7. За результатами дослідження розроблена програма тренінгу ґендерної ідентичності, що ставить за мету активізацію особистісного потенціалу дівчат, забезпечує можливість засвоєння ними нових знань у сфері статеворольового самовизначення і розвитку, формування навичок і умінь статеворольової поведінки, розширює межі пізнання себе й інших. Мішенями психокорекційного впливу є наступні структурні утворення особистості: “Я”-концепція; статеворольові травми; дезадаптивні когніції (афірмації) та переживання, а також міжособистісні відносини в сім’ї та з однолітками; тіло; поведінкові рольові патерни тощо. У програмі реалізовано психотерапевтичні можливості різних форм впливу - індивідуальної, спільно-подружньої, групової, вона включає груповий структурований тренінг комунікативних умінь, групу особистісного зростання і сімейне консультування. Надано рекомендації щодо специфіки корекційної роботи з конкретними типами сімейних порушень. Розроблена програма виявила психотерапевтичну ефективність.

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів зазначеної проблеми. Перспективними напрямками подальших наукових досліджень можуть стати: розробка нових семантичних карт стереотипів маскулінності й фемінінності, які б відбивали зміни суспільних уявлень про ролі чоловіків і жінок; вивчення закономірностей впливу акцентуацій характеру на становлення симптомокомплексу маскулінності/фемінінності дівчат-підлітків.

список опублікованих праць за темою дисертації

1. Кочарян А.С., Баринова Н.В. Особенности полоролевой сферы трудных подростков // Вісник Харківського університету. - 2002. - № 550. - Ч. 2. Серія: Психологія - С. 122-125.

2. Барінова Н.В. Вплив емоційної структури сім’ї на формування соціогенного рівня симптомокомплексу маскулінності/фемінінності в дівчат-підлітків з повних родин // Вісник ХДПУ ім. Г. Сковороди. Психологія. – 2005. - № 15. - Ч.1. - С. 11-17.

3. Баринова Н.В. Влияние структуры семьи на формирование симптомокомплекса маскулинности/фемининности у девушек 16-17 лет // Вісник Харківського університету. Серія: Психологія. Випуск 34 - 2005. - № 702. - С. 8-11.

4. Баринова Н.В. Вплив батьківського відношення на структуру маскулінності-фемінінності у дівчат-підлітків // Наукові записки Харківського Університету повітряних сил. Соціальна філософія, психологія. Випуск 3 (24). – 2005. – С. 212 - 217.

5. Баринова Н.В. Особенности семейной структуры и психосексуального развития девочек подростков с выраженной полоролевой девиацией // Девіантна поведінка неповнолітніх: проблеми, пошуки, рішення. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – Харків,: ХНУ імені В.Н. Каразіна - 2006. – С. 200-203.

анотація

Барінова Н.В. Психологічні особливості відношення батька як чинник формування статеворольової “Я”- концепції у дівчат-підлітків. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, - Харків, 2006.

В роботі представлені результати дослідження впливу фігури батька на особливості статеворольового розвитку дівчат-підлітків. Проблема розглянута в контексті положень статеворольової теорії О.С. Кочаряна. Показана значущість емоційного залучення батька до виховання доньки для становлення її статеворольової “Я”-концепції. Якість батьківського ставлення є значущим чинником формування соціогенної маскулінності/фемінінності. За результатами дослідження розроблена програма тренінгу ґендерної ідентичності. Тренінг супроводжується реалізацією програми індивідуальної і сімейної корекції процесу статеворольового самовизначення дівчини; надано обґрунтування реалізації програми корекції статеворольової “Я”-концепції дівчат-підлітків з урахуванням відносин в діаді „батько-донька” або в тріаді "мати-батько-донька".

Ключові слова: особливості батьківського відношення, дівчата-підлітки, статеворольова “Я”-концепція, стосунки „батько-донька”, сімейна структура, психологічна корекція.

АННОТАЦИЯ

Баринова Н.В. Психологические особенности отношения отца как фактор формирования полоролевой “Я”-концепции у девочек-подростков. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Харьков, 2006.

В работе представлено теоретическое обобщение и новое решение проблемы влияния семейной структуры на становление полоролевой “Я”-концепции у девочек-подростков в аспекте качества отношений отцов и дочерей в полных и неполных семьях. Проблема рассмотрена в контексте положений полоролевой теории А.С. Кочаряна. На основе результатов исследования разработана программа психологической коррекции детско-родительских отношений и полоролевой идентичности девочек-подростков.

Характер идентификации с отцом и матерью, типы объектных отношений влияют на “Я”-репрезентации девочек-подростков в гетеросексуальных отношениях и зависят от целого ряда параметров семейного функционирования: от полноты семьи (родительской структуры), властной, сиблинговой и эмоциональной структуры семьи в контексте отношений “отец-дочь”.

