ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БАЛАБАН ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 81’ 37 + 373. 612. 2

МЕТАФОРА ЯК СЕМАНТИЧНА УНІВЕРСАЛІЯ

Спеціальність 10.02.15 – загальне мовознавство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Донецьк – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі українознавства Приазовського державного технічного університету.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Денисова Світлана Павлівна,

завідувач кафедри теорії та практики перекладу

Київського національного лінгвістичного університету

Офіційни опоненти: доктор філологічних наук, професор

Кудрявцева Людмила Олексіївна,

Київський національний університету імені Тараса Шевченка,

кафедра російської мови

кандидат філологічних наук, доцент

Теркулов В’ячеслав Ісайович, проректор з наукової роботи

Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов

Провідна установа: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України,

відділ загального мовознавства

Захист відбудеться “_24жовтня 2006 р. о _13_ годині на засіданнні спеціалізованої вченої ради К 11.051.10 при Донецькому національному університеті за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Донецького національного університету (адреса: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).

Автореферат розіслано 18.09.2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, кандидат філологічних наук,

доцент | М.О. Вінтонів

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Лінгвістична наука другої половини ХХ ст. активно спрямовувала свої дослідження на пошуки універсальних явищ у мовах – універсалій – закономірностей, спільних для багатьох мов, які сприяли встановленню їх типологічної спорідненості.

Наявність універсалій на граматичному матеріалі вчені обстоювали ще за часів античності, проте термін grammatica universalis у науковий обіг було введено лише у ХVІІІ ст. (універсальна граматика Пор-Рояля).

У 60-70-х роках ХХ ст. мовні універсалії були об’єктом досліджень структурно-системного опису мов, зокрема фонології та структурної типології [Ульманн 1962, 1970, Якобсон 1968, Гринберг, Осгуд, Дженкинс 1970, Хоккетт 1970, Успенский 1970, Ярцева 1974, 1978]. Подальше вивчення універсалій, зокрема у 80-ті роки, характеризується тенденцією до з’ясування синтаксичних закономірностей універсалій та універсальних категорій тексту [Кацнельсон 1983, 1986, Рамат 1986, Аракин 1989, Потье 1989].

Наукові праці кінця ХХ – початку ХХІ ст. у сфері лінгвістичних універсалій присвячено порівняльній типології германських, романських та слов’янських мов [Репина 1996, Халдояниди 2001], типології лексико-семантичних систем [Яворська 1992, Вежбицкая 1999, Шафиков 2000], зокрема й типології категорій лексичної семантики [Денисова 1996], структурній та соціальній типології [Мечковская 2000], універсаліям культури та семіотики дискурсу [Кирилюк 1998].

Дослідження семантичних універсалій набуває особливої значущості в плані розгляду в системі мовних універсалій такого явища, як метафора [див. пр.: А.Вежбицької, С.Г.Шафікова, Н.Б.Мечковської, А Паславської]. Це підтверджує актуальність теми дисертаційної праці, яка зумовлюється ще й тим, що виявлення універсальних закономірностей у мовленні становить основний аспект типологічних досліджень, першочерговим завданням яких є пошук типу мовної структури, за допомогою якої можна було б описувати певні групи мов. Метафора є саме такою мовною структурою.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації узгоджена з планами дослідної роботи кафедри українознавства Приазовського державного технічного університету і є складовою частиною комплексної теми кафедри “Актуальні проблеми історії України, слов’янської філології та методики викладання слов’янських мов” (протокол № 5 від 15 лютого 1997 р.). Тему затверджено вченою радою Приазовського державного технічного університету (протокол № 3 від 18 березня 1998 р.), а також Науковою радою “Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України (протокол №3 від 26 червня 1998 р.).

Мета дисертації полягає у визначенні метафори як семантичної універсалії шляхом виявлення закономірностей її творення в англійській, французькій, російській та українській мовах.

Досягнення поставленої мети потребувало вирішення таких завдань:

1) уточнити поняття семантичних універсалій та визначити роль і місце метафори в їх системі;

2) встановити лексико-семантичні закономірності творення метафор в англійській, французькій, українській та російській мовах;

3) описати специфіку семантичних трансформацій метафор на рівні архісеми та диференційних сем у зіставно-типологічному аспекті;

4) визначити когнітивно-прагматичні особливості метафор у художньому мовленні на рівні еквівалентності/лакунарності, концептосфер, семіотичних опозицій, а також фреймової ієрархії.

Об’єктом дослідження є семантичні універсалії в різносистемних мовах.

Предмет дисертаційної роботи становить метафора як семантична універсалія англійської, французької, української та російської мов.

Матеріалом для дослідження стали 1500 метафор, з них 315 метафор англійської мови, 328 - французької, 648 - російської та 210 - української мов, які вилучено шляхом суцільної вибірки з художніх прозових творів англійських і французьких авторів другої половини ХІХ – першої половини ХХ століть та їх перекладів українською й російською мовами, тобто художнього мовлення, яке відповідає літературним нормам.

