МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

БЕЛЯЛОВ Талят Енверович

УДК 65: 336

МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ КОРПОРАТИВНОГО ТИПУ

Спеціальність 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Таврійському національному університеті ім. В.І. Вернадського.

Науковий

керівник:

Офіційні

опоненти:

Провідна

установа: |

Кандидат економічних наук, доцент, заслужений економіст Автономної республіки Крим Корчинський Володимир Євгенович, Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, доцент кафедри фінансів

Доктор економічних наук, професор

Єрмошенко Микола Миколайович,

ВНЗ “Національна академія управління”,

проректор з наукової роботи

Східноукраїнський національний університет ім. В.Даля, кафедра фінансів |

Захист відбудеться 30.05.2006 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.102.05 Київського національного університету технологій та дизайну МОН України за адресою: 01011, Київ, вул. Немировича-Данченка, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету технологій та дизайну МОН України за адресою: 01011, Київ, вул. Немировича-Данченка, 2.

Автореферат розісланий 28.04. 2006 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук,

професор Чубукова О.Ю.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Перехід економіки України до ринкових відносин призвів до змін і розвитку нових організаційно-правових форм господарювання більшості суб’єктів економічних взаємовідносин, суттєвої децентралізації управління, розширення прав підприємств у сфері фінансово-економічної діяльності. Відповідно до цих процесів зросла роль управління фінансовою діяльністю. Однак неефективне фінансове управління в корпоративних підприємствах України призвело до нестачі власних фінансових й інших ресурсів, постійного пошуку джерел фінансування. В той же час фінансові менеджери підприємств практично не використовують форми та методи раціонального використання обмежених за обсягом ресурсів.

Сучасний стан економічних реформ визначається розвитком нових форм господарсько-фінансової діяльності, пошуком нових підходів до ефективного управління фінансами корпоративних підприємств. Перед вітчизняними підприємствами постає проблема раціонального формування внутрішніх і зовнішніх фінансових відносин, ефективної організації та управління бізнес-процесами. Звичайно цього неможливо досягти без створення ефективних механізмів фінансового управління, розподілу фінансових ресурсів, удосконалення організаційно-правових форм, усунення внутрішніх та зовнішніх перешкод фінансовій діяльності.

У цих умовах в українській економіці відбуваються процеси активного пошуку нових організаційно-господарських форм і механізмів управління діяльністю підприємств корпоративного типу. Наукові дослідження у цих напрямках проводять відомі учені О.Г.Білоус, А.Е.Воронкова, В.В.Дорофієнко, М.М.Єрмошенко, С.А.Єрохін, І.В.Зятковський, С.М.Козьменко, О.Є.Кузьмін, В.М.Опарін й інші.

У зарубіжній науковій літературі з фінансового управління значна увага приділяється питанням ефективного використання структури власного капіталу, оборотності сукупних активів, оптимізації структури управління фінансами, розробки необхідних інструментів аналізу, механізмів регулювання, зокрема, оптимізації дебіторської заборгованості. Особливістю таких досліджень є те, що зарубіжні економісти розглядають діяльність корпоративних підприємств і проблем, пов’язаних з їхньою діяльністю, в умовах розвиненого ринку. Тому актуальність обраної теми досліджень полягає в розробці й практичному упровадженні підходів до вирішення вище згаданих проблем в ринкових умовах економіки України.

Проведений аналіз свідчить, що сучасний економічний стан більшості українських корпоративних підприємств характеризується за ознаками, які є типовими для перехідних процесів до ринкових умов господарювання, а саме, загальною фінансовою нестабільністю, циклічними фазами спаду і піднесення, галузевою депресією, незначним зростанням обсягів виробництва і продажів. За цих умов результати діяльності будь-якого підприємства зазнають суттєвих коливань. При цьому за будь-яких умов достатність обсягів фінансування повинно розглядатися як основний критерій стійкого розвитку кожного окремого підприємства.

