МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

ДК 332.145: 658.26

удолад Олександр Стефанович

ВПЛИВ ОБМЕЖЕНИХ ЕНЕРГОРЕСУРСІВ НА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ

(на прикладі Харківського регіону)

Спеціальність 08.10.01 – Розміщення продуктивних сил
і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному університеті радіоелектроніки Міністерства освіти і науки України

ауковий керівник: доктор економічних наук,

рофесор Костін Юрій Дмитрович,

арківський аціональний університет

адіоелектроніки, професор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук,

професор Кизим Микола Олександрович,

Науково-дослідний Центр індустріальних проблем

розвитку НАН України (м. Харків), директор;

кандидат економічних наук,

Тридід Сергій Олександрович,

ТОВ “ФК “Здоров’я”, начальник відділу планування

виробництва і організації праці (м. Харків)

Провідна організація: Інститут економіки промисловості НАН України,

відділ економічних проблем,

охорони праці і соціальної політики (м. Донецьк)

Захист відбудеться ”_25_”__січня__2007 р. о _10_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.089.01 в Харківській національній академії міського господарства за адресою: 61002, м. Харків, вул. Революції, 12

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської національної академії міського господарства за адресою: 61002, м. Харків, вул. Революції, 12

Автореферат розісланий „_25_”__грудня___2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

канд. екон. наук, доцент Т.В. Момот

АГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Аналіз структури паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) України показує, що в найближчі п'ятнадцять-двадцять років економіка країни буде енергодефіцитною. Тільки 20% паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) видобувається в Україні, решта 80% імпортуються. Ця важлива обставина обумовлює необхідність раціонального і ефективного використання природних ресурсів. У світовій практиці пріоритетним напрямом енергетичної політики є не збільшення обсягів виробництва енергоресурсів, а раціональне і економне їхнє споживання. Тому, пріоритетом в Україні також має стати розумне енергоспоживання.

Вирішальна роль в реалізації завдання ефективного енергоспоживання відводиться регіонам країни, в яких вже функціонують або знову створюються багатогалузеві комплекси. Щоправда, поки енергоємність вітчизняної продукції і послуг перевищує цей показник високорозвинених країн Заходу в 5-6 разів. Наприклад, за питомою енергоємністю житлово-комунальний комплекс (ЖКК) Харківського регіону займає одне з перших місць. Разом з тим вирішення проблем комунальної енергетики шляхом підвищення енергоефективності (через впровадження енергозберігаючих технологій), надійності й стійкого енергозабезпечення населення підвищує енергетичну безпеку регіону і багато в чому знижує соціальну напруженість.

У зв'язку з цим першорядним завданням регіональної економічної політики стає формування ефективної стратегії галузевих взаємозв'язків з розвитком енергетичного комплексу, що справляє істотний вплив на якість життя населення (ЯЖН). Успішне вирішення цього завдання залежить від теоретичного обґрунтування і розробки методичних підходів у цій області.

Ступінь наукової розробленості проблеми. Підвищення ЯЖН завжди знаходиться в центрі уваги влади і економічної науки. Істотний внесок в теорію розвитку регіональної економіки і моделювання економічних процесів відображений у роботах закордонних і вітчизняних авторів В. Леонтьєва,
Ф. Перру, Дм. Коммонса, В. Гейца, Т. Заяць, А. Голикова, В. Лушкіна,
Н. Лук’янченко, І. Крючкової, Н. Конопкової, В. Вербицького, В. Пономаренко, М. Кизіма, П. Бубенко, Е. Либанової, О. Новикової, Л. Шутенка, О. Тищенка,
Л. Щербини, М. Чумаченка, С. Юдицького та ін.

Впливу тарифної політики енергетичного комплексу на ЯЖН присвячені роботи А. Макарова, В. Малахова, Д. Шапота, А. Нейрогова, Ю. Синця,
М. Узякова, Ю. Кононова, Б. Гальперової, А. Куклина та ін.

Проблеми енергоефективності й енергозбереження розглядаються в роботах Л. Антоненко, А. Ачкасова, В. Жовтянського, А. Праховника,
В. Торкачука, А. Шидловського, М. Кулика та ін. Вивчення закономірностей енергоспоживання, енергоємності продукції (послуг), що впливає на ЯЖН, здійснюється зусиллями В. Барьяхтера, З. Денисюка, М. Ковалко, В. Кухара,
В. Ліра, Р. Пальшина, Ю. Шульги та ін.

Разом з тим осмислення проблеми впливу енергетичного чинника регіону на ЯЖН в економічній науці й практиці не означає вирішення широкого спектру завдань соціально-економічної спрямованості, головними з яких є розробки, що забезпечують належне ЯЖН.

Зв'язок робіт з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках планової науково-дослідної теми кафедри економічної кібернетики Харківського національного університету радіоелектроніки “Теоретичні й практичні підходи до моделювання системі управління сучасним підприємством” (номер державної реєстрації 0103U001565) і госпдоговірної роботи “Розробка економічного механізму реалізації якості життя населення при використанні чинника обмежених енергоресурсів Харківського регіону” (номер державної реєстрації 0105U002960).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка і обґрунтування теоретико-методологічних принципів оцінки якості життя населення як соціально-економічної категорії в умовах обмежених енергоресурсів.

