Харківський національний університет
Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна
ФАЛЬОВА ОЛЕНА ЄВГЕНІВНА
УДК 159.922.8+159.923.2
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОСОБИСТІСНОГО РОЗВИТКУ СТУДЕНТІВ РІЗНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
19.00.07 — педагогічна та вікова психологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Харків — 2006
Дисертацією є рукопис
Роботу виконано в Харківському національному університеті імені В.Н.Каразіна, Міністерство освіти і науки України
Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент
ЗАЇКА Євгеній Валентинович,
Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна,
професор кафедри психології
Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор
ХОМУЛЕНКО Тамара Борисівна,
Харківський національний педагогічний університет
імені Г.С. Сковороди,
завідувач кафедри практичної психології
кандидат психологічних наук, доцент
НАУЧИТЕЛЬ Олена Давидівна,
Національний аерокосмічний університет
імені М.Є.Жуковського “ХАІ”,
доцент кафедри психології
Провідна установа: Південноукраїнський державний педагогічний університет
імені К.Д.Ушинського (м. Одеса) Міністерства освіти і науки України, кафедра педагогічної та вікової психології
Захист відбудеться “ 1 ” квітня 2006 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої
ради Д 64.051.08 в Харківському національному університеті імені В.Н.Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 5-24
З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна (61077, м. Харків, пл.Свободи,4)
Автореферат розіслано “ 24 ” лютого 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Крейдун Н.П.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Реформа вищої школи України здійснюється в умовах важливіших соціально-економічних змін. Сучасне суспільство потребує таких спеціалістів, які мають не тільки необхідні професійно важливі якості, але й такий особистісний потенціал, який дозволив би успішно працювати в умовах ринкових відносин, постійних інновацій, безперервного удосконалення і ускладнення управлінської діяльності. Приєднання України до Болонського процесу, потребує розбудови вищої школи. Головним завданням стає формування у студентів навичок самостійної роботи, підготовка їх до подальшої професійної діяльності. (С.Ніколаєнко). Тому основним методом навчання є індивідуальна робота студентів при постійному супроводі з боку професорсько-викладацького складу, а також з боку психолога, тобто роль психолога у вищому навчальному закладі (ВНЗ) значно зростає. Індивідуальна робота студентів пов’язана з розвитком особистісних та інтелектуальних якостей. На ВНЗ технічного та економічного профілю суспільство покладає два важливих завдання: збереження науково-технічного, управлінського потенціалу суспільства і формування особистості професіонала.
Проблема особистісного і професійного розвитку знаходилася і знаходиться в центрі уваги вітчизняної та зарубіжної психології (Б.Г.Ананьєв, Л.І.Анциферова, О.Г.Асмолов, Г.О.Балл, І.Д.Бех, О.О.Бодальов, Л.І.Божович, Л.С.Виготський, П.Я.Гальперін, О.В.Запорожець, О.Ф.Лазурський, О.М.Леонтьєв, В.М.Мясищев, А.В.Петровський, К.К.Платонов, С.Л.Рубінштейн, В.Д.Шадріков, Д.Б.Ельконін та ін.; А.Адлер, Ж..Піаже, К.Рождерс, З.Фрейд, В.Штерн, Е.Еріксон, К.Юнг та ін.).
Розвиток особистості – процес, який продовжується протягом всього життя, змінюючись тільки за напрямком, інтенсивністю, характером та якістю (концепція “необмеженого розвитку” – Б.Г.Ананьєв, О.В.Брушлинський, О.В.Запорожець, Е.Еріксон та ін.). Від того, як протікає процес розвитку особистості у студентському віці, залежить якість її професійної підготовки та наступної професійної діяльності, що, у свою чергу, суттєво впливає на всі сфери життя суспільства та потребує певної реорганізації психологічної служби ВНЗ. Її метою повинна бути допомога студентам в усвідомленні своїх особистісних якостей, рефлексії, створення умов для розвитку особистості. У дослідженнях В.Т.Лісовського, М.Д.Дворяшиной, О.К.Дусавицького, Л.М.Грановської, В.О.Сластьоніна та інших авторів доведено, що студентство як особлива соціально-психологічна вікова категорія, характеризується інтенсивним психічним і, зокрема, особистісним розвитком, який тісно пов'язаний з формуванням професійних якостей (В.П.Зінченко, Є.О.Клімов, Б.Ф.Ломов, К.Марелл, В.О.Моляко, К.К.Платонов, М.С.Пряжніков, В.Д.Шадріков та ін.).
Дослідники фіксують різницю між розвитком особистості студента в умовах гуманітарної та технічної освіти. Проблеми особистісного і професійного розвитку студентів технічних та економічних спеціальностей є менш дослідженими порівняно зі студентами гуманітарних спеціальностей, але ж саме вони складають основний потенціал управлінської та науково-технічної інтелігенції суспільства, тому дослідження становлення і розвитку цього потенціалу є особливо актуальними. Навчання та виховання економіста, інженера не може обмежуватися тільки економічною та технічною підготовкою, оскільки загальна ефективність їхньої діяльності значною мірою залежить від психологічної культури та психологічної компетентності (М.К.Тутушкіна). Це стає важливим, бо здатність фахівця до оригінальних рішень значно підвищує його конкурентоспроможність і перспективи особистісного і професійного самоствердження. На значущості особистісної складової в комплексі професійних характеристик спеціаліста наголошують в своїх працях С.Д.Максименко, Н.В.Наумчик, О.Д.Научитель, В.Г.Панок, Т.М.Титаренко, Н.В.Чепелєва та ін.
