НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

БАРАНЕЦЬКИЙ Ігор Олегович

УДК: 330.322.2:622

НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ

УКЛАДЕННЯ ТА ЕФЕКТИВНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ

УГОД ПРО РОЗПОДІЛ ПРОДУКЦІЇ

Спеціальність: 08.02.03

- організація управління, планування

і регулювання економікою

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-дослідному економічному інституті (НДЕІ) Міністерства економіки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Беседін Василь Федорович,

НДЕІ Мінекономіки України, завідуючий відділом макроекономічного прогнозування

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Гончаров Юрій Вікторович,

Київський національний університет технології та дизайну, завідувач кафедри менеджменту

кандидат економічних наук

Ткаченко Юрій Володимирович,

Державний інститут підготовки кадрів Мінпромполітики України, ректор

Провідна установа: Державна установа „Інститут економіки та прогнозування НАН України” (м. Київ), відділ економічного зростання та структурних змін в економіці

Захист відбудеться 21 вересня 2006 року о 14 год. на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д26.801.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук НДЕІ Міністерства економіки України за адресою: 01103, Київ – 103, бульвар Дружби народів, 28, 5-й поверх, зала засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці НДЕІ Міністерства економіки України за адресою: 01103, Київ – 103, бульвар Дружби народів, 28, 1-й поверх.

Автореферат розісланий 15 серпня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук О.Ю. Рудченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В сучасних умовах економічного розвитку та постійного зростання попиту на природні ресурси особливо актуально постає проблема раціонального надрокористування. Загострюється конфлікт інтересів у сфері надрокористування та усе серйозніше постає проблема пошуку компромісу між державою та приватними інвесторами, за якого можливо було б забезпечити дотримання інтересів обох сторін. Існування безмежних та всезростаючих потреб людей, з одного боку, та обмежені ресурси задля задоволення цих потреб – з іншого, викликає нагальну потребу пошуку оптимального механізму взаємовідносин власників, користувачів та споживачів корисних копалин.

В Україні актуальність пошуку раціонального механізму надрокористування зумовлена факторами дефіциту внутрішніх фінансових ресурсів (в т.ч. бюджетних коштів), критичним рівнем енергозалежності економіки держави та слабкою диверсифікацією джерел постачання енергоносіїв, недієздатністю в окремих випадках традиційних моделей надрокористування, наявністю високих інвестиційних ризиків та нестачею новітніх технологій (чи неможливістю їх впровадження власними силами найближчим часом).

Реалізація інвестиційних проектів на умовах угод про розподіл продукції (далі – УРП) може забезпечити вирішення багатьох проблем, пов’язаних з пошуком, розвідкою, видобутком та переробкою корисних копалин. Міжнародна практика використання УРП продемонструвала доцільність та вигідність такого механізму залучення іноземних та вітчизняних інвестицій у проекти з видобутку корисних копалин.

Зараз відсутні ґрунтовні та фундаментальні наукові праці і дослідження, присвячені проблемам та перспективам укладення і реалізації УРП на території України. З часу прийняття Закону України “Про угоди про розподіл продукції” (1999 р.) (далі – Закон “Про УРП”), який визначає основні засади цього питання, належна поінформованість українських фахівців залишається достатньо обмеженою. При цьому в Російській Федерації, а саме її досвід впровадження УРП є найближчим Україні, вже реалізуються кілька масштабних проектів на основі УРП.

Вагомий внесок у дослідження даної проблематики зробили: А.А.Арбатов, А.Васілєнко, Ю.В.Гончаров, А.А.Коноплянік, А.Ю.Мельніков, А.Міхайлов, А.І.Перчік, С.Сосна, М.А.Субботін, І.П.Фархутдінов, Ю.Н.Швембергер, Г.А.Явлінський та ін. В той же час, вітчизняними фахівцями ще не було зроблено спроби проаналізувати можливість укладення та ефективного використання УРП в альтернативних (нетипових) напрямах, наприклад, на малих родовищах та з метою видобутку рідкоземельних корисних копалин. Необхідність дослідження теоретичних засад і практичних можливостей УРП в Україні підтверджує актуальність обраної теми, визначає мету та завдання дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема наукового дослідження відповідає сучасній державній політиці по впровадженню УРП в Україні. Дисертаційне дослідження пов’язане з планами науково-дослідних робіт НДЕІ Міністерства економіки України, зокрема з темою: “Методичні рекомендації щодо моніторингу та супроводження інвестиційних проектів видобутку корисних копалин на умовах угод про розподіл продукції” (2003 р., реєстраційний №0103U008151, особистий внесок автора – методичні рекомендації щодо моніторингу та супроводження інвестиційних проектів, які реалізуються згідно УРП, на базі зарубіжного досвіду); „Розроблення прогнозу економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період (оптимістичний і песимістичний варіанти) і підготовка пропозицій щодо його використання під час розроблення Урядом „Програми діяльності Кабінету Міністрів України” (реєстраційний №0102U007283, особистий внесок автора – прогноз показників промисловості). У розробці даних тем здобувач брав участь в якості співвиконавця.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних основ, методичних положень та практичних рекомендацій щодо укладення та ефективної реалізації УРП в Україні, що має сприяти їх успішному впровадженню та ефективному використанню в альтернативних (нетипових) напрямах.

