення ефективності функціонування підприємств авіаційної промисловості на основі інноваційного розвитку та передачі трансферу технологій, яке зменшує накладні витрати, виробничі площі та тривалість виробничого циклу двигуна вертольоту Ка-226 (Ка-228).

12. Показано, що використання трансферу технологій на підприємствах авіаційної промисловості є результатом розвитку наукомістких виробництв з впровадженням новітніх наукових досягнень, створенням нових зразків продукції з підвищеним техніко-технологічним рівнем підприємств.

Таким чином, авіаційна промисловість як складова важлива ланка єдиної транспортної мережі завдяки інноваційному потенціалу має всі необхідні та достатні передумови для ефективного техніко-технологічного розвитку наукоємного виробництва на базі технологічного трансферу діяльності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

АНОТАЦІЯ

Андросова О.Ф. Організаційно-економічні аспекти використання трансферу технологій на підприємствах авіаційної промисловості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами. – Національний авіаційний університет, Київ, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню основних теоретичних основ по організаційно-економічних аспектах використання трансферу технологій на підприємствах авіаційної промисловості, формуванню інноваційно-інвестиційної політики в регіоні, організаційно-економічних факторах застосування трансферу технологій в інноваційній діяльності, методичних основах оцінки ефективності трансферу технологій на авіаційних підприємствах.

Розглянуто особливості вартісної оцінки виробника інтелектуальної продукції та формування ринку інтелектуальної продукції, а також вартісна оцінка інвестицій в інновації. Визначено шляхи трансферу технологій та ефективної реалізації інновацій на підприємстві. Проаналізовано основні проблеми в авіаційній промисловості України. До них належать:

по-перше, організаційно-управлінська структура АП не перетерпіла змін, адекватних змінам умов ринку;

по-друге, відсутня система формування й керування корпоративною власністю і корпоративним капіталом;

по-третє, недосконалість правової і фінансової бази, покликаної зберегти внутрішній ринок і сприяти просуванню вітчизняної продукції на зовнішні ринки авіаційної техніки.

У роботі пропонується впровадити трансфер технологій у технопарк, що прискорить комерціалізацію продукції, прискорити НДДКР можливо за допомогою стратегії залучення до роботи зовнішніх організацій; впровадження лінійної моделі інновацій в технологічний парк надасть можливість проведення на замовлення компанії досліджень, орієнтованих на створення нових зразків техніки і технології, на співробітництво університетів і науково-дослідних інститутів з інноваційними формами; маркетингові консультації з нової продукції, нових технологій і виробничих процесів. Пропонується використати відповідні стратегії з невеликих поліпшень продукції: стратегія послідовних невеликих поліпшень продукції, стратегія стрибкоподібних нововведень.

Ключові слова: інновація, базисна інновація, інтелектуальна продукція, трансфер технологій, науковий парк, технопарк, лінійна модель інновацій, промислові інновації, стратегічні інновації.

АННОТАЦИЯ

Андросова Е.Ф. Организационно-экономические аспекты использования трансфера технологий на предприятиях авиационной промышленности. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – экономика, организация и управление предприятиями. – Национальный авиационный университет, Киев, 2006.

Диссертация посвящена исследованию основных теоретических основ по организационно-экономическим аспектам использования трансфера технологий на предприятиях авиационной промышленности, формированию инновационно-инвестиционной политики в регионе, организационно-экономическим факторам применения трансфера технологий в инновационной деятельности, методическим основам оценки эффективности трансфера технологий на авиационных предприятиях.

Рассмотрены особенности стоимостной оценки производителя интеллектуальной продукции и формирования рынка интеллектуальной продукции, а также стоимостная оценка инвестиций в инновации. Определены пути трансфера технологий и эффективной реализации инноваций на предприятии. Проанализированы основные проблемы в авиационной промышленности Украины. К ним относят:

во-первых, организационно-управленческую структура АП не претерпела изменений, адекватных изменениям условий рынка;

во-вторых, отсутствующая система формирования и управление корпоративной собственностью и корпоративным капиталом;

в-третьих, несовершенство правовой и финансовой базы, призванной сберечь внутренний рынок и способствовать продвижению отечественной продукции на внешние рынки авиационной техники.

В работе предлагается внедрить трансфер технологий в технопарк, что ускорит коммерциализацию продукции, ускорит НИОКР с помощью стратегии привлечения к работе внешних организаций; внедрение линейной модели инноваций в технологический парк предоставит возможность проведения на заказ компании исследований, ориентированных на создание новых образцов техники и технологии, на сотрудничество университетов и научно-исследовательских институтов с инновационными формами; маркетинговые консультации по новой продукции, новым технологиям и производственным процессам. Предлагается использовать соответствующие стратегии по небольшим улучшениям продукции, применяя стратегию последовательных небольших улучшений продукции и стратегию скачкообразных нововведений.

Ключевые слова: инновация, базисная инновация, интеллектуальная продукция, трансфер технологий, научный парк, технопарк, линейная модель инноваций, промышленные инновации, стратегические инновации.

THE SUMMARY

O.F. Androsova Organizational-economic aspects of the use of transfer of technologies on the enterprises of aviation industry. – Manuscript.

Dissertation thesis for a candidate degree on specialty 08.06.01 – Economics, organization and management of enterprises. – National Aviation University, Kyiv, 2006.

Dissertation is devoted to research of basic theoretical bases on the organizational-economic aspects of the use of transfer of technologies on the enterprises of aviation industry, to forming of innovative-investment policy in a region, organizational-economic factors of application of transfer of technologies in innovative activity, methodical bases of appraisal of efficiency of transfer of technologies on aviation enterprises.

Dissertation is devoted to investigation of basic theoretical aspects of innovation activity organization at enterprises and to formation of the innovation-investment policy in region as well as to the innovation process organization, to the main characteristics of intellectual output and the innovation use efficiency.

The peculiarities of cost estimation of intellectual output producer and formation of intellectual output market as well as the investment cost estimation in innovation are examined. The main problems in aviation industry of Ukraine are analyzed.

They are: firstly, the organization management structure of aviation industry doesn’t undergo changes adequate to the market condition changes; secondly, the system of corporate property and corporate capital is absent; thirdly, the imperfection of legal and financial basis, calling to save home market and promote home production advance on foreign market of aviation technique.

In this work it is proposed to enter the technology transfer to tech.-pool that would accelerate the production commercialization which is possible with the involvement of foreign organization to cooperation; the inculcation of the innovation linear models into technological pool would give the possibility to conduct the investigation for company order, oriented on new samples of technique and technologies and the cooperation of Universities and scientific-research institutes on the problems of the innovation forms; marketing consultations as to new production, new technologies and production processes.

It is suggested to use corresponding strategies as to some output improvement that is strategy of successive small output improvements, strategy of spasmodic innovation.

Key words: innovation, basic innovation, intellectual production, technology transfer, scientific pool, tech.-pool, linear model of innovation, production innovation, strategy innovation