УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА КУРОРТОЛОГІЇ

МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Душкін Ігор Федорович

УДК: 616.2: 616-053.2 / 615.814.1: 615.84 + 614.876

ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ МІЛІ- I НАНОМЕТРОВОГО ДІАПАЗОНУ В КОМПЛЕКСНОМУ САНАТОРНО-КУРОРТНОМУ ЛІКУВАННІ ДІТЕЙ З РЕЦИДИВУЮЧИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

14.01.33 – медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі фізіотерапії факультету післядипломної освіти Кримського державного медичного університету

ім. С.І.Георгієвського МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Єжов Володимир Володимирович, Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгієвського МОЗ України, професор кафедри фізіотерапії факультету післядипломної освіти

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Зубаренко Олександр Всеволодович, Одеський державний медичний університет, завідувач кафедри факультетської педіатрії;

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Поберська Валентина Олександрівна, дитячий та підлітковий сана-торій “Таврида” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, науковий консультант |

Провідна установа: | Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, кафедра фізіотерапії та курортології, м.Харків |

Захист відбудеться 20 квітня 2006 року о 12оо годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.608.01 Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України за адресою: 65014, м. Одеса, Лермонтовський пров., 6.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України (65014, м. Одеса, Лермонтовський пров., 6).

Автореферат розісланий 19 березня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук,

старший науковий співробітник_________________Дмитрієва Г.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. У результаті аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) – катастрофи глобального типу, спостерігається прогресуюче погіршення стану здоров’я значного числа дітей України у зонах радіонуклідного забруднення (ЗРЗ). Наслідком впливу іонізуючого випромінювання, що сполучається з іншими антропогенними факторами, є розвиток гемобластозів, анемій, астено-невротичних порушень і вісцеропатій з прогредієнтним перебігом і резистентністю до лікування (Мрочек А.Г., 1998; Нагорна Н.В., 2001; Богадельніков І.В., 2002, Каладзе М.М., 2002; Зубаренко О.В., 2004). На рубежі XX-XXI ст. показник захворюваності дітей наблизився до критичного рівня – 959,95 на 1000 населення. У ії структурі переважають затяжні рецидивуючі форми хвороб органів дихання – 598,15 на 1000 населення, переважно — рецидивуючий бронхіт (РБ), що сполучається зі зниженням імунологічної реактивності і порушеннями в інших системах організму (Степанова Є.І., 1998, 2005; Бебешко В.Г., 2003; Колпаков В.О., 2005). У дітей, які проходять курортне лікування, порушення стану здоров`я складають 45-60% (Голубова Т.Ф., 2003).

На підставі даних багатоцентрових досліджень виявлено доцільність використання комплексу методів фізіотерапії та природного оздоровлення у тому числі у дітей із ЗРЗ (Улащик В.С., 1992; Торохтін М.Д. і співавт, 1992; Бабов К.Д., Лобода М.В. і співавт., 1996; Тондій Л.Д., 2000; Дриневський М.П., 2001; Поберська В.О., 2001; Золотарьова Т.А., 2002; Шмакова І.П. і співавт., 2002). Разом з тим, сучасна система лікувально-профілактичної допомоги у дітей із ЗРЗ визнана ще недостатньо ефективною. Ряд лікувальних факторів, переважно променевої і термічної дії, можуть викликати погіршення стану здоров’я за рахунок активізації вільно-радикального окислювання (Пономаренко Г.М., 2001, Горлов О.О., 2002). Обмеження в проведенні всебічної курортної терапії, що знижують її результативність, створюють передумови до пошуку нових методик лікування.

Останнім часом спостерігається тенденція до використання нетеплової низькоенергетичної фізіотерапії (НЕФТ), а саме: міліметрохвильової (ММХ), лазеротерапії (ЛТ) й ряду інших методів. При їх застосуванні метаболічна теплопродукція не супроводжується нагріванням тканин більш, ніж на 0,1°С, а специфіку їх дії складають рефлекторні реакції організму, стимуляція імунітету і клітинної репарації (Богданов М.М., 1995; Маколінец В.І., 1996; Лебедєва Т.Г. і співавт, 1996; Самосюк І.З., Лисенюк В.П., 1998; Кармазіна І.В., 1998; Попик Г.С., 1999). До перспективних напрямків оздоровлення в курортних і позакурортних умовах відносять фітоароматерапію, що підвищує стійкість до несприятливих факторів антропогенного забруднення (Солдатченко С.С. і співавт., 1998), а також комбінування окремих методик фізіотерапії. Найбільш багатогранний вплив на функціональну активність органів і систем, стан імунітету і репарації, при зіставленні з іншими методами, робить ЛТ, що визначена Науковим центром радіаційної медицини АМН України як актуальний і перспективний спосіб корекції радіаційно-індукованих порушень організму. Доведено високу ефективність застосування ЛТ у лікуванні дітей із ЗРЗ при тонзилітах (Масленікова О.І., 1996), бронхітах (Кравченко Л.Г., 2001), хворобах органів травлення (Булат Л.М., 2001). Однак, дослідження, присвячені застосуванню ЛТ та інших методів НЕФТ при захворюваннях, пов’язаних з аварією на ЧАЕС, нечисленні та суперечливі. У них не в повному обсязі надані фізіотерапевтичні аспекти даної проблеми: диференційований підхід до показань і протипоказань, вибору параметрів і локалізації впливу, оптимальних сполучень з іншими методами (Кенц В.В., 2004; Богатирьова Т.В., 2004; Пшетаковський І.Л., 2005). Водночас, застосування НЕФТ може сприяти підвищенню стійкості організму до несприятливої дії зовнішнього середовища, рівню адаптаційних реакцій, компенсаторних, резервних можливостей та імунітету, що відповідає пріоритетним напрямкам лікуваннядітей. Дотепер не проводилася оцінка стійкості ефектів для зазначених способів, не проаналізовані фактори, що сприяють резистентності щодо фізіотерапії. Невивченим є й питання про роль НЕФТ у процесах саногенезу і впливу на рівень здоров’я дітей.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з плановими науково-дослідними роботами кафедри фізіотерапії факультету післядипломної освіти Кримського державного медуніверситету ім. С.І.Георгієвського "Методи застосування ЕМВ мілі- та нанометрового діапазону при розповсюджених формах серцево-судинної і бронхо-легеневої патології" (№ держреєстрації 0195U039067) та “Природні біорегулятори і методи апаратної фізіотерапії у відновлювальному лікуванні хворих з кардіо-респіраторною і нейро-ортопедичною патологією” (№ держреєстрації 0102U000327), у яких здобувач був співвиконавцем. Фрагменти робіт стосовно санаторно-курортного лікування дітей з захворюваннями органів дихання виконано безпосередньо здобувачем.

