ЦЕНТРАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

АВКСЕНТЬЄВА ОЛЕНА ІВАНІВНА

УДК 37.016:811.133.1’276.6?054.68(44)

ПРОФЕСІЙНО-ЛІНГВІСТИЧНА ПІДГОТОВКА

ІНОЗЕМНИХ ФАХІВЦІВ У ФРАНЦІЇ

13.00.04 – „Теорія та методика професійної освіти”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ ? 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти

Академії педагогічних наук України

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор

ЛЕЩЕНКО Марія Петрівна,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

кафедра педагогіки, завідувач.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

ДУБАСЕНЮК Олександра Антонівна,

Житомирський державний університет імені

Івана Франка, проректор з наукової роботи,

міжнародних та міжрегіональних зв’язків;

кандидат педагогічних наук, старший

науковий співробітник ЛАВРИЧЕНКО Наталія Миколаївна,

Інститут педагогіки АПН України,

відділ порівняльної педагогіки, завідувач.

Провідна установа Миколаївський державний університет імені

В.О. Сухомлинського, кафедра освітніх

технологій, Міністерство освіти і науки України,

м. Миколаїв.

Захист відбудеться 16 червня 2006 р. о 12°° годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 у Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України, 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України, 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А.

Автореферат розісланий 16 травня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.С. Снісаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Розвиток сучасного інформаційного простору характеризується функціонуванням потужних освітніх транснаціональних корпорацій, які основні напрями своєї діяльності пов’язують із міжнародним маркетингом у сфері освіти і науки, просуванням національних освітніх послуг на зовнішні ринки, активізацією педагогічного потенціалу. Однією з найвпливовіших корпорацій у Франції, яка представляє національні інтереси на ринку освітніх послуг більше, ніж у 30 країнах, є Альянс франсез. ЇЇ діяльність спрямовується на здійснення чисельних проектів і програм з навчання і поширення французької мови, обміну фахівцями, вченими, студентами, розв’язання конкретних навчально-методичних проблем, забезпечення інформаційно-комунікативних послуг, видачі стипендій і грантів студентам-іноземцям. Французька корпорація робить вагомий внесок у справу популяризації французької мови у світі. ЇЇ діяльність спрямована на реалізацію положень, обґрунтованих у документах Ради Європи. В них зазначається, що оволодіння іноземними мовами є джерелом взаємного збагачення, взаєморозуміння і співробітництва, сприяє спілкуванню і взаємодії, відкриває можливості професійної мобільності, працевлаштування, освіти і доступу до інформації. На сучасному етапі соціально-економічного розвитку суспільства іноземна мова перетворюється в інструмент, який дає змогу її носіям краще орієнтуватися в навколишньому середовищі, успішно виконувати професійні ролі. Інтеграційні соціально-політичні та економічні процеси не тільки формують соціальне замовлення щодо оволодіння іноземною мовою фахівцями різних спеціальностей, але і ставлять певні вимоги для його реалізації.

Для України є важливим міжнародний досвід формування конкурентоспроможної галузі професійно-лінгвістичної підготовки фахівців різних кваліфікацій. Цілком закономірно, що французький досвід забезпечення компетентнісного підходу до професійної підготовки іноземних громадян, а також педагогічного персоналу для надання високоякісних лінгвістичних послуг з навчання французької мови як іноземної, становить значний інтерес для вітчизняних педагогів. Слід зазначити, що в Україні останнім часом здійснено важливі заходи, спрямовані на реформування сфери іншомовної освіти громадян. Державною національною програмою „Освіта” (Україна ХХІ століття) головною метою розвитку української освіти визначено якісно новий рівень викладання основних шкільних предметів, з-поміж яких чільне місце посідають іноземні мови. Україна традиційно вирізняється високим рівнем професійної підготовки викладачів іноземних мов, зокрема це стосується методології, змісту підготовки вчителів у вищій школі. Для забезпечення конкурентоспроможності українських громадян у франкомовному середовищі виникла потреба звернення до зарубіжного педагогічного досвіду професійно-лінгвістичної підготовки, з’ясування її специфічних особливостей у галузі формування комунікативних компетенцій.

Освітня система Франції завжди привертала увагу вітчизняних і зарубіжних дослідників. Загальні проблеми реформування освіти, нові аспекти сучасної освітньої політики Франції висвітлено у працях російських і вітчизняних дослідників Б.Л. Вульфсона, О.Б. Лисової, Т.В. Мельник, С.В. Владимирової, Л.М. Макарової, К.В. Корсака, Н.М. Лавриченко. Значний науковий доробок щодо принципів, підходів, форм і методів навчання у французькій освітній системі розкрито в роботах О.А. Громової, І.Л. Біма, С.М. Кащук, А.Г. Крупко, Н.В. Маршубіної, Р.К. Міньяр-Белоручева, А.В. Щепілової, Є.І. Пассова і Л.Г. Веденіної, М.Б. Рахманіної. Важливе наукове значення мають дослідження з методики викладання іноземних мов, психолінгвістики, лінгводидактики Н.Д. Гальскої, М.М. Васильєвої, І.А. Зимньої, Р.П. Мільруд, О.О. Миролюбова та ін.

Цінними є праці педагогів, у яких висвітлено загальні тенденції розвитку освіти в окремих країнах, геополітичних регіонах, у світі загалом (О.І. Волков, Н.М. Лавриченко, О.В. Овчарук, О.І. Пометун, А.А. Сбруєва, Т. Хюсен).

