Львівський національний університет імені Івана Франка

Грабинська

Ірина Володимирівна

УДК 330.101.541: 338.12

Макроекономічний аналіз

аграрних теорій ділових циклів

Спеціальність 08.01.01 - економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному університеті

імені Івана Франка Міністерства освіти України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, заслужений діяч науки і техніки України, професор Злупко Степан Миколайович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Бажал Юрій Миколайович, Національний університет "Києво-Могилянська Академія", керівник департаменту;

кандидат економічних наук, доцент Топішко Іван Іванович, Львівський державний аграрний університет, доцент.

Провідна установа - Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна Міністерства освіти України, кафедра економіч-ної теорії, м.Харків.

Захист відбудеться 29 лютого 2000 р. о 15.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.01 Львівського національного університету імені Івана Франка (79008, Львів-8, просп.Свободи, 18).

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79005, м.Львів-5, вул.Драгоманова, 5).

Автореферат розісланий 28 січня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ПАНЧИШИН С.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Усі держави і в усі часи намагаються забезпечити еконо-мічне зростання і досягти макро-еконо-мічної стабільності. Проте на заваді цьому стають коливання ділової активності, які, за висловом М.Тугана-Барановського, “... за-ле-жать не лише від випадкових причин, властивих певному історич-ному моменту, а й від постійно діючих, загаль-них причин, власти-вих сучасному культурно-історичному ладу” Туган-Барановский М.И. Периодические промышленные кризисы: История английских кризисов; Общая теория кризисов.- Пг., 1923.- С.153.. Розгляду причин циклічних коливань, аналізу їх теоретичного пояснення різними економічними школами присвя-чене це дисертаційне досліджен-ня.

Ринкова трансформація економічної системи України об’єктивно формує передумови коливання ділової активності. Це явище просте-жується з першої чверті XIX ст., і з цього часу економісти намага-ються йо-го пояснити. Серед дослідників коливань ділової активності у XIX ст. були Ж.Б.Сей, Д.Рікардо, Дж.Вільсон, В.Беджгот, У.С.Джевонс, К.Маркс, К.Жуглар, Ж.де Сіс-монді, К.Род-бертус, Т.Мальтус, Дж.Міль, Є.Дюрінґ та інші.

Наприкінці XIX ст. теорію коливань ділової активності розвивав М.І.Туган-Барановський, у ХХ ст. - Є.Слуцький, А.Шпіт-ґофф, Дж.Кейнс, Й.Шумпетер, Н.Кондратьєв, І.Фішер, Дж.Кларк, А.Піґу, Р.Ґоутрі, Ф. фон Гайєк, Е.Ліндаль, Дж.Робертсон та інші.

Критичному аналізу теорій ділових циклів присвячені роботи Ю.Бажала, А.Гальчинського, С.Злупка, Г.Кліміної, Л.Тведе, Ф.Клей-на, Е.Боема, Т.Гола та ін.

Значне місце серед теорій циклічних коливань займають аграрні теорії. Найпомітнішим дослідником цієї проблеми був В.Тимо-шенко. Цю теорію розвивали також С.Пєрвушин, В.Персонс, Л.Бін та інші. Зниження частки продукції сільського господарства у валовому внутрішньому продукті (ВВП) розвинених країн дещо зменшило науковий інтерес до цієї проблеми у цих країнах. У той же час для Украї-ни, де у сільському господарстві зайнято понад 22% населення і створюється більше чверті ВВП, проблема дослідження аграрного сектора як джерела коливань ділової активності та виявлення можли-вих важелів для пом’якшення соціально-економічних наслідків цих коливань для самого цього сектора залишається актуальною. Усе це обумовило вибір теми дисертаційного дослідження, обгрунтування її мети, цілей, завдань, а також логіку викладення матеріалу.

Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослід-ження стали економічні закони, наукові теорії, концепції, принципи, розроблені представниками різних наукових шкіл стосовно проблем коливань ділової активності в аграрному секторі та її впливу на загальну ділову активність. В роботі використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: факторний, системний, порівняльний та статистичний аналіз, історичний метод, методи співставлень та групувань.

Статистичною та інформаційною базою дисертації стали офіційні матеріали Міністерства статистики України, статистичні дані та огляди Міжнародного центру перспективних досліджень, Світового банку, Націо-наль-ного бюро економічних досліджень США, праці українських та зару-біжних економістів, періодика.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною комплексної наукової програми, що розробляється науковцями економічного фа-куль-тету Львів-ського національного університету імені Івана Франка “Розробка механізму стимулювання розвитку приватизованих мало-земельних підприємств аграр-ного сектору АПК” (№ ДР 0197V017010), яка включена в координаційний план Міністерства освіти України №68 “Економічні проблеми розбудови державності України: важелі та стимули розвитку господарчих систем”.

Предметом дослідження даної дисертації є аграрні теорії ділових циклів. Об’єктом дослідження - аграрний сектор націо-наль-ної економіки.

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дисерта-цій-ної роботи є аналіз теоретичних пояснень причин макро-економічної нестабіль-ності в аграрному секторі.

