ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРІСТИКА РОБОТИ
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ
МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
ФРОЛОВ Станіслав Вікторович
УДК 338.92.011
НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПРОГНОЗУВАННЯ ВАЛОВОГО ВНУТРІШНЬОГО ПРОДУКТУ З УРАХУВАННЯМ ВПЛИВУ ПОДАТКОВО-БЮДЖЕТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
Спеціальність 08.02.03 –
організація управління, планування та
регулювання економікою
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ – 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Науково-дослідному економічному інституті (НДЕІ) Міністерства економіки України , м. Київ.
Науковий керівник – доктор економічних наук, професор
Базилюк Антоніна Василівна
НДЕІ Міністерства економіки України (м. Київ), завідувач відділу проблем цінової політики
Офіційні опоненти: доктор економічних наук
Сігайов Андрій Олександрович
Національний технічний університет України, „Київський політехнічний інститут” (м. Київ),
доцент кафедри економіки та підприємництва
кандидат економічних наук, доцент
Сергієнко Олена Миколаївна
Інститут міжнародної економіки та фінансів Міжрегіональної академії управління персоналом (м. Київ), заступник директора
Провідна установа – Державна установа „Інститут економіки та
прогнозування НАН України”, відділ моделювання
економічного розвитку (м. Київ)
Захист відбудеться 18 травня 2006 року о 1600 годині на засіданні Cпеціалізованої вченої ради Д 26.801.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук НДЕІ Міністерства економіки України за адресою: 01103, м. Київ-103, бульвар Дружби народів, 28, 5-й поверх, зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці НДЕІ Міністерства економіки України за адресою: 01103, м. Київ, бульвар Дружби народів, 28, перший поверх.
Автореферат розісланий 14 квітня 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
доктор економічних наук О.Ю. Рудченко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРІСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження зумовлено необхідністю удосконалення системи прогнозування макроекономічних показників та розроблення стратегії економічного розвитку України. Для підвищення рівня керованості макроекономічними процесами та досягнення стратегічних цілей уряду необхідно розробити методичний апарат прогнозування та моделювання макроекономічних показників із застосуванням засобів податково-бюджетного регулювання, що дасть змогу уникнути розбалансованості податково-бюджетної та загальноекономічної політики.
У сучасній економічній теорії розглядається проблема розроблення стратегії економічного розвитку країни на основі методів та прийомів соціально-економічного прогнозування. Багато уваги приділено цій тематиці в працях як зарубіжних, так і вітчизняних науковців. Серед зарубіжних авторів слід відзначити праці А.Н. Ілларіонова, С.Г. Лобанова, М.С. Мотишіної, Л.П. Владімірова. Питання розробки методики прогнозування макроекономічних показників розглянуто в працях вітчизняних вчених В.М. Гейця, А.С. Гальчинського, В.Ф. Беседіна, Б.Я. Панасюка, І.В. Крючкової та інших.
Проте у вітчизняній економічній науці більше уваги приділено визначенню загальноекономічної стратегії розвитку економіки без належного розкриття розвитку податково-бюджетної сфери. Враховуючи значний рівень перерозподілення фінансових ресурсів через бюджет, необхідно зазначити, що обґрунтування податково-бюджетної політики держави є одним з основних факторів стимулювання економічного зростання та структурних перетворень в економіці. Викладені обставини стали основою для вибору напряму дослідження та зумовили актуальність теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими розробками, планами, темами.
У дисертаційній роботі висвітлено результати наукових і прикладних досліджень, проведених автором при виконанні планів науково-дослідних робіт НДЕІ Міністерства економіки України за темою: „Розроблення прогнозу економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період (оптимістичний і песимістичний варіанти) і підготовка пропозицій щодо його використання під час розроблення Урядом „Програми діяльності Кабінету Міністрів України” (2003–2004 рр., № державної реєстрації 0102U007283, особистий внесок автора – оцінка впливу податково-бюджетного регулювання на структуру і динаміку валового внутрішнього продукту (ВВП). Дисертаційна робота тісно пов’язана із підготовкою Постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2005 р. № 913 „Про схвалення прогнозу показників зведеного бюджету України за основними видами доходів видатків і фінансування на 2007–2009 роки”.
Мета і задачі дослідження.
Метою цієї роботи є моделювання варіантних прогнозів ВВП на середньострокову перспективу з урахуванням змін у зовнішньоекономічній кон’юнктурі та податково-бюджетній політиці, а також вибір оптимальної стратегії розвитку країни.
Відповідно до мети дослідження в дисертаційній роботі було поставлено та вирішувались наступні завдання:
- визначити економічну сутність, основні аспекти та функції прогнозування;
- узагальнити й оцінити основні методи прогнозування;
- розглянути систему національних рахунків (СНР) як статистичну базу для прогнозування ВВП;
- оцінити та узагальнити існуючі в Україні методики прогнозування ВВП;
- здійснити оцінку статистичної інформації та розробити статистичну базу для побудови моделі прогнозування ВВП;
- проаналізувати структурні зрушення в економіці України протягом 1991–2005 років;
- розробити методику прогнозування ВВП з урахуванням змін у податково-бюджетній політиці та основних прогнозних тенденцій розвитку світової економіки;
- визначити вплив змін ставок оподаткування за основними бюджетоутворюючими податками та змін у зовнішньоекономічній кон’юнктурі на динаміку ВВП;
- розробити прогнозу ВВП на 2006–2009 роки за різними сценаріями розвитку податково-бюджетної політики;
- обґрунтувати основні тенденції розвитку економіки України на основі засобів податково-бюджетного регулювання в 2006–2009 роках.
