НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЧИЧИК РУСЛАНА МИКОЛАЇВНА

УДК 636.085.55:636.92.006.015.5:612

ПЕРЕТРАВНІСТЬ КОРМУ, ОБМІН РЕЧОВИН ТА ПРОДУКТИВНІ ЯКОСТІ МОЛОДНЯКУ КРОЛІВ ЗА РІЗНИХ РІВНІВ ОБМІННОЇ ЕНЕРГІЇ І СИРОГО ПРОТЕЇНУ В КОМБІКОРМАХ

06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ–2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України, м. Київ

Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Ібатуллін Ільдус Ібатуллович, Національний аграрний університет, проректор з організаційної та наукової роботи, завідувач кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів ім. П.Д. Пшеничного

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Богданов Григорій Олександрович, Українська академія аграрних наук, заступник академіка-секретаря відділення зоотехнії

кандидат сільськогосподарських наук Сломчинський Михайло Миколайович, Білоцерківський державний аграрний університет, асистент кафедри технології кормів і годівлі сільськогосподарських тварин

Провідна установа – Львівська національна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, кафедра годівлі сільськогосподарських тварин, Міністерство аграрної політики України, м. Львів

Захист відбудеться “ 25 ” січня 2007 р. о 10 год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к.28

Автореферат розісланий “21” грудня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Чигрин А.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з основних умов успішного розвитку кролівництва є забезпечення повноцінності живлення молодняку кролів. На думку багатьох дослідників (Gidenne T., 1994; Abdel-Malak N.Y., 2000; Александров В.Н., Александрова В.С., Чигнова Т.Л., 2003; Борисенко Л.М., 2004) на продуктивність кролів і якість м’яса суттєво впливає вміст у комбікормах і добавках енергії та протеїну, що надходять до організму тварин.

За відсутності науково обґрунтованих деталізованих норм з потреби молодняку кролів в енергії та протеїні у більшості господарств використовують комбікорми, склад яких, переважно, не враховує вік тварин (Беспятых О.Ю., 2005).

Актуальним залишається і питання щодо використання у годівлі кролів нетрадиційних кормів та білкових добавок, одержаних з відходів шкіряної промисловості. Однією з них є нова біологічно активна добавка – БАД (СОУ 15.7-37-111:2004), яка за хімічним складом подібна до соєвого шроту.

Як встановлено дослідженнями, застосування у годівлі курок-несучок добавок, одержаних з відходів шкіряної промисловості, на 9–20% підвищує вміст кальцію і хрому у яйцях та на 10–15% знижує витрати корму на одиницю продукції (Ібатуллін І.І., Борисенко Л.М., 1998). Ефективність використання такої біологічно активної добавки у годівлі кролів на даний час не вивчено.

У зв’язку з цим дослідження, спрямовані на визначення оптимальних рівнів обмінної енергії, сирого протеїну та кількості БАД у комбікормах для молодняку кролів різного віку, актуальні і мають важливе народногосподарське значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є частиною комплексних досліджень за темою “Розробити способи підвищення ефективності використання кормів і кормових добавок у годівлі тварин” (номер державної реєстрації 0101U001753), які виконувались на кафедрі годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів ім. П.Д. Пшеничного НАУ та на експериментальній базі Київського зоопарку.

Мета та завдання дослідження. Мета роботи – встановити оптимальні рівні обмінної енергії і сирого протеїну у комбікормах для молодняку кролів та визначити ефективність використання у їх складі нової біологічно активної добавки.

У роботі ставились завдання дослідити:

- живу масу та показники росту молодняку кролів;

- витрати корму на виробництво продукції;

- перетравність поживних речовин і баланс азоту в організмі кролів;

- забійні якості кролів, хімічний та амінокислотний склад найдовшого м’яза спини;

- морфологічні та біохімічні показники крові;

- економічну ефективність виробництва м’яса.

Об’єкт дослідження. Молодняк кролів породи сріблястий м’ясо-шкуркового напряму продуктивності за різного рівня обмінної енергії, сирого протеїну та БАД у раціоні.

Предмет дослідження. Продуктивні якості (приріст живої маси і лінійний ріст), перетравність поживних речовин, хімічний і амінокислотний склад найдовшого м’яза спини, морфологічні та біохімічні показники крові молодняку кролів.

Методи дослідження. Поставлені у роботі завдання вирішувались з використанням зоотехнічних (жива маса, проміри тіла, середньодобові прирости, перетравність поживних речовин, баланс азоту), біохімічних (вміст амінокислот у найдовшому м’язі спини, гематологічні показники) та статистичних (обробка даних) методів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено потребу молодняку кролів в обмінній енергії і сирому протеїні залежно від віку.

Одержано нові дані про вплив різних рівнів обмінної енергії і сирого протеїну у комбікормах на продуктивні якості та обмін речовин у молодняку кролів м’ясо-шкуркового напряму продуктивності.

Доведено ефективність використання БАД у годівлі молодняку кролів та визначено оптимальні рівні її введення до складу комбікормів. Встановлено залежність м’ясної продуктивності молодняку кролів та ефективності використання корму від кількості БАД у раціоні. Досліджено вплив БАД на перетравність корму, баланс азоту, морфологічний і біохімічний склад крові, вміст основних поживних речовин та амінокислот у найдовшому м’язі спини молодняку кролів.

