ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
”ЗАПОРІЗЬКИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО ТА МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ”

БОВА тЕТЯНА ВЯЧЕСЛАВІВНА

УДК 658.115.6

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ
НА МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Запоріжжя – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Гуманітарному університеті “Запорізький інститут державного та муніципального управління”.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

Дацій Олександр Іванович,

Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління”,
проректор з наукової роботи.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Поважний Олександр Станіславович,
Донецький державний університет управління,

завідувач кафедри фінансів;

кандидат економічних наук, доцент

Семенов Андрій Григорович,

Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління”,
доцент кафедри економіки підприємства та маркетингу.

Провідна установа – Інститут економіки промисловості НАН України, науково-дослідний центр інформаційних технологій, м. Донецьк.

Захист відбудеться 21 вересня 2006 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.127.01 у Гуманітарному університеті “Запорізький інститут державного та муніципального управління” за адресою: 69002, м. Запоріжжя,
вул. Жуковського, 70-б, ауд. 125.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та муніципального управління” за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

Автореферат розіслано 18 серпня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.А. Ільяшенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасне машинобудування є наукоємною галуззю промисловості. Але відсутність чітко функціонуючих організаційних систем управління розробкою, освоєнням та випуском нової продукції не дає змогу повною мірою задовольняти щоразу вищі вимоги споживачів, через що за багатьма позиціями можна говорити про низький рівень конкурентоспроможності продукції машинобудівних підприємств та відсутність інноваційної основи забезпечення ефективної роботи в майбутньому.

Із розвитком нових інформаційних технологій відбуваються зміни в технології управління, що стосуються процесів обґрунтування і прийняття рішень, а також організації їх виконання. Тому інформація в ринкових умовах стала відігравати вирішальну роль при організації управління на машинобудівних підприємствах.

У нових умовах господарювання машинобудівні підприємства повинні в основу планування виробництва закладати всю бізнес-технологію від пошуку замовників на продукцію, дослідження ринку, необхідності залучення інвесторів (у тому числі часто під значні відсотки), організацію виробництва і завантаження обладнання, синхронізацію з ними поставок сировини, допоміжних матеріалів, комплектуючих – до доставки готової продукції замовнику, лише після отримання якої він оплачує продукцію. Практично відсутні передплати замовлень, тому вимоги до дотримання термінів, кількості та якості продукції непомірно зросли.

В цих умовах найважливішою проблемою в управлінні машинобудівним підприємством як виробничо-економічною системою є своєчасна розробка та прийняття управлінських рішень як реакції на зміни економічної ситуації на ринку та в зовнішньому середовищі. Крім того висока вартість інформаційних систем, у тому числі корпоративних, що являє собою суму від декількох десятків до сотень тисяч доларів, а також зацікавленість інвесторів у найшвидшій окупності вкладених коштів, робить необхідним поетапне впровадження інформаційних систем для аналізу ситуації й підготовки рішень в організаційному управлінні підприємствами.

Ці обставини висувають перед інформаційними системами, що забезпечують прийняття управлінських рішень, особливо жорсткі вимоги щодо строків підготовки, повноти аналізу й надійності інформації. Особливо актуальним стало одночасне функціонування декількох різнорідних систем у межах єдиного технологічного процесу обробки інформації.

Проблемам організаційно-інформаційного забезпечення діяльності підприємств присвячені дослідження таких вітчизняних учених: З. Банашака, В. Бочарникова, О. Дація, С. Карпенка, О. Кучерова, М. Мельника, Л. Мельника, Ю. Мінаєва, Г. Осовської, Л. Павленка, А. Павлова, В. Павловського, О. Поважного, В. Пономаренка, В. Попова, А. Семенова, А. Ступицького, Р. Шерстюка та ін. Серед зарубіжних учених слід відзначити праці Р. Антоні, І. Вінера, В. Глушкова, Г. Громова, В. Канигіна, О. Махлупа, М. Месаровича, М. Паркера, М. Пората, Д. Рокарта, К. Шеннона та ін. При всій важливості проведених досліджень окремі аспекти формування ефективної організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах залишаються невирішеними. Так, до теперішнього часу особливостям формування організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах в умовах перехідної економіки України приділяється недостатня увага як у теоретичному, так і в практичному плані. Потребують подальшого дослідження проблеми оцінки економічної ефективності функціонування організаційно-інформаційних систем управління на машинобудівних підприємствах, вдосконалення принципів, форм і моделей, розробки нових наукових підходів та практичних рекомендацій щодо інформаційного забезпечення діяльності підприємства. Це зумовлює актуальність теми дисертаційної роботи та її практичну значущість для подальшого розвитку машинобудівних підприємств.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження були отримані в межах наукової теми Гуманітарного університету „Запорізький інститут державного та муніципального управління” “Організаційно-економічний механізм функціонування підприємницьких структур – системи ціноутворення, фінансово-кредитних відносин, страхування” (номер державної реєстрації 0102U003197). Роль автора полягає в розробці методичних основ формування організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних, методичних і практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах. Для досягнення поставленої мети були вирішені такі основні завдання:

- досліджено науково-теоретичні засади організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах;

- здійснено аналіз адаптації машинобудівних підприємств до нових умов господарювання з метою визначення впливу організаційно-інформаційної системи управління на ефективність їх діяльності;

- розроблено модель організаційно-інформаційної системи машинобудівного підприємства;

- запропоновано формування організаційно-інформаційної системи машинобудівних підприємств на основі методу “критичні фактори успіху”;

- удосконалено планування витрат на експлуатацію організаційно-інформаційної системи управління шляхом розробки економіко-математичної моделі залежності динаміки витрат від часу їх здійснення;

- розроблено показник оцінки економічної ефективності від впровадження організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах.

Об’єктом дослідження є процеси формування організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні основи і практичні аспекти підвищення ефективності організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах.

Методи дослідження. Теоретичною основою роботи стали наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі управління підприємством та інформаційного забезпечення його діяльності. Правове поле дослідження становлять чинні законодавчі та нормативні документи, що регламентують діяльність вітчизняних підприємств. Інформаційною базою дослідження є результати проведених автором наукових досліджень, офіційні статистичні матеріали.

У процесі дослідження використовувалися методи: абстрактно-логічний (при дослідженні науково-теоретичних засад функціонування організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах); економічного аналізу (для здійснення аналізу адаптації машинобудівних підприємств до нових умов господарювання та економічної ефективності впровадження організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах); розрахунково-конструктивний (при обґрунтуванні необхідності інформаційного забезпечення діяльності підприємства); графічний (для узагальнення аналітичного матеріалу та побудови моделі формування організаційно-інформаційної системи на машинобудівних підприємствах); економіко-математичного моделювання (при розробці моделі залежності динаміки витрат від часу їх здійснення) тощо.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в такому:

уперше:

- розроблено матрицю впливу сформованої організаційно-інформаційної системи підприємства на тип управління, яка визначає рівні управління та контролю;

- запропоновано формування організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах на основі методу “критичні фактори успіху”, суть якого полягає у виявленні найбільш критичних для розвитку підприємства дій та здійсненні заходів, спрямованих на підвищення рівня їх виконання;

удосконалено:

- модель організаційно-інформаційної системи машинобудівного підприємства через визначення взаємозв’язків функціональних підсистем, які використовують інформаційні потоки з постачання, виробництва та збуту продукції;

- систему планування витрат на експлуатацію організаційно-інформаційної системи управління шляхом застосування економіко-математичної моделі залежності динаміки витрат від часу їх здійснення;

- оцінку ефективності впровадження організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах через показник, що враховує економічний ефект у сфері управління, виробництва і реалізації продукції;

набуло подальшого розвитку:

- тлумачення сутності поняття “інформаційні ресурси підприємства” як складової організаційно-інформаційної системи управління підприємством під якими слід розуміти матеріалізовані знання, що є об'єктом зберігання, перетворення і поширення в системах соціальних комунікацій, які можуть бути задіяні з метою визначення і досягнення певного кінцевого стану керованого розвитку.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблені в дисертації підходи, способи й отримані результати є методичною основою формування організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах на основі використання принципів та методів управління інформаційними ресурсами, інформаційними інноваціями і розвитком підприємства.

Результати дослідження використано у діяльності підприємств м. Запоріжжя та Запорізької обласної державної адміністрації, що підтверджується відповідними документами: ТОВ “Українська промислово-енергетична компанія” (акт упровадження № 1123 від 10.02.2006 р.), ЗАТ “Юг-Індустрія” (акт упровадження № від 10.03.2006 р.), ЗАТ “Енергосоюз” (акт упровадження № 03-256 від 10.03.2006 р.), ТОВ “Прем’єр Фінанс” (акт упровадження № 245/2-14 від 10.02.2006 р.), ТОВ “Український капітал” (акт упровадження № 843-7 від 10.01.2006 р.).

Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та муніципального управління” за програмами підготовки студентів економічних спеціальностей при викладанні дисциплін: “Економіка підприємства”, „Управління підприємствами”, “Мікроекономіка”, “Стратегічний менеджмент” (дов. № 698-02 від 03.04.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного дослідження з удосконалення організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах. Внесок здобувача в колективно опубліковані праці конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Отримані результати наукового дослідження, висновки та пропозиції доповідалися, обговорювалися й одержали схвалення на науково-практичних конференціях “Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах”, м. Черкаси (2005 р.), “Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні”, м. Дніпропетровськ (2005 р.), “Наука та інновації – 2005”, м. Дніпропетровськ (2005 р.), “Методологія сучасних досліджень соціальних, економічних та психологічних проблем регіону”, м. Донецьк (2000 р.), “Економка підприємства: проблеми теорії та практики”, м. Дніпропетровськ (2003 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в 10 наукових працях, з яких 5 – у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій – 3,4 обл. вид. арк., з яких особисто автору належать 3,0 обл. вид. арк.