Об’єктом дослідження є процес формування ВВП як основного індикатора розвитку економіки України, а його предметом – теоретично-методичні основи прогнозування ВВП як основного показника системи національних рахунків, що характеризує економічний оборот на всіх його стадіях.
Методологічною основою дослідження є методологія системи національних рахунків, закони й закономірності економічної теорії, законодавчі і нормативні акти України в сфері економічної політики, наукові праці зарубіжних та вітчизняних учених з питань методики прогнозування ВВП.
Для вирішення визначених в дисертації завдань застосовано методи порівняльного економічного аналізу (для аналізу методів соціально-економічного прогнозування), економіко-математичного моделювання (для розроблення моделі прогнозування ВВП), прогнозної екстраполяції та експертних оцінок (у процесі підготовки екзогенних даних), прогнозування (при прогнозуванні динаміки і структури ВВП на 2006–2009 роки), графічний метод (для побудови графіків і схем). Технічні розрахунки виконано із застосуванням табличного редактора Microsoft Excel та програмного засобу Micro TSP Econometric Views.
Наукова новизна результатів.
У процесі дисертаційного дослідження автором отримані наступні результати, які становлять особистий здобуток дисертанта і виносяться на захист:
одержано вперше:
- розроблена економетрична модель прогнозування ВВП з урахуванням завдань податково-бюджетного регулювання економіки, суть якої розкриває система рівнянь, що характеризують залежності між основними бюджетоутворюючими податками (податок з доходів фізичних осіб, податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств, нарахування на фонд оплати праці) і структурою видатків бюджету, з одного боку, та показниками виробництва, утворення доходів та кінцевого використання ВВП – з іншого. Оригінальність цієї моделі полягає в застосуванні факторів податково-бюджетної політики, що впливають на інституційну перебудову економіки і забезпечують відповідні зміни в структурі та динаміці ВВП;
- визначено вплив податково-бюджетного реформування та цінової кон’юнктури на зовнішніх ринках на формування ВВП, що дозволяє оцінити можливі масштаби економічного зростання за різними варіантами змін у податковому законодавстві та різної динаміки світових цін і обрати найліпший;
удосконалено:
- методичні положення щодо структурування державних видатків за функціональною класифікацією, згідно з яким їх розподілено на видатки на забезпечення виконання державних функцій (державне управління, оборона, громадський порядок, безпека та судова влада, соціально-культурні заходи і ін.); видатки на обслуговування боргу; видатки на регулювання соціально-економічного розвитку (видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, видатки на економічну діяльність у вигляді субсидій та капітальних трансфертів);
- статистичну базу моделювання ВВП за рахунок побудови на основі СНР, даних Держказначейства (доходи, видатки та дефіцит бюджету) та Національного банку України (НБУ) співставних динамічних рядів за бюджетними показниками та показниками доходів і витрат населення;
- класифікація факторів, які впливають на виробництво, утворення доходів та використання ВВП, зокрема зовнішніх та внутрішніх. Серед зовнішніх факторів був визначений вплив зростання світової економіки та світових цін на енергетичну сировину та неенергетичну продукцію. Вплив внутрішнього середовища на динаміку і структуру економічного зростання визначено за такими показниками, як ставки основних бюджетоутворюючих податків, зміни в структурі видатків бюджету залежності від їх соціальної або інвестиційної спрямованості, дефіцит бюджету та його фінансування, надходження від приватизації державного майна, обсяги прямих іноземних інвестицій в економіку;
дістало подальшого розвитку:
- розуміння логіки трансформаційних перетворень в економіці України з урахуванням здійсненої оцінки макроекономічних пропорцій, характерних для певних часових періодів. На їх основі виявлено поворотні точки, що визначають зміну стійких тенденцій структуроутворюючих факторів впливу на динаміку ВВП. Встановлені закономірності дозволили сформулювати умови подальших змін у структурі й динаміці ВВП;
- сформульовано три сценарії розвитку економіки, які описують можливі зміни (припущення) у зовнішньому та внутрішньому середовищі, що здатні вплинути на динаміку та структуру ВВП у 2006–2009 роках. Було визначено найбільш реальний сценарій, за яким передбачається, що в середньостроковій перспективі на ВВП негативно позначаться зміни цін на світових ринках, що до певної міри буде нівелюватися заходами щодо розширення ринків збуту та підвищенням конкурентоспроможності вітчизняної продукції, а також стимулюванням ділової активності населення (в тому числі через оптимізацію податкового законодавства та збільшення обсягів інвестицій в економіку України).
Практичне значення отриманих результатів.
Результати дослідження полягають в тому, що розроблені в дисертації механізми та моделі доведені до рівня обчислювальних і організаційних процедур, які можна використовувати для прогнозування динаміки ВВП та оцінки впливу змін у зовнішньоекономічній кон’юнктурі та податково-бюджетній політиці Уряду на розвиток економіки України. Матеріали та практичні розробки дослідження мають практичне значення у процесі вдосконалення податково-бюджетної політики держави та визначення основних пріоритетів стратегії розвитку економіки, а також можуть бути використані урядовими та науково-дослідними організаціями, що займаються економічним прогнозуванням.
