Інститут психології ім. Г.С.Костюка

АПН України

На правах рукопису

БІЛА ІРИНА МИКОЛАЇВНА

УДК 159.922.73

РОЗВИТОК СТРАТЕГІЧНИХ ТЕНДЕНЦІЙ АНАЛОГІЗУВАННЯ В ТВОРЧІЙ ДІЯЛЬНОСТІ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в лабораторії психології творчості Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України, м.Київ

Науковий керівник: дійсний член АПН України,

доктор психологічних наук, професор

МОЛЯКО Валентин Олексійович,

Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України,

завідувач лабораторії психології творчості

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

Піроженко Тамара Олександрівна,

Київський міжнародний університет, завідувач кафедри психології

кандидат психологічних наук, доцент

Музика Олена Оксентівна,

Житомирський державний університет ім. І.Франка,

доцент кафедри соціальної та практичної психології

Провідна установа: Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, кафедра психології та педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м.Київ

Захист відбудеться 7 листопада 2006 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.453.02 в Інституті психології ім. Г.С.Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України (01033, м.Київ, вул..Паньківська, 2).

Автореферат розіслано 6 жовтня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.В. Андрієвська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Відродження та розвиток суспільства України значною мірою залежить від творчості, активності та ініціативи його членів. Сьогодні соціальна практика, наука і техніка вимагають все більшої кількості людей, які творчо мислять, здатні створювати культуру, пропонувати нові ідеї, винаходи, технології. Тому серед усіх психолого-педагогічних проблем найактуальнішою є організація творчої діяльності та розробка нових технологій її розвитку.

В роботах Л.С.Виготського, В.В.Давидова, О.М.Матюшкіна, В.О.Моляко, С.Л.Рубінштейна, Б.М.Теплова та ін. наведено конкретні підходи до цілеспрямованого розвитку творчих здібностей особистості, починаючи з дитинства. Дошкільне дитинство – перший основний етап творчого присвоєння соціокультурного досвіду (Д.Б.Ельконін, О.В.Запорожець, В.К.Котирло, В.Т.Кудрявцев, В.С.Мухіна, Т.О.Піроженко, М.М.Поддьяков, Ю.О.Приходько та ін.). У цьому віці діти, засвоївши основні зразки поведінки і діяльності, можуть вільно оперувати ними. Будь-які нові знання, враження трансформуються крізь призму їх унікального внутрішнього світу. Творчість – одна з найбільш змістовних форм активності дошкільників, універсальна здатність, яка гарантує успішне виконання різноманітної дитячої діяльності.

У формуванні творчої діяльності найбільш ефективними є мисленнєві дії пошуку аналогів (Г.Я.Буш, У.Дж.Гордон, А.Емпахер, В.С.Лозниця, І.П.Мамикін, В.О.Моляко, Т.М.Третяк та ін.). Аналогізування є важливим мисленнєвим процесом, який дозволяє рухатися вперед в умовах дефіциту фактів, долаючи суперечності, що створюють проблемну ситуацію.

Дії аналогізування у своїх простих модифікаціях властиві також і дошкільникам. На роль аналогії у мисленні дітей вказували П.П.Блонський, Л.Г.Вержиківська, В.В.Зеньковський, В.О.Моляко, М.М.Поддьяков, О.В.Проскура, С.Л.Рубінштейн, Д.Селлі та інші. Мислення за аналогією засноване на природному прагненні дітей до наслідування. Схильність дошкільника до аналогізування виникає в процесі мисленнєвої діяльності, коли дитина, оперуючи попередньо організованими й упорядкованими відомостями, порівнює, шукає схожість. Активізація, стимуляція мисленнєвих дій аналогізування є умовою розвитку її творчості.

В дослідженнях творчості основна увага науковцями приділяється проблемі розвитку творчості й творчих процесів дорослих, дітей старшого і середнього шкільного віку. Що стосується вивчення творчої мисленнєвої діяльності дітей дошкільного віку, то тут мають місце прогалини в теоретичних і методичних розробках.

Все зазначене викликає необхідність докладного дослідження творчої діяльності дошкільників, особливостей прояву аналогізування в процесі їх мисленнєвої діяльності, розробки моделі та методики розвитку стратегічних тенденцій аналогізування у дітей.

Таким чином проблема розвитку стратегічних тенденцій аналогізування у творчій діяльності старших дошкільників вимагає поглибленого вивчення та наукового обґрунтування. Враховуючи актуальність та недостатній рівень розробки даної проблеми, було визначено тему дослідження: „Розвиток стратегічних тенденцій аналогізування у творчій діяльності старших дошкільників”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема входить до плану науково-дослідних робіт Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України у руслі теми лабораторії психології творчості „Психологічні особливості творчої діяльності в складних та екстремальних умовах” (PK 0I00U000072), затверджена на засіданні Вченої ради Інституту (протокол № 5 від 5 квітня 2004р.) та рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 5 від 25 травня 2004р.).

Об’єкт дослідження – процес аналогізування у творчій діяльності дітей дошкільного віку.

Предмет дослідження – прояви стратегічних тенденцій аналогізування у творчій мисленнєвій діяльності старших дошкільників.

Мета дослідження – розкрити особливості, умови та закономірності мислення за аналогією в процесі виконання старшими дошкільниками творчих завдань та визначити шляхи розвитку у них стратегічних тенденцій аналогізування у творчій діяльності.

Гіпотеза дослідження: розвиток стратегічних тенденцій аналогізування у старших дошкільників є ефективним за спеціальних умов та способів організації їх творчої діяльності.

Теоретично та експериментально обґрунтована комплексна методика творчого тренінгу може стати дієвим засобом розвитку стратегічних тенденцій аналогізування у старших дошкільників.

Згідно з поставленою метою та гіпотезою визначено завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан проблеми дослідження творчої діяльності та аналогізування дітей дошкільного віку в психолого-педагогічній літературі й педагогічній практиці.