Мета дослідження – підвищити ефективність комплексного відновлювального лікування дітей хворих на рецидивуючий бронхіт, що проживають на територіях радіонуклідного забруднення, шляхом застосування саногенетично обґрунтованих способів низькоенергетичної фізіотерапії — лазеротерапії, міліметрохвильової терапії, крапкового фітоароматичного масажа.

Мета дисертаційної роботи визначила такі завдання:

1.

2.

3.

4.

5.

Об’єкт дослідження: діти у віці від 6 до 12 років з рецидивуючими бронхітами, що постійно проживають у зонах радіонуклідного забруднення.

Предмет дослідження: клінічна, лабораторна та функціональна характеристика динаміки показників у дітей із захворюваннями органів дихання під впливом відновлювального лікування на основі низькоенергетичної фізіотерапії.

Методи дослідження: клінічні, інструментальні, лабораторні та статистико-математичні.

Наукова новизна отриманих результатів Встановлено взаємозв’язок соматичного здоров’я, клінічних, функціональних і лабораторних показників у дітей з рецидивуючими бронхітами і вплив їхнього стану на результативність відновлювального лікування дітей, що проживають на сучасному етапі у регіонах радіонуклідного забруднення.

Проаналізовано й теоретично обґрунтовано доцільність включення методів низькоенергетичної фізіотерапії в програму санаторно-курортного лікування дітей з рецидивуючими бронхітами, що піддаються постійній дії малих доз іонізуючого випромінювання. На підставі синтезу сучасних уявлень про характер розвитку пострадіаційних синдромів запропоновані нові варіанти проведення лазер- та міліметрохвильової терапії, крапкового фітоаромамасажу.

У порівнянні з традиційними методами і кліматолікуванням вперше показано, що застосування процедур лазеротерапії забезпечує досягнення більш стійкого клінічного ефекту з позитивною динамікою щодо більшості проявів бронхо-легеневої патології у дітей. Підвищенню ефекту сприяє додаткове призначення фітоароматичного крапкового масажу.

Розширено і поглиблено сучасні уявлення про механізм дії розроблених методів у загальній структурі відновлювального лікування дітей з рецидивуючими бронхітами. Застосування методів низькоенергетичної фізіотерапії сприяє активізації процесів саногенезу та підвищенню імунологічної реактивності й адаптаційного потенціалу крові, росту дихальних резервів, загальних показників фізичного здоров’я.

Практичне значення отриманих результатів. Для впровадження в практику роботи санаторіїв, реабілітаційних відділень, що займаються відновлювальним лікуванням дітей із бронхо-легеневими захворюваннями із зон радіологічного контролю, запропоновані нові засоби низькоенергетичної фізіотерапії – лазеротерапія, крапковий фітоаромамасаж. Підсумки проведених досліджень дозволяють розширити діапазон клінічних ефектів методів низькоенергетичної фізіотерапії і значно підвищити результативність відновлювального лікування дітей із зон радіонуклідного забруднення.

Визначено, що лазеротерапія, крапковий фітоаромамасаж забезпечують стійкий лікувальний ефект за даними безпосередніх і віддалених результатів лікування, що перевищує результативність базового комплексу санаторно-курортного лікування дітей з рецидивуючими бронхітами. Міліметрохвильова терапія поступається в ефективності лазеротерапії. При проведенні низькоенергетичної фізіотерапії немає ризику ускладнень, процедури безболісні, позбавлені побічного ефекту у виді розвитку терморелаксаційних зрушень з локальним нагріванням тканин, лікувальні сеанси комфортні.

Розроблено методичні рекомендації щодо проведення лікувальних заходів. Визначено клінічну ефективність, виділено фактори резистентності до проведеного лікування дітей із бронхо-легеневою патологією. Визначено фактори, що знижують кінцевий ефект лікування при застосуванні низькоенергетичної фізіотерапії, до яких віднесено низькі індекси соматичного здоров’я та імунологічної реактивністі з високим рівнем поліпатій та порушення курортного добору.

Клінічне втілення розроблених методів проведено в ялтинських санаторіях “Україна” і “Ай-Петрі”, ЦВС “Ялтинський”, “Алупка”, в Тернопільській обласній комунальній клінічній лікарні, Житомирському міському будинку дитини, дитячих міських поліклініках (м. Сміла, Черкаська обл.), № 17 і № 19 (Мінськ), міських клінічних лікарнях № 5 (Севастополь), № 2 (Мінськ), СМСЧ № 7 (м. Павлоград), МСЧ № 9 (м. Маріуполь).

Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснено інформаційний пошук та аналіз наукової літератури за проблемою, обґрунтовано напрямки дослідження. Створена методика лікувально-профілактичного впливу методів НЕФТ на перебіг рецидивуючого бронхіту у дітей. Автором самостійно проведено 210 клінічних досліджень. Самостійно в повному обсязі втілено клінічні, функціональні і лабораторні методи дослідження та призначений комплекс лікувально-профілактичних заходів. Статистичне опрацювання результатів дослідження, висновки, практичні рекомендації сформульовано автором самостійно, що знайшло відображення в наукових працях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були представлені на I-ому національному конгресі фізіотерапевтів і курортологів України “Фізичні чинники в медичній реабілітації” (Хмільник, 1998), 2-му національному конгресі пульмонологів і фтизіатрів України (Київ, 1998), 1-му національному конгресі України з імунології, алергології та імунореабілітації (Алушта, 1998), 8-му російському національному конгресі з хвороб органів дихання (Москва, 1998), I, II, III і V республіканських конгресах фізіотерапевтів і курортологів Криму (Євпаторія, 2001, 2002, 2003, 2005), міжнародних науково-практичних конференціях – “Нетрадиційні методи діагностики і лікування в курортній практиці” (Київ, 1997), “Актуальні проблеми профілактики неінфекційних захворювань” (Москва, 1997), "Наукові і практичні аспекти курортно-рекреаційної діяльності" (Ялта, 1999), “Актуальні проблеми медичної реабілітації” (Одеса, 1999), "Медична реабілітація, фізіотерапія і курортологія" (Ялта, 1999), "Застосування лазерів у медицині і біології" (Харків-Ялта, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002, 2004); республіканських науково-практичних конференціях – “Санаторно-курортне лікування захворювань органів дихання” (Алушта-Партеніт, 2002), ”Нові технології оздоровлення природними та преформованими факторами” (Харків, 2002), “Лікувальні фізичні чинники та здоров’я людини” (Одеса, 2003), “Актуальні питання реабілітації дітей із районів радіонуклідного забруднення” (Євпаторія, 2003), “Рання медична реабілітація: здобутки, проблеми, перспективи (Ужгород, 2004); на засіданнях Кримського республіканського товариства фізіотерапевтів (Сімферополь, 2001, 2005).

Апробацію роботи проведено на спільному засіданні кафедр фізіотерапії, лікувальної фізичної культури та спортивної медицини з курсом фізіотерапії, педіатрії з курсом фізіотерапії, ПК “Курортологія і фізіотерапія” Кримського державного медуніверситету ім. С.І.Георгієвського та на засіданні клінічного відділу Українського НДІ медичної реабілітації та курортології.

Публікації. Матеріали з теми дисертаційної роботи викладено в 40 публікаціях, з яких 8 статей у профільних журналах і збірках наукових праць (у т.ч. 4, що входять у перелік ВАК України), 27 тез доповідей. Матеріали роботи ввійшли в 2 посібники (Київ, 2001, Сімферополь, 2004), 1 методичні рекомендації (2001), 1 нововведення (2002), 1 інформаційний лист (Укрпатентінформ, 2003).

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 124 сторінках тексту. Проілюстрована 6 клінічними прикладами, 28 таблицями і 11 малюнками, з яких 6 – на окремих сторінках. Складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, 3 розділів власних спостережень, обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій. Список літератури, що займає 20 сторінок, складається з 190 джерел, з них кирилицею – 144, латинським шрифтом – 46.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження

Проведено спостереження у 210 дітей з РБ у віці від 6 до 12 років (хлопчиків – 57,6%, дівчаток – 42,4%), що проживають у регіонах паспортних радіаційних доз від 0,5 до 5 мЗв.рік-1. У 166 (79,0%) реєструвалася фаза ремісії, у 44 (21,0 %) – неповна ремісія РБ.

Проводилося динамічне дослідження (до курсу лікування й відразу після його завершення) соматичного статусу, загальноклінічних аналізів крові й сечі відповідно на аналізаторах “Cobas Micros OT8” та “URILUXS” (Франція), типі неспецифічних адаптаційних реакцій за Гаркави Л.Х.

Показники клітинного імунітету визначалися за кількістю Т-лімфоцитів за Jondal; показники гуморального імунітету — за рівнем імуноглобулінів (Ig) A, M, G за Mancini.

Функція зовнішнього дихання верифікувалася за даними спірографії (тест “Pulmovent”). Визначалися основні спірографічні показники: форсована життєва ємність легенів (ФЖЄЛ), резервний об`єм вдоху (РоВд), об`єм форсованого видиху за 1 секунду (ОФВ1), середня об`ємна швидкість видиху на рівні 25-75% (СОШ 25-75).

Індекс загального соматичного здоров’я розраховувався за методом Г.Л. Апанасенко (1997).

Результативність лікування визначалась за критеріями Кримського республіканського НДІ фізичних методів лікування та медичної кліматології ім.І.М.Сечєнова (Лебедєва Т.Г. і співавт, 1996; Савченко В.М., 2003).

