НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ

ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

БЄЛЯЄВ ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 336.143

ФОРМУВАННЯ ДОХОДНОЇ ЧАСТИНИ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ НА ПРИКЛАДІ БЮДЖЕТУ АР КРИМ

08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ІРПІНЬ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії державної податкової служби України.

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент

Ляшенко Юрій Іванович,

Національна академія ДПС України,

професор кафедри фінансів та страхової справи.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Ткачук Ірина Григорівна,

Прикарпатський національний університет

ім. В. Стефаника, завідувач кафедри фінансів;

кандидат економічних наук,

заслужений економіст України

Онищенко Віктор Анатолійович,

Науково-дослідний економічний інститут

Міністерства економіки України, директор.

Провідна установа Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України, відділ місцевих фінансів (м. Київ).

Захист відбудеться „30” січня 2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.855.01 Національної академії державної податкової служби України за адресою: 082001, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Карла Маркса, 31.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету державної податкової служби України за адресою: 082001, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Карла Маркса, 31.

Автореферат розісланий „29” грудня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради,

доктор економічних наук, професор С.В. Онишко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед вагомих причин, що негативно впливають на соціально-економічний розвиток України та її регіонів, є неефективна регіональна політика. До її основних завдань належить створення раціональної системи фінансових відносин між органами державної та місцевої влади. Недостатня ефективність її функціонування гальмує суспільний розвиток, сприяє загостренню суперечностей у бюджетно-податковій сфері, що викликані значними територіальними відмінностями в рівнях фінансового забезпечення територіально-адміністративних одиниць. Особливе значення має достатнє забезпечення фінансовими ресурсами регіонів, стратегічно важливих для держави, до яких, зокрема, належить АР Крим. Існування на території АР Крим рекреаційної зони міжнародного рівня сприяє досягненню стабільного зростання економіки за рахунок нарощування експортного потенціалу високорентабельного та перспективного туристичного бізнесу.

Останнім часом планові показники бюджету АР Крим за доходами практично не виконувалися, що призвело до недофінансування ряду витратних статей. Тому аналіз джерел фінансування бюджету АР Крим та ступеня ризику щодо виконання його планових показників дозволить розробити нові підходи до формування місцевих бюджетів і зміцнення їхньої фінансової стійкості.

Проблемі формування доходів місцевих бюджетів присвячені роботи українських учених-економістів О. Василика, О. Данілова, В. Кравченка, І. Луніної, Ю. Ляшенка, П. Мельника, О. Сунцової, Л. Тарангул, В. Федосова, а також зарубіжних вчених Н. Брюса, П. Майсгрейва, П. Самуельсона. Методи аналізу і моделювання податкових надходжень місцевих бюджетів розглядалися також у роботах Д.Ж. Майлза, Р. Піндайка, Д. Стігліца.

Проте представлені у цих роботах рекомендації є не досить конкретизованими в частині зміцнення фінансової бази місцевих бюджетів органів самоврядування з властивими їй проблемами: неплатежі, кредиторська і дебіторська заборгованості і, як наслідок цього, – нестабільність надходжень до бюджетів усіх рівнів. Крім того, мало уваги надається основному, бюджетоутворюючому для місцевих бюджетів податку з доходів фізичних осіб, наслідки реформування якого ще не повністю проаналізовані.

Недостатнє вивчення теоретичних і методичних питань формування доходів місцевих бюджетів АР Крим у сучасних умовах, а також науково-теоретична значущість вказаних проблем, зумовили актуальність і вибір теми дисертаційного дослідження і визначили його основні завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні положення роботи є результатом наукових досліджень, що виконувалися відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри фінансів і страхової справи „Дослідження бюджетно-податкової політики в сучасних умовах і шляхи її удосконалення” (номер державної реєстрації 0102U001155). Особисто автором здійснено теоретичне узагальнення процесу зміцнення фінансової бази місцевих бюджетів і розроблено рекомендації щодо взаємодії Державного бюджету України і Зведеного бюджету АР Крим і формування власної фінансової бази органів місцевого самоврядування.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає в теоретичному та емпіричному дослідженні проблеми формування бюджету АР Крим і місцевих бюджетів, а також у розробці науково-практичних рекомендацій для створення умов стійкого розвитку економіки АР Крим як рекреаційної зони міжнародного рівня.

З викладеної вище мети випливають такі завдання роботи:– 

узагальнити інформацію про сучасний стан науково-методичних основ формування місцевих бюджетів у цілому і виявити основні тенденції та особливості формування бюджету АР Крим, зокрема:– 

оцінити відповідність діючої в Україні нормативно-правової бази щодо реалізації завдань як на національному, так і регіональному рівнях;– 

обґрунтувати необхідність у розробці довгострокової державної політики підтримки місцевих бюджетів регіонів з низькими показниками рівня економічного розвитку;– 

виявити особливості діючого правового механізму підтримки місцевих органів влади на прикладі АР Крим на основі аналізу фіскальних і розподільних функцій і обґрунтувати доцільність зміни;– 

обґрунтувати шляхи реформування процесу формування дохідної частини бюджету АР Крим для зміцнення його фінансової бази;– 

проаналізувати наслідки реформування податку на доходи фізичних осіб для, місцевих бюджетів у цілому, в тому числі бюджету АР Крим.

