СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Євсєєва О.В. Структурні компоненти кваліфікаційної характерис-тики випускника-біолога педагогічного вузу // Педагогіка і психологія. – 1998. – №2. – С. –160.

2. Євсєєва О.В. До проблеми наукової організації підготовки спеці-аліс-тів вищої школи // Наукові записки Ніжинського педуніверситету ім. Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. – Ч.І. – Ніжин, 1999. – С. –103.

3. Євсєєва О.В. Формування навичок сприймання у майбутніх вчителів біології // Біологія і хімія в школі. – 2001. – №2. – С. –27.

4. Євсєєва О.В. Діяльнісно-орієнтований підхід до навчання – один із шляхів реформування вищої педагогічної освіти // Наукові записки. – Вип.32. – Ч.II. – Серія “Педагогічні науки”. – Кіровоград: РВЦ КДП, 2001. – С. –47.

5. Євсєєва О.В. Діяльнісно-орієнтовані завдання при підготовці вчителя // Наукові записки. Психолого-педагогічні науки. – Ніжин: Ніжинський держ. пед. ун-тет, 2001. – №2. – С. –103.

6. Євсєєва О.В. Інтелектуальний потенціал студента як одна із першо-основ громадянина України // Наукові записки. Психолого-педагогічні науки. – Ніжин: Ніжинський держ. пед. ун-тет, 2002. – №2. – С. –36.

7. Євсєєва О.В. Ідеї В.О. Сухомлинського та навчальні завдання для педагогічних вузів // Наукові записки. Серія педагогічні науки. – Вип. 52. – Ч.2. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Вінниченка, 2003. – С. –17.

8. Євсєєва О.В. До питання конкретизації змісту вищої освіти сту-дентів педагогічного ВНЗ // Освіта і управління. – 2003. – Т.6. – №4. – С. –132.

9. Євсєєва О.В. Система діяльнісно-орієнтованих навчальних завдань та її результативність // Наукові записки. Психолого-педагогічні науки. – Ні-жин-ський держ. ун-тет. – 2004. – №3. – С. 151–154.

10. Євсєєва О.В. Взаємодія викладача і студента в процесі вирішення творчих завдань // Біологія і хімія в школі. – 2005. – № 3. – С. 39-41.

11. Євсєєва О.В Навчальна програма з гістології та основ ембріології для студентів природничо-географічного факультету зі спеціальності “біологія-хімія” / Укл. О.В.Євсєєва. – Ніжин: НДПУ, 2004. – 13 с.

12. Євсєєва О.В. Тканини тваринного організму. Опорні сигнали: Учбо-вий посібник по гістології з основами ембріології для педагогічних інститутів. - Ніжин: НДПУ, 2000. – 7 с.

13. Євсєєва О.В. Теоретичні засади використання системи навчальних завдань з усвідомленням діяльнісного і результативного компонентів: Навчаль-ний посібник. – Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2005. – 41 с.

14. Євсєєва О.В. Практикум з вікової фізіології і шкільної гігієни: Мето-ди-чні рекомендації для студентів педуніверситету. – Ніжин НДПУ імені Миколи Гоголя, 1999. – 63 с.

15. Євсєєва О.В. Робочий зошит з гістології та основ ембріології для студентів природничо-географічного факультету: Практикум. – Ніжин: Видав-ниц-тво НДУ ім. М. Гоголя, 2005. – 54 с.

16. Євсєєва О.В. Спрямованість та професійні види діяльності при вив-ченні гістології з основами ембріології // Проблеми формування сучасного вчи-теля у вищій педагогічній школі шляхом підвищення пізнавальної активності студентів педагогічного навчального закладу. Науково-методичний збірник. – Ніжин: НДПУ, 1999. – С. –149.

17. Євсєєва О.В. Про поняття фахово-базисні потреби студента-біолога педагогічного університету // Освіта і виховання в Польщі та Україні. (ХІХ-ХХ ст.). Матер. науково-практ. конф. – Ч.ІІ. – Ніжин, 1998. – С. –107.

18. Євсєєва О.В. Усвідомлення студентами видів діяльності вчителя та видів діяльності учіння // Матер. Всеукр. наук.-метод. конф. ”Сучасні педаго-гічні технології у вищих педагогічних закладах освіти”. – Ч.II. – Ніжин, 2001. – С. –37.

