ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.В. ДОКУЧАЄВА

Гончарова Наталя Миколаївна

УДК 631.158:658.32

ФОРМУВАННЯ МАТЕРІАЛЬНОЇ ОСНОВИ МОТИВАЦІЇ ПРАЦІ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Таврійській державній агротехнічній академії Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор

Дацій Олександр Іванович,

Гуманітарний університет “Запорізький інститут

державного та муніципального управління”,

професор кафедри економіки підприємства та

маркетингу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Лич Володимир Миколайович,

Науково-дослідний економічний інститут

Міністерства економіки України, м. Київ,

перший заступник директора

кандидат економічних наук, доцент

Ломовських Людмила Олександрівна,

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, доцент кафедри виробничого менеджменту та агробізнесу.

Провідна установа – Дніпропетровський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра економічної теорії та економіки сільського господарства, м. Дніпропетровськ.

Захист відбудеться 1 листопада 2006 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 у Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва за адресою: , м. Харків, п/в “Комуніст-1”, навчальне містечко ХНАУ, корп. 1, ауд. 213.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, м. Харків, п/в “Комуніст-1”, навчальне містечко ХНАУ.

Автореферат розіслано 30 вересня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.В. Македонський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В Україні в цілому та в її аграрному секторі зокрема відбулися політичні, економічні та соціальні перетворення, що зумовили перехід до ринкової економіки. В умовах нестабільного соціально-економічного стану сільського господарства відбуваються й психологічні зміни у свідомості людей, у системах їх цілей, цінностей та мотивів. У сільському господарстві встановлюються нові економічні та правові регулятори відносин аграрних підприємств з державою, партнерами, змінюються й внутрішньовиробничі відносини між керівництвом і підлеглими та між самими працівниками.

У цих умовах дослідження динаміки мотивації та матеріальної орієнтації працівників допомагає знаходити найбільш ефективні методи індивідуального та групового впливу з метою отримання найбільшої віддачі від використання праці з підвищенням її продуктивності, зайнятості та поліпшення задоволення потреб.

Недосконалість механізму матеріальної та моральної заінтересованості працівників села ослаблює їхню творчу активність, трудову дисципліну, знижує кваліфікаційний та культурний рівень. Розробка системи стимулів і мотивів приводить до підвищення заінтересованості працівників у результатах сільськогосподарського виробництва. Тому в сучасних умовах переважне значення має матеріальна основа мотивації праці в сільському господарстві.

Мотивація праці завжди була в полі зору науковців, спеціалістів і практиків та знайшла належне відображення в наукових працях багатьох зарубіжних учених-економістів, а саме: А. Сміта, В. Петті, Д. Рікардо, Р. Мальтуса та інших. Значний внесок у дослідження питань оплати праці зробили такі вчені, як: Л. Абалкін, І. Берзінь, А. Воронцов, В. Козловський, В. Медведєв, А. Мороз, А. Пересада, Г. Погосян, Н. Рабкіна, Н. Римашевська. Особливе значення для розкриття даної теми мають дослідження вітчизняних учених О.А. Бугуцького, В.С. Дієсперова, Г.Т. Завіновської, Н.С. Квасникової, А.М. Колота, Ю.М. Краснова, В.М. Лича, Л.О. Ломовських, І.І. Лотоцького, А.В. Македонського, В.П. Мартьянова, П.Т. Саблука, Л.П. Червінської та інших.

При всій важливості проведених досліджень окремі аспекти проблеми формування матеріальної основи мотивації праці в сільському господарстві залишаються недостатньо опрацьованими. Так, потребує уточнення економічний зміст матеріальної основи оплати праці. В сільському господарстві не забезпечено економічних умов відновлення довіри працівників до стимулювання праці. Недостатньо досліджені фактори впливу на рівень оплати праці працівників аграрних підприємств. Потребує вдосконалення система організації оплати праці.

Актуальність проблеми, її практичне значення та недостатня теоретична розробленість зумовили вибір теми дисертації.

Зв’язок теми з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою бюджетної наукової теми економічного факультету Таврійської державної агротехнічної академії “Трансформування організаційно-економічних відносин до соціально-орієнтованих ринкових умов в АПК” (номер державної реєстрації 0102U000690). Роль автора полягає в удосконаленні механізму мотивації праці в сільському господарстві.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка обґрунтованих пропозицій і практичних рекомендацій щодо удосконалення економічного механізму формування матеріальної основи мотивації праці в сільському господарстві.