Для досягнення цієї мети у дисертації поставлено такі завдання:

- проаналізувати наявні теоретико-методологічні підходи до вивчення джерел економічної нестабільності;

- простежити еволюцію поглядів на аграрні теорії коливань ділової активності представників різноманітних шкіл та напрямів світової еконо-мічної думки та запропонувати їх класифікацію;

- розглянути сільське господарство як одне із джерел, що генерує імпуль-си циклічних коливань та зміни стану загальної ділової активності;

- визначити можливість та необхідність розгляду проблем коливань ділової активності у сільському господарстві України;

- простежити динаміку обсягів вітчизняного сільсько-господар-ського виробництва у командно-адміністративній системі;

- оцінити впливи аграрних коливань на загальну ділову активність в перехідній економіці України;

- запропонувати практичні рекомендації та пропозиції щодо пом’як-шення негативних соціально-економічних наслідків циклічності у сільсько-му господарстві України.

Наукова новизна одержаних результатів. Внаслідок проведе-ного дослідження були отримані наступні нові науково обгрунтовані результати, які становлять особистий здобуток дисертанта і виносяться на захист:

- вперше на рівні дисертаційного дослідження простежено вплив сільсько-господарських коливань на макроекономічну стабільність в перехід-ній економіці України;

- проведено комплексний аналіз аграрних теорій ділових циклів та розмежовано теорії ділових циклів та аграрні теорії ділових циклів;

- запропоновано нові критерії класифікації аграрних теорій ділових циклів;

- обгрунтовано можливість використання індексу Тимошенка для прогнозування змін загальної ділової активності у перехідній економіці України і формування національної антициклічної політики;

- виявлено основні параметри придатної для України аграрної політи-ки, що створює теоретичну основу для розв’язання цієї важливої макро-еко-номічної проблеми.

Практичне значення одержаних результатів. Проблеми, досліджені у дисертації доцільно використовувати при викладанні курсів “Політ-еконо-мії”, “Макро-економіки”, “Мікро-еко-номіки”, “Історії економічних вчень” та “Еконо-мічної думки України”.

Висновки та рекомендації, зроблені дисертантом, можуть бути ви-корис-тані вищими органами державної влади та управління у процесі формування національної антициклічної політики.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації доповідались автором на Міжнародному літньо-му економічному семестрі “Інтереко” (Трускавець, 1996), Міжнарод-ній науково-практичній конференції “Становлення фінансової систе-ми України та проблеми її стабілізації” (Львів, 1999), Міжнародній аспірантсько-студентській науко-вій конференції “Європа на порозі третього тисячоліття” (Львів, 1999), Міжвідомчому науковому симпозіумі “Економічна теорія в XX столітті: історія і тенденції розвитку на зламі епох” (Київ, 1997), науковій конферен-ції “Економіка України: минуле, сучасне, майбутнє”, що відбулася в рамках Восьмої наукової сесії НТШ (Львів, 1997), Всеукраїнській студентсько-аспірантській науковій конференції “Економіка України: сучасні проблеми та перспективи розвитку” (Львів, 1997), семінарі “Російська фінансова криза”, організованому Брукінґським інститу-том та Університетом Дж.Ва-шингтона (Вашингтон, 1998), щорічних звітних наукових конференціях Львівського національного універси-тету імені Івана Франка.

Публікації. З теми дисертаційного дослідження автором опубліковано 9 статей загальним обсягом 2,75 авт.арк., у тому числі 5 статей у фахових наукових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Основний зміст дисертації викладено на 188 сторінках машинописного тексту. Крім цього в роботі подано список використаних літературних джерел (150 назв) та 4 додатки. В основному змісті дисертації подано 4 таблиці та 10 графіків.

Дисертація має таку структуру:

Вступ.

Розділ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження циклічних коливань.

1.1. Суть та інструментарій дослідження циклічних коливань.

1.2. Ортодоксальний та гетеродоксальний аналіз економічних криз.

1.3. Неокласично-інституційний підхід у дослідженні ділових циклів.

1.4. Розвиток теорій циклічних коливань у сучасній економіч-ній науці.

1.5. Висновки до розділу 1.

Розділ 2. Формування та розвиток аграрних теорій ділових циклів.

2.1. Основні напрями аграрної теорії ділових циклів.

2.2. Проблеми виявлення циклічності сільсько-господарського виробництва.

2.3. Аналіз впливу сільськогосподарських коливань на макроекономічну стабільність.

2.4. Вплив загального стану ділової активності на аграрний сектор.

2.5. Особливості та перспективи розв’язання аграрних проблем у перехідній економіці України.

2.6. Висновки до розділу 2.

Висновки.

Список використаних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі - «Теоретико-методологічні засади дослідження циклічних коливань» - розглянуті основні методологічні підходи до вивчен-ня коливань ділової активності. Досліджується процес зародження теорій ділових циклів та об’єктивні історичні передумови, що сприяли виникнен-ню такого напрямку в економічній науці. Засновником цього напряму визна-но класика світової економічної науки М.Тугана-Баранов-ського.

В процесі еволюції теорії ділових циклів було виділено три основні типи економічних коливань: (1) довготривалі коливання (“довгі хвилі Кон-драть-єва”); (2) цикли тривалістю приблизно десять років (цикли Жуглара); (3) короткі (три-чотири роки) цикли (цикли Кітчина).

Об’єктом дисертаційного дослідження є так звані “цикли Жуглара”, які є основними циклами, оскільки найрельєфніше відображають механізм функціонування ринкової економіки.