Відповідно до зазначеної мети, основними завданнями роботи є:

ь визначити суть концепції УРП як особливої форми угоди між державою та інвестором у сфері видобутку корисних копалин та порівняти такий механізм надрокористування з іншими формами спільної діяльності у цій сфері;

ь узагальнити відомі в економічній теорії та у міжнародній практиці принципи укладення і реалізації УРП та визначити їх особливості;

ь довести на основі аналізу зарубіжного досвіду перспективність застосування УРП в Україні з метою видобутку різних типів корисних копалин;

ь розробити пропозиції щодо вдосконалення законодавчої бази у сфері надрокористування для впровадження УРП в Україні;

ь обґрунтувати можливість та ефективність використання УРП в альтернативних (нетрадиційних) напрямах;

ь визначити можливі соціально-економічні наслідки реалізації УРП та розробити пропозиції щодо вдосконалення механізму УРП в Україні.

Об'єктом дослідження є процес реалізації інвестиційних проектів в сфері пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на умовах угод про розподіл продукції в Україні, а його предметом – теоретичні, методичні та практичні питання укладення і реалізації УРП з позицій забезпечення інтересів держави та інвестора, а також державної політики в сфері надрокористування.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є наукові напрацювання, аналітичні узагальнення, теоретичні та практичні висновки вітчизняних і зарубіжних вчених щодо аналізу економічних відносин, що виникають в процесі укладення та реалізації УРП.

Для досягнення поставленої в дисертації мети використовувались загальноприйняті методи наукового дослідження, а саме: ретроспективний аналіз (при дослідженні еволюційного розвитку моделей надрокористування), метод порівняльного економічного аналізу (при визначенні переваг та недоліків різних типів угод з видобутку корисних копалин), компаративний аналіз (при вивченні та порівнянні нормативно-правової бази УРП в різних країнах світу), метод експертних оцінок (при визначенні основних проблем реалізації УРП та пріоритетних напрямків їх вирішення), графічний метод (при побудові графіків і рисунків), метод логічного узагальнення (при формулюванні висновків) тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

одержано вперше:

? обґрунтовано доцільність реалізації УРП в Україні як однієї з гнучких форм надрокористування та ефективного механізму залучення інвестицій у видобуток корисних копалин у порівнянні з іншими існуючими формами надрокористування; сформовано концепцію, принципи та економічний механізм використання УРП на території України, суть яких полягає у відведенні УРП особливої ролі як унікального типу угод, а не лише звичайного різновиду концесійних договорів;

? обґрунтовано можливість та доцільність використання УРП в альтернативних (нетрадиційних) напрямах як в Україні, так і за кордоном, зокрема, щодо видобутку дорогоцінних та рідкоземельних металів, застосування УРП на малих родовищах, що створює принципово нові можливості оптимального узгодження інтересів власників та видобувачів не вуглеводневих корисних копалин та дозволить усунути ряд конфліктів між державою та приватними інвесторами;

удосконалено:

? методичні рекомендації щодо моніторингу та супроводження інвестиційних проектів з видобутку корисних копалин на умовах УРП, суть яких полягає у визначенні відповідальних органів державної влади та їх повноважень на всіх етапах реалізації угод, що дозволить забезпечити контроль держави у дотриманні умов реалізації УРП та вирішить питання створення ефективної і гнучкої системи державного регулювання у сфері видобутку корисних копалин на основі УРП;

? методичні підходи щодо реалізації УРП в Україні, які полягають в урахуванні особливостей вітчизняної нормативно-правової бази та існуючої практики надрокористування, що забезпечить достатній рівень економічної безпеки держави, збереження екології, дотримання інтересів держави і вітчизняних суб’єктів господарювання;

? розроблено пропозиції щодо механізму УРП в Україні, які спрямовані на забезпечення належного державного контролю за реалізацією УРП поряд із збереженням необхідної гнучкості угод, що буде сприяти недопущенню відхилень від ефективної системи реалізації таких угод; зосереджено увагу на необхідності активної участі держави на етапі укладення та реалізації УРП і обов’язкової участі в УРП вітчизняної компанії (наприклад, НАК „Нафтогаз України”);

? нормативно-правове забезпечення УРП на основі міжнародного досвіду; доведено необхідність вдосконалення законодавства у сфері надрокористування та окремих нормативно-правових актів з питань УРП (у тому числі Закону України „Про УРП”), а також відносин власності у сфері надрокористування між державою, вітчизняними та іноземними інвесторами, що полягає в усуненні взаємно суперечливих положень та передбаченні чітких правових меж реалізації угод в кожному окремому випадку, а також забезпечить формування раціональної державної політики у сфері реалізації УРП;

