ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Губанова Людмила Іванівна

УДК 330.332 (477)

ФІНАНСУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Спеціальність: 08.04.01 ? фінанси, грошовий обіг і кредит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Тернопіль – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фінансів Тернопільського державного економічного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

Юрій Сергій Ілліч,

Тернопільський державний економічний університет,

завідувач кафедри фінансів, ректор.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Чернявський Олександр Павлович,

Одеський державний економічний університет,

завідувач кафедри фінансів.

кандидат економічних наук, доцент

Лещук Віктор Пилипович,

Луцький державний технічний університет,

завідувач кафедри фінансів.

Провідна установа: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна,

Міністерства освіти і науки України, кафедра фінансів, м. Харків.

Захист дисертації відбудеться 15 вересня 2006 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.082.03 Тернопільського державного економічного університету за адресою: 46000, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11-а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського державного економічного університету за адресою: 46000, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11-а.

Автореферат розісланий 14.08.2006 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент М. П. Шаварина

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Надання Україні статусу країни з ринковою економікою дає їй можливість ефективніше конкурувати на ринках Європейського Союзу та вирівнює позиції українських експортерів щодо їх конкурентів з інших країн. Новий статус потребує безліч змін, які торкнулися різних сфер економічних відносин, у тому числі й інвестиційної. У таких умовах стратегічною метою реформ є створення макро- і мікроекономічних умов для забезпечення повноцінного функціонування ринкових регуляторів, ефективної діяльності суб’єктів господарювання, становлення конкурентоспроможного національного виробництва, забезпечення збалансованого економічного розвитку. Саме інвестиції визначають процес економічного зростання держави в цілому, тому сталий економічний розвиток суспільства значною мірою залежить від обсягу інвестицій.

В Україні створюються умови для нарощування інвестиційних ресурсів, відновлення нормальної інвестиційної діяльності та розвитку ринкової економіки. Вирішення завдань залучення і раціонального розміщення капіталу не має сенсу без забезпечення його ефективного використання, яке передбачає чітке дотримання визначених напрямів фінансування інвестицій, що здійснюються на умовах раціональності, економічності та підвищеної відповідальності за результати капіталовкладення. У зв’язку з цим, однією з найбільш важливих сучасних наукових проблем є фінансування інвестиційних проектів.

Проблема інвестицій активно досліджується вченими-економістами. У той же час вивчення питань щодо процесу фінансування інвестицій загалом та проектного фінансування зокрема ще тільки розпочато. У ході наукових досліджень були узагальнені надбання вітчизняних та зарубіжних вчених, а саме: І.О. Бланка, М. Бромвича, С.Ю. Вайнштейна, В.А. Вісящева, Е.Г. Величка, С.О. Гуткевича, Б.В. Губського, А.Ф. Гойка, Л. Гітмана, М. Джонка, А.М. Єріної, П.Н. Завліна, В.Ю. Катасонова, В.В. Ковалева, І. Крейдича, В.П. Лещука, І.Я. Лукасевича, О.Ю. Лактіонової, О.В. Мотовилова, Т.В. Майорової, Д.В. Норткотта, А.А. Пересади, Е.Г. Прилипка, В.П. Савчука, О.П. Чернявського, І. Фішера, В.Я. Шевчука, С.І. Юрія та інших.

Утім, особливості фінансування інвестиційних проектів в умовах ринкової економіки та ряд проблем в науковому й організаційно-практичному аспектах не знайшли свого остаточного вирішення та зумовили вибір теми, формування мети і завдань дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційна робота є результатом наукових досліджень, проведених автором згідно з планами науково-дослідної роботи на кафедрі фінансів Тернопільського державного економічного університету на тему “Удосконалення фінансових відносин в умовах становлення економіки ринкового типу” (номер державної реєстрації 0101U002355), на кафедрі фінансів Вінницького торговельно–економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету на тему “Бюджетування на підприємствах як елемент планування, узгодження та реалізації інвестиційних проектів” (номер державної реєстрації 0304U001737). У рамках названих робіт автором проведені дослідження основних теоретичних аспектів фінансування інвестиційних проектів, розроблено та запропоновано низку методичних підходів до процесу фінансування інвестицій та його удосконалення.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних і методологічних аспектів фінансування інвестиційних проектів та визначення шляхів удосконалення даного процесу в умовах ринкової економіки. Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі завдання:

- конкретизувати економічну суть понять “інвестиції” та “інвестиційний проект”, визначити їх роль в економічному розвитку суспільства;

- уточнити місце, значення та зміст механізму фінансування інвестиційних проектів;

- проаналізувати та оцінити механізм державного регулювання інвестицій в Україні;

- оцінити діючу практику, визначити напрями розвитку інвестицій та джерел їх фінансування;

- узагальнити практичний досвід побудови рейтингу регіонально-галузевої привабливості інвестиційних проектів та внести пропозиції щодо його удосконалення;

- визначити особливості та розробити пропозиції щодо удосконалення механізму фінансування інвестицій;

- визначити місце інвестицій в економічному розвитку регіону та розробити удосконалені підходи оцінки фінансування інвестицій з урахуванням зміни факторів мікроекономічного середовища;

- обґрунтувати можливості впровадження підприємствами окремих рекомендацій щодо фінансування інвестицій в умовах реалій вітчизняної економіки.