Утверджування особистісно-орієнтованої освіти, значення психологічної служби у ВНЗ було предметом обговорення багатьох дослідників (Г.О.Балл, Е.Ф.Зеєр, М.К.Тутушкіна, І.С.Якиманська та ін.). Однак на сучасному етапі розвитку вищої освіти підкреслюється необхідність нового підходу до визначення змісту, цілей, завдань і структури організації психологічної служби ВНЗ (С.П.Бочарова, І.В.Дубровіна, О.В.Землянська). Це вимагає розробки системи психологічного супроводу студентів під час навчання у ВНЗ. У сучасних розробках новий підхід розвивався в межах акмеологічного напрямку (О.О.Бодальов, А.О.Деркач, А.А.Реан та ін.), який вивчає представників різних професій як особистостей зі своїми проблемами, індивідуальними шляхами розвитку, етапами і кризами.
Дослідження психологічних аспектів ефективності підготовки фахівців у ВНЗ (А.О.Деркач, О.К.Дусавицький, Є.В.Заїка, О.Ф.Іванова, Н.П.Крейдун, Л.Є.Міловідова, О.Д.Научитель, Н.І.Пов'якель, В.В.Рибалка, В.М.Сінайко, С.Д.Смірнов, М.К.Тутушкіна, Т.Б.Хомуленко, Л.М.Яворовська та ін.) свідчать про те, що цю роботу може виконувати лише кваліфікований практичний психолог.
Таким чином, актуальність наукового дослідження визначається потребою суспільства в технічних, економічних, управлінських кадрах, які психологічно готові працювати у сфері виробництва, та недостатньою розробкою проблеми особистісного розвитку студентства і, зокрема, студентів технічних та економічних спеціальностей у контексті професійної діяльності практичного психолога в рамках психологічного супроводу студентів у процесі навчання у ВНЗ. Актуальність проблеми, перспективи її розвитку, необхідність практичного застосування зумовили вибір теми: "Психологічні особливості особистісного розвитку студентів різних спеціальностей у навчальному процесі вищого навчального закладу".
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Тема дослідження входить до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки і психології Краматорського економіко-гуманітарного інституту (КЕГІ) і виконана в руслі загальнокафедральної теми "Інноваційні технології в педагогіці та психології"; тема дисертаційного дослідження також торкається проблеми наукової теми кафедри психології Харківського національного університету "Індивідуальна та колективна пам'ять у суспільстві, що трансформується" (№0103U004267).
Об'єкт дослідження – особистісний розвиток суб’єкта навчання.
Предмет дослідження – психологічний супровід розвитку і цілеспрямованого формування особистості студентів технічних і економічних спеціальностей у навчальному процесі ВНЗ.
Мета дослідження: визначити динаміку особистісного розвитку студентів технічних і економічних спеціальностей та розробити програму порівневого психологічного супроводу студентів в рамках психологічної служби ВНЗ.
Відповідно до поставленої мети були сформульовані такі завдання дослідження:
1. Узагальнити підходи в психології до вивчення особистості та її розвитку у студентському віці; здійснити аналіз проблем психологічного супроводу в рамках психологічної служби ВНЗ; визначити ті особистісні та професійні якості студента, що співвідносяться з його особистісним зростом, та їх зміни у навчальному процесі технічного і економічного ВНЗ.
2. Визначити первісні розходження у психологічних характеристиках особистості студентів двох спеціальностей: технічних і економічних.
3. Виявити динаміку особистісного розвитку студентів від першого до четвертого курсу в умовах навчання у ВНЗ.
4. Визначити напрямки професійної діяльності практичного психолога, що сприяють ефективності підготовки фахівців технічних і економічних спеціальностей, розробити і перевірити ефективність спеціальної програми корекційного впливу в рамках психологічного супроводу.
5. Виявити вплив порівневого психологічного супроводу на динаміку психологічних особливостей особистісного розвитку студентів технічних і економічних спеціальностей.
Методологічну і теоретичну основу дисертаційного дослідження склали найважливіші положення психології про сутність особистості, закономірності її становлення і розвитку (Б.Г.Ананьєв, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, В.М.Мясіщєв, С.Л.Рубінштейн,); діяльнісний підхід до розвитку особистості (О.О.Бодальов, Л.С.Виготський, Б.В.Зейгарник, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, Б.Ф.Ломов, О.Р.Лурія, С.Д.Максименко, С.Л.Рубінштейн); теоретичні положення про активність особистості у власному розвитку і саморозвитку, її основних взаєминах і протиріччях (К.О.Абульханова-Славська, С.Л.Рубінштейн, О.Б.Старовойтенко, Б.О.Федоришин); конструктивні положення про професіоналізацію та особистісні детермінанти професійного становлення (А.Маслоу, Е.Фромм, Е.Еріксон, Г.О.Балл, Є.О.Клімов, В.О.Моляко та ін.); деякі положення, сформульовані в рамках акмеологічного підходу до становлення особистості професіонала (А.О.Деркач, А.А.Реан та ін.).
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі методи – теоретичні: вивчення, системний аналіз і узагальнення соціально-психологічної, психолого-педагогічної, методичної, філософської літератури за темою дослідження; емпіричні: спостереження, бесіда, інтерв'ю, опитування, анкетування, тестування; психологічний експеримент (констатуючий і формуючий); статистичні: кількісний і якісний аналіз експериментальних даних.