Об’єктом дослідження є механізми формування доходів місцевих бюджетів.

Предметом дослідження є особливості формування бюджету АР Крим, зумовлені правовим статусом регіону та його природно-кліматичними умовами.

Методи дослідження. У процесі дослідження використано загальнонаукові методи пізнання економічного аналізу та економіко-математичні методи. Серед них: аналіз та синтез – під час обґрунтування сутності та місця місцевих бюджетів у реалізації державної політики; порівняльного аналізу – під час виявлення особливостей формування бюджету АР Крим; регресій ний і кореляційний – у ході аналізу якісних і кількісних показників місцевих бюджетів; модель ARIMA – для отримання прогнозних показників надходжень до місцевих бюджетів.

Інформаційну базу досліджень становлять законодавчі та нормативно-правові акти, що забезпечують процес формування місцевих бюджетів, звітні дані Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Міністерства фінансів АР Крим, Державної податкової адміністрації України, монографічні дослідження та публікації у періодичних виданнях вітчизняних і зарубіжних авторів.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш значущі результати дисертаційного дослідження, що містять наукову новизну, полягають у такому:

вперше: – 

запропоновано визначення поняття „бюджетний ризик” як вірогідність недовиконання планового рівня надходжень до місцевих бюджетів;– 

розроблено класифікацію ризиків за масштабами виникнення. Доведено, що основні ризики пов’язані з існуючою системою взаємовідносин між державним і місцевими бюджетами;– 

запропоновано модель підтримки місцевих органів влади на основі використання функції корисності платника податків. На основі аналізу можливостей розвитку АР Крим як рекреаційної зони, запропоновано трьохсекторну модель розвитку економіки регіону;

удосконалено: – 

механізми дії основних чинників, що впливають на формування бюджету АР Крим; виявлено головні відмінності та внесок рекреаційної складової економіки у формування бюджету АР Крим;– 

підходи до виявлення особливостей формування бюджету АР Крим, що зумовлені функціонуванням високорентабельного рекреаційного комплексу;

набуло подальшого розвитку:– 

модель поетапного реформування підсистеми місцевих податків і зборів шляхом розширення бази оподаткування до бюджету АР Крим;– 

визначення змісту бюджету місцевого самоврядування, який розглядається не тільки як джерело фінансування витрат місцевих бюджетів, але і як інструмент впливу місцевих органів влади на соціально-економічний розвиток територіальної громади.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці конкретних пропозицій щодо вдосконалення процесу формування бюджету АР Крим. Окремі висновки і пропозиції запроваджені у роботу Міністерства фінансів АР Крим, а саме: методи аналізу і прогнозу податкових надходжень, засновані на використанні п'ятирічних рядів щомісячних податкових надходжень на базисному інтервалі (акт впровадження №1618/01-06 від 25.09.06); Міністерства економіки АР Крим – методика прогнозування податку на доходи фізичних осіб (довідка № 010/917 від 25.09.06). Результати досліджень, упровадженні у навчальний процес Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів ДПС України (довідка № 12/14 від 15.04.04) та Національного університету державної податкової служби України, з дисциплін „Аналіз та моделювання фінансових ризиків”, „Методи і моделі прийняття рішень в оподаткуванні” (довідка № 23/1 від 17.05.04).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, сформульовані висновки, рекомендації та пропозиції, що виносяться на захист, одержані автором самостійно. Особистий внесок у роботах, опублікованих у співавторстві, наведено окремо у списку опублікованих праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень представлені у доповідях на 6-ти науково-практичних конференціях, зокрема: „Бюджетно-податкова політика в Україні” (Ірпінь, 2001), „Проблеми впровадження інформаційних технологій” (Ірпінь, 2003), „Моделі управління в ринковій економіці” (Запоріжжя, 2003), „Проблеми економічної кібернетики” (Алушта, 2003), „Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми” (Ірпінь, 2003), „Моделювання та аналіз безпеки та ризику в складних системах” (Санкт-Петербург, 2004).

Публікації. Результати дисертації викладені у 11-ти публікаціях загальним обсягом 6,0 др. арк., з них 6 – у наукових фахових виданнях, обсягом 4,5 др. арк., і 5 – в інших виданнях, обсягом 1,5 др. арк.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається з трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи складає 208 сторінок і містить: 17 таблиць, 11 рисунків і 7 додатків. Список використаних джерел містить 154 найменування, що займають 12 сторінок.