В роботі розглянуто наявні класифікації існуючих теорій ділових циклів. Основним критерієм для класифікації чисельних теорій ділових циклів докейнсіанського періоду є значення, яке в цих теоріях надається екзогенним та ендогенним чинникам як джерелам циклічних коливань. Однак, на нашу думку, низку теорій ділових циклів не можна однозначно віднести до категорії ендогенних чи екзогенних, оскільки вони враховують як екзогенні, так і ендогенні чинники. Для віднесення тієї або іншої теорії до відповідної групи потрібно виявити, які елементи та чинники є домінуючими. Крім того, чинники, що призводять до макроекономічної нестабільності, можуть мати різне значення у різних теоріях.

До чинників екзогенного характеру, які індукують певну циклічність у національній економіці, належить і сільськогосподарське виробництво. Тому аграрну теорію ділових циклів, яку проаналізовано у другому розділі роботи можна віднести до екзогенних теорій.

До ендогенних теорій докейнсіанського періоду можна віднести:

- теорії недоспоживання (Дж.Гобсон, В.Фостер, В.Катчінґ, П.Мартін, Р.Гільфердінґ та ін.). У межах цієї групи теорій слід виділити так звані "наївні теорії недоспоживання" (С.Дуґлас та ін.);

- інвестиційні теорії (монетарні теорії надінвестування - Ф. фон Гаєк, К.Віксель, немонетарні інвестиційні теорії - М.І.Туган-Барановський, А.Шпітґофф, Г.Кассель, Й.Шумпетер, модель акселератора - А.Афталіон, Дж. М.Кларк, С.Кузнєц)

- ранні монетарні теорії (Р.Дж.Ґоутрі, Л. фон Мізес, Ф. фон Гаєк, К.Віксель);

- витратно-цінові теорії (В.Мітчел, Т.Веблен, Ж.Лескюр). Аргументи, положення та висновки названих вище теорій абсорбували і розвинули сучасні теорії ділових циклів. Зокрема, сучасні монетарні теорії базуються на елементах теорії Р.Гоутрі. В той же час монетаристи не заперечують класичну модель і стверджують, що вона описує економічні залежності в довгостроковому періоді.

Кейнсіанська теорія ділових циклів є синтетичною теорією, що ґрунтується, на наш погляд, на основних положеннях інвестиційної теорії М.Тугана-Барановського, концепції акселератора Дж.Кларка, монетарнїй теорії Р.Ґоутрі, теорії недоспоживання Т.Мальтуса, а також на витратно-ціновій теорії В.Мітчела. Нестабільність сукупного попиту у поєднанні з негнучкими цінами, на думку Дж.Кейнса, генерують ділові цикли. Стрижнем кейнсіанської теорії ділових циклів є інвестиційна функція, оскільки інвестиції є найнестабільнішим компонентом сукупного попиту.

Застосування кейнсіанських інструментів відвернення або згладжування гостроти циклічних коливань було спочатку досить ефективним і забезпечувало потрібну макроекономічну стабільність у розви-нених країнах майже до кінця 1960-х років. Проте, надії на те, що з допомогою інструментарію макроекономічної політики можна досягати бажаного рівня ділової активності розвіялися у 1970-і роки, особливо під час першого нафтошоку.

Теорію раціональних сподівань та розвиток неокласичних теорій ділових циклів, на наш погляд, можна розглядати як реакцію на неспроможність кейнсіанських макроекономічних рецептів регулювання економіки в першій половині 1970-х років. Автори та прихильники цих концепцій намагаються пояснити економічні потрясіння і збурення не стільки проявами циклічних закономірностей, а впливом чинників нециклічного характеру. З початку 1980-х років свій розвиток одержали нові підходи до пояснення ділових коливань, - теорія реальних ділових циклів та неокейнсіанська модель ділових циклів.

Прихильники теорії реальних ділових циклів до історичних джерел своєї теорії відносять ранні концепції аграрної теорії ділових циклів (В.С.Джевонс, Г.Мур), що детально розглянуті у другому розділі даної дисертаційної роботи. Основна спільна риса сучасної теорії реальних ділових циклів та аграрної теорії ділових циклів полягає в тому, що відхилення фактичного обсягу виробництва від його природного рівня не значні. Коливання ділової активності, на думку прихильників цієї теорії, є результатом зміни природного за умови повністю гнучких цін у короткостроковому періоді. Теорію реальних ділових циклів відносять до неокласичних, оскільки вона базується на припущенні класичної моделі про гнучкість цін та нейтральність грошей.

Неокейнсіанська теорія ділових циклів стверджує, що з перебігом часу природний рівень обсягу виробництва зростає поступово, а коливання ділової активності в коротко-строко-вому періоді є відхиленням від цього рівня вироб-ництва. Ці відхилення відбуваються внаслідок того, що зарплата та ціни повільно змінюються у відповідь на зміну економічних умов.

Неокейнсіанці розглядають монетарну та фіскальну політику як знаряддя досягнення макроекономічної стабільності. Водночас прихиль-ники неокласичних теорій вважають, що можливості держави у цій сфері є обмеженими і їх не можна переоцінювати. З цією теорією, фази піднесення та спаду у діловому циклі є закономірною та оптимальною реакцією економіки на зміни у технологічній базі виробництва.

Формулюючи політику уряду, спрямовану на забезпечення макро-економічної стабільності, на нашу думку, необхідно враховувати основні твердження обох теорій.

У другому розділі дисертаційної роботи - «Формування та розвиток аграрних теорій ділових циклів» - детально аналізується аграрна теорія ділових циклів.