Дослідження проводилося в період з 1999 до 2005 року на базі Краматорського економіко-гуманітарного інституту, Донбаської державної машинобудівної академії (м. Краматорськ), Харківського національного університету радіоелектроніки. У дослідженні взяли участь студенти факультетів "Електронні прилади", "Проектування інформаційних технологій", "Економіка підприємств", "Менеджмент організацій" першого (на початку навчання і по закінченні першого курсу), третього, четвертого курсів навчання загальною чисельністю 432 студента і 93 викладача. Експериментальне дослідження спрямовано на вивчення чотирьох блоків особистісних якостей: характерологічного, мотиваційного, комунікативного та емоційно-вольового у студентів першого (на початку навчання і наприкінці курсу), третього і четвертого курсів двох спеціальностей: економічних і технічних. Особистісний розвиток студентів вивчався в динаміці за роками у звичайних умовах і за умов психокорекційного впливу практичного психолога в рамках психологічного супроводу студентів у процесі навчання у ВНЗ.
Надійність і достовірність отриманих даних забезпечувалися методологічною і теоретичною обґрунтованістю його вихідних даних, аргументованістю теоретичних висновків, які було покладено в основу розробки методики дослідження і визначення основних ідей; використанням комплексу методів, адекватних цілей і завданням дослідження; поєднанням кількісного і якісного аналізу результатів дослідження, використанням методів математичної статистики.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:
· вперше встановлено, що вибір студентами технічних і економічних спеціальностей обумовлений істотними відмінностями в таких особливостях особистісного розвитку особистості як комплекс характерологічних, мотиваційних, комунікативних, емоційно-вольових;
· вперше застосовано цілісний підхід до дослідження психологічного супроводу студентів технічних, економічних спеціальностей через побудову його порівневої організації та забезпечення позитивних змін в динаміці особистісного розвитку студентів ВНЗ;
· розширено уявлення про поняття “психологічний супровід” студентів технічного і економічного ВНЗ через характеристику його цілісного і безперервного процесу вивчення та аналізу, формування, розвитку та корекції психологічних особливостей особистісного розвитку всіх суб’єктів навчального процесу, які потрапили в об’єктне поле діяльності психологічної служби ВНЗ;
· розширено уявлення про психологічні особливості особистісного розвитку студентів різних спеціальностей (динаміка рівня самооцінки, невротизації, особистісної тривожності, ставлення до власного “Я”, мотивації досягнень, професійних намірів студентів, рівня здатності до психологічної близькості з іншою людиною, наполегливості, самовладання, почуття громадянського обов’язку та життєвої настанови) у звичайних умовах навчання та в умовах психологічного супроводу (рис.1,2);
· дістав подальшого розвитку підхід до визначення змісту, цілей, завдань і структури організації психологічної служби ВНЗ в нових соціально-економічних умовах;
· дістало подальшого розвитку уявлення про можливості і межі цілеспрямованого впливу на розвиток особистості в студентському віці.
Теоретичне значення отриманих результатів полягає 1) у збагаченні теорії навчальної діяльності уявленнями про розвиток особистості в студентському віці; 2) у поглибленні знань про поняття “психологічний супровід” та його вплив на становлення особистісних та професійних якостей і тенденцій; 3) в обґрунтуванні необхідності цілеспрямованої роботи з удосконалення змістових аспектів мотивації у майбутніх інженерів та економістів з розвитку у них навичок саморегуляції, рефлексії в контексті формування особистісних та професійно важливих якостей та вмінь.
Практичне значення полягає у розробці та застосуванні програми корекційного впливу на психологічні особливості особистісного розвитку студентів технічних та економічних спеціальностей в рамках психологічного супроводу; у розробці та застосуванні комплексу діагностичних методів; у розробці елементів структури психологічної служби ВНЗ; в можливості використання запропонованої системи корекційного впливу на особистісний розвиток студентів при вирішенні їхніх особистісних проблем та для оптимізації процесу особистісного і професійного становлення студентів у загальному контексті зростання ефективності якості навчального процесу. Запропонована корекційна програма може слугувати моделлю для практичного психолога ВНЗ при роботі зі студентами, виходячи з особливостей спеціальностей і курсу.
Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювалось у навчальному процесі Краматорського економіко-гуманітарного інституту. Результати формуючої частини дисертації впроваджені в процес роботи "Лабораторії розвитку" КЕГІ. Основні результати досліджень обговорювались і одержали схвалення на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: міжнародна науково-практична конференція "Актуальні проблеми реформування економіки і трансформації суспільства України в перехідний період" (2002, м. Краматорськ); Всеукраїнська науково-практична конференція "Підприємництво, менеджмент, маркетинг: стан і перспективи розвитку в Україні" (2002, м. Донецьк); міжнародна науково-практична конференція "Україна-Китай: стратегія співробітництва", (2004, м.Краматорськ); на засіданнях кафедри педагогіки і психології Краматорського економіко-гуманітарного інституту.
Структура та обсяг дисертації.
Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст дисертації викладено на 198 сторінках. Робота містить 57 таблиць, 47 ілюстрацій (малюнки, гістограми), 4 додатка. Список використаних джерел включає 250 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі дана загальна характеристика роботи, обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне значення і практичну цінність отриманих результатів, а також наводяться дані про апробацію і впровадження результатів дослідження в практику.
У першому розділі "Проблеми розвитку особистості в студентському віці і задачі психологічного супроводу студентів в системі психологічної служби ВНЗ" дається аналіз вітчизняної і зарубіжної психологічної літератури з проблеми; розглядається проблема особистості в сучасній психології; дається психологічна характеристика студентського віку; розглядаються соціально-психологічні проблеми розвитку особистості студентів, проблеми їх професійного становлення; проблема адаптації студентів технічних і економічних спеціальностей до системи навчання та умов професійної діяльності; розглядаються проблеми психологічної служби у вищій школі і проблема психологічного супроводу як форми взаємодії учасників педагогічного процесу; розкриваються мета і завдання дослідження. Визначається, які аспекти ще недосліджені чи мало досліджені, висвітлюються також ті аспекти, які автор буде поглиблено досліджувати, а саме – вивчення динаміки психологічних особливостей особистісного розвитку студентів технічних і економічних спеціальностей і створення системи професійної діяльності практичного психолога ВНЗ.