ОСНОВНІЙ ЗМІСТ

У першому розділі „Науково-методичні основи формування місцевих бюджетів” проведено дослідження історії вивчення проблеми формування місцевих бюджетів. Підкреслюється різниця у підході до формування місцевих бюджетів для країн з транзитивною економікою та для економічно розвинених країн, які пройшли довгий шлях еволюційного розвитку. Виявлено основні причини фінансової залежності місцевих органів влади і центрального уряду.

Існуюча система взаємостосунків між місцевими і центральними органами влади в Україні містить у собі риси тривалого періоду, практично повної централізації усіх сторін економічної та соціальної діяльності територіальних общин. Процес установлення оптимальних взаємостосунків між центральними органами влади та місцевими пов’язаний із взаємним делегуванням, проте для більшості держав пострадянського простору спостерігається значна асиметрія цього процесу, коли органи центральної влади частково передають свої повноваження на місця, не забезпечивши місцеві органи влади відповідним рівнем фінансуванням.

В умовах недостатньої потужності фінансової бази місцевих бюджетів зростає їхня залежність від трансфертів, наданих центральним урядом. Основною особливістю існуючих підходів до формування місцевих бюджетів є впровадження системи платежів вирівнювання для окремої території у випадку, якщо потреби території для забезпечення основних соціальних програм (освіта, охорона здоров’я, соціальний захист тощо) вищі, ніж її фінансові можливості. Розрахунок величини міжбюджетних трансфертів проводиться на основі схеми, що базується на кількості споживачів соціальних послуг на кожній конкретній території і нормативах середньодушових витрат, що обраховуються у межах наявних бюджетних ресурсів. Проте на практиці існуюча система не виключає можливостей використання суб’єктивного підходу до визначення обсягів дотації вирівнювання. Про це свідчать істотні розбіжності у розмірах платежів вирівнювання, одержуваних окремими областями.

Все згадане вище повною мірою стосується формування бюджету Автономної Республіки Крим, яка відповідно до Конституції України і Конституції АР Крим має певні повноваження під час формування власного бюджету і взаємостосунків з центром, зокрема поняття „автономії” дає підстави для формування власних міжбюджетних відносин усередині автономії.

У другому розділі „Особливості формування місцевих бюджетів у транзитивній економіці” проаналізовано показники платоспроможності регіонів України. Запропоновано класифікацію платоспроможності окремих регіонів на основі індексу відносної платоспроможності. Показано, що більша частина областей України має низькі показники платоспроможності. І тільки для трьох областей – Донецької, Дніпропетровської та Одеської – цей показник істотно вищий за одиницю. Далі проведено аналіз основних джерел доходів місцевих бюджетів, показано частку доходів місцевих бюджетів від трансфертів і зазначено тенденцію трансфертів до зростання.

Аналіз формульного підходу до розрахунку міжбюджетних трансфертів показав його дестимулюючий характер, як щодо регіонів-донорів, так і щодо регіонів-реципієнтів, причому відносно останніх він проявляється навіть більшою мірою. Потрібен негайний перегляд відповідних положень Бюджетного кодексу України для усунення утриманських настроїв місцевих урядів.

Протягом останніх років істотно збільшилася залежність бюджету АР Крим від трансфертів з Державного бюджету. Стабільне зростання надходжень від податку з доходів фізичних осіб було перерване податковою реформою, результатом якої стало істотне зменшення надходжень.

Іншим істотним чинником, що впливає на стабільність надходжень до бюджету АР Крим, є зміна частки акцизу від товарів, що виробляються в Україні. Найстабільнішим на сьогодні час за темпами зростання є податок на землю. Потенціал цього податку далеко не вичерпаний. Що стосується податку на доходи фізичних осіб, то проблема детінізації фонду оплати праці як і раніше актуальна для України.

Розглянута динаміка окремих складових і їхня зміна впродовж 2003–2006 рр. У проведеному аналізі, перш за все, звертається увага на істотну нестабільність власних джерел фінансування бюджету АР Крим (табл. 1). Аналіз щомісячних податкових надходжень у АР Крим переконливо показав істотні відмінності у часовому процесі надходжень у Криму та в конкретній області.

Якщо в цілому по Україні літні місяці є податковими канікулами, коли рівень надходжень нижче середнього, то в АР Крим, особливо в літні місяці і в першу половину осені, їхній рівень істотно вищий за середній. У результаті аналізу сезонності податкових надходжень визначено внесок „курортної складової” у формування бюджету АР Крим, який приблизно становить 10% від загальної суми надходжень, причому основна її частина потрапляє не до бюджету АР Крим, а до Державного бюджету України. Внесок (сезонної складової) у надходженнях від прибуткового податку в АР Крим істотно нижчий і становить тільки 5 %.

Таблиця 1

Динаміка основних платежів до місцевого бюджету АР Крим

за 2003-2006 рр., млн. грн.