Методи дослідження. Мета й завдання роботи, специфіка об'єкта й фактичного матеріалу, різноплановий характер проблеми зумовили необхідність застосування комплексної методики: описово-аналітичний аналіз (дослідження проблеми мовних універсалій у сучасній лінгвістиці, визначення семантичної універсалії в різних лінгвістичних парадигмах), зіставний (аналіз метафори в системі семантичних універсалій), компонентний аналіз (опис специфіки семантичних трансформацій метафор на рівні архісеми та диференційних сем) та концептуальний аналіз (визначення типів метафоричних концептів, їх концептосфер і фреймової ієрархії в англійському, французькому, українському та російському художньому мовленні).

Наукова новизна дослідження визначається тим, що метафора вперше розглядається як семантична універсалія з позицій лексико-семантичного, зіставно-типологічного та когнітивного підходів на матеріалі англійської, французької, української та російської мов. У дисертації уточнено визначення семантичної універсалії, описано метафору в системі семантичних універсалій, у зіставно-типологічному аспекті виявлено специфіку семантичних трансформацій метафор на рівні архісем та диференційних сем, визначено еквівалентні і частково еквівалентні метафоричні концептосфери в художньому мовленні та етнокультурні метафоричні лакуни у зіставлюваних художніх текстах. Особистий внесок дисертантки полягає у встановленні семантико-кореляційної типології метафор, визначенні типів метафоричних концептів та їх фреймової ієрархії в англійському, французькому, українському та російському художньому мовленні.

Практичне значення здобутих результатів визначається можливістю використання результатів дослідження на семінарських та практичних заняттях з “Лексикології та стилістики” англійської, французької, української та російської мов, при викладанні курсів із “Загального мовознавства” та “Порівняльної типології”, при написанні дипломних та магістерських робіт, а також у лексикографічній практиці при укладанні тлумачних словників.

Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в поглибленні теоретичної бази системи семантичних універсалій, визначенні метафори як семантичної категорії будь-яких мов, розширенні уявлення про типологічні закономірності творення метафор в англійській, французькій, російській та українській мовах.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри українознавства Приазовського державного технічного університету (2003 – 2006 рр.). Основні положення дисертаційної роботи були апробовані на міжнародних наукових конференціях: “Дискурс у комунікаційних системах” (Київ, 20-21 лютого 2004 р., Київ, 19-20 березня 2005 р.); “Проблеми зіставної семантики” (Київ, 27-29 вересня 2001 р.), ЮНЕСКО “ЛИНГВАПАКС – VII” “На межі тисячоліть: через вивчення мов і культур – до культури миру, злагоди і співпраці” (Київ, 18-20 вересня 2000 р.); міжвузівських науково-практичних конференціях: “Мови і культура народів Приазов’я” (Бердянськ, 1998 – 2001 рр.); підсумкових науково-практичних конференціях викладачів МДГУ (Маріупольський державний гуманітарний університет, Маріуполь, 2003 – 2006 рр.).

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, 4-х додатків (обсягом 71 сторінка, в яких системно подано схему кореляції метафори з іншими семантичними універсаліями, частотність семантичних трансформацій метафори на рівні диференційних сем, частотність метафоричних концептів та словник метафоричних концептів), списку використаної наукової і довідкової літератури та художніх творів. Загальний обсяг дисертації – 264 сторінки, основний текст – 163 сторінки комп’ютерного набору.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, методи й методологічні засади, сформульовано мету й основні завдання, охарактеризовано фактичний матеріал та вказано форми апробації результатів дисертації.

У першому розділі “Семантична універсалія в системі мовних універсалій” уточнюється статус семантичної універсалії в системі мовних універсалій, наводяться дефініції поняття семантичної універсалії в різних лінгвістичних парадигмах та характеризується метафора як одна з базових категорій системи семантичних універсалій.

У першому підрозділі подаються відомості про лінгвістичні універсалії в сучасному мовознавстві, визначаються основні принципи їх дослідження: 1) системний опис, що включає визначення, класифікацію та методологію лінгвістичних універсалій (Дж.Грінберг, Ч.Осгуд, Дж.Дженкінс [1970], Ч.Ф.Хоккетт [1970], Ю.В.Рождественський [1968, 1969], Б.О.Успенський [1970], Б.О.Серебренніков [1972], М.М.Гухман [1974]); 2) структурний, який передбачає опис структурних особливостей лінгвістичних універсалій (С.Д.Кацнельсон [1983, 1986], П.Рамат [1986], В.Д.Аракін [1989], Б.Пот’є [1989]); 3) рівневий, що характеризує мовні універсалії на різних рівнях мови (Т.Мілевський [1963], Дж.Грінберг [1963], Б.О. Успенський [1965], О.С.Широков [1985], В.В.Іванов [1988], С.Ульманн [1970], Є.Д.Поліванов [1991]); 4) когнітивний, який допомагає визначити онтологічні особливості лінгвістичних універсалій (А.Вежбицька [1999], С.Г.Шафіков [2000]); 5) соціальний, що виявляє соціолінгвістичні ознаки лінгвістичних універсалій (Н.Б.Мечковська [2000]).