Питання професійної підготовки педагогічних кадрів у французькій освітній системі розглядались у педагогічних дослідженнях В.А. Кузнецової, О.Б. Лисової, О.В. Романенко. Науковий інтерес становлять праці з проблем реалізації компетентнісного підходу до навчання іноземної мови засобами мистецьких технологій і природовідповідних методик О.Д. Аверіної, Г.В. Ануфрієвої, В.В. Виноградової, О.О. Деркач, О.М. Кушніра, Л.А. Моргульової, М.П. Лещенко, О.О. Першукової. Практичні аспекти використання відповідного французького досвіду в російських навчальних закладах розкрито в працях І.А. Мухіної та Е.С. Соколової.

Проте, як показало вивчення, досі не здійснювалися педагогічні дослідження проблеми професійно-лінгвістичної підготовки іноземних фахівців у Франції. Відсутність у вітчизняній педагогічній науці таких досліджень, а також актуальність зазначеної проблематики для України у нових соціально-політичних і економічних умовах зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: „Професійно-лінгвістична підготовка іноземних фахівців у Франції”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи відділу порівняльної професійної педагогіки і психології Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України в межах комплексного дослідження „Професійний розвиток фахівців у різних освітніх системах: порівняльний аналіз” (Державний реєстраційний номер РК 0102U000397). Тему дослідження затверджено вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (протокол № 6 від 22 квітня 1999 року) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 6 від 14 червня 2005 року).

Об’єкт дослідження – професійно-лінгвістична підготовка іноземних фахівців у Франції.

Предмет дослідження – зміст, форми і методи професійно-лінгвістичної підготовки іноземних фахівців у Франції.

Мета дослідження ? здійснити науковий аналіз ідей і практичного досвіду професійно-лінгвістичної підготовки іноземних фахівців у Франції та підготувати науково обґрунтовані рекомендації щодо використання досягнень французьких педагогів у цій сфері для вітчизняної професійної освіти.

Концептуальні ідеї дослідження. Філософія діалогу культур передбачає толерантне ставлення до різних культур. Глибоке розуміння культурної і педагогічної спадщини французької нації дає змогу сприймати національну культуру й освіту як відкриту систему, котра є унікальною й має важливе значення в умовах інтеграційних і глобалізаційних процесів. Ґрунтовний аналіз компетентнісного підходу до навчання французької мови як іноземної в системі професійної підготовки іноземних громадян у Франції може сприяти збагаченню вітчизняної практики франкомовної освіти і створенню умов фахової підготовки українських викладачів-словесників відповідно до вимог сучасності.

З огляду на предмет, об’єкт і мету дослідження було визначено такі завдання:

1. Вивчити проблему становлення і розвитку професійно-лінгвістичної

підготовки іноземних фахівців у Франції.

2. Охарактеризувати центри професійно-лінгвістичної підготовки

іноземців у Франції.

3. Проаналізувати концептуальні засади формування комунікативної

компетенції засобами мистецтв у процесі професійно-лінгвістичної

підготовки іноземних громадян у Франції.

4. Дослідити форми і методи професійно-лінгвістичної підготовки

іноземних фахівців.

5. Підготувати науково обґрунтовані рекомендації щодо використання

прогресивних ідей французького досвіду професійно-лінгвістичної

підготовки іноземних громадян у вітчизняній професійній освіті.

Методологічну основу дослідження становлять: теорія наукового пізнання, положення про єдність процесів, взаємовплив і взаємозалежність явищ об’єктивної дійсності, про єдність теорії і практики, а також ідеї щодо соціально-економічної зумовленості та природовідповідності освіти. Важливе методологічне значення мають особистісно-діяльнісний, індивідуально-творчий та культурологічний підходи, які розкривають єдність загального й особливого і дозволяють визначити загальні тенденції та національні особливості професійно-лінгвістичної підготовки відповідно до потреб сучасного світового ринку праці.

Теоретичними засадами дослідження є:----

? положення методології порівняльної педагогіки (С.В. Владимирова, Б.Л. Вульфсон, К.В. Корсак, Н.М. Лавриченко, О.Б. Лисова, З.О. Малькова, Л.П. Пуховська, І.Г. Тараненко);

? концепції освіти, виховання, навчання (С.У. Гончаренко, О.А. Дубасенюк, І.А. Зязюн, М.П. Лещенко, Н.Г. Ничкало, О.В. Сухомлинська);

? концептуальні положення щодо професійно-лінгвістичної підготовки фахівців (С.М. Кащук, Г.А Китайгородська, О.О. Миролюбов, І.А. Мухіна і Е.С. Соколова, С.Ю. Ніколаєва, І.Г. Тараненко);

? наукові праці, в яких розкрито закономірності вищих функцій мозку (І.П. Павлов, В.М. Бехтєрєв, О.О. Ухтомський, Г.І. Поляков, Л.С. Виготський, О.М. Лєонтьєв, П.Я. Гальперін, О.Р. Лурія, К. Бізуар, Т. Бюзан);

? концепції природовідповідності навчання мови та єдності активних і когнітивних чинників регуляції пізнання (Я.А. Коменський, Йоган Песталоцці, К.Д. Ушинський, С.Л. Рубінштейн, О.М. Кушнір, О.Д. Аверіна, А. Інізан, Ф. Роп);

Методи дослідження. Для досягнення мети й вирішення визначених завдань застосовано комплекс теоретичних та емпіричних методів:

? теоретичне узагальнення історичних фактів, подій, явищ, аналіз наукових праць сприяли виявленню історико-культурної специфіки становлення і розвитку професійно-лінгвістичної підготовки іноземних фахівців;

? метод компаративного аналізу використовувався з метою виявлення закономірностей навчання іншомовного мовлення;

? емпірично-діагностичні методи (спостереження, бесіда, дискусія; опитування, класифікація, аналіз й узагальнення результатів моніторингу);

? прогностичні методи (узагальнення незалежних характеристик, моделювання).