У сучасній вітчизняній і зарубіжній науці та практиці протягом останніх двадцяти років сформувалися принципово нові підходи до аналізу проблем й організації управління фінансовою діяльністю підприємств корпоративного типу. Цьому сприяли розвиток фондових ринків, фінансових інструментів, механізмів і технологій забезпечення управлінської та фінансової діяльності, зокрема, нових інформаційних технологій. Ученими й фахівцями, котрі досліджують сфери управління, економіки й інформатизації створено низку спеціальних методів забезпечення цих видів діяльності. Так, проблеми організації й управління фінансовою діяльністю корпоративних підприємств досліджували такі українські фахівці й учені як О.В.Ареф’єва, Ю.М.Бажал, І.Р.Блажан, І.О.Бланк, Н.М.Внукова, Р.А.Герасименко, С.О.Гуткевич, М.П.Денисенко, В.Л.Дикань, Л.А.Костирко, О.Г.Мендрул, І.М.Писаревський, І.А.Павленко, В.Ф.Столяров, В.О.Ященко й російські та зарубіжні дослідники М.І.Баканов, І.Т.Балабанов, В.Беренс, А.А.Богданівська, З.Боді, В.В.Бочаров, Є.Ф.Брігхем, Дж. К. Ван Хорн, Г.Г.Виногоров, В.Є.Лєонтьєв, Р.Мертон, Р.Найт, П.М.Хавранек, А.Д.Шеремет та інші. Разом з тим багато аспектів фінансового менеджменту залишаються нерозкритими, потребують поглиблення розробки його теорії та методології. Це пов’язано з тим, що для умов розвитку ринкових реформ характерними є особливості в формуванні і застосуванні моделей та інструментів фінансового менеджменту.

Проведений аналіз засвідчив, що перехід до ринкових відносин корпоративних підприємств принципово неможливий без створення нових механізмів управління фінансовою діяльністю, які забезпечують її стійкість, гнучкість і сприйнятливість підприємств до змін кон’юнктури ринку. Необхідною умовою вирішення цих задач є науковий пошук, аналіз, узагальнення практики й обґрунтування нових підходів до фінансового управління, які можуть забезпечити підвищення ефективності виробництва шляхом використання підприємствами методів оптимізації й раціонального використання наявних фінансових ресурсів.

Таким чином, актуальність обраної теми полягає у комплексному розгляді питань формування, забезпечення й удосконалення механізму управління фінансовою діяльністю на засадах системного підходу. Це вимагає побудови концептуальних моделей і механізмів управління фінансовою діяльністю, створення методів і технологій забезпечення фінансового управління, передбачає виділення і розгляд проблем, вирішення яких сприятиме підвищенню ефективності управління фінансами.

Аналіз проблемних питань, які розглядаються у роботі, дослідження і розробка практичних підходів проводилась на підставі інформації й оцінки фінансово-господарської діяльності наступних підприємств:

· у сфері легкої промисловості: ВАТ “Сімферопольська шкіргалантерейна фабрика”; ВАТ “Текстерно”; ВАТ “Донтекстиль”;

· в інших сферах промисловості: ВАТ “Біомедскло”; ТОВ “Будскло-Трейдинг”.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Основні результати, теоретичні положення та висновки із проведеного дослідження були використані при виконанні робіт за тематичним науковим планом кафедри фінансів Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського науково-дослідної роботи “Розвиток фінансових інститутів та фінансування інвестиційного процесу” (номер державної реєстрації № 0101U005980). До звіту по цій роботі були включені розробки та пропозиції автора щодо удосконалення механізму управління фінансовою діяльністю підприємств корпоративного типу.

Мета і завдання дослідження. Відповідно до результатів проведеного автором аналізу проблем в управлінні фінансовою діяльністю вище вказаних підприємств метою даного дослідження визначено аналіз і розробку форм та методів удосконалення механізму управління фінансовою діяльністю підприємств корпоративного типу (закритих і відкритих акціонерних товариств) у галузі легкої промисловості України.

Відповідно до визначеної мети у поданих результатах дисертаційного дослідження були поставлені й вирішені наступні задачі:

· розкрито організаційно-правові засади й сучасний стан бізнес-середовища корпоративних підприємств у сфері легкої промисловості;

· уточнено зміст й удосконалено теоретичні визначення окремих категорій фінансового менеджменту, сутності та функцій організаційно-економічного ринкового механізму регулювання у фінансовому управлінні корпоративних підприємств;

· досліджено організаційно-правові форми й особливості формування структури капіталу корпоративних підприємств;

· досліджено вплив оборотності сукупних активів на ефективність управління фінансовою діяльністю;

· проведено аналіз та побудовано модель гібридної інформаційної системи й надано рекомендації щодо застосування інформаційних технологій в управлінні фінансовою діяльністю;

· удосконалено методичні підходи до оцінки оптимальної структури капіталу корпоративного підприємства;

· розроблено методичні підходи до оцінки можливих ресурсів фінансування заходів по підвищенню ефективності діяльності;

· удосконалено методику оцінки оптимального розміру дебіторської заборгованості.

Об’єктом дослідження у роботі визначено сукупність існуючих проблем, які виникають у процесі функціонування механізму управління фінансовою діяльністю підприємств корпоративного типу, зокрема, в легкій промисловості на сучасному етапі розвитку економіки України.