Структура і обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Її повний обсяг становить 202 сторінки і включає 27 рисунків, 18 таблиць, список використаних джерел з 144 найменувань та 12 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі – “Науково-теоретичні засади організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах” – розглядаються основні теоретичні положення щодо економічної сутності та значення інформації та інформаційних ресурсів, засади економічної
оцінки організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах.

Поява перших організаційно-інформаційних систем управління підприємствами припадає на 1960-ті рр. Вони стали наслідком дії декількох факторів, а саме: розвитку комп'ютерної і програмної технологій, наукових досліджень у провідних університетах і наукових центрах; зростання потреби інформаційного забезпечення процесу прийняття рішень для керівників організацій; бажання менеджерів мати більш адекватну інформаційну картину діяльності їх підприємства; посилення конкуренції на ринку промислової продукції. Наступні десятиліття характеризувалися розширенням досліджень у галузі інформаційних систем і зростанням кількості підприємств, що застосовують такі системи на практиці як у промисловості в цілому, так і в машинобудуванні зокрема.

Керівники сучасних машинобудівних підприємств у процесі своєї діяльності мають справу з реальністю, що з інформаційної точки зору характеризується зростаючим обсягом інформації, яка надходить як із внутрішнього, так і із зовнішнього середовища. Використання сучасних технічних засобів одержання інформації значно збільшило швидкість інформаційних потоків і їх багатоканальність. Можна припустити, що в майбутньому цей процес буде розвиватися в геометричній прогресії. Інші проблеми, з якими стикаються керівники, полягають у обмеженості людських можливостей сприйняття великих масивів інформації, з одного боку, та такого її рівня, який би забезпечив прийняття ефективних управлінських рішень, з іншого. Із цим нерозривно пов'язане прагнення надати інформації структурованого вигляду, що дає змогу перетворити її у регульовані інформаційні потоки всередині організації системи управління. Такі інформаційні потоки потребують впровадження в повсякденну діяльність підприємств у зв’язку з процесами проектування організації, її стратегічного управління й організації. Тим самим виникає необхідність створення системи, що забезпечує координацію і задає напрями поширення інформації в підприємстві. Подібна система повинна швидко реагувати на оперативні проблеми. В сучасних умовах надзвичайно високої конкуренції це має забезпечити досягнення успіху.

Встановлено, що визначення інформаційних ресурсів нерозривно пов'язане з поняттям “інформація”. При цьому під інформацією слід розуміти знання, включене безпосередньо в комунікаційний процес. Взагалі є три форми існування знань: кваліфікація – знання, невідділені від людей (досвід, уміння людини здійснювати ту або іншу корисну роботу); уречевлені знання - матеріалізовані в результатах їх кінцевого використання (техніка, технологія, матеріали й препарати, організаційні форми й системи); знання, зафіксовані на будь-якому носії.

На наш погляд, інформаційні ресурси підприємства слід розглядати як інформаційні засоби (роз'яснювальні, описові, ознайомлювальні), що можуть бути задіяні з метою визначення й досягнення певного кінцевого стану керованого розвитку. Як такі засоби розглядаються матеріалізовані знання, що є об'єктом зберігання, перетворення й поширення в системах соціальних комунікацій. У свою чергу, інформаційні ресурси як матеріалізовані знання, включені в процес комунікації, мають елемент несподіванки й необхідні для визначення та реалізації поставленої мети управління.

Інформаційні ресурси мають унікальні властивості, які в узагальненому вигляді можуть бути зведені до такого: на відміну від інших матеріальних ресурсів інформаційний ресурс практично невичерпний, у міру розвитку суспільства й збільшення споживання знань він має тенденцію до зростання; інформаційний ресурс не зношується від уживання; використання його одним споживачем не перешкоджає його використанню іншими; у міру його використання він не зникає, а зберігається і навіть примножується; легко транспортується за допомогою нових інформаційних технологій. На підставі наведеного визначення в дисертації запропонована така структура інформаційних ресурсів (рис. 1).

Встановлено, що, на відміну від традиційного підходу до менеджменту, коли інформаційні ресурси відіграють допоміжну роль і є додатком до структури організації, при ситуаційному підході до управління організаційна
структура і система управлінської інформації зливаються воєдино. Цим забезпечується функціонування організаційно-інформаційної системи управління підприємством. Однак без належного контролю ця система буде втрачати ефективність. По суті, організаційно-інформаційна система управління має структуру, яка складається з організації підприємства, забезпечення інформаційними ресурсами та контролю.

Рис. 1. Структура інформаційних ресурсів

Вплив сформованої організаційно-інформаційної системи підприємства на відповідний тип управління визначається залежністю, наведеною в матриці (рис. 2). Ситуація на підприємствах може бути розглянута за двома основними напрямами: рівня залежності управління підприємством від організаційно-інформаційної системи (ОІС) при здійсненні своєї діяльності (горизонтальна вісь) і рівня контролю ОІС на підприємстві (вертикальна вісь).

