НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
ДЯЧИШИН ОКСАНА ВАСИЛІВНА
УДК [630*94+504]:330.322](477.83)
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙ
У ЛІСОГОСПОДАРСЬКЕ ВИРОБНИЦТВО
(НА ПРИКЛАДІ ПІДПРИЄМСТВ ЛЬВІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО
УПРАВЛІННЯ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА )
Спеціальність 08.08.01 – економіка природокористування і охорони
навколишнього середовища
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Львів – 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Національному лісотехнічному університеті України Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник – доктор економічних наук, професор
Синякевич Ігор Макарович,
Національний лісотехнічний університет України,
завідувач кафедри економіки та менеджменту
лісових підприємств
Офіційні опоненти: - доктор економічних наук, професор
Коваль Ярослав Васильович,
Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України,
завідувач відділу економічних проблем лісокористування
та природоохоронних територій
- кандидат економічних наук, доцент
Матвеєв Микола Едуардович,
Національний лісотехнічний університет України,
доцент кафедри менеджменту зовнішньоекономічної
діяльності
Провідна установа - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних
досліджень НАН України, відділ економічного
регулювання природокористування, м. Одеса
Захист відбудеться “24” січня 2007 р. о 1100 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.072.01 в Національному лісотехнічному університеті України за адресою: 79057, м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 103, зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного лісотехнічного університету України за адресою: 79057, м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 101.
Автореферат розіслано “22” грудня 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Р.Я. Кіндрат
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. У лісовому господарстві України склалися об’єктивні передумови для здійснення програми економічних реформ з метою вдосконалення економічного механізму природокористування на засадах ринкової економіки і втілення в життя принципів сталого лісокористування, що були проголошені на Міжнародній конференції ООН в Ріо-де-Жанейро (1992) і підтримані Європейським парламентом та конференціями міністрів європейських країн, що відбулися в Хельсінкі (1994), Лісабоні (1998) та Відні (2003). Лісогосподарські заходи, котрі проводяться в лісах України, повинні здійснюватися в інтересах теперішніх і майбутніх поколінь, бути спрямованими на збереження біорізноманіття. Їх потрібно здійснювати таким чином, щоб забезпечити якісне відтворення лісових ресурсів відповідно з принципами, що були проголошені в Ріо-92. Разом з тим, з сукупності варіантів можливого відтворення лісових ресурсів потрібно вибрати такі, які б дозволили отримувати максимальні результати. У лісовому господарстві України заходи, що стосуються відтворення лісових ресурсів, здійснюються, як правило, без належного еколого-економічного обґрунтування. Вирішення цього питання на основі сучасної економічної теорії є актуальним, оскільки в Україні застосовуються підходи, що розроблені в часи адміністративно-командних методів господарювання.
Дослідженням ефективності лісогосподарського виробництва присвячені праці Анцукевича О.Н., Андрушко Л.В., Атрохіна В.Г., Владимирової Г.А., Вороніна І.В., Васильєва П.В., Воробйова Г.І., Воропанова П.В., Генсірука С.А., Кислової Т.А., Коваля Я.В., Костюковича Ф.Т., Лобовикова Т.С., Мельника С.О., Мішеніна Є.В., Моісєєва М.О., Молоткова П.І., Морозова Г.Ф., Нєвєрова А.В., Овчиннікова Л.В., Перехода В.І., Петрова А.П., Пірса П., Сабана Я.О., Синякевича І.М., Стойка С.М., Туниці Ю.Ю., Туркевича І.В., Уілліамса М.Р.В., Швиденка А.Й., Шинкарука О.І., Янушка А.Д. та інших авторів. Проте проблема підвищення ефективності лісогосподарського виробництва на сьогодні потребує застосування нових підходів з метою її розв’язання, оскільки процес відтворення та використання лісових ресурсів України не відповідає критеріям сталого розвитку лісового господарства.
Це зумовлює актуальність подальших досліджень еколого-економічної оцінки інвестицій у лісогосподарське виробництво, чому і присвячена ця робота. При цьому питання ефективності лісогосподарських заходів розглядаються в рамках концепції сталого ведення лісового господарства.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася згідно з напрямками державних програм та досліджень за тематикою науково-дослідних робіт кафедри економіки та менеджменту лісових підприємств Національного лісотехнічного університету, що виконані в рамках теми „Концепція лісової політики України” (№ держ. реєстрації 0103U000080). Дослідження за темою дисертаційної роботи здійснювалися також у рамках міжнародного проекту ENARECO („Економіка довкілля та природних ресурсів”, T JEP 10255-96) під час стажування автора в університеті м. Фрайбург (Німеччина).
Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є еколого-економічна оцінка інвестицій у лісогосподарське виробництво. Для досягнення поставленої мети в дисертації вирішувалися такі завдання:
- аналіз та систематизація теоретичних та методологічних підходів до еколого-економічної оцінки інвестицій у лісогосподарське виробництво;
- обґрунтування еколого-економічних критеріїв ефективності відтворення і використання лісових ресурсів на засадах сталого ведення лісового господарства;
- дослідження теоретичних підходів до визначення еколого-економічної ефективності лісогосподарських заходів;
- розроблення економіко-математичних моделей визначення еколого-економічної оцінки інвестицій у лісогосподарське виробництво;
- апробація економіко-математичних моделей визначення еколого-економічної оцінки інвестицій у лісогосподарське виробництво на прикладі ділянок лісового фонду ДП „Славське лісове господарство”;
- дослідження потенціалу приватних інвестицій у придбання у приватну власність лісових ділянок.