Основні наукові результати дисертаційної роботи було використано в процесі підготовки Постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2005 р. № „Про схвалення прогнозу показників зведеного бюджету України за основними видами доходів видатків і фінансування на 2007–2009 роки”, а також під час підготовки аналітичних матеріалів з питань розвитку економіки України та прогнозування макроекономічних показників для керівництва Міністерства фінансів України протягом 2001–2005 років (довідка від 18.11.2005 р. № 03000-118/01) та в розробках НДФІ Міністерства фінансів України (довідка від 29.12.2005 р. № 77000-14/0662).
Особистий внесок здобувача.
Теоретичні обґрунтування, практичні розробки, висновки та рекомендації, визначені в дисертаційній роботі, отримані здобувачем самостійно на основі наукового дослідження та аналізу теоретичного матеріалу й отриманих результатів.
Апробація і реалізація результатів дисертації.
Основні теоретичні та методологічні положення і результати дисертаційного дослідження оприлюднені на Першій міжнародній науково-практичній конференції „Теорія і практика формування і розвитку корпоративного сектора економіки” (Київ, 2003 р.) і Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, магістрів та аспірантів „Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (Харків, 2003 р.).
Публікації.
Результати проведених дисертаційних досліджень опубліковано в 7 одноособових працях загальним обсягом 2,5 др. арк., в тому числі 5 статей – у наукових фахових виданнях ВАК України та 2 статті – в інших виданнях.
Структура та обсяг дисертаційної роботи.
Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (166 найменувань) та 10 додатків (на 18 сторінках). Загальний обсяг дисертації становить 204 сторінки комп’ютерного тексту, основний зміст роботи – 171 сторінку, в тому числі 31 таблиця та 19 рисунків.
Основні положення дисертації.
У першому розділі дисертації „Прогнозування як об’єктивна необхідність державного регулювання економіки” розкрито сутність прогнозування як процесу формування прогнозів, охарактеризовано основні етапи та принципи соціально-економічного прогнозування. Для розкриття сутності соціально-економічного прогнозування проаналізовано розвиток планування та прогнозування в Україні, зокрема, визначено основні етапи розвитку системи соціально-економічного прогнозування: початковий етап, що характеризувався відмовою держави від централізованого управління економікою та лібералізацією господарської діяльності; етап нормативного закріплення системи планування та прогнозування, що зумовлювався створенням цілісної системи прогнозування та розроблення програм; етап удосконалення системи прогнозування та планування, на якому визначено механізм взаємодії органів державної влади під час розроблення прогнозу соціально-економічного розвитку України.
У роботі розглянуто сутність директивного й індикативного планування та з’ясовано, що на сучасному етапі розвитку економіки Україні існує перехідна модель планування та прогнозування. З одного боку, держава позбулась основних ознак директивного планування, проте, з іншого – вона не створила адекватного механізму розроблення взаємоузгодженої і збалансованої системи показників та доведення їх до підприємств як основного елемента системи індикативного планування.
Здійснено аналіз основних законодавчих актів, котрі регулюють соціально-економічне прогнозування на державному рівні, що дало змогу узагальнити механізм розроблення прогнозів економічного і соціального розвитку України.
На основі аналізу наукових праць визначено основні методи прогнозування, що використовуються на практиці, та зроблено їх узагальнення за ступенем формалізації. Зокрема, визначено й охарактеризовано основні інтуїтивні та формалізовані методи прогнозування. Аналіз основних інтуїтивних методів прогнозування показав, що їх не можна використати в соціально-економічному прогнозуванні як самостійний інструмент, оскільки вони охоплюють лише вузькі параметри об’єкту прогнозування і не можуть виявити структурні макроекономічні зв’язки повною мірою. Формалізовані методи прогнозування розподілено на методи екстраполяції та моделювання. На основі аналізу основних методів екстраполяції визначено, що їх використання можливе лише для короткострокового прогнозування та вони не враховують вплив неекономічних факторів. Методи моделювання визнано такими, що найбільше повно відповідають тенденціям розвитку сучасної економічної науки. На підставі їх аналізу та згідно з метою дослідження оптимальною визначено побудову багатофакторної, структурної, динамічної моделі, що включає елементи імітаційного моделювання.
Проаналізувавши розвиток статистики в Україні, виявлено, що на даний час відбувся перехід від системи балансів народного господарства, що використовувалися в УРСР, до СНР, що за своєю економічною сутністю відповідає сучасним вимогам розвитку національної економіки. Розглянуто сутність та основні етапи впровадження СНР, зокрема розроблення таблиць "витрати-випуск" та перехід на класифікацію видів економічної діяльності. Базовим показником СНР визначено ВВП, який відображає ринкову вартість кінцевих результатів економічної діяльності всіх інституційних секторів в економіці за певний проміжок часу і характеризує взаємопов’язані аспекти економічного обороту: виробництво товарів та послуг, утворення доходів, їх кінцеве використання на споживання та нагромадження.
