ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДОБРЕНКО ІННА АНАТОЛІЇВНА

УДК 159.922: 373.61 „375”: 377.1

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ЗДАТНОСТІ ДО ПІДПРИЄМНИЦТВА У ВИПУСКНИКІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

19.00.07 – „Педагогічна та вікова психологія”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти Академії педагогічних наук України, м. Київ.

Науковий керівник: | доктор психологічних наук, професор Побірченко Неоніла Антонівна,

Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, завідувач відділу психології профорієнтації.

Офіційні опоненти: |

дійсний член АПН України,

доктор психологічних наук, професор

Бех Іван Дмитрович,

Інститут проблем виховання

АПН України, м. Київ,

директор;

кандидат психологічних наук

Ігнатович Олена Михайлівна,

Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м. Київ,

провідний науковий співробітник.

Провідна установа: |

Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, кафедра психології, м. Київ.

Захист відбудеться “7” квітня 2006 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.451.02 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9.

Автореферат розісланий “____” березня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Е.О.Помиткін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Актуальність і доцільність дослідження. Розвиток ринкових відносин в Україні зумовлює підвищення вимог до професійної підготовки робітничих кадрів. Разом з тим у соціально-економічній сфері держави складається парадоксальна ситуація, що характеризується, з одного боку, гострим дефіцитом робітничих кадрів, а з іншого – зростаючим безробіттям серед працівників робітничих професій.

Однією з головних причин означеної проблеми слід вважати непідготовленість випускників професійно-технічних навчальних закладів до працевлаштування в ринкових умовах, що визначається, зокрема, недостатнім рівнем розвитку їх здатності до підприємництва. Здатність до підприємництва є однією з важливих особистісних якостей сучасного професіонала, а її розвиток вимагає відповідного психолого-педагогічного забезпечення у процесі професійної підготовки учнів ПТНЗ.

Теоретико-методологічні підходи та концептуальні ідеї щодо розвитку здатності до підприємництва у випускників ПТНЗ висвітлено у працях І.Д.Беха, Д.О.Закатнова, І.А.Зязюна, О.М.Ігнатович, Н.І.Литвинової, Н.Г.Ничкало, Л.Е.Орбан-Лембрик, П.С.Перепелиці, Н.А.Побірченко, В.В.Рибалки, Б.О.Федоришина, С.В.Чистякової та ін.

Аналіз наукової літератури свідчить про те, що більшість дослідників, які здійснювали експериментальне вивчення структури здатності учнівської молоді до підприємництва, пропонували вирішення проблеми її розвитку на основі удосконалення дидактичних принципів трудової та професійної підготовки молоді на всіх етапах навчання. Серед головних професійно-діяльнісних властивостей особистості, необхідних для орієнтації у різноманітних ситуаціях ринкових відносин, визначено активність, ініціативність, відповідальність, самостійність, творчість, дисциплінованість тощо. Актуальною також вважається потреба розвитку у випускників професійно-технічних навчальних закладів здатності оволодівати новими технологіями, способами пошуку та користування інформацією про ринок праці тощо. Серед провідних індивідуальних властивостей, притаманних майбутньому підприємцю, М.П.Лукашевич, О.В.Киричук, Н.А.Побірченко, Ю.М.Швалб визначають самостійність мислення, самоорганізованість, впевненість, компромісність, вільне спілкування, емоційно-вольову саморегуляцію.

У вивченні психологічних основ розвитку здатності до підприємництва чільне місце посідають дослідження стратегій творчої діяльності у працях В.О.Моляки, П.С.Перепелиці, Н.А.Побірченко, розробка принципів особистісно орієнтованої професійної підготовки у роботах О.І.Кульчицької, С.Д.Максименка, І.П.Манохи, В.Ф.Моргуна, О.М.Отич, В.В.Рибалки, О.Є.Самойлова, С.О.Сисоєвої, Л.О.Хомич та ін.

Незважаючи на вагомі теоретичні та методологічні напрацювання з даної проблеми, існує ряд невирішених питань, які пов’язані з психологічними чинниками працевлаштування випускників професійно-технічних навчальних закладів. Зокрема, недостатньо дослідженими в цьому плані є психологічні засади розвитку здатності до підприємництва. Не визначено також структуру здатності до підприємництва у випускників, що набули певного навчального професійного досвіду, але не визначилися у власних можливостях виконувати вимоги професійної та трудової діяльності.

У контексті поставлених вище проблем необхідним є дослідження психологічних основ розвитку здатності до підприємництва випускників ПТНЗ, які зазнали труднощів у самостійному працевлаштуванні. В понятті “здатність” розкривається сукупність необхідних індивідуальних властивостей особистості, їх професійно-орієнтованих параметрів, завдяки яким випускник може виконувати підприємницьку діяльність. У випускників ПТНЗ така здатність може відображатись у пошуку і використанні професійно-значущої інформації; діях рефлексивного самооцінювання процесу і результату діяльності; виборі й аналізі професійно-економічної ідентичності.

Виявлені прогалини в наукових дослідженнях проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Психологічні основи розвитку здатності до підприємництва у випускників професійно-технічних навчальних закладів”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до теми науково-дослідної роботи відділу психології профорієнтації Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України на 2002-2004 рр.: “Психологія профорієнтації в неперервній освіті”, РК № U00036. Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України 25 вересня 2003 р., протокол № 11, та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 27 січня 2004 р., протокол № 1.

Об’єкт дослідження: здатність випускників професійно-технічних навчальних закладів до підприємництва.

Предмет дослідження: психологічні основи розвитку здатності до підприємництва у випускників професійно-технічних навчальних закладів.

Мета дослідження: здійснити теоретичний аналіз та експериментальне вивчення психологічних засад розвитку здатності до підприємництва у випускників професійно-технічних навчальних закладів і на цій основі підвищити їх можливості у працевлаштуванні.

Концептуальні ідеї дослідження: теоретичні положення про підтримку активності особистості незайнятого випускника визначають: необхідність врахування діючих психологічних умов, які сприятимуть усвідомленому самовизначенню особистості випускника, організації допомоги випускникам в самооцінюванні власного професійного розвитку та здійсненню навчання незайнятих випускників плануванню самозайнятості та прийняттю рішень, адекватних ринковим умовам.

