ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ІВАНА ФРАНКА

БАБЕНКО Тамара Василівна

УДК 378.147:37.036

ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОГО СМАКУ У СТУДЕНТІВ ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ЗАСОБАМИ ІНОЗЕМНИХ МОВ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ЖИТОМИР – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному університеті

імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Плахотнік Ольга Василівна,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

кафедра педагогіки, професор.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Дем’янчук Олександр Никанорович,

Інститут мистецтв Волинського державного університету імені Лесі Українки, директор;

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник

Голік Людмила Олексіївна, кафедра іноземних мов юридичного факультету Київського національного університету внутрішніх справ, професор кафедри.

Провідна установа: Київський національний аграрний університет.

Захист відбудеться 17 жовтня 2006 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.053.01 Житомирського державного університету імені Івана Франка за адресою: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40, 2-й поверх, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Житомирського державного університету імені Івана Франка за адресою: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, .

Автореферат розісланий 16 вересня 2006 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.А. Сейко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Становлення суверенної української держави, зміцнення її міжнародних позицій пов’язане не тільки з соціальними, політичними, економічними та культурними змінами, а й з удосконаленням самої людини. Нині суспільство ставить перед особистістю нові вимоги, передумовою виконання яких є її всебічний та гармонійний розвиток.

Зростання значущості національної культури в розвитку України та світової цивілізації зумовило проголошення принципів освітньої та культурної політики у законодавчих та нормативних документах про освіту: Національній доктрині розвитку освіти, Державній національній програмі “Освіта” (Україна ХХІ століття), законах України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Концепції громадянського виховання особистості.

Соціальне замовлення суспільства спрямовує освіту на вивчення цілісної картини світу – світу культури та людини, на формування гуманітарного мислення, розвиток творчих здібностей особистості. Тому набуває пріоритетного значення подальше вдосконалення естетичної культури особистості як невід’ємної характеристики спеціалістів з вищою освітою, що можливе лише за умови формування у студентської молоді необхідного складника творчої діяльності, стрижневого виду естетичної здібності – естетичного смаку, який поєднує чуттєві та інтелектуальні сили людини. Як свідчать документи всесвітніх і міжнародних конференцій, що проводяться під егідою ЮНЕСКО, останнім часом дедалі реальніший характер набувають процеси інтеграції та інтернаціоналізації у вищій освіті. Тому завдання сьогодення – формувати особистість громадянина європейської спільноти, що неможливо без міжнародних знань, володіння іноземними мовами та розуміння культури їх носіїв. У контексті глобалізації особливе значення надається розвиненому естетичному смаку особистості, адже завдяки йому відбувається диференційоване сприйняття й оцінювання естетичних об’єктів, яке уможливлює шанобливе ставлення до культурної спадщини інших народів. Важлива роль смаку в процесі ціннісного орієнтування особистості, можливість його розвитку протягом життя робить цю естетичну категорію об’єктом педагогічної уваги і впливу.

Філософсько-аксеологічний аспект проблеми формування естетичного смаку досліджували М. Афасижев, І. Зязюн, М. Каган, М. Киященко, Л. Коган, І. Коніков, М. Лейзеров, В. Панченко, Л. Столович, Р. Шульга, Є. Яковлєв; психологічний – Б. Ананьєв, Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, П. Симонов, Б. Теплов, Д. Узнадзе, Л. Фесенкова, П. Якобсон; соціально-психологічний – Н. Калашник, О. Молчанова, Л. Новикова, У. Суна, К. Шудря, В. Шинкарук; педагогічний – М. Каган, Г. Лабковська, Б. Лихачов, М. Овсянников, Г. Петрова, С. Раппопорт, В. Cамохвалова, О. Семашко, В. Сухомлинський, Т. Цвелих, Г. Шевченко.

Важливий внесок у вивчення проблеми естетичного виховання та формування його компоненту – естетичного зробили сучасні дослідники Т. Агапова (формування творчої активності студентів творами живопису в навчальному процесі), А. Ахмедов (роль естетичного виховання у формуванні та розвитку естетичного смаку), Н. Волошина (естетичне виховання учнів у процесі вивчення української літератури), Г. Іваненко (роль інтуїції у формуванні естетичного смаку), Т. Лісінська (формування естетичного смаку молодших підлітків), О. Шевнюк (формування художньо-естетичного досвіду майбутнього вчителя), Т. Філіп’єва (розвиток художнього смаку студентів гуманітарних факультетів педагогічних інститутів), О. Щолокова (система професійної підготовки студентів педагогічних вузів до художньо-естетичної освіти школярів).

Проблеми естетичного виховання привертають увагу українських науковців і на початку ХХІ століття: історико-педагогічній генезі формування естетичних смаків у процесі навчально-виховної діяльності присвячені праці Н. Калашник. Актуальною в контексті формування художньо-естетичного смаку як професійної якості майбутнього вчителя є дисертація В. Радкіної. Дисертаційне дослідження В. Мірошниченко порушує питання підготовки вчителів до естетичного виховання школярів у сучасному інформаційному просторі.

