ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ГУЖАВІНА ІНА ВАСИЛІВНА
УДК 330.341.1:658.589
МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЮ
ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА
Спеціальність 08.06.01 – Економіка, організація
і управління підприємствами
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Маріуполь – 2006
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано у Приватному вищому навчальному закладі „Донецький університет економіки та права” (м. Донецьк).
Науковий керівник - | доктор економічних наук, професор
Лепа Микола Миколайович,
Науково-дослідний центр інформаційних технологій Інституту економіки промисловості Національної академії наук України (м. Донецьк), директор.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Салига Сергій Якович,
завідувач кафедри фінансів та банківської справи Гуманітарного університету „Запорізький інститут державного та муніципального управління”
(м. Запоріжжя);
кандидат економічних наук, доцент
Сорокіна Олена Миколаївна,
доцент кафедри обліку та аудиту
Приазовського державного технічного університету
Міністерства освіти і науки України (м. Маріуполь).
Провідна установа: Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), кафедра економіки підприємства.
Захист відбудеться “22” лютого 2006 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К12.052.02 при Приазовському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою:
87500, м. Маріуполь Донецької обл., вул. Університетська, 7.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Приазовського державного технічного університету Міністерства освіти і науки України за адресою:
м. Маріуполь, вул. Університетська, 7.
Автореферат розісланий “20” січня 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.М. Колосок
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. В економіках країн світу, включаючи Україну, основними ланками, які визначають рівень соціально-економічного розвитку держави, його соціальну й економічну безпеку, якість життя населення, є підприємства. Разом із тим слід зазначити, що промислові підприємства – один із секторів економіки, що піддається сильному впливу економічних циклів кон’юнктури та конкурентної боротьби на ринках. Так, у зв’язку із кризою, що спостерігалася в Україні протягом останніх десяти років, у її промисловому секторі питома вага збиткових підприємств збільшилася з 30% від їхньої загальної кількості в 1996 р. до 35% в 2004 р. При цьому сума збитків на промислових підприємствах за цей період зросла майже в 5 разів. Слід зазначити, що в комплексі проблем управління фінансово-господарською діяльністю взаємозв’язок між ростом дебіторської заборгованості на підприємствах та уповільненням платіжного обороту відрізняється великою стійкістю. Це свідчить про великі обсяги відволікання фінансових ресурсів підприємств, що врешті негативно позначається на ефективності їхньої діяльності.
Незважаючи на темпи, що намітилися в останні роки, зростання виробництва, загальний економічний стан машинобудівної галузі залишається кризовим, суттєвих позитивних перетворень не відбулося. З 230 машинобудівних підприємств Донецької області близько 40% збиткові, а третина сьогодні не працює. Прийняття дієвих управлінських рішень щодо подальшої долі підприємства – або ліквідація найбільш збиткових як з погляду економічних показників, так і з позицій ресурсних можливостей, або доцільність перепрофілювання чи “пожвавлення” їхньої роботи – обов’язково передбачає аналіз виробничо-господарської діяльності, а також аналіз взаємозв’язку найважливіших показників фінансового та майнового стану підприємства.
Фінансовий стан підприємства перебуває в прямій залежності від ефективності його виробничої діяльності. Незадовільний фінансовий стан підприємства спричиняє зниження припливу зовнішніх фінансових ресурсів, що впливає на обсяг випуску продукції та фінансових результатів. Раціональне маневрування наявними фінансовими ресурсами й ефективне їхнє використання дозволяють підприємству поліпшити свій фінансовий стан. Для зменшення інфляційних втрат застосовуються механізми, які функціонують на логістичних ланцюжках, характерних для промислового підприємства, і дозволяють управляти собівартістю виготовленої продукції, оперативно оцінювати ефективність фінансового планування з урахуванням економічних показників фінансово-господарської діяльності підприємства, інтегрувати всі види обліку в єдиному інформаційному просторі для формування ефективної політики платежів.
Проблемам розробки механізмів, які регулюють фінансово-господарську діяльність підприємств у ринкових відносинах, присвячено багато робіт вітчизняних і закордонних учених-економістів, зокрема І.О. Бланка, І.Т. Балабанова, Я.Г. Берсуцького, І.П. Булєєва, Р. Дамари, К. Друри, Т.С. Клебанової, О.І. Ковальова, Ю.Г. Лисенка, Д. Мідлтона, С.Я. Салиги, Е.А. Уткіна, Р.А. Фатхутдінова, Н.Г. Чумаченка, А.Д. Шеремета та інших. Однак питання управління фінансовими ресурсами на підприємствах в умовах розвитку ринкових відносин залишаються недостатньо висвітленими. Тому набуває актуальності розробка економічних механізмів управління фінансово-господарською діяльністю підприємства, спрямованих на підвищення ефективності виробництва.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до тематики науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України: „Розробка економіко-математичних методів і моделей розвитку промислових підприємств” (номер державної реєстрації 0101U002580); „Моделювання антикризового управління виробничо-економічними об’єктами” (номер державної реєстрації 0103U007372); Донецького університету економіки та права „Управлінський облік і аналіз у системі функціонування ринкової економіки” (на прикладі металургійної галузі України) (номер державної реєстрації 0102U004293), у яких здобувачем розроблено методи та моделі планування і розподілу фінансових ресурсів на підприємствах, обґрунтовано концепцію вдосконалення управління фінансовими ресурсами в умовах нестабільності зовнішнього середовища, запропоновано методи оцінки й аналізу дебіторської заборгованості.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка методів управління фінансово-господарською діяльністю підприємства в умовах нестабільності зовнішнього середовища та побудова на цій основі комплексу адекватних моделей і практичних рекомендацій щодо прийняття управлінських рішень.