набуло подальшого розвитку:

? побудована типова модель УРП з видобутку вуглеводнів на шельфі Чорного моря, що, базуючись на чинних умовах укладення УРП в Україні та існуючих характеристиках досліджуваної ділянки нафтогазоносного родовища, дозволило здійснити прогнозні розрахунки та визначити можливі наслідки реалізації УРП та спрогнозувати економічний ефект України та приватних інвесторів;

? розроблено пропозиції та практичні рекомендації щодо внесення змін та доповнень до деяких нормативно-правових актів України в частині УРП та надрокористування (зокрема, щодо встановлення обмеження на обсяг компенсаційної продукції, визначення в угоді частки продукції, робіт і послуг вітчизняних підрядників, а також обов’язкового включення до учасників УРП вітчизняної компанії), що дозволяють підвищити прозорість та ефективність роботи у галузі видобутку корисних копалин, стимулюють конкурентну боротьбу між учасниками ринку шляхом застосування економічних важелів, а також сприяють залученню значних обсягів інвестицій у пошук, розвідку та видобуток корисних копалин в Україні.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені в дисертаційній роботі положення та отримані висновки дозволять прискорити процес реалізації УРП в Україні, знизити ризики впровадження УПР, а також ефективно застосувати механізм УРП в альтернативних (нетипових) напрямах. Основні положення та висновки дисертаційної роботи, що розкривають науково-методичні засади реалізації УРП, мають практичне значення, оскільки:

ь положення наукового дослідження були включені до “Аналітичної довідки щодо використання УРП” від 6.11.2003 р., наданої Сектору проблем економічної політики та державного регулювання економіки НДЕІ Мінекономіки України;

ь висновки наукового дослідження в галузі вдосконалення законодавчого забезпечення УРП були направлені НДЕІ Мінекономіки України Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (2006 р.);

ь окремі висновки наукового дослідження були включені у “Методичні рекомендації щодо моніторингу та супроводження інвестиційних проектів видобутку корисних копалин на умовах УРП” (2003 р., реєстраційний №0103U008151);

ь обґрунтовані положення та висновки дисертаційного дослідження були включені у особисто підготовлені автором службові записки до Департаменту гірничорудної промисловості, феросплавів, кольорової металургії та вторинних металів (довідка №01/5-1 від 02.06.2005 р.), а також до Департаменту хімічної промисловості Міністерства промислової політики України (довідка №01/5-1 від 10.06.2005 р.);

ь окремі висновки наукового дослідження були включені у службову записку Управління гірничорудної промисловості Міністерства промислової політики України (від 10.03.2005 р.) щодо проекту Закону України “Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України” щодо внесення змін до нормативно-правових актів, які необхідні для забезпечення укладення та виконання УРП (довідка №01/2-5-164 від 17.05.2006 р.).

Положення дисертації були використані НДЕІ Міністерства економіки України при виконанні планів НДР з питань розробки системи моніторингу УРП. Розроблені в дисертації пропозиції використано в роботі Міністерства економіки України (довідка №47-23/186 від 31.07.2006 р.), Міністерства промислової політики України (довідка №01/2-5-164 від 17.05.2006 р.) і Недержавного аналітичного центру „Інститут Реформ” (довідка від 19.06.2006 р.).

Результати наукового дослідження з початку 2004 року використовуються при викладанні особисто розробленого спецкурсу „Спільне підприємництво” для студентів ІІІ-V курсів денної та заочної форм навчання спеціальності „Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності” в Київському гуманітарному інституті (довідка №38 від 18.05.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Викладені в дисертації результати наукового дослідження, висновки та рекомендації отримані автором особисто, належать особисто автору і є його науковим доробком.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Перехідна українська економіка на шляху до Європи” (м. Київ, 2003 р.); „Економічні та соціально-політичні проблеми розвитку суспільства на початку XXI століття: реалії та перспективи” (м. Київ, 2004 р.); „Інвестиційна політика України: проблеми теорії і практики” (м. Київ, 2004 р.); „Перехідна українська економіка на шляху до Європи” (м. Київ, 2004 р.); „Фінансування, оподаткування і контроль у сфері природокористування в аспекті сталого розвитку” (м. Ірпінь, 2004 р.); „Програма підготовки міжнародних бізнес-консультантів” (Індія, м. Нью Делі, 2005 р.); „Сучасні підходи до економічної освіти, досліджень та професійного розвитку” (м. Львів, 2006 р.); „Польсько-український науковий семінар” (Польща, м. Красічин, 2006 р.).