АННОТАЦІЇ

Євсєєва О.В. Система навчальних завдань як засіб формування вмінь пізнавальної діяльності у студентів природничих факультетів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.09 – теорія навчання. – Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2006.

Проаналізовано проблему формування вмінь пізнавальної діяльності у студентів природничих факультетів вищих педагогічних навчальних закладів через систему навчальних завдань. З’ясовано особливості навчального завдання як багаторівневої і поліфункціональної динамічної системи. Виділено різні види пізнавальної діяльності (перцептивно-ознайомлювальна, перцептивно-описова, перцептивно-впізнавальна, перцептивно-знакова, перцептивно-селек-тив-на, перцептивно-аналітична, репродуктивно-описова, репродуктивно-вико-навча, варіативна, проблемно-орієнтована, пошукова, перцептивно-конструк-тивна) та їх компоненти: пізнавальні розумові, інтелектуальні та навчальні дії, а також вміння, які формуються у процесі їх реалізації і які є основою перцепт-ивних, репродуктивних, дослідницьких, організаційних, рефлексійних, творчих, інформаційних та інших професійних педагогічних вмінь. У цілі навчання, зміст освіти, навчальні програми, характеристику компетентності випускників-біологів включено різновиди пізнавальної діяльності, дії та вміння, якими по-винні оволодіти студенти-біологи. Обґрунтовано особливості системи навчаль-них завдань як засобу формування вмінь пізнавальної діяльності: компоненти, структура, зміст, класифікація, властивості. З урахуванням визначених власти-вос-тей для курсу гістології з основами ембріології, вікової фізіології та шкільної гігієни розроблено системи навчальних завдань, емерджентною властивістю яких є усвідомлення діяльнісного і результативного компонентів, ефективність яких доведена у формувальному етапі експерименту.

Ключові слова: система навчальних завдань з усвідомленням діяльніс-ного і результативного компонентів; різні види пізнавальної діяльності (перцептивні, репродуктивні, творчі), дії та пізнавальні вміння, що формуються у процесі виконання завдань з усвідомленням діяльнісного і результативного компонентів у студентів природничих факультетів.

Евсеева О.В. Система учебных заданий как средство формирования умений познавальної деяльности у студентов факультетов естествознания. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.09 – теория обучения. – Институт педагогики АПН Украины, Киев, 2006.

В диссертации решается актуальная педагогическая проблема – форми-ро-вание умений познавательной деяльности у студентов факультетов естество-знания высших педагогических учебных заведений. В работе теоретически обоснованы и экспериментально проверены действенность системы учебных заданий как средства формирования умений разных видов познавальной деяльности у студентов факультетов естествознания высших педагогических учебных заведений, системообразующим элементом которой является осозна-ние деятельностного и результативного компонентов заданий.

Анализ педагогической, психологической, философской литературы позво-лил изучить состояние проблемы: значение учебных заданий в процессе формирования умений познавальной деятельности у студентов факультетов естествознания высших педагогических учебных заведений. Установлено, что теория и практика вузовских учебных заданий в недостаточной степени наце-ливает студентов на осознание видов познавательной деятельности, действий и умений, на основе которых они реализуються. Обоснованы особенности учеб-ного задания как многокомпонентной, многоуровневой и полифункци-ональной динамической системы, компоненты которой образуют сложные иерархические и линейные связи как внутри системы, так и с метасистемами. Определены виды познавательной деятельности, действия, на основе которых формируются умения. В цели обучения, содержание образования, характеристику компетент-нос-ти выпускников-биологов, учебные программы включены виды познава-тель-ной деятельности, действия по их осуществлению, умения, что формиру-ются на основе выделенных видов деятельности и действий.

В зависимости от этапов усвоения знаний и действий, особенностей обучения и объектов познания студентов факультетов естествознания нами выделены такие виды познавательной деятельности: перцептивные (перцеп-тив-но-ознакомительная, перцептивно-описательная, перцептивно-опознавательная, перцептивно-знаковая, перцептивно-селективная, перцептивно-аналитическая), репродуктивные (репродуктивно-описательная, репродуктивно-исполнитель-ская), творческие (перцептивно-конструктивная, вариативная, проблемно-ориентированная, поисковая). Уточнены учебные и познавательные (умствен-ные, интеллектуальные) действия, на основе которых формируются познава-тельные умения (перцептивные, репродуктивне, творческие), лежащие в основе профессиональных педагогических умений – аналитических, перцептивных, репродуктивных, творческих, организационных, исследовательских, рефлек-сивних.