Наукова новизна одержаних результатів підтверджена деклараційними патентами України на корисну модель “Спосіб годівлі молодняку кролів” №8229 МПК7 А23К1/18 та №8230 МПК7 А23К1/18, “Комбікорм для кролів” №9674 МПК7 А23К1/18.

Практичне значення одержаних результатів. Використання у годівлі молодняку кролів віком 45?60, 61?90 і 91?120 діб комбікорму з вмістом обмінної енергії і сирого протеїну відповідно 0,99 МДж/100 г та 17%; 0,94 і 18; 0,99 МДж/100 г та 19% сприяє підвищенню валового приросту живої маси на 6,3%, зниженню витрат корму на 1 кг приросту на 8,4% та вартості комбікорму на 4,1%, що забезпечує підвищення рівня рентабельності виробництва м’яса кролів на 8,7%.

Згодовування молодняку кролів комбікорму, у складі якого 2% соєвого шроту замінено на БАД, підвищує валовий приріст живої маси на 24,6%, покращує збереженість поголів’я, знижує витрати корму на 1 кг приросту на 0,64 кг, а його вартість – на 14,9%, підвищує рентабельність виробництва м’яса кролів на 48,9%.

Результати досліджень впроваджено у ТОВ “Агрофірма “Галатея” Білоцерківського району Київської області.

Особистий внесок здобувача полягає у проведенні експериментальних та теоретичних досліджень за темою дисертаційної роботи, опрацюванні наукової літератури, статистичній обробці результатів досліджень, написанні роботи та підготовці матеріалів для опублікування.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень за темою дисертаційної роботи доповідались на конференції науково-педагогічних працівників, наукових співробітників та аспірантів Навчально-наукового інституту тваринництва та водних біоресурсів Національного аграрного університету (березень 2005 р.) та на Міжнародній науковій конференції “Інноваційний розвиток сучасного аграрного виробництва” (жовтень 2005 р., м. Львів).

Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано три статті у фахових виданнях, в яких викладено основні положення дисертаційної роботи, та одержано три деклараційні патенти України на винахід.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 131 сторінці комп’ютерного тексту і складається із вступу, основної частини (чотири розділи), висновків, пропозицій виробництву та додатків. Робота містить 66 таблиць та 5 додатків. Список літератури включає 258 найменувань, у тому числі 134 – іноземною мовою.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальні дослідження проведено у 2004 р. в умовах експериментальної бази Київського зоопарку. Відповідно до завдань досліджень було проведено три науково-господарські досліди: перший і другий – упродовж квітня-червня, третій – з червня по серпень.

Матеріалом для дослідів був молодняк кролів породи сріблястий. Досліди проводилися за методом груп. Упродовж основного періоду кожного з дослідів, враховуючи вік молодняку кролів, виділяли три періоди: 45–60; 61–90; 91–120 діб (табл. 1, 2).

Для першого і другого дослідів було відібрано 160 голів молодняку 45-добового віку, з яких за принципом аналогів формували у кожному досліді по чотири групи – одну контрольну і три дослідні, по 20 голів у кожній (10 самців і 10 самок).

Піддослідний молодняк упродовж основного періоду усіх дослідів утримували у двоярусних кліткових батареях: у кожній клітці розміром 1059772 см розміщували по 5 голів (самки і самці окремо). Упродовж основного періоду усіх дослідів кролі одержували гранульований повнораціонний комбікорм. У першому і другому дослідах рівень енергії та протеїну в раціонах тварин дослідних груп регулювали введенням до складу комбікорму соняшникової олії та зміни у ньому частки окремих компонентів (зокрема, шротів), використовуючи математичні методи оптимізації рецептів комбікормів програмного комплексу Win Mix ,0.

Таблиця 1 – Схема першого і другого науково-господарських дослідів

Група | Вік тварин, діб | 45-60 | 61-90 | 91-120 | Вміст у 100 г комбікорму | сирого протеїну, г | обмінної енергії, МДж | сирого протеїну, г | обмінної енергії, МДж | сирого протеїну, г | обмінної енергії, МДж

Перший науково-господарський дослід | 1-контрольна | 17 | 0,89 | 18 | 0,94 | 19 | 0,94 | 2-дослідна | 17 | 0,84 | 18 | 0,89 | 19 | 0,89

3-дослідна | 17 | 0,94 | 18 | 0,99 | 19 | 0,99 | 4-дослідна | 17 | 0,99 | 18 | 1,04 | 19 | 1,04 | Другий науково-господарський дослід | 1-контрольна | 17 | 0,89 | 18 | 0,94 | 19 | 0,94 | 2-дослідна | 15 | 0,89 | 16 | 0,94 | 17 | 0,94 | 3-дослідна | 19 | 0,89 | 20 | 0,94 | 21 | 0,94 | 4-дослідна | 21 | 0,89 | 22 | 0,94 | 23 | 0,94 |

У всіх дослідах визначали живу масу кролів, їх лінійний ріст, абсолютний і середньодобовий прирости, масу з’їденого комбікорму та витрати комбікорму на 1 кг приросту живої маси.

У тварин віком 60, 90 та 120 діб досліджували морфологічні і біохімічні показники крові. Одночасно визначали амінокислотний склад найдовшого м’яза спини та морфологічний склад тушки, для чого забивали по 4 голови молодняку з кожної групи (2 самці і 2 самки) з наступним розтином і зважуванням окремих органів. Для забою відбирали тварин з живою масою, що відповідала середній по групі.