2. Теоретично обґрунтувати й розробити комплексну програму психодіагностики стратегічних тенденцій аналогізування у старших дошкільників та з’ясувати особливості прояву аналогізування у їх творчій діяльності.

3. Побудувати концептуальну модель розвитку творчих стратегічних тенденцій аналогізування у дітей старшого дошкільного віку, розробити відповідну їй комплексну методику та експериментально перевірити її ефективність.

4. Розробити методичні рекомендації щодо розвитку стратегічних тенденцій аналогізування у старших дошкільників в практиці роботи психолога і вихователя дошкільного навчального закладу.

Методологічну основу дослідження становлять філософсько-психологічні положення про сутність творчості, її роль у розвитку особистості, загальноконцептуальні принципи вивчення та керівництва розвитком творчості (Г.С.Костюк, О.І.Кульчицька, Н.С.Лейтес, О.М.Матюшкін, В.О.Моляко та ін.).

Теоретичну основу роботи склали положення культурно-історичного підходу до психічного розвитку людини та концепції його діяльнісної сутності (Б.Г.Ананьєв, Л.С.Виготський, П.Я.Гальперін, В.В.Давидов, О.В.Запорожець, О.М.Леонтьєв, О.Р.Лурія, Н.Ф.Тализіна та ін.). Спроби конкретизувати ці положення у рамках теорій ігрової діяльності (Д.Б.Ельконін), закономірностей формування творчості в дошкільному віці (Л.С.Виготський, Н.О.Ветлугіна, О.М.Дьяченко, О.І.Кульчицька, М.М.Поддьяков, О.І.Савєнков та ін.), уявлень про ампліфікацію дитячого розвитку (О.В.Запорожець), творчого характеру психічного розвитку (А.В.Брушлінський, В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін, В.П.Зінченко, В.Т.Кудрявцев, О.М.Матюшкін, В.О.Моляко, М.М.Поддьяков, Я.О.Пономарьов, С.Л.Рубінштейн), механізмах самодетермінації діяльності та джерелах саморозвитку особистості (В.В.Давидов, О.В.Запорожець, М.М.Поддьяков, С.Л.Рубінштейн) створюють фундаментальні передумови для розробки вибраної нами проблеми.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань та перевірки гіпотези використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів, які адекватні об’єктові, предмету, меті і завданням дослідження: теоретичні – аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та систематизація теоретичних даних; емпіричні – констатуючий експеримент, формуючий експеримент, спостереження, аналіз продуктів діяльності, бесіда. Для статистичної обробки даних застосовувались методи математичної статистики: відсотковий аналіз, t-критерій Стьюдента, які представлені у прикладних пакетах програмного забезпечення Statistica 5.5.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалось впродовж 2000-2005 років і охоплювало три етапи.

На першому етапі (2000-2001рр.) вивчався стан розробленості проблеми у науковій та методичній літературі, визначалася робоча гіпотеза, об’єкт, предмет, мета і завдання дослідження. Обґрунтовано концепцію, основні поняття та підходи до дослідження проблеми. Розроблено методику експериментального дослідження стратегічних тенденцій старших дошкільників.

На другому етапі (2001-2002рр.) проводився констатуючий експеримент, в ході якого вивчались особливості прояву мислення за аналогією у старших дошкільників, передумови та засоби його розвитку.

На третьому етапі (2003-2005рр.) експериментально перевірялася комплексна методика розвитку стратегічних тенденцій аналогізування старших дошкільників, узагальнювалися результати теоретичного та експериментального дослідження.

Експериментальна база. Дослідження здійснювалось на базі дошкільних навчальних закладів № 16, 20, 21 м.Кам’янця-Подільського Хмельницької області. У дослідженні взяло участь близько 100 дітей.

Наукова новизна роботи і теоретичне значення дослідження полягає у поглибленні наукових знань про психологічну сутність творчої діяльності старших дошкільників, у визначенні місця стратегічних тенденцій аналогізування у мисленні дітей старшого дошкільного віку; з’ясуванні та узагальненні особливостей та закономірностей прояву аналогізування; визначенні психолого-педагогічних умов, детермінант і механізмів ефективного розвитку стратегічних тенденцій аналогізування у старших дошкільників.

Практичне значення дослідження зумовлено його прикладними результатами: розроблено й експериментально перевірено комплекс методів діагностування та розвитку стратегічних тенденцій аналогізування старших дошкільників, які можуть бути використані психологами та вихователями дошкільних навчальних закладів; визначено методичні засоби активізації мисленнєвої діяльності дітей; на основі узагальнення результатів дисертаційного дослідження складено методичні рекомендації педагогам, психологам щодо розвитку творчих мисленнєвих тенденцій старших дошкільників.

Узагальнені матеріали можуть сприяти оптимізації процесу розвитку творчої діяльності старших дошкільників на основі удосконалення методики та поширення її у педагогічній практиці.

Впровадження результатів дисертаційного дослідження здійснювалося під час навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах № 16 (довідка № 72 від 31.12.2003р.), № 20 (довідка № 24 від 30.04.2003р.) та №21 (довідка № 22 від 8.06.2005р.) м.Кам’янця-Подільського.

Результати дисертаційного дослідження були опубліковані у формі методичного посібника “Уроки в природі”, рекомендованого педагогам, психологам дошкільних закладів м.Кам’янця-Подільського, Шепетівки, пропонованого студентам К-ПДУ як методичні рекомендації.

Надійність та достовірність результатів дослідження забезпечувалась методологічною обґрунтованістю вихідних положень, робочої гіпотези та завдань дослідження; використанням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних об’єктові, предмету, меті та завданням дослідження; кількісним та якісним аналізом теоретичного й емпіричного матеріалу, адекватним використанням методів аналізу даних, репрезентативністю вибірки.

