ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.В. ДОКУЧАЄВА

ЦИМБАЛЮК ЮРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 338.439.5: 635.21

СТАНОВЛЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ КАРТОПЛІ

НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

Спеціальність 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Уманському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор,

заслужений економіст України,

Дмитрук Борис Пахомович,

Уманський державний аграрний університет, завідувач кафедри

менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Лотоцький Іван Іванович,

Подільський державний аграрно-технічний університет,

завідувач кафедри соціально-трудових відносин і статистики

кандидат економічних наук, професор

Соловйов Микола Федорович,

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва,

професор кафедри виробничого менеджменту та агробізнесу

Провідна установа: Миколаївський державний аграрний університет Мінагрополітики України,

кафедра економіки сільського господарства, м. Миколаїв.

Захист відбудеться 15.03.2006 р. о _14_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 у Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська область, Харківський район, п/в "Комуніст-1", навчальне містечко ХНАУ, корпус 1, аудиторія 213.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська область, Харківський район, п/в "Комуніст 1", навчальне містечко ХНАУ, корпус 1.

Автореферат розісланий 06.02.2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради А.В. Македонський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Процеси ринкових трансформацій, що відбуваються в економіці нашої країни, безумовно, не обминають і аграрний сектор. Значний вплив вони справляють на продуктові підкомплекси, зокрема на ринок картоплі та картоплепродуктів. За період незалежності України в організації та функціонуванні ринку картоплі – одного з основних продуктів харчування людства – відбулися значні перетворення. Частина їх пов’язана з процесами аграрних реформ і обумовила зміни в структурі виробничих суб’єктів ринку, ринковій інфраструктурі, каналах розподілу продукції. Інша частина – викликана тривалою економічною кризою 90-х років ХХ століття, наслідки якої аграрний сектор відчуває й дотепер. Мова, перш за все, йде про низький рівень добробуту сільського населення, величезний і неприпустимий для цивілізованого ринку диспаритет цін на сільськогосподарські та промислові товари тощо.

Процеси становлення ринку картоплі, втім як і інших продуктових ринків України, відбуваються на тлі певного економічного зростання в державі, але в цій сфері існує багато невирішених проблем. Поряд з проблемами підвищення урожайності культури та економічної ефективності її виробництва, шляхи вирішення яких передбачають, насамперед, розвиток насінництва, дотримання технологій, концентрації виробництва в спеціалізованих господарствах, сьогодні постають проблеми недосконалості механізму функціонування ринку. Останній характеризується неврегульованістю (ні з боку державних органів, ні з боку ринкових важелів), організаційною невизначеністю, непрозорістю та стихійністю. Тому ринок картоплі на даному етапі розвитку ринкових процесів в Україні не може розглядатися як цивілізована, врегульована та збалансована система економічних відносин.

Дослідженню теоретичних та прикладних аспектів становлення та функціонування аграрного ринку присвячено праці таких вчених, як В.Я. Амбросов, В.Г. Ан-дрійчук, О.В. Березін, О.С. Бондар, В.Л. Валентинов, П.І. Гайдуцький, В.І. Захарченко, Л.У. Ігнатченко, Н.Л. Касьянова, І.І. Лотоцький, М.Й. Малік, Я.М. Мартинишин, Н.М. Міщенко, Т.Л. Мостенська, А.О. Погорілий, П.Т. Саблук та інші. Разом з тим, сучасний стан та система функціонування ринку картоплі вимагають пошуку шляхів удосконалення на основі взаємоузгодження інтересів суб’єктів виробництва, переробки та збуту. Це потребує ґрунтовного аналізу сучасного стану ринку і розробки науково обґрунтованих рекомендацій. Актуальність вказаних проблем, необхідність їх постійного дослідження та пошуку шляхів розв’язання й обумовили вибір теми дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з тематикою науково-дослідних робіт Уманського державного аграрного університету “Адаптація організаційно-економічного механізму господарювання до соціально орієнтованих ринкових відносин в АПК” (номер державної реєстрації 0101U004493).

Мета і завдання дослідження. Метою проведеного дослідження є розробка й економічне обґрунтування шляхів вдосконалення системи функціонування ринку картоплі в умовах реформування аграрного сектору, зміни організаційної структури картоплепродуктового підкомплексу.

Відповідно до поставленої мети в процесі проведення дисертаційного дослідження вирішувалися наступні завдання:

· систематизувати та удосконалити теоретичні положення щодо визначення аграрного ринку та ринку картоплі;

· здійснити аналіз основних тенденцій розвитку ринку картоплі в світі та Україні;

· провести дослідження особливостей функціонування господарств населення як суб’єктів ринку картоплі;

· виявити та обґрунтувати перспективи розвитку промислової переробки картоплі;

· розробити рекомендації щодо основних напрямів удосконалення інфраструктури ринку картоплі та підвищення ефективності її виробництва;

· обґрунтувати економічну доцільність розвитку міжгалузевої інтеграції суб’єктів ринку картоплі.

Предмет дослідження – економічні відносини, що здійснюються між суб’єктами ринку в процесі виробництва, переробки та збуту картоплі й картоплепродуктів.