Для третього досліду із відібраних 60 голів кроленят віком 45 діб сформували три групи – одну контрольну і дві дослідні, по 20 голів у кожній (по 10 самців і 10 самок).

Соєвий шрот у складі комбікорму замінювали на біологічно активну добавку (БАД) для кролів (СОУ 15.7-37-111:2004) у кількості 2 і 5% за масою. БАД за хімічним складом близька до соєвого шроту і містить: сирого протеїну – 42%, лізину – 28 г/кг, сирої золи – 5%. До її складу входять: хромова стружка – 36,5%, провумін-П (волос – 30, кукурудза – 70%) – 58,5%, ліпрот СГ-25 – 5%.

Таблиця 2 – Схема третього науково-господарського досліду

Група | Вік, діб | Період досліду | зрівняльний | основний | 1-контрольна | 45–120 | ОР* | ОР | 2-дослідна | 45–120 | ОР | У ОР 2% соєвого шроту за масою замінено на біологічно активну добавку (БАД). | 3-дослідна | 45–120 | ОР | У ОР 5% соєвого шроту за масою замінено на БАД. | *ОР – основний раціон (рекомендований за результатами першого і другого дослідів повнораціонний комбікорм).

У кінці кожного періоду вирощування в усіх науково-господарських дослідах були проведені фізіологічні досліди з вивчення перетравності поживних речовин та балансу азоту. Для цього з кожної групи за принципом аналогів відібрали по 6 голів кролів (3 самці і 3 самки), яких утримували індивідуально у спеціально обладнаних клітках.

Упродовж підготовчого періоду, тривалість якого становила 3 доби, кролів привчали до індивідуального утримання. В обліковий період фізіологічного досліду, що тривав 6 діб, щоденно обліковували кількість спожитого тваринами комбікорму та виділених ними сечі і калу.

Хімічний склад зразків комбікормів, виділень та м’яса, а також морфологічні та біохімічні показники крові визначали за загальноприйнятими методиками зоотехнічного (Петухова Е.А. и др., 1981) та клінічного аналізу (Меншиков В.В. и др., 1987).

Амінокислотний склад найдовшого м’яза спини визначали на автоматичному аналізаторі амінокислот ТТТ 339 із використанням катіонообмінної смоли LG ANB з активною групою SO3. Усі лабораторні дослідження проводили у парних визначеннях.

Біометричну обробку даних здійснювали на ПЕОМ за допомогою програмного забезпечення MS Excel з використанням вбудованих статистичних функцій.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Перший науково-господарський дослід

Характеристика годівлі. Для годівлі кроленят у перший, другий і третій вікові періоди використовували комбікорм із вмістом сирого протеїну відповідно 17, 18 і 19%. Комбікорми, які згодовували кролям контрольної та дослідних груп, за набором інгредієнтів були однаковими і різнилися лише за вмістом обмінної енергії, відповідно до схеми досліду.

Жива маса та середньодобові прирости. У 60-добовому віці молодняк 4-ї групи, який одержував комбікорм з вмістом обмінної енергії 0,99 МДж/100 г і 17сирого протеїну, мав найвищу живу масу (табл. 3). За цим показником він переважав аналогів контрольної групи на 9,4% (Р0,05), тоді як тварини інших дослідних груп у зазначений віковий період за живою масою мало відрізнялися від тварин контрольної групи.

Таблиця 3 ? Жива маса кролів, г

Віковий період | Вік, діб | Група | 1-а | 2-а | 3-я | 4-а | 1 | 45 | 657,423,84 | 662,130,88 | 663,314,48 | 656,215,52 | 60 | 929,8±27,75 | 969,5±34,75 | 974,8±30,67 | 1017,6±33,15* | 2 | 75 | 1594,528,81 | 1480,946,03* | 1537,830,73 | 1544,549,32 | 90 | 2615,253,61 | 2225,220,84*** | 2341,261,27** | 2321,769,76** | 3 | 105 | 3156,285,14 | 2737,829,96*** | 3061,447,13 | 2881,237,19** | 120 | 3597,867,36 | 3155,539,52*** | 3697,631,75 | 3351,440,83** | *Р<0,05; **Р<0,01; ***Р<0,001 порівняно з контрольною групою.

У віці 90 діб жива маса молодняку кролів 2-, 3- і 4-ї груп була на 14,9Р0,001); 10,5 та 11,2% (Р0,01) меншою порівняно з показником контрольної групи.

У віці 120 діб тварини 3-ї групи, які споживали комбікорм з вмістом обмінної енергії 0,99 МДж/100 г за рівня сирого протеїну 19%, за живою масою переважали аналогів 1-, 2- та 4-ї груп відповідно на 2,8 (Р<0,05), 17,2 та 10,3% (Р0,001).

Аналогічна закономірність спостерігається і у зміні середньодобових приростів живої маси. Так, у 60-добовому віці кролі 4-ї дослідної групи за цим показником на 32,7% (Р0,01) перевищували молодняк контрольної групи.

Упродовж другого вікового періоду (61–90 діб) тварини контрольної групи, які споживали комбікорм з вмістом 0,94 МДж обмінної енергії і 18% сирого протеїну, за середньодобовими приростами переважали молодняк 2-, 3- і 4-ї груп на 27,1; 21,3 та 23,8% (Р0,001).