Податки | 2003 | 2004 | 2005 | 2006

(1–8 місяці) | 2006 (прогноз)

Податок з доходів фізичних осіб | 464,1 | 430,9 | 550,2 | 461 | 691,5

Податок на прибуток підприємств | 4,5 | 7,4 | 6,7 | 4,0 | 6

Акцизний збір | 105,2 | 43,7 | 63,4 | 42,2 | 63,3

Плата на землю | 67,2 | 81,9 | 106,7 | 86,5 | 129,8

Плата за торговий патент | 22,4 | 22,4 | 27,8 | 17,7 | 26,6

Єдиний податок із суб’єктів малого бізнесу | 41,7 | 51,8 | 65,5 | 40,5 | 60,8

Податок з власників транспортних засобів | 10,6 | 27,6 | 37,3 | 38,7 | 58,1

Збір за забруднення зовнішнього середовища | 3,6 | 5,0 | 5,6 | 4,2 | 6,3

Інші | 98,9 | 70,3 | 69,5 | 63 | 94

Усього | 818,2 | 741 | 932,7 | 757,8 | 1136,4

Джерело: Оперативні дані ГНС України.

Необхідно закласти основи довготривалої трансфертної політики, заснованої на класифікації регіонів за рівнем соціально-економічного розвитку. Такий розподіл дозволить реалізувати принцип горизонтальної справедливості, коли два регіони, близькі за показниками розвитку, мають одержувати приблизно однакові дотації з Державного бюджету.

Третій розділ „Удосконалення процесу формування податкової бази бюджету АР Крим”. Механізм виникнення бюджетного ризику на регіональному рівні (рис. 1) істотно відрізняється від механізму виникнення ризику на національному рівні, хоча вплив деяких макроекономічних чинників (наприклад, темпів інфляції) повинен бути приблизно однаковим.

Основні чинники, що впливають на ступінь ризику формування бюджету на регіональному рівні, у роботі розділені на 4 групи, до яких належать:

1. Чинники наднаціонального рівня:

1.1. Зміна попиту світового ринку на основний регіональний продукт.

1.2. Коливання цін регіонального продукту внаслідок змін курсів світових валют.

1.3. Пропозиція світовим ринкам конкурентоспроможної продукції, аналогічної продукції, що виробляється в регіоні.

2. Чинники національного рівня:

2.1. Помилки у визначенні податкового потенціалу району.

2.2. Непередбачена (позапланова) зміна макроекономічних показників, що впливають на наповнення регіонального бюджету.

2.3. Накладання національним урядом зобов’язань, не забезпечених відповідним фінансуванням.

2.4. Суб’єктивне, з погляду регіону, визначення регіональних коефіцієнтів при визначенні дотацій вирівнювання.

2.5. Зміна податкового законодавства, що стосується формування місцевих бюджетів.

3. Чинники міжрегіонального рівня:

3.1. Податкова конкуренція з боку інших регіонів.

3.2. Конкуренція на регіональних фінансових ринках.

3.3. Конкуренція на ринку робочої сили.

4. Чинники місцевого рівня:

4.1. Тінізація бюджетоутворюючих підприємств.

4.2. Мікроекономічна нестабільність окремих підприємств унаслідок прорахунків керівництва.

4.3. Прорахунки регіонального керівництва під час визначення пріоритетів економічного розвитку і використанні при цьому фінансових інструментів.

У роботі запропонована модель, що містить у собі функцію корисності j жителя і регіону:

, (1)

, (2)

, (3)

де = (4)

де: податки, сплачені до місцевого бюджету – , до Державного бюджету – , доходи жителя регіону , трансферти або платежі , нормативні затрати . Функція корисності j жителя і регіону, – величина місцевого бюджету, G – Державний бюджет; In – неподаткові надходження до Державного бюджету. Відповідно до прийнятої аксіоматики .

Найбільше значення має коефіцієнт при логарифмі власного доходу після оподаткування, оскільки кожна людина віддає перевагу збільшенню власних доходів. Множник при логарифмі регіонального бюджету перевищує множник при логарифмі Державного бюджету. Це пов'язано з більшою зацікавленістю жителів регіону у виконанні регіональних проектів, ніж загальнодержавних. Функція корисності складається з трьох частин: корисності особистих доходів, корисності місцевих бюджетів і корисності Державного бюджету, причому корисність складових знижується в перерахованому порядку.

Від ефективності діяльності місцевої влади залежить величина коефіцієнта , від ефективності діяльності центральної влади – величина коефіцієнта . За таких умов підтримка місцевої влади залежить, головним чином, від уміння одержати допомогу (трансферти, субсидії) з Державного бюджету, що є можливим в умовах невизначеності критеріїв нормативних витрат та існування невизначеності прогнозу надходжень до місцевих бюджетів. Ситуацію можна поліпшити, якщо регіональний бюджет дійсно залежатиме від загальної суми надходжень, які збираються на його території, причому деякі податки будуть повністю закріплені за місцевими бюджетами (тобто платежі до Державного бюджету будуть відмінені). Крім того, частка від зібраних на даній території надходжень загальнодержавних податків залишатиметься у регіоні. Бюджетне обмеження на обласному рівні в цьому випадку становитиме:

, де (5)

Тобто при виконанні планових показників на регіональному рівні частина надходжень до Державного бюджету залишається в регіоні (другий доданок у попередньому виразі). Крім того, на відміну від існуючого положення, трансферти мають тільки одне спрямування з Державного бюджету в місцеві, тобто може дорівнювати 1 для районів-одержувачів (реципієнтів) і 0 – для донорів.