Об’єктом дослідження є сучасні тенденції у розвитку ринкових процесів становлення та функціонування картоплепродуктового підкомплексу АПК Вінницької області.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження слугують діалектичні закони пізнання економічних процесів, теоретичні положення сучасної економічної теорії, наукові розробки вітчизняних і зарубіжних вчених з питань становлення та функціонування ринку картоплі, законодавчі та інші нормативно-правові акти.

Для вирішення поставлених завдань при проведенні дисертаційного дослідження використано наступні методи: абстрактно-логічний (при узагальненні теоретико-методологічних підходів щодо визначення понять аграрний ринок, ринок картоплі, їх кількісних і якісних характеристик, при формулюванні висновків), економіко-статистичний (при аналізі процесів функціонування ринку картоплі в країні та світі), анкетного опитування (при дослідженні функціонування господарств населення на ринку картоплі), кореляційно-регресійного аналізу (при вивченні впливу факторів на обсяги виробництва картоплі в господарствах населення), монографічний (при узагальненні передового досвіду підприємств-суб’єктів ринку), аналіз рядів динаміки та графічний метод (при дослідженнях тенденцій функціонування суб’єктів ринку картоплі), статистичних групувань (при виявленні впливу факторів на ефективність діяльності суб’єктів ринку картоплі), емпіричний (при вивченні і порівнянні особливостей функціонування різних категорій суб’єктів ринку), експертних оцінок (при прогнозуванні перспективних параметрів ринку картоплепродуктів).

Інформаційною базою дослідження слугували дані Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Вінницькій області, дані вибіркового статистичного обстеження господарств населення, розробки науково-дослідних установ, праці вчених-економістів тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному дослідженні сучасного стану і обґрунтуванні перспектив подальшого розвитку ринку картоплі на основі підвищення ефективності галузі, розвитку промислової переробки, вдосконалення інфраструктури та міжгалузевої інтеграції суб’єктів ринку. Зміст наукової новизни одержаних результатів полягає у наступному.

Вперше:

-

-

-

Удосконалено:

-

-

Набули подальшого розвитку:

-

-

-

Практичне значення одержаних результатів. Наукові, методологічні та практичні підходи, запропоновані в дисертаційній роботі, можуть бути використані для здійснення подальших досліджень у даній галузі, а пропозиції щодо удосконалення системи функціонування ринку картоплі – використані конкретними господарюючими суб’єктами з метою підвищення ефективності їх роботи.

Розроблені рекомендації щодо організації консультаційних центрів при первинних осередках Асоціації “Картопля та овочі Поділля”, а також щодо створення обслуговуючих кооперативів з картоплярства, впроваджено в практику її діяльності (акт від 16.03.2004 р.). Розроблена модель міжгосподарської інтеграції суб’єктів ринку картоплі, яка передбачає організацію переробно-збутового кооперативу, прийнята до впровадження Головним управлінням сільського господарства і продовольства Вінницької обласної державної адміністрації (акт № 1-4/193 від 15.02.2005 р.).

Окремі теоретико-методологічні та прикладні положення, які стосуються системної побудови аграрного та ринку картоплі, інфраструктури продовольчих ринків, напрямів вдосконалення їх функціонування та шляхів підвищення ефективності картоплярства впроваджено навчальний процес Уманського державного аграрного університету при викладанні курсів “Організація ринку” та “Економіка підприємства” студентам факультетів менеджменту та економіки і підприємництва (довідка № 126 від 11.03.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснено комплексне дослідження сучасного стану функціонування й обґрунтовано перспективи подальшого розвитку ринку картоплі, підвищення ефективності господарювання його суб’єктів на регіональному рівні, підібрано статистичну інформацію та методи її обробки, проаналізовано й узагальнено результати досліджень, сформульовано висновки і пропозиції.

Усі опубліковані по темі дослідження наукові праці є одноосібними і використані автором у дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати досліджень доповідались і одержали позитивну оцінку на наукових і науково-практичних конференціях, що проводилися в Уманському державному аграрному університеті в 2001-2003 рр.; на міжнародних науково-практичних конференціях: “Сучасний стан та перспективи функціонування дорадчих служб в аграрній сфері” (м. Вінниця 2003 р.), “Міжнародна науково-практична конференція учасників Програми науково-педагогічного обміну Міністерства сільського господарства США” (м. Москва 2003р.).

Публікації. За темою досліджень опубліковано шість наукових статей у фахових виданнях загальним обсягом 2,08 друк. арк.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 164 найменування, та додатків. Загальний обсяг дисертації 243 сторінки комп’ютерного тексту, у тому числі основного тексту – 183 сторінки. Дисертація містить 35 таблиць, 26 рисунків, 23 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та завдання, визначено предмет і об’єкт дослідження, висвітлено наукову новизну й практичне значення одержаних результатів, викладено результати їх апробації і особистий внесок здобувача.

У першому розділі “Наукові та теоретичні основи функціонування ринку картоплі” досліджується сутність аграрного ринку та ринку картоплі як економічних категорій, розглядаються методологічні підходи щодо визначення їх якісних характеристик, системної побудови, структуризації.

Аграрний ринок – це система установ, методів і ресурсів, головним завданням якої є координація та управління агропромисловим виробництвом країни на основі обмінних процесів з метою задоволення споживчих потреб її громадян.

