Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

ДЕМ’ЯНЮК Катерина Дмитрівна

УДК 37.025.8

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ

ПРОФЕСІЙНОЇ УЯВИ У КУРСАНТІВ-ПРИКОРДОННИКІВ

(НА МАТЕРІАЛІ ЗАСВОЄННЯ

ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН)

Спеціальність 19.00.07 – “Педагогічна та вікова психологія”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Хмельницький - 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служба України.

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент

БОРОВИК Людмила Володимирівна,

Національна академія Державної прикордонної

служби України, кафедра загальнонаукових

та інженерних дисциплін, доцент кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор ФУРМАН Анатолій Васильович, Тернопільський державний економічний університет, Інститут експериментальних систем освіти, директор, кафедра соціальної роботи, завідувач кафедри;

кандидат психологічних наук ЗАЗИМКО Оксана Володимирівна, Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, лабораторія психології обдарованості, науковий співробітник.

Провідна установа: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, кафедра педагогіки та вікової психології, м. Івано-Франківськ.

Захист відбудеться ”_12_”_жовтня_ 2006 р. о _10.00__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: 29003, м. Хмельницький-3, вул. Шевченка, 46.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (29003, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46).

Автореферат розіслано ”_8_”___вересня___ 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат психологічних наук В. В. Журавльов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах розбудови Державної прикордонної служби України (ДПСУ) з метою реалізації положень Концепції розвитку ДПСУ на період до 2015 року щодо створення нової моделі охорони кордону європейського типу істотно розширюються та ускладнюються функціональні обов’язки персоналу, що потребує реформування системи його професійної підготовки. Аналіз практики діяльності підрозділів ДПСУ на перехідному етапі показує, що поряд зі значною кількістю прикордонників, які досягли високих результатів при виконанні оперативно-службових завдань з охорони державного кордону (ДК), є від 20 до 34% і таких, хто не спромігся за короткий термін досягти належного рівня професійної майстерності. Зокрема, це виявляється при вирішенні питань ефективного застосування озброєння і техніки, оптимального та грамотного використання новітніх технологій її обслуговування, швидкого орієнтування та прийняття правильних рішень у проблемних ситуаціях, прогнозування результатів та створення умов для результативної діяльності.

Однією із причин такого стану професійної майстерності є низький рівень професійної уяви, а в окремих випадках навіть її цілковита не сформованість. Проте зазначена професійна якість персоналу у наш час є вкрай необхідною для створення ефективної системи логістики, яка на етапі реорганізації ДПСУ передбачає оптимальне технічне переоснащення органів охорони ДК.

Отже, у наш час однією з актуальних проблем психолого-педагогічних досліджень є визначення розвиваючого потенціалу навчальних дисциплін, пошук та впровадження сучасних форм і методів навчання, при яких значна увага звертатиметься на формування уяви як необхідної інтелектуальної якості на етапі удосконалення морально-психологічного забезпечення діяльності особового складу ДПСУ.

Аналіз останніх досліджень з психолого-педагогічної проблематики свідчить про те, що багато вчених надавали велике значення уяві як психічному процесу. Зокрема, у дослідженнях Д. С. Брунера, Г. С. Костюка, С. Д. Макси-менка, С. Л. Рубінштейна розглядається місце уяви у науковій і навчальній діяльності людини. Види, типи, прийоми, функції уяви були предметом досліджень О. Р. Лурії, Л. С. Виготського, Ю. Л. Трофімова, В. А. Роменця. Такі науковці як О. В. Барабанщиков, В. В. Шеляга розглядають уяву як психічний процес, що має важливе значення у військовій діяльності. Проте проблема наукового обґрунтування психологічних особливостей ефективного формування професійної уяви курсантів вищих військових навчальних закладів (ВВНЗ) досі ще не була предметом спеціального дослідження, а саме: донині не запропоновано ефективної моделі формування професійної уяви, яка б дала змогу враховувати індивідуально-психологічні особливості курсантів, якісно і динамічно керувати підготовкою військових фахівців.

Аналіз психолого-педагогічних досліджень діяльності курсантів 1-го курсу Національної академії Державної прикордонної служби України (НАДПСУ), що навчаються за напрямом підготовки “Інженерна механіка”, свідчить про те, що у них, на жаль, недостатньо сформована просторова уява, не кажучи про технічну, на базі якої в подальшому повинна формуватися їхня професійна уява. Цей факт можна пояснити тим, що у шкільній програмі зменшено кількість годин на вивчення геометрії, а креслення взагалі не вивчається, хоча саме ці предмети є визначальними при формуванні уяви.

Таким чином, нагальна необхідність розв’язання протиріччя між вимогами часу до професійної майстерності офіцерів-прикордонників і сучасним станом освітнього процесу зумовила вибір теми дисертаційного дослідження „Психологічні особливості формування професійної уяви у курсантів-прикордонників (на матеріалі засвоєння інженерно-технічних дисциплін)”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведено згідно з перспективним і річним планами наукової діяльності ДПСУ та наукової роботи НАДПСУ, перспективного плану дисертаційних досліджень у 1998-2005 рр. та виконано у рамках науково-дослідної роботи „Теоретико-технологічні засади активної взаємодії та спілкування майбутніх офіцерів у навчально-виховному процесі” (шифр № 205-0008К „Спілкування”). Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради НАДПСУ (протокол № 10 від 31 березня 2005р.) та узгоджено у бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 4 від 25 квітня 2006 р.).