Другий підрозділ присвячений визначенню дефініцій семантичної універсалії в різних лінгвістичних парадигмах, а також аналізу класифікацій семантичних універсалій. Існує три підходи до аналізу та виявлення семантичних універсалій: 1) лексико-семантичний, який проявляється в аналізі семантичних категорій (С. Ульманн [1970]); 2) когнітивний, що репрезентує онтологічні категорії семантики (С.Г. Шафіков [2000]); 3) синтаксичний, котрий відображає універсальність синтаксису смислу, що базується на синтаксичному оточенні семантичних категорій (А. Вежбицька [1999]).

Як семантичні універсалії в дисертаційному дослідженні кваліфікуються процеси, що є властивими парадигмі лексичного значення слова як з прагматичної, так і з когнітивної позицій.

У третьому підрозділі розглядається метафора як одна із базових категорій системи семантичних універсалій. Останнім часом наприкінці ХХ – початку ХХІ століть основними напрямками у вивченні метафори стали: 1) культурологічний: поетична метафора бароко [Андрієнко 1997], метафора в культурі й літературі постмодерну [Якимчук 1998, Эпштейн 2005]; 2) термінотворчий: метафорична терміносиситема архітектури [Білан 1996], метафора в професійній мові економістів [Махницкая 2001], метафоричні терміни підмови фінансів [Кришталь 2003]; 3) когнітивний: типологія когнітивної метафори [Григораш 1996, Попова 2003], концептуальна метафора [Ченки 2000, 2002; Рахилина 2000, 2002], метафоричні концепти [Алексеева 2000; Ивашенко 2000], трансформація когнітивної метафори в метаболу [Бєлєхова 2002], антропоморфна метафора [Талько 2005]; 4) аксіологічний: відбиття ціннісних характеристик через світ метафори [Бородулина, Коломийцева 2000; Петренко, Слепакова 2002, Гудавичус 2002].

Теоретичним підґрунтям для досліджень лексико-семантичного аспекту метафори стали висновки дослідників (В.Г. Гака, Л.О. Новикова, Г.М. Скляревської, Л.О. Кудрявцевої та ін.) про те, що метафора є полісемічним явищем, що забезпечує вторинну номінацію об’єкта, який позначається, а отже, лексичне значення метафори слід аналізувати в межах парадигматичних відношень вихідної та похідної одиниць. Звертати увагу треба і на те, як проявляються денотативні семи у похідному значенні порівняно з вихідним (тобто, поширюються, узагальнюються, замінюються або випадають ті чи інші змістовні компоненти денотативної частини лексичного значення).

Другий розділ “Лексико-семантичні закономірності утворення метафор в англійській, французькій, українській та російській мовах” присвячено з’ясуванню генеративних можливостей метафори в кореляції з іншими семантичними універсаліями. З позицій компонентного аналізу виявлено семантичні трансформації метафори на рівні архісеми та диференційних сем.

У першому підрозділі другого розділу досліджується кореляція метафори з іншими семантичними універсаліями в аспекті суміжності та бінарності. На мовному рівні метафора взаємодіє з іншими семантичними універсаліями передусім у полі суміжності та полі протиставлення. У полі суміжності такі метафори називаються: 1) прозорими, 2) полісемічними, 3) антропоморфними та 4) метафорами семантичних полів. У полі протиставлення – 1) синонімічними та 2) синестетичними метафорами.

Прозора метафора формується на ономатопоетичних виразах та взаємодіє з мотивованими та немотивованими словами в полі суміжності. Семантичні структури, притаманні прозорій метафорі, – це заміна архісеми (далі АС) та додавання нових диференційних сем (далі ДС) або заміна АС та узагальнення ДС. Наприклад, вихідні та похідні значення іменників (англ.) flame, (франц.) feu, (рос.) пламя, (укр.) полум’я свідчать про те, що при утворенні таких метафоричних словосполучень, як (англ.) flame of her eyes, flame of love, (франц.) le feu de l’вme, (рос.) пламя глаз, пламя любви, пламя души, (укр.) полум’я душі відбулась заміна АС “gas – dйgagement – газ – газ” на “passion – passion – страсть – пристрасть” та додавання нових ДС “love”, “look”, “sentiments”, “чувства”, “почуття”; (англ) flame “ignited gas; visible combustion; bright light > passion of love, look etc.” [OED OED – Oxford English Dictionary / ed. by James A. H. Murray, Henry Bradley, W.A. Craigie, C.T. Onions. – Oxford: Oxford University Press, 1970. – V. I - XII., IV, 280]; [W W – Webster’s Third New International Dictionary of the English Language. – Encyclopedia Britanica, 1981. – V. I - III., I, 863]; [C C – Cambridge International Dictionary of English. – Cambridge : Cambridge University Press, 1983. – 1773 p., 529]; “Any objection lasted no longer till the force of her arguments and the flame of her eyes could be displayed” [Austen]; (франц.) feu – “dйgagement d’йnergie calorifique et de lumiиre accompagnant la combustion vive > ardeur des sentiments des passions” [GLDLF GLDLF – Grand Larousse de la Langue Franзaise. – Paris: Librairie Larousse, 1971. – V. I - VI., III, 1926], [DLF DLF – Littrй E. Dictionnaire de la Langue Franзaise. – Paris: P. Hachette, 1984. – V. I - IV., II, 1654], [PRDLF PRDLF – Le Petit Robert Dictionnaire de la Langue Franзaise. – Paris: Dictionnaires Le Robert: Paris, 1996. – 2432 p., 913]; “Le dйsepoir augmentaint l’йloquence naturelle de la duchesse, mais le feu de l’вme faisait qu’effrayer davantage le marquis” [Stendhal]; (рос.) пламя – “горящие светящиеся газы высокой температуры > внутреннее горение, страть” [ССРЛЯ ССРЛЯ – Словарь современного русского литературного языка. – М.: Изд-во АН СССР, 1950 – 1965. – Т. 1 - 17., X, 1302]; [СРЯ СРЯ – Словарь русского языка / под. ред. А.П. Евгеньева. - М.: Изд-во Русский язык, 1981 – 1984. – Т. 1-4., ІІІ, 132]; “Все возражения уступали силе ее доводов и пламени ее глаз” [Остен]; (укр.) полум’я – “пара або газ, які виділяються деякими речовинами при горінні й мають властивість світитися > піднесення, натхнення” [СУМ СУМ – Словник української мови / І.К. Білодід, А.А. Бурячок, В.О. Винник та ін.: У 11 т. – К.: Наукова думка, 1970 – 1980., VIII, 289]; [НТСУМ НТСУМ – Новий тлумачний словник української мови / В. Яремченко, О. Сліпушко: У 4 т. – К.: Аконіт, 1998., ІІІ, 551]; “Відчай збільшив силу природного красномовства герцогині, але полум’я її душі зовсім перелякало маркіза” [Стендаль].

