Міністерство освіти і науки України

Національний університет “Львівська політехніка”

Франів Ігор Андрійович

УДК 336.777.7

Довготермінове дисконтування в системі економічного оцінювання виробничо - господарської діяльності підприємства

Спеціальність 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному університеті “Львівська політехніка” (м. Львів) Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор Стадницький Юрій Іванович, професор кафедри економіки підприємств та інвестицій Національного університету “Львівська політехніка”

Офіційні опоненти – доктор економічних наук, професор

Денисенко Микола Павлович, в.о. завідувача кафедри економіки, обліку і аудиту Київського національного університету технологій та дизайну

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник

Іщук Світлана Олексіївна, докторант Інституту регіональних досліджень НАН України (м. Львів)

Провідна установа – Сумський державний університет, кафедра економіки, Міністерство освіти і науки України, м. Суми

Захист відбудеться “23” березня 2006 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.03 у Національному університеті “Львівська політехніка” (79013, Львів – 13, вул. С. Бандери, 12, в ауд. 209-а IV навчального корпусу)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету “Львівська політехніка” (79013, Львів, вул. Професорська, 1)

Автореферат розісланий “21” лютого 2006 року

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Алєксєєв І.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Дисконтування широко використовується при обґрунтуванні рішень у сфері виробничо-господарської діяльності підприємства, зокрема, щодо обґрунтування економічної ефективності інвестиційних проектів, економічного оцінювання джерел природних ресурсів тощо. Однак, застосування дисконтування на період часу, який перевищує 7-8 років, приводить до абсурдних результатів, що викликає сумніви у коректності процедури дисконтування взагалі. В зв’язку з цим доцільним є проведення дослідження на предмет того, чи дисконтування має використовуватися в усіх відповідних випадках незалежно від часового періоду, не використовуватися в усіх випадках, чи використовуватися лише у випадках, коли період часу не перевищує 7-8 років.

Вагомий внесок у дослідження застосування процедури довготермінового дисконтування для економічної ефективності інвестиційних проектів, економічного оцінювання джерел природних ресурсів та в фінансовій сфері зробили такі відомі вітчизняні та зарубіжні вчені: О.Ф. Балацький, М. Блауг, С.Н. Бобильов, С.Н. Богачов, Е.М. Вакульчик, В. Галасюк, А.А. Гусєв, М.П. Денисенко, Е. Дж. Долан, А.Г. Загородній, С.О. Іщук, А.А. Котко, Д. Лаібсон, Р. Лінд, Л.Г. Мельник, Т.М. Одинцова, Н.В. Пахомова, А. Пігу, Й.М. Петрович, Ю.І. Стадницький, Е.Дж. Стігліц, А. Сандмо, Дж. Фрідман та інші. Незважаючи на велику кількість наукових праць і значні досягнення в теорії та практиці застосування процедури довготермінового дисконтування, є питання, які залишаються постійним об’єктом дискусій. Вони стосуються, насамперед, аналізу коректності застосування процедури довготермінового дисконтування; вибору величини ставки дисконтування; періоду приведення майбутніх доходів та витрат до сьогоднішнього моменту та сьогоднішніх доходів чи витрат - до майбутнього тощо.

Пошук можливостей розв’язання вказаних завдань зумовив вибір теми дисертаційної роботи, яка націлена на удосконалення способів застосування процедури довготермінового дисконтування в різних сферах виробничо-господарської діяльності підприємств. Недостатність теоретичних і практичних рекомендацій щодо коректного застосування процедури довготермінового дисконтування зумовили напрямки проведеного дослідження і визначають його актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота проводилась у рамках наукового напряму кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету “Львівська політехніка” “Удосконалення систем менеджменту і розвиток міжнародного підприємництва” (номер державної реєстрації № 0105U007300). Наукові положення і висновки дисертації використовувались при розробленні держбюджетної теми Національного університету „Львівська політехніка”: ДБ/87ВГС “Формування та використання механізму інноваційного розвитку виробничо-господарських структур,” (підрозділ 3.1. „Доцільність реалізації інвестиційних проектів на засадах дисконтування”), номер державної реєстрації 0104U002289 затвердженої науково-технічною радою університету, протокол № 4 від 24 квітня 2003р. (Акт від 22 грудня 2005р.)

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розроблення теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо удосконалення способів застосування процедури довготермінового дисконтування в системі економічного оцінювання виробничо-господарської діяльності підприємства.

Для досягнення мети у роботі були поставлені такі завдання:

· обґрунтувати доцільність застосування процедури довготермінового дисконтування;

· визначити фактори формування величини ставки дисконтування;

· здійснити аналіз існуючих підходів до формування ставки дисконтування;

· дослідити вплив величини процентної ставки на майбутні доходи чи витрати з погляду теперішнього моменту;

· проаналізувати вплив фінансово-кредитної політики на формування ставки довготермінового кредитування;

· розробити модифіковані підходи до економічного оцінювання джерел природно-сировинних ресурсів, порівняння варіантів інвестицій і фінансово-кредитних відносин між підприємством і його кадровим персоналом.