Існує низка теорій, які на підставі статистичних даних вказують на наявність зв’язку між змінами обсягів сільськогосподарського виробництва та коливаннями ділової активності. Це сприяло виникненню окремого напрямку в економічній теорії, який пояснював цикли динамікою обсягів сільськогосподарського виробництва і відомий під назвою “аграрна теорія ділових циклів”. Ця теорія, безперечно, належить до екзогенних теорій, бо причину коливань ділової активності вбачає у зовнішніх щодо економічної системи, чинниках.

У дисертації виділено три напрямки аграрних теорій ділових циклів.

Представники першого напрямку (В.С.Джевонс, Г.Джевонс, Г.Мур, К.Ґарсія-Мата, Ф.Шафнер) пояснювали періодичні коливання сукупної ділової активності періодичними коливаннями обсягів сільсько-господар-ського виробництва, які, в свою чергу, спричиняються переважно коливан-нями врожайності. Нестабільність врожайності, в свою чергу, зумовлена причинами космічного характеру (зміни кількості плям на Сонці, поло-ження Венери відносно Землі і Сонця).

Представники другого напрямку (М.І.Туган-Барановський, В.П.Тимо-шен-ко, А.Піґу, Д.Робертсон, А.Шпітґофф, С.А.Пєрвушин та ін.) вважали, що коливання обсягів сільськогосподарського виробництва не може бути єдиною вичерпною причиною ділових циклів. Ці економісти належали до різних наукових напрямків у дослідженні коливань ділової активності, проте, пояснюючи ділові цикли, вони не ігнорували аграрний чинник, а поєднували його з іншими. Такий підхід до аналізу сільськогосподарських коливань як чинника циклічних коливань, на нашу думку, є об’єктивним та необхідним, враховуючи історичні та географічні особливості конкретних досліджуваних ситуацій.

Представники третього напрямку (Е.Гансен, Дж.Кларк, Т.В.Шульц) стверджували, що хоча сільське господарство як галузь безперечно причет-не до деяких сукупних коливаннях ділової активності, але аграрний чинник не є визначальний у поясненні ділових циклів. На думку цих економістів макроекономічні умови є ключовими визначниками становища в самому аграрному секторі. Макро-економічне середовище справді великою визна-чає стан справ в аграрному секторі економіки. Проте, на наш погляд, потрібно враховувати і вплив коливань обсягів сільсько-госпо-дар-ського виробництва на саме макросередовище і ділову активність.

Виділені три напрямки аграрної теорії ділових циклів не взаємо-виключають, а почасти взаємодоповнюють одна одну. Дискусія точиться навколо питання, чи можна обчислити кількісні показники сільсько-господарських коливань та їх впливу на основні національні рахунки.

Економісти приділяли значну увагу розробленню методів виявлення циклічності сільськогосподарського виробництва. дослідження методів виявлен-ня циклічності у сільськогосподарському виробництві. Наявні цикли у тваринництві переважно вважали чисто технічними, які істотно не впливають на коливання обсягів сільськогосподарського виробництва. Найважливішим джередом сільськогосподарських коливань, на думку багатьох економістів, є циклічні зміни врожайності. Грунтовні досліджен-ня сільсько-господарських коливань здійснив український економіст В.Тимошенко, який виявив регулярність циклів врожайності. Середня тривалість агрокультурних циклів, за його обчисленнями, коливається від п’яти до восьми років. Оскільки ціни на сільськогосподарську продукцію є досить гнучкими і в основному залежать від рівня врожайності, то коливання обсягів сільсько-госпо-дар-ської продукції генерують відповідні цикли у цінах на цю продукцію.

В.Тимо-шенко довів, що в аналізі впливу коливань у сільсько-господар-ському виробництві на ділові цикли особливе значення має виявлення динаміки врожайності основних, зокрема зернових культур. Саме вони становлять найбільшу частку у загальних обсягах продукції рослинництва і в більшості регіонів світу валовий збір зерна розглядають як стретегічний показник. Тому, на думку В.Тимошенка, коливання обсягів сільсько-госпо-дарського вироб-ництва та значна нееластичність попиту на сільсько-господарську продукцію (0,2-0,25), є основними причинами коливань ділової активності у сільсько-господар-ському виробництві.

Причиною пожвавлення та формування нового циклу в національній економіці, як було зазначено В.Тимошенком, є чинники екзогенного характеру, які поєдналися з іншими сприятливими умовами. Тому коливан-ня в обсягах сільсько-господар-ського виробництва є важливим чинником, що впливає на сукупні коливання діло-вої активності.