Ринок картоплі є сегментом аграрного ринку, який має власну структуру, інфраструктуру, економічний механізм саморегулювання та важелі державного регулювання галузі. В сучасних умовах він покликаний забезпечити населення країни якісною столовою картоплею та картоплепродуктами, створити передумови для виходу на зовнішні ринки.

З огляду на кількісні критерії оцінки побудови ринку, ринок картоплі в Україні є олігополістичним. Заготівельні та переробні підприємства, кількість яких на ринках є відносно невеликою, мають можливість здійснювати в своїх інтересах цінову політику, домагатися вигідніших умов закупівлі сільськогосподарської продукції, при цьому вони зовсім не несуть або несуть незначні витрати при заміні одних постачальників на інших. Така побудова сільськогосподарських ринків характерна й для розвинутих країн світу.

За якісним критерієм сучасний ринок картоплі в Україні можна віднести до поліцентричного. У зв’язку з цим, основним напрямом і принципом раціональної побудови продовольчого ринку має стати біполяризація. За біполяризованої будови ринку існує мінімальна кількість проміжних ланок, які відділяють сільськогосподарських товаровиробників від споживача, внаслідок чого вони отримують порівняно більшу частку кінцевих результатів.

Однією з головних на сучасному етапі передумов ефективного функціонування ринку картоплі є розвиненість його інфраструктури, яка має бути представлена місцевими ринками, агроторговими домами, товарними біржами, системами інформаційного забезпечення, міжгосподарськими об’єднаннями виробників тощо.

В умовах конкурентної боротьби пріоритетним напрямом вдосконалення системи ринкових відносин та підвищення ефективності функціонування суб’єктів ринку є міжгосподарська агропромислова інтеграція. Види інтеграції (вертикальну та горизонтальну) розрізняють за ознакою складу її учасників або метою інтегрування. Напрям інтеграції визначається внутрішнім змістом інтеграційних процесів, їх предметною стороною. Вертикальна інтеграція поділяється на виробничу, маркетингову та комплексну, горизонтальна – на виробничу, фінансово-кредитну, освітньо-консультативну та соціальну. Організаційно-економічні форми інтеграції (повна, контрактна, акціонерна, кооперативна, партнерська, громадська) визначаються економіко-правовим статусом інтегрованої структури.

У другому розділі “Сучасний стан розвитку ринку картоплі в регіоні” здійснено детальний аналіз внутрішнього та зовнішнього ринків картоплі, наявних тенденцій їх розвитку. Проаналізовано динаміку та структуру виробництва картоплі в Україні, в тому числі в розрізі різних категорій господарств-виробників. Проведено ґрунтовне дослідження особливостей функціонування господарств населення як суб’єктів ринку картоплі. При цьому здійснено аналіз обсягів виробництва, факторів, що на них впливають, структури каналів використання, техніко-технологічних та інших особливостей виробництва в різних агрокліматичних зонах Вінницької області.

Україна займає шосте місце в світі за обсягами валового виробництва та виробництва картоплі на душу населення, які у середньому протягом 1992-2004 рр. становили відповідно 17,6 млн. т та 349,3 кг. Частка України у світовому експорті впродовж досліджуваного періоду в середньому складає 0,07 %, у імпорті – 0,16 %.

Специфіка галузі картоплярства в Україні, як і в деяких країнах СНД, що виробляють картоплю (Білорусь, Російська Федерація), пов’язана з зосередженням виробництва в господарствах населення. Зміни в розподілі виробництва картоплі між категоріями господарств-виробників протягом 1990-2004 рр. ілюструють дані рисунка 1.

Рис. 1. Структура виробництва картоплі в Україні

в розрізі категорій господарств-виробників

За цей період частка сільськогосподарських підприємств у виробництві картоплі знизилася практично до мінімуму. При цьому виробництво майже повністю (на 98,7 %) сконцентрувалося в господарствах населення. У свою чергу, з 1,3 % валового збору, що припадає на господарства суспільного сектору, фермерські господарства виробляють біля 0,4 %.

Причини, з яких відбулося зосередження галузі в господарствах населення, на нашу думку, слід умовно поділити на дві групи.

Перша група – чинники, що обумовили скорочення виробництва картоплі в господарствах суспільного сектору: –

занепад насінництва картоплі;–

зношеність значної частини спеціальної техніки;–

зосередження на виробництві інших видів продукції.

Друга група – чинники, що обумовлюють розширення виробництва картоплі в господарствах населення:–

сільськогосподарські традиції населення;–

намагання заощадити кошти сімейного бюджету;–

виробництво товарної картоплі.

Структурні зміни, що сталися в картоплярстві протягом досліджуваного періоду, суттєво вплинули на обсяги виробництва та рівень ефективності галузі (табл. 1).

Таблиця 1

Показники ефективності виробництва та збуту картоплі сільськогосподарськими

підприємствами Вінницької області

Показники | 2000 р. | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р.

