МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Бочарова Наталія Олександрівна

УДК 331.101.1

ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЛЮДСЬКИХ РЕСУРСІВ АГРАРНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.09.01. – демографія, економіка праці,

соціальна економіка і політика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Одеса – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеському державному економічному університеті Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент,

Сандуленко Марія Юхтимівна

Одеський державний економічний

університет Міністерства освіти і науки

України, доцент кафедри управління

персоналом і економіки праці

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

Лотоцький Іван Іванович,

Подільський державний аграрно-

технічний університет

Міністерства аграрної політики

України, завідувач кафедри соціально- трудових відносин і статистики

кандидат економічних наук, доцент

Петюх Василій Миколайович,

Київський національний економічний університет

ім. В. Гетьмана Міністерства освіти і науки

України, професор кафедри управління персоналом

Провідна установа: Національний науковий центр

“Інститут аграрної економіки” УААН Міністерства аграрної політики України відділа аграрної та соціальної політики,

м. Київ

Захист відбудеться “_8__” __лютого_____ 2006 р. о 14:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої Ради К 41.055.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук в Одеському державному економічному університеті за адресою: 65026, м. Одеса,

вул. Преображенська, 8.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Одеського державного економічного університету за адресою: 65026, м. Одеса,

вул. Преображенська, 8.

Автореферат розісланий “__5___” ______січня_________ 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.Г.Баранова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Становлення ринкової економіки в Україні, що супроводжується процесами трансформації відносин власності, суттєво впливає на формування та використання ресурсного потенціалу країни. Особливо це стосується процесів відтворення людських ресурсів. Свідомий підхід людства до означених процесів здатен був би мінімізувати уразливість населення щодо впливу змін умов господарювання на формування та використання людських ресурсів. Відсутність заходів по регулюванню зайнятості селянства та нехтування питаннями його соціального захисту поряд з остаточним руйнуванням сільської інфраструктури ведуть до демографічної кризи та відтоку працездатного населення, переважно молоді, з села. Недостатній рівень регулювання зайнятості з боку держави та поганий рівень матеріально-технічного забезпечення виробництва є одними з основних причин занепаду суспільного сектору аграрної сфери економіки. Сукупний вплив цих процесів веде до погіршення життєвого рівня аграріїв, що не спонукає їх до відтворення майбутніх людських ресурсів. Безперспективність забезпечення ефективної зайнятості селян не сприяє підвищенню рівня їх професійної підготовки. Це утворює головні проблеми у формуванні та використанні людських ресурсів аграрного сектору України в умовах становлення ринкової економіки. Подальший розвиток відтворення кадрів для аграрного сектору економіки в умовах реструктуризації сільського господарства потребує нового підходу до процесів формування та використання людських ресурсів села.

Спроби вирішення проблем формування та використання людських ресурсів обласними та районними державними адміністраціями не є ефективними внаслідок відсутності обґрунтування науковими розрахунками, нехтування питаннями планування і прогнозування.

Теоретичні питання відтворення ресурсів для праці за фазами, а також організації праці в науково-економічній літературі в різних контекстах досліджували багато вчених. Серед вітчизняних науковців провідними є Д.П. Богиня, О.А. Грішнова, І.О. Гродзинська, Н.І. Єсінова, О.В. Крушельницька, Ю.М. Куліков, В.Г. Никифоренко, Г.В. Осовська, В.М. Петюх, М.Ю. Сандуленко. Серед закордонних праць на себе звертають увагу роботи В.В. Адамчука, А.Л. Жукова, Ю.П. Кокіна, О.І. Рофе, П.Е. Шлендера.

В період становлення ринкової економіки проблемами природного відтворення людських ресурсів, їх мобільності та використання займались О.А. Бугуцький, І.Ф. Гнибіденко, Г.Т. Завіновська, О.І. Здоровцов, А.В. Калина, І.І. Лукінов, Л.В. Синяєва, М.В. Шаленко та ін.

Багато економістів, роботи яких носять практичний характер, у тому числі: Д.П. Богиня, О.А. Бугуцький, І.Ф. Гнибіденко, В.С. Дієсперов, Е.М. Лібанова, В.І. Лишиленко, І.І. Лотоцький, М.Н. Орлатий, П.Т. Саблук, К.І. Якуба, О.Г. Янковой, зазначають, що рівень використання сільської праці залежить від кількісних і якісних параметрів сільського населення, кон'юнктури ринку сільськогосподарської праці, дієвого мотиваційного механізму. Однак в працях недостатньо розкриті питання щодо впливу процесів реструктуризації агровиробництва на трансформацію соціально-трудових відносин на селі. Це призвело до проблем у формуванні та використання людських ресурсів аграрного сектору, зокрема таких як питання забезпечення ефективної зайнятості аграріїв, удосконалення їх професійної підготовки, єдності впливу відносин власності та стимулювання на результативність сільської праці тощо. Все, вище сказане, обумовило вибір теми дослідження та визначило структуру і побудову роботи. Тому тема дисертаційного дослідження є актуальною, як з наукової так і з практичної точки зору.