Предметом дослідження визначено форми і методи удосконалення організаційно-економічного механізму управління фінансовою діяльністю підприємств легкої промисловості корпоративного типу, а також способи і технології забезпечення його ефективного функціонування.

Методи дослідження. Основним методом, який використано у роботі є системний аналіз. В процесі вивчення фінансового стану корпоративних підприємств застосовано методи фінансового аналізу. Дослідження сутності процесів і визначення понять проводились на основі абстрактно-логічного методу. Удосконалення методичних підходів до оцінки оптимальної структури капіталу, прогнозування ресурсів фінансування планових заходів та оцінки оптимального розміру дебіторської заборгованості здійснено за допомогою економіко-математичного моделювання.

Інформаційною базою дослідження стали законодавчі та нормативно-правові акти України, які регулюють діяльність корпоративних підприємств, статистичні дані Держкомстату України, фінансова звітність акціонерних товариств, монографічні дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених, фахова література та періодичні видання.

Наукова новизна одержаних результатів. Системний підхід до управління фінансовою діяльністю корпоративних підприємств в умовах транзитивної економіки виявив коло нових проблем, сутність і шляхи вирішення яких розкрито у дисертаційному дослідженні. Тому основним науковим результатом проведеного дослідження є розвиток і поглиблення засад удосконалення механізму управління фінансовою діяльністю підприємств корпоративного типу, які мають певні особливості в порівнянні з іншими господарюючими суб’єктами. Найбільш суттєві наукові результати дисертаційного дослідження, які відрізняються новизною, такі:

вперше:

· розроблено механізм фінансового управління підприємства з використанням методів оптимізації власного капіталу і оборотності сукупних активів, що надає можливість кількісно визначати показники вивільнених фінансових ресурсів для фінансування планових заходів майбутніх періодів та контролю дебіторської заборгованості шляхом оптимізації її терміну і обсягів;

· розроблено математичну модель леверидж-ефекту, яка дозволяє: визначати оптимальні види і кількості нових виробничих ресурсів у структурі капіталу, які забезпечують виробничу програму; проводити оцінку обсягів продукції, яка може бути вироблена за виробничою програмою за обмеженості потрібних ресурсів; оцінювати джерела і розміри (частки) видів капіталу, котрі можуть залучатись на виконання такої програми; розраховувати оптимальний розмір прибутку від реалізації виробничої програми;

· запропоновано модель гібридної інформаційної системи забезпечення управління фінансовою діяльністю, яка дозволяє використовувати розподілену обробку даних із застосуванням персонально-спеціалізованих автоматизованих робочих місць (ПС-АРМ);

· розроблено математичну модель вартісної оцінки спожитої економічної інформації, яка надає можливість проводити оцінку максимальної ціни, котру може сплатити підприємство за отриману інформацію;

удосконалено:

· організаційно-економічний ринковий механізм управління фінансами, який включає організаційний блок (функції управління фінансами), організаційно-економічний блок (законодавча і нормативна база у вигляді фінансово-кредитних інструментів і важелів), блок забезпечення фінансовими ресурсами (фінансові посередники);

· методику оцінки необхідного обсягу вивільнених фінансових ресурсів, що дозволяє проводити фінансування планових заходів щодо підвищення ефективності господарської діяльності;

· математичну модель оптимізації дебіторської заборгованості, що надає можливість зменшувати вплив суб’єктивних оцінок на показники дебіторської заборгованості та обґрунтовувати кредитну політику підприємства;

дістало подальшого розвитку:

· визначення категорії “фінансовий менеджмент”, який розглядається як високоінтелектуальна інтегрована система знань, побудована на загальних засадах теорії управління і в процесі вирішення стратегічних, тактичних і оперативних завдань забезпечує прийняття ефективних управлінських рішень щодо формування, розподілу, використання та контролю фінансових ресурсів підприємства за мінімальних ризиків для його діяльності;

· визначення категорії “фінансовий механізм підприємства” як сукупності узгоджених між собою і утворених на основі прийнятої фінансової політики управлінських рішень, пов’язаних з ефективним формуванням, розподілом, використанням і контролем фінансових ресурсів та організацією обороту фінансових коштів підприємства;

· обґрунтування необхідності застосування сучасних програмних продуктів в практиці фінансового управління й аналізу фінансової діяльності на підприємствах корпоративного типу.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що їхнє використання у практичній діяльності корпоративних підприємств, зокрема, на ВАТ “Сімферопольська шкіргалантерейна фабрика” і ВАТ “Біомедскло” підвищило ефективність управління фінансовими ресурсами.