Методи лікування були представлені базовим і спеціально розробленими комплексами процедур. Основу 24-денного базового відновлювального комплексу лікування складала кліматотерапія. Відповідно до загальноприйнятих рекомендацій після 3-5-денної адаптації призначалися повітряні ванни, купання в морі чи плавальному басейні за середньо-холодовими навантаженнями. У період з 11 до 16 годин діти знаходилися в палатах чи в тіньовій зоні, що виключало гіперінсоляцію. Здійснювалися ранкова гімнастика, лікувальна фізкультура, рухливі спортивні ігри. Теренкур проводився за маршрутами Місхорського дендропарку. Прогулянки парком супроводжувалися дією фітонцидів лавра шляхетного, кипариса арізонського, кедра, сосни алепської, сосни кримської, мирта шляхетного. У прохолодний період року призначалася групова фітоароматерапія ефірними оліями лаванди, м’яти, полину окремо або в композиції (апарат АРОМ-1, концентрація летучих фракцій – 0,1–0,5 мг/м2), ароматичні ванни з лавандою чи валеріаною, температурою 35–36 град, 10 хв., на курс – 8 процедур. Дієта доповнювалася продуктами радіопротекторної дії – пектинами, фруктами, морепродуктами. Аерозольтерапія проводилася інгалятором “Hico-Ultrasonat 806E-EH” фірми “Hirtz & Co” (Німеччина) у виді інгаляцій фізрозчином, за показниками – лужними розчинами чи ліками.

За видами процедур весь масив дослідження був представлений у трьох групах дітей.

У групі 1 (n=60) проводилася інфрачервона лазеропунктура (апарат “МІТ-1”, Україна) у двох варіантах, що розрізняються за інтенсивністю і локалізацією впливу. Варіант 1.1 (n=30) – лазеропунктура інтенсивністю 20 мВт/см2, 10 секунд на кожну крапку (GI4, MC6, E36, RP6, J18, T14). Загальна експозиція – 5 хв., 8 сеансів. Варіант 1.2 (n=30) – лазеропунктура з додатком до вказаної вище схеми процедури в області проекції підщелепних мигдалин, болючих тригерних періостальних і міофасціальних зон шиї, грудини, лопаток. Інтенсивність – 10 мВт/см2. Час впливу на одну зону – 10 сек., загальна експозиція – 5 хв., на курс 8 сеансів.

У групі 2 (n=60) проводилась ММХ-пунктура (апарат “Електроніка-КВЧ-1001”, Україна) інтенсивністю шумового сигналу до 5 мвт/см2, по 30 сек. на кожну крапку, загальною експозицією до 7 хвилин, на курс – 8 сеансів. Застосовувалися два варіанти, що розрізняються за локалізацією впливу. Варіант 2.1 (n=30). ММХ-пунктура на крапки GI4, MC6, E36, RP6, J18, T14. Загальна експозиція – 3-5 хв., 8 сеансів. Варіант 2.2 (n=30). На додаток до вказаної вище схеми призначалися процедури в області проекції підщелепних мигдалин, тригерних періостальних і міофасціальних зон шиї, грудини, лопаток.

У групі 3 (n=60) призначалися поєднані варіанти лікувальних впливів. У групі 3.1 (n=30) застосовувалася крапковий масаж з додатковим утиранням в області крапок GI4, MC6, E36, RP6, J18, T14, фітоемульсії з композиції ефірних олій м’яти, полину, лаванди, троянди (сертифікат № 873 від 07.10.1999). Час впливу на одну крапку – 30 секунд, загальна експозиція до 5 хвилин, на курс – 8 сеансів. У групі № 3.2 (n=30) безпосередньо після кожного сеансу ЛТ за варіантом 3.2 в області зон опромінення проводився крапковий масаж з фітоемульсією ефірних олій м’яти, полину, коріандру на одну крапку – 30 сек., загальна експозиція до 5 хвилин, 8 сеансів.

У контрольній групі (n=30) лікування здійснювалося відповідно до базового комплексу. Додатково проводилося 3-5 мнимих сеансів НЕФТ (ЛТ чи ММХ-терапія плацебо), без підключення випромінювача, з легким натисненням його торцевою поверхнею протягом 20 сек. в області крапок GI4, MC6, E36, RP6, J18, T14. Загальна експозиція до 3 хв.

Усі матеріали досліджень оброблені за допомогою програм Statistica for Windows із застосуванням параметричної статистики. Після складання варіаційних рядів і аналізу варіант, для кожного ряду обчислювали стандартні показники – критерій Стьюдента, дисперсійне відношення і коефіцієнт кореляції.

Результати досліджень та їх обговорення

Клініко-анамнестичний аналіз, проведений у 210 дітей з РБ показав, що у 177 (84,3%) з них спостерігалося помірне порушення у системі основних ланок імунітету. У 114 дітей (54,6%) РБ сполучалися з рецидивуючими тонзило-фарингітами. Серед супутніх захворювань у 27 дітей (12,8%) відзначалися захворювання шлунково-кишкового тракту; у 43 (20,5%) – неврозоподібні стани, у 34 (16,2% ) – вегето-судинна дистонія; у 37 (17,6%) – патологія органів опори і рухи у виді сколіотичної постави, остеоміалгій; у 8 (3,8 %) – сколіозу 1-2 ст.; у 21 (10%) – несанірувані хронічні хвороби вуха, горла і носа; у 11 (5,23%) – серцево-судинна патологія. У 147 дітей (70%) відзначалися граничні ендокринопатії. В анамнезі у 87 дітей (41,4%) відзначалися вазомоторно-алергійні ринопатії, у 78 (37,1%) – алергійні дерматити. Високий ступінь поліпатії реєструвався в 23 дітей (10,9%). Переважним було сполучення захворювань бронхо-легеневої, шлунково-кишкової і нейро-вегетативної систем. У клінічній картині дітей переважали астенічні явища у виді стомлюваності 157 (74,7%), зниження апетиту 139 (66,2%), головного болю 123 (58,6%), тривожності 54 (25,7%). Значна частина дітей скаржилась на кашель з мокротинням — 140 (66,6%), порушення носового подиху — 71 (33,8%).

