НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
І СПОРТУ УКРАЇНИ

АТАМАНЮК Світлана Іванівна

УДК: 796-055.2

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СПЕЦІАЛЬНОЇ ВИТРИВАЛОСТІ І ШВИДКІСНО-СИЛОВИХ ЯКОСТЕЙ
ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНОК, ЯКІ СПЕЦІАЛІЗУЮТЬСЯ У СПОРТИВНОМУ КОМАНДНОМУ ФІТНЕСІ

24.00.01 — Олімпійський і професійний спорт

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Київ—2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор ШАХЛІНА Лариса Ян-Генріхівна,

Національний університет фізичного виховання і спорту України, завідувач кафедри спортивної медицини

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор МАКСИМЕНКО Георгій Миколайович,

Луганський національний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка,

завідувач кафедри спортивних дисциплін інституту фізичного виховання і спорту;

доктор медичних наук МАНЬКОВСЬКА Ірина Микитівна,

Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України,

завідувач відділу з вивчення гіпоксичних станів

Провідна установа — Дніпропетровський державний інститут фізичної культури, кафедра олімпійського і професійного спорту, Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту, м. Дніпропетровськ

Захист відбудеться 27 квітня 2006 р. о 16 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

Автореферат розіслано “24 “ березеня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради В.І. Воронова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Спортивний командний фітнес — один із наймолодших видів спорту. Буквально за останні 5—6 років він завоював шанувальників у всьому світі. На сьогодні Міжнародна федерація спортивної аеробіки і фіт несу об’єднує національні федерації понад 25-ти країн світу.

Спортивний командний фітнес привертає найширшу аудиторію своєю видовищністю, яскравістю, артистичністю та доступністю. Це — синтез атлетичної гімнастики і танцю. У ньому відсутні небезпечні для здоров’я елементи, вправи на снарядах, з предметами. Композиції відзначаються високим темпом, різноманітністю зміни позицій, складними за координацією рухами.

Підвищений інтерес до спортивної аеробіки та фітнесу, розширення географії проведення чемпіонатів світу, Європи й України, вихід спортсменів нашої країни на міжнародну арену свідчать про розвиток даного виду спорту, що, у свою чергу, ставить перед фахівцями завдання розвитку теоретичних і практичних основ підготовки спортсменів у даному виді спорту.

Удосконалення системи підготовки спортсменок, які спеціалізуються в спортивному командному фітнесі, вимагає пошуку й обґрунтування нових форм організації тренувального процесу на основі сучасних наукових досягнень для забезпечення зростання спортивних результатів.

Фізична підготовка у спортивному командному фітнесі, як і в інших видах спорту, є однією з найважливіших складових спортивного тренування і являє собою процес, спрямований на розвиток фізичних якостей: сили, витривалості, гнучкості, швидкісних і координаційних здатностей. Актуальним і маловивченим напрямом у галузі теорії і методики спортивного тренування залишається наукове обґрунтування побудови тренувального процесу жінок з урахуванням специфічних біологічних особливостей їхнього організму. Питання спортивної підготовки жінок усе більше привертає увагу вчених у галузі спортивної фізіології і медицини, фахівців, які вивчають теорію і методику спортивного тренування.

Дані літератури свідчать про зміну працездатності спортсменок (Ю.О. Короп, 1974; Т.О. Лоза, 1981; А.Р. Радзієвський, 1977—1993) протягом менструального циклу. Встановлено сприятливі і несприятливі фази МЦ з точки зору функціональних можливостей спортсменів і, відповідно, прояв їх загальної і спеціальної працездатності. Наукове обґрунтування спортивного тренування у спортивному командному фітнесі вимагає подальшого поглибленого вивчення можливостей жіночого організму.

Саме комплексне використання фізіологічних, біохімічних і педагогічних досліджень допоможе знайти ефективні шляхи побудови тренувального процесу, важливим принципом якого є індивідуальний підхід (Л.Г. Шахліна, 1985—2005; Т.П. Степанова, 1993; С.В. Калитка, 2001; Л.В. Ясько, 2004).

У сучасній літературі є наукові праці, присвячені оздоровчому фітнесу, що, на відміну від спортивного фітнесу, спрямовані на дослідження оптимального фізичного стану людини, на подовження його активного довголіття (М.М. Булатова, О. Литвин, 2004; Т.Ю. Круцевич, 2003). В оздоровчому фітнесі розроблено й обґрунтовано зміст і методику занять ритмічною гімнастикою (М.П. Івлєв, 1987; М.Ю. Ростовцева, 1987; И.А.Анохіна, 1992), встановлено специфіку занять різними видами оздоровчої аеробіки (Ю.І. Таран, 1998), розроблено педагогічну технологію комплексного використання різних видів гімнастики у процесі оздоровчих занять (О.С. Губарєва, 2001), обґрунтовано структуру занять оздоровчим фітнесом, що спрямована на корекцію статури жінок (Т.В. Івчатова, 2005).