Полісемічна метафора утворюється за наявності метафоричного зв’язку як джерела полісемії і також реалізується в полі суміжності. Семантичний процес, що стимулює прояв метафоричної полісемії, – це заміна АС та додавання нових ДС. До семантичного кола прикметників (англ.) deep, (рос.) глубокий, (укр.) глибокий входять такі похідні значення.

Перше метафоричне значення (англ.) “remote, out-of-the-way (about roads, lanes, countries etc.) [OED, III, 118]; [W, I, 589], [C, 357]; “Lizzy liked to wander along deep lanes of Pamberly manor” [Austen]; (рос.) “отдаленный, глубинный (о дорогах, тропинках, странах и т.д.)” [ССРЛЯ, ІІІ, 145]; [СРЯ, І, 916]; “Лизи любила прогуливаться по глубоким тропинкам поместья Памберли” [Остен]; (укр.) “розташований далеко від якого-небудь місця, пункту (про дороги, стежки, країни); віддалений, стародавній, незапам’ятний (про час) [СУМ, ІІ, 946]; [НТСУМ, I, 605]; “Мадам Реналь ходила глибокими стежками, коли бажала залишитися насамоті, і вона не мала потреби у будь-якій компанії” [Стендаль] утворюється завдяки заміні АС “extending – простирающийся - який простирається” на “remote - отдаленный - віддалений” та додаванню нових ДС “roads”, “lanes”, “countries”, “дороги”, “тропинки”, “страны”, “дороги”, “стежки”, “країни”, “час”.

Друге метафоричне значення (англ.) “inaccessible, carefully concealed (about words, events etc.)” [OED, III, 118]; [W, I, 589], [C, 357]; “This indisputable truth is very familiar to everybody that any deep secret becomes evident however” [Maugham]; (рос.) “недоступный, тщательно скрытый (о тайне, секрете и т.д.)” [ССРЛЯ, ІІІ, 145]; [СРЯ, І, 916]; “Эта непреложная истина известна всем, что самая глубокая тайна все равно становится явной” [Моэм] набуває нової АС “inaccessible - недоступный”, на противагу вихідній АС “extending - простирающийся” та ДС “words”, “events”, “тайна”, “секрет”.

Результатом третього метафоричного переносу є значення (англ.) “absorbing, serious, wise (about feeling, interest etc.)” [OED, III, 118]; [W, I, 589], [C, 357]; “We are like people living in a country whose language they know so little that, with all manner of beautiful and deep thoughts to say, they are condemned to the banalities of the conversational manuel” [Maugham]; (рос.) “проницательный, серьезный, мудрый, большой и сильный (об уме, мыслях, чувствах и т.д.); обладающий глубиной” [ССРЛЯ, ІІІ, 145]; [СРЯ, І, 916]; “Мы, как те существа, которые живут в стране, чей язык они знают настолько мало, что все красноречивые и глубокие мысли, они сводили к банальностям разговорного жанра” [Моэм]; (укр.) “проникливий, серйозний, вдумливий (про людей), виразний, мудрий; який відзначається глибиною дій, думок, вчинків” [СУМ, ІІ, 946]; [НТСУМ, І, 605]; “Яка глибока думка відзначила її горде чоло!” [Стендаль] була використана семантична трансформація заміни АС з “extending - простирающийся - який простирається” на “absorbing - проницательный - проникливий” та додавання нових ДС “feelings”, “interest”, “ум”, “мысли”, “чувства”, “думки”, “розум”, “вчинки”.