Для досягнення поставленої мети в роботі було визначено такі завдання:–

дослідити теоретичні основи формування матеріальної основи мотивації праці в сільському господарстві;–

узагальнити досвід організації оплати праці в сільському господарстві України для виявлення можливостей його застосування у новостворених агропідприємствах різних організаційно-правових форм господарювання;–

провести аналіз формування фонду оплати праці в аграрних підприємствах;–

оцінити рівень продуктивності й оплати праці в сільському господарстві;–

удосконалити державний механізм реалізації політики мотивації праці в сільському господарстві;–

розробити інструменти у сфері мотивації праці;–

обґрунтувати наукові основи прогнозування матеріальної основи оплати праці в сільському господарстві.

Об’єктом дослідження є матеріальна основа мотивації праці в сільському господарстві.

Предмет дослідження – система організаційних і економічних відносин, що складаються у процесі формування матеріальної основи мотивації праці в сільському господарстві.

Методи дослідження. Методологічну основу роботи становлять такі методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків); монографічний та системного аналізу (вивчення і аналіз економічних і соціальних процесів у виробничих колективах, а також вивчення результатів економічної діяльності реформованих підприємств); соціологічний (анкетування працівників сільськогосподарських підприємств Запорізької області); графічний; економіко-статистичний (групування статистичних матеріалів); розрахунково-конструктивний; кореляційно-регресійний аналіз та економіко-математичне моделювання (розробка механізму прогнозування фонду оплати праці працівників сільського господарства).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше:–

запропоновано функціональну модель прогнозування рівня оплати праці працівників аграрних підприємств різних форм господарювання, яка може використовуватися для розрахунку зміни їх середньорічної заробітної плати, а також фонду оплати праці підприємства на перспективу;

удосконалено:–

економічний механізм мотивації праці в аграрних підприємствах різних форм господарювання, який передбачає чотири етапи: вибір і оцінка факторів, що впливають на оплату праці; розробка моделі оплати праці за результатами роботи підприємства; прогнозування рівня оплати праці; контроль за змінами в оплаті праці та розробка заходів, спрямованих на оптимізацію значень факторів, які впливають на рівень оплати праці;–

державний механізм реалізації політики мотивації праці в сільському господарстві, який включає такі елементи: демографічна політика; охорона здоров’я сільського населення, забезпечення належних умов праці; політика зайнятості на ринку праці та ліквідація безробіття; заходи у сфері освіти та професійного навчання; законодавчо-нормативне регулювання; заходи у сфері доходів і соціальний захист сільського населення;

дістало подальшого розвитку:–

тлумачення сутності понять “стимулювання праці” та “заробітна плата” як матеріальної основи мотивації праці в сільському господарстві шляхом свідомого вибору певного комплексу трудових дій, спрямованих на задоволення особистих потреб працівника та реалізацію його інтересів, які зростають у зв’язку з набуттям ним статусу власника земельних і майнових паїв;–

обґрунтування мінімальної заробітної плати як найважливішого інструменту в боротьбі проти бідності на селі, що розглядається як нижня межа, матеріальна основа мотивації праці і гарантує задоволення основних життєвих потреб працівників сільського господарства.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень використані при виконанні другого етапу держбюджетної науково-дослідної роботи кафедри філософії і соціології Таврійської державної агротехнічної академії “Соціальний розвиток села в умовах реформування агропромислового виробництва” (№ держреєстрації 0104U006834) (дов. № 20-1226 від 3.08.2006).

Розроблений економічний механізм мотивації праці знайшов своє практичне застосування в ТОВ “Тур” Мелітопольського району Запорізької області (дов. № 141 від 30.07. 2004) та ДГ “Мелітопольське” Мелітопольського району Запорізької області (дов. № 21-512 від 27.04.2006). У ТОВ “Тур” економічний ефект від впровадження даного механізму за 2003-2004 рр. становить 255 тис. грн.

Наукові результати дисертаційної роботи, які мають прикладне значення, прийняті до практичної реалізації в Мелітопольській райдержадміністрації (дов. № 246 від 21.07.2006) та Запорізькій облдержадміністрації (дов. № /1044 від 24.07.2006).

Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Таврійської державної агротехнічної академії при викладанні таких дисциплін: “Економіка АПК”, “Соціально-трудові відносини”, “Організація та планування виробництва сільськогосподарського підприємства” (дов. № 01–1338 від 4.09.2006).

Особистий внесок здобувача. Основні положення та висновки дисертації розроблені автором особисто і містяться в одноосібних наукових працях.

Апробація результатів досліджень. Наукові положення основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на науково-практичних конференціях: “Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи”, м. Харків (2003 р.), “Наука і вища освіта”, м. Запоріжжя (2003 р.), “Удосконалення економічного механізму функціонування аграрних підприємств в умовах невизначеності”, м. Київ (2004 р.), “Ринкова трансформація соціально-економічних відносин в АПК”, м. Мелітополь (2005 р.), “Інтенсифікація і сталий розвиток сільськогосподарського виробництва”, м. Харків (2006 р.)