Для досягнення мети дослідження було поставлено і вирішено такі задачі:
- досліджено особливості управління фінансовими ресурсами підприємств у ринкових умовах;
- розроблено концепцію управління фінансово-господарською діяльністю машинобудівних підприємств;
- запропоновано методи оцінки й аналізу фінансового становища підприємства;
- розроблено методи і моделі координації управління фінансовими ресурсами;
- запропоновано методику оцінки й аналізу дебіторської заборгованості;
- розроблено підходи до реструктуризації підприємства;
- обґрунтовано підходи до оцінки впливу методів удосконалення управління фінансово-господарською діяльністю підприємств на ефективність виробництва.
Об’єктом дослідження є процеси управління фінансово-господарською діяльністю машинобудівних підприємств.
Предметом дослідження є механізми управління фінансово-господарською діяльністю машинобудівного підприємства в умовах ринкової економіки України.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використовувалися методи: системного аналізу – для обґрунтування концепції управління фінансово-господарською діяльністю підприємства; техніко-економічного, статистичного й фінансового аналізу – для обґрунтування підходів до вдосконалення методів управління фінансово-господарською діяльністю підприємства; математичного моделювання економічних процесів – для побудови моделей планування й розподілу фінансових ресурсів, оцінки фінансового стану підприємства.
Інформаційну базу дослідження становлять аналітичні й статистичні матеріали Держкомстату України, Фонду державного майна та нормативно-правові акти, що регулюють фінансово-господарську діяльність підприємств, дані фінансової звітності машинобудівних підприємств Донецької області, а також монографічні дослідження й статті українських і зарубіжних авторів.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у розробці нових, а також застосуванні існуючих методів і моделей управління фінансово-господарською діяльністю підприємства з урахуванням нестабільності ринкових факторів. При цьому отримано такі наукові результати:
уперше:
- запропоновано підхід до оцінки фінансового стану підприємства, основу якого складають методи якісної та кількісної оцінки зміни фінансового стану за певний проміжок часу, що дає можливість не лише оцінювати його як у статиці, так і в динаміці, але й вчасно прогнозувати кризове становище підприємства;
удосконалено:
- методи оцінки й аналізу дебіторської заборгованості, основу яких складають моделі оптимізації поточної оцінки чистих грошових потоків відповідно до прийнятого фінансового рішення, що дозволяє визначити витрати від прийняття рішень із більшою імовірністю визначити результати фінансової діяльності;
- модель оптимізації розподілу фінансових ресурсів в умовах проведення реструктуризації підприємства, реалізація якої дозволяє збалансувати розподіл і використання коштів на розвиток усіх підрозділів для забезпечення виробництва конкурентоспроможної продукції;
- підходи до реструктуризації підприємств одиничного і дрібносерійного машинобудування, засновані на організації самостійних виробництв, що спеціалізуються на випуску однойменної продукції та спрямовані на поліпшення використання фінансових засобів і підвищення конкурентних переваг підприємства в цілому;
одержало подальшого розвитку:
- концепція управління фінансово-господарською діяльністю підприємства, побудовану на основі впорядкування багаторівневого комплексу рішень – організаційних, економічних, методичних, що дозволяє підвищити ефективність виробництва в цілому;
- методи розрахунку фінансових показників на плановий період із застосуванням стохастичної однопродуктової моделі, реалізація якої дає можливість спрогнозувати обсяг реалізації продукції підприємства й визначити рівень очікуваного прибутку з урахуванням діяльності конкурентів на ринку.
Практичне значення одержаних результатів. Теоретичне і практичне значення роботи полягає в можливості використання наукових результатів дослідження в управлінні фінансово-господарською діяльністю підприємства. Запропоновані методи дозволяють оцінити фінансовий стан підприємства як на кількісному, так і на якісному рівні й надати практичні рекомендації щодо доцільності управлінських рішень з урахуванням факторів ринкового середовища.
Викладені в дисертації розробки пройшли практичну апробацію, впроваджені та використовуються у ВАТ „Донецькгірмаш”, ВАТ „Новогорлівський машинобудівний завод”, ВАТ „Новгородський машинобудівний завод”. Економічний ефект від впровадження результатів дослідження становить 160 тис.грн.
Особистий внесок здобувача. Усі результати, представлені в дисертаційній роботі, отримано здобувачем самостійно. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, особистий внесок здобувача відображено у списку публікацій до дисертації.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися й обговорювалися на: 3-й Міжнародній науково-практичній конференції „Дослідження й оптимізація економічних процесів „Оптимум-2001” (м. Харків, 2001 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених „Економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень на сучасному етапі” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Україна наукова 2003” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Проблеми розвитку підприємств і нових економічних структур” (м. Донецьк, 2004 р.); 1-й Міжнародній науково-практичній конференції „Науковий потенціал світу 2004” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Економічні проблеми промислового розвитку в Україні” (м. Донецьк, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Дні науки – 2005” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.).
