Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича

Бурка Володимир Йосипович

УДК 911.3:32(075.8)

ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ БУДІВЕЛЬНО-ІНДУСТРІАЛЬНИХ КОМПЛЕКСІВ УКРАЇНИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

(на матеріалах Карпатського економічного району)

11.00.02 – економічна та соціальна географія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

Чернівці – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор Руденко Валерій Петрович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, декан географічного факультету, завідувач кафедри економічної географії та екологічного менеджменту

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор Балабанов Геннадій Васильович, Київський міжнародний університет, завідувач кафедри туризму і країнознавства

кандидат географічних наук, професор Пушкар Іван Миколайович, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, завідувач кафедри економічної та соціальної географії

Провідна установа: Інститут географії НАН України, відділ суспільно-географічних досліджень, м. Київ

Захист відбудеться “18” жовтня 2006 р. о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.76.051.04 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. М. Коцюбинського, 2, географічний факультет, корпус IV, ауд. 24.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23.

Автореферат розісланий “14” вересня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради М. В. Дутчак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Актуальність і важливість дослідження будівельної індустрії визначаються її значенням для суспільного розвитку. Вся історія людства нерозривно пов’язана з виконанням будівельних робіт. Будівництво забезпечувало життєдіяльність і покращення комфортності життя населення у всі суспільно-історичні епохи. Воно сприяло поглибленню поділу праці у процесі виробництва, розширювало галузеву структуру господарства, сприяло освоєнню й заселенню нових територій. Історія людського суспільства в значній мірі вивчена завдяки залишкам будівель минулого. Водночас вони свідчать про дуже повільні впродовж віків зміни в способах і технології будівництва. Тільки у XX столітті, на базі машинної індустрії і завдяки сучасним промисловим технологіям, будівництво сформувалось як складний, потужний, багатогалузевий будівельно-індустріальний комплекс. Проте, і до сьогоднішнього дня, в географії будівельної індустрії як науковому напрямі не визначені її позиції у плані формування обґрунтованої теоретичної концепції. Не достатньо чітко визначене її місце в галузевій структурі суспільної географії. Навіть предмет і об’єкт вивчення географії будівельної індустрії трактуються неоднозначно і рідко розглядаються. Таку ситуацію частково можна пояснити незавершеністю формування наукової школи в цій галузі географії, динамічністю її розвитку та складністю структурної організації галузі.

У публікаціях поняттям „будівельна індустрія“, „будівельно-індустріальний комплекс“, „будівництво“, „матеріальна база будівельної індустрії“ тощо, часто надається різний зміст. У зв’язку з цим, визначення теоретично обґрунтованої суті будівельної індустрії як структуризованого будівельно-індустріального комплексу вимагає проведення глибоких наукових досліджень. Такі дослідження, що могли б мати науково-теоретичну і практичну цінність та найбільш повно й об’єктивно відображали суть проблеми, слід проводити на прикладі крупних економічних районів. У зв’язку з цим, базовим для дослідження був вибраний Карпатський економічний район, в якому проявляються практично всі типові проблемні питання регіонів України. Для розуміння суті будівельно-індустріальних комплексів важливо дослідити територіальні закономірності поділу окремих виробничих процесів, що визначаються як ланки і стадії процесу будівництва. В нових, сучасних соціально-економічних умовах відбулись суттєві зміни в організаційно-управлінській, територіальній та функціональній структурах будівельно-індустріального комплексу, що підкреслює актуальність і необхідність його дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертаційного дослідження є частиною науково-дослідної роботи кафедри економічної географії та екологічного менеджменту Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Окремі її положення увійшли до науково-дослідних держбюджетних тем: “Економіко-географічний аналіз просторово-часових закономірностей розвитку природно-ресурсного потенціалу України з метою раціоналізації природокористування” (номер держреєстрації 0100V005498), “Конструктивно-географічний аналіз природно-ресурсного комплексу України в умовах стабілізації соціально-економічного розвитку” (номер держреєстрації 0103U001107). Оцінка природно-ресурсного потенціалу будівельної індустрії Карпатського економічного району використовувалась при виконанні госпдоговірної теми: “Оцінка природно-ресурсного потенціалу регіонів України з метою раціоналізації природокористування” (номер держреєстрації 0101U002964).

Внесок автора в даних роботах полягає у висвітленні місця і ролі будівельно-індустріальних комплексів Карпатського економічного району у територіальній організації продуктивних сил України.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення сутності процесу будівництва як об’єктивної основи для обґрунтування теоретичних концепцій формування і розвитку будівельно-індустріальних комплексів, дослідження закономірностей і чинників формування галузевої, організаційно-управлінської, територіальної та функціональної структури будівельно-індустріального комплексу Карпатського економічного району різних таксономічних рівнів та обґрунтування найоптимальніших напрямів їх розвитку.