У даному уявленні міжбюджетні трансферти існують тільки в одному напрямі. Допомога регіонам з низьким рівнем власних доходів повинна виконуватися на довгостроковій основі. Існують пропозиції законодавчо обмежити допомогу регіонам на рівні 10–16від Державного бюджету. На наш погляд, це буде сприяти вирішенню питань формування місцевих бюджетів за допомогою місцевих резервів.

Існуючі моделі визначення міжбюджетних трансфертів не працюють в умовах України, оскільки вони враховують тільки один напрям фінансових потоків від центрів до периферії, а за чинним Бюджетним кодексом, у разі, коли доходи місцевих бюджетів перевищують установлений рівень витрат, здійснюються платежі з місцевих бюджетів у Державний.

Для визначення ефективності місцевих органів влади пропонується використання апарату функції корисності платника податків даного регіону, що містить три складові: корисність власних доходів за вирахуванням державних і місцевих податків, корисність витрат місцевого бюджету і корисність державних витрат. Показано, що для отримання підтримки виборців місцеві органи влади повинні володіти більшою фінансовою незалежністю, яка може бути виражена у збільшенні поки що незначної частки місцевих податків у загальній сумі податків, зібраних на даній території.

У результаті аналізу витрат Державного і Зведеного бюджетів України та бюджетів АР Крим зроблено висновки, що основна частина місцевих витрат припадає на охорону здоров’я, освіту і соціальний захист, тобто переважає соціальна, а не економічна складова в діяльності місцевих органів влади. Для зміцнення фінансової незалежності місцевих органів влади вони повинні мати нагоду здійснювати власні проекти, перспективні для розвитку економіки даного району.

Що стосується економічного розвитку АР Крим, то у роботі пропонується проект спільного розвитку трьох базисних галузей економіки АР Крим: курортного бізнесу, будівельної індустрії та агропромислового комплексу. Основний потік інвестицій в АР Крим зараз припадає на курортний бізнес, який розташований у вузькій смузі Чорноморського узбережжя. Проте розвиток курортного бізнесу за наявного стану основних фондів дуже обмежений. Завдання полягає в істотному поліпшенні якості обслуговування відпочиваючих, продовженні активного курортного сезону, який, за проведеним аналізом, становить лише 5 місяців, залученні до рекреаційної зони віддалених від узбережжя ділянок (гірський Крим).

Висновки

У дисертації здійснено теоретичні узагальнення і розроблено практичні рекомендації стосовно впровадження нових підходів до формування місцевих бюджетів, що є важливою складовою забезпечення фінансової самостійності місцевого самоврядування. Проведене дослідження дозволило зробити такі висновки:

1. Аналіз засвідчив, що прибуткова база бюджету АР Крим сьогодні не здатна самостійно фінансувати всі види своїх витрат. Це дає підставу для висновку, що однією з головних умов здійснення ефективної податкової реформи та підвищення рівня надходжень до місцевих бюджетів АР Крим є перетворення діючої системи ієрархії фінансових взаємостосунків між Державним, республіканським, районними, сільськими і селищними бюджетами в систему безпосередньо незалежних бюджетів із високими показниками фінансової автономії.

2. Узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду щодо сутності поняття місцевого бюджету дає підстави для змін у фінансовій термінології поняття бюджетів самоврядування, що потрібно розглядати як спосіб активного і основного кумулятивно-інституційного та економічного впливу місцевих органів влади на соціально-економічний стан територіальної общини АР Крим. У цьому контексті запропоновано нове визначення бюджетного ризику як вірогідності недовиконання планового рівня надходжень до місцевих бюджетів. Таке тлумачення дозволяє розкрити сутність місцевих бюджетів у спектрі політичних і фінансових систем світу.

3. У процесі дослідження показано недоцільність взаємозамінності таких джерел доходів бюджетів АР Крим, як регульовані доходи і дотації замість місцевих податків і зборів, комунальних платежів і позикових засобів. Доведено, що існуючі підходи до формування місцевих бюджетів, а саме: упровадження системи платежів вирівнювання для окремої території у випадку, якщо потреби території вищі, ніж її фінансові можливості, забезпечення основних соціальних програм (освіта, охорона здоров’я, соціальний захист тощо), є економічно неефективними. Розрахунок величини міжбюджетних трансфертів, який сьогодні проводиться на основі наведеної схеми, не сприяє економічному розвитку окремих регіонів України, і тому доцільно надати регіонам більше самостійності у сфері введення податків і зборів.

