рівень | до експери
менту | після експери
менту | до експери
менту | після експери
менту | до експери
менту | після експери
менту | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ
Дисциплінарна відповідальність | 25,2 | 28,8 | 25,2 | 43,2 | 67,6 | 64,0 | 71,2 | 56,8 | 7,2 | 7,2 | 3,6 | - | Відповідальність за себе | 7,2 | 7,2 | 7,2 | 21,6 | 82,0 | 82,0 | 85,6 | 78,4 | 10,8 | 10,8 | 7,2 | - | Відповідальність за іншого | 18,0 | 21,6 | 18,0 | 39,6 | 78,4 | 74,8 | 78,4 | 60,4 | 3,6 | 3,6 | 3,6 | - | Емпатія | 3,6 | 3,6 | 3,6 | 10,8 | 78,4 | 74,8 | 82,0 | 82,0 | 18,0 | 21,6 | 14,4 | 7,2 |
Таблиця 2
Динаміка показників розвитку емоційно-ціннісного компонента
моральної самосвідомості підлітків до і після консультування
n= 56
Таблиця 3
Динаміка показників розвитку поведінкового компонента
моральної самосвідомості підлітків до і після консультування
n= 56
Показники | Високий рівень | Середній рівень | Низький рівень
до експери
менту | після
експери
менту | до експери
менту | після експери
менту | до експери
менту | після експери
менту
КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ
Самоконтроль в емоційній сфері | 18,0 | 21,6 | 21,6 | 32,4 | 64,0 | 60,4 | 60,4 | 60,4 | 18,0 | 18,0 | 18,0 | 7,2 | Самоконтроль діяльності | 14,4 | 18,0 | 14,4 | 32,4 | 67,6 | 67,6 | 71,2 | 64,0 | 18,0 | 14,4 | 14,4 | 3,6 | Соціальний самоконтроль | 18,0 | 14,4 | 18,0 | 28,8 | 64,0 | 67,6 | 67,6 | 67,6 | 18,0 | 18,0 | 14,4 | 3,6 | Моральна поведінка | 21,6 | 25,2 | 21,6 | 39,6 | 64,0 | 56,8 | 67,6 | 56,8 | 14,4 | 18,0 | 10,8 | 3,6 |
Вивчення динаміки показників поведінкового компонента демонструє підвищення рівня моральної поведінки, яка є показником сформованості загального розвитку моральної самосвідомості підлітків. Як видно з табл. 3, в експериментальній групі за показником “моральна поведінка” з низького рівня на середній перемістилося 14,4 % досліджуваних, із середнього рівня на високий – 14,4 %. На нашу думку, це є свідченням формування у підлітків позитивного ставлення до моральних норм й активізації здатності свідомо керуватися ними у своїй поведінці.
Таким чином, результати контрольного експерименту свідчать, що внаслідок застосування запропонованої нами психологічної моделі консультативної роботи з розвитку моральної самосвідомості підлітків відзначається позитивна динаміка та кількісне зростання багатьох її показників.
ВИСНОВКИ
У дисертації подано теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми становлення моральної самосвідомості підлітків у процесі їх психологічного консультування, уточнено сутність поняття “моральна самосвідомість”, виявлено специфіку становлення її структурних компонентів, визначено критерії та рівні розвитку цього морального утворення у підлітковому віці, створено та експериментально апробовано психологічну модель консультативної роботи з розвитку моральної самосвідомості підлітків.
1. Моральна самосвідомість людини є складноорганізованою психологічною системою, що включає інтеріоризовані нею в процесі соціалізації моральні цінності у формі переконань, нормативних установок, ідеалів, що дозволяють співвідносити власні вчинки і спонуки особистості із засвоєними нею моральними імперативами, ціннісними ставленнями до себе та інших людей. Моральна самосвідомість особистості активізує практично всі види її психологічної діяльності, впливаючи на мотивацію, самооцінку, рівень домагань, вибір цілей і засобів їх досягнення та ін.