Об’єктом досліджень є процес довготермінового дисконтування в системі економічного оцінювання виробничо-господарської діяльності підприємств.

Предметом дослідження є способи застосування довготермінового дисконтування на підприємствах при економічному оцінюванні джерел природно - сировинних ресурсів, обґрунтуванні доцільності реалізації інвестиційних проектів і фінансово – кредитних відносинах між підприємством і його кадровим персоналом.

Теоретичною базою дисертації є праці провідних вітчизняних та зарубіжних економістів, статистичні дані та опубліковані в періодичних виданнях матеріали, що стосуються проблем, які виникають унаслідок застосування процедури довготермінового дисконтування в системі економічного оцінювання виробничо-господарської діяльності підприємств.

Методи дослідження. У дисертації використано такі загальні методи наукового пізнання: порівняльного аналізу, систематизації та узагальнення (при економічному оцінюванні джерел природно-сировинних ресурсів та варіантів інвестицій – Розділ 1, підр. 1.1, 1.2; для обґрунтування доцільності здійснення інвестицій – Розділ 3, підр. 3.1); фінансово-математичний (для здійснення досліджень застосування модифікованої ставки дисконтування в оцінюванні джерел природно-сировинних ресурсів і при прийнятті інвестиційних рішень – Розділ 3, підр. 3.1, 3.2); класифікації та порівняння (для здійснення порівняння між стандартною процедурою дисконтування і пропонованими підходами – Розділ 2, підр. 2.1) методи визначення ефективності (для дослідження коректності застосування процедури довготермінового дисконтування – Розділ 1, підр. 1.3); прогнозування (для здійснення прогнозування ставки довготермінового дисконтування – Розділ 2, підр. 2.2, 2.3).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретичних положень щодо застосування процедури довготермінового дисконтування в системі економічного оцінювання виробничо-господарської діяльності підприємства, та обгрунтуванні методичних положень щодо напрямів їх реалізації. Проведені автором дослідження дозволили отримати такі наукові результати:

вперше:

· запропоновано і обґрунтовано методичні рекомендації для визначення такої складової дисконтування, як ризик, який слід приводити до моменту виконання розрахунків за допомогою коефіцієнта, що рівний ймовірності виникнення цього ризику в процесі реалізації інвестиційних проектів підприємств;

удосконалено:

· механізм застосування модифікованої процедури довготермінового дисконтування у фінансово-кредитних відносинах між підприємством і його кадровим персоналом для пільгового іпотечного кредитування, що на відміну від існуючих підходів базується на розробці і впровадженні таких додаткових критеріїв відбору позичальників: гострота потреби в житлі, рівень забезпеченості тимчасовим житлом, достатність житлової площі згідно з нормами;

· механізм застосування модифікованої процедури довготермінового дисконтування у фінансово-кредитних відносинах між підприємством та його кадровим персоналом з метою його кредитування на здобуття вищої освіти для підвищення кваліфікації, що відрізняється від діючих додатковими критеріями відбору позичальників: рівнем вступних балів, регіоном отримання середньої освіти, рейтингом під час навчання, соціальною активністю працівника;

· метод оцінювання економічних збитків від антропогенного забруднення довкілля, що відрізняється від діючої застосуванням коефіцієнта дисконтування для приведення минулих і майбутніх збитків до моменту забруднення довкілля унаслідок виробничо-господарської діяльності підприємств;

набули подальшого розвитку:

· методичні рекомендації щодо економічного оцінювання джерел природно-сировинних ресурсів, що на відміну від існуючих базується на використанні коефіцієнта цінності природного ресурсу, який запропоновано і обґрунтовано враховувати, як такий, що зростає в степеневій залежності з плином часу.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розроблені теоретичних і практичних рекомендацій, щодо застосування довготермінового дисконтування в економічному оцінюванні джерел природно-сировинних ресурсів, доцільності реалізації інвестиційних проектів на засадах дисконтування та фінансово – кредитних відносинах між підприємством і його кадровим персоналом, а саме, при пільговому іпотечному кредитуванні і пільговому кредитуванні працівників для здобуття вищої освіти з метою підвищення їх кваліфікації.

Положення, викладені та обґрунтовані в дисертації, використовуються в діяльності Львівського державного підприємства - заводу “Полярон” (довідка № 01/394 від 16.12.2005р.), центром розвитку новітніх технологій (довідка № 17/05 від 15.12.2005р.), у навчальному процесі в курсах “Інвестування”, ”Економіка природокористування” (довідка № 68-14-587 від 16.12.2005р.).