Апробація роботи. Результати дослідження повідомлялись на засіданнях лабораторії психології творчості Інституту психології АПН (2000-2005рр.), на Міжнародній науковій конференції “Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології (м.Київ, 17-18 грудня 2001р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Спадкоємність та інновації в українській психологічній науці” (м.Кам’янець-Подільський, 10-11 жовтня 2002р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога” (м.Київ, 17-19 жовтня 2002р.), науково-практичній конференції “Організаційно-педагогічні та соціально-психологічні умови формування творчої особистості гімназиста, розвиток його здібностей, обдарувань” (м.Ірпінь, 21 травня 2003р.), науково-практичній конференції “Актуальні проблеми морального виховання особистості в сім’ї та школі” (Свято-Успенська Києво-Печерська лавра, 10-11 червня 2003р.), конференції молодих науковців “Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень” (КНУ ім.Шевченка, 25-26 вересня 2003р.), VІ Міжнародній науково-практичній конференції “Східний світ: людина і суспільство” (м.Київ, 23-24 квітня 2004р.), Міжнародній психологічній конференції “Розвиток, творчість, обдарованість” (м.Київ, 7-8 липня 2004р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Творчий потенціал особистості: проблеми розвитку та реалізації” (м.Київ, 15 лютого 2005р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків” (м.Житомир, 22-23 квітня 2005р.), науковій конференції, присвяченій пам'яті В.М.Дружиніна „Психология способностей: современное состояние и перспективы исследований” (м.Москва, 19-20 вересня 2005р.), на методичних об’єднаннях практичних психологів м.Кам’янця-Подільського (2000-2005рр.), засіданнях кафедри педагогіки і методики початкового навчання та дошкільного виховання К-ПДУ (2003-2005рр.), у процесі викладання у внз.

Публікації. Результати дослідження відображено у 14 опублікованих працях, серед яких 5 – у наукових фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України.

Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (238 найменувань) та додатків на 38 сторінках. Загальний обсяг дисертації складає 240 сторінок. Основний зміст викладено на 185 сторінках. Робота містить 15 таблиць та 6 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, гіпотеза, сформульовано мету, завдання та методи дослідження; викладено теоретико-методологічні засади дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне та практичне значення, висвітлено напрями впровадження та апробації одержаних результатів дослідження.

У першому розділі - Розвиток стратегічних тенденцій аналогізування у творчій діяльності старших дошкільників як психологічна проблема” - викладено результати теоретичного аналізу проблеми творчої діяльності в сучасній психології, розкрито сутність аналогій і аналогізування як мисленнєвих дій в структурі творчої діяльності, проаналізовано психолого-педагогічні дослідження з проблеми розвитку творчої діяльності та процесу аналогізування в дошкільному віці.

Здійснено, зокрема, теоретичний аналіз поняття творчості, творчої діяльності, визначено природу творчості, механізми творчого процесу. З цією метою подано огляд концепцій творчості (Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, Я.О.Пономарьов, С.Л.Рубінштейн, Б.М.Теплов та ін.), розглянуто критерії творчої діяльності (В.В.Давидов, В.П.Зінченко, О.М.Леонтьєв, О.М.Матюшкін), розкрито фундаментальне значення діяльнісного підходу до формування творчості, її розвитку (Д.Б.Богоявленська, А.В.Брушлінський, Л.С.Виготський, В.В.Давидов, О.В.Запорожець, О.М.Леонтьєв, О.М.Матюшкін, В.О.Моляко, М.М.Поддьяков, Я.О.Пономарьов та ін.).

На основі теоретичного аналізу концепцій та підходів до визначення творчості констатовано, що творчість розглядається як діяльність, яка передбачає постановку та розв’язання проблем шляхом використання нестандартних способів діяльності і, як результат, – створення матеріальних і духовних цінностей. Процес розвитку творчості представлено як саморух діяльності, що призводить до виходу за межі заданого (Д.Б.Богоявленська, А.В.Брушлінський, Д.Б.Ельконін, І.Я.Лернер, В.О.Моляко, К.К.Платонов та ін.); творча діяльність є закономірним етапом людської діяльності, якісною сходинкою формування особистості (Л.С.Виготський, О.В.Запорожець, В.А.Роменець, С.Л.Рубінштейн, М.М.Поддьяков, Я.О.Пономарьов, А.Т.Шумилін); умовою творчості є певні особистісні характеристики, зокрема: здібності, мотиви, знання, досвід творчої діяльності, навички, прийоми мисленнєвої діяльності (В.В.Давидов, В.М.Дружинін, В.П.Зінченко, Н.С.Лейтес, О.М.Леонтьєв, О.Н.Лук, В.О.Моляко, Я.О.Пономарьов, С.Л.Рубінштейн, С.О.Сисоєва, Б.М.Теплов та ін.).

Велику роль в різних видах творчої діяльності відіграє система мисленнєвих операцій і форм мисленнєвого процесу, що регулюється багаторівневою особистісною психічною системою – стратегією (Е.де Боно, Дж.Брунер, В.О.Моляко, В.Н.Пушкін, М.Л.Смульсон). Стратегія як психічний регулятор поведінки полягає у готовності людини до творчої діяльності, у наявності комплексу вмінь, здібностей до творчої діяльності.

Теоретичний аналіз проблеми дозволяє стверджувати, що передумовою формування стратегії є стратегічна тенденція мислення, яка виражається у схильності суб’єкта до певних стратегічних дій, у особливостях прояву основних мисленнєвих операцій та прийомів під час виконання творчих завдань.