Оцінка динаміки окремих клінічних симптомів показала результативність процедур НЕФТ у більшості дітей з РБ. Основна клінічна симптоматика – кашель, загальна стомлюваність, зниження апетиту, хронічна цефалгія, задишка при фізичному навантаженні, зазнавала позитивної динаміки практично у всіх групах, які порівнювались під час дослідження. Разом з тим, стан ряду клінічних ознак, що характеризують перебіг захворювання, позитивно змінювався тільки під впливом окремих призначень.

Так, стимуляція дренажу бронхіальних шляхів, виділення мокротиння відзначалася у дітей, що приймала процедури ЛТ (групи 1.1 і 1.2) і ММХ-терапії (групи 2.1 і 2.2). Поліпшення стану носового дихання в більшій мірі відзначалося при призначенні фітоароматичного масажу корпоральних і лицьових крапок (група 3.1). Нормалізація засипання, глибини і якості нічного сну, зникнення страхів, тривожності, коливань настрою в більшій мірі відбувалася за призначенням ЛТ з додатковим крапковим фітоароматичним масажем (група 3.2).

Поряд з комплексним вивченням клінічного статусу у дітей з РБ проводилася оцінка рівня їхнього фізичного здоров’я. Рівень індексу загального соматичного здоров’я за Г.Л. Апанасенко склав у середньому 4,5 ± 0,3 бали, що відповідало градації “нижче середнього” у 168 (80%) обстежених.

Слід відмітити, що стан цього показника корелював з рівнем вентиляційних порушень легеневого газообміну, зниження транспорту газів кров’ю (r = +0,563). В обстежених дітей зазначені спірографічні зміни були виявлені в 132 (68,8%), серед них порушення рестриктивного типу – у 12 (5,7%), обструктивного типу – у 104 (49,5 %), змішаного типу – у 18 (8,5%). Аналіз даних спірографії свідчив про загальне помірне зниження більшості з них щодо належного рівня у середньому на 25±5,5%.

При зіставленні з обумовленим при надходженні вихідним рівнем виявлені зміни основних показників спірографії (таблиця 1). Під час проведеного аналізу була виявлена роль базового клімато-рухового режиму, як ведучої ланки в досягненні росту респіраторних резервів організму, про що свідчить приріст основних спірографічних показників практично у всіх групах хворих. Лише за окремими ознаками, що характеризують стан респіраторних можливостей — РОВд та ОФВ1 (група 2.1), підсумки лікування були менш результативними.

Таблиця 1

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ ЗА ДАНИМИ СПІРОГРАФІЇ

Групи дітей | Показники спірографії

ФЖЄЛ | РОВд | ОФВ1 | СОШ 25-75

Група 1.1 | 76,2 ± 1,21 | 76,9 ± 1,62 | 74,0 ± 1,48 | 77,3 ± 1,24

97,8 ± 1,89** | 97,5 ± 1,94** | 93,0 ± 1,97** | 94,7 ± 1,68**

Група 1.2 | 76,9 ± 1,52 | 76,4 ± 1,74 | 73,4 ± 1,54 | 77,4 ± 1,15

98,3 ± 1,07** | 98,7 ± 1,82** | 93,4 ± 1,83** | 95,0 ± 1,91**

Група 2.1 | 77,2 ± 1,30 | 76,9 ± 1,62 | 74,2 ± 1,88 | 77,3 ± 1,24

90,5 ± 1,67** | 77,5 ± 1,94 | 80,6 ± 2,97 | 84,8 ± 1,68*

Група 2.2 | 77,1 1,34 | 75,6 1,37 | 76,7 1,30 | 76,7 1,32

89,5 1,37 ** | 88,2 1,62 ** | 86,2 1,24 ** | 89,1 2,44*

Група 3.1 | 76,9 ±1,52 | 76,4 ± 1,74 | 73,4 ± 1,54 | 77,4 ±1,15

98,3 ±1,07** | 98,7 ± 1,82** | 93,4 ± 1,83** | 95,0 ±1,91**

Група 3.2 | 78,0 1,41 | 63,1 1,91 | 75,2 1,20 | 73,1 1,14

89,2 1,59** | 75,7 1,39** | 84,1 1,11** | 82,5 1,21**

Контроль | 76,8 ± 1,17 | 76,1 ± 1,91 | 73,9 ± 1,61 | 77,8 ± 1,06

81,6 ± 1,72* | 79,0 ± 1,68 | 76,4 ± 1,84 | 81,4 ± 1,64

M+m - середні значення показників за відношенням до норми ( у % ); верхній рядок строки – до лікування, нижній – у завершенні лікування; – p < 0,05; – p < 0,01.

Проведені дослідження крові свідчили про наявність помірної еозинофілії – ознаки сенсибілізації організму в 106 дітей (50,5%). У 88 дітей (41,9%) спостерігався помірний лімфоцитоз крові, що свідчить про наявність порушень у системі імунітету. У 78 (37,1%) знижений зміст гемоглобіну вказував на анемічний стан. За співвідношенням лімфо- і лейкоцитів діти розподілялися на 3 пропорційні групи. У 31% реєструвалася реакція тренування, що свідчить про незначне підвищення опірності організму, у 28% спостерігалася більш сприятлива реакція підвищення активації й у 37 % – ця тенденція була найбільш фізіологічною (реакція спокійної активації). Лише в 2% дітей виявлялися ознаки гострого стресу й у 2,3 % – негативна в прогностичному відношенні реакція переактивації. Отже, основний масив дітей, що проходять курортне лікування, характеризувався збереженням резервів здоров’я за даними загального аналізу крові.