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в 11 статтях, у наукових журналах, збірниках наукових праць та матеріалах науково-практичних конференцій, з них 6 – у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій 2,7 обл.-вид. арк.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи – 240 сторінок, з яких: 9 рисунків, 12 таблиць, 17 додатків. Список використаних джерел включає 160 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі – “Теоретичні засади формування матеріальної основи мотивації праці в сільському господарстві” – за допомогою аналізу та монографічного методу дослідження виявлено, що, на відміну від світової тенденції, в Україні тільки розпочинається процес вивчення закономірностей формування дієвого механізму стимулювання праці працівників аграрного сектора. Відсутність такого механізму в нових умовах господарювання істотно знижує трудову активність працівників сільськогосподарських підприємств та погіршує показники ефективності їх праці. Це пояснюється тим, що в розвинутих країнах механізм мотивації та стимулювання праці функціонує в умовах сформованих суб’єктів приватної власності, тоді як Україна перебуває на початковій стадії створення соціальних, економічних та правових умов відходу від колективізму в сільському господарстві. Трансформація форм власності та господарювання, формування багатоукладної економіки має стати відчутним поштовхом для активізації людського фактора шляхом створення нових механізмів оплати та стимулювання праці.

З метою уточнення сутності мотивації праці в сільському господарстві в роботі запропоновано авторське тлумачення понять “стимулювання праці” та “заробітна плата”. Мотивацію праці в сільському господарстві пропонується трактувати як процес внутрішнього спонукання людини до високоефективної праці шляхом свідомого вибору певного комплексу трудових дій, спрямованих на задоволення особистих потреб працівника та реалізацію його інтересів, які останнім часом зростають у зв’язку з набуттям ним статусу власника земельних та майнових паїв.

Матеріальну основу мотивації праці становить стимулювання, в основі якого лежить процес зовнішнього впливу на інтереси працівника за допомогою певного комплексу заходів (моральних, матеріальних, соціальних), здатних сприяти позитивному розвитку соціальних відносин між суб’єктами економічної діяльності та формуванню нового типу особистості. Це означає, що стимулювання праці, з одного боку, є матеріальною оболонкою мотивації персоналу, а з другого – несе в собі й нематеріальне навантаження, яке дає змогу людині реалізувати себе як особистість і як працівника одночасно. Виходячи із сучасних практичних уявлень щодо категорії стимулювання праці, виявлено, що домінуючим видом на сьогодні є матеріальне стимулювання, яке є найбільш ефективним за умови, що його питома вага перебуває в оптимальному співвідношенні з основною заробітною платою. Тому на сьогодні одним з актуальних завдань сучасної економіки праці є всебічне дослідження проблем оплати праці в ринкових умовах господарювання. В роботі було узагальнено еволюцію наукових поглядів фахівців різних часових періодів і країн на сутність заробітної плати як економічної категорії. Це дало змогу систематизувати концептуальні підходи до визначення даної категорії (рис. 1), що стало основою для опрацювання власних авторських пропозицій (уточнень) щодо сутності заробітної плати як матеріальної основи мотивації праці.

Тобто заробітну плату можна визначити як винагороду за працю, яка відображає відносини між роботодавцем та найманим працівником, є елементом ринку праці, витрат виробництва, а також вагомим матеріальним стимулом до праці. Чинник мотивації праці найбільше виявляється в необхідності забезпечення життєвих потреб працівника. Заробітна плата при цьому є ціною, яку працівник отримує як плату за ризик.

Процес реформування сільськогосподарських підприємств призвів до зміни відносин власності і виникнення нової за своєю сутністю для українського селянина форми власності – приватної. За таких умов недостатньо застосування існуючих форм і систем оплати праці. Діюча в сільському господарстві тарифна система спричинює зрівнялівку і тим самим послаблює взаємозв’язок між матеріальною заінтересованістю працівників і підвищенням ефективності виробництва (результатами роботи підприємства).

Процес формування нових систем оплати праці перебуває в перехідному стані, вони ще не набули всіх рис, притаманних ринковій економіці.

Значну роль в організації ефективного виробничого процесу відіграє прийнятна й ефективна система оплати праці, котра сприяє досягненню необхідного рівня продуктивності та забезпечує справедливий і надійний рівень заробітку. З метою ефективної дії система оплати праці має бути сформована таким чином, щоб відповідати всім умовам, притаманним для підприємства, в межах якого вона впроваджується, а контроль за дією системи має здійснюватися таким чином, щоб вона виконувала своє призначення. До того ж основним елементом успішного впровадження і дії системи оплати праці є готовність працівників та їх профспілок брати участь у її формуванні, впровадженні й використанні.

