Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ
  1. ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ
    АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УДК 101:37+ 334.01246:37.047

ДИМИТРОВ Михайло Федорович

РОЛЬ СУЧАСНИХ ПРОФЕСІЙНИХ

ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНИ

У ФОРМУВАННІ СПЕЦІАЛІСТІВ

(філософсько-освітній аспект)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук

спеціальність 09.00.10 – філософія освіти

Київ-2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті вищої освіти АПН України, м. Київ

Науковий керівник:

доктор педагогічних наук, професор

Онкович Ганна Володимирівна, Інститут вищої освіти АПН України, завідувач відділу теорії та методології гуманітарної освіти.

Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, професор

Лутай Владлен Степанович, головний науковий співробітник відділу змісту, філософії та прогнозування вищої освіти Інституту вищої освіти АПН України;

кандидат філософських наук, доцент

Сніцар Людмила Петрівна, доцент кафедри філософії освіти Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти (ЦІППО) АПН України;

Провідна установа:

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, кафедра філософії освіти, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться 11 травня 2006 р. на засіданні спеціалізованої ради Д 26.456.01 в Інституті вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, Інститут вищої освіти АПН України, зала засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, , Інститут вищої освіти АПН України, 8-й поверх

Автореферат розіслано “ 10 “ квітня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 26.456.01 Л.С.Горбунова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження зумовлено, насамперед, значним зростанням ролі молоді у розбудові громадянського суспільства в незалежній Україні. Активна та ефективна молодіжна політика української держави потребує оновленої національної освіти, оскільки саме освіта має стати міцним підґрунтям усебічного розвитку держави з конкурентоспроможною соціально орієнтованою ринковою економікою, яка зможе забезпечити гідний і якісний рівень життя громадян. Україні сьогодні потрібні спеціалісти з високими професійними і громадянськими якостями, стійкими морально-етичними переконаннями, із високим рівнем національної самосвідомості. Зазначимо, що, з погляду сучасної філософії освіти, соціально-педагогічна, морально-етична і гуманітарна спрямованість навчання переважає як у вихованні молоді взагалі, так і студентської – зокрема.

Наше дослідження є першою спробою систематизувати аналіз діяльності тих інституцій, які причетні до плекання молодого покоління в галузі професійно зорієнтованої роботи студентів у позааудиторний час, що здійснюється ними в сучасних громадських організаціях. Цій роботі сприяють органи державної влади – як структури, котрі несуть відповідальність за здійснення і молодіжної, і освітньої політики в державі. Діяльність професійно орієнтованих громадських організацій можна розглядати як один з важливих засобів практичної реалізації філософсько-освітнього аспекту державної молодіжної й освітньої політики.

Головною метою сучасної української освіти є створення умов для особистісного розвитку і творчої самореалізації кожного громадянина України, формування покоління, здатного навчатися впродовж життя, створення і розвиток цінностей громадянського суспільства, сприяння консолідації української нації, інтеграції України в європейський і світовий простір як конкурентоспроможної й процвітаючої держави. Тому на часі стоїть завдання розробки тієї концепції, яка оптимізувала поєднання впровадження фахових інноваційних технологій навчання з виробленням науково обґрунтованої системи морально-етичного та соціально-педагогічного виховання майбутніх громадян. Адже це – в традиціях української філософсько-освітньої думки. Досить звернутися до праць Костянтина Ушинського, Памфіла Юркевича, Софії Русової, Івана Огієнка, Григорія Ващенка, Василя Сухомлинського, Мирослава Стельмаховича та ін., для наукового методу яких характерним було ставлення до особистості як до органічної частки буття, свідомості, духовної творчості нації.

За роки незалежності на основі Конституції України в державі визначено нові пріоритети розвитку освіти, створено відповідну правову базу. На базі сучасної теорії та філософії освіти розроблено Національну доктрину розвитку освіти України у ХХІ столітті, що визначає стратегією й основні напрями розвитку освіти у першій чверті ХХІ ст. Це – державний документ стратегічного значення, що „визначає загальну філософію освіти, пріоритети і принципи, основні напрями і механізми розвитку на першу чверть поточного століття. …Українська освіта має стати орієнтованою на особистість, демократичною, конкурентоспроможною у світовому освітньому просторі”. Вийшли в світ укази Президента України з проблем розвитку освіти; парламентом України прийнято ряд законів про освіту. Україна як повноправний суб’єкт європейського освітнього простору підписала Болонську декларацію. Всі ці заходи орієнтовані на модернізацію української освіти. І, безперечно, – на майбутнє держави, яке уособлює молодь.

Загальна характеристика політики держави щодо молоді також окреслена в Декларації „Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні”, прийнятій у грудні 1992 р., в якій зазначається: „Державна молодіжна політика – це системна діяльність держави у відносинах з особистістю, молоддю, молодіжним рухом, що здійснюється в законодавчій, виконавчій, судовій сферах і ставить за мету створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов та гарантій для життєвого самовизначення, інтелектуального, морального, фізичного розвитку молоді, реалізації її творчого потенціалу як у власних інтересах, так і в інтересах України”. Основа сучасного національного молодіжного законодавства ґрунтується на відповідних законах України. Робота з молоддю має узгоджуватись із застосуванням певних філософсько-освітніх технологій та модернізацією сучасної освіти, оскільки філософія, спрямована на освіту, зачіпає всі сфери й аспекти громадянського буття і стає реально діючою теорією, що активно впливає на практику.

У річищі сучасних освітянських проблем актуальним постає питання: наскільки соціальне середовище забезпечує умови функціонування й розвитку освіти, особливо в період докорінних суспільних змін. З огляду на це, ми зосередили головну увагу на особливості підвищення освітнього рівня молоді за межами навчальних закладів, а саме – у молодіжних громадських організаціях професійного спрямування. Виникла потреба виокремити аналіз професійно-орієнтованих технологій, що застосовуються в діяльності громадських організацій, як практичну складову філософії освіти.