Рівень контролю ОІС на підприємстві | ВИСОКИЙ | “Традиційний” | “Каркас”

НИЗЬКИЙ | “Опортуністичний” | “Складний”

НИЗЬКИЙ | ВИСОКИЙ

Рівень залежності управління підприємством від ОІС

Рис. 2. Матриця впливу організаційно-інформаційної системи
на тип управління підприємством

Характеристика зазначених типів управління зводиться до такого. При традиційному типі ситуація характеризує централізований контроль над організаційно-інформаційною системою. При цьому використовують ОІС виключно для поліпшення ефективності системи управління.

Каркасний тип характеризується високим рівнем контролю і станом, коли
ОІС є важливою частиною оперативної діяльності. Якщо відбудуться збої в організаційно-інформаційній системі, то на підприємстві знизиться ефективність управління.

Опортуністичний тип передбачає низький рівень централізованого контролю, який дає можливість менеджерам задовольняти свої локальні пріоритети, але ОІС в цілому не є вкрай важливою для підприємства. Розвиток системи відбувається лише на основі контактів між користувачами, а не на основі своєї організації. Така ситуація характеризується управлінням, заснованим на досягненні короткострокових цілей, здатних привнести поліпшення в окремі сфери
діяльності.

Складний тип характеризується низьким рівнем централізованого контролю поряд із прямою залежністю управління підприємством від організаційно-інформаційної системи.

У другому розділі – “Сучасний стан функціонування організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах” – проведено аналіз адаптації машинобудівних підприємств до нових умов господарювання з метою розробки моделі та обґрунтування критеріїв формування структури організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах.

В Запорізькій області було здійснено анкетування й опитування керівників машинобудівних підприємств. У вибірку ввійшло 14 підприємств. За результатами дослідження всі підприємства були поділені на дві групи за станом: стабільний, нестабільний.

У цілому результати проведеного анкетування дають змогу зробити висновки, що для машинобудівних підприємств м. Запорожжя, відповідно до діючої на них стратегії розвитку, управлінських рішень, активна модель поведінки в нових умовах господарювання більш властива підприємствам першої групи, консервативна – підприємствам другої групи.

В узагальненому вигляді фактори, що обмежують зростання виробництва й адаптаційних можливостей машинобудівних підприємств шляхом їх ранжирування, наведені в табл. 1.

Виходячи з даних таблиці, фактор “неналежний рівень розвитку організаційно- інформаційної системи управління підприємства” є сьомим за рівнем стримування розвитку підприємств. Недооцінювання цього елементу негативно впливає на рівень ефективності їх діяльності.

Для прийняття управлінських рішень на машинобудівних підприємствах слід використовувати організаційно-інформаційну систему. Загалом організаційно-інформаційну систему підприємством слід розуміти як сукупність організаційно-функціональних підсистем підприємства, які використовують відповідні інформаційні потоки в середині системи.

Таблиця 1

Оцінка факторів, що обмежують зростання виробництва і адаптаційних можливостей машинобудівних підприємств, за рівнем їх значимості

Місце фактора за рівнем його значущості в цілому по галузі | Машинобудівні підприємства*

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14

1. Недостача обігових коштів | 1 | 2 | 3 | 2 | - | 2 | 1 | 1 | 1 | - | 1 | - | 4

2. Загальна економічна і політична нестабільність | 4 | 1 | 1 | - | - | 3 | 2 | - | - | 1 | - | 1 | 1 | 1

3. Високі ціни на паливно-енергетичні ресурси | 2 | - | - | 3 | - | - | 3 | 3 | 2 | 3 | 4 | 2 | 3 | -

4. Високий рівень оподаткування | 3 | 4 | - | 1 | - | - | 6 | 1 | - | 2 | - | 1 | 2 | -

5. Високі ціни на сировину, матеріали тощо | - | - | 5 | - | - | - | - | 2 | 3 | 4 | 4 | - | 3 | -

6. Недостача устаткування, промислових потужностей | - | - | - | 4 | 2 | - | - | 4 | - | - | - | 3 | 5 | -

7. Неналежний рівень розвитку організаційно-інформаційної системи управління підприємством | - | - | - | - | 1 | - | - | - | 3 | - | - | 2 | - | -

8. Неплатоспроможність замовника | - | 3 | 2 | - | - | - | 5 | - | - | - | - | - | - | -

9. Труднощі зі збутом продукції | - | - | - | - | - | 1 | 4 | - | - | - | - | - | - | -

10. Висока собівартість продукції | - | 5 | - | - | - | - | - | - | 4 | - | 3 | - | - | -

11. Недостатній попит на продукцію усередині країни | - | - | 4 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | -

* 1. ТОВ “Українська промислово-енергетична компанія”, 2. ЗАТ “Юг-Індустрія”,
3. ЗАТ “Енергосоюз”, 4. ТОВ “Прем’єр Фінанс”, 5. ТОВ “Український капітал”,
6. ЗАТ “Світлотехніка”, 7. ВАТ “Завод “Автопромзварювання”, 8. ВАТ Завод “Запоріжавтоматика”, 9. ВАТ “Запорізький механічний завод”, 10. ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Ріст”, 11. ЛТД” Запорізьке державне підприємство “Радіоприлад”, 12. ЗАТ “Івеко-Мотор Січ”, 13. ТОВ “Полігон-Авто”, 14. ТОВ Науково-виробнича фірма “Сведа”.