Системний розгляд сутності, засад і особливостей формування механізму управління фінансовою діяльністю корпоративних підприємств в умовах транзитивної економіки, розроблені структурно-функціональні й математичні моделі дають можливість формування нових практичних методів та технологій організації управління фінансами, заснованих на засадах оптимізації бізнес-процесів, економічно оптимального співвідношення чинників впливу, використовувати отримані результати при формуванні нових і удосконаленні діючих механізмів управління фінансовою діяльністю.

Комплексний підхід до розгляду методів оптимального управління і оптимізації структури капіталу, підвищення оборотності сукупних активів, удосконалення методичних підходів до розрахунку необхідних ресурсів для фінансування заходів майбутніх періодів, методів оцінки оптимальних терміну і розміру дебіторської заборгованості, застосування інформаційних технологій в управлінні сформували науковий підхід до вирішення проблем ефективного управління фінансовою діяльністю корпоративних підприємств в умовах обмежених ресурсів фінансування шляхом пошуку оптимальних управлінських рішень. Отримані результати можуть бути використані фінансовими менеджерами й керівниками підприємств у вигляді методик та методичних матеріалів у практичній роботі з організації та забезпечення управління фінансовою діяльністю в корпоративних підприємствах.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено персональний авторський підхід до вирішення наукового завдання – удосконалення механізму, форм і методів управління фінансами корпоративних підприємствах шляхом використання методів оптимізації і фінансового аналізу для забезпечення ефективного управління обмеженими ресурсами в умовах транзитивної економіки. Особистий внесок в інші праці, написані у співавторстві, наведено у списку джерел за темою дисертації.

Апробація результатів дослідження. Основні положення виконаного дослідження доповідалися автором на:

· VІ-й міжвузівській науково-практичній конференції “Проблеми розвитку фінансової системи України і Криму” (м. Сімферополь, березень 2004 р.);

· ІV-му Міжнародному науковому семінарі “Сучасні проблеми інформатики в управлінні, економіці, освіті” (м. Луцьк - оз. Свитязь – м. Київ, червень 2005 р.);

· Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів і студентів “Проблеми розвитку фінансової системи України” (м. Сімферополь, АРК, березень 2005р.);

· Всеукраїнській науково-методичній конференції “Сучасні аспекти фінансового управління економічними процесами” (м. Севастополь, АРК, вересень 2005 р.);

· ІV – й Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України” (м. Алушта, АРК, вересень 2005 р.).

Крім того, результати проведеного дослідження увійшли до курсу лекцій “Фінансовий менеджмент”, який читається у Таврійському національному університетові ім. В.І.Вернадського. Результати дисертаційних досліджень упроваджені на трьох підприємствах України: ВАТ “Біомедскло” (м. Житомир), ВАТ “Сімферопольська шкіргалантерейна фабрика” і ТОВ “Будскло-Трейдинг” (м. Константинівка Донецької області).

Наукові публікації. За темою дисертації у фахових виданнях опубліковано 7 праць загальним обсягом 3,3 д.а., з яких належить особисто автору 2,8 д.а.

Структура і зміст дисертації. Дисертація включає вступ, 3 розділи, 9 підрозділів, висновки, додаток і список використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 161 сторінка і включає 30 рисунків, 17 таблиць, 50 формул, один додаток, список використаних джерел із 191 найменування. Додатки розміщено на 2 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі “Теоретичні засади управління фінансовою діяльністю підприємств корпоративного типу” проведено комплексне дослідження бізнес-середовища діяльності корпоративних підприємств легкої промисловості та організаційно-правових засад сфери управління фінансами, розглянуто теоретичні засади фінансового менеджменту на корпоративних підприємствах, а також виявлено проблеми і тенденції сучасного розвитку управління фінансами на них.

Досліджено, що одним із чинників становлення вітчизняної моделі корпоративного управління й управління фінансами (як складової частини) є особливості процесу приватизації. Виявлено, що залучення фінансових ресурсів у вигляді банківських кредитів частково дозволяло б вирішувати проблему поповнення фінансових ресурсів підприємств сфери легкої промисловості, але нерентабельність і високі ризики в галузі стають завадою при їхньому залученні. Крім того, можливості національної банківської системи у сучасному стані її розвитку обмежені, оскільки банки у своїй більшості не здатні здійснювати довгострокове фінансування реального сектора економіки. Також виявлено, що фондові ринки були створені як інструменти приватизації і початкова торгівля на них була пов'язана з перерозподілом власності, тому у сучасному стані вони виконують роль вторинних ринків з притаманними для них функціями. Таким чином, для вітчизняних корпоративних підприємств у сучасному ринковому середовищі характерною є вимушена самодостатність фінансування.