Деякі проблеми естетичного виховання висвітлюються в працях зарубіжних представників філософії освіти: в Росії – М. Киященком, І. Коніковим, В. Самохваловою, О. Шапінською; у США – Т. Манро, А. Тилем, Дж. Фіске; в Англії – Г. Ридом; у Німеччині – Г. Зелле, Г. Емером; у Франції – П. Бурд’є; в Японії – Я. Цунетомо.

Проте педагогічна література та дисертаційні дослідження не торкаються питань формування естетичних смаків у студентів вищих навчальних закладів засобами іноземних мов. Здійснений нами аналіз наукових джерел дає змогу констатувати, що актуальність означеної проблеми проявляється в соціальному, теоретико-методологічному та практичному аспектах.

Таким чином, соціальна та педагогічна значущість проблеми, її актуальність та недостатнє розкриття у науково-педагогічній літературі обумовили вибір теми дисертації: “Формування естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів засобами іноземних мов”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є частиною комплексної теми “Морально-ціннісні особливості інноваційної поведінки молоді у сучасних умовах розбудови української держави” (0101U006684), яка досліджується кафедрою педагогіки факультету соціології і психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Тему дослідження затверджено вченою радою університету (протокол № 11 від 23.03.2004), узгоджено у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 5 від 25.05.2004 року).

Об’єкт дослідження – процес формування естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Предмет дослідження – педагогічні умови і методика формування естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів засобами іноземних мов.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови, модель і методику формування естетичного смаку в особистості студентів вищих педагогічних навчальних закладів у процесі вивчення іноземних мов.

Гіпотеза дослідження – високого рівня сформованості естетичного смаку студентів можна досягти, якщо в основу його формування буде покладено:

· пізнання та відповідне врахування психологічних особливостей студентів вищих педагогічних навчальних закладів;

· значні виховні можливості навчальних предметів “Іноземні мови”, естетичний потенціал соціокультурного компоненту дисциплін, що сприятиме залученню до педагогічного процесу пізнавальної, інтелектуальної та емоційно-чуттєвої сфер особистості студента в контексті естетизації навчально-виховної діяльності засобами допоміжних навчальних матеріалів;

· оновлену теоретичну модель та методику формування естетичного смаку засобами оригінальних літературних текстів та візуалізації мовленнєвої діяльності творами образотворчого мистецтва, що вироблятиме у студентів потребу спілкуватися з естетичними цінностями, поглиблюватиме емпатичну реакцію та здатність до продукування суджень смаку під час їх сприйняття, розвиватиме асоціативне мислення та формуватиме естетичний ідеал.

Досягнення поставленої мети стає можливим завдяки розв’язанню таких конкретних завдань:

1. Проаналізувати теоретико-методологічні засади проблеми формування естетичного смаку особистості.

2. Дослідити виховні можливості навчальних курсів з іноземних мов та їх вплив на формування естетичного смаку у студентів.

3. Теоретично обґрунтувати педагогічні умови формування естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів засобами іноземних мов, розробити теоретичну модель та на її основі методику формування естетичного смаку засобами допоміжних навчальних матеріалів на заняттях з іноземних мов.

4. Визначити критерії педагогічного оцінювання рівнів сформованості естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

5. Експериментально перевірити педагогічні умови, теоретичну модель та методику формування естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів засобами іноземних мов і на цій основі підготувати методичні рекомендації для викладачів іноземних мов.

Методологічну основу дослідження становлять філософсько-психологічні положення щодо соціальної природи особистості; психологічні положення щодо життєбудівної ролі вищих, тобто естетичних емоцій у розумовій діяльності людини та формуванні її творчих потенцій; концептуальні розробки філософії освіти про пріоритети та сутність освіти як інституту розвитку культури, принципи нової парадигми педагогічної науки, Основи законодавства України про культуру (1992 р.), зокрема стаття 15 (Естетичне виховання); законодавчі та нормативні документи про освіту: Національна доктрина розвитку освіти (2002 р.), Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття) (1993 р.), закони України “Про освіту” (№ 1060-12), “Про вищу освіту”, Концепція громадянського виховання особистості (2002 р.).

Теоретичною основою дослідження є основні положення філософської антропології та аксіології, вчення філософів, психологів і педагогів про соціально-біологічну природу людини, принципи герменевтично орієнтованої освіти, філософії освіти та методології педагогіки, які утворюють підвалини існуючої моделі навчання й виховання та визначають її основні якості й напрямок розвитку; вчення про суспільну свідомість та її форми, зокрема про естетичну свідомість особистості; формування ціннісних орієнтацій як складника соціалізації людини; особливості та новітні технології формування естетичної культури й естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Велике значення для дослідження мають роботи з природи та виховання естетичного смаку, концептуальні положення про формування естетичної культури та естетичних смаків в українській педагогіці (Т. Аболина, Г. Васянович, Г. Ващенко, М. Гончаренко, М. Колесник, В. Мазепа, Н. Миропольська, В. Сухомлинський); праці з використання наочності в навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів (Т. Агапова, В. Євдокимов, С. Жеданов, О. Зильберштейн, О. Шевнюк).

