Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Фадєєв Владислав Іванович

УДК 159.92: 378.036:37.04

ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

Автореферат

Дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Івано-Франківськ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України.

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент

Бондарчук Олена Іванівна,

Центральний інститут післядипломної педагогічної

освіти АПН України, кафедра психології,

завідувач

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

Карамушка Людмила Миколаївна,

Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН

України, лабораторія організаційної психології,

завідувач;

кандидат психологічних наук, доцент

Литвин-Кіндратюк Світлана Данилівна,

Прикарпатський національний університет імені Василя

Стефаника, кафедра педагогічної та вікової психології,

доцент.

Провідна установа: Південноукраїнський державний педагогічний

університет ім. К.Д.Ушинського, кафедра педагогічної та вікової психології, Міністерство освіти і науки України, м. Одеса.

Захист відбудеться “16” травня 2006 р. об 1100 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради К.20.051.04 в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 79.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 79.

Автореферат розіслано 14 квітня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Белей М.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Потреба своєчасного виявлення й подальшого формування творчості та обдарованості людини, розвитку її творчого потенціалу, об’єктивно зумовлена побудовою в Україні демократичного суспільства з високорозвиненою економікою. У зв’язку з цим реформування системи освіти на гуманістичних засадах потребує переосмислення концептуальних підходів до підготовки майбутніх учителів початкових класів, для яких одним з головних професійних завдань є розвиток креативності кожної дитини. Остання виступила предметом спеціального вивчення в дослідженнях як зарубіжних (М.Воллах, Дж.Гілфорд, Х.Грубер, Дж.Девідсон, Н.Коган, С.Медник, Р.Муні, E.Торренс, Д.Фельдман, Дж.Фодор, Д.Харрингтон, А.Штейн та ін.), так і вітчизняних вчених (Р.Бєлоусова, І.Воронюк, Є.Григоренко, В.Дружинін, В.Козленко, Л.Ляхова, Л.Малімон, І.Міхіна, В.Моляко, Я.Пономарьов, К.Торшина, Л.Чорна, Н.Чорноусенко та ін.).

Як і будь-яку позитивну властивість, формування креативності необхідно розпочинати якомога раніше. Найбільш сприятливим періодом для цього, на думку науковців, є молодший шкільний вік, який поєднує у собі спонтанну творчість дошкільника інтенсивним розвитком інтелекту та абстрактного мислення. У цьому віці істотно зростає можливість зовнішньої постановки цілей, зовнішнього мотивування, пошуку способів дій і контролю результатів, тобто, засвоєння всіх складових психологічної структури діяльності (Л.Вержиковська, О.Кульчицька, Н.Литвинова, О.Матюшкін, В.Меде, В.Моляко, Г.Піорковський, Л.Чорна та ін.).

Разом з тим, наукові дослідження Дж.Гілфорда і Е.Торренса свідчать про те, що значна частина учнів у процесі засвоєння навчальної діяльності та під її тиском стають пасивними виконавцями завдань і закінчують школу непристосованими, бездіяльними, незадоволеними життям членами суспільства. Х.Гарднер, В.М.Дружинін, Е.Торренс та ін. вважають, що в молодшому шкільному віці спостерігається спад креативності. Однією з причин цього, на нашу думку, є недостатній рівень готовності педагогів до розвитку цієї якості. Щоб зберегти творчу тенденцію дітей дошкільного віку та підсилити її в учнів початкових класів новими інтелектуальними, інструментальними й методичними можливостями, необхідно дослідити умови формування готовності майбутніх учителів до розвитку креативності початківців. У такому аспекті проблема ще не вивчалась.

Таким чином, соціальна значущість проблеми та її недостатня розробка зумовили вибір теми нашого дослідження “Психологічні умови формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів”.

Зв’язок роботи з науковими програмами і планами. Дисертаційне дослідження виконано в межах комплексної науково-дослідної теми кафедри психології Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти „Соціально-психологічні чинники мотивації професійного вдосконалення особистості керівних кадрів освіти” (2000-2002 рр.) (державний реєстраційний номер 0199U004314). Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти (протокол №4 від 26.04.2004 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №9 від 23.11.2004).

Об’єктом дослідження обрано готовність майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

Предмет дослідження – психологічні умови формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально виявити оптимальні умови формування основних змістовно-динамічних характеристик готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

В основу нашого дослідження було покладено припущення про те, що, формуванню готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів сприятиме впровадження спеціальної програми їх психолого-педагогічної підготовки. Остання передбачає, по-перше, розкриття системи властивостей особистості молодшого школяра, в якій креативність є системоутворювальним фактором діяльності; по-друге, визначення змісту і структури відповідної готовності та засобів її формування; по-третє, організацію активної взаємодії студентів в процесі спеціально організованого навчання.