Об’єкт дослідження: інвестиційна діяльність в умовах ринкової трансформації економічних відносин.

Предмет дослідження: фінансування інвестиційних проектів в умовах ринкових відносин.

Методи дослідження. Теоретичною основою досліджень стали положення зарубіжної та вітчизняної економічної науки. При цьому були використані загальнонаукові та емпіричні прийоми економічної науки, згідно з якими всі процеси розглядаються й аналізуються у взаємозв’язку та взаємозалежності. Для досягнення поставлених завдань використані різні методи. Методи теоретичного узагальнення і порівняння (аналіз і синтез, індукція і дедукція) – для дослідження теоретичних та організаційних аспектів проблеми. Економіко-статистичні методи (групування, порівняння, середні та відносні величини, кореляційний аналіз) – для вивчення і відображення тенденції розвитку інвестицій в Україні та їх фінансування. Методичні підходи щодо згладжування показників квартальних обсягів інвестицій в основний капітал та ВВП для очищення їх від сезонних варіацій. Методичні підходи до визначення бальної оцінки по кількох параметрах для побудови рейтингу відносної інвестиційної привабливості галузей і регіонів України. Прийоми макроекономічного моделювання для обґрунтування підходів щодо фінансової прогнозної оцінки доцільності втілення інвестиційних проектів. Зазначені методи забезпечили надійність та вірогідність отриманих результатів.

Інформаційною базою дослідження стали: законодавчі, нормативно-правові акти з питань фінансування інвестиційних проектів; матеріали Державного комітету статистики України, Вінницького обласного управління статистики, Національного банку України; енциклопедичні видання, монографії та наукові статті зарубіжних і вітчизняних авторів.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна результатів дослідження полягає у наступному:

вперше:

- обґрунтовано комплексний підхід до трактування сутності інвестиційного проекту, з одного боку це об’єктивне економічне поняття, яке відображає сукупність відносин з приводу створення, розподілу та споживання інвестиційного продукту, з іншого боку, це своєрідна мікроекономічна система, яка має свій суб’єкт, об’єкт й тісно взаємодіє із зовнішнім середовищем;

- запропоновано новий підхід до тлумачення змісту поняття “фінансування інвестиційних проектів” як процесу забезпечення інвестиційної ідеї необхідними фінансовими, матеріальними та трудовими ресурсами; формою вираження такого процесу є конкретний інвестиційний проект; а організаційним забезпеченням інвестиційних проектів є діяльність конкретних економічних суб’єктів;

удосконалено:

- підхід до імовірнісних факторів при побудові рейтингу регіонально-галузевої привабливості інвестиційних проектів, які дали змогу отримати комплексну інтегральну оцінку фінансування інвестицій відповідного регіону та галузі, забезпечити можливість порівняти усі запропоновані варіанти та відібрати найкращий інвестиційний проект;

- концептуальні підходи до організації контролю за фінансуванням інвестиційних проектів, які базуються на розробці комплексу узгоджених дій органів державного контролю, виконавців та замовників інвестиційного проекту й сприяють організації дієвого, своєчасного та постійного контролю за процесом фінансування інвестиційних проектів з урахуванням можливих змін умов його виконання;

набули подальшого розвитку:

- теоретичні аспекти та практичні засади прогнозного оцінювання доцільності втілення інвестиційних проектів шляхом побудови трьох моделей, серед яких перша відображає зміни структурних зрушень обсягів інвестицій окремих районів та міст досліджуваного регіону; друга узагальнює ці структурні зрушення по регіону; третя дає оцінку ступеню локалізації та концентрації інвестицій, що дозволяє окреслити такі перспективи розвитку інвестиційної діяльності, які б сприяли забезпеченню належної стабільності в регіоні;

- комплекс економіко-математичних моделей для оцінки впливу економічних факторів на показники фінансування інвестиційних проектів з метою зменшення або усунення їх негативної ролі.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці основних підходів щодо удосконалення процесу фінансування інвестиційних проектів та доведенні їх до рівня практичних рекомендацій. Розроблені пропозиції можуть бути використані органами місцевого самоврядування, різними суб’єктами господарювання і дають можливість удосконалити механізм фінансування інвестицій, покращити процес планування інвестиційної діяльності й ефективніше використовувати фінансові ресурси з урахуванням джерел покриття цих витрат.

Основні положення та висновки дисертації використано Управлінням економіки Вінницької обласної державної адміністрації при розробці плану інвестиційної діяльності по Вінницькій області на 2006 р. (довідка № 1338-04 від 28 квітня 2006 р.). Рекомендації щодо механізму бюджетування інвестиційних проектів апробовані та впроваджені у ВАТ “Вінничанка” м. Вінниця (довідка № 17/04-389 від 9 квітня 2006 р.). Результати дисертаційного дослідження впроваджені у навчальний процес на кафедрі фінансів Вінницького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно–економічного університету та використані при викладанні дисципліни “Фінанси підприємств” (довідка Вінницького торговельно–економічного інституту КНТЕУ № 23/01-445 від 25 квітня 2006 р.).