Дослідження ґрунтується на гіпотезі, за якою здатність до підприємництва у випускників ПТНЗ є складним особистісним новоутворенням, що має свою структуру та підлягає цілеспрямованому формуванню. Ефективність процесу формування здатності до підприємництва залежить від урахування експериментально перевірених психологічних особливостей становлення особистісної та професійної компетенцій майбутнього робітника.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан дослідженості проблеми у психолого-педагогічній теорії та практиці.

2. Експериментально визначити ступінь розвинутості і особливості вияву здатності до підприємництва у випускників ПТНЗ.

3. Шляхом моделювання експериментально вивчити структуру здатності до підприємництва та обґрунтувати психологічні основи підвищення рівня її розвитку у випускників ПТНЗ.

4. Розробити, перевірити й впровадити модель психологічного інструментарію діагностики та розвитку здатності випускників ПТНЗ до підприємницької діяльності.

Теоретичну базу дослідження склали теоретичні підходи до проблем філософії неперервної освіти В.П.Андрущенка, І.А.Зязюна, Н.Г.Ничкало, С.О.Сисоєвої; теорії розвитку та виховання особистості у працях Г.С.Костюка, А.С.Макаренка, В.О.Сухомлинського; дослідження з проблем особистісного і професійного самовизначення молоді та розвитку особистісної готовності до змін у ринковому оточенні, проведені такими спеціалістами, як Є.О.Клімов, І.П.Маноха, Н.А.Побірченко; теоретичні розробки з проблем професійної орієнтації та професіографії Є.В.Єгорової, В.В.Синявського, М.П.Тименка, Б.О.Федоришина; наукові дані про зайнятість молоді та відповідну організацію неперервної психологічної підтримки, наведені у роботах О.В.Киричука, Н.І.Литвинової, В.Є.Скульської.

Методологічну основу дослідження становлять: концептуальні положення про розвиток особистості в умовах професійного навчання, представлені у працях І.А.Зязюна, Г.С.Костюка, С.Д.Максименка, К.К.Платонова, В.В.Рибалки; діяльнісний підхід в організації поетапного профорієнтаційного навчання, обґрунтований у дослідженнях Л.С.Виготського, О.М.Леонтьєва, С.Л.Рубінштейна, Б.О.Федоришина; психолого-педагогічні принципи побудови особистісно орієнтованої підготовки молоді в умовах неперервної професійної освіти, сформульовані Г.О.Баллом, Н.Г.Ничкало, В.Ф.Моргуном, В.Г.Панком, В.В.Рибалкою, С.О.Сисоєвою.

Методи дослідження систематизовано у наступних блоках: емпіричні (спостереження, самоспостереження, констатувальний експеримент, тестування, опитування, бесіда); організаційні (порівняльний та лонгітюдний методи); розвивальні (формувальний експеримент, тренінги), методи обробки даних (математичні методи статистичної обробки результатів дослідження); інтерпретаційні методи.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося протягом 2001-2005 рр. у три етапи.

На першому, підготовчо-пошуковому етапі (2001-2002 рр.) визначалися теоретико-методологічні передумови дослідження та проводився пошуковий експеримент. З метою теоретичного осмислення проблеми були вивчені плани роботи з випускниками ПТНЗ міського центру зайнятості м. Бердянська, розроблено зміст і форми співпраці з працівниками центру, обговорено проблеми самостійного працевлаштування незайнятої молоді в регіоні.

На другому етапі (2002-2003 рр.) розроблено організаційну процедуру та проведено констатувальний експеримент. Складено й апробовано окремі методики самодіагностичного дослідницького інструментарію, уточнено критерії дослідження.

На третьому етапі (2003-2005 рр.) проводився формувальний експеримент: підтверджено психологічні основи цілеспрямованого розвитку здатності до підприємництва як цілісного психологічного новоутворення особистості незайнятих випускників професійно-технічних навчальних закладів.

Експериментальна база дослідження. Дослідженням було охоплено 227 незайнятих випускників професійно-технічних навчальних закладів №11, №19 м. Бердянська з числа взятих на облік як безробітні в міському центрі зайнятості. Випускники отримали спеціальності столяра, плиточника, штукатура.

Наукова новизна полягає в тому, що: концептуалізовано зміст поняття “здатність до підприємництва”, “професійно-економічна ідентичність”; вперше виявлено психологічні особливості становлення структурних компонентів здатності до підприємництва у випускників ПТНЗ; обґрунтовано необхідність організації психологічної профілактики незайнятості; розроблено й апробовано інструментарій самодіагностики для організованої самоапробації випускниками здатності до підприємництва; отримано емпіричне підтвердження можливості розробки та впровадження психологічних основ розвитку здатності до підприємництва у незайнятих випускників ПТНЗ; дістало подальшого розвитку дослідження психологічних основ розвитку здатності до підприємництва у молоді, яка відчуває труднощі в адаптуванні до ринкових умов.

Теоретичне значення дослідження полягає в доповненні системи психологічних знань з проблеми розвитку здатності до підприємництва у випускників ПТНЗ; визначенні методологічних положень концепції розвитку у випускників ПТНЗ здатності даного виду; обґрунтуванні особистісних чинників та професійно орієнтованих параметрів моделі розвитку здатності до підприємництва у майбутніх робітників.

Практичне значення роботи полягає в апробуванні психодіагностичних методик, використанні незайнятими випускниками самодіагностичного інструментарію у самовизначенні індивідуальних якостей, притаманних особистості підприємця.

Виявлені у дослідженні психологічні основи розвитку здатності до підприємництва можуть бути використані працівниками служб зайнятості, практичними психологами ПТНЗ для оптимізації процесу розвитку у незайнятих випускників здатності до планування власної зайнятості. Запропоновані психодіагностичні методики та самодіагностичний практикум з працевлаштування можуть використовуватися в організованій психологічній профілактиці незайнятості випускників ПТНЗ.