Для досягнення сформульованої мети в дисертації поставлені й вирішені наступні завдання:

– дослідження соціально-економічної категорії ЯЖН і методики її оцінки в умовах обмежених енергоресурсів з позицій системного підходу;

– вибрання методики, що найкращим чином відображає в системі економічних показників і факторів ЯЖН специфіку обмежених енергоресурсів Харківського регіону;

– визначення ролі і місця енергетичних ресурсів у системі показників ЯЖН;

– дослідити доцільність використання балансово-економетричного підходу до оцінки впливу обмежених енергоресурсів на ЯЖН як на рівні домогосподарств, так і на виробничому рівні;

– реалізувати сценарний підхід до оцінки впливу тарифної політики на ЯЖН з урахуванням зміни цін на енергоносії;

– виконати оцінку структури витрат домогосподарств Харківського регіону у загальних витратах комунальної сфери;

– розв’язати завдання оптимального споживання обмежених енергоресурс-сів з урахуванням мінімального зниження ЯЖН при підвищенні тарифів;

– запропонувати методику оцінки впливу енергозбереження на цінові фактори галузей промисловості;

– виконати позиціонування Харківського регіону за параметрами енерго-витратності одиниці продукції і валового регіонального продукту (ВРП) на душу населення, встановити кількісні закономірності між цими показниками.

Об'єкт дослідження. Процеси, що відбуваються в організаційно-економічних системах і здійснюють вплив на показники ЯЖН регіону.

Предмет дослідження. Методики й підходи до економічної оцінки ЯЖН в умовах обмежених енергетичних ресурсів.

Методи дослідження. У роботі застосовані: системний підхід для формування комплексу показників оцінки якості й рівня життя у взаємозв'язку з питомими енерговитратами; метод міжгалузевого балансу для сценарного прогнозування наслідків підвищення тарифів на енергоносії і впровадження енергозбереження; метод параметричного лінійного програмування для варіантної оцінки впливу підвищення цін на енергоносії і ЯЖН; табличний і графічний методи для виявлення закономірностей в економічному розвитку країн світу, України і її регіонів; метод аналогій; метод прогнозування для побудови прогнозів інфляції; метод регресійного аналізу для кількісних оцінок впливу макроекономічних показників на ЯЖН.

Інформаційну базу досліджень склали матеріали й документи державних органів управління, дані первинного обліку діяльності підприємств, інформаційно-аналітичні матеріали органів державної статистики, матеріали з тематичних проблем дисертації у вітчизняній і зарубіжній літературі. Дисертантом широко використовувалися положення законодавства України з питань енергозбереження і тарифної політики.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:

вперше:

– запропоновано динамічну модель позиціонування Харківського регіону за показниками “валового регіонального продукту на душу населення” – “енергоємність одиниці валового регіонального продукту”, що на відміну від існуючих дає змогу оцінити напрямки, які забезпечують підвищення якості життя населення;

удосконалено:

– підхід до формування тарифної політики як інструмента впливу обмежених енергоресурсів на якість життя населення, що відрізняється використанням балансово-економетричних моделей;

– механізм впливу зміни вартості енергоносіїв на динаміку показників якості життя населення, що відрізняється використанням сценарного моделювання макроекономічних наслідків;

– параметрична модель, що дозволяє аналізувати наслідку зміни цін на газ і енергоносії, яка відзначається використанням балансових таблиць “Витрати — Випуск”;

– сценарний прогноз і вплив тарифної політики енергетичного комплексу на якість життя населення Харківського регіону, відмінність якого від існуючих полягає у використанні економіко-математичних моделей балансово-економетричного типу;

знайшли подальший розвиток:

– порівняльна оцінка динаміки індексів споживчих цін у Харківському регіоні;

– застосування балансово-економетричних моделей і методів для розрахунку цін і тарифів при зниженні енергоємності в галузях економіки;

– підходи до оцінки впливу зекономлених енергоресурсів на якість життя населення Харківського регіону;

– представлення інвестиційного циклу енергозбереження для реалізації програм якості життя населення.

Практичне значення отриманих результатів. Результати роботи використані: у вигляді методик кількісної оцінки використання обмежених енергоресурсів при формуванні регіонального енергетичного балансу як економетричних залежностей, а також методичного підходу до обґрунтування цін і тарифів на комунальні платежі і використання балансових моделей і економічного механізму оцінки доходу на душу населення при зниженні енергоємності послуг при формуванні довгострокової програми технічного переозброєння комунального підприємства “Харківські теплові мережі” (довідка КП “Харківські теплові мережі” від 31.08.2006 р. №01-2419); у вигляді балансово-економетричних моделей і методів для розрахунку цін і тарифів при зниженні енергоємності в обробній галузі Харківської області, а також при формуванні тарифної політики й енергозбереження як діючого інструмента впливу в умовах обмежених енергоресурсів при розробці регіональних програм розвитку енергетичного комплексу й енергозбереження Харківського регіону (довідка Харківської обласної державної адміністрації від 05.10.2006 р. № 01-53/4903); у вигляді методичних розробок при виконанні прогнозів Національної комісії регулювання електроенергетики України (довідка від 03.11.2006 р. № 6; у вигляді методичних рекомендацій при виборі найбільш доцільної і прийнятної тарифної політики в регіоні (довідка НАК “Нафтогаз України від 23.11.2006 р. № 7/3-517).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладені авторські розробки, що стосуються методичних і практичних підходів до оцінки ЯЖН в умовах обмежених енергоресурсів. Усі наведені в дисертації наукові результати, що виносяться на захист, отримані авторів особисто. Внесок автора у статті, опубліковані в співавторстві, полягає у формуванні методики оцінки ЯЖН і інтерпретації результатів обробки статистичних даних.

Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення і практичні рекомендації дисертаційної роботи були обговорені на міжнародних науково-практичних конференціях: 7-й міжнародній науково-практичній конференції “Економіка, екологія і суспільство Росії в 21-му столітті” (Санкт-Петербург, 2005 р.); X міжнародній науково-практичній конференції “Інтеграція економіки в систему світогосподарських зв'язків” (Санкт-Петербург, 2005 р.); Х-й міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки” (Київ, Сімферополь-Алушта, 2005 р.); Всеукраїнській міжвузівській науково-практичній конференції “Інвестиційна підтримка інноваційної діяльності підприємства” (Сімферополь, 2005 р.); VIII Міжнародній науково-практичній конференції “Наука й освіта 2005”
(м. Дніпропетровськ, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічні аспекти промислової політики. Керування людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство” (м. Донецьк, 2005 р.);
V міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку” (м. Алушта, 2006 р.).

Публікація результатів дослідження. За результатами дослідження опубліковано 15 наукових статей у спеціальних наукових виданнях, що включені до переліку ВАК України і 5 тез доповідей на науково-практичних конференціях, загальним обсягом 6,5 друкованих аркушів, з них автору особисто належить 5,5 друкованих аркушів.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Вона викладена на 200 сторінках друкованого тексту, містить 24 рисунки,
18 таблиць на 42 сторінках, список використаної літератури з 175 найменувань на 16 сторінках, додатків на 47 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність теми дисертації, визначені мета, предмет і об'єкт дослідження, охарактеризовані наукова новизна і практична значущість одержаних результатів.

У першому розділі “Методологічні аспекти якості життя населення” представлений результат огляду літератури за темою дисертаційного дослідження.

Аналіз літературних джерел щодо досліджуваної проблеми дозволив дослідити категорію “якість життя” із соціально-економічних позицій, визначити місце і роль якості життя в системі категорій життєдіяльності населення, вивчити структуру і зміст поняття "якість життя" й конкретизувати кількісні часткові критерії, що входять до складу даного інтегрального критерію. Поставлено завдання дослідження впливу на якість життя різних чинників. Виконане автором дослідження існуючих методологічних положень і методичних підходів щодо визначення суті й змісту якості життя базується на світовій практиці вирішення цієї проблеми як головного напряму в соціальній політиці будь-якої держави.

У дисертації обґрунтована суть категорії “якість життя населення”, основні складові її показників (індексів), необхідність врахування національних особливостей трансформаційних процесів у ринкових відносинах в Україні. Все це вимагає перед оцінкою рівня якості життя населення проаналізувати соціально-економічні передумови і нормативно-методичну забезпеченість цієї оцінки. Саму оцінку доцільно виконувати з урахуванням об'єктивно-суб'єктивної істотності досліджуваної проблеми в двох напрямах:

за допомогою економіко-статистичних даних, що характеризують рівень складових якості життя;

за наслідками соціологічної оцінки основних соціальних параметрів, що входять до складу якості життя.

Запропоновано систему показників якості життя населення (ЯЖН) Харківського регіону, що узагальнює проаналізовані підходи.

Розроблено систему чинників, що впливають на якість життя населення. Виявлена роль паливно-енергетичних чинників, що безпосередньо впливають на якість життя населення.

Запропонована класифікація показників ЯЖН. Її особливість полягає у використанні системи класифікаційних ознак, тісно пов'язаних з прийнятою в Держкомстаті класифікацією макроекономічних показників.

На основі аналізу моделі міжгалузевого балансу виявлено вплив на ЯЖН енергетичних показників.

Проаналізовано стан енергетичного комплексу Харківського регіону, сформульовані основні напрями його розвитку.

У другому розділі “Тарифна політика як інструмент впливу обмежених енергоресурсів на якість життя населення” розроблено інструментарій аналізу впливу тарифної політики обмежених паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) на ЯЖН. Обґрунтована можливість використання міжгалузевого балансу
для відображення процесів впливу паливно-енергетичного комплексу
на ЯЖН України і Харківського регіону. Розглянуті завдання ефективного використання обмежених ПЕР за різних умов і цілей економічного
розвитку.

Доведено, що дія обмежень у сфері виробництва енергоносіїв має різноманітний, багатоплановий характер.

Визначені можливі шляхи адаптації економіки України і Харківського регіону до ресурсних обмежень.