Виходячи з мети дослідження вирішувались такі основні завдання:

1. На основі економіко-географічної методології розробити систему науково-географічних підходів до вивчення суті крупних регіональних будівельно-індустріальних комплексів і їх структурної організації.

2. Дослідити геопросторові особливості процесу будівництва та територіальні особливості формування матеріальних баз і будівельно-індустріальних комплексів крупних регіонів.

3. Оцінити умови і чинники формування будівельно-індустріальних комплексів різних територіальних рівнів на прикладі будівельно-індустріального комплексу Карпатського економічного району.

4. Вивчити рівень розвитку будівельно-індустріального комплексу Карпатського економічного району та розкрити його структурну організацію.

5. Дослідити проблеми та перспективні напрями розвитку і вдосконалення будівельно-індустріального комплексу Карпатського економічного району.

Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження дисертаційної роботи є галузь матеріального виробництва – будівельна індустрія.

Предмет дослідження – теоретичні, методичні та практичні особливості і проблеми формування територіальної організації будівельно-індустріальних комплексів крупних економічних районів. Вибір для вивчення Карпатського економічного району зумовлений наявністю на його території сукупності природних та соціально-економічних характеристик, що зустрічаються практично в усіх крупних економічних районах України.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичне розуміння взаємозв’язків природних і суспільно-господарських систем, сучасні теоретичні та концептуальні підходи українських і зарубіжних вчених у галузі суспільної географії, Конституція України й законодавчі акти, що стосуються розвитку господарських комплексів та формування ринкових відносин.

Теоретико-методологічну основу роботи становлять праці провідних вчених географів Г. В. Балабанова, І. О. Горленко, Я. І. Жупанського, Ф. Д. Заставного, М. Г. Ігнатенка, С. І. Іщука, Я. Б. Олійника, М. М. Паламарчука, М. Д. Пістуна, В. П. Руденка, Л. Г. Руденка, О. Г. Топчієва, О. І. Шаблія та багатьох інших, що стосуються закономірностей розвитку та структурної організації природних і суспільно-господарських комплексів і систем.

Основний метод дослідження – системно-структурний, використовувались також такі методи дослідження, як: картографічний, статистичний, порівняльний, типологій, польових географічних досліджень, історичний.

Дисертація виконана на підставі аналізу статистичних матеріалів, матеріалів будівельних організацій, використання методичних розробок з географії будівельної індустрії А. Г. Буренстама, Й. А. Бурки, Е. Г. Григор’євої, Ю. Д. Качаєва та праць спеціалістів з економіки, планування і технології будівельної індустрії.

Наукова новизна результатів роботи. На основі дослідження взаємозалежності та взаємообумовленості ланок і стадій в технологіях процесу будівництва виявлена суть і особливості формування будівельно-індустріальних комплексів. Уточнене розуміння організаційно-управлінської, галузевої, територіальної та функціональної структури будівельної індустрії як складної міжгалузевої системи, що розвивається на основі комплексності. Проведене дослідження будівельно-індустріального комплексу Карпатського економічного району дозволило уточнити зміст низки наукових категорій і понять, таких як: пункт, центр, вузол, внутріобласний район, зона будівельної індустрії, обласний та регіональний будівельно-індустріальний комплекс. Розроблені принципи виявлення та аналізу функціональних типів таксономічних одиниць будівельно-індустріального комплексу. Складена серія картосхем Карпатського економічного району, що дало можливість оцінити природно-ресурсну базу, промисловість будівельних матеріалів та територіальну організацію процесу будівництва і на цій основі виявити проблеми та спрогнозувати перспективи розвитку будівельно-індустріального комплексу.

Практичне значення отриманих результатів. Теоретичні розробки та методичні підходи застосовані в дисертації, можуть бути використані при вивченні будівельно-індустріальних комплексів території України або її окремих частин. Матеріали досліджень увійшли до звітів науково-дослідних тем кафедри економічної географії та екологічного менеджменту Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Теоретичні і методичні положення та результати досліджень будівельної індустрії Карпатського економічного району використовуються у навчальному процесі при викладанні курсу “Географія будівельної індустрії України” на географічному факультеті ЧНУ ім. Ю. Федьковича, а також при написанні курсових, бакалаврських та дипломних робіт.

Дослідження природно-ресурсного потенціалу будівельної індустрії, її структурної організації, висновки і положення дисертації можуть використовуватись у передпланових розробках управліннями з питань суспільно-господарського розвитку Карпатських областей.