У своєму дослідженні В.Тимошенко дійшов до низки важливих, на нашу думку, висновків. По-перше, динаміка цін на продукцію сільсько-господарського вироб-ництва головно визначається коливаннями обсягів сільсько-госпо-дар-ського виробництва. По-друге, порівняння циклічності цін на продукцію сільсько-господарського виробництва з існуючою цикліч-ністю цін на продукцію промисловості, дало йому змогу зробити висновок про те, що хоча промислові та агрокультурні цикли ідуть в одному і тому самому напрямку, їхня тривалість та амплітуда є неоднаковими. По-третє, вчений розрахував відношення індексу цін на сільсько-господарську продукцію до ідексу цін на промислову про-дукцію за конкретні періоди часу. Таке відношення, яке ми назвали "індексом Тимошенка", також демонструє певну циклічність, характер якої залежить від особливостей значень обох індексів. "Індекс Тимошенка" (TA/M(P)) розраховується як відношення індексу сільськогосподарських цін (At/o(P)) до індексу промислових цін (Mt/o(P)).. Оскільки для побудови індексів At/o(P) та Mt/o(P) В.Тимошенко використо-вував формулу Пааше, де зміна рівня ціни P в час t порівню-ється з базовим періодом о і зважується кількістю фізичного обсягу продукції q, то "індекс Тимошен-ка" можна подати у наступному вигляді:

. (1)

По-четверте, В.Тимошенко вважав, що низьке значення цього відношення дещо передує або інколи співпадає в часі з періодом економічного пожвавлення. І навпаки, відносно високе значення даного відношення є часто ознакою фази піднесення чи навіть наступного фінансового напруження в кінці цієї фази, що свідчить про можливість економічного спаду.

В дисертації аналізується вплив сільсько-госпо-дарських коливань на стабільність окремих сфер і секторів національної економіки. Зокрема, досліджено їх вплив на ті галузі промис-ловості, котрі застосовують сільсько-господарську продукцію як сировину у виробництві. В умовах надзвичайно високих урожаїв ділова активність в цих галузях зростатиме, не дивлячись на те, чи додатковий обсяг сільськогосподарської продукції використовуватиметься для збільшення випуску промислового вироб-ництва, чи ця продукція осяде в запасах. Відповідне зростання ділової активності простежуватиметься і на підприємствах, що займаються транс-порту-ванням та зберіган-ням сільськогосподарської продукції.

Сільськогосподарські коливання впливають на величину пропозиції праці. Так, через значну нееластичність попиту на сільсько-господарську продукцію, надзвичайно великі врожаї, звичайно, означають для фермерів низькі доходи. Це сприяє переливу робочої сили з сільського господарства у промисловість. Хоча в багатьох країнах пропозиція праці у сільському господарстві залежить також від рівня ділової активності у промисловості.

Проаналізовано також можливий вплив сільсько-господарських коли-вань на галузі промисловості, що виробляють продукцію несільсько-господарського походжен-ня. Вплив високого врожаю на ці галузі, залежа-ти-ме від рівня еластичності попиту на предмети споживання сільсько-господарського походження. Чим менш еластичний цей попит, тим більша ймовірність того, що багатий врожай і наступне падіння цін на продовольчі товари переміщуватиме (зменшення видатків споживачів на товари сільськогосподарського походження та збільшення питомої ваги видатків на несільськогосподарські товари) грошовий попит від продуктів харчу-вання до несільсько-господарських товарів. Це відповідно збільшува-тиме пропозицію несільськогосподарських товарів до розмірів, які залежатимуть від самої пропозиції.

Вплив високих урожаїв, а отже, низьких цін на сільськогосподарську сировину, на обсяг сукупних інвестицій, на нашу думку, є незначний, але сприятливий. На основі одного високого урожаю, ймовірно, відбуваються лише незначні інвестиції в капітальне устаткування. Це пов’язано з тим, що питома вага витрат на сировину у загальних середніх витратах є невеликою. Крім того, низький рівень цін на сировину, що збільшує величину граничного прибутку утримуватиметься не дуже довго, якщо високо-урожайним є лише один рік. Процес інвестування у капітальне устаткування вимагає значних обсягів чистого доходу упродовж тривалого періоду часу в майбутньому. Іншими словами, стимули до інвестування на основі низьких цін на сировину є незначними. Водночас коливання величини запасів, які включають сільськогосподарську продукцію, є серед найважливіших причин коливань у обсягах інвестицій.

Якщо врожай є небувало багатим, то це сприяє збільшенню інвестицій у запаси сільськогосподарської продукції і веде до економічного підне-сення. Інвестування в ці запаси фінансується за рахунок заощаджень і розширює сукупний попит.

У дисертації також досліджено вплив аграрних коливань на заощадження. Надлишок інвестицій над заощадженнями, спричинений високими врожаями, зумовлює розширення ділової активності, в той час як надлишок заощаджень над інвестиціями викликає її зниження. За високих урожаїв зростає гранична схильність споживачів до заощадження частини цієї додаткової купівельної спроможності, якою вони володіють внаслідок зниження цін на сільськогосподарську продукцію.

Значна увага в дисертації приділена впливу сільськогосподарських циклів на сукупний попит. Коливання цін, що неминуче супроводжують цикли врожайності (за відсутності державного втручання), позначаються не лише на витратах, а й на доходах. Грошові доходи сільськогосподарських виробників, або їхня купівельна спроможність, як відомо безпосередньо залежить від рівня цін на сільськогосподарську продукцію. Аналогічно, купівельна спроможність несільсько-господар-ського населення також зале-жить від цін на сільськогосподарські товари.

За нееластичного попиту на сільськогосподарську продукцію пере-розподіл реальних доходів між сільським та несільським населенням, спричинений високим врожаєм, та низькими цінами на сільсько-господарську продукцію, зумовлює певний дефляційний ефект. Значення цього ефекту, на нашу думку, залежить від питомої ваги сільсько-господарського сектору у структурі національної економіки, від відносної чисельності сільського та несільського населення, відносної граничної схильності до споживання цих категорій населення, фази загального економічного циклу та інших менш важливих причин. У промислово розвинених країнах, де частка сільськогосподарського сектору в економіці незначна, такі дефляційні ефекти також простежуються, але їхні впливи мало помітні.