У психолого-педагогічній науці загальнонауковим, психологічним виступає принцип розвитку. Він займає центральне місце у психології особистості, що потребує від організаторів навчального процесу не просто його розуміння, а здатності керувати процесом формування особистості, становлення якої виступає як особливий тип розвитку, який має свої тенденції, перспективи самовизначення, самореалізації (Д.І.Фельдштейн).
Аналіз літератури з проблеми особистості свідчить про те, що існує значна кількість підходів до її тлумачення. Л.Х’єлл і Д.Зіглер зазначають, що теорії особистості відрізняються залежно від концепції, яку використовують при описі структури особистості. В дисертації розглядаються найбільш важливі для визначення особистісного розвитку студентів компоненти структури особистості. Загальновизнаною характеристикою особистості, яка входить до її структури, є спрямованість (О.М.Леонтьєв, В.М.М’ясіщев, К.К.Платонов, Л.І.Божович, В.С.Мерлін, С.Л.Рубінштейн та ін.). Важливими якостями особистості вважаються комунікативні здібності (Б.Г.Ананьєв, Л.І.Анциферова, С.П.Бочарова тощо). Вони є внутрішньою підвалиною для формування інших властивостей – інтелектуальних, вольових, емоційно-мотиваційних, а також ставлення до самого себе, до свого “Я” і забезпечують цілісність характеру.
До важливих якостей особистості відносять самооцінку (А.Бандура, К.Левін, К.Роджерс та ін.), з якою пов’язаний рівень домагань, потреба у досягненнях (К.Левін, В.М.Мясіщев та ін.). А.Бандура підкреслює роль унікальної здатності людини до саморегуляції та вищих інтелектуальних здібностей для організації своєї поведінки. Значущість включення інтелектуальних властивостей до структури особистості відзначали К.Юнг, Е.Еріксон, А.Бандура, Дж.Келлі, В.М.Бехтерев, О.Ф.Лазурський, Б.Г.Ананьєв, К.К.Платонов та ін. Суттєвими у структурі особистості вважають властивості екстраверсії-інтроверсії та нейротизму (К.Юнг, Г.Айзенк, Г.Олпорт, Б.Г.Ананьєв, Б.І.Додонов). Фактором, який перешкоджає особистісному розвитку, виступає тривожність, як властивість особистості (З.Фрейд, А.Адлер, К.Юнг, К.Хорні, Е.Еріксон, Е.Фромм, Г.Олпорт, Дж.Келлі, К.Роджерс, Л.І.Анциферова та ін.).
У дисертації представлена характеристика студентства як вікової і соціально-психологічної категорії, розглядаються соціально-психологічні проблеми та кризи студентського віку. За віковим критерієм студентство відноситься до юнацького періоду як певного етапу між дитинством та дорослістю. Проблема юності розглядалася в працях таких дослідників, як Ж.Ж.Руссо, А.Дистервег, Е.Шпрангер, Ш.Бюлер, Е.Еріксон, Ж.Піаже, Б.Г.Ананьєв, О.Ф.Лазурський, В.Є.Смірнов, О.К.Дусавицький та ін.
Дослідження студентства з 60-х років велися ленінградською психологічною школою (Б.Г.Ананьєв, М.Д.Дворяшина, Р.М.Грановська, Є.І.Степанова, В.Т.Лісовський та ін.) у напрямку вивчення інтелектуального, особистісного і соціального розвитку. З точки зору загальнопсихологічного розвитку студентство є періодом інтенсивної соціалізації, характеризується розвитком вищих психічних функцій, становленням інтелектуальної системи та цілісної особистості. Як вікова категорія студентство співвідноситься з етапами розвитку дорослої людини і являє собою перехідну фазу від дозрівання до зрілості (Б.Г.Ананьєв). Як соціальна категорія, студентство характеризується професійною спрямованістю і відношенням до майбутньої професії але, якщо студент усвідомлено обрав свою професію, він все одно не може адекватно і повною мірою уявити собі свою майбутню професію і ті вимоги, що вона пред’являє (А.А.Вербицький). М.І.Д’яченко і Л.А.Кандибович розглядають професійну готовність студента, яка є суттєвою передумовою ефективної діяльності після закінчення ВНЗ, швидкої адаптації до умов праці і подальшого професійного самовдосконалення.
Соціальне замовлення потребує формування “ринкового характеру”. Індивіду пропонується ряд моделей поведінки, насамперед “модель спеціаліста”. Остання інтерпретується як гнучка з певним набором ключових компетенцій особистість, що здатна адаптуватись до умов життєдіяльності, які постійно змінюються. Сьогодні можна говорити про концепцію компетенції, яка починає відігравати суттєву роль у вирішенні питань професійної освіти та становлення сучасного типу особистості (Н.Ш.Валєєва, Е.Ф.Зеєр, А.К.Маркова, Н.М.Пейсахов). Е.Ф.Зеєр зазначає, що спрямованість характеризується системою домінуючих потреб і мотивів, та виділяє компоненти професійної спрямованості: мотиви (наміри, інтереси, схильності); ціннісні орієнтації (зміст праці, зарплата, кваліфікація тощо); професійну позицію (ставлення до професії, настанови, очікування і готовність до професійного розвитку); соціально-професійний статус.