Особистий внесок дисертанта. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведених досліджень автора в напрямі використання процедури довготермінового дисконтування в системі економічного оцінювання виробничо – господарської діяльності підприємства. Внесок автора в колективно опубліковані роботи конкретизований у списку публікацій.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення і результати наукового дослідження, що викладені в дисертації, були розглянуті та схвалені на міжнародних, всеукраїнських та університетських наукових і науково-практичних конференціях: “Проблеми розвитку фінансової системи та обліку” (м. Львів, 2000р.); “Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України” (м. Чернівці, 2000р.); “Проблеми розвитку фінансової системи та обліку” (м. Львів, 2001р.); “Україна в ХХІ ст.: Формування економічної системи” (м. Львів, 2001р.); “Теорія і практика управління персоналом вітчизняних підприємств та організацій” (м. Львів, 2002р.); “Проблеми розвитку фінансової системи та обліку” (м. Львів, 2002р.); Першій всеукраїнській науковій конференції з фінансового аналізу студентів та аспірантів (м. Львів, 2002р.); “Екологічний менеджмент у загальній системі управління” (м. Суми, 2003р.); “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (м. Львів, 2004р.)

Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 15 наукових праць (11 статей опубліковано автором одноосібно), з них 5 у фахових виданнях ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Робота викладена на 186 сторінках друкованого тексту (в т.ч. 168 сторінок основного тексту), містить 21 таблицю, 50 рисунків розміщених на 19 сторінках і 4 додатки. Список використаних джерел містить 127 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, встановлено зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами, визначено мету та завдання, теоретичну і методологічну базу дослідження, розкрито наукову новизну, практичне, теоретичне значення отриманих результатів.

У першому розділі – “Теоретико-методологічні підходи до оцінювання виробничо-господарської діяльності підприємства на засадах дисконтування” – на основі теоретичних положень розкрито економічну сутність дисконтування, здійснено постановку проблеми врахування фактору часу в системі економічного оцінювання виробничо-господарської діяльності підприємства, обгрунтовано доцільність застосування процедури довготермінового дисконтування в системі економічного оцінювання виробничо-господарської діяльності підприємства.

Для правильності здійснення багатьох економічних розрахунків необхідно враховувати в них фактор часу. Унаслідок цього виникає проблема врахування фактору часу в системі економічного оцінювання виробничо-господарської діяльності підприємства, що полягає в зростаючій або спадаючій цінності витрат чи доходів унаслідок використання складних процентів при розрахунках їх цінності та порівняння минулих (майбутніх) доходів чи витрат з витратами чи доходами, що виникають в момент, до якого приводяться минулі (майбутні) витрати чи доходи. Проаналізувавши ці фактори впливу часу, як на виробничо-господарську діяльність підприємств, так і на економіку в цілому, можна виділити основні випадки (напрямки) його прояву:

· інвестиційні рішення;

· економічне оцінювання джерел природно-сировинних ресурсів;

· фінансово-кредитні відносини.

Наслідки стандартної процедури дисконтування є дуже несприятливими для інвестиційних проектів, основні витрати за якими виникають у початковий період, навіть якщо у подальшому їх реалізація потребує мінімальних коштів. Подібна ситуація існує при обґрунтуванні інвестицій у розвиток поновлювальної (наприклад, вітрової чи сонячної) енергетики, яка є порівняно капіталомісткою, перевищуючи на одиницю встановленої потужності атомну енергетику у 4-5 разів, хоча й вирізняється дуже малими експлуатаційними та утилізаційними витратами. За проектами розвитку атомної енергетики очікувані у майбутньому витрати на порядок, а то й більше, перевищують початкові інвестиції. Однак стандартна процедура дисконтування ці майбутні витрати різко знижує.

Вплив фактора часу в природоресурсному напрямку відбивається в проблемі довготермінового дисконтування, а саме в величині ставки дисконту. Оскільки, чим більша ставка дисконтування, тим менше важливим видається довготерміновий збиток навколишньому середовищу і тим менш привабливими є перспективи інвестування коштів на збереження довкілля для майбутніх поколінь, тобто інвестиції в так звані ендоекологічні проекти. Чим більша ставка дисконтування, тим більше ми цінимо теперішні гроші і нинішні вигоди, тим менше значення мають майбутні вигоди, затрати, збитки. Використання високих ставок дисконту сприяє прагненню до надексплуатації природно-сировинних ресурсів для отримання швидкої віддачі. Тим самим при прийнятті економічного рішення віддається пріоритет максимізації сьогоднішнього благополуччя. Такими самими причинами пояснюється тенденція до марнотратного використання природних багатств.

Проблема довготермінового дисконтування в фінансово-кредитних відносинах, виникає унаслідок використання складних процентів, при наданні довготермінових кредитів. Сума боргу за 10-ти чи 15-ти річний термін кредитування може зрости в 4 рази, що робить неможливим погашення таких кредитів.

Обгрунтування доцільності застосування процедури довготермінового дисконтування базується на аналізі ентропії багатства окремих осіб в соціальний добробут. Тут проблему довготермінового дисконтування варто розділити на дві підпроблеми. Перша підпроблема: чи дійсно багатство зникає? Друга підпроблема: чи дійсно унаслідок використання складного проценту, капітал міг би дорости до астрономічних величин? Відповідь як на перше, так і на друге запитання – негативна. На перше, відповідь негативна, тому, що враження “зникнення багатства” виникає унаслідок його своєрідної ентропії. Неможливість наростання капіталу унаслідок використання складного проценту до астрономічних величин можна пояснити відсутністю виробничих процесів на які б не впливало моральне знецінення.