2. Підлітковий вік є важливим етапом становлення і диференціації “Я”, засвоєння моральних знань, формування моральних почуттів, набуття навичок моральної саморегуляції. Становлення моральної самосвідомості підлітка варто розглядати як результат соціалізації його особистості, як процес поступового ускладнення й диференціації та інтеграції її когнітивних, емоційно-ціннісних і поведінкових складових залежно від умов виховання та самовиховання. Результатом морального зростання у підлітків є набуття моральних переконань, здатність усвідомлювати власні дії та нести за них відповідальність, а також здійснювати моральні вибори та вчинки.
3. Оптимальним у вивченні особливостей розвитку моральної самосвідомості особистості підліткового віку є особистісно орієнтований підхід. На його засадах доведено, що психологічні впливи важливо здійснювати на базову складову особистості – моральну самосвідомість. Структура моральної самосвідомості включає когнітивний, емоційно-ціннісний і поведінковий компоненти.
4. За результатами психологічного дослідження констатовано особливості становлення компонентів моральної самосвідомості. Когнітивний компонент моральної самосвідомості підлітків включає розуміння моральних понять, моральну рефлексію та інтроспекцію. У підлітків існує розмежованість у рівнях здатності розуміти зміст моральних понять: або давати їм узагальнені, диференційовані визначення, або нечіткі й неадекватні, порівнювати їх, використовувати в життєвих ситуаціях. Моральна рефлексія є важливим етапом їх етичного самопізнання, тому усвідомлення змісту власної соціальної активності дає можливість особистості цього віку осмислити процес внутрішнього діалогу з самим собою. Підлітки більшою мірою виявляють інтерес до вивчення свого внутрішнього світу, ніж до аналізу моральних аспектів життєвих ситуацій.
5. Емоційно-ціннісний компонент моральної самосвідомості підлітків пов'язаний з розвитком домінуючих цінностей: почуття відповідальності, емпатії, що впливають на їх моральні позиції, вибір цілей, інтересів, мотивацію поведінки. Базове моральне почуття – почуття відповідальності спонукає підлітків до виконання обов'язку й інших зобов'язань у різних міжособистісних взаємодіях. Це почуття розвивається в міру входження в різні форми міжособистісних взаємин. Більш розвиненим є почуття дисциплінарної відповідальності, менш розвинене почуття відповідальності перед іншими людьми, і ще менше – почуття відповідальності перед самим собою. Емпатія дозволяє особистості інтуїтивно проникати у внутрішній світ іншої людини, осмислювати її настрій, думки, спонукання та ін. Завдяки емпатії підліток може коригувати свої реакції й поведінку відповідно до почуттів, думок і станів іншої людини. Емпатія у підлітків залежить від ціннісних ставлень, які виникають у процесі спілкування, до об'єктів та суб’єктів, емоційної близькості з ними.
6. Поведінковий компонент включає самоконтроль, моральний вибір і вчинки. Рівень розвитку самоконтролю визначає наявність навичок, що дозволяють контролювати власні емоційні стани, стримувати почуття гніву, образи. Підлітки можуть з різних позицій ставитися до виконання дорученої їм справи, завдань або прохань дорослих, здатні планувати свою діяльність і доводити розпочату справу до кінця. Особистісний вибір визначає ставлення підлітка до моральних ситуацій, тактику його дій і вчинків, що впливає на його здатність критично ставитися до власних неетичних вчинків, уміння відстоювати моральні позиції, активно виступати на захист приниженої людини.
Критеріями оцінки розвитку моральної самосвідомості є осмислення моральних якостей, моральна рефлексія, інтроспекція, почуття відповідальності, емпатія, самоконтроль, моральні дії та вчинки.
