НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БІЛОВУС ГАЛИНА ЯРОСЛАВІВНА

УДК 633.16 : 632.9 : 632.26

ПЛЯМИСТОСТІ ЯЧМЕНЮ ТА ЗАХОДИ З ОБМЕЖЕННЯ ЇХ
РОЗВИТКУ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.11 – фітопатологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону УААН

Науковий керівник – доктор біологічних наук, академік УААН, професор, заслужений діяч науки і техніки України

Кирик Микола Миколайович,

Національний аграрний університет, завідувач кафедри фітопатології ім. академіка В.Ф. Пересипкіна

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Положенець Віктор Михайлович,

Державний агроекологічний університет, завідувач кафедри селекції і фітомедицини

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Ковалишина Ганна Миколаївна,
Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла УААН, завідуюча відділом захисту рослин

Провідна установа – Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Міністерство аграрної політики України, кафедра фітопатології, м. Харків

Захист відбудеться “22” червня 2006 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус № 4, к. 41

Автореферат розісланий “17” травня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Мороз М.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ячмінь – важлива зернова культура. Різноманітність використання ячменю на продовольчі та кормові цілі і в якості сировини для пивоварної промисловості зумовлюють його вагоме значення у зерновому балансі країни.

Зерно ячменю містить 12% білка, 64,6% безазотистих речовин, 5,5% клітковини, 2,1% жиру, 13% води, 2,8% зольних речовин (Лихочвор В.В., 2001, Проць Р.Р., Долежал Я., 2003).

В Україні вирощується щорічно 3 – млн. га ярого та 400 – 500 тис. га озимого ячменю.

Зерно ячменю найбільш збалансоване за амінокислотним складом і наближається за кормовими якостями до стандартних концкормів. До того ж, собівартість виробництва зерна ячменю значно нижча, ніж інших зернових культур.

Останніми роками дедалі більшого значення набувають хвороби рослин, зокрема, плямистості листя, які здатні різко знижувати урожай та якість сільськогосподарської продукції і призводять до значних економічних втрат. Ефективні заходи від ураження хворобами можуть бути забезпечені лише за комплексного застосування організаційно-господарських, агротехнічних і хімічних заходів. Науковий підхід до використання хімічних засобів є одним із головних шляхів зниження забруднення середовища залишками пестицидів, а також у боротьбі з хворобами ячменю.

При використанні інтенсивних технологій провідне місце має протруєння насіння і застосування засобів захисту посівів у період вегетації. Необроблене насіння спричиняє значний недобір урожаю та зниження його якості.

В останні роки в західному Лісостепу України значно зменшилися посівні площі зернових культур, змінився асортимент районованих сортів, погіршилася система насінництва, знизилося застосування мінеральних добрив та засобів захисту сільськогосподарських культур. Така ситуація не тільки вплинула на склад популяції патогенів, а й підвищила ураженість ярого ячменю листковими хворобами, зокрема темно-бурою, смугастою та сітчастою плямистостями, що призвело до значних втрат зерна. В зв’язку з цим тема дисертаційної роботи є актуальною.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Дослідження є складовою частиною тематичного плану лабораторії захисту рослин Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН згідно НТП на період 2000-2005 рр. “Обґрунтувати наукові основи та розробити рекомендації по оптимізації інтегрованого захисту сільськогосподарських культур як органічної складової екологічно орієнтованого землеробства” (номер державної реєстрації 0101U004018).

Мета і завдання досліджень. Метою дисертації передбачалося вивчення біологічних особливостей розвитку збудників темно-бурої, смугастої та сітчастої плямистостей та розробка заходів щодо обмеження розвитку плямистостей в умовах західного Лісостепу України.

Основні задачі досліджень:

- з’ясувати поширення і розвиток плямистостей листя ярого ячменю;

- вивчити видовий склад збудників плямистостей листя;

- встановити патогенність та шкодочинність збудників Drechslera teres Ito, Drechslera graminea Ito, Bipolaris sorokiniana Shoem;

- визначити вплив абіотичних факторів на розвиток хвороб;

- вияснити вплив агротехнічних прийомів на розвиток плямистостей ячменю (сортостійкість, попередники, норми висіву, строки сівби, добрива);

- вивчити стійкість сортів ячменю до плямистостей;

- розробити ефективні хімічні заходи щодо обмеження розвитку темно-бурої, смугастої та сітчастої плямистостей;

- встановити економічну ефективність застосованих заходів захисту посіву ярого ячменю від хвороб.

Об’єкт дослідження. Збудники плямистостей листя ярого ячменю, стійкість сортів, агротехнічні та хімічні заходи захисту.

Предмет дослідження. Біологічні особливості збудників темно-бурої, смугастої та сітчастої плямистостей листя ярого ячменю, стійкість сортів та сортозразків, фактори, що впливають на розвиток хвороб, заходи з обмеження їх шкодочинності в умовах західного Лісостепу України.

Методи дослідження. Польові (фітопатологічні) із супутніми спостереженнями та аналізами – дослідження динаміки розвитку хвороб залежно від абіотичних факторів, оцінка стійкості селекційного матеріалу, з’ясування впливу мінеральних добрив на розвиток хвороб та визначення ефективності дії засобів захисту. Лабораторний – вилучення та ідентифікація патогенів, дослідження їх біології. Математично-статистичний – оцінка достовірності отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних даних. Установлено, що плямистості листя ярого ячменю в умовах західного Лісостепу України викликаються збудниками Bipolaris sorokiniana Shoem, Drechslera teres Ito, Drechslera graminea Ito. В середньому за роки досліджень розвиток темно-бурої плямистості був у межах 28,8-45,6%, сітчастої – 35,6-43,8%, смугастої – 36,1-47%.