Особистий внесок здобувача. Усі представлені у дисертації наукові результати отримані автором особисто. На основі зібраних і опрацьованих статистичних, літературних, картографічних матеріалів та інформаційних джерел підприємств і відомств здобувачем розширено та поглиблено науково-теоретичну й термінологічну базу дослідження будівельно-індустріальних комплексів. Проаналізовані та оцінені природні й соціально-економічні передумови і чинники формування та розвитку будівельно-індустріальних комплексів Карпатського економічного району, розкрита їх галузева, організаційно-управлінська, територіальна і функціональна структури. Дана оцінка прямому та опосередкованому впливу процесу будівництва і його продукції на природне середовище. Виконана серія картосхем і рисунків, що дозволяють оцінити природно-ресурсний потенціал будівельної індустрії, територіальну та функціональну структури будівельно-індустріальних комплексів Карпатського економічного району.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні, методичні та практичні результати дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на науково-практичних семінарах викладачів географічного факультету і кафедри економічної географії та екологічного менеджменту ЧНУ ім. Ю Федьковича; на Першому міжнародному семінарі з теорії і практики регіонального географічного краєзнавства (6 – 7 жовтня 1999 року, м. Тернопіль); Другій всеукраїнській науково-методичній конференції „Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України“ (Чернівці, 2000 рік), П’ятому конгресі Міжнародної асоціації україністів: Соціально-гуманітарні науки (Чернівці, 2002 рік), Дев’ятому з’їзді Українського географічного товариства (Чернівці, 2004 рік).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць. З них 6 – у фахових виданнях, 2 – матеріали наукових конференцій. Загальний обсяг опублікованих робіт 3,7 друкованих аркушів, з них особисто автору належить 1,6 друкованих аркушів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів та висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (197 найменувань), додатків. Загальний обсяг дисертації – 187 сторінок, з них 153 сторінки основного тексту, 15 рисунків, 22 таблиці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Перший розділ - „Науково-теоретичні основи дослідження будівельно-індустріальних комплексів“. Аналіз наявних публікацій свідчить про недостатню обґрунтованість теоретичних концепцій з географії будівельної індустрії. Незважаючи на особливий характер процесу будівництва, будівельній індустрії притаманно багато спільних рис, що стосуються розміщення окремих стадій виробничого процесу і комплексоутворення з різними галузями промисловості, сільського господарства, транспорту тощо. Це дає підставу використати науково-теоретичну базу географічної науки, що відноситься до міжгалузевих комплексів.

Вивчення геопросторових особливостей процесу будівництва та його продукції дозволило виявити закономірності формування матеріальних баз будівельної індустрії як основи будівельно-індустріальних комплексів різних таксономічних рівнів.

Будівельно-індустріальний комплекс у широкому розумінні це -складна система взаємозумовлених галузей i виробництв, що об’єднує організації та підприємства, які забезпечують процес будівництва від видобутку і виробництва будівельних матеріалів до спорудження готових для експлуатації об’єктів.

Формування галузевої структури будівельної індустрії відбувається за принципом призначення продукції. Особливість процесу будівництва якраз і полягає в єдиному призначенні продукції на всіх стадіях технологічного процесу виробництва. Це дає можливість чітко визначати сукупності галузей та виробництв, основна діяльність яких спрямована на забезпечення окремих стадій і ланок у процесі будівництва. Вони складають будівельно-індустріальну систему, функціонування якої відбувається за принципами комплексності. Виходячи з цього, до галузевої структури будівельної індустрії відносимо галузі та виробництва видобувної промисловості, промисловості будівельних матеріалів і систему будівельних, ремонтних та будівельно-монтажних організацій, діяльність яких спрямована на забезпечення певних послідовних ланок або стадій у процесі будівництва.

Рис. 1. Схема організаційно-виробничої структури будівельної індустрії

Мінерально-сировинна база є основою для формування промислово-матеріальної бази будівельної індустрії. Промислово-матеріальну базу будівельної індустрії складають два підрозділи. Перший підрозділ складають галузі, продукція яких використовується тільки у процесі будівництва і за класифікацією галузей відносяться до промисловості будівельних матеріалів.

У другий підрозділ входять різні галузі матеріального виробництва, що поставляють для процесу будівництва особливі будівельні матеріали, вироби, деталі та конструкції. Ці галузі не входять до галузевої структури промисловості будівельних матеріалів, а складають самостійні галузеві структури (металургійна, хімічна, машинобудівна, деревообробна, скляна та ін.).

Система підприємств і організацій, що забезпечує функціонування всіх галузей будівельного комплексу і основна діяльність яких спрямована на забезпечення технологій у процесі будівництва, складає матеріально-технічну базу будівельної індустрії. До складу матеріально-технічної бази підприємств і організацій будівельної індустрії відноситься ряд інфраструктурних підрозділів. Це транспортне і складське господарство, управління механізації та ремонтні підприємства, паливні й енергетичні бази тощо.

Територіальна організація і галузева структура будівельно-індустріальних комплексів економічних районів визначається їх природними та соціально-економічними чинниками.