Публікації. Результати дослідження опубліковані в 17 наукових працях загальним обсягом 6,73 д.а., з яких здобувачеві належить 5,54 д.а.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 169 сторінках, списку використаних джерел зі 161 найменувань на 14 сторінках і 3 додатків на 3 сторінках. Дисертація містить 25 таблиць на 16 сторінках і 16 рисунків на 10 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У дисертаційній роботі розкрито теоретичні положення, розроблено методичні підходи і практичні рекомендації щодо управління фінансово-господарською діяльністю машинобудівних підприємств в умовах нестабільності зовнішнього середовища.
Розділ 1 „Теоретичні основи управління фінансово-господарською діяльністю підприємств”. В українській економіці поряд із підприємствами, які протягом останніх років досягли високих темпів обсягів виробництва, збільшення частки ринку й одержуваних доходів, великою залишається частка підприємств, які самостійно не змогли подолати наслідки дезорганізації виробничо-фінансових процесів і які з погляду одержання прибутку виявилися зовсім не спроможними.
Індикатором подальшого розвитку кризових явищ в економіці країни є стійка тенденція збільшення кредиторської та дебіторської заборгованості (рис. 1). Зокрема, за період 1996-2005 рр. кредиторська заборгованість зросла в 5,5 разу, а дебіторська – у 6,3 разу. Аналіз кредиторської заборгованості підприємств за видами економічної діяльності показав, що найбільша її питома вага припадає на підприємства промисловості – 43,9% від загальної суми (151,2 млрд. грн.), а обсяги дебіторської заборгованості за товари (роботи та послуги) на кінець 2004 р. становили 163,2 млрд. грн., що відповідає 52,2% від обсягу загальної внутрішньої заборгованості, причому більше половини з них становить прострочена заборгованість (57%).
Рис. 1. Динаміка заборгованості підприємств України
Передумовами втрати платоспроможності й можливого банкрутства підприємства є хронічна недостатність оборотних коштів, систематичні збитки, стійко низькі показники ліквідності тощо. У цьому зв’язку питання аналізу взаємозв’язку найважливіших показників фінансового та майнового становища підприємства, а також чіткий механізм оцінки економічного потенціалу, що сприяє своєчасному діагностуванню неспроможності підприємства та запобіганню їй, набуває особливої актуальності.
У роботі показано, що основним критерієм успішної фінансової адаптації підприємств до ринкових умов є збільшення рівня ліквідності їхніх активів і росту надійності й ефективності їхніх пасивів. Стійкий фінансовий стан підприємств у ринкових умовах залежить від ефективного управління всією сукупністю виробничих і господарських факторів, що визначають кінцеві результати діяльності. Усі суб’єкти ринкових відносин зацікавлені в однозначній і об’єктивній оцінці фінансової стійкості та надійності своїх партнерів.
Широко використовуваним прийомом аналізу звітності є вивчення спеціальних коефіцієнтів, розрахунок яких ґрунтується на існуванні певних співвідношень між окремими статтями звітності. Аналіз фінансових коефіцієнтів в останні роки широко застосовується в нашій країні. Здійснюючи аналіз фінансових коефіцієнтів, необхідно враховувати, що ці коефіцієнти не мають універсального значення і можуть розглядатися лише як орієнтовні індикатори. Уважається, що якщо розраховані значення коефіцієнтів гірші від бази порівняння, то вони є покажчиками найбільш хворобливих місць у діяльності підприємства, які мають потребу в додатковому аналізі. Але цей аналіз може й не підтвердити негативну оцінку, обумовлену розрахунком того або іншого коефіцієнта.
У роботі показано, що аналіз повинен проводитися не лише на основі кількісної оцінки фінансових коефіцієнтів, тобто внутрішніх факторів, що характеризують діяльність підприємства, але й з урахуванням зміни якісних параметрів діяльності підприємства. Використання тільки кількісних методів аналізу (оцінки коефіцієнтів) не дозволяє детально проаналізувати ситуацію й зробити висновки про можливі шляхи її стабілізації.
У світовій обліково-аналітичній практиці нормативне значення коефіцієнта поточної ліквідності диференційовано за галузями і підгалузями. Дослідження дозволило зробити висновок про те, що використання подібної практики в Україні могло б дати позитивний результат. Вітчизняна практика розрахунків зазначених показників і подальше їхнє використання не дозволяють виділити з безлічі підприємств ті, яким реально загрожує процедура банкрутства. Слід уточнити також і порядок розрахунку фінансових джерел погашення зобов’язань, взятих за основу у визначенні цих показників, тому що існуючі методики допускають різні способи тлумачення цієї проблеми. Особливо це стосується такого джерела, як „Дебіторська заборгованість”. Беручи як джерело погашення короткострокових зобов’язань усю суму дебіторської заборгованості, ми завищуємо суму реальних активів підприємства, тому що не враховуємо суму сумнівної дебіторської заборгованості. Усунення зазначених недоліків дозволить не лише одержати реальну оцінку фінансового стану підприємства, але й виділити ті фактори, впливаючи на які підприємство може змінити свій стан.
На основі аналізу різних підходів у роботі завдання формування фінансового плану визначено як недосконало формалізована задача прийняття рішення, яка вирішується в умовах неповноти, невірогідності й багатозначності вихідної інформації та якісних оцінок процесів. Це свідчить про необхідність впровадження сучасних інформаційних технологій – інтелектуальних систем управління і, зокрема, експертних інформаційних систем, які використовуються для підтримання різних видів діяльності у прийнятті фінансових рішень із слабкоструктурованих і неструктурованих проблем.