Крім того, врахування експорту сільськогосподарської продукції та наслідків розширення інвестицій у запаси сільськогосподарської продукції дає підстави для висновку, що високі врожаї в межах окремої країни можуть призвести до значного збільшення купівельної спроможності сільськогосподарського населення і забезпечити реальні стимули для зростання економіки в цілому.

У реферованому розділі зазначено, що в аналізі впливу сільсько-господарських коливань на експорт потрібно пам’ятати, що світовий попит на сільськогосподарську продукцію окремої країни значно еластичніший, ніж внутрішній попит всередині цієї країни. Цикли у фізич-них обсягах сільськогосподарського виробництва генерують цикли в сільсько-господар-ському експорті Timoshenko V.P. The Role of Agricultural Fluctuations in the Business Cycle // Michigan Business Studies.- 1930.- Vol.2, No.9.- P.26-27..

Збільшення валових зборів урожаю в країні-експортері (за відсутності суттєвих змін в урожайності в інших країнах) збільшує реальні грошові доходи як сільськогосподарських виробників, так і промисловців країни-експортера. Початкове збільшення надходжень даної країни, спричинене високою врожайністю, згідно з ефектом мультиплікатора, індукуватиме стиму-ли до розширення виробничої діяльності в цій країні, що пов’язані із збільшенням грошей в національній економіці.

Отже, цикли сільськогосподарського експорту тісно взаємопов’язані із загальними економічними циклами. Проте, як зазначав В.Тимошенко, при виявленні цього зв’язку, слід врахо-вувати, що існує тенденція до відставан-ня загальних економічних циклів від показників сільсько-господарського експорту на період від шести місяців до року.

В роботі проаналізовано впливи сільськогосподарських коливань на економіку високорозвинених країн. У сучасних умовах, на нашу думку, поступово зменшуються впливи сільськогосподарських циклів на рівень сукупної ділової активності в цих країнах.

Однак, сільськогосподарські коливання все ще залишаються чинником, який необхідно враховувати для глибшого і повнішого пояснення ділових циклів.у повному поясненні ділових циклів. У країнах з високорозвиненою економікою лише екстремальні коливання врожайності та валових зборів можуть впливати на основні параметри національної економіки. Оскільки такі різкі коливання врожайності мають нерегулярний випадковий характер, то ними не можна пояснити систематичні циклічні коливання. Тому в дисертації ми розглядаємо коливання врожайності, як такі, що індукують імпульси циклічного механізму усієї економічної системи.

У реферованому розділі зазначено, що не можна применшувати значення сільськогосподарських коливань в інших країнах світу. Зокрема, це стосується так званих аграрних країн, в яких сільськогосподарський сектор є панівним у структурі національної економіки. Сільсько-господар-ські коливання чинять, на нашу думку, суттєвий вплив на економіку і зокрема, на стан ділової активності у країнах, що розвиваються, чи переходять до ринкових відносин.

В дисертації проаналізовано особливості сільського господарства України, що перебуває у стадії ринкової трансформації.

В умовах безпрецедентного трансформаційного спаду, за високої питомої ваги сільського господарства у ВВП, стає все очевидніше, що досягнення макроекономічної стабільності дедалі більше залежить від стану сільського господарства. Проте, нинішню економічну ситуацію в Україні неможливо пояснити за допомогою існуючих теорій ділових циклів. Спад вітчизняного виробництва не має циклічного та періодичного характеру, а є трансформаційним спадом, що викликаний головно перетво-реннями в економічній системі України, зокрема відносин власності, в тому числі і в сільському господарстві.

Аналіз динаміки рівня врожайності основних видів сільськогосподар-ської продукції у вітчизняному сільському господарстві свідчить про те, що коливання є об’єктивними та існували завжди, зокрема і в командно-плановій економіці (див. графік 1).

Форма кривої в період від 1992 до 1999 рр. свідчить не про відсутність коливань, а зумовлена такими обставинами. По-перше, неповним охоплен-ням національною статистикою обсягів сільськогосподарського виробницт-ва передовсім внаслідок тінізації економіки та збільшення частки натураль-ного сектору. По-друге, помилки в ході ринкових перетворень призвели до зменшення обсягів сільськогосподарського виробництва та збільшення імпорту сільськогосподарської продукції для задоволення існуючого попиту.

Об’єктивним показником, який в умовах глибокого і затяжного спаду може відобразити стан ділової активності у сільському господарстві та промисловості, є на нашу думку, "індекс Тимошенка". Крім того, він дає змогу, прогнозувати динаміку ділової активності (див. таблицю 1).

Головним завданням ринкових перетворень є підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва є забезпечення конкуренто-спромож-ності вітчизняного сільського господарства на світових ринках.

Упродовж останнього десятиліття сільське господарство України зна-хо-диться у стані занепаду, що супроводжується руйнацією основного капі-та-лу галузі, хронічним недовикористанням наявного фізичного потенціалу, погіршенням матеріально-технічного постачання, а отже, спадом обсягів вироб-ництва та зниженням продуктивності праці в галузі.

Однак, в останні роки у вітчизняному сільському господарстві уже чітко простежується позитивна тенденція: виникнення нових господар-ських одиниць, передовсім фермерських господарств, які ефективно працюють в умовах перехідної економіки.