В роботі здійснено аналіз психолого-педагогічних досліджень з проблеми аналогії і аналогізування в структурі творчої діяльності, зокрема, аналогізування розглядається як найбільш поширена мисленнєва дія у творчій діяльності людини. Докладний аналіз теоретичних досліджень проблем аналогізування (Г.Я.Буш, У.Дж.Гордон, А.Емпахер, І.П.Мамикін, В.О.Моляко, А.І.Уйомов, Б.Фогараші та ін.) дає можливість визначити сутність аналогії у творчому мисленні людини, як властивості мислення переносити інформацію з одного об’єкта на інший та на основі цього виробляти нові знання, уявлення або нові рішення.

Аналогії широко використовуються в сучасній емпіричній і теоретичній діяльності людини. З ними пов’язані мисленнєві дії відображення, класифікації, узагальнення, ідеалізації, типізації, уніфікації, стандартизації, моделювання, адаптації, символізації, метафоризації, наукового передбачення та прогнозування тощо. Аналогії виконують важливу функцію у практичній діяльності, зокрема: а) при перенесенні властивостей і відношень з однієї системи на іншу у процесі навчання; б) у процесі створення зразків, еталонів, стандартів для репродуктивного наслідування; в) під час еквівалентної заміни об’єктів більш корисними із практичної точки зору.

Логічне значення висновків за аналогією, як відомо з елементарної логіки, дуже незначне, оскільки ці висновки дають не достовірні, а лише ймовірні знання. Аналогія породжує здогадки, дозволяє будувати припущення, які потребують подальшої перевірки. Ймовірність висновку за аналогією залежить від низки умов: 1) кількість спільних для обох предметів ознак має бути якомога більшою; 2) спільні ознаки повинні бути істотними; 3) спільні ознаки мають охоплювати різні предмети, що порівнюються; 4) ознака чи спосіб дії, що передбачаються в іншому об’єкті, повинні бути такого самого типу, як й інші ознаки – спільні для обох предметів.

Ми ґрунтуємось на точці зору В.О.Моляко, який вважає, що творчий процес обумовлений особливою мисленнєвою здатністю людини - здатністю аналогізування, яка проявляється в умінні підмічати подібності між речами, встановлювати зв’язки і відповідності між різними явищами. З ходом розвитку аналогізування стає системним психічним утворенням – мисленнєвою стратегією пошуку аналогів. За результатами досліджень творчості (В.О.Моляко), стратегія пошуку аналогів є системою мисленнєвих дій, що зумовлена суб’єктивними чинниками, зокрема, опосередкованими уміннями саме щодо цієї стратегії.

Здійснений дослідниками аналіз процесу аналогізування (А.В.Брушлінський, А.Ф.Есаулов, І.П.Мамикін, В.О.Моляко та ін.), виявлення його етапів дає можливість визначити шляхи ефективного розвитку цього психічного явища.

За даними В.О.Моляко, аналогізування – найбільш поширена стратегія мислення (майже 70% - у школярів, 45% - у інженерів). Аналогії, аналогізування є важливим початковим проявом творчості дітей (П.П.Блонський, В.В.Зенковський, В.О.Моляко, Д.Селлі та ін).

Аналіз психолого-педагогічних досліджень творчої діяльності дітей, її розвитку показує, що в основі більшості досліджень зарубіжних (Е.де Боно, Дж.Брунер, Дж.Гілфорд, Ж.Піаже, Е.П.Торренс, та ін.) та вітчизняних психологів (Л.А.Венгер, Л.С.Виготський, В.В.Давидов, В.М.Дружинін, О.М.Дьяченко, Д.Б.Ельконін, О.В.Запорожець, В.Т.Кудрявцев, О.І.Кульчицька, Г.С.Костюк, Л.О.Парамонова, М.М.Поддьяков, О.І.Савєнков, Б.М.Теплов, В.С.Юркевич та ін.) підкреслюється важливість творчості для розвитку.

Аналіз положень про дитячу творчість (Н.О.Ветлугіна, О.І.Кульчицька, І.Я.Лернер, Б.М.Теплов та ін.) дозволив визначити сутність дитячої творчості, як створення суб’єктивно нового (значимого для дитини) продукту (малюнка, конструкції, гри, оповідання); додавання до відомого раніше не використовуваних деталей; застосування засвоєних раніше способів зображення або засобів виразності в новій ситуації; прояв ініціативи в усьому. Для творчої діяльності дитини найбільш характерним є домінування пізнавальної мотивації, що виявляється у формі дослідницької, пошукової активності, у більш високій чутливості, сенситивності до нових стимулів, емоційній залученості у діяльність, у здатності до відкриття нового у звичайному, у можливості продукувати необмежену кількість ідей.

За такого розуміння дитячої творчості для її розвитку дітям необхідні певні знання, навички, уміння та способи діяльності, найдоступнішими серед яких є мисленнєві дії аналогізування. Дитина мислить, шукаючи аналогії, оперуючи відомостями, що попередньо організовані й упорядковані.

Визначені особливості творчої діяльності та основні фактори прояву творчості є передумовою розвитку аналогізування дошкільників й передбачають підтримку та заохочення їх дорослими. У дослідженнях (К.Н.Вентцеля, Н.О.Ветлугіної, О.М.Дьяченко, В.О.Моляко, М.М.Поддьякова, О.І.Савєнкова, Б.М.Теплова та ін.) визначено низку умов розвитку творчості, зокрема: систематичне розв’язання дітьми творчих задач, врахування дорослим індивідуальних інтересів, нахилів та здібностей дітей, позитивні, заохочувальні оцінки й стимули їх творчої поведінки, нерегламентованість, свобода дій, естетизація всіх форм діяльності тощо. Важливими тут є рівні розвитку творчої діяльності (Н.О.Ветлугіна, О.М.Матюшкін), що становлять функціональні етапи творчості, розвитку творчих стратегічних тенденцій мислення дитини. А саме: перший етап – орієнтувальна реакція, що має на увазі першочергову орієнтацію у творчій діяльності; другий – практичні цілеспрямовані дії, пошуки рішень, спільна творчість з дорослим; третій етап – самостійні дії дітей, теоретична творча діяльність.