Ступінь наукової розробки проблеми. Природнім у світлі нашого дослідження є питання про вдосконалення тієї важливої частини освітньої системи, якою є робота молоді в професійних громадських організаціях України, модернізації цієї роботи через урахування досвіду як вітчизняного, так і зарубіжного. Основні принципові підходи дослідження випливають із сучасної філософії освіти, в якій обґрунтовується гуманістичний, особистісно й соціально орієнтований підходи до процесу формування, становлення майбутнього спеціаліста засобами навчально-виховної роботи в позанавчальний час із метою як задоволення нагальних потреб держави в підготовці високоякісних фахівців у різних галузях, так і самореалізації кожної особистості.

Філософсько-методологічні засади проблем, котрі розглядаються в реферованому дослідженні, перебувають у центрі уваги науковців і педагогів В.Андрущенка, Л.Горбунової, Л.Губерського, І.Добронравової, І.Зязюна, В.Кременя, М.Култаєвої, В.Лутая, М.Михальченка, І.Надольного, І.Предборської, І.Радіонової, Ю.Терещенка та ін. Більшість дослідників проблем сучасної філософії освіти, в тому числі українські, виходять з того загального принципу, що головна мета освітянської діяльності має спиратися на принцип формування всебічно розвиненої людини, яка б гармонійно поєднувала свої інтереси і високий професіоналізм із загальними цінностями та інтересами. Вагомий внесок у розвиток філософії освіти зроблено вченими Інституту вищої освіти АПН. Як зазначають сучасні українські філософи В.П. Андрущенко і В.С. Лутай, взаємодія між філософією і освітою завжди відігравала найсуттєвішу роль у розвитку людства, що і привело до появи такої проміжної між ними ланки, як філософія освіти. Важливо зазначити, що філософія освіти не обмежується аналізом лише проблем офіційно визнаних педагогічних настанов, оскільки освітня діяльність вбирає у себе і низку інших засобів формування людини: сім’я, інші малі групи, ЗМІ тощо. Значну роль відіграють нова методологія й технології у підготовці спеціалістів, здатних дієво впливати на процеси державотворення і творчо знаходити своє унікальне місце в суспільстві.

Різні аспекти становлення громадянського суспільства посідають вагоме місце в сучасній соціально-філософській традиції, зокрема є предметом уваги О.Грущенка, О.Горпинич, В.Ільїна, С.Кириченко, Ю.Криворучка, А.Мацюка, В.Полохала, Ю.Тодика, М.Томенка, В.Ткаченка, І.Хмелька, В.Шинкарука та ін. Дехто з них спостерігає і за розвитком так званого „третього сектору” в нашій державі, тобто недержавного і некомерційного.

Аналіз наукових праць засвідчує, що на сьогодні накопичено значний теоретичний матеріал, який дозволяє розробляти й упроваджувати різні технології розвитку творчого потенціалу майбутніх фахівців (проблеми проведення досліджень, особливості організації науково-дослідної роботи студентів, місце й роль наукових досліджень студентів у системі вищої освіти. Однак специфіка професійно-орієнтованих технологій цих організацій (окрім педагогічних і соціально-педагогічних) предмету систематичного анализу ще не набула.

Всебічне теоретичне розроблення ролі сучасних професійних громадських організацій у формуванні майбутніх спеціалістів набуває особливої актуальності, оскільки саме рівень підготовки фахівця з вищою освітою, розвиненість його творчого потенціалу, що реалізуються в майбутній діяльності, створюють умови для творчої діяльності в усіх сферах життєдіяльності суспільства. Тому розробку професійно-орієнтованих технологій треба розглядати як практичну складову філософії освіти.

Зв’язок теми дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в Інституті вищої освіти АПН України у межах державних тем відділу теорії та методології гуманітарної освіти „Проблеми гуманітарної освіти у вищих навчальних закладах освіти України: зміст, структура, місце у навчальному процесі гуманітарних, технічних та природничих факультетів” (номер держреєстрації 0103U000362) та відділу соціальних проблем вищої освіти й виховання студентської молоді „Модернізація системи вищої освіти: соціальна цінність і вартість для України” (номер держреєстрації 0103U000959).

Тему затверджено на засіданні вченої ради Інституту вищої освіти АПН України (протокол № від 23 лютого 2004 р.) й уточнено 5 травня 2005 р. (протокол № від 5 травня 2005 р.).

Мета дослідження: проаналізувати діяльність професійно орієнтованих молодіжних громадських організацій за умов становлення громадянського суспільства в Україні, як особливу форму практичної реалізації сучасної філософії освіти.

Відповідно до цієї мети ставились такі завдання:

-

  • визначити роль і місце професійно орієнтованих громадських організацій (ПОГО) у становленні особистості в сучасній Україні;

-

  • проаналізувати пріоритети державної молодіжної політики у формуванні професійних якостей майбутніх спеціалістів і визначити можливості та перспективи використання позанавчальних форм роботи зі студентами як важливих чинників підготовки майбутніх спеціалістів із фаху;

-

  • розглянути роль професійно орієнтованих громадських організацій у виробленні особливих технологій, спрямованих на формування професійних якостей та розвиток організаторських здібностей студентів як практичних професійно-орієнтованих технологій сучасної філософії освіти;

-

  • визначити можливості професійно орієнтованих громадських організацій в розвиткові форм студентського самоврядування.

Об’єкт дослідження: діяльність сучасних громадських молодіжних організацій України.

Предмет дослідження: процеси формування майбутніх фахівців засобами професійно-орієнтованих технологій, що застосовуються у роботі громадських молодіжних організацій професійного спрямування як важливий аспект практичної реалізації сучасної філософії освіти.