У другому розділі – “Методичні підходи до застосування довготермінового дисконтування в системі економічного оцінювання виробничо-господарської діяльності підприємства” – виконано критичний аналіз існуючих підходів до вирішення проблеми застосування процедури довготермінового дисконтування в системі економічного оцінювання виробничо-господарської діяльності підприємства, досліджено і критично проаналізовано методи прогнозування коефіцієнта дисконтування, напрямки впливу фінансово-кредитної політики на ставки довготермінового кредитування.

Аналіз існуючих підходів до вирішення проблеми застосування процедури довготермінового дисконтування в системі економічного оцінювання виробничо-господарської діяльності підприємства показав два напрями щодо спроб вирішення цієї проблеми. Перший – пониження процентної ставки при певних економічних розрахунках, другий – обмеження в терміні розрахункового періоду дії інвестицій. Запропоновані різними авторами підходи для вирішення проблеми або не є обґрунтованими, або не вирішують проблему в цілому.

Однією з найважчих і в той же час надзвичайно актуальних задач, яку необхідно вирішувати в виробничо-господарській діяльності підприємств, є обґрунтування величини ставки дисконтування для виконання відповідних фінансово-економічних розрахунків. Застосування правильної ставки дисконтування дасть змогу закласти міцне підґрунтя для довготермінового розвитку підприємства.

Багато суб’єктів, які задіяні в виробничо-господарській діяльності, приймаючи ті чи інші рішення щодо проектів дуже мало звертають увагу на обґрунтування вибраної ставки дисконтування. Здебільшого цей коефіцієнт приймається рівним доходності одного з найбільш відомих ринкових інструментів, наприклад, доходності за банківськими депозитами або ставкою кредиту. Фахівці пропонують низку інших методів визначення ставки дисконтування (рис.1).

Рис.1. Методи визначення ставки дисконтування

Величина ставки дисконту, розрахованої згідно методу граничної норми прибутку на приватні інвестиції буде максимальним у порівнянні з іншими методами. Застосування такої високої (незмінної з часом) ставки є негативним, адже вся описана проблема довготермінового дисконтування крім фактора часу, ще й базується на високих ставках дисконтування.

Аналізуючи використання методу граничної суспільної норми, суть якого полягає в тому, що ставка дисконтування визначається як ставка за якої люди в суспільстві готові відкласти невелику частину поточного споживання в обмін на додаткове споживання в майбутньому. Звернемо увагу на такі моменти. По-перше, люди відрізняються один від одного перевагами і можливостями (коли одні роблять заощадження, інші беруть кредит). Якщо людина отримує прибуток, то вона поряд із споживанням може заощаджувати. Оскільки ставки за позики для споживачів перевищують ставки за заощадження, є велика ймовірність, що в цих людей на відповідний момент будуть різні часові переваги. По-друге, ринкові процентні ставки відбивають часову перевагу людей, які живуть у теперішній час, тому вони не можуть врахувати відповідним чином вплив довгострокових проектів на добробут майбутніх поколінь. З цих причин є недоцільним широко застосовувати цей метод.

Використання зваженої суспільної альтернативної вартості капіталу. Згідно цього методу ставка дисконту визначається через суспільну альтернативну вартість необхідних ресурсів з вагами, що базуються на відносному внеску різних джерел ресурсів.

Припустивши, що з однієї сторони, існують одні ресурси для державних проектів які виникають унаслідок витіснення внутрішніх інвестицій, а інші ресурси виникають за рахунок витіснення поточного внутрішнього споживання, з іншої сторони є іноземні позики, які є іншим потенційним джерелом ресурсів. Унаслідок цього не можна, щоб державний проект витісняв внутрішнє приватне споживання чи інвестиції на основі один до одного (гривню за гривню), тому що, за гнучкого обмінного курсу чистий експорт може бути знижений, коли в результаті збільшення державної позики національні державні позики підвищуються щодо зарубіжних ставок, викликаючи відтік фінансового капіталу і підвищення валютного курсу. Якщо взяти ресурси проекту, що витісняють приватні внутрішні інвестиції (а) і ресурси, які фінансуються за допомогою іноземних позик (b), і (1 – а – b) ресурси, що витісняють внутрішнє споживання, то за допомогою цього методу можна обчислити суспільну норму дисконту як середньозважене цих ставок. Унаслідок того, що цей метод базується на багатьох припущеннях і не є обґрунтованим, застосування його є недоцільним.

Метод тіньової ціни капіталу враховує збільшення і “витіснення” приватних інвестицій і споживання в теоретично прийнятній формі. Інформаційні вимоги для обчислення ставки дисконту за методом тіньової ціни капіталу є значно більші, ніж для інших методів дисконтування. Важливу роль відіграють інтуїція та досвід, особливо під час ухвалення рішення про розподіл доходів і витрат між інвестиціями і споживанням. При обчисленні ставки дисконтування за цим методом існує велика ймовірність в похибці кінцевого результату. Унаслідок наведених причин цей метод не одержав практичного застосування в економіці.