Площа посадки, га | 1023 | 939 | 805 | 510 | 511

Урожайність, ц з 1 га | 70,2 | 75,3 | 91,4 | 106,9 | 94,4

Валовий збір, тис. ц | 71,8 | 70,7 | 73,6 | 54,3 | 48,2

Обсяг реалізації, тис. ц | 20,6 | 21,7 | 26,4 | 18,1 | 12,7

Рівень товарності, % | 29 | 31 | 36 | 33 | 26

Повна собівартість 1 ц, грн. | 36,43 | 40,31 | 39,42 | 42,67 | 47,21

Середня ціна реалізації 1 ц, грн. | 47,62 | 44,50 | 47,90 | 55,38 | 46,97

Прибуток (збиток), грн.:

на 1 га | 225 | 97 | 278 | 451 | -6

на 1 ц | 11,19 | 4,19 | 8,48 | 12,71 | -0,24

Рівень рентабельності, % | 30,7 | 10,4 | 21,5 | 29,8 | -0,5

Скорочення площ посіву вдвічі при незначному зростанні урожайності обумовило зниження на 32,9 % валового збору в 2004 р. порівняно з 2000 р. У зв’язку з цим, не зважаючи на відносно стабільний рівень товарності, обсяги реалізації картоплі сільськогосподарськими підприємствами області скоротилися протягом досліджуваного періоду на 38,3 %. Собівартість виробленої та реалізованої продукції, з огляду на постійне зростання вартості виробничих ресурсів, характеризується стійким ростом, внаслідок чого тенденція зростання прибутку та рентабельності, що спостерігалася в 2000-2003 рр., у 2004 р. змінилася. Причиною цього стало також падіння реалізаційних цін на картоплю, обумовлене збільшенням виробництва та пропозиції в господарствах населення. В цілому ж протягом 2000-2004 рр. розмір прибутку на 1 га посіву картоплі становив у середньому 154 грн., рівень рентабельності 19,1 %.

Для детального вивчення особливостей організації, технології вирощування та збуту картоплі в господарствах населення області, як основної категорії суб’єктів ринку, нами проведено їх вибіркове статистичне обстеження за результатами 2002-2003 маркетингового року. При цьому застосовано просту одноступеневу безповторну вибірку. За основу вибірки взято дані розробленої нами анкети опитування власників господарств населення. Обсяг використаної розшарованої вибірки є сумою часткових вибірок nj, яка розраховується за формулою:

де m – число складових частин (груп, типів, районів тощо).

Розрахований таким чином обсяг вибірки становить 278.

Результати обстеження свідчать, що вирощена господарствами населення картопля використовується за такими напрямами. Найбільшим каналом використання є продаж, на її частку припадає 35,2 % валового збору. Другим за обсягом є використання на насіння – 23,0 % вирощеної картоплі; 20,9 % збору використовується на харчові цілі, 15,8 % – на корм худобі. Втрати при зберіганні складають в середньому 5,1 %.

Продаж товарної картоплі, яка на даному етапі є одним з основних джерел надходжень до сімейних бюджетів власників господарств населення, здійснюється за кількома маркетинговими каналами.

1. Товарний обмін.

2. Реалізація жителям свого населеного пункту.

3. Продаж на місцевому ринку.

4. Продаж на ринках обласного центру.

5. Продаж на ринках інших регіонів.

6. Інша продаж.

Для дослідження впливу обсягу виробництва картоплі на структуру каналів використання та збуту проведено групування обстежених господарств населення за варіаційною ознакою “валовий збір”. Результати групування подано в таблиці 2.

Таблиця 2

Групування господарств населення Вінницької області за обсягом виробництва

картоплі в 2002-2003 маркетинговому році (у середньому на 1 господарство)

Показник | Групи за валовим збором

менше

20 ц | 20-24 ц | 25-29 ц | 30 і більше ц | Разом по вибірці

Кількість господарств у групі | 92 | 87 | 45 | 54 | 278

Кількість членів сім’ї, чол. | 2,7 | 3,1 | 3,3 | 3,9 | 3,1

Площа ріллі в особистому підсобному господарстві, га | 0,45 | 0,51 | 0,66 | 1,06 | 0,62

Площа посадки картоплі, га | 0,17 | 0,21 | 0,25 | 0,41 | 0,24

Питома вага картоплі в загальній площі, % | 37,4 | 41,6 | 37,9 | 38,3 | 38,9

Урожайність картоплі, ц з 1 га | 95,3 | 102,1 | 106,4 | 112,7 | 104,7

Валовий збір картоплі, ц | 16,0 | 21,8 | 26,8 | 45,8 | 25,3

Напрями використання, %:

власне споживання | 27,2 | 23,6 | 21,0 | 15,0 | 20,9

насіння | 25,4 | 24,0 | 22,7 | 21,1 | 23,0

корм худобі | 19,3 | 17,0 | 16,3 | 12,6 | 15,8

продаж | 21,8 | 30,8 | 36,3 | 46,0 | 35,2

втрати | 6,3 | 4,6 | 3,7 | 5,4 | 5,1

Обсяг реалізації, ц | 3,5 | 6,7 | 9,7 | 21,1 | 8,9

Структура продажу, %:

товарний обмін | 28,1 | 17,5 | 18,5 | 12,0 | 16,5

жителям населеного пункту | 0,3 | 1,7 | 4,8 | 4,6 | 3,4

в обласному центрі | 4,1 | 7,0 | 4,8 | 6,8 | 6,1

на місцевому ринку | 26,9 | 19,0 | 22,4 | 10,5 | 16,7

на ринках інших регіонів | 14,1 | 28,9 | 30,0 | 51,6 | 37,6

інша продаж (приватним заготівельникам) | 26,6 | 25,9 | 19,5 | 14,6 | 19,6

Одним з чинників, що впливають на обсяг виробництва, є кількість членів сім’ї на одне господарство, яка змінюється в міру зростання валового збору. Така ж закономірність простежується і в зміні площ ріллі та посадки картоплі. Середня урожайність при збільшенні валового збору в групах також має тенденцію до зростання. В першу чергу це відбувається під впливом товарної орієнтації виробництва. При цьому господарства застосовують кращі технології, сорти, мають вищий рівень механізації технологічних процесів. Поряд з цим, господарства населення групи, що характеризується найнижчим валовим збором на одне господарство, здебільшого орієнтовані на самозабезпечення і не мають відчутної мотивації для досягнення порівняно високої урожайності. Наочним підтвердженням вищесказаного є структура напрямів використання врожаю. Господарства з невеликими обсягами виробництва характеризуються значно більшою часткою каналів внутрігосподарського використання, а ті, що мають більший валовий збір – зростаючою часткою продажу.

Структура каналів продажу також чітко відображує тенденції, що сформувалися у процесі функціонування господарств населення. Так, частка картоплі, реалізованої на ринках інших регіонів України, зростає з 14,1 % у групі з найменшим валовим збором, до 51,6 % – у групі з валовим збором 30 і більше ц на одне господарство. Натомість, частка реалізованої продукції за внутрішньорайонними (більш організаційно і технічно доступними) каналами знижується.

Серед інших закономірностей, що спостерігаються у функціонуванні господарств населення, слід відзначити поглиблення спеціалізації крупних господарств, зокрема тих, що володіють робочою худобою та сільськогосподарською технікою. Такі господарства характеризуються порівняно крупнішими масштабами та здебільшого товарною орієнтацією виробництва.

У третьому розділі “Основні напрями вдосконалення функціонування ринку картоплі” виявлено перспективи та розроблено рекомендації щодо розвитку насінництва та підвищення економічної ефективності виробництва картоплі, розвитку її промислової переробки, вдосконалення інфраструктури та міжгалузевої інтеграції суб’єктів ринку.

Серед основних напрямків нарощування обсягів виробництва картоплі в Україні необхідно виділити наступні.

1. Збільшення частки площ посадки картоплі в сільськогосподарських підприємствах і фермерських господарствах, насамперед зон Полісся та Лісостепу.

2. Насінництво картоплі (впровадження нових перспективних сортів, в тому числі й придатних для промислової переробки, стійких до хвороб і шкідників, районованих по окремих регіонах, а також оновлення існуючих шляхом придбання елітного насіння).

3. Дотримання технологій виробництва. Особливо це стосується підготовки садивного матеріалу, догляду за посівами, захисту рослин, а також підбору сприятливих попередників і відходу від монокультури.

Специфіка картоплі, як сільськогосподарської культури, полягає у можливості її багатостороннього використання як безпосередньо на харчові цілі, так і на промислову переробку в інші продукти харчування. Відносини в сфері переробки є важливим сегментом ринку. Саме розвиток промислової переробки в найближчому майбутньому буде одним з визначальних факторів, які створюватимуть передумови для зростання попиту на картоплю. З понад 37 найменувань картоплепродуктів, що виробляються у світі, найбільш перспективними для сучасних умов України є чіпси, картопля-фрі, сухе картопляне пюре, крохмаль тощо. Особливе значення при цьому надається забезпеченню переробної галузі якісною сировиною.

Потребує вдосконалення й інфраструктура ринку картоплі, зокрема організація оптових ринків, матеріально-технічне, наукове та інформаційне забезпечення галузі. Це створить передумови для формування прозорого ринку, розвитку конкуренції та можливості ефективної реалізації продукції за найбільш вигідними для виробників маркетинговими каналами.

Для подолання кризи у виробництві картоплі та овочів у регіоні в лютому 2000 року створено Асоціацію “Картопля та овочі Поділля”. Вона є самостійною громадською неприбутковою організацією. Метою її створення є сприяння поширенню високоврожайних сортів картоплі та овочів, пропаганда наукових досягнень у галузі вирощування і переробки сільськогосподарської продукції. Протягом періоду діяльності Асоціацією створено ряд насінницьких господарств; налагоджено розповсюдження сортового насіння серед сільськогосподарських підприємств та господарств населення; проведено кілька науково-практичних семінарів з участю провідних фахівців Інституту картоплярства НАН України, представників зарубіжних фірм, які займаються технологією виробництва, селекцією та дистрибуцією насіння картоплі (“Solana”, “Europlant”, “Norika”); створено власну мережу дорадчих служб при місцевих осередках Асоціації в районах області.

Важливу роль в удосконаленні механізму функціонування ринку, на нашу думку, повинна відіграти міжгосподарська кооперація, ефективність якої засвідчує досвід країн розвинутої ринкової економіки. Основними її формами повинні стати обслуговуючі, заготівельно-збутові, маркетингові та інші види кооперативів, до складу яких можуть входити як сільськогосподарські підприємства, так і господарства населення.