Особистий внесок автора. Одержані результати дослідження є особистими розробками автора. Дисертаційна робота – одноосібна, завершена наукова праця, у якій автором розкрито сутність фінансування інвестиційних проектів та обґрунтовано механізм їхнього здійснення в умовах реалій вітчизняної економіки. Особистий внесок дисертанта в наукових працях, опублікованих у співавторстві, наведено у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження були оприлюднені у доповідях та одержали позитивну оцінку на VІ Міжнародній науковій конференції – літній школі “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: європейські студії” (Форос, АР Крим, вересень 2000 р.), ХІІ Міжнародній науково – практичній конференції “Стратегічні пріоритети розвитку регіонів у системі економічної політики в Україні” (Чернівці, березень 2001 р.), науково – практичній конференції “Стратегія розвитку економічного потенціалу регіонів: інвестиційні пріоритети та інфраструктура” (Чернівці, квітень 2002 р.), Міжнародній науковій конференції “Розвиток підприємницької діяльності в Україні: історія та сьогодення” (Тернопіль, березень 2003 р.), Всеукраїнській науково – практичній конференції “Роль регіонів у забезпеченні стійкого розвитку національної економіки України” (Чернівці, квітень 2003 р.), ІV Всеукраїнській науково – практичній конференції “Фінансово – економічні проблеми розвитку регіонів України” (Дніпропетровськ, листопад 2003 р.), Міжнародній науково – практичній конференції “Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів” (Запоріжжя, жовтень 2004 р.), ІІІ Міжнародній науково – практичній конференції “Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні” (Львів, жовтень 2004 р.), ІІ Міжнародній науково – практичній конференції “Науковий потенціал світу – 2005” (Дніпропетровськ, вересень 2005 р.), Міжнародній науково – практичній конференції “Розвиток наукових досліджень – 2005” (Полтава, листопад 2005 р.).

Публікації. Основний зміст дисертації відображено у 18 наукових працях, з них: 12 написано автором самостійно, 10 робіт опубліковано в наукових журналах і збірниках наукових праць, що визнані ВАК України фаховими з економіки. Загальний обсяг опублікованих робіт складає 7,4 друк. арк., у тому числі особисто автору належать 6,6 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 262 сторінки, у тому числі основного тексту 183 сторінки. Робота містить 36 таблиць, 18 рисунків, 21 додаток на 65 сторінках, список використаних джерел включає 156 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано головну мету і завдання дослідження, визначено об’єкт та предмет дослідження, розкрито наукову новизну й практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретичні аспекти фінансування інвестиційних проектів” розкрито сутність та зміст інвестицій, інвестиційного проекту, визначено концептуальні основи фінансування інвестиційних проектів, доведена важливість державного регулювання фінансування інвестицій.

У дисертаційній роботі, враховуючи здобутки вітчизняних та зарубіжних економістів, здійснено комплексний підхід до визначення сутності інвестицій: з одного боку – як сукупності всіх ресурсів, котрі можна вкласти у розвиток будь-якої діяльності; з іншого – як економічної необхідності, усвідомленої через потреби ринку. Причому обидва ці аспекти нероздільні. Ресурсний аспект є економічним фактором тільки тоді, коли інвестиції втілюються у вигляді нового продукту, який має попит на ринку. Крім того, проведений аналіз різних підходів стосовно змісту і значення інвестиційного проекту дає підстави стверджувати, що економічні відносини у сукупності з об’єктами, суб’єктами та механізмом фінансування інвестицій створюють сферу інвестиційного проектування, а основним фактором розвитку цієї сфери є інвестиційний проект.

Отже, поняття “інвестиційний проект” доцільно розглядати в контексті економічних відносин та організаційних засад у рамках інвестиційного проектування. При цьому, сутність поняття “інвестиційне проектування” ширше, ніж сутність поняття “інвестиційний проект”. Узагальнюючи вищенаведені підходи стосовно визначення поняття “інвестиційний проект”, слід внести такі уточнення щодо його сутності: по-перше, це форма здійснення інвестиційної діяльності у рамках інвестиційного проектування; по-друге, впровадження інвестиційної ідеї потребує аналізу соціально-економічного середовища регіону або країни, де має здійснюватися проект; по-третє, це детально запланована послідовність інвестиційних заходів, яка постійно оновлюється. Разом з тим, інвестиційний проект спрямований на інвестиційну діяльність, яка має різні форми виконання інвестиційної ідеї.

Проведене дослідження підтвердило, що фінансування інвестиційних проектів – це процес, який діє у різних сферах (виробничій, державній), де існують певні відносини між підприємцями, банківською, фінансовою системами та відбуваються глобальні перетворення у відносинах власності тощо. З огляду на те, що фінансування інвестиційних проектів потребує застосування різноманітних фінансових інструментів, і кожний з них має свої особливості, доведено що немає типових варіантів фінансування, оскільки кожний проект є індивідуальним за своєю сутністю. Тобто в основу фінансування інвестиційних проектів покладено механізм фінансування інвестиційних проектів, який має такі ознаки:

- по-перше, є основним елементом системи управління інвестиційною діяльністю;

- по-друге, обумовлює існування економічних відносин між учасниками інвестиційного проекту та сам активно впливає на них;

- по-третє, постійно змінюється і вдосконалюється.

Механізм фінансування інвестицій має свою структуру (табл. 1).