Визначено шкідливість основних збудників плямистостей листя. Встановлено, що коефіцієнт шкідливості за максимального ураження темно-бурою плямистістю становить 0,38%, сітчастою – 0,52%, смугастою – 0,66%.

Обгрунтовано агротехнічні та хімічні заходи захисту ярого ячменю від плямистостей листя.

Доведено, що зменшенню розвитку плямистостей листя сприяє сівба у другій декаді квітня і норма висіву насіння 4 млн. зерен/га. Проти насіннєвої інфекції є ефективна передпосівна обробка насіння одним із препаратів: вітавакс 200 ФФ, 34% в.с.к., 3 л/т, лоспел 12,5%, в.м.е. 0,9 л/т – 1,2 л/т, раксил, 6% т.к.с., 0,4 л/т, дивідент стар 036FS, т.к.с., 1,5 л/т. Обмеженню розвитку хвороб у період вегетації сприяє дворазове обприскування рослин одним із фунгіцидів: тілт 250ЕС, к.е. 0,5 л/га, рекс Т, к.е., 0,75 л/га, альто супер 330 ЕС, к.е., 0,5 л/га.

Практичне значення одержаних результатів. На основі проведених досліджень встановлено, що з фітопатологічної точки зору оптимальними для зниження розвитку плямистостей листя є сівба ярого ячменю у другій декаді квітня й норма висіву 4 млн. зерен/га.

З цією метою рекомендовано виробництву проводити протруювання насіння препаратами вітавакс 200 ФФ, 34% в.с.к., 3 л/т, лоспел, 12,5%, в.м.е., 0,9 л/т – 1,2 л/т, раксил, 6% т.к.с., 0,4 л/т.

Доведено, що в період вегетації ярого ячменю доцільно застосовувати фунгіциди тілт 250ЕС, к.е. 0,5 л/га, рекс Т, к.с., 0,75 л/га, альто супер 330ЕС, к.е., 0,5 л/га, що забезпечують ефективність їх дії на рівні 76,8%, 75,2%, 81,1% для темно-бурої плямистості, для сітчастої – відповідно 76,7%, 74,8%, 80,0%, для смугастої – 74,0%, 71,8%, 78,0%.

Для обмеження поширення та шкодочинності плямистостей листя рекомендовано ефективні прийоми захисту, які забезпечують високу економічну ефективність. Результати досліджень пройшли виробничу перевірку та впровадження в СТЗОВ “Підгайчики” Самбірського р-н., Львівської обл., на площі 100 га.

Результати досліджень можуть бути використані при плануванні хімічного захисту ярого ячменю у всіх формах господарювання в умовах західного Лісостепу України.

Особистий внесок здобувача. Автором за його безпосередньою участю виконано польові та лабораторні дослідження. На основі одержаних результатів особисто здійснено аналіз, теоретичне обґрунтування і узагальнення досліджень, що відображено у наукових працях, які вийшли друком, сформульовано основні положення дисертаційної роботи, зроблено загальні висновки і подано рекомендації виробництву.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень висвітлені та обговорені на науково-практичній конференції молодих вчених Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН “Аграрна наука – теорія і практика, присвяченої 75-річчю від дня народження академіка ВАСГНІЛ і УААН Ф.Ю. Палфія” (Оброшино, 18 жовтня 2000 р.), науково-практичній конференції молодих вчених і аспірантів в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону УААН “Заготівля та використання кормів – теорія і практика, присвяченої 75-річчю від дня народження канд. с.-г. наук В.Д. Горба” (Оброшино, 9 липня 2003 р.), міжнародному науковому симпозіумі в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр’єва “Сучасні технології селекційного процесу с.-г. культур” (Харків, 7-8 липня 2004 р.), міжнародній науковій конференції в Інституті захисту рослин “Інтегрований захист рослин на початку ХХІ століття” (Київ, 1-5 листопада 2004 р.), міжнародній науково-практичній конференції в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону УААН “Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва: мобілізація, інвентаризація, збереження, використання” (Оброшино, 29 червня – 1 липня 2005 р.), а також на засіданнях методичної комісії та вченої ради Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН у 2000-2003 рр.

Публікації. За результатами матеріалів досліджень по темі дисертації опубліковано 8 наукових праць, з них – 5 статей у фахових виданнях, та 3 тези.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота викладена на 198 сторінках комп’ютерного тексту. Включає 44 таблиць і 26 рисунків. Складається із вступу, огляду літератури, методів та умов досліджень, 5 розділів експериментальної частини, висновків, переліку посилань, додатків. Список літературних джерел містить 236, з них 84 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, проаналізовано стан проблеми, визначено мету роботи на основі завдань досліджень, вирішення яких дало змогу досягти поставленої мети, наведено характеристику об’єкта та предмета дослідження, зазначено перелік використаних у роботі методів, сформульовано концептуальні положення новизни, показано теоретичне і практичне значення отриманих результатів, надано відомості про апробацію результатів досліджень, структуру та обсяг роботи.

Огляд літератури

На основі аналізу узагальнених літературних даних висвітлена історія вивчення, розповсюдження і шкодочинності плямистостей листя, описана біологічна характеристика збудників захворювання.