Об’єкт дослідження: професійна уява курсантів-прикордонників.

Предмет дослідження: психологічні механізми та засоби формування професійної уяви у курсантів-прикордонників на матеріалі засвоєння інженерно-технічних дисциплін.

Мета дослідження: теоретико-експериментальне обґрунтування психологічних особливостей формування професійної уяви у курсантів-прикордонників у процесі їхньої загальнотехнічної підготовки у навчальному закладі.

Гіпотеза дослідження. Професійну уяву у курсантів-прикордонників, що навчаються за напрямом підготовки „Інженерна механіка”, можна сформувати на заняттях з інженерно-технічних дисциплін за умови, якщо системно та постійно розвивати її у процесі інженерно-технічної підготовки з урахуванням їх індивідуальних психологічних особливостей під час навчання та особливостей формування у них складових професійної уяви, зокрема потребо-мотиваційної, змістовно-операційної та емоційно-вольової сфер; забезпечення внутрішньопредметної інтеграції під час навчання вищій математиці, нарисній геометрії, інженерній та комп’ютерній графіці, деталям машин; розгляду уяви як діяльної образно-практичної структури; своєчасного проведення психодіагностики рівня розвитку просторової, технічної і професійної уяви курсантів у процесі навчання. Психологічна модель формування професійної уяви у курсантів-прикордонників в процесі їх загальнотехнічної підготовки передбачала безперервність, прогноз та використання освітніх ситуацій, що стимулювали б розвиток професійної уяви, оптимальне поєднання засобів і методів особистісно-орієнтованого навчання, створення ситуацій інтелектуального напруження, комп’ютеризацію.

Об’єкт, предмет, мета і гіпотеза дослідження обумовили необхідність вирішення комплексу взаємопов’язаних завдань:

1. На основі критичного аналізу наукових підходів до дослідження процесу формування уяви уточнити зміст поняття “професійна уява”, розкрити її психологічну структуру та компоненти.

2. Запропонувати психологічну модель, виявити механізми та особливості формування професійної уяви у курсантів-прикордонників на матеріалі засвоєння інженерно-технічних дисциплін.

3. Розробити систему технічних задач, що формують такі властивості професійної уяви, як здатність до оперування образами, узагальнення образів, гнучкість уяви, а також оптимізують процес формування технічної уяви з урахуванням індивідуально-психологічних відмінностей курсантів.

4. Експериментально довести ефективність застосування психологічної моделі формування професійної уяви у курсантів-прикордонників в процесі їх інженерно-технічної підготовки.

Теоретико-методологічна основа. Основою дослідження стали загальнопсихологічні положення про єдність психіки і діяльності, викладені у роботах Л. С. Виготського, Г. С. Костюка, С. Л. Рубінштейна. Було враховано теоретичні положення про сутність та місце уяви, функціональну єдність уяви і мислення особистості в науковій та навчальній діяльності людини (Д. С. Брунер, С. Д. Максименко, Г. О. Балл, П. А. М’ясоїд, О. Р. Лурія, Р. С. Немов, Ю. Л. Трофімов, В. О. Моляко та ін.), наукові положення про розвиток просторового мислення, уяви та методику їх діагностики (І. С. Якиманська, Б. Ф. Ломов, Т. В. Кудрявцев, Є. В. Заїка), розвиток психічних процесів у технічній діяльності (Т. Рібо, П. М. Якобсон, П. М. Ребус, О. Д. Ботвінніков, О. В. Зазимко). У роботі було також використано принципи особистісного підходу до організації освітнього процесу (В. В. Шоган, А. В. Фурман), концепцію інтеграції освіти (О. Я. Данилюк), математики і методики її викладання (Г. О. Володимирський, Г. Д. Глейзер, М. Ф. Четверухін та ін.), нарисної геометрії, інженерної та комп’ютерної графіки (А. П. Верхола, Б А. Якимчук та ін.), а також концепції сучасних зарубіжних та вітчизняних психологічних когнітивних процесів.

Для досягнення мети, перевірки гіпотези та вирішення поставлених завдань було використано комплекс взаємопов’язаних методів дослідження:

- методи теоретичного рівня – узагальнення та аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми дослідження, моделювання, а також системний підхід, що передбачає комплексне дослідження складної системи як єдиного цілого із узгодженням функціонування усіх її елементів та ін.

- методи емпіричного дослідження – спостереження, бесіда, анкетування, тестування (методики І. С. Якиманської, Б. Ф. Ломова, Т. В. Кудрявцева, П. М. Якобсона, Є. В. Заїки, Т. І. Пашукової та ін. для дослідження здатності курсантів оперувати просторовими образами, визначення індивідуальних особливостей їх уяви, її рівня та гнучкості, ступеня фіксованості образів), порівняльний аналіз, експеримент (констатувальний та формувальний) для оцінки початкового рівня та ефективності моделі формування професійної уяви у курсантів-прикордонників;

- методи математичної статистики – кореляційний аналіз, методи оцінки достовірності та адекватності (критерій Стьюдента для незалежних і залежних вибірок, метод розщеплення і розрахунок коефіцієнта кореляції Пірсона, рангової кореляції Спірмена).

Дослідно-експериментальне дослідження проводилось на базі НАДПСУ та Хмельницького національного університету з 2002 по 2006 рр.

Етапи дослідження.

