КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

БОРИСЕНКО Тамара Георгіївна

УДК 78: 371. 13

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ СПІЛЬНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Кіровоград – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті ім. К.Д. Ушинського, Міністерство освіти і науки України..

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Карпова Елла Едуардівна,

Південноукраїнський державний педагогічний

університет імені К.Д. Ушинського (м. Одеса),

завідувач кафедри дошкільної педагогіки

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор,

член-кореспондент АПН України

Бутенко Володимир Григорович,

Херсонський державний університет,

професор кафедри педагогіки і психології

кандидат педагогічних наук, доцент

Дергач Маргарита Альфрітівна,

Запорізький національний університет,

доцент кафедри педагогіки і психології

Провідна установа: Вінницький державний педагогічний університет імені

М. Коцюбинського, кафедра педагогіки, Міністерство

освіти і науки України, м. Вінниця

Захист відбудеться 10 лютого 2006 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К .053.02 у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка 1.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка ).

Автореферат розісланий 9 січня 2006 р.

Учений секретар

cпеціалізованої вченої ради Т.Я. Довга

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження та ступінь наукової розробки теми. У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті підкреслюється, що держава повинна сприяти становленню демократичної системи навчання та виховання, забезпечувати вставлення зв’язків між освітою й суспільством. Актуальність дослідження полягає в підготовці спеціалістів, які могли б вирішувати проблему виховання нової генерації людей, здатних до продуктивної взаємодії й співпраці; в необхідності підвищення духовної культури молодого покоління в умовах загальноосвітньої школи. Саме в спільній навчальній діяльності учнів відбувається становлення кожного з них як повноцінного суб’єкта навчання.

Реалізація окреслених завдань висуває нові вимоги до змісту професійної підготовки вчителя, зокрема його професійної компетентності щодо використання освітніх технологій, інтерактивних форм та методів навчання, спрямованих на навчання учнів співпраці.

Аналіз сучасної теорії і практики художньо-естетичної освіти молоді засвідчує складність існуючого стану організації спільної навчальної діяльності учнів на уроках музики в загальноосвітній школі. В умовах професійної підготовки майбутніх учителів музики існує ряд суперечностей, зокрема: між зростаючими вимогами професійної культури вчителів і належної готовності до організації спільної навчальної діяльності учнів; між програмними вимогами курсу навчальної дисципліни з музики щодо розвитку комунікативного потенціалу учнів та недостатнім методичним забезпеченням; між усвідомленням студентами важливості організації спільної навчальної діяльності учнів та недостатнім досвідом її реалізації; між теоретичними поняттями та уявленнями студентів та їх ефективної підготовки до практики.

Окремі аспекти спільної діяльності вчителя та учнів висвітлені в психології та педагогіці в межах визначення професійної майстерності й педагогічної творчості вчителя (В. Демидова, Ю. Львова, В. Радул та ін.); чинників, що впливають на ефективність педагогічної діяльності вчителя (Д. Бородій, В. Власенко, А. Маркова, М. Сметанський та ін.); особливостей індивідуального стилю діяльності педагога (М. Євтух, Н. Кузьміна, В. Федько та ін.); стилю керівництва, педагогічного спілкування (І. Бех, О. Киричук, М. Поташник, В. Семиченко та ін.); педагогічної естетики (В. Бутенко, В. Дряпіка, С. Мельничук, В.Писаренко, О. Щолокова та ін.). Особливості спільної діяльності вчителя й учнів на уроці та в позашкільній роботі розглядаються в працях О. Білої, І. Гапійчук, Л. Коваль та ін.

Проблема взаємодії у спільній діяльності має давню традицію в соціальній педагогіці та психології (Л. Авраменко, Г. Андрєєва, Л. Міщик, та ін.). Вона вирішувалася в аспекті дослідження малих груп, колективу (К. Абульханова-Славська, А. Петровський, В. Шпалінський та інші). На думку дослідників, спільна діяльність виступає важливою умовою формування в особистості моральних якостей, чинником оптимізації, підвищення продуктивності самої діяльності.

Отже, підготовка майбутніх учителів до організації спільної навчальної діяльності учнів на уроках виявляється як інновація їх професійної діяльності, є чинником її ефективності.

Особливе місце у виховному процесі, розвиткові спеціальних і творчих здібностей школярів посідає урок музики. Питання якості підготовки вчителів до професійно-педагогічної діяльності на уроках музики розглядаються у працях А. Бойко, Ю. Мальованого, Н. Савченко. Педагоги-музиканти обговорюють питання щодо найбільш продуктивних методів, прийомів виховання особистості учня засобами естетичного, морального й духовного в музичному мистецтві (Е. Абдуллін, Ю. Алієв, О. Рудницька,); висвітлюються питання методики музичного виховання в окремих видах музичної діяльності школярів, в організації шкільного хорового колективу (О. Апраксіна, В. Бєлобородова, О. Ростовський,), специфіки підготовки до професійної діяльності вчителя музики у зв’язку з організацією певних видів музичної діяльності учнів (Л. Арчажникова, М. Лещенко, М. Моісєєва та ін.). Педагогічні умови забезпечення співпраці вчителя й учнів на уроках музики визначено в дослідженні Е. Печерської, Т. Кононенко.