Перед аграрним сектором в Україні стоять проблеми, пов’язані з особливостями формування ринкових відносин: правовим невирішенням земельного питання, відсутністю відповідної матеріально-технічної бази для функціонування галузі, диспаритетом цін на сільськогосподарську та промислову продукцію, а також недосконалою фінансово-податковою та грошовою політикою уряду стосовно села. Аграрна політика держави на данному етапі повинна спрямовуватися на розв’язання цих проблем галузі.

Таблиця 1.

Розрахунок індекса Тимошенка для економіки України,

1992-1998 рр. |

Роки

1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998

Індекси цін вироб-ни-ків у промисло-вості - | 42,3 | 97,7 | 8,7 | 2,7 | 1,2 | 1,05 | 1,35

Індекси цін на про-дук-цію сільського господарства - | 18,5 | 39,6 | 6,7 | 4,3 | 1,6 | 1,05 | 1,1

Індекс Тимошенка - | 0,44 | 0,41 | 0,77 | 1,59 | 1,33 | 1,00 | 0,81

Річні зміни індекса Тимошенка | -0,03 | 0,36 | 0,82 | -0,26 | -0,33 | -0,19

* Обчислено за: Статистичний щорічник України за 1998 рік.- К.: Техніка, 1999.- С.89, 91.

Досвід державного регулювання сільського господарства у високо-розвинутих країнах світу, не можна сліпо копіювати, враховуючи суттєву відмінність проблем українського сільського господарства.

Аграрна політика України на сучасному етапі покликана виконати дві групи взаємопов’язаних завдань: подолати теперішні, надто великі, трудно-щі в агропродовольчому секторі економіки і вивести його на рівень роз-витку, гідний України.

ВИСНОВКИ

Проаналізувавши теоретичні концепції, які пояснюють суть та причини сільсько-господарських коливань та їх вплив на макроекономічну стабіль-ність в умовах ринкової економіки, у дисертаційному дослідженні зроблено такі узагальнення та висновки:

1. Основним критерієм для класифікації чисельних теорій ділових циклів докейнсіанського періоду є значення, яке в цих теоріях надається екзогенним та ендогенним чинникам, як джерелам циклічних коливань. Кейнсіанська теорія ділових циклів, на наш погляд, є синтетичною теорією, що грунтується на основних положеннях низки інших теорій, в тому числі інвестиційної теорії М. Тугана-Барановського. Аграрні теорії згруповано в три основні напрями у залежності від того, яке значення вони надають аграрному секторові як чиннику коливань сукупної ділової активності.

2. Коливання обсягів виробництва у сільському господарстві вплива-ють на сукупну ділову активність в національній економіці, зокрема на галузі промисловості, що використовують сільськогосподарську продук-цію, як сировину; на підприємства, що займаються перевезенням, зберіган-ням та маркетингом сільськогосподарської продукції; на купівельну спро-мож-ність, або сукупний попит; на обсяги інвестицій, передовсім у запаси сільськогосподарської сировини; на стан експорту та міжнародну торгівлю загалом. Водночас коливання сукупної ділової активності, у свою чергу, впливають на обсяги сільськогосподарського виробництва.

3. Аналіз показників динаміки фізичного обсягу сільсько-господарсь-кого виробництва за тривалий період виявляє помітні періодичні коливання обсягів сільськогосподарського виробництва. Дуже нееластичний характер попиту на сільськогосподарські продукти перетворює невеликі зміни обся-гів виробництва у значні коливання цін на сільськогосподарську продукцію. Тому заходи аграрної політики в Україні повинні спрямовува-тися на підвищення сталості сільськогосподарського виробництва. Такі заходи мінімізуватимуть негативні впливи циклічності у сільському господарстві на стабільність вітчизняної економіки.

4. Високі темпи науково-технічного прогресу та дуже нееластичний попит на сільськогосподарську продукцію знижує частку сільського господарства у ВВП багатьох країн світу, що веде до поступового зменшення впливу сільськогосподарських циклів на загальний рівень ділової активності. У розвинутій ринковій економіці сільськогосподарські цикли уже не індукують, а лише модифікують протікання загального ділового циклу. Тому аграрна теорія ділового циклу слугує доповненням до наявних теорій ділових циклів.

5. Одним з вагомих чинників, що істотно звужує амплітуду коливань цін та доходів сільськогосподарських виробників, а отже, послаблює їх несприятливі впливи на економіку в цілому, є застосування відповідних інструментів державної економічної політики. Проте досвід державного регулювання сільського господарства у розвинених країнах показав, що аграрні програми не завжди приносять бажані результати. Ці програми здебільшого підтримували доходи фермерів, але не пом’якшували проблеми розподілу ресурсів, що є основною причиною нестабільності сільськогосподарської галузі. Ще одним істотним недоліком аграрної політики є суперечність між окремими аграрними програмами. Це пояснюється головно складністю та багатоцільовим характером аграрної політики.

6. Затяжну депресію у вітчизняній економіці неможливо пояснити наявними теоріями ділових циклів, оскільки небувалий за глибиною спад має не циклічну, а трансформаційну природу. За таких обставин важко оцінити вплив циклічних коливань у сільськогосподарському виробництві на загальний стан економіки. Аналіз статистичних даних динаміки фізичного обсягу сільськогосподарської продукції в Україні виявляє глибокі циклічні коливання і в умовах командно-планової економіки, що не могло не індукувати загального ділового циклу.