Об’єктом дослідження є процес відтворення і використання лісових ресурсів підприємствами Державного комітету лісового господарства України.
Предметом дослідження є науково-методичні засади планування лісогосподарських заходів, що спрямовані на забезпечення ефективного відновлення та використання лісових ресурсів і корисних функцій лісу, еколого-економічна оцінка інвестицій у лісогосподарське виробництво.
Методи дослідження. У дисертаційній роботі для узагальнення теоретичних положень дослідження та формування висновків і рекомендацій використано методи індукції та дедукції. Для побудови алгоритму наукового дослідження використаний системний підхід. Для розроблення принципів планування та класифікації заходів, спрямованих на підвищення ефективності відтворення і використання лісових ресурсів, використаний системний аналіз. За допомогою порівняльного методу вивчалися тенденції і закономірності динаміки інвестицій у лісогосподарське виробництво. Графічний метод використаний для наочного зображення напрямів використання лісових ресурсів фізичними особами. Регресійний аналіз застосований для побудови моделей для еколого-економічної оцінки інвестицій в лісогосподарське виробництво.
Інформаційну базу дослідження складають: Закони України; нормативно-правові акти Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України; статистична інформація Державного комітету лісового господарства України та підприємств Львівського обласного управління лісового господарства; наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів.
Наукова новизна одержаних результатів. Науковою новизною відзначаються такі теоретичні та методологічні результати дисертаційного дослідження:
уперше:
- розроблені принципи планування заходів, спрямованих на підвищення ефективності відтворення і використання лісових ресурсів;
- здійснена еколого-економічна класифікація заходів, спрямованих на підвищення ефективності відтворення і використання лісових ресурсів, яку доцільно використати як інструмент для удосконалення планування лісогосподарських заходів;
- розроблені моделі для визначення еколого-економічної оцінки інвестицій в лісогосподарське виробництво та здійснена їх апробація на прикладі ділянок лісового фонду ДП „Славське лісове господарство”;
- здійснено соціологічне дослідження потенціалу приватних інвестицій у лісогосподарське виробництво та напрямків використання лісових ресурсів фізичними особами.
удосконалено:
- систему критеріїв для комплексної оцінки лісогосподарських заходів через застосування екологічних, економічних, соціальних, духовних критеріїв;
- систему коефіцієнтів для оцінки соціально-екологічних функцій лісових насаджень, шляхом введення коефіцієнту, який враховує екологічну оцінку ґрунтозахисних функцій лісових насаджень у гірських районах;
дістали подальшого розвитку:
- теоретичні підходи до визначення еколого-економічної ефективності лісогосподарських заходів, і, зокрема, встановлено, що еколого-економічну оцінку необхідно здійснювати в момент досягнення насадженнями віку стиглості з урахуванням всього комплексу заходів.
Практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертації еколого-економічна класифікація та система критеріїв оцінки, принципи планування заходів, спрямованих на підвищення ефективності відтворення і використання лісових ресурсів, відповідно до принципів сталого розвитку, можуть бути використані в процесі розробки та реалізації ефективної лісової політики України. Практична цінність роботи полягає в розробленні еколого-економічної оцінки інвестицій у лісогосподарське виробництво.
Запропоновані теоретичні та практичні положення щодо визначення ефективності лісогосподарських заходів використовуються Львівським обласним управлінням Державного комітету лісового господарства України (для провадження регіональної лісової політики, довідка №1084 від 19.06. 2006 р.) та Обласним комунальним спеціалізованим лісогосподарським підприємством „Галсільліс” Львівської обласної ради (довідка №135 від 21.06. 2006 р.)
Наукові результати дисертаційної роботи використовуються в процесі читання таких курсів: „Планування галузеве”, „Лісова політика”, „Основи екологічної економіки”, (читаються студентам, що навчаються за спеціальністю „Менеджмент організацій”, спеціалізація „Менеджмент лісогосподарських та деревообробних організацій” (акт №7 від 14.06.2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації наукові положення, висновки та пропозиції належать особисто автору та є його науковим доробком. Безпосередньо здобувачем здійснено аналіз стану проблеми, обґрунтування і формування мети, постановка і вирішення завдань дисертаційної роботи. Самостійно розроблені моделі еколого-економічної оцінки інвестицій у лісогосподарське виробництво. Безпосередньо здобувачем здійснено еколого-економічну оцінку лісогосподарських заходів. З наукової праці, опублікованої у співавторстві, в дисертації використані лише ті положення, що належать особисто автору.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції “Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища” (21–23 вересня 2005 року , м. Львів), наукових конференціях професорсько-викладацького складу Національного лісотехнічного університету України (2000-2006 рр.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 7 наукових праць, загальним обсягом - 2 друк. арк., з них 7 статей у фахових виданнях, загальним обсягом 2 друк. арк., із них 6 одноосібних публікацій, загальним обсягом – 1,6 друк. арк.
Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 278 найменувань, 10 додатків, 14 таблиць, 15 рисунків; із загальної кількості 3 рисунки і 1 таблиця займають всю площу сторінки. Повний обсяг роботи - 238 сторінок комп’ютерного тексту (основний текст становить 174 сторінки).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі викладено актуальність теми, сформульовано мету і завдання досліджень, конкретизовано об’єкт, предмет та методи дослідження, обґрунтовано наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.