Особистий внесок автора полягає в узагальненні теоретичних даних та обґрунтуванні на цій основі концептуальних ідей дослідження; виявленні психологічних особливостей становлення структурних компонентів здатності до підприємництва; експериментальному моделюванні психологічних основ цілеспрямованого розвитку здатності до підприємництва як цілісного психологічного утворення особистості незайнятих випускників; розширенні психологічного змісту поняття “здатність до підприємництва” та перевірці результатів самодіагностики при самовизначенні здатності до підприємництва.

Надійність та вірогідність отриманих результатів забезпечується методологічною вивіреністю теоретичного аналізу досліджуваного явища, узгодженістю результатів теоретичного аналізу та використаних методів експериментального дослідження; застосуванням адаптованих і валідних методик, розробленим самодіагностичним інструментарієм; поєднанням у дослідженні самодіагностичних та класичних психодіагностичних методик; використанням методів математичної статистики.

Положення, що виносяться на захист:

1. Структура здатності до підприємництва у незайнятих випускників професійно-технічних навчальних закладів, що містить такі компоненти як професійно-інформативна компетентність, самооцінювальна рефлексія, професійно-економічна ідентичність. Дані компоненти взаємодіють, розвиваються в процесі цілеспрямованого формування.

2. Організаційно-методична процедура дослідження психологічних особливостей і ступеня розвитку у незайнятих випускників умінь до планування самозайнятості та сукупності індивідуальних психологічних та поведінкових якостей, які ідентичні якостям особистості підприємця.

3. Психолого-педагогічна модель цілеспрямованого розвитку здатності до підприємництва.

Апробація результатів дослідження проводилась у формі доповідей на Міжнародній науково-практичній конференції “Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи” (м. Хмельницький, 2005); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Професійна орієнтація в системі неперервної освіти” (м. Бориспіль, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Психологія особистості безробітного”(м. Київ, 2004, 2005); регіональній науково-практичній конференції “Психологічна освіта випускників професійно-технічних навчальних закладів” (м. Бердянськ, 2003); науково-практичній конференції “Актуальні проблеми профорієнтації (м. Львів, 2005); на звітній науковій конференції Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (м. Київ, 2005); на засіданнях відділу психології профорієнтації Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України.

Впровадження результатів дослідження здійснювалося під час підготовки до підприємницької діяльності безробітних у Бердянському центрі зайнятості населення (довідка № 2100/16-10 від 30 серпня 2005 р.); у Бердянському інституті підприємництва (довідка № 30-223 від 07 червня 2005 р.); у Львівському професійному художньому ліцеї (довідка № 01/12 від 17 березня 2005 р.), у Львівському центрі зайнятості (довідка № 477/01 від 21 березня 2005 р.) та Бориспільському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті Київської області (довідка № 142 від 07.12.2005 р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження викладено в 12 публікаціях, написаних без співавторів, у тому числі 5 статтях у наукових фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України, 1 методичному посібнику, 1

збірнику методичних рекомендацій, 5 статтях у збірниках матеріалів конференції.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загального висновку, списку використаних джерел (223 найменування, з них 14 – іноземною мовою). Робота містить 5 таблиць на 3 сторінках, 5 рисунків на 4 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 324 сторінки, основна її частина складає 216 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність, визначається об'єкт, предмет, мета дослідження, формулюється гіпотеза, окреслюються завдання дослідження, вказуються теоретико-методологічна основа й експериментальна база, розкривається наукова новизна, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, представлено їх апробацію і впровадження, наводяться дані про структуру дисертації.

У першому розділі “Теоретичні засади дослідження проблеми розвитку здатності до підприємництва у випускників професійно-технічних навчальних закладів” визначається психологічна проблема розвитку здатності до підприємництва; розглянуто основні теоретико-психологічні засади вирішення цієї проблеми; здійснено аналіз особистісних чинників і професійних параметрів підприємницької діяльності; виділено методологічні положення, що покладено в основу концептуальної моделі здатності до підприємництва у випускників ПТНЗ, зокрема, положення про єдність особистості та діяльності.

У першому підрозділі “Психологічна проблема розвитку здатності до підприємництва в наукових дослідженнях” розкрито стан дослідженості проблеми, проаналізовано понятійну основу, виявлено психологічні особливості становлення основних компонентів здатності до підприємництва у випускників ПТНЗ. Провідною лінією аналізу кількісних й якісних змін, що відбуваються в становленні здатності до підприємництва під впливом соціальної адаптації випускників ПТНЗ до ринкових умов, визначено теоретико-аналітичне оцінювання здібностей, індивідуальних особливостей особистості, набутих професійних знань, умінь і навичок.

У теоретичному дослідженні психологічних основ розвитку здатності до підприємництва визначились два основні напрями. В першому з них розкрито процес удосконалення отриманих знань, умінь і навичок, завдяки яким випускники мають змогу оволодівати новими структурними компонентами професійної діяльності. Зокрема, йдеться про знання випускниками структурного змісту компонентів підприємницької діяльності. В другому напрямі теоретично визначається процес набуття випускниками нових якостей і цінностей особистості підприємця; досліджується планування випускниками самозайнятості як особливого виду трудової діяльності, здійснюється професійно-орієнтоване визначення інформативності та відповідного стилю поведінки підприємця в міжособових стосунках.

В контексті теорії діяльності І.Д.Бехом, Є.В.Єгоровою, І.А.Зязюном, Я.Г.Камінецьким, О.В.Киричуком, Є.О.Климовим, О.М.Леонтьєвим, Н.І.Литвиновою, В.О.Молякою, Н.Г.Ничкало, П.С.Перепелицею, Н.А.Побірченко, В.В.Рибалкою, О.Є.Самойловим, О.П.Сергєєнковою, В.В.Синявським, О.В.Скрипченком, Ю.М.Швалбом досліджено психологічні механізми праці, обґрунтовано необхідний зміст структури діяльності підприємця; визначено психологічну готовність випускників різного типу навчальних закладів до трудової та професійної діяльності, що дало змогу визначити значущі аспекти проблеми вивчення здатності до підприємництва учнів ПТНЗ.