На першому етапі (2002 – 2003 рр.) було здійснено вивчення і аналіз психолого-педагогічної і методичної літератури для з’ясування можливості вирішення проблеми формування професійної уяви. На цьому етапі було також зібрано статистичні дані щодо можливості формування професійної уяви у курсантів НАДПСУ в процесі інженерно-технічної підготовки; здійснено пошук таких умов, форм і методів організації навчання вищої математики, нарисної, інженерної та комп‘ютерної графіки, деталей машин, що сприяли б формуванню здатності у курсантів оперувати просторовими, технічними образами; розроблено та апробовано діагностуючі контрольні роботи.

На другому етапі (2003 – 2004 рр.) було розроблено структуру, визначено фактори організації та особливості функціонування моделі формування професійної уяви у курсантів-прикордонників. На цьому етапі було також здійснено корекцію психолого-педагогічних засобів, що сприяли б формуванню здатності курсантів оперувати просторовими, технічними, професійними образами, охарактеризовано механізми використання професійної уяви в процесі інженерної та технічної підготовки і механізми формування цієї здатності.

На третьому етапі (2004 – 2006 рр.) було визначено психологічні особливості формування професійної уяви у курсантів-прикордонників на матеріалі інженерно-технічних дисциплін, а також здійснено статистичну обробку результатів констатувального та формувального експериментів.

Наукова новизна та теоретична значущість одержаних результатів дослідження:

вперше запропоновано психологічну модель формування та виявлено механізми функціонування професійної уяви у курсантів-прикордонників у процесі їх загальнотехнічної підготовки, що дало змогу використати потенціал інженерно-технічних навчальних дисциплін для формування цієї інтелектуальної якості;

уточнено психологічну сутність, зміст, структуру поняття “професійна уява”, психологічні особливості її формування у курсантів-прикордонників;

подальший розвиток отримали методи діагностики і формування професійної уяви курсантів з урахуванням їх індивідуально-психологічних відмінностей.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що: розроблено та внесено до часткових методик викладання дисциплін інженерно-технічного напряму рекомендації щодо реалізації механізмів та засобів формування професійної уяви у курсантів: створено і використано в освітньому процесі авторську програму комп’ютерної підтримки курсу аналітичної геометрії, інженерної графіки, а також систему тренувальних вправ та діагностуючих робіт для визначення рівня розвитку уяви. Результати дослідження впроваджено у навчальному процесі НАДПСУ (акт реалізації № 8 від 9.04.2006 р.), Хмельницького національного університету (акт реалізації № 14 від 24.04.2006 р.), у наукових дослідженнях НДІ ДПСУ (акт реалізації № 12 від 24.03.2006 р.).

Вірогідність отриманих результатів забезпечено методологічним обґрунтуванням вихідних теоретичних положень, використанням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих емпіричних даних.

Особистий внесок здобувача. У статтях, написаних у співавторстві з Л.В. Боровик, особистий внесок здобувача полягає у визначенні ролі і місця професійної уяви у когнітивній сфері розвитку особистості військового фахівця („Аналіз психологічної структури професійної уяви у науковій літературі”); з’ясуванні ролі комп’ютерних технологій для створення психологічних умов формування професійної уяви у курсантів-прикордонників („Наочність як засіб формування професійної уяви у курсантів-прикордонників на заняттях з нарисної геометрії, інженерної та комп’ютерної графіки”); в уточненні психологічної структури професійної уяви курсантів-прикордонників і визначенні критеріїв та рівнів її потребо-мотиваційного компонента („Потребо-мотиваційний компонент у психологічній структурі професійної уяви курсанта-прикордонника” ).

Апробації та впровадження результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні положення дисертації обговорювалися на науково-практичних конференціях: на третій Міжнародній науково-практичній конференції „Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи” (м. Хмельницький, 2005 р.), на Всеукраїнській науково-теоретичній конференції „Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у вищих навчальних закладах України” (м. Хмельницький, 2006 р.), а також на двох міжвузівських науково-методичних конференціях: „Удосконалення педагогічної майстерності науково-педагогічного складу як основа підвищення якості підготовки фахівців” (м. Хмельницький, 2005 р.), „Підготовка фахівця у вищій школі: проблеми та перспективи” (м. Хмельницький, 2006 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано у 14 наукових працях, з них 8 наукових статей – у фахових виданнях, визначених ВАК України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (на 17 сторінках), який нараховує 188 найменувань (з них – 5 іноземною мовою), та 7 додатків (на 75 сторінках).Загальний обсяг дисертації – 263 сторінки, основний зміст складає 171 сторінку і містить 20 рисунків, 9 таблиць (на 9 сторінках).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його об’єкт, предмет і мету, сформульовано гіпотезу та завдання дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено відомості про апробацію, впровадження та публікації результатів дослідження.

У першому розділі – “Психолого-педагогічний аналіз проблеми професійної уяви курсантів-прикордонників” – проведено аналіз наукових підходів до дослідження формування уяви як психічного процесу. Зокрема, було з’ясовано, що дослідженню психологічних особливостей формування уяви особистості присвячені праці Д. С. Брунера, Г. С. Костюка, С. Д. Максименка, С. Л. Рубінштейна, В. О. Моляко, Г. О. Балла, П. А. М’ясоїда, Ю. Л. Трофімова, В. А. Роменця, І. С. Якиманської та інших. На основі аналізу цих робіт було встановлено, що проблема наукового обґрунтування психологічних особливостей формування професійної уяви у курсантів ВВНЗ досі ще не була предметом спеціального дослідження, зокрема до цього часу не створено такої моделі формування професійної уяви, яка б дала змогу якісно і ефективно організувати навчальний процес курсантів-прикордонників з урахуванням їхніх індивідуально-психологічних особливостей, не повною мірою розкрито їх психологічні механізми тощо.