Водночас, дослідники переважно зосереджують увагу на формах взаємодії вчителя й учнів, однак підготовка майбутніх учителів до організації спільної навчальної діяльності учнів на уроках музики ще не була предметом спеціального розгляду. Актуальність проблеми, її недостатнє теоретичне й методичне обґрунтування, а також необхідність підготовки методичних рекомендацій стосовно успішності розв’язання зазначених питань зумовили вибір теми дослідження: “Підготовка майбутнього вчителя музики до організації спільної навчальної діяльності учнів”.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану Республіканського вищого навчального закладу “Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) за темою “Розробка інноваційних технологій підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності в умовах полікультурного освітнього простору” (№0103U004597), а також є складовою частиною тематичного плану кафедри дошкільної педагогіки Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського “Педагогічні засади варіативної системи підготовки фахівців у вищій школі у сучасних умовах” (№ 0101U006953). Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.К.Д. Ушинського та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №7 від 23.09.2003 р.).

Об’єктом дослідження є процес професійної підготовки майбутніх учителів музики у вищих педагогічних навчальних закладах, а предметом – педагогічні умови підготовки майбутніх учителів музики до організації спільної навчальної діяльності учнів.

Мета дослідження полягає у визначенні сутності й необхідності спільної навчальної діяльності учнів у сучасних умовах загальноосвітньої школи, обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності педагогічних умов підготовки майбутніх учителів музики до організації такої діяльності.

В основу дослідження покладена гіпотеза про те, що професійна підготовка майбутніх учителів музики до організації спільної навчальної діяльності учнів буде ефективною за таких педагогічних умов:–

формування у майбутніх учителів музики зацікавленого ставлення до організації спільної навчальної діяльності учнів;–

ознайомлення майбутніх учителів зі змістом спільної навчальної діяльності учнів на уроках музики;–

оволодіння майбутніми вчителями способами організації спільної діяльності учнів на уроках музики;–

опанування майбутніми вчителями методами поетапної організації спільної навчальної діяльності учнів на уроках музики.–

стимулювання творчої активності майбутніх учителів музики у ході організації спільної навчальної діяльності учнів.

Відповідно до предмета, мети й висунутої гіпотези визначено такі завдання дослідження:

1. З’ясувати й теоретично обґрунтувати сутність поняття “організація спільної навчальної діяльності учнів” та специфіку роботи викладача музики за схемою “вчитель – учень – група учнів”.

2. Вивчити стан та особливості підготовки майбутніх учителів музики до організації спільної навчальної діяльності учнів.

3. Теоретично розробити та експериментально перевірити педагогічні умови, що забезпечують ефективність підготовки майбутніх учителів музики до організації спільної навчальної діяльності учнів.

4. Укласти програму спеціального курсу та методичні рекомендації щодо підготовки майбутніх учителів музики до організації спільної навчальної діяльності школярів на уроках музики та експериментально перевірити їх ефективність.

Методологічну основу дослідження становили загальнофілософські положен-ня про особистість, розвиток її свідомості та діяльності, наукові положення про спільну навчальну діяльність, її організацію та роль у формуванні світогляду особистості, функції вчителя музики в організації спільної навчальної діяльності учнів.

Теоретичну основу дослідження склали положення з психології про єдність свідомості й діяльності в розвитку особистості (Н. Дьоміна, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн), про природу діяльності, спілкування та їх роль у розвиткові особистості (Г. Андрєєва, О. Бодальов, Л. Буєва, Т. Матіс), механізми спільної діяльності (К. Абульханова-Славська, І. Грабська, Я. Коломінський, Л. Кондрашова, Р. Нємов, О. Петровський); з культурології – про виховну та пізнавальну природу музичного мистецтва (Е. Абдуллін, Г. Ананченко, Е. Печерська, О. Ростовський, О. Рудницька, Г. Шевченко, А. Щербо та ін.); з педагогіки – про якість професійної підготовки майбутнього вчителя (З. Курлянд, А. Ліненко, О. Олексюк, Л. Хомич).

Вагоме значення мали роботи науковців, присвячені якості підготовки майбутнього вчителя до професійної (Е. Карпова, В. Нечаєв, В. Семиченко, В. Сластьонін) та навчальної (В. Давидов, Д. Ельконін, Г. Щукіна) діяльності; проблемам формування організаторських здібностей школярів (О. Абдулліна, Н. Кузьміна, Л. Уманський), удосконаленню організаційних форм взаємодії з учнями (І. Бех, С. Гончаренко, В. Крутецький).

Методи дослідження. Дослідження проводилося на засадах використання комплексної методики. На теоретичному рівні вона містила аналіз та узагальнення інформації з предмета дослідження, що представлено в наукових джерелах та нормативній документації. На цих засадах з’ясовувалася сутність спільної навчальної діяльності учнів, зміст професійної діяльності вчителя музики, що визначає його вміння організовувати спільну навчальну діяльність учнів на уроках, показники, що характеризують його підготовленість до вирішення означеного завдання. На емпіричному рівні з метою виявлення рівнів підготовки майбутніх учителів музики до організації спільної діяльності учнів, дослідження ефективності запропонованого змісту й методики його опанування використовувалися методи аналізу продуктів діяльності студентів, спостереження, тестування, анкетування, педагогічний експеримент. При якісній та кількісній обробці емпіричних даних використовувалися статистичні методи.