У першому розділі „Лісогосподарські заходи щодо підвищення ефективності відтворення і використання лісових ресурсів як предмет еколого-економічних досліджень” зроблений аналіз стану лісового господарства України. Проведено дослідження еколого-економічної ефективності заходів, спрямованих на підвищення ефективності лісокористування, обґрунтовано доцільність змін у підходах до оцінки інвестицій у лісогосподарські заходи.
Аналіз наукових підходів до ведення лісового господарства в умовах адміністративно-командної економіки показав, що в минулому були спроби обґрунтування ефективності лісогосподарських заходів, в основному – рубань догляду за лісом. Проте негативною стороною таких підходів є оцінювання результативності окремих заходів, без урахування всього комплексу зовнішніх і внутрішніх ефектів. Всі ці недоліки пов’язані з недосконалою національною лісовою політикою. Варто брати до уваги те, що фінансування лісогосподарських робіт в Україні було незадовільним. Так, за даними Держкомлісгоспу України, частка бюджетного фінансування підприємств лісового господарства України становила у 1960 році 62,9%, 1970 – 72,2%, 1980 – 60,3%, 1990 - 61,5%, у 1991 – 83,0%, у 1992 – 86,0%, у 1994 – 75,3%, 1996 - 56,4%, у 2000 – 29,3%, у 2001 – 25,9%, у 2002 – 29,1%, у 2003 – 27,4%, у 2004 – 22,8%, у 2005 – 23,8%. Джерелом власних коштів підприємства є, головним чином, надходження від реалізації деревини від рубань, пов’язаних з веденням лісового господарства. Це було і залишається в наш час основним чинником виснаження лісів.
В умовах ринкової економіки в лісовому господарстві особливо загострюється суперечність між необхідністю значних вкладень у фінансування лісогосподарських заходів сьогодні та можливістю повернення коштів через тривалий проміжок часу. Еколого-економічна оцінка заходів, спрямованих на підвищення ефективності лісокористування, в умовах ринкової економіки є ще недостатньо адаптованою до сучасних еколого-економічних умов, що склалися в Україні.
На теренах України відбувається творення приватного сектору в лісовому господарстві, яке породжує конфлікти між суспільними інтересами (необхідністю використання лісів для екологічних і соціальних потреб) і комерційними інтересами (необхідністю використання лісів для задоволення поточних потреб економіки). Ці конфлікти характеризує рис. 1. Держава повинна забезпечувати пріоритет суспільних інтересів і достатній рівень інвестування тих заходів, котрі забезпечують стійкий розвитку лісів.
У дисертації зроблений аналіз підходів до оцінки інвестицій у лісогосподарське виробництво в інших країнах, який уможливив такі висновки:
- для еколого-економічної оцінки лісогосподарського виробництва доцільно застосовувати як фінансовий, так і економічний аналіз;
- економічний аналіз доцільності інвестицій у лісове господарство повинен враховувати цінність прямого і непрямого використання лісових ресурсів, а також і цінність існування лісу;
- економічний аналіз доцільності інвестицій у лісогосподарське виробництво потрібно виконувати на всіх рівнях управління лісовим господарством з урахуванням суспільних інтересів;
- фінансовий аналіз оцінки інвестицій у лісогосподарські заходи повинні здійснювати суб’єкти господарювання на всіх рівнях управління економікою лісового господарства з урахуванням інтересів інвесторів.
У другому розділі „Теоретичні основи визначення еколого-економічної ефективності відтворення і використання лісових ресурсів” запропонована еколого-економічна класифікація заходів, спрямованих на підвищення ефективності лісовідновлення, розроблені принципи планування заходів, вдосконалена система критеріїв для комплексної оцінки заходів, спрямованих на підвищення ефективності відтворення і використання лісових ресурсів. Розроблені еколого-економічні підходи для оцінки відновлення лісів і лісорозведення шляхом сприяння природному поновленню та створення лісових культур. Запропонована еколого-економічна оцінка рубань головного користування та рубань догляду за лісом. Зроблений аналіз підходів до оцінки результативності заходів з охорони і захисту лісу, захисного лісорозведення та лісогосподарського виробництва в захисних лісах.
Розроблена в дисертації еколого-економічна класифікація заходів, спрямованих на підвищення ефективності лісокористування, представлена в табл.1.
Ця класифікація є важливим інструментом для удосконалення планування сталого розвитку лісового господарства і підвищення еколого-економічної ефективності лісогосподарського виробництва.
Аналіз наукових праць з економіки лісокористування, міжнародної та національної лісової політики дозволив сформулювати принципи планування заходів, спрямованих на підвищення ефективності відтворення і використання
Таблиця 1
Еколого-економічна класифікація заходів, спрямованих на підвищення
ефективності лісокористування
Класифікаційні ознаки | Заходи
1.Виробничо-лісівниче призначення | 1.1. Лісокультурні.
1.2. Рубання лісових насаджень.
1.3. Захист лісів від пошкоджень шкідниками.
1.4. Захист лісів від пожеж.
1.5.Сприяння відтворенню корисної лісової фауни.
2. Рівень екологічної безпеки | 2.1. Екологічно безпечні.
2.2. Екологічно небезпечні.
3. Тривалість розрахункового періоду | 3.1. Тривалість розрахункового періоду до 20 років.
3.2. Тривалість розрахункового періоду понад 20 років.
4. Види ефектів | 4.1. Економічні.
4.2. Екологічні.
4.3. Соціальні.
4.4. Комплексні.
5. Місце отримання кінцевого результату | 5.1. Заходи, які дозволяють отримувати результати у сфері галузей національної економіки:
- лісовому господарстві;
- сільському господарстві;
- водному господарстві;
- мисливському господарстві;
- сфері рекреації.