Дослідження стану імунітету показало, що у 177 дітей (84,3спостерігаються відхилення з боку окремих показників, які вивчалися. Найбільші зсуви спостерігаються у Т-клітинній ланці, якій надається важлива регуляторна функція у формуванні реакції на антигенне (бактерії, віруси та ін.) подразнення зовнішнього середовища. У дітей визначено суттєве зниження (p<0,05) відносної кількості Т-лімфоцитів (55,1±0,75 %) у порівнянні із віковою середньостатистичною нормою (ВСН) у дітей 8-12 років (60,42±0,91 %). Разом з тим мають місце зсуви у функціональному стані гуморальної ланки імунного захисту, які характеризуються зменшенням кількості lgA до 1,42±0,12 г/л (ВСН — 2,09±0,29 г/л), p<0.01, підвищенням вмісту lgG до 15,16±0,10 г/л (ВСН — 11,44±0,15 г/л), p<0.01; рівень lgM (1,18±0,09 г/л) не відрізнявся від норми (ВСН — 1,05±0,17 г/л, p<0.01).

Порівняння зрушень імунологічних показників у групах дітей, за якими спостерігали, показало, що проведені в умовах санаторію комплексні оздоровчі заходи сприяли позитивній динаміці показників. Ці спостереження були підтвердженні аналізом динаміки вмісту Т-лімфоцитів під впливом заходів лікування, особливо комплексом, де застосовувалось ДТ. Спостерігалась нормалізація підвищення вмісту цих клітин. Після закінчення лікування кількість Т-лімфоцитів не відрізнялась від норми (p>0,5) і складала у дітей групи 1.1 — 61,3±0,72, у групи 1.2 — 63,5±0,73, у групи 3.2 — 61,3±0,72Під впливом інших засобів лікування мала місце тенденція до збільшення Т-лімфоцитів.

Позитивним зсувам з боку клітинної ланки імунітету відповідала динаміка його гуморальної ланки. Найбільша тенденція до нормалізації рівня lgG, lgA спостерігалась у дітей, які одержували у лікувальному комплексі ЛТ.

Таким чином, аналіз динаміки імунних показників свідчить про те, що розроблені лікувальні комплекси, особливо з включенням ЛТ, супроводжуються нормалізуючим впливом на стан імунної системи, зсуви з боку якої є важливою ланкою патогенезу РБ у дітей.

Порівняльний аналіз загальної ефективності лікування показав, що за більшістю ознак у дітей з РБ, що приймали процедури НЕФТ, у зіставленні з результатами проведення процедур базового комплексу курортного лікування, відзначалася більш виражена позитивна динаміка клініко-лабораторних симптомів. За критерієм “значне поліпшення” найбільш виражений лікувальний ефект спостерігався у групах дітей, що приймали курсові сеанси ЛТ у різних варіантах і поєднаннях процедур (p<0,05). Так, у групі 1.1 таких випадків було 10 (33,3%) у групі 1.2 — 12 (40%), у групі 3.2 — 12 (48%), у порівнянні з іншими групами (у контролі — 2 (8%), у групі 2.1 — 3 (12%), у групі 2.2 — 3 (12%) у групі 3.1 — 7 (28%).

Найбільша кількість дітей за критерієм “без змін” з відповідно низькою загальною результативністю лікування реєструвалася в групах дітей, які приймали ММХ-терапію, а також процедури базового комплексу без призначення НЕФТ. Так, у групі контролю цій показник складав 7 (28%), у групі 2.1 —7 (28%), у групі 2.2 — 6 (24%) дітей. У групах дітей, що приймали процедури НЕФТ відсутність значимого ефекту спостерігалося дише у одиничних випадках: у групі 1.1 — 2 (6,7%), у групі 1.2 — 1 (3,3%), у групі 3.1. — 2 (8%), у групі 3.2 — 2 (8%).

Вивчення вихідних клініко-анамнестичних даних та їхньої динаміки в ході проведених спостережень дозволило виявити фактори, що негативно впливають на відсутність результативністі лікувально-профілактичних заходів. Було проаналізовано відносна структура цих “факторів резистентності” до 26 зареєстрованих нами окремих випадків неефективності відновлювального лікування дітей з РБ. В дану групу, в першу чергу, увійшли діти, які часто і довгостроково хворіють ОРЗ – 23 (88,5%). Істотну роль при цьому відігравала супутня патологія у виді пограничних ендокринопатій – 15 (57,7%), алергозів і порушень у системі основних ланок імунітету — 23 (88,5%), а також низький індекс соматичного здоров’я – 26 (100%). Слід визначити також низьку результативність при порушеннях курортного добору: напрямку дітей на лікування у фазі загострення бронхіту – 7 (27,0%), а також з несаніруваними вогнищами хроніосепсису – 18 (69,2%).