Етапи та експериментальна база дослідження. Дисертаційне дослідження проводилось упродовж 1996-2005 рр. і складалося з кількох етапів науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі (1996-1998 рр.) здійснювалася пошукова робота, спрямована на визначення та конкретизацію об’єкта й предмета дослідження, вивчався стан розробленості аналізованої проблеми, використовувався комплекс досліджуваних процедур, спрямований на аналіз діяльності вчителів музики, уточнювалися мета, завдання, методи, вивчалась та узагальнювалася педагогічна й методична література.

На другому етапі (1999-2000 рр.) проходив констатувальний експеримент, у якому оцінювалася вірогідність психолого-педагогічних засобів розвитку вмінь, навичок студентів до організації спільної навчальної діяльності учнів на уроках музики, встановлювалися рівні розвитку взаємодії й фактори її детермінації.

Третій етап дослідження (2000-2005 рр.) був присвячений уточненню й перевірці результатів формувального експерименту. У процесі вивчення спецкурсу “Організація спільної навчальної діяльності учнів на уроках музики у школі” й педагогічної практики збиралася інформація стосовно динаміки набуття студентами умінь та навичок щодо організації спільної навчальної діяльності учнів. На основі узагальнених та оброблених за допомогою статистичних методів обробки даних було зроблено остаточні висновки й визначено перспективні кроки щодо подальшого удосконалення підготовки майбутніх учителів музики.

Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі Республіканського вищого навчального закладу “Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Мелітопольського державного педагогічного університету, Південноукраїн-сько-го державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського, Кримського республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти та Одеського обласного інституту післядипломної освіти.

Наукова новизна зумовлена тим, що вперше обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів музики до організації спільної навчальної діяльності учнів; набуло подальшого розвитку визначення сутності “спільна навчальна діяльність учнів”; доповнено методику формування у майбутніх учителів музики важливих характеристик професійної діяльності, що пов’язана з організацією спільної навчальної діяльності учнів на уроках.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено зміст та методику підготовки майбутніх учителів музики з зазначеної професійної діяльності; обґрунтовано етапи її організації; визначено компоненти професійної компетентності вчителів музики на основі показників та критеріїв оцінки їх підготовки до організації спільної навчальної діяльності учнів на уроках.

Практична цінність дослідження полягає в розробці й упровадженні педагогічних умов підготовки студентів до організації спільної діяльності учнів на уроках музики; укладанні програми, методичних рекомендацій з підготовки майбутніх учителів музики до організації зазначеної діяльності, визначенні критеріїв, показників, рівнів професійної компетентності, котрі забезпечують реалізацію означеної підготовки.

Висновки й теоретичні положення дослідження можуть бути використані: у навчальних закладах професійної підготовки всіх рівнів акредитації при створенні навчальних програм з дисциплін педагогіки, методики музичного виховання, педагогічної майстерності, як складовий компонент післядипломної освіти й підвищення кваліфікації вчителів музики.

Вірогідність та обґрунтованість наукових результатів забезпечено використанням при розробці методології дослідження загальновизнаних у науці постулатів, створенням методики дослідження, адекватної до предмета й завдань дослідження, репрезентативністю вибірки досліджуваних, різноманіт-ністю аналізу експериментальних даних, отриманих у ході констатувального та формувального експериментів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й висновки дослідження обговорювались і отримали позитивну оцінку на засіданні кафедр педагогіки та теорії, історії музики і гри на музичних інструментах Кримського гуманітарного університету (довідка №1 від 15.03.05р.); кафедри методики музичного виховання та хорового диригування Інституту мистецтв (довідка №62 від 21.01.05 р.) та кафедри дошкільного виховання Південноукраїнського державного університету ім. К.Д. Ушинського (витяг з протоколу №11 від 27.05.03 р.); кафедри музичного виховання Мелітопольського державного педагогічного університету (протокол №10 від 21.05.03 р.); кафедри народнопісенного мистецтва Кримського державного інженерно-педагогічного університету (довідка 07.7-08/50 від 19.01.05р.). Наукові положення та спецкурс “Організація спільної навчальної діяльності учнів на уроках музики у школі” впроваджено у навчально-виховний процес Кримського гуманітарного університету (довідка №15/01-26, від 12 01.05 р.).

Основні результати дослідження виголошені на міжнародних науково-практичних конференціях “Международное сотрудничество в сфере образования: итоги и перспективы на пороге XXI в.” (Ялта, 1998 р.), “Международное сотрудничество в сфере образования: итоги и перспективы на пороге XXI в.” (Ялта, 1999 р.); Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Актуальні проблеми початкової школи та підготовки вчителів” (Київ, 1998 р.), “Проблеми музично-естетичного виховання підростаючого покоління на сучасному етапі” (Кіровоград, 1999 р.), “Непрерывная профессиональная подготовка педагогических кадров гуманитарного профиля: теория, практика, перспективы” (Ялта, 2000 р.), “Професіоналізм педагога” (Ялта, 2003 р.), “Професіоналізм педагога (проективна педагогіка: питання теорії та практики)” (Ялта, 2004 р.); міжвузівських науково-практичних конференціях “Проблеми підготовки вчителя початкових класів у контексті надбань сучасної педагогічної науки і освіти” (Чернігів, 1999 р.).