Умови та методики проведення досліджень

Дисертаційну роботу виконували протягом 2000-2003 рр. на дослідних полях Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН Львівської області Пустомитівського р-ну та сортовипробувальних станціях Львівської області – Перемишлянська, Старосамбірська; Тернопільської області – Тернопільська.

Район проведення досліджень за агрокліматичним районуванням знаходиться на заході Лісостепу України, який характеризується помірно континентальним кліматом.

При проведенні лабораторно-польових дослідів користувалися загально-прийнятими методиками, наведеними у працях И.А. Дудка,  С.П. Вассер, И.А. Элланская и др., (1982 р.), Б.А. Доспехов (1985 р.).

Ступінь ураження рослин плямистостями листя визначали за “Методическими указаниями по диагностике и методам полевой оценки устойчивости ячменя к возбудителям пятнистостей листьев” (О.С. Афанасенко, 1987 р.).

Видовий склад грибів Bipolaris sorokiniana Shoem, Drechslera graminea Ito, Drechslera teres Ito вивчали за морфологічними особливостями кожного з видів, виділених з уражених органів ярого ячменю (В.І. Білай, 1983 р.). При визначенні виду враховували характер ураження рослини-господаря (розмір плям, наявність і колір облямівки і інш.).

Для ідентифікації видових ознак вилучених збудників плямистостей використовували визначник М.М. Підоплічко (1977 р.). Морфологічні особливості патогенів вивчали з використанням мікроскопів МБД-6 і Nikon.

Для отримання спорової суспензії здійснювали виділення збудників у чисту культуру за методиками наведеними в працях Л.Т. Бабаянц, А. Мештерхази (1988 р.); И.А. Дудка, С.П. Вассер, И.А. Элланская (1982 р.); О.С. Афанасенко (1987 р.).

Шкодочинність хвороб визначали за методикою наведеною в “Методических указаниях по определению вредоносности болезней сельскохозяйственных культур” (М. – 1975 г.).

Ефективність фунгіцидів вивчали в умовах природного інфекційного фону.

Статистичну обробку експериментальних даних проводили методом дисперсійного аналізу (Б.А. Доспехов, 1985 р.) з використанням комп’ютера.

Економічну ефективність досліджуваних факторів розраховували керуючись методиками наведеними в роботі “Методики випробування і застосування пестицидів, К. 2001 р.).

Особливості розвитку темно-бурої, смугастої та сітчастої плямистостей, ЇХ шкодочинність в умовах
західного Лісостепу України

Маршрутними обстеженнями і аналізом відібраних зразків встановлено, що на території західного Лісостепу України темно-бура, сітчаста та смугаста плямистості – широко розповсюджені захворювання. Ознаки перших симптомів хвороб і ступінь ураження рослин залежить від грунтово-кліматичних умов і змінюється по роках (2000-2002 рр.). Так, в середньому за роки досліджень розвиток темно-бурої плямистості був у межах 28,8-45,6%, сітчастої – 35,6-43,8%, а смугастої – 36,1%-47%.

Отримані результати зумовлюють необхідність проведення подальших досліджень із метою глибокого вивчення шкідливості збудників хвороб та біологічних особливостей їх розвитку.

Встановлено, що ураження ярого ячменю спричиняє не тільки погіршення якості зерна, але й втрати врожаю. Про значну шкідливість плямистостей свідчать дані щодо аналізу кількості зерна в колосі. Так, при 90% розвитку плямистостей відбулося зменшення кількості зерен на 5,1-6,1 штук порівняно із здоровими рослинами. При цьому маса зерна в колосі знижувалась на 0,15-0,17 г., маса 1000 зерен – на 3-3,7 г (табл. 1).

Чим вищий розвиток хвороби, тим вищий був коефіцієнт шкодочинності. Так, при 50% розвитку хвороб коефіцієнт шкодочинності темно-бурої плямистості становив 0,3%, смугастої – 0,5%; а сітчастої – 0,44%. При 75% розвитку хвороб відповідно 0,36%; 0,57%; 0,50%.

Отже, коефіцієнт шкідливості на природному фоні за максимального ураження (90%) темно-бурою плямистістю становив 0,38%, сітчастою – 0,52%, смугастою – 0,66%.

Таблиця 1 – Шкідливість темно-бурої, смугастої та сітчастої плямистостей ячменю
при різних рівнях ураження (сорт Надія, Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН, природний фон, середнє за 2000-2002 рр.)

Розвиток хвороби, % | Довжина колоса, см | Кількість зерен в колосі, шт | Маса зерна в колосі, г | Маса 1000 зерен, г | Коефіцієнт шкідливості, %

темно-бура плямистість

0 | 7,7 | 21,1 | 0,83 | 38,7–

25 | 7,4 | 20,0 | 0,77 | 37,4 | 0,24

50 | 7,0 | 18,3 | 0,74 | 36,4 | 0,30

75 | 6,8 | 17,0 | 0,71 | 36,0 | 0,36

90 | 6,6 | 16,0 | 0,67 | 35,3 | 0,38

НІР05 | 0,3 | 0,2 | 0,4

смугаста плямистість

0 | 7,7 | 21,1 | 0,83 | 38,7–

25 | 7,3 | 20,0 | 0,76 | 37,2 | 0,30

50 | 7,0 | 17,0 | 0,73 | 36,2 | 0,50

75 | 6,7 | 16,0 | 0,70 | 35,8 | 0,57

90 | 6,5 | 15,0 | 0,66 | 35,0 | 0,66

НІР05 | 0,3 | 0,2 | 0,3

сітчаста плямистість

0 | 7,7 | 21,1 | 0,83 | 38,7–

25 | 7,4 | 20,5 | 0,78 | 37,7 | 0,30

50 | 7,1 | 18,0 | 0,75 | 36,8 | 0,44

75 | 6,9 | 16,0 | 0,72 | 36,3 | 0,50

90 | 6,7 | 15,0 | 0,68 | 35,7 | 0,52

НІР05 | 0,3 | 0,2 | 0,4

Умови проростання конідій

Для проростання конідій грибів Drechslera teres Ito, Drechslera graminea Ito, Bipolaris sorokiniana Shoem необхідна наявність специфічних умов зовнішнього середовища: температури, вологості, освітлення, живильного середовища та інших.