Відповідно до мети та гіпотези було визначено наступні дослідницькі завдання:

1.

2.

3.

4.

Теоретико-методологічною основою дослідження стали загальні принципи психологічної науки (детермінізму, активності, розвитку, системно-структурного підходу та ін.).

В основу дослідження покладено психологічні положення щодо діяльнісного формування активно-творчої особистості про роль значимих дорослих у становленні обдарованої особистості (З.С.Карпенко, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, Е.О.Мілерян, В.О.Моляко, Д.Ф.Ніколенко та ін.); загальноконцептуальні принципи вивчення проблеми обдарованості (О.І.Кульчицька, С.Д.Літвин-Кіндратюк, О.М.Матюшкін, В.О.Моляко, М.О.Холодна та ін.) та особливостей навчання обдарованих дітей (Дж.Гілфорд, Б.Блум, М.Карне, Дж.Рензуллі, А.В.Фурман та ін.); принципи керівництва розвитком здібностей у дітей (Г.С.Костюк, Н.С.Лейтес та ін.); положення загальної психометрики, психодіагностики та консультування (А.Анастазі, О.О.Бодальов, Л.Ф.Бурлачук, В.В.Столін, С.М.Хоружий та ін.), принципи та проблеми професійної готовності освітян до професійної діяльності (П.П.Горностай, О.В.Винославська, Л.М.Карамушка, Н.Л.Коломинський, О.В.Кондрашова, С.О.Ніколаєнко, В.О.Сластенін та ін.).

Методи дослідження. У процесі дослідження реалізовувався комплексний підхід, який передбачав поєднання теоретичних (аналіз наукових джерел із проблем визначення, вимірів і розвитку креативності особистості) і емпіричних методів (анкетування, опитування, тестування, застосування проективних методик, методів експертних оцінок і самооцінок, констатуючого і формуючого експериментів), а також методів математичної статистики.

Організація дослідження. На першому етапі (2001 р.) було досліджено теоретичні та практичні аспекти проблеми готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів, визначено головні положення і напрямки дослідження, які склали основу експериментальної програми.

На другому етапі (2001-2002 рр.) у процесі констатуючого експерименту було здійснено психолого-педагогічне спостереження, анкетування і тестування, які забезпечили збір та інтерпретацію емпіричних даних якісних і кількісних особливостей готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів та визначено психологічні чинники, що впливають на її розвиток.

На третьому етапі (2003-2004 рр.) у процесі формуючого експерименту було апробовано систему психолого-педагогічного навчання, яка включала: проблемні лекції, психологічні практикуми, тренінги, рольові ігри та ін.

На четвертому етапі (2004-2005 рр.) було проведено узагальнення результатів дослідження і їх представлення у тексті дисертаційного дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідницько-експериментальна робота здійснювалась протягом 2001-2004 рр. на базі Слов’янського державного педагогічного університету. Усього в дослідженні взяли участь 160 студентів – майбутніх учителів початкових класів, 1, 3 та 5 курсів.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що автором вперше визначено та обґрунтовано зміст готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів, який поєднує психологічну (особистісну та мотиваційну) і професійну (когнітивну та операційну) складові як необхідні ланки професійної підготовки майбутніх педагогів. Подальшого розвитку зазнали положення щодо проявів креативності особистості. Визначено основні чинники, які ефективно впливали на розвиток креативності молодших школярів. Удосконалено процес професійно-педагогічної підготовки на основі застосування розробленої в ході дослідження програми формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

Теоретичне значення дослідження полягає в систематизації та доповненні уявлень про психологічні прояви креативності молодших школярів, у виокремленні ефективних чинників розвитку креативності молодших школярів, у визначенні структури і чинників готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

Практичне значення дослідження визначається тим, що емпіричні матеріали, теоретичні положення та висновки дисертаційної роботи можуть бути використані у системі вищої педагогічної освіти з метою формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів. Окрім того, отримані дані можуть стати об’єктом особливих зацікавлень практичних психологів, які працюють у школах, а також у системі підвищення кваліфікації учителів початкових класів та системі післядипломної педагогічної освіти.

Надійність та вірогідність результатів забезпечувалися методологічним обґрунтуванням вихідних положень; сукупністю методів, адекватних предмету, меті і завданням дослідження; поєднанням якісного і кількісного аналізу експериментальних даних; застосуванням методів математичної статистики. Обробка даних та їх графічна презентація здійснювалась за допомогою комп’ютерного пакету статистичних програм SPSS (12.0) та MS Excel.