5.2. Заходи, що забезпечують стабільність лісових екосистем.
6. Сприяння сталому управлінню лісами | 6.1. Сприятливі.
6.2. Несприятливі.
7. Мета заходів | 7.1. Попередження шкоди (економічної, екологічної, соціальної).
7.2. Зростання ефектів (економічного, екологічного, соціального).
8. Черговість отримання ефектів | 8.1. Первинні.
8.2. Вторинні.
9. Характер впливу на продуктивність лісів | 9.1. Покращення породного складу насадження.
9.2.Покращення водоохоронних, захисних функцій.
9.3. Посилення рекреаційних функцій.
10. Економічна доцільність | 10.1. Економічно доцільні.
10.2. Економічно недоцільні.
лісових ресурсів, серед яких потрібно виділити такі:
- багатоцільового комплексного відтворення і використання лісових ресурсів;
- збереження біологічного та генетичного різноманіття;
- врахування зовнішніх ефектів, що утворюються в процесі лісокористування; еколого-економічної ефективності заходів, спрямованих на підвищення ефективності лісокористування;
- пріоритету природного поновлення лісових ресурсів; збереження культурної лісової спадщини;
- невиснажливого раціонального лісокористування;
- врахування екологічної безпеки; пріоритету біологічних методів боротьби зі шкідниками лісу;
- уникнення методів хімічного втручання в процеси відтворення і використання лісових ресурсів; врахування зовнішніх ефектів, що впливають на відтворення і використання лісових ресурсів;
- збереження і збагачення родючості лісових ґрунтів;
- збереження і збагачення естетичних характеристик лісових ландшафтів;
- державної підтримки пріоритетних заходів, спрямованих на відтворення і використання лісових ресурсів.
Для комплексної оцінки лісогосподарських заходів нами вдосконалена система критеріїв, які наведені в таблиці 2.
Таблиця 2
Система критеріїв для комплексної оцінки заходів, спрямованих на покращення відтворення і використання лісових ресурсів
Види критеріїв | Система критеріїв для оцінки
1. Екологічні | 1.1. Приріст деревини (в кубометрах)
1.2. Приріст біомаси (в кубометрах)
1. 3. Приріст деревини (в тоннах
1.4. Приріст біомаси (в тоннах)
1.5. Екологічна стійкість насадження
1.6. Захисна здатність насадження
1.7. Повнота насадження
1.8. Запас (в кубометрах)
2. Економічні | 2.1. Приріст чистої теперішньої вартості грошових потоків (у гривнях)
2.2. Приріст чистої теперішньої вартості грошових потоків (у гривнях на один гектар)
2.3. Приріст чистої теперішньої вартості грошових потоків (в гривнях на кубометр запасу деревини)
2.4. Ефективність інвестицій (гривня на гривню)
3. Соціальні | 3.1. Здатність насадження вловлювати шкідливі викиди речовин ( в тоннах на 1 гектар)
3.2. Здатність насадження продукувати кисень, фітонциди та інші корисні елементи
4. Духовні | 4.1. Історична цінність насадження (дерева)
4.2. Культурна цінність насадження
4.3. Цінність насадження для наукових досліджень, навчання, виховання
У лісовому господарстві минулого століття в якості критеріїв оцінки лісокультурних робіт використовували, в основному, економічні показники, котрі враховували таксову вартість деревного запасу у віці головного рубання та надходження від реалізації лісопродукції від рубань догляду. Проте така система оцінки результативності відтворення лісу не стимулювала створення стійких лісових екосистем насаджень. Для визначення оптимального складу лісових культур недоцільно використовувати економічні критерії, оскільки прогнозування економічних результатів лісовирощування на кінець обороту рубання є недостатньо точним і ризикованим із точки зору вкладання інвестицій, тому доцільно використовувати, крім економічних, ще й екологічні критерії. Для виявлення ефективності природного поновлення пропонуємо розрахувати поточні витрати на створення насадження шляхом природного поновлення до його зімкнення (з врахуванням фактору часу) у порівнянні із лісовими культурами за такою формулою:
(1)
де - дисконтовані поточні витрати на створення насадження шляхом природного поновлення до терміну його зімкнення, грн.; І - період часу в роках від перших інвестицій на природне поновлення до зімкнення насадження; - поточні витрати на створення насадження шляхом природного поновлення в і-тому році, грн. (і = 1, 2, 3 ... І); - коефіцієнт дисконту для і-того року.
Заходи щодо природного поновлення лісу можна вважати ефективними за умови, коли дотримується нерівність:
? , (2)
де - дисконтовані поточні витрати на створення насадження шляхом
посадки лісових культур.
Дослідження ефективності рубань лісу показало необхідність відмовитися від суцільно-лісосічних рубань, за винятком тих типів лісу, де неможливе природне поновлення (насамперед дуже сухі, сухі, мокрі едатофи) в користь поступових та вибіркових рубань. Це сприятиме відновленню корінних деревостанів (в умовах Карпат – ялицево-буково-ялинові насадження).
Ефективність проведення рубань догляду необхідно ґрунтувати на основі еколого-економічної оцінки насадження у віці стиглості.
Заходи з охорони та захисту лісу повинні носити превентивний характер. Застосування обґрунтованих з лісівничої точки зору способів лісовідновлення, методів рубань та використання біологічних методів захисту лісу є перспективним напрямком зниження витрат у лісогосподарському виробництві.
Оцінку захисного лісорозведення необхідно здійснювати за межами лісових підприємств – у сільському господарстві, відпочинковій сфері та інших.