Упродовж третього періоду вирощування (91–120 діб) молодняк 3-ї групи за середньодобовим приростом на 44,1% (Р0,001) переважав аналогів контрольної групи.

Забійні якості кролів. Підвищення рівнів обмінної енергії у раціонах кролів дослідних груп викликало зміни у виході продуктів забою. Так, у 60-добовому віці за масою окремих внутрішніх органів та м’язів тварини 4-ї групи переважали як молодняк контрольної, так і інших дослідних груп: порівняно з тваринами контрольної, 2- і 3-ї дослідних груп вони мали відповідно на 22,4; 23,8 (Р0,01) та 20,6% (Р0,05) більшу забійну масу та на 5,0; 6,0 і 4,0% вищий забійний вихід.

Інша закономірність спостерігається у зміні забійної маси піддослідних тварин при досягненні ними 90-добового віку. У цьому віці за згаданими показниками перевагу мали кролі контрольної групи, а у 120-добовому віці – тварини 3-ї групи.

Хімічний склад найдовшого м’яза спини. Виявлено, що згодовування молодняку кролів комбікорму з різним рівнем обмінної енергії, викликає певні зміни у хімічному складі найдовшого м’яза спини. У 60-добовому віці вміст золи в ньому у кролів 4-ї групи був на 0,49% вищим, ніж показник контрольної групи, та на 0,76% (Р0,05) – 2-ї групи.

У віці 90 діб за вмістом органічної речовини і протеїну у найдовшому м’язі спини вірогідної різниці між кролями контрольної і дослідних груп не спостерігалося, хоча вміст жиру у м’язі тварин 4-ї групи порівняно з показником у тварин контрольної, 2- та 3-ї дослідних груп був відповідно на 1,40; 1,41 та 1,32% (Р0,01) вище.

При досягненні 120-добового віку за вмістом БЕР у найдовшому м’язі спини кролі 2-ї групи переважали аналогів контрольної, 3- та 4-ї дослідних груп (Р0,05) відповідно на 1,62; 4,58 та 1,96%. Одночасно тварини 3-ї групи за згаданим показником поступалися перед кролями контрольної та 4-ї дослідної груп відповідно на 2,96 та 2,62% (Р0,05).

Різний рівень обмінної енергії у раціонах піддослідних кролів істотно не позначився на вмісті окремих амінокислот у найдовшому м’язі спини, але певних змін зазнавала сума незамінних і замінних амінокислот. Так, у віці 60 діб у кроленят 4-ї дослідної групи вміст незамінних амінокислот порівняно з аналогами контрольної, 2 та 3-ї дослідних груп був вищим на 1,60?3,10%, а замінних – на 2,05–4,68%.

У віці 90 діб у найдовшому м’язі спини молодняку 2-, 3- і 4-ї груп вміст незамінних і замінних амінокислот був меншим, ніж у тварин контрольної групи відповідно на 9,37–23,05 та на 4,46–21,49%.

Вищий вміст незамінних та замінних амінокислот у найдовшому м’язі спини у 120-добовому віці відмічено у кролів 3-ї групи, які за цими показниками переважали тварин контрольної та 2- і 4-ї дослідних груп відповідно на 0,73–4,94 і 5,30–7,53%.

Перетравність поживних речовин раціонів. Встановлено, що годівля молодняку кролів комбікормами з різним вмістом обмінної енергії і сирого протеїну упродовж окремих вікових періодів позначилася на перетравності окремих поживних речовин (табл. 4).

У 60-добовому віці найвища перетравність органічної речовини, протеїну і жиру спостерігалась у кроленят 4-ї групи. Порівняно з контролем зазначені показники були більшими відповідно на 1,1 (Р0,01); 4,4 і 3,2% (Р0,05), а порівняно з тваринами 2-ї групи – на 2,0, (Р0,001); 8,1 і 5,8% (Р0,01).

За перетравністю органічної речовини і протеїну у 90-добовому віці кролі 2, 3 і 4-ї груп поступалися перед контрольними аналогам відповідно на 1,9 і 1,7 (Р0,01); на 8,3 і 6,1 (Р0,001) та на 4,9і 1,9% (Р0,05).

Найвища перетравність органічної речовини, протеїну та жиру у віці 120 діб спостерігалась у молодняку 3-ї групи, яка порівняно з відповідними показниками у контрольній групі була вищою на 1,4 (Р0,05); 6,1 і 3,6% (Р0,01), а 2-ї групи – на 1,2 (Р0,05), 6,6 та 5,0% (Р0,001).