Впровадження результатів дослідження здійснювалось протягом 2003-2005 рр. у Слов’янському державному педагогічному університеті (довідка про впровадження № 66-05-19 від 28 січня 2005 р.), Кам’янець-Подільському державному університеті (довідка про впровадження № 22-06-00 від 20 травня 2005 р.) та Рівненському державному гуманітарному університеті (довідка про впровадження № 616 від 08 липня 2005 р.). Саме у цих навчальних закладах проводилась апробація програми формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів

Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення відображено в публікаціях та обговорювалось на засіданнях кафедра психології і результати дослідження викладено на VII науково-практичній конференції “Технологія - 2004” (м.Сєвєродонецьк, 15-16 квітня 2004р.), Всеукраїнській науково-пошуковій конференції “Перспективні педагогічні технології в системі неперервної освіти” (м. Київ, 19 листопада 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Молодь у сучасному суспільстві: психологічні проблеми” (м. Київ, 29 березня 2005 р.).

Публікації. Зміст та результати дослідження відображено у 5 статтях, з них 4 у фахових збірниках, включених до списку ВАК України.

Структура дисертації зумовлена логікою дослідження і складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 208 найменувань та 11 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 159 сторінках, текст містить 27 таблиць, 11 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, виділено об’єкт і предмет дослідження, визначено мету, сформульовано гіпотезу та завдання, розкрито методологічні і теоретичні засади, викладено наукову новизну, представлено теоретичну і практичну значущість роботи. Також подано відомості про особистий внесок автора, апробацію роботи, впровадження її в практику та публікації за темою дисертації.

У першому розділі „Теоретико-методологічні підходи до проблеми формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів” з’ясовано зміст і структуру останньої. Висвітлено основні особливості розвитку креативності молодших школярів, представлені у роботах вітчизняних та зарубіжних психологів. Проаналізовано різнопланові підходи до змісту і структури готовності до розвитку досліджуваної якості.

В результаті теоретичного аналізу літератури (В.М.Дружинін, Т.Любарт, Р.Стернберг та ін.) виявлено, що креативність – це інтегративна якість особистості, яка є суб’єктивною передумовою і одночасно показником творчості в усіх сферах діяльності. Спираючись на підхід Воронюк І.В та Міхіної І.М., аналіз креативності здійснювався за чотирма основними аспектами: а) особистісному (самостійність, критичність мислення, альтернативність, асоціативність пам’яті, потреба в творчій діяльності, адекватна „Я” - концепція), б) процесуальному (здатність до генерації нових ідей і варіантів розв’язку задач, гнучкість, здатність вирішувати проблему за допомогою загальних розумових операцій, комбінування, експериментування), в) результативному (новизна, оригінальність, осмисленість, конструктивність, економічність і простота рішення), г) інтерактивному (незалежність, доброзичливість, відкритість, безкорисливість спілкування).

Аналізуючи результати своїх досліджень Х.Гарднер, В.М.Дружинін, А.С.Ростов, Е.Торренс та ін. прийшли до висновку, що у початковій школі спостерігається "спад" креативності. Це пов’язано з початком шкільного навчання, яке за своєю суттю є нормативним та регламентованим, а тому воно більше орієнтує на відтворення і засвоєння готових стандартів, ніж на їх перетворення й актуалізацію творчого потенціалу суб’єкта.

На основі результатів дослідження Н.С.Лейтеса, А.І.Ліпкіної, В.О.Моляко О.В.Петровського, М.М.Поддьякова та ін. було розроблено прикладну схему розвитку креативності молодших школярів, яка поєднує в собі цілу низку внутрішніх (вікові та індивідуальні) і зовнішніх (соціальні та педагогічні) чинників. До внутрішніх було віднесено: позитивні а) вікові (рефлексія, внутрішній план дій, довільність, адекватна самооцінка, впевненість в своїх силах, цілеспрямованість, критичність мислення, саморозвиток (у грі, експерименті), високий рівень допитливості та загальної культури особистості); б) індивідуальні (природні передумови (загальна обдарованість, задатки), досвід (знання, вміння, навички), характерологічні особливості (самостійність, ініціативність, вольові якості), мотивація (саморегуляція)); негативні (схильність до конформізму, різні форми тривожності, які посилюють переживання з приводу своєї екстравагантності або страх опинитись у ролі „білої ворони”, побоювання щодо можливого осуду з боку інших людей, надмірна критичність, психічна ригідність).