Незважаючи на низку переконливих аргументів на користь застосування ставок дисконту, що зменшуються з часом, аналітики не дійшли згоди про те, як дисконтувати впливи, які матимуть місце у віддаленому майбутньому. Метод використання суспільних ставок дисконту, що знижуються з часом, є досить новим та до кінця не обґрунтованим. Поки що він не одержав значного поширення.

При методі визначення ставки дисконтування, яка базується на фактичному зростанні споживання на одну людину, суспільна ставка дисконту дорівнює довгостроковому темпу зростання споживання на душу населення, помноженому на константу, що є еластичністю, яку вимірює швидкість падіння суспільної граничної корисності споживання під час зростання споживання на душу населення. Недоліком цього методу є надмірна залежність від споживання, що робить недоцільним його використання при економічних розрахунках.

Наслідок від застосування ставок дисконтування розрахованими за цими методами не є однозначним, унаслідок того, що в основі їх розрахунку лежить людський фактор часових переваг, який є мінливим при своєму існуванні, що в результаті може відбитися на точності і правдивості величини ставки дисконту. Вагомим недоліком є необґрунтованість декількох пропонованих методів. Інші підходи до визначення ставки дисконтування хоч є обґрунтовані, але недостатньо інформаційно забезпечені. Унаслідок чого можна з впевненістю сказати про недоцільність їх використання для розрахунку ставки дисконтування і її застосування при економічних розрахунках.

В Україні для визначення ставки дисконтування використовується норма прибутку, скорегована на рівень ризику та інфляції:

, (1)

де Е – ставка дисконтування; Ен – норма прибутку; Ер – коефіцієнт ризику; Ei – коефіцієнт інфляції.

Вирішення проблеми процентних ставок в Україні є дуже актуальним, оскільки однією з основних причин гальмування розвитку економіки є цінова недоступність кредиту для більшості українських підприємств. Вплив фінансово-кредитної політики на формування процентної ставки є одним із домінуючих чинників її формування, хоча при цьому і не використовується жорстких рамок для величин процентних ставок. Так, якщо раніше фінансово-кредитна політика щодо регулювання процентних ставок носила прямий характер, то зараз застосовуються переважно непрямі методи впливу: зміна офіційної облікової процентної ставки; зміна економічних нормативів діяльності комерційних банків, установлюваних центральним банком, включаючи норми обов'язкових резервів; проведення операцій на відкритому ринку з валютою та цінними паперами. До прямих методів регулювання процентних ставок комерційних банків фінансово-кредитною політикою можна віднести тільки єдиний факт, який полягає в тому, що комерційні банки України зобов'язані в обов'язковому порядку коригувати розмір процентних ставок за наданими кредитами при кожній зміні облікової ставки НБУ на кратність її зміни. Банки самостійно визначають рівень процентних ставок, базуючись на впливі цілого ряду чинників: співвідношення попиту і пропозиції на фінансових ринках, темпи інфляції, конкуренцію в банківській сфері, прибутковість банку, термін і розмір наданих (залучених) коштів, ступінь ризику здійснюваної операції, платоспроможність клієнта, вид позички, тип банку, та інші.

У третьому розділі – “Модифікована процедура довготермінового дисконтування у системі економічного оцінювання виробничо-господарської діяльності підприємства” - обґрунтовані підходи до вирішення проблеми довготермінового дисконтування при доцільності здійснення інвестиційних проектів і економічного оцінювання джерел природно-сировинних ресурсів, а також запропоновані механізми фінансового стимулювання відтворення промислово-виробничого персоналу підприємства.

Для розширення виробничо-господарської діяльності, як необхідної умови нарощування прибутків і зміцнення позиції на ринку, будь-якому підприємству необхідно інвестувати значні суми коштів в основі виробничі фонди. Інвестиційна діяльність пов’язана зі значними ризиками. Ризики в свою чергу впливають на величину ставки дисконтування. Незаперечним також є той факт, що на ризик впливає фактор часу. Підприємство при здійсненніі виробництва своєї продукції буде приділяти більшу увагу ризикам, які очікують його в ближчий період часу і меншу увагу до ризиків, які віддалені в часі. Чим пізніше в майбутньому ми зіткнемося з будь-яким ризиком, тим менше уваги ми приділяємо йому сьогодні. Унаслідок цього при оцінюванні величини коефіцієнта дисконтування є доцільним враховувати премії за ризики, привівши їх саме до моменту формування ставки дисконтування.

Відомо, що основною причиною виникнення ризику при обґрунтуванні будь-якого інвестиційного рішення є брак інформації. Тому, цілком обґрунтованою, на нашу думку, буде пропозиція коефіцієнтом приведення певного ризику до сьогоднішнього моменту вважати ймовірність виникнення цього ризику, а оцінювання ставки дисконту може здійснюватись за пропонованою формулою (2):

, (2)

де Ept – коефіцієнт ризику; t – термін через який очікується подія в наслідок виникнення цього ризику; n – термін інвестиції; р - ймовірність виникнення ризику.

Формула (2) може бути подана у такому вигляді:

(3)

де р1 – ймовірність виникнення ризику Ер1; р2 – ймовірність виникнення ризику Ер2; рn – ймовірність виникнення ризику Ерn.