Для оцінки системного впливу розроблених комплексів відновлювального лікування на саногенетичні механізми між групами дітей поряд з динамікою клінічних симптомів і лабораторних ознак проведено зіставлення показників, що свідчать про подібні зрушення. Загальний оздоровчий ефект забезпечувався лікувальними комплексами, які застосовувалися в групах 1.1. і 3.1, і був менш помітним у групах контролю, 2.1 і 2.2. Зазначені результати узгоджуються з приведеними вище змінами клініко-лабораторних показників. Беручи до уваги думку більшості фахівців з області медичної реабілітації щодо процесу відновлення порушених функцій, варто розглядати з позицій адаптаційно-компенсаторних механізмів, проведена оцінка стану адаптаційного потенціалу крові. У групах дітей, що приймали процедури НЕФТ, реакції спокійної (оптимальної) адаптації розвивалися переважно при призначенні ЛТза рефлекторною і локально-осередковою методикою, а також при сполученні ЛТ з фітоароматичним масажем. За даними приросту числа дітей із середнім (оптимальним) рівнем індексу соматичного здоров’я максимальним саногенетичним ефектом володіли лікувальні комплекси, доповнені фізіотерапевтичними процедурами, які застосовувалися в групах 3.2, 5.1 і 5.2.

Для об’єктивізації стійкості досягнутого саногенетичного ефекту протягом одного року після проведеного лікування в 64 (67,3%) дітей було виявлено катамнез. На підставі даних лікарського контролю й анкетування батьків за місцем проживання визначена стійкість курортного лікування. Тривалість ремісії більше 4 місяців спостерігалася в 10% дітей групи 1, у 32% групи – 2 (p<0,05), у 36 % – групи 3.1 (p<0,05), у 32 % – групи 3.2 (p<0,05), у 16 % – групи 4.1, у 12 % – групи 4.2, у 36% – групи 5.1 (p<0,05), у 34 % – групи 5.2 (p<0,05). Таким чином, найкращі віддалені результати відзначено в дітей, що приймали у комплексному санаторно-курортному лікуванні процедури ЛТ у різних поєднаннях порівняно з іншими методами НЕФТ.

Результати проведених досліджень дозволили розробити нові засоби відновлювального лікування РБ у дітей зі ЗРЗ, що полягають у застосуванні лазеро- і ММХ-пунктури з додатковими локально-сегментарними варіантами проведення цих процедур, а також з одночасним поєднанням ЛТ із наступним крапковим фітоароматичним масажем. Результативність даних методів варто розглядати як наслідок розвитку адаптаційних реакцій організму в період хвороби, що активізують стрес-лімітуючі системи і антитоксичні функції. Сприятливі для організму антистресорні реакції при цьому викликаються за допомогою низькоінтенсивних факторів, навіть на тлі тривалої дії такого сильного і патогенного подразника, як інкорпороване іонізуюче випромінювання, що може бути непрямим свідченням положень синергетики про ефективність малих, але правильно організованих резонансних впливів на складні системи. Тим самим, дія НЕФТ виходить за межі загальновизнаної схеми, яка розглядає виникнення лікувального результату у фізіотерапії тільки наслідком поглинання зовнішньої енергії фізичного фактора і розвитком прямих дозозалежних ефектів. Аналіз результатів, отриманий під час виконання даної роботи, дозволяє обґрунтувати застосування розроблених методів НЕФТ, що підвищують ефективність відновлювального лікування дітей із бронхо-легеневою патологією, що проживають у районах радіонуклідного забруднення. За підсумками проведених контрольованих іспитів і клінічної апробації зазначених методик у лікувальних установах зроблені такі висновки.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено теоретичне обґрунтування і нове рішення наукового завдання, яке полягає в підвищенні ефективності відновлювального лікування захворювань органів дихання у дітей, що проживають на територіях радіонуклідного забруднення, шляхом застосування саногенетично обґрунтованих методик фізіотерапії –лазеротерапії, міліметрохвильової терапії і фітоароматичного крапкового масажу.

1. Для дітей із бронхо-легеневими захворюваннями, що прибувають на курортний етап відновлювального лікування з районів радіаційного контролю, характерна перевага пацієнтів на рецидивуючий бронхіт у фазі ремісії, який поєднується з граничними ендокринопатіями (70%), вазомоторно-алергійніими ринопатіями (41,4%), тонзило-фарингітами (54,6%), алергійними дерматитами (37,1%), неврозоподібними станами (20,5%), захворюваннями шлунково-кишкового тракту (12,8%). Зазначені зміни відбиваються в даних лабораторних досліджень крові, імунологічних показниках, спірограмах, а також у низькому індексу соматичного здоров’я, який спостерігається у 80% обстежених дітей.

2. Доведено, що включення в комплексну програму відновлювального лікування дітей з рецидивуючими бронхітами із зон радіаційного контролю пунктурних та додаткових локально-сегментарних процедур лазеротерапії приводить до поліпшення більшості клінічних симптомів захворювання, функції зовнішнього дихання за даними спірографії, імунних показників.

3. Доведено, що включення в комплексну програму відновлювального лікування дітей з рецидивуючими бронхітами із зон радіаційного контролю процедур міліметрохвильової терапії поступається в ефективністі лазеротерапії. При використанні методу спостерігається зменьшення окремих клінічних проявів — загальної стомлюваністі, кашлю, цефалгії, а динаміка спірографічних та імунологічних показників має лише характер позитивної тенденції.

4. Показано, що додаткове призначення, безпосередньо перед процедурами лазеротерапії, крапкового фітоароматичного масажу, поряд із позитивними змінами клініко-лабораторних та функціональних показників, забезпечує поліпшення носового дихання, а також астеноневротичних проявів – засипання, глибини і якості нічного сну, зникнення страхів, тривожності, коливань настрою.

5.Застосування низькоенергетичної фізіотерапії не додає значного лікувального ефекту при наявністі супутньої патології у виді пограничних ендокринопатій (57,7%), низького індексу соматичного здоров’я (100%), напрямку дітей на курортне лікування з несаніруваними вогнищами хроніосепсису – 18 (69,2%).