Зв'язок дисертаційної теми з планом наукових досліджень. Тема дослідження входить до підпрограми наукових досліджень Таврійської державної агротехнічної академії № 3.5 "Формування ефективного розвитку соціальної сфери села і мотивації працівників сільськогосподарських підприємств АПК" (номер державної реєстрації 0104 U 006838), яка виконується на замовлення Міністерства аграрної політики України (довідка № 01-833 від 07.06.05).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних засад та надання практичних рекомендацій щодо формування та використання людських ресурсів в умовах реструктуризації агровиробництва.

Відповідно до мети дослідження у дисертаційній роботі передбачено вирішення наступних завдань:*

сформулювати теоретичні засади формування та використання людських ресурсів аграрної сфери з урахуванням специфічних особливостей, притаманних сільськогосподарському виробництву в умовах становлення нових відносин власності на селі;*

дослідити демографічну ситуацію в сільських агломераціях регіону та здійснити аналіз міграції сільського населення і ринку праці;*

провести аналіз організаційних форм сільськогосподарських підприємств з приводу ефективності використання сільської праці та зайнятості аграріїв;*

надати оцінку ефективності організації матеріального стимулювання працівників підприємств різних форм власності та господарювання;*

обґрунтувати концептуальні засади щодо шляхів удосконалення формування та використання людських ресурсів аграрної сфери;*

надати прогнозні оцінки чисельного складу зайнятих і використання робочого часу в аграрному секторі;*

обґрунтувати напрямки удосконалення існуючої системи матеріального стимулювання аграріїв в нових умовах господарювання.

Об'єктом дослідження виступають процеси формування та використання людських ресурсів аграрного сектору України. Дослідження проблем здійснено на матеріалах аграрної сфери Запорізької області.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні, методичні і практичні проблеми формування та використання людських ресурсів аграрного сектору.

Методи дослідження. Методологію дослідження становлять основні положення теорії пізнання, а також фундаментальні положення сучасної економічної теорії. Вирішення поставлених завдань здійснювалося з урахуванням сучасної наукової думки вітчизняних і зарубіжних вчених чинного законодавства та практики організації процесів формування та використання людських ресурсів аграрного сектору. Для досягнення мети дисертаційної роботи використані такі наукові методи дослідження: системний аналіз – для виявлення основних тенденцій у вирішенні проблем відтворення людських ресурсів села; функціональний аналіз – для оцінки впливу соціально-демографічних та економічних факторів на процеси формування та використання людських ресурсів аграрної сфери; економічний аналіз – для групування та порівняння статистичних даних про основні показники відтворення кадрів; кореляційно-регресивний аналіз – для з’ясування впливу основних факторів на процеси формування та використання людських ресурсів села.

Інформаційну базу дисертаційного дослідження складають матеріали Міністерства аграрної політики України, Державного комітету статистики, законодавчі та нормативні акти з питань організації праці та соціально-трудових відносин України, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, матеріали науково-практичних конференцій.

Наукова новизна результатів дослідження. Наукові результати, що визначають новизну роботи та виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше:

- запропоновано ввести інтегральний показник рівня використання трудових ресурсів, визначення якого базується на одночасному урахуванні рівня використання робочого часу та обсягів виробництва продукції;

удосконалено:

- визначення сутності поняття „трудові ресурси сільського господарства" з урахуванням самозайнятості, що збільшує можливість їх самовідтворення;

- систему стимулювання праці шляхом гарантування постійності виплат протягом року та преміювання по кінцевих результатах за допомогою визначення фонду преміювання через застосування крапки беззбитковості;

- визначення чисельного складу зайнятих на перспективу шляхом кореляційно-регресійного аналізу, залучивши у якості головного фактору форми власності, існуючі у сучасному аграрному секторі України;

- оцінку вибору типів підприємств з приводу оптимальності щодо процесів формування та використання людських ресурсів при нових відносинах власності на селі, шляхом застосування бальної оцінки і кореляційного аналізу;

- оцінку рівня використання річного фонду робочого часу в залежності від соціально-економічних факторів шляхом використання множинної регресії;

- визначення потреби в кадрах шляхом проведення оптимізації залежно від рівня продуктивності праці;

одержало подальший розвиток:

- методичні підходи щодо дослідження формування та використання людських ресурсів аграрного сектору з урахуванням впливу відносин власності;

- дослідження факторів впливу на формування та використання кадрів в реструктуризованих сільськогосподарських підприємствах шляхом застосування статистичних групувань та бальної оцінки.

Практичне значення роботи. Результати роботи використані при: 1) прогнозуванні кількісного складу зайнятих в Мелітопольському районі Запорізької області на 2007 р. (довідка № 05 від 06.01.05); 2) прогнозуванні забезпечення підприємств аграрного сектору Мелітопольського району кадрами через визначення рівня використання робочого часу на 2007 р.; (довідка № 06 від 06.01.05); 3) співпраці з Мелітопольською районною державною адміністрацією та управлінням сільського господарства і продовольства з питань аналізу та вдосконалення організації використання сільської праці (визначення економічної потреби у кількісному складі кадрів для агропідприємств району) (довідка № 12 від 06.01.05 та акт № 1 від 05.04.04); 4) використання окремих методологічних положень у навчальному процесі при викладанні дисциплін "Економіка праці", "Аграрні соціально-трудові відносини", "Організація виробництва в агроформуваннях", "Планування економічної діяльності підприємств", "Внутрішній економічний механізм підприємств", (довідка № 01 - 399 від 27.04.05).