За проведеними розрахунками в дисертаційній роботі унаслідок яких приймалося рішення про доцільність здійснення інвестиції на спорудження умовного підприємства, показано, що при стандартній процедурі дисконтування (було розглянуто ставки дисконту, які були рівними – 15%, 18%, 20%, 22%) інвестиції доцільні при ставці 15% і 18% і не доцільні при ставці 20% і 22%. При формуванні ставки дисконту згідно пропонованого підходу її рівень понизився і максимальне значення склало 16%. Розрахунок з використанням модифікованої процентної ставки показав доцільність здійснення інвестиційного проекту. У реальності багато інвестиційних проектів, які вважаються нерентабельними, є ефективними, а їх реалізація принесла б значні прибутки.

У результаті дослідження впливу стандартної процедури довготермінового дисконтування на ціну джерел природно-сировинних ресурсів нами запропонований удосконалений підхід економічного оцінювання джерел природно-сировинних ресурсів, який базується на відомому факті, а саме, запаси будь-якого невідновного природного ресурсу з плином часу скорочуються. Це означає, що настане момент, коли цінність втрати цього ресурсу буде рівна цінності продукту, що отримується при його використанні, а пізніше цінність втрати цього ресурсу переросте цінність цього ж продукту. Унаслідок цього оцінка такого ресурсу буде зростати.

Враховуючи це пропонується удосконалена формула економічного оцінювання джерел природних ресурсів яка має вигляд:

, (4)

де ЦДПР – ціна джерела природного ресурсу; d – диференційна рента; К – коефіцієнт цінності; t – час від початку використання ресурсу; Т – момент часу, при якому цінність втрати цього ресурсу рівна цінності продукту, що отримується при його використанні; m – час до повного вичерпання природного ресурсу; Тв – момент повного вичерпання природного ресурсу.

У дисертаційній роботі проведені розрахунки економічного оцінювання джерела природного ресурсу, де коефіцієнт К мав значення 5%, 10% і 15% та була досліджена динаміка ціни природного ресурсу при різних коефіцієнтах дисконтування і різних термінах його вичерпання. Розрахунки показали, що при зростанні коефіцієнта цінності від 5% до 15% ціна джерела природного ресурсу в залежності від вибраної ставки дисконтування збільшується в 1,5 – 52 рази.

Для вирішення проблеми довготермінового дисконтування в фінансово-кредитних відносинах між підприємством і його кадровим персоналом з позиції фінансових фондів підприємств чи кредитних банків основний акцент робився на пониженні ставки дисконтування для пільгового кредитування промислово-виробничого персоналу та розробки критеріїв для відбору позичальників. Базові елементи вирішення проблеми довготермінового дисконтування при фінансово-кредитних відносинах представлені на рис.2.

Рис. 2. Базові елементи вирішення проблеми довготермінового дисконтування при фінансово-кредитних відносинах між підприємством і його кадровим персоналом

У дисертаційні роботі удосконалено підхід до одержання пільгового іпотечного кредитування і пільгового кредиту на здобуття вищої освіти з метою підвищення кваліфікації промислово-виробничого персоналу підприємства шляхом обґрунтування критеріїв відбору позичальників для одержання таких кредитів. Розроблені схеми надання таких кредитів представлені на рис. 3 і 4.

Рис. 3. Схема прийняття рішення про надання

пільгового іпотечного кредиту

Рис. 4. Схема надання кредиту для здобуття вищої освіти

працівникам виробничо-господарських підприємств

Отже, в результаті впровадження розроблених нами механізмів пільгового кредитування зробиться можливим погашення таких довготермінових кредитів завдяки пониженню ставки дисконтування.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання удосконалення способів застосування процедури довготермінового дисконтування в системі економічного оцінювання виробничо-господарської діяльності підприємства, що сприятиме вирішенню проблеми довготермінового дисконтування при обґрунтуванні доцільності здійснення інвестиційних проектів, економічному оцінюванні джерел природно-сировинних ресурсів і при фінансовому стимулюванні відтворення промислово-виробничого персоналу підприємства.

1. Фактор часу відіграє важливу роль при врахуванні цінності і співставленні різних заходів і проектних рішень, при оцінюванні фінансових активів. Час характеризує кількісні та якісні зміни в стані різних видів матерії, зміну цінності продукту. Це дозволяє виділити основні випадки (напрями) його прояву: економічне оцінювання джерел природних ресурсів, фінансово-кредитні відносини, господарські рішення. Основною причиною виникнення проблеми довготермінового дисконтування є зміна в часі відповідних економічних показників з силою геометричної прогресії.

2. Застосування процедури довготермінового дисконтування в економічному оцінюванні виробничо-господарської діяльності підприємств є коректною. Існуючі підходи до обґрунтування та прогнозування величини ставки дисконту є неточними та малопереконливими. Вплив фінансово-кредитної політики на формування процентної ставки є одним із домінуючих чинників її формування, хоча фінансово-кредитна політика при цьому не використовує жорстких рамок для величин процентних ставок. Ринкові методи Національного банку основні інструменти в регулюванні величини кредитної ставки.