Публікації. Результати дослідницької роботи, основні висновки й рекомендації за темою дослідження відображено в 13 одноосібних наукових та науково-методичних працях, серед них 2 – у програмно-методичних матеріалах, 6 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 5 – у матеріалах конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (209 найменувань праць вітчизняних та зарубіжних авторів), 19 додатків, які містять первісні дані з результатами діагностичних зрізів, тексти методик, що були використані в експерименті (обсяг – 50 сторінок). Основний зміст дисертації викладено на 188 сторінках, проілюстровано 5 таблицями і 4 рисунками. Загальний обсяг роботи – 260 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, з’ясовується ступінь розробленості проблеми в науковій літературі, визначаються об’єкт та предмет дослідження, мета роботи, формуються гіпотеза й основні завдання, характеризується її теоретична й практична значущість, охарактеризовано їх вірогідність, наведено відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження та публікації.

Зміст першого розділу роботи – “Підготовка майбутнього вчителя музики до організації спільної навчальної діяльності учнів як науково-педагогічна проблема” – включає аналіз наукових досліджень з проблеми підготовки вчителя до організації спільної навчальної діяльності учнів, з’ясування сутності організації спільної навчальної діяльності учнів та особливості її організації на уроках музики, визначення ролі та функції вчителя музики в організації зазначеної діяльності, діагностику стану підготовленості майбутнього вчителя музики до організації спільної навчальної діяльності учнів.

Теоретичний аналіз сучасних психолого-педагогічних досліджень (К. Абульханової-Славської, С. Максименко, В. Семиченко та ін.) дає підстави стверджувати, що навчання у спільній діяльності учнів є альтернативним щодо традиційної системи навчання. Специфіка його полягає в тому, що вчитель створює атмосферу, яка забезпечує творче навчання, зіставлення й обмін засобів предметних перетворень через розподіл їх між учасниками діяльності.

Однією з актуальних проблем сучасної школи є розвиток в учнів уміння співпрацювати, діяти спільно. Забезпечення цієї мети пов’язане з умінням учителя організовувати спільну навчальну діяльність учнів. Це сприяє зміні особистості учнів, гуманізації їх стосунків: віра в можливості один одного, визнання унікальності кожного, свобода вибору, взаємоповага, допомога, співчуття тощо.

Аналіз сучасної педагогічної теорії щодо проблем спільної навчальної діяльності та осмислення її у ракурсі досліджуваної теми дозволив визначити спільну навчальну діяльність учнів на уроках музики як особливу форму організації вчителем процесу шкільного навчання, основою котрої є активна взаємодія та взаєморозуміння її учасників, що опосередковані досвідом навчальної діяльності учнів і спрямовані на досягнення спільної мети.

У процесі ознайомлення з сучасними документами, збірниками інструкцій, програмами для загальноосвітніх шкіл, ми звертаємо увагу на необхідність сприяння підготовці молоді до діяльності, що проявляється у взаємодії з іншими її учасниками, підвищення мотивації учнів до навчання. Щоб забезпечити вчителем взаємозв’язок “вчитель > учень > група учнів”, який дає високу результативність організації спільної навчальної діяльності учнів, слід організовувати навчання шляхом використання активних методів, творчо переносити набуті знання, вміння й навички в соціокультурну діяльність, формувати та розвивати комунікативні якості учнів, управляти та корегувати пізнавальну діяльність, організовувати оцінну діяльність.

Важливість організаційних умінь учителя підкреслює багато дослідників (Т. Щербан, А. Щербо, О. Яковліва та ін.), розглядаючи їх як обов’язковий складник професійної підготовки й компетентності.

У дослідженні теоретично обґрунтовані функції вчителя музики в організації спільної навчальної діяльності учнів (організаторська, навчальна, комунікативна, корегуюча).

Одне з головних питань, що розв’язують науковці, досліджуючи процес підготовки майбутнього вчителя у вищій школі, пов’язане з визначенням ефективності тієї чи іншої пропонованої моделі підготовки. Найчастіше для визначення цього питання обирається певний показник успішності підготовки майбутніх учителів.

За основу такого показника ми приймаємо професійну компетентність майбутнього вчителя музики щодо організації й проведення спільної навчальної діяльності учнів, і розглядаємо її як окремий складник його загальної професійної компетентності. Відповідно до розуміння компетентності, що обґрунтовує Р. Стернберг, у роботі за основу береться така дефініція: професійна компетентність майбутнього вчителя є узагальнюючим показником його теоретичної й практичної підготовленості до виконання професійної діяльності, пов’язаної з вихованням і навчанням іншої людини. Вирішення завдань музично-естетичного виховання, зокрема, питання організації вчителем спільної навчальної діяльності учнів, суттєво обмежує й конкретизує простір його професійної компетентності.

Структурними компонентами досліджуваної професійної компетентності вчителя музики виступають:– 

база знань (когнітивно-імперативний компонент);– 

система дій (операційно-діяльнісний компонент), котра забезпечує практичне вирішення завдань його професійної діяльності як учителя музики стосовно організації на уроках спільної навчальної діяльності учнів;– 

зацікавленість у здійсненні цієї діяльності (мотиваційний компонент);– 

рефлексія професійної діяльності.

Показниками мотиваційного компоненту вважаємо: – 

зацікавленість і спроможність студентів використовувати на уроках інтерактивні форми діяльності; – 

прагнення організовувати навчальну діяльність учнів за схемою “вчитель – учень – група (підгрупа) учнів”;– 

пошук і використання на уроках таких змістовних форм діяльності, котрі вимагають колективної роботи учнів, стимулюють пошук спільного рішення запропонованих завдань.