Інформаційні зв’язки між підсистемами наведені у моделі на рис. 3. При виборі підсистем моделі організаційно-інформаційної системи було використано такі критерії: ступінь складності застосування; час і витрати, що вимагаються для застосування; сфера, що охоплюється робочою проблемою; потенційно висока явна віддача; потенційно висока неявна віддача; досягнення інших підприємств; потенційний вплив на конкурентоспроможність; здатність до виконання покладених функцій; ступінь стабільності; визнання споживачем.

Рис. 3. Модель організаційно-інформаційної системи машинобудівного підприємства

Всі наведені підсистеми об’єднані за трьома основними групами: забезпечення – конструкторська, науково-дослідницька та підсистема стратегічного планування; головного напряму – підсистеми об-робки замовлень, збуту, управління запасами, розробки вимог, планування виробництва, управління виробництвом, закупівель, експлуатації, контролю, відвантаження і транспортування, матеріального постачання; адміністративна – фінансово-аналітична підсистема.

Підсистеми головної групи контролюють та виробляють управлінські рішення стосовно поточної діяльності підприємства. Підсистеми забезпечення відіграють найбільш істотну роль у встановленні стратегічних планів, бюджетів, впровадження інновацій для випуску нових продуктів тощо. Адміністративна група здійснює облік і аналіз діяльності.

Запропонована модель дає можливість управлінському персоналу машинобудівного підприємства оперативно контролювати процеси постачання, виробництва та збуту й використовувати інформацію конструкторської, науково-дослідницької підсистем та стратегічного планування для прийняття ефективних рішень. Схема зв'язків і взаємодій підсистем дає змогу уникнути неузгодженості в діях системи управління підприємством.

У третьому розділі – “Напрями підвищення ефективності організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах” – обґрунтовується необхідність застосування методу “критичні фактори успіху” для підвищення ефективності організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах, розроблені показники оцінки ефективності такої системи та планування витрат на її експлуатацію.

Останнім часом в науковій літературі значна увага приділяється зміні парадигми управління. Відзначається перехід управління від функціонального бізнесу до здійснення бізнес-процесів, при якому управлінський персонал підприємств цікавлять не окремі функції, що виконуються різними працівниками, а процеси, спрямовані на задоволення потреб підприємства.

Одним із цих процесів є формування організаційно-інформаційних систем управління. В основу формування такої системи на машинобудівних підприємствах був покладений метод “критичні фактори успіху”. Він передбачає взаємозв'язок факторів успіху, які є критичними для підприємства, з його діловою активністю. Фактори успіху дають змогу виявити найбільш критичні дії підприємства і здійснити заходи, спрямовані на підвищення рівня їх виконання.

Відмітною рисою методу критичних факторів успіху є його
індивідуальна спрямованість на менеджера і сучасні інформаційні потреби кожного конкретного керівника. Крім того, він дає змогу ідентифікувати управлінську інформацію.

Такий метод складається з десяти основних етапів, об'єднаних у дві стадії впровадження. Перша стадія спрямована на визначення й виявлення ключових критичних дій і включає в себе такі етапи: визначення місії підприємства; визначення критичних факторів успіху (обмеженої кількості сфер діяльності підприємства, позитивні результати в яких забезпечують успішну конкурентну роботу); розподіл ділової активності підприємства і виявлення організаційних дій (мета етапу – надати картину того, що реально відбувається на підприємстві в процесі його функціонування); визначення впливу організаційних дій на критичні фактори успіху; оцінка рівня виконання організаційних дій (визначається вплив організаційних дій на ефективність діяльності підприємства); виявлення критичних дій (визначення зі складеного списку найбільш критичних дій реалізації факторів успіху підприємства). Друга стадія забезпечує здійснення заходів, спрямованих на підвищення рівня виконання критичних дій і визначається реалізацією таких етапів: визначення профілю дій (місце дії в процесі функціонування підприємства); дослідження дій (визначається взаємозв'язок організаційних дій і критичних факторів успіху); вимір дій (дає змогу оцінити ефективність впровадження дій та здійснити оперативне реагування); поліпшення дій (заключний етап, спрямований на підвищення рівня виконання критичних організаційних дій).

Ефективність функціонування організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах із застосуванням методу була апробована на підприємствах м. Запоріжжя: ТОВ “Українська промислово-енергетична компанія”, ЗАТ “Юг-Індустрія”, ЗАТ “Енергосоюз”, ТОВ “Прем’єр Фінанс”, ТОВ “Український капітал”.