Для досягнення та реалізації мети ми використовували такі методи:

а) теоретичні: вивчення та аналіз філософської, педагогічної, психологічної, мистецтвознавчої, лінгвістичної й навчально-методичної літератури; ретро-спективний аналіз; порівняння та узагальнення; праксиметричні (вивчення, аналізу та узагальнення досвіду), які застосовувалися для аналізу стану проблеми, систематизації теоретичного матеріалу, з’ясування та обґрунтування педагогічних умов формування естетичного смаку особистості студентів вищих педагогічних навчальних закладів засобами іноземних мов;

б) емпіричні: педагогічне спостереження, що проводилося на початковому етапі дослідження з метою збору первинної інформації про предмет дослідження та для уточнення положення робочої гіпотези у ході констатувального і формувального етапів експерименту; педагогічне оцінювання рівнів сформованості естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів; експериментальна перевірка педагогічних умов формування естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Результати педагогічного експерименту оброблялися за допомогою методів математичної статистики.

Експериментальна база. У дослідженні брали участь 623 студенти вищих педагогічних навчальних закладів – факультету іноземних мов Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Педагогічного коледжу при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Педагогічного коледжу Львівського національного університету імені Івана Франка.

Організація дослідження. Дослідницько-експериментальна робота проводилася поетапно протягом 1999-2006 років.

Перший етап (1999-2002 рр.) – аналітико-констатувальний – визначено й обґрунтовано проблеми дослідження, проведено аналіз філософської, психологічної, педагогічної та методичної літератури з проблем дослідження, з’ясовано рівень їх розробленості, сформульовано гіпотезу і завдання, визначено об’єкт, предмет і мету дослідження.

Другий етап (2002-2004 рр.) – дослідницько-експериментальний – виявлено і теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів на заняттях з іноземних мов; розроблено теоретичну модель і методику формування естетичного смаку засобами допоміжних навчальних матеріалів, способи візуалізації мовленнєвої діяльності студентів засобами творів образотворчого мистецтва; проведено констатувальний етап та апробовано методику проведення формувального етапу експерименту.

Третій етап (2004-2006 рр.) – узагальнюючий – завершено формувальний етап експерименту, проаналізовано результати експериментальної роботи; систематизовано й узагальнено весь дослідний матеріал; розроблено рекомендації з формування естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів; впроваджено одержані результати.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше обґрунтовано теоретико-методологічні засади формування естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів у процесі вивчення іноземних мов; удосконалено критерії для визначення рівнів сформованості естетичного смаку; виявлено педагогічні умови, розроблено теоретичну модель та методику формування естетичного смаку засобами допоміжних навчальних матеріалів на заняттях з іноземних мов; конкретизоване та поглиблене поняття “естетичний смак”, “естетична культура особистості студентів” на рівні їх психолого-педагогічного визначення; удосконалено інструментарій вивчення естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що розкрито зміст, структуру, місце естетичного смаку в естетичній свідомості особистості студентів вищих педагогічних навчальних закладів; обґрунтовано теоретичну модель формування естетичного смаку особистості студента; узагальнено процес художнього сприйняття творів образотворчого мистецтва; визначено специфіку формування смаку засобами допоміжних навчальних матеріалів у процесі вивчення іноземних мов.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що виявлені педагогічні умови формування естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів позитивно впливають на інтелектуальну активність та сприяють розвитку естетичної культури особистості. Знання зазначених педагогічних умов, теоретичної моделі формування естетичного смаку та застосування на практиці методики роботи над допоміжними навчальними матеріалами дають змогу викладачеві здійснювати цілеспрямований виховний вплив на особистість студентів з метою їх естетичного розвитку, водночас створюючи атмосферу позитивної мотивації, яка активізує навчальну діяльність студентів на заняттях з іноземних мов. Виявлена послідовність художнього сприйняття творів образотворчого мистецтва дала змогу розробити методику поєднання образних рядів мистецтва – слова і живопису (фотографії). Матеріали дослідницько-експериментальної роботи можуть використати викладачі вищих навчальних закладів для планування й організації навчально-виховного процесу з іноземних мов, підготовки навчальних курсів, під час написання посібників і підручників з іноземних мов для студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Особистий внесок здобувача в роботах, опублікованих у співавторстві, полягає у розробці методики введення та закріплення лексико-граматичного матеріалу; проведення уроків з читання, аудіювання та письма; використання засобів наочності; використання віршів та пісень на уроках англійської мови у середній школі. Розробки та ідеї, що належать співавторам, у дисертації не використовуються.

Вірогідність отриманих результатів дослідження підтверджена науковим обґрунтуванням його положень і використанням комплексу методів, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням. Висновки дисертації підкріплені аналізом фактів, результатами експериментальної перевірки одержаних даних.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження пройшли апробацію, дали позитивні результати і впроваджені в практику роботи Педагогічного коледжу Львівського національного університету імені Івана Франка (довідка про впровадження №214 від 16.02.05), Педагогічного коледжу при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (довідка про впровадження №52 від 23.03.05), та Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова (довідка про впровадження № 174 від 24.03.05).