Сучасні ефективні інтегровані виробничі системи мають включати в себе не лише підприємства однієї галузі за принципом горизонтальної інтеграції, не кількох суміжних, а всього виробничо-технологічного комплексу – від вирощування насіння до реалізації готової продукції (столової картоплі чи кінцевих продуктів її переробки) за схемою “виробництво-переробка-збут”.

У зв’язку з цим, інтеграційне об’єднання підприємств-суб’єктів ринку картоплі в сучасних умовах має характеризуватися наступними ознаками. Видом інтеграції має бути вертикальна, оскільки мова йде про об’єднання учасників ринку, що представляють різні його сегменти (виробництво сировини, переробка та збут). За напрямом така інтеграція є виробничо-маркетинговою, оскільки включатиме в себе не лише виробництво певних видів картоплі та картоплепродуктів, а й систему їх товаропросування. Найбільш ефективною організаційно-економічною формою для даного об’єднання є кооперативна.

Одним з перспективних напрямів реалізації такої інтеграційної схеми, є створення вертикально інтегрованої виробничо-маркетингової системи кооперативного типу на базі вже існуючої у Вінницькій області Асоціації “Картопля та овочі Поділля”. Пропоновану схему наведено на рисунку 2.

Рис. 2. Схема інтеграції підсистем виробничого об’єднання на базі

Асоціації “Картопля та овочі Поділля”

Реалізація даної схеми дасть можливість оптимізувати механізм функціонування господарюючих суб’єктів у сфері виробництва, переробки та маркетингу картоплі в регіоні. Вона передбачає виділення в загальній інтеграційній системі трьох підсистем: постачання, виробництва картоплі і маркетингу. Інтегруючою ланкою цих підсистем має стати Асоціація “Картопля та овочі Поділля”, завдання якої – забезпечення оптимальних механізмів взаємодії всіх підсистем на основі координації їх діяльності, здійснення необхідного науково-методичного, економічного та інформаційного обслуговування, ведення широкої рекламної роботи щодо популяризації торгової марки та видів продукції.

Взаємне узгодження інтересів виробників, переробників та інших учасників інтеграційного процесу має здійснюватися на основі тристороннього Контракту про інтеграцію картоплепродуктового виробництва, який укладається інтегратором та переробником окремо з кожним сільськогосподарським підприємством-виробником сировини. Даний контракт визначає права та обов’язки усіх трьох сторін щодо забезпечення стабільного та безперебійного функціонування інтеграційного об’єднання. Зокрема, для інтегратора передбачено надання консультаційних та виробничих послуг, постачання насіння, засобів захисту рослин, мінеральних добрив, технічних засобів. Здійснення міжгосподарських відносин в сфері виробництва, переробки та збуту на основі Контракту про інтеграцію дозволить врегульовувати ці відносини на засадах прозорості та рівноправності.

При створенні картоплепереробного підприємства у Вінницькому регіоні, перш за все, необхідно зорієнтуватися на найбільш перспективні види картоплепродуктів, що характеризуються стійким попитом та споживанням вже на даному етапі. На наш погляд, на початкових етапах діяльності такого підприємства необхідно зосередитися на виробництві чіпсів, зокрема натуральних, та картоплі-фрі. Перший продукт вже став загально популярним в усій країні, при цьому ємність ринку натуральних чіпсів значно перевищує ємність ринку відновлюваних. Картопля-фрі, що широко застосовується в установах громадського харчування по всьому світу, набуває дедалі більшої популярності і в Україні.

При виборі необхідного для переробки картоплі обладнання слід враховувати наступні фактори:–

масштаби виробництва. При орієнтації на задоволення попиту регіонального ринку, доцільним є налагодження міні-виробництва з використанням ліній порівняно невеликої продуктивності. У разі орієнтації на міжрегіональний та загальнонаціональний ринки, виникає необхідність крупного товарного виробництва з використанням індустріальних автоматизованих ліній високої продуктивності;–

вартість обладнання. Аналіз цього фактору слід здійснювати як з точки зору наявності достатніх для його придбання фінансових ресурсів, так і з точки зору впливу вартості обладнання на його окупність.

Важливу роль при розробці проекту картоплепереробного заводу відіграє забезпечення високоякісною сировиною. Найбільш перспективними сортами картоплі для виробництва картоплепродуктів у Вінницькій області є: для виробництва натуральних чіпсів – Дзвін, Гатчинська, Романо, картоплі-фрі – Світанок Київський, Гатчинська, Романо. При цьому сорти Гатчинська та Романо по суті придатні для обох пропонованих нами напрямів переробки і за рахунок них, у випадку необхідності, можна забезпечити збалансування пропозиції сировини, що постачатиметься різними виробниками.

Передбачаються наступні схеми та канали просування продукції переробки. Для картоплі-фрі основним каналом є оптова продаж супермаркетам, мережам чи окремим установам громадського харчування, а також, частково, – продуктовим роздрібним торговельним точкам. Разом з тим, натуральні чіпси на даний момент характеризуються дещо більшою диверсифікованістю маркетингових каналів, які слід налагоджувати як у сфері оптового, так і роздрібного продажу.

Розрахунок показників економічної ефективності виробництва картоплепродуктів наведено в таблиці 3.