Публікації. Основні ідеї, положення та результати дисертаційного дослідження відображені у 10 наукових працях (з них 8 – одноосібних) загальним обсягом 7,9 др. арк., з яких 5 опубліковано у наукових фахових виданнях (3,2 др. арк.). Особисто автору належать 5,4 др. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з переліку умовних позначень, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (223 найменування) та 4 додатків. Дисертація викладена на 228 сторінках комп’ютерного тексту, в тому числі має 20 таблиць та 21 рисунок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі „Теоретичні основи угод про розподіл продукції” основну увагу приділено концепції УРП, аналізу та порівнянню концесійних договорів і УРП, міжнародному досвіду укладення та ефективної реалізації УРП, а також правовому забезпеченню УРП в Україні та за кордоном.

Зараз УРП і концесії є двома найбільш широко використовуваними видами угод з видобутку корисних копалин у світі. Зокрема, в рамках вибірки зі 116 угод з видобутку корисних копалин у різних країнах світу, на ці два види припадало, відповідно, 52 і 62 угоди (понад 98% угод).

Аналіз міжнародного досвіду реалізації інвестиційних проектів з видобутку корисних копалин дозволив визначити чотири основні моделі: 1) створення спільних підприємств (joint venture, participation agreements) або діяльність на основі ліцензій (licenses); 2) укладення УРП (production sharing agreements); 3) передача родовищ корисних копалин інвестору на умовах концесії (concession agreements); 4) пайова участь в реалізації інвестиційних проектів з видобутку корисних копалин – портфельна чи приватизаційна модель. Також у видобувному секторі можуть застосовуватись і контракти на надання послуг (service contracts).

УРП є однією з найбільш ефективних форм залучення іноземних інвестицій в розробку родовищ мінеральних ресурсів України, оскільки вона відповідає одночасно інтересам інвесторів та держави, дозволяє пристосувати умови кожної окремої угоди під унікальний проект, а також володіє достатньою гнучкістю для успішної реалізації довгострокових угод з різним рівнем ризику та складності.

Основні засади укладення УРП в Україні визначає Закон України “Про угоди про розподіл продукції”, який спрямований на створення сприятливих умов для інвестування пошуку, розвідки та видобування корисних копалин у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони на засадах, визначених УРП. Згідно зі статтею 4 цього Закону, відповідно до УРП одна сторона (Україна) доручає іншій стороні (інвестору) на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов'язаних з угодою робіт; інвестор при цьому зобов'язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції.

В доповнення до визначення УРП згідно з чинним законодавством автором внесено ряд пропозицій щодо особливостей реалізації УРП на території України. Так, для забезпечення ефективної реалізації УРП на території України в угодах поряд з приватним інвестором (у тому числі іноземним), обов’язково має брати участь й національна державна компанія (наприклад, НАК „Нафтогаз України”).

Міжнародна практика застосування УРП відрізняється по багатьох ознаках - умовами розподілу, наявністю або відсутністю роялті, існуванням граничного рівня витрат, які відшкодовуються, рівнем бонусу і т.п. Традиційно розрізняють чотири основні моделі УРП, застосовувані у світі: „індонезійська” (перша модель, яка почала застосовуватися з 1966 року), „перуанська”, „лівійська” та „російська” модель УРП. Окрім того, згодом з’явився цілий ряд змішаного типу моделей УРП, наприклад „китайська” модель”. Вважається, що „російська” модель” УРП, яка була взята за основу Україною, є похідною від „індонезійської”. Впродовж тривалого часу УРП продемонстрували доцільність та вигідність такого механізму залучення іноземних інвестицій у розвідку і видобуток корисних копалин як для іноземних інвесторів, так і для національних економік.

У законодавстві зарубіжних країн не існує міжнародного стандарту УРП, закріпленого яким-небудь міжнародно-правовим актом. Більш того, не завжди приймається спеціальний закон про УРП. Всюди УРП фігурує як різновид нафтових контрактів. Можна говорити тільки про якийсь збірний образ УРП, хоча не можна заперечувати і наявності загальних рис УРП для різних країн.

В контексті еволюції концесійного законодавства, УРП – це не ознака відсталості, а саме навпаки – прогресу. УРП – це остання за часом новаторська концесійна модель, адаптована до інвестиційних умов у тій або іншій країні.

Другий розділ “Методичні підходи укладення та реалізації угод про розподіл продукції” присвячено аналізу основних видів, умов та механізмів реалізації угод, які укладаються між державою та інвестором у галузі видобутку корисних копалин, дослідженню сучасного стану залучення інвестицій і державному регулюванню у сфері надрокористування, розробці фінансово-господарського механізму реалізації УРП та аналізу типової УРП.

Україна має в свої надрах унікальний мінерально-сировинний потенціал. На 1 січня 2005 pоку в надрах України виявлено близько 20 тис. родовищ та рудопроявів корисних копалин по 113 видах корисних копалин, з яких 9051 родовище по 96 видах сировини має промислове значення та включене до Державного балансу запасів. Питання забезпечення високого потенціалу мінерально-сировинного комплексу (далі – МСК) України реальними заходами щодо реалізації цього потенціалу досі залишається відкритим. Найближчим часом необхідно забезпечити не лише залучення значних обсягів інвестицій у розвиток МСК України, але й сформувати чітку стратегію держави з дієвим механізмом її реалізації в цьому, без перебільшення, геополітичному питанні.