Проростання конідій у наших дослідах відбувалося в широкому діапазоні температур (від 6 до 28єС). Оптимальна температура для проростання конідій гриба Drechslera graminea Ito – 15-22єС, для Drechslera teres Ito – 15-20єС, а для Bipolaris sorokiniana Shoem – 15-24єС.

Однак вимоги грибів до температурних умов змінюються в процесі їх розвитку. Встановлено, що початкова стадія проростання конідій активно проходить у межах більш низьких температур (від 6є до 14є), хоч у подальшому цей процес, як відмічено вище, успішно проходить в Drechslera graminea Ito при 15-22єС, в Drechslera teres Ito – 15-20єС, в Bipolaris sorokiniana Shoem – 15-24єС.

ВПЛИВ УМОВ ПЕРЕЗИМІВЛІ НА ПРОРОСТАННЯ КОНІДІЙ
DRECHSLERA TERES ITO, BIPOLARIS SOROKINIANA SHOEM
ТА DRECHSLERA GRAMINEA ITO

З’ясовано, що при перезимівлі у лабораторії та на поверхні грунту (в польових умовах) збереглась життєздатність як спор, так і грибниці в листках ярого ячменю. За нашими спостереженнями, при зберіганні рослинних решток в лабораторних умовах кількість пророслих конідій у збудника Drechslera teres Ito складала 98,0%, Bipolaris sorokiniana Shoem – 97,4%, Drechslera graminea Ito – 97,8%. При перезимівлі на поверхні грунту цей показник становив 95,6%, 92,4%, 94,2% відповідно (табл. 2).

Таблиця 2 – Проростання конідій збудників Drechslera teres Ito, Bipolaris sorokiniana Shoem, Drechslera graminea Ito за різних умов перезимівлі, середнє за 2001-2002 рр.

Місце знаходження | Drechslera
teres Ito, % | Bipolaris sorokiniana Shoem, % | Drechslera graminea Ito, %

лабораторія (контроль) | 98,0 | 97,4 | 97,8

на поверхні грунту | 95,6 | 92,4 | 94,2

у грунті на глибині 5 см | 94,4 | 90,6 | 92,6

у грунті на глибині 10 см | 92,2 | 88,6 | 91,4

у грунті на глибині 15 см | 13,0 | 6,0 | 8,8

у грунті на глибині 20 см | 0 | 0 | 0

НІР05 | 2,8 | 2,4 | 1,9

На глибині 5 см у патогена Drechslera teres Ito спостерігали проростання 94,4% конідій, у Bipolaris sorokiniana Shoem – 90,6%, у Drechslera graminea Ito – 92,6%. На глибині 10 см ці показники були 92,2% 88,6%, 91,4% відповідно. На глибині 15 см збудники частково залишилися, а на глибині 20 см повністю загинули.

Отже, одним із радикальних заходів проти плямистостей листя ячменю є осіння глибока оранка на глибину 20-22 см.

Тривалість інкубаційного періоду плямистостей

Досліди, проведені нами, показали, що тривалість інкубаційного періоду темно-бурої, смугастої та сітчастої плямистостей залежить від стійкості сорту. Так, у сорту Надія сприйнятливого до темно-бурої плямистості цей показник становив – 11 днів, середньостійкого Галина – 13 днів, відносно стійкого Миронівський 92 – 15 днів. Інкубаційний період у смугастої плямистості на сорті Надія був у межах 10 днів, Галина – 13 днів, Миронівський 92 – 14 днів. У сітчастої плямистості – відповідно 13, 15 і 14.

Джерела інфекціЇ та шляхи розповсюдження патогенів

Джерела інфекції хвороб вивчали в польових дослідах із використанням рослинних решток різних способів і термінів зберігання, а також насіння, зібраного з уражених рослин.

Контрольні рослини вирощували з насіння здорових рослин і в грунті без рослинних решток. Встановлено, що уражені рослинні рештки, які зберігалися під відкритим навісом і в полі протягом майже двох років, здатні викликати первинне зараження темно-бурою плямистістю 91,2-96,6%, смугастою – 92,6-94,7%, сітчастою – 90,6-99,2% і є джерелом інфекції.

Висів насіння, зібраного після обмолоту уражених рослин сприяло первинному ураженню останніх навесні наступного року. Однак у цьому випадку кількість хворих рослин складала 30,2%, що пояснюється втратою частиною конідій життєздатності та патогенних властивостей в процесі зберігання насіння.

На контролі, де сівбу проводили насінням, зібраним із здорових рослин, ознаки хвороби були відсутні. Таким чином, експериментально доведено, що уражені рослинні рештки, а також насіння є основним джерелом первинної інфекції.