З урахуванням вимог державного стандарту початкової й загальної середньої освіти доробок науковців і практиків зміст когнітивно-імперативного компоненту професійної компетентності вчителя музики в означеному аспекті виявляється в таких показниках, як обізнаність:– 

із сучасними моделями навчальної діяльності учнів, засобами її організації;– 

із феноменом спільної навчальної діяльності учнів, його формами, показниками й особливостями прояву на уроках музики;–

із шляхами, принципами й засобами організації спільної навчальної діяльності учнів на уроці музики.

Операційно-діяльнісний компонент виявляється в таких показниках, як уміння:–

визначити підготовленість учнів до самостійної навчальної діяльності та діяльності в групі;–

контролювати й корегувати чинники, що впливають на ефективність індивідуальної групової навчальної діяльності учнів;–

розробляти, планувати та впроваджувати спільну навчальну діяльність учнів на уроках музики.

Наступний компонент – здатність до рефлексії професійної діяльності – визначається в кількісних показниках: низький, середній та високий рівні прояву.

У процесі дослідження виокремлено чотири рівні підготовленості респондентів до організації спільної навчальної діяльності учнів: високий, достатній, середній та низький. До високого рівня підготовленості респондентів ми зарахували тих, хто виявив:–

глибокі знання й уміння поетапно організовувати спільну навчальну діяльність учнів;–

уміння розробити критерії оцінювання організації спільної навчальної діяльності учнів у певному розділі уроку;–

удосконалення свого досвіду організації зазначеної діяльності учнів, уміння застосувати певну схему взаємодії.

До достатнього рівня підготовленості належали респонденти, які виявили:–

добрі знання й уміння організації спільної навчальної діяльності учнів на кожному етапі її реалізації;–

уміння виявити асистентів груп та підготувати їх до організації певного виду зазначеної діяльності учнів;–

уміння визначити й застосувати схему взаємодії груп, що найбільш підходить у цьому випадку діяльності.

До середнього рівня підготовленості ми віднесли респондентів, котрі виявили:–

деякі сумніви у визначенні критеріїв оцінювання для учнів у певних видах їх спільної навчальної діяльності на уроці (недостатнє знання самого музичного матеріалу);–

недостатнє уміння втілити цей матеріал у певну спільну навчальну діяльність учнів (“відкриття” учнів, їх пошук);–

невпевнене втілення певної схеми взаємодії учнів на певному етапі і в певному розділі уроку.

До низького рівня підготовленості належали респонденти, які виявили: –

невміння розподілити завдання між учнями (ролі) для ефективного проведення їх спільної навчальної діяльності;– 

неволодіння схемами взаємодії, незнання етапів організації певної діяльності;– 

відсутність досвіду організації спільної навчальної діяльності учнів.

Аналіз стану сучасної підготовки вчителів музики та діагностика підготовленості студентів до організації спільної навчальної діяльності учнів виявила недостатню ефективність наявної системи підготовки вчителів музики до впровадження в навчальний процес зазначеного виду діяльності, що дозволило визначити головні вектори такої підготовки: озброєння студентів знаннями типології ставлення учнів один до одного та вчителя до учнів; оволодіння методами організації та стилями керування навчальною взаємодією в системі “учень - учень”, “учень - група учнів”; опанування педагогічними заходами та прийомам щодо організації спільної навчальної діяльності учнів; оволодіння інтерактивними методами, котрі стимулюють взаємодію учнів у класі.

У другому розділі “Педагогічні умови ефективної підготовки майбутнього вчителя музики до організації спільної навчальної діяльності учнів” визначено зміст педагогічних умов, які необхідні для підготовки майбутнього вчителя музики до організації спільної навчальної діяльності учнів, надано методи її поетапної організації, перевірено ефективність запропонованих педагогічних умов підготовки майбутнього вчителя музики до організації спільної навчальної діяльності учнів шляхом проведення експерименту.

Становлення компетентності майбутніх учителів музики щодо організації спільної навчальної діяльності учнів на уроках об’єктивно детермінується найбільш суттєвими характеристиками навчального процесу – педагогічними умовами, до яких включаємо:–

формування у майбутніх учителів зацікавленого ставлення до організації спільної навчальної діяльності учнів;–

ознайомлення майбутніх учителів зі змістом спільної навчальної діяльності школярів на уроках музики;–

оволодіння майбутніми вчителями способами організації спільної навчальної діяльності учнів на уроках (комунікативні, інформаційно-дидактичні, креативні тощо);–

опанування майбутніми вчителями методами поетапної організації спільної навчальної діяльності школярів на уроках музики;–

стимулювання творчої активності майбутнього вчителя у ході підготовки студентів до організації спільної навчальної діяльності учнів (рис. ).

Рис. 1. Педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів музики до організації спільної навчальної діяльності учнів

Програма дослідження включала в себе проведення формувального експе-рименту, який передбачав перевірку ефективності запропонованих нами педагогічних умов у підготовці студентів-майбутніх учителів музики до організації спільної навчальної діяльності учнів. Для досягнення цього був розрозблений та впроваджений у навчальну систему вищого навчального педагогічного закладу спецкурс “Організація спільної навчальної діяльності учнів на уроках музики у школі”. Робота з означеної діяльності проводилася в межах спецкурсу, на індивідуальних уроках з фахових дисциплін та в педагогічній практиці студентів у школі.