Теоретико-методологічні засади дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використано принципи науковості, історизму, цілісності, соціальної зумовленості, культуровідповідності, єдності національного і загальнолюдського, освіти і самоосвіти, виховання й самовиховання, системний підхід. В роботі використовувалися статистичний аналіз узагальнення результатів, а також результати, опитування, анкетування студентів та викладачів.

Теоретичну основу дослідження становлять положення, що ґрунтуються на працях з: філософії сучасної освіти (В.Андрущенко, С.Гончаренко, І.Зязюн, В.Кремень, В.Лутай, М.Михальченко, О.Савченко, З.Самчук та ін.); теорії діяльності й розвитку особистості (Ш.Амонашвілі, Ю.Бабанський, Г.Балл, І.Бех, О.Леонтьєв, Т.Яценко та ін.); психолого-педагогічних основ професійного розвитку особистості (О.Глузман, М.Євтух, С.Максименко, Н.Ничкало, С.Сисоєва та ін.); актуальних питань становлення громадянського суспільства в Україні (О. Грущенко, Ю.Тодика, С.Кириченко, Ю.Криворучко, В.Ткаченко та ін.); соціально-педагогічних засад соціалізації молоді (М. Головатий, А.Капська, О.Корнієвський, М.Лукашевич та ін.); історії розвитку педагогічної освіти в Україні (А.Алексюк, Н.Дем’яненко, К.Корсак, В.Майборода, О.Мороз, З.Хижняк та ін.); удосконалення національно-патріотичного виховання (З.Донець, П.Кононенко, Г. Онкович, А.Погрібний, Ю.Руденко, П.Щербань та ін.), а також на сучасних педагогічних концепціях.

Наше дослідження видається нам комплексним, міждисциплінарним, оскільки громадські організації професійного спрямування охоплюють широко коло зацікавлень. Досі їхню роботу розглядали політологи, філософи, соціологи, соціальні працівники. На відміну від шановних дослідників, ми вперше звертаємо увагу на діяльність професійно орієнтованих громадських організацій як форму самореалізації студентської молоді в познанавчальний час, виділяємо професійно-орієнтовані технології філософсько-освітньої практики. Зазначимо, що йдеться не про розваги й дозвілля, а про залучення молодих людей до діяльності, в якій вони набуватимуть досвіду професійної роботи з обраного фаху, сприятимуть прискоренню власної соціалізації як фахівця певної галузі, почуватимуть себе самодостатніми особистостями, знання і здібності яких сприятимуть успішній самореалізації у недалекому майбутньому. Так, створення і діяльність волонтерських загонів – як професійна діяльність майбутніх спеціалістів із соціальної роботи, юридичних клінік – як форма самореалізації майбутніх правників, навчальні видання – як підготовка до самостійної журналістської та редакторської роботи тощо. Також розваги і дозвілля молоді в нашому дослідженні розглядаються не стільки як форми проведення вільного часу, скільки як діяльність, де можуть бути реалізовані професійні функції майбутніх менеджерів культури, акторів, організаторів дозвілля, культурологів тощо.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що на основі систематичного дослідження діяльності професійно орієнтованих молодіжних громадських організацій обґрунтовано їх роль як важливого фактора підвищення фахової компетентності майбутніх спеціалістів і засобу формування активності членів громадянського суспільства. Це положення розкрито у таких еле-мен-тах новизни:

-

  • вперше у вітчизняній науковій думці поставлено й систематично досліджено проблему формування професійних якостей майбутніх спеціалістів засобами позааудиторної діяльності в професійно орієнтованих громадських організаціях;

-

  • показано, що професійно орієнтовані громадські організації є одним із механізмів формування майбутньої української еліти;

-

  • розкрито вплив позанавчальної роботи з урахуванням майбутнього фаху на формування майбутніх спеціалістів;

-

  • обґрунтовано критерії ефективності позанавчальних соціально-педагогічних технологій, які синтезують у собі явища педагогічного, етнопсихологічного, історичного, політичного, духовного, соціокультурного, мистецького життя, сприяють оптимізації становлення майбутніх спеціалістів;

-

  • обґрунтовано взаємозалежність формування професійних і громадянських якостей майбутнього фахівця за умов залучення студентської молоді до активної участі в громадсько-політичному житті суспільства через участь у роботі професійно орієнтованих громадських організацій;

-

  • дістала подальшого розвитку ідея розроблення педагогічних і соціально-педагогічних технологій, презентованих як професійно-орієнтовані технології сучасної філософії освіти;

-

  • запропоновано класифікацію професійно-орієнтованих технологій;

-

  • доведено, що професійно-орієнтовані технології залучення молоді до діяльності у професійно орієнтованих громадських організаціях можна розглядати як сучасні технології практичної складової філософії освіти;

-

  • виявлено професійно-орієнтаційну функцію громадських організацій;

-

  • досліджено філософсько-освітні пріоритети державної молодіжної політики сучасної України та їхній зв'язок із ПОГО;

-

  • визначено орієнтири методологічних основ професійно-орієнтованих освітніх технологій.

Ми вважаємо, що на часі вести мову принаймні про два аспекти професійно-орієнтованих технологій у підготовці спеціалістів: 1) це може бути засіб застосування науково-теоретичних висновків до розв'язання практичних задач з фаху; 2) це – сукупність прийомів, методів та впливів, що застосовуються для досягнення мети професійного розвитку поза межами навчального закладу.

