КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

БОРИСЕНКО Петро Анатолійович

УДК 811.133.1’42

СТРУКТУРА, СЕМАНТИКА ТА ПРАГМАТИКА

ФРАНКОМОВНИХ ТЕКСТІВ-ПОПРАВОК

(на матеріалі робочих документів

Парламентської Асамблеї Ради Європи)

Спеціальність 10.02.05 – романські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі французької філології

Київського національного лінгвістичного університету

Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник : кандидат філологічних наук, доцент

САЄНКО Сергій Григорович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка, доцент кафедри

теорії та практики перекладу з романських мов

ім. М. Зерова Інституту філології МОН України

Офіційні опоненти : доктор філологічних наук, професор

ПОМІРКО Роман Семенович,

завідувач кафедри французької філології

Львівського національного університету

імені Івана Франка МОН України

кандидат філологічних наук, доцент

КРУКОВСЬКИЙ Василь Іванович,

доцент кафедри іноземних мов факультету міжнародної

економіки і менеджменту

Київського національного економічного

університету МОН України

Провідна установа : Чернівецький національний університет

імені Ю. Федьковича МОН України,

кафедра французької мови

Захист відбудеться “24” травня 2006 р. о 10 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному

університеті імені Тараса Шевченка

(01033, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 14).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського

національного університету імені Тараса Шевченка

(01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий “21” квітня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради І.В. Смущинська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Документи Ради Європи є універсальним засобом інтеграції народів нашого континенту, особливо тепер, коли політичні, економічні та культурні зв’язки в Європі з кожним днем стають усе тіснішими. Розвиток гуманітарних, науково-технічних і культурних зв’язків європейського ареалу стимулює лінгвістичні дослідження різних видів тексту, що використовуються під час укладання міжнародно-правових документів, зокрема франкомовних текстів-поправок до проектів офіційних документів Парламентської Асамблеї Ради Європи (далі ПАРЄ).

Потреба комплексного вивчення документів Ради Європи (далі РЄ) зумовлена великим значенням цих документів для України як незалежної держави, що прямує до сталих традицій демократичного державотворення, нагромаджуючи досвід демократичного готування документів, подібних до документів Ради Європи. Вивчення документів РЄ, зокрема документів ПАРЄ (консультативних висновків, рекомендацій, резолюцій і директив), через детальний аналіз процесу їхнього готування та всіх їхніх складових елементів проектів документів, викладів мотивів, поправок до проектів документів і поправок до поправок – дає змогу всім зацікавленим особам простежити механізм укладення цих документів як різних компонентів сучасної парламентської демократії.

Важливою особливістю готування документів ПАРЄ, а також і запорукою їхньої об’єктивності є те, що кожен парламентар має змогу в потрібний момент за допомогою поправок узяти участь у виробленні того чи іншого документа, пропонуючи важливі чи потрібні на його думку зміни в будь-якій його частині та на різних етапах готування. Таким чином, поправки до проектів документів ПАРЄ із звичайних робочих документів перетворюються на інструменти плюралістичного й демократичного створення кваліфікованих і якісних міжнародних документів.

З другого боку, лінгвістичні дослідження франкомовних текстів робочих документів ПАРЄ як одного з різновидів міжнародно-правових документів, дозволяють виявити особливості вербальних і невербальних засобів, що використовуються в процесі їхнього вироблення.

Тому актуальність дослідження франкомовних текстів-поправок до проектів офіційних документів ПАРЄ пов’язана передусім із сучасними напрямами розвитку лінгвістики тексту, що вимагають подальшого аналізу мовних засобів передачі інформації, пошуку мовних і немовних засобів побудови комунікативно й прагматично спрямованих текстів, створення типологізованих мовних структур, вивчення лексичних, граматичних і стилістичних особливостей мови спеціальних текстів, які забезпечують спілкування в окремій сфері суспільної діяльності – сфері міжнародно-правової комунікації.

Зв’язок цього дослідження з розвитком комунікативно-функціонального напряму сучасного мовознавства, граматичними, стилістичними, прагматичними аспектами аналізу може допомогти в розв’язанні більш загальних лінгвістичних проблем, зокрема лінгвістики тексту та його когнітивних аспектів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах комплексної наукової теми “Дослідження когнітивних і комунікативно-функціональних аспектів системи одиниць французької мови”, що розробляється кафедрою французької філології Київського національного лінгвістичного університету (тема затверджена вченою радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол № 4 від 30.11.1998 р.).

Метою дослідження є визначення структурно-семантичних і комунікативно-прагматичних особливостей текстів-поправок до проектів офіційних документів ПАРЄ, механізмів впливу на прагматичне наповнення тексту й проведення комплексного аналізу вербальних і невербальних засобів реалізації комунікативно-прагматичної спрямованості текстів поправок.

До конкретних завдань дослідження відповідно до поставленої мети входить:

виявлення загальних закономірностей побудови текстів-поправок;

вивчення тексту-поправки як особливого виду висловлювання, особливого виду тексту;

аналіз специфіки структурно-семантичної організації текстів-поправок та основних цілей їхнього написання;

визначення комунікативно-прагматичних особливостей поправок до проектів постановчих документів ПАРЄ і лексико-граматичних засобів їхньої реалізації;

здійснення багатоаспектного дослідження особливостей лексико-граматичного наповнення текстів-поправок як засобів моделювання семантичної структури проектів резолюцій, рекомендацій і консультативних висновків ПАРЄ.