Представлений комплекс завдань, які можуть бути вирішені з використанням регресійно-балансових економіко-математичних моделей. Запропоновано підхід до оцінювання впливу тарифної політики ТЕК на ЯЖН України в зіставленні з Харківським регіоном. Схема впливу змін вартості енергоносіїв на показники ЯЖН подана на рис. 1.

Рис. 1. Схема впливу зміни вартості енергоносіїв
на динаміку показників ЯЖН

Представлений підхід ґрунтується на використанні системи економіко-математичних моделей, що відображають макроекономічні зв'язки паливно-енергетичного комплексу. Такий підхід призначений для орієнтовної оцінки довгострокових наслідків різних варіантів державної політики (в тому числі цінової) відносно ТЕК.

Кінцевим результатом розрахунків системи моделей є зміни макроекономічних показників під впливом цінової або іншої державної політики відносно ТЕК порівняно із заданим базовим варіантом (сценарієм) розвитку економіки.

Запропоновано розв’язання задачі побудови кількісних залежностей, що відображають вплив змін цін на газ та інші енергоносії на зміну ЯЖН.

Основну роль в оцінках на кожному етапі відіграє динамічна макроекономічна модель, що описує виробничі взаємозв'язки між галузями економіки, між виробничою і невиробничою сферами споживання товарів і послуг, а також експортно-імпортні зв'язки. Основними змінними в ній є індекси цін на продукцію, що виробляється і послуги, а також індекси зміни регіонального прибутку. Визначаються такі значення цих змінних, при яких у відповідь на подорожчання даного енергоносія загальне зростання цін (дефлятор ВВП) було б мінімальним.

Для побудови моделі прийняті наступні позначення. Шукані змінні: – індекси зміни цін на вироблювану продукцію і послуги; – індекс зміни прибутку в галузі ; – індекс загального зростання цін; – індекс зростання вартості життя (вартості споживчої корзини); – індекс зростання заробітної плати. Параметри, що задаються, і обмеження: – обмеження на зміну прибутку в галузі ; – обмеження на зростання ціни в галузі ; – зміна ціни в даній галузі ТЕК; – частка продукції в споживчій корзині; – обсяги виробництва продукції в галузі ; – обсяги виробництва продукції в галузі при значному подорожчанні продукції; – коефіцієнт еластичності попиту відносно ціни; – частка імпорту в споживанні продукції при виробництві продукції ; – витрати продукції галузі (у вартісному вираженні), необхідної для виробництва одиниці продукції галузі ; – частка заробітної плати у вартості продукції в галузі ; – частка прибутку у вартості продукції до підвищення цін на енергоносії; – коефіцієнт відставання зростання заробітної плати від зростання вартості життя; – величина, що задається.

Модель містить такі співвідношення:

. (1)

Критерій (1) виражає необхідність мінімізації зміни вартості сумарного обсягу продукції, що випускається, за рахунок зміни індексів цін.

. (2)

Тотожність (2) задає спосіб формування індексу зміни ціни на продукцію або послугу виду і як суми чотирьох складових: частини pi, сформованої за рахунок використання імпортної продукції; частини pi, сформованої за рахунок використання вітчизняної продукції; частини pi, що формується за рахунок заробітної плати; частини pi, що формується за рахунок регіонального прибутку до подорожчання продукції.

. (3)

Нерівність (3) задає обмеження зверху на зростання ціни в галузі.

. (4)

Вираз (4) визначає величину індексу вартості життя (зліва) за рахунок змін індексів цін на продукцію із споживчої корзини.

. (5)

Вираз (5) характеризує спосіб розрахунку загального індексу цін.

. (6)

Рівність (6) визначає спосіб розрахунку коефіцієнта відставання (випередження) зростання заробітної плати від зростання вартості життя.

. (7)

Нерівність (7) задає обмеження знизу на індекс зростання заробітної
платні.

. (8)

Нерівності (8) виражають прагнення галузей мати прибуток не нижче заданого.

. (9)

Нерівність (9) характеризує зміну сумарного прибутку по всіх галузях після подорожчання.

. (10)

Тотожність (10) задає спосіб розрахунку обсягу продукції, що випускається галуззю, при її значному дорожчанні.

Індекси галузей:

(11)

Для визначення впливу на ціни в галузях не підвищення, а зниження вартості енергоносіїв може бути використана модифікація моделі (1)-(11), яка застосовна також на рівні регіону.

Модель (1)-(11) є моделлю лінійного програмування з параметрами, задаючи величини яких, можна аналізувати наслідки змін цін на газ і енергоносії.

З використанням статистичних даних, наданих відділом статистики споживчих цін Головного управління статистики в Харківській області за період 2000–2005 рр., були проведені модельні розрахунки і одержані наступні результати:

– подвоєння тарифів на газ може викликати зростання цін у галузях промисловості приблизно на 6-15%, на транспорті — в середньому на 10%, у сфері обслуговування — на 5-7%;

– загальний рівень цін в народному господарстві (дефлятор ВВП) може орієнтовно зрости на 10 %;

– вартість життя (по споживчій корзині товарів і послуг) може вирости на 9%.

Наслідком цього буде зниження реальних доходів підприємств, населення і консолідованого бюджету, а також зменшення ресурсів для інвестицій і зниження кінцевого попиту на товари і послуги. Під впливом цих змін сповільниться розвиток галузей виробничої сфери і зростання ВВП.