Визначено, що в управлінні фінансовою діяльністю корпоративних підприємств у сучасних умовах обмеженості ресурсів виникають додаткові завдання, які пов’язані з підтримкою оптимальної структури капіталу та його ціни, оскільки основною метою таких підприємств в умовах відкритого розміщення акцій є збільшення доходності капіталу на одну акцію.

У процесі дослідження теоретичних засад фінансового менеджменту здобувачем уточнено визначення категорій “фінансовий менеджмент” і “фінансовий механізм” та запропоновано оригінальну структурну модель фінансового менеджменту. Також розроблена модель організаційно-економічного механізму управління фінансами, який відображає його як систему, з одного боку пов’язану з організаційно-правовими чинниками забезпечення і нормативними умовами регулювання діяльності, а з іншого, в процесі такої діяльності, - з ринками потреб, споживання і капіталу. В роботі показано, що механізм управління фінансовою діяльністю корпоративного підприємства є механізмом ринкової природи, організаційне забезпечення і регулювання у якому здійснюють фінансові посередники. Відповідно до цього, розроблено модель організаційно-економічного ринкового механізму управління фінансами.

Розглянуті проблеми та тенденції розвитку економіки довели необхідність продовження досліджень стосовно формування специфічного перехідного механізму управління фінансами підприємств. Особливістю цього механізму повинна стати його цілеспрямованість на оптимальне й ефективне використання структури власного капіталу та підвищення оборотності сукупних активів. Відповідно до цього здобувачем запропоновано модель механізму фінансового управління з використанням оптимізації власного капіталу і оборотності сукупних активів (рис. 1).

Рис. 1. Механізм фінансового управління

У другому розділі “Дослідження форм і методів управління фінансовою діяльністю корпоративних підприємств” проведено порівняльний аналіз організаційно-правових засад управління корпоративними підприємствами у різних країнах, досліджено чинники впливу оборотності сукупних активів на ефективність управління фінансовою діяльністю, виявлено та запропоновано застосовувати сучасні інформаційні технології у цьому виді управління.

Визначено, що модель корпоративного управління у США формувалася із врахуванням розвиненої ринкової системи, на основі розвинутого ринку капіталу й можливості широкого вибору різних фінансових інструментів. При цьому стійкий високий рівень розвитку промислових корпорацій і надійність акцій сприяли залученню додаткового капіталу. Промислові підприємства збільшували капітал, головним чином, за рахунок нових емісій акцій. Тому практично була відсутня необхідність у довгостроковому кредитуванні як способі збільшення основного капіталу.

Встановлено, що японські седани є самодостатніми, універсальними багатогалузевими економічними комплексами, які включають до своєї організаційної структури фінансові установи, торговельні фірми й виробничі підприємства, формуючи таким чином спектр галузей національного господарства. Система ієрархічного фінансового й управлінського контролю в японських седанах має форму вертикальної піраміди. Внутрішня фінансова взаємодія забезпечується Радою президентів, реалізацією спільних проектів, перехресним акціонуванням, формуванням єдиної мережі інформаційних ресурсів. У середині седанів діє принцип не конкуренції, а цілеспрямованої внутрішньої спеціалізації, за якої сфери діяльності утворюють взаємну монополію.

Для німецької моделі корпоративного управління характерною є традиційна інтеграція банків із промисловістю. Така інтеграція утворює стійкі горизонтальні промислово-фінансові об’єднання. Банки приймають участь не тільки у фінансуванні інвестиційних програм, але й в управлінні підприємствами.

Для виявлення тенденцій розвитку структури капіталу вітчизняних корпоративних підприємств проведено аналіз консолідованих балансів протягом 2000—2004 рр., за яким основна позитивна тенденція полягає у зростанні питомої ваги статутного капіталу при зменшенні величини непокритого збитку. У той же час низькою залишається питома вага довгострокових зобов’язань у структурі боргового капіталу, що свідчить про слабкий вплив банківської системи на потенціал підприємств, тобто неспроможність банків задовольнити їхні потреби у фінансових ресурсах для розширеного відтворення.

Враховуючи, що на сучасному етапі розвитку економіки України довгострокові кредити від вітчизняних банків є мінімальними, визначено, що доцільна модель фінансування активів корпоративних підприємств являє собою співвідношення власного і позикового (короткострокового) капіталу.

Доведено, що доцільним напрямком в управлінні запасами є їхня мінімізація у припустимих межах. Це сприятиме прискоренню оборотності сукупних активів і підвищенню на цій основі конкурентоспроможності. Дослідження сукупності аспектів, пов’язаних з оборотністю сукупних активів, дала підстави для розробки економічного механізму оперативного управління запасами, економічним важелем у якому є витрати і виторг, елементами - види виробничих запасів, а інструментами - планування, контроль і регулювання (рис. 2).