Апробація результатів дослідження. Основні теоретико-методологічні положення і практичні результати дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на 5 науково-практичних конференціях. Зокрема, на науковій конференції Київського Національного аграрного університету, присвяченій п'ятдесятій річниці створення економічного факультету (м. Київ, 2001р.); на третій Міжнародній науково-практичній конференції Технологічного університету Поділля "Оплата праці та доходи в ринковій економіці: проблеми, досягнення та перспективи розвитку" (м. Хмельницький, 2001р.); на міжнародній науково-практичній конференції Харківського державного технічного університету сільського господарства разом з Інститутом аграрної економіки УААН "Ринкова трансформація економіки АПК: соціально-економічні проблеми розвитку села" (м. Харків, 2002р.); на міжнародній науково-практичній конференції Луганського національного аграрного університету (м. Луганськ, 2004р.); на міжнародній науково-практичній конференції Таврійської державної агротехнічної академії (м. Мелітополь, 2005р.).

Основні наукові положення та методичні рекомендації були викладені на науково-методичних конференціях Таврійської державної агротехнічної академії (м. Мелітополь, 2001 - 2005рр.).

Публікації. Результати дисертації опубліковані автором у 15 наукових працях загальним обсягом 2,58 др.арк., з них особисто автору належать 2,2 др.акр., у тому числі 9 публікацій обсягом 1,75 др.арк. у наукових фахових виданнях.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (165 найменувань). Основний зміст дисертації викладено на 158 сторінках друкованого тексту. Робота містить 41 таблицю (з них 16 на повних сторінках), 8 рисунків (з них 1 на повній сторінці), 13 додатків (на 50 сторінках).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, розкрито ступінь дослідженості проблеми, сформульовано мету дослідження; викладено методологію, методику та інформаційну базу дослідження; відображено наукову новизну одержаних результатів; показано практичне значення дисертаційного дослідження.

У першому розділі "Теоретико-методологічні основи формування та використання людських ресурсів в умовах реструктуризації агровиробництва", висвітлено сутність, характер та зміст людських ресурсів аграрного сектору, як основного ресурсу, що являє собою сукупний резерв робочої сили агровиробництва. Головними економічними категоріями, що характеризують людські ресурси вважаються економічно активне населення і трудові ресурси. В умовах реструктуризації сільськогосподарського виробництва дуже важко розділити селян на групи за рівнем їх економічної активності та по секторах прикладання праці. Тому застосування категорії "трудові ресурси" є актуальним і зараз. Але за умов реформування агровиробництва дана категорія набуває оновленого, згідно особливостей сучасного сільськогосподарського виробництва, змісту. Через дослідження впливу особливостей сільської праці та відносин власності на формування та використання кадрів села доведено, що трудові ресурси аграрної сфери - це соціально-економічна категорія, яка охоплює все фізично і розумово здатне до праці населення, що є постійно задіяним у агровиробництві шляхом розподілу і перерозподілу між сферами зайнятості в суспільному секторі виробництва та самозайнятістю. Виходячи з цього визначення, виявлено головні особливості на всіх фазах відтворення трудових ресурсів села, що переважно обумовлені становленням і розвитком нових відносин власності на селі. Одним з домінуючих стимулів до залучення селян в агровиробництво з метою підвищення ефективності використання їх праці передбачено відчуття власника. Для практичної реалізації цього було проведено паювання, що спричинило: 1) утворення в аграрному секторі України багатьох типів підприємств (домінуючими з них стали фермерські господарства (ФГ) та сільськогосподарські кооперативи (СК)) та 2) появи і постійного зростання кількості самозайнятих селян. Їх питома вага суттєво переважає у загальній кількості самодіяльного селянства. Тобто визначальною особливістю відтворення людських ресурсів за умов реструктуризації є поява і легалізація самозайнятості, як нового самостійного виду зайнятості. Головними недоліками самозайнятості є відсутність соціального захисту аграріїв з боку держави, спрямування агровиробництва до натурального господарства, що при несприятливому впливі зовнішніх факторів здатне привести сільське господарство до занепаду, а селянство, - як чималий прошарок суспільства, до вимирання. Тому більшість аграріїв бажають працювати у суспільному секторі виробництва або поєднувати суспільну працю та заняття самозайнятістю, як джерело додаткового доходу.