У другому розділі „Моделювання валового внутрішнього продукту” розглянуто основні макроекономічні моделі прогнозування ВВП та виявлено їх переваги й недоліки. Зокрема, проаналізовано п’ять моделей: “Макромодель економіки України-1”, розроблену фахівцями Інституту економіки та прогнозування НАН України; “Початкову робочу модель для України”, розроблену канадськими спеціалістами; “Математичну модель Інституту економіко-математичного моделювання”, “Макроекономічну модель української економіки”, розроблену колективом польських авторів та „Модель Світового банку”. За результатами аналізу існуючих моделей виявлено, що в Україні на даний час не існує моделі, яка б безпосередньо враховувала вплив податково-бюджетної політики на динаміку та структуру ВВП. Вирішено побудувати економетричну модель прогнозування ВВП, ґрунтуючись на різних варіантах розвитку світової економіки та податково-бюджетної політики Уряду України, що дасть змогу проаналізувати вплив зовнішньоекономічної кон’юнктури, податкової політики держави та політики в сфері видатків на розвиток економіки України і збалансувати податково-бюджетну та загальноекономічну політику уряду.
На основі аналізу статистичних показників розроблено статистичну базу для побудови моделі прогнозування ВВП, до якої включено показники національних рахунків, розроблені Державним комітетом статистики України, бюджетні показники, розроблені Державним казначейством України, монетарні показники та показники платіжного балансу НБУ, а також дані про індекси споживчих цін та цін виробників промислової продукції. При цьому статистичну базу для прогнозування ВВП розподілено на шість блоків залежно від економічного змісту статистичних показників.
Особливу увагу приділено бюджетним показникам як необхідної умови для розроблення макроекономічної моделі прогнозування ВВП за різними варіантами податково-бюджетної політики уряду. Зокрема, побудовано порівняні динамічні ряди за доходами бюджету з розбивкою на основні види податків та неподаткових надходжень через виведення зі складу доходів бюджету доходів пенсійного фонду та надходжень від приватизації.
Під час побудови статистичної бази здійснено власне розподілення видатків бюджету за певними групами з метою виокремлення видатків на функціонування держави, видатків на погашення боргу, соціальних видатків та видатків на підтримку економічної діяльності.
Розроблено модель, призначену для аналізу впливу податково-бюджетної політики уряду та змін у зовнішньоекономічній кон’юнктурі на розвиток економіки України. Вищезазначена модель прогнозування ВВП має принципові відмінності від уже існуючих моделей прогнозування макроекономічних показників, насамперед за рахунок більш деталізованого врахування в моделі факторів впливу податково-бюджетної політики на інституційну перебудову економіки і, як наслідок, на динаміку та структуру ВВП. В основі моделі лежить концепція, що економічна система прямує до рівноваги. При цьому ідея моделі заснована на рівновазі попиту та пропозиції продукції на ринку.
Загальний попит на продукцію, що являє собою вектор попиту на продукцію семи видів економічної діяльності, розраховуємо з такого співвідношення:
ВИП(t) = (E – A)–1 * (КСдг(t) + КСндг(t) + КСзду(t) + НК(t) + ЗЗ(t) +
+ЕК(t) - ІМ(t)), (1)
де:
E – одинична діагональна матриця;
A – технологічна матриця коефіцієнтів Леонтьєва,
вектори за видами діяльності:
ВИП(t) – випуск продукції;
КСдг(t) – кінцеве споживання продукції домогосподарствами;
КСндг(t) – кінцеве споживання продукції некомерційними організаціями, що обслуговують домогосподарства;
КСзду(t) – кінцеве споживання продукції сектором загальнодержавного управління;
НК(t) – валове нагромадження основного капіталу;
ЗЗ(t) – зміна запасів продукції;
ЕК(t) – експорт продукції; ІМ(t) – імпорт продукції.
Для розрахунку пропозиції продукції вирішено побудувати загальну виробничу функцію. Для цього обрано виробничу функцію Кобба-Дугласа з постійним ефектом масштабу:
ВИП(t) = ТЕХ(t) * ЗАН(t)а1* КАП(t)(1-а1), (2)
де:
а1 – коефіцієнт еластичності;
ТЕХ(t) – загальна продуктивність виробничих факторів;
ЗАН(t) – загальна зайнятість;
КАП(t) – запас капіталу.
Для розкриття сутності зв’язку між основними показниками дохідної частини бюджету та ВВП використано авторський підхід до визначення впливу окремих елементів податкової політики на розвиток економіки. Зокрема, в роботі визначено вплив податкового навантаження через інструменти прямого оподаткування на динаміку та структуру ВВП (податок з доходів фізичних осіб, податок на прибуток підприємств; плата за землю та інші податки) та непрямого (податок на додану вартість; акцизні збори і податки на міжнародну торгівлю та міжнародні операції). При цьому зміни в податковій політиці на загальноекономічний розвиток моделюються через екзогенні змінні, до яких належать ставки оподаткування, що впливають на динаміку цін на продукцію та на перерозподіл доходів між різними інституційними секторами економіки, і, як наслідок – на використання результатів економічної діяльності.
Рівняння для основного непрямого податку – податку на додану вартість, має такий вигляд:
ПДВ(t) = СІпдв(t) * СЕпдв * (КСпдвдг(t) + НК(t) + ЗЗ(t)), (3)
де:
ПДВ(t) – обсяг надходжень з податку на додану вартість;
СІпдв(t) – індекс ставки податку, що є відношенням базової ставки податку, встановленої законодавчо (екзогенна змінна), на прогнозний період до актуальної на момент калібрування моделі;
СЕпдв – ефективна ставка податку, що є відношенням обсягів надходжень з податку до обраної бази оподаткування;
КСпдвдг(t) – обсяги кінцевого споживання домогосподарств за винятком продукції, що не оподатковується цим податком (сільськогосподарське виробництво, освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога);
ЗЗ(t) – зміна запасів матеріальних оборотних коштів за винятком продукції, що не оподатковується цим податком (сільськогосподарське виробництво).