Об’єктом дослідження є тексти-поправки до проектів резолюцій, рекомендацій і висновків Парламентської Асамблеї Ради Європи, а також самі тексти проектів названих вище офіційних документів ПАРЄ.

Предметом дослідження є структурно-семантичні та комунікативно-прагматичні особливості текстів-поправок до проектів офіційних документів Парламентської Асамблеї Ради Європи, а саме ті їхні лексико-граматичні, стилістичні та невербальні особливості, що забезпечують комунікативно-прагматичну спрямованість текстів-поправок до проектів офіційних документів ПАРЄ.

Методи дослідження. У роботі над дисертаційним дослідженням були використані гіпотетико-дедуктивний метод, метод опозицій, контекстний аналіз, компонентний аналіз і метод лінгвістичного опису.

Матеріалом дослідження стала низка проектів офіційних документів Парламентської Асамблеї Ради Європи 1998–2001 рр. і поправки до цих документів.

Наукова новизна одержаних результатів роботи полягає в тому, що в ній уперше проводиться комплексне дослідження комунікативно-прагматичних і структурно-семантичних особливостей текстів-поправок до проектів офіційних документів ПАРЄ, їхній вплив на зміст відредагованого документа в процесі набуття ним чинності.

Як результат представленого дослідження на захист виносяться такі положення:

1) стандартизованість синтаксичних структур текстів-поправок забезпечує авторам можливість автоматично формувати певну поправку та підготувати її таким чином, щоб спеціально відділити частини, призначені для різних адресатів – “проміжного” і “кінцевого”, указати для “проміжного” адресата тип змінюваного документа, місце в змінюваному документі, де треба зробити зміни як на рівні окремого параграфа, так і всього тексту проекту офіційного документа;

2) тексти-поправки чітко вписуються в семантичну структуру і композиційну будову проектів офіційних документів ПАРЄ завдяки врахуванню правил семантичної та формально-синтаксичної сполучуваності в доборі відповідних лексико-граматичних одиниць;

3) використання в текстах-поправках у функції присудка певного переліку дієслів (remplacer, insйrer, ajouter, supprimer) дозволяє їхнім авторам робити рівноцінні та нерівноцінні заміни в семантичній структурі проектів офіційних документів ПАРЄ як на рівні мікротексту, так і на рівні макротексту; уточнювати їхній зміст, розширюючи або звужуючи обсяг значень змістотвірних одиниць; змінювати текст проекту офіційного документа в горизонтальній і вертикальній площинах;

4) прагмастилістично забарвлені лексичні одиниці та лексичні одиниці, що набувають прагматичного навантаження від взаємодії з контекстом і ситуацією спілкування, можна знайти як у складі загальновживаної лексики, так і в складі термінологічної лексики; з їхньою допомогою адресант поправки висловлює своє ставлення до фактів, подій і ситуацій, а також впливає певним чином на адресата повідомлення;

5) завдяки різним стратегіям використання морфологічних одиниць різних рівнів – іменників, прикметників, прислівників – тексти-поправки до проектів офіційних документів ПАРЄ мають можливість називати факти, події та явища з суспільного життя й надавати їм потрібних суб’єктивно-емоційних оцінок;

6) особливого значення в рамках текстів-поправок набуває вживання прикметників, які, конкретизуючи, звужуючи значення іменників, дозволяють авторам поправок виражати бажані модальні значення; використовуючи в текстах-поправках ступені порівняння прикметників, автори текстів-поправок мають можливість підсилювати емоційну оцінку певного факту, події чи ситуації;

7) уживання в текстах-поправках відповідних прислівників дозволяє їхнім авторам по-новому характеризувати різні ознаки перебігу процесу, дії чи стану, змінювати їхню інтенсивність, завдяки чому регулювати рівень прагматичного впливу на адресата повідомлення; завдяки ступеням порівняння прислівників підсилювати характеристики процесу, дії або стану;

8) позитивні та негативні тексти-поправки за допомогою мовних засобів різних рівнів змінюють проекти офіційних документів ПАРЄ таким чином, що трансформують наявну прагматичну оцінку фактів, подій чи ситуацій на протилежну або, залишаючи незмінною прагматичну спрямованість певних документів, зменшують або збільшують інтенсивність прагматичних оцінок не тільки окремого параграфа, але й усього документа;

9) нейтральні поправки змінюють проекти офіційних документів ПАРЄ таким чином, що нівелюють позитивні або негативні прагматичні оцінки до нейтральних.

Теоретична значущість роботи. Проведене дослідження дозволило виявити місце текстів-поправок до проектів офіційних документів ПАРЄ як окремого виду правових документів у системі офіційно-ділової міжнародної комунікації, простежити основні структурно-семантичні особливості текстів-поправок до проектів документів ПАРЄ і прагматичні фактори, що впливають на комунікативну організацію цього типу правового тексту, його функціональні й прагматичні властивості. Подання комунікативної організації текстів-поправок до проектів офіційних документів Парламентської Асамблеї Ради Європи як тісного взаємозв’язку з документами ПАРЄ, виділення й опис їхніх основних структурно-семантичних і комунікативно-прагматичних особливостей уносить певний вклад у розробку теорії спеціального тексту, прагматичного синтаксису; поглиблює уяву про комунікативну і соціальну природу мови в цілому та в описі основних характеристик французької мови міжнародно-правових документів.