Дослідження показало, що ринкові відносини визначають структурні зміни в організації управління промисловими підприємствами. З урахуванням логіки авторитарної економіки багато великих підприємств орієнтувалося на різноманітні асортименти продукції, що випускається, з великою кількістю допоміжних служб. Оскільки господарські підрозділи не були юридично й економічно самостійними, їхні керівники не несли повної відповідальності за свою діяльність, що негативно позначалося на фінансово-економічних показниках у цілому всього підприємства. Результат їхньої практичної діяльності свідчить про низьку рентабельність, спад обсягів виробництва, значні кредиторські заборгованості. Причина, що викликала кризові ситуації на більшості підприємств, полягає в їхній непристосованості до наростаючого тиску об’єктивних законів ринкової економіки, прямим наслідком яких є високий рівень конкуренції. Таким чином, актуальність проблеми структурної реорганізації окремих суб’єктів підприємницької діяльності є очевидною, і вирішення цієї проблеми є пріоритетним завданням для подальшого росту й розвитку підприємств.
Таким чином, запропонована концепція вдосконалення управління фінансово-господарською діяльністю підприємства включає вирішення таких завдань:
- аналізу і оцінки фінансового стану підприємства;
- планування фінансової діяльності на підприємстві на основі координації всіх суб’єктів;
- удосконалення методів управління дебіторською заборгованістю;
- розробки пропозицій щодо реструктуризації підприємства для поліпшення використання фінансових ресурсів;
- розробки методів оцінки ефективності виробництва у процесі вдосконалення організаційно-економічного механізму управління фінансовими ресурсами підприємства.
Розділ 2 „Методичні основи управління фінансово-господарською діяльністю підприємства”. Відомі методики комплексної оцінки фінансового стану підприємств базуються на синтезі окремих фінансових показників (коефіцієнтів) з наступним порівнянням отриманого комплексного показника з граничними значеннями, встановленими на основі аналізу діяльності підприємств із різним рівнем фінансового стану.
Як показали теоретичні дослідження і господарська практика, єдиний критерій оцінки фінансового стану підприємства можна виробити за допомогою коефіцієнта загальної ліквідності, що характеризує можливість підприємства мобілізувати оборотні активи для покриття поточних зобов’язань. Чим більше значення коефіцієнта загальної ліквідності, тим краще фінансовий стан підприємства.
Щоб підсилити значення коефіцієнта загальної ліквідності, у роботі запропоновано ввести два нових коефіцієнти:
- коефіцієнт незалежності від короткострокових кредитів банку, визначений як відношення оборотних активів підприємства до суми таких кредитів. Характеризує можливість підприємства мобілізувати власні оборотні активи для своєчасного погашення термінових зобов’язань;
- коефіцієнт незалежності від реальних поточних зобов’язань без урахування короткострокових кредитів банку, визначений як відношення оборотних активів до реальних поточних зобов’язань підприємства. Характеризує можливість підприємства мобілізувати власні фінансові ресурси для покриття існуючої заборгованості.
Модель оцінки фінансового стану підприємства в статиці на певний момент можна представити в такий спосіб:
(1)
де – рівень фінансової стійкості підприємства на певний момент ; – рівень платоспроможності підприємства на певний момент ; – рівень прибутковості активів підприємства на певний момент .
Однак слід зазначити, що динаміка якісних характеристик фінансового стану підприємства за певний проміжок часу не завжди може дати його зміні об’єктивну оцінку, тому що не показує спрямованості перебігу процесу у бік погіршення (або поліпшення) фінансової ситуації на підприємстві.
Тому на наступному етапі розраховується узагальнюючий показник фінансового стану підприємства на певний момент :
(2)
де – вага k-го часткового показника фінансового стану підприємства; – фактичне значення k-го часткового показника фінансового стану підприємства на певний момент ; – рекомендоване значення k-го часткового показника фінансового стану на певний момент .
За допомогою запропонованого вище узагальнюючого показника будуються траєкторії якісної та кількісної зміни фінансового становища підприємства за певний проміжок часу .
Моделі траєкторії якісної та кількісної оцінки зміни фінансового стану підприємства за певний проміжок часу поєднуються в одну модель:
(3)
Запропонована на рис. 2 графічна модель дозволяє як у статиці, так і в динаміці оцінювати фінансовий стан підприємства. Цей підхід є узагальнюючим і допускає, якщо буде потреба, у разі формування інтегрального показника доповнення яких-небудь коефіцієнтів; розроблений метод призначений для оцінки виконання плану. Такий підхід дозволяє вчасно прогнозувати кризовий стан підприємства.
Рис. 2. Модель динаміки якісно-кількісної зміни
фінансового стану підприємства
У роботі показано, що зміцнення фінансового потенціалу підприємства багато в чому залежить від правильності сформованої фінансової стратегії, спрямованої на підтримку конкурентоспроможного потенціалу підприємства, і ґрунтується на використанні механізмів та інструментів фінансового менеджменту. Сучасний етап трансформації економіки функціонально виражається й у кардинальній переорієнтації цілей фінансового менеджменту й у засобах їхнього досягнення. В умовах радикальної реформи господарського механізму істотно міняються цілі та завдання виробництва, а отже – місце, роль і значення процесів фінансового планування.