Публікації. Результати дослідження відображено у 14 публікаціях автора. З них – 6 затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (267), додатків (10 на 41 сторінці). Повний обсяг дисертації – 249 сторінок. Робота містить 7 таблиць, 2 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено предмет і мету дослідження, сформульовано гіпотезу та завдання, охарактеризовано методологічні й теоретичні основи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну й практичну значущість, викладено відомості про хід експерименту, вірогідність, апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Формування естетичного смаку у студентів вищих навчальних закладів як педагогічна проблема” охарактеризовано теоретико-методологічні засади формування естетичного смаку особистості, стан досліджуваної проблеми, здійснено її системний аналіз.

Проблема формування естетичного смаку була об’єктом уваги людства протягом тисячоліть. Але тільки в другій половині ХХ – початку ХХІ століття, коли починають переважати демократичні та гуманістичні тенденції, ця проблема набуває соціальної обумовленості. Новий підхід наголошує на значущості естетичної культури особистості для суспільного розвитку та зумовлює інтерес сучасної наукової думки до вивчення й критичного осмислення історичного, світового й вітчизняного досвіду в царині виховання естетичного смаку.

Уточнено поняття “естетична культура студента”, “естетичний смак”; визначено місце естетичного смаку в естетичній свідомості особистості. Загальні позиції більшості дослідників дають підстави визначити естетичний смак як здатність сприймати, оцінювати й розрізняти естетичні об’єкти. Естетичний смак є нормативно-оціночною естетичною категорією, що характеризується діалектичною єдністю чуттєвого та раціонального. Смак є важливим елементом ціннісних орієнтацій особистості, суто суб’єктивним утворенням, що формується й розвивається як у процесі набування власного естетичного досвіду, так і під впливом соціального середовища. Соціальна природа смаку полягає в тому, що він закріплює неповторні індивідуальні людські риси, притаманні даному часу та суспільству. Індивідуальне й загальне діалектично взаємодіють, тому ставлення до формування естетичного смаку як неодмінного складника естетичної свідомості особистості набуває великого значення для суспільства.

Обґрунтовано поняття про естетичну культуру студента та окреслено місце смаку як її складника. Естетична культура особистості студента є спеціалізованою частиною культури суспільства, яка характеризується сукупністю особистісних ціннісних орієнтирів, що охоплюють всі сфери життя в їх взаємодії зі світом і відповідають найвищим здобуткам суспільства, в якому він живе, здатністю до ціннісного сприйняття дійсності та її перетворення за законами краси. Естетична культура особистості студента відбиває родинне виховання, особливості вікової та соціальної групи, до якої він належить.

Виділено структуру естетичної культури особистості: наявність сформованих гуманістичних ціннісних орієнтацій; здатність до гармонійного цілісного сприйняття дійсності; культура зовнішнього вигляду та поведінки; культура мови; прагнення до самовиховання, освіти й самоосвіти; високий рівень естетичного сприймання та естетичних потреб, розвинений естетичний смак і сформований ідеал; потреба в розвитку своїх творчих здібностей. Окреслене місце смаку пояснює його важливість та роль в естетичній культурі майбутнього педагога.

Другий розділ “Організація і зміст процесу щодо формування естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів на заняттях з іноземних мов” містить аналіз виховних можливостей навчальних курсів з іноземних мов у формуванні естетичного смаку. Теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування естетичного смаку на заняттях з іноземних мов засобами допоміжних навчальних матеріалів.

Зазначені дисципліни мають усі передумови для реалізації принципів естетичного виховання, але, як показує вибірковий аналіз навчальних програм, підручників з іноземних мов, лише невелика їх частина спрямована на естетичне виховання студентів і формування естетичних смаків зокрема.

Проаналізовано теоретичні позиції щодо педагогічних умов формування естетичного смаку у процесі вивчення іноземних мов; визначено риси занять, обумовлених ідеєю естетичного розвитку особистості. До них належать: системність навчання, яка передбачає відповідність цілей змісту, формам, методам і засобам навчання; створення цілісної картини знань з іноземної мови в органічному поєднанні з культурою народу, що є її носієм; організація гармонійної співпраці учасників педагогічного процесу; креативний характер занять; розвиток пізнавальних потреб; індивідуалізація процесу навчання іноземних мов. Ці риси втілюються на практичних заняттях з іноземної мови за таких педагогічних умов:

- слідування принципам естетичного виховання;

- врахування виховних можливостей цих дисциплін;

- усвідомлення особливостей навчального процесу;

- дотримання методичних вимог у плануванні та проведенні занять;

- естетизації навчально-виховного процесу за допомогою ретельного добору

допоміжних навчальних матеріалів (оригінальних літературних творів, навчальних тематичних текстів, навчальних фільмів/відеофільмів, творів класичного та технічного образотворчого мистецтва).

Педагогічні принципи стали невід’ємною часткою теоретичної моделі формування естетичного смаку у студентів вищих навчальних педагогічних закладів. Ця модель має такий вигляд (рис. 1).