Переважання ФГ серед функціонуючих агроформувань області спричинило появу великої кількості не зайнятих в суспільному секторі агровиробництва селян, що є вимушеними займатися веденням особистих селянських господарств (ОСГ). Ця зайнятість, на відміну від суспільного сектора, є низько продуктивною і не керованою державою, що не гарантує селянству соціального захисту. Тому вважаємо, що в сучасних умовах українського села однією з провідних форм господарювання є СК, створені на принципах добровільності в поєднанні земельних часток та вступі до лав підприємства. Саме ці агроформування здатні забезпечувати максимальну зайнятість, надаючи населенню соціальні гарантії та підтримуючи соціальну сферу села. Дія СК при удосконаленні системи стимулювання праці, як основного фактору формування та використання кадрів, посилюватиме відчуття власника при забезпеченні можливостей ефективного розвитку аграрної сфери.

Шляхом анкетування є можливим виявити усереднені процеси сучасної системи стимулювання, невраховані у статистичних даних. Вияв таких недоліків, як низький розмір заробітної плати, слабкий зв'язок із результатами праці та несвоєчасність виплат, вимагає здійснення переходу до застосування систем оплати праці, які б поєднували виплати протягом року із стимулюванням за кінцевими результатами.

Крім заробітної плати домінуючими факторами та напрямами формування людських ресурсів є природний рух, міграція та процеси професійної підготовки і перепідготовки селянства. Природний рух характеризується скороченням загальної чисельності населення, прогресуючою тенденцією його старіння та збільшенням рівня народжуваності, темпи якої є однак нижчими за темпи зростання смертності. Головною ознакою механічного руху є зменшення міграційного потоку. Рівень підготовки кадрів не відповідає вимогам сучасного агровиробництва.

Дослідження фази розподілу і перерозподілу людських ресурсів здійснено через аналіз ринку праці. Доведено існування незадоволеного попиту робочої сили при одночасній великій незадоволеній пропозиції, що свідчить про наявність проблеми із якістю підготовки кадрів для села. Наведені фактори дають можливість визначення чисельного складу аграріїв на перспективу. Для застосування якісних факторів у аналізі пропонується використовувати бальну оцінку з метою забезпечення їх кількісного виразу. Це є вкрай важливим при дослідженні та прогнозуванні процесів зайнятості на селі.

Для аналізу фази використання людських ресурсів запропоновано застосувати розрахунок рівня використання кадрів, що базується на одночасному урахуванні витрат праці та її продуктивності. Його можливо визначити за наступними формулами:

?ВП = ППф * (НФРЧ * ЧРф – ФФРЧ * ЧРф), (1)

де ?ВП – приріст виробництва валової продукції, грн.;

ППф – фактична продуктивність праці, грн. /люд.-год.,

НФРЧ та ФФРЧ – відповідно, нормативний та фактичний річний фонд робочого часу на одного середньорічного працівника, год.;

ЧРф – фактична чисельність працівників, осіб.

Максимальний обсяг виробництва валової продукції в сільському господарстві (ВПмах), який можливо отримати при стовідсотковому рівні використання робочої сили, пропонується розрахувати за формулою:

ВПмах = ?ВП + ВПф, (2)

де ВПф – фактичний обсяг виробництва валової продукції, грн.

Рівень використання трудових ресурсів пропонується визначити за формулою:

, (3)

де Вф – фактичний обсяг виробництва продукції в розрахунку на одного середнього робітника, грн./особу.

Застосування результатів розрахунків дає можливість узагальнити основні показники використання кадрів на селі. Дані результати є базою для визначення мінімальної необхідної потреби в людських ресурсах на перспективу шляхом оптимізації. Це є важливим, особливо, зараз, коли дуже гостро постає проблема неефективного використання сільської праці.

У першому розділі автором розроблено методологічний підхід, застосування якого при подальшому аналізі дозволяє дослідити і обґрунтувати особливості процесів формування та використання людських ресурсів аграрного сектора, а також довести необхідність розробки заходів по їх удосконаленню.

У другому розділі "Дослідження проблем формування та використання людських ресурсів в сільськогосподарських підприємствах Запорізької області" досліджується стан і ретроспективи формування людських ресурсів, забезпеченість господарств кадрами, ступінь зайнятості працездатного населення та ефективність використання трудових ресурсів, а також вплив різних чинників на формування та використання людських ресурсів агроформувань Запорізької області в умовах нових відносин власності на селі.

Дослідження природного та міграційного руху, а також системи підготовки і перепідготовки кадрів в сільських агломераціях Запорізької області довело існування проблем у їх формуванні через звужене відтворення населення, відтік селян з регіону та низький рівень професійної підготовки. На демографічну кризу в сільських агломераціях вказує постійне зменшення питомої ваги дітей та молоді при збільшенні кількості пенсіонерів. На підставі даних регресійного аналізу, було надано оцінку перспектив розвитку відтворення кадрів в аграрних формуваннях Запорізького регіону. Відповідно отриманих даних очікується зростання коефіцієнту смертності з 2004 по 2007 рр. з 21,2 ‰ до 24,5 ‰, а також збільшення коефіцієнту народжуваності з 8,8 ‰ до 10,9 ‰ при зростанні показника природного скорочення селян на 6,8 %. Зазначене явище поглиблюється за рахунок впливу міграційних процесів. Щорічне скорочення чисельності населення внаслідок погіршення рівня життя призвело до погіршення статево-вікової структури селянства. Так, у 2004 році в міграційному обороті по вибуттю 84,4 % складає молодь до 15-річного віку та особи працездатного віку, тобто це населення у репродуктивному віці. З метою виявлення основних причин означеного явища було проведено соціологічне опитування аграріїв. Воно показало, що у 2004 р. переважна кількість респондентів була дійсно незадоволеною заробітною платою та несвоєчасністю її виплат, другою причиною вказувалась незадоволеність умовами і організацією праці. У 2004 р. лише у 3 районах області розмір заробітної плати був вищим за прожитковий мінімум. У 2004 р. 23,5 % селян, в т.ч. 33 % жінок, працювали в умовах, що не відповідали санітарно-гігієнічним нормам. У 1998р. в загальній кількості втрат населення на долю міграції припадало 5 %. В 2004 р. даний показник зріс до 18,6 %, що свідчить про нехтування проблемами селянства в регіоні.