У процесі формувального експерименту студенти вчилися розподіляти заходи з організації спільної навчальної діяльності учнів, визначати завдання учням на кожному етапі організації цієї діяльності (керуванні, наставництві, партнерстві). Після виконання кожного завдання зазначеної діяльності, проводився його аналіз, що сприяло корекції переважної більшості майбутніх дій студентів (бесіда, опитування, анкетування, вивчення планів-конспектів, щоденника спостережень з практики). Відбувалося формування у майбутніх учителів музики зацікавленого ставлення до організації спільної навчальної діяльності учнів, що реалізувалося за такими напрямами: стимуляція особистісних мотивів, формування уявлень та понять, розвиток інтересу та активізація уваги студентів на організації спільної навчальної діяльності учнів. Формуванню вмінь, необхідних для організації занять у формі імітаційного моделювання ситуацій спільної навчальної діяльності учнів, сприяло обговорення й захист студентами своїх проектів зазначеної діяльності. Вони усвідомлювали власний досвід організації спільної навчальної діяльності учнів, спрямований на розв’язання навчальних завдань уроку, набували навички поетапної організації.

Результатами такої діяльності виступали: більш глибокі знання студентів з організації спільної навчальної діяльності учнів на уроках музики у школі, оволодіння студентами інтерактивними прийомами роботи з учнями, опанування ними суб’єктно-орієнтованими підходами під час науково-дослідницької роботи.

Узагальнення результатів формувального експерименту здійснювалося на основі методів статистичної обробки і порівняльного аналізу. Результати експерименту підтверджують, що застосування ефективних прийомів організації спільної навчальної діяльності учнів з метою реалізації навчальних завдань являє собою важливий дидактичний засіб, який позитивно впливає на якість професійної підготовки майбутніх учителів музики (табл. 1).

Студенти експериментальних груп, порівняно із студентами контрольних груп, вдало визначали й конкретизували мету спільної навчальної діяльності учнів, аналізували і планували прийоми, методи її організації, приділяли увагу підготовці своїх асистентів, ознайомлювали їх із особливостями та засобами організації такої діяльності.

Таблиця 1

Динаміка професійної підготовленості майбутніх учителів музики до організації спільної навчальної діяльності учнів
(за даними формувального експерименту)

Параметр | Рівні | Контрольна група | Експериментальна група

Початок експерим. | Завершення

експерим. | Початок

експерим. | Завершення

експерим. | % | Ку(х) | % | Ку(х) | % | Ку(х) | % | Ку(х) | Професійна компетентність [ ? (К+О) : 2] | Високий | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 19,2 | 0,88 | Достатній | 1,5 | 0,53 | 5,8 | 0,56 | 3,4 | 0,57 | 68,9 | 0,67 | Середній | 81,5 | 0,45 | 79,6 | 0,45 | 79,4 | 0,45 | 10,9 | 0,43 | Низький | 17 | 0,22 | 14,6 | 0,23 | 17,2 | 0,22 | 1 | 0,12 | Разом | 100 | 0,41 | 100 | 0,42 | 100 | 0,41 | 100 | 0,68

У процесі дослідження спостерігалося значне збільшення кількості студентів, які позитивно ставилися до організації спільної навчальної діяльності учнів на уроках музики. Результати контрольного зрізу після формувального експерименту виявили значні зміни у сформованості компонентів компетентності майбутніх учителів музики в експериментальній групі. Більшість студентів (68,9виявили достатній рівень досліджуваного параметру, на початку експерименту цей показник складав 3,4У контрольній групі більшість студентів залишилась на середньому рівні: до експерименту – 81,5після – 79,6

Дослідно-експериментальним шляхом доведено, що після завершення формувального експерименту значно зменшилась кількість студентів низького рівня як за когнітивно-імперативним, так і за операційно-діяльнісним компонентами. Якщо в експериментальній групі середнє значення коефіцієнта успішності після експерименту становило 0,68, то у контрольній групі це значення склало 0,42.

Порівняльне дослідження засвідчило суттєві переваги показників експериментальної групи над контрольної і дозволило зробити висновок про ефективність запропонованих педагогічних умов підготовки майбутнього вчителя музики до організації спільної навчальної діяльності учнів.

У загальних висновках викладено результати наукового дослідження проблеми підготовки майбутнього вчителя музики до організації спільної навчальної діяльності учнів.

1. У дисертації підкреслено, що підготовка майбутнього вчителя музики до організації спільної навчальної діяльності учнів є актуальною проблемою не лише соціально-культурологічного життя суспільства, але й теорії і практики професійної освіти. Сучасна школа висуває нові вимоги до змісту професійної підготовки вчителя, зокрема до його спроможності використовувати нові освітні технології, інтерактивні форми й методи навчання, спрямовані на становлення кожного учня як повноцінного суб’єкта навчально-виховного процесу.

2. Аналіз стану підготовки майбутніх учителів до організації спільної навчальної діяльності учнів в теорії та практиці роботи вищої школи, діагностика професійної компетентності молодих учителів музики з досліджуваного параметру педагогічної діяльності виявили, що існує суперечність між сучасними вимогами суспільства до системи освіти та рівнем здобутих знань, сформованих умінь і набутих навичок, необхідних для виконання майбутніми вчителями музики в школі досліджуваного аспекту професійної діяльності.