Таблиця 3

Економічна ефективність функціонування заводу з переробки картоплі

Асоціації “Картопля та овочі Поділля” (проект на 2006 рік)

Показник | Вид продукції | Всього по підприємству

чіпси

натуральні | картопля-фрі

Обсяг виробництва, ц | 832 | 2080 | -

Собівартість реалізованої продукції, тис. грн. | 1537,5 | 1158,7 | 2696,3

Собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн. | 1848,0 | 557,1 | -

Виручка від реалізації, тис. грн. | 2392,0 | 1435,6 | 3827,6

Середня ціна реалізації 1 ц, грн. | 2875,0 | 690,2 | -

Прибуток від реалізації, тис. грн. | 854,5 | 276,9 | 1131,3

Рівень рентабельності, % | 55,6 | 23,9 | 42,0

Виробнича потужність заводу дозволяє виробляти 832 ц натуральних чіпсів та 2080 ц картоплі-фрі на рік. В сучасних умовах зростаючої конкуренції, однією з основних передумов забезпечення необхідних обсягів продажу є активна діяльність щодо стимулювання збуту та реклами продукції, в першу чергу це стосується ринку чіпсів. З огляду на це, враховуючи розмір витрат на виробництво, реалізацію та стимулювання збуту, повна собівартість реалізованої продукції передбачається на рівні 2696,3 тис. грн. Середня ціна 1 ц чіпсів складе 2875,0 грн., картоплі-фрі – 690,2 грн. При цьому прибуток від реалізації становитиме 1131,3 тис. грн., рівень рентабельності – 42,0 %, в тому числі по чіпсах – 55,6 %, по картоплі-фрі – 23,9%.

Отже, вищенаведене засвідчує економічну доцільність подальшого розвитку міжгосподарських інтеграційних об’єднань, що забезпечують повний технологічний цикл – від виробництва сировини до збуту готового продукту. Реалізація пропонованих заходів забезпечить високий рівень економічної ефективності господарювання суб’єктів ринку картоплі, сприятиме їх подальшому розвитку на інноваційній основі, забезпеченню споживачів високоякісними й доступними продуктами харчування.

ВИСНОВКИ

1. Україна займає шосте місце в світі за обсягами валового виробництва та виробництва картоплі на душу населення. Найбільшими країнами-виробниками є Китай, Російська Федерація, Польща, США, Індія. У виробництві на душу населення лідирують Білорусь, Польща, Нідерланди, Литва та Латвія. Найбільшими світовими експортерами є Нідерланди, Франція, Німеччина, Бельгія-Люксембург, імпортерами – Нідерланди, Німеччина, Бельгія-Люксембург, Іспанія, Об’єднане Королівство та Італія. Частка України у світовому експорті впродовж 1992-2004 рр. в середньому становить 0,07 %, у імпорті – 0,16 %.

2. Виробництво картоплі в Україні протягом 1985-1999 рр. мало тенденцію до скорочення, з 2000 р. намітилося ряд позитивних тенденцій. Найбільшими регіонами-виробниками є Львівська, Вінницька, Чернігівська, Волинська, Київська та Хмельницька області, на їх частку припадає в середньому понад 40 % валового збору.

3. Після подолання низки негативних явищ в 2000-2003 рр. картоплярство у сільськогосподарських підприємствах стало прибутковою галуззю. Рівень рентабельності у цей період становив 11,4-33,5 %, в 2004 р. – у зв’язку зі зниженням реалізаційних цін – лише -0,7. Разом з тим, змінилася структура використовуваних маркетингових каналів, при цьому знизилася частка заготівельних та переробних організацій, населення, місцевого ринку, зросла частка інших комерційних каналів.

4. Факторами, що визначають сучасний стан розвитку виробництва та ринку картоплі в Україні є наступні: недостатній розвиток інфраструктури; недотримання технології вирощування; неналежний рівень насінництва та захисту рослин.

5. Виробництво картоплі у сільськогосподарських підприємствах Вінницької області характеризується вираженою регіональною структурою (частка Калинівського – одного з 27 районів – становить в середньому 43,7 %). Показники ефективності виробництва картоплі в господарствах Вінницької області характеризуються позитивною динамікою. Протягом 1998-2003 р. рівень рентабельності виробництва коливався в межах 10,1-32,0 %, середній розмір прибутку з 1 га становив 183 грн. У 2004 р. падіння цін призвело до зниження рентабельності до -0,5 %, а розмір збитку на 1 га склав 6 грн. Проведені групування засвідчили, що кращі показники урожайності й ефективності виробництва пов’язані з більш сприятливими для ведення картоплярства природнокліматичними умовами. В свою чергу урожайність та обсяги реалізації прямо впливають на розмір прибутку та рівень рентабельності.

6. За період 1990-2004 рр. відбулися суттєві зміни в структурі виробництва картоплі за категоріями господарств-виробників. Частка господарств населення зросла до 98,7 %, отже ця категорія господарств є основним виробничим суб’єктом ринку. Основними каналами використання урожаю картоплі господарствами населення Вінницької області є продаж, на її частку припадає 35,2 % валового збору, використання на насіння (23,0 %) та власне споживання (20,9 %). Реалізація в основному здійснюється на ринках інших регіонів України та приватним заготівельникам.