Таблиця 4 ? Перетравність поживних речовин корму, %

Група | Вік, діб | Органічна речовинаПротеїн | ЖирКлітковинаБЕР

1-а | 53-60 | 63,7±0,11 | 63,0±0,62 | 75,0±0,78 | 14,3±0,56 | 75,8±0,10

2-а | 62,8±0,15** | 59,3±0,46** | 72,4±0,64 | 14,3±0,76 | 75,5±0,28

3-я | 63,9±0,30 | 64,0±0,23 | 76,0±0,15 | 14,3±0,55 | 75,8±0,32

4-а | 64,8±0,15** | 67,4±0,87* | 78,2±0,20* | 14,5±0,78 | 75,9±0,25

1-а | 83-90 | 63,8±0,27 | 65,8±0,57 | 80,5±0,41 | 25,5±0,25 | 72,0±0,25

2-а | 61,9±0,28** | 57,5±0,39** | 75,6±0,51** | 26,5±0,39 | 71,8±0,36

3-я | 62,1±0,19** | 59,7±0,20** | 78,6±0,11* | 25,5±0,38 | 71,2±0,15

4-а | 63,5±0,14 | 64,7±0,16 | 79,6±0,42 | 25,2±0,46 | 71,6±0,13

1-а | 114-120 | 64,5±0,14 | 59,1±0,49 | 76,1±0,39 | 33,3±0,52 | 73,9±0,16

2-а | 64,7±0,18 | 58,6±0,25 | 74,7±0,39 | 33,9±0,34 | 74,4±0,31

3-я | 65,9±0,28* | 65,2±0,16** | 79,7±0,36** | 34,1±0,46 | 73,5±0,37

4-а | 65,3±0,21* | 62,3±0,22* | 78,5±0,22** | 33,6±0,25 | 73,7±0,40

*Р<0,05; **Р<0,01 порівняно з контрольною групою.

Коефіцієнти перетравності клітковини і БЕР у відповідні вікові періоди у піддослідних кролів були близькими за значенням.

Баланс азоту в організмі кролів. Результати фізіологічного досліду показали, що використання азотистих речовин в організмі кролів за різних рівнів обмінної енергії і сирого протеїну у комбікормах відбувалось не однаково. Зокрема, у 60-добовому віці різниця за абсолютними та відносними показниками утримання азоту у тварин контрольної і дослідних груп була не вірогідною. Але найбільше азоту утримувалося в організмі кроленят 3- і 4-ї груп, які споживали комбікорми з вмістом сирого протеїну 17% і обмінної енергії відповідно 0,94 і 0,99 МДж/100 г.

У 90-добовому віці найбільше азоту утримувалось у тілі кроленят контрольної групи, які споживали комбікорм з вмістом обмінної енергії і сирого протеїну відповідно 0,94 МДж/100 г та 18%. За абсолютною величиною утримання азоту вони переважали тварин 2-, 3- і 4-ї груп відповідно на 11,2; 29,1 (Р0,05) і 11,2%, а за утриманням відносно до прийнятої його кількості – відповідно на 5,37; 11,12 та 5,37% поступалися.

У віці 120 діб у тілі кроленят 3-ї групи утримання азоту по відношенню до прийнятої його кількості було відповідно на 7,82; 2,46 та 1,66% більшим порівняно з такими показниками у аналогів контрольної, 2 і 4-ї дослідних груп.

Витрати корму. Неоднакова інтенсивність росту молодняку кролів за різного вмісту обмінної енергії у раціонах позначилася на витратах корму на одиницю приросту їх живої маси.

Так, у перший період вирощування (45?60 діб) молодняк контрольної і дослідних груп за цим показником майже не відрізнявся. У період вирощування від 61 до 90 діб витрати корму на одиницю приросту у молодняку 2 і 4-ї груп становили відповідно 3,2 і 3,0 кг, що було на 1,1 і 0,9 кг вище, ніж у аналогів контрольної групи.

У заключний період вирощування (91–120 діб) молодняк контрольної, 3- і 4-ї груп мав найнижчі витрати корму на 1 кг приросту живої маси (3,9, 3,1 і 3,8 кг), що було відповідно на 0,6, 1,4 і 0,7 кг менше, ніж у тварин 2-ї групи.

Другий науково-господарський дослід

Характеристика годівлі. Для годівлі молодняку кролів упродовж першого, другого і третього вікових періодів використовували комбікорм із вмістом обмінної енергії відповідно 0,89, 0,94, 0,94 МДж/100 г. Комбікорми, які згодовували кролям контрольної та дослідних груп, за набором інгредієнтів були однаковими і різнилися між собою лише за вмістом сирого протеїну.

Жива маса та середньодобові прирости. Найвищу живу масу у віці 60 діб мав молодняк 3-ї групи, який споживав комбікорм з вмістом сирого протеїну 19% та обмінної енергії 0,89 МДж/100 г (табл. 5). Тварини цієї групи за живою масою переважали аналогів контрольної, 2- і 4-ї дослідних груп відповідно на 11,4 (Р0,01); 11,5 (Р0,05) і 9,8% (Р0,001).

Таблиця 5 ? Жива маса кролів, г

Віковий період | Вік, діб | Група | 1-а | 2-а | 3-я | 4-а | Перший | 45 | 670,912,10 | 661,418,89 | 675,716,75 | 666,212,83 | 60 | 1003,639,33 | 1002,644,48 | 1118,314,05** | 1018,321,69 | Другий | 75 | 1500,722,91 | 1385,337,65* | 1463,641,32 | 1431,246,95 | 90 | 2161,4+23,28 | 1911,439,61*** | 1945,535,73*** | 2001,532,15*** | Третій | 105 | 2835,558,25 | 2577,955,51** | 2829,157,40 | 2756,724,25 | 120 | 3142,153,62 | 2973,6+60,17* | 3520,020,94*** | 3237,940,42 | *Р<0,05; **Р<0,01; ***Р<0,001 порівняно з контрольною групою.