Основним інструментом перерозподілу доходів між сектором нефінансових корпорацій та сектором загальнодержавного управління виступає податок на прибуток підприємств, рівняння якого має вигляд:
ППП(t) = СІппп(t) * СЕппп * ПРБкор(t), (4)
де:
ППП(t) – обсяг надходжень з податку на прибуток підприємств;
СІппп(t) – індекс ставки податку (екзогенна змінна);
СЕппп – ефективна ставка податку;
ПРБкор(t) – обсяг прибутку корпорацій.
Для оподаткування доходів фізичних осіб у моделі використовується наступне рівняння:
ПДФО(t) = СІпдфо(t) * СЕпдфо * ФОП(t), (5)
де:
ПДФО(t) – обсяг надходжень по податку на доходи фізичних осіб;
СІпдфо(t) – індекс ставки податку (екзогенна змінна);
СЕпдфо – ефективна ставка податку;
ФОП(t) – фонд оплати праці.
Крім цього, для розрахунку впливу держави на різні аспекти соціально-економічного розвитку в моделі використано власне структурування видатків бюджету за такими напрямами: фінансування виконання функцій загальнодержавного управління; обслуговування боргу; соціальний захист та соціальне забезпечення; економічна діяльність (субсидії на продукти, капітальні трансферти). При цьому екзогенною змінною виступає співвідношення між обсягами видатків соціального та економічного спрямування, що визначає використання результатів економічної діяльності, що перерозподіляються через бюджет між кінцевим споживанням та інвестиціями.
Окремо визначено вплив на економіку країни зовнішніх показників: темпів зростання світової економіки та динаміки світових цін на певні види продукції, що насамперед відображається в розрахунку показників експорту й імпорту товарів і послуг. Для прогнозування залежності обсягів експорту вітчизняної продукції застосовано таке рівняння:
log(ЕКр(t)) = а1 * log(СЦН(t) * ОК(t) /ЦВП(t)) +
+ а2 * log(ВСПі(t)) + а3 * log(ВВПр(t)), (6)
де:
ЕКр(t) – реальні обсяги експорту;
а1 – а3 – економетричні коефіцієнти;
СЦН(t) – індекс світових цін на неенергетичну продукцію (екзогенна змінна);
ОК(t) – обмінний курс гривні до долара США;
ЦВП(t) – дефлятор ВВП;
ВСПі(t) – індекс світового валового продукту (екзогенна змінна);
ВВПр(t) – реальні обсяги ВВП.
Обсяги імпорту продукції розраховуємо за допомогою рівняння:
log(ІМр(t)) = а1 * log(СЦН(t) * ОК(t) /ЦВП(t)) +
+ а2* log(ВВПр(t)) + а3* log(ЕКр(t)), (7)
де:
ІМр(t) – реальні обсяги імпорту.
Залежність динаміки цін на продукцію різних видів діяльності від змін у податково-бюджетній політиці та зміни цін на енергоносії враховано через рівняння ціни, яке має наступний вигляд:
ЦПti(t) = а1*ЦБt(t) + а2*(ЦБt(t) – (ОКt(t) + СЦНt(t)) + а3*(ЦБt(t)–
– (ОКt(t) + СЦЕt(t))) + а4*СІtпдв(t) + а5*СІtаз(t)+а6*СІtмт(t), (8)
де:
ЦПti(t) – зміна ціни продукції і-го виду економічної діяльності;
а1 – а6 – експертні коефіцієнти;
ЦБt(t) – рівень базової інфляції;
ОКt(t) – зміна обмінного курсу гривні до долара США;
СЦНt(t) – зміна індексу світових цін на неенергетичну продукцію (екзогенна змінна);
СЦЕt(t) – зміна індексу світових цін на енергоносії (екзогенна змінна);
СІtпдв(t) – зміна індексу ставки податку на додану вартість (екзогенна змінна);
СІtаз(t) – зміна індексу ставки акцизного збору (екзогенна змінна);
СІtмт(t) – зміна індексу ставки податку на міжнародну торгівлю (екзогенна змінна).
У третьому розділі „Прогнозування динаміки та структури валового внутрішнього продукту на 2006–2009 роки” зроблено аналіз структурних зрушень в економіці України протягом 1991–2005 років, на підставі якого виділено три основні етапи розвитку економіки: етап глибокої кризи, етап гальмування економічного спаду та етап загальноекономічного зростання.
Період глибокої кризи спостерігався в 1991–1996 роках та пояснювався, насамперед, розривом економічних зв’язків з іншими країнами колишнього СРСР, гіперінфляцією, значним погіршенням рівня життя населення та непристосованістю вітчизняної економіки до функціонування в нових умовах господарювання.
Період гальмування економічного спаду був характерний для 1997–1999 років, коли розпочалась гармонізація міжсекторного розподілу доходів; збільшення доходів домогосподарств та сектора нефінансових корпорацій, що сприяло зростанню інвестицій в основний капітал та збільшенню споживання населенням.
Етап загальноекономічного зростання, що розпочався з 2000 року та триває до сих пір, характеризувався подальшою гармонізацією міжсекторного розподілу доходів, активізацією внутрішнього споживчого попиту, підвищенням цінової конкурентоспроможності вітчизняної продукції, розвитком фінансової системи. Основні статистичні показники, що характеризують кожний з трьох етапів, показано на рис. 1.