На формування інвестиційного іміджу перш за все впливає передбачуваність та стабільність законодавства, послідовність влади та гарантії права приватної власності. Інвесторам не стільки важливі пільги та преференції, скільки реальні гарантії забезпечення незмінності законодавства, дотримання права приватної власності та стабільних умов ведення господарської діяльності. Україна має конкурентні переваги для залучення інвестицій, зокрема, значні обсяги природних ресурсів, які при професійному та раціональному використанні зможуть приносити реальну користь нашій державі, залишаючись при цьому у власності народу України. Хоча загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну на 01.04.2006 р., становив 17,4 млрд. дол. США, таких обсягів ще не достатньо для забезпечення динамічного розвитку економіки.

Реалізація УРП в Україні спроможна забезпечити не лише значний „прямий ефект” у вигляді продукції основного виробництва даного проекту, але й суттєві позитивні „непрямі” ефекти як у вигляді платоспроможного попиту на продукцію галузей-постачальників товарів та послуг для даних проектів, так і у вигляді більшого споживчого попиту з боку задіяних в проектах УРП і в суміжних виробництвах, ініційованих цими угодами. Відповідно, ефект мультиплікатора призведе до значно більших надходжень, ніж власне прибуток від реалізації УРП.

Використання УРП дозволяє уникати багатьох ризиків та заощаджувати державні кошти. Завдяки механізму УРП у держави є реальні важелі впливу на інвестора та прибутки, заздалегідь передбачені при оцінці проекту (табл. 1).

На основі Закону України „Про УРП” в дисертаційній роботі проведено аналіз Типової УРП (далі – Типова угода). Разом з тим, видобувна галузь потребуватиме внесення якісних змін в існуючу модель розподілу продукції, що викликане необхідністю задоволення специфічних потреб галузі, особливо це стосується фінансових аспектів розподілу продукції, пов'язаних з податком на прибуток та відносно повільною компенсацією видатків.

Таблиця 1

Типове поєднання основних груп платежів іноземної компанії

в угодах різних видів

Типи угод | Платежі

Податки | Роялті | Ренталз | Бонуси

Концесії | Традиційні | Немає | Є | Немає | Немає

Модернізовані | Є | Є | Є | Є

Контракти | УРП | Є, але при прямому розподілі можуть бути відсутні | Як правило, немає, але останнім часом з’являються | Є | Є

Контракти про надання послуг | З ризиком | Є | Є | Є | Є

без ризику | Є | Немає | Немає | Є

З метою ґрунтовного аналізу Типової угоди порівнювались її окремі положення з умовами Конкурсу на укладення УРП, яку буде реалізовано у межах Прикерченської ділянки надр континентального шельфу Чорного моря. Успішне укладення УРП за результатами зазначеного Конкурсу забезпечить можливість реалізації першої на території України УРП. З метою кращого розуміння фінансової структури УРП в роботі було наведено її типову модель (рис. 1). Отримані результати відображають лише перший етап реалізації УРП ще до повної компенсації витрат інвестора, а також враховують умовний розподіл доходів між компаніями-підрядниками.

В третьому розділі “Напрями підвищення ефективності реалізації угод про розподіл продукції” опрацьовано проблеми укладення та реалізації УРП в Україні та за кордоном, проаналізовано перспективи укладення та ефективної реалізації УРП в Україні, розроблено економічний механізм її укладення та реалізації в альтернативних (нетипових) напрямах, а також наведені пропозиції щодо вдосконалення механізму УРП.

Аналіз сучасного стану економіки України виявив певні негативні тенденції щодо умов реалізації УРП, зокрема, досі чітко не визначена компетенція усіх органів влади, які залучені до укладення УРП, та не в повній мірі врегульоване питання тимчасового користування надрами відповідно до Закону „Про УРП”.

Процес впровадження УРП в Україні виявився складним та неоднозначним головним чином саме через упереджене ставлення до УРП, непоінформованість та недооцінку їх реальної суті.

Головним привабливим моментом режиму УРП для інвесторів повинна бути не можливість платити державі в кілька разів менше, ніж компанія, яка працює в стандартному режимі, а простота і стабільність умов оподатковування на весь період дії угоди, прогнозованість застосовуваних владою процедур, гарантії від націоналізації. Зрештою, УРП - не альтернатива національній податковій системі, а лише спосіб забезпечити розробку складних родовищ, які потребують значних інвестицій та унікальних сучасних технологій.

Рис. 1 Фінансова структура типової угоди про розподіл продукції (млн. євро, цифри умовні) (на шельфі Чорного моря за участю українського інвестора)

УРП володіють принаймні трьома основними перевагами: по-перше, вони сприяють ефективній розробці окремих родовищ природних ресурсів протягом усього терміну здійснення проекту; по-друге, уряд приймаючої країни одержує частину видобутої продукції, відповідно, продукція може продаватися за кордон і сприяти надходженню валюти до держави; по-третє, приймаюча країна відіграє активну роль у реалізації УРП, особливо якщо мова йде про спільне підприємство між, наприклад, державною нафтовою компанією й іноземним інвестором (у даному випадку держава може бути особливо зацікавлена в передачі технології, управлінських навичок, ноу-хау і т.д.).