Соціальне замовлення: вдосконалення естетичної культури особистості

Педагогічні умови формування естетичного смаку у студентів |

Принципи естетичного виховання | Естетичної спрямованості

Всебічності естетичного виховання | Зв’язку теорії з практикою | Професійної спрямованості | Взаємозв’язку свідомості і емоційності | Активності

і самостійності

Науковості

Комплексності впливу мистецтв | Систематичності і послідовності | Урахування вікових особливостей | Єдності естетичної освіти і

виховання |

Наочності

Цільовий компонент

Соціокультурні знання | Навички та вміння

Змістовий компонент (естетичний зміст навчальних занять:

гуманістична спрямованість та максимальна наповненість естетичною тематикою розмовних тем, текстів для читання та аудіювання, допоміжних матеріалів)

Стимуляційно-мотиваційний компонент

(створення позитивної мотивації засобами мистецьких творів: літературних текстів, фільмів, зразків класичного та технічного образотворчого мистецтва; використання активних форм навчання)

Операційно-діяльнісний компонент (система комунікативних вправ задля розвитку навичок мовленнєвої компетенції: читання, аудіювання, усного мовлення та письма) |

Контрольно-регулювальний компонент (опитування, розповіді, дискусії, рольові ігри, перекази, твори-описи, твори-роздуми) |

Оцінно-результативний компонент (визначення рівнів сформованості навичок мовленнєвої діяльності та естетичного смаку) |

Рис. 1. Теоретична модель формування естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів засобами іноземних мов

Теоретична модель формування естетичного смаку (рис. 1) є основою методики формування естетичного смаку на заняттях з іноземних мов у процесі роботи над розвитком навичок мовленнєвої діяльності за допомогою навчальних завдань, здатних впливати на емоційно-чуттєву сферу особистості студента.

Всі структурні компоненти моделі взаємопов’язані. Вони – складники цілісного педагогічного процесу, для якого характерні такі закономірності: зумовленості потребами суспільства й особистості, естетичного розвитку особистості; єдності чуттєвого, логічного і практичного у навчальному процесі, що проявляється у логічній побудові навчальної діяльності з розвитку навичок мовленнєвої діяльності під час емоційно-чуттєвого сприйняття мистецьких творів; єдності завдання, змісту, організаційних форм, методів та результатів навчально-виховної діяльності, що реалізується завдяки добору естетичних, за змістом, навчальних засобів, завдань, форм та видів діяльності; управління педагогічним процесом, що передбачає зворотній зв’язок між студентом та викладачем.

Теоретична модель формування естетичного смаку ґрунтується на принципах естетичного виховання та реалізується у ході навчально-виховного процесу. Гуманістичний зміст, естетичне забарвлення розмовних тем, текстів для читання та аудіювання, допоміжних засобів – все спрямовано на естетичний розвиток особистості. Використання активних форм і методів навчання стимулює пізнавальну діяльність та інтелектуальний розвиток студентів.

У дослідженні визначено загальні критерії, завдяки яким естетичний об’єкт перетворюється на засіб наочності: високий естетичний рівень, якість технічного виконання, змістовність та відповідність темі, що вивчається. Розроблено способи візуалізації процесу розвитку навичок мовленнєвої діяльності засобами образотворчого мистецтва. Це – унаочнення вербальної інформації під час виконання комунікативних рецептивних вправ з розвитку навичок читання та аудіювання; надання зорової опори для репродуктивних мовленнєвих вправ, націлених на формування лексико-граматичних навичок; для візуальної підказки в умовно-комунікативних вправах; створення контексту, в межах якого уможливлюється виконання комунікативних продуктивних вправ.

Особливий інтерес для дослідження представляють комунікативні репродуктивні й продуктивні вправи, оскільки у процесі їх виконання створюються умови для формування естетичного смаку.

Аналіз теоретичних робіт С. Раппопорта, М. Киященка, М. Лейзерова дав змогу визначити етапи процесу художнього сприйняття творів мистецтва та з’ясувати місце естетичного смаку в ньому: оптичне відображення мистецького твору – елементарні емоції (чуттєвий образ) – смакова оцінка – виділення виражально-смислових елементів твору та встановлення зв’язків між ними – утворення асоціативних ланцюжків – формування цілісного художнього образу – переосмислення авторських уяв з позицій власного досвіду – внесення змін до особистих уяв (створення передумов для формування смаків). Відповідно до етапів художнього сприйняття було розроблено методику роботи над засобами наочності, якими постають твори образотворчого мистецтва.

Підготовка до оптичного відображення твору образотворчого мистецтва вмотивовує подальшу роботу. Готовність до сприйняття ґрунтується насамперед на життєвому досвіді особистості, її ціннісних орієнтаціях та естетичному смаку, але значною мірою залежить від видів діяльності, що передують спілкуванню з твором. Підсилення естетичного ефекту комунікації з художнім полотном потребує попереднього ознайомлення з автором та історією створення картини, активізації спеціальних знань щодо образотворчого мистецтва та потрібного мовного матеріалу.

Оптичне сприйняття твору образотворчого мистецтва та створення чуттєвого образу потребує певного часу, протягом якого викладач дає студентам змогу ознайомитися з репродукцією художнього полотна і робить спробу з’ясувати смакову оцінку та емоційний стан студентів.