Кожний економічний район України є унікальним і відмінним за поєднанням умов та ресурсів для розвитку. Проте, кожен з них має багато спільних рис в природно-ресурсному потенціалі та напрямах розвитку господарства. У цьому відношенні унікальним за фізико- та економіко-географічними характеристиками є Карпатський економічний район, в якому проявляються практично всі ландшафтні утворення та природно-сировинні ресурси, що характеризують територію України.

Дослідження будівельно-індустріального комплексу Карпатського економічного району стає стратегічною основою для вивчення будівельно-індустріальних комплексів кожного з економічних районів України.

Другий розділ - „Природні та соціально-економічні чинники розвитку будівельно-індустріального комплексу економічного району“. Будівельно-індустріальний комплекс відноситься до галузей матеріального виробництва, що характеризуються інтенсивним використанням ресурсів природного середовища і знаходяться під їх впливом.

По-перше, значна частина процесу будівництва здійснюється під відкритим небом, що зумовлює прямий вплив кліматичних та погодних умов на окремі стадії цього процесу. По-друге, процес будівництва базується на використанні природних ресурсів і його початок територіально прив’язаний до місць їх розміщення. По-третє, значущість будівельної індустрії проявляється в призначенні її продукції, тобто об’єктів будівництва, функціонування яких часто пов’язане з використанням природних умов і ресурсів або залежить від них. Вид природних ресурсів, величина їх запасів, способи і мета використання, у багатьох випадках визначають спорудження територіально поєднаних об’єктів будівництва різного призначення, що вимагає формування відповідних матеріальних баз будівельної індустрії.

Природні умови і сировинні ресурси окремих територій можуть настільки різнитися, що при спорудженні навіть однотипних об’єктів виникає необхідність застосовувати відмінні будівельні матеріали і конструкції та формувати різні за структурою будівельні комплекси. На процес будівництва мають значний вплив не тільки екстремальні кліматичні умови, але й особливості геологічної будови, сейсмічність та рельєф території, гідрологічний режим і навіть рослинний покрив. Тому, при переході до спорудження наступного об’єкта необхідно враховувати всю сукупність природних умов та інженерно-технічних особливостей території нової забудови.

Карпатський економічний район, у складі чотирьох областей, є унікальним, оскільки в тій чи іншій мірі відображає риси практично всіх економічних районів, а в роки незалежності у господарському розвитку тут відобразились всі соціально-економічні явища, характерні для всієї території України. Досліджувана територія Карпатського економічного району має дуже багату природно-ресурсну базу для розвитку і формування всієї системи виробництв будівельно-індустріального комплексу. На території Карпатських областей нараховується 528 розвіданих родовищ різноманітних будівельних матеріалів, в тому числі: 18 родовищ цементної сировини, 4 – скляної, 51 – гіпсу, 54 – каменю будівельного, 35 – піщано-гравійної, 27 – піску будівельного, 21 – вапняків, 4 – глини тугоплавкої, 25 – облицювального каменю, 334 – цегельно-черепичної сировини. Є ще велика кількість маловивчених родовищ і виходів будівельних мінералів, багато з яких тимчасово використовуються різними організаціями та для власних потреб місцевого населення, часто без належного контролю.

Загалом Карпатський економічний район можна оцінити як такий, що повністю забезпечений місцевими мінерально-сировинними ресур-сами для розвитку будівельно-індустріального комплексу і як пе-рспективний для зовнішньоекономічних зв'язків.

Для суспільного розвитку кожного економічного району найважливішим чинником є інвестиції та їх територіальна структура, що відображає напрями розвитку галузевої структури в межах економічних районів, адміністративних областей і районів, а також окремих населених пунктів.

Особлива значимість будівельної індустрії полягає в тому, що незважаючи на відмінності в умовах формування господарських комплексів, вона освоює більшу частину інвестицій. У цьому значенні проявляється пряма взаємозалежність між обсягами інвестицій, їх галузевою структурою та якісними і кількісними змінами у розвитку будівельно-індустріальних комплексів. За останні п’ять років інвестиції в основний капітал практично в усіх галузях господарства Карпатських областей зросли в 3,5 – 4 рази. При цьому будівельною індустрією щорічно освоювалось 52 – 55 % інвестицій.

Проблеми освоєння інвестицій в значній мірі залежать від вирішення проблем розвитку і територіальної організації матеріальних баз будівельно-індустріального комплексу. В останні роки у цьому напрямку в областях Карпатського економічного району відбувся певний прогрес. У 2004 р. інвестиції в розвиток матеріальної бази будівництва складали: у Львівській області – 112,4 млн. грн., Чернівецькій області – 75,7 млн. грн., Івано-Франківській – 41,2 млн. грн., Закарпатській – 63,8 млн. грн.. Зростання інвестицій у матеріальні бази будівельної індустрії, хоча і відбувається швидше відносно інших галузей матеріального виробництва, проте є ще надзвичайно малими, щоб забезпечувати сучасні потреби в обсягах та якості споруджуваних об’єктів.