Апробація запропонованої методики формування організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах на основі методу “критичних факторів успіху” засвідчила, що вона дає змогу перебудувати загальну систему управління підприємством на принципах управління бізнес-процесами. Управлінський персонал машинобудівного підприємства за такої системи, узагальнюючи та обробляючи інформацію зовнішнього та внутрішнього середовища, визначає відповідні дії реагування, що можуть призвести до змін у самій організаційній структурі. При цьому зміни відбуваються насамперед у тих частинах системи, які виявилися найбільш критичними для успіху підприємства в майбутньому.

Її впровадження та функціонування на машинобудівних підприємствах вимагає значних фінансових витрат. З метою упорядкування фінансових потоків підприємства в майбутньому та їх оптимізації запропонована система планування витрат на експлуатацію організаційно-інформаційної системи управління шляхом застосування економіко-математичної моделі залежності динаміки витрат від часу їх здійснення. Розробка економіко-математичної моделі здійснена на основі даних про витрати на експлуатацію організаційно-інформаційної системи управління на п’яти машинобудівних підприємствах м. Запоріжжя (табл. 2).

Таблиця 2

Витрати на експлуатацію організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах м. Запоріжжя, тис. грн

Назва підприємства | Роки

1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004

ТОВ “Українська промислово-енергетична компанія” | 6,43 | 8,32 | 11,34 | 13,52 | 16,67 | 21,84 | 25,53

ЗАТ “Юг-Індустрія” | 12,67 | 17,73 | 22,33 | 38,57 | 49,84 | 68,32 | 91,54

ЗАТ “Енергосоюз” | 9,81 | 13,89 | 17,23 | 31,89 | 52,44 | 73,65 | 88,23

ТОВ “Прем’єр Фінанс” | 15,92 | 20,15 | 24,52 | 48,25 | 63,83 | 82,51 | 101,12

ТОВ “Український капітал” | 42,78 | 68,54 | 84,41 | 125,17 | 167,73 | 195,91 | 250,15

Аналіз показників дає змогу стверджувати про наявну тенденцію зростання витрат по роках, яка може бути описана рівнянням прямої:

Y=a+bXi, (1)

де Y – витрати; Xi – порядковий номер року; a і b – економетричні коефіцієнти залежності (визначаються згідно з даними, наведеними в табл. 2).

Стосовно умов конкретного підприємства ТОВ “Українська промислово-енергетична компанія” значення рівняння набуло вигляду:

Y=1,98+3,2х, (2)

Апробація економіко-математичної моделі визначила, що вона має достатній рівень прогнозованої точності та може бути використана для здійснення прогнозів витрат підприємств, що мають стабільну динаміку розвитку на перспективу трьох років.

Розробка заходів щодо підвищення ефективності організаційно-інформаційної системи управління вимагає точної оцінки отримуваного ефекту. Розглядаючи ефективність такої системи управління на машинобудівних підприємствах, слід зазначити, що вона є багатофакторним комплексним поняттям. Основна частина економічного ефекту в результаті впровадження організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах формується у сфері управління, виробництва й реалізації продукції. Тому такий розрахунок має здійснюватися за формулою:

, (3)

де Еу1,Еу2,Еу3 – економічний ефект відповідно у сфері управління, виробництва і реалізації продукції, тис. грн; Ку1t - витрати запуску виробництва в t-му році розрахункового періоду, тис. грн.

Розрахунок економічного ефекту має здійснюватися з обов'язковим використанням приведення різних за часом витрат і результатів до розрахункового року.

Коефіцієнт дисконтування розраховується за формулою:

, (4)

де Ен – норматив приведення різних у часі витрат і результатів; tр – розрахунковий рік; t – рік, витрати і результати якого приводяться до розрахункового року.

Економічний ефект у сфері управління розраховується за формулою:

, (5)

де Еу1 – економічний ефект у сфері управління, тис. грн; Ру1t – економія поточних витрат на управління в t-му році розрахункового періоду в результаті здійснення заходів, тис. грн.; Ку2t – капітальні вкладення в управління, пов'язані з упровадженням заходів у t-му році розрахункового періоду, тис. грн;

Економічний ефект у сфері виробництва розраховується за формулою:

, (6)

де Еу2 – економічний ефект у сфері виробництва, тис. грн; Ру2t – економія поточних витрат на виробництво в t-му році розрахункового періоду в результаті здійснення заходів, тис. грн; Ку3t – капітальні вкладення у виробництво, пов'язані із здійсненням заходів у t-му році розрахункового періоду, тис. грн.

Економічний ефект у сфері реалізації продукції можна розрахувати за формулою:

, (7)

де: Еу3 – економічний ефект у сфері реалізації продукції, тис. грн; Ру3t – економія поточних витрат при використанні продукції, виробленої після здійснення заходів у t-му році розрахункового періоду, тис. грн; Ку4t – капітальні вкладення при використанні цієї продукції в t-му році розрахункового періоду, тис. грн.