Загальним недоліком усіх розглянутих методів і фінансового планування є відсутність урахування факторів зовнішнього середовища, у першу чергу ринкового попиту і поведінки конкурентів на ринку, що значною мірою впливає на вірогідність прогнозованих фінансових показників діяльності підприємства на планований період. Дослідження і практична апробація показали, що найбільш прийнятними є стохастичні моделі.
Для визначення прогнозованого обсягу реалізації товару й одержання очікуваного прибутку підприємства на плановий період у роботі запропоновано оптимізаційну стохастичну однопродуктову модель, що дозволяє врахувати поведінку конкурентів і нестійкість попиту в регіоні й одержати оптимальний обсяг випуску продукції, який максимізує очікуваний прибуток підприємства. У ній ринковий попит на продукцію й обсяг реалізації продукції конкурентом на ринку вважаються випадковими величинами, розподіленими на кінцевих відрізках. Практичний інтерес становить варіант, коли максимально можливий обсяг реалізації продукції конкурентом (у цьому випадку під конкурентом будемо розуміти їхню сукупність) не перевищує мінімально можливої потреби ринку. Тобто конкурент не забезпечує повну потребу ринку з імовірністю, що дорівнює одиниці. Застосування цієї моделі для складання фінансового плану дозволяє одержати імовірнісну оцінку прогнозованого обсягу реалізації продукції підприємства і визначити величину очікуваного прибутку.
У роботі розроблено методи оцінки й аналізу дебіторської заборгованості підприємства, які дозволяють приймати більш обґрунтовані управлінські рішення в кредитній політиці, спрямовані на поліпшення результатів фінансової діяльності. Метою побудови моделей кредитної політики є виявлення факторів, що впливають на прийняття рішень щодо надання кредиту (тобто надання можливості відстрочки оплати) і визначення оптимальних умов надання кредиту (строк, знижки за прискорену оплату, термін дії знижки). Моделі виходять із загальної мети будь-якого фінансового рішення – максимізації поточної оцінки чистих грошових потоків за цим рішенням, тобто максимізація чистого дисконтованого прибутку (NPV), породжуваного цим фінансовим рішенням.
Таким чином, управління дебіторською заборгованістю – це комплекс заходів, спрямованих на розширення обсягу реалізації продукції, оптимізацію загального розміру заборгованості та забезпечення своєчасної її інкасації. Проведений аналіз дебіторської заборгованості ВАТ „Донецькгірмаш” дозволив виявити сумнівну заборгованість, визначити безнадійну заборгованість понад 3 років, а також розробити комплекс заходів щодо її зменшення.
Розділ 3 „Організаційно-економічний механізм удосконалення управління фінансово-господарською діяльністю підприємства”. На підставі аналізу фінансово-господарської діяльності машинобудівних підприємств запропоновано методи реструктуризації їх шляхом створення декількох нових підприємств. Нова організаційна структура передбачає зміни в основному та допоміжному виробництві, де можуть бути організовані кілька самостійних підприємств – продуктових центрів. Кожний із них буде спеціалізуватися на випуску певних видів машин і устаткування. Очолювати підприємства будуть директори, підпорядковані керівництву головного підприємства.
Запропонована схема реструктуризації підприємств з організацією самостійних замкнутих виробництв (продуктових центрів), що спеціалізуються на випуску певних видів продукції, найбільш ефективно вирішує завдання щодо поліпшення використання фінансових ресурсів підприємства. Перед підприємством, що виробляє продукцію промислового призначення з різною тривалістю виробничого циклу, особливо в цей час, постає проблема забезпеченості оборотними коштами. Для продуктових центрів, що виробляють продукцію з найбільшою тривалістю виробничого циклу, зазначена проблема є менш хворобливою, ніж для підприємств, що виробляють продукцію із тривалим виробничим циклом.
Проведена у ВАТ „Донецькгірмаш” на основі запропонованої методики реструктуризація підприємства стосовно організації продуктових центрів має позитивне значення для акціонерного товариства. У таблиці 1 представлено плановані результати роботи цього підприємства за період 2004 – 2007 рр. Чисельність персоналу зросте від 50 осіб на момент організації підприємства до 200 осіб у разі росту обсягів виробництва.
Таблиця 1
Плановані результати роботи підприємства
щодо виробництва нафтохімічного устаткування
Показники | 2004 р. |
2005 р. |
2006 р. |
2007 р. |
Усього
Валові витрати, тис. грн. | 7357 | 10337 | 12696 | 12280 | 42670
Валовий дохід, тис. грн. | 9693 | 14131 | 17426 | 17059 | 58309
Чистий прибуток, тис. грн. | 2335 | 3795 | 4730 | 4779 | 15639
У результаті такої реорганізації на ВАТ „Донецькгірмаш” за рік планується: збільшити обсяг виробництва в 2,5 раз; зменшити тривалість циклу виготовлення продукції; скоротити накладні витрати на одиницю виробу; збільшити чистий прибуток у 2,5 раз.