У третьому розділі “Еколого-економічна оцінка інвестицій у лісогосподарське виробництво (на прикладі підприємств Львівського обласного управління лісового господарства)” здійснений еколого-економічний аналіз лісовідновлення та рубань лісу на підприємствах Львівського обласного управління лісового господарства. Побудовані економетричні моделі для еколого-економічної оцінки інвестицій у лісогосподарське виробництво та зроблена апробація їх на прикладі насаджень ДП “Славське ЛГ”. Проведено соціологічне дослідження потенціалу приватних інвестицій у лісогосподарське виробництво.
Комплексну оцінку лісогосподарського виробництва, яка враховує всі складові ефекту від інвестицій, пропонуємо визначати у грошовому виразі за формулою:
, (3)
де - еколого-економічна оцінка інвестицій у лісогосподарське
виробництво, тис. грн./га;
- еколого-економічна оцінка інвестицій у лісогосподарське
виробництво від і-того компоненту, тис. грн./га.
Економетричну модель для еколого-економічної оцінки інвестицій у лісогосподарське виробництво в загальному вигляді характеризує така формула:
, (4)
де - економічна оцінка вартості деревного запасу, тис.грн./га;
- економічна оцінка вартості недеревних ресурсів лісу, тис.грн./га;
– оцінка екологічних функцій лісу, тис.грн./га.
Економічну оцінку вартості деревного запасу пропонуємо визначати за формулою:
, (5)
де - економічна оцінка вартості деревного запасу головного
користування від суцільних рубань, тис.грн./га;
- економічна оцінка вартості деревного запасу від поступових рубань,
тис.грн./га.
- економічна оцінка вартості ліквідного деревного запасу від
лісогосподарських рубань за лісом, тис. грн. /га.
Економічні оцінки деревних ресурсів пропонуємо визначати за формулами:
=, (6)
=, (7)
=, (8)
де Qi - обсяг деревини і-тої породи від головного користування, м3 ;
?ij - частка і-тої породи j-того ґатунку, ?ij= Qij/Qi;
Tij - таксова вартість деревини і-тої породи j-того ґатунку, грн./м3;
Qiе - обсяг деревини і-тої породи від е-тих лісогосподарських рубань, м3;
Qiv - обсяг деревини і-тої породи від v-тих поступових рубань, м3;
- кількість порід на ділянці;
- кількість ґатунків деревини;
- кількість прийомів лісогосподарських рубань;
- кількість прийомів поступових рубань.
Оцінка недеревних ресурсів Ен визначається за формулою :
(9)
де - коефіцієнт оцінювання вартості b – того недеревного ресурсу;
d - кількість недеревних ресурсів.
Оцінка екологічних функцій лісу Еек визначається за формулою:
, (10)
де ku - коефіцієнт оцінювання u-тої екологічної функції;
l - кількість екологічних функцій (l=6).
Для врахування функції захисту ґрунтів від зсувів і стоків для гірських районів пропонуємо формулу:
, (11)
де ? – кут нахилу схилу, градуси.
Для побудови та аналізу економетричних моделей було зібрано та опрацьовано інформацію на 237 виділах, що розміщені на території лісництв Державного підприємства “Славське лісове господарство”. Вік насаджень – від 60 до 150 років. Переважаючі породи – ялина європейська та бук лісовий.
У результаті комп’ютерного опрацювання даних отримані такі регресійні залежності економічної оцінки вартості деревного запасу від головного користування ЕА:
для букових насаджень :
- в свіжих грудах Д3
, (12)
- в свіжих сугрудах С3
, (13)
для ялинових насаджень:
- в свіжих грудах Д3
, (14)
- в свіжих сугрудах С3
. (15)
На основі моделей (12) - (15) побудували графічні залежності економічних оцінок запасу деревини від схилу (рис.2).
Як видно з рис. 1, із зростанням кута нахилу ? оцінка вартості деревного запасу від головного користування (ЕА) для букових насаджень в умовах С3 зростає, а для букових насаджень в умовах Д3 - спадає. Для насаджень ялини оцінка вартості деревного запасу від головного користування плавно зростає в умовах С3 та Д3.
Рис.2. Графічні залежності економічних оцінок запасу деревини (ЕА) від крутизни схилу
Економетричні моделі для еколого-економічного оцінки інвестицій у лісогосподарське виробництво, представлені такими формулами:
для букових насаджень :
- в свіжих грудах Д3
(16)
- в свіжих сугрудах С3
,(17)
для ялинових насаджень:
- в свіжих грудах Д3
, (18)
- в свіжих сугрудах С3
, (19)
?А= 0, якщо А< 100,
?А= 3,45, якщо 100?А< 120,
?А= 5,09, якщо 120?А,
де ? – крутизна схилу,?;
А - вік, років
Н - середня висота насаджень, м;
D - середній діаметр стовбура, см;
? - відносна повнота насадження;
? - вихід ділової деревини, частка;
І - інвестиції на лісовідновлення, грн/га.
Пропонується розглядати кореляційну залежність впливу таких чинників на еколого-економічну оцінку інвестицій у лісогосподарське виробництво: типу лісорослинних умов, деревних порід, віку та висоти насадження, бонітету, відносної повноти насадження, виходу ділової деревини, суми інвестицій. Можливість такого математичного вирішення обґрунтовується узгодженням результатів, отриманих внаслідок застосування методу найменших квадратів. Коефіцієнт детермінації не нижчий 0,84.