У 1998 р. в області функціонувало 343 колективних підприємства, кожне з них було здатне забезпечити роботою 250 осіб. Натомість них в 2004 р. діяли лише 125 СК, з середньою можливістю працевлаштування по кожному - 82 особи. Найбільш поширеною групою підприємств стали ФГ, кількість яких у 2004 р. становила 2508 при середній чисельності робітників у кожному - 2 особи (табл. 1).

Таблиця 1

Чисельний склад працівників сільськогосподарських підприємств Запорізької області різних форм господарювання

Об’єкти за організаційно-правовими формами господарювання | 1998 р. | 2004 р. | Кількість об’єктів | Чисельність,

тис. осіб | Питома вага, % | Кількість об’єктів | Чисельність, тис. осіб | Питома вага, % | Разом | В середньому на один об’єкт | Разом | В середньому на один об’єкт

Всього за формами господарювання | Х | 600,7 | Х | 100 | Х | 526,6 | Х | 100

в т.ч. колективні сільськогосподарські підприємства | 343 | 85,7 | 250 | 14,3 | - | - | - | -

Державні підприємства | 27 | 5,1 | 189 | 0,9 | 34 | 0,9 | 25 | 0,2

Товариство з обмеженою відповідальністю | 40 | 7,1 | 178 | 1,2 | 599 | 26,4 | 44 | 5,0

Фермерські господарства | 2082 | 4,1 | 2 | 0,7 | 2508 | 5,1 | 2 | 1,0

Приватні підприємства | 16 | 1,3 | 81 | 0,2 | 288 | 6,6 | 23 | 1,3

Кооперативи | 57 | 1,6 | 28 | 0,3 | 125 | 10,3 | 82 | 2,0

Підприємства інших форм господарювання | 38 | 2,7 | 71 | 0,4 | 118 | 3,8 | 32 | 0,7

Особисті селянські господарства | Х | 238,5 | Х | 39,7 | Х | 234,1 | Х | 44,4

Колективні сади та городи громадян | Х | 254,6 | Х | 42,4 | Х | 239,4 | Х | 45,5

Результатом цих процесів є зростання кількості не зайнятих у суспільному секторі селян на 30,6 %. Це вказує на існування проблеми з плануванням і збалансуванням на всіх фазах відтворення трудових ресурсів села. За даними центру зайнятості в 2004 р., не зважаючи на наявність пропозиції робочої сили в обсязі 8976 осіб, існував попит - 193 вакансії. Це свідчить про невідповідність рівня підготовки кадрів щодо сучасних вимог, головними з яких є багатопрофільність при високому рівні кваліфікації.

Відсутність можливостей працевлаштування веде до постійного зростання самозайнятих. У 2004 р. лише 18,2 % населення у працездатному віці мало роботу, відповідно 71,8 % складали приховані безробітні, самозайняті та ті, що не є зареєстрованими ані в службі зайнятості, ані на підприємствах різних форм господарювання. Але всі селяни, як зайняті на підприємствах аграрного сектору, так і безробітні, через незадоволеність існуючим рівнем матеріального стимулювання є задіяними в ОСГ.

В 2004 р. 51,7 % валової продукції, виробленої в сільському господарстві Запорізької області, припадало на ФГ та ОСГ, у 1998 р. цей показник становив 44,7 %. В ОСГ області у 2004 р. значення показника продуктивності праці було на рівні 2001 р., поряд з цим в сільськогосподарських підприємствах темп її зростання з 1998 р. становив 2,4 рази (табл. 2).

Щодо абсолютного значення цього показника, то в 2004 р. в ОСГ він був в 10,6 рази нижчим, ніж в суспільному виробництві. По трудомісткості в ОСГ скорочення склало 21,9 % у порівнянні з темпом зменшення в сільськогосподарських підприємствах області - 2,2 рази. Однією з основних причин такої різниці є наднизький рівень фондоозброєності праці та фондозабезпеченості в ОСГ. Використання робочого часу в цих підприємствах є максимальним, хоча в суспільному секторі в 2004 р. втрати робочого часу склали 34,4 % від річного фонду. Це доведено шляхом застосування запропонованого інтегрального показника рівня використання робочої сили. Через скорочення таких галузей, як садівництво і овочівництво, що водночас негативно вплинуло на стан сільської зайнятості, було досягнуто з 1998 по 2004 рр. скорочення коефіцієнту нерівномірності сезонного навантаження з 1,18 до 1,12 при зменшенні амплітуди сезонних коливань з 1,64 до 1,44.