Джерельну базу дослідження становлять документи міжнародних організацій щодо навчання іноземних мов і підготовки педагогічних працівників (ЮНЕСКО; Європейської Асоціації Розробників Мовних Тестів (ALTE); Європейської асоціації педагогічної освіти; Ради Європи; Міжнародної організації праці; Організації міжнародного співробітництва і розвитку; законодавчі акти освітньої галузі Франції (офіційні бюлетені з питань національної освіти, освітні циркуляри), нормативні документи і матеріали Міністерства освіти, Міністерства зовнішніх справ, Міжнародної Федерації викладачів французької мови (FIPF), звіти Національного інституту педагогічних досліджень; інформаційні й дидактичні матеріали; монографії, наукові збірники французьких та інших зарубіжних науковців з проблеми дослідження (І. Бертран, Е. Бес, К. Гійон, К. Готієр, Ф. Гуен, Ж.-М. Доль, Г. Міаларет, Ж. Піаже, Ж.-Ф. Рішар, Р. Ріштеріш); аналітичні матеріали науково-педагогічних центрів, центру прикладної лінгвістики Безансона, курікулуми професійно-лінгвістичних центрів Франції; педагогічна періодика Франції (Revue franзaise de pйdagogie, Le monde de l’йducation, Le systиme йducatif, Cahiers pйdagogiques, Le Franзais dans le monde, L’annйe de la Recherche en sciences de l’йducation); наукові праці (монографії, дисертації, статті) українських і російських науковців; документи Асоціації викладачів французької мови України, Французького культурного центру в Києві, матеріали Першого Національного Конгресу викладачів французької мови в Україні, наукових конференцій з проблем професійної освіти.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалось у три етапи упродовж 1997 ? 2005 років.

На першому етапі (1997 – 2000 рр.) вивчалася психолого-педагогічна і лінгвістична література, аналізувалася діяльність французьких професійно-лінгвістичних центрів, проводилися методичні семінари, спрямовані на пошук шляхів підвищення професійної компетентності вчителів гімназії №109 імені Т.Г. Шевченка Печерського району м. Києва.

На другому етапі (2000 – 2001 рр.) на основі аналізу результатів дослідження з проблеми творчого використання навчальних матеріалів французьких фахівців з прикладної лінгвістики й професійно-лінгвістичних майстерень (пісенного демаршу) здійснювалось дослідження методів і засобів підвищення рівня професійно-лінгвістичної компетентності студентів І, ІІ, ІІІ курсів юридичного факультету Київського інституту туризму, економіки і права.

На третьому етапі (2002 ? 2005 рр.) узагальнено дослідницькі матеріали і розроблено методичні рекомендації щодо використання прогресивних ідей та методик французьких педагогів, зокрема пісенно-поетичних технологій у практиці вітчизняної професійної освіти.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше виявлено особливості професійно-лінгвістичної підготовки іноземних фахівців у Франції, охарактеризовано зміст, форми і методи такої підготовки, в основу якої покладено формування комунікативної компетенції шляхом активізації професійно-орієнтованого усного мовлення, що набуває додаткового змістового й емоційного наповнення в поетично-пісенних педагогічних технологіях; удосконалено компетентнісний підхід до професійної підготовки вчителів французької мови; подальшого розвитку набула характеристика зарубіжного педагогічного досвіду професійно-лінгвістичної підготовки, зокрема в аспекті використання технологій „виховання через мистецтво”.

Теоретичне значення результатів дослідження полягає в обґрунтуванні положення щодо використання поетично-пісенних педагогічних технологій у професійно-лінгвістичній підготовці іноземних громадян до функціонування у франкомовному середовищі, а також компетентнісного підходу до професійної підготовки вчителів французької мови.

Практичне значення дослідження полягає в розробці методичних рекомендацій щодо використання прогресивних ідей французького досвіду у вітчизняній освіті шляхом інтегрування мистецьких технологій в традиційну методику професійно-лінгвістичного навчання фахівців різних спеціальностей. Основні результати дослідження можуть застосовуватися у змістових компонентах різних ланок неперервної педагогічної освіти України для підвищення професійної компетентності викладачів і вчителів вищих і середніх навчальних закладів, при створенні підручників з порівняльної педагогіки, навчально-методичних посібників і методичних рекомендацій.

Результати дослідження впроваджено у гімназії №109 ім. Т.Г. Шевченка Печерського району (м. Київ) (довідка про впровадження №297 від 12.11.05.), у Київському університеті туризму, економіки і права „КУТЕП” (довідка про впровадження №333-01-4/у від 16.11.05.), у Полтавському державному педагогічному університеті ім. В.Г. Короленка (довідка про впровадження №5832/01-37/19, від 15.11.05), в авторській школі „Чарівний світ” м. Полтава (довідка про впровадження №172 від 18.10.05).

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю його вихідних позицій; застосуванням методів, адекватних предмету, меті і завданням дослідження; логіко-системним аналізом джерельної бази; системним аналізом теоретичних та емпіричних матеріалів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження обговорювались на: Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні технології викладання іноземних мов у професійній підготовці фахівців” (Київ, 2000), Всеукраїнській науково-методичній конференції „Сучасні педагогічні технології у вищих закладах освіти” (Ніжин, 2000), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Теоретичні і методичні проблеми підготовки педагога професійної школи до впровадження інноваційних та інформаційних технологій навчання (Київ, 2001), методологічному семінарі „Теоретико-методологічні проблеми неперервної професійної освіти” (Київ, 2001), Всеукраїнській науково-методичній конференції „Актуальні проблеми теорії та практики навчання іноземних мов та літератури” (Херсон, 2002), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Професіоналізм педагогічних кадрів: сучасні підходи, концепції, досвід” (Ніжин, 2002), Міжнародній науково-практичній конференції „Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень і перспективи” (Київ, 2003), І Міжнародній конференції „Інновації у вищій освіті” (Київ, 2003), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Інновації у вищій освіті” (Ніжин, 2004), звітній науковій конференції „Теорія і практика професійної освіти в умовах європейської інтеграції (Київ, 2006).