Серед зовнішніх чинників креативності молодших школярів, насамперед, виокремлено: позитивні: макросоціальні (вплив своєрідних особливостей національної культури, традиції і норми суспільної взаємодії), соціально-демографічні і соціально-психологічні характеристики сім’ї (структура сім’ї, професія батьків, їх соціальний статус, гендерні особливості, креативність батьків, порядок народження дітей, різниця у віці між батьками, стиль сімейного виховання), систему освіти (потенціал щодо створення креативного освітньо-виховного середовища), особистість творчого вчителя (гнучкість поведінки, самостійність, високий рівень розвитку професійної мотивації і емпатії, прагнення до особистісного зростання); негативні (обмеження свободи дій, пасивність і догматизм оточуючих, стрес спричинений факторами оточуючого середовища).

В основу роботи було покладено два підходи до визначення змісту та структури готовності, які не виключають один одного, а скоріше, навпаки, розширюють і поглиблюють уявлення про складність поняття готовності: функціональний (в контексті якого готовність розглядається як певний стан психологічних функцій, що забезпечують високий рівень досягнень при виконанні того чи іншого виду діяльності (А.Ц.Пуні, О.О.Ухтомський та ін.); особистісний (готовність трактується як інтегративне утворення особистості, яке об’єднує в собі мотиваційну, когнітивну, операційну та інші складові, що є адекватними до тих вимог змісту та умов діяльності, які в своїй сукупності дозволяють суб’єкту більш чи менш успішно здійснювати діяльність (К.М.Дурай-Новакова, М.І.Дьяченко, Л.А.Кандибович, Л.М.Карамушка, В.О.Моляко, В.А.Сластьонін та ін.)

Проблеми готовності особистості до різних видів діяльності вже впродовж багатьох років досліджувались вітчизняними психологами. Найбільш близькими до специфіки нашого дослідження є роботи з вивчення готовності до педагогічної діяльності взагалі (Л.Г.Ахтарієва, К.М.Дурай-Новакова, Л.В.Кондрашова, Н.В.Кузьміна, О.Г.Мороз, В.А.Сластьонін та ін.) та педагогічної діяльності як творчого процесу (А.А.Бодальов, В.І.Загв?янський, В.А.Кан-Калік, Н.В.Кузьміна, Ю.М.Кулютін, М.Д.Нікандров, Р.П.Скульський та ін.). Аналіз основних теоретичних положень цих робіт дав змогу утвердитись у тому, що готовність майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів слід розглядати як комплекс знань, умінь, навичок, мотивів і особистісних якостей суб’єкта, які є результатом підготовки до цього виду діяльності.

Структура готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів складається з двох взаємопов’язаних груп складових: психологічних (мотиваційних – наявність мотивів, адекватних цілям та завданням розвитку цієї якості; особистісних – сукупність важливих для розвитку креативності молодших школярів особистісних якостей) та професійних (когнітивних – наявність знань, необхідних для розвитку даної якості; операційних – сформованість відповідних умінь та навичок, які сприятимуть розвитку креативності).

У другому розділі „Емпіричне дослідження особливостей готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності” викладено загальну стратегію емпіричного дослідження, обґрунтовано систему методичних прийомів та діагностичних методик, представлено основні емпіричні показники та зроблено їх інтерпретацію. Дослідження проводилось у 2002 – 2004 рр. на факультеті підготовки вчителів початкових класів Слов’янського державного педагогічного університету. Вибірку досліджуваних склали 160 майбутніх учителів початкових класів 1, 3 та 5 курсів.

За результатами дослідження першого етапу було встановлено рівні готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів. Зокрема, виявилось, що 45,0% досліджуваних мають низький, 35,6% - середній, а 19,4% - високий рівень сформованості готовності до розвитку креативності молодших школярів. Внаслідок такого поділу, було виявлено і низку специфічних якісних ознак кожної групи досліджуваних:

1) студенти з загальним високим рівнем сформованості готовності до розвитку креативності молодших школярів (19,4%). Представники цієї групи повністю готові до практичної психолого-педагогічної роботи з розвитку креативності. Вони виявляють високий рівень знань, умінь і навичок, а також велике прагнення розвивати цю якість. При цьому у них самих спостерігається високий рівень креативності.

2) досліджувані з недостатнім рівнем сформованості даної готовності (35,6%). В цій групі знаходяться майбутні вчителі початкових класів, які мають середні показники мотиваційної, операційної, когнітивної та особистісної складових готовності до розвитку креативності молодших школярів. Тобто ці студенти продемонстрували, що вони мають прогалини в знаннях, уміннях і навичках, а також невисоке прагнення до розвитку цієї якості. При цьому вони самі характеризуються середніми показниками креативності.

3) досліджувані (45,0%), які не бажають, не вміють, не знають, як розвивати креативність молодших школярів. При цьому абсолютна більшість цих студентів не є креативними людьми.