Четвертий метафоричний перенос (англ.) “intense, vivid, extreme (about emotions, sleep, night, sin, colour etc)” [OED, III, 118]; [W, I, 589], [C, 357]; “Those words, though heaven only knew how often she had heard them, still made her feel a deep agitation” [Maugham]; (рос.) “достигший полноты своего проявления, высшего предела (о ноче, грехе, цвете и т.д.)” [ССРЛЯ, ІІІ, 145]; [СРЯ, І, 916]; “Элизабет в еще большем растройстве ответила ему с глубокой серьезностью и убеждением” [Остен]; (укр.) “який досяг високого ступеня; сильний (про душевний стан, почуття тощо)” [СУМ, ІІ, 946]; [НТСУМ, І, 605]; “І хоча життя його протікало в постійному спілкуванні з пані де Реналь – варто їм тільки було залишитися вдвох, між ними встановлювалося глибоке мовчання” [Стендаль] також пов’язаний із заміною АС “extending - простирающийся - який простирається” на “intense - ярко выраженный - сильний ” та додаванням нових ДС “emotions”, “night”, “sin”, “colour”, “эмоции”, “ночь”, “грех”, “почуття”, “стан”.

Антропоморфну, або метафору-персоніфікацію, спостерігаємо у випадках “перенесення ознак і властивостей людини на предмети, явища природи, абстрактні поняття, тварини” [Енциклопедія Енциклопедія: Українська мова. Енциклопедія / НАН України ім. О.О.Потебні. – К.: Українська енциклопедія, 2000.

2000: 437] за умов її перебування в полі суміжності. Семантична структура персоніфікаційної метафори трансформується через процеси заміни АС та додавання ДС і заміни АС та актуалізації ДС. Утворення нового значення дієслів (англ.) to awake, (рос.) пробуждать відбувається за допомогою заміни АС “not asleep – проснуться” на “to arouse – вызывать” та додавання нових ДС “sense”, “recollections”, “воспоминания”, “ощущения” (пор., з первинним значенням цих дієслів “no longer or not yet asleep”, “заставлять проснуться, нарушать чей-нибудь сон”): (англ.) to awake “no longer or not yet asleep > to arouse (a sense of)” [OED, I, 590]; [W, I, 152]; [С, 85]; “Marianne’s note, by assuring me that I was still as dear to her as in former days – that in spite of the many, many weeks we had been separated, she was as constant in her own feelings and as full of faith in the constancy of mine as ever, awoke all my remorse” [Austen]; (рос.) пробуждать “заставлять проснуться, нарушать чей-нибудь сон > возбуждать, вызывать” [ССРЛЯ, X, 1383]; [СРЯ, ІІІ, 304]; “Записка Марианны, из которой я узнал, что дорог ей, как прежде, что не смотря на долгие недели разлуки, она осталась верна собственным чувствам и по-прежнему свято верит в постоянство моих, пробудила во мне все былое раскаяние” [Остен].

Сфера метафори семантичних полів також пов’язана із полем суміжності. Структура метафор семантичного поля виявляється через семантичні процеси заміни АС та актуалізації ДС і заміни АС та додавання нових ДС. У ряді семантичних транспозицій дієслів (англ.) to glide - “change position, by smooth continuous movement; go quietly or steadily > (of time etc.) pass gently and imperceptibly; pass gradually, shade off insensibly” [OED, VI, 217]; [W, I, 964]; [C, 599]; “Peaceful, fast-flowing happy time! My story glides by you now as swiftly as you once glided by me” [Collins]; (рос.) скользить - “плавно двигаться по гладкой, скользкой поверхности > быстро и плавно, не задерживаясь, распространяться, двигаться” [ССРЛЯ, XII, 922]; [СРЯ, IV, 113]; “Милые, мимолетные блаженные дни! Мой рассказ скользит по ним так же быстро, как проскользнули они” [Коллинз]; (укр.) ковзати - “плавно рухатися, посуватися по гладкій, слізькій поверхні > легко, плавно рухатися, злегка доторкаючись до чогось” [СУМ, IV, 204]; [НТСУМ, ІІ, 275]; “Тихі, бистроплинні, щасливі дні! Моя доповідь ковзає по вас так само швидко, як ви ковзнули повз мене” [Коллінз] відбувається заміна АС “change – перемещаться – переміщатися” на “pass – двигаться – рухатися” та актуалізація ДС “gently”, “плавно”, “плавно”.

Метафоричні словосполучення “thoughts had roamed”, “мысли бродили” виникли завдяки семантичному процесу заміни АС “to ramble – идти” на “to change – менять” та додавання таких нових ДС як “thoughts”, “views”, “мысли”, “взгляды”. У тлумачних словниках представлено наступні вихідні та похідні значення дієслів (англ.) to roam “to ramble, to wander, to travel unsystematically over or through or about (country, seas) > to change the direction, not concentrating, not stopping on something (about thoughts, views)” [OED, VII, 728]; [W, I, 1963], [C, 1228]; “Such thoughts had roamed in my head” [Conan Doyle]; (рос.) бродить “идти, брести (обозначает действие, совершающееся не в одно время, не за один прием или не в одном направлении > менять направление, меняться не сосредотачиваясь, не останавливаясь на чем-либо (о мыслях, взглядах)” [ССРЛЯ, I, 634]; [СРЯ, І, 116]; “Вот какие мысли бродили у меня в голове” [Конан Дойл].