Проте, тренувальні процеси у спортивному командному фітнесі і в оздоровчому фітенсі переслідують різну кінцеву мету: у першому — досягнення високого спортивного результату, у другому — оздоровлення. Тому виникає необхідність вивчення побудови тренувального процесу, спрямованого на розвиток спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі. Обґрунтування раціонального співвідношення рухових якостей, що розвиваються, у відповідності з можливостями жіночого організму є специфічним, тому, відповідно, — необхідним.

Аналіз доступної нам наукової і науково-методичної літератури, що висвітлює питання теорії і методики спортивного тренування, дозволяє зробити висновок, що до сьогодні питання підготовки спортсменок високої кваліфікації в спортивному фітнесі практично не вивчені. Відсутні наукові роботи зі специфіки даного виду спорту, про особливості побудови тренувального процесу, спрямованого на розвиток фізичних якостей спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі. Спортивний командний фітнес, як і будь-який вид спорту, складний для наукових досліджень, оскільки команда представлена групою спортсменок з індивідуальними проявами функціональних можливостей і фізичної працездатності.

Зазначене вище вказує на актуальність проблеми, що й обумовило вибір теми даної дисертації.

Зв’язок роботи з науковими планами, темами: Дисертаційна робота виконана відповідно до “Зведеного плану НІР у галузі фізичної культури і спорту на 1996—2000 рр. ” за темою 1.8.1: “Медико - біологічні основи управління спортивним тренуванням жінок” (№ держ. реєстрації 0196U010539), а також “Зведеного плану НІР у галузі фізичної культури і спорту на 2001—2005 рр.” Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму за темою 1.3.7: “Дослідження впливу гормонального статусу організму спортсменок високої кваліфікації на адаптаційні процеси кісткової тканини” (№ держ. реєстрації 0101U006314).

Мета дослідження: науково обґрунтувати особливості побудови тренувального процесу, спрямованого на розвиток спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі, з урахуванням їхнього функціонального стану у різні фази менструального циклу (МЦ).

Завдання дослідження:

1. Вивчити проблему комплексного дослідження функціональних можливостей і спеціальної працездатності спортсменок, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі з урахуванням біологічних особливостей жіночого організму.

2. Провести комплексний контроль функціональних можливостей спортсменок високої кваліфікації у спортивному командному фітнесі з урахуванням фаз МЦ.

3. Визначити рівень прояву спеціалізованої витривалості і швидкісно-силових можливостей спортсменок, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі, у різні фази МЦ.

4. Обґрунтувати особливості побудови тренувальних мікро- і мезоциклів, спрямованих на розвиток спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей спортсменок високої кваліфікації у спортивному командному фітнесі з урахуванням їхніх функціональних можливостей у різні фази МЦ.

Об’єкт дослідження: тренувальний процес спортсменок, які займаються спортивним командним фітнесом.

Предмет дослідження: розвиток спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей у тренувальному процесі спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі, з урахуванням біологічних особливостей жіночого організму.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань проводились: аналіз і узагальнення наукової літератури, опитування й анкетування спортсменок, педагогічне тестування, фізіологічні, біохімічні методи, методи математичної статистики.

Наукова новизна полягає в тому, що:

· уперше науково обґрунтовано і розроблено структуру побудови тренувальних мікро- і мезоциклів, спрямованої на розвиток спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей спортсменок, з урахуванням індивідуальних особливостей жіночого організму;

· визначено особливості розвитку спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей на основі результатів комплексного обстеження спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі, з урахуванням фаз МЦ;

· доповнено і розширено дані про взаємозв’язок функціонального стану і спеціальної працездатності спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі з урахуванням біологічних особливостей жіночого організму.

Практична значущість. Розроблено рекомендації з побудови тренувального процесу, спрямованого на розвиток спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей з урахуванням біологічних особливостей жіночого організму. Це дозволило підвищити ефективність спеціалізованої підготовки спортсменок, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі, а отже, покращити спортивний результат.

Отримані результати впроваджено у тренувальний процес команди Запорізького національного технічного університету, що є восьмиразовим чемпіоном України, яка завоювала 7-е місце на чемпіонаті Європи у 2002 р. (м. Будапешт, Угорщина), 5-е місце (м. Печ, Угорщина) у 2003 р., 10-е місце на чемпіонаті світу у 2003 р. (м. Прага, Чехія), 4-е місце на чемпіонаті Європи 2004 р. (м. Роттердам, Нідерланди), 1-е місце на міжнародному турнірі у 2005 р. (м. Гданськ, Польща), що підтверджується актами впровадження.

Практичні рекомендації можуть бути використані тренерами під час підготовки спортсменок, які спеціалізуються у командних видах спорту (спортивний командний фітнес, художня гімнастика, синхронне плавання).