Впровадження організаційно-інформаційної системи управління в ТОВ “Українська промислово-енергетична компанія” забезпечило економічний ефект у розмірі 51 тис. грн.

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі проведених досліджень здійснені теоретичне обґрунтування, методичні й практичні рекомендації щодо підвищення ефективності організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах. Основні висновки зводяться до такого.

1. На підставі проведених досліджень науково-теоретичних засад організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах встановлено, що під інформаційними ресурсами підприємства слід розуміти інформаційні засоби (роз'яснювальні, описові, ознайомлювальні), що можуть бути задіяні з метою визначення і досягнення певного кінцевого стану керованого розвитку. Як такі засоби розглядаються матеріалізовані знання, що є об'єктом зберігання, перетворення і поширення в системах соціальних комунікацій.

2. Використання ситуаційного підходу до управління підприємством дало змогу визначити, що організаційна структура і система управлінської інформації на підприємстві зливаються воєдино при відповідному контролі. Цим забезпечується функціонування організаційно-інформаційної системи управління підприємством. Виходячи з цього, встановлена залежність впливу сформованої організаційно-інформаційної системи на тип управління підприємством: традиційний, каркасний, опортуністичний, складний. Ситуація на підприємстві може бути охарактеризована матрицею, яка визначає рівні управління та контролю.

3. В процесі дослідження встановлено, що успішна адаптація машинобудівних підприємств до нових умов господарювання сприяє формуванню потенціалу економічного зростання. Його невід'ємним елементом є формування чіткої організаційно-інформаційної системи управління на підприємстві. Однак, керівники підприємств не дооцінюють цього елементу у якості одного з основних факторів стримування розвитку підприємств. Це негативно впливає на рівень ефективності їх діяльності.

4. Встановлено, що організаційно-інформаційна система машинобудівним підприємством становить сукупність функціональних підсистем підприємства, які використовують відповідні інформаційні потоки. Такі підсистеми об’єднанні в запропонованій моделі у три групи: забезпечення; головного напряму; адміністративна. Перша група контролює та виробляє управлінські рішення стосовно поточної діяльності підприємства, друга - встановлює стратегічні плани, третя здійснює поточний облік і аналіз діяльності. Така модель дає можливість управлінському персоналу машинобудівного підприємства оперативно контролювати поточні процеси та здійснювати стратегічні рішення.

5. Зміна наукової парадигми управління від функціонального бізнесу до здійснення бізнес-процесів визначають доцільність формування організаційно-інформаційних систем управління на машинобудівних підприємствах на основі методу “критичні фактори успіху”. Цей метод передбачає взаємозв'язок факторів успіху, які є критичними для підприємства, з його діловою активністю. Відмітною рисою методу критичних факторів успіху є його індивідуальна спрямованість на менеджера і сучасні інформаційні потреби кожного конкретного керівника. Крім того, він дає змогу ідентифікувати управлінську інформацію. Такий метод складається з десяти основних етапів, об'єднаних у дві стадії впровадження. Перша стадія спрямована на визначення й виявлення ключових критичних дій, друга – забезпечує здійснення заходів, спрямованих на підвищення рівня виконання критичних дій.

6. Впровадження та функціонування організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах вимагає значних фінансових витрат. Запропонована в роботі система планування витрат через застосування економіко-математичної моделі залежності динаміки витрат від часу їх здійснення дасть змогу прогнозувати витрати підприємства на перспективу. Така модель апробована на п’яти машинобудівних підприємствах м. Запоріжжя: ТОВ “Українська промислово-енергетична компанія”, ЗАТ “Юг-Індустрія”, ЗАТ “Енергосоюз”, ТОВ “Прем’єр Фінанс”, ТОВ “Український капітал”.

7. Встановлено, що основна частина економічного ефекту в результаті впровадження організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах формується у сфері управління, виробництва й реалізації продукції. Такий стан зумовив необхідність розробки багатофакторного показника з приведенням різних за часом витрат і результатів до розрахункового року. Апробація даного показника здійснена в ТОВ “Українська промислово-енергетична компанія”. Економічний ефект становить 51 тис. грн.

СПИСОК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бова Т.В. Адаптаційні аспекти організаційно-інформаційної структури управління на промислових підприємствах // Економіка і держава. – 2006. – № 5. – С. 68-70.

2. Бова Т.В. Адаптування світового досвіду організаційно-інформаційного забезпечення управління підприємствами до умов України // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2006. – № 3. – С. 25-28.

3. Бова Т.В. Структура економічного потенціалу підприємства // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. – Вип. 201: В 5 т. – Т. 1. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С. 53-58.

4. Бова Т.В. Функціональний підхід до визначення елементів економічного потенціалу підприємства // Фінансова система України: Збірник наукових праць. – Острог: Вид-во “Національний університет “Острозька академія”, 2005. – Ч. . – С. .