Професійно-орієнтовані освітні технології, скеровані на підвищення кваліфікації майбутнього фахівця, набули поширення в роботі сучасних громадських організацій професійного спрямування і сприяють його фаховому і громадянському становленню. Як практична складова філософії освіти вони розглядаються нами на основі аналізу позанавчальної діяльності студентів у професійно орієнтованих громадських організаціях різного спрямування. Оскільки йдеться про розроблення методів і методик результативного та раціонального цілеспрямованого професійно орієнтованого впливу, застосування традиційних і новітніх технологій є способом оптимізації філософсько-освітнього результату.

Теоретичне й практичне значення дослідження полягає у тому, що матеріали й висновки дисертаційного дослідження є внеском у практичну філософію освіти; їх покладено в основу конкретної реалізації у професійно орієнтованій позанавчальній роботі зі студентською молоддю ВНЗ.

Вірогідність отриманих результатів дослідження забезпечується теоретичною обґрунтованістю його вихідних положень, послідовною реалізацією системного підходу, використанням сучасних філософсько-освітніх технологій, обробкою одержаних даних за допомогою математичної статистики, практичною реалізацією основних положень дисертації у процесі підготовки майбутніх спеціалістів та позитивними наслідками їх упровадження.

Результати дослідження впроваджено в діяльність управління у справах сім’ї та молоді Миколаївської облдержадміністрації, а також у навчально-виховний процес навчальних закладів Миколаївської області. Матеріали дослідження можуть бути використані у процесі викладання таких дисциплін і курсів, як „Соціальна філософія”, „Громадянське суспільство”, „Громадські організації”, „Соціальна робота”, „Зв’язки з громадськістю”, „Громадські об’єднання України”, „Соціальні моделі психокорекційної роботи”.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення і висновки дисертації обговорювалися на засіданнях відділу теорії та методології гуманітарної освіти і відділу соціальних проблем вищої освіти та виховання студентської молоді Інституту вищої освіти АПН України, на засіданнях кафедри гуманітарних дисциплін Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини (ММІРоЛ) „Україна”.

Принципові ідеї, теоретичні положення було викладено: на ХІІІ-ій та ХІV_ій міжнародних науково-практичних конференціях „Мова і культура” (Київ, НАН України – КНУ імені Тараса Шевченка, 2004, 2005); „Інноваційні технології у вищій юридичній освіті” (Київ, НаУКМА, 2005), „Актуальні проблеми особистісно-орієнтованого навчально-виховного процесу в системі безперервної освіти” (Кременець, КОГПІ імені Тараса Шевченка, 2004); „Актуальні проблеми безперервності та наступності в системі ступеневої освіти” (Миколаїв, ММІРоЛ „Україна”, 2004); Четвертій та П’ятій міжнародних міждисциплінарних науково-практичних конференціях „Сучасні проблеми науки та освіти” (ХНУ ім. В.Г.Каразіна, 2003–2004); на всеукраїнських науково-методичних конференціях „Національна ідея – основа сучасного державотворення та реформування освіти в Україні” (Полтава, 2005); „Безперервна освіта: реалії та перспективи” (Івано-Франківськ, 2005); „Методологія соціального пізнання: здобутки і проблеми” (Запоріжжя, ОІППО, 2005); „Проблеми університетської освіти в малих містах України” (Умань, 2003); “Актуальні проблеми гуманітарної освіти” (Київ–Буча, 2005).

Публікації. За матеріалами дослідження автором опубліковано 16 статей, у тому числі 6 – у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура роботи зумовлена метою та завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи – 199 сторінок. Бібліографія містить 299 джерел. У роботі наявні рисунки та таблиці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, зв’язок із теоретичними дослідженнями, зокрема з розробками Інституту вищої освіти АПН України. Визначено об’єкт, предмет, мету, методологічні принципи аналізу, мету і завдання; наукову новизну одержаних результатів, їхню теоретичну й практичну значущість, відомості про апробацію. Вказано на джерела й матеріал дослідження, обумовлено методологічні принципи, структуру роботи. Йдеться також про те, що питання про виділення філософії освіти як наукового напрямку на стикові філософії і педагогіки в Україні актуалізувалося в роки набуття незалежності й кардинальних змін ідеологічних, політичних і освітніх орієнтирів. Виникла потреба у філософсько-соціологічному аналізі фундаментальних підмурків і парадигм педагогічної науки, її зв’язків із суспільною практикою. Саме тоді й розпочалися широкі дискусії про предмет філософії освіти, про парадигми цього напрямку науки, його співвідношення з традиційно-філософськими та педагогічними проблемами.

У розділі І “Соціально-педагогічні пріоритети державної молодіжної політики сучасної України як проблема філософії освіти” йдеться про основні тенденції становлення громадянського суспільства і змін становища молоді в умовах трансформації українського суспільства та освіти.

Громадянське суспільство – складне багатогранне явище, яке досліджується під різними кутами зору різними суспільними науками, тому й термін „громадянське суспільство” нині прижився в понятійному апараті державознавства, філософії, політології та інших наук про суспільство. Політична характеристика громадянського суспільства на сучасному етапі найбільш чітко корегується з процесом становлення правової держави, в основу якого покладено ідею забезпечення прав людини і громадянина. Проблема становлення громадянського суспільства на пострадянському просторі – одна з найбільш актуальних, і в літературі їй приділяється істотна увага. В українському політичному лексиконі це поняття тісно пов'язане з діяльністю недержавних організацій (НДО), так званого „третього сектору” – умовного терміна для неурядових неприбуткових суспільно-громадських асоціацій та об’єднань громадян. Отже, суть громадянського суспільства за всього багатства його можливих понять і визначень полягає в тому, що це є спільнота, об’єднуючою основою якої стає свобода виявлення творчого потенціалу громадянина в єдиному для всіх правовому полі.

В Україні, в умовах становлення громадянського суспільства, дуже важливим є розвиток громадських організацій, особливо молодіжних, як важливого інституту громадянського суспільства, оскільки молодь з її ще нереалізованим духовно-творчим потенціалом є і завжди буде найперспективнішою, найенергійнішою частиною суспільства.