Стійкість рослин ярого ячменю до плямистостей

Серед 268 сортозразків колекційного розсадника Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН та 80 сортів, що випробовувалися на державних сортостанціях Львівської та Тернопільської областей, стійких до плямистостей не виявлено. Однак, спостерігається диференціація сортів за ступенем ураження (табл. 3).

Усі сорти в залежності від ступеня розвитку плямистостей розділені на три групи: відносно стійкі, середньо стійкі та сприйнятливі. До відносно стійких до смугастої плямистості відносяться такі сорти: Одеський 115, Княжий, Вакула, Поступ, Симфонія. Сорти Носівський 29, Соборний, Княжий, Вакула, увійшли як відносно стійкі до сітчастої плямистості. Сорти ж Княжий, Поступ, Султан (Франція), Миронівський 92, Вакула, Асторія (Франція), були відносно стійкі до темно-бурої плямистості.

Таким чином, комплексну стійкість до ураження темно-бурою, смугастою та сітчастою плямистостями мали сорти Княжий та Вакула.

Агротехнічні заходи захисту ярого ячменю від плямистостей

Вплив попередників в обмеженні розвитку темно-бурої, смугастої та сітчастої плямистостей. Дослідження фітопатологів і агрономічна практика свідчать, що умови вирощування рослин суттєво впливають на ураження їх хворобами (Драковська М.Д., 1962; Купревич В.Д., 1984; Лихочвор В.В., 2001).

У поліпшенні фітосанітарного стану ячмінного поля з агротехнічних вимог, що пред’являються до сівозміни, загальновідома, найбільш важлива роль попередника, як частини біологізації захисту рослин від шкідливих організмів. Проте для ярого ячменю в західному Лісостепі це питання вивчено недостатньо.

Таблиця 3 – Стійкість сортів ярого ячменю проти плямистостей листя ярого ячменю (середнє за 2000-2002 рр.)

Сорт | Розвиток хвороби, %

темно-бурої | смугастої | сітчастої

С | П | Т | С | П | Т | С | П | Т

Княжий | 9,7 | 8,2 | 9,7 | 9,3 | 8,1 | 9,3 | 9,8 | 9,7 | 9,3

Поступ | 7,6 | 9,7 | 8,5 | 9,4 | 9,5 | 9,7 | 8,5 | 16,7 | 8,8

Султан | 9,3 | 8,7 | 9,7 | 9,3 | 20,7 | 18,3 | 19,8 | 22,7 | 19,0

Миронівський 92 | 9,6 | 8,9 | 8,9 | 9,1 | 8,1 | 20,6 | 25,6 | 9,8 | 19,2

Вакула | 8,0 | 8,0 | 9,4 | 8,6 | 8,9 | 9,5 | 9,3 | 8,8 | 9,4

Асторія | 9,6 | 9,6 | 8,8 | 16,3 | 20,9 | 5,3 | 8,1 | 21,5 | 9,6

Соборний | 5,3 | 7,8 | 20,6 | 15,9 | 9,1 | 19,0 | 5,7 | 8,8 | 9,6

Рось | 16,3 | 22,4 | 20,8 | 7,8 | 37,4 | 21,7 | 17,1 | 35,1 | 22,5

Носівський 21 | 18,1 | 23,9 | 20,5 | 7,2 | 17,8 | 20,0 | 22,5 | 20,5 | 22,6

Діброва | 32,3 | 22,9 | 17,6 | 26,2 | 20,0 | 8,4 | 24,3 | 21,0 | 7,6

Симфонія | 15,8 | 21,0 | 17,3 | 8,7 | 7,4 | 8,5 | 9,3 | 21,1 | 8,7

Надія | 17,8 | 21,3 | 19,4 | 40,2 | 34,3 | 26,1 | 23,5 | 30,7 | 30,8

Чудовий | 34,5 | 24,8 | 19,4 | 20,0 | 20,8 | 8,8 | 22,3 | 20,5 | 17,8

Роланд | 17,8 | 24,8 | 23,6 | 22,8 | 40,5 | 23,0 | 21,1 | 36,0 | 30,4

Докучаєвський 18 | 15,8 | 22,1 | 24,1 | 28,9 | 46,1 | 20,4 | 9,5 | 21,8 | 18,3

Зоряний | 18,1 | 16,9 | 19,2 | 18,0 | 9,4 | 32,6 | 16,3 | 9,7 | 36,3

Лінус | 17,6 | 18,0 | 22,9 | 37,0 | 19,1 | 38,1 | 17,5 | 21,9 | 36,3

Данута | 15,7 | 20,3 | 24,6 | 37,0 | 33,7 | 36,7 | 18,5 | 35,3 | 40,7

Кадікс | 15,3 | 20,7 | 42,9 | 34,4 | 19,8 | 43,5 | 16,3 | 17,8 | 45,2

Ефект | 30,5 | 42,0 | 31,1 | 8,8 | 23,7 | 21,4 | 22,4 | 24,6 | 20,8

Мрія | 30,6 | 46,7 | 28,3 | 26,3 | 47,0 | 5,8 | 35,4 | 49,4 | 9,4

Мить | 28,8 | 33,1 | 36,4 | 26,3 | 9,7 | 22,8 | 35,8 | 17,8 | 24,0

Адажіо | 31,1 | 37,9 | 50,4 | 15,9 | 18,9 | 50,2 | 38,3 | 23,5 | 49,0

Скіф | 33,3 | 33,4 | 38,3 | 21,8 | 22,1 | 38,1 | 17,2 | 22,2 | 38,5

Носівський 29 | 25,8 | 42,2 | 42,6 | 35,3 | 9,3 | 33,6 | 8,7 | 9,3 | 9,8

Примітка: С – Старосамбірська сортодослідна станція; П – Перемишлянська сортостанція; Т – Тернопільська сортодільниця

Зниженню розвитку плямистостей листя і підвищенню урожайності зерна ярого ячменю сприяє сівба по попереднику картопля. Ураженість рослин ярого ячменю плямистостями листя була в 1,2-1,3 раза менша ніж після попередника озима пшениця, а урожайність зерна зросла на 0,16-0,62 т/га.