У цьому розділі уточнено, також, сутність, зміст та структуру понять „просторова уява”, „технічна уява”, „професійна уява”. З урахуванням того, що уява – це процес перетворення уявлень, в яких відображаються форма, величина, просторове розташування елементів об’єкта один відносно одного, було встановлено, що просторова, технічна, професійна уява у діяльності офіцера-прикордонника завжди пов’язані з вирішенням практичних і теоретичних завдань охорони кордону і виявляються у створенні нових образів об’єктів, з якими він взаємодіє, маніпулює або сприймає їх на основі графічних зображень реальних моделей.

Встановлено, що в процесі цілеспрямованого формування уяви у курсантів необхідно враховувати наступні фактори: а) активна діяльність суб’єкта навчання; б) діалектичний взаємозв’язок уяви з мисленням, яке вербалізує образи, спрямовує й організовує процес комбінування уявлень відповідно до умов і поставлених завдань; в) суб’єктивний характер образів уяви, що зумовлені індивідуальним досвідом майбутнього офіцера-прикордонника, особливостями його психічної і фізіологічної організації; г) знання законів і правил отримання зображень, проекцій технічних форм об’єктів. При цьому було визначено, що здібності офіцера-прикордонника до технічної уяви забезпечують гнучкість, узагальнення та оперування образами у професійній діяльності.

У дисертаційному дослідженні уточнено психологічну структуру, сутність, зміст професійної уяви курсанта-прикордонника, визначено її компоненти, зокрема потребо-мотиваційний, змістовно-операційний та емоційно-вольовий. При цьому було доведено, що розвиток потребо-мотиваційного компонента сприяє формуванню бажання та інтересу до навчання, усвідомленню значення технічних дисциплін та професійної уяви як основи майбутньої професійної діяльності, формуванню переконань у необхідності самостійно працювати над своєю професійною уявою з метою оволодіння знаннями і професійними навичками; розвитку мотивів навчання, зокрема соціальних, моральних, пізнавальних, творчих, а також мотивів, пов’язаних зі змістом праці, та ін. Було визначено, що змістовно-операційний компонент включає творчість мислення, уяву, здатність до навчання, уміння планувати свою навчальну роботу, уявлення про рівень розвитку своїх здібностей та спеціальних навичок, зокрема виконання графічних зображень, читання креслень, топографічних карт, схем, а також навички розв’язання проблем. Емоційно-вольовий компонент професійної уяви було оцінено за ініціативністю та самостійністю у навчальній діяльності, здатністю відповідати за власний рівень технічних знань, навичок, вмінь, емоційний стан на заняттях; цілеспрямованістю, систематичністю у роботі. Встановлено також, що розвинута уява як уміння оперувати інженерними, технічними, професійними образами є винятково важливою для офіцера-прикордонника: її високий рівень збагачує когнітивну сферу особистості, наповнюючи позитивними емоціями, конструктивними думками та вольовими діями, розвиваючи професійне мислення та вміння моделювати ситуацію в уяві, передбачати всі можливі шляхи розв’язання оперативно-службових завдань і вибирати серед них оптимальний.

У роботі доведено, що формування професійної уяви у курсантів відбувається у навчально-виховному процесі на основі просторової та технічної уяви і сприяє розвитку потребо-мотиваційної, змістовно-операційної та емоційно-вольової сфер майбутніх офіцерів-прикордонників.

У другому розділі – “Особливості професійної уяви курсантів-прикордонників технічного напрямку підготовки” – описано дослідження особливостей процесу формування професійної уяви у курсантів-прикордонників на матеріалі засвоєння інженерно-технічних дисциплін. З метою вивчення рівня сформованості уяви у курсантів на початку навчання автор провела констатувальний експеримент, який включав два етапи: 1) самооцінка рівня розвитку просторової уяви; 2) визначення рівня просторової та технічної уяви. На рис. наведено результати анкетування курсантів-прикордонників напряму підготовки “Інженерна механіка”, що дозволили виявити самооцінку рівня розвитку уяви курсантів та їх позицію щодо необхідного рівня уяви в повсякденному житті й в професійній діяльності, особистісну оцінку роботи на заняттях з вищої математики, інженерної та комп’ютерної графіки та здатності оперувати просторовими образами.

Рис.1. Результати самооцінки курсантів щодо розвитку просторової уяви та її

використання у професійній діяльності (ІД – уява в ідеалі, СО – самооцінка своєї уяви, ЖТ – значення уяви у житті, ПР – значення уяви у роботі, ШК – сформованість уяви у школі, ВВНЗ – сформованість уяви у ВВНЗ)

З урахуванням суб’єктивних оцінок курсантів було зроблено висновок про низький рівень розвитку їх просторової уяви, а також про те, що її недостатньо сформовано ще у школі та на початку навчання у ВВНЗ.