Рис. 1. Складові поняття категорії заробітної плати

Після проведення аграрної реформи в сільськогосподарських підприємствах Запорізької області поряд з традиційними функціонують і нові системи оплати праці. Найбільш широко застосовується відрядна оплата праці (40,9%). Просту погодинну оплату праці застосовують у 13,3% досліджених сільськогосподарських підприємствах області. Значно поширена оплата праці за контрактом (18,4%). Акордно-преміальна оплата праці застосовується переважно на аграрних підприємствах державної та колективної форм господарювання (16,5%). У зв’язку з тим, що більшість сільськогосподарських підприємств перебуває у скрутному фінансовому стані, лише 4,0% досліджуваних сільськогосподарських підприємств області застосовують погодинно-преміальну систему оплати праці, 4,2% – відрядно-преміальну. Оцінка діючих у сільському господарстві регіону систем оплати праці дала можливість виявити їх переваги, недоліки та ефективність з точки зору мотивації. Встановлено, що діючі на сьогодні в аграрному секторі системи оплати праці є мотиваційно слабкими, а взаємозв’язок між заробітками працівників і результатами господарювання з року в рік ослаблюється. Рівень оплати праці майже не залежить від трудових зусиль працівників, а формується під впливом зовнішніх факторів (економічна ситуація в країні, інфляція, державне регулювання тощо).

У другому розділі – “Сучасний стан та тенденції формування матеріальної основи мотивації праці в сільському господарстві” – серед найактуальніших питань сьогодення стосовно підвищення ефективності мотивації праці виділено такі: політика держави щодо рівня життя і доходів населення; вплив демографічних процесів на мотивацію праці; проблеми ринку праці, зайнятості та ціни послуг робочої сили; інвестиції в людський капітал; становлення системи соціального захисту населення. Назріла гостра потреба у визначенні основних напрямів і заходів для вирішення цих проблем на державному рівні.

Основні причини низької ціни робочої сили в сільському господарстві України полягають у недостатній залежності розмірів і динаміки заробітної плати від обсягів та кінцевих результатів роботи суб’єктів господарювання; необґрунтованій диференціації заробітної плати по галузях, кваліфікаціях, посадах; майже повній руйнації системи нормування праці, негативних змінах у структурі заробітної плати, зокрема істотному зниженні на багатьох аграрних підприємствах частки основної заробітної плати; штучному стримуванні протягом багатьох років індексації заробітної плати у зв'язку з інфляцією; недосконалості та недостатній ефективності колективно-договірної системи регулювання заробітної плати.

Аналіз проведено на прикладі типових сільськогосподарських підприємств Запорізької області: ДГ “Мелітопольське” Мелітопольського району, СВК “Україна” Михайлівського району, ТОВ “Тур” Мелітопольського району, ПП “Незалежність” Михайлівського району. Незважаючи на те, що фонд оплати праці типових аграрних підприємств формується за рахунок госпрозрахункового доходу, заборгованість підприємств перед працівниками або неспроможність господарств своєчасно виплачувати заробітну плату через їх низьку прибутковість або безприбутковість фактично призводить до формування фонду оплати праці за залишковим принципом. Такий підхід до організації оплати праці в аграрних підприємствах призводить до невиконання

заробітною платою стимулюючої функції. В типових підприємствах кошти з фонду додаткової заробітної плати використовуються переважно для оплати щорічних відпусток працівників та вислуги років. Заохочувальних та компенсаційних виплат підприємства колективної та приватної форм господарювання своїм працівникам не виплачують.

Однією з причин зменшення обсягів виробництва в новостворених аграрних підприємствах є скорочення кількості сільськогосподарських працівників та зниження вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення. Відсутність будь-яких моральних та матеріальних стимулів до праці в сільськогосподарських підприємствах призводить до незаінтересованості української молоді працювати на селі, масового відпливу їх до міст, люди ж більш зрілого віку віддають перевагу особистому підсобному господарству. За період з 2000 р. до 2004 р. кількість працівників колективних та приватних підприємств скоротилася на 66,4%, при цьому вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення знизилася на 55,7%.

Останнім часом істотно скоротилася частка натуральних виплат у фонді оплати праці. Так, у 2004 р. в ДГ “Мелітопольське” частка цих виплат становила 1,9%, ПП “Незалежність” – 4,5%, а підприємства колективної форми господарювання з 2000 р. до 2004 р. зовсім не виплачували заробітної плати в натуральній формі. Ці позитивні зрушення у сфері оплати праці дадуть змогу підвищити реальний рівень заробітної плати працівників щонайменше на 5-10%. Перевага грошової форми оплати праці над натуральною стала також причиною зменшення на 69,3% обсягів проданої продукції та наданих послуг у рахунок заробітної плати сільськогосподарським працівникам.