З розрахунків також випливає, що дворазове підвищення тарифів на газ в очікуваних умовах 2006р. може призвести до зниження фонду споживання приблизно на 13%, а інвестиційних ресурсів на 6%. За інших рівних умов (зокрема незмінної податкової і зовнішньоторговельної політики) ВВП в порівнянні з базовим варіантом може знизитися приблизно на 10% .

У розділі 2 доведено, що ціновий вплив енергоносіїв на ЯЖН відбувається комплексно: прямо – через використання енергоносіїв домогосподарствами і опесередковано – через інфляцію і споживчу корзину.

Стосовно України на основі моделі (1)–(11) одержаний результат, що після подорожчання енергоресурсів випуск продукції знизиться до 10-30 %.

Результати розрахунків свідчать, що індекс споживчих цін може збільшитися на 23%, а ЯЖН, судячи з поступового зростання вартості, помітно знизиться.

У розділі виконаний сценарний прогноз впливу тарифної політики паливно-енергетичного комплексу на якість життя населення Харківського регіону.

Результати сценарного прогнозу і вплив підвищення цін на ЯЖН на рівні Харківського регіону представлені в табл. 1. З таблиці виходить, що після подорожчання випуск продукції () знизиться до 10-30 %.

Таблиця 1

Сценарний прогноз впливу подвоєння тарифів на газ станом на 2007 р.

Показники | Значення, %

Зростання цін в галузях промисловості | 6-15

Зростання цін на транспорті | 10

Зростання цін у сфері обслуговування | 5-7

Зростання загального рівня цін в економіці | 10

Зростання вартості життя
(за споживчою корзиною товарів та послуг) | 9

Зниження фонду споживання | 13

Зниження інвестиційних ресурсів | 6

Зниження ВВП | 10

Зниження випуску продукції | 10-30

Індекс споживчих цін | 23

Автором виконані варіантні розрахунки для випадків збільшення тарифів на виробництво і розподіл електроенергії, газу і води в 2,5 і 3 рази. Кратне збільшення тарифів на виробництво і розподіл електроенергії, газу і води призводить до зменшення величини валового внутрішнього продукту на 5822 млн. грн. (зростання – у 2,5 раза) і на 5856 млн. грн. (зростання в 3 рази). При цьому ЯЖН також погіршується. Дослідження за даними 2004 року привело до аналогічних результатів.

У третьому розділі “Економічна оцінка якості життя населення
при затребуваності енергозбереження” виконаний аналіз впливу структурних змін в регіональному газовому господарстві на якість життя населення. Встановлено, що разом із зниженням вартості енергоносіїв зменшення енергетичної складової в собівартості продукції та послуг позитивно впливає на ЯЖН. Показано, що важлива роль у вирішенні проблем енергозбереження належить інвестиціям.

Виконано моделювання економічної оцінки впливу енергозбереження на ЯЖН. Автором запропоновано спосіб вирішення цієї задачі. В основу моделювання покладений метод міжгалузевого балансу.

Запропоновано механізм оцінки впливу енергозбереження на динаміку впливу показників ЯЖН.

Отримано результати варіантних розрахунків зниження цін і тарифів при зменшенні енергоємності в основних галузях економіки. Розраховано індекс ЯЖН.

Виходячи із сформульованого бачення використання ПЕР з метою забезпечення якості життя населення, автором запропоновано вирішення завдання оцінки економічної ефективності енергозберігаючих заходів з погляду на забезпечення ЯЖН. Побудовані аналітичні залежності між величинами заощаджених ПЕР і показниками ЯЖН.

Показано, що всі країни підкоряються загальній закономірності: підвищення валового національного продукту, що припадає на душу населення, досягається за рахунок зниження енергоємності його одиниці (рис. 2).

Слід відзначити, що країни з високими показниками якості життя групуються у верхньому лівому кутку діаграми, а з низькими показниками – в правом нижньому. Україна (як і Росія) знаходиться у кінці цієї залежності, тобто при незначних обсягах ВВП, що приходяться на кожного мешканця цієї країни, енергоємність ВВП залишається вкрай високою.

Методики оцінки економічного ефекту програм енергозбереження відображають той факт, що планування і управління ними не є самоціллю. Вони виступають засобом досягнення первинної мети країни – забезпечення необхідної якості життя населення. Через це пропонована методика розглядає підвищення ЯЖН в безпосередньому зв'язку із збільшенням частки ВВП, що припадає на душу населення зокрема, за рахунок зниження його енергоємності.

Рис. 2. Залежність душового ВРП від одиниці його енергоємності
(за станом на 01.01.2006 р.)

Автором побудована динамічна модель, в якій відбивається зміна стану регіону протягом ряду років залежно від показників “енергоємність одиниці ВРП” і “ВРП на душу населення”.

Результат моделювання дозволив позиціонувати Харківський регіон щодо інших регіонів України і прослідкувати тенденції в реалізації низки енергозберігаючих заходів і те, як макроекономічний ефект, що досягається ними, відображається на підвищенні якості життя. Одержаний результат свідчить, що Харківський регіон розвивається в рамках світових тенденцій. За останні п’ять років тут спостерігалося загальне зниження енергоємності валового регіонального продукту і, як наслідок цього, підвищення частки ВРП, що доводиться на душу населення. Таку динаміку пропонується трактувати як результат впровадження різних енергозберігаючих заходів у регіоні, що приводить, зрештою, до підвищення ЯЖН, вираженого в збільшенні частки ВРП на душу населення.