Особистий внесок здобувача полягає у визначенні напряму дослідження, мети і завдань, а також у безпосередній організації та проведенні всього обсягу досліджень, поданих у роботі, аналізі й узагальненні отриманих результатів, у написанні наукової праці.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи були викладенні й обговорені на Всеукраїнській науково-методичній конференції “Сучасні проблеми підготовки інженерних кадрів” (1997 р.), на ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Здоров’я і освіта: проблеми та перспективи” (25—26 листопада 2004 р.) м. Донецьк, на Всеукраїнських науково-методичних конференціях “Фізичне виховання у вищій школі та його роль у підготовці спеціалістів” (Запоріжжя, 2000 р., 2003 р.), на ІХ Міжнародному конгресі “Олімпійський спорт і спорт для всіх” (20—23 вересня 2005 р.) м. Київ. Матеріали дисертації подані на методичних конференціях кафедри спортивної медицини Національного університету фізичного виховання і спорту України та кафедри фізичного виховання і спорту Запорізького національного технічного університету (2003—2005 рр.).

Публікації. За матеріалами проведених досліджень, результатами виступів на наукових і науково-практичних конференціях опубліковано шість наукових робіт. Із них три статті представлені у збірниках, затверджених ВАК України.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 186 сторінках і складається зі вступу, п’яти розділів і власних досліджень, заключення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури (209 джерел, з яких — 30 зарубіжних), 3 додатків. Робота ілюстрована 20 таблицями, 15 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми досліджень: про особливості розвитку спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі.

Перший розділ “Спортивний командний фітнес, його розвиток на сучасному етапі” присвячений теоретичному аналізу літературних джерел, що розглядаються в дисертації.

Вивчення проблеми дозволило узагальнити і використати в роботі сучасні дані й уявлення про характер та ефективність процесу підготовки жінок-спортсменок у сучасному спорті вищих досягнень, про використання засобів і методів контролю у тренувальному процесі, а також про побудову тренувального процесу. Все це реалізується шляхом вирішення часткових завдань з урахуванням індивідуальних особливостей жіночого організму. Так, авторами Л.Г. Шахліною (1984—2005), О.Р. Радзієвським (1977—1993), З.П. Яценко (1984), Т.П. Степановою (1993), С.В. Калиткою (2001) та іншими установлено, що зміни гормонального статусу протягом менструального циклу (МЦ) приводять до складної перебудови нейрогормональної регуляції. Це супроводжується зміною дихання, кровообігу, дихальної функції крові, швидкості транспортування й утилізації кисню і багато в чому визначає працездатність спортсменок.

Як показує аналіз спеціальної наукової літератури, практично відсутні роботи, що науково обґрунтовують планування тренувальних навантажень спортсменок, які спеціалізуються у спортивному командному фітенсі, — виді спорту, що пред’являє особливі вимоги до розвитку таких фізичних якостей, як спеціальна витривалість і швидкісно-силові якості. Проте, побудова тренувального процесу, спрямованого на забезпечення високого рівня підготовленості, неможлива без знання основних фізіологічних перебудов в організмі спортсменок, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі, протягом МЦ, а, відповідно, у конкретний період їх тренувальної або змагальної діяльності. Під час планування процесу підготовки спортсменок виникає необхідність наукового обґрунтування побудови раціональної системи навантажень, їх корекції з метою досягнення високих спортивних результатів і забезпечення їх високого функціонального потенціалу.

Саме такий складний взаємозв’язок — функціональний стан спортсменки і тренувальний процес — забезпечує досягнення планованого спортивного результату.

Другий розділ “Методи й організація досліджень” містить докладні дані про використані в роботі методи, що дозволяють вирішити поставлені мету й завдання. Вся робота була проведена за три взаємопов’язані етапи.

У зв’язку з відсутністю даних про наукові дослідження у спортивному командному фітнесі нами на першому етапі (2001—2002 рр.) було проведено опитування й анкетування спортсменок даної спеціалізації, аналіз їхніх щоденників самоконтролю, бесіди з провідними тренерами України стосовно актуальності питань, поставлених у даній дисертації.

На другому етапі (2002—2003 рр.) розроблено й обґрунтовано тести педагогічного контролю спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей. Проведено комплексні дослідження — педагогічне тестування фізичних якостей спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі, з одночасною реєстрацією фізіологічних і біохімічних реакцій їхнього організму на навантаження у різні фази МЦ. Дослідження проводили у природних умовах планового тренувального процесу зі збереженням ідентичності умов проведення обстежень і часу тренування. Для об’єктивного аналізу результатів дослідження використовували методи математичної статистики. Під час проведення педагогічного тестування застосовували наступні методи: хронометрію, дослідження показників зовнішнього дихання (легенева вентиляція-ХОД, частота дихання-ЧД, дихальний об’єм-ДО), газоаналіз видихуваного повітря, пульсометрію. Біохімічні дослідження виконано за участю медичних працівників клінічної лабораторії № м. Запоріжжя. Використано стандартний метод забору крові з пальця. Вміст гемоглобіну у крові визначався гемоглобінціанідним методом, кількість еритроцитів — методами підрахунку у камері Горяєва, вміст глюкози — за методом Доле, молочної кислоти — ферментативним методом.