3. Оцінювання джерел природно-сировинних ресурсів можна удосконалити шляхом її модифікації завдяки застосування коефіцієнта цінності природних ресурсів, що змінюється за степеневою залежністю з плином часу. Це гарантуватиме отримання об’єктивного результату щодо економічного оцінювання джерел природно-сировинних ресурсів і прийняття правильних рішень у сфері природокористування.

4. При формуванні коефіцієнта дисконтування таку його складову як ризик, слід приводити до теперішнього моменту. Це зумовить зниження ставки дисконтування. Унаслідок застосування, таким чином, модифікованої ставки дисконтування стане можливим реалізувати багато інвестиційних проектів, які вважаються не рентабельними унаслідок застосування стандартної процедури довготермінового дисконтування при економічних розрахунках і одержати значні прибутки від їх реалізації.

5. Механізм функціонування фондів пільгового кредитування на виробничо-господарських підприємствах з позиції фінансового стимулювання відтворення промислово-виробничого персоналу підприємства можна удосконалити шляхом використання критеріїв для відбору позичальників. Це дозволить зробити іпотечні кредити і кредити на здобуття вищої освіти з метою підвищення квліфікації працівників підприємств доступними для ширших верств промислово-виробничого персоналу.

6. На підставі результатів дисертаційного дослідження можна запропонувати:

- Міністерству освіти і науки України для підготовки спеціалістів економічних спеціальностей застосувати теоретичні і практичні положення дисертації щодо використання процедури дисконтування.

- Державному комітету України по земельних ресурсах застосовувати метод удосконаленого оцінювання джерел природних ресурсів.

- Банківським структурам України використовувати рекомендації щодо пільгового іпотечного кредитування і кредитування для здобуття вищої освіти; інвестиційним фондам і підприємствам використовувати розрахунки дисконтної ставки згідно пропонованої модифікації її складової (коефіцієнта ризику).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях

1. Франів І.А. Проблеми використання процедури дисконтування при прийнятті рішень в менеджменті // Соціально – економічні дослідження в перехідний період. Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні: Зб. наук. пр. Випуск 2 (ХХХІІІ). - Львів: ІРД НАН України, 2002. – С. 306 – 310.

2. Стадницький Ю.І., Франів І.А. Удосконалення оцінки економічних збитків від антропогенного забруднення довкілля: роль процедури дисконтування. // Вісник Львівського університету. Серія економічна. – Львів: ЛНУ. Вип. 32, 2003. – С. 476 – 481. (Особистий внесок автора: запропоновано і обґрунтовано твердження про оцінку економічних збитків від антропогенного забруднення довкілля, що відрізняється від діючої застосуванням коефіцієнта дисконтування для приведення минулих і майбутніх збитків до моменту забруднення довкілля при виробництві продукції).

3. Франів І.А. Коефіцієнт дисконтування при обґрунтуванні вибору оптимального варіанта довготермінових інвестицій. // Вісник Національного університету “Львівська Політехніка”. Логістика, 2004. - №499. – С. 243 - 246.

4. Франів І.А. Шляхи вирішення проблеми довготермінового дисконтування в економіці природокористування: модифікація ставки дисконту // Соціально – економічні дослідження в перехідний період. Природно-ресурсний потенціал в системі просторового розвитку: Зб. наук. пр. Випуск 2 (ХLVI) / НАН України. - Львів: ІРД НАН України, 2004. – С. 151 – 155.

5. Франів І.А. Довготермінове дисконтування при обґрунтуванні інвестиційних проектів // Регіональна економіка. – 2005. - №3. – С. 213 – 220.

Публікації в інших виданнях

6. Франів І.А. Проблеми довготермінового дисконтування // Проблеми розвитку фінансової системи та обліку: Збірник тез доповідей. Львів: ДУ „Львівська політехніка”, 2000. – С. 18-19

7. Стадницький Ю.І., Франів І.А. Економічна оцінка джерел природних ресурсів: проблеми врахування чинника часу // Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природоресурсного потенціалу України: Тези доповідей другої всеукраїнської науково-методичної конференції. Чернівці: „Рута”, 2000. - С. 72-73 (Особистий внесок автора: представлено і обґрунтовано проблему врахування чинника часу при економічній оцінці джерел природних ресурсів).

8. Франів І.А. Підприємництво в Україні: стан і шляхи стимулювання // Проблеми розвитку фінансової системи та обліку. Зб. тез доповідей. Львів: НУ “Львівська політехніка”, 2001. – С. 13 – 14.

9. Франів І.А., Стадницький Ю.І. Дисконтування при обґрунтуванні вибору оптимальних варіантів інвестицій // Україна в ХХІ ст.: Формування економічної системи: Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції. – Львів: ЛДУ, – 2001. С. 374-376 (Особистий внесок автора: представлено причини необхідності застосування процедури дисконтування при економічних розрахунках та наведено наслідки застосування стандартної процедури дисконтування при обґрунтуванні доцільності здійснення інвестиційного проекту.)