По досягненні 90-добового віку кролі 2-, 3- та 4-ї груп мали живу масу відповідно на 11,6; 10,0 та 7,4% (Р0,001) меншу, ніж тварини контрольної. Проте у 120-добовому віці молодняк 3- і 4-ї груп за живою масою відповідно на 12,0 (Р0,01) і 3,0% переважав контрольних аналогів і на 18,4 і 8,9% (Р0,001) – молодняк 2-ї групи.

Неоднакові зміни живої маси у молодняку окремих груп були результатом різної інтенсивності його росту. Про це свідчать прирости живої маси тварин упродовж окремих вікових періодів Так, у віці 45–60 діб середньодобові прирости живої маси у тварин 3-ї групи були вищими, ніж у молодняку контрольної, 2 і 4-ї дослідних груп відповідно на 33,1; 29,8 і 25,7% (Р0,001), а у період вирощування від 61 до 90 діб у кролів 2-, 3- та 4-ї груп цей показник був відповідно на 22,4; 25,9 і 15,9% меншим порівняно з аналогами контрольної групи.

Упродовж третього періоду вирощування (91?120 діб), як і у віці 45–60 діб, найвищі середньодобові прирости живої маси мали кролі 3-ї групи. Так, у віці 106 та 120 діб вони за цим показником перевищували аналогів 1-; 2- і 4-ї груп відповідно на 125,3; 74,6 та 43,6% (Р0,001).

Забійні якості кролів. За результатами контрольного забою кролів у віці 60, 90 та 120 діб було встановлено, що підвищення рівня сирого протеїну у раціонах впливає на вихід продуктів забою. У віці 60 діб кращі показники забою мав молодняк кролів 3-ї групи, який переважав тварин контрольної, 2- і 4-ї дослідних груп за масою окремих внутрішніх органів та м’язів і мав забійний вихід відповідно на 2,0; 3,0 та 1,0% вищий.

Інша тенденція щодо впливу рівня протеїнового живлення на забійні якості піддослідних кролів спостерігалась при досягненні ними 90-добового віку. Так, кролі контрольної групи переважали тварин 2-, 3- і 4-ї груп за масою окремих внутрішніх органів та м’язів, а у віці 120 діб за згаданими показниками перевагу мали тварини 3-ї групи.

Хімічний склад найдовшого м’яза спини. При згодовуванні комбікормів з різними рівнями сирого протеїну у молодняку кролів упродовж всього досліду за вмістом органічної речовини, протеїну та золи у найдовшому м’язі спини вірогідної різниці не виявлено, але відбувалися зміни за вмістом жиру та безазотистих речовин. Так, у віці 60 діб у найдовшому м’язі спини тварин 4-ї групи вміст жиру був відповідно на 0,79; 0,96 (Р0,05) та 1,23% (Р0,01) вищим, ніж у кролів контрольної, 2- та 3-ї дослідних груп.

У 90-добовому віці найвищий вміст БЕР у найдовшому м’язі спостерігався у тварин 2-ї групи, у яких він порівняно з показником 1-, 3- і 4-ї груп був відповідно на 4,3; 3,3 (Р0,001) та 1,7% (Р0,01) вище.

Найменший вміст жиру у 120-добовому віці виявлено у найдовшому м’язі спини тварин 4-ї групи, де він був відповідно на 2,08, 2,05 та 1,58% (Р0,01) менший, ніж у аналогів контрольної, 2- і 3-ї груп.

Різний рівень сирого протеїну у раціонах кролів позначився на амінокислотному складі найдовшого м’яза спини. Так, у віці 60 діб у кроленят 3-ї групи сумарний вміст незамінних амінокислот був вищим на 3,39–5,48%, а замінних – на 4,04–4,83% порівняно з такими показниками у тварин контрольної, 2- і 4-ї груп.

Інша тенденція відносно вмісту амінокислот у найдовшому м’язі спини спостерігалась у молодняку віком 90 діб. У цьому віці молодняк 2-, 3- та 4-ї груп за згаданими показниками на 2,82–3,69 та 2,75–3,58% поступався тваринам контрольної групи.

У 120-добовому віці найбільший сумарний вміст незамінних та замінних амінокислот відзначено у найдовшому м’язі кролів 3-ї дослідної групи, які переважали молодняк контрольної та 2- і 4-ї дослідних груп відповідно на 2,75–4,75 та 2,70–6,39%. Проте, за вмістом окремих амінокислот у найдовшому м’язі спини вірогідної різниці між тваринами контрольної і дослідних груп не виявлено.

Перетравність поживних речовин раціонів. Встановлено, що годівля молодняку кролів комбікормами з різним вмістом сирого протеїну позначилася на перетравності окремих поживних речовин (табл. 6).

Таблиця 6 ? Перетравність поживних речовин корму, %

Група | Вік, діб | Органічна речовинаПротеїн | ЖирКлітковинаБЕР1-а | 53-60 | 63,0±0,22 | 60,7±0,11 | 77,2±0,20 | 24,3±0,25 | 72,6±0,43