Еколого-економічна оцінка інвестицій у лісогосподарське виробництво у залежності від віку насадження представлена на рис. 3.
Рис. 3. Еколого-економічна оцінка інвестицій у лісогосподарське виробництво в залежності від віку насадження
Як видно з рис. 2, еколого-економічного оцінка інвестицій зростає із віком приблизно до 120 років для букових насаджень і до 100 років – для ялинових. Після досягнення даного віку оцінка зменшується, з більшими темпами - для букових насаджень в умовах С3.
На основі моделей (16) - (19) визначено еколого-економічну оцінку інвестицій для ялинових та букових насаджень в умовах ДП „Славське ЛГ”.
Максимального значення еколого-економічна оцінка інвестицій у насадженнях ялини досягає для Ів бонітету у віці 80 років і складає 12,67 тис. грн./ га на схилах 25?, а мінімального значення - 9,93 тис. грн./ га на схилах 10? у віці 120 років. Еколого-економічна оцінка насаджень ялини І бонітету у віці 80 років максимальна і складає 9,48 тис. грн./ га на схилах 25?, а мінімальна - у віці 120 років і складає 6,51 тис. грн./ га на схилах ухилом 10? . Залежність еколого-економічної оцінки інвестицій у ялинові насадження від висоти насадження представлена на рис. 4.
Рис. 4. Еколого-економічна оцінка інвестицій (ЕЕ) у ялинових насадженнях
І бонітету, тис.грн./га
Зростання відносної повноти насадження ? на 0,1 (до ?1) внаслідок підвищення ефективності лісогосподарських заходів еколого-економічна оцінка інвестицій у ялинових насадженнях І бонітету у віці 80 років зростає на 1,28 тис. грн. /га.
Еколого-економічна оцінка інвестицій у букових насадженнях досягає максимуму у віці 120 років на схилах 10? для Іа бонітету і складає 29,02 тис.грн./га. Еколого-економічна оцінка інвестицій у насадженнях бука І бонітету у віці 120 років максимальна і складає 21,60 тис. грн. /га на схилах 10?, а у насадженнях ІІ бонітету за аналогічних умов - 14,00 тис. грн. /га. Залежність еколого-економічної оцінки інвестицій у букових насадженнях від висоти насадження представлена на рис. 5.
За умови підвищення відносної повноти букових насадженнях І бонітету на 0,05 ( до ?1) еколого-економічна оцінка інвестицій зростає на 1,00 тис. грн./га.
Збільшення інвестицій сприяє збільшенню еколого-економічної оцінки, проте темп росту еколого-економічної оцінки повинен випереджати темп росту інвестицій. Необхідно регулювати величину і структуру інвестицій таким чином, щоб досягати більших значень повноти та виходу ділової деревини.
Рис. 5. Еколого-економічна оцінка інвестицій (ЕЕ) в букових насадженнях
І бонітету, тис.грн./га
Аналіз лісовідновлення на підприємствах Львівського обласного управління лісового господарства показав задовільний рівень лісовідновлення. Для забезпечення ефективного лісовідновлення пропонуємо на підприємстах лісового господарства збільшувати частку лісовідновлення шляхом сприяння природному поновленню.
Проведений аналіз рубань на підприємствах Львівського обласного управління лісового господарства виявляє тенденцію до зниження якісної структури продукції при зростанні обсягів заготівлі деревини. Спостерігається тенденція збільшення заготівлі деревини від лісогосподарських та інших рубань.
Для дослідження потенціалу приватних інвестицій у придбання у власність лісових ділянок нами проведене соціологічне опитування (210 респондентів). Дослідження мети користування ділянками площею більше 5 га показало, що 35% респондентів використали б лісові ресурси виключно для заготівлі деревини, 38% - для всіх видів користувань (деревного і недеревного), 19% - для лісового відпочинку, 8% - винятково для передачі в спадок. Дослідження показало низький рівень обізнаності населення щодо ведення лісового господарства. В зв’язку з цим вважаємо недоцільним роздержавлення лісових ділянок площею понад 5 гектарів.
У висновках узагальнено результати теоретичних та практичних досліджень.
Додатки включають документи про впровадження результатів дослідження, статистичні і розрахункові матеріали.
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
У роботі отримані науково обґрунтовані результати, які в сукупності вирішують важливе наукове завдання - розроблення науково-методичного забезпечення, оцінки і регулювання інвестицій у лісогосподарському виробництві з метою забезпечення підвищення еколого-економічної ефективності лісокористування, що має суттєве значення для економіки лісового господарства і зміцнення стійкості лісових екосистем.
1. Кризова еколого-економічна ситуація, що склалася в лісовому господарстві в зв’язку з незадовільним станом лісів і використанням коштів, що спрямовуються на відтворення і використання лісових ресурсів, зумовила пошук ефективних еколого-економічних підходів щодо оцінки і регулювання інвестиційної діяльності, спрямованої на покращення стану лісових ресурсів та їх використання з метою забезпечення сталого розвитку. Системний підхід до вирішення цієї проблеми дозволив найбільш повно враховувати не лише економічні, екологічні і соціальні результати лісокористування, але і духовні аспекти ведення лісового господарства.
2. Недостатні інвестиції у лісогосподарське виробництво України та недосконалий економічний механізм лісокористування стали основними чинниками виснаження лісів і погіршення екологічної стійкості лісових екосистем.
3. Результати дисертаційного дослідження свідчать про те, що оцінка інвестицій у лісогосподарське виробництво на основі еколого-економічних критеріїв повинна відігравати важливу роль для сталого розвитку лісового господарства України та для підвищення ефективності відтворення і використання лісових ресурсів.