У січні 2006 року Уряд України вперше оголосив про початок конкурсу з укладення УРП, у якому взяли участь 6 компаній. За прогнозами, лише на розвідку шельфу буде потрібно близько 200 млн. дол. США, а на облаштованість одного родовища — 1 млрд. дол. США. Загальна площа пропонованої до дослідження ділянки складає майже 13 тис. км2, це десята частина приналежного Україні глибоководного шельфу Чорного й Азовського морів, причому глибина моря в цьому районі — 70–2000 м. В разі позитивних результатів геологорозвідувальних робіт та розвідувального буріння загальний обсяг інвестицій може скласти близько 2 млрд. дол. США, Україна ж зможе додатково щороку отримувати близько 4 млрд. м3 газу та 3 млн. тонн нафти. За оцінками автора, нові родовища зможуть приносити Україні біля 70% і 20% сьогоднішніх обсягів видобутку нафти і газу відповідно.

Специфіка УРП така, що основні надходження від видобутку корисних копалин держава одержує на більш пізніх стадіях проекту, надаючи інвесторові можливість відшкодувати основні витрати і гарантуючи йому визначений обсяг прибутку. У такій ситуації на ранніх фазах проекту, коли здійснюються основні вкладення, найважливішою задачею держави стає організація ефективного контролю за інвестуванням. Природно, що держава як власник надр і сторона УРП має право знати всі подробиці того, як реалізується угода. Тому в роботі проаналізовано методи оцінки ефективності реалізації УРП, розроблено типовий інвестиційний проект на основі УРП, який може бути реалізований в Україні на шельфі Чорного моря, та визначено фінансові результати інвестування компанії-інвестора на умовах типової УРП (табл. 2).

Отримані фінансові результати інвестування Компанії-інвестора у видобуток нафти та газу в Україні на шельфі Чорного моря по чотирьох блоках на основі аналізу типової УРП показали значне перевищення вартості видобутої нафти та газу Компанії-інвестора (4768 млн. дол. США) над накопиченою сумою витрат (751 млн. дол. США).

В роботі обґрунтовано необхідність моніторингу та супроводження інвестиційних проектів, які реалізуються згідно УРП. Моніторинг УРП дозволяє забезпечити належний державний контроль та можливість оперативного реагування на ті чи інші зміни, адже реалізація УРП не обмежується лише обсягом вкладених інвестицій у видобуток та отриманою продукцією, а пов’язана з функціонуванням цілої системи підрядних компаній, розвитком інфраструктури та вирішенням багатьох соціально-економічних проблем (табл. 3).

На фоні великих і за обсягами інвестування, і за площею охоплення УРП існує цілий ряд можливостей ефективно використовувати механізм УРП і на малих родовищах. В роботі доведена доцільність такого застосування УРП.

Обґрунтовано, що використання УРП в Україні дозволить прискорити розв'язання багатьох нагальних соціально-економічних проблем з урахуванням дотримання національних інтересів України та її економічної безпеки.

Традиційно УРП передбачають видобуток нафти і газу. Важливо, що згідно з чинним законодавством реалізація УРП в Україні можлива не лише у сфері видобутку вуглеводнів, як це традиційно в світовій практиці, але й у сфері видобутку інших корисних копалин (неметалічні, металічні та горючі корисні копалини тощо). Обґрунтовано, що розвиток наукоємних технологій визначає сталу світову тенденцію до збільшення споживання рідкісних металів. Україна є однією з провідних країн світу за покладами рідкоземельних металів та має можливість створити потужні виробництва цього профілю. Враховуючи значні обсяги цих корисних копалин, Україна може посісти провідне місце у світі з урахуванням того, що споживання рідкоземельних металів має стабільну динаміку зростання (приблизно 5-15% щорічно). Така динаміка росту пояснюється особливими властивостями рідкоземельних металів. УРП є досить ефективним механізмом залучення інвестицій у видобуток рідкоземельних металів з огляду на потенційні напрями використання цих ресурсів, високий ризик в освоєнні нових родовищ та потребу у значних обсягах інвестування.