Дослідження проводили протягом трьох менструальних циклів. В обстеженні взяли участь 87 спортсменок 17—23 років, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі. Для комплексного обстеження було відібрано 10 дівчат з нормальною менструальною функцією, визначеною за загальноприйнятим показником — базальною температурою і феноменом “папороті”, які визначали щоденно протягом усього періоду обстеження.

На третьому етапі (2003—2004 рр.) проведено аналіз отриманих результатів, обґрунтовано ефективність побудови тренувального процесу, спрямованого на розвиток специфічної витривалості і швидкісно-силових якостей спортсменок з урахуванням функціональних можливостей їхнього організму у різні фази менструального циклу. Кількість проведених обстежень спортсменок високої кваліфікації, поданих у дисертаційній роботі, — 8140.

У третьому розділі “Функціональний стан і спеціальна працездатність спортсменок у динаміці менструального циклу, які спеціалізуються у спортивному фітнесі” представлено результати комплексного обстеження спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі. Отримані результати переконують у тому, що і функціональний стан, і фізична працездатність спортсменок достовірно змінюються протягом МЦ. Спортсменки обстежені в умовах, наближених до основного обміну, у стані відносного спокою перед початком тренування і після виконання навантаження на спеціальну витривалість. При щоденному обстеженні встановлено, що для спортсменок даної спеціалізації характерна брадикардія, рідка частота дихання (ЧД).

Наступним етапом було обстеження спортсменок перед початком тренування в умовах відносного спокою. Ми вивчали функції системи дихання, тобто показники зовнішнього дихання, газообмін, дихальну функцію крові та деякі показники кровообігу, а також біохімічні характеристики вуглеводного обміну. Отримані результати свідчать, що легенева вентиляція (МОД) достовірно нижча у постменструальну (8838,36 ± ,1 мл · хв–1) й особливо у постовуляторну (8713,51 ± ,5 мл·хв–1) фази порівняно з фазами фізіологічного напруження. Значні величини ДО і менша ЧД у пост менструальну й постовуляторну фази свідчать про економічність функції системи дихання у ці фази циклу. Даний факт підтверджує низькі величини вентиляційного еквівалента (ВЕ) та високі — кисневого ефекту дихального циклу (O2RC).

Установлено, що протягом МЦ змінюються всі досліджувані показники червоної крові. Вміст глюкози і лактату у досліджуваній крові у стані відносного спокою знаходяться у межах фізіологічної норми без достовірних змін протягом МЦ.

З метою вивчення спеціальної працездатності у різні фази МЦ під час тренувального процесу для оцінювання спеціальної витривалості спортсменки виконували стрибки через скакалку у максимальному темпі протягом 1 хв з автоматичною реєстрацією виконання стрибків. Установлено, що кращий результат показано спортсменками в постовуляторну (145,8 ± ,98) і постменструальну (146,7 ± ,12) фази циклу. Досить високий результат зафіксовано у фазі овуляції (133,0 ± ,67), але з великою кількістю помилок під час виконання вправи. Важливо зазначити, що найнижчий результат був отриманий у менструальну (127,3 ± ,89) та передменструальну (122,3 ± 0,84) фази, не дивлячись на хорошу фізичну підготовленість спортсменок.

Швидкісно-силові можливості визначали під час виконання батманів з фіксацією часу виконання вправи і підйому на степ-платформу протягом 15 с у максимальному темпі з реєстрацією кількості сходжень (табл. 1).

Таблиця 1

Характеристика швидкісно-силових якостей спортсменок високої

кваліфікації, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі

Спорт

сменки | тести | I фаза | II фаза | III фаза | IV фаза | V фаза

Жінки

МС

(n=10) | Батмани,

t, сек | 13,8 +

0,27 | 12,9 +

0,41 | 13,4 +

0,19 | 13,2 +

0,20 | 14,2 +

0,13

Сходження на степ-платформу

кількість | 18

+ 0,16 | 21

+ 0,69 | 20

+ 1,24 | 23

+ 0,78 | 16

+ 1,37

Примітка * Статистично достовірні зміни (р < 0,05).

Як свідчать результати, найбільші швидкісно-силові можливості спортсменки демонструють в постовуляторну й, особливо, в постменструальну фази.

Виконання даних тестів виявилося фізично більш складним у менструальну й, особливо, у передменструальну фази. Фактично, пропоновані нами тести характеризують лабільність нервових процесів і, відповідно, підтверджують, що функціональна рухливість нервових процесів у спортсменок циклічно змінюється протягом МЦ.

Отримані дані дозволяють зробити висновок, що для спортсменкок у спортивному командному фітнесі оптимальними для проявлення швидкісно-силових якостей і спеціальної витривалості є постменструальна і постовуляторна фази МЦ порівняно з іншими фазами, що дає можливість тренеру обґрунтовано планувати тренувальне навантаження.