У розділі ІІ „Місце професійних громадських організацій у змінах становища молоді в сучасній Україні” в полі зору професійні очікування молоді на майбутнє за результатами опитування студентів Миколаївщини. Розглядаються різні аспекти реалізації молодіжного потенціалу як фактор державної політики, подається філософсько-освітній погляд на професійно орієнтовані громадські організації.

Рис.1. Показники занепокоєння студентської молоді щодо свого майбутнього:

1 – питання працевлаштування; 2 – перспектива створення сім’ї; 3 – проблема житла; 4 – відносини з родиною, батьками; 5 – взаємини з друзями; 6-матеріальне забезпечення; 7 – немає перспективи працювати за фахом; 8 – жорстоке ставлення людей одне до одного; 9 – ніщо не викликає занепокоєння; 10 – усі перелічені фактори; 11 – важко відповісти.

У реферованому дослідженні дається аналіз взаємовідносин держави і молодіжних організацій, котрий засвідчує, що сучасне українське законодавство закріплює тіснішу взаємодію державних органів з молодіжними організаціями, ніж з іншими громадськими організаціями. У розділі йдеться також про тенденції змін становища молоді в умовах трансформації українського суспільства, про орієнтацію та громадянську позицію молоді в умовах формування громадянського суспільства в Україні, про молодь Миколаївщини в сучасних економічних відносинах. Сучасний стан і тенденції розвитку громадських молодіжних і дитячих об’єднань сприяють самореалізації студентської молоді, розвитку професійних якостей майбутніх спеціалістів. Автор звертається до досвіду співпраці державних органів з третім сектором як невід'ємної складової громадянського суспільства та його роль в реалізації творчих потенцій студентської молоді. Політичні погляди та уподобання молоді в контексті розвитку політичної системи незалежної України проілюстровано автором на новому фактологічному матеріалі. Співпрацю органів державної влади і молодіжних громадських організацій розглянуто автором у контексті державотворчого, державобудівничого процесу.

Відомо, що у становленні особистості формувальну роль відіграють не лише суб’єктивні, а й об’єктивні чинники: як-от рівень суспільного розвитку, ціннісні пріоритети соціуму, ступінь соціальної захищеності населення, психолого-педагогічна робота з молоддю з підвищення її моральності та духовності.

У реферованому дослідженні розглядається роль громадських молодіжних організацій у самореалізації сучасної молоді, а також можливості підвищення фахової підготовки спеціалістів через участь студентства у роботі в професійно орієнтованих громадських організаціях, що сприяло б соціалізації молоді через набуття професійних умінь та навичок у реальних ситуаціях працевлаштування.

Одним із головних напрямів роботи – спочатку комітету, а потім управління у справах сім’ї та молоді Миколаївської області – є цілеспрямована та послідовна діяльність щодо створення організаційно-управлінської структури молодіжної галузі, молодіжної інфраструктури. Значними зусиллями і щоденними турботами управлінням у справах сім’ї та молоді Миколаївської облдержадміністрації на основі прийнятих державних документів приймаються й упроваджуються в життя ряд розпоряджень обласної державної адміністрації щодо проведення державної молодіжної політики, що відповідає потребам розгляду сучасної системи освіти з соціально-філософського погляду. В результаті на Миколаївщині сформовано певну систему державних органів у справах сім’ї та молоді на рівні міст і районів: це 5 міських та 23 районних (включаючи 4 райони м. Миколаєва) відділів у справах сім’ї та молоді, 24 міських та районних центрів соціальних служб для молоді. Тут провадиться значна психолого-педагогічна робота з формування професійно-громадянських якостей студентства засобами позанавчальної роботи.

У розділі аналізуються також найбільш розроблені професійно-орієнтовані технології освітньої роботи – педагогічні та соціально-педагогічні – як практична складова філософії освіти.

Розділ ІІІ – „Філософсько-педагогічні основи творчого розвитку студентської молоді у професійних громадських організаціях” – присвячено розглядові професійно-орієнтованих освітніх технологій у діяльності громадських організацій. Зокрема, висвітлюється позанавчальна діяльність студентів у системі “державні органи–ВНЗ–громадські організації” як практична складова філософії освіти. У становленні особистості важливу роль відіграють не лише суб’єктивні, а й об’єктивні чинники: як-от рівень суспільного розвитку, ціннісні пріоритети соціуму, ступінь соціальної захищеності населення, психолого-педагогічна робота з молоддю з підвищення її моральності та духовності.

В роботі досліджено різні аспекти професійно-орієнтованих освітніх технологій державної молодіжної політики в діяльності професійно орієнтованих громадських організацій, підпорядковані проблемі формування лідерських якостей та розвиткові організаторських здібностей майбутніх спеціалістів. До професійно-орієнтованих освітніх технологій віднесено: в громадських організаціях політичного спрямування – організаційно-політичні; політико-орієнтаційні; духовної орієнтації; наукового спрямування – студентські наукові й технічні товариства; науково-організаційні; науково-експериментальні; науково-дослідницькі; науково-технічні; інноваційні; професійного спрямування – організаційно-менеджерські; просвітницькі; допрофесійної роботи; студентські загони за обраним фахом; культурологічного спрямування – організаційно-менеджерські; організаційно-виконавські; організаційно-виставкові; мистецько-творчі; розважальні; культурно-просвітницькі; конкурсні; соціального спрямування – соціально-організаційні; соціально-педагогічні; соціально-психологічні; соціально-орієнтовані; реабілітаційні; педагогічні; волонтерські; благодійницькі; спортивно-оздоровчого спрямування – оганізаційно-спортивні; спортивно-змагальні, оздоровчі тощо. Цей перелік професійно-орієнтованих технологій не вичерпано. Методичне забезпечення і подальша розробка їх – завдання методистів.