Автором робиться висновок, що формування людських ресурсів безпосередньо залежить від демографічних процесів, міграції та рівня професійної підготовки кадрів. Для забезпечення агроформувань кадрами необхідно вирішити питання кращого використання людських ресурсів.

У третьому розділі "Шляхи удосконалення використання та обґрунтування чисельного складу людських ресурсів аграрного сектору" розроблено та обґрунтовано шляхи визначення кількісного складу людських ресурсів та методика його оптимізації, удосконалено оцінку рівня використання робочого часу, обґрунтовано необхідність введення заходів щодо посилення матеріального стимулювання селян.

Економічна криза агровиробництва супроводжується кризою соціальною. Однією з причин такого стану є нехтування питаннями планування показників формування та використання людських ресурсів.

Таблиця2

Ефективність використання робочої сили в фермерських та особистих

селянських господарствах Запорізької області

Показники | Роки | У % до державних та колективних сільськогосподарських підприємств | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004

Розрахункові витрати робочого часу, тис.люд.-год. | 539397 | 541149 | 554727 | 568068 | 453476 | 633920 | 606389 | в 2,9р. | в 3,3р. | в 3,8р. | в 4,7 р | в 4,3р. | в 7,4р. | В 11,3р.

Середньорічна кількість працівників, тис.осіб | 238,5 | 238 | 238,1 | 232,5 | 233 | 234,1 | 227,7 | в 2,3р. | в 2,4р. | в 2,6р. | в 3,1р. | в 4,3р. | в 4,7р. | В 5,5р.

Відпрацьовано одним середньорічним працівником за рік, люд.-год. | 2261,6 | 2273,7 | 2329,8 | 2443,9 | 1946,2 | 2707,9 | 2663,1 | в 1,9р. | в 2,1р. | в 2,2р. | в 2,3р. | в 1,5р. | в 2,3р. | В 2,1р.

Річна продуктивність праці, грн./люд.-год. | 1,6 | 1,7 | 1,9 | 2,0 | 2,4 | 1,6 | 2 | 27,1 | 25,5 | 28,2 | 17,5 | 20,5 | 18,4 | 9,5

Трудомісткість,люд.-год./грн. | 0,64 | 0,59 | 0,52 | 0,5 | 0,41 | 0,63 | 0,5 | в 3,8р. | в 3,9р. | в 3,5р. | в 5,6р. | в 4,6р. | в 5,7р. | В 10р.

Річний виробіток, грн./особу | 3533,3 | 3880,7 | 4467,9 | 4883,4 | 4715,5 | 4365,7 | 5318,8 | 33,1 | 35,0 | 41,9 | 26,9 | 20,8 | 28,6 | 19,5

Рівень використання робочого часу, % | 115,1 | 115,7 | 118,6 | 124,4 | 99,0 | 137,8 | 135,5 | в 1,9р. | в 2,1р. | в 2,2р. | в 2,3р. | в 1,5р. | в 2,3р. | В 2,1р.

Розрахунковий показник рівня використання робочої сили, % | 275,4 | 275,2 | 281,8 | 289,2 | 230,8 | 321,7 | 135,6 | в 4,3р. | в 4,9р. | в 5,7р. | в 7,1р. | в 6,4р. | в 11,1р. | В 2,1р.

Вартість валової продукції (у порівняльних цінах, 2000р.), млн.грн. | 842,7 | 923,6 | 1063,8 | 1135,4 | 1098,7 | 1022,0 | 1211,1 | 75,3 | 83,2 | 107,8 | 82,7 | 88,5 | 135,9 | 107,1

Тому була розроблена схема складання прогнозів, яка базується на використанні множинної регресії, передбачаючи оцінку впливу факторів на прогнозований результат для визначення перспектив розвитку формування та використання людських ресурсів села за умов нових відносин власності (рис. 1).

На рис. 1 подана етапність оцінки впливу факторів на формування та використання кадрів, згідно з чим можливо довести тісний зв'язок прогнозованих процесів. Для складання прогнозу, інструментом якого пропонується використання множинної регресії, визначено вплив на формування кількісного складу працівників аграрної сфери наступних факторів: рівня народжуваності 16 років тому, рівня смертності за віковими групами, рівня міграції та рівня професійної підготовки; продуктивності праці та заробітної плати; умов праці та побуту; рівня підготовки кадрів.

1 1 1

2 2 2

5 2 2

4 3

3

5 4 3

4

Рис.1 – Схема розробки прогнозу формування та використання людських ресурсів аграрного сектору

Поза увагою неможливо залишити процеси реструктуризації агровиробництва, внаслідок яких утворилось багато нових підприємств різних форм власності. Якщо ці підприємства ранжувати за бальною системою оцінки згідно ступеня розповсюдження та рівня організації праці, дану особливість сучасного стану аграрного сектору доцільно розглядати, як один з домінуючих факторів впливу на формування та використання людських ресурсів села. За допомогою даного ранжування при проведенні оптимізації можливо виявити, який тип агроформувань є найбільш прийнятним з приводу забезпечення повної зайнятості сільського населення. В умовах сьогодення ним є СК.