Публікації. Основні теоретичні положення дисертаційного дослідження відображено у 8 публікаціях, з яких 5 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загального висновку, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 296 с., основний зміст викладено на 1651с. Робота містить 5 таблиць. Список використаної літератури включає 332 джерела, з них 169 французькою мовою. Дисертація містить 53 додатки на 107 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, концептуальні ідеї, завдання, методологічну основу і методи дослідження, розкрито його етапи, наукову новизну, теоретичне і практичне значення, показано апробацію результатів дослідження.

У першому розділі ? „Професійно-лінгвістична підготовка іноземних фахівців у Франції як проблема порівняльної професійної педагогіки” ? здійснено аналіз мовної політики Франції, проаналізовано зміст теорії й практики професійно-лінгвістичної підготовки іноземців на окремих етапах розвитку французького суспільства, з’ясовано концептуальні засади формування комунікативної компетенції іноземних громадян у культурному франкомовному середовищі, досліджено форми і методи професійно-лінгвістичної підготовки іноземних фахівців.

Упродовж п’ятнадцятивікової історії Франції влада і громадськість приділяли постійну увагу стану і розвитку французької мови як засобу консолідації нації. Законом від 25 червня 1992 року французька мова офіційно проголошена державною мовою Франції. Нині французька мова є однією з 6 офіційних мов ООН, однією з 2 офіційних мов Європейського Союзу. Сучасна мовна політика Франції здійснюється на внутрішньодержавному, європейському і міжнародному рівнях. Питаннями внутрішнього і зовнішнього розвитку мовної політики займається Верховна рада з питань французької мови, яку очолює Голова Ради міністрів. Практична діяльність здійснюється Генеральною Делегацією з питань французької мови. Уряд Франції сприяє проведенню політики багатомовності в Європі, роблячи ставку на те, що однією з іноземних мов, котрі вивчатимуть європейці, буде французька.

У ході дослідження встановлено, що з 1714 року і до Другої Світової війни французька мова була мовою міжнародною дипломатії. Після війни вона втрачає монополію мови міжнародного спілкування. У боротьбі з експансією англійської мови Франція в 60-х роках ХХ століття починає зміцнювати позиції французької мови в Європі. З цією метою при посольствах Франції відкриваються культурні центри, створюється міжнародна Федерація вчителів французької мови, такі методичні центри, як Альянс франсез, науково-дослідний центр навчання та поширення французької мови ? CREDIF, центр вивчення французької мови і суспільства за кордоном ? BELC, науково-дослідний аудіовізуальний центр сучасних мов ? CAVILAM, центр зв’язку освіти і засобів інформації CLEMI, педагогічний центр навчання мов ? CAREL. Одним із напрямів їх діяльності є розробка програм інтенсивного професійно-лінгвістичного навчання іноземних фахівців ? юристів, комерсантів, економістів, робітників готельного господарства для здійснення ними професійних (виробничих) функцій.

Наступні важливі зміни в мовній політиці Франції здійснюються на початку 70-х років, коли Франція разом з Англією та Швейцарією входить до спеціальної радної групи Ради Європи з метою адаптації педагогічних пропозицій щодо викладання іноземних мов в Європі відповідно до потреб тих, хто її вивчає. Результатом співпраці представників трьох держав стає проект „Сучасні мови” („Les langues vivantеs”), основні складові якого орієнтуються на аналіз потреб студента, описання мови відповідно до принципів комунікативної лінгвістики, прагматичної лінгвістики і соціолінгвістики. Розроблювачі проекту керуються цілями забезпечення чітких теоретичних рамок комунікативного навчання і вивчення сучасних мов, заснованого на особливих кінцевих цілях, які сформовані в термінах серії рубіжних рівнів. Цей проект приймається на засіданні Ради з Культурного Співробітництва в 1971 році й кардинально змінює точку зору дидактиків на викладання іноземних мов у другій половині 70-х років. Проект швидко набирає темпів розвитку і приносить позитивні результати.

Професійно-лінгвістична підготовка іноземних фахівців у 60-70-х роках характеризується широким використанням аудіо-візуального і аудіо-лінгвального методів, розробкою стандартів стосовно володіння французькою мовою для іноземців. Комунікативні технології починають відігравати домінуючу роль у професійно-лінгвістичній освітній галузі з 80-х років ХХ століття.

Радикальні зміни в мовній політиці Європи в 70-80-х роках, обумовлені швидкими темпами розвитку економічних процесів, жорсткими умовами конкуренції, європейською міграцією, сприяють постійному реформуванню французької освітньої системи і створенню в 90-х роках широкої мережі професійно-лінгвістичних центрів (понад ста) для навчання іноземних громадян при навчальних закладах і університетах. Найбільша кількість центрів для іноземців зосереджується в сучасних містах і курортних зонах Франції: дев’ятнадцять у Парижі, тринадцять у Монпельє, десять у Ніцці, чотири в Ліоні і т. і.

Центри надають висококваліфіковані професійно-лінгвістичні послуги іноземцям з метою: а) підготовки до професійної діяльності у франкомовному середовищі; б) формування готовності до навчання у франкомовних вищих закладах освіти; в) сертифікації рівня сформованості професійно-лінгвістичної компетенції; г) організації комфортного дозвілля у франкомовному просторі.