Карпатські області по відношенню до всієї України є густозаселеною територією. Якщо середня заселеність України складає 78,3 особи на 1 км2, то заселеність Карпатських областей – 106,7 осіб на 1 км2. Населення є основним замовником, споживачем і трудовим ресурсом стосовно до продукції будівельної індустрії та процесу будівництва.

У 2004 р. на будівельних майданчиках України було зайнято 907,5 тис. працівників, в той час як у всій промисловості працювало 4077,1 тис. осіб. Крім того, у промисловості будівельних матеріалів постійно працює понад 200 тис. осіб. Таким чином, у процесі будівництва щорічно задіяно понад 1,1 млн. осіб. Будівництво належить до однієї з найбільш трудомістких галузей господарства. Це вимагає раціонального використання трудових ресурсів, а з другої сторони, сприяє збільшенню зайнятості.

Незважаючи на швидке зростання в Україні чисельності будівельних підприємств (з 2000 р. до 2004 р. кількість будівельних підприємств зросла з 21716 до 29917), середньорічна чисельність найманих працівників у будівництві зменшується на 10 – 15 тис. осіб. Подібна тенденція спостерігається в будівельній індустрії на території областей Карпатського економічного району. Так, за даними Головного управління статистики у Львівській області, внаслідок тенденції до зменшення чисельності найманих працівників у будівельних організаціях, кількість працівників у 2004 р. у порівнянні з 2000 р. скоротилась на 28,6 %. Не всі будівельні організації і підприємства виявились конкурентноздатними на ринку праці. У 2004 р. не працювало 6,7 % від загальної кількості великих та середніх підприємств області. Найбільшу частину (40,1 %) обсягу підрядних робіт у 2004 р. виконали великі підприємства (з чисельністю працівників понад 50 осіб), хоча у зальній кількості будівельних підприємств їх частка становила 5,5 %. Більше половини (54,1 %) – це підприємства з чисельністю працівників менше 50 осіб, проте вони виконали тільки 9,8 % від загального обсягу робіт в області. Чисельність малих підприємств порівняно з 2000 р. зросла на 8,3 %, але частка виконаних ними обсягів робіт – тільки на 1,6 %. У 2004 р. виробіток на 1 працівника будівельних підприємств у порівнянні з 2003 р. зріс на 4,4 % і становив 40,7 тис. грн.. Зростання обсягів підрядних робіт за останні 5 років при одночасному скороченні чисельності найманих працівників сприяло збільшенню продуктивності праці у будівництві в 1,5 рази відносно 2000 р.

Основною причиною такої ситуації є підвищення рівня індустріалізації процесу будівництва, що призвів до значних змін у професійному складі та вимогах до кваліфікації робітників. Значно збільшилась чисельність робітників, пов’язаних з впровадженням нових технологій у процесі будівництва та використанням передової техніки та новітніх технічних засобів. Особливо зросла роль внутрішнього та зовнішнього транспорту. Головну роль у забезпеченні процесу будівництва відіграють автомобільний і залізничний транспорт.

Третій розділ - „Структурна організація будівельно-індустріального комплексу економічного району“. Формування регіональних суспільно-господарських систем нерозривно пов’язане з історичними та соціально-економічними умовами розвитку територій, що проявляються у їх сучасній структурній організації.

Будівельній індустрії, як комплексній галузі, притаманні всі структурні елементи: організаційний, галузевий, технологічний, територіальний, функціональний та ін. Структурна схема будівельної індустрії достатньо чітко проявляється в територіальних будівельно-індустріальних комплексах через поєднання в них галузевих, функціональних і територіальних аспектів, що представляють собою відповідний поділ праці.

В організаційно-управлінській структурі важливе значення має форма власності. За формою власності розрізняють приватні, державні і державні корпоративні, комунальні та комунальні корпоративні підприємства й організації. Виділяють власність міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав.

Організаційно-управлінська структура будівельно-індустріального комплексу випливає з системи підприємств і організацій, що представляють собою сукупність будівельних, будівельно-монтажних і спеціалізованих підрядних організацій і фірм, підприємств з видобутку і виробництва будівельних матеріалів, деталей і конструкцій, наукових, дослідних, науково-дослідних, проектних організацій та установ, що діють у сфері будівництва. У системі підприємств і організацій будівельної індустрії існують різні організаційно-управлінські структури: малі підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, фірми, асоціації тощо.

Переважна більшість підприємств, як в цілому по Україні, так і в Карпатському економічному районі, знаходиться у приватній власності. З 64385 будівельних підприємств і організацій в Україні на 1 січня 2005 року в приватній власності знаходилось 61714 підприємств, в державній та державній корпоративній – 1762, в комунальній та комунальній корпоративній – 909 підприємств. Такі ж співвідношення будівельних підприємств і організацій в областях Карпатського економічного району.