10. Франів І. А. Довготермінове кредитування, як фактор росту обсягу інвестицій в Україні // Проблеми розвитку фінансової системи та обліку: Збірник тез доповідей. Львів: НУ “Львівська політехніка”. - 2002. – С.116-118.

11. Франів І.А. Потреби людини як основа побудови системи мотивації і стимулювання праці персоналу підприємств та організацій // Теорія і практика управління персоналом вітчизняних підприємств та організацій: матеріали першої наукової студентської конференції – Львів, Львівський регіональний інститут державного управління Української Академії державного управління при Президентові України, 2002. – С. 30 – 33.

12. Франів І.А. Проблеми та перспективи розвитку ринку довготермінових банківських кредитів в Україні // Матеріали І Всеукраїнської наукової конференції з фінансового аналізу. - Львів: ЛБІ - 2002. – С. 89 – 90.

13. Стадницький Ю.І., Франів І.А. Роль процедури дисконтування при оцінці економічних збитків від антропогенного забруднення довкілля // Екологічний менеджмент у загальній системі управління: Третя щорічна Всеукраїнська наукова конференція. – Суми: СумДУ, 2003. – С. 7 – 9. (Особистий внесок автора: представлено причини необхідності застосування процедури дисконтування при економічних розрахунках та наведено наслідки застосування стандартної процедури дисконтування при обґрунтуванні доцільності здійснення інвестиційного проекту).

14. Франів І.А. Методи визначення коефіцієнта дисконтування // Тези доповідей V Міжнародної науково-практичної конференції “Маркетинг та логістика в системі менеджменту”. – Львів: НУ “Львівська політехніка”, 2004. - С. 337 – 339.

15. Франів І.А. Обґрунтування проблеми довготермінового дисконтування: ентропія багатства в добробут // Вісник Львівської державної фінансової академії: Зб. наук. пр. – Львів: Львівська державна фінансова академія, 2004. – С. 182 – 189.

АНОТАЦІЯ

Франів І.А. Довготермінове дисконтування в системі економічного оцінювання виробничо – господарської діяльності підприємства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01. “Економіка, організація і управління підприємствами” - Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, 2006.

В дисертаційній роботі розглядається проблема застосування стандартної процедури довготермінового дисконтування в таких сферах економіки: оцінка джерел природних ресурсів; фінансово – кредитні відносини; обґрунтування доцільності здійснення інвестиційних проектів. У роботі досліджено фактор часу, як економічну категорію, поставлено проблему врахування фактору часу в системі економічної оцінки виробничо – господарської діяльності підприємства та охарактеризовані існуючі підходи до її вирішення. Обгрунтовано доцільність застосування процедури довготермінового дисконтування. Критично проаналізовані методи прогнозування майбутнього значення коефіцієнта дисконтування. Показано вплив фінансово – кредитної політики на ставки довготермінового кредитування. Удосконалено застосування процедури довготермінового дисконтування для економічної оцінки джерел природних ресурсів, обґрунтування доцільності здійснення інвестиційних проектів, фінансового стимулювання промислово – виробничого персоналу.

Ключові слова: фактор часу, довготермінове дисконтування, інвестиційні рішення, оцінка джерел природних ресурсів, формування процентної ставки, державні фонди, пільгове кредитування.

SUMMARY

Franiv I.A. Long-term discounting in system of an economic estimation is industrial - master's activity of the enterprise. - the manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences behind a speciality 08.06.01. “Economy, the organization and management of the enterprises” – Lviv National Polytechnic University, Lviv, 2006.

In dissertational work the problem of application of standard procedure of long-term discounting in such directions of economy is considered: an estimation of sources of natural resources; financial - the credit attitude; a substantiation of expediency of realization of the investment project. The basic attention is concentrated on updating of a discount rate and the decision of a problem of long-term discounting in system of an economic estimation is industrial - master's activity of the enterprise. In work the factor of time as the economic category, is put a problem of the account of the factor of time in system of an economic estimation is investigated is industrial - master's activity of the enterprise and the characterized existing approaches to its decision. The correctness of application of procedure of long-term discounting is investigated. Are given and the characterized methods of forecasting of the future value of factor of discounting. Influence of the state on rates of long-term crediting is shown. It is advanced applications of procedure of long-term discounting for an economic estimation of sources of natural resources. The substantiation of expediency of realization of the investment project also is advanced applications of procedure of long-term discounting in financial - the credit attitude. The basic attention is concentrated on updating of a discount rate and the decision of a problem of long-term discounting in system of an economic estimation is industrial - master's activity of the enterprise. In work the factor of time as the economic category, is put a problem of the account of the factor of time in system of an economic estimation is investigated is industrial - master's activity of the enterprise and the characterized existing approaches to its decision. The correctness of application of procedure of long-term discounting is investigated.

Scientific novelty of the received results will consist in the following:

For the first time it is offered and it is proved at formation of factor of discounting its such compound as risk to take into account by reduction the moment of performance of calculations with the help of factor, which equal to probability occurrence of risk; the mechanism of application of the modified procedure of long-term discounting in financial - credit relations for preferential hypothecary crediting which as against existing is based on development and