4. В умовах адміністративно-командної економіки ефективність окремих лісогосподарських заходів оцінювалася без врахування цілого комплексу зовнішніх і внутрішніх ефектів. На основі дисертаційного дослідження встановлено, що необхідно еколого-економічну оцінку лісогосподарського виробництва здійснювати не на момент проведення окремих лісогосподарських заходів, а з урахуванням цілого комплексу лісогосподарських заходів в момент досягнення насадженнями віку стиглості.
5. Розроблена в дисертації класифікація заходів, що спрямовані на підвищення ефективності лісокористування (табл.1), є важливим інструментом удосконалення планування сталого розвитку лісового господарства і підвищення еколого-економічної ефективності лісогосподарського виробництва.
6. Планування підвищення ефективності відтворення і використання лісових ресурсів доцільно здійснювати на основі таких принципів: збереження біологічного та генетичного різноманіття; багатоцільового комплексного відтворення і використання лісових ресурсів; врахування зовнішніх ефектів, що утворюються в процесі лісокористування; еколого-економічної ефективності заходів; пріоритету природного поновлення лісових ресурсів; збереження культурної лісової спадщини; невиснажливого раціонального лісокористування; врахування екологічної безпеки; пріоритету біологічних методів боротьби зі шкідниками лісу; уникнення методів хімічного втручання в процеси відтворення і використання лісових ресурсів; збереження і збагачення родючості лісових ґрунтів; збереження і збагачення естетичних характеристик лісових ландшафтів; державної підтримки пріоритетних заходів, спрямованих на підвищення лісокористування.
7. Дослідження еколого-економічної ефективності рубань лісу дозволяє зробити висновок, що необхідно поступово переходити від суцільно-лісосічних до поступових та вибіркових (виняток становлять дуже сухі, сухі та мокрі едатофи, де за рахунок природного поновлення неможливо створити високопродуктивні та екологічно стійкі насадження). Такий підхід дозволить в гірських умовах Карпат здійснювати відновлення корінних ялицево-буково-ялинових деревостанів.
8. Еколого-економічну ефективність рубань догляду за лісом, що виконувалися в минулому, можна оцінити на основі сучасної еколого-економічної оцінки лісових насаджень, в яких такі рубання проводилися, та за допомогою критеріїв і методик, що розроблені в дисертації. Такі оцінки, крім того, можуть бути використані для розроблення нормативів екологічних та економічних ефектів (внутрішніх і зовнішніх) від рубань догляду за лісом, які пропонується застосовувати в процесі планування лісогосподарської діяльності.
9. У дисертації розроблені економетричні моделі для визначення еколого-економічної оцінки інвестицій у лісогосподарське виробництво, які апробовані на ДП “Славське ЛГ”. Досліджено, що на рівень еколого-економічної оцінки інвестицій у лісогосподарське виробництво впливають такі основні еколого-економічні чинники: тип лісорослинних умов, деревні породи, вік насадження, висота насадження, бонітет, відносна повнота насадження, вихід ділової деревини, сума інвестицій. Максимальні еколого-економічні результати від інвестицій у лісогосподарське виробництво у ялинових насадженнях досягають у віці 80 років, у букових насадженнях - у віці 120 років.
10. На основі дисертаційного дослідження встановлено, що в результаті підвищення ефективності лісогосподарських заходів і збільшення відносної повноти ялинових насаджень з 0,7 до 0,8 і у букових насадженнях з 0,7 до 0,75 еколого-економічна оцінка цих насаджень зросте відповідно на 1,28 та 1,00 тисяч гривень.
11. В умовах ринкової економіки загострюються суперечності між суспільними та приватними інтересами у сфері інвестування у лісогосподарське виробництво. Держава повинна забезпечувати пріоритет суспільних інтересів і достатній рівень інвестування тих заходів, котрі забезпечують стійкий розвиток лісового господарства.
12. З метою вдосконалення планування інвестицій у лісогосподарське виробництво пропонуємо запровадити на підприємствах всіх форм власності облік деревної та недеревної продукції в рамках окремих виділів та кварталів.
13. Результати соціологічного дослідження, виконаного в дисертаційній роботі, свідчать, що 35% потенційних приватних інвесторів віддають перевагу використанню лісових ресурсів виключно для заготівлі деревини. Дослідження показало низький рівень обізнаності населення щодо особливостей ведення лісового господарства. У зв’язку з цим вважаємо недоцільним роздержавлення лісових ділянок площею понад 5 гектарів.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у наукових фахових виданнях
1. Дячишин О.В. Принципи сталого лісового господарства (історичний аспект) // Науковий вісник: Збірник наук.-техн. праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 2001. - Вип. 11.3. – С. 19-21.
2. Дячишин О. В. Еколого-економічна класифікація заходів, спрямованих на підвищення ефективності лісокористування // Регіональна економіка. – 2003.- № 3.- С. 221-225.
3. Дячишин О.В. Принципи планування заходів, спрямованих на підвищення ефективності відтворення і використання лісових ресурсів // Науковий вісник: Менеджмент природних ресурсів, екологічна і лісова політика: Збірник наук.-техн. праць - Львів: УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.2. – С. 128-134.
4. Дячишин О.В. Аналіз витрат на лісовідновлення на підприємствах лісового господарства Львівської області // Науковий вісник: Збірник наук.-техн. праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 2005. - Вип. 15.1. – С. 203-205.