“Образна метафора запроваджує в мові синонімію” [ЛЭС ЛЭС: Лингвистический энциклопедический словарь / под. ред В.Н. Ярцевой. – М.: Сов. Энциклопедия, 1990. – 685 с.

1990: 296] і відповідно породжує синонімічну метафору. Структурно синонімічна метафора зумовлена заміною АС та додаванням нових ДС. Для синонімічної паралелі прикметників англійської мови sharp “having edge or point able to cut or pierce > acute, sensitive, quick to see or hear or notice, keen-witted, vigilant, clever” [OED, ІX, 635]; [W, III, 2088]; [C, 1311]; “Then; on one excuse and another, she sent him perl studs and sleeve-links and waistcoat buttons. To make him presents was a sharp joy for her” [Maugham]; shrewd “sagacious, sensible, discriminating, astute, judicious > sharp, biting (of blow, thrust), severe, hard; mischievous, malicious” [OED, IX, 773]; [W, III, 2107]; [C, 1329]; “I have a recollection of large, unbending women with great noses and rapacious eyes, who wore their clothes as though they were armour; and of little, mouse-like spinsters, with soft voices and a shrewd glance” [Maugham]; stinging “affecting with tingling physical or sharp mental pain > acute pain” [OED, X, 967]; [W, III, 2244], [C, 1426]; “I remember that I thought their conversation brilliant, and I used to listen with astonishment to the stinging humour with which they would tear a brother-author to pieces the moment that his back was turned” [Maugham], при утворенні переносного значення, характерна заміна АС “having edge”, “sagacious”, “affecting” на “acute” та додавання нових ДС “sensitive”, “hard”, “severe”, “mischievous”, “malicious”. У парі синонімів (рос.) острый “отточенный, хорошо режущий, колющий > сильно, ясно выраженный; напряженный” [ССРЛЯ, VIII, 1205]; [СРЯ, ІІ, 658]; “Затем одно извинение за другим, она послала ему жемчужные запонки, подтяжки и пуговицы для жилета. Ей приносило острую радость дарить ему подарки” [Моэм]; колючий “способный колоть, причинять уколы > язвительный, насмешливо-злой” [ССРЛЯ, V, 124]; [СРЯ, ІІ, 179]; “Я помню, что определил их разговор как блестящий; я привык слушать с изумлением их колючий юмор, которым они легко разобьют в пух и прах брата-писателя в тот момент, когда он отвернется” [Моэм] похідне значення реалізується через заміну АС “отточенный”, “способный колоть” на “сильный” або “язвительный” та додавання ДС “чувства”, “слова”, “взгляд”.

Синестезія є одиним із видів метафори, який реалізується теж у полі протиставлення, оскільки відбувається зіставлення понять, що за своєю природою та прямими логічними зв’язками не можуть існувати поряд. При цьому структурне відображення лексичного значення метафора-синестезія знаходить у семантичному процесі заміни АС та додавання нових ДС. Для метафоричних словосполучень “soft manners”, “soft voices”, “мягкие манеры”, “мягкие голоса” також характерна заміна АС “easily cut – легко режущийся” на “not rude – приятный” та додавання нових ДС “voice”, “manner”, “character”, “голос”, “манеры”, “характер”, що і зафіксовано тлумачними словниками (англ.) soft – “comparatively lacking in hardness, yielding to pressure malleable, plastic, easily cut > not crude or brilliant or dazzling (about voice, manner, character etc.)” [OED, IX, 1367]; [W, III, 2165]; [C, 1371]; “Her manners were soft like the summer rain” [Maugham]; (рос.) мягкий – “легко поддающийся давлению, сжатию, малоупругий, эластичный > приятный, лишенный грубости, резкости (о голосе, манерах, характере)” [ССРЛЯ, VI, 1438]; [СРЯ, ІІ, 319]; “Ее манеры были мягкими, как летний дождь” [Моэм].

Найбільш частотними типами метафор є прозора (600 метафор – 40%), антропоморфна (405 метафор – 27%) та синестетична (225 метафор – 15%). Далі йдуть полісемічна метафора (150 метафор – 10%), синонімічна метафора (90 метафор – 6%) та метафора семантичних полів (30 метафор – 2%).

У третьому підрозділі другого розділу встановлено, що семантичні трансформації метафор на рівні диференційних сем в українській, російській, англійській та французькій мовах відбуваються в межах наступних семантичних процесів.

1. Актуалізація ДС (тобто одна або декілька ДС переходять у ядерну сему). Так, в англійській мові іменник heart має переносне значення “central, main or innermost part of something” від прямого “main hollow muscular organ keeping up circulation of blood by contracting and dilating; disease of this” [OED,V, 60]; [W, II, 987]; [C, 75]; “The small pulse of the life within me, and the great heart of the city seemed to be sinking in unison” [Collins]; у російській мові іменник сердце також має переносне значення “центральная, основная, важнейшая часть чего–нибудь, средоточие” на відміну від прямого “центральный орган кровеносной системы в виде мышечного мешка (у человека в левой стороне грудной полости)” [ССРЛЯ, XIII, 680]; [СРЯ, IV, 80]; “Сердце огромного города и мое, казалось бились в унисон” [Коллинз]; в українській мові метафоричне значення “головна, найважливіша частина, центр чого–небудь” іменника серце, яке походить від прямого “центральний орган крвоносної системи у вигляді м’язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг (у людини – з лівого боку грудної порожнини)” [СУМ, IX, 149], [НТСУМ, IV, 182]; “Серце великого міста і маленьке моє, неначе билися в унісон” [Коллінз], також має місце. Очевидна заміна АС прямого значення “organ – орган – орган” на “part – часть – частина” в переносному. Актуалізуються ДС “main”, “innermost”, “основной”, “важнейший”, “головний” і “найважливіший”.