З’ясовано, що центри професійно-лінгвістичної підготовки іноземних фахівців у Франції об’єднуються у чотири професійні асоціації: 1. Асоціацію університетських центрів з навчання французької мови іноземців; 2. Професійну асоціацію; 3. Асоціацію інформаційних центрів; 4. Національну асоціацію навчання французької мови як іноземної. Щороку до Франції приїздять біля 20 000 іноземців з різних країн світу для складання екзаменів, які перевіряють загальне володіння французькою мовою і надають право отримувати вищу освіту у Франції або працювати за кордоном. В професійно-лінгвістичних центрах Франції здійснюється підготовка іноземних громадян до складання іспитів DELF і DАLF, екзаменів Торговельної Палати Парижа, Альянс франсез і університетів. Після закінчення навчання центрами видаються міжнародні дипломи і сертифікати, які відповідають середньому і вищому рівням професійно-лінгвістичної компетенції для функціонування у чотирьох сферах професійної діяльності: науково-технічній, юридичній, секретарській, туризму і готельного господарства. Наявність диплому певного ступеня гарантує іноземним громадянам працевлаштування у франкомовному середовищі.

У ході дослідження встановлено, що мета і зміст професійно-лінгвістичної підготовки іноземців у центрах Франції відображають специфіку і традиції французької педагогічної практики з чіткою орієнтацією на Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти. Професійно-лінгвістична підготовка спрямовується на професіоналізацію фахівців шляхом формування їхньої комунікативної компетенції в процесі розвитку її складових: лінгвістичної, соціолінгвістичної, прагматичної, соціокультурної, стратегічної та соціальної компетенцій для здійснення професійної діяльності відповідно до умов сучасного ринку праці.

З метою аналізу чинників формування і моніторингу комунікативної компетенції розглянуто зміст екзаменів DALF, висвітлено параметри рівня знань, умінь і навичок, якими повинні володіти іноземні спеціалісти після закінчення навчання у французьких професійно-лінгвістичних центрах. На основі аналізу курікулумів цих центрів з’ясовано цільовий, змістовий та організаційний компоненти професійно-лінгвістичної підготовки іноземців, охарактеризовано її професійну спрямованість.

Виявлено, що навчальний процес зазначених вище центрів характеризується інтегративністю двох або трьох напрямів навчання французької мови як іноземної, до яких відносяться: вивчення французької мови для різних професійних функцій; загальні відомості з мови і життя французького суспільства; підготовка викладачів до навчання французької мови як іноземної. Відповідно до зазначених напрямів пропонуються різноманітні програми оволодіння французькою мовою, які відрізняються рівнем складності, інтенсивності, тривалості й частотності. З’ясовано, що змістовий компонент навчальних програм складається з аудиторної та позааудиторної роботи. Зміст навчання структурований таким чином, що аудиторний курс доповнюється різноманітними видами позааудиторної діяльності, які розширюють соціокультурну компетентність студентів: семінари, зустрічі, дебати, відвідування підприємств, суду, Регіональної Ради, мерії, центрів дозвілля. Навчання, поєднане з чисельними культурними і соціальними заходами, має за мету сприяти перебуванню студентів в атмосфері живого спілкування з носіями мови через насичені контакти в певному культурному середовищі. Існують програми для пенсіонерів, методологічною основою яких є геронтологія та андрагогіка. Одним з провідних напрямів діяльності професійно-лінгвістичних центрів є професійна підготовка кваліфікованих викладачів французької мови як іноземної, яка характеризується модульним структуруванням змісту. З’ясовано, що підготовка здійснюється відповідно до наступних модулів: лінгвістичне удосконалення і техніки вираження; техніки анімацій у класі; педагогіка комунікативного підходу; методологія і дидактика комунікативного підходу; педагогічні технології; методологія раннього вивчення французької мови; педагогіка європейських навчальних проектів.

Викладацький склад професійно-лінгвістичних центрів має вищу освіту і належну підготовку до практичної та науково-дослідної діяльності в умовах сучасного навчального середовища. Компетентнісний підхід до професійно-лінгвістичної підготовки здійснюється на основі інтеграції педагогічних, психологічних, нейролінгвістичних і біологічних факторів з індивідуальними можливостями, здібностями та інтересами тих, хто навчається.

Обгрунтовано концептуальні засади новітніх інновацій французької професійно-лінгвістичної школи в підготовці іноземців, охарактеризовано педагогічні, психолінгвістичні та психобіологічні підходи до професійної мовної підготовки. Класичні закони про вищі психічні функції людини, які були відкриті В.М. Бехтерєвим, І.П. Павловим, О.О. Ухтомським, О.Р. Лурією, О.М. Леонтьєвим, Г.І. Поляковим, знаходять широке застосування в галузі мовознавства, лінгвістики, психолінгвістики, у педагогічній системі Франції та інших високорозвинених країн світу. Важливі положення нейропсихології та нейробіології розглядаються у працях Т. Бюзана, К. Бізуарда, А. Інізана з урахуванням новітніх здобутків у світовій науці, їх практичного використання в процесі мовної освіти.

Встановлено, що професійна компетентність викладачів французької мови ґрунтується на практичному застосуванні психолінгвістичної концепції мовної підготовки, яка включає рефлекторну теорію, а також знання з природовідповідної активізації структур мозку з метою створення умов, за яких формуються мовленнєві рефлекси. Підкреслено, що сформованість відповідних аудіативних умінь і навичок забезпечує вдосконалення інших видів мовленнєвої діяльності. Формування досконалого фонематичного слуху, тренування артикуляційного апарату, робота над дикцією є рушійними силами подолання мовних бар’єрів і подальшого опанування французької мови, важливими чинниками формування навичок читання і письма, якісного запам’ятовування професійно-лінгвістичного матеріалу.