7. Концептуальною основою психологічної моделі консультування підлітків з метою розвитку їх моральної самосвідомості став когнітивно-біхевіоральний підхід. Для реалізації вихідних положень цього підходу важливо діагностувати рівні особистісного розвитку та комплекс дисфункцій, спланувати спеціальні прийоми, методи, що нейтралізують неадаптивні когнітивні структури і вчинки та активізують адаптивні форми поведінки. Модель консультування підлітків включає три етапи: діагностичний, планування, проведення психокорекційної роботи. Основними формами консультативної роботи є індивідуальні бесіди і групові заняття з підлітками, а також виконання домашніх завдань, які рекомендуються психологом у процесі взаємодії з конкретним учнем або групою підлітків.
При проведенні психологічного консультування треба виходити з того положення, що джерела особистісних і міжособистісних проблем підлітків лежать в основі порушень їх моральної самосвідомості, у зв’язку з чим психолог має звертати увагу не тільки на їх зовнішні чи внутрішні конфлікти, але й на їх моральний зміст, який визначає мотивацію поведінки підлітків.
8. Реалізована нами програма привела до змінювань морального розвитку підлітків і визначила динаміку розвитку показників складових моральної самосвідомості підлітків. Зменшилась кількість підлітків, у яких до консультативної роботи відзначався низький рівень моральної самосвідомості. Якісні змінювання змісту всіх компонентів, особливо таких, як осмислення моральних понять, моральна рефлексія, інтроспекція, почуття відповідальності, емпатія, самоконтроль, привели до поліпшення здатності підлітків до самоаналізу, співпереживання, співчуття та розуміння інших людей, удосконалення їх моральних якостей.
Проведене наукове дослідження проблеми становлення моральної самосвідомості у процесі психологічного консультування не вичерпує всіх її аспектів. Проблема, відображена в нашій роботі, може стати відправним пунктом для більш поглибленого вивчення взаємозв'язку між становленням моральної самосвідомості й розвитком особистості підлітків узагалі. Необхідним є уточнення ролі механізмів психологічного захисту при формуванні інтрапсихічних конфліктів, впливу окремих компонентів моральної самосвідомості на мотивацію поведінки, моральний вибір, уточнення чинників виникнення моральних конфліктів у підлітків. Варто також звернути особливу увагу на взаємозв'язок між механізмами моральної рефлексії та емпатії. Розв’язання визначених проблем сприятиме створенню нової комплексної психолого-педагогічної програми корекції моральної самосвідомості у підлітків з делінквентними формами поведінки.
Основний зміст роботи відображено у таких публікаціях автора:
1. Кустова Ю.А. До структури мотиву особистості підлітка як компонента його моральної самосвідомості // Психологія. Зб. наук. праць НПУ імені М.П. Драгоманова. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2001. – Випуск 13. – С. 283 – 291.
2. Кустова Ю.А. Систематизація психодіагностичних методів вивчення моральної самосвідомості підлітка // Зб. наук. праць Інституту психології ім.Г.С. Костюка АПН України. / За ред. Максименка С.Д. – К., 2001. – Т.4. – Ч.2. – С. – 141.
3. Кустова Ю.А. Психологічний аналіз вивчення проблеми розвитку моральної свідомості і самосвідомості особистості // Психологія. Зб. наук. праць НПУ імені М.П. Драгоманова. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2002. – Випуск 18. – С. 163 – 168.
4. Кустова Ю.А. Цінності в особистісному просторі сучасного підлітка // Вісник ХДПУім. Г.С. Сковороди. Психологія. – Харків: ХДПУ, 2003. – Випуск 10. – С.112 – 121.
5. Алєксєєва Ю.А. Психокорекційна модель становлення моральної самосвідомості підлітків // Психологія. Зб. наук. праць НПУ імені М.П. Драгоманова. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2003.– Випуск 22. – С. 109 – 113.
6. Кустова Ю.А. Методичні засоби дослідження моральної самосвідомості підлітків // Актуальні проблеми практичної психології в системі освіти. Збірник наукових праць. – Херсон, Персей, 2002. – С. 127 – 130.