2. Додавання нових ДС, тобто переносне значення іноді сприяє виникненню нових ДС. Завдяки вихідним значенням прикметників (англ.) wild - (of animal or plant) not domesticated or cultivated, not civilized, barbarous”, (франц.) sauvage - “(animaux, plante) incultiver, indomestiquer, inapprivoiser”, (рос.) дикий - “находящийся в первобытном состоянии (о людях), некультивируемый (о растениях), неприрученный, неодомашненный (о животных)”, (укр.) дикий - “який перебуває в первісному природному стані, не приручений, на відміну від свійського (про тварин)” та похідним “angry, infuriated, rude, intensly eager, exited, frantic, passionate, distracted, mad (of looks, appearance, etc.) indicating distraction” [OED, XII, 121]; [W, III, 2614]; [C, 1664]; “Her eyes dilated and had a wild look in the dim evening light” [Collins]; “barbare, bestial, cruel, fйroce, mйchant, furieux, violent, rude, effrйnй, dйchaоnй” [GLDLF, VI, 6519]; [DLF, IV, 2040]; [PRDLF, 2042]; “Dans la brouhaha de la rue et au milieu des cris de tous les cochers survenus, personne ne pouvait faire attention а cri sauvage qui semblait кtre celui de la marchande” [Balzac]; “злой, яростный, грубый, необузданный, неистовый, страшный” [ССРЛЯ, III, 784]; [СРЯ, І, 398]; “Глаза ее горели и выражали дикий взгляд в тусклом свете сумерек” [Коллинз]; “злий, розлючений, грубий, шалений, неймовірний, страшний” [СУМ, ІI, 390], [НТСУМ, І, 750]; “Очі її палали та мали дикий погляд у тьмяному вечоровому світлі” [Коллінз] можна представити механізм переносу як заміну АС “not domesticated – indomestiquer - неприрученный – неприручений” на “angry – mйchant - злой – злий” та додавання нових ДС “infuriated”, “rude”, “intensly eager”, “frantic”, “furieux”, “rude”, “violent”, “effrйnй”, “яростный”, “грубый”, “необузданный”, “неистовый”, “розлючений”, “грубий”, “шалений”, “неймовірний”.

3. Генералізація ДС (узагальнення ДС, при цьому відбувається їх перехід з лексико-граматичних у категоріально-граматичні). Порівняймо дві семантичні структури – вихідну та похідну іменників (англ.) abyss – “bottomless chasm, deep gorge, hollow between rocks > immeasurable depth of something” [OED, I, 47]; [W, I, 9]; [C, 6]; “George stirred it all up and said that there seems to be an abyss of room” [Jerome]; (франц.) abоme - “gouffre dont la profondeure est insondable enre les rochers, precipice > grande quantitй de quelque chose” [GLDLF, I, 19]; [DLF, I, 42]; [PRDLF, 4]; “Ces petites choses poussaient son coeur dans l’abоme de l’injustice” [Balzac]; (рос.) пропасть – “крутой, большой и глубокий обрыв между скалами, бездна > большое количество чего-нибудь, множество” [ССРЛЯ, XI, 1606]; [СРЯ, ІІІ, 508]; “Джордж все это перемешал и сказал, что остается еще пропасть места” [Джером]. Розширення значення відзначено заміною АС з “chasm – gouffre - обрыв” на “quantity – quantitй - количество” та узагальненням ДС “rock”, “rocher”, “скала”.

4. Випадіння ДС, тобто узагальнення одних ДС може супроводжуватися випадінням інших ДС). Проте узагальнення одних ДС може супроводжуватися випадінням деяких ДС. Це прослідковується на семантичних перетвореннях іменників (англ.) stream – “rushing, violent current, flow (of water in a sea or river) > moving mass of something” [OED, X, 1097]; [W, II, 2258]; [C, 1436]; “She was evidently a copious talker, and now poured forth a breathless stream of anecdote and comment” [Maugham]; (франц.) torrent – “cours d’eau а forte pente, impйtueux, arives encaissйes, а debit rapide et irregulier > grande masse de quelque chose (de ce qui afflue violentment)” [GLDLF, VII, 6120]; [DLF, IV, 2259]; [PRDLF, 2344]; “Oщ trouver des couleurs pour peindre les torrent d’indignation qui tout а coup subrnergиrent tous les couleurs bien pensant” [Stendhal]; (рос.) поток – “стремительно текущее водное течение > движущая масса чего-нибудь” [ССРЛЯ, X, 1619]; [СРЯ, ІІІ, 332]; “Очевидно, что она была замечательным собеседником, и сей час, запыхавшись, излила поток анекдотов и комментариев” [Моэм]; (укр.) потік – “водна, стрімка течія > велика кількість, маса кого-, чого-небудь, що рухається в одному напрямку” [СУМ, VII, 409], [НТСУМ, ІІІ, 632]; “Де ж мені знайти фарби, необхідні для того, щоб зобразити потік обурення, який раптом затопив всі добромисні серця” [Стендаль]. Похідне значення втрачає такі ДС, як “rushing”, “impetueux”, “стремительный”, при цьому узагальнюються ДС “water”, “l’eau”, “водный”, “водний” та замінюються АС “current – cours – течение – течія” на “masse – masse – масса – маса”.