Виділення виражально-смислових елементів твору та встановлення зв’язків між ними можливе за умови попереднього ознайомлення з термінами, необхідними для опису художнього полотна та їх іншомовними еквівалентами. Викладач допомагає студентам вичленувати виражально-смислові елементи картини, помічати їх взаємозумовленість.

Асоціативні ланцюжки утворюються завдяки розумінню зображально-виражальних засобів, вмінню їх інтерпретації та об’єднання з уявами, що зберігаються в пам’яті. Внаслідок цього, відбувається часткове чи повне відтворення художнього задуму митця. Продукування асоціацій розвиває уяву, навчає естетичному сприйняттю та отриманню насолоди від мистецького твору.

Формування цілісного художнього образу відбувається завдяки проникненню в суть художнього твору. Знання та розуміння виражально-зображальних засобів, володіння асоціативним мисленням допомагають сприйняти та оцінити творчий задум художника. Позитивний результат цього процесу залежить від культурного досвіду особистості, естетичної установки та успішності попередніх етапів роботи. На практиці формування цілісного художнього образу є невід’ємним від осмислення авторської уяви і вироблення власної оцінки зображеного. Художній образ остаточно оформлюється в процесі підготовки усних чи письмових описів.

Внесення змін до особистих уяв потребує певного часу з боку реципієнта мистецького твору. Під час організації інформації, отриманої від спілкування з художнім полотном, психіка формує художні уяви, наближені до авторських, творчо переосмислює їх з позицій власного досвіду і долучає до особистих ставлень та установок.

Дотримання зазначеної послідовності роботи над творами образотворчого мистецтва сприяє, поруч із розвитком навичок мовленнєвої діяльності, формуванню й розвитку естетичного смаку особистості студентів.

У третьому розділі “Хід і результати дослідно-експериментальної роботи з формування естетичного смаку” розроблено методику виявлення рівня сформованості естетичного смаку особистості студентів вищих педагогічних навчальних закладів, представлено результати аналізу констатувального та формувального етапів експерименту.

Дані констатувального етапу експерименту показали, що заняття з іноземних мов у вищих педагогічних навчальних закладах не завжди реалізують свій потенціал у сфері формування естетичного смаку. У ході констатувального етапу експерименту у студентів було визначено й рівні розвитку навичок мовленнєвої діяльності. Аналіз результатів зрізу знань дає підставу стверджувати, що зміст традиційних навчальних завдань з розвитку навичок мовленнєвої діяльності не створює сприятливих умов для формування естетичного смаку, що негативно впливає на інтелектуальну активність студентів. Оцінка однорідності контрольних та експериментальних груп, що взяли участь в експерименті, була доведена за допомогою t-критерію Стьюдента.

Під час проведення формувального етапу експерименту використовувалися такі методи педагогічного дослідження: метод включеного спостереження, інтерв’ю, бесіди зі студентами, анкетування, аналіз студентських творів, рефератів, усних повідомлень, дискусій, спільний зі студентами аналіз автентичних художніх текстів тощо.

Дидактичну ефективність використання авторського навчального матеріалу з формування естетичних смаків засобами англійської та німецької мов підтверджує коефіцієнт оцінки рівня сформованості навичок мовленнєвої діяльності (Ко), який дорівнює 1,19. Коефіцієнт обчислювався за формулою: Ко = , де Кег = – загальна сума оцінок (хп) експериментальної групи за контрольні завдання з перевірки рівня сформованості навичок мовленнєвої діяльності; Ккг = – загальна сума оцінок (ym) контрольної групи за відповідні завдання з перевірки рівня сформованості навичок мовленнєвої діяльності.

Отже, кількісний та якісний аналіз результатів формувального експерименту підтверджує запропоновану нами гіпотезу про позитивний вплив допоміжних матеріалів естетичної спрямованості на формування комунікативної компетенції студентів.

Апробація методології формування естетичних смаків із залученням авторського навчального матеріалу з англійської та німецької мов допомогла простежити динаміку розвитку сформованості естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів у контрольній та експериментальній групах (рис.2).

Контрольна група

На початок формувального етапу експерименту |

На кінець формувального етапу

експерименту

Експериментальна група

На початок формувального етапу експерименту |

На кінець формувального етапу

експерименту

Рис.2. Динаміка розвитку рівня сформованості естетичних смаків у студентів вищих педагогічних навчальних закладів

Підтвердження статистичної достовірності отриманих результатів відбувалося за допомогою оцінки критерію знаків G, призначеного для встановлення загального напряму зсуву досліджуваної ознаки. Непараметричні методи обробки результатів дослідження доводять, що зміни, досягнуті у рівнях розвитку навичок мовленнєвої діяльності та естетичного смаку особистості під впливом експериментальної програми, є статистично достовірними (p < 0,05, де р – імовірність помилки, рівень статистичної значущості). У контрольній групі відбулися статистично достовірні зрушення у рівнях розвитку навичок мовленнєвої діяльності і недостовірні (p > 0,05) – у формуванні естетичного смаку. Причому, кількість позитивних зсувів у рівнях розвитку навичок мовленнєвої діяльності складає лише 35,7% від відповідних змін в експериментальній групі.