Дослідники (А.Л.Гройсман, О.І.Кіколов, Л.Д.Столяренко, В.П.Стоногіна, В.Г.Чайка та ін.) аналізують проблеми юнацького віку, акцентуючи увагу на протиріччях студентського віку, проблемах адаптації, психофізичних, емоційних проблемах. Будь-який розвиток передбачає можливість відхилень і порушень. Сучасне життя характеризується низкою завищених нервово-психічних навантажень, специфічних стресів і фрустрацій. Все це відбивається на успішності студентів та загрожує втратою інтересу до навчання, зниженням рівня домагань, зміною самооцінки, особистісних якостей, а потім зміною діяльності, поведінки, стосунків з викладачами, з однокурсниками, друзями, членами родини. Тому так важливо в навчальному процесі технічного и економічного ВНЗ своєчасно виявити студентів з симптомами тривожності, заниженої самооцінки, нейротизму тощо, що можливо за допомогою психодіагностичних методів.
Аналіз літератури з проблеми показав, що розвиток особистості студентів досліджувався в психології і в суміжних науках. Однак у більшості досліджень вивчаються окремі аспекти: емпатія, емоційні особливості, ціннісні орієнтації, рефлексія, психічні стани і психофізіологічні проблеми, мотиви, проблеми професійного самовизначення, а також деякі питання, пов'язані з окремими видами діяльності, окремими етапами життя студентів: адаптація першокурсників, спілкування між студентами, спілкування з викладачами, стреси в студентському віці. При цьому упускається особистість загалом. Аналіз показав, що найчастіше досліджуються студенти технічних і гуманітарних ВНЗ, рідше – природознавчих та не достатньо – економічних спеціальностей. Дослідження також дозволило зробити висновок, що вивчення психології особистості студентів проводиться в двох аспектах: у безпосередньому зв’язку зі структурою та методами навчання та без прямого зв’язку з формами та методами навчання. Мета та завдання нашого дослідження зумовили проведення експерименту в межах другого підходу.
Проведений аналіз основних теорій особистості, різноманітних підходів до визначення її структури та структурних компонентів, аналіз специфіки студентства як особливої вікової та соціально-психологічної категорії, його проблем і криз, а також студентів як суб’єктів учбово-професійної діяльності, в нашому дослідженні психологічних проблем особистісного розвитку студентів дозволив зробити висновок, що багато дослідників вважають важливими для розуміння особистості такі якості: характерологічні: самооцінка, нейротизм, ставлення до свого “Я”, тривожність (А.Адлер, Г.Айзенк, Дж.Келлі, К.Левін, Г.Олпорт, К.Рождерс, З.Фрейд, Е.Фромм, К.Хорні, Е.Еріксон, К.Юнг, Б.Г.Ананьєв, Л.І.Анциферова, А.Бандура, Б.І.Додонов), комунікативні (К.Хорні, Б.Г.Ананьєв, Л.І.Анциферова та ін.), мотиваційні: рівень домагань, потреба у досягненнях (К.Левін, А.Маслоу, Б.С.Братусь, О.К.Дусавицький, О.М.Леонтьєв, Б.Ф.Ломов, В.Н.Мясищев, В.А.Петровський, А.Н.Собчик), емоційно-вольові: наполегливість, самовладання, емоційна рівновага, ставлення до світу, інтерес до явищ суспільно-політичного життя, життєві настанови (К.О.Абульханова-Славська, Е.Фромм, Л.І.Анциферова, К.К.Платонов). Це дозволило розглянути як релевантні особистісному розвитку студентів такі якості як: самооцінка, нейротизм, тривожність, ставлення до свого “Я”, мотивація досягнень, здатність до психологічної близькості з іншою людиною, вольова регуляція (наполегливість і самовладання), почуття громадянського обов’язку (патріотизм, інтерес до явищ суспільно-політичного життя, почуття професійної відповідальності, потреба у спілкуванні, колективізм), життєва настанова (розуміння відносності всього сутнісного; перевага інтелекту над почуттям; емоційна рівновага; розсудливість). Крім того, ми виділяємо такі позиції для вивчення професійного аспекту особистісного розвитку: професійні наміри студентів і проблеми професійної підготовки; професійні настанови студентів у системі навчально-професійної діяльності, як необхідні професійні складові для студентів технічних і економічних спеціальностей. Поряд з цими характеристиками, розглядається успішність студентів, як характеристика, що пов’язана з особистісними характеристиками і має важливе значення для подальшої ефективної професійної діяльності.
Загалом, позиції різних дослідників є досить близькими у визнанні того, що основні проблеми студентського віку носять комплексний характер і мають тісну взаємозалежність. Підготовка сучасного фахівця повинна бути індивідуальною, у зв'язку з цим значно зростає роль і значення психологічної служби ВНЗ, психологічного супроводу студентів протягом всього періоду навчання. Наша робота є спробою практичного впровадження необхідного студентам психологічного супроводу. Було проведено природний лонгітюдний експеримент, який, з одного боку, довів ефективність запропонованої системи психологічного супроводу, а з іншого був тією самою реальною психологічною допомогою, яка об'єктивно необхідна студентам.
У другому розділі “Процедури та методи дослідження динаміки психологічних особливостей особистісного розвитку студентів ВНЗ” розкривається особливість вибірки, описуються структура, процедура та методи дослідження динаміки особистісних особливостей студентів технічних і економічних спеціальностей за характерологічним, мотиваційним, комунікативним і емоційно-вольовим блоками; дається загальна характеристика програми цілеспрямованого психологічного супроводу студентів ВНЗ: основні етапи та напрямки психокорекційної роботи.