З’ясовано, що новітні інновації французької педагогічної школи полягають в інтегруванні в навчальний процес мистецьких технологій виховання через музику, поезію, драматизацію. Доведено, що психобіологічна компетенція викладача французької мови включає знання про функціонування різних систем мозку у взаємозв’язку з мовленнєвими центрами, морфологічні структури і біологічні регуляційні процеси нервової системи, а також уміння використовувати музику, пісні, римовані й поетичні тексти для якісного формування комунікативних компетенцій.

На основі аналізу наукових джерел з досліджуваної проблеми (Н.В. Маршубіна, І.Л. Бім, А.В. Щепілова, Р.П. Мільруд, К. Пюрен, Ж.Л. Остін, Ж.Р. Серль, Ж.П. Шано, Ж.М. Доль, Ф. Меріє, К. Френе) висвітлено загальну стратегію професійно-лінгвістичної підготовки іноземних фахівців, яка ґрунтується на запровадженні компетентнісного, комунікативного, когнітивного, диференційованого, рефлекторного підходів, що сприяють особистісному і професійному розвитку кожного, хто приїздить навчатися і працювати до Франції. В навчальному процесі широко застосовуються сучасні технології навчання: телебачення, відео-технічні засоби, персональні комп’ютери. Поєднання навчання з позааудиторною роботою і культурними заходами сприяє зануренню його учасників у мовленнєве середовище і створенню умов максимально активного спілкування французькою мовою. Характерною особливістю навчального процесу французьких центрів є широка варіативність форм і методів професійно-лінгвістичної підготовки. Серед них на особливу увагу заслуговують навчальні майстерні, успіх яких підтверджено багаторічною працею французьких педагогів ? Ж. Піаже, П. Ланжевена, А. Валлона, А.М. Перрет-Клермон, Одет і Анрі Бассис, М. Дюкома, І. Ламорт.

Досліджено етапи побудови професійно-лінгвістичної майстерні як мистецькoї форми реалізації педагогічних ідей без примусу, принципи її діяльності, структуру, відмінність від традиційних форм навчання. З’ясовано, що професійно-лінгвістична майстерня поєднує елементи інтерактивної педагогіки, якій властиві зосередженість на процесі творчого пошуку, вибір матеріалу, „занурення” в мову, діалогізація навчання. Педагогічний персонал професійно-лінгвістичних центрів володіє теоретичними і практичними знаннями закономірностей і специфіки створення творчої атмосфери спілкування, що формує позитивне ставлення іноземних спеціалістів до навчання і зумовлює їхню готовність до подальшого самостійного опанування французької мови, діагностує набуті знання.

Прискорення процесів оволодіння новими професійно-лінгвістичними знаннями здійснюється шляхом запровадження мистецьких технологій навчання. Виходячи з аналізу праць М. Буарона, С. Мартіни, Е. Трезалети, Ж. Бланка, Ж.М. Картьє, М. Тонайя та особистого досвіду, проаналізовано сутність методу професійно-лінгвістичної майстерні ? пісенного демаршу, етапи його виконання. В розділі доведено, що характерною властивістю педагогічних технологій є особлива звукова організація системи віршованих вправ, основним елементом яких є звукова повторюваність. Усі фонетичні, граматичні та лексичні явища, які зустрічаються в поетичних текстах, набувають змістового й емоційного навантаження в процесі професійно-орієнтованого мовлення.

У другому розділі ? „Технології формування професійно-лінгвістичної компетентності фахівців у системі неперервної професійної освіти України” ? викладено результати аналізу щодо стану формування професійно-лінгвістичної компетентності фахівців у системі освіти України, запропоновано методичні рекомендації її вдосконалення в контексті використання інноваційних педагогічних технологій. У розділі наголошується, що спрямованість України на повноправне членство в європейських організаціях зумовлює вивчення європейської політики навчання сучасних мов, здійснення порівняльних досліджень з метою узагальнення педагогічного і методичного досвіду інших країн для реформування вітчизняної системи професійно-лінгвістиної підготовки з урахуванням європейських освітніх стандартів.

У дисертації розкрито зміст освітніх парадигм і охарактеризовано сучасний етап розвитку української професійно-лінгвістичної галузі як перехід від репродуктивної освітньої системи до навчання, спрямованого на неперервний професійний розвиток особистості. Розглянуто сучасні визначення сутності професійної компетентності, що виявляється в усвідомленні принципово нових вимог до педагогічної діяльності, зміні ролі й місця вчителя в навчальному просторі, в оволодінні ефективними методами навчання, педагогічною майстерністю донесення знань, особистісноорієнтованою спрямованістю іншомовного навчання. У розділі розглянуто важливі положення педагогічних шкіл природовідповідного напряму М. Берліца, Ф. Гуена, М. Вальтера і проаналізовано новітні інновації французької лінгвістичної школи, які забезпечують професійну компетентність французьких викладачів-словесників.

Здійснено узагальнення позитивного досвіду формування комунікативної компетенції, який використовували в навчальному процесі російські й вітчизняні педагоги-новатори Г.А. Китайгородська, Р.К. Міньяр-Білоручев, С.М. Кащук, О.Д. Аверіна, О.М. Кушнір, Г.В. Ануфрієва, Л.А. Моргульова, О.Я. Григорьєва, М.П. Лещенко. Разом з тим зазначається, що серйозним недоліком навчально-методичної роботи в аналізованому ракурсі є відсутність у вітчизняних програмах, підручниках, посібниках методичних рекомендацій щодо системної діяльності, спрямованої на розвиток мовленнєво-комунікативних умінь і навичок, в основу яких покладено формування правильної вимови, активне використання артикуляції.