Висновки, зроблені в цьому дослідженні, можуть слугувати матеріалом для міжнародно-правового забезпечення кваліфікованого рівня складання документів; для рекомендацій щодо використання в протокольно-правовій сфері; для вивчення й аналізу текстів інших жанрів і функціональних стилів; для побудови типології текстів, що є одним із завдань сучасної лінгвістики, а також для інформаційних цілей.

Практичне значення одержаних результатів дисертації визначається можливістю використання основних положень дослідження в перекладацькій діяльності, у курсах з теорії та практики перекладу, лексикології, граматики і стилістики французької мови, у написанні навчально-методичних розробок і рекомендацій, а також у готуванні та написанні правових документів. Здобуті результати можуть бути використані на заняттях з практики мовлення, у написанні курсових, дипломних і магістерських робіт студентами спеціалізованих факультетів вищих навчальних закладів.

Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження є наслідком самостійної праці дисертанта. Наукових робіт, написаних у співавторстві, немає.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри французької філології Київського національного лінгвістичного університету, на засіданнях кафедри іноземних мов Переяслав-Хмельницького ДПУ імені Григорія Сковороди. Основні положення дослідження відображені в матеріалах міжвузівської наукової конференції молодих учених “Актуальні дослідження іноземних мов і літератур” (Донецьк, 2003 р.), наукової конференції, присвяченої пам’яті професора Юрія Жлуктенка, “Мови, культури і переклад в добу глобалізації” (Київ, 2005 р.) та міжнародної наукової конференції “Київські філологічні школи: історико-теоретичний спадок і сучасність” (Київ, 2005 р.).

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури й одинадцяти додатків. Повний обсяг дисертації становить основного тексту 165 сторінок. Список використаних джерел містить 209 найменувань і розміщений на дев’ятнадцяти сторінках. Одинадцять додатків становлять 84 сторінки.

У вступі обґрунтовується актуальність дослідження, зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначаються мета, завдання, методи, об’єкт, предмет, матеріал дослідження; зазначається наукова новизна одержаних результатів; формулюється обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій; підкреслюється наукове значення роботи, практичне значення здобутих результатів, особистий внесок здобувача; зазначаються апробація дисертації та публікації, де висвітлені основні положення роботи; наводиться структура дисертації.

У першому розділі викладені теоретичні засади структурно-семантичного і комунікативно-прагматичного дослідження текстів-поправок до проектів офіційних документів Парламентської Асамблеї Ради Європи.

У другому розділі висвітлюються структурно-семантичні особливості текстів-поправок до проектів офіційних документів ПАРЄ.

У третьому розділі аналізуються комунікативно-прагматичні особливості текстів-поправок до проектів офіційних документів ПАРЄ.

У висновках узагальнюються результати дослідження, накреслюються шляхи й перспективи подальшого вивчення теми.

У додатках, оформлених окремим томом, містяться тексти проектів офіційних документів ПАРЄ, що цитуються в тексті дисертації, і поправки до них.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретичні засади структурно-семантичних і комунікативно-прагматичних особливостей проектів офіційних документів ПАРЄ та текстів-поправок до них” викладені теоретичні засади структурно-семантичних і комунікативно-прагматичних особливостей проектів офіційних документів Парламентської Асамблеї Ради Європи і текстів-поправок до них, а також розглянуто головні етапи становлення й розвитку досліджень у сфері лінгвістики тексту з кінця 40-х рр. ХХ ст. до наших днів.

За цей час багато вітчизняних і зарубіжних лінгвістів присвячували свої наукові праці дослідженню тексту. Досить згадати наукові праці І. Р. Гальперіна, В. Дресслера, М. С. Поспєлова, Є. А. Реферовської, І. П. Сусова і багатьох інших.

Нові напрями в дослідженні тексту ґрунтуються на антропологічному й комунікативно-прагматичному підходах до тексту. Текст розглядається як мова в русі, пояснення закономірностей його організації призначенням і функціонуванням його елементів в акті комунікації 11 Васильев Ю.А. Синтез смысла при создании и понимании текста. – К.: Наукова думка, 1988. – С. 21.

.

Об’єктом дослідження стає комунікативна модель (зовнішня організація тексту) та екстралінгвальні фактори. Основна увага приділяється комунікативній організації тексту, його прагматичним особливостям, комунікативним функціям, їхній залежності від екстралінгвальних факторів. Текст розглядається як об’єднана змістовим зв’язком послідовність знакових одиниць, головними властивостями якої є зв’язність і цілісність.

На сьогодні актуальним залишається звернення до тріади: мова (засіб комунікації), людина (носій мови – центр комунікації), умови комунікації (екстралінгвальні фактори). Без урахування всіх цих компонентів вивчення комунікації неможливе, бо первинною функцією тексту виступає соціальна функція, що ґрунтується на соціальній взаємодії людей за допомогою мовленнєвих засобів 22 Леонтьев А.А. Высказывание как предмет лингвистики, психолингвистики и теории коммуникации // Синтаксис текста: Сб. науч. тр. – М.: МГУ, 1979. – С. 32.

.

Однак, незважаючи на те, що інтенсивні дослідження лінгвістики тексту ведуться вже більше ніж півсторіччя, багато питань залишаються дискусійними. Мовознавці не мають єдиного погляду на примат письмового чи усного тексту, не мають відповіді на запитання, чи можна вважати текстом одне ізольоване висловлювання. Дискусійним залишається питання про межі лінгвістики тексту, а саме: чи включає в себе лінгвістика тексту прагматику, функціональну семантику і синтаксис, риторику, чи лише перехрещується з ними, як перехрещується з поетикою, психолінгвістикою і теорією комунікації, що є складовою частиною теорії тексту.