Навколо питання щодо рівня оплати праці в сільському господарстві склалася негативна ситуація. Недостатній її рівень знижує мотиваційну функцію, що призводить до погіршення якості роботи та спаду показників ефективності праці. Середній рівень заробітної плати в сільському господарстві Запорізької області у 2004 р. становив 353,0 грн., що на 110,1% вище, ніж у 2000 р., однак майже у 2 рази нижче, ніж в середньому по народному господарству. Залежно від форми власності та господарювання спостерігаються істотні коливання рівня заробітної плати. Так, серед типових підприємств у 2004 р. зафіксовано найнижчий рівень оплати праці в ПП “Незалежність” – 336,5 грн., найвищий – в ДГ “Мелітопольське” – 415,1 грн.

В умовах переходу до регульованих ринкових відносин важливим етапом економічної роботи є аналіз зростання продуктивності аграрної праці у взаємозв’язку зі зростанням заробітної плати працівників. У ході досліджень встановлено, що на обстежуваних підприємствах поки що не сформувалися стабільні пропорції між зростанням продуктивності праці і заробітної плати. Низький розмір оплати праці, недоліки в організації та стимулюванні праці, недосконалість державно-договірного регулювання заробітної плати стримують зростання продуктивності праці.

Усе зазначене вище свідчить, що розвиток сільського господарства першочергово пов’язаний з розвитком системи мотивації праці, ефективним використанням її матеріальної основи.

Запропоновано державний механізм реалізації політики мотивації праці в сільському господарстві, який складається з елементів, що наведені на рис. 2.

Рис. 2. Державний механізм реалізації політики мотивації праці в сільському господарстві

Демографічна політика має бути спрямована, перш за все, на стимулювання рівня народжуваності, покращення його статево-вікової структури, поліпшення стану здоров’я, збільшення середньої тривалості життя, фінансову підтримку малозабезпечених сімей.

Заходи у сфері освіти та професійного навчання повинні бути спрямовані на всебічний розвиток сільського населення, його розумових та фізичних здібностей, підвищення освітнього рівня, збагачення інтелектуального, творчого, культурного потенціалу і забезпечення ринку праці якісною робочою силою.

Істотне збільшення витрат на науку в Україні можливе за рахунок як прямої, так і непрямої державної фінансової підтримки через податкові, митні, амортизаційні пільги, економічне стимулювання банків та інших інвесторів, у тому числі іноземних.

Важливим елементом є удосконалення трудових відносин: розвиток ринку праці та зайнятості населення; регулювання міграційних процесів; політика доходів населення та вдосконалення систем оплати праці; охорона праці та безпечна життєдіяльність; захист трудових прав громадян; розвиток соціального партнерства.

Ці заходи мають здійснюватися на основі Державної та регіональної програм зайнятості сільського населення, а також системи соціального партнерства, зокрема Генеральної Угоди між Кабінетом Міністрів України, Конфедерацією роботодавців України та всеукраїнськими профоб'єднаннями і профспілками на найближчі роки.

Надзвичайно актуальним питанням розвитку мотивації праці є забезпечення ефективної зайнятості сільської молоді.

Заходи у сфері доходів мають бути спрямовані на посилення особистісного та державного впливу на зростання рівня доходів і платоспроможного попиту населення, забезпечення реалізації конституційних прав громадян через систему державних соціальних стандартів, підвищення частки зарплати в сукупних доходах, збільшення доходів сільського населення від власності, мотивацію та стимулювання праці, підприємницької та ділової активності населення.

Важливим компонентом щодо соціальної політики формування людського потенціалу виступає житлова політика на селі. Для цього необхідне вирішення питання розвитку житлового будівництва в сільській місцевості, переважно за рахунок коштів громадян, іпотечного кредитування тощо.

Заходи держави щодо законодавчо-нормативного регулювання питань мотивації праці повинні бути спрямовані на забезпечення захисту прав і гарантій громадян у сфері соціальних відносин.

Дія та впровадження цих елементів у життя дасть можливість створити конкурентоспроможного працівника.