Ефективність їх формування досягається в процесі застосування мистецьких пісенно-поетичних технологій навчання („Тридцять фонем у тридцяти піснях: фонетика у римованій формі”, „Французька граматика через музику, пісню, драматизацію, гру”, „Золоті пісні дитинства: мелодика мови, інтонація, ритм, вимова”, „Соціокультурологічний компонент: опери „Собор Паризької Богоматері”, „Ромео і Джульєтта” та ін.) для автоматизації вимови, занурення в професійно-мовленнєве середовище. Для вітчизняних педагогів цінним є французький досвід використання педагогічних технологій, в яких професійна лексика використовується в поетично-пісенних текстах, що забезпечує навчальну, дидактичну, естетичну і психоемоційну функції. Практично обгрунтовано, що інтегрування мистецьких технологій у традиційну систему професійно-лінгвістичного навчання французької мови успішно активізує пізнавальний інтерес, якість запам’ятовування, ефективно розвиває емоційні та інтелектуальні якості, відповідні аудіативні вміння, прискорює формування навичок говоріння, читання і письма, стимулює рецептивну і продуктивну мовленнєву діяльність. Доведено, що компетентне впровадження мистецьких педагогічних технологій у навчальний процес прискорює подолання комунікативних бар’єрів, досягнення як дорослими, так і дітьми вищих рівнів опанування французької мови у стислі терміни. Інноваційні технології навчання забезпечують легкий перехід від афективної стадії до когнітивної, дають змогу в процесі навчання французької мови формувати і розвивати наступні пізнавальні функції: моторний і мовленнєвий розвиток; зорове і просторово-зорове сприйняття; становлення та координацію інтегративних функцій (моторно-зорових, моторно-слухових, артикуляційних); уміння організовувати свою діяльність.

У дисертації висвітлено можливості використання позитивних ідей французького досвіду з метою підвищення рівня професійно-лінгвістичної компетентності учнів загальноосвітніх шкіл, студентів вищих навчальних закладів, учителів французької мови шляхом розвитку мовленнєвого слуху, навичок аудіювання, артикуляції, вимови, запам’ятовування, риторичних умінь. Для наближення їхньої професійної компетентності до рівня європейських вимог були запроваджені в середні спеціалізовані й вищі навчальні заклади сучасні французькі фонетичні, пісенно-поетичні навчальні програми. Розроблено й експериментально перевірено механізми моніторингу етапів запам’ятовування й досягнення успіху в оволодінні іншомовним матеріалом, що сприяє здійсненню професійно-лінгвістичної підготовки з найменшими затратами зусиль і часу.

Узагальнення результатів наукового пошуку дало змогу встановити, що впровадження в навчання пісенних демаршів стимулює мотиваційно-спонукальну, навчальну, когнітивну, метакогнітивну, виховну, орієнтувальну, компенсаторну і соціоафективну функції, активну особистісну позицію тих, хто навчається, їхнє творче розкриття як суб’єктів навчальної діяльності. B дисертації наголошено на доцільності оволодіння українськими вчителями французької мови пісенно-поетичними технологіями навчання. Здобуті в ході експериментального дослідження результати використання педагогічних мистецьких технологій сприяли розробці методичних рекомендацій з професійно-лінгвістичної підготовки українських фахівців до інтегрування у французьке мовленнєве середовище.

На основі проведеного дослідження зроблено такі висновки:

1. Проведене порівняльно-педагогічне дослідження проблеми становлення і розвитку професійно-лінгвістичної підготовки іноземних фахівців у Франції дає підстави стверджувати, що метою професійно-лінгвістичної підготовки іноземних фахівців є надання іноземним громадянам належного рівня франкомовної освіти, який забезпечує здійснення ними професійних (виробничих) функцій. Особливе місце серед освітніх завдань посідає формування комунікативної компетенції. Складність його виконання зумовлюється специфікою французької вимови, що сприяє активному пошуку французьких педагогів шляхів інтенсифікації процесу опанування усного мовлення іноземцями.

Професійно-лінгвістичне навчання іноземних громадян у Франції розпочинається з 60-х років ХХ століття. Вагомий внесок у розвиток теорії і практики французької мови як іноземної зробили такі нині відомі методичні центри, як Альянс франсез, науково-дослідний центр навчання та поширення французької мови ? CREDIF, центр вивчення французької мови і суспільства за кордоном ? BELC, науково-дослідний аудіовізуальний центр сучасних мов ? CAVILAM, педагогічний центр навчання мов ? CAREL, центр зв’язку освіти і засобів інформації CLEMI. Зміст навчання французької мови як іноземної у 60-70-х роках характеризується широким використанням аудіо-візуального методу і створенням „рубіжного рівня” володіння французькою мовою для іноземців. У 80-х роках професійно-лінгвістична підготовка іноземних фахівців у Франції позначається широким впровадженням у практику комунікативних технологій. У 90-х роках французька лінгвістична галузь зазнає реформування, в результаті якого створюється гнучка, варіативна і відкрита система освіти. Вона забезпечує ефективне формування функціонально-орієнтованого навчального середовища, що реалізує освітні спрямування кожного, хто навчається. Створюються чотири професійні асоціації (Асоціація університетських центрів з навчання французької мови іноземців, Професійна асоціація, Асоціація інформаційних центрів, Національна асоціація навчання французької мови як іноземної), котрі координують і забезпечують навчальну діяльність понад ста професійно-лінгвістичних центрів.