3. Теоретичний пошук дозволив констатувати, що спільна навчальна діяльність на уроках музики – це особлива форма організації вчителем процесу навчання, основою якого є взаємодія, взаєморозуміння її учасників, що опосередковані індивідуальним досвідом навчальної діяльності й спрямовані на досягнення спільного результату. В умовах уроку музики у школі організація вчителем спільної навчальної діяльності учнів обумовлюється особливостями змісту музичного навчального матеріалу та метою, яку передбачено досягти за його допомогою. Спільна навчальна діяльність учнів на уроках музики є засобом підвищення ефективності їх музичного розвитку та виховання.

4. За результатами дослідження вдалося виявити, що здатність майбутніх учителів музики до організації спільної навчальної діяльності школярів на уроках є складовою частиною їх загальної професійної компетентності, яка конкретизує теоретичну й практичну підготовленість студентів до організації означеної діяльності в умовах уроку музики у загальноосвітній школі. Структурними компонентами цієї компетентності є: база знань (когнітивно-імперативний компонент) та система дій (операційно-діяльнісний компонент), зацікавленість у здійсненні цієї діяльності (мотиваційний компонент), рефлексія професійної діяльності, що забезпечують практичне вирішення педагогічних завдань майбутнього вчителя музики щодо організації на уроках спільної навчальної діяльності учнів.

5. У дисертації зазначено, що змістом когнітивно-імперативного компоненту є обізнаність майбутніх учителів із: феноменом спільної навчальної діяльності учнів, його формами, показниками та особливостями прояву на уроках музики; сучасними моделями навчальної діяльності учнів, засобами їх організації; шляхами, методами й принципами організації спільної навчальної діяльності учнів на уроках музики у школі. Операційно-діяльнісний компонент виявляється в умінні майбутніх учителів: визначати підготовленість учнів до реалізації навчальної діяльності самостійно та в групі; контролювати й корегувати чинники, що впливають на ефективність індивідуальної та групової діяльності учнів; розробляти, планувати та впроваджувати спільну навчальну діяльність учнів на уроках музики.

6. Обґрунтовано критерії та показники, необхідні для діагностики стану професійної підготовленості майбутніх учителів до організації спільної навчальної діяльності учнів. У дисертації знайшли розробку такі критерії: обізнаність у предметі та засобах професійної діяльності (вимір ступеня інформованості); спроможність організовувати спільну навчальну діяльність учнів (вимір ступеня практичної навченості).

7. Дослідження питання педагогічного забезпечення підготовки майбутніх учителів до організації спільної навчальної діяльності учнів на уроках музики дозволило виокремити професійні та методичні аспекти, обґрунтувати педагогічні умови ефективної організації навчально процесу вищого педагогічного навчального закладу щодо підготовки майбутніх учителів музики до організації на уроках спільної навчальної діяльності учнів. Виявлено, що такий процес буде успішно реалізовуватися за таких педагогічних умов: а) формування у майбутніх учителів музики зацікавленого ставлення до організації спільної навчальної діяльності учнів; б) ознайомлення майбутніх учителів зі змістом основних форм спільної навчальної діяльності школярів на уроках музики; в) оволодіння майбутніми вчителями способами організації спільної навчальної діяльності учнів на уроках (комунікативні, інформаційно-дидактичні, креатині тощо); г) оволодіння майбутніми вчителями методами поетапної організації спільної навчальної діяльності школярів на уроках музики у школі; д) стимулювання творчої активності майбутнього вчителя у ході підготовки до організації спільної навчальної діяльності учнів.

8. Авторкою дослідження розроблено програму спецкурсу “Організація спільної навчальної діяльності учнів на уроках музики у школі”, спрямовану на підготовку студентів до організації зазначеної діяльності учнів на уроках, а також методичні рекомендації щодо оволодіння студентами у процесі вивчення спецкурсу та проходження педагогічної практики методами організації спільної навчальної діяльності учнів, методикою її поетапної організації.

9. Результати формувального експерименту засвідчили зростання професійної підготовленості майбутніх учителів до організації спільної навчальної діяльності учнів на уроках музики. Дані контрольного зрізу підтвердили ефективність запропонованої методики (різниця середнього показника успішності 0,3). Це дає підстави вважати, що вихідна методологія є правильною, визначені завдання реалізовані, гіпотезу дослідження підтверджено, а мету – досягнуто. Отже, сукупність одержаних наукових висновків та практичних рекомендацій має важливе значення для теорії й практики підготовки майбутніх учителів музики до організації спільної навчальної діяльності учнів на уроках.

Дослідження не вичерпує всіх питань, пов’язаних з вивченням можливостей організації спільної навчальної діяльності учнів, підвищенням її ефективності, якості підготовки майбутніх учителів музики до її здійснення. Уважається необхідним удосконалювати технологію підготовки майбутнього вчителя музики, що передбачає нове бачення результатів праці вчителя в навчанні та оцінки її ефективності. В перспективі матеріали даного дослідження можуть бути основою для розробки проблем організації спільної навчальної діяльності учнів та удосконалення професіоналізму вчителя музики.

Основний зміст дисертації висвітлено в таких публікаціях:

1. Борисенко Т.Г. Підготовка майбутніх учителів музики до організації спільної навчальної діяльності учнів // Методичні рекомендації. – Ялта: РВВ КГУ, 2005. -36с.

2. Борисенко Т.Г. Організація спільної навчальної діяльності учнів на уроках музики у школі // Програма спецкурсу. – Ялта: РВВ КДГІ, 2001. -12с.