4. Обґрунтовані і класифіковані причини недовиконання місцевих бюджетів щодо рівнів бюджетної системи. На основі проведеного аналізу класифіковані причини виникнення бюджетних ризиків на наднаціональному, національному, міжрегіональному і місцевому рівнях. У результаті аналізу доведено, що основні чинники впливу на формування місцевих бюджетів пов'язані з міжбюджетними взаємостосунками між регіонами і центром. До них можна віднести розмитість критеріїв визначення трансфертів вирівнювання, а також платежів із місцевих бюджетів у Державний. До ризиків національного рівня потрібно так само віднести внесення змін до податкового законодавства стосовно податків, що є основними джерелами формування місцевих бюджетів.

5. Зазначено, що наявні методи планування і прогнозування податкових надходжень не відповідають вимогам часу, які ставляться до планування місцевих бюджетів. У результаті існує значна розбіжність між плановими і фактичними надходженнями. У зв’язку з цим пропонується впровадження в діяльність податкової адміністрації сучасних методів аналізу часових рядів із метою поліпшення якості прогнозу податкових надходжень. На основі аналізу тимчасового ходу прибуткового податку з громадян АР Крим з 1997 до 2002 року доведені переваги застосування моделі АRIMA під час прогнозування податкових надходжень на 2003 рік, у якому при використанні методів податкової адміністрації були допущені істотні помилки під час визначення величини надходжень від даного податку.

6. Унаслідок проведеного аналізу надходжень до бюджету АР Крим обґрунтовано вплив так званої „курортної складової” у податкових надходженнях до бюджету АР Крим. Під курортною складовою пропонуємо розуміти зміни в розмірах фінансових потоків за рахунок збільшення податкових надходжень у період курортного сезону. У результаті аналізу сезонності податкових надходжень виявлено внесок „курортної складової” у формування бюджету АР Крим, який приблизно дорівнює 10 % від загальної суми надходжень, причому основна її частина потрапляє не до бюджету АР Крим, а до Державного бюджету України.

7. Як показав аналіз, існуюча модель визначення міжбюджетних трансфертів не є досконалою, оскільки вона не враховує, відповідно до Бюджетного кодексу України, наявності значної кількості зустрічних фінансових потоків, які на сьогодні є неефективними.

8. Для визначення ефективності роботи місцевих органів влади пропонується використання апарату функції корисності, що містить три складові: корисність власних доходів (за винятком загальнодержавних і місцевих податків), корисність місцевих витрат та корисність державних витрат. Доведено, що місцеві органи влади повинні володіти більшою фінансовою самостійністю, яка може бути забезпечена зростанням частини місцевих податків і зборів у загальному обсязі податкових надходжень, що справляються на території регіону.

9. У результаті аналізу витрат Державного і Зведеного бюджетів України та бюджетів АР Крим виявлено, що основна частина витрат місцевих бюджетів припадає на охорону здоров’я, освіту і соціальний захист, тобто переважає соціальна, а не економічна складова в діяльності місцевих органів влади. Для зміцнення фінансової самостійності місцевих органів влади запропоновано вдосконалення законодавства з метою надання органам місцевого самоврядування здійснювати власні проекти, що є перспективними для розвитку економіки даного регіону, та одержувати до місцевих бюджетів стабільні неподаткові доходи.

10. Для реального збільшення доходів бюджету АР Крим і виконання ним необхідних функцій пропонується проект спільного розвитку трьох базових галузей економіки АР Крим: курортного бізнесу, будівельної індустрії та агропромислового комплексу. Основний потік інвестицій у АР Крим припадає на курортний бізнес, який розташований у вузькій смузі Чорноморського узбережжя. Проте в процесі дослідження доведено, що розвиток курортного бізнесу (за сучасного стану наявності застарілих основних фондів), що використовуються, є неперспективний. Запропоновано за рахунок розширення податкової бази (введення податку на нерухомість і податку на землю із зарахуванням їх до бюджету АР Крим) інвестувати органам місцевого самоврядування в туристичний бізнес. Доведено, що такі вкладення позитивно впливатимуть на фінансовий стан бюджетів регіону.

11. Аналіз формульного підходу до розрахунку міжбюджетних трансфертів показав його дестимулюючий характер як щодо регіонів-донорів, так і регіонів-реципієнтів, причому щодо останніх він проявляється ще більшою мірою. Потрібно внести зміни до відповідних положень Бюджетного кодексу України для усунення споживацьких очікувань органів місцевої влади на фінансову допомогу з боку Держави за рахунок таких заходів.

По-перше, необхідно запровадити такі місцеві податки, які є суттєвим джерелом надходжень у зарубіжних країнах, а саме: податок на нерухомість; податок на землю, обмеживши його допустимі ставки; податок на контракти, який може бути введений лише в тому випадку, якщо фірма-платник податків змінює свою юридичну адресу, а також місцеві податки на спадок і договори-дарування.