Для дослідження характерологічного блоку, який дає уявлення про такі якості особистості, як тривожність, самооцінка, нейротизм, ставлення до свого “Я”, використовувалися такі методики: для діагностики рівня самооцінки особистості – методика С.А.Будасі; для дослідження рівня нейротизму – методика Л.І.Вассермана; для дослідження рівня тривожності як стійкої характеристики (особистісна тривожність) використовувалась методика Спілбергера-Ханіна; за допомогою тесту Ю.З. Гільбуха “Особистісна зрілість” досліджувалось ставлення до свого “Я”. Ця шкала оцінює особистість людини за такими характеристиками зрілості, як: впевненість у своїх можливостях; задоволеність своїми здібностями, темпераментом і характером, знаннями, уміннями та навичками. Крім того, цей аспект оцінює такий суттєвий параметр поведінки як адекватна самооцінка, висока вимогливість до себе, відсутність самозадоволеності, скромність, повага до інших людей.
Для дослідження мотиваційного блоку, до якого входять мотивація досягнень, професійні наміри студентів, проблеми професійної підготовки, використовувалися такі методики: для вивчення мотивації досягнень – відповідна шкала тесту “Особистісна зрілість” Ю.З.Гільбуха; дослідження професійних настанов студентів проводилося за анкетою–інтерв’ю Г.В.Акопова; для дослідження професійних намірів використовувалась анкета, яка містить шкалу з 4 тверджень: буду працювати за спеціальністю; можливо, буду; ще не вирішив; не буду.
Для дослідження здатності до психологічної близькості з іншою людиною, яка включає в себе такі особистісні якості, як доброзичливість, емпатія, вміння слухати, потреба в духовній близькості з іншою людиною, використовувалась відповідна шкала тесту “Особистісна зрілість” Ю.З.Гільбуха. Для дослідження емоційно-вольового блоку, до якого входять наполегливість, самовладання, почуття громадянського обов’язку та життєва настанова, використовувалися такі методики: для вивчення наполегливості та самовладання опитувальник вольового самоконтролю (ВСК) А.Г.Звєрькова, Є.В.Ейдмана; за допомогою шкали “почуття громадянського обов’язку” тесту “Особистісна зрілість” вивчались такі якості, як патріотизм, інтерес до явищ суспільно-політичного життя, почуття професійної відповідальності, колективізм; за допомогою відповідної шкали тесту досліджувалась життєва настанова. Цей термін є умовним, до нього належать такі якості, як розуміння відносності всього сутнісного; переважання інтелекту над почуттям; емоційна рівновага; розсудливість (на противагу імпульсивності).
У третьому розділі Психологічні особливості особистісного розвитку студентів різних спеціальностей в звичайних умовах навчального процесу ВНЗ” розглядаються результати констатуючого етапу дослідження і дається порівняльний аналіз динаміки психологічних особливостей особистісного розвитку студентів інженерів та економістів контрольних груп в звичайних умовах навчання, тобто без корекційного впливу з боку практичного психолога в рамках психологічного супроводу.
У ході дослідження з’ясувалося, що між студентами обох спеціальностей (інженерами і економістами) на момент початку першого курсу існують великі розбіжності. Економісти більш невротизовані, з нижчою самооцінкою, з нижчим рівнем самовладання і наполегливості та з вищим рівнем здатності до психологічної близькості з іншою людиною, з вищими показниками життєвої настанови, мотивації досягнень, успішності та більш впевнені щодо правильності свого професійного вибору. Інженери менш невротизовані, з вищою самооцінкою, мають вищі показники наполегливості, самовладання, рівень почуття громадянського обов’язку. У них менш виражений рівень здатності до психологічної близькості з іншою людиною, менш високі показники життєвої настанови, мотивації досягнень, успішності і в них більше різноманітностей за показниками професійних намірів.
Аналіз результатів дослідження виявив такі тенденції. У студентів-економістів на 3 курсі несуттєво вищою стає частка досліджуваних з підвищеною особистісною тривожністю і невротизацією, зменшується відсоток студентів з низьким рівнем самовладання і збільшується частка досліджуваних з незадовільним рівнем життєвої настанови при незначному поліпшенні показників успішності (1-3 курси). На 4 курсі при погіршенні показників успішності незначно збільшується частка студентів-економістів із задовільним рівнем життєвої настанови. Рівні показників мотивації досягнень, самооцінки (з переважно заниженим її рівнем) при цьому на всіх курсах залишаються без змін. У студентів-інженерів при незначному послідовному до 3 курсу поліпшенню показників успішності, збільшується частка невротизованих, тривожних студентів з низьким рівнем самовладання і наполегливості при нестабільних показниках самооцінки. На 4 курсі показники успішності знижуються.
Очевидно, що у динаміці розвитку особистості студентів різниці існують. Однак, в цілому різниця між курсами незначна, порівняно з початковим станом, і невелика різниця в динаміці за обома спеціальностями. Таким чином, аналіз показників дозволяє зробити висновок: навчання у ВНЗ у звичайних умовах не справляє значущого впливу на розвиток особистості, особистісні особливості студентів обох спеціальностей на початку і наприкінці навчання практично не відрізняються один від одного і показники особистісних якостей від курсу до курсу змінюються не суттєво.
У четвертому розділі “Психологічні особливості особистісного розвитку студентів різних спеціальностей в навчальному процесі ВНЗ в умовах психологічного супроводу” розглядаються результати дослідження студентів технічних і економічних спеціальностей експериментальних груп, дається порівняльний аналіз динаміки психологічних особливостей особистісного розвитку студентів в навчальному процесі в ситуації корекційного впливу та порівняльний аналіз динаміки особистісних особливостей студентів обох груп і обох спеціальностей в навчальному процесі ВНЗ.
Дані експерименту свідчать про те, що запропонована корекційна програма сприяє позитивним змінам особистісного розвитку студентів-інженерів і економістів за характерологічним, мотиваційним, комунікативним і емоційно-вольовим блоками.