У другому підрозділі “Теоретичне визначення психологічних основ розвитку здатності до підприємництва” виявлено психологічні основи розвитку вказаної здатності в двох аспектах: в першому проаналізовано особистісні чинники та професійно-орієнтовані параметри розвитку здатності до підприємництва; в другому - узагальнено методологічні положення концептуальної моделі здатності до підприємництва у випускників ПТНЗ.

На основі аналізу результатів досліджень особистісних чинників було виявлено, що більшість психологів-дослідників відносять до таких формування власної відповідальності за результативність професійного навчання та набуття свого статусу в системі професійних ролей; знання способів досягнення власного “Я”, оволодіння технологіями самовдосконалення, розвиток реального й бажаного “Я” в досягненні професійної кар’єри.

При визначенні професійно-орієнтованих параметрів розвитку здатності до підприємництва автори багатьох досліджень розглядають роль соціальної та професійної адаптації випускників ПТНЗ до ринкових умов: О.І.Власова, А.Т.Москаленко, Л.Е.Орбан-Лембрик, А.В.Фурман, Ю.М.Швалб.

Психологічні основи розвитку здатності до підприємництва випускників ПТНЗ містять ідеї розвивального навчання, що розроблені вітчизняними вченими В.В.Давидовим, О.К.Дусавицьким, Г.С.Костюком, С.Д.Максименком, А.К.Марковою.

У третьому підрозділі “Методологічні положення концепції розвитку здатності до підприємництва у випускників ПТНЗ” розкрито методологічну характеристику концептуальної моделі здатності до підприємництва, що узагальнювалися на підставі результатів теоретичного аналізу дослідженості проблеми; систематизовано базову психологічну основу розвитку здатності. До такої системи віднесено наявність чи відсутність професійного інтересу молоді до підприємництва, джерелом підтримки якого мають стати схильності, здатності, психофізіологічні індивідуальні властивості, емоційно-вольова стійкість; розуміння випускниками структурного змісту професійної підприємницької діяльності.

Узагальнені результати досліджень вчених дали можливість визначити психологічні основи допомоги випускникам у розвитку їх здатності до підприємництва та з’ясувати її показники. До психологічних основ означеної допомоги на підставі проаналізованих досліджень віднесено:

- формування у випускників ПТНЗ образу професії на засадах розроблених в науці професіограм (В.В.Синявський);

- організоване профконсультування з проблем оволодіння структурними компонентами підприємництва та набуття якостей особистості підприємця;

- цілеспрямування психологічної профілактики незайнятої молоді на оволодіння кількома спеціальностями.

Показниками розвитку здатності до підприємництва виступили особистісні якості та професійно-орієнтовані параметри діяльності. До особистісних якостей віднесено, зокрема, ініціативність, рішучість, навички пошуку інформації, уміння користуватися професійною інформацією як засобами саморозвитку, вміння планувати діяльність, самостійність у визначенні підприємницького стилю поведінки, усвідомлення мотивації особистісних досягнень, прагнення до набуття нової якості діяльності та особистості, відповідальність.

До професійно-орієнтованих параметрів діяльності включено самостійність у користуванні інформаційним текстовим матеріалом, вміння планувати, здатність до самооцінювання та аналізу результатів виконання плану діяльності.

Аналіз результатів теоретичного дослідження проблеми сприяв визначенню поняття “здатність до підприємництва” в контексті психологічних особливостей та соціальної ситуації розвитку випускників ПТНЗ.

Поняттям “здатність” позначається сукупність особистісних рис, професійно-діяльнісних особливостей, що необхідні випускникам ПТНЗ для підприємницької праці. Отже, до компонентів концептуальної моделі здатності віднесено такі як: інформативна компетентність, самооцінна рефлексія, професійно-економічна ідентичність (рис.1).

Таким чином, в теоретичному дослідженні виявлено психологічні основи, завдяки яким забезпечувався розвиток нових по суті структурних компонентів здатності до підприємницької діяльності, що склали інтегроване психологічне новоутворення, яке розкривається в понятті “здатність до підприємництва”.

У другому розділі „Експериментальне вивчення психологічних особливостей розвинутості здатності до підприємництва у випускників професійно-технічних навчальних закладів” визначено організаційну процедуру та методику констатувального дослідження; обґрунтовано психодіагностичне й самодіагностичне забезпечення дослідження процесу становлення компонентів здатності до підприємництва у безробітних випускників; проаналізовано становлення здатності особистості до планування самозайнятості, індивідуальні особливості розвинутості якостей особистості, що входять до складу здатності до підприємництва, зокрема, набуття здатності до професійно-інформаційної обізнаності та оволодіння стилем підприємницької поведінки.

У першому підрозділі “Організаційна процедура, завдання, методи і методика констатувального експерименту” розкрито організацію, завдання, методи дослідження, визначено психодіагностичний інструментарій. Слід зазначити, що методика психодіагностики здатності до підприємництва розроблялась і впроваджувалася в експерименті не тільки як дослідницький інструмент, але і як комплексний психолого-профілактичний засіб, орієнтований на практику роботи з незайнятою молоддю. Тому використовувалися доступні для виконання методики, які не займали багато часу та сприяли отриманню достовірних даних щодо вияву здатності до підприємницької діяльності безробітних випускників ПТНЗ.

На підставі визначених напрямів констатувального дослідження конструювалися відповідні підприємницькі ситуації: „стимуляція”, "організація", "самоуправління", розроблявся їх зміст, обґрунтовувалось їх дослідницько-розвивальне призначення.