Упровадження у практику ВАТ “Сімферопольська шкіргалантерейна фабрика” цього механізму управління виробничими запасами за рекомендаціями здобувача показало позитивне прискорення оборотності активів і зростання ефективності управління запасами.

В процесі дослідження питань застосування інформаційних технологій в управлінні фінансовою діяльністю запропоновано модель поділу інформації за видами джерел для формування інформаційної бази підприємства, яка діє у сфері легкої промисловості. Розроблено модель гібридної інформаційної системи, котра ґрунтується на засадах концепції розподіленої обробки даних з використанням персональних спеціалізованих автоматизованих робочих місць (ПС-АРМ).

Рис. 2. Економічний механізм оперативного управління запасами

Проведено аналіз і виявлено сучасні програмні продукти, які можна рекомендувати для використання в практиці фінансового управління. Розроблено математичну модель за допомогою якої можливо провести оцінку максимальної ціни, котру підприємству доцільно сплатити за отриману інформацію. Розв’язання цієї задачі проведено шляхом визначення приросту доходу, який може бути отримано за рахунок використання придбаної інформації економічного змісту.

У третьому розділі “Удосконалення методів управління фінансовою діяльністю підприємств корпоративного типу” розроблено пропозиції щодо удосконалення методичних підходів до визначення оптимальної структури капіталу корпоративного підприємства, методику розрахунку фінансових ресурсів для фінансування заходів з підвищення ефективності господарської діяльності, а також метод розрахунку оптимального обсягу дебіторської заборгованості для такого підприємства.

На прикладі ВАТ “Сімферопольська шкіргалантерейна фабрика” виявлено, що некваліфіковане залучення позикового капіталу за несприятливих умов та тенденцій ринкового середовища, технічних і технологічних чинників виробництва, призвели до суттєвих диспропорцій у структурі капіталу та спричинили негативний вплив на рентабельність виробництва і в свою чергу - до зменшення власного капіталу у загальному об’ємі капіталу підприємства (рис. 3).

Вартість капіталу розглянуто як ціну сукупних елементів капіталу, які утворюють його структуру, а також з позиції доцільності формування за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел з метою ефективного використання в діяльності підприємства. За основний критерій для прийняття рішень щодо кредитування прийнято результат дії “леверидж-ефекту”. Здобувачем побудовано відповідну математична модель (1),

(1)

де PR - прибуток підприємства від реалізації виробничої програми до сплати податку та відсотків за залучений капітал;

WCp - загальний обсяг капіталу, який необхідний для даної виробничої програми;

Ui - множина усіх і-тих видів капіталу, які не обкладаються податком: на них діє податкова знижка (кредити й облігації).

Ліва частина рівняння (1) відображає рентабельність, тобто прибутковість капіталу підприємства, а права частина нерівності є вартістю залученого капіталу, а саме тих його видів, які не обкладаються подат-ком.

Ця формула дозволяє при подальшому розв’язанні рівнянь: визначити оптимальні види і кількості нових виробничих ресурсів, які упроваджуються за виробничою програмою; провести оцінку обсягів продукції, яка може випускатись у виробничій програмі; встановити джерела і розміри (частки) видів капіталу, які для цього можуть залучатись; розрахувати оптимальний розмір прибутку від реалізації виробничої програми.

Рис. 3. Вплив структури капіталу на рентабельність

Удосконалено методичні підходи до оцінки можливих фінансових ресурсів, необхідних для реалізації заходів майбутніх періодів з підвищення ефективності діяльності. Визначено джерела таких ресурсів: реінвестований прибуток, амортизаційні відрахування, дохід від реалізації акцій, вивільнені власні оборотні кошти, зовнішні джерела поповнення, власні ресурси, придбання по лізингу, лізингові платежі, банківські кредити, позикові джерела та умови можливого їхнього вивільнення.

Доведено, що обґрунтоване управлінське рішення щодо доцільності надання товарного кредиту та його розміру повинно ґрунтуватися на визначенні оптимального розміру дебіторської заборгованості. Виявлено оціночний критерій досягнення оптимальної політики, за яким граничні витрати від кредиту мають урівноважуватися граничними прибутками від зростаючих продажів. Визначено, що умови досягнення максимального ефекту кредитної політики можуть бути оцінені при співвідношенні результату реалізації політики з рівнем дебіторської заборгованості. Формалізовано гіпотезу щодо існування оптимальних умов дебіторської заборгованості за товари на підставі оцінки співвідношення надходжень від дії такої заборгованості та витрат на її утримання. За критерій, який поєднує кредитну політику і оптимальний розмір інвестицій у дебіторську заборгованість, прийнято кредитний період. Побудовано математичну модель й отримані окінцеві формули (2) і (3) для розрахунку оптимального розміру кредитного періоду й розміру дебіторської заборгованості.