Разом з тим за показниками самооцінки 56,3% досліджуваних оцінюють себе як таких, які мають низький рівень готовності до розвитку креативності молодших школярів, 25,6% - середній і 18,2% - високий. Отже, майбутні вчителі початкових класів мають занижену самооцінку власної готовності до розвитку цієї якості, недостатній рівень впевненості у власних можливостях щодо реалізації себе в педагогічної діяльності.

На другому етапі основним напрямком роботи було дослідження складових готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів. Результати дослідження засвідчили невисокий рівень готовності до розвитку креативності за всіма складовими (див. табл. 1).

Таблиця 1

Рівні складових готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів

Складові | Рівень розвитку

(кількість досліджуваних у відсотках)

високий | середній | низький

Мотиваційна | 27,5 | 43,1 | 29,4

Когнітивна | 16,3 | 58,1 | 25,6

Операційна | 20,0 | 43,1 | 36,9

Особистісна | 7,5 | 35,0 | 57,5

Враховуючи кількісні показники таблиці 1, можна констатувати високі рівні мотивації лише серед 27,5% досліджуваних, когнітивної – у 16,3% майбутніх учителів, операційної (відповідні уміння та навички) – у 20,0% і найбільші проблеми виникають на рівні особистісної складової - лише 7,5% студентів, які мають високий рівень креативності. Однією з найбільш суттєвих причин такого стану справ є відсутність у програмі підготовки майбутніх педагогів практичного курсу, який висвітлював би комплекс питань щодо: змісту поняття та особливостей розвитку креативності молодших школярів; позитивних та негативних факторів впливу на цей процес; методично-інформаційного забезпечення щодо розвитку креативності.

На третьому етапі роботи було досліджено внутрішні та зовнішні чинники готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів. Серед зовнішніх чинників (стать, вік, сімейний стан, рівень освіти батьків, термін навчання в університеті; тип попереднього навчального закладу, в якому навчалися студенти; населений пункт, де мешкає студент) було виявлено кореляції між рівнем готовності (р?0,05), статтю та сімейним станом досліджуваних. Так, зокрема, було встановлено, що чоловіки випереджають жінок у активності щодо пошуку нових підходів до розв’язання проблем. Причиною такого стану справ є те, що вони з дитинства були зорієнтовані на розвиток певних лідерських якостей (таких, як активність, ініціативність, впевненість у собі, незалежність та ін.). Жінки ж, порівняно з чоловіками, виховуються у більш структурованому і директивному світі, а тому у їх поведінці схвалюється, насамперед, слухняність та дисциплінованість. Також було виявлено статистично значущу різницю (р?0,05) між сімейним станом, мотиваційною складовою (у одружених вищими є абсолютні показники як низького, так і високого рівня готовності), а також загальним рівнем готовності (у одружених вищим є середній рівень показників).

Щодо внутрішніх чинників, то на основі результатів дисперсійного аналізу було встановлено наявність статистично значущого зв’язку (р?0,05) між рівнем готовності і такими особистісними характеристиками досліджуваних, які зумовлюють орієнтацію на створення розвивального креативного середовища: доброзичливість, альтруїстичність, незалежність, відсутність тиску тощо.

У третьому розділі „Шляхи оптимізації готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів” викладено загальну стратегію формуючого експерименту, визначено завдання та принципи його проведення, детально описано технологію формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів, наводяться та інтерпретуються отримані дані за результатами впровадження програми навчання. Формуючий експеримент проводився впродовж 2003-2004 років на факультеті підготовки вчителів початкових класів Слов’янського державного педагогічного університету. Для проведення експерименту було відібрано експериментальну та контрольну групи (відповідно 25 і 26 осіб), які не відрізнялись за рівнем готовності до розвитку креативності молодших школярів і були приблизно однаковими за соціально-демографічними характеристиками.

Формуючий експеримент здійснювався в три етапи: на першому етапі було проаналізовано особливості підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів; другий етап передбачав проведення детального аналізу існуючих програм розвитку креативності, в результаті чого необхідно було запропонувати власний варіант такої програми. Остання повинна була б: 1) сформувати особистість творчого вчителя, зокрема через а) актуалізацію мотивації готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку досліджуваної якості; б) збагачення інформаційного простору щодо основних характеристик готовності (інформація про творчість; особливості креативності в молодшому шкільному віці; фактори (позитивні та негативні), які впливають на дану якість); 2) сформувати у майбутніх педагогів готовність до створення в освітньому закладі креативного освітньо-виховного середовища; 3) навчити їх пошуку, створенню і оволодінню методами, навичками та засобами, які виявляють і розвивають креативність; 4) сформувати вміння, які б сприяли подальшій розробці власних програм з розвитку креативності; на третьому етапі було проведено експериментальну апробацію програми.