Нова філософія освіти по-новому ставить питання і про виховання лідерів, які показують приклади кращого пристосування до середовища, виживання в нових ситуаціях. У реферованому дослідженні на фактичному матеріалі йдеться про формування лідерських якостей та організаторських здібностей майбутніх спеціалістів у професійно орієнтованих громадських організаціях. Говорити про формування лідерських якостей – значить говорити про творення еліти. В Україні, як і в усьому світі, механізми її формування поділяють на відкриті й закриті. Останнім часом говорять і про мутаційну еліту як результат специфічних мутацій нації, держав, соціальних груп і партій, що укладається в більш широке поняття „соціальна трансформація” (М.Михальченко). Використання функції нормального еволюційного розвитку суспільства у правильному напрямку (тобто механізмів виявлення лідерів у різних сферах громадського життя) дозволяє виробити якісь загальнозначущі критерії відмінностей еліти від псевдоеліти. Перші успіхи майбутньої нової еліти ми показуємо через долі молодих лідерів професійно орієнтованих громадських організацій Миколаївської області.

Соціальна трансформація робить все актуальнішою потребу формуван-ня нових суб’єктів суспільного розвитку, в тому числі спеціалістів з вищою освітою, якості яких відрізнялись би від характеристик фахівців часів командної економіки. Головну роль у цьому процесі відіграють сучасні середня і вища школа, а також приватні освітянські заклади. Саме з цим пов’язані зміни у пріоритетах функціонування вищої освіти як соціального інституту, зокрема людиноцентристська спрямованість її діяльності.

Формування особистості, її самореалізація, розвиток творчого потенціалу виступають найважливішим завданням сучасних вищих закладів освіти. Не можна не зауважити, що рівень активності деяких молодіжних громадських організацій, об’єднань, різноманітних фондів, ініціативних груп, інноваційних проектів є ще недостатнім.

У співпраці органів державної влади і молодіжних організацій окреслилися і добре себе зарекомендували форми роботи, які надають можливість більшості використовувати організаційний потенціал молодіжних організацій. Це, зокрема:

-

  • сприяння щодо створення різних координаційних структур із метою узгодження молодіжного руху, концентрації зусиль на необхідних напрямках роботи;

-

  • методична підтримка молодіжних організацій;

-

  • сприяння навчанню лідерів і активістів молодіжного руху;

-

  • зустрічі керівників області з представниками молодіжних організацій;

-

  • включення представників молодіжних організацій до складу дорадчих органів при органах державної влади на місцях;

-

  • виступи молодіжних лідерів, активістів у засобах масової інформації;

-

  • участь керівників областей, районів, міст у заходах, що проводяться молодіжними організаціями, тощо.

Саме від здатності молоді бути активною, дієздатною та творчою силою залежать перспективи державорозбудовчого процесу в Україні. Позанавчальна громадська діяльність студентів розглядається як актуалізатор професійних навичок та умінь майбутніх спеціалістів. Цьому значною мірою сприяють професійно орієнтовані молодіжні громадські організації (ПОМГО). У реферованому дослідженні проведено методологічний аналіз педагогічних та соціально-психологічних технологій державної молодіжної політики у формуванні професійно-громадянських якостей студентства, аналізується система програм Управління у справах сім’ї та молоді облдержадміністрації як форма координації професійно-навчальної діяльності студентів ВНЗ засобами позанавчальної роботи (на прикладі Миколаївської області).

У розділі йдеться також про провідні тенденції благодійництва в Україні у контексті освіти та культури, розкриваються форми позанавчальної професійно орієнтованої роботи за участю студентів. Автор доводить, що самореалізація студентської молоді в організованих структурах молодіжного руху є фактором професійного формування в межах реалізації державної молодіжної політики.

Досвід підтверджує перспективність форм позанавчальної роботи зі студентством через залучення молодих людей до діяльності, в якій вони набуватимуть досвіду професійної роботи за обраним фахом. Це прискорюватиме їх становлення як фахівців певної галузі, дасть можливість почуватися самодостатніми особистостями, знання і здібності яких сприяють успішній самореалізації в недалекому майбутньому. В дослідженні вперше теоретично розроблено та експериментально перевірено ефективність навчально-виховної роботи зі студентами з урахуванням майбутнього фаху засобами позанавчальної роботи в професійно орієнтованих громадських організаціях як форми студентського самоврядування; вперше позанавчальні соціально-педагогічні технології розглянуто як явище нової філософії освіти; на основі систематизації та через узагальнення великого фактичного матеріалу розкрито внесок органів державної влади у становлення майбутніх спеціалістів під час навчання у ВНЗ.

На основі здійсненого дослідження зроблено такі узагальнюючі

ВИСНОВКИ

Демократичне суспільство, метою якого є виховання національно свідомих, розумово компетентних, всебічно розвинених людей з високою моральною культурою, має приділяти належну увагу соціалізації випускників ВНЗ, сприянню самореалізації студентської молоді на професійній ниві. Використання методів вправ; імітаційних ігор; рефлексивного аналізу своїх почуттів, переживань, думок; методу розповіді студентів дає можливість на всіх етапах дослідження відстежувати їхні справжні ставлення, почуття, а також сприяє знаходженню і відпрацюванню студентами оптимальних форм усвідомлення свого „Я” та взаємодії з довкіллям у процесі рефлексії і практичних дій.

У нашій державі прийнято Національну доктрину розвитку освіти в Україні, кілька законів, указів і розпоряджень Президента, постанов Верховної Ради, які визначають державну молодіжну політику і потребують нових підходів. На Миколаївщині розроблено низку програм, спрямованих на її реалізацію. Особливу увагу приділено тим з них, що сприяють формуванню професійно-громадянських якостей студентства, а утілення їх у життя відбувається за активної участі студентства.