Згідно з ідеологією розробленої моделі прогнозування ВВП з урахуванням різних варіантів податково-бюджетної політики уряду, всі екзогенні змінні моделі розподілено на дві категорії – внутрішні та зовнішні. Зовнішні припущення – це темпи зростання світової економіки та цінова кон’юнктура на світових ринках. Внутрішні припущення розроблені на основі різних сценаріїв податкової політики уряду та політики в сфері видатків.
На основі аналізу зовнішньоекономічної кон’юнктури та прогнозних документів міжнародних фінансових організацій, а також нормативно-правових актів (Постанова Кабінету Міністрів України „Про прогноз показників зведеного бюджету України за основними видами доходів видатків і фінансування на 2007–2009 роки”) та з урахуванням експертної оцінки розроблено три варіанти припущень щодо розвитку світової економіки та податково-бюджетної політики Уряду України – реалістичний, оптимістичний та песимістичний.
Рис. 1 Зміни реального ВВП, кінцевих споживчих витрат та валового нагромадження основного капіталу (у % до попереднього року)
Джерело: розроблено автором на основі: національних рахунків України за 2004 рік. – С.26, експрес-інформації Держкомстату „Випуск товарів та послуг і валовий внутрішній продукт” за рік
Згідно з реалістичним сценарієм розвитку економіки передбачається сприятлива зовнішньоекономічна кон’юнктура, продовження реформування податкової системи, спрямованого на зниження податкового навантаження на економіку; розширення податкової бази; поліпшення податкового адміністрування; оптимізація структури державного боргу; продовження приватизації державного майна; збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій в економіку України; поступовий перехід від збільшення частки бюджетних ресурсів на фінансування програм соціального спрямування до зростання частки ресурсів бюджету на підтримку економічної діяльності.
Оптимістичний сценарій розвитку економіки побудовано на припущеннях, які враховують більші темпи зростання світового ВВП, нижчі ціни на енергетичну сировину та вищі ціни на неенергетичну продукцію. Внутрішні припущення враховують більш швидке просування податкової реформи, що спрямована на більш динамічне зменшення ставок оподаткування; значне поліпшення платіжної дисципліни платниками податків та відповідне розширення бази оподаткування; зменшення боргового навантаження на економіку; продовження приватизації тими ж темпами, що й за реалістичним сценарієм; збільшення акцентів на зростання обсягів бюджетного фінансування економічного розвитку.
Песимістичний сценарій розвитку економіки України передбачає менші темпи зростання світової економіки та несприятливу цінову кон’юнктуру на зовнішніх ринках. Внутрішні припущення враховують відсутність податкової реформи, зокрема незмінність ставок оподаткування; більш повільне, ніж за іншими варіантами зростання бази оподаткування; збільшення бюджетного фінансування програм соціального спрямування та майже незмінне фінансування економічних програм; більшу вартість обслуговування державного боргу; значно повільніше проведення приватизації державного майна.
Основні екзогенні змінні моделі, що характеризують різні сценарії розвитку світової економіки та податково-бюджетної політики, наведено в табл. 1.
Таблиця 1
Припущення щодо розвитку світової економіки та податково-бюджетної політики Уряду України на 2006–2009 роки
Основні екзогенні змінні | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | Реалістичний сценарій
Темпи приросту світового ВВП, % | 4,44,34,34,3Темпи приросту цін на енергетичну сировину, % | -5,9 | -3,0 | -3,0-3,0Темпи приросту цін на неенергетичну продукцію, % | -5,1 | -1,4 | -1,4 | -1,4 | Ставка податку з доходів фізичних осіб, % | 13 | 15 | 15 | 15 | Ставка податку на прибуток підприємств, % | 25 | 23 | 22 | 21 | Ставка податку на додану вартість, % | 20 | 19 | 18 | 18 | Агреговане фіскальне навантаження на ФОП, % | 31,9 | 29,3 | 27,2 | 25,0 | Структури видатків, %:
на економічний розвиток
соціального спрямування |
35,9
64,1 |
34,6
65,4 |
36,2
63,8 |
38,6
61,4 | Надходження від приватизації державного майна, млн. грн. | 4000 | 4000 | 4000 | 4000 | Прямі іноземні інвестиції, млн. дол. США. | 1800 | 180018001800Оптимістичний сценарій
Темпи приросту світового ВВП, % | 4,6 | 4,8 | 4,8 | 4,8 | Темпи приросту цін на енергетичну сировину, % | -6,0 | -5,0 | -5,0 | -5,0 | Темпи приросту цін на неенергетичну продукцію, % | 5,0 | 5,05,05,0Ставка податку з доходів фізичних осіб, % | 12 | 12 | 11 | 11 | Ставка податку на прибуток підприємств, % | 22 | 20 | 18 | 18 | Ставка податку на додану вартість, % | 218 | 18 | 16 | 16 | Агреговане фіскальне навантаження на ФОП, % | 31,9 | 29,3 | 26,4 | 23,7 | Структури видатків на економічний розвиток та видатків соціального спрямування, % | Збільшення темпів зростання видатків на економічний розвиток відносно темпів зростання соціальних видатків
Надходження від приватизації державного майна, млн. грн. | 6200 | 6300 | 6400 | 6500 | Прямі іноземні інвестиції, млн. дол. США. | 2500 | 250025002500Песимістичний сценарій
Темпи приросту світового ВВП, % | 2,0 | 2,0 | 2,0 | 2,0 | Темпи приросту цін на енергетичну сировину, % | 10,0 | 10,0 | 10,0 | 10,0 | Темпи приросту цін на неенергетичну продукцію, % | -4,7 | -5,0 | -5,0 | -5,0 | Ставка податку з доходів фізичних осіб, % | 13151515Ставка податку на прибуток підприємств, % | 25252525Ставка податку на додану вартість, % | 20202020Агреговане фіскальне навантаження на ФОП, % | 33,9 | 33,9 | 33,9 | 33,9 | Структури видатків на економічний розвиток та видатків соціального спрямування | Збільшення соціальних видатків та незначне зростання видатків на розвиток економіки
Надходження від приватизації державного майна, млн. грн. | 3000 | 300030003000Прямі іноземні інвестиції, млн. дол. США. | 1000 | 1000 | 1000 | 1000 | На основі тенденції розвитку економіки України та розроблених припущень реформування податково-бюджетної сфери отримано прогноз ВВП за трьома сценаріями (табл. 2).