Досягти бажаного рівня готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів можна було лише при дотриманні наступних загальних принципів технології формування: системності, ситуативності, проблемності, зворотного зв’язку, комплексності використання методичних засобів та організаційних прийомів, принципу особистісного підходу, який базується на міжособистісному, суб’єкт-суб’єктному навчанні тощо.

Робота із студентами спрямовувалась на: актуалізацію й усвідомлення учасниками занять проблеми розвитку креативності молодших школярів як важливого напрямку педагогічної діяльності; активізацію їх особистісного та професійного потенціалу щодо оволодіння ними відповідними уміннями і навичками; пізнання сутності та усвідомлення значущості розвитку креативності молодших школярів; формування в результаті такого усвідомлення готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку цієї якості (мотиваційної, когнітивної, операційної та особистісної складових).

Одержані в результаті дослідження статистично значущі показники переконливо довели, що впровадження цілеспрямованої системи, спрямованої на формування актуальної професійної якості майбутніх учителів, забезпечило позитивну динаміку кількісних і якісних характеристик цього утворення (див. рис. 1).

Рис. 1 Порівняльний аналіз сформованості загального рівня готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів, де |

високий рівень

середній рівень

низький рівень

У результаті формуючого впливу встановлено позитивну динаміку кількісних даних всіх складових готовності в експериментальній групі між результатами 1-го та 2-го зрізів. Ставлення студентів до різних аспектів своєї професійної діяльності, а також результативність проходження ними педагогічної практики свідчить про позитивний вплив програми формуючого експерименту на формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів. Що стосується студентів контрольної групи, то результати 1-го та 2-го зрізів дозволяють зробити висновок, про незначні зміни, які відбулися по кожній із складових готовності.

Загалом констатується, що результати формуючого експерименту підтвердили зроблені припущення, і довели, що впровадження спеціальної системи психолого-педагогічної підготовки сприяє формуванню готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

У висновках підбито підсумки проведеного теоретичного та експериментального дослідження, результати якого підтвердили висунуту гіпотезу і правильність обраної дослідницької стратегії. Одержані емпіричні показники доповнюють основні теоретичні положення роботи і дають підстави для наступних узагальнень:

1. Існує два основних підходи до розуміння поняття креативності: суб’єктивний - здатність суб’єкта виявляти нові способи рішення проблеми, орієнтація на фактор новизни в житті людини. Креативність тут ототожнюється з творчим потенціалом, який, у свою чергу, є основою творчих здібностей; об’єктивний – розглядає креативність як результат праці і зусиль самої людини, який, разом з тим, має суспільний характер. В рамках цього підходу креативність ототожнюється з творчістю взагалі. Зважаючи на специфіку обох підходів, креативність визначається як інтегративна якість особистості, що є суб’єктивною передумовою і одночасно показником творчості особистості в усіх сферах її діяльності.

2. Креативна особистість має внутрішні передумови (особистісні утворення, специфіку когнітивної сфери, нейрофізіологічні задатки), які забезпечують її творчу активність. Креативна особистість під впливом зовнішніх факторів набуває необхідних для актуалізації креативності додаткових мотивів, особистісних утворень, здібностей, які сприяють досягненню творчих результатів в одному чи декількох видах діяльності.

Креативність може виявлятись в діяльності на наступних рівнях: а) особистісному (самостійність, критичність мислення, альтернативність, асоціативність пам’яті, потреба в творчій діяльності, адекватна „Я” - концепція); б) процесуальному (генерації нових ідей і варіантів розв’язку задач, гнучкості, здатності вирішувати проблему за допомогою загальних розумових операцій, комбінування та експериментування); в) результативному (новизна оцінок, способів розв’язку задач та оригінальності висловлювань, конструктивності, осмисленості, економічності та простоті рішень); г) інтерактивному (незалежність, доброзичливість, відкритість, безкорисливість).

3. Специфіка проявів креативності молодших школярів зумовлена початком шкільного навчання, що є нормативним та регламентованим, і, тим самим, орієнтує на відтворення і засвоєння готових стандартів, а не на їх перетворення й актуалізацію творчого потенціалу особистості. Це часто призводить до зниження творчої активності, спричинює "спад" креативності молодших школярів.

4. На основі теоретичного аналізу літератури виокремлено внутрішні (вікові та індивідуальні) і зовнішні (соціальні та педагогічні), а також позитивні та негативні чинники розвитку креативності особистості. До перших було віднесено такі позитивні: вікові (рефлексія, внутрішній план дій, довільність, адекватна самооцінка, впевненість у своїх силах, цілеспрямованість, критичність мислення, саморозвиток (у грі, експерименті), підвищена допитливість, чутливість до побічних результатів та високий рівень загальної культури особистості); індивідуальні чинники розвитку креативності молодших школярів: природні передумови (загальна обдарованість, задатки), досвід (знання, вміння, навички), характерологічні особливості (самостійність, ініціативність, вольові якості), мотивація (саморегуляція)); негативні - схильність до конформізму, різні форми страхів (тривожності): страх опинитись у ролі „білої ворони”, екстравагантної людини, боязнь осуду з боку інших людей, неадекватна самооцінка значущості власних ідей, надмірна критичність, психічна ригідність.