5. Драгун Л.Н., Малахова Т.В., Бова О.В. Критерій в проекті системи управління ефективністю виробництва // Регіональні перспективи. – 2001. – № (18-19). – С. 209-211. Особистий внесок автора: розроблена система оцінки та вибору інформаційних інновацій.

6. Бова Т.В. Формування ефективної системи інформаційно-аналітичного забезпечення управління підприємством // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – Т. 6 – С. 42.

7. Бова Т.В. Напрями удосконалення організаційно-інформаційної системи управління машинобудівним підприємством // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Наука та інновації – 2005”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – Т. 12. – С. 4-5.

8. Бова Т.В. Підходи до оцінки ефективності організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах // Матеріали Всеукраїнської конференції молодих вчених “Економка підприємства: проблеми теорії та практики”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 8-9.

9. Бова Т.В. Системний підхід в оцінці потенціалу підприємства // Збірник матеріалів ІІ Міжнародної наукової конференції “Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах”. – Черкаси: Вид. від. ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2005. – С. 279-282.

10. Малахова Т.В., Драгун Л.Н., Герасимова О.Л. Проблеми структурної підтримки вітчизняного виробника у ринкових умовах // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції “Методологія сучасних досліджень соціальних, економічних та психологічних проблем регіону” – Донецьк: Донецький ін-т ринку та соц. політики, 2000.– С. 52-56. Особистий внесок автора: розглянуто можливість організації інформаційної підтримки розвитку машинобудівного підприємства на державному і регіональному рівнях.

АНОТАЦІЯ

Бова Т.В. Організаційно-інформаційна система управління на машинобудівних підприємствах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами. – Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління”, Запоріжжя, 2006.

Дисертацію присвячено розробці теоретичних, методичних і практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах.

Досліджено науково-теоретичні засади організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах. Здійснено аналіз адаптації машинобудівних підприємств до нових умов господарювання з метою визначення впливу організаційно-інформаційної системи управління на ефективність їх діяльності. Розроблено модель організаційно-інформаційної системи машинобудівного підприємства. Запропоновано формування організаційно-інформаційної системи машинобудівних підприємств на основі методу “критичні фактори успіху”. Удосконалено планування витрат на експлуатацію організаційно-інформаційної системи управління шляхом розробки економіко-математичної моделі залежності динаміки витрат від часу їх здійснення. Розроблено показник оцінки економічної ефективності від впровадження організаційно-інформаційної системи управління на машинобудівних підприємствах.

Ключові слова: витрати, інформація, машинобудування, організація, оцінка, підприємство, система, управління, формування.

АННОТАЦИЯ

Бова Т.В. Организационно-информационная система управления на машиностроительных предприятиях. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – экономика, организация и управление предприятиями. – Гуманитарный университет “Запорожский институт государственного и муниципального управления”, Запорожье, 2006.

Диссертация посвящена разработке теоретических, методических и практических рекомендаций по повышению эффективности организационно-информационной системы управления на машиностроительных предприятиях.

На основании проведенных исследований научно-теоретических основ организационно-информационной системы управления машиностроительными предприятиями установлено, что под информационными ресурсами предприятия следует понимать информационные средства (разъяснительные, описательные, ознакомительные), которые могут быть задействованы с целью определения и достижения определенного конечного состояния управляемого развития. В качестве таких средств рассматриваются материализованные знания, которые являются объектом сохранения, преобразования и распространения в системах социальных коммуникаций.

Применение ситуационного подхода к управлению предприятием позволило определить, что организационная структура и система управленческой информации на предприятии сливаются воедино при соответствующем контроле. Этим обеспечивается функционирование организационно-информационной системы управления предприятием. Исходя из этого, установлена зависимость влияния сформированной организационно-информационной системы на тип управления предприятием: традиционный, каркасный, оппортунистический, сложный. Ситуация на предприятии может быть охарактеризована матрицей, которая определяет уровень управления и контроля.

В процессе исследования установлено, что успешная адаптация машиностроительных предприятий к новым условиям хозяйствования оказывает содействие формированию потенциала экономического роста. Его неотъемлемым элементом является формирования четкой организационно-информационной системы управления на предприятии. Однако, руководители предприятий недооценивают значение этого элемента как одного из основных факторов сдерживания развития предприятий. Это отрицательно влияет на уровень эффективности их деятельности.

Установлено, что организационно-информационная система машиностроительным предприятием представляет собой совокупность функциональных подсистем, которые используют соответствующие информационные потоки. Такие подсистемы определены в предложенной модели тремя группами: обеспечения; главного направления; административная. Первая группа контролирует и разрабатывает управленческие решения по текущей деятельности предприятия, вторая – устанавливает стратегические планы, третья – осуществляет текущий учет и анализ деятельности. Такая модель дает возможность управленческому персоналу машиностроительного предприятия оперативно контролировать текущие процессы и принимать стратегические решения.

Изменение научной парадигмы управления от функционального бизнеса к осуществлению бизнесов-процессов