Це пояснюється тим, що завдання аналізу тексту є набагато ширшими, ніж завдання аналізу слів, речень, оскільки вони включають у себе вивчення всіх властивостей тексту, комунікативного процесу, комунікантів і, звичайно, умов комунікації. Вивчення структури, семантики і прагматики текстів-поправок до проектів офіційних документів ПАРЄ дасть змогу певним чином зменшити кількість невідомих когнітивних проявів у дослідженні лінгвістики тексту.

Сучасні напрями дослідження тексту ґрунтуються на комунікативно-прагматичному підході до тексту, що є відмінною рисою останніх десятиріч. Дослідження з прагматики не тільки розширили теоретичні межі самої лінгвістики, але також збагатили новими підходами суміжні науки й дисципліни.

Текст є тією ланкою, що об’єднує комунікантів у процесі їхньої соціальної взаємодії. Як одиниці вищого мовного рівня тексту властива завершеність зовнішньої та внутрішньої організації, мовні засоби якої покликані передавати інформацію і впливати на адресата.

Засобами реалізації прагматичної настанови тексту можуть виступати одиниці всіх рівнів мови: морфеми, слова і фразеологізми, синтаксичні конструкції та синтаксичні прийоми. Комплекс впливових мовних засобів утворює прагматичний аспект тексту. Текст становить вищу одиницю комунікації та складається з окремих, пов’язаних між собою, частин, що беруть участь у реалізації комунікативних і прагматичних завдань. Тобто, якщо текст визначає вибір та інтерпретацію складових його конструкцій, то кожна з них, у свою чергу, формує текст і визначає його специфіку. У результаті декодування мовних одиниць, виявлення їхньої функції в комунікації та реалізації прагматичної мети тексту можна визначити, на наш погляд, прагматичну сутність цих одиниць.

У сучасних лінгвістичних дослідженнях велика увага приділяється вивченню тексту як основного засобу комунікації, проте франкомовні тексти документів міжнародних організацій (далі МО), що забезпечують процес комунікації між урядами і парламентами країн світового співтовариства, політичними рухами, міжнародними організаціями та іншими суб’єктами міжнародного права, є мало дослідженими, а тексти-поправки до франкомовних документів МО не досліджувалися взагалі.

Характерними ознаками цього виду текстів є певна організація мовного матеріалу, специфіка сфери спілкування, цільове використання засобів мови, особливий характер ситуації спілкування, що визначається сукупністю екстралінгвальних і лінгвальних умов. Документи МО належать до текстів масового впливу, оскільки регламентують діяльність значного переліку колективних адресатів і впливають не тільки на суспільне життя певної країни, але й на життя кожного окремого громадянина. Використовуючи комунікативно-прагматичний підхід, ми розглядаємо текст як систему актів мовленнєвої комунікації, модель комунікативної діяльності між адресантом і адресатом. Будь-який відносно самостійний комунікативно-орієнтований фрагмент тексту (текст) є тим або іншим мовленнєвим актом. Кожен мовленнєвий акт є не простим повідомленням інформації, а складним актом комунікації, що має певний набір фактів. Текст документа МО ми розглядаємо як соціально-детермінований, письмовий мовленнєвий акт, що має конкретну прагматичну настанову й характеризується потрібними властивостями комунікативного акту.

Тексти-поправки не функціонують у сфері масової комунікації. Тому їм не притаманне довільне поєднання мовних елементів, широке використання елементів різноманітних стилів і немовних засобів впливу. Саме через це комунікативно-прагматичне дослідження текстів-поправок, усіх мовних засобів, що несуть прагматичне навантаження, дозволяє виділити основні риси, властиві мові текстів-поправок.

Кінцевою метою процесу комунікації на рівні готування документів ПАРЄ є вплив на поведінку як “кінцевого”, так і “проміжного” адресатів. Метою подання тексту-поправки на рівні “проміжного” адресата є спроба адресанта проінформувати присутніх на пленарному засіданні депутатів ПАРЄ про потребу внесення певних змін у проект окремого документа і спонукати зробити ці зміни, проголосувавши за прийняття запропонованого тексту-поправки. Метою подання тексту-поправки на рівні “кінцевого” адресата є прагнення адресанта повідомлення проінформувати його про додаткові факти, події чи ситуації, що будуть унесені в загальний зміст тексту проекту офіційного документа ПАРЄ і яких не було в ньому раніше, а також спонукати “кінцевого” адресата враховувати подану інформацію у своїй подальшій діяльності.

За допомогою цих документів створюється певна політична концепція, поширюються певні цінності, нова культура й нова етика. Прагнення РЄ поширити єдині європейські стандарти в законодавчій і правозастосовній сферах через створення нових законодавчих документів у країнах молодих демократій, до яких належить і Україна, здійснюється завдяки та згідно з вимогами і рекомендаціями РЄ та документами, що приймаються на пленарних засіданнях ПАРЄ рекомендаціями, резолюціями і консультативними висновками. Не викликає сумніву, що тексти документів МО, а також і документи ПАРЄ, впливають на національні мови країн-членів РЄ, оскільки поширення електронних і друкованих ЗМІ, глобалізація світових процесів у сферах економіки, політики, культури сприяли “розширенню міжкультурної і міжмовної взаємодії, що мало наслідком створення спільних мовленнєвих стереотипів та їхнє закріплення в національних мовах”11 Чередниченко О.І. Фразеологія сучасного політичного дискурсу // Вісник: Іноземна філологія. – 2001. – Вип. 31. – С. 5.