У координаційному розподілі фінансових ресурсів переслідується мета збалансованості виробничо-господарської діяльності продуктових центрів підприємства. Якщо ж припустити, що інтереси продуктових центрів і підприємства тотожні, то в цілому завдання оцінки доходу підприємства можна було б представити у вигляді двоіндексного завдання лінійного програмування:
(5)
де – обсяг необхідних оборотних коштів для виконання оптимальної програми - го продуктового центру; U – обсяг фінансових ресурсів, що перебувають повністю в розпорядженні підприємства; Ц – ціна; – потреба в нормованих оборотних коштах; – обсяг виробництва j-го виробу в l-му продуктовому центрі.
Для вирішення завдання (5) існує багато пакетів програм, у яких застосовується симплекс-метод. Вирішення проводилося за тестовим прикладом, сформованим на основі вихідних даних підприємства ВАТ „Донецькгірмаш”. Аналіз результатів дослідження дає підставу стверджувати, що дохід підприємства у випадку вирішення завдання (5) є більшим, ніж у випадку децентралізації та вирішення сукупності завдань з урахуванням автономізації функцій продуктових центрів за нетотожних інтересів.
Проведений аналіз фінансової стійкості за допомогою фінансових коефіцієнтів, а також моделі фінансової стійкості показав, що підприємства ВАТ „Новгородський машзавод”, ВАТ „Новогорлівський машзавод” мають високий рівень фінансової стійкості, а підприємство ВАТ „Донецькгірмаш” має показники, які нижче нормативних значень. Це спричиняє необхідність розробити коло заходів, спрямованих на посилення стійкості підприємств, а також на зміцнення фінансового становища розглянутих підприємств.
З наведених у табл. 2 значень показників випливає, що коефіцієнт швидкої ліквідності на жодному підприємстві не відповідає нормативу (0,6 – 0,8). При цьому ВАТ „Новогорлівський машзавод” може погасити поточні зобов’язання на 23% за рахунок ліквідних оборотних коштів, ВАТ „Новгородський машзавод” – на 19%, ВАТ „Донецькгірмаш” – на 10%.
Таблиця 2
Аналіз показників ліквідності машинобудівних підприємств
Донецької області за 2004 р.
Показник | ВАТ „Новогорлівський машзавод” | ВАТ „Новгородський машзавод” | ВАТ „Донецьк-гірмаш”
Коефіцієнт швидкої ліквідності | 0,23 | 0,19 | 0,10
Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,002 | 0,0003 | 0,0007
Коефіцієнт поточної ліквідності | 1,4 | 0,7 | 1,06
Усього чистих оборотних активів,
тис. грн. | 2342,6 | - | 2429,9
Коефіцієнт маневреності власних
оборотних коштів | 0,005 | - | 0,01
Частка оборотних коштів в активах | 0,43 | 0,34 | 0,44
Частка запасів у поточних активах | 0,76 | 0,71 | 0,92
Частка чистих оборотних активів у
покритті запасів | 0,36 | - | 0,06
Для підвищення конкурентоспроможності у ВАТ „Новогорлівський машзавод” було реалізовано модель оптимального розподілу фінансових ресурсів, виділених у 2004 р. для цих цілей. Реалізація стала можливою завдяки додатковому дослідженню, що дозволило встановити функціональні залежності (рис. 3) між фінансовими витратами, що спрямовуються на поліпшення факторів конкурентоспроможності, та відсотком росту Р показників цих факторів: для потенційних можливостей підприємства ; для ступеня задоволення вимог ринку ; для результатів господарської діяльності .
У результаті, реалізація у 2004 р. у ВАТ „Новогорлівський машзавод” рекомендованих заходів і розробленої оптимізаційної моделі дозволила поліпшити використання фінансових ресурсів, що у свою чергу визначило підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства на 20% у порівнянні із прогнозним.
Для одержання більш обґрунтованого рівня беззбитковості виробництва та рівня очікуваного прибутку тієї чи іншої продукції підприємства з урахуванням випуску аналогічної продукції конкурентами розглянемо результати вирішення задачі стохастичної моделі, наведеної в дисертації. Проведений розрахунок беззбитковості виробництва скребкових конвеєрів ВАТ „Донецькгірмаш” на 2005 рік показав (рис. 4), що найбільший прибуток досягається на інтервалі 6-8. На цьому інтервалі оптимальним обсягом виробництва скребкових конвеєрів буде 7 одиниць при одержанні величини очікуваного прибутку 3,25 млн. грн. Проведення аналогічних розрахунків за всіма виробами дозволяє спрогнозувати очікувані фінансові результати й приймати більш обґрунтовані управлінські рішення.
Рис. 4. Графік функції очікуваного прибутку при реалізації скребкових
конвеєрів виробництва ВАТ „Донецькгірмаш”
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі на основі проведеного дослідження зроблено теоретичне узагальнення і запропоновано нове рішення актуальних науково-методичних питань управління фінансово-господарською діяльністю підприємств. Основні наукові результати полягають у такому.
1. Проведене дослідження стану та динаміки розвитку економіки України показало, що після затяжної кризи спостерігається процес поступового росту, незважаючи на нестійкість тенденцій стабілізації. Особливо це стосується промислових підприємств, у першу чергу машинобудівної галузі. Основні причини нестійкого стану економічного розвитку підприємств впливають, у першу чергу, на фінансові результати діяльності підприємства, значний обсяг дебіторської заборгованості, недостатність оборотних коштів, низьку рентабельність виробництва.