По-друге, ввести до складу місцевих ті загальнодержавні податки, що перерозподіляються через центральний бюджет на користь місцевих (наприклад, податок на доходи фізичних осіб). Ставки цих податків встановлюються державою і не можуть бути змінені за рішенням на місцях. Місцеві органи влади можуть лише стягувати частку платежів у вигляді надбавки до загальнодержавних податків. При цьому буде досягнута значна економія на адміністрування даного податку.

По-третє, розширити перелік місцевих податків і зборів, у першу чергу за рахунок податків, що встановлюються у вигляді платні за надані послуги (наприклад, за користування електроенергією, газом, каналізацією, водопроводом, послугами зв’язку, зборів за видовища). Вони необхідні для створення горизонтальної конкуренції між органами місцевого самоврядування.

По-четверте, для АР Крим особливо актуальним є подальше запровадження місцевих екологічних податків, що повинні бути покладені на нерезидентів АР Крим як компенсація неминучого екологічного збитку природному середовищу внаслідок забруднення у курортний сезон. Це зумовлює використання природоохоронних заходів у системі господарювання. Надходження від цих податків пропонуємо використовувати для підтримки та поліпшення стану пляжної зони і прибережних ділянок, створення більш якісних очисних споруд для стічних вод і тощо.

По-п’яте, підвищити зацікавленість місцевих органів влади у справлянні загальнодержавних податків і зборів. З цією метою необхідно виділити для місцевих бюджетів фіксовану частку від величини зібраних податків за умови виконання планових показників (а не перевиконання, як це закладено в чинному Бюджетному кодексі).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях:

1.

2.

3.

4.

5.

В інших виданнях:

1. Бєляєв В.В., Скрипник А.В. Основні ризики планування бюджету на регіональному рівні // Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми (18–19.12.2003). – Ірпінь. – С. –84 (особисто автором проведено розрахунки ризику на прикладі формування бюджету АР Крим).

2. Скрипник А.В., Бєляєв В.В. Риски планирования бюджетов на региональном уровне на примере АР Крым // Тези доповідей VIII Всеукраїнської науково-методичної конференції “Проблеми економічної кібернетики” (6–8.10.03). – Алушта. – С. –153 (особисто автором проведено розрахунки ризику на прикладі формування бюджету АР Крим).

3. Скрипник А.В., Бєляєв В.В. Трансферти субсидії та питання оптимальності розподілу коштів між державними та місцевими бюджетами на прикладі формування бюджету АР Крим // Фінанси і контроль. – 2004. – № 2. – С. –21 (особисто автором запропоновано модель підтримки місцевим населенням місцевих органів влади).

4. Скрипник А.В., Бєляєв В.В., Нечаєв В.Є. Можливі наслідки прийняття нового Закону „Про податок з доходів фізичних осіб”// Тези конференції „Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми” (18–19.12.2003). Ірпінь. – С. –101 (особисто автором запропоновано методику оцінки втрат місцевих бюджетів).

5. Сунцова О., Беляев В.В. Риски формирования бюджетов на региональном уровне // Modelling and analysis of safety and risk in complex systems. International scientific school. Juny 22–25, 2004, Saint-Petersburg, Russia. – pp. 313–317 (особисто автором запропоновано класифікацію ризиків формування бюджету на місцевому рівні).

6. Бєляєв В.В. Реформування прибуткового податку з громадян у контексті поповнювання місцевих бюджетів на прикладі АР Крим // Модели управления в рыночной экономике: Сборник научных трудов по материалам международной научно-практической конференции / ДонНУ. – Донецк, 2003. – Кн. 2. – С. 47–53.

АНОТАЦІЯ

Бєляєв В.В. Формування дохідної частини місцевих бюджетів на прикладі бюджету АР Крим. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит. Національна академія державної податкової служби України, Ірпінь, 2006.

У роботі розглянуто основні джерела формування місцевих бюджетів транзитивної економіки, проаналізовано частку податку з доходів фізичних осіб, трансфертів із Державного бюджету і місцевих податків. Зважаючи на те, що відповідно до Конституції України і Конституції АР Крим формування бюджету АР Крим має істотні відмінності, то детально розглянуто джерела наповнення бюджету АР Крим як основної рекреаційної зони України і курорту міжнародного значення.

Здійснено відокремлення вкладу курортної складової у доходах бюджету АР Крим. Показано, що основна частина надходжень від курортного бізнесу надходить у Державний бюджет України, а не у бюджет АР Крим. Зміцнення бази фінансування бюджету АР Крим пропонується за рахунок розвитку рекреаційної складової економіки АР Крим, що повинно сприяти розвитку галузей економіки АР Крим, які безпосередньо пов’язані з курортним бізнесом.

У роботі містяться конкретні пропозиції щодо збільшення частки податків, які контролюються урядом АР Крим. До них, перш за все, пропонується віднести податок на нерухомість, податок із доходів фізичних осіб і екологічні збори, що розповсюджуються на нерезидентів АР Крим.

Ключові слова: місцевий бюджет, фінансова база місцевих бюджетів, міжбюджетні відносини, ризик формування місцевих бюджетів, курортна складова, трансферти, дохідна частина бюджету, АР Крим.