Про адаптаційні можливості організму судили за показниками функцій системи дихання після виконання спареного прогону змагальної композиції, а також про характер відновлення функцій організму на першій, другій і третій хвилинах. Установлено, що виконання даного навантаження характеризується економічністю функції в постменструальну і, особливо, в постовуляторну фази циклу (табл. 2).

Таблиця 2

Показники системи дихання спортсменок, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі, після виконання спареного прогону змагальної композиції в різних фазах МЦ

Фази МЦ

Показники | I | II | III | IV | V

МОД (BTPS),

мл · хв | 67253,71

+ 374,2 | 52330,69

+ 792,5 | 60079,05

+ 475,1 | 49883,81

+ 688,9 | 62962,18

+ 791,3

ЧД,

дих · хв | 48,5

+ 0,622 | 38,4

+ 0,631 | 42,8

+ 0,630 | 41,0

+ 1,039 | 49,5

+ 0,665

ДО (BTPS)

мл | 1386,67

+ 82,39 | 1362,78

+ 125,43 | 1417,73

+ 118,32 | 1216,68

+ 109,47 | 1271,96

+ 98,39

VO(STPD),

мл · хв | 3039,35

+ 39,0 | 2468,24

+ 73,2 | 2772,68

+ 68,1 | 2395,12

+ 94,5 | 2781,58

+ 57,9

ВЕ, відносна одиниця | 22,13

+ 2,6 | 21,20

+ 3,4 | 21,88

+ 2,9 | 20,82

+ 3,0 | 22,64

+ 2,7

ORC,

мл | 62,67

+ 5,86 | 64,28

+ 5,14 | 64,78

+ 2,84 | 58,42

+ 7,75 | 56,19

+ 2,49

ЧСС,

уд · хв | 195,1

+ 7,38 | 174,8

+ 2,23 | 199,5

+ 3,91 | 189,0

+ 1,35 | 192,0

+ 2,44

OCC,

мл | 15,58

+ 1,23 | 14,12

+ 0,76 | 13,89

+ 1,17 | 12,67

+ 0,92 | 14,49

+ 1,29

Примітка. *Статистично достовірні зміни (p ,05)

Виконання спортсменами тесту на спеціальну витривалість супроводжується змінами показників червоної крові.

Отримані результати дають нам можливість рекомендувати розподіл тренувального навантаження у мікроциклах з урахуванням індивідуальних особливостей жіночого організму.

У четвертому розділі “Розвиток спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі, з урахуванням біологічних особливостей жіночого організму” представлено наукове обґрунтування побудови тренувального процесу з індивідуальним підходом під час розвитку спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей спортсменок у спортивному командному фітнесі з урахуванням функціонального стану жінок протягом МЦ. Результати проведених нами комплексних досліджень функціональних можливостей, спеціальної працездатності й адаптаційних реакцій організму спортсменок стали основою побудови тренувального процесу у спортивному командному фітнесі. Менструальний цикл як природна біологічна модель лежить в основі планування даного процесу, спрямованого на розвиток спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей.

Отримані дані стали базою для розробки програми втягуючого й базового мезоциклів у досліджуваному виді спорту. Принцип пропонованого планування заснований на перерозподілі навантаження в мікроциклах з урахуванням функціональних можливостей спортсменок у різні фази МЦ. Оптимальними фазами для розвитку й виявлення спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей є постменструальна й постовуляторна фази, що підтверджується результатами виконання тестів і комплексної оцінки функціональних можливостей спортсменок у різні фази МЦ.

На рис. 1 показано, що у втягуючому мезоциклі переважає навантаження, спрямоване на розвиток загальної фізичної підготовки, а також використовуються спеціально-підготовчі вправи для розвитку основних фізичних якостей. Постановка змагальної композиції і становлення рухових навичок обумовлюють ефективність наступної роботи.

Тому, перерозподіляючи навантаження, ми зменшуємо його обсяг у фази фізичного напруження, знижуючи роботу над розвитком спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей при паралельному збільшенні вправ на гнучкість. Ми вважаємо, що у цей період підготовки доцільно дні відпочинку в мікроциклах поєднувати з найбільш функціонально напруженими для спортсменок днями МЦ.

Базовий мезоцикл у спортивному командному фітнесі характеризується навантаженням спеціальної спрямованості, яка акцентована на розвиток основних фізичних якостей, підвищення функціональних можливостей організму спортсменок на удосконалення їхньої технічної підготовленості (рис. ).

Обсяг фізичного навантаження базового мезоциклу на відміну від втягуючого у спортивному командному фітнесі містить шість мезоциклів, три з яких — ударні. У тренувальному процесі переважають вправи спеціальної спрямованості з їх перерозподілом наприкінці четвертого і на початку п’ятого мезоциклів (рис. 2).

Ефективність пропонованого планування, спрямованого на розвиток спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей підтверджена результатами повторного тестування даних якостей наприкінці річного циклу підготовки спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі. Основний відсоток приросту показників зафіксовано в овуляторну й передменструальну фази (на 2,5 % і 2,4відповідно за р < 0,05).