Автором побудовано лінійна регресійна залежність підвищення душового ВРП від зниження його енергоємності, в якому коефіцієнт пропорційності при параметрах енергоємності, показує величину підвищення душового ВРП при зниженні енергоємності на встановлену величину:

(12)

Для Харківського регіону ця величина складає 9641 грн./1 т умовного палива, або зниження енерговитрат на 1 тонну умовного палива при виробництві ВРП на суму 1 тис. грн. дає підвищення душового ВРП на суму 9,641 грн. Цю величину слід розглядати як сукупну ефективність впровадження енергозберігаючих технологій в регіоні.

Як другий крок пропонованого автором підходу розраховується оцінка доходу на душу населення залежно від декларованої вартості заощаджених ПЕР.

На рис. 3 наведена залежність доходу на душу населення Харківського регіону залежно від суми заощаджених ПЕР.

Рис. 3. Залежність душового доходу населення Харківського регіону
від вартості зекономлених ПЕР

Для цієї залежності рівняння регресії має вигляд:

(13)

Побудована аналогічна залежність для України в цілому. Рівняння регресії в цьому разі має вигляд

(14)

З побудованих рівнянь регресії виходить оцінка збільшення душового доходу кожного мешканця Харківського регіону залежно від вартості заощаджених ПЕР. Так, при економії в Харківському регіоні паливно-енергетичних ресурсів на 1 млн. грн. треба чекати збільшення душового доходу кожного мешканця регіону на 68,79 грн.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі оцінки впливу на якість життя населення обмежених енергоресурсів Харківського регіону, що відображені у висновках.

1. Розділяючи методологічний висновок про те, що феномен “якість життя населення” є категорією соціально-економічною, автор дає власне формулювання ЯЖН, розуміючи під якістю життя населення задоволення інтересів і потреб людини в процесі її економічної і суспільної діяльності при збереженні внутрішньої і зовнішньої рівноваги. Зміну якості життя населення пропонується розглядати як найважливіший критерій оцінки результативності регіональної влади.

2. Обґрунтовано вибір балансово-економетричної моделі з метою вивчення впливу різних показників і факторів на ЯЖН; вперше виділений енергетичний фактор, який знаходиться в прямій залежності від стану регіонального енергетичного комплексу; виконаний економічний і техніко-технологічний аналіз енергетики Харківського регіону; доведено, що при формуванні регіонального енергетичного комплексу необхідно враховувати фактор енергодефіцитності.

3. Процеси споживання енергоресурсів у галузях, де існують тісні зв'язки між випуском продукції і витратами на енергоносії, розглянуті під загальною методологією міжгалузевої моделі балансового типу. Оскільки дефіцит енергетичних ресурсів впливає на якість життя населення (у першу чергу через цінову політику на енергоносії і нераціональне, неефективне їхнє використання) сценарні розрахунки створюють основу і конструктивну можливість поступового удосконалення модельного забезпечення і дозволяє компенсувати недосконалість формального апарата шляхом включення в розрахунки якісних елементів.

4. Для визначення впливу тарифної політики паливно-енергетичного комплексу на якість життя населення застосована модель лінійного програмування з вибором як критерій мінімізації зміни вартості сумарного обсягу продукції за рахунок зміни індексів цін на енергоносії. Показано, що подвоєння тарифів на газ викликає зростання цін у галузях промисловості на 6–15 %, на транспорті в середньому на 10 %, у сфері обслуговування –
на 5–7 %. Загальний рівень цін у народному господарстві (дефлятор ВВП) орієнтовно виростає на 10 %. Вартість життя громадянина (за споживчим кошиком товарів і послуг) виросте на 9 %. Триразове підвищення тарифів на енергоресурси приводить до зменшення величини ВВП на 5,8 млн. грн.

5. Проведене сценарне моделювання дозволило одержати наступні прогнози. Зміна індексів споживчих цін (індекси інфляції) по Харківській області зменшила інфляцію (темп зниження інфляції) у порівнянні з Україною в цілому, і досягла 2,69 % за рік. Оцінка прогнозу рівня інфляції по Україні за лінійним трендом складає (на 2006 р.) 2,2%, а по Харківській області – 0,74 % (для порівняння за офіційними даними Держкомстату України в червні 2006 р. рівень інфляції склав 0,1% по Україні і 0,2 % по Харківській області).

6. Виконана оцінка структури витрат домогосподарств показала, що частка оплати населенням за мережний газ у загальних витратах домогосподарств на житло і комунальні послуги невелика. Тому незважаючи на те, що газ є життєво важливим ресурсом, підвищення тарифів на мережний газ для побутових потреб незначно збільшать загальну вартість комунальних послуг. Однак підвищення тарифів на газ призведе до зростання загальних витрат домогосподарств, знижуючи ЯЖН.