АННОТАЦИЯ

Беляев В.В. Формирование доходной части местных бюджетов на примере бюджета АР Крым. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01 – финансы, денежный оборот и кредит. Национальная академия государственной налоговой службы Украины, Ирпень, 2006.

Проведено исследование проблемы формирования местных бюджетов. Подчеркивается разница в подходе к формированию местных бюджетов для стран с транзитивной экономикой и для экономически высокоразвитых стран, которые прошли длительный путь эволюционного развития. Показано, что в существующей системе формирования местных бюджетов в значительной мере сохранились черты, свойственные плановой экономике. Это сказывается в излишнем контроле над местными бюджетами, значительной доле трансфертов и незначительной части местных налогов, условия сбора которых контролируются местными органами власти.

Проанализированы показатели платежеспособности регионов Украины. Предложена классификация платежеспособности отдельных регионов на основе индекса относительной платежеспособности. Показано, что большая часть областей Украины имеют низкие показатели платежеспособности. Как следствие – практически все они являются дотационными. Проведен анализ основных источников доходов местных бюджетов, показана доля доходов местных бюджетов и трансфертов из Государственного бюджета, отмечена тенденция к увеличению доли трансфертов.

Анализ формульного подхода к расчету межбюджетных трансфертов установил его дестимулирующий характер как в отношении регионов доноров, так и в отношении регионов-реципиентов, причем в отношении последних он сказывается даже в большей степени.

Рассмотрены возможные варианты расширения и укрепления налоговой базы АР Крым. Проанализированы основные причины возникновения рисков невыполнения бюджета на региональном уровне.

Для определения эффективности местных органов власти предлагается использование аппарата функции полезности налогоплательщика данного региона, который содержит три составляющие: полезность собственных доходов (за исключением государственных и местных налогов); полезность расходов местного бюджета; полезность государственных расходов. Установлено, что для завоевания поддержки избирателей местные органы власти должны владеть большей финансовой независимостью, которая может быть выражена в увеличении пока незначительной доли местных налогов в общей сумме налогов, которые собираются на данной территории.

В результате анализа расходов Государственного и Сводного бюджетов Украины и бюджетов АР Крым делаются выводы, что основная часть местных расходов приходится на охрану здоровья, образование и социальную защиту, то есть в деятельности местных органов власти преобладает социальная, а не экономическая составляющая. Для укрепления финансовой независимости местных органов власти они должны иметь возможность осуществлять собственные проекты, перспективные для развития экономики данного района.

Предлагается проект общего развития трех базисных отраслей экономики АР Крым: курортного бизнеса, строительной индустрии и агропромышленного комплекса. Основной поток инвестиций в АР Крым в данный момент приходится на курортный бизнес, который расположен в узкой полосе Черноморского побережья. Однако развитие курортного бизнеса при существующем состоянии основных фондов имеет ограниченные возможности. Задача заключается в существенном улучшении качества обслуживания отдыхающих, продлении активного курортного сезона, который, судя по проведенному анализу, составляет лишь 5 месяцев, включении в рекреационную зону более удаленных от побережья участков (горный Крым).

Установлена нецелесообразность взаимозаменяемости таких источников доходов бюджетов АР Крым, как регулируемые доходы и дотации вместо местных налогов и сборов, коммунальных платежей и ссудных средств. Показано, что существующие подходы к формированию местных бюджетов посредством внедрения системы платежей выравнивания являются экономически неэффективными. Расчет размеров межбюджетных трансфертов, который сейчас проводится на основе данной схемы, не содействует экономическому развитию отдельных регионов Украины. И поэтому целесообразно предоставить регионам большую степень самостоятельности в сфере введения налогов и собраний, а программы помощи отдельным районам с низкими показателями сделать долговременными.

Доказано и классифицировано причины (относительно уровней бюджетной системы) недовыполнения местных бюджетов. В связи с этим причины возникновения бюджетных рисков разделены на факторы наднационального, национального, межрегионального и местного уровней. В результате анализа установлено, что основным фактором риска формирования местных бюджетов является взаимоотношения между местным и государственными органами власти. К ним можно отнести размытость критериев определения трансфертов выравнивания, а также платежей из местных бюджетов в государственный. К рискам национального уровня можно также отнести недостаточно аргументированное проведение налоговой реформы, которая касается основных бюджетообразующих налогов местных бюджетов. Дана оценка потенциальным потерям местных бюджетов и бюджета АР Крым от проведения реформы подоходного налога (налога с доходов физических лиц) в 2004 году.

Ключевые слова: местный бюджет, финансовая база местных бюджетов, межбюджетные отношения, риск формирования местных бюджетов, курортная составляющая, трансферты, доходная часть бюджета АР Крым.

SUMMARY

Beliaev V.V. The local budget forming on the example of AR Crimea republic. – Manuscript.

The thesis for Candidate of economic sciences under specialty 08.04.01 finances, money circulation and