Результати дослідження представлено на діаграмі 1 (див. діаграму 1), з якої видно, що найбільш поширеними з цих процесів є:

1) заміна АС та актуалізація ДС – 65%:

в російській мові – 422 метафори складають 65,1 % з 648 метафор;

у французькій – 213 метафор складають 64,9 % з 328 метафор;

в англійській – 205 метафор складають 65% з 315 метафор;

в українській – 137 метафор складають 65,2% з 210 метафор.

2) заміна АС та додавання нових ДС - 23%:

в російській мові – 149 метафор складають 22,9% з 648 метафор;

у французькій – 76 метафор складають 23,1% з 328 метафор;

в англійській – 72 метафори складають 22,8% з 315 метафор;

в українській – 48 метафор складають 22,8% з 210 метафор.

Менш розповсюдженими виявилися семантичні процеси:

1) заміни АС та узагальнення ДС – 9%:

в російській мові – 58 метафор складають 8,9% з 648 метафор;

у французькій – 29 метафор складають 8,8% з 328 метафор;

в англійській – 29 метафор складають 9,2% з 315 метафор;

в українській – 18 метафор складають 8,6% з 210 метафор.

2) заміни АС та випадіння ДС – 3%:

в російській мові – 19 метафор складають 2,9% з 648 метафор;

у французькій – 10 метафор складають 3% з 328 метафор;

в англійській – 9 метафор складають 2,8% з 315 метафор;

в українській – 6 метафор складають 2,8% з 210 метафор.

Діаграма 1

Семантичні трансформації метафори

У третьому розділі "Когнітивно-прагматичні особливості метафор у художньому мовленні” визначено типи метафоричних концептосфер у художньому мовленні, зокрема еквівалентні метафоричні концептосфери, частково еквівалентні та етнокультурні метафоричні лакуни, а також встановлено фреймову ієрархію метафоричних концептів у художньому мовленні.

У процесі аналізу виявлено, що у досліджуваних мовах мають місце три типи метафоричних концептів.

1. Еквівалентні концепти, які виражені повними семантичними відповідниками і утворені за аналогічними асоціативними зв’язками, складають 96% у досліджуваних мовах (в англійській мові – 303 метафори, у французькій – 315 метафор, у російській – 623 метафори, в українській – 202 метафори. Вони переважно засновані на наступних семантичних епідигмах: 1) заміна АС та актуалізація ДС; 2) заміна АС та додавання нових ДС; 3) заміна АС та узагальнення ДС; 4) заміна АС та випадіння ДС. До цього концепту відносяться наступні метафоричні концептосфери: метафорично-просторова з семіотичним протиставленням послідовність/заплутаність, повний/порожній, початок/кінець; метафорично-екзистенціальна; метафорично-аксіологічна з семіотичним протиставленням чистий/брудний та метафорично-емоційна з семіотичним протиставленням з’являтися/зникати, багато/мало. Так, поняття “зникати” знаходимо в ЛСВ дієслів (англ.) to sink to plunge into water, to send below surface of liquid, ground, to lower > to become invisible, imperceptible in something, to disappear, to dissolve” [OED, IX, 89]; [W, III, 2125]; [C, 1342]; “The view of London below me had sunk into a black gulf in the shadow of the cloudy night, when I stood before the cottage” [Collins]; (франц.) se noyer “faire entrer dans un liquid entierement, immerger, plonger > devenir invisible, imperceptible dans quelque chose, dispaitre, perdre, sombrer” [GLDLF, IV, 3680]; [DLF, II, 761]; [PRDLF, 1505]; “Combien de temps il noyait dans les souvenirs de bals au Paris qu’il avait quite recemment” [Stendhal]; (рос.) тонуть – “непроизвольно погружаться под воду, на дно > становиться почти невидимым, незаметным в чем-нибудь, растворяться” [ССРЛЯ, XV, 627]; [СРЯ, IV, 381]; “Лондон уже потонул в темной бездне хмурой ночи, когда я подошел к коттеджу” [Коллинз]; (укр.) тонути “занурюватися у воду, спускатися на дно під дією сили ваги > ставати або бути ледве видним, заволікаючись, огортаючись чим-небудь” [СУМ, X, 193], [НТСУМ, IV, 548]; “Лондон вже потонув у темному морі замареної ночі, коли я підійшов до хвіртки котеджу” [Коллінз] і спостерігаємо заміну АС “to plunge – plonger – погружаться – занурюватися” на “to become invisible – devenir invisible – становиться невидимым – ставати невидими” та узагальнення ДС “water –