Таблиця 2
Прогноз динаміки валового внутрішнього продукту України на 2006–2009 роки, %
Реальні темпи зростання | Реалістичний сценарій | Оптимістичний сценарій | Песимістичний сценарій | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | ВВП | 106,5 | 105,5 | 105,9 | 106,6 | 108,7 | 107,1 | 107,4 | 107,6 | 104,4 | 104,3 | 104,9 | 105,5 | Основні показники виробництва ВВП | ВДВ у сільському господарстві | 107,6 | 106,4 | 106,8 | 107,3 | 109,1 | 108,4 | 109,0 | 108,5 | 105,5 | 104,5 | 105,3 | 105,8 | ВДВ у промисловості | 106,7 | 105,8 | 106,2 | 107,1 | 108,9 | 107,5 | 107,9 | 108,1 | 104,5 | 104,5 | 105,1 | 105,9 | ВДВ у будівництві | 108,0 | 105,5 | 106,4 | 107,0 | 119,9 | 106,5 | 106,4 | 106,8 | 103,0 | 105,2 | 105,7 | 105,9 | ВДВ в оптовій та роздрібній торгівлі | 106,7 | 105,8 | 106,3 | 107,0 | 109,2 | 107,6 | 108,1 | 108,0 | 104,6 | 104,3 | 105,0 | 105,7 | ВДВ на транспорті та в сфері зв'язку | 106,3 | 105,6 | 106,1 | 106,7 | 108,2 | 107,5 | 108,0 | 107,8 | 104,5 | 104,0 | 104,8 | 105,3 | ВДВ освіти та охорони здоров'я | 104,6 | 103,5 | 103,5 | 104,0 | 103,8 | 104,0 | 103,0 | 104,8 | 103,2 | 103,4 | 103,5 | 103,6 | ВДВ інших видів економічної діяльності | 105,8 | 104,7 | 104,9 | 105,7 | 106,3 | 105,8 | 105,5 | 106,6 | 103,9 | 104,0 | 104,4 | 104,9 | Основні показники ВВП за категоріями використання | Кінцевих споживчих витрат, в т.ч. | 107,8 | 106,2 | 106,6 | 106,9 | 107,9 | 108,1 | 108,6 | 108,3 | 105,8 | 104,5 | 105,2 | 105,5 | домашніх господарств | 108,9 | 107,2 | 107,7 | 107,8 | 109,5 | 109,6 | 110,4 | 109,4 | 106,7 | 104,9 | 105,8 | 106,1 | сектору загальнодержавного управління | 103,4 | 102,3 | 102,1 | 102,7 | 101,9 | 102,1 | 100,2 | 103,0 | 102,3 | 103,0 | 102,8 | 102,8 | Валового нагромадження основного капіталу | 108,0 | 105,5 | 106,4 | 107,0 | 120,3 | 106,5 | 106,3 | 106,8 | 102,9 | 105,2 | 105,7 | 105,9 | Експорту товарів і послуг | 104,2 | 104,6 | 105,4 | 105,5 | 107,4 | 106,9 | 107,4 | 106,5 | 103,2 | 102,7 | 103,7 | 103,8 | Імпорту товарів і послуг | 106,4 | 105,6 | 106,5 | 106,0 | 110,4 | 108,0 | 108,6 | 107,0 | 104,6 | 103,3 | 104,5 | 104,0 |
Узагальнюючи результати прогнозу за трьома сценаріями, слід відзначити, що найефективнішою для розвитку економіки є податково-бюджетна політика, спрямована на зниження податкового навантаження та збільшення фінансування видатків на економічний розвиток. Оскільки саме за такого варіанта податково-бюджетної політики можна досягти найвищих темпів економічного зростання, помірного зростання споживчих цін та структурної перебудови економіки вже в середньостроковій перспективі.
У разі більш повільного зменшення податкових ставок та політики видатків, спрямованої лише на поєднання фінансування соціальних видатків та інвестицій, переорієнтація економіки на інвестиційну складову розвитку можлива лише в довгостроковій перспективі, а темпи зростання ВВП будуть меншими.