7. Для прогнозування динаміки сукупної ділової активності доцільно застосовувати “індекс Тимошенка”. Наші обчислення цього індексу підтверджують наявність циклічності у вітчизняному сільському господар-стві. Особлива поведінка індексу з 1992-1999 рр. зумовлена, на наш погляд, неповним охопленням національною статистикою обсягів сільсько-господарського виробництва внаслідок тінізації економіки та розширення натурального сектора, а також падінням обсягів сільськогосподарського виробництва.

8. Організаційно-правова реструктуризація великих державних і недер-жав-них сільськогосподарських підприємств повинна спрямовуватись на різке підвищення продуктивності праці, що забезпечить конкуренто-спроможність вітчизняного сільського господарства. Для цього уряд має захистити фермерство від проявів недосконалої конкуренції з боку тих галузей економіки, які безпосередньо пов’язані сільським господарством. Для пом’якшення наслідків циклічності у вітчизняному сільсько-господар-ському виробництві нині доцільно, на наш погляд, в аграрній політиці дотримуватись концепції паритету, згідно з якою відношення цін, за якими сільськогосподарські виробники продають свою продукцію, до цін, за якими вони купують інші товари, повинно бути стабільним. Водночас становлення продуктивного аграрного сектора національної економіки передбачає формування сприятливого макроекономічного середовища.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

АНОТАЦІЯ

Грабинська І.В. Макроекономічний аналіз аграрних теорій ділових циклів.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 - економічна теорія.- Львівський націо-нальний університет імені Івана Франка, Львів, 1999.

Дисертацію присвячено макроекономічному аналізу теорій, які пояснюють причини економічної нестабільності в агропромисловому секторі, виявленні її впливу на промисловість, інвестиційну активність, заощадження, купівельну спроможність та експорт. У роботі проаналі-зовано теоретичні пояснення причин економічної нестабіль-ності; простежено еволюцію поглядів на аграрні теорії ділових циклів представників різноманітних шкіл та напрямів світової економічної думки та запропоновано нові критерії їх класифікації. Обгрунтовано необхідність розгляду сільського господарства як чинника, що впливає на стан загальної ділової активності та обгрунтовано можливість використання "індексу Тимошенка" для прогнозування змін загальної ділової активності у перехідній економіці і формування національної антициклічної політики. Запропоновано практичні рекомендації та пропозиції щодо досягнення стабільного розвитку ділової активності у сільському господарстві України.

Ключові слова: макроекономіка, макроекономічна нестабіль-ність, аграрні теорії ділових циклів, ділова активність, сільське господарство.

АННОТАЦИЯ

Грабинская И.В. Макроэкономический анализ аграрных теорий деловых циклов.- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономи-ческих наук по специальности 08.01.01 - экономическая теория.- Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 1999.

В диссертации анализируются теоретические объяснения причин макроэкономической нестабильности в агропромышленном секторе. Определено ее влияние на промышленность, инвестиционную актив-ность, сбережения, покупательную способность и экспорт. В работе детально анализируются аграрные теории деловых циклов. Предложена их авторская классификация.

Целый ряд теорий, на основе статистических исследований объясня-ют отношения между изменениями состояния сельско-хозяйственного сектора и колебаниями деловой активности, что содейство-вало возникновению отдельного направления в экономи-чес-кой теории, объясняющего кризисы и циклы, известного под названием "аграрная теория деловых циклов". Эта объясняющая теория деловых циклов принадлежит к экзогенным теориям деловых циклов, рассматривающим влияние внешних, относительно экономической систе-мы, факторов, как причину колебаний деловой активности.

Отдельное место в диссертационной работе отведено проблеме ис-следования методов выявления цикличности в сельскохозяйственном производстве. В работе отмечается, что определяющим фактором сельско--хозяйственных колебаний являются циклические изменения объемов производства основных, в частности зерновых культур. Статисти-чески, используя методику В.Тимошенко, в работе проил-люстри-ровано цикличность объемов производства основных сельско-хозяйственных культур в Украине в 1970-1999 гг. Колебания в объемах сельскохозяйственного производства рассматриваются как важный фактор, влияющий на совокупные колебания деловой актив-ности.

В диссертации анализируется влияние исследованных сельско-хозяйст-венных колебаний на макроэкономическую стабиль-ность. В частности, исследовано их влияние на отрасли промышленности, использующие сельскохозяйственную продукцию как сырье в произ-водстве; на количество предложения труда; на отрасли промышлен-ности, производящие продукцию несельско-хозяйственного происхожде-ния; на инвестиционную актив-ность.

Отдельно отмечается, что существующие циклы сельскохозяй-ствен-ного экспорта находятся в тесной взаимосвязи со всеобщими эконо-мическими циклами.

Обоснована возможность использования "индекса Тимошенко" для прогнозирования изменений общей деловой активности в переходной экономике Украины и формирования национальной антициклической политики.

В диссертации анализируется практика реализации правительствен-ной политики, касающейся сельского хозяйства, которая направлена на стабилизацию колебаний деловой активности в сельском хозяйстве и ее возможных последствий. Такие правительственные программы, в основ-ном предусматривают: обеспечение необходимых объемов сельско-хозяйственного производства, увеличение роли ценовой под-держки в той или иной