За допомогою методики визначення рівня просторового мислення І. С. Якиманської автор розробила діагностуючі контрольні роботи для визначення рівня просторової та технічної уяви у курсантів. Зокрема, діагностуюча контрольна робота складалася із завдань, що включали три типи оперування образами. Критеріями підбору завдань було обрано загальнотехнічну спрямованість, їх комплексний характер та ступінь складності. Перший тип оперування – чотири завдання, що передбачали перевірку уміння створювати уявлення за словесним описом фігури і на основі креслення, а також діагностування здатності уявляти геометричні тіла з різних сторін, змінюючи точку відліку. Другий тип – три завдання, що дозволяли перевірити здатність виділяти об’ємні фігури із складу креслення, подумки або з опорою на креслення фіксувати змінену конструкцію початкового геометричного тіла. Третій тип – три завдання, що діагностували здатність оперувати образами шляхом перекомбінування його елементів, зміни структури об’єкта, а також уміння розглядати процес перетворення з різних точок зору. На рис. 2 наочно видно, що близькими до одиниці виявилися бали курсантів 1-го курсу 2-3 факультетів за виконання перших п’яти завдань, пов’язаних з просторовими уявленнями про геометричні фігури шкільного курсу геометрії. Проте з ускладненням завдань успішність їх виконання помітно знижується: труднощі полягали у тому, що курсантам необхідно було чітко фіксувати подумки всі необхідні перетворення геометричних об’єктів без застосування ескізувань етапів зміни фігури та без опори на моделі.

Таким чином, під час констатувального експерименту було виявлено недостатній рівень сформованості просторових уявлень курсантів, зокрема інертність, нездатність динамічно перетворювати образи, що в подальшому може викликати значні труднощі при оцінці оперативно-тактичної обстановки на кордоні та оптимальному вирішенні питань технічного забезпечення. Далі у дисертаційному дослідженні визначено та теоретично обґрунтовано рівні професійної уяви: репродуктивний, реконструктивний і творчий, розроблено психологічну модель її формування у курсантів-прикордонників (рис. ), механізм використання уяви в навчальному процесі та формування у курсантів здатності оперувати просторовими образами з позицій внутрішньо-предметної інтеграції. Було з’ясовано, що на функціонування компонентів психологічної моделі формування професійної уяви у курсантів-прикордонників у процесі їх інженерно-технічної підготовки впливають такі фактори, як безперервність, прогнозування і створення таких освітніх ситуацій, що стимулювали б розвиток професійної уяви, оптимальне поєднання засобів і методів, особистісно-зорієнтоване навчання, інтелектуальне напруження, комп’ютеризація. Було встановлено, що визначальними є такі складові моделі, як потреба, мета, методологічна настанова, результат, методи, механізми. У роботі також доведено, що формувати професійну уяву у курсантів-прикордонників необхідно через використання у навчальному процесі розробленого автором циклу технічних задач з курсу інженерно-технічних дисциплін. Було з’ясовано, що при їх розв’язанні у курсантів виявляються значні індивідуально-психологічні відмінності. Урахування цих особливостей у процесі навчання є вкрай необхідним, про що свідчить якісний аналіз результатів виконання тестових завдань “контрастними” групами (нездатних і здатних до технічної діяльності) курсантів.

Рис. . Модель формування професійної уяви у курсантів-прикордонників у процесі їхньої інженерної та технічної підготовки

Так, наприклад, одні курсанти (37,7 %) створюють фрагментарний образ, інші (82,2 %) – цілісний технічний образ у точній відповідності із заданою формою, що забезпечує успішність розв’язання задачі. Ці відмінності залежать від рівня розвитку здатності синтезувати в уяві окремі елементи в цілісний образ. Значні індивідуальні відмінності виявляються і в особливостях трансформації образів. Було визначено, що, з одного боку, довільне оперування образами просторової, технічної уяви полегшує курсантам синтез окремих елементів у цілісний образ (48,5 %), а з іншого, – легкість синтезу допомагає формувати узагальнені образи і, тим самим, скорочує кількість технічних предметів, образами яких потрібно оперувати, щоб правильно розв’язати задачу (86,6 %). Було враховано, що у технічній діяльності часто використовуються задачі, які, хоча і схожі між собою, проте вимагають різного підходу до розв’язання. В таких випадках курсант повинен проявити певну гнучкість при узагальненні (84,4 %), оскільки спроба вирішити задачу відомим способом часто дає негативний результат (35,5). Отримані результати підтвердили доцільність урахування індивідуально-психологічних відмінностей в процесі цілеспрямованого формування професійної уяви майбутнього офіцера-прикордонника.

У третьому розділі – “Формування професійної уяви у курсантів-прикордонників на заняттях з інженерно-технічних дисциплін” – подано програму розвитку професійної уяви курсантів під час засвоєння інженерно-технічних дисциплін з урахуванням компонентів психологічної структури уяви, визначено психологічні особливості та етапи її формування. Зокрема, на І етапі (репродуктивний рівень професійної уяви) передбачалося сформувати: мотиви, пов’язані з різними соціальними взаємодіями, насамперед інтерес до результату розв’язку та його правильності; вміння виділити головне в умові задачі, логічно і послідовно викладати відповідь; вміння аналізувати розв’язок в початковій формі; зосередженість на заняттях, прагнення довести розв’язок до логічного кінця, ініціативність. На ІІ етапі (реконструктивний рівень професійної уяви) передбачалось розвивати: мотиви, пов’язані зі змістом навчальних дисциплін і процесом їх засвоєння; захоплення пошуком використання додаткових засобів та інших варіантів розв’язання; вміння встановлювати міжпредметні зв’язки та виділяти найбільш вагоме у розв’язку задачі; зацікавленість у розв’язанні складних задач військової спрямованості; наполегливість. На ІІІ етапі (творчий рівень професійної уяви) передбачалося формування: мотивів, що включали елементи творчості, насамперед прагнення самостійно знайти розв’язок; вміння використовувати професійну уяву в подальшій діяльності; вміння визначити мету діяльності та план її досягнення; вміння долати напруженість у роботи; бажання доводити розв’язок до логічного завершення; вміння систематично виконувати поставлені завдання.