Незмінність ставок оподаткування та соціальна спрямованість видатків бюджету забезпечують менші, ніж за іншими сценаріями темпи економічного зростання. При цьому в середньостроковій перспективі збережеться тенденція щодо розвитку економіки, насамперед, за рахунок споживання та продовження жорсткого державного регулювання ринку праці, що не дозволить модернізувати виробничі потужності та перейти на якісно новий рівень економічного зростання.
Висновки.
Дисертаційна робота спрямована на вирішення важливої для економіки України проблеми – розроблення науково-методичних основ прогнозування ВВП з урахуванням впливу податково-бюджетного регулювання. Вона узагальнює і розкриває науково-методичні підходи до здійснення прогнозування ВВП з урахуванням змін у зовнішньоекономічній кон’юнктурі та податково-бюджетній політиці Уряду України. Проведене автором дослідження дає змогу зробити наступні висновки.
1. Прогнозування – це один з основних інструментів державного регулювання економіки. За своєю економічною суттю прогнозування представляє собою процес формування прогнозів на основі аналізу тенденцій і закономірностей розвитку об’єкта, що має ґрунтуватись на принципах системності, наукової обґрунтованості, альтернативності, адекват-ності та цілеспрямованості.
2. У формуванні сучасної системи планування та прогнозування в Україні виокремлено три основні етапи. Початковий етап характеризувався відмовою держави від централізованого управління економікою та лібералізацією господарської діяльності; етап нормативного закріплення системи планування та прогнозування передбачав створення цілісної системи прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку; етап удосконалення системи прогнозування та планування, який триває й досі, характеризується систематизацією основних елементів взаємодії органів державної влади при розробленні прогнозу соціально-економічного розвитку України.
3. Моделювання можна розглядати в двох напрямах. Моделювання як процес формалізації сукупності економічних явищ і тенденцій пропонується розглядати з урахуванням впливу факторного, лагового і структурного аспектів збалансованості економіки та їх синтезу за принципом оптимальності.
Моделювання як інструмент управління економікою дозволяє врахувати вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на економічну систему, а також обґрунтувати відповідні управлінські рішення.
4. В Україні відбувся суттєвий прогрес в розвитку моделювання. Зокрема, було розроблено значну кількість економіко-математичних моделей прогнозування макроекономічних показників, що враховують різні фактори впливу на економіку. Загальними характеристиками більшості макроекономічних моделей економіки України є блочна структура та принцип роботи моделі на основі взаємопов’язаних балансів.
5. Аналіз сучасних моделей прогнозування макроекономічних показників показав, що в Україні не існує макроекономічної моделі, яка б ґрунтувалась на безпосередньому врахуванні впливу податково-бюджетного регулювання на динаміку та структуру ВВП. Зазвичай, вищезгадані моделі поєднують інструменти податково-бюджетного регулювання з грошово-кредитною політикою НБУ, що не дає змогу безпосередньо визначити вплив податкової політики уряду та політики видатків бюджету на ВВП.
6. Аналіз стану статистичних показників, що розробляються в Україні, виявив основні проблеми побудови порівняних динамічних рядів – неспівставність статистичної інформації різних органів державної влади та зміни в класифікації окремих показників СНР.
Перерахунок показників міжгалузевого балансу за допомогою перехідних таблиць, та розрахунок за показниками рахунків утворення доходу й розподілу та використання доходу, показників доходів і витрат домогосподарств дав змогу побудувати співставні динамічні ряди з метою розробки рівнянь, що характеризують виробництво ВВП, та рівнянь, які відображають взаємозалежності в секторі домогосподарств.
7. На основі вивчення різних моделей прогнозування макроекономічних показників у роботі обґрунтовано необхідність розроблення авторської моделі прогнозування ВВП, призначеної для аналізу впливу податково-бюджетної політики уряду та змін у зовнішньоекономічній кон’юнктурі на розвиток економіки України. Вищезазначена модель прогнозування ВВП має принципові відмінності від уже існуючих моделей прогнозування макроекономічних показників, що зумовлені більш деталізованим врахування в моделі факторів впливу податково-бюджетної політики на інституційну перебудову економіки і як наслідок, на динаміку та структуру ВВП. В основі моделі лежить концепція, що економічна система прямує до рівноваги.
8. В моделі прогнозування ВВП вплив податково-бюджетної політики враховано через перерозподіл фінансових ресурсів між інституційними секторами економіки. Зокрема, рівняння податку на прибуток підприємств відображає перерозподіл доходів між сектором нефінансових корпорацій та сектором загальнодержавного управління, а рівняння податку з доходів фізичних
осіб – перерозподіл доходів між секторами домогосподарств та загальнодержавного управління.
9. У розробленій моделі прогнозування ВВП для моделювання динаміки цін продукції різних видів діяльності реалізовано підхід, який дозволяє врахувати вплив на формування цін, з одного боку, загальних факторів (монетарна політика та рівень інфляції за попередній період), а, з іншого боку, індивідуальних факторів, що визначаються структурою виробничих витрат видів діяльності та зміною їх вартості під впливом зміни обмінного курсу, світових цін на неенергетичну продукцію, світових цін на енергоносії та ставок основних непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору, податку на міжнародну торгівлю).
10. Розрахунки автора щодо економічного розвитку України в 2006–2009 роках, свідчать, що зменшення ставок оподаткування та орієнтація політики видатків бюджету на підтримку економічного розвитку позитивно вплинуть на соціально-економічний розвиток України та забезпечать високі темпи економічного зростання.