7. Кустова Ю.А. Провідні цінності підлітків та управління їх вибором у процесі психологічного консультування // Наукові праці МАУП / Редкол.: М.Ф. Головатий (голов. ред.) та ін. – К.: МАУП, 2002. – С. 104 – 108.
8. Алєксєєва Ю.А. Розвиток моральної самосвідомості підлітків у процесі індивідуального консультування // Міжнародна науково – практична конференція „Формування духовно – моральних цінностей у дітей та молоді” 21 – 22 жовтня 2004 р. – Київ – Вінниця, 2004. – С. 33 – 39.
9. Булах І.С., Алєксєєва Ю.А. Розвиток моральної самосвідомості особистості підлітка: Навчально – методичний посібник. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2003. – 72 с. Авторською є програма соціально-психологічного тренінгу.
АНОТАЦІЇ
Алєксєєва Ю.А. Становлення моральної самосвідомості підлітків у процесі психологічного консультування. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2006.
Дисертаційне дослідження присвячене вивченню змісту, структури і вікових особливостей моральної самосвідомості підлітків, пошуку шляхів і засобів консультативного впливу на її розвиток. Здійснено науковий аналіз теоретичних підходів до вивчення проблем розвитку моральної самосвідомості та психологічного консультування підлітків у зарубіжній і вітчизняній психології, презентовано методичні засади вивчення зазначеного утворення. Представлено результати дослідження структурних компонентів моральної самосвідомості (когнітивного, емоційно-ціннісного і поведінкового), визначено критерії її оцінки (осмислення моральних якостей, моральна рефлексія, інтроспекція, моральні цінності, почуття відповідальності, емпатія, самоконтроль, моральні дії і вчинки) та рівні (високий, середній, низький) розвитку, уточнено сутність поняття “моральна самосвідомість” і “моральна рефлексія”. Обґрунтовано та апробовано модель консультативної роботи з розвитку моральної самосвідомості підлітків, що включає різні форми консультативної роботи (групову, індивідуальну та домашні завдання). На засадах впровадження моделі консультативної роботи виявлено динаміку розвитку компонентів моральної самосвідомості підлітків, що доводить ефективність її застосування.
Ключові слова: моральна самосвідомість, моральні знання, моральна рефлексія, цінності, відповідальність, емпатія, самоконтроль, моральний вчинок, психологічне консультування.
Алексеева Ю.А. Становление морального самосознания подростков в процессе психологического консультирования. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. – Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова, Киев, 2006.
Диссертация посвящена исследованию содержания, структуры и возрастных особенностей морального самосознания подростков, поиску путей и способов консультативного воздействия на его развитие.
В работе проанализированы научные подходы к изучению проблемы развития морального самосознания и психологического консультирования подростков в зарубежной и отечественной психологии. Раскрывается специфика морального самосознания как сложноорганизованной психологической системы. В структуре морального самосознания выделены три компонента: когнитивный, эмоционально-ценностный и поведенческий, которые влияют на развитие моральной мотивации, способность действовать в ситуации морального выбора, ориентируясь на моральные нормы.
Представлены результаты экспериментального исследования психологических особенностей морального самосознания в подростковом возрасте, на основе которых выделены критерии (осознание моральных качеств, моральная рефлексия, интроспекция, увство ответственности, эмпатия, самоконтроль, моральные действия и поступки) и определены уровни (высокий, средний и низкий) его развития. Исследование позволило выяснить, что для большинства подростков характерно неравномерное усвоение моральных понятий. Они в большей степени проявляют интерес к изучению своего внутреннего мира, чем к анализу моральных ситуаций. Их уровень эмпатии зависит от степени эмоциональной близости с объектами. В развитии чувства ответственности преобладает дисциплинарная ответственность, так как дисциплинарные установки у них формируются раньше, чем ответственность за себя и других. Подростки способны контролировать свои эмоциональные состояния и поведенческие реакции, но в сложных ситуациях проявляют несдержанность.