2-а | 62,8±0,17 | 59,5±0,32* | 76,3±0,19* | 24,7±0,20 | 72,2±0,22

3-я | 63,1±0,20 | 63,6±0,31** | 79,4±0,17** | 24,3±0,13 | 72,3±0,26

4-а | 63,0±0,11 | 62,8±0,14*** | 78,1±0,14* | 24,3±0,16 | 72,9±0,10

1-а | 83-90 | 64,0±0,18 | 63,6±0,29 | 77,0±0,30 | 24,5±0,40 | 73,7±0,17

2-а | 63,2±0,23 | 60,5±0,49** | 73,6±0,13** | 24,8±0,25 | 73,1±0,28

3-я | 62,9±0,24* | 61,8±0,29* | 75,5±0,28* | 24,6±0,27 | 72,9±0,24

4-а | 62,8±0,25* | 61,4±0,21** | 76,8±0,37 | 24,6±0,15 | 73,4±0,39

1-а | 114-120 | 65,6±0,23 | 63,6±0,32 | 76,5±0,19 | 28,0±0,44 | 75,7±0,30

2-а | 65,1±0,18 | 60,8±0,23** | 75,3±0,19* | 28,3±0,40 | 75,3±0,27

3-я | 65,9±0,15 | 65,8±0,51* | 78,6±0,58 | 28,4±0,49 | 75,6±0,36

4-а | 64,9±0,30 | 63,5±0,44 | 76,9±0,28 | 28,2±0,12 | 75,6±0,30

*Р<0,05; **Р<0,01; ***Р<0,001 порівняно з контрольною групою.

У 60-добовому віці найвищі коефіцієнти перетравності протеїну і жиру спостерігалися у кроленят 3-ї групи, які були відповідно на 2,9 і 2,2% (Р0,01) вище, ніж у контролі, та на 4,1 і 3,1% (Р0,001) – ніж у тварин 2-ї групи.

У 90-добовому віці перетравність органічної речовини, протеїну та жиру у тварин 2- і 3-ї груп порівняно з контролем була відповідно на 0,8 (Р0,05); 3,1 та 3,4% (Р0,01); на 1,1; 1,8 і 1,5% (Р0,05) меншою. Молодняк 4-ї групи поступався контрольним аналогам за перетравністю органічної речовини та протеїну на 1,2 та 2,2% (Р0,05).

У віці 120 діб найвищим значенням характеризувались коефіцієнти перетравності органічної речовини, протеїну та жиру у тварин 3-ї групи. Порівняно з контролем вони були вищими відповідно на 0,3; 2,2 і 2,1% (Р0,05), а у порівнянні з показниками тварин 2-ї групи – на 0,8% (Р0,05); 5,0 (Р0,01) 3,3% (Р0,05).

Коефіцієнти перетравності клітковини і БЕР у кожному віковому періоді у піддослідних кролів були близькими за значенням.

Баланс азоту в організмі кролів. Як показали результати фізіологічних досліджень у кролів за різних рівнів сирого протеїну у комбікормі азотисті речовини використовуються в організмі не однаково. Зокрема, у 60-добовому віці найбільше азоту утримувалось у тілі кроленят 3- та 4-ї груп, які споживали комбікорм з вмістом протеїну відповідно 19 і 21%. У 90-добовому віці у кролів контрольної і 4-ї дослідної груп утримання азоту у тілі було відповідно на 53,4 і 13,6% та на 57,5 і 21,2% більшим, ніж у тварин 2- і 3-ї груп. У віці 120 діб в організмі кролів 3-ї групи кількість утриманого азоту від прийнятого перевищувала показники контрольної та 2- і 4-ї дослідних груп відповідно на 5,6; 13,0 і 8,9%.

Витрати корму. Різний вміст сирого протеїну у комбікормах молодняку кролів позначився на витратах корму на одиницю приросту їх живої маси. Так, у перший період вирощування (45–60 діб) у молодняку контрольної, 2- та 4-ї дослідних груп суттєвих відмінностей за цим показником не відмічалося, тоді як у кроленят 3-ї групи витрати корму на 1 кг приросту були в 1,26 раза меншими, ніж у контролі.

У період вирощування від 61- до 90-добового віку у молодняку 2-, 3- та 4-ї дослідних груп витрати корму на 1 кг приросту були в 1,50-1,63 раза вищі, ніж у аналогів контрольної.

У заключний період вирощування (91–120 діб) найнижчими витратами корму на 1 кг приросту живої маси також відзначався молодняк 3-ї групи, у якого цей показник був в 1,59 раза меншим, ніж у тварин контрольної.

Третій науково-господарський дослід

Характеристика годівлі. Упродовж досліду молодняк усіх груп одержував гранульований повнораціонний комбікорм. Соєвий шрот у складі комбікорму замінювали на біологічно активну добавку (БАД) для кролів (СОУ 15.7-37-111:2004) у кількості 2 і 5% за масою.

Жива маса та середньодобові прирости. Жива маса молодняку кролів змінювалася як з віком, так і під впливом згодовуваної біологічно активної добавки (табл. 7).

Таблиця 7 ? Жива маса кролів, г

Віковий

період | Вік, дібГрупа | 1-а | 2-а | 3-я | Перший | 45 | 1239,012,86 | 1275,020,86 | 1264,010,11 | 60 | 1717,0±12,04 | 1769,0±12,51** | 1756,0±12,08* | Другий | 75 | 2266,539,12 | 2436,029,89** | 2396,035,85* | 90 | 2940,024,87 | 3305,530,27*** | 3154,039,76*** | Третій | 105 | 3217,530,67 | 3702,534,77*** | 3460,053,29*** | 120 | 3526,529,51 | 4134,531,46*** | 3809,177,71*** | *Р<0,05; **Р<0,01; ***Р<0,001 порівняно з контрольною групою.