7. Запропоновано методику оцінки впливу енергозбереження на цінові фактори галузей промисловості. В основі її лежить система балансово-економетричних рівнянь, що дозволяє в макроекономічному ефекті враховувати не тільки безпосередній ефект, але й ефект мультиплікації, що виникає в результаті міжгалузевих взаємодій. Методика базується на використанні системи взаємозалежних розрахунків і включає цінову міжгалузеву модель та прямі розрахунки окремих компонентів доданої вартості.

8. Визначення цінового ефекту мультиплікації, викликаного змінами витрат і доданої вартості, дозволяє відслідковувати через зниження обсягів споживаних кожною галуззю енергоресурсів (у результаті енергозбереження) зміни в структурі галузевих цін і визначати вагомі фактори впливу на ці процеси. Метод призначений для оцінки довгострокових наслідків різних варіантів державної політики енергозбереження.

9. Для оцінки підвищення рівня доходу на душу населення конкретної людини залежно від зекономлених енергоресурсів при зниженні питомої енергоємності валового регіонального продукту запропонована методика, математичні залежності якої дозволяють прогнозувати зміни якості життя населення Харківського регіону.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях

1. Дудолад А.С. Влияние энергетических факторов на качество жизни населения // Вісн. Харк. нац. ун-ту. Сер. економіки – 2005. – № 668. – С. 97-100.

2. Дудолад А.С. Методический подход к оценке состояния качества жизни населения региона // Вісн. Хмельницького нац. ун-ту. – 2005. – № 6,
Т. 1. – С. 126-129.

3. Дудолад А.С. Анализ затрат домохозяйств Харьковской области и г. Харькова на оплату жилья и коммунальных услуг // Вісн. Хмельницького нац. ун-ту. Сер. “Економічні науки”. – № 4. Т. 1. – 2006. – С. 83-87.

4. Дудолад А.С. Политика энергосбережения: межстрановой и региональный аспекты // Энергосбережение, энергетика, энергоаудит. – 2006. – № 7. – С. 13-17.

5. Дудолад А.С. От структурных изменений в региональном газовом хозяйстве к достойному уровню качества жизни населения // Энергосбережение, энергетика, энергоаудит. – 2006. – № 8. – С. 13-18.

6. Дудолад А.С., Костин Ю.Д. Моделирование экономической оценки влияния энергосбережения на качество жизни населения // Энергосбережение, энергетика, энергоаудит. – 2006. – № 9. – С. 42-51. (Особистий внесок автора: розроблено модель економічної оцінки енергозбереження та її впливу на якість життя населення).

7. Дудолад А.С., Костин Ю.Д. Сопоставительный анализ методик оценки уровня качества жизни населения // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие: Сб. науч. тр. в 3 т. Т. 1 / НАН Украины. Ин-т экономики пром-ти: Амоша А.И. (отв. ред.) и др. – Донецк, 2006. – С. 91-100. (Особистий внесок автора: розроблені засади порівняння методик оцінки якості життя населення).

8. Дудолад А.С. Методический подход в реализации двух направлений: энергосбережения и качества жизни населения // Коммун. хоз-во городов: Науч.-техн. сб. Вып. 73. – К.: Техніка, 2006. – С. 140-151.

9. Дудолад А.С. Экономический ресурс энергетики города // Коммун. хоз-во городов: Науч.-техн. сб. Вып. 75. – К.: Техніка, 2006. – С. 27-37.

10. Дудолад А.С. Экономическая оценка качества жизни населения в программах энергосбережения // Вісн. економіки транспорту і промисловості. – 2006. – № 15. – С. 64-69.

11. Дудолад А.С. Влияние тарифной политики топливно-энергетического комплекса на качество жизни населения // Бизнесинформ. – 2006. – № 6. –
С. 58-61.

12. Дудолад А.С. Анализ влияния тарифной политики топливно-энергетического комплекса на качество жизни населения // Бизнесинформ. – 2006. – № 7. – С. 15-20.

13. Дудолад А.С. Сценарный прогноз влияния тарифной политики топливно-энергетического комплекса на качество жизни населения Харьковского региона // Бизнесинформ. – 2006. – № 8. – С. 11-20.

14. Дудолад А.С. Використання балансово-економетричних моделей для розробки сценаріїв розвитку паливно-енергетичного комплексу // Схід. – 2006. – № 3 (75). – С. 24-27.

15. Дудолад А.С. Ценовое влияние энергосистем на качество жизни населения (украинский аспект) // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Вип. 215. Т. 14. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – С. 32-39.

Тези доповідей

16. Дудолад А.С. Инновационная экономика и качество жизни населения // Проблемы и перспективы инновационного развития экономики: Материалы десятой междунар. науч.-практ. конф. по инновац. деятельности. – Киев – Симферополь – Алушта, 2005. – С. 82-88.

17. Дудолад А.С. Индикаторы качества жизни населения с ограниченными ресурсами региона / Инвестиционная поддержка инновационной деятельности предприятий // Материалы Всеукр. межвуз. науч.-практ. конф., 3 дек. 2004 г. – Симферополь: Нац. акад. природоохран. и курорт. строительства, 2005. – С. 44-47.