Отже, вивчення впливу попередників в обмеженні розвитку плямистостей листя на ярому ячмені показало, що ефекту оздоровлення і збільшення урожаю зерна вдалося досягнути по картоплі.

Вплив строків сівби на розвиток плямистостей листя. В умовах західного Лісостепу для одержання дружніх сходів, цілеспрямованого формування стійкості рослин до плямистостей листя велике значення має строк сівби. В дослідах, проведених в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону УААН, ячмінь сіяли у 3 строки: ранній (перша декада квітня), середній (друга декада квітня) та пізній (третя декада квітня). Результати досліджень (табл. 4) свідчать, що на ранніх посівах ячменю (перша декада квітня) розвиток темно-бурої плямистості становив 32,5%, смугастої плямистості – 36,5%, а сітчастої – 41,8%; урожайність при цьому складала у середньому за три роки 2,88 т/га.

Дані наших результатів досліджень збігаються із результатами дослідників Шестиперової З.І., Полозової Н.Л., 1973, Тюліна Л.Р., 1980, Єфремова З.Г., 1978, які стверджують, що ранні строки сівби сприяють розвитку плямистостей. При пізніх строках сівби ячменю (третя декада квітня) розвиток темно-бурої плямистості становив 37,5%, сітчастої – 43,9%; а смугастої – 23,9%, урожайність складала 2,47 т/га, що на 0,13 т/га менше, ніж у ранній строк сівби. Цимбал М.М., 1957, Шумиленко Е.П., 1951, підтверджують той факт, що розвиток смугастої плямистості на пізніх посівах зменшується. Однак в наших умовах при запізненні з сівбою знижується польова схожість насіння, рослини формують недостатньо розвинену кореневу систему, неефективно використовують вологу, формування репродуктивних органів припадає на несприятливі погодні умови, тому в виробничих посівах цей прийом не можна широко використовувати. Пізні строки сівби в певній мірі можуть бути використані для оздоровлення селекційного матеріалу ячменю від смугастої плямистості.

Отже, середній строк сівби (друга декада квітня) був оптимальний для розвитку ярого ячменю. Розвиток плямистостей був нижчим у порівнянні з раннім і пізнім строками сівби, а врожайність найвищою і становила 3,35 т/га.

Вплив норм висіву в обмеженні розвитку плямистостей. Вибір норми висіву насіння, незважаючи на уявну простоту і вивченість, є досить складним питанням у технології (Лихочвор В.В., Проць Р.Р., Долєжал Я., 2003). В оздоровленні ярого ячменю від плямистостей листя велике значення має густота рослин. Результати обліків ураження ярого ячменю в залежності від норм висіву насіння свідчать про те, що при збільшенні густоти посівів ураження смугастою, сітчастою та темно-бурою плямистостями збільшується.

Так, в середньому за три роки досліджень при нормі висіву 5,0 млн. насінин на 1 га розвиток темно-бурої плямистості був на 1% більший, смугастої – 4,3%, сітчастої – на 4,8%, ніж при висіві на 1 га 4,0 млн. насінин (табл. 5).

Таблиця 4 – Розвиток плямистостей та урожайність ячменю сорту Надія за різних строків сівби
(Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН)

Строк сівби | Розвиток плямистостей, % | Урожайність зерна, т/га

темно-бурої | смугастої | сітчастої

Роки | серед-ній | Роки | серед-ній | Роки | серед-ній | Роки | серед-ня

2000 | 2001 | 2002 | 2000 | 2001 | 2002 | 2000 | 2001 | 2002 | 2000 | 2001 | 2002

Ранній

(І декада квітня) | 30,3 | 38,7 | 28,6 | 32,5 | 32,4 | 38,8 | 38,4 | 36,5 | 34,8 | 48,4 | 42,2 | 41,8 | 2,60 | 3,0 | 3,04 | 2,88

Середній

(ІІ декада квітня) | 27,4 | 29,1 | 21,7 | 26,1 | 26,5 | 31,3 | 32,8 | 30,2 | 23,9 | 27,1 | 24,8 | 25,2 | 3,20 | 3,33 | 3,54 | 3,35

Пізній

(ІІІ декада квітня) | 32,9 | 45,2 | 34,4 | 37,5 | 24,7 | 23,9 | 23,3 | 23,9 | 36,2 | 51,5 | 44,0 | 43,9 | 2,38 | 2,50 | 2,54 | 2,47

НІР05 |

2,8 | 2,5 | 3,6 | 2,4 | 2,5 | 2,9 | 3,9 | 2,6 | 2,3 | 0,22 | 0,12 | 0,2

Таблиця 5 – Розвиток плямистостей ячменю залежно від норми висіву насіння (Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН, сорт Надія)

Норма висіву насіння, млн.шт./га | Розвиток хвороби, %

2000 р. | 2001 р. | 2002 р. | Середній

темно-бура плямистість

4,0 | 30,1 | 38,2 | 28,2 | 32,2

5,0 | 29,1 | 37,3 | 27,4 | 31,3

НІР05 | 1,6 | 2,0 | 1,6

смугаста плямистість

4,0 | 31,5 | 35,2 | 36,5 | 34,4

5,0 | 33,3 | 42,4 | 40,4 | 38,7

НІР05 | 2,3 | 4,6 | 1,8

сітчаста плямистість

4,0 | 32,0 | 46,2 | 40,1 | 39,4

5,0 | 37,6 | 50,6 | 44,4 | 44,2

НІР05 | 1,7 | 4,6 | 3,6

Таким чином, в умовах західного Лісостепу України ярий ячмінь потрібно висівати в оптимальні строки (друга декада квітня), що призводить до зменшення ураженості плямистостями листя та збільшення урожайності зерна.