Психологічне моделювання підприємницьких ситуацій та відповідних компонентів здатності до підприємництва у незайнятих випускників ПТНЗ

Психологічні основи психодіагностики здатності до підприємництва у незайнятих випускників ПТНЗ

Комплексне психодіагностичне забезпечення розвитку інформаційної компетентності | Діагностична основа розвитку самооцінювальної рефлексії | Актуалізовані ситуації розвитку економіко-професійної ідентичності особистості

Структурні компоненти здатності до підприємництва у незайнятих випускників

І. Інформаційна компетентність | ІІ. Самооцінювальна рефлексія | ІІІ. Професійно-економічна ідентичність

Показники здатності до підприємництва

І. Підприємницькі якості особистості кваліфікованого робітника та методи їх визначення | ІІ. Функції підприємницької діяльності кваліфікованого робітника та методи їх визначення

Ініціативність

Рішучість

Самостійність

Відповідальність |

Методика „Оцінка впевненості в собі”;

методика діагностики індивідуального складу ціннісних орієнтацій особистості С.С.Бубнова.

Тест “Рішучість”.

Тест “Впевненість в собі”.

Тест-опитувальник самовідношення.

Шкала оцінки особистісної тривожності Дж.Тейлора; опитувальник РСК, опитувальник „СА”

В.І.Селиванова,

анкета „Підприємницькі здібності”,

методика “Типи інтелекту”. |

ІІ.1.Поінфор-мованість

ІІ.2. Планування самозайнятості |

Тест Дж. Голланда; опитувальник Дж.Роттера; діагностика невербальної здатності Торренса Інформаційні тексти: “Виникнення ринку праці”, “Професійні осередки ринку”, “Засоби досягнення успіху”.

Діагностичний комплект анкет: „Ви і Ваше оточення”, „Спрямованість на бізнес”, „Підприємницькі здібності”; тест-опитувальник особистісної зрілості за Ю.З. Гільбухом,

анкета „Здібність заробляти гроші”.

Рис. 1. Концептуальна модель компонентів здатності до підприємництва у незайнятих випускників ПТНЗ.

У процесі дослідження використовувалися наступні методи: моделювання підприємницьких ситуацій та підбір відповідних до них конструктивних методик і методів дослідження, таких як анкетування, бесіда, експертна та групова оцінка, психолого-інформаційний практикум з психодіагностичним матеріалом, психодіагностичне консультування тощо.

На першому етапі незайняті випускники знайомилися із підприємницькими якостями і навчалися роботі з відповідним самодіагностичним матеріалом. Вони виконували завдання за наступними методиками: шкала оцінки особистісної тривожності Дж.Тейлора; шкала самооцінки; опитувальник РСК; тест-опитувальник самовідношення; опитувальник “СА” В.І.Селиванова; методика діагностики індивідуального складу ціннісних орієнтацій особистості С.С.Бубнова.

Другий етап дослідження був спрямований на розкриття процесу становлення особистісних та професійних особливостей здатності до підприємництва. Незайняті випускники самостійно працювали з комплектами наступних методик: тест Дж.Голланда; опитувальник Дж.Роттера; діагностика невербальної здатності Торренса; діагностичний комплект анкет: „Ви і Ваше оточення”, „Спрямованість на бізнес”, „Підприємницькі здібності”; тест-опитувальник особистісної зрілості за Ю.З.Гільбухом; анкета „Здібність заробляти гроші”; дослідження міжособистісних стосунків К.А.Томаса; дослідження нормативних переваг у групі.

На третьому етапі проводилося дослідження психологічних впливів на становлення компонентів здатності до підприємництва у незайнятих випускників; піддослідні самостійно працювали з текстами інформаційного матеріалу. Останні розроблялись на матеріалі, в якому розкривалася специфіка ринкової праці, психологічні впливи та засоби досягнення успішності в підприємництві.

Ключовими параметрами констатувального експерименту були аспекти самооцінювання процесу та обґрунтування результативності розвинутості компонентів здатності. Зміни в становленні здатності респондентів до підприємницької діяльності визначалися за допомогою показників ставлення їх до власної діяльності, до себе як суб’єкта підприємництва. Критеріями розвинутості компонентів здатності до підприємницької діяльності виступили: ступінь задоволення власною життєдіяльністю; ступінь задоволення матеріальним статусом, організацією особистого дозвілля; усвідомлення самостійності вибору додаткової професії.

У другому підрозділі “Аналіз результатів констатувального дослідження з визначення особливостей розвинутості здатності до підприємництва у випускників ПТНЗ “ висвітлено результати констатувального експерименту. Психологічними особливостями розвитку здатності до підприємництва у випускників ПТНЗ виступили: індивідуальне становлення і вияв підприємницьких якостей особистості у незайнятих випускників; особливості набуття незайнятими випускниками професійно-орієнтованої інформативності та стилю підприємницької поведінки; планування самозайнятості (усвідомлення мети планування, широта когнітивної компетентності, повнота операційного компоненту).

Індивідуальне становлення і вияв підприємницьких якостей особистості вивчалися за допомогою методик „Оцінка впевненості в собі” (В.В.Синявський), „Ціннісні орієнтації” (М.Рокич), анкети “Підприємницькі здібності”.

Як свідчить аналіз даних, 48,3% незайнятих випускників, які приймали участь у дослідженні, невпевнені в собі, що унеможливлює успішну підприємницьку діяльність; 43% – впевнені в собі, з них завищену самооцінку мають 7%, що також негативно впливає на оволодіння майбутньою підприємницькою діяльністю. Виявлено певну закономірність в тому, що низький рівень професійного досвіду супроводжується невпевненістю у собі, і, навпаки. Тобто, з підвищенням впевненості у собі підвищується спроможність набувати і користуватися професійним досвідом, зростає бажання випускників займатися власною справою.

Дослідження особистісних параметрів розвитку здатності до підприємництва показало, що у переважної кількості випускників ПТНЗ ці параметри є нечітко вираженими (більшість випускників – 75,3%, показали середній рівень розвитку). Лише 24,7% піддослідних мали високі параметри розвитку здатності до підприємницької діяльності за показником “ціннісні орієнтації”. Помітним ресурсом розвитку здатності до підприємництва виявилася можливість незайнятих випускників прогнозувати поведінку в ситуаціях успіху або невдач.

У дослідженні розвинутості професійно-орієнтованої інформативності були використані наступні методики: тест Дж.Голланда, опитувальник Дж.Роттера, діагностика невербальної здатності Торренса, діагностичний комплект анкет: „Ви і Ваше оточення”, „Спрямованість на бізнес”; інформаційні тексти: “Виникнення ринку праці”, “Професійні осередки ринку”, “Засоби досягнення успіху”.