2. Оптимальною організаційною формою професійно-лінгвістичної підготовки іноземців є професійно-лінгвістичні центри, які надають високоякісні послуги іноземцям від підліткового до пенсійного віку і здійснюють діагностику сформованості професійно-лінгвістичних компетенцій в іноземних громадян, що підтверджується відповідними міжнародними дипломами і сертифікатами для функціонування у чотирьох сферах професійної діяльності: науково-технічній, юридичній, туризму і готельного господарства, секретарської справи. Наявність диплому певного рівня професійно-лінгвістичної компетенції гарантує іноземним громадянам працевлаштування у франкомовному середовищі. Аналіз діяльності центрів професійно-лінгвістичного навчання іноземних фахівців у Франції дає підстави стверджувати, що в основу їх функціонування покладено принципи неперервної освіти, соціокультурної та професійної спрямованості змісту навчання. Соціокультурна спрямованість змісту навчання іноземних фахівців створює умови для їхньої швидкої адаптації до умов французького суспільства і сприяє формуванню в них готовності до сприйняття цінностей і культурних надбань французької нації. Професійна диференціація змісту навчання задовольняє потреби іноземних фахівців в оволодінні професійно-орієнтованою лексикою й сприяє формуванню навичок професійного спілкування.

3. Обґрунтовано концептуальні засади інтегрування мистецьких педагогічних технологій у професійно-лінгвістичну підготовку іноземних громадян, зокрема: досліджено психобіологічні засади регуляції мовленнєвої діяльності на основі аналізу процесів, які здійснюються в корі головного мозку під час емоційних реакцій та творчих станів. Висвітлено положення, покладені в основу природовідповідної активізації центральної нервової системи французької лінгвістичної школи шляхом використання музичних, поетичних і ритміко-артикуляційних засобів. Встановлено, що зусилля французьких педагогів, логопедів, митців спрямовані на забезпечення компетентності викладачів-словесників у реалізації фонетично-лінгвістичних програм. Ці програми активізують фонетичну увагу, стимулюють інтерес до звукової сторони мовлення; навчають норм орфоепії; розвивають фізичний, фонематичний, звуковисотний, тональний, ритмічний слух; ефективно тренують артикуляційні органи.

4. З-поміж професійно-лінгвістичних технологій, які використовуються в освітній діяльності центрів, особливої уваги заслуговують педагогічні технології виховання мистецтвом (поезією, музикою, драматизацією), а також інтерактивно-рефлексивні підходи до навчання іноземних фахівців. Широка варіативність форм і методів професійно-лінгвістичної підготовки враховує національні особливості культур іноземних громадян, які приїздять навчатися до Франції. Ефективною формою професійно-лінгвістичної підготовки є лінгвістичні майстерні, які використовують методи інтерактивної педагогіки: зосередженість на творчому пошуку, мовленнєве занурення, діалогізацію навчального процесу, встановлення комфортних міжособистісних комунікацій. При цьому значна увага приділяється розвитку досконалого мовленнєвого слуху, тренуванню артикуляційного апарату, роботі над дикцією, що є рушійними силами подолання мовних бар’єрів.

5. Результати дисертаційного дослідження уможливили розробку методичних рекомендацій щодо використання позитивних ідей французького педагогічного досвіду з професійно-лінгвістичного навчання іноземних громадян для поліпшення теорії й практики професійно-лінгвістичного навчання в Україні. Винятково важливе значення має комплексний підхід до опанування іншомовного мовлення; інтегрування в навчальний процес інноваційних педагогічних технологій, сучасних дидактичних навчальних матеріалів і програм, розроблених безпосередньо носіями мови – французькими фахівцями, зокрема мистецьких технологій професійно-лінгвістичного навчання, які забезпечують графемно-фонетичне кодування від розгорнутих до автоматизованих форм у поєднанні з розвитком мовленнєвого слуху і правильної вимови.

Подальшого вивчення потребують організаційно-педагогічні засади освітнього менеджменту в сфері професійно-лінгвістичного навчання у контексті застосування зарубіжного досвіду, з’ясування педагогічних умов формування професійної компетентності вчителів-філологів у системі франкомовної освіти.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:

1. Авксентьєва О.І. Активні засоби вивчення іноземної мови в контексті рефлекторної теорії // Сучасні технології викладання іноземних мов у професійній підготовці фахівців: Зб. наук. пр. – К.: Київський інститут туризму, економіки і права, 2000. – С. 316-322.

2. Авксентьєва О.І. Актуальні проблеми формування сучасного професіоналізму викладачів французької мови // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. – Ніжин, 2002. – № 4, Ч. 2. – С. 58-60.

3. Авксентьєва О.І. Демарш – французький метод рівності у здібностях // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. – Ніжин, 2004. – № 4. – С. 204-206.

4. Авксентьєва О.І. Інноваційні підходи у викладанні іноземних мов // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Зб. наук. праць: У 2-х ч. / За ред. І.А. Зязюна та Н.Г. Ничкало. ? К., 2001. ? Ч. 2. ? С. 220-223.

5. Авксентьєва О.І. Мистецькі технології навчання французької мови // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. – Ніжин, 2005. – № 5. – С. 43-45.

6. Авксентьєва О.І. Проблеми використання пісні та поезії у вивченні іноземної мови // Сучасні педагогічні технології у вищих закладах освіти: Зб. наук. праць: У 2-х ч. ? Ніжин, 2001. ? Ч. 2. ? С. 146-150.

7. Авксентьєва О.І. Французький лінгвістичний досвід в українських закладах освіти // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. – Херсон: ХДПУ, 2002. – Вип. 32, Ч. 1. – С. 16-19.

8.