(2) (3)

Запропонована модель надає можливість зменшити вплив суб’єктивних оцінок при визначенні цільових показників дебіторської заборгованості, а також обґрунтовано проводити кредитну політику на підприємстві.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичні узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової задачі - розробки механізму управління фінансовою діяльністю корпоративних підприємств, який має функціонувати в умовах ринкової економіки й обмежених ресурсів. Здійснене дисертаційне дослідження дало змогу дійти таких загальних висновків і обґрунтувати наступні пропозиції:

1. Виявлено, що одним із чинників становлення вітчизняної моделі корпоративного управління, у тому числі й управління фінансами є особливості процесу приватизації.

2. Встановлено, що залучення фінансових ресурсів у вигляді банківських кредитів частково дозволяло б вирішити проблему поповнення фінансових ресурсів підприємств легкої промисловості, але нерентабельність і високі ризики в цій галузі стають завадою при їхньому залученні. Крім того, можливості національної банківської системи у сучасному стані її розвитку обмежені, оскільки банки не здатні здійснювати довгострокове фінансування реального сектора економіки. Фондові ринки були створені як інструменти приватизації і початкова торгівля на них була пов'язана з перерозподілом власності, тому у сучасному стані вони виконують роль вторинних ринків з притаманними для них функціями. Таким чином, як результат для вітчизняних корпоративних підприємств, які працюють у ринковому середовищі, характерною рисою стає вимушена самодостатність фінансування.

3. Визначено, що в управлінні фінансовою діяльністю корпоративних підприємств у сучасних умовах обмеженості ресурсів виникають додаткові завдання, які пов’язані з підтримкою оптимальної структури капіталу та його ціни, оскільки основною метою таких підприємств в умовах відкритого розміщення акцій є збільшення доходності капіталу на одну акцію.

4. Дослідження розглянутих проблем та тенденцій розвитку економіки довели необхідність формування специфічного перехідного механізму управління фінансами, особливістю якого є цілеспрямованість на оптимальне й ефективне використання структури власного капіталу та підвищення оборотності сукупних активів. Відповідно до цього створено модель механізму фінансового управління з використанням оптимізації власного капіталу і оборотності сукупних активів.

5. Для виявлення тенденцій розвитку структури капіталу вітчизняних корпоративних підприємств проведено аналіз консолідованих балансів протягом 2000—2004 років. Враховуючи, що довгострокові позики і кредити вітчизняними банками практично не надаються, визначено, що доцільна модель фінансування активів корпоративних підприємств являє собою співвідношення власного і позикового (короткострокового) капіталу.

6. Визначено, що доцільним напрямком в управлінні запасами є їхня мінімізація у припустимих межах, що сприятиме прискоренню оборотності сукупних активів і підвищенню на цій основі конкурентоспроможності підприємства. Розроблено економічний механізм оперативного управління запасами, економічними важелями у якому є витрати і виторг, елементами - види виробничих запасів, а інструментами - планування, контроль і регулювання.

7. Розроблено модель гібридної інформаційної системи, яка ґрунтується на засадах концепції розподіленої обробки даних з використанням персональних спеціалізованих автоматизованих робочих місць (ПС-АРМ). Проведено аналіз і виявлено сучасні програмні продукти, що рекомендовані для використання в практиці фінансового управління.

8. Запропоновано математичну модель, за допомогою якої можливо проводити оцінку максимальної ціни, яку доцільно сплатити підприємству за отриману інформацію. Розв’язання цієї задачі проведено шляхом визначення приросту доходу, який може бути отримано за рахунок використання придбаної інформації економічного змісту.

9. Вартість капіталу розглянуто як ціну сукупних елементів капіталу, котрі утворюють його структуру, а також з позиції доцільності формування за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел з метою ефективного використання їх у фінансовій діяльності підприємства. За основний критерій для прийняття рішень стосовно кредитування прийнято результат дії “леверидж-ефекту”. Побудовано відповідну математичну модель, яка дозволяє: визначати оптимальні види і кількості нових ресурсів, встановлювати джерела і розміри (частки) видів капіталу, розраховувати оптимальний розмір прибутку від реалізації.

10. Удосконалено методичні підходи до оцінки можливих фінансових ресурсів, необхідних для реалізації заходів майбутніх періодів з підвищення ефективності фінансової діяльності.