Качество отцовского отношения является значимым фактором формирования социогенной маскулинности/фемининности. Высокое качество отношений с отцом субъективно означает гиперпротекцию и чрезмерное удовлетворение потребностей девочки; плохое - минимальность санкций при условии предпочтения матерью женских качеств. Низкое качество отношений с отцом для девочек-подростков субъективно связано с недостатком внимания к фемининной составляющей их личности. Высокое качество отношений “отец-дочь” при условии, что отец – глава семьи устойчиво влияет на формирование андрогинности, адаптивного отношения к проблеме сексуальности и препятствует развитию достижительного сексуального сценария, связанного с чувством собственной незначимости и ненужности у девушки. Девочки-подростки характеризуются спутанным представлением о характере воспитательных стратегий отца: образ “идеального отца” описывается в терминах безусловного принятия, поддержки, проявления тепла и эмоциональной близости, в то время как реальный отец оценивается как директивный, а его любовь устойчиво ассоциируется с конструктами враждебности и контроля. Девочки из полных и неполных семей приписывают отцу качества доминантности, эмоциональной холодности, авторитарности, при этом девочки из неполных семей в большей степени склонны рассматривать отца как главу семьи, соглашаться на необходимость подчиняться, сталкиваться с безразличием и т.п., что формирует тенденцию к вступлению в зависимые отношения.

Девушки из полных семей с высоким качеством отношений с отцом андрогинны; они характеризуются высоким уровнем социальной компетентности и адаптивности; структура их полоролевой “Я”-концепции гармонична. Структура полоролевой “Я”-концепции девушек из полных семей с плохим отношением отца отличается внутренней конфликтностью: наиболее ярко выражены такие параметры как высокий уровень маскулинности и покорность, что говорит о подавлении ими социогенной маскулинности в пользу реализации традиционного “женского” сценария.

Девушки из неполных семей с высоким качеством отношений отец-дочь, характеризуется гиперфемининной структурой полоролевой “Я”-концепции, они склонны реализовывать традиционную женскую роль. Они отличаются сравнительно низким уровнем социальной компетентности и склонны к депрессивным состояниям. Девушки из неполных семей с низким качеством отношений “отец-дочь” отличаются диффузной полоролевой идентичностью компенсаторного типа.

Наличие эмоциональной близости с отцом формирует у девочки-подростка ощущение женской привлекательности, беззаботности и легкомысленности, материнского начала. Холодные отношения с отцом не позволяют сформироваться адаптивным женским ролям, а нехватка отцовской любви лежит в основе развития диффузной полоролевой идентичности.

Психосемантическая структура параметров маскулинности/фемининности указывает на размывание жестких рамок дихотомии мужских и женских качеств, что, по-видимому, отражает становление новой социокультурной нормы маскулинности и фемининности.

Качество отношений с отцом представляет собой важный фактор полоролевого развития девочки-подростка, однако степень, в которой мужчины вовлекаются в уход за детьми в семье, является следствием усвоенной ими традиционной нормы родительского поведения. Необходимо пересмотреть традиционные стратегии отцовского воспитания, а также теоретические подходы к проблеме родительского влияния на полоролевое развитие девочки из двухэлементной (мать-ребенок) в трехэлементную (отец-мать-ребенок) системную модель.

Ключевые слова: особенности отцовского отношения, девочки-подростки, полоролевая “Я”-концепция, отношения “отец-дочь”, структура семьи, психологическая коррекция.

ANNOTATION

Barinova, N.V. Psychological features of the father’s attitude as the factor of “Self”-consept formation at girls-teenagers. – Manuscript.

Thesis for academic degree – candidate of psychological science on speciality – 19.00.07 – pedagogical and age psychology. Kharkiv National University named after V.N., Kharkiv, 2006.

In this work the results of research of father’s impact on gender self-development of girls-teenagers are presented. The problem is considered in context of positions of A. S. Kocharian’s gender theories. The importance of the father’s emotional involving in process of girl’s upbringing for becoming its gender “Self”-concept is reflected. Quality of the father’s attitude is a significant factor of the formation of sociogenic masculinity-femininity. By results of research the program of gender identity is developed.

Training is accompanied by realization of the program of individual and family correction of girl’s gender self-determination. The substantiation of realization of the program of girl’s Gender “Self”-concept correction considering relations in a diad “father-daughter” or in a triad “mother-father-daughter” is given.

Key words: the features of father’s attitude, girls-teenagers, gender “Self”-concept, relations “father-daughter”, family structure, psychological correction.