3. Борисенко Т.Г. Місце інновацій у професійній підготовці майбутнього педагога-музиканта // КДПУ ім. В. Винниченка, — Кіровоград, 1999. – С. .

4. Борисенко Т.Г. Оволодіння методичними прийомами організації спільної навчальної діяльності учнів – один з напрямків професійної підготовки майбутніх учителів музики // Педагогіка вищої та середньої школи / Збірник наукових праць №11, Криворізький державний педагогічний університет. – Кривий Ріг, 2005. – С. 81-92.

5. Борисенко Т.Г. Проблема педагогического общения и способы ее решения // Проблеми сучасної педагогічної освіти: Сер.: Педагогіка і психологія. – 3б. статей. Ч.1, вип..2 – К.: Пед. преса, 2000. – С. 108-112.

6. Борисенко Т.Г. Проблема підготовки вчителя початкових класів до інновацій в педагогічному спілкуванні // Вісник ЧДПУ ім.Т.Г.Шевченка, Вип.1., — Чернігів, 1999. – С. 7-8.

7. Борисенко Т.Г. Подготовка будущих специалистов к педагогическому общению // Проблеми сучасної педагогічної освіти: Сер.: Педагогіка і психологія. – 3б. статей. Ч.1, вип.1 – К.: Пед. преса, 2000. – С. 78-82.

8. Борисенко Т.Г. Удосконалення професійної підготовки майбутнього вчителя музики до організації спільної навчальної діяльності учнів // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка №21. – Житомир, 2005. – С. 82-84.

9. Борисенко Т.Г. Щодо питання підготовки майбутніх учителів музики до організації спільної навчальної діяльності учнів // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Професіоналізм педагога (Проективна педагогіка: питання теорії та практики)”, присвяченої 60-річчю Кримського державного гуманітарного інституту, Ялта: РВВ КДГІ, 2004. – С. .

10. Борисенко Т.Г. Некоторые особенности педагогического общения в многонациональном регионе // Альманах КГГИ: Сборник научных работ профессорско-преподавательского состава и студентов // По материалам научно-практической конференции Крымского государственного гуманитарного института “ІІІ Неделя науки”: Вып.3.— Ялта: РИО КГГИ, 2000. — С. 8-9.

11. Борисенко Т.Г. Организация совместной деятельности учителя и учеников на уроках музыки как фактор оптимизации учебного процесса // Альманах КГГИ: Сборник научных работ профессорско-преподавательского состава и студентов // По материалам научно-практической конференции Крымского государственного гуманитарного института “ІV Неделя науки”: Вып.4.— Ялта: РИО КГГИ, 2002.— С. 9-10.

12. Борисенко Т.Г. Подготовка студентов к организации совместной деятельности учеников на уроках как одно из приоритетных направлений профессионального образования // Альманах КГГИ: Сборник научных работ профессорско-преподавательского состава и студентов // По материалам научно-практической конференции Крымского государственного гуманитарного института “V Неделя науки”: Вып.5.— Ялта: РИО КГГИ, 2003.— С. 8-9.

13. Борисенко Т.Г. Пути формирования коммуникативных навыков в школе третьего тысячелетия // Альманах КГГИ: Сборник научных работ профессорско-преподавательского состава и студентов // По материалам научно-практической конференции Крымского государственного гуманитарного института “ІІ Неделя науки”: Вып. 2.— Ялта: РИО КГГИ, 1999.— С. 7-8.

Анотація

Борисенко Т.Г. Підготовка майбутнього вчителя музики до організації спільної навчальної діяльності учнів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти. Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка. – Кіровоград, 2006.

Дисертацію присвячено дослідженню підготовки майбутніх учителів музики до організації спільної навчальної діяльності учнів. На підставі теоретичного аналізу наукової літератури з проблеми спільної навчальної діяльності визначено особливості її організації з учнями на уроках музики, професійну компетентність учителя щодо організації такої діяльності. Підготовку майбутніх учителів музики до організації спільної навчальної діяльності учнів обґрунтовуємо педагогічними умовами, що забезпечують її ефективність.

Уперше обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів музики до організації спільної навчальної діяльності учнів; розглянуто досвід організації зазначеної діяльності як складову частину професійної підготовки майбутніх учителів музики. Оволодіння методами поетапної організації даної діяльності на уроках музики виступає однією з педагогічних умов, що забезпечує успішність підготовки майбутніх учителів музики до організації спільної навчальної діяльності учнів.

Ключові слова: організація, спільна навчальна діяльність, професійна підготовка, педагогічні умови.

Аннотация

Борисенко Т.Г. Подготовка будущего учителя музыки к организации совместной учебной деятельности учащихся. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. Кировоградский государственный педагогический университет имени Владимира Винниченка. – Кировоград, – 2006.

Диссертация посвящена исследованию проблемы подготовки будущих учителей музыки к организации совместной учебной деятельности учащихся. На основе теоретического анализа научной литературы по проблеме совместной и учебной деятельности определены особенности организации совместной учебной деятельности учащихся на уроках музыки, профессиональная компетентность учителя относительно ее организации. Подготовку будущих учителей музыки к данной деятельности обосновываем педагогическими условиями, обеспечивающими ее эффективность.

Установлено, что профессиональная компетентность студентов-выпускников в организации совместной учебной деятельности учащихся на уроках музыки в общеобразовательной школе не получает надлежащего воплощения при обучении в вузе.