У формувальному експерименті було задіяно 58 курсантів 1-го курсу НАДПСУ напряму підготовки “Інженерна механіка”. Було створено контрольну (КГ – 27 курсантів) та експериментальну (ЕГ – 31 курсант) групи та виявлено, що на початковому етапі експерименту рівень сформованості уяви в обох групах курсантів був однаковий (рис. 4, 5). Курсанти КГ навчались за колишньою програмою, а курсанти ЕГ – за програмою із запропонованими автором доповненнями. В експерименті на матеріалі проективної, конструктивної геометрії і методів зображень дисципліни “Інженерна графіка”, спецкурсів “Геометричні побудови в просторі”, ”Перспектива” було використано спеціально розроблені автором контрольні роботи. Відповідно до визначеного змісту програми досліджень для формування професійної уяви курсантів автором було розроблено і застосовано наочні засоби навчання (моделі геометричних, технічних приладів), серії усних вправ для формування просторової, технічної, професійної уяви. У роботі використано також розроблене автором програмне забезпечення, графічні можливості програми презентації Power Point і математичного пакету Mathcad, системи автоматизованого проектування AutoCAD, графічного редактора Paint та ін.

У процесі дослідження автором здійснено статистичну обробку та інтерпретацію даних, отриманих за результатами формувального експерименту, оцінено ефективність впливу сукупності психолого-педагогічних засобів під час формувального експерименту. При цьому було застосовано критерій Стьюдента для незалежних і залежних вибірок. За допомогою методу розщеплення і розрахунку коефіцієнта кореляції Персона було доведено надійність та валідність запропонованої методики. Для обґрунтування прагматичної й теоретичної валідності методики було проведено розрахунок коефіцієнтів кореляції Пірсона, рангової кореляції Спірмена. Порівняння результатів виконання курсантами ЕГ та КГ в середніх балах за виконання кожного завдання діагностуючої роботи представлено в табл. 1.

Таблиця 1

Сформованість уяви у курсантів контрольної та експериментальної груп на

початку та в кінці експерименту ((Вибірка: 27 курсантів ЕГ, 31 – КГ, 2005 р.

методика діагностики за І.С. Якиманською)

Групи курсантів на різних етапах експерименту: | Розвиток уяви курсантів на різних рівнях уяви

( в середніх балах по групі)

І репродуктивний | ІІ реконструктивний | ІІІ творчий

№ завдання контрольної роботи

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10

Експериментальна

група | до | 8,92 | 8,24 | 14,41 | 6,98 | 8,73 | 10,33 | 12,66 | 7,46 | 10,32 | 5,95

після | 13,5 | 13,42 | 12,5 | 11,75 | 10,75 | 10,5 | 10,42 | 9,22 | 13,42 | 8,08

Контрольна група | до | 8,05 | 8,73 | 7,54 | 6, 88 | 6,04 | 5,17 | 5,32 | 4,99 | 3,97 | 2,71

після | 10,0 | 9,42 | 8,08 | 7,67 | 7,42 | 6,92 | 5,67 | 5,33 | 5,33 | 4,67

З таблиці видно, що за результатами виконання завдань підсумкової діагностуючої контрольної роботи ЕГ та КГ курсантів виявилися різними (максимальна оцінка контрольної роботи – 15 балів). Значно кращі результати у кінці експерименту виявлено у курсантів ЕГ. Підрахунок за критерієм Стьюдента (t = 2,11) підтвердив значущість змін, що відбулись в ЕГ після використання комплексу психолого-педагогічних засобів щодо формування професійної уяви курсантів порівняно з курсантами контрольної групи на рівні значущості = 0,05. На основі аналізу відносних значень результатів виконання підсумкової діагностуючої контрольної роботи на заключному етапі експерименту можна стверджувати (рис. 4), що не відбулося суттєвих змін у розвитку просторової уяви курсантів КГ, на відміну від курсантів ЕГ (рис. 5).

Рис. . Графіки середніх значень розвитку уяви курсантів контрольної групи

Рис. . Графіки середніх значень розвитку уяви курсантів експериментальної групи

Таким чином, в ЕГ помітними є значні зміни щодо розвитку в курсантів здатності до оперування та узагальнення образів уяви. Цьому сприяло використання психолого-педагогічних засобів на заняттях з вищої математики, нарисної геометрії, інженерної та комп’ютерної графіки.

За результатами експериментальної роботи, апробації розробленої психологічної моделі формування професійної уяви у курсантів-прикордонників на матеріалі засвоєння інженерно-технічних дисциплін можна зробити висновок про підтвердження гіпотези дослідження та доцільність використання розроблених рекомендацій щодо її впровадження в навчальний процес НАДПСУ.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено результати теоретичного та експериментального дослідження проблеми наукового обґрунтування психологічних особливостей формування професійної уяви у курсантів-прикордонників НАДПСУ на матеріалі засвоєння інженерно-технічних дисциплін та отримано наступні основні наукові результати:

1. Проведений науково-теоретичний аналіз дослідження уяви у вітчизняній та зарубіжній психології дозволив уточнити зміст поняття професійної уяви, методів її діагностики та рівнів розвитку. Встановлено, що цілеспрямоване формування уяви у курсантів передбачає врахування таких наукових факторів: а) уява курсантів-прикордонників розвивається завдяки їх активній творчій діяльності; б) розвиток уяви відбувається в діалектичному взаємозв’язку з професійним мисленням, яке вербалізує образи, спрямовує та організовує процес комбінування уявлень відповідно до оперативно-службових завдань; в) образи уяви мають професійний характер і зумовлені індивідуальним досвідом в охороні кордону, особливостями його психічної і фізіологічної організації.