У третьому розділі – “Удосконалення економічного механізму формування матеріальної основи мотивації праці в сільському господарстві” – наведено результати соціологічного дослідження 450 працівників сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм господарювання. Найбільш вагомими факторами, що заважають працівникам нормально працювати, виявилися низька заробітна плата (18,6%), затримки з виплатою заробітної плати (15,1%) та нестабільний характер роботи (14,4%). При вивченні пріоритетності систем оплати праці з’ясовано, що більшість сільськогосподарських підприємств (40,9% респондентів) використовує відрядну систему, однак, на думку самих працівників, було б доцільно застосовувати погодинну (19,3%) та погодинно-преміальну (13,3%) системи оплати праці. Спеціалісти ДГ “Мелітопольське” шкодують за тим, що на підприємстві відмовилися від використання акордно-преміальної системи оплати, яка напрацьовувалася роками. Більшість респондентів незадоволена існуючими розмірами премій (39,5%) і хотіла б задля збільшення заробітної плати працювати краще і наполегливіше. При цьому, на думку 68,4% респондентів, при визначені розмірів заробітної плати необхідно враховувати не тільки індивідуальний внесок працівника, а й результати роботи підприємства в цілому.

Тому найважливішим інструментом мотивації праці, який захищає інтереси сільськогосподарських працівників, визначено мінімальну заробітну плату. Встановлення та обґрунтування мінімальної заробітної плати є одним із найважливіших інструментів у боротьбі проти бідності на селі, що розглядається як нижня межа, матеріальна основа мотивації праці і повинна гарантувати задоволення основних життєвих потреб працівників сільського господарства. Рекомендації можна використовувати в розробці напрямів боротьби зі злиденністю та на задоволення потреб сімей.

Мета запровадження мінімальної заробітної плати – захист найбільш низькооплачуваних осіб, найбільш уразливих категорій працівників за наймом у сільському господарстві, запобігання падінню заробітної плати нижче від прожиткового мінімуму.

Мінімальна заробітна плата, що діє в Україні, ще не виконує стимулюючої функції, не відповідає сучасним умовам життя і потребує удосконалення її обґрунтованості й соціальної спрямованості. Вважається, що плата за необхідну норму праці не повинна бути нижчою від розрахункового середнього доходу на душу населення, інакше заінтересованість у праці знизиться, що призведе до погіршення ставлення до праці, падіння трудової мотивації тощо.

Відповідно до світових стандартів середня заробітна плата повинна бути вищою від прожиткового мінімуму у 2-3 рази, тобто для України перебувати в межах 800-1200 грн. на місяць.

Вартісна величина прожиткового мінімуму станом на липень 2004 р. дорівнювала 365 грн., тобто майже в 1,8 раза більше, ніж розмір мінімальної заробітної плати. При абсолютно правильній орієнтації державної соціальної політики на поступове наближення розміру мінімальної заробітної плати до рівня прожиткового мінімуму в розрахунку на працездатну особу, встановлюючи підвищені розміри мінімальної заробітної плати, слід, на нашу думку, зважати на фінансові можливості галузей економіки, регіонів, підприємств та на збереження при її введенні оптимальних співвідношень у заробітній платі працівників залежно від кваліфікації.

Прогнозування є складовою мотивації праці в сільському господарстві. Передпрогнозна частина розробки прогнозу є базою обґрунтування, яка поряд з передбачуваними загальнодержавними заходами прямого й опосередкованого регулювання вартості робочої сили на перспективу та заходів щодо мотивації підвищення продуктивності праці сприяє обґрунтуванню прогнозних змін ФОП.

Тому при прогнозуванні динаміки ФОП доцільно дотримуватися умов щодо забезпечення найбільш доцільних з економічного погляду критеріїв економічного відтворення.

Йдеться про врахування оптимальних співвідношень між темпами зростання ВВП, ФОП, прибутків та продуктивності праці із зверненням особливої уваги на оптимізацію кількості найманих працівників щодо прогнозних темпів зростання валового внутрішнього продукту та його структури як на стадії утворення (виробництва), так і за категоріями доходу. Тобто в ринкових умовах прогнозування динаміки макропоказників господарство повинно бути більш зорієнтованим на визначення розвитку економіки в аспекті національних рахунків, де економічна діяльність розподіляється між рахунками за окремими фазами економічної діяльності та напрямами її державного регулювання.

Тому доцільно на передпрогнозній стадії економічного обґрунтування загального фонду оплати праці найманих працівників та інших категорій осіб, зайнятих в економіці, враховувати перспективні тенденції на ринку праці та державні заходи щодо Програми зайнятості населення, колективно-договірне регулювання заробітної плати.

Ці дані поряд із загальнодержавними макропоказниками сприяють більш обґрунтованим показникам ФОП у прогнозному періоді. При прогнозуванні ФОП одним із важливих показників є залежність між темпами зростання номінальної заробітної плати та ВВП, що визначається як орієнтир державної політики у сфері оплати праці.