Серед зовнішніх чинників креативності молодших школярів було, насамперед, виокремлено позитивні: макросоціальні (вплив характеру національної культури, традиції і норми суспільної взаємодії), соціально-демографічні і соціально-психологічні характеристики сім’ї (структура сім’ї, професія батьків, їх соціальний статус, гендерні відмінності, креативність батьків, порядок народження дітей, вікові відмінності між батьками, стиль сімейного виховання), систему освіти (потенціал щодо створення креативного освітньо-виховного середовища), особистість творчого вчителя (гнучкість поведінки, самостійність, високий рівень розвитку професійної мотивації, емпатії, прагнення до особистісного зростання) та негативні (обмеження свободи дій, пасивність або догматизм оточуючих, стрес спричинений факторами оточуючого середовища).

5. Готовність майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів є інтегративним утворенням особистості майбутнього освітянина, яке є результатом спеціальної підготовки до цього виду діяльності. Структура готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку даної властивості складається з наступних взаємопов’язаних складових: психологічної (мотиваційної – сукупність мотивів, адекватних цілям та завданням розвитку креативності молодших школярів; особистісної – притаманність важливих якостей, необхідних для розвитку даної властивості); професійної (когнітивної – наявність необхідних знань і відповідного досвіду; операційної – сформованість відповідних умінь і навичок щодо практичного розвитку креативності молодших школярів).

6. Результати констатуючого експерименту довели, що у майбутніх вчителів початкових класів недостатньо сформовані необхідні знання і практичні вміння, а, отже, не мають достатньо розвиненої власної креативності, що, в свою чергу, не може не позначитись на формуванні готовності до розвитку креативності молодших школярів.

Згідно результатів експерименту 35,6% досліджуваних мають середній рівень сформованості загальної готовності, 45,0% – низький, 19,4% - високий. Доведено, що недостатній рівень розвитку мають всі складові готовності - мотиваційна, когнітивна, операційна та особистісна. Особливі проблеми виникають на рівні особистісної складової готовності. Є підстави вважати, що результати дослідження пояснюються практичною відсутністю у програмі підготовки майбутніх педагогів таких важливих освітньо-дидактичних завдань, які стосувалися б: змісту поняття та особливостей розвитку креативності у молодших школярів; позитивних та негативних факторів, що впливають на цей процес; навчально-методичного забезпечення щодо розвитку креативності.

Встановлено, що існують статистично значущі зв’язки між рівнем готовності майбутніх учителів початкових класів та соціально-демографічними і особистісними чинниками (стать, сімейний стан, орієнтація на доброзичливість, альтруїстичність, незалежність, свободу у прийнятті рішень тощо.)

7. Ефективне формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів передбачає створення системи психолого-педагогічної роботи, яка виступатиме органічною частиною цілісного процесу підготовки спеціаліста і здійснюватиметься цілеспрямовано, послідовно та поетапно.

Комплексне формування усіх складових готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку досліджуваної властивості вимагає збереження існуючих функціональних зв’язків між ними, а тому забезпечується комплексом психолого-педагогічних умов, які передбачають включення суб’єктів підготовки в активну пізнавальну навчальну діяльність. В контексті мотиваційної складової готовності це сприяло: а) глибокому усвідомленню значення процесу розвитку креативності молодших школярів та його психологічних складових (зовнішніх і внутрішніх факторів); б) переструктуруванню в результаті такого усвідомлення мотивів творчої діяльності; в) формуванню позитивного відношення до практичного використання психологічних закономірностей, характерних для творчої діяльності у власній педагогічний діяльності. В рамках когнітивної та операційної складових це суттєво позначається на: а) оволодінні знаннями психологічних основ творчості та усвідомленні цих знань; б) оволодінні психологічними уміннями та навичками, що забезпечують ефективність розвитку креативності молодших школярів (прийняття творчих рішень; організація розвитку креативності молодших школярів різними засобами; здійснення творчого впливу; врахування мотивації молодших школярів тощо). Формування особистісної складової означає: а) актуалізацію потреби у самопізнанні та самоаналізі своїх особистісних якостей; б) підвищення заниженої самооцінки (у процесі виділення творчих та власне психологічних якостей, представлених у власному „психологічному портреті”); в) формування потреби та вмінь використовувати знання про себе з метою оптимізації творчої діяльності, професійного та особистісного вдосконалення; г) розвиток креативності майбутніх педагогів, їх гнучкості мислення щодо постановки та розв’язання нестандартних проблем тощо.