7. Основними напрямами нарощування обсягів виробництва картоплі в Україні є наступні: збільшення частки площ посіву картоплі в сільськогосподарських підприємствах і фермерських господарствах, насамперед зон Полісся та Лісостепу; розвиток насінництва картоплі; дотримання технологій виробництва. Вибір технології виробництва повинен бути узгодженим з критеріями ефективності й наявністю матеріальних та фінансових ресурсів.

8. В Україні створено необхідні передумови для подальшого розвитку промислової переробки картоплі. З понад 37 найменувань картоплепродуктів найбільш перспективними для сучасних умов є чіпси, картопля-фрі, сухе картопляне пюре, крохмаль тощо. Особливе значення при цьому надається забезпеченню переробної галузі якісною сировиною, тому необхідно розвивати насінництво придатних для переробки сортів.

9. Потребує вдосконалення й інфраструктура ринку картоплі, зокрема організація оптових ринків, матеріально-технічне, наукове та інформаційне забезпечення галузі. Це створить передумови для формування прозорого ринку, розвитку конкуренції та можливості ефективної реалізації продукції за найбільш вигідними для виробників маркетинговими каналами.

10. Важливу роль в удосконаленні механізму функціонування ринку, на нашу думку, повинна відіграти міжгосподарська кооперація, ефективність якої засвідчує досвід країн розвинутої ринкової економіки. Основними її формами повинні стати обслуговуючі, заготівельно-збутові, маркетингові та інші види кооперативів, до складу яких можуть входити як сільськогосподарські підприємства, так і господарства населення.

11. Найбільш перспективним напрямом організаційного вдосконалення структури суб’єктів ринку картоплі та підвищення економічної ефективності їх діяльності є міжгосподарська інтеграція за схемою “виробництво-переробка-збут”. Створене на таких засадах підприємство з переробки картоплі здатне не лише забезпечити потреби населення Вінницької області картоплепродуктах, а й приносити його учасникам прибутки на рівні близько 180 тис. грн. на рік, термін окупності інвестицій – 5,1 місяців.

12. Взаємне узгодження інтересів виробників, переробників та інших учасників інтеграційного процесу має здійснюватися на основі тристороннього Контракту про інтеграцію картоплепродуктового виробництва. Він визначає права та обов’язки сторін щодо забезпечення стабільного та безперебійного функціонування інтеграційного об’єднання. Здійснення міжгосподарських відносин в сфері виробництва, переробки та збуту на базі контракту дозволить їх врегульовувати на основі прозорості та рівноправності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Цимбалюк Ю.А. Досвід роботи асоціації “Картопля та овочі Поділля” // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. – 2001. – № 5-6. – С. 76-77.

2. Цимбалюк Ю.А. Збільшення обсягів виробництва картоплі в Україні // Економіка АПК. – 2001. – № 7. – С. 36-37.

3. Цимбалюк Ю.А. Особливості функціонування ринку картоплі в США // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету / Редкол.: П.Г. Копитко (відп. ред.) та ін. – Умань, 2003. – Вип. 57. – С. 294-302.

4. Цимбалюк Ю.А. Стан та перспективи розвитку особистих підсобних господарств населення як суб’єктів ринку картоплі // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції в 3-х томах / За ред. В.Г. Ткаченко. – Луганськ: Вид-во “Элтон-2”, 2002. – № 14(26). Том І. – С. 452-457.

5. Цимбалюк Ю.А. Стан та перспективи розвитку ринку картоплі у Вінницькій області // Збірник наукових праць Уманської державної аграрної академії / Редкол.: О.М. Геркіял (відп. ред.) та ін. – К.: Т-во “Знання” України, 2001. – Вип. 52. – С. 227-232.

6. Цимбалюк Ю.А. Сучасні тенденції у функціонуванні ринку картоплі в Україні // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. / За ред. В.Г. Ткаченко. – Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2004. – № 38(50). (Серія “Економічні науки”). – С. 320-324.

Анотації

Цимбалюк Ю.А. Становлення та функціонування ринку картоплі на регіональному рівні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2006.

В роботі здійснено комплексне дослідження теоретичних, методичних і прикладних аспектів становлення та функціонування ринку картоплі. Вивчено сучасний стан функціонування ринку картоплі на міжнародному, національному та регіональному рівнях. Проаналізовано особливості діяльності господарств населення як суб’єктів ринку картоплі.

Розроблено рекомендації щодо нарощування обсягів та підвищення економічної ефективності виробництва картоплі. Окреслено шляхи подальшого розвитку її промислової переробки в регіоні. Визначено напрями вдосконалення інфраструктури ринку картоплі. Обґрунтовано напрямки та механізм міжгалузевої інтеграції суб’єктів ринку на рівні регіону.

Ключові слова: ринок картоплі, інфраструктура ринку, картоплепродуктовий комплекс, картоплепродукти, міжгалузева інтеграція, регіональний рівень.

Цымбалюк Ю.А. Становление и функционирование рынка картофеля на региональном уровне. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 – экономика сельского хозяйства и АПК. – Харьковский национальный аграрный университет им. В.В. Докучаева, Харьков, 2006.

В работе осуществлено комплексное исследование теоретических, методических и прикладных аспектов становления и функционирования рынка картофеля, рассмотрены принципы формирования и структура аграрного ринка. Дано определение рынка картофеля, как его составляющей. Проанализирована структура рынка картофеля и инфраструктура,