Проведенное исследование позволило изучить у подростков целостную картину развития их морального самосознания и предложить формы и методы консультативной работы его гармонизации. Созданная нами модель консультативной работы для развития морального самосознания подростков основывалась на главном положении когнитивно-бихевиорального подхода консультирования, подчеркивающим ведущую роль когнитивных структур в возникновении и формировании эмоциональных реакций и поведения личности. Процесс реализации консультативной модели в практической деятельности включал три этапа: диагностический, планирования и проведения психокоррекционных воздействий. Основными формами консультативной работы являлись индивидуальные беседы, групповые занятия и домашние задания. Групповая консультативная работа проводилась в форме социально-психологического тренинга и предусматривала участие подростков в дискуссиях и диспутах, в процессе которых рассматривались вопросы, позволяющие уточнять и дифференцировать моральные понятия. Моделирование в сознании подростков альтернативных жизненных ситуаций и их групповое обыгрывание в форме тренинговых упражнений позволило развить и укрепить когнитивные, эмоциональные и поведенческие нормативы для адекватного разрешения моральных проблем. Индивидуальная консультативная работа с подростками основывалась на использовании комплекса методов и техник, направленных на коррекцию искаженных компонентов морального самосознания, которые лежат в основе беспокоящих их проблем. Основные психологические воздействия включали коррекцию базовых компонентов морального самосознания - когнитивного, эмоционально-ценностного и поведенческого. При проведении консультативной работы у подростков наблюдались развитие процессов понимания и дифференциации моральных понятий, трансформация неконструктивных моральных взглядов в адекватные убеждения, активизация способности к моральной рефлексии, расширение объема моральных знаний, актуализация чувства ответственности и способности к эмпатии, трансформация иерархии ценностных ориентаций, развитие способности к самоконтролю.
Сравнительный анализ количественных и качественных психологических характеристик до и после консультирования позволяет отметить позитивную динамику многих показателей морального самосознания в экспериментальной группе учащихся в отличие от контрольной. Апробация данной психологической модели консультативной работы, выявленная эффективность предложенных методов и приемов психокоррекционных воздействий, позволяют предложить ее для практического внедрения в работу школьных психологов, педагогов, воспитателей, методистов отделов образования и работников школ – интернатов.
Ключевые слова: моральное самосознание, моральные знания, моральная рефлексия, ценности, ответственность, эмпатия, самоконтроль, моральный поступок, психологическое консультирование.
Alekseyeva U.A. The Formation of the moral selfconsciousness of teenagers in the process of psychological konsultansy. - Manuscript.
Dissertation for Candidate degree in Psychological Sciences on the speciality 19.00.07 – Pedagogical and age psihology. – National Pedagogical University of the name M.P. Dragomanov, Kyiv, 2006.
Dissertation research is devoted to study the content, structure, age and sexual particularities of the moral selfconsciousness of teenagers, standard of judgement, searching of the ways and facilities of the consulting influence upon their development. The work presents the analysis of the scientific-theoretical approach to study the problems of the development of the moral selfconsciousness and psychological consultancy of teenagers in the foreign and domestic psychology, different conceptual approaches are considered.
The results of the research of structural components of the moral selfconsciousness (the cognitive, emotional-valuable and behavioural) are presented, criteria of their estimation (of the awareness of the moral quality, moral reflection, introspection, feeling to responsiblity, empation, valuable orientations, self-verification, moral deeds and actions) and the level of the moral selfconsciousness (high, average, low) are determined.
Theoretically motivated and approved is the model of the consulting work on the development and correcting of the moral selfconsciousness of teenagers, which includes the group (in the manner of social-psychological training) and the individual forms of the consulting work. Its efficiency is noted on the basis of the quantitative and qualitative analysis of the received results.
Key words: moral selfconsciousness, moral beliefs, moral reflection, responsiblity, empation, valuables, moral choice, moral actions, psychological consultancy.
Підписано до друку 6.07.2006р. Формат 60x84/16.
Папір офсетний. Гарнітура Tames New Romen. Умовн.друк.арк. 0,9.
Наклад 100 прим. Зам. №