Таблиця 1

Складові елементи механізму фінансування інвестиційних проектів

Назва елементів | Класифікаційні ознаки | Види

Джерела фінансового забезпечення | розпорядники | держава,

економічні суб’єкти,

населення

стосовно власності | власні,

позичкові,

залучені

Форми фінансового забезпечення | рівень ризику | без регресу на позичальника,

з частковим регресом на позичальника,

з повним регресом на позичальника

Способи залучення інвестиційних ресурсів | спосіб залучення | акціонування,

боргове фінансування,

фінансування на консорційних засадах,

франчайзинг,

фортфейтинг

Кожний елемент цієї структури є складною комбінацією методів та інструментів, що виконують певні функції. Автором встановлено, що механізм фінансування інвестиційних проектів тісно пов’язаний з аналізом та детальною розробкою кожного інвестиційного проекту. У процесі фінансування враховуються: початкові інвестиційні виплати, відшкодування витрат; порядок вкладення коштів та їх повернення; розвиток ринків, де можна придбати інвестиційні ресурси тощо.

У дослідженні зазначається, що концепція фінансування інвестиційних проектів має два аспекти – макроекономічний та мікроекономічний. Для макроекономічного рівня характерними є економічні відносини, пов’язані з формуванням, розподілом та перерозподілом інвестиційних ресурсів у межах країни. Разом з тим, економічні відносини з приводу формування інвестиційних ресурсів на підприємстві, необхідних для реалізації цих проектів, є характерними для мікроекономічного рівня. Доведено, що кардинальне місце у вирішенні зазначених питань належить процесу розробки та реалізації такої стратегії діяльності підприємства, яка б забезпечила ефективні умови формування інвестиційних ресурсів як на мікроекономічному, так і на макроекономічному рівнях.

Держава координує, підпорядковує й утворює систему мотивацій для проведення відповідної інвестиційної діяльності. У роботі аргументовано, що між факторами державного регулювання інвестицій є тісний взаємозв’язок, вони взаємодіють один з одним, здійснюючи ефективний вплив на фінансування інвестицій.

Обґрунтовано, що кожна держава, як суб’єкт інвестиційної діяльності, визначає правові, економічні та соціальні умови такої діяльності у своєму законодавстві. Подальший розвиток і вдосконалення державного регулювання інвестиційної діяльності здійснюється шляхом його дедалі глибшої гармонізації з міжнародними нормами в цій сфері.

Розкрито роль методу антимонопольного регулювання інвестиційної діяльності для здійснення контролю за порядком, умовами й способами державного втручання у вільні відносини, які формуються у інвестиційному просторі.

Доведено, що антимонопольне законодавство захищає дрібного виробника, якому складно протистояти великому монополістові, та перешкоджає концентрації виробництва, оскільки така концентрація суперечить публічним інтересам.

У другому розділі “Прагматизм фінансування інвестиційних проектів в Україні” здійснено комплексний аналіз загальних тенденцій розвитку інвестиційної діяльності в Україні, показано роль рейтингу відносної інвестиційної привабливості галузей і регіонів країни у процесі фінансування інвестиційних проектів.

Узагальнюючи практику фінансування інвестиційних проектів, у роботі проведено аналіз розвитку інвестицій в Україні за 1998 2004 роки. Результати свідчать про загальне пожвавлення інвестиційної активності, що підтверджується високими темпами нарощування інвестицій за останніх п’ять років. Так, якщо у 2000 р. обсяг інвестицій виріс тільки на 14% порівняно з попереднім роком, то в 2003 та 2004 роках цей показник збільшився відповідно на 31% та 28% (рис. 1).

Рис. 1. Темпи зростання ВВП та інвестиційної активності в Україні за період 1998 2004 рр.

Визначаючи об’єктивні та суб’єктивні фактори розвитку української економіки, можна зробити висновок про наявність сприятливої ситуації для інвестування, на що вказують щорічні показники темпів зростання ВВП та обсягів інвестицій. Разом з тим, не зважаючи на позитивні тенденції інвестування, у роботі зроблено висновок, що фінансування інвестицій пов’язане з певними проблемами й закономірностями. Зокрема фінансування інвестиційних проектів залежить від поквартальних обсягів інвестицій в основний капітал.

У процесі аналізу фінансування інвестицій встановлено, що їх поквартальні обсяги мають значні перепади. З огляду на це можна зробити висновок, що вітчизняні інвестиції носять короткотерміновий характер (рис. 2). Більшість проектів має інвестиційну стадію, коротшу, ніж квартал. Цей факт підтверджують і дослідження кореляції між обсягами інвестицій та ВВП. Найбільший коефіцієнт кореляції (0,71700827) визначено при лагу 3-6 місяців. Такий стан пов’язаний з недостатнім використанням виробничих потужностей (лише на 20 – 60%).

Узагальнюючи результати проведеного дослідження, можна стверджувати, що економіка держави розвивається під впливом екстенсивних факторів, що негативно впливає на процес фінансування інвестиційних проектів.

Рис. 2. Динаміка поквартальних обсягів фінансування інвестицій

в Україні за 1999 – 2004 рр.

Зарубіжний досвід підтверджує, що активізація інвестиційної діяльності неможлива без модернізації виробництва на основі новітньої техніки і технологій. Тому варто враховувати, що інвестиційна діяльність, як правило, має інноваційну спрямованість та сприяє підвищенню ефективності фінансування інвестиційних проектів.