.

У другому розділі “Структурно-семантичні особливості текстів-поправок до проектів офіційних документів ПАРЄ” здійснено аналіз структурно-семантичних і формально-конструктивних особливостей текстів-поправок до проектів офіційних документів ПАРЄ.

Основну функцію в композиційній будові цих офіційних документів виконує такий технічний прийом, як суворе членування поділ тексту на параграфи й абзаци з відповідною нумерацією, рубрикацією і графічним розміщенням частин тексту.

Завдяки такому композиційному малюнку тексти проектів офіційних документів ПАРЄ мають прозорий і чіткий виклад матеріалу, що полегшує подальше його сприйняття адресатом.

З метою внести зміни в проекти офіційних документів ПАРЄ співробітники відповідних служб секретаріату РЄ готують послання (тексти-поправки), правильно оформлені з лексико-граматичного й стилістичного погляду. Ці тексти-поправки мають відповідну комунікативну настанову й прагматичну оцінку, у результаті чого їх належним чином зрозуміють усі учасники засідання асамблеї та нададуть кінцевим документам відповідного значення і бажаної силу впливу.

Структурна організація формального боку текстів-поправок значною мірою залежить від умов комунікації, комунікативно-прагматичних настанов, сфери й мети спілкування; вона має характер постійно вживаних формул і найповніше відповідає умовам автоматичного створення текстів-поправок, оскільки надає їм бажаної комунікативної спрямованості та відповідає основному критерію офіційно-ділової комунікації комунікативній доцільності.

Названі чинники зумовили особливість конструктивної організації текстів-поправок, а саме те, що в ній за допомогою графічних засобів двокрапок, лапок і відступу в один інтервал виділено дві частини, де перша слова авторів тексту-поправки з пропозицією зробити певні зміни в тексті проекту документа (замінити, додати, вилучити, вставити певне слово або будь-який інший фрагмент тексту, але не більший від параграфа) і друга, також підготовлена авторами тексту-поправки, частина – власне сам текст запропонованої зміни, що за умови її прийняття стане частиною остаточного варіанта документа.

Загалом тексти-поправки, що пропонують зробити зміни в окремому параграфі проекту офіційного документа ПАРЄ чи в проекті документа ПАРЄ в цілому, синтаксично оформлені простим односкладовим поширеним реченням з інфінітивом у функції присудка. Уживання у функції присудка інфінітивів дієслів remplacer, insйrer, ajouter, supprimer відповідає умовам стандартизованого й автоматичного їхнього створення. Використання інфінітива у функції присудка дає також змогу автору надати текстові відповідної комунікативної спрямованості повідомлення у вигляді інструкції про потребу зробити певні зміни в конкретній частині проекту офіційного документа. Крім цього, такі речення виражають спонукання до виконання певної дії.

Серед інших синтаксичних засобів створення текстів-поправок, що відповідають умовам стандартизованого й автоматичного вживання, потрібно виділити також обставини місця, що вживані на початку текстів-поправок і вказують адресату поправки на тип змінюваного проекту офіційного документа та на частину в окремому параграфі або всьому проекті документа, де треба ці зміни зробити.

Частина поправки, що відокремлена від інших членів речення двокрапкою, декількома інтервалами і взята в лапки, та в майбутньому, за умови її прийняття, увійде до остаточного варіанта проекту офіційного документа ПАРЄ, призначена для того, щоб уносити зміни в синтаксичну й семантичну структуру не лише мікротексту окремих речень, абзаців і параграфів, але й макротексту усього проекту офіційного документа.

Варто зауважити, що зміни, які застосовуються в проектах офіційних документів ПАРЄ завдяки текстам-поправкам, знаходять своє відображення передусім у формально-конструктивній організації синтаксичних одиниць, що їх утворюють. Однак зміни в синтаксичній структурі речення не завжди змінюють його семантичну структуру, оскільки одна й та ж змістова функція може реалізовуватися різними формально-синтаксичними засобами.

Речення як синтаксична одиниця є двосторонньою значущою одиницею, що об’єднує в собі план вираження і план змісту. У свою чергу, кожна з цих сторін має власну організацію, структуру і свої одиниці, співвіднесені в цих структурах.

Головними одиницями семантичної структури речень є аргументи і предикати. Крім цього, аргументи поділяються на компліменти і сирконстанти. Серед основних класів компліментів розрізняють передусім агента, об’єкт, інструмент, засіб, адресата, реципроканта тощо. Сирконстанти вказують на універсальні атрибути певних явищ (місце, час, умову, причину тощо). Така узагальнена схема відношень на рівні аргументів і предикатів відображає когнітивне значення синтаксичних одиниць і відповідає її глибинній структурі або пропозиції.

Виділені вище чотири типи текстів-поправок з ядерними інфінітивами remplacer, insйrer, ajouter, supprimer по-різному вносять зміни до семантичної структури синтаксичних одиниць (речень), що становлять проекти офіційних документів ПАРЄ.