Дослідження розвинутості професійно-орієнтованої інформативності проведено на основі таких параметрів: пошук потрібної інформації в заданому тексті і постановка запитань про потрібну інформацію. Критерії аналізу результатів: на першому етапі кількість вибраної і підкресленої значущої інформації; на другому – сформульовано не менше трьох запитань до змісту тексту.

Аналіз результатів експерименту виявив, що для незайнятих випускників значимою була інформація про ринок праці (41,5%), про професійні осередки працевлаштування в регіоні (34,7%), про успішне працевлаштування (23,8%). Сформульовані запитання випускників співвідносилися з виділеним ними змістом інформації.

В оцінюванні розвинутості вміння планувати самозайнятість були використані такі методики: діагностичний комплект анкет “Ви і Ваше оточення”, “Спрямованість на бізнес”, “Підприємницькі здібності”, “Моя професія: за і проти”; “Створення образу Я і праця” .

Аналіз експериментальних даних щодо планування випускниками самозайнятості, дозволив зробити висновок про те, що 62,5% випускників обмежилися одним пунктом плану – знайти роботу та працювати за спеціальністю; 32,1% відмітили недостатній рівень знань про професії; 24,8% незайнятих випускників сподіваються набути практичних навичок; 21,7% опитаних у плануванні на рік підкреслювали, що головне в майбутній роботі – заробіток, матеріальна забезпеченість, кар'єра і при цьому робота не обов'язково має бути за спеціальністю; 20,9 % випускників спеціально в планах відмічали, що не мають зовсім бажання працювати; 18,3% планували у майбутньому поєднати кілька спеціальностей: столяр, штукатур та інші; 12,7% незайнятих випускників відмічали, що не мають конкретного плану відносно своєї майбутньої роботи; 9,2% незайнятих випускників вважали, що в наш час однієї спеціальності замало, тому в планах визначали, що будуть шукати ще одну спеціальність; 3,15% – усвідомлювали мету планування (таблиця 1).

Отже, можемо зробити висновок, що випускники досить активно і критично ставляться до виявлення якостей, притаманних особистості майбутнього підприємця, зокрема, до планування самозайнятості. Їх непокоїть рівень отриманих знань і професійної компетентності у вирішенні практичних питань. Але є й такі, котрі недостатньо критичні до самих себе, не виявляють пізнавальну активність, мало інформовані про практичну роботу за фахом, про сутність підприємництва.

Аналіз результатів констатувального експерименту показав, що потрібна певна стимуляція, актуалізація отриманих випускниками ПТНЗ знань, умінь, навичок. Особливо цей факт виявився при виконанні завдання, в якому потрібно було визначити мету планування самозайнятості, наповнити змістом необхідні заходи та способи щодо її досягнення в умовах підприємницької діяльності.

У третьому розділі „Психолого-педагогічне моделювання цілеспрямованого розвитку здатності до підприємництва у незайнятих випускників професійно-технічних навчальних закладів” описано дослідницьку процедуру формувального експерименту, що включала психологічну профілактику незайнятості в моделюванні психологічних основ цілеспрямованого розвитку здатності до підприємництва; порівняльний аналіз психологічних змін в розвитку здатності до підприємництва в експериментальній та контрольній групах піддослідних.

Таблиця 1

(N = 227)

Психологічні особливості розвинутості компонентів здатності до підприємництва у випускників ПТНЗ

№ | Показники розвинутості якостей особистості підприємця і компонентів здатності до підприємництва: здібностей до підприємницької діяльності | Методики | Кіль-ть випуск-ників

(у %)

1. | Рівні розвинутості якостей особистості майбутнього підприємця:

- високий;

- середній;

- низький | „Оцінка впевненості в собі” „Ціннісні орієнтації” „Підприємницькі здібності” |

24,7

75,3

-

2. | 2.1. Інформаційна компетентність:

- про ринок праці;

- про професійні осередки;

- про успішне працевлаштування

2.2. Планування самозайнятості:

- знайти роботу і працювати за спеціальністю;

- набути практичних навичок;

- поглибити теоретичні знання про підприємництво;

- усвідомлення мети планування;

- заробити гроші;

- відмовилися від плану за відсутністю бажання;

- поєднати кілька спеціальностей;

- не визначилися;

- пошук спеціальності, яка дає заробіток | Інформаційні тексти: “Виникнення ринку праці”, “Професійні осередки ринку”, “Засоби досягнення успіху”

Діагностичний комплект анкет: “Ви і Ваше оточення”, “Спрямованість на бізнес”, “Створення образу Я і праця”

Анкети „Здібність заробляти гроші”,

„Підприємницькі здібності”,

“Моя професія: за і проти” |

41,5

34,7

23,8

62,5

24,8

32,1

3,15

21,7

20,9

18,3

12,7

9,2

У першому підрозділі “Процедура психолого-педагогічного моделювання формування здатності до підприємництва у випускників ПТНЗ” розкрито дослідницьку процедуру формувального експерименту. Особливості дослідження на етапі формувального експерименту полягали у створенні певних ускладнень в межах організаційної процедури, що потребували постійного стимулювання випускників виконувати дослідницькі завдання підприємницького профілю; спонукання їх займатися самодослідженням, брати участь у планових заняттях центру зайнятості. В експерименті брали участь 110 випускників з тих, що були учасниками констатувального експерименту. Узагальнену дослідницьку процедуру психолого-педагогічного моделювання цілеспрямованого розвитку здатності до підприємництва у випускників ПТНЗ проілюстровано на рис.2.

У другому підрозділі “Психологічна профілактика незайнятості в моделюванні психологічних основ цілеспрямованого розвитку здатності до підприємництва” проаналізовано засоби психологічної профілактики незайнятості як дослідницьку передумову у виявленні змісту і форм постійно діючої підтримки прагнень незайнятих випускників ПТНЗ у набутті здатності до підприємництва.