Перехід до ринкових відносин в інвестиційній сфері передусім стосується вибору джерел фінансування інвестиційних проектів, який відбувається за допомогою трьох каналів: власних коштів економічних суб’єктів, державних асигнувань та залучених джерел. Серед перелічених груп слід виокремити власні джерела фінансування, оскільки їх питома вага залишається найбільшою 61,7% у 2004 р. До власних джерел фінансування належать прибуток підприємства та амортизаційні відрахування. Виходячи з того, що діюча амортизаційна політика в Україні має певні недоліки, автором запропоновано напрями її удосконалення: по-перше, введення інтегральної системи норм амортизації; по-друге, розробка коригувальних коефіцієнтів норм амортизації по окремих групах основних фондів, враховуючи особливості їх експлуатації у виробництві.

Аналіз галузевої структури інвестицій показав, що в Україні розподіл інвестицій між видами діяльності національної економіки нерівномірний, а це призводить до відповідних змін у процесі відтворення. Серед усіх видів діяльності слід виокремити промисловість, саме в цю галузь вкладено у 2004 році 37,2% від загального обсягу інвестицій. Негативним фактором є те, що цей показник має стабільну тенденцію до зниження. Зменшення питомої ваги за останніх чотири роки досягло майже 5%. Інвестування транспорту та зв’язку у 2004 р. здійснювалося у розмірі 19,8% від загального обсягу інвестицій. Цей вид діяльності теж має тенденцію до зниження питомої ваги. Кращий стан справ у таких видах діяльності як будівництво та торгівля, де обсяги інвестицій за 2001-2004 роки збільшилися майже у два рази і у 2004 р. їх питома вага у загальному обсязі інвестицій склала відповідно 7% та 6,2%. У структурі інших видів діяльності особливих зрушень не спостерігалося.

Результати дослідження свідчать, що питома вага галузей, які виробляють продукцію інвестиційного комплексу, має стійку тенденцію до зниження. Крім того, серед факторів, які негативно впливають на процес фінансування інвестиційних проектів, слід зазначити і такі: загальний незначний обсяг усіх джерел фінансування; невисокий рівень доступності цих джерел фінансування для основної маси вітчизняних підприємств; низький рівень технічної оснащеності вітчизняних підприємств.

Практика доводить, що територія України для інвесторів не становить єдиного інвестиційного простору, а поділяється на окремі зони. Тому кожний інвестор обиратиме для реалізації інвестиційного проекту регіон (місто) відповідно до напряму його діяльності. Різні регіони (міста) України не рівноцінні за рівнем готовності до впровадження інвестицій.

У процесі дослідження побудована матриця рейтингу відносної інвестиційної привабливості галузей і регіонів України за допомогою методів бальної оцінки привабливості інвестицій по кількох параметрах. Вона показує значну регіональну та галузеву диференціацію умов реалізації інвестиційних проектів. Серед найпривабливіших регіонів (міст) для інвестування слід назвати: м. Київ, Львівську, Житомирську та Одеську області, серед видів діяльності операції з нерухомістю та фінансову діяльність. Серед областей найменш привабливими для реалізації інвестицій є Херсонська, Тернопільська, Хмельницька, Рівненська, Сумська, Чернігівська, Луганська, а серед галузей – сільське господарство, будівництво, промисловість.

Матриця галузево-територіальної привабливості інвестиційних проектів, безперечно, не претендує на роль головного критерію при відборі інвестиційних проектів, однак має велике значення для прийняття інвестиційних рішень в комплексі існуючих традиційних критеріїв (наприклад, NVP, IRR періоду окупності).

У роботі доведена необхідність визначення рейтингу регіонально-галузевої привабливості інвестиційних проектів, який ґрунтується на урахуванні 6 регіональних і 3 галузевих факторів та сприяє залученню потенційних інвесторів, у тому числі іноземних, до інвестиційного простору країни з урахуванням особливостей певних галузей економіки та соціально-економічного розвитку регіонів.

Обґрунтовано, що в процесі фінансування інвестиційних проектів необхідно врахувати не тільки ринкові методи регулювання інвестиційної діяльності, а й здійснити ряд заходів на державному рівні для вирівнювання економічного розвитку окремих регіонів країни, а саме: збільшити частку державного фінансування інвестицій та розробити систему пільг, яка б сприяла реалізації інвестиційних проектів у регіонах та галузях, найменш привабливих для інвестування.

У третьому розділі “Основні напрями активізації фінансування інвестиційних проектів в умовах ринкової економіки” досліджено особливості фінансування інвестицій у регіоні, на основі економіко-математичного моделювання оцінено можливості надходження інвестицій до регіональних структур області, аргументовано перспективи розвитку інвестицій, визначено проблемні питання організації контролю фінансування інвестиційних проектів та обґрунтовано шляхи їх вирішення.

Дослідження підтверджує доцільність використання розроблених критеріїв оцінки інвестиційної привабливість міст і районів Вінницької області як вдосконалену систему показників для вивчення структурних зрушень інвестицій у розподілі внутрішніх інвестиційних ресурсів області.