2. Розкрито та науково обґрунтовано психологічну структуру професійної уяви та її компонентів. За допомогою аналізу компонентного складу психологічної структури професійної уяви курсантів було доведено, що кожен з них виконує певну функцію: потребо-мотиваційний компонент – є спонукальною основою навчальної діяльності, де основні зусилля необхідно зосередити на формуванні бажання та інтересу до навчання, усвідомленні значення технічних дисциплін та професійної уяви як основи підготовки майбутнього офіцера-прикордонника; змістовно-операційний – характеризується творчістю мислення, уяви, здатністю до навчання та умінням планувати свою роботу, що є базою для формування професійної уяви; емоційно-вольовий – забезпечує самостійне досягнення мети, її кінцевого результату, формує готовність до подолання труднощів в пізнавальному процесі, а також реалізації вольового зусилля в дії.

3. Запропоновано та науково обґрунтовано психологічну модель, механізми та особливості формування професійної уяви у курсантів-прикордонників на матеріалі засвоєння інженерно-технічних дисциплін. Компонентами моделі є: потреба, мета, методологічні настанови, результат, методи, механізми. Факторами розвитку професійної уяви визначено: безперервність, прогноз і створення освітніх ситуацій, оптимальне поєднання засобів і методів, особистісно-зорієнтоване навчання, створення інтелектуального напруження, комп’ютеризацію. Виявлено, що на розвиток просторової технічної, професійної уяви найбільш ефективно впливає синтетичний метод, осмислення курсантами технічної, професійної сутності сформованих аналітичних узагальнень. З’ясовано, що механізмами формування професійної уяви в навчальному процесі є образно-практична структура і внутрішньо-предметна інтеграція. Перша включає наступні складові: а) виникнення проблеми, б) конструктивний й теоретичний аналіз, в) творчо-конструктивний аналіз, г) образ, уява. В інтеграції виділено такі компоненти: а) професійна компетентність; б) знання, уміння, навички; в) досвід творчої діяльності; г) особливості інтелектуальних процесів.

4. Розроблено та апробовано систему технічних задач, що розвивають здатність до оперування та узагальнення просторових образів і вдосконалюють гнучкість уяви. При їх розв’язанні у курсантів проявляються значні індивідуально-психологічні відмінності, що виражаються в особливостях створення просторових, технічних образів. Довільне оперування образами просторової, технічної уяви полегшує курсантам здійснювати синтез окремих елементів у цілісний образ, легкість синтезу сприяє формуванню узагальнених образів і, тим самим, скорочує кількість технічних предметів, образами яких потрібно оперувати. У цих випадках курсанти повинні проявляти гнучкість уяви наявних узагальнень, тому що спроба вирішити задачу відомим способом часто дає негативний результат. Результати аналізу впровадження системи експериментальних задач в навчальний процес показали зростання уміння оперувати технічними образами в середньому на 44-48 %, чим було засвідчено доцільність урахування індивідуально-психологічних відмінностей при цілеспрямованому формуванні професійної уяви майбутнього офіцера-прикордонника, яка необхідна для швидкого та раціонального прийняття технічного рішення в охороні кордону.

5. Теоретично обґрунтовано та експериментально доведено ефективність запропонованої психологічної моделі формування професійної уяви у курсантів-прикордонників на матеріалі засвоєння інженерно-технічних дисциплін. Ефективність функціонування моделі визначено за допомогою адаптованої до курсу аналітичної геометрії методики діагностики просторового мислення І. С. Якиманської. Статистична обробка результатів експериментальної апробації моделі формування професійної уяви при навчанні аналітичної геометрії, інженерної графіки показала прийняття з надійністю 0,95 гіпотези про значущість змін в експериментальній групі, а отже, дозволила зробити висновок про ефективність розвитку професійної уяви курсантів. Зокрема, діагностуючі контрольні роботи показали зріст у курсантів здатності до оперування, узагальнення і трансформації просторових образів (ІІІ рівень розвитку професійної уяви) у 2,7-3 рази. Таким чином, на основі експериментальної роботи було перевірено надійність та валідність моделі, а аналіз її результатів підтвердив висунуту гіпотезу дослідження.

Отже, мету дослідження щодо теоретико-експериментального обґрунтування психологічних особливостей формування професійної уяви у курсантів-прикордонників в навчальному процесі в процесі їх загальнотехнічної підготовки досягнуто і всі поставлені часткові завдання вирішено повністю. Проведені дослідження дозволили вирішити важливе наукове завдання щодо розробки механізмів формування та використання професійної уяви у курсантів-прикордонників при вивченні інженерно-технічних дисциплін у НАДПСУ.

Предметом подальших досліджень може бути вивчення проблем адаптації офіцерів-прикордонників до реальних умов технічного забезпечення охорони кордону, дослідження готовності військовослужбовців за контрактом до виконання інженерно-технічних функцій на кордоні.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Боровик Л. В., Дем’янюк К. Д. Наочність як засіб формування професійної уяви у курсантів-прикордонників на заняттях з нарисної геометрії, інженерної та комп’ютерної графіки // Збірник наукових праць № . Частина II. – Хмельницький: Видавництво НАДПСУ, 2005. – С. 136-139.