Наявність у суспільстві багатоваріантної сукупності різних за своїм спрямуванням молодіжних об’єднань переконливо свідчить про рівень його демократичного, толерантного ставлення до прояву соціальної самотворчості молоді, яка має реалізовуватись у межах правового, конституційного простору. Водночас за допомогою мережі молодіжних громадських організацій та їхніх структур держава має змогу сприяти самореалізації молоді, виходити на молодіжні проблеми та реалізовувати державну молодіжну політику через збільшення кількості управлінських структур. Вважаємо перспективною увагу до форм позанавчальної роботи зі студентством через залучення молодих людей до діяльності, в якій вони набуватимуть досвіду професійної роботи за обраним фахом. Це прискорюватиме їхню соціалізацію як фахівців певної галузі, дасть можливість почувати себе самодостатніми особистостями, знання і здібності яких сприяють успішній самореалізації в недалекому майбутньому. Тож комплекс заходів, запропонований у програмах і представлений у нашому дослідженні, можна розглядати як спеціальні професійно-орієнтовані освітні технології реалізації державної молодіжної політики в руслі нової філософії освіти. Зауважимо, що до виконання їх було залучено студентську молодь. Робота з цим контингентом враховувала три чинники:

1)

  1. низка заходів, затверджених облдержадміністрацією, була безпосередньо зорієнтована саме на студентську молодь;

2)

  1. в усіх молодіжних заходах і заходах для молоді були задіяні студенти;

3)

  1. у процесі залучення студентів до діяльності в позанавчальний час надавалась перевага їхньому майбутнього фахові.

У дослідженні доведено ефективність професійно-орієнтованої поза-нав-чальної роботи, здійсненої суб’єктами, що організують виховний процес: навчальними установами, державними адміністративними органами і громадськими організаціями; а також з’ясовано зміст, форму й методи формування професійної компетентності майбутнього спеціаліста засобами позанавчальної роботи у професійно орієнтованих громадських організаціях.

Дисертація є першим комплексним дослідженням філософсько-освіт-нього та суспільно-політичного феномену молодіжної політики укра-їн-ської держави на прикладі конкретного регіону – Миколаївської області. Аналіз діяльності професійно орієнтованих молодіжних громадських організацій та результатів, що були досягнуті їхнім активом (керівниками, їхніми заступниками, найбільш дієвими членами організацій) засвідчив, що:

· за останні роки суттєво підвищилась соціальна активність молоді за напрямками розвитку її професійних навичок та здібностей за умови, що позанавчальна діяльність молодих людей безпосередньо базується на: співпраці з органами державної влади, вищими навчальними закладами та іншими установами (підприємствами і організаціями) за профілем роботи кожної конкретної молодіжної громадської організації;

· сучасний стан і тенденції розвитку громадських молодіжних і дитячих об’єднань сприяють самореалізації студентської молоді;

· студенти, що беруть активну участь у роботі професійно і соціально орієнтованих громадських організацій, отримують широкі можливості для розвитку своїх професійних навичок, лідерських якостей та організаційних здібностей. Це створює сприятливі умови для подальшого працевлаштування їх за фахом;

· лідери організацій у короткий термін після закінчення навчального закладу досягають професійного успіху;

· доцільним є подальший розвиток цілеспрямованої, методичної співпраці навчальних закладів та органів державної влади з молодіжними громадськими організаціями для реалізації завдань, пов’язаних із професійним становленням молоді, формуванням її соціальної і громадянської свідомості, працевлаштуванням, а також розвитку умов самореалізації студентів і випускників навчальних закладів;

· самореалізація студентської молоді в професійно і соціально орієнто-ваних організованих структурах молодіжного руху є фактором прискорен-ня професійного становлення майбутнього спеціаліста в межах реалізації державної молодіжної політики і формою студентського самовряду-вання;

· професійно орієнтовані технології державної молодіжної політики регіонального рівня успішно реалізуються в професійно орієнтованих громадських організаціях, котрі виступають перспективними засобами формування професійно-громадянських якостей студентства в позанавчальний час. Цьому сприяють зміст, форми та методи формування професійної компетентності майбутнього спеціаліста засобами позанавчальної роботи з урахуванням конкретних умов і потреб регіону.

Діяльність професійно орієнтованих громадських організацій, що сприяє становленню майбутнього спеціаліста, можна розглядати як новий напрямок студентського самоврядування, що обумовлено концептуальними засадами філософії освіти. Співпрацю органів державної влади і молодіжних громадських організацій слід відносити до тих чинників, які найбільше впливають на формування особистості фахівця в аспекті здійснення державної молодіжної політики в галузі освіти, оскільки саме участь молодих громадян у діяльності своїх організацій підвищує їхню суспільну і громадянську активність, прискорює соціальне становлення і професійний розвиток.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

Димитров М.Ф. Самореалізація студентської молоді // Вища освіта України, 2004. – № 4. – С. 101-108.

Димитров М.Ф. Співпраця органів державної влади і молодіжних громадських організацій // Вища освіта України, 2004. – № 4 (14). Додаток. – С. 56-58.

Димитров М.Ф. Сучасні проблеми благодійницької діяльності в галузі освіти // Вища освіта України, 2003. – № 4. – С. 88-90.

Димитров М.Ф. Благодійницька діяльність „третього сектору” на підтримку молоді // Вища освіта України, 2005. – № 3. – Додаток: Актуальні проблеми неперервної освіти. – С.207-211.

Димитров М.Ф., Онкович Г.В. Професійно орієнтовані громадські організації: формування фахових якостей майбутніх спеціалістів // Вища освіта України, 2005. – № 2. – С. 106-111.