Таким чином, пропонована нами побудова тренувального процесу з індивідуальним підходом дає можливість повністю виконувати плановане навантаження, досягати високого результату, попереджувати перенапруження функцій організму і при цьому зберегти здоров’я спортсменки.

У п’ятому розділі “Обговорення отриманих результатів” підтверджено дані літератури про циклічні зміни працездатності спортсменок у різні фази МЦ, доповнено й розширено відомості про взаємозв’язки функціональних можливостей і спеціальної працездатності організму спортсменок. Необхідність таких досліджень була обумовлена специфікою даного виду спорту і, зокрема, складністю використання індивідуального підходу під час розвитку спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей.

Уперше науково обґрунтовано і розроблено структуру побудови тренувальних мікро- і мезоциклів, спрямованої на розвиток спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей спортсменок, з урахуванням індивідуальних особливостей жіночого організму.

Отримані результати свідчать, що переносимість стандартного навантаження у різні фази МЦ характеризується різною функціональною вартістю. Все це послужило основою для побудови тренувального процесу спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі.

Результати досліджень лягли в основу побудови тренувального процесу, спрямованого на розвиток спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі.

Тому пропонована нами побудова мезоциклів з урахуванням фаз МЦ дозволяє правильно розподілити тренувальне навантаження. Пропонований принцип побудови тренувального процесу впроваджений нами з 2001 р. у підготовку команди ЗНТУ, яка є базовою командою України зі спортивного командного фітнесу.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз літературних джерел, а також узагальнення досвіду провідних фахівців і власних педагогічних спостережень показав, що питання побудови тренувального процесу жінок, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі, не знайшли належного відображення у теорії та методиці спортивної підготовки. Нечисленні роботи присвячені в основному дослідженням різних видів занять оздоровчим фітнесом. Відсутні роботи з обґрунтування планування тренувального процесу у спортивному командному фітнесі.

2. Установлено визначену циклічність змін функціонального стану спортсменок, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі, протягом менструального циклу в умовах, наближених до основного обміну, та в умовах відносного спокою (перед початком тренування):

- в умовах, наближених до основного обміну, брадикардія і низька частота дихання характерні для постменструальної (ЧСС — 55,0 ± ,93 уд·хв–1; ЧД — 8,1 ± ,81 дих.ц·хв–1) і постовуляторної (ЧСС — 55,8 ± ,56 уд·хв–1; ЧД — 8,2 ± ,94 дих.ц·хв–1) фаз циклу порівняно з достовірно вираженим збільшенням у передменструальну (ЧСС — 59,5 ± ,9 уд·хв–1; ЧД — 10,2 ± ,25 дих.ц·хв–1) і менструальну фази (ЧСС — 59,0 ± 3,24 уд·хв–1; ЧД зростає до 11,4 ± ,34 дих.ц·хв–1);

- в умовах відносного спокою (перед початком тренування) встановлено економічність функцій системи дихання — легенева вентиляція достовірно (р ,05) найменша у постменструальній — 8838,36 ± ,1 мл·хв–1 — особливо в постовуляторній — 8713,61 ± ,5 мл·хв–1 фазах за рахунок низької ЧД (14,0 ± ,81 дих.ц·хв–1 і 15,38 ± ,94 дих.ц·хв–1, відповідно) і значної величини ДО (631,31 ± 73,28 мл та 593,68± 47,13 мл відповідно), у ті самі фази найменші величини VO2 (313,39 ± 0,29 мл·хв–1 і 318,06 ± 0,25 мл·хв–1, відповідно).

3. Функціональна вартість виконання вправ з проявом спеціальної витривалості характеризується:

- значною економічністю в постменструальній і, особливо, постовуляторній фазах циклу, про що свідчать найменші величини легеневої вентиляції (52330,69 ± ,5 та 49883,81 ± ,9 мл·хв–1, відповідно), ЧД (41,0 ± ,039 та 38,4 ± ,631 дих. ц·хв–1), VO2 (2468,24 ± ,2 і 2395,12 ± ,5  мл·хв–1). Зростання в крові кількості молочної кислоти в овуляторній (13,58 ± 0,25 ммоль·л–1) і передменструальній (12,70 ± 0,31 ммоль·л–1) фазах свідчить про включення в процес енергозбереження анаеробних процесів;

- про низьку економічність функцій системи дихання у фазах фізіологічного напруження свідчать значні величини ВЕ (35,76 ± ,9 відн.од.) і менші O2RC (17,57 ± ,16 мл). У тих самих фазах зафіксовано низькі величини КЕК.

4. Установлено достовірні циклічні зміни прояву спортсменками, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі, швидкісно-силових якостей і спеціальної витривалості протягом МЦ. При цьому постменструальна і постовуляторна фази є оптимальними для прояву досліджуваних фізичних якостей.