Корекційний вплив позитивно відбивається на показниках особистісної тривожності: вони зменшуються. На 4 курсі виражені розбіжності в показниках контрольних і експериментальних груп у обох спеціальностей. У інженерів різниця за високим рівнем – 34%, за помірним – 16%, за низьким – 16%. У економістів різниця за високим рівнем – 40%, за помірним – 30%, за низьким – 12%. Виявлено позитивні зміни ставлення до свого “Я”. На 4 курсі можна відзначити значущі розбіжності в показниках контрольних і експериментальних груп у обох спеціальностей. У інженерів різниця за задовільним рівнем – 20%, за незадовільним – 26%. У економістів різниця за задовільним рівнем – 30%, за незадовільним – 32%.
Рис.1. Показники характерологічного блоку особистісних якостей студентів 4 курсів інженерів і економістів експериментальних груп
Умовні позначення:
Н– невротизація,
Тр- тривожність,
Я- ставлення до свого “Я”,
С-самооцінка
Позитивно змінюється і самооцінка студентів обох спеціальностей. Ці показники практично однаково піддаються впливу, позначені зміни явно виражені і статистично значущі. Зміни показників відбуваються поступово від курсу до курсу. До кінця четвертого курсу різниця в показниках у студентів-інженерів за показниками адекватної самооцінки – 18%, за показниками заниженої самооцінки – 12%. У економістів за показниками адекватної самооцінки 20%, за показниками заниженої самооцінки 14%. Існує також виражена позитивна динаміка за показниками невротизації у студентів-економістів. На четвертому курсі в експериментальній групі переважає низький рівень, ці показники перевищують показники контрольної групи (р<0,01). Показники середнього рівня в експериментальній групі змінились статистично значуще, однак, як і раніше вдвічі менше, ніж у контрольній групі (р<0,01).
Показники невротизації у студентів-інженерів менше піддаються корекційному впливу (практично відсутній позитивний ефект, крім значних змін за показниками низького рівня). В цілому у студентів-інженерів переважає низький рівень невротизації, різниця показників контрольної та експериментальної груп невелика. На початку 1 курсу у студентів експериментальної групи більший відсоток досліджуваних з високим рівнем і менший відсоток студентів з низьким рівнем невротизації, на четвертому курсі менший відсоток досліджуваних з високим рівнем і більший (р<0,05) відсоток з низьким рівнем невротизації. Можна припустити, що у інженерів добре піддаються психокорекційному впливу психологічні характеристики особистості, а невротизація, як більш медична характеристика особистості, менше піддається корекційному впливу і не знаходиться в прямій залежності від тривожності і особистісної зрілості по відношенню до свого “Я”.
Аналіз результатів дослідження дозволив зробити висновок, що економічні спеціальності обирають люди з більшою здатністю до психологічної близькості з іншою людиною, ніж технічні спеціальності. Корекційний вплив не змінює загального положення: показники здатності до психологічної близькості з іншою людиною, як і раніше, вищі у студентів-економістів. Робота зі студентами економічних спеціальностей сприяє зменшенню частки незадовільного і збільшення задовільного і високого рівня здатності до психологічної близькості з іншою людиною. У студентів-інженерів корекційний вплив також сприяє переводу показників з незадовільного до задовільного рівня, але при цьому явно збільшує відсоток досліджуваних з високим рівнем здатності до психологічної близькості з іншою людиною. На 4 курсі відзначається значна різниця у студентів-інженерів за показниками високого, задовільного і незадовільного рівня. А у економістів – за показниками незадовільного рівня.
Аналіз результатів показав, що є можливість корекції мотиваційного блоку у студентів обох спеціальностей. Проте корекційний вплив менш виражений, ніж на характерологічний і комунікативний блоки. Існують певні позитивні тенденції, однак корекційний вплив інтенсифікує цей процес. Найбільш значуще змінюються показники мотивації досягнень, особистісний і психологічний аспекти професійної самопідготовки і менше – професійні наміри. Корекційна робота сприяє збільшенню частки студентів, які зрозуміли роль особистісного і психологічного аспектів професійної самопідготовки (існує різниця показників контрольних і експериментальних груп 4 курсу студентів-інженерів і економістів за категоріями “особистість”, “психологія”). На четвертому курсі явно виражена різниця за показниками мотивації досягнень у студентів обох спеціальностей.
Корекційний вплив значною мірою збільшує відсоток студентів-інженерів, хто точно буде працювати за спеціальністю і знижує частку тих, хто не вирішив цього питання. На четвертому курсі у студентів обох спеціальностей очевидна різниця контрольної та експериментальної груп за показниками “буду працювати за спеціальністю” і “ще не вирішили”. Можна припустити, що сам процес навчання, розвиваючи студентів, суттєво не збільшує професійну складову їх розвитку, а результати корекційного впливу свідчать про необхідність більш раннього включення студентів до майбутньої професійної діяльності і про те, що існує тісний зв'язок між особистісним і професійним розвитком студентів ВНЗ.
Рис.2. Показники емоційно-вольового блоку особистісних якостей студентів 4 курсів інженерів і економістів експериментальних груп
Умовні позначення:
Рс- рівень самовладання,
Рн- рівень наполегливості,
Жн- життєва настанова,
Го- почуття громадянського обов’язку
Встановлено, що в цілому показники емоційно-вольового блоку у студентів обох спеціальностей піддаються корекційному впливу, однак більш значущо змінюються показники самовладання, життєвої настанови, менш значущо – наполегливість і почуття громадянського обов’язку. Значна різниця в показниках самовладання контрольної та експериментальної групи у економістів на 4 курсі виявлена за показниками високого і низького рівня. У інженерів різниця виявлена за всіма показниками: високий рівень (р<0,01), середній (р<0,05), низький (р<0,001) рівень самовладання. Різниця показників наполегливості інженерів контрольної та експериментальної груп на початку першого курсу незначна, різниця з’являється на початку другого курсу, а на третьому (високий рівень р<0,05, середній р<0,05, низький р<0,01) і на 4 курсах різниця показників рівня наполегливості (високий рівень р<0,05, середній р<0,05, низький р<0,001) виражені і статистично значущі. У економістів така ж картина, на третьому (високий рівень р<0,05, середній р<0,05, низький р<0,01) і на 4 курсі (високий рівень р<0,05, низький р<0,01) різниця показників рівня наполегливості виражена і статистично значуща.