Отже, теоретико-методологічний рівень вирішення проблеми розвитку стратегічних тенденцій аналогізування повинен включати практичну реалізацію усіх проаналізованих положень: саме у спеціально організованій творчій діяльності за визначених умов можливо розвинути стратегічні тенденції аналогізування старших дошкільників.

Аналіз досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній літературі зорієнтував нас у побудові та проведенні експериментального дослідження.

У другому розділі - “Вивчення особливостей прояву стратегічних тенденцій аналогізування у творчій діяльності старших дошкільників” -викладено теоретично обґрунтовану комплексну методику діагностування проявів аналогізування у творчій діяльності дітей старшого дошкільного віку, досліджено особливості стратегічних тенденцій аналогізування, подано результати констатуючого експерименту.

Відповідно до мети дослідження та його завдань конкретизуються завдання констатуючого експерименту, обгрунтовується комплексна програма констатуючого етапу дослідження, його методика, принципи та умови дослідження.

Основу методичного інструментарію складали модифіковані методики Е.Торренса, Дж.Гілфорда та адаптовані творчі завдання. Умови та принципи дослідження мали джерелом теорії дитячої творчості та загальновідомі принципи дидактики.

У виборі матеріалів дослідження ми враховували, що аналогізування найчастіше використовує відомі закономірності побудови та розвитку природи (Г.Я.Буш, В.С.Лозниця, І.П.Мамикін, В.О.Моляко та ін.). Для дослідження прояву стратегічних тенденцій аналогізування, їх особливостей, використовувалась методика „Домалюй” – аналогія відомого тесту Е.Торренса „Намалюй картинку”, адаптована стосовно дошкільного віку. Критерієм визначення прояву дій аналогізування старших дошкільників була наявність хоча б однієї ознаки предмета-стимула, від якої досліджуваний абстрагується, або бодай однієї ознаки, спільної для предмета стимулу та предмета асоціації. Методика „На що схоже?” (модифікована методика тесту „Асоціативна продуктивність за схожістю”) передбачала виявлення та аналіз аналогій до невербальних (візуальних) стимулів, досліджувала здатність старших дошкільників до аналогізування, з’ясовувала особливості прояву стратегічних тенденцій аналогізування та рівень їх розвитку. Творчі завдання „Конструювання”, „Сюжет”, що мають в основі конструктивну діяльність, виявляли особливості, закономірності мисленнєвих дій аналогізування старших дошкільників під час їх творчої діяльності та дозволяли проаналізувати сам процес аналогізування, його етапи. Означені методики дозволяли також досліджувати організацію творчої діяльності старших дошкільників.

З метою отримання оцінки розвиненості мисленнєвих дій аналогізування було визначено критерії (продуктивність, варіативність, оригінальність) та рівні розвитку стратегічних тенденцій аналогізування. До групи з високим рівнем розвитку аналогізування було віднесено дітей, здатних з легкістю продукувати досить віддалені аналогії (поєднувати об’єкти з різних сфер існування) та особливо оригінальні, що не зустрічаються у вибірці і є суб’єктивно оригінальними для самої дитини. Їхні художні образи-аналогії характеризуються естетичністю та включеністю в певний сюжет. До групи середнього рівня ми віднесли дітей, у задумах яких переважають досить віддалені аналоги, що виникають при порівнянні різних предметів. Такі твори здебільшого є оригінальними, повторюються у вибірці лише декілька разів. До групи з низьким рівнем було віднесено дітей, у творчих доробках яких переважали здебільшого близькі і стереотипні аналогії.

Оцінювання отриманих результатів дослідження відбувалося у відповідності до означених критеріїв. Здобуті експериментальні дані були виявлені у процесі спостережень, бесід, аналізу продуктів діяльності та статистично оброблені за допомогою програмного забезпечення Statistika 5.5.

Результати констатуючої частини дослідження виявили, що в цілому основу творчої стратегічної тенденції мислення старших дошкільників складає пошук схожого. Виконання завдань залежить від індивідуальних особливостей дітей: інтересів, наявного досвіду, обсягу знань, навичок мисленнєвої діяльності дошкільника, сформованості його емоційно-вольової регуляції. Діти продукують переважно структурні аналоги (форми, кольору), керуючись сенсорними еталонами і обираючи видимі, характерні якості предметів як орієнтири для пошуку аналогів. Аналіз функціональних властивостей предметів, пошук функціональних аналогів старшим дошкільникам дається важко.

У ході дослідження було встановлено також, що рівень продуктивності та варіативності аналогізування старших дошкільників досить низький, про що свідчить невелика кількість аналогів, близьких за своїм змістом. Аналіз аналогій за продуктивністю, варіативністю, оригінальністю (як мінімальною їх частотою повторень у групі) та суб’єктивною новизною (ступенем вираженості прагнення субєкта проявити свою індивідуальність) дав змогу зробити висновок: у більшості випадків старші дошкільники продукують суб’єктивно-стереотипні аналоги, не вміють у достатній мірі зосереджуватись на певних об’єктах, концентрувати на них свою увагу, обстежувати, виявляти та характеризувати ознаки предметів, у їх діяльності проявляється нерішучість (діти чекають оцінок, пояснень, уточнень, підказок, зразків).

У процесі констатуючого експерименту було відзначено, що сенсорне сприймання об’єкта (зорове, дотикове обстеження, слухове сприйняття), активне експериментування з природним матеріалом сприяє розвитку аналогізування. Природа, її матеріал забезпечують формування емоційно-позитивного ставлення до завдань, мотиваційного компоненту творчої діяльності, сенсорного досвіду та навичок пошуку аналогів. Оптимальність вибраних засобів дослідження була підтверджена й на основі аналізу отриманих результатів дослідження: у задумах дітей переважали аналоги сфери „Природа” - 74% (завдання „Домалюй”).