18. Дудолад А.С. Задачи реформирования естественных монополий // Матеріали VII Міжнар. наук.-практ. конф. “Наука і освіта 2005”. Т. 93. Регіональна економіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 47-51.

19. Дудолад А.С. Экономика потребления взаимосвязанных видов энергии и проблемы комфортности жизни населения // Интеграция экономики в систему мирохозяйственных связей: Труды Х Междунар. науч.-практ. конф. – СПб.: Изд-во Политехн. ун-та, 2005. – С. 309-311.

20. Дудолад А.С. Влияние потребления ограниченных энергоресурсов на качество жизни населения // Экономика, экология и общество России в 21-м столетии: Труды 7-й Междунар. науч.-практ. конф. – СПб.: Изд-во Политехн. ун-та, 2005. – С. 342-344.

АНОТАЦІЯ

Дудолад О.С. Вплив обмежених енергоресурсів на якість життя населення (на прикладі Харківського регіону). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01. – Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. – Харківська національна академія міського господарства, Харків, 2006.

У роботі досліджено соціально-економічну категорію “якість життя населення”, існуючі підходи й методи до її оцінки, визначено особливість оцінок в умовах обмежених енергоресурсів країни і Харківського регіону.

Розглянуто комплекс завдань оцінки впливу на якість життя населення обмежених енергоресурсів. Визначено макроекономічний вплив тарифної політики на соціальну сферу, вирішено завдання оптимального використання обмежених енергоресурсів з метою перешкоджання різкому зниженню показників якості життя населенні.

Запропонована в роботі політика енергозбереження є основним механізмом пом'якшення негативних наслідків для якості життя населення від стрибкоподібного підвищення тарифів на паливно-енергетичні ресурси. Розглянуто питання позиціонування України і Харківського регіону серед аналогічних територіальних утворень за показниками валового регіонального продукту на душу населення і енергоємності економіки. Оцінено динаміку Харківського регіону за зазначеними параметрами. Запропоновано методику розрахунку ефективності енергозберігаючих заходів, що відбиває їхній вплив на якість життя населення через систему макроекономічних показників, а не тільки локальний економічний ефект.

Ключові слова: регіон, якість життя населення, індекс розвитку людського потенціалу, обмежені енергоресурси, тарифна і цінова політика, політика енергозбереження.

АННОТАЦИЯ

Дудолад А.С. Влияние ограниченных энергоресурсов на качество жизни населения (на примере Харьковского региона). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01. – Размещение производительных сил и региональная экономика. – Харьковская национальная академия городского хозяйства, Харьков, 2006.

Диссертация посвящена исследованию и решению актуальной научно-практической задачи влияния ограниченных энергоресурсов на качество жизни населения на примере Харьковского региона.

С позиции системного подхода в работе исследована социально экономическая категория “качество жизни населения”, существующие подходы и методы к ее оценке, определена особенность оценок в условиях ограниченных энергоресурсов страны и Харьковского региона. Обоснован выбор индекса развития человеческого потенциала в качестве базового метода оценки влияния ограниченных энергоресурсов. Представлена структура выбранного индекса, приведено описание каждой из его составляющих.

Определено макроэкономическое влияние тарифной политики на социальную сферу. Проведены расчеты, демонстрирующие повышение стоимостных показателей продукции и услуг для каждой из отраслей экономики при повышении тарифов на энергоносители. Предложен сценарный подход к оценке влияния тарифной политики и проведен расчет по нескольким наиболее вероятным сценариям развития событий. В рамках сценарного подхода решена задача оптимального использования ограниченных энергоресурсов с целью недопущения резкого снижения показателей КЖН.

В работе предложена политика энергосбережения как основной механизм смягчения негативных последствий для КЖН при скачкообразном повышении тарифов на ТЭР. Рассмотрены вопросы позиционирования Украины и Харьковского региона среди аналогичных территориальных образований по показателям валового регионального продукта на душу населения и энергоемкости экономики. Оценена динамика Харьковского региона по указанным параметрам. Предложена методика расчета эффективности энергосберегающих мероприятий, отражающая их влияние на КЖН через систему макроэкономических показателей, а не локальный экономический эффект.

Ключевые слова: регион, качество жизни населения, индекс развития человеческого потенциала, ограниченные энергоресурсы, тарифная и ценовая политика, политика энергосбережения.

SUMMARY

Dudolad A.S, Impact of the Limited Power Resources on a Quality of Life of the Population (on an example of the Kharkiv region). – Manuscript.

Thesis for a candidate degree Economic Sciences on speciality 08.10.01. – Allocation of productive forces and regional economy. – Kharkiv National Academy of Municipal Economy, Kharkiv, 2006.

The thesis is devoted to research of limited power resources impact to the quality of life of the regional population. The socially economic category “a quality of life of the population”, existing approaches and methods to its estimation are researched, the feature of estimations in conditions of the limited power resources of country and Kharkiv locale is defined.

In operation the complex of problems of influence on a quality of life of the population of the limited power resources is considered. The macroeconomic influence of tariff policy on a social orb is defined, the problem of optimal usage of the limited power resources is decided with the purpose of a non-admission of sharp lowering of metrics of a quality of life of the population.

The saving of energy policy is offered in operation as the main mechanism of