Показники рівня життєвої настанови наприкінці четвертого курсу у студентів обох спеціальностей експериментальних груп зближуються і стають практично однаковими. Різниця в показниках почуття громадянського обов’язку контрольних і експериментальних груп у інженерів можна відзначити тільки на четвертому курсі за задовільними (р<0,05) і незадовільними (р<0,05) показникам. А у економістів зміни відзначаються, починаючи з третього (задовільний: р<0,05; незадовільний рівень: р<0,05) і продовжуються на четвертому курсі (задовільний: р<0,05; незадовільний рівень: р<0,05).
Аналіз результатів показав, що є кореляція позитивних особистісних змін у студентів з позитивними змінами результатів успішності. За результатами дослідження з’ясувалось, що у студентів обох спеціальностей експериментальних груп від курсу до курсу, відбувається стабільне поліпшення успішності. Можна зробити висновок про те, що, впливаючи на особистісні особливості студентів, корекційний вплив одночасно позитивно впливає і на успішність студентів. Зміна показників відбувається поступово від першого до четвертого курсу.
Таким чином, корекційний вплив сприяє зміні показників самооцінки, ставлення до свого “Я”, особистісної тривожності, самовладання, наполегливості, життєвої настанови, здатності до психологічної близькості з іншими людьми. Очікувані позитивні зміни, хоча і меншою мірою, сталися за показниками невротизації, мотивації досягнень, самопідготовки, почуття громадянського обов’язку.
За результатами дослідження з’ясувалось, що можна цілеспрямовано впливати на психологічні особливості особистісного розвитку студентів технічних і економічних спеціальностей. Психологічний супровід, в рамках якого відбувався корекційний вплив, може сприяти особистісному розвитку професіонала, вирішенню його особистісних проблем, а також допомогти знайти способи вирішення проблем у професійній сфері.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Результати теоретичного і емпіричного дослідження психологічних особливостей особистісного розвитку студентів технічних і економічних спеціальностей дозволили зробити такі висновки:
1. У результаті проведеного дослідження встановлено, що у більшості студентів, як технічних, так і економічних спеціальностей, існують проблеми особистісного і професійного розвитку, пов’язані з адекватністю самооцінки, тривожністю, невротичними розладами, самоставленням, вольовим самоконтролем і мотивацією досягнень, з можливістю психологічної близькості з іншою людиною, почуттям громадянського обов’язку, з розумінням важливості розвитку себе не тільки як вузького спеціаліста, а і як особистості, а також з усвідомленням важливості особистісних і психологічних аспектів саморозвитку.
2. Вибір студентами технічних і економічних спеціальностей пов’язаний з істотними відмінностями в їхніх психологічних особливостях. Показники чотирьох блоків на початку першого курсу різняться за відповідними особистісними якостями. Характеристики представників контрольних і експериментальних груп кожної спеціальності значуще різняться за такими показниками, як невротизація, ставлення до свого “Я”, можливість психологічної близькості з іншою людиною, самовладання, життєва настанова. Зафіксовані значущі розбіжності за показниками самооцінки і планів професійної підготовки у інженерів та професійних намірів у економістів. Розбіжності за показниками особистісної тривожності, мотивації досягнень, наполегливості, почуття громадянського обов’язку виявилися незначущими. При порівнянні показників двох спеціальностей також існують розбіжності: на рівні експериментальних груп значущими виявилися всі показники, за виключенням особистісної тривожності, яка у інженерів і економістів має задовільний рівень. Розбіжності за показниками невротизації, тривожності, ставлення до свого “Я”, планів професійної підготовки представників різних спеціальностей контрольних груп виявилися незначущими.
Таким чином, встановлено, що для представників обох спеціальностей характерний незадовільний рівень: здатності до психологічної близькості з іншою людиною (однак ці показники у економістів нижчі, ніж у інженерів), особистісної зрілості за показником життєвої настанови, самоставлення, почуття громадянського обов’язку (у інженерів рівний відсоток високого і незадовільного рівня), низький рівень самовладання (відсоток таких студентів економістів вищій, ніж в інженерів). Для тих, хто обирає технічні спеціальності характерні: низький рівень невротизації, переважно адекватна самооцінка, незадовільний рівень мотивації досягнень, високий рівень наполегливості, незадовільні показники життєвої настанови. Вони менш, ніж економісти, упевненні в тому, що будуть працювати за спеціальністю. Економічні спеціальності обирають люди більш невротизовані, з переважно заниженою самооцінкою, більш упевненні в своєму бажанні працювати за спеціальністю і в тому, що правильно вибрали свою професію, з задовільним рівнем мотивації досягнень, і низьким рівнем наполегливості.
3. Аналіз результатів дослідження виявив, що у звичайних умовах навчання у ВНЗ значна частина студентів обох спеціальностей протягом всього періоду навчання мають ряд серйозних особистісних проблем, які не вирішуються від курсу до курсу. У студентів обох спеціальностей зафіксовані значущі позитивні зміни показників ставлення до свого “Я” (зростає відсоток студентів із задовільним рівнем ставлення до себе) і негативні – показників самовладання та наполегливості (зростає відсоток студентів з низьким рівнем цих чинників). У