6. Досягнуті позитивні ефекти низькоенергетичної фізіотерапії зберігаються у віддаленому періоді за показниками стійкості ремісії більше 3-х місяців переважно у дітей, в комплекс відновлювального лікування яких були включені процедури лазеропунктури (36%), додаткової локально-сегментарної лазеротерапії (32%), лазеротерапії з наступним крапковим фітоароматичним масажем (34%).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Методи низькоенергетичної фізіотерапії рекомендуються для відновлювального лікування дітей із зон антропогенного (у тому числі радіонуклідного) забруднення з рецидивуючими бронхітами і захворюваннями лімфо-глоткового кільця – риносинусопатіями, ларингітами, тонзилофарингітами. Протипоказання до застосування – загальні для фізіотерапії. Серед вивчених методів низькоенергетичної фізіотерапії перевага віддається пунктурної і локально-сегментарній лазеротерапії.

Лазеротерапія проводиться звичайною фізіотерапевтичною апаратурою з інфрачервоним лазером за крапками “базового рецепта” – GI4, MC6, E36, RP6, J18, T14, а також в області болючих трігерних зон шиї та грудної клітки (при переважних проявах бронхіту) і проекції мигдалин (при супутньому тонзило-фарингіті). Час просвічування однієї крапки (зони) складає 10 сек., інтенсивність – 5-10 мВт/см2, на курс 8 сеансів.

Після сеансу лазеротерапії в області зон висвітлення проводять крапковий масаж з ефірними оліями м’яти перцевої, полину лимонного, препарату “Поліол” (коріандр, лаванда, троянда, шавлія). Можливо також використання інших олій за індивідуальними показниками, для загальнотонізуючого ефекту – розмарин, ялиця, для седативного – чебрець. Перед початком лікування проводиться санація вогнищ хроніосепсису, а також шкірна проба для виявлення алергійних реакцій на ефірні олії.

Результативності лікування сприяють кліматолікування, лікувальна фізкультура, дієта з продуктами, що стимулюють імуно- і гемопоез, аерозольтерапія. У період проведення лікування перебування під прямими сонячними променями не рекомендується. Таласотерапія на пляжі для виключення прямої інсоляції проводиться в тіні під тентами.

Доповнення відновлювального лікування сеансами лазер- і фітоароматерапії з крапковим масажем сприяє стійкості до дії негативних антропогенних факторів, підвищенню рівня адаптаційних реакцій і компенсаторних резервів організму дітей.

Перелік робіт, опублікованих за темою дисертації

1.Ежов В.В., Душкин И.Ф. Низкоэнергетическое лазерное излучение в профилактике и лечении радиационно-индуцированных нарушений у детей // Вестник физиотер. и курортол.-№ 2 – 1999 – С. 66-72. Дисертантом проведене клінічне обстеження хворих, розроблені лікувальні комплексі, статистично оброблено та проаналізовано отримані результати

2.Душкин И.Ф. Низкоэнеретическая физиотерапия в курортном лечении заболеваний органов дыхания у детей из районов радионуклидного загрязнения // Актуальн. вопр. курортол., физиотер и мед.реабилитации –Труды КрНИИ ФМЛ и МК им. И.М.Сеченова – Ялта – 2000 – С.25-33

3.Душкин И.Ф. Методы биофизической модификации лазертерапии при пострадиационных иммунодефицитах в детской курортной практике // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения – Труды КГМУ им. С.И.Георгиевского – Т. 137, ч. I. – 2001 – С.116-119

4.Сравнительная эффективность сочетанных методик лазеротерапии по данным клинико-лабораторного обследования / Ежов В.В. Тимошенко В.Д., Тимошенко О.В., Душкин И.Ф., Душкина В.Е. // Вестник физиотер. и курортол. – № 2 – 2005 – С.60-63. Дисертантом проведене клінічне обстеження хворих, розроблені лікувальні комплексі, статистично оброблено та проаналізовано отримані результати

5.Душкин И.Ф., Ежов В.В. Эффективность фитоароматерапии в комплексном курортном лечении детей из районов радионуклидного загрязнения // Детская курортология и физиотерапия – Труды института.-вып.V.-Евпатория – 1997 – С.76-77. Дисертантом проведене клінічне обстеження хворих, розроблені лікувальні комплексі, статистично оброблено та проаналізовано отримані результати

6.Ежов В.В., Душкин И.Ф. Механизмы достижения лечебных эффектов и способы совершенствования методик лазеропунктуры // "Актуальные проблемы курортол. и мед. реабилитации" (Сборн. научных трудов) – Киев: Полиграфкнига – 1999 – С.51-52. Дисертантом проведене клінічне обстеження хворих, розроблені лікувальні комплексі, статистично оброблено та проаналізовано отримані результати.

7. Душкин И.Ф., Ежов В.В. Лечебные и профилактические эффекты низкоэнергетической лазертерапии в реабилитации больных с пострадиационными клиническими синдромами // Здравоохранение – № 12 – 2000 – С.19-23. Дисертантом проведено аналіз сучасного стану проблеми використання лазеротерапії при пострадіаційних синдромах

8.Єжов В.В., Душкін І.Ф. Комплексне застосування лазеротерапії на курортному етапі реабілітації дітей з післярадіаційними імунодефіцітами (розділ у інформаційно-методичному посібнику “Лікування і профілактика захворювань природними та фізичними факторами постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи” / За ред. проф. М.В. Лободи) – К: ”Альтерпрес” – 2000 –