Мета – експериментально перевірити ефективність моделювання цілеспрямованого розвитку здатності до підприємництва у випускників ПТНЗ

Завдання – розробити психологічні засади цілеспрямованого розвитку здатності до підприємництва, визначити дослідницькі позиції, показники ефективності формування здатності до підприємництва

Методи – індивідуальне і групове тестування, бесіда, спостереження, аналіз результатів самодослідження

Методики – комплект діагностико-розвивального матеріалу на тему: ”Працевлаштування”

Підходи: ситуативно-моделюючий, особистісно-індивідуальний, діяльнісно-орієнтований

Психологічні засади формування здатності

Профілактика незайнятості | Тематичні семінари, тренінги | Комплекти діагностичних, самодіагностичних методик дослідження “Я”

Зв’язки з ринковим оточенням | Нормативна документація | Професіограми | “Стандарт” психологічних умов задоволення працею

Структурні компоненти здатності до підприємництва у незайнятих випускників

І. Інформаційна компетентність | ІІ. Самооцінювальна рефлексія | ІІІ. Професійно-економічна ідентичність

Показники ефективності цілеспрямованого розвитку здатності до підприємництва

Інформаційно-пізнавальна потреба | Стійка динаміка становлення самооцінної рефлексії | Визначення об’єкту професійно-економічної ідентичності | Уміння планувати власну зайнятість

Рис.2. Дослідницька процедура психолого-педагогічного моделювання цілеспрямованого розвитку здатності до підприємництва у випускників ПТНЗ.

Ефективність психологічної профілактики забезпечувалась індивідуальним консультуванням випускників ПТНЗ з проблеми набуття нових соціальних і професійних ролей, професійною орієнтацією на об’єктивні вимоги підприємницької діяльності. Основними напрямами психопрофілактики передбачалося ствердження у незайнятого випускника нової соціальної і професійної ролі; поглиблення професійно-орієнтованої інформативності, самооцінної рефлексії, спрямованої на розвиток впевненості позитивного ставлення до набутої професії та підтримки прагнень до взаємодії з ринковим оточенням.

Психологічна профілактика незайнятості була ситуативно організована для розв’язування проблем, які централізувалися навколо підтримки активності в особистості незайнятих випускників. Ефективність активності особистості досліджувалась як багатовимірне психологічне утворення особистості. Активність стимулювалася профілактичними заходами, що спрямовувалися на усвідомлення та переконання випускників у важливості самостійно вирішувати задачі працевлаштування. В цьому контексті процес цілеспрямованого розвитку здатності до підприємництва обмежувався віком незайнятого випускника, терміном його незайнятості, спрямовуванням особистості на перенавчання чи удосконалення набутої спеціальності. При цьому активізувалось спрямування особистості випускника, на самостійне оволодіння новими професійними функціями і значимою для праці в ринкових умовах соціально-рольовою поведінкою. Профілактика мала на меті організацію психологічної допомоги незайнятим випускникам професійно-технічних навчальних закладів у вирішенні проблемних ситуацій. Суть такого підходу полягала у доцільності використання набутого досвіду, професійних знань, умінь і навичок, що були виявлені на констатувальному етапі дослідження. В умовах психопрофілактики у незайнятих випускників вирішувалися задачі пошуку перспективної кар’єрної діяльності. Незайняті випускники усвідомлювали, що такою може бути діяльність, на яку є соціальний попит, яка безпосередньо пов’язана з власним підприємництвом.

Таким чином, згідно організаційних планів психологічної профілактики створювалося розвивальне підприємницьке середовище індивідуальних особливостей особистості незайнятого випускника. Виміром ефективності моделювання такого середовища визначилися уміння незайнятих випускників самостійно пов’язувати свою життєдіяльність із змінами свого соціального статусу.

У третьому підрозділі “Результати експериментального психолого-педагогічного моделювання цілеспрямованого розвитку здатності незайнятих випускників до підприємництва” розкрито зміст і методику експериментального моделювання психологічних основ цілеспрямованого розвитку здатності до підприємництва у випускників ПТНЗ. Моделювання цілеспрямованого розвитку здатності до підприємництва на етапі формування здійснювалося в контексті змісту структурних компонентів здатності, що визначалися на етапі теоретичного дослідження та констатувального експерименту.

На формувальному етапі експерименту здійснювався цілеспрямований розвиток професійно-орієнтованої інформативності, самооцінювальної системи, професійно-економічної ідентичності та умінь планувати власну зайнятість. У ході моделювання створювались навчальні ситуації, спрямовані на дослідження випускниками середовища ринкової праці, визначення зразкового суб’єкта підприємницької діяльності, порівняння себе із таким суб’єктом з тим, щоб стати ідентичним йому і набути тих професійних і особистісних властивостей, які сприятимуть саморозвитку здатності до підприємництва.

Таким чином, у формувальному експерименті моделювалися психологічні основи, якими забезпечувався цілеспрямований розвиток у незайнятих випускників інформативної компетентності, самооцінювальної рефлексії та професійно-економічної ідентичності.

У понятті “інформативна компетентність” розкривається сутність змісту пізнавальних дій уміння, якими забезпечується сприйняття необхідного за об’ємом змісту інформації та її використання. Понятійно-дослідницьку основу інформаційної компетентності в моделюванні ефективності розвитку склали рівні розуміння випускниками текстової інформації та уміння користуватися інформацією при розв’язанні реальних підприємницьких задач.

Моделювання ефективності розвитку інформаційної компетентності здійснювалось інтегруванням змісту отриманої інформації та умовами спрямування випускника на користування цією інформацією у розв’язуванні практичних задач, зокрема, при плануванні самозайнятості.

Показниками ефективності цілеспрямованого розвитку виступили рівні розуміння сприйняття інформації, об’єм змісту використаної інформації, впевненості у собі, позитивного ставлення до набутої спеціальності, прагнень до взаємодії з оточенням, задоволення умовами власного життя, економічною незалежністю, знання вимог підприємницької праці.