Доведена статистична достовірність дає підставу зробити висновок про підтвердження гіпотези, яку було запропоновано раніше: взаємопов’язане включення в педагогічний процес пізнавальної, інтелектуальної та емоційно-чуттєвої сфер особистості студента в контексті естетизації навчально-виховної діяльності у вивченні іноземних мов значно покращило показники сформованості естетичного смаку та навичок мовленнєвої діяльності у студентів експериментальних груп у порівнянні з вихідним рівнем.

За результатами завершеного дослідження сформульовано такі висновки:

1. Розглянута структура розвиненої естетичної свідомості свідчить, що естетичний смак опосередковує всі її складники (почуття, емоції, потреби та ідеал), виконує в ній регуляторну функцію, інтегрує в собі соціально значимі естетичні цінності, виступає найважливішою умовою й стимулом духовного, інтелектуального і творчого розвитку, відіграє важливу роль у формуванні естетичної культури особистості. Здатність естетичного смаку до гармонізації особистості, створення передумов її творчої діяльності робить його формування однією з цілей навчально-виховного процесу у вищій школі. Властивість естетичного смаку змінюватися під впливом об’єктивних обставин та в процесі набуття естетичного досвіду створює можливості для реалізації цієї мети, психолого-педагогічною основою якої є залучення до педагогічного процесу пізнавальної, інтелектуальної та емоційно-чуттєвої сфер особистості студента в контексті естетизації навчання.

2. Виховні можливості навчальних курсів з іноземних мов такі: наявність у змісті дисциплін соціокультурного компонента, що сприяє інституційному естетичному впливу на особистість студентів; достатня кількість навчальних годин, яка уможливлює систематичність у роботі над естетичним розвитком студентів; проведення практичних занять у невеликих групах, різноманіття форм і методів, завдяки яким відбувається індивідуалізація навчально-виховного процесу. Специфіка дисциплін, різноманітна тематика мовленнєвих вправ передбачає широке застосування допоміжних навчальних матеріалів, які сприяють використанню в навчальному процесі естетичних об’єктів, що слугують не лише мотивації та активізації мовленнєвої діяльності, а й формуванню естетичного смаку.

3. Формування естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів засобами іноземних мов полягає в зорієнтованості навчання на нову парадигму вищої освіти, що потребує використання нових педагогічних і дидактичних підходів для прискорення формування вмінь та навичок комунікативної діяльності в полікультурному контексті, який поєднує здобутки національної та світової культури.

Структурними компонентами запропонованої моделі формування смаку засобами іноземних мов постають: цільовий, змістовий, стимуляційно-мотиваційний, операційно-діяльнісний, контрольно-регулювальний та оцінно-результативний. До цільового компонента належить оволодіння знаннями, уміннями та навичками (соціокультурним складником мови); до змістового – естетичний, за характером, зміст навчальних занять; до стимуляційно-мотиваційного – створення позитивної мотивації пізнавальної діяльності студентів засобами мистецьких творів, використання активних форм навчання; до операційно-діяльнісного – наявність розробленої системи вправ, яка передбачає поступове і послідовне засвоєння знань та оволодіння навичками мовленнєвої діяльності; до контрольно-регулювального – наявність зворотного зв’язку в навчальному процесі, який здійснюється шляхом анкетування, опитування, тестування, проведення творчих письмових робіт. Застосування оцінно-результативного компоненту дало змогу визначити рівні сформованості навичок мовленнєвої діяльності та естетичного смаку.

Розроблена теоретична модель була покладена в основу методики формування естетичного смаку в процесі розвитку навичок мовленнєвої діяльності з іноземних мов.

4. Визначені критерії педагогічного оцінювання рівнів сформованості естетичного смаку особистості студентів охоплюють духовні потреби у систематичному спілкуванні з естетичними цінностями; заняття художньою творчістю, створення естетичних цінностей; здатність до розгорнутих естетичних суджень, викликаних спілкуванням з мистецькими творами; адекватність емоційного стану експресивним ознакам художнього твору та глибина естетичної емпатії (від співпереживання, розуміння – до емоційного занурення у світ художнього образу, трансцендентного переживання, катарсису); наявність асоціативного мислення як активного елементу естетично повноцінного сприйняття мистецтва, розвиненість якого визначається легкістю встановлення асоціативних зв’язків, складністю асоціативно-семантичного простору, оригінальністю; сформованість естетичного ідеалу.

5. На основі узагальнення досвіду експериментальної роботи було обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування естетичного смаку: дотримання принципів естетичного виховання (принципу естетичної спрямованості навчально-виховного процесу; науковості; зв’язку теорії з практикою; професійної спрямованості; взаємозв’язку свідомості та емоційності; наочності; активності й самостійності у навчально-виховному процесі; всебічності естетичного виховання та естетичної діяльності; комплексності впливу мистецтв та їх взаємодії з основами наук; систематичності й послідовності; урахування вікових та індивідуальних особливостей студентів у навчанні та вихованні; єдності естетичної освіти і виховання); урахування виховних можливостей навчальних дисциплін та методичних вимог при плануванні й проведенні занять, їх естетизація за рахунок ретельного добору навчальних матеріалів. Завдяки додержанню цих вимог на заняттях з іноземних мов відбувається активізація інтелектуальної діяльності студентів та залучення до процесу пізнання емоційно-чуттєвої сфери особистості.