Галузеву структуру будівельно-індустріального комплексу Карпатського економічного району складають підприємства й організації з видобутку і переробки будівельних корисних копалин, виробництва будівельних матеріалів, деталей і конструкцій та будівельних, загальнобудівельних і спеціалізованих будівельних, будівельно-монтажних і ремонтних підприємств і організацій.

На галузеву структуру найбільший вплив мають наявність мінеральних ресурсів і споживчий попит.

Дослідження будівельно-індустріального комплексу Карпатського економічного району дозволило уточнити суть наукових категорій і понять, таких як пункт, центр, вузол, внутріобласний район, зона будівельної індустрії, обласний і регіональний будівельно-індустріальний комплекс. Розроблені принципи виявлення і аналізу функціональних типів таксономічних одиниць будівельно-індустріального комплексу. В межах крупного Карпатського будівельно-індустріального району дана економіко-географічна характеристика Львівського, Івано-Франківського, Закарпатського і Чернівецького обласних будівельно-індустріальних комплексів. Вивчені пункти, центри, вузли і внутріобласні райони будівельної індустрії, визначено їх функціональне значення.

Функціональна структура будівельної індустрії розглядається як характеристика якісної значимості територіальних формувань будівельно-індустріальних комплексів на території Карпатського економічного району і як чинник територіального впливу.

Четвертий розділ - „Проблеми розвитку будівельно-індустріальних комплексів Карпатського економічного району та шляхи їх вирішення“. Розвиток національної економіки України на початку 90-х років XX століття завершився майже повною руйнацією основних галузей господарства. Поряд із занепадом діючих підприємств і організацій нагромадилось безліч проблем, що суттєво загострило ситуацію. Більшість цих проблем були пов’язані з розвитком та станом будівельно-індустріального комплексу. Найбільшими і найгострішими були соціальні проблеми і в першу чергу забезпечення населення житлом, що, безумовно, могло вирішуватись тільки з допомогою відповідно розвинутої будівельної індустрії.

Певний перелом наступив у кінці 90-х років минулого століття, який пов’язують з початком масового роздержавлення та прискоренням приватизації. З 2000 р. чисельність законсервованих об’єктів будівництва виробничого призначення почала поступово зменшуватись внаслідок їх продажу, перепрофілювання, передачі в оренду та початком добудівництва.

Появилась впевненість інвесторів у незворотності нових економічних відносин, що почало проявлятись у приватизації об’єктів незавершеного будівництва та можливості пристосування їх до функціональних потреб виробничої і невиробничої сфери з перспективою отримання певного економічного ефекту. У зв’язку зі зміною ситуації та появою інтересів до об’єктів незавершеного будівництва в останні роки значно зменшилась їх чисельність і в значній мірі завдяки зміні форми власності.

Чисельність будівельних організацій і підприємств у 2004 р. у порівнянні з 2000 р. зросла з 21716 до 29917, тобто на 37,8 %, при нарощуванні основних засобів будівництва з 15462 млн. грн. до 19154 млн. грн., тобто на 23,9 %. Це свідчить про відставання росту матеріально-технічної бази по відношенню до зростання чисельності будівельних організацій. Проте, в цей же час, обсяги продукції будівництва у 2004 р. проти 2000 р. зросли з 13095,8 до 46425,7 млн. грн. (354,5%), а середньомісячна номінальна заробітна плата працівників будівельного профілю зросла з 230,2 грн. до 582,2 грн..

В останні роки, у Карпатському економічному районі сформувалось декілька напрямів розвитку суспільно-господарського комплексу, здійснення яких залежить від будівельної індустрії. Основний напрям пов’язаний з активною добудовою незавершених об’єктів. Другим напрямом є початок будівництва об’єктів, що забезпечують діяльність новітніх напрямів господарської діяльності. В першу чергу, значно покращилась ситуація з житловим будівництвом. Якщо, в Україні з 1990 р. по 1995 р. обсяги введення в експлуатацію житлової площі зменшились в 1,6 рази, а по 2000 р. в 3,2 рази, то з 2000 р. обсяги житлового будівництва почали зростати. Відповідна ситуація склалася і в Карпатському економічному районі. Якщо в Україні приріст загальної житлової площі у 2004 р. збільшився на 35,9 % проти 2000 р., то в Карпатському економічному районі цей приріст збільшився на 42,5 %.

Надзвичайно важливою є проблема збереження довкілля в зв’язку з впливом на нього технологічних процесів у будівництві та опосередкованим впливом на природне середовище продукції будівельної індустрії у вигляді капітальних споруд.

На основі аналізу екологічної ситуації та заходів, що застосовуються для розв’язання екологічних проблем з допомогою будівельно-індустріального комплексу в областях Карпатського економічного району можна зробити висновки, що екологічна ситуація хоч і є керованою, проте залишається надзвичайно складною, особливо в питаннях розміщення, утилізації та переробки відходів. Основним питанням у вирішенні екологічної безпеки є необхідність значного збільшення фінансування на природоохоронну діяльність.