Так, всі структурні одиниці області об’єднані за рівнем інвестиційної привабливості у 5 груп: 1 – низький рівень; 2 – між середнім та низьким; 3 – середній рівень; 4 – між середнім та високим; 5 – високий рівень. До п’ятої групи (з високим рівнем інвестиційної привабливості) увійшли Немирівський і Вінницький райони та м. Вінниця (питома вага кожної з названих територіальних структур у загальному обсягу інвестицій коливається від 22% до 15%). До першої групи (з низьким рівнем інвестиційної привабливості) ввійшли Оратівський, Чечельницький, Муровано-Куриловецький райони (питома вага цих структур коливається від 1,5% до 0,5%). При цьому, найменші структурні зрушення відбувались по групі з високим рівнем інвестиційної привабливості, до якої входять райони з переважно потужним виробничим потенціалом та залученими іноземними інвестиціями. Найбільші зрушення спостерігаються по групах з низьким і між середнім та низьким рівнем інвестицій. Позитивним моментом у даному процесі є перехід окремих структурних одиниць до груп з вищим рівнем інвестування, що характеризує вкладення додаткових коштів у розвиток виробництва та зростання економіки регіону в цілому.

Результати дослідження практики інвестиційної діяльності свідчать, що важливим напрямом удосконалення процесу фінансування інвестицій є застосування прогресивних технологій у ході інвестиційного проектування. Автором запропоновані економіко-математичні моделі, за допомогою яких можна не тільки аналізувати причинно-наслідкові параметри минулих тенденцій, а й формувати перспективи подальшого розвитку інвестиційних процесів.

Для визначення прогнозних значень обсягів інвестицій по Вінницькій області на базі статистичних даних за 1996-2004 роки були побудовані економіко-математичні моделі динаміки змін обсягів інвестицій на 2006–2010 рр. (1). В основу розрахунків покладені масиви статистичних даних та статистичні характеристики (математичне сподівання, середнє математичне відхилення, коефіцієнт варіації). В результаті розрахунків отримані такі показники обсягів інвестицій: 2006 р. – 1474,3 (млн. грн.); 2007 р. – 1633,7 (млн. грн.); 2008 р. - 1793,2 (млн. грн.); 2009 р. – 1952,7 (млн. грн.); 2010 р. – 2112,1 (млн. грн.).

,

, | (1)

,

,

Автором запропоновано розрахувати на основі прогнозних моделей теоретичні значення обсягу інвестицій на 1996–2004 роки для оцінки ступеня відповідності прогнозних значень та фактичних показників. У результаті порівняння виявлено, що теоретичні значення моделі максимально наближені до фактичних показників обсягу інвестицій (рис. 3).

Рис. 3. Динаміка показників фактичних даних та отриманих на основі середньої змінної по інвестиціях в основний капітал по Вінницькій області за період 1996–2004 рр.

Доведено, що розроблені прогнозні моделі описують загальну характерну тенденцію динамічного ряду та дають змогу на основі системного і ситуаційного підходів ефективно здійснювати формування портфеля інвестиційних проектів.

Автором обґрунтовано доцільність організації системи контролю за фінансуванням інвестиційних проектів як економічного процесу у трьох напрямах:

) контроль результатів проекту (проміжних, або кінцевих для певного етапу) з метою встановлення відхилень; контроль за дотриманням інтересів сторін, які беруть участь у проекті (інтереси можуть не співпадати та бути прямо протилежними);

) “внутрішній” контроль проектної компанії.

Перші два напрями виконують функції зовнішнього контролю за фінансуванням інвестиційних проектів. Зовнішній контроль можуть здійснювати всі учасники інвестиційного проекту (держава, кредитори, страхувальники тощо), крім проектної компанії. Для третього напряму контролю, характерним є те, що він проводиться силами самої проектної компанії з метою об’єктивного вивчення фактичного стану справ. У роботі доведено, що успішне вирішення завдань контролю за фінансуванням інвестиційних проектів забезпечується наявністю спеціальної інфраструктури, яка вже давно функціонує на світовому ринку інвестиційного проектування.

Визначено важливість інформаційної підсистеми контролю як гарантії ефективного функціонування всієї системи, оскільки вона є первинною її ланкою, на основі якої будується діяльність решти елементів системи контролю за фінансуванням інвестиційних проектів.

Обґрунтовано, що система контролю, яка базується на постійній взаємодії служби контролю, виконавців та замовників інвестиційного проекту здатна забезпечити синхронність її функцій на всіх стадіях реалізації інвестиційного проекту і відіграє важливу роль у фінансуванні інвестицій.

У дисертаційній роботі визначені напрями удосконалення системи контролю, які сприятимуть підвищенню її дієвості.

ВИСНОВКИ

Проведене у дисертаційній роботі дослідження теоретичного, методологічного аспектів та організаційних засад фінансування інвестицій дало змогу зробити наступні висновки і внести пропозиції, спрямовані на удосконалення процесу фінансування інвестиційних проектів в умовах трансформаційної економіки.

1. Інвестиційна діяльність є складовою економічної системи, тому в умовах економічних трансформацій відбувається зміни у організації інвестиційної діяльності відповідно до еволюції економіки з урахуванням об’єктивних та суб’єктивних факторів. Економічні реформи впливають на інвестиційну діяльність та змінюють інвестиційну політику щодо фінансування інвестиційних проектів.

2. У ході дослідження процесу фінансування інвестиційних проектів конкретизовано зміст поняття “інвестиційний проект”, виокремлено ознаки, зумовлені його специфікою. Новизна уточненого поняття така:

) дане визначення окреслює цілісну структуру, сутність якої багатогранна;

) інвестиційний проект – це сукупність економічних відносин та організаційних заходів між його учасниками, інтереси яких тісно переплітаються;

) інвестиційний проект – це своєрідна мікроекономічна система, мета якої спрямована на реалізацію інвестиційної ідеї та отримання доходу.