Охарактеризованы особенности системы учебных заданий для формиро-вания умений разных видов познавательной деятельности. Усложнение заданий определяется видами деятельности, действий, которые использовались, уровнем самосто-ятельности работы студентов над заданими, выявлением количества связей в задании. Большство заданий имеют бинарные цели: первая часть задания нацеливает студентов на работу с учебным программним материалом, вторая – на выяв-ление деяльносного и результативного компонентов заданий (связей между элементами заданий). Усваиваемое содержание – это не только программный учебный материал, но и знание о целях обучения, содержании образования, деятельностном потенциале, квалификационных качествах, образующихся у студентов. Системообразующий фактор, который придает совокупности заданий качество эмерджентности, – это осознание деяльностного и результа-тив-ного компонентов заданий. Классифицируются задания за видами познава-льной деяльности, что используются; степенью самостоятельности работы студента над заданиями, уровнем сложности, наличием элементов игри в за-дании. Свойства системы учебных заданий: целосность, разнообразие элемен-тов, универсальноть, адаптивность, динамичность, стойкость, эволюционность, самоусовершенствование, моделирование.

Изучение эффективности разработанной нами системы учебных заданий в курсах гистологии с основами эмбриологии, возрастной физиологии и школь-ной гигиены показало увеличение количества студентов эксперимен-тальных групп с высоким и средним уровнем выполнения действий, а также деятель-ности по осознанию деятельностного и результативного компонентов заданий. У студентов контрольных групп имело место возрастание степени овладения только относительно простыми (перцептивными, репродуктивными) видами деятельности, хотя они также решали ряд творческих заданий. Они не умели выявлять особенности деятельностного и результативного компонентов зада-ний. Считаем, что именно осознание деятельностного и результативного компо-нентов заданий оказало влияние на результативность работы студентов экспе-ри-ментальных групп. Полученные данные дают основание для вывода об эффективности разработанной нами системы учебных заданий.

Ключевые слова: система учебных заданий с осознанием деятельност-ного и результативного компонентов; различные виды познавательной деятель-ности (перцептивные, репродуктивные, творческие), действия и познава-тель-ные умения, что формируются при решении заданий с осознанием деятель-ност-ного и результативного компонентов у студентов факультетов естествознания.

.

EvseevaThe system of didactic astasks as the means of forming of the skill of coganitive activity of the student of faculties Nature sciences.– Manuscript.

Thesis for a candidate degree in Pedagogics bin speciality 13.00.09 – the theory of teaching. – Institute of pedagogy APN of Ukraine, Kyiv, 2006.

The problem of forming of cognitive activity skills of the students of faculties of natural science in higher educational establishments was analysid hrough the system of teaching tasks. The features of a teaching task as a many-levell and poly-functional dynamic system were clarified. Different kinds of cognitive activity (perceptive-qualitative, perceptive-depictive, perceptive-descriptive, perceptive-recognitive, perceptive-selective, perceptive-semiotic, perceptive-analytical, perceptive-descrihtive, reproductive-executive, variable, problem-oriented, searching, perceptive-constructive) and its components – cognitive, intellectual and teaching actions, as wellas skills, which are formed in the process of their actualization and, which are the basis of perceptive, creative, reproductive, research, organizational, reflective, informative and other kinds of professional pedagogical activity were pointed out. To the aims of teaching, the contens of education, teaching programs, the characteristic of the competence of graduate-biologist there are the kinds of cognitive activity, actions and skills which a biology student must acquire which are included. The pekuliarities of the system of teaching tasks were substantiated as a device of forming of cognitive activity skills: components, structure, contents, classification, and characteristics. Taking into account the defined features for the course of histology and foundation of embryology, age physiology and school hygiene, the systems of teaching tasks were created, the emergent feature of which is awareness of active and resultative components, the influence of which was proved in at forming stage of experiment.

Key words: system of teaching tasks with the awareness of active and resultative and effective components; kinds of cognitive activity (perceptive, reproductive, creative), actions and cognitive skills which are formed in the process of the tasks with the awareness of active and resultative components of the students of natural faculties.