Отже, елементами агротехніки значною мірою можна стримати розвиток темно-бурої, смугастої та сітчастої плямистостей листя ярого ячменю.

Вплив фунгіцидів на ураження ярого ячменю плямистостями

Запобігти недобору врожаю від хвороб рослин тільки застосуванням агротехніки неможливо. При високій ураженості посівного матеріалу збудниками плямистостей листя ефективним є застосування хімічних засобів захисту. Одним із найбільш економічно вигідних та екологічно безпечних заходів хімічного захисту є протруювання насіння.

Протягом 2000-2002 рр. у польових умовах ми вивчали ефективність дії таких протруйників насіння проти плямистостей листя ярого ячменю як вітавакс 200 ФФ, 34% в.с.к., 3 л/т, дивідент стар 036 FS, т.к.с. 1,5 л/т, дерозал, к.с., 1,5 л/т, лоспел 12,5%, в.м.е. з нормами витрати 0,9; 1,2 і 1,5 л/га, раксил, 6% т.к.с., 0,4 л/т, реал 200, т.к.с., 0,2 л/т, сумі-8, з.п., 1,5 л/т, вінцит 050SC, к.с., 2 л/т (табл. 6).

Передпосівна обробка насіння протруйниками проводилася за 3-5 днів перед сівбою протруювачем ПС-10 при нормі витрати водної суспензії препарату 10 л на тону насіння. Стосовно ефективності дії до плямистостей, ефективність препаратів була різна. Так, відносно висока ефективність дії відзначена при застосуванні препаратів: вітавакс 200 ФФ, 34% в.с.к., 3 л/т, лоспел 12,5%, в.м.е., 0,9 л/т – 1,2 л/т, раксил, 6% т.к.с., 0,4 л/т – відповідно до темно-бурої плямистості – 75,8%, 61%, 71,6%, 70,2%; сітчастої – 75,4%, 65,6%, 72,1%, 68,8%; до смугастої – 72,8%, 51,4%, 63,1%, 61,2%.

Таблиця 6 – Ефективність дії протруйників насіння ярого ячменю
(сорт Надія, Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН,
середнє за 2000-2002 рр.)

Варіанти досліду | Ефективність дії, %

(31 етап)

темно-бурої | смугастої | сітчастої

Контроль | 14,1* | 10,3* | 12,2*

Вітавакс 200ФФ, 34% в.с.к., 3 л/т | 75,8 | 72,8 | 75,4

Лоспел 12,5%, в.м.е., 0,9 л/га | 61,0 | 51,4 | 65,6

Лоспел 12,5%, в.м.е., 1,2 л/га | 71,6 | 63,1 | 72,1

Лоспел 12,5%, в.м.е., 1,5 л/га | 68,8 | 53,4 | 66,4

Дерозал, к.с. 1,5 л/т | 56,0 | 47,6 | 56,5

Вінцит 050SC, к.с., 2 л/т | 54,6 | 45,6 | 55,7

Дивідент Стар 036FS, т.к.с., 1,5 л/т | 57,4 | 58,5 | 63,1

Сумі-8, з.п., 1,5 л/т | 48,2 | 40,7 | 48,4

Реал 200, т.к.с., 0,2 л/т | 51,7 | 43,7 | 55,0

Раксил, 6% т.к.с., 0,4 л/т | 70,2 | 61,2 | 68,8

Примітка * – розвиток хвороби в контролі, %

Застосування протруйників дає змогу не тільки підвищити якість зерна, що надзвичайно важливо, але і суттєво збільшити урожайність.

Прибавка урожайності ярого ячменю у варіанті, де використовували вітавакс 200ФФ, 34% в.с.к., у порівнянні з контролем в середньому за 2000-2002 рр. становила 0,64 т/га (рис. 1).

Слід відмітити, що у варіантах із використанням лоспелу 12,5%, в.м.е., 0,9-1,2 л/т і раксилу, 6% т.к.с., 0,4 л/т прибавка врожайності за роки досліджень становила 0,41-0,57 т/га.

Отже, вивчаючі препарати мали захисну дію на ярий ячмінь, що відображається в зменшенні ураженості рослин темно-бурою, смугастою та сітчастою плямистостями в 3,7-4,1 раза в порівнянні з контролем. Під впливом протруйників активізуються механізми росту і розвитку рослин, підвищується врожайність в середньому на 0,41-0,64 т/га.

Таким чином, проти насіннєвої інфекції збудників плямистостей листя ефективне протруювання зерна препаратами: вітавакс 200 ФФ, 34% в.с.к., 3 л/т, лоспел 12,5%, в.м.е., 0,9 л/т – 1,2 л/т, раксил, 6% т.к.с., 0,4 л/т

У наших дослідах перше обприскування рослин фунгіцидами проводилось при з’явленні початкових ознак плямистостей (фаза кущіння), а друге – через 14 днів.