У четвертому підрозділі “Аналіз психологічних змін у розвитку здатності до підприємництва незайнятих випускників” здійснено оцінку результатів формувального експерименту. Поетапне моделювання цілеспрямованого розвитку здатності до підприємництва дозволило здійснити порівняльний аналіз результатів розвитку здатності до підприємництва у випускників ПТНЗ контрольної та експериментальної груп.

Для порівняльного аналізу і перевірки результатів формувального експерименту використано дані дослідження за тестом “Самоактуалізація” і дані самодослідження за методиками комплекту психолого-діагностичного практикуму на тему: “Працевлаштування”. Критеріями порівняння виступили суб’єктивні (уміння особистості управляти своїм „Я” через пізнання своїх індивідуальних особливостей та мотиваційних основ поведінки) та об’єктивні (інформативна обізнаність у професіях бізнесу та знання власних особистісних властивостей) психологічні показники розвитку здатності до підприємництва у незайнятих випускників ПТНЗ. Результати порівняльного аналізу і перевірки ефективності формувального експерименту подано в таблиці 2.

Таким чином, у процесі формувального експерименту здійснювався цілеспрямований розвиток самооцінної рефлексії підприємницьких якостей, інформативної компетентності, уміння планувати зайнятість, професійно-економічної ідентичності.

Отримані дані підтверджують наявність позитивних змін, які відбулися в процесі розвитку здатності випускників ПТНЗ до підприємницької діяльності. Уміння аналізувати себе, планувати власну зайнятість, знання своєї індивідуальності і опора на власні інтелектуальні можливості зайняли провідне місце в структурному змісті здатності незайнятих випускників до підприємництва.

Таблиця 2

(Nе =110)

(Nк =110)

Показники ефективності формувального експерименту

Дослідницькі показники здатності до підприємницької діяльності | Показники змін в розвитку здатності

експ. група у % | контр.група у% | різниця

І. Підприємницькі якості особистості

- впевненість у собі | 32,3 | 27,3 | 5,0

- позитивне ставлення до набутої спеціальності | 21,8 | 26,4 | -4,6

- прагнення до взаємодії з оточенням | 45,9 | 11,8 | 34,1

ІІ.1. Інформаційна компетентність

Розуміння текстової інформації:

- визначає основні думки | 22,1 | 16,4 | 5,7

- переказує дослівно | 37,3 | 18 | 19,3

- вибирає професійно-значущі орієнтири:

повністю

частково |

5,5

16,6 |

3,1

10 |

2,4

6,6

- не усвідомлює мету вибору | 61,7 | 63,6 | -1,9

ІІ.2. Планування самозайнятості

- опора на власні можливості | 35,3 | 24,7 | 10,6

- знання вимог підприємницької праці | 57,2 | 32 | 25,2

ІІІ. Професійно-економічна ідентичність

Задоволення умовами власного життя:

- матеріальним статусом | 34,5 | 15,7 | 18,8

- особистим дозвіллям | 30,7 | 22,8 | 7,9

- економічною незалежністю | 25,9 | 25 | 0,9

Результати порівняльного аналізу підтвердили основну гіпотезу дослідження, сутнісний зміст якої полягав у доцільності формування провідних компонентів здатності, дотримуючись підготовчого періоду в роботі незайнятих випускників з самодіагностичним матеріалом. Виявлені до і після формувального експерименту результати розвитку структурних компонентів здатності до підприємництва склали психологічні основи для її розвитку як цілісного психологічного новоутворення особистості випускників ПТНЗ.

Результати проведеної дослідно-експериментальної роботи підтвердили висунуту гіпотезу і дали змогу зробити загальні висновки:

1. Теоретичний аналіз наукових підходів та психологічного визначення поняття „здатність до підприємництва” випускників ПТНЗ дозволив здійснити його наступну концептуалізацію. Здатність до підприємництва – це сукупність особистісних чинників, професійно-орієнтованих засобів, необхідних для забезпечення самостійного працевлаштування. Системотвірним ядром цього процесу є структурні компоненти здатності як психологічного новоутворення, що виникають внаслідок взаємодії особистісних чинників і вимог професійної діяльності майбутнього підприємця. Отже, до компонентів концептуальної моделі здатності віднесено такі, як інформаційна компетентність, самооцінювальна рефлексія, професійно-економічна ідентичність, які утворюють психологічні засади, завдяки яким забезпечується розвиток нових по суті структурних компонентів підприємницької діяльності.

2. У результаті констатувального експерименту було експериментально визначено ступінь розвинутості і особливості вияву здатності до підприємництва; розкрито зміст та особливості цього процесу у зв’язку із становленням структурних компонентів здатності до підприємницької діяльності випускників професійно-технічних навчальних закладів; обґрунтовано психодіагностичне й самодіагностичне забезпечення дослідження процесу становлення компонентів здатності до підприємництва у безробітних випускників; проаналізовано становлення здатності особистості до планування самозайнятості, індивідуальні особливості розвинутості якостей особистості, що входять до складу здатності до підприємництва.

3. У формувальному експерименті моделювались: комплексне психодіагностичне забезпечення розвитку інформаційної компетентності, діагностична основа розвитку самооцінювальної рефлексії, актуалізовані ситуації розвитку економіко-професійної ідентичності особистості, якими забезпечувався цілеспрямований розвиток у незайнятих випускників інформативної компетентності, самооцінювальної рефлексії та професійно-економічної ідентичності. Шляхом експериментального моделювання було уточнено структуру здатності до підприємництва та обґрунтовано психологічні основи підвищення рівня її розвитку у випускників ПТНЗ.

4. Моделюванням цілеспрямованого розвитку експериментально визначилася дослідницька доцільність структурованого змісту здатності в такому складі: інформаційна компетентність, самооцінювальна рефлексія якостей особистості підприємця, професійно-економічна ідентичність, планування самозайнятості.

5. В ході дослідження виявлено і експериментально перевірено наступні психологічні основи розвитку здатності до підприємництва у незайнятих випускників: забезпечення випускників ПТНЗ психологічними засадами поглибленої професійної соціалізації особистості; практичні засоби реалізації індивідуального потенціалу підприємницької особистості;