2. Дем’янюк К. Д. Особливості психолого-педагогічних досліджень формування професійної уяви // Збірник наукових праць № 35. Частина II. – Хмельницький: Видавництво НАДПСУ, 2005. – С. 86-90.

3. Боровик Л. В., Дем’янюк К. Д. Аналіз психологічної структури професійної уяви у науковій літературі // Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія. – Харків: ХУПС, 2006. – Вип.1(25). – С.165-173.

4. Дем’янюк К. Д. Емоційно-вольовий компонент у психологічній структурі професійної уяви особистості // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. – Т. VII, вип. 7. – К., 2005. – C.119-126.

5. Дем’янюк К. Д. Узагальнення образів професійної уяви – як психічної здібності особистості у процесі вирішення технічних задач курсантами інженерних спеціальностей // Науковий часопис. ВПУ ім. М.П. Драгоманова. – Серія 12. Психологічні науки, 2006. – №10 (34). – С. 217-222

6. Дем’янюк К. Д. Механізми функціонування професійної уяви курсантів-прикордонників у процесі їх інженерно-технічної підготовкиЗбірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. – Т. VIII, вип. 2. – К., 2006. – C.94-101.

7. Боровик Л. В., Дем’янюк К. Д. Потребо-мотиваційний компонент у психологічній структурі професійної уяви курсанта-прикордонника. // Социальные технологии. Актуальные проблемы теории и практики // Международный и межвузовский сборник научных трудов. – Киев-Москва-Одесса-Запорожье, 2006. – № . – С. 41-47.

8. Дем’янюк К. Д. Психологічна модель та особливості формування професійної уяви у курсантів-прикордонників // Збірник наукових праць № 36. Частина II. – Хмельницький: Видавництво НАДПСУ, 2006. – С. 154-157.

9. Дем’янюк К. Д. Шляхи інтенсифікації практичних занять з дисциплін нарисна геометрія, інженерна та комп’ютерна графіка // Збірник наукових праць. – № . Частина II. – Хмельницький: Видавництво НАПВУ, 2002. – С. 139-143.

10. Дем’янюк К. Д. Шляхи формування військової спрямованості офіцера-прикордонника при вивченні курсу технічних дисциплін // Збірник наукових праць. – №24. Частина II.–Хмельницький: Видавництво НАПВУ, 2003. – С.63-69.

11. Дем’янюк К. Д. Професійна уява як психічний процес в ході вивчення курсантами дисципліни “Інженерна графіка” // Тези доповідей III міжнародної науково-практичній конференції “Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи”. – Хмельницький: ХНУ, 2005. – С.44-46.

12. Дем’янюк К. Д. Діагностика рівня розвитку професійної уяви курсантів-прикордонників // Матеріали Всеукраїнської науково-теоретичної конференції “Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у вищих навчальних закладах України” (12 травня 2006 року). – Хмельницький: Видавництво НАДПСУ, 2006. – С. .

13. Боровик Л. В., Дем’янюк К. Д. Наочність навчання як захід підвищення рівня засвоєння курсантами дисципліни нарисної геометрії, інженерної та комп’ютерної графіки // Програма міжвузівської науково-методичної конференції “Удосконалення педагогічної майстерності науково-педагогічного складу як основа підвищення якості підготовки фахівців” (16 лютого 2005 року). — Хмельницький: Видавництво НАДПСУ, 2005. – С. 9.

14. Дем’янюк К. Д. Змістовно-операційний компонент у психологічній структурі формування професійної уяви у курсантів-прикордонниківПрограма міжвузівської науково-методичної конференції “Підготовка фахівця у вищій школі: проблеми та перспективи” (12 січня 2006 р.). – Хмельницький: Видавництво НАДПСУ, 2006. – С.12.

АНОТАЦІЇ

Дем’янюк К. Д. Психологічні особливості формування професійної уяви у курсантів-прикордонників (на матеріалі засвоєння інженерно-технічних дисциплін). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – “Педагогічна та вікова психологія”. – Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Хмельницький, 2006.

Роботу присвячено теоретико-експериментальному обґрунтуванню психологічних особливостей професійної уяви у курсантів-прикордонників у процесі їх загальнотехнічної підготовки.

На основі проведеного психолого-педагогічного аналізу поняття “уява” та особливостей професії прикордонника розроблено психологічну структуру професійної уяви курсанта-прикордонника.

Для формування професійної уяви у курсантів-прикордонників розроблено її модель та визначено методики встановлення рівня розвитку професійної уяви.

Висновки щодо ефективності та адекватності моделі формування професійної уяви у курсантів-прикордонників зроблено на основі проведених експериментів на заняттях з циклу дисциплін інженерно-технічної підготовки, а також представлено програмне забезпечення навчальних та контролюючих програм.

Ключові слова: професійна уява, курсанти-прикордонники, психологічні особливості, формування, інженерно-технічна підготовка.

Демьянюк Е. Д. Психологические особенности формирования профессионального воображения у курсантов-пограничников (на материале усвоения инженерно-технических дисциплин). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – “Педагогическая и возрастная психология”. – Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого, Хмельницкий, 2006.

Работа посвящена теоретико-экспериментальному обоснованию психологических особенностей профессионального воображения у курсантов-пограничников в образовательном процессе их общетехнической подготовки.

Проведен научный психолого-педагогический анализ понятия “воображение” в отечественной и