Внесені уточнення дають можливість чітко сформулювати суть поняття “фінансування інвестиційних проектів”

3. Узагальнення теоретичних та концептуальних засад щодо інвестиційної діяльності дало змогу сформулювати комплексний підхід до визначення поняття “фінансування інвестиційних проектів” як процесу забезпечення інвестиційної діяльності необхідними ресурсами. При цьому формою вираження цього процесу є окремий інвестиційний проект, а організаційним забезпеченням – діяльність конкретних економічних суб’єктів. В основу фінансування інвестиційних проектів покладено механізм фінансування інвестиційних проектів. Відповідно здійснено уточнення ролі механізму фінансування інвестиційних проектів в умовах ринкових відносин.

4. Проведене дослідження фінансування інвестиційних проектів підтверджує, що цей процес залежить від системи державного регулювання інвестицій. Дана проблема включає комплекс питань, пов’язаних з одержанням суб’єктами господарювання необхідних дозволів на виконання конкретного виду діяльності. З приводу цього автором запропоновано відповідні заходи щодо удосконалення системи державного регулювання інвестицій, які дали можливість визначити основні риси такого регулювання на макроекономічному та мікроекономічному рівнях.

5. У ході дослідження доведено, що інвестиційна діяльність за останніх три роки помітно активізувалася. Разом з тим вирішення стратегічних завдань економічного розвитку України можливе за умови рівномірного розвитку інвестиційної діяльності. З огляду на це, виокремлено ряд негативних факторів фінансування інвестицій: питома вага коштів за рахунок бюджетного фінансування реального сектора економіки є незначна; інвестиції вкладаються у короткотермінові проекти; розподіл інвестиційних ресурсів між регіонами здійснюється нерівномірно. Зроблено висновок щодо необхідності застосування удосконаленого механізму фінансування інвестицій, який дав би змогу забезпечити реальну зацікавленість у розвитку інвестиційної діяльності, включаючи врегулювання всіх видів фінансових відносин, що тут складаються.

6. Рекомендовано створити систему моніторингу інвестиційних проектів в Україні, яка передбачає врахування ряду макроекономічних факторів стосовно регіону (загальна сума інвестицій; темп приросту інвестицій за останній рік; середні темпи приросту інвестицій за останніх три роки; темпи приросту обсягів промислової продукції; питома вага оплаченої відвантаженої продукції; питома вага підприємств у регіоні, які знизили обсяг виробництва в порівнянні з минулим роком), стосовно галузі (прибуток на одиницю активів; частка збиткових підприємств галузі, темпи зміни прибутку на одиницю активів).

7. Результати проведеного моніторингу уможливили поділити всі регіони країни і м. Київ, залежно від обсягів фінансування інвестиційних проектів, на три групи: перша група м. Київ – з великим обсягом та стійкою позитивною динамікою фінансування інвестицій; друга група – промислово розвинуті області (Донецька, Харківська, Одеська, Дніпропетровська), де також помітно активізується інвестиційна діяльність; третя група – решта територій країни. Встановлено, що, з одного боку, “інвестиційний розрив” між першою та третьою групами регіонів поглиблюється; а з іншого боку, друга група поповнюється регіонами з третьої групи. Цей процес сприятиме збільшенню кількості інвестиційно привабливих регіонів у державі.

8. Досліджено мікроекономічні особливості розвитку інвестиційної діяльності у Вінницькій області на основі органічного поєднання інформаційного забезпечення та методичних прийомів економічного аналізу. Зокрема доведено, що ефективність фінансування інвестиційних проектів залежить від інвестиційної привабливості окремих регіонів області. Установлено коливання дослідної ознаки та здійснена комплексна оцінка процесу використання наявних інвестиційних ресурсів на основі вивчення систематичної варіації показників інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання області. Результати такого дослідження дають можливість знизити вплив негативних наслідків фактора невизначеності та сприяють створенню необхідних умов щодо залучення додаткових ресурсів для фінансування інвестицій у Вінницькій області.

9. Запропоновані практичні підходи до прогнозного оцінювання доцільності втілення інвестиційних проектів та рівномірності територіального розподілу інвестиційних ресурсів між районами та містами Вінницької області з метою удосконалення процесу фінансування інвестицій. Зазначені підходи використані у процесі планування основних показників інвестиційної діяльності на регіональному рівні. Доведено, що даний підхід до формування інвестиційного середовища дасть можливість достовірно визначити обсяги фінансування інвестицій на регіональному рівні.

10. Запропоновано використання методичних підходів до побудови стохастичних регресійних моделей для проведення факторного експерименту оцінки впливу взаємозалежних показників (валова додана вартість, процентні ставки на кредити та депозити, питома вага збиткових підприємств, прибуток (збиток) від звичайної діяльності підприємств) на обсяг фінансування інвестицій, які дають можливість проаналізувати причинно-наслідкові параметри минулих тенденцій та визначити здатність підприємств знаходити необхідні інвестиційні ресурси і генерувати власні. На підставі розроблених моделей рекомендовано проведення процедури відбору напрямів фінансування інвестиційних проектів Вінниччини.