В ході дослідження було виокремлено закономірні етапи пошуку аналогів, а саме: 1) абстрагування предмета (явища) від природної функції, його обстеження, виявлення характерних властивостей, функцій; 2) встановлення асоціативних зв’язків (за формою, функцією) з добре відомими побутовими предметами або природними об’єктами; 3) розпізнавання спільності окремих природних елементів та їх об’єднання за побічними асоціативно-образними зв’язками.

Аналіз результатів засвідчив низький рівень продуктивності аналогізування у дітей. Даний факт підтвердили усі без виключення діагностичні методики: діти продукували в середньому не більше 1-2 аналогів; у задумах старших дошкільників переважали близькі аналоги. Зокрема, порівнюючи дані експериментальної та контрольної груп, ми констатували однакову тенденцію: перевага близьких аналогів у задумах дітей (у завданні „Домалюй” – 63% аналогів дітей експериментальної групи проти 65% аналогів дітей контрольної групи були близькими, у завданні „На що схоже?” – 51% проти 47%, „Конструювання” – 71% проти 69%, „Сюжет” – 62% проти 79%). Все це свідчило про низький рівень варіативності стратегічних тенденцій аналогізування старших дошкільників. Більша частина аналогів дошкільників експериментальної й контрольної груп були стереотипними, ординарними („Домалюй” – 80 (70)%, „На що схоже?” - 75 (73)%, „Конструювання” – 83 (81)%, „Сюжет” – 88 (88)%).

Узагальнення даних констатуючого експерименту дає нам право стверджувати, що у старших дошкільників експериментальної та контрольної груп переважає низький рівень аналогізування. Результати експериментальної і контрольної груп суттєво не відрізнялись („Домалюй” – 71 (86)%, „На що схоже?” - 57 (64)%, „Конструювання” – 72 (93)%, „Сюжет” – 79 (86)%).

Протягом дослідження відзначено стійку тенденцію до розвитку мисленнєвих дій аналогізування, зокрема, наявність у задумах дітей віддалених та оригінальних аналогів. За результатами виконання завдання „Конструювання” 37% задумів дітей були складними і представляли собою комбінування аналогів, 6 (5)% дитячих робіт у завданні „Сюжет” були сюжетними зображеннями, де предмети-аналоги об’єднані однією темою. Все це свідчить про стійку тенденцію розвитку творчих мисленнєвих дій аналогізування, її перспективу та ставить перед нами завдання створення ефективної моделі та методики розвитку стратегічних тенденцій аналогізування старших дошкільників.

У третьому розділі - „Побудова концептуальної моделі розвитку стратегічних тенденцій аналогізування старших дошкільників, розробка відповідної комплексної методики та її експериментальна перевірка” - представлено модель та комплексну методику розвитку стратегічних тенденцій аналогізування в структурі творчої діяльності старших дошкільників, результати експериментальної перевірки ефективності запропонованої методики розвитку аналогізування, рекомендації щодо формування стратегічних тенденцій аналогізування старших дошкільників для педагогів та психологів дошкільних навчальних закладів.

Емпіричні результати дисертаційного дослідження та теоретичний аналіз відповідних наукових розробок дозволив побудувати концептуальну психолого-педагогічну модель та комплексну методику розвитку стратегічних тенденцій аналогізування у старших дошкільників, а також окреслити етапи розвитку творчих стратегічних тенденцій аналогізування, зокрема: підготовчий, що передбачає створення передумов творчої мисленнєвої діяльності, та творчий етап, пов’язаний із застосуванням та розвитком мисленнєвих дій аналогізування.

У дисертації визначено основні компоненти розвитку стратегічних тенденцій аналогізування старших дошкільників, а саме: емоційно-мотиваційний компонент, сенсорний досвід, навички аналогізування. Розвиток мотиваційного компоненту передбачає формування емоційно-позитивного ставлення до творчої діяльності та виконання творчих мисленнєвих дій. Формування сенсорного досвіду дошкільників включає розвиток спостережливості, довільності сприймання, оволодіння перцептивними діями, засвоєння знань про навколишній світ. Розвиток навичок аналогізування старших дошкільників передбачає розвиток здатності дітей до аналізу та класифікації якостей та особливостей об’єктів навколишнього оточення, удосконалення мисленнєвих дій пошуку аналогів.

Розвиток стратегічних тенденцій аналогізування забезпечується активізацією основних видів діяльності дошкільника – гри, спостереження, експериментування, художньої та конструктивної діяльності. В основі комплексної методики – ідея естетизації, натуралізації, педагогіка художнього виховання, яка передбачає розвиток творчості в природі. Зміст розробленої програми експериментального навчання втілено у послідовну серію спеціальних творчих завдань з природним матеріалом і на природі, що передбачають формування передумов розвитку стратегічних тенденцій аналогізування та розвиток у дітей узагальнених навичок пошуку аналогів у продуктивній діяльності - практичних творчих конструктивних завданнях.

Розкрито психологічні умови розвитку у старших дошкільників стратегічних тенденцій аналогізування. Зважаючи на теоретичні засади та емпіричні результати дисертаційного дослідження, до умов розвитку ми віднесли загальновідомі принципи дидактики, зокрема: гуманність; наочність; активність; використання знайомого, звичного матеріалу та послідовне його викладення; відповідність матеріалу віковим, індивідуально-психологічним особливостям старшого дошкільника тощо. Принцип наочності забезпечує природа, її матеріал, ілюстровані додатки до завдань. Природа відповідає всім вимогам розвивального середовища, його естетичності, виступає могутнім емоційним стимулом творчої діяльності. Як показало наше дослідження систематичне розв’язання творчих задач з використанням природного матеріалу забезпечує розвиток стратегічних тенденцій аналогізування.