Рис. 1. Вплив протруйників на урожайність ярого ячменю (сорт Надія, Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН, середнє за 2000-2002 рр.)

При вивченні ефективності дії фунгіцидів у польових умовах встановлено, що найбільша ефективність дії проти плямистостей листя у фунгіцида альто супер 330ЕС, к.е. (табл. 7).

Таблиця 7 – Ефективність дії застосування фунгіцидів на ярому ячменю, сорт Надія (Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН, 2000-2002 рр.)

Варіант досліду | Ефективність дії, %

(32 етап) | Урожай-ність

темно-бурої | смугастої | сітчастої | т/га | ± до контролю

Контроль (без обробки) | (32,3*) | (30,5*) | (36,5*) | 2,51–

Тілт, 250ЕС, к.е, 0,5 л/га | 76,8 | 74,0 | 76,7 | 2,97 | 0,46

Рекс Т, к.с., 0,75 л/га | 75,2 | 71,8 | 74,8 | 2,92 | 0,41

Рекс, 49,7% к.е., 0,5 л/га | 62,2 | 57,4 | 63,0 | 2,64 | 0,13

Альто 400, 40% к.е., 0,25 л/га | 67,2 | 62,0 | 72,6 | 2,84 | 0,33

Альто Супер, 330ЕС, к.е., 0,5 л/га | 81,1 | 78,0 | 80,0 | 3,28 | 0,77

Примітка * – розвиток хвороби в контролі

Збережений урожай становив 0,77 т/га. Використання препарату рекс Т, к.с., 0,75 л/га, досить ефективно впливало на розвиток плямистостей листя, ефективність дії стосовно темно-бурої плямистості в середньому за роки досліджень становила 75,2%, до сітчастої – 74,8%, смугастої – 71,8%. За рахунок зниження розвитку хвороб вдалося зберегти врожай ярого ячменю в середньому на 0,33 т/га. Обприскування листя ярого ячменю препаратом тілт, 250ЕС, к.е., 0,5 л/га забезпечувало ефективність його дії на рівні 74,0-76,8%, збережений урожай при цьому становив 0,46 т/га.

Отже, найбільш ефективним заходом проти плямистостей листя ячменю у період вегетації є дворазове обприскування рослин одним із фунгіцидів: альто супер 330ЕС, к.е., 0,5 л/га, рекс Т, к.с., 0,75 л/га, тілт, 250ЕС, к.е., 0,5 л/га.

Економічна ефективність використання засобів захисту ВІд плямистостей листя ярого ячменю

При підрахунку економічної ефективності використання засобів захисту від плямистостей листя встановлено, що застосування препаратів вітавакс 200 ФФ, 34% в.с.к., 3 л/т і альто супер 330ЕС, к.е., 0,5 л/га у виробничих умовах дозволяє ефективно контролювати розвиток цих хвороб на посівах ячменю, одержати урожай зерна понад 3,6 т/га ячменю, що в свою чергу забезпечує високу економічну ефективність вирощування цієї культури та дозволяє отримати від 353,7 до 370,0 грн. чистого прибутку з 1 га.

ВИСНОВКИ

1. В умовах західного лісостепу України на ярому ячмені широко поширені плямистості листя. Грунтово-кліматичні умови даного регіону впливають на розвиток темно-бурої, смугастої та сітчастої плямистостей, а також обумовлюють величину врожайності сортів.

2. При перезимівлі збудників хвороб в природних та лабораторних умовах зберігається життєздатність їх спор і грибниці в листках ярого ячменю. Кількість пророслих конідій у збудників Drechslera teres Ito, Bipolaris sorokiniana Shoem, Drechslera graminea Ito у лабораторних умовах становила 97,4-98,0%, у природних – 92,4-95,6%. На глибині 5 см у ґрунті цей показник становив – 90,6-94,4%. На глибині 20 см гриби повністю гинули.

3. Тривалість інкубаційного періоду збудників плямистостей листя ячменю залежить від стійкості сорту. Так, у сприйнятливого до темно-бурої плямистості сорту він становив 11 днів, середньо стійкого – 13 днів, відносно стійкого – 15 днів; до смугастої плямистості – відповідно 10, 13, 14 днів, а до сітчастої – 13, 14, 15 днів.

4. Джерелом інфекції плямистостей ярого ячменю є рослинні рештки, а також заражене насіння. Первинне ураження збудником темно-бурої плямистості було в межах 91,2-96,6%, смугастої – 92,6-94,7%, сітчастої – 90,6-99,2%.

5. Коефіцієнт шкідливості на природному фоні за максимального ураження (90%) темно-бурою плямистістю становив 0,38%, сітчастою – 0,52%, смугастою – 0,66%. При 90% розвитку плямистостей листків ячменю відбулося зменшення кількості зерен порівняно із здоровими рослинами на 5,1-6,1 штук, маса зерна в колосі знижувалась на 0,15-0,17 г., а маса 1000 зерен –на 3-3,7 г.

6. Серед 268 сортозразків колекційного розсадника та 80 сортів, що випробовувалися на державних сортостанціях Львівської та Тернопільської областей, стійких до плямистостей не виявлено. Відносно стійкими до темно-бурої, смугастої та сітчастої плямистостей є сорти Княжий та Вакула.

7. Одним із радикальних заходів проти плямистостей листя ячменю є осіння глибока оранка на глибину