Тексти-поправки з дієсловом remplacer у ролі другого головного члена речення дозволяють їхньому адресанту змінювати проекти офіційних документів ПАРЄ як на рівні мікротексту окремого речення зі складу параграфа, так і на рівні макротексту цілого документа. В обох випадках, на обох рівнях тексти-поправки можуть робити як структурно рівноцінні, так і структурно нерівноцінні зміни в семантичній структурі проектів офіційних документів ПАРЄ.

Тексти-поправки з дієсловом remplacer у функції присудка, уносячи зміни до проектів офіційних документів ПАРЄ на рівні мікротексту, функціонують таким чином, що заміняють окремі лексико-граматичні одиниці (словоформи та / чи їхні поєднання) на інші, залишаючи їх на тих самих місцях як синтаксичної, так і семантичної структури змінюваних синтаксичних одиниць, відповідно передаючи їм у спадок виконання тих самих синтаксичних і семантичних функцій:

Dans le projet d’avis paragraphe 10.ii.a, remplacer les mots “territoires autonomes et leur garantissant une large autonomie” par:“

de l’Abkhasie, de l’Adjarie et de l’Ossetie du sud et leur garantissant des droit йtendus.” [Doc. 8275 Amendement 12].

Здійснюючи рівноцінні заміни в проектах офіційних документів на рівні мікротексту, їхні автори використовують у текстах-поправках лексико-граматичні одиниці, що перебувають у гіпонімо-гіперонімічних стосунках з лексико-граматичними одиницями змінюваних синтаксичних одиниць і можуть виконувати ті самі аргументні (актантні) ролі. Такі ж поправки можуть робити в семантичній структурі синтаксичних одиниць нерівноцінні зміни в тому випадку, коли змінюють відношення між аргументами чи їхні якості через заміну окремих службових частини мови.

Тексти-поправки з дієсловом remplacer у функції присудка, як правило, не змінюють формальної структури проекту документа, якщо така поправка замінює один параграф на інший:

Dans le projet de recommandation, remplacer le paragraphe 6 par ce qui suit:“

L’Assemblйe invite instamment les forces politiques albanaises au Kosovo а faire pression sur “ALK/UCK” pour que celle-ci se conforme aux demandes de la communautй internationale et coopиre avec le MVK et les reprйsentants des autres organismes internationaux sur le terrain.” [Doc. 8308 Amendement 6].

Проте в семантичній структурі на рівні макротексту можуть застосовуватись як рівноцінні, так і нерівноцінні зміни. Рівноцінні зміни відбуваються тоді, коли перелік співвіднесених з параграфом пропозицій не змінюється, і навпаки, зміни в переліку пропозицій, поєднаних у композиційній одиниці проекту офіційного документа, є заміною нерівноцінною. Зміна переліку пропозицій може відбуватися завдяки заміні окремого параграфа іншим параграфом, зі складу якого вилучено або навпаки до його складу додано окреме самостійне речення, підрядну частину складнопідрядного, одне або кілька сурядних.

Використання в текстах-поправках до проектів офіційних документів ПАРЄ дієслова insйrer у функції присудка дозволяє їхнім авторам змінювати текст окремого параграфа тексту проекту офіційного документа, уставляючи до нього фрагменти тексту, що можуть дорівнювати одному слову чи цілому реченню, а також уставляти фрагменти тексту, що дорівнюють абзацу й навіть окремому параграфу, у будь-якій частині проекту як у констатувальній, так і в приписувальній:

Dans le projet de rйsolution, paragraphe 7, aprиs les mots “est nйe pour l’essentiel”, insйrer les mots suivants:“

du dйsintйrкt pour le secteur foncier de l’йconomie et”. [Doc. 8294 Amendement 5].

Параграфи, що вставляються в певному місці документа, не є розширенням інформації, що міститься в попередньому параграфі, та не вводять інформацію, яка має своє продовження в наступному параграфі. Такі параграфи вводять окрему інформацію, що розширює зміст проекту офіційного документа в горизонтальній площині, збільшуючи перелік фактів, що стосуються певних подій і ситуацій.

Запропоновані фрагменти вставляються в потрібному місці і розширюють семантичну структуру параграфа на рівні мікротексту завдяки збільшенню кількості аргументів певних відносин та елементів, що вказують на місце, час, умову, причину дії та інші універсальні атрибути певної дії. Змінюючи проект документа на рівні макротексту, такі тексти-поправки змінюють його внутрішню структуру, збільшуючи перелік пропозицій, співвіднесених у проекті документа. В обох випадках зміни, що відбуваються в семантичній структурі документа як на рівні мікротексту, так і на рівні макротексту, потрібно вважати нерівноцінними порівняно з його початковим станом.

Тексти-поправки з дієсловом ajouter у ролі присудка, що додають до проекту офіційного документа ПАРЄ фрагменти, менші від параграфа, змінюють його зовнішню структуру, доповнюючи окремими абзацами, реченнями, словосполученнями (фрагментами меншими від речення) й окремими словами:

Dans le projet de recommandation, а la fin du paragraphe 9.iv., ajouter les mots suivants: “

capable de sauvegarder les valeurs communes et les droits individuelles et collectifs” [Doc.8278 Amendement 2].

Адресант текстів-поправок використовує їх з метою уточнення та доповнення певного поняття чи ситуації, що міститься в головному або підрядному реченні або уточнення певної якості чи ознаки певного предмета чи поняття.