11. Формалізовано гіпотезу існування оптимальних умов дебіторської заборгованості за товари на підставі оцінки співвідношення надходжень від впливу такої заборгованості та витрат на її утримання. Побудовано математичну модель й отримано кінцеві формули для розрахунку оптимального розміру кредитного періоду й розміру дебіторської заборгованості.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Белялов Т.Е. Аналіз форм і методів управління дебіторською заборгованістю у складі оперативних фінансових активів корпорації // Актуальні проблеми економіки. – 2005. - № 9 (51). - С. 30 – 36.

2. Белялов Т.Е. Інформаційні технології у забезпеченні розвитку фінансової діяльності підприємств корпоративного типу // Актуальні проблеми економіки. – 2005. - № 10 (52). - С. 25-32.

3. Белялов Т.Э., Корчинский В.Е. Совершенствование вексельного обращения - способ решения проблемы неплатежей в народном хозяйстве // Збірник наукових праць Української академії банківської справи, т. 5. - Суми, 2003. – С. 239 – 243 (автору належить розробка засад застосування вексельного обягу для вирішення проблеми неплатежів).

4. Белялов Т. Э. Транспортная составляющая логистической системы как приоритетное направление развития Автономной Республики Крым в сфере услуг// Культура народов Причерноморья – 2004. - № 56. - С. 141-145.

5. Белялов Т.Е. Форми і методи управління фінансовими вкладаннями корпоративних підприємств. //Культура народов Причерноморья. - 2005. - № 66. - С. 205-211.

6. Белялов Т.Э. Формирование эффективной стратегии коммерческо-сбытовой деятельности // Труды VI межвузовской (всеукраинской) научно-практической конференции.

7. Белялов Т.Е., Корчинський В.Є. Управління фінансовою діяльністю корпоративних підприємств // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки, т. 2. – 2005. - № 6(74). - С 87 – 91 (автору належать пропозиції щодо вдосконалення управління фінансовою діяльністю корпоративних підприємств).

АНОТАЦІЯ

Белялов Т.Е. Механізм управління фінансовою діяльністю підприємств корпоративного типу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами. – Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського. – Сімферополь, 2006.

Розглянуто особливості механізму управління фінансовою діяльністю корпоративних підприємств у транзитивній економіці при обмежених ресурсах. Виявлені і вирішені проблеми фінансового управління підприємств легкої промисловості корпоративного типу. За сучасного стану ринку в Україні характерною є вимушена самодостатність фінансування. Створено механізм фінансового управління з використанням оптимізації власного капіталу і оборотності сукупних активів. Досліджено вплив оборотності активів на стан фінансової діяльності, розроблено математичні моделі оптимізації структури капіталу й оптимального розміру дебіторської заборгованості.

Ключові слова: механізм, фінансове управління, власний капітал, оборотні активи, оптимізація, дебіторська заборгованість, інформаційні технології.

АННОТАЦИЯ

Белялов Т.Э. Механизм управления финансовой деятельностью предприятий корпоративного типа. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук за специальностью 08.06.01 – экономика, организация и управление предприятиями. – Таврический национальний университет им. В.И. Вернадского. – Симферополь, 2006.

Рассмотрены особенности механизма управления финансовой деятельностью корпоративных предприятий в транзитивной экономике при ограниченных ресурсах. Исследованы и решены проблемы финансового управления на предприятиях легкой промышленности корпоративного типа. В современном состоянии рынка характерна вынужденная самодостаточность финансирования. Предложен механизм финансового управления с использованием оптимизации собственного капитала и оборотности совокупных активов. Исследовано влияние оборотности активов, разработаны математические модели оптимизации структуры капитала и оптимального размера дебиторской задолженности.

Ключевые слова: механизм, финансовое управление, собственный капитал, оборотные активы, оптимизация, дебиторская задолженность, информационные технологии.

SUMMARY

Belyalov T.E. Mechanism of financial management of the enterprises of a corporate type. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences behind a specialty 08.06.01 – economics, enterprise establishment and management. – Vernadskiy Tavria National University. – 2006.

The features of mechanism of management by financial activity of corporate enterprises are considered in a transitional economy at the limited resources. Discovered and decided problems of financial management of enterprises of light industry. The forced independence of financing is characteristic in the modern market condition. The mechanism of financial management is created with the use of optimization of property asset and circulating of the combined assets. Influencing of circulating of assets is investigational; the mathematical models of optimization of capital and optimum size of account receivable structure are developed.

Keywords: mechanism, financial management, property asset, circulating assets, optimization, account receivable, information technologies.

Відповідальний за випуск

кандидат економічних наук, доцент

В.Є.Корчинський

Підписано до друку “__” “______” 2006 року.

Ум.-друк. арк. 0,9. Формат 60х90/16. Гарнітура Times.

Офс. друк. Наклад 100 прим. Замовлення №__.

Віддруковано _______