Таблиця 2

Умови здійснення розрахунку фінансових результатів інвестування компанії-інвестора у видобуток нафти і газу на території України на умовах типової УРП*

№

з/п  | Показники | Одиниці виміру | Всього | Компанія-інвестор | Україна

І. Умови

1 | Розподіл видобутої продукції до окупності інвестицій | % | 100,0 | 25,0 | 75,0

2 | Розподіл капітальних вкладень | % | 100,0 | 50,0 | 50,0

3 | Розподіл операційних витрат | % | 100,0 | 25,0 | 75,0 | 4 | Ціна реалізації нафти | USD/1 т | 328,5 | 328,5 | 328,5 | 5 | Ціна реалізації природного газу | USD/тис. м3 | 80 | 80 | 80 | 6 | Операційні витрати у видобутку нафти | USD/1 т | 21 | 5,25 | 15,75 | 7 | Операційні витрати у видобутку природного газу | USD/тис. м3 | 10 | 2,5 | 7,5 | 8 | Загальні прогнозні ресурси нафти | млн. т | 105,0   | 9 | Очікувані підтверджені видобувні запаси нафти | млн. т | 63,0   | 10 | Середньодобовий видобуток нафти із 1-єї свердловини за весь період | т/добу | 70,66   | 11 | Середньодобовий видобуток нафти | бар/добу | 46 002   | 12 | Термін видобутку нафти | років | 25   | 13 | Сумарний видобуток нафти за весь період | млн. т | 53,97 | 5,80 | 48,17

14 | Питома вага сумарного видобутку нафти у підтверджених запасах | % | 85,7   | 15 | Середньорічний темп відбору нафти | % | 3,4   | 16 | Загальні прогнозні ресурси газу | млрд. м3 | 30,0   | 17 | Очікувані підтверджені видобувні запаси газу | млрд. м3 | 18,0   | 18 | Середньодобовий видобуток газу із 1-єї свердловини | тис. м3 | 131,2   | 20 | Середньодобовий видобуток газу | тис. м3 | 1 705,4   | 21 | Термін видобутку природного газу | років | 30   | 22 | Сумарний видобуток природного газу за весь період | млрд. м3 | 16,8 | 5,31 | 11,50 | 23 | Питома вага сумарного видобутку газу у підтверджених запасах | % | 93,4   | 24 | Середньорічний темп відбору газу | % | 3,1   | ІІ. Результати

1 | Сумарний розмір інвестицій | млн. USD | 674,50 | 425,50 | 249,0

(сейсморозвідка, буріння пошукових свердловин, деталізаційна сейсморозвідка, розвідувальне буріння, експлуатаційне буріння, облаштування родовищ, будівництво нафто- та газопроводів) | 2 | Термін освоєння інвестицій | років | 5 | 5  | 3 | Розмір інвестицій на 1т видобутку нафти та газу | USD/1т | 12,5 | 73,4 | 5,2 | 4 | Сумарний розмір операційних витрат | млн. USD | 1 301,5 | 325,4 | 976,1 | 5 | Загальна сума витрат на видобуток нафти та газу | млн. USD | 1 976,0 | 750,9 | 1 225,1 | 6 | Загальна сума доходів від видобутку нафти і газу | млн. USD | 19 073,7 | 2 328,9 | 16 744,8 | 7 | Підписний бонус | млн. USD  | 10 

8 | Сумарний чистий прибуток | млн. USD | 17 097,8 | 1 553,1 | 15 544,7

9 | Дисконтований чистий прибуток | млн. USD  | 859,7 

10 | Внутрішня норма рентабельності | %  | 40,0 

11 | Термін окупності | років  | 6,6 

* Таблиця 2 наведена у скороченому варіанті від проведених розрахунків у дисертації

Розробка методичних рекомендацій щодо моніторингу та супроводження інвестиційних проектів, які реалізуються згідно УРП, є однією з необхідних умов ефективної реалізації Закону України “Про УРП” (табл. 3).

Таблиця 3

Циклічність моніторингу УРП та супроводження проекту

Етап реалізації проекту | Види моніторингу та супроводження (оцінок виконання проекту) | Періодичність | Кінцевий документ представлення результатів моніторингу

Період пошукових робіт | Оцінка виконання цільових показників | Щоквартально та після завершення періоду пошукових робіт | Висновки щодо ходу пошукових робіт

Оцінка обсягів виконаних робіт

Оцінка фінансових потоків

Період розвідувальних робітОцінка виконання цільових показників | Щоквартально та після завершення періоду розвіду-вальних робіт | Висновки щодо ходу розвідувальних робіт

Оцінка обсягів виконаних робіт

Оцінка фінансових потоків

Період техніко-економічного обґрунтування | Оцінка техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) проекту видобування корисних копалин на умовах УРП | Після розробки ТЕО | Висновки щодо до-цільності інвесту-вання у видобуток розвіданих копалин

Період будів-ництва видобув-ного комплексу (інвестування) | Оцінка виконання цільових показників | Щоквартально | Висновки поточної (квартальної) оцінки інвестування в видобувний комплекс

Оцінка обсягів виконаних робіт

Оцінка фінансових потоків

Період експлуатації активів проекту (видобувного комплексу) | Оцінка виконання цільових показників проекту | Щоквартально | Висновки поточної оцінки проекту (отриманих доходів та побічних наслідків)