Таким чином, тексти-поправки, що пропонують додати новий абзац, просте речення, сурядну або підрядну частину складного речення до тексту окремого параграфа, змінюють його формальну структуру й семантичне наповнення параграфа та проекту документа в цілому, оскільки розширюють перелік параграфів, що мають інформаційний характер або ж збільшують перелік параграфів приписувального характеру. Такі тексти-поправки змінюють також семантичну структуру проекту документа на рівні макротексту, оскільки збільшують перелік наявних пропозицій на кількість пропозицій, співвіднесених з доданим фрагментом. Тексти-поправки, що змінюють документ на рівні мікротексту, додаючи до його формальної структури речення, словосполучення й окремі слова, уносять також зміни до його семантичної структури, збільшуючи кількість аргументів певних відносин і елементів, що вказують на місце, час, умову, причину дії та на інші універсальні атрибути певної дії.

Тексти-поправки здійснюють нерівноцінні зміни в семантичній структурі проекту офіційного документа, а саме змінюють внутрішню структуру проектів офіційних документів через збільшення переліку пропозицій, які становлять їхню загальну кількість, а також змінюють перелік елементів, що утворюють внутрішню структуру кожної окремої синтаксичної одиниці.

Отже, тексти-поправки з дієсловом ajouter у ролі присудка розширюють як текст проекту документа, так і окремі параграфи у вертикальній площині, доповнюючи й уточнюючи окремі ситуації, події та факти.

Тексти-поправки з дієсловом supprimer у функції присудка покликані вилучати з проекту документа фрагменти тексту обсягом від одного слова чи словосполучення до цілого параграфа:

Dans le projet de recommandation, paragraphe 10.vi, supprimer les mots:

“qui permettent de rйduire la dйpendance europйenne des importations extйrieures” [Doc.8453 Amendement 9].

Структурно змінюючи текст проекту офіційного документа ПАРЄ як на рівні мікротексту, так і на рівні макротексту, адресант поправки уточнює його зміст, розширюючи або звужуючи обсяг значень його змістотвірних одиниць.

Таким чином, тексти-поправки з дієсловом supprimer у ролі присудка, які змінюють зовнішню структуру документа на рівні макротексту, а саме вилучають фрагменти, що дорівнюють одному параграфу, абзацу, цілому реченню, підрядній чи сурядній частині складного речення, одночасно змінюють і його семантичну структуру, вилучаючи з переліку пропозицій, співвіднесених з цілим документом, кількість пропозицій, співвіднесених у кожній окремій конструктивній одиниці, запропонованій для виключення.

Тексти-поправки, що змінюють документ на рівні мікротексту, вилучаючи з його формальної структури словосполучення й окремі слова, одночасно вносять зміни до його семантичної структури, зменшуючи кількість аргументів певних відносин чи елементів, які вказують на універсальні атрибути певної дії, а саме місце, час, умову, причину тощо.

Такі тексти-поправки змінюють проекти документів ПАРЄ найрадикальнішим способом, звужуючи поняття та їхні якості і, таким чином, збільшуючи або зменшуючи інтенсивність впливу на адресата повідомлення.

Порівняльне дослідження змін, що відбуваються як у синтаксичній, так і в семантичній структурі змінюваних комунікативних одиниць, дозволяє виявити одиниці обох рівнів, а їхнє зіставлення доповнює можливі варіанти взаємовідповідності одиниць одного рівня з одиницями іншого рівня, одиниць синтаксичної структури з одиницями структури семантичної, а також дозволяє виявити особливості семантичної структури текстів офіційно-ділового стилю й особливості лексико-граматичних засобів, що використовуються в ролі того чи іншого елемента семантичної структури.

У третьому розділі “Комунікативно-прагматичні особливості текстів-поправок до проектів офіційних документів ПАРЄ” аналізуються тексти-поправки з погляду їхніх комунікативно-прагматичних характеристик.

Адресант поправки до проекту офіційного документа ПАРЄ, уступаючи в акт комунікації (подаючи поправку до відповідного проекту офіційного документа), стає співавтором проекту документа і, ураховуючи свої власні інтереси й об’єктивну реальність, за допомогою потрібних мовних засобів будує спілкування таким чином, щоб результатом колективної співпраці (текстами рекомендацій, резолюцій, висновків) якомога повніше й ефективніше вплинути як на “проміжного”, так і на “кінцевого” адресатів.

Для текстів-поправок до проектів офіційних документів як текстів, що належать до категорії документів МО, характерне вживання лексичних одиниць, які дають змогу адресанту повідомлення побудувати комунікацію таким чином, щоб адресат міг ідентифікувати ці тексти як правові документи, відчути їхню прагматичність і комунікативну спрямованість. З цією метою передусім використовуються лексичні одиниці зі значенням спонукання до виконання певної дії: exiger, obliger, ordonner, recommander, inviter, appeler, engager, demander, estimer, prйconiser, devoir, falloir, pouvoir.

Використання в текстах-поправках переліку дієслів із синонімічним значенням волевиявлення дозволяє їхньому адресанту градуювати ступінь спонукання до виконання певної дії.

Належність проектів офіційних документів ПАРЄ до правових документів зумовлює широке використання юридичних термінів, що позначають:

а) основні складові частини юридичної системи: droit, justice, loi, cas, Etat, gouvernement, condition, sanction, lйgitime, illйgal, mesure, dйcision, Cour, code, lйgislation, Charte;

б) основні юридичні операції та юридичні акти: contrat, convention, garantie, moratoire, annulation, suspension, collaboration, distinction, exйcution, adhйsion, abolition, rйsolution, recommandation, avis, directive, coordination;

в) юридичну процедуру: tribunal, enquкte, procйdure, dйbat, examen, йtude, rйglementation, contrфle, application, compйtence.