Формування будівельно-індустріальних комплексів пов’язане з розв’язанням соціально-економічних завдань, зокрема поліпшення умов праці, підвищення її змістовності та безпеки. Стратегічні, глобальні та локальні завдання будівельної індустрії можуть бути виконані при розв’язанні проблем розвитку матеріальних баз самої галузі. Успіх залежить від максимального охоплення всіх ланок, що стосуються процесу будівництва.

З врахуванням перспектив розвитку економічного району необхідно розробити науково обґрунтовану програму розвитку будівельно-індустріального комплексу на основі розбудови його матеріальних баз. Така програма повинна виходити з аксіоми, що відродження національної економіки після кризових явищ у всі часи і у всіх країнах починалось з росту будівельних робіт. У свою чергу якісні і кількісні показники у будівельній індустрії неможливі без модернізації її матеріально-технічної бази.

Негайного наукового обґрунтування вимагає вирішення низки проблем розміщення об’єктів будівництва, особливо у великих містах та природоохоронних зонах, забезпечення процесу будівництва новітніми будівельними матеріалами з місцевих ресурсів, підвищення рівня проектно-пошукових розробок, взаємозв’язок темпів відновлення основних фондів з темпами та пропорціями в галузевій структурі господарства.

ВИСНОВКИ

1. Будівельно-індустріальний комплекс формується навколо процесу будівництва, що починається з видобутку і обробки будівельної мінеральної сировини, виробництва і приготування будівельних матеріалів, деталей і будівельних конструкцій та закінчується спорудженням і монтажем об’єктів будівництва на будівельних майданчиках. Особливість будівництва полягає в єдиному призначенні продукції на всіх стадіях виробничого процесу. Послідовні технологічно ув’язані ланки і стадії виробництв, що забезпечуються системою різногалузевих підприємств та організацій формують структуру будівельно-індустріального комплексу. У територіальному відношенні процес будівництва має практично повсюдний характер. Темпи та напрями розвитку продуктивних сил суспільно-господарського комплексу і територіальні форми розміщення об’єктів будівництва є визначальними чинниками територіальної організації процесу будівництва, рівня використання місцевої мінерально-сировинної бази і формування матеріально-технічної. В структурі суспільно-господарських комплексів крупних економічних районів будівельно-індустріальні комплекси відіграють виробничу та обслуговуючу функцію.

2. На рівень суспільно-господарських комплексів суттєво впливає географічне положення економічних районів, що в свою чергу відображається на формуванні будівельно-індустріальних комплексів. Особливості географічного положення Карпатського економічного району України в значній мірі прямо чи опосередковано впливають на формування матеріальних баз будівельно-індустріального комплексу. Будівельна індустрія відноситься до тих галузей матеріального виробництва, що пов’язані з умовами та інтенсивним використанням ресурсів природного середовища. Специфічність будівництва полягає в територіальній зміні виробничого процесу. Після завершення спорудження кожного наступного об’єкту, процес будівництва спрямовується з одного будівельного майданчика на інший. Серед природних чинників особливе значення мають геологічна будова, сейсмічність, рельєф території, клімат, мінеральні і водні ресурси, гідрологічні умови та рослинність.

3. Формування матеріальних баз будівельно-індустріальних комплексів відбувається під впливом соціально-економічних чинників: величини інвестицій, їх галузевої структури, розміщення по території, густоти населення, наявності трудових ресурсів і їх кваліфікації, розвитку мережі транспортних комунікацій.

4. Структура будівельної індустрії чітко проявляється в територіальних будівельно-індустріальних комплексах через поєднання в них галузевих, функціональних і територіальних аспектів, що представляють собою відповідний поділ праці. Будівельній індустрії, як комплексній галузі, притаманні всі структурні елементи: організаційний, галузевий, технологічний, територіальний, функціональний та ін.

Система галузей і виробництв, що випускають продукцію призначену тільки для процесу будівництва, утворюють галузеву структуру промисловості будівельних матеріалів, а галузева структура споруджуваних об’єктів будівництва визначає спеціалізацію і галузеву структуру будівельних і будівельно-монтажних підприємств та організацій.

5. Закономірності формування територіальної структури будівельно-індустріальних комплексів базуються на особливостях територіального зосередження родовищ мінеральних будівельних корисних копалин і врахування можливостей їх комплексного економічно вигідного використання.

6. Функціональна структура будівельно-індустріального комплексу дозволяє оцінити значення і роль різноякісних структурних елементів у формуванні і розвитку будівельної індустрії, як цілісної системи на принципах комплексності.

7. Будівельна індустрія і весь господарський комплекс перебувають у повній взаємозалежності, що проявляється у спільному вирішенні багатьох соціально-економічних проблем, які склалися ще в радянський період. Однією з основних проблем був величезний ріст незавершеного будівництва.