Очікувані значення факторів, обраних для побудови рівняння, – інструменту для надання прогнозу щодо кількісного складу зайнятих в суспільному сектору сільськогосподарського виробництва, були прораховані за допомогою визначення

Таблиця 3

Ефективність впровадження заходів удосконалення формування та використання людських ресурсів в агроформуваннях Запорізької області

Показники | 2004р. | Прогноз на 2007р. | Оптимізація | Відхилення скоригованих оптимізаційних значень від (+,-) | Основний варіант | Значення, скориговані відносно рівня використання робочого часу | 2004р. | прогнозу на 2007р.

1. Чисельність зайнятих, тис. осіб | 41,5 | 17,798 | 39,43 | 44,605 | 3,105 | 26,807

2. Рівень використання річного фонду робочого часу,% | 65,6 | 59,95 | 108,6 | 96,0 | 30,4 | 36,05

3. Виробництво валової продукції, млн.. грн. | 1130,4 | 595 | 1500 | 1500 | 369,6 | 905

в т.ч. на одного середньорічного працівника, тис. грн. | 27,2 | 33,43 | 38,04 | 33,63 | 6,43 | 0,2

4. Продуктивність праці, грн./люд.-год | 21,1 | 30,37 | 17,8 | 17,8 | -3,3 | -12,57

5. Річний фонд оплати праці, млн.. грн. | 175,3 | 96,06 | 448,6 | 448,6 | 273,3 | 352,54

6. Середньомісячна заробітна плата, грн.. | 352 | 449,79 | 948,1 | 838,1 | 486,1 | 988,31

середнього значення абсолютного приросту вирівняного ряду динаміки шляхом аналітичного вирівнювання та за допомогою побудови параболи. Складання рівняння множинної регресії дало можливість отримати прогнозні дані щодо чисельності зайнятих в агроформуваннях області до 2007 року. При збереженні всіх існуючих тенденцій вона дорівнюватиме 17798 осіб, що майже в 2,3 р. нижче, ніж в 2004 р. Виходячи з демографічної кризи дана кількість кадрів є недостатньою для збільшення обсягів виробництва валової продукції (табл. 3).

Для обґрунтування фактичних можливостей використання кадрів села запропоновано застосування оцінки рівня використання робочого часу в залежності від соціально-економічних факторів та умов праці. Методика її проведення відповідає методиці складання попереднього прогнозу. Однак склад факторів поповнений рівнем механізації праці та амплітудою сезонних коливань. Згідно отриманих результатів в агроформуваннях області існує тенденція до зменшення рівня використання річного фонду робочого часу з 65,6 % в 2004 р. до 59,95 % в 2007 р.

Проведення оптимізації чисельного складу людських ресурсів аграрної сфери регіону згідно планових обсягів виробництва продукції дозволяє дійти висновку, що для забезпечення в 2007 р. виробництва валової продукції, яка в 2 рази перевищуватиме факт 2003 р. та на 32,7 % дані 2004 р., можливої наявної кількості зайнятих є недостатньо. Вакансії здатні становити 26807 робочих місць.

Тому вже зараз необхідно привернути особливу увагу до розробки заходів по залученню людських ресурсів до праці в суспільному секторі сільськогосподарського виробництва. Найбільш прийнятним, на наш погляд, є повернення підприємств по первинній переробці сільськогосподарської продукції до сільських агломерацій.

При дослідженні ефективності використання кадрів було доведено, що найбільш оптимальною щодо забезпечення селян робочими місцями є колективна форма введення господарства.

Важливим чинником щодо залучення аграріїв до суспільного сектору агровиробництва та забезпечення максимальної ефективності використання їх праці є матеріальне заохочення. Для стимулювання праці селян пропонується така система оплати праці, яка б поєднувала в собі гарантії щомісячних фіксованих виплат селянинові та преміювання за кінцевими результатами праці.

Головними особливостями її застосування є: 1) метод розрахунку фонду матеріального стимулювання через точку беззбитковості; 2) урахування впливу на кінцевий результат як кожного виробничого підрозділу підприємства, так і кожного аграрія зокрема. При цьому розмір заробітної плати стає повністю залежним від кількісних і якісних показників праці як кожного робітника, так і колективу в цілому. Для цього запропоновано наступну методику визначення розміру преміювання.

Виходячи з середнього рівня рентабельності виробництва 15 %, визначається обсяг виробництва (V’), назвемо його розрахунковим, який даватиме означений відсоток. Для цього вирішується наступне рівняння:

0,15 = , (4)

де Вп – постійні витрати, грн.;

Вз – змінні витрати на одиницю продукції, грн.;

і – вид продукції;

п – кількість видів продукції, од.