Оцінка обсягів виконаних робіт

Оцінка фінансових потоків

Оцінка окупності інвест. коштів

Оцінка загальних результатів проекту експлуатації видобувного комплексу | Один раз при завершенні дії УРП | Заключні висновки оцінки проекту по закінченні дії УРП

Найперспективнішими напрямами вирішення проблем реалізації УРП є:

ь в УРП потрібно обов’язково визначати найбільш істотні положення, від яких залежить ефективність проекту, та приділяти їм особливу увагу;

ь зовнішній попит на надра повинен трансформуватися у внутрішній по технологічних ланцюжках суміжних секторів економіки через замовлення на машини й устаткування, підряди будівельного комплексу, послуги тощо;

ь за схемою УРП інвестор повинен платити лише кілька основних видів податків, але при цьому нарахування і сплата цих податків має бути прозорою і мінімізувати можливі зловживання з боку інвестора;

ь закладений в УРП той чи інший рівень обов’язкового придбання вітчизняного обладнання та комплектуючих має бути не номінальним, а мати реальний механізм застосування;

ь довгостроковість дії УРП та гарантія незмінності визначених при укладенні угоди умов вимагає професійного підходу до укладення УРП з самого початку;

ь інформація про результати реалізації УРП повинна бути в розумних межах відкритою для здійснення суспільного контролю та належного моніторингу за діяльністю приватних інвесторів і органів державної влади;

ь держава зобов'язана професійно вникати в проблеми реалізації УРП, але не допускати надмірної „бюрократизації” процесу укладення і реалізації УРП, коли може губитися гнучкість УРП. У вирішенні подібних непростих задач саме і буде перевірятися майстерність, фаховість та відповідальність держаної влади.

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота спрямована на розв’язання важливої економічної задачі – розробку науково-методичних засад укладення та ефективної реалізації УРП, в першу чергу на території України. Дисертаційна робота узагальнює, систематизує і комплексно досліджує усі основні питання залучення інвестицій у сферу надрокористування на основі УРП та містить конкретні пропозиції щодо вдосконалення складних взаємовідносин держави та приватних інвесторів у сфері розвідки, видобутку та реалізації корисних копалин на засадах УРП.

Виконане дослідження дозволяє зробити наступні висновки.

1) Подолання перманентного кризового стану в економіці України на основі її структурної перебудови та вирішення проблеми критичної енергозалежності можливо здійснити у стислі строки спираючись як на власні ресурси держави, так і на прагматичне використання іноземних інвестицій. Наявні в надрах України значні обсяги корисних копалин при професійному підході, ефективному та раціональному їх використанні можуть принести реальну користь нашій державі, залишаючись при цьому виключно у власності народу України. Найближчим часом необхідно забезпечити не лише залучення значних обсягів інвестицій у розвиток мінерально-сировинного комплексу України, але й сформувати чітку стратегію держави з дієвим механізмом її реалізації в цьому, без перебільшення, геополітичному питанні.

2) Дослідження концепції УРП як особливої форми угоди між державою та інвестором у сфері видобутку корисних копалин довело високу ефективність такого механізму надрокористування та підтвердило значні переваги УРП у порівнянні з іншими формами спільної діяльності у цій сфері. При цьому аналіз міжнародної практики використання УРП засвідчив, що в законодавстві зарубіжних країн не існує міжнародного стандарту УРП, закріпленого яким-небудь міжнародно-правовим актом, а УРП фігурує як різновид різноманітних за формою нафтових контрактів, хоча не можна заперечувати і наявності спільних рис УРП для різних країн світу.

3) Узагальнення відомих в економічній теорії та у міжнародній практиці принципів укладення і реалізації УРП та визначення їх особливостей у різних країнах світу довело, що в умовах постійного зростання попиту на природні ресурси, проблеми раціонального надрокористування та загострення конфлікту інтересів у сфері надрокористування між державою та приватними інвесторами, УРП є унікальною моделлю пошуку компромісу між державою та інвестором за якої можливо було б забезпечити дотримання інтересів обох сторін.

4) Вдосконалення законодавчої бази у сфері надрокористування дозволить прискорити процес реального впровадження УРП на території України, мінімізувати ризик можливих помилок при укладенні УРП та максимізувати ефективність реалізації угод, що може стати вагомим чинником у прискоренні зростання економіки, послужить відродженню промисловості, науки та підйому життєвого рівня і добробуту населення України.

5) Іноземні інвестори розглядають УРП як одну з найбільш ефективних форм залучення іноземних інвестицій в розробку родовищ мінеральних ресурсів України, оскільки вона відповідає одночасно інтересам інвесторів та держави, дозволяє пристосувати умови кожної окремої угоди під унікальний інвестиційний проект, а також володіє достатньою гнучкістю для успішної реалізації довгострокових угод з різним рівнем ризику та складності. Міжнародний досвід свідчить, що на формування інвестиційного іміджу перш за все впливає передбачуваність та стабільність законодавства, послідовність влади та гарантії права приватної власності. УРП забезпечує інвесторам реальні гарантії