У дисертації доведено, що розвиток творчої діяльності, створення творчої атмосфери залежить від педагога-вихователя, зокрема, якщо він організовує діяльність, підтримуючи будь-яку творчу ініціативу, підсилює впевненість дитини у своїх силах, не вдаючись до критики невдалих творчих спроб, та налагоджує емоційний контакт із дітьми, розвиває емоційно-позитивне ставлення до творчої діяльності. Переважаючою тут є діалогічна форма спілкування, колективні форми роботи, що передбачають обговорення, оцінку результатів діяльності. Поєднання індивідуальних та колективних форм роботи дозволяє організовувати змістовне спілкування, що сприяє свідомому засвоєнню способів діяльності, підвищенню її продуктивності.

Відповідно до нашої програми, цілеспрямовані психолого-педагогічні впливи на розвиток творчих дій мислення старших дошкільників здійснювались поступово. На першому етапі відбувалась орієнтація дошкільника в новому виді діяльності, в якому домінує навчання. Дітей знайомили із орієнтовними зразками виконання дій, пропонуючи підказки, зразки творчих дій, ілюстрації, схеми, алгоритми. Запропоновані алгоритми мисленнєвих дій, зокрема, опису предмета, дій порівняння, пошуку аналогів, конструктивної діяльності, допомагали організувати мисленнєвий процес, сприяли розвитку довільності тощо. На другому етапі навчання й творчість дітей набували рівноправного значення, третій етап характеризувався самостійністю мисленнєвої діяльності - дошкільники продукували свої власні творчі задуми, шукали аналогії.

Використання розглянутих психолого-педагогічних умов забезпечувало розвиток стратегічних тенденцій аналогізування, формування рис творчої особистості.

Дослідження проводилось у дошкільних навчально-виховних закладах м.Кам’янця-Подільського №16, 20, 21. Відповідно до моделі дослідження передбачалось здійснення психолого-педагогічних впливів на формування мотивації творчої діяльності, сенсорного досвіду та розвитку навичок аналогізування; врахування психолого-педагогічних умов розвитку стратегічних тенденцій аналогізування; застосування спеціальних творчих завдань під час занять, екскурсій, прогулянок. Завдання пропонувались дітям у підгрупах (по 10-12 осіб) 2-3 рази на тиждень протягом 2-х місяців і варіювались або повторювались залежно від успішності виконання їх дітьми.

Розгляд процедури проведення формуючого експерименту, особливостей його організації дав можливість оцінити ефективність комплексної методики розвитку стратегічних тенденцій аналогізування, психолого-педагогічних умов, що забезпечують її здійснення. Аналіз виконання дітьми творчих завдань дозволив пересвідчитись у продуктивності кожного з них.

Ефективність комплексної методики розвитку творчих стратегічних тенденцій аналогізування старших дошкільників забезпечувалась використанням підказок, орієнтуючих запитань, малюнків (додатків), зразків творчих дій, ігрових сюжетів, елементів змагань, позитивних установок, інструкцій. Активізувала мисленнєву діяльність дошкільників й оцінка їх творчих дій, схвалення результату діяльності.

Результати контрольного зрізу демонструють зміни, що їх зазнали всі компоненти структури стратегічних тенденцій аналогізування, зокрема мотиваційно-особистісний компонент, осмислення сенсорного досвіду та навички аналогізування старших дошкільників.

Рис. 1. Динаміка показників продуктивності аналогізування до та після формуючого експерименту

Результати формуючого експерименту в експериментальній групі свідчать про ефективність запропонованої моделі і методики розвитку стратегічних тенденцій аналогізування старших дошкільників. Суттєво зріс рівень розвитку продуктивності аналогізування старших дошкільників експериментальної групи (рис.1.). Спостерігалась також позитивна динаміка змін варіативності, оригінальності аналогізування. Узагальнені результати дослідження, що презентують динаміку розвитку стратегічних тенденцій аналогізування старших дошкільників експериментальної групи, подані в таблиці 1.

Таблиця 1.

Показники рівня розвитку навичок аналогізування дітей старшого дошкільного віку

Експериментальна група | Завдання "Домалюй" | Завдання

"Конструювання" | Завдання

"Сюжет" | Завдання

"На що схоже?" | до | після | до | після | до | після | до | після

Середня

кількість балів | 8 | 21 | 9 | 27 | 7 | 29 | 53 | 119 | Показник t | 9,136* | 6,880* | 13,010* | 4,700*

Статистична значущість (р) | 0,001 | 0,001 | 0,001 | 0,001 | Контрольна група

Середня

кількість балів6 | 8 | 9 | 12 | 7 | 10 | 43 | 72 | Показник t | 1,671 | 1,861 | 1,762 | 4,043* | Статистична значущість (р) | 0,12 | 0,09 | 0,10 | 0,001 | * – показники, статистична значущість яких p<0,001

Встановлено, що в результаті проведення формуючого експерименту у дошкільників експериментальної групи переважаючим став високий і середній рівень аналогізування, спостерігалась позитивна динаміка розвитку аналогізування. Так, за результатами виконання завдання „Домалюй” 50% дітей експериментальної групи мали високий рівень аналогізування проти 7% - у контрольній, „На що схоже?” – 79% проти – 7%, „Конструювання” – 57%, „Сюжет” – 93% - у дітей контрольної групи високий рівень аналогізування взагалі не проявлявся.

Презентовані дані підтверджують ефективність розробленої моделі, методики, обраних методів та умов розвитку стратегічних тенденцій аналогізування.