Далі необхідно визначити обсяг виробництва, який здатен надавати підприємству понад 15 % рентабельності (?V), а саме:

?V =Vзаг -V’, (5)

де Vзаг – загальний (плановий)обсяг виробництва продукції певного виду, ц

Потім, виходячи з відсотку від отриманого прибутку (Пр), що складатиме фонд преміювання, розраховується розмір доплат у грошовому виразі за формулою:

Прем = ?V *Цоп*К/100, (6)

де Прем – фонд преміювання колективу, грн.;

?V - виробництво продукції понад його планове значення, що дає обраний відсоток рентабельності, ц;

К – питома вага прибутку, що складає фонд преміювання працівників, %. Визначається за рішенням Загальних зборів акціонерів.

Застосування даної методики дасть змогу підприємствам вирішити наступні завдання: 1) забезпечити виконання заробітною платою своїх функцій; 2) забезпечити прогнозні обсяги виробництва трудовими ресурсами за рахунок покращення їх використання.

Апробація методики була проведена на прикладі 6 сільськогосподарських підприємств Мелітопольського району Запорізької області.

ВИСНОВКИ

У дисертаційний роботі наведено теоретичне узагальнення та наукове вирішення проблем формування та використання людських ресурсів в аграрному секторі за часів реструктуризації на селі, що виявляється у розробці шляхів удосконалення відтворення кадрового складу сільськогосподарського виробництва. За результатами виконаних досліджень можна зробити наступні висновки.

1. Сформульовано теоретичні засади формування та використання людських ресурсів за умов нових відносин власності на селі. Вплив процесів реструктуризації в поєднанні з особливостями сільськогосподарського виробництва забезпечує максимальне залучення сільського населення у процес виробництва. Тому за результатами дослідження удосконалено термін трудові ресурси аграрної сфери. Під ними пропонується розуміти все фізично і розумово здатне до праці населення, яке є постійно задіяним у агровиробництві шляхом прикладання праці як у суспільному, так і в приватному його секторах, тобто здатному до самовідтворення навіть при існуючому рівні безробіття.

2. Результати дослідження демографічного стану сільських агломерацій довели, що головним напрямом формування людських ресурсів аграрної сфери є природний рух населення. Протягом досліджуваного періоду внаслідок поганих умов праці та низького рівня життя (відсутності гідного рівня матеріального стимулювання при занепаді соціальної інфраструктури, що є наслідками реструктуризації) спостерігається постійне збільшення співвідношення між кількістю народжень та смертей із постійним зростанням переваги останніх. Це є ознаками демографічної кризи селянства. На неї також вказує скорочення неповнолітніх громадян при перевазі осіб пенсійного віку, що є тенденцією до занепаду агровиробництва на перспективу через нестачу робочої сили, майбутніми носіями якої є теперішня неповнолітня група населення. Про це також свідчать процеси механічного руху аграріїв. Занепокоєння викликає збільшення від'ємного міграційного сальдо при зростанні у складі від'їжджаючих осіб у працездатному (репродуктивному) віці та їх дітей, що є ресурсом для поповнення працездатного покоління.

3. Аналіз формування кадрів села і ринку праці довів, що суттєвий вплив на відтворення людських ресурсів має рівень їх професійної підготовки, який в багатьом не відповідає вимогам часу щодо потреб у багатопрофільній підготовці кадрів при безпосередньому підвищенні їх освітньо-кваліфікаційного рівня. Даний аспект є пов'язаним із проблемами на фазі розподілу і перерозподілу людських ресурсів, що відбувається на ринку сільської праці. Через низьку якість підготовки кадрів, спостерігається неспівпадіння попиту на робочу силу з її пропозицією.

4. Вплив процесів реструктуризації має вирішальне значення у сучасному відтворенні людських ресурсів села, охоплюючи одночасно всі його фази. Головною ознакою зміни відносин власності на селі є істотне зменшення питомої ваги державних підприємств при збільшенні її для формувань з колективною та приватною формами власності. Однак, якщо в середньому один СК має можливість забезпечити роботою 82 особи, то ФГ здатне гарантувати працевлаштування лише 2 селянам. Тобто процеси реструктуризації призвели до появи великої кількості не зайнятих в суспільному секторі агровиробництва. В 2004 р. за даними центру зайнятості лише 18,2 % працездатних селян були задіяними в ньому. Це вказує на існування проблеми з плануванням і збалансуванням на всіх фазах відтворення трудових ресурсів села.

5. Дослідження зайнятості та використання людських ресурсів сільського господарства дало змогу стверджувати про низький рівень використання кадрів аграрної сфери. Натомість виходячи з невиконання заробітною платою своїх основних функцій та відсутності можливостей працевлаштування більшість селян змушені займатися веденням ОСГ. Воно дійсно є частковим вирішенням проблеми безробіття та забезпечення матеріального добробуту селян. Однак це явище має й негативні риси: відсутність соціального захисту селян, занепад соціальної інфраструктури та руйнування суспільного сектору агровиробництва. Розвиток ОСГ через не оподаткування даного виду діяльності веде до щорічної втрати значної частини бюджетних