Починаючи з видобутку, процес будівництва супроводжується постійним забрудненням атмосферного повітря, літосфери, гідросфери, біосфери. У процесі будівництва рідко застосовують ефективне газо- і пилевловлююче обладнання. Найбільший вплив на природне середовище будівельна індустрія здійснює за посередництвом своєї продукції. У багатьох випадках після забудови зміна природного середовища носить незворотній характер, найчастіше негативний. Основним питанням у вирішенні екологічної безпеки є необхідність значного збільшення фінансування на природоохоронну діяльність.

8. З врахуванням перспектив розвитку економічного району необхідно розробити науково обґрунтовану програму розвитку будівельно-індустріального комплексу шляхом розбудови його матеріальних баз.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

АНОТАЦІЯ

Бурка В. Й. Географічні особливості розвитку будівельно-індустріальних комплексів України на регіональному рівні (на матеріалах Карпатського економічного району). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 – економічна та соціальна географія. – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2006.

У дисертації визначаються об'єкт і предмет дослідження географії будівельної індустрії, розглядаються рівень її вивченості та методичні основи аналізу. Обґрунтовуються теоретичні основи та підходи до вивчення галузі. Підкреслюється особливе значення будівельної індустрії для суспільства. Будівельна індустрія розглядається як особлива система галузей, організованих навколо процесу будівництва на основі комплексності. На прикладі території Карпатського економічного району та України досліджується вплив природних і соціально-економічних чинників на формування структурної організації будівельної індустрії. Розкриваються галузева, територіальна та функціональна структура будівельно-індустріального комплексу. Дослідження будівельно-індустріального комплексу Карпатського економічного району дозволило уточнити суть наукових категорій і понять, таких як: пункт, центр, вузол, внутріобласний район, зона будівельної індустрії, обласний і регіональний будівельно-індустріальний комплекс. Обґрунтовується, що проблеми економічного розвитку та екологічної безпеки областей Карпатського економічного району і України у значній мірі залежать і вирішуються за допомогою будівельної індустрії.

Ключові слова: будівельна індустрія, будівельно-індустріальний комплекс, промисловість будівельних матеріалів, процес будівництва, об’єкти будівництва, мінерально-ресурсна база, мінерально-сировинна база, матеріальна база, економічний район, інвестиції.

АННОТАЦИЯ

Бурка В. И. Географические особенности развития строительно-индустриальных комплексов Украины на региональном уровне (на материалах Карпатского экономического района). – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 – экономическая и социальная география. – Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича, Черновцы, 2006.

В диссертации определяются объект и предмет изучения географии строительной индустрии, рассматриваются уровень её изученности и методические подходы. Исследование взаимозависимости и взаимообусловленности звеньев и стадий в технологиях процесса строительства позволило уточнить сущность и особенности формирования строительно-индустриальных комплексов. Обосновываются теоретические основы и подходы к изучению отрасли. Уточнены понятия организационно-управленческой, отраслевой, территориальной и функциональной структуры. Строительная индустрия рассматривается как особенная система отраслей, организованных вокруг процесса строительства на основании комплексности. На примере территории Карпатского экономического района и Украины изучается влияние природных и социально-экономических факторов на формирование структурной организации строительной индустрии. Раскрываются отраслевая, территориальная и функциональная структура строительно-индустриального комплекса экономического района. Исследования строительно-индустриального комплекса Карпатского экономического района позволило уточнить содержание научных категорий и понятий, таких как пункт, центр, узел, внутриобластной район, зона строительной индустрии, областной и региональный строительно-индустриальный комплекс. Разработаны подходы к выявлению и анализу функциональных типов таксономических единиц строительно-индустриального комплекса. В пределах крупного Карпатского строительно-индустриального района дана экономико-географическая характеристика Львовского, Ивано-Франковского, Закарпатского и Черновицкого областных строительно-индустриальных комплексов. Изучены пункты, центры, узлы и внутриобластные районы, определено их функциональное значение.

Создана серия картосхем структурных элементов строительно-индустриального комплекса Карпатского экономического района, что дало возможность оценить природно-ресурсную базу, промышленность строительных материалов и территориальную организацию процесса строительства. Обосновывается, что проблемы экономического развития и экологической безопасности областей Карпатского экономического района и Украины в значительной степени зависят и решаются с помощью строительной индустрии.

Ключевые слова: строительная индустрия, строительно-индустриальный комплекс, промышленность строительных материалов, процесс строительства, объект строительства, минерально-ресурсная база, минерально-сырьевая база, материальная база, экономический район, инвестиции.

RESUME

V. J. Burka. Geographical peculiarities of Ukrainian building-industrial complexes development on a regional level (based on the materials of Carpathian economic region). – Manuscript.

Candidate thesis in geography, specialty 11.00.02 – economic