На початку досліду у віці 45 діб жива маса тварин окремих груп суттєво не відрізнялась. У наступні вікові періоди (60, 75, 90 та 120 діб) цей показник змінювався по-різному, залежно від вмісту БАД у раціоні.

Найвищою живою масою у віці 60 діб відзначався молодняк 2-ї дослідної групи, який одержував у комбікормі 2% БАД. За цим показником він переважав аналогів контрольної і 3-ї дослідної груп відповідно на 3,0 (Р0,01) і 0,7% (Р0,05). Подібна тенденція збереглась і до кінця досліду.

Середньодобові прирости піддослідних кролів у перший період вирощування (45–60 діб) також суттєво не відрізнялися. У наступні періоди вирощування тварини, які одержували 2% БАД, за цим показником на 29,1 і 39,8% (Р0,001) переважали контрольних аналогів. Середньодобові прирости молодняку, який споживав комбікорм з вмістом 5% БАД, від контролю суттєво не відрізнялись.

Забійні якості кролів. Застосування БАД позначилось на виході продуктів забою у піддослідних тварин. У 60-добовому віці майже за всіма показниками забою кролі дослідних груп переважали тварин контрольної, але виявлені відмінності були статистично невірогідними.

Інша тенденція характерна для кролів, забитих у 90-добовому та 120-добовому віці. Так, якщо за передзабійною і забійною масою кролі 2-ї групи переважали тварин контрольної відповідно на 9,9 і 9,8 та 10,4 і 12,9%, то за забійним виходом у 90-добовому віці поступалися їм на 2,0%, а у 120-добовому – переважали їх на 3,0%. Аналогічна ситуація спостерігалася і щодо маси окремих м’язів.

Хімічний склад найдовшого м’яза спини. Встановлено, що згодовування молодняку кролів комбікорму з різним вмістом БАД суттєво не впливає на вміст у найдовшому м’язі спини протеїну та органічної речовини, але позначається на вмісті жиру, БЕР, золи, кальцію та фосфору.

У 60-добовому віці хімічний склад найдовшого м’язу спини кролів 3-ї групи характеризувався найвищим вмістом жиру і БЕР, що порівняно з даними показниками у тварин контрольної і 2-ї дослідної груп було вище відповідно на 0,8 і 0,3% та на 0,6 і 0,5% (Р0,05).

Суттєвих відмінностей між групами за вмістом золи та жиру у найдовшому м’язі спини кролів у віці 90 діб не встановлено. Однак вміст БЕР у найдовшому м’язі спини кролів 2-ї групи порівняно з таким показником у тварин контрольної і 3-ї дослідної груп був меншим відповідно на 3,95 і 3,53%Р0,001).

По досягненні 120-добового віку вміст протеїну у найдовшому м’язі спини кролів 2-ї групи на 1,86% перевищував контроль і на 2,07% – аналогічний показник у тварин 3-ї групи. Одночасно, вміст БЕР і золи у найдовшому м’язі спини кролів 2-ї групи був відповідно на 1,44 і 0,66% нижчим порівняно з показниками контрольної та на 1,02 і 0,95% – 3-ї дослідної груп.

Залежно від вмісту БАД у комбікормі змінювався загальний вміст амінокислот у найдовшому м’язі спини. Так, у кроленят 2-ї групи віком 60 діб загальний вміст незамінних та замінних амінокислот у м’язі порівняно з такими самими показниками у аналогів контрольної та 3-ї дослідної груп був вищим відповідно на 2,9–2,2% та 1,0–0,2%.

Аналогічна закономірність спостерігається у кроленят віком 90 діб. У цьому віці найменший вміст як незамінних, так і замінних амінокислот виявлено у найдовшому м’язі спини кролів контрольної групи. Ці показники у тварин 2-ї групи були більшими, ніж у тварин контрольної та 3-ї дослідної груп, відповідно на 0,2–0,7 і на 2,2–0,9%.

У віці 120 діб найвищий сумарний вміст незамінних амінокислот у найдовшому м’язі спини також відмічався у тварин 2-ї групи, де він порівняно з відповідним показником у тварин інших груп був на 2,1–0,4% вищим. Сумарний вміст замінних амінокислот у цьому м’язі тварин 2-ї групи на 0,8% переважав показник контрольної групи, але був на 1,4% меншим, ніж у кролів 3-ї групи. За вмістом окремих амінокислот у найдовшому м’язі спини між тваринами різних груп істотної різниці не встановлено.

Перетравність поживних речовин раціонів. При згодовуванні кроленятам комбікорму з різним вмістом БАД відбуваються помітні зміни у перетравності протеїну та жиру (табл. 8).

Так, коефіцієнт перетравності протеїну у кролів 2-ї групи віком 60 діб порівняно з цим показником у тварин контрольної та 3-ї дослідної груп був відповідно на 3,0 (Р0,01) та 1,9% (Р0,01) вищим.

Аналогічна тенденція спостерігалась і у кролів 120-добового віку. Так, за перетравністю протеїну і жиру тварини 2-ї дослідної групи переважали тварин контрольної відповідно на 1,2 (Р0,01) і 1,9 % (Р0,05).

Таблиця 8 ? Перетравність поживних речовин корму, %

Група | Вік, діб | Органічна речовина | Протеїн | Жир | Клітковина | БЕР

1-а | 53-60 | 62,8±0,20 | 57,3±0,18