2. Аналіз існуючих методів управління фінансово-господарською діяльністю підприємства показав, що вони повною мірою охоплюють існуючі процеси внутрішнього та зовнішнього середовища, не забезпечують одержання необхідної та достовірної інформації для прийняття управлінських рішень щодо регулювання фінансових потоків на підприємстві. Виходячи із цього, можна стверджувати, що сучасний етап розвитку економіки вимагає вдосконалення систем управління фінансовими ресурсами підприємства, які ґрунтуються на економічних методах керівництва, та застосування економіко-математичних методів і нових інформаційних технологій.
3. У роботі обґрунтовано концепцію вдосконалення управління фінансово-господарською діяльністю підприємства, в основі якої лежить вирішення таких основних завдань: аналіз і оцінка фінансового становища підприємства; планування фінансової діяльності на підприємстві на основі координації всіх суб’єктів; удосконалення методів управління дебіторською заборгованістю; розробка пропозицій щодо реструктуризації підприємства для поліпшення використання фінансових ресурсів.
4. У роботі вдосконалено балансову модель фінансової стійкості підприємства, що дозволяє на основі аналізу фінансової діяльності визначити, крім джерел формування засобів, і ступінь стійкості фінансового становища підприємства, що дає можливість вчасно прогнозувати кризовий стан підприємства.
5. Запропоновано підхід до розрахунку узагальнюючого показника рівня фінансового становища підприємства, заснований на моделюванні кількісної і якісної оцінки зміни фінансового становища підприємства за певний проміжок часу, що дає можливість оцінювати фінансовий стан як у статиці, так і в динаміці.
6. У роботі запропоновано схему координації фінансово-господарської діяльності, основу якої складає фінансовий план підприємства. Запропоновано методи розрахунку фінансових показників на плановий період із застосуванням стохастичної однопродуктової моделі, реалізація якої дає можливість спрогнозувати обсяг реалізації продукції підприємства і визначити рівень очікуваного прибутку з урахуванням діяльності конкурентів на ринку. Розроблено модель оптимального розподілу фінансових ресурсів підприємства в плановому періоді, спрямовану на організацію їхнього ефективного використання для розвитку виробництва.
7. На основі модифікації існуючих методів розроблено економіко-математичну модель скорочення дебіторської заборгованості, метою якої є оптимізація поточної оцінки чистих грошових потоків відповідно до прийнятого фінансового рішення. Ця модель дозволяє визначити витрати від прийняття рішення, що в остаточному підсумку спрямовано на підвищення рентабельності діяльності підприємства.
8. У роботі запропоновано процес реструктуризації підприємств, що ґрунтується на делегуванні певних повноважень знову утвореним підприємствам, на основі створення продуктових центрів, економічно і юридично самостійних у рамках єдиної інтегрованої структури, що є спробою збільшити організаційно-економічний потенціал і гнучкість підприємства в умовах ринку. Загальна стратегія концепції розвитку підвищує цілеспрямовану діяльність організаційних структур, створює передумови для більш повного використання ринкових механізмів і раціонального використання фінансових ресурсів.
9. Запропонована в роботі модель оптимізації розподілу фінансових ресурсів в умовах проведеної реструктуризації забезпечує певну збалансованість використання засобів на розвиток виробництва щодо досягнення конкурентоспроможності продукції, що випускається.
10. Практична реалізація розроблених у дисертації методів, рішення яких спрямовано на забезпечення фахівців і керівництва необхідною інформацією для підготовки та прийняття управлінських рішень, показала їхню ефективність для машинобудівних підприємств України.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
у наукових фахових виданнях:
1. Дугинский Б.Л., Гужавина И.В. Совершенствование методики анализа и оценки финансового состояния предприятия // Экономика: проблемы теории и практики: Сб. науч. тр. – Днепропетровск: ДНУ, 2002. – Вып. 143. – С. 49-54.
Особистий внесок здобувача: визначено основні напрямки вдосконалення методики аналізу та оцінки фінансового становища підприємства.
2. Гужавина И.В. Построение системы комплексной качественной оценки финансового состояния предприятия // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономики промышленности. – Донецк, 2002. – С. 347-355.
3. Гужавіна І.В. Аналіз і оцінка фінансового стану підприємства // економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – Вип. 177.– С. 106-113.
4. Дугинский Б.Л., Гужавина И.В. Анализ ликвидности в системе оценки финансового состояния предприятия // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – Вип. 192. – Т. 2. – С. 374-381.
Особистий внесок здобувача: визначено місце аналізу ліквідності в системі оцінки фінансового становища підприємства та виконано аналіз коефіцієнтів ліквідності підприємств.
5. Гужавина И.В. Управление дебиторской задолженностью предприятия как фактор повышения эффективности его функционирования // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. – Донецк, 2003. – С. 396-403.
6. Лепа Н.Н., Гужавина И.В. Координация финансовой деятельности на предприятии // Экономика промышленности: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономики промышленности. – Донецк, 2004. – С. 171-181.
Особистий внесок здобувача: запропоновано модель координації фінансової діяльності на підприємстві.
7. Лепа Н.Н., Гужавина И.В., Брагин В.П. Реструктуризация как фактор повышения конкурентоспособности // Экономика промышленности: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономики промышленности. – Донецк, 2003. – С. 271-281.
Особистий внесок здобувача: запропоновано підходи до організації проведення реструктуризації на підприємствах машинобудування.