Крім юридичних термінів, у текстах-поправках до проектів офіційних документів ПАРЄ знаходять своє місце терміни з інших сфер людської діяльності. Це пояснюється тим, що турбота ПАРЄ стосується багатьох фактів і подій з життя й діяльності як окремих країн, так і всієї світової спільноти. Отже, це можуть бути терміни зі сфери:

сільського господарства: chaоne agro-alimentaire, systиme agro-industriel, йlevage, nutrition animale, pratique d’йlevage, cultures d’olйagineux, culture de substitution;

переробки і виробництва продуктів харчування: production alimentaire de masse, produit alimentaire, farine animale, graisse animale, aliment composй, fabrication des produits alimentaires, ingrйdient, des secteurs йconomiques concernйs;

торгівлі: marchй, circuit de production, distribution, diffusion, prix abordables, consommateur, importation extйrieure, denrйe alimentaire;

охорони здоров’я і медицини: la santй, la santй publique, qualitйs nutritionnelles, qualitйs organoleptiques, qualitй sanitaire, la qualitй des produits alimentaires тощо.

Основою текстів-поправок до проектів офіційних документів ПАРЄ є загальновживана лексика, що забезпечує їхню зрозумілість для комунікантів, які беруть участь у процесі вироблення й обговорення проектів офіційних документів ПАРЄ, а також “проміжних” і “кінцевих” адресатів. У структурі тексту-поправки вживаються лексеми на позначення:

властивостей, якостей та ознак предметів, фактів, дій: total, humanitaire, positif, similaire, civil, actuel, antйrieur, distinct, grand;

понять, пов’язаних із суспільними відносинами, поведінкою людей, їхніми соціальними ролями: enfant, femme, dirigent, consommateur, donateur, reprйsentant, vieillard, autoritй, victime, rйunion, massacre, violence, ministre, adhйsion, voisin, engagement, accord;

процесів, дій: coopйration, йducation, enquкte, dйvelopper, charger, publier, promulguer, procйder, interdire, coopйrer, signer, encourager, permettre;

чисел і хронологічних дат: le 18 mars 1998, en octobre 1998, Recommandation 1201 (1993), trois ans, douze ans, de juin 1999, le 17 dйcembre 1998, le 4 septembre 1998, en octobre 1999, un deuxiиme protocole, les six mois, а la veille du 50e anniversaire, doc. 8261, le 11 mars 1997, dans l’Avis n 190 (1995) тощо.

Також використовуються займенники й службові слова: elle, son, les, leur, ce, sur, des, en, de, par, pour, celui, aux, du, au тощо.

Прагматично забарвлені лексичні одиниці та лексичні одиниці, що набувають прагматичного забарвлення від взаємодії з контекстом і ситуацією спілкування, допомагають адресанту тексту-поправки виразити своє ставлення до фактів, подій і ситуацій, стосовно яких готується той чи інший проект документа, і вплинути певним чином на адресата. Серед них варто виділити:

дієслова: condamner, accuser, provoquer, bloquer, activer, soutenir, amйliorer;

іменники: massacre, crime, obstruction, victime, escalade, conflit, dйgradation, pauvretй, modification, assistance;

прикметники: catastrophique, total, essentiel, brutal, difficile, systйmatique, grave, concret;

прислівники: instamment, particuliиrement, positivement, pleinement;

словосполучення: кtre trиs prйoccupй, кtre alarmй, vive prйoccupation.

Використання в текстах-поправках до проектів офіційних документів ПАРЄ абстрактних іменників дозволяє їхнім авторам не тільки називати факти, події, явища та інші реалії з суспільного життя як окремої країни-члена РЄ, так і всієї світової спільноти, але й надавати їм певних суб’єктивно-емоційних оцінок:

Dans le projet de recommandation, а la fin du paragraphe 14.ii, insйrer les mots: “

ainsi qu’aux violences et massacres perpйtrйs par les forces serbes contre la population civile du Kosovo”

[Doc. 8308 Amendement 2].

Властивість оцінних прикметників виступати в ролі означення іменника, наявність в їхній семантиці суб’єктивно-оцінних значень дозволяє конкретизувати, звузити значення іменника, виразити потрібні почуття. Ступені порівняння прикметників дозволяють підсилити емоційну оцінку певного факту, події чи ситуації:

Dans le projet de rйsolution, paragraphe 8, remplacer les mots “, ainsi que cela se produit avec le systиme de la “dedovchtina” en Russie. Elle ” par le texte suivant: “

Le traitement cruel des nouveaux appelйs par des militaires plus anciens, en violation des codes militaires, tels que les cas de la “dedovchtina” en Russie, pose йgalement un grave problиme.” [Doc. 7979 Amendement 6].

Dans le projet de recommandation, paragraphe 11.ii, remplacer les mots “une lйgislation homogиne et compatible sur tout le territoire europйen” par:“

une lйgislation forte et compatible sur tout le territoire europйen et а renforcer le droit d’adopter une lйgislation nationale plus rigoureuse afin de protйger la santй du consommateur et а la sйcuritй alimentaire dans toute l’Europe.” [Doc. 8453 Amendement 10].

Характеризуючи ознаки перебігу процесу, дії чи стану, прислівники змінюють їхню інтенсивність і, таким чином, регулюють ступінь прагматичного впливу на адресата повідомлення. Ступені порівняння прислівників