5. Швидкість процесу відновлення функцій організму обстежуваних спортсменок у різні фази МЦ після виконання тесту на витривалість циклічно змінюється:

- найбільша швидкість відновлення ЧСС протягом трьох хвилин спостерігається в постовуляторній (54,1і особливо постменструальній (57,6фазах, тоді як найменша швидкість ЧСС відмічена в менструальній (49,1 %), овуляторній (47,7 %) і особливо в передменструальній (43,7фазах циклу. Отримані дані свідчать про значні адаптаційні можливості діяльності серця спортсменок у постменструальній і постовуляторній фазах;

- швидкість відновлення ЧД протягом трьох хвилин найбільша в постовуляторній (75,8 %), найнижча — у менструальній (73,5 %) і особливо в передменструальній (69,6%) фазах циклу. Велика швидкість відновлення в постовуляторній і постменструальній фазах свідчить, що оптимальним станом організму спортсменок для виконання повторних навантажень є саме дані фази МЦ.

6. Отримані результати послужили науковим обґрунтуванням побудови структури мікро- і мезоциклів підготовки, спрямованої на розвиток спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей спортсменок, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі. Менструальний цикл різної тривалості пропонується ототожнювати з мезоциклами. Переважна спрямованість складових мікроциклів заснована на функціональних можливостях спортсменок. Впровадження пропонованого нами планування тренувального процесу з урахуванням індивідуального підходу дозволило значно підвищити ефективність підготовки спортсменок високої кваліфікації і контролювати рівень їхньої фізичної підготовки для досягнення високих спортивних результатів.

7. Показником ефективності розробленої структури побудови тренувального процесу, спрямованого на розвиток спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей, є зафіксований приріст результатів з урахуванням індивідуальних особливостей жіночого організму. Під час виконання степ-тесту найвищий приріст показників - у постменструальній (2,1 %) і постовуляторній (2,1 %) фазах, кращий результат у стрибках через скакалку — в овуляторній (2,5 %) фазі, а під час виконання батманів суттєвий приріст результату було зафіксовано у передменструальній фазі (1,4 %).

Впровадження результатів досліджень у практику підготовки спортсменок високої кваліфікації — членів збірної команди України зі спортивного командного фітнесу — дозволило покращити спортивний результат, скоректувати і максимально індивідуалізувати тренувальний процес у відповідності до особливостей даного виду спорту.

Подальші дослідження передбачають розробку програми побудови тренувального процесу у спортивному командному фітнесі з урахуванням особливостей жіночого організму.

Список публікацій за темою дисертації:

1. Атаманюк С.И. Влияние спортивной тренировки на становление и характер протекания менструальной функции у спортсменок высокой квалификации, занимающихся спортивным командным фитнесом // Теорія і практика фізичного виховання. – Донецк: ДонНУ. 2004. – №1. – С.26 - 30.

2. Атаманюк С.И. Функциональное состояние спортсменок, специализирующихся в спортивном командном фитнесе после нагрузки на выносливость // Теорія і практика фізичного виховання. – Донецк: ДонНУ. 2004. -№3 – С. 65 - 70

3. Атаманюк С.И. Физическая работоспособность высококвалифицированных спортсменов, специализирующихся в спортивном командном фитнесе. – Харьков: ХХПИ, 2005 - №3. – С. 56 - 61

4. Атаманюк С.И. Оздоровительная аєробика – путь к физическому и функциональному совершенству студенток // Физическое воспитание в высшей школе и его роль в подготовке специалистов: Тезисы докладов научно-методической конференции. – Запорожье, 2000. – С. 3 - 4.

5. Атаманюк С.И. Специфическая биологическая цикличность функций женского организма, ее роль в спортивной подготовке // Фізичне виховання у вищій школі та його роль у підготовці спеціалістів: Тези доповідей науково-практичної конференції.- Запоріжжя, 2003. – С. 3 - 4.

6. Атаманюк С.И. Построение тренировочного процесса женщин, специализирующихся в спортивном командном фитнесе // IX Міжнародний науковий конгрес “Олімпійський спорт і спорт для всіх”: Тези доповідей наук. – Київ, 20-23 вересня, 2005. – С. 540.

Анотації

Атаманюк С.І. Особливості розвитку спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей висококваліфікованих спортсменок, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за фахом 24.00.01 — Олімпійський і професійний спорт. — Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2006.

У дисертаційній роботі представлені теоретичні й експериментальні дані, що обґрунтовують планування тренувального процесу, спрямованого на розвиток спеціальної витривалості й швидкісно-силових якостей спортсменок високої

кваліфікації у спортивному командному фітнесі в різних фазах МЦ.

Результати дослідження показують залежність ефективності виконання специфічного навантаження від прояву функціональних можливостей спортсменок у різних фазах МЦ. Усе це стало підґрунтям розробки побудови планування тренувального процесу, спрямованого на розвиток спеціальної витривалості й швидкісно-силових якостей спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі. Менструальний цикл різної тривалості запропоновано ототожнювати з мезоциклами, складеними з мікроциклів з різною переважною спрямованістю. Впровадження раціональної програми тренувального процесу з урахуванням індивідуального підходу дало змогу значно підвищити ефективність підготовки спортсменок високої кваліфікації і контролювати рівень фізичної підготовки для досягнення високих спортивних результатів.