Димитров М.Ф., Матвієнко Л.П., Онкович Г.В. Професійно орієнтовані громадські організації – нова форма студентського самоврядування // Вища освіта України, 2005. – № 3. – Додаток: Актуальні проблеми неперервної освіти: Збірник наукових праць. – С. 87-94.

Димитров М.Ф.Формування національної самосвідомості молоді засобами патріотичного виховання // Вінницький державний педагогічний університет: Наукові записки. Серія педагогіка і психологія. – № 11. – Вінниця, 2004. – С. 10-12.

Димитров М.Ф. Молодь потребує уваги (про деякі форми позанавчальної роботи з молоддю Миколаївщини) // Актуальні проблеми гуманітарної освіти/ за ред. А.М.Ломаковича і Г.В.Онкович. – Київ-Кременець: КОГПІ імені Тараса Шевченко, 2004. – С. 149-152.

Димитров М.Ф., Матвієнко Л.П., Онкович Г.В. Професійно орієнтовані громадські організації – нова форма студентського самоврядування // Україна – суб’єкт європейського освітнього простору: Матеріали Міжнародної наук.-практ. конф., Київ, 24-25 травня 2005 р. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005.– С. 158-162.

Димитров М.Ф., Онкович Г.В. Професійно орієнтовані громадські організації у формуванні фахових якостей майбутніх спеціалістів // Методологія соціального пізнання: здобутки й проблеми: Мат-ли Всеукр. наук.-теорет. конф. 25 травня 2005 р. –К., Запоріжжя: Просвіта, 2005.–С.260-262.

Димитров М.Ф. Реалізація державної молодіжної політики в Миколаївської області // Наук.-методол. аспекти розвитку творчого потенціалу науковців: Мат-ли обл. наук.-практ. школи-семін. – Миколаїв: ДФ, 2003. – С.9-12.

Димитров М.Ф. Проблеми підготовки менеджера у контексті формування його комунікативних умінь // Проблеми реалізації духовно-творчого потенціалу молоді: пошуки, перспективи: ІV Всеукр. наук.-практ. конф.: Матеріали. – Миколаїв: МФ ВМУРоЛ “Україна”, 2003. – С. 28-31.

Димитров М.Ф. Сучасні проблеми благодійницької діяльності в галузі освіти та просвіти // Професіоналізм педагога: мат-ли Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 60-річчю Кримського державного гуманітарного інституту. Ялта, 23-25 вересня 2003 р.: К.: Педагогічна преса, 2003. – С. .

Димитров М.Ф. Сучасні проблеми благодійницької діяльності в галузі освіти // Наукові засади розвитку університетської освіти в малих містах України: тези доповідей Першої всеукраїнської науково-практичної конференції. – К.,Умань, 2003. – С. 33-34.

Димитров М.Ф. Благодійництво та спонсорство в Україні: провідні мотиви // Сучасні проблеми науки та освіти: матеріали 4-ої міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції. –Харків, 2003. – С. 286.

Димитров М.Ф. Проблеми формування гуманістичних цінностей у студентської молоді // Сучасні проблеми науки та освіти: 5-а Міжнар. міждисциплінарна наук.-практ.конф. 1-10 травня 2004 р. – м. Алушта / Харків: Укр. асоціація „Жінки в науці та освіті”, ХНУ ім. Н.Н.Каразіна, 2004. – С. 219.

АНОТАЦІЯ

Димитров М.Ф. Роль сучасних професійних громадських організацій України у формуванні спеціалістів (філософсько-освітній аспект). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук зі спеціальності 09.00.10 – філософія освіти. – Інститут вищої освіти Академії педагогічних наук України, Київ. – 2006.

Наявність у суспільстві багатоваріантної сукупності різних за своїм спрямуванням молодіжних об’єднань переконливо свідчить про рівень його демократичного, толерантного ставлення до прояву соціальної самотворчості молоді, яка має реалізовуватись у межах правового, конституційного простору. Водночас за допомогою мережі молодіжних громадських організацій та їхніх структур держава має змогу сприяти самореалізації молоді.

У дослідженні доведено ефективність формування професійної компетентності майбутнього спеціаліста засобами позанавчальної роботи у професійно орієнтованих громадських організаціях (ПОГО).

Співпрацю органів державної влади, вищих навчальних закладів і молодіжних громадських організацій слід


Сторінки: 1 2





Наступні 7 робіт по вашій темі:

ТЕМБРОВА МОДАЛЬНІСТЬ У КОМПОЗИЦІЇ (на прикладах української інструментальної музики останньої чверті ХХ сторіччя) - Автореферат - 24 Стр.
ЗМІНА ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЛЕСОВИХ ПРОСІДАЮЧИХ ГРУНТІВ В ЗОНІ ПРОМИСЛОВОЇ ЗАБУДОВИ (НА ПРИКЛАДІ ЧЕРКАСЬКОГО ВАТ „АЗОТ”) - Автореферат - 23 Стр.
Українська фольклористика другої половини ХІХ століття: методологічний дискурс - Автореферат - 53 Стр.
ЖАБОТИНСЬКИЙ ЕТАП РАННЬОГО ЗАЛІЗНОГО ВІКУ ДНІПРОВСЬКОГО ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ (за матеріалами Жаботинського поселення) - Автореферат - 29 Стр.
МАРКЕТИНГОВА СТРАТЕГІЯ ПІДПРИЄМСТВА НА РИНКУ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ В УМОВАХ СЕЗОННИХ КОЛИВАНЬ ПОПИТУ - Автореферат - 29 Стр.
АДАПТАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ІНСТИТУЦІЙНИХ ЗМІН ГОСПОДАРСЬКОЇ СИСТЕМИ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ - Автореферат - 25 Стр.
Стратегія розвитку логістичної інфраструктури прикордонних територій - Автореферат - 27 Стр.