5. Дячишин О.В. Еколого-економічна ефективність рубань лісу на підприємствах лісового господарства Львівської області // Науковий вісник: Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища: Збірник наук.-техн. праць. - Львів: НЛТУУ. - 2005. - Вип. 15.7. – C. 159 - 163.
6. Дячишин О.В. Еколого-економічна оцінка інвестицій у лісогосподарське виробництво // Науковий вісник: Збірник наук.-техн. праць. - Львів: НЛТУУ. – 2006. - Вип. 16.6. – С. 173-179.
Матеріали наукових конференцій та інші видання
1. Соловій І.П., Дячишин О.В. Лісополітична роль Конференцій Міністрів щодо захисту лісів Європи // Науковий вісник: Збірник наук.-техн. праць. - Львів. - Вип. 14.1. - 2004. - С. 282-287. Особистий внесок здобувача: опрацювання досвіду організації роботи Конференцій Міністрів щодо захисту лісів Європи.
АНОТАЦІЯ
Дячишин О.В. Еколого-економічна оцінка інвестицій у лісогосподарське виробництво (на прикладі підприємств Львівського обласного управління лісового господарства). - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 – економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. - Національний лісотехнічний університет України, Львів, 2006.
У дисертації розглядається теоретичний аналіз та систематизація підходів до визначення ефективності лісогосподарського виробництва в рамках лісової політики, що спрямована на стале ведення лісового господарства на засадах ринкової економіки. Проведений аналіз відновлення лісів і лісорозведення, рубань головного користування, рубань догляду за лісом на підприємствах Львівського обласного управління лісового господарства.
Обґрунтовані еколого-економічні критерії для визначення ефективності відтворення і використання лісових ресурсів. На основі проведених розрахунків отримані економетричні моделі еколого-економічної оцінки інвестицій у лісогосподарське виробництво. Здійснена їх апробація на прикладі ділянок підприємств Львівського обласного управління лісового господарства. Проведене соціологічне дослідження оцінки інвестиційної готовності населення щодо приватизації лісів. Основні результати дисертаційної роботи впроваджено у практику.
Ключові слова: лісове господарство, еколого-економічна оцінка, інвестиції, економетричні моделі, стале лісокористування, ефективність.
АННОТАЦИЯ
Дячишин О.В. Эколого-экономическая оценка инвестиций в лесохозяйственное производство (на примере предприятий Львовского областного управления лесного хозяйства). - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01 – экономика природопользования и охраны окружающей среды. – Национальный лесотехнический университет Украины. - Львов, 2006.
В диссертации подан теоретический анализ и систематизация подходов к определению эффективности лесохозяйственного производства как одной из задач лесной политики, направленной на устойчивое ведение лесного хозяйства на принципах рыночной экономики. Разработана классификация мероприятий, направленных на повышение эффективности лесопользования.
На основании анализа деятельности лесохозяйственных предприятий Львовского областного управления лесного хозяйства Государственного Комитета лесного хозяйства Украины сделан вывод о недостаточном объеме инвестиций в лесохозяйственное производство и несовершенстве экономического механизма лесопользования.
Предложены принципы повышения эффективности воспроизводства и использования лесных ресурсов: сохранения биологического и генетического разнообразия; комплексного воспроизводства и использования лесных ресурсов; учета внешних эффектов лесопользования; эколого-экономической эффективности мероприятий; приоритета природного возобновления; сохранения культурного лесного наследства; учета экологической безопасности; приоритета биологических методов борьбы с вредителями леса; избежания химических методов вмешательства в процессы возобновления леса; сохранения и обогащения лесных почв; сохранения эстетических характеристик лесных ландшафтов; государственной поддержки приоритетных лесохозяйственных мероприятий.
Проведено социологическое исследование с целью оценки потенциала частного инвестирования в лесное хозяйство, которое показывает, что 35% потенциальных частных инвесторов предпочитают использование лесных ресурсов исключительно для заготовки древесины. Результаты исследования свидетельствуют о низком уровене знаний в сфере лесного хозяйства. Считаем нецелесообразным передачу в частную собственность лесных участков площадью более 5 гектаров.
Выявлены наиболее значимые факторы влияния на уровень эколого-экономической оценки инвестиций в лесохозяйственное производство: тип лесорастительных условий, порода древесины, возраст насаждения, средняя высота насаждения, бонитет, относительная полнота насаждения, выход деловой древесины, сумма инвестиций. На основании произведенных расчетов получены эконометрические модели для эколого-экономической оценки инвестиций в лесохозяйственное производство. Апробация моделей осуществлена на примере лесных участков предприятий Львовского областного управления лесного хозяйства. Основные результаты диссертационной работы внедрены в практику.
Ключевые слова: лесное хозяйство, эколого-экономическая оценка, инвестиции, эконометрические модели, устойчивое развитие, эффективность.
ANNOTATION
Dyachyshyn O.V. Ecologic and economic evaluation of investments in forest production (on the example of enterprises of the Lviv regional management of forestry) . - Manuscript.
The dissertation for the degree of Candidate of economic sciences in speciality 08.08.01 – Economics of Nature Use and Environment Protection.- National University of Forestry and Wood Technology, Lviv, 2006.
The dissertation considers the theoretical analysis and systematization of approaches for determination of the forest production efficiency within the framework of forest policy, that is directed to the sustainable forest management on the basis of market economy. It analysis forest reproduction principal felling, intermediate felling of the enterprises of Lviv regional forestry management.
It substantiates ecologic and economic criteria for determination of forest reproduction efficiency and forest resources use. On the basis of conducted calculations are have got