11. Для удосконалення системи контролю фінансування інвестиційних проектів у контексті сучасних потреб інвестиційного ринку автором виокремлено такі функції даної системи: надання консультаційних послуг у сфері планування інвестиційних проектів; управління проектом; маркетинг; пошук інформації; сприяння реалізації інвестиційних проектів. Відповідно здійснено уточнення щодо організації системи контролю, як комплексної, що має свою специфіку на кожній стадії проектного циклу. Основними учасниками зазначеної системи є: органи державного контролю, замовники та виконавці інвестиційного проекту. Такий підхід забезпечить синхронність функцій контролю на всіх стадіях реалізації інвестиційного проекту і уможливить здійснення дієвого, своєчасного і постійного контролю за фінансуванням інвестиційних проектів з урахуванням допустимих змін умов його виконання.

Розроблені рекомендації щодо покращання процесу фінансування інвестиційних проектів можна використовувати в практичній діяльності підприємств, регіонів, галузей економіки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях

1. Губанова Л.І. Оцінка інвестиційних проектів // Фінанси України. – 2001. – №10. – С. 126–131 (0,3 д. а.)

2. Губанова Л.І. Визначення обсягів фінансування інвестиційного проекту // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. – 2004. - № 2. – С. 53–63 (0,8 д. а.)

3. Губанова Л.І. Оцінка стану інвестиційної діяльності та основні напрямки її поліпшення у період трансформування економіки в Україні // Вісник Технологічного університету Поділля. – 2000. – Ч. 2. – С. 97–100 (0,3 д. а.)

4. Губанова Л.І. Інвестиційна діяльність в Україні: види, значення та особливості // Наукові записки. Серія: економіка. Тернопільський державний педагогічний університет ім. В.Гнатюка. – 2001. – №7. – С. 96–99 (0,3 д. а.)

5. Губанова Л.І. Роль інвестиційної діяльності у забезпечені стійкого розвитку економіки Вінницького регіону // Науковий вісник Чернівецького торговельно–економічного інституту КНТЕУ. – 2003. – Випуск І. – С. 254–258 (0,4 д. а.)

6. Губанова Л.І. Роль інвестицій у підприємницькій діяльності // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. – 2003. – Випуск 7. – С. 63-70 (0,5 д. а.)

7. Губанова Л.І. Система контролю як засіб підвищення ефективності реалізації інвестиційного проекту // Економіка: проблеми теорії та практики / Збірник наукових праць. – Випуск 187. Т. 1. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет, 2004. – С. 181–191 (0,6 д. а.)

8. Губанова Л.І. Механізми активізації інвестиційної діяльності в Україні // Вісник Львівської державної фінансової академії. Економічні науки – 2005. – № 8. – С. 186-192 (0,5 д. а.)

9. Губанова Л.І. Оптимальна схема фінансування інвестиційного проекту: теоретичний підхід // Економіка: проблеми теорії та практики / Збірник наукових праць. Випуск 199. том ІУ. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет, 2005. – С. 874 - 882 (0,7 д.а.)

10. Губанова Л.І., Смагло Н.С. Прямі інвестиції – основа розвитку двосторонніх зв’язків між Україною та країнами ЄС // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2000. – № 15. – С. 78–83 (0,4 д. а. у т.ч. автора – 0,35 д. а.). (Особистий внесок дисертанта – запропоновано заходи для активізації інвестиційної діяльності в Україні).

В інших виданнях

1. Юрій С.І., Губанова Л.І. Відносна інвестиційна привабливість регіонів та їх оцінка в умовах трансформації економіки // Світ фінансів. – 2005. – Випуск 1. – С. 108–118 (0,7 д. а. у т.ч. автора – 0,5 д. а.). (Особистий внесок дисертанта – проведено оцінку відносної інвестиційної привабливості регіонів України за показниками галузевої та територіальної приналежності інвестиційних проектів).

2. Губанова Л.І. Порядок та організація фінансово–інвестиційного аналізу в інвестиційні компанії // Науковий вісник Чернівецького торговельно–економічного інституту КНТЕУ. – 2001. – Ч. 1. - С. 161–165 (0,4 д. а.)

3. Губанова Л.І., Чорна Л.О. Інвестиційний клімат в Україні в умовах ринкових відносин // Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству? Матеріали міжнародної конференції. Том І. – Донецьк: Донецький державний університет економіки і торгівлі, 2001. – С. 237–241 (0,4 д. а. у т.ч. автора – 0,3 д. а.). (Особистий внесок дисертанта – внесено пропозиції щодо ліквідації економічних протиріч через ретельно сплановану інвестиційну політику держави).

4. Губанова Л.І., Смагло Н.С. Процес реформ та іноземні інвестиції в Україні // Регіональні перспективи. – 2002. - № 2. – С.44-46 (0,3 д. а. у т.ч. автора – 0,25 д. а.).( Особистий внесок дисертанта - проаналізовано переваги та недоліки прямих іноземних інвестицій в Україні).

5. Губанова Л.І., Ромашевська Н.О. Залучення іноземних інвестицій в економіку Вінницької області // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. – 2002. – Ч. 2. – С. 301-304 (0,3 д. а. у т.ч. автора – 0,2 д. а.). (Особистий внесок дисертанта – визначено основні завдання розвитку та проаналізовано тенденції залучення іноземних інвестицій до фінансування в економіку Вінницької області у рамках часової динаміки).

6. Губанова Л.І., Яковишин І.П., Яковишина