Проведене дослідження дало змогу скласти перспективу подальшого вивчення проблеми формування естетичного смаку особистості майбутнього вчителя. Залишаються перспективними розробка питань інституційного естетичного розвитку студентів засобами інших гуманітарних дисциплін, що слугуватимуть розвитку творчих потенцій майбутніх педагогів, їх прагненню до пізнання і розуміння досягнень світової культури, пропаганді національної культурної спадщини в процесі глобалізації вищої школи.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях:

1. Бабенко Т.В. Мотивація комунікативної діяльності на заняттях з іноземної мови засобами образотворчого мистецтва // Наукові записки: Зб. наук. статей Нац. пед. ун-ту імені М.П. Драгоманова. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. – Вип. LVI (56). – С. 10-17.

2. Бабенко Т.В. Особливості формування естетичного смаку студентів вищих педагогічних навчальних закладів у процесі вивчення іноземної мови // Наукові записки: Зб. наук. статей Нац. пед. ун-ту імені М.П. Драгоманова. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. – Вип. LVIІ (57). – С. 23-30.

3. Бабенко Т.В. Окремі аспекти інституційного формування естетичного смаку студентів у контексті інтернаціоналізації вищої освіти // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького педагогічного інституту імені Г.С. Сковороди. – Переяслав-Хмельницький: ДПУ ім. Григорія Сковороди, 2005. – Вип. 19. – С. 45-52.

4. Бабенко Т.В. Естетичний смак як складова частина естетичної культури особистості студентів вищих навчальних закладів // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Сер. “Соціологія. Психологія. Педагогіка”. – К.: КНУ імені Тараса Шевченка, 2005. – Вип. 22-23. – С. 106-108.

5. Бабенко Т.В. Естетичне виховання на заняттях з іноземних мов // Наукові записки: Зб. наук. статей Нац. пед. ун-ту імені М.П. Драгоманова. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. – Вип. LІХ (59). – С. 7-14.

6. Бабенко Т.В. Експериментальне виявлення рівня сформованості смаку у студентів вищих навчальних закладів // Наукові записки: Зб. наук. статей Нац. пед. ун-ту імені М.П. Драгоманова. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. – Вип. LІХ (60). – С. 27-35.

7. Бабенко Т.В. Методична розробка практичного заняття з англійської мови “What Makes a Good Teacher” // Іноземні мови. – 2004. – № 2. – С. 60-62.

8. Бабенко Т.В. Мотивація комунікативної діяльності студентів вищих навчальних закладів засобами образотворчого мистецтва. // Мовні і концептуальні картини світу. – 2004. – Вип. 11, кн. 1. – К.: Видавн. Дім Дмитра Бураго. – С. 35-37.

9. Бабенко Т.В. Особливості формування естетичного смаку на заняттях з іноземної мови засобами образотворчого мистецтва. // Мовні і концептуальні картини світу. – 2004. – Вип. 14, кн. 1. – К.: Видавн. Дім Дмитра Бураго. – С. 27-30.

10. Бабенко Т.В. Реалізація принципів естетичного виховання на заняттях з англійської мови. // Мовні і концептуальні картини світу. – 2004. – Вип. 12, част. 1. – К.: ВПЦ “Київський університет”. – С. 28-32.

11. Бабенко Т.В. Особливості формування внутрішньої мотивації до безперервної освіти засобами іноземних мов. // Мовні і концептуальні картини світу. – 2005. – Вип. 18, кн. 1. – К.: Видавн. Дім Дмитра Бураго. – С. 18-22.

12. Глосарій термінів з методики навчання англійської мови. / Укл. : Ю.М. Дацько, Т.В. Бабенко. – Львів: Вид. центр ЛДУ імені Івана Франка, 2002. – 52с.

13. Дацько Ю.М., Бабенко Т.В. Методика навчання англійської мови: Цикл лекцій. – Львів: Вид. центр ЛДУ імені Івана Франка, 1999. – 118 с.

14. Бабенко Т.В. Навчання англійської мови в початковій школі: Навч. посіб. Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2000. – 222 с.

Бабенко Т.В. Формування естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів засобами іноземних мов. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир, 2006.

У дисертації проаналізовано теоретико-методологічні засади проблеми формування естетичного смаку особистості; удосконалено визначення естетичної культури студентів та естетичного смаку. Обґрунтовано педагогічні умови формування естетичного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів у процесі роботи над удосконаленням навичок мовленнєвої діяльності з іноземних мов: дотримання принципів естетичного виховання, урахування виховних можливостей навчальних дисциплін, додержання методичних вимог при плануванні й проведенні занять, їх естетизація завдяки ретельному добору допоміжних навчальних матеріалів.

Розроблено теоретичну модель та на її основі – методику формування естетичного смаку засобами допоміжних навчальних матеріалів: оригінальних літературних текстів, тематичних навчальних фільмів, творів живопису та фотографічного мистецтва. Запропоновано способи візуалізації мовленнєвої діяльності студентів творами образотворчого мистецтва; досліджено послідовність їх сприйняття та подано вправи