За результатами дослідження проблеми було розроблено методичні рекомендації для педагогів та психологів щодо розвитку стратегічних тенденцій аналогізування старших дошкільників в умовах дошкільного навчального закладу. Зокрема, рекомендувалось: систематичне включення завдань творчого тренінгу у навчально-виховний процес, використання їх під час занять та в позаурочний час, планування, проведення творчих завдань відповідно до сезону, запропонованої тематики занять, врахування здібностей, інтересів, досвіду дітей. Розвиток стратегічних тенденцій аналогізування старших дошкільників має відбуватися лише після засвоєння ними певного мінімуму знань про довкілля, розвитку певного рівня спостережливості, довільності та оволодіння перцептивними діями; його умовою є формування емоційно-позитивного ставлення дітей до творчої діяльності, зацікавленості її процесом, підтримка емоційного супроводу творчої діяльності дітей ігровими сюжетами, елементами змагання, художніми, музичними засобами, пластичними рухами тощо; врахування ієрархічних рівнів розвитку творчої діяльності старших дошкільників, ролі зразка творчих дій, малюнків, інструкцій, підказок, схем, алгоритмів у розвитку стратегічних тенденцій аналогізування у старших дошкільників.

Результати експериментальної роботи довели, що запропонована методика дає можливість домогтися підвищення рівня творчого розвитку, зокрема, процесів аналогізування в структурі творчої мисленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку.

У загальних висновках викладено результати наукового пошуку шляхів удосконалення змісту і методичних підходів до розвитку стратегічних тенденцій аналогізування старших дошкільників в умовах дошкільного закладу, основні з них такі.

1. Творча діяльність - одна з найбільш змістовних форм активності людини, в тому числі й дошкільника. Свій творчий потенціал дитина реалізує у творчій діяльності через дії аналогізування, що є найбільш поширеними. Вона мислить, шукаючи аналогії, оперуючи відомостями, що попередньо організовані й упорядковані.

Стратегічні тенденції аналогізування, які є передумовою формування стратегії пошуку аналогів у подальшому, виражаються в особливостях прояву мисленнєвих операцій та дій, у схильності до стратегічних дій аналогізування під час виконання творчих завдань. Активізація мисленнєвих дій аналогізування, розвиток стратегічних тенденцій аналогізування старших дошкільників є умовою розвитку їх творчої діяльності.

2. Теоретично обґрунтована й розроблена комплексна програма дослідження особливостей прояву стратегічних тенденцій аналогізування в творчій діяльності старших дошкільників у ході констатуючого експерименту дозволила засвідчити низьку продуктивність аналогізування; переважання у задумах дітей близьких аналогів; стереотипність аналогів, їх однотипність; етапність пошуку аналогів; переважання аналогів сфери „Природа”. Все це дало можливість встановити, що у дітей головною підставою для пошуку аналогій є структура об’єктів, їх форма та колір. Доведено, що у творчій діяльності старших дошкільників переважає низький рівень аналогізування, показано його залежність від недостатності розвитку мотиваційного компоненту творчої діяльності, сенсорного досвіду дітей та їх навичок аналогізування.

3. Побудована модель розвитку стратегічних тенденцій аналогізування старших дошкільників відображає мету, завдання, етапи, принципи, форми, методи дослідження. У структурі моделі визначено спеціальні умови розвитку стратегічних тенденцій аналогізування, зокрема: наявність розвивального середовища, низького ступеня регламентації поведінки, предметно-інформаційної збагаченості, естетичності, діалогічної форми спілкування; поєднання індивідуальних і колективних форм роботи; наявність зразка творчої поведінки, керівництво, організація творчої діяльності, використання інструкцій, підказок, запитань, алгоритмів, схем тощо та способи організації творчої діяльності дошкільників, а саме - завдання комплексної методики з використанням природного матеріалу, на природі.

4. Розроблена та експериментально перевірена методика формування стратегічних тенденцій аналогізування старших дошкільників забезпечує цілеспрямований психолого-педагогічний вплив на розвиток позитивного емоційного ставлення до творчої діяльності; на збагачення сенсорного досвіду, що передбачає розширення знань старших дошкільників про навколишній світ, розвиток їх спостережливості, перцептивних дій; на розвиток мисленнєвих дій пошуку аналогів, вдосконалення навичок аналогізування.

Експериментальна перевірка методики дала можливість простежити динаміку розвитку стратегічних тенденцій аналогізування у старших дошкільників в умовах дошкільного закладу. Відзначено суттєве збільшення кількості віддалених, досить віддалених й оригінальних аналогів у задумах дітей та підвищення рівня аналогізування в цілому. Так, у завданні „Домалюй” 50% дітей експериментальної групи мали високий рівень аналогізування, проти 7% - у контрольній, „На що схоже?” – 79% проти – 7%, „Конструювання” – 57%, „Сюжет” – 93% - у контрольній групі високий рівень аналогізування не проявлявся. Все це підтверджує те, що теоретично та експериментально обґрунтована комплексна методика є дієвим засобом розвитку стратегічних тенденцій аналогізування дітей старшого дошкільного віку.

У результаті дослідження проблеми розроблено методичні рекомендації для педагогів та психологів дошкільних навчальних закладів щодо розвитку стратегічних тенденцій аналогізування у старших дошкільників. Рекомендації передбачають: врахування психолого-педагогічних факторів у організації творчої діяльності дошкільників, творчий підхід до розвитку мисленнєвої діяльності дошкільників.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Перспективу її дослідження вбачаємо у поглибленні і розробці методики, що розвиває більш складні та ефективні стратегічні тенденції старших дошкільників, зокрема комбінування; у подальшому пошуку і конкретизації критеріїв, методів і методик дослідження; у вивченні особливостей спрямування нами одержаних знань на організацію різних видів діяльності старших дошкільників; у постійному пошуку ефективних і творчих форм роботи педагогів, психологів дошкільних навчальних закладів.

Основний зміст дисертації відображено у таких публікаціях автора:

1. Біла І.М. Творчість та її розвиток у дітей // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. Пр. Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – К., 2001, Т.III. - Ч.8. - С.31-37.

2. Біла І.М. Аналогія як засіб розвитку творчої діяльності // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – К., 2002, т .IV. -