8. Технологія формування готовності майбутніх учителів початкових класів являє собою програму, яка складається з таких модулів, як інформаційно-пізнавальний, діагностичний і корекційно-розвивальний. Запровадження такої програми під назвою „Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів”, яка за своєю суттю повністю інтегрована у навчально-виховний процес педагогічного університету, значно підвищило б рівень сформованості усіх складових готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів. Це доведено на основі результатів порівняння кількісних даних, отриманих на початку та після завершення формуючого експерименту в обох вибірках досліджуваних. У цілому позитивні наслідки експерименту дають можливість сподіватись на впровадження програми у вузівську систему підготовки педагогічних фахівців не тільки даного профілю.

Проведене дослідження не претендує на всебічне висвітлення проблеми готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів. Перспективними надалі можуть вважатись дослідження, які мають відношення до наступних актуальних проблем професійно-педагогічної готовності: підготовка практичних психологів до надання психологічної допомоги вчителям щодо розвитку креативності молодших школярів; розробка моделі психолого-педагогічного консультування викладачів вищої школи з проблем підготовки майбутніх педагогів до розвитку креативності молодших школярів та ін.

Основний зміст дисертаційної роботи відображено в таких публікаціях автора:

а) Статті у наукових фахових виданнях, включених до списку ВАК України:

1.

2.

3.

4.

б) Публікації у інших виданнях:

5.

в) матеріали доповідей на науково-практичних конференціях:

6.

7.

8.

Анотація

Фадєєв В.І. Психологічні умови формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія – Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. – Івано-Франківськ, 2006.

Робота містить теоретичне обґрунтування, методичні засади та результати емпіричного дослідження з проблеми готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів. З’ясовано зміст, структуру креативності, основні особливості та чинники розвитку цієї якості учнів початкової школи. Проаналізовано підходи до змісту і структури готовності до розвитку креативності молодших школярів.

В ході констатуючого експерименту виявлено цілу низку специфічних особливостей готовності до розвитку креативності та факторів, які впливають на її формування. Остаточні результати експерименту переконливо довели доцільність і ефективність програми формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

Ключові слова: готовність, креативність, професійні та психологічні складові готовності, система активного навчання.

Аннотация

Фадеев В.И. Психологические условия формирования готовности будущих учителей начальных классов к развитию креативности младших школьников. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. – Прикарпатский национальный университет имени Василия Стефаника. – Ивано-Франковск, 2006.

Работа содержит теоретическое обоснование и результаты анализа эмпирического материала по вопросам формирования готовности будущих учителей начальных классов к развитию креативности младших школьников.

На основании анализа и обобщения психолого-педагогической литературы, креативность рассматривается как интегративное качество личности, которое является субъектной предпосылкой и одновременно показателем творчества личности во всех сферах ее деятельности. В процессе исследования удалось определить показатели креативности, которые могут быть представлены на личностном, процессуальном, результативном и интерактивном уровне. Также разработана прикладная схема развития креативности младших школьников, которая состоит из внутренних (возрастных и индивидуальных) и внешних (социальных и педагогических) факторов.

Изложены теоретико-методологические подходы к готовности будущих учителей начальных классов к развитию креативности младших школьников. Предпринята попытка более основательно рассмотреть структуру готовности. Учитывая сложность этого образования, представляется логически обоснованным описывать данную готовность к развитию креативности младших школьников в контексте следующих взаимосвязанных составляющих: психологической (мотивационной и личностной) и профессиональной (когнитивной и операционной).

В процессе исследования было установлено, что для формирования готовности будущих учителей начальных классов к развитию креативности младших школьников особенно важны мотивационные, операционные, когнитивные и личностные составляющие, а также положительное отношение к различным аспектам профессиональной деятельности: развитию креативности, младшим школьникам и их творческим способностям, креативной развивающей среде и творческой личности учителя. Выявлены внутренние и внешние факторы, влияющие на формирование этого важного профессионального качества учителей.

Комплексное формирование всех составляющих субъектной готовности к развитию креативности младших школьников возможно лишь при сохранении функциональных связей этого образования. Достичь этого можно благодаря реализации комплекса психолого-педагогических условий, которые обеспечивают привлечение будущих учителей начальных классов к активной познавательной учебной деятельности. Среди основных познавательных задач такого курса обучения важная роль должна быть отведена формированию мотивационной составляющей готовности – а) глубокому пониманию значения процесса развития креативности младших школьников и его психологических составляющих (внешних и внутренних факторов);