З метою більш повного охоплення прогнозуванням матеріальної основи оплати праці в сільському господарстві пропонується додатково запроваджувати прогнозування тенденцій таких важливих параметрів, які забезпечують пропорції відтворювальних процесів у сільському господарстві. Для цього побудована функціональна модель, яка включає в себе середньорічну оплату праці, грн. (y) сільськогосподарських працівників та фактори, що на неї впливають: валову продукцію на 1 працівника (продуктивність праці), грн. (x1); валову продукцію на 1 га сільськогосподарських угідь, грн. (x2); валову продукцію на 100 грн. основних фондів, грн. (x3); валовий дохід на 1 га сільськогосподарських угідь, грн. (x4); валовий дохід на 1 працівника, грн. (x5); основні фонди на 1 працівника, тис. грн. (x6); основні фонди на 1 га сільськогосподарських угідь, тис. грн. (x7).

На основі розрахунків по кожному з типових господарств різної форми господарювання отримана функціональна модель залежності рівня оплати праці від комплексу факторів:

ДГ “Мелітопольське”:

; (1)

СВК “Україна”:

;(2)

ТОВ “Тур”:

;(3)

ПП “Незалежність”:

; (4)

Середньорічна оплата праці працівників реформованих аграрних підприємств Запорізької області:

.(5)

Щоб спростити розрахунки і зменшити кількість факторних ознак моделі, нами запропоновано підхід, при якому оплата праці є функцією тільки одного фактора – календарного періоду часу (в нашому випадку – це рік). Це можливо, коли кожна з факторних ознак також буде функцією календарного періоду часу . Рівняння, отримані в процесі перетворення, мають вигляд:

ДГ “Мелітопольське”: ; (6)

СВК “Україна”: ; (7)

ТОВ “Тур”: ; (8)

ПП “Незалежність”: ; (9)

Середньорічна оплата праці працівників реформованих аграрних підприємств Запорізької області:

(10)

Функціональна модель з одним змінним фактором дає змогу прогнозувати зміни середньорічної заробітної плати працівників сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм, а також розраховувати фонд оплати праці підприємства на перспективу.

На основі створеної функціональної моделі розроблено економічний механізм мотивації праці в аграрних підприємствах різних форм господарювання, який передбачає чотири етапи: вибір і оцінювання факторів, що впливають на оплату праці; розробка моделі оплати праці за результатами роботи підприємства; прогнозування рівня оплати праці; контроль за змінами в оплаті праці та розробка заходів, спрямованих на оптимізацію значень факторів, які впливають на рівень оплати праці.

Підтвердженням ефективності впровадженого механізму є порівняльний аналіз основних показників роботи ТОВ “Тур” Мелітопольського району Запорізької області за 2004–2005 рр. з попереднім 2003 р. (табл. 1).

Таблиця 1

Результати апробації запропонованої функціональної моделі рівня оплати праці сільськогосподарських працівників у ТОВ “Тур” Мелітопольського району Запорізької області, грн.

Факторні ознаки | Фактичне значення

2003 р. | Прогнозне значення

2004 р. | Фактичне значення

2004 р. | Прогнозне значення

2005 р. | Фактичне значення

2005 р. | Прогнозне значення

2007 р. | Відхилення факт. значення 2004 р.

від факт. значення 2003 р., % | Відхилення факт. значення 2004 р.

від прогноз. значення 2004 р., % | Відхилення факт. значення 2005 р.

від факт. значення 2004 р., % | Відхилення факт. значення 2005 р.

від прогноз. значення 2005 р., % | Відхилення прогноз. знач. 2007 р. від факт. значення 2005 р., %

21133,8 | 25792,0 | 26430,5 | 28233,7 | 26331,8 | 32580,6 | 125,1 | 102,5 | 99,6 | 93,3 | 123,7

842,9 | 786,4 | 845,2 | 471,6 | 791,1– | 520,3 | 100,3 | 107,5 | 93,6 | 167,7 | X

64,4 | 63,6 | 62,4 | 58,8 | 57,4 | 34,7 | 96,9 | 98,1 | 92,0 | 97,6 | 60,4

90,6 | 145,8 | 160,3 | 185,1 | 169,3 | 361,2 | 176,9 | 109,9 | 105,6 | 91,5 | 213,3

2271,0 | 4698,8 | 5011,4 | 7040,9 | 5885,5 | 14786,4 | 220,7 | 106,6 | 117,4 | 83,6 | 251,2

32,8 | 40,6 | 42,3 | 47,3 | 44,1 | 68,6 | 129,1 | 104,3 | 104,2 | 93,2 | 155,5

1,3 | 1,2 | 1,3 | 0,8 | 0,7 | -0,2 | 103,0 | 112,2 | 53,8 | 87,5 | X

2856,4 | 3731,6 | 3773,2 | 4615,6 | 4721,2 | 6732,9 | 132,1 | 101,1 | 125,1 | 102,3 | 142,6

Примітка: , – тис. грн.