8. Гужавина И.В. Методика анализа финансовой устойчивости предприятия // Вісник Донецького ун-ту економіки та права: Зб. наук. пр. – Донецьк: ДонУЕП, 2004. – №2. – С. 53-61.
9. Гужавина И.В. Финансовый анализ производственно-хозяйственной деятельности машиностроительных предприятий // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономики промышленности. – Донецк, 2004. – С. 238-246.
10. Гужавина И.В. Модели планирования прибыли предприятия // Модели управления в рыночной экономике: Сб. науч. тр.– Донецк: ДонНУ, 2005. – Вып. 8. – С. 61-69.
За матеріалами конференцій:
11. Гужавина И.В. Оценка финансово-хозяйственной деятельности предприятия как основа принятия управленческих решений // Материалы 3-й международной науч.-практ. конф. “Исследование и оптимизация экономических процессов “Оптимум-2001”: Сб. науч. тр. – Харьков: ХПИ, 2001. – Вып. 24. – Ч. 2. – С. 86-87.
12. Гужавіна І.В. Методи аналізу фінансового стану підприємства // Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. молодих вчених „Економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень на сучасному етапі”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 47-50.
13. Гужавина И.В. Система комплексной качественной оценки финансового состояния предприятия // Матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. „Україна наукова 2003”. Т. 22. Економіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 10-11.
14. Гужавина И.В. Методика расчета показателя эффективности производства // Всеукраинская науч.-практ. конф. „Проблемы развития предприятий и новых экономических структур в современных условиях”: Тезисы. докл. и сообщ. – Донецк, 2004. – С. 125-127.
15. Гужавина И.В. Управление дебиторской задолженностью предприятия // Матеріали 1-ї міжнародної наук.-практ. конф. „Науковий потенціал світу 2004”. Т. 20. Економіка підприємства. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 25-26.
16. Гужавина И.В. Моделирование планирования финансовых результатов предприятия // Економічні проблеми промислового розвитку в Україні: Тези доп. і повідом. Всеукраїнської наук.-практ. конф. (Донецьк, 19-20 травня 2005 р.) / НАН України. Ін-т економіки промисловості. – Донецьк, 2005. – С. 287-288.
17. Лепа Н.Н., Гужавина И.В. Моделирование распределения финансовых ресурсов на предприятии // Матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. „Дні науки – 2005”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 31-33.
Особистий внесок здобувача: запропоновано підхід до моделювання розподілу фінансових ресурсів на підприємстві.
АНОТАЦІЯ
Гужавіна І.В. Методи управління фінансово-господарською діяльністю підприємства. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за фахом 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами. – Приазовський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України, Маріуполь, 2005.
У дисертаційній роботі вирішено науково-практичну проблему вдосконалення управління фінансово-господарською діяльністю машинобудівних підприємств в умовах нестабільності зовнішнього середовища.
На основі запропонованої концепції удосконалено балансову модель фінансової стійкості підприємства, а також запропоновано підхід до розрахунку узагальнюючого показника рівня фінансового стану підприємства, заснований на моделюванні кількісної і якісної оцінки зміни фінансового становища підприємства за певний проміжок часу, що дає можливість оцінювати фінансовий стан як у статиці, так і в динаміці.
Запропоновано методи розрахунку фінансових показників на плановий період із застосуванням стохастичної однопродуктової моделі, розроблено модель оптимального розподілу фінансових ресурсів підприємства в плановому періоді. На основі модифікації існуючих методів розроблено економіко-математичну модель скорочення дебіторської заборгованості, метою якої є оптимізація поточної оцінки чистих грошових потоків відповідно до прийнятого фінансового рішення.
Розроблена в роботі модель оптимізації розподілу фінансових ресурсів в умовах запропонованої реструктуризації забезпечує певну збалансованість використання засобів на розвиток виробництва щодо досягнення конкурентоспроможності продукції, що випускається.
Ключові слова: фінансові ресурси, підприємство, управлінські рішення, моделювання, оптимізація, планування.
АННОТАЦИЯ
Гужавина И.В. Методы управления финансово-хозяйственной деятельностью предприятия. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – Экономика, организация и управление предприятиями. – Приазовский государственный технический университет Министерства образования и науки Украины, Мариуполь, 2006.
В диссертационной работе решена научно-практическая проблема совершенствования управления финансово-хозяйственной деятельностью машиностроительных предприятий в условиях нестабильности внешней среды.
Предложена концепция совершенствования управления финансово-хозяйственной деятельностью предприятия, в основе которой лежит решение следующих основополагающих задач: анализ и оценка финансового состояния предприятия; планирование финансовой деятельности на предприятии на основе координации всех субъектов; совершенствование методов управления дебиторской задолженностью; разработка предложений по реструктуризации предприятия с целью улучшения использования финансовых ресурсов.
В работе усовершенствована балансовая модель финансовой устойчивости предприятия, позволяющая на основе анализа финансовой деятельности определить, кроме источников формирования средств, также степень устойчивости финансового состояния предприятия, что дает возможность своевременно прогнозировать кризисное состояние предприятия. Предложен подход к расчету обобщающего показателя уровня финансового состояния предприятия, основанный на моделировании количественной и качественной оценки изменения финансового состояния предприятия за определенный промежуток времени, что дает возможность оценивать финансовое состояние, как в статике, так и в динамике.
Предложены методы расчета финансовых показателей на плановый период с применением стохастической однопродуктовой модели,