Ключові слова: спортивний командний фітнес, менструальний цикл, тренувальний процес, розвиток спеціальної витривалості й швидкісно-силових якостей, індивідуальний підхід

Атаманюк С.И. Особенности развития специальной выносливости и скоростно-силовых качеств высококвалифицированных спортсменок, специализирующихся в спортивном командном фитнесе. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.01 – Олимпийский и профессиональный спорт. – Национальный університет физического воспитания и спорта Украины, Киев, 2006.

В диссертационной работе представлены теоретические и экспериментальные данные, обосновывающие планирование тренировочного процесса, направленного на развитие специальной выносливости и скоростно-силовых качеств спортсменок высокой квалификации в спортивном командном

фитнесе в разные фазы МЦ.

Объект исследования: тренировочный процесс спортсменок, занимающихся спортивным командным фитнесом.

Предмет исследования: развитие специальной выносливости и скоростно-силовых качеств в тренировочном процессе спортсменок высокой квалификации, специализирующихся в спортивном командном фитнесе, с учетом биологических особенностей женского организма.

Как показали проведенные исследования и их анализ, происходящие на протяжении МЦ изменения гормонального статуса, обусловливают сложную перестройку нейрогормональной регуляции функций систем организма, что сопровождается функциональными изменениями организма и, естественно, отображается на работоспособности спортсменок.

Специальная работоспособность спортсменок повышается в постменструальную и постовуляторную фазы цикла, что проявляется в более высоких зафиксированных результатах при выполнении тестов на специальную выносливость и скоростно-силовые качества и подтверждается комплексной оценкой их функциональных возможностей. Выполнение этих тестов оказалось физически более сложным в менструальную и, особенно, в предменструальную фазы. Фактически, предложенные нами тесты характеризуют лабильность нервных процессов, а, следовательно подтверждают, что функциональная подвижность нервных процессов у спортсменок циклически изменяется на протяжении МЦ.

Скорость протекания процессов восстановления в организме спортсменок после выполнения теста на специальную выносливость имеет циклический характер. Этот процесс проходит быстрее в постменструальную, постовуляторную и овуляторную фазы МЦ.

Полученные результаты дают нам возможность рекомендовать распределение суммарного объема тренировочной нагрузки в микроциклах втягивающего и базового мезоциклов в исследуемом виде спорта, с учетом индивидуальных особенностей женского организма.

Результаты, характеризующие зависимость эффективности выполнения специфической нагрузки от проявления функциональных возможностей спортсменок в разные фазы МЦ, положены в основу

разработки построения тренировочного планирования, направленного на развитие специальной выносливости и скоростно-силовых качеств спортсменок высокой квалификации в спортивном командном фитнесе.

Менструальный цикл различной продолжительности предложено отождествлять с мезоциклами, составленными из микроциклов с разной преимущественной направленностью. Перераспределяя нагрузку, мы уменьшаем ее объем в фазы физиологического напряжения, снижая работу над развитием специальной выносливости и скоростно-силовых качеств. Научное обоснование построения планирования и внедрение рациональной программы в тренировочный процесс с учетом индивидуального подхода позволило значительно повысить эффективность подготовки спортсменок высокой квалификации, специализирующихся в спортивном командном фитнесе и контролировать уровень физической подготовленности для достижения высоких спортивных результатов.

Результаты исследований внедрены в учебно-тренировочный процесс квалифицированных спортсменок (МС Украины) команды ЗНТУ, г. Запорожье.

Ключевые слова: спортивный командный фитнес, менструальный цикл, тренировочный процесс, развитие специальной выносливости, скоростно-силовых качеств, индивидуальный подход.

Atamanyuk S.I. Peculiarities of Development of Special Endurance and Rate-Force Qualities of High-Skilled Sportswomen Specialized in the Sporting Team Fitness. – Manuscript.

Thesis for Candidate’s degree in physical education and sports in speciality 24.00.01 – Olympic and professional sport. National University of Physical Education and Sport of Ukraine, Kyiv, 2006.

The thesis presents theoretical and experimental data substanciating the planning of the training process directed to development of special endurance and rate-force qualities of

high-skilled sportswomen in the sporting team fitness in different phases of MC.

The results which characterize the dependence of efficiency of fulfilling special load on manifestation of functional potentialities of sportswomen in different MC phases are presented. All that is assumed as a basis of development of organization of planning intraining directed to development of special endurance and rate-force qualities of high-skill sportswomen in the sporting team fitness. Menstrual cycle of various duration is proposed to be identified with mesocycles composed of microcycles with different preferential trends. Introduction of the rational program of the process of training with regard for individual approach permitted to considerably increase the high-skill sportswomen’s training efficiency and to control the level of physical training to reach high results in sports.

K e y w o r d s: sporting team fitness, menstrual cycle, training process, development of special endurance, rate-force qualities, and individual approach.