Аналіз даних табл. засвідчив, що відбулося збільшення у 2004 р. середньорічної заробітної плати на підприємстві на 32,1або на 916,8 грн. порівняно з 2003 р., а у 2005 р. – на 25,1або на 948,0 грн. порівняно з 2004 р.

Надійність прогнозованих даних, отриманих із застосуванням розробленої функціональної моделі на 2004–2005 рр., підтверджується припустимим значенням коефіцієнта розбіжності, що за розробленою моделлю для ТОВ “Тур” становить, відповідно, 1,1 та 2,3%. На 2007 р. прогнозується підвищення рівня оплати праці порівняно з 2005 р. на 42, 6або на 2011,7 грн.

Розроблені схеми економічного механізму мотивації праці та розподілу прибутку дають можливість змоделювати фонд споживання підприємства на перспективу (табл. 2).

Таблиця 2

Прогнозний розрахунок фонду оплати праці та фонду споживання

ТОВ “Тур” на 2007 р.

Показники | В середньому за рік | Середньомісячні показники

Кількість працюючих, чол. | 110 | 110

Фонд оплати праці всього, тис. грн. | 740,6 | 61,7

у т. ч. на працівника, грн. | 6732,9 | 561,1

Натуральна оплата всього, тис. грн. | 50,6 | 4,2

у т. ч. на працівника, грн. | 460,0 | 38,3

Фонд виплати дивідендів, тис. грн. | 63,8 | 5,3

у т. ч. на працівника, грн. | 580,1 | 48,3

Фонд матеріального заохочення та соціального розвитку, тис. грн. | 95,7 | 8,0

у т. ч. на працівника, грн. | 870,0 | 72,5

Фонд споживання всього, тис. грн. | 950,7 | 79,2

у т. ч. на працівника, грн. | 8642,7 | 720,2

Проведені розрахунки показують, що кожен працівник ТОВ “Тур” у 2007 р. зможе одержати в місяць 561,1 грн. грошової оплати, 38,3 грн. натуральної оплати, 72,5 грн. з фонду матеріального заохочення і 48,3 грн. у рахунок виплати дивідендів. Середньомісячний фонд споживання 1 працівника ТОВ "Тур" становитиме 720 грн.

ВИСНОВКИ

1. Мотивацію праці в сільському господарстві пропонується трактувати як процес внутрішнього спонукання людини до високоефективної праці шляхом свідомого вибору певного комплексу трудових дій, спрямованих на задоволення особистих потреб працівника та реалізацію його інтересів, які останнім часом збільшуються у зв’язку з набуттям ним статусу власника земельних та майнових паїв.

Виходячи із економічного змісту поняття “стимулювання праці”, виявлено, що домінуючим видом на сьогодні є матеріальне стимулювання, яке найбільш ефективне за умови, що питома вага його перебуває в оптимальному співвідношенні з основною заробітною платою.

2. Заробітну плату визначено як винагороду за працю, яка відображає відносини між роботодавцем та найманим працівником, є елементом ринку праці, витрат виробництва, а також вагомим матеріальним стимулом до праці. Чинник мотивації праці виявляється найбільше в необхідності забезпечення життєвих потреб працівника. Заробітна плата при цьому є ціною, яку працівник отримує як плату за ризик.

3. Встановлено, що діючі на сьогодні в аграрному секторі системи оплати праці є мотиваційно слабкими, а взаємозв’язок між заробітками працівників і результатами господарювання з року в рік ослаблюється. Рівень оплати праці майже не залежить від трудових зусиль працівників, а формується під впливом зовнішніх факторів (економічна ситуація в країні, інфляція, державне регулювання тощо). З метою ефективної дії система оплати праці має формуватися так, щоб відповідати всім умовам, притаманним для підприємства, в межах якого вона впроваджується, а контроль за дією системи має здійснюватися таким чином, щоб вона виконувала своє призначення.

4. Незважаючи на те, що фонд оплати праці типових аграрних підприємств формується за рахунок госпрозрахункового доходу, заборгованість підприємств перед працівниками або неспроможність господарств своєчасно виплачувати заробіток через їх низьку прибутковість або неприбутковість фактично зумовлює формування фонду оплати праці за залишковим принципом. Такий підхід до організації оплати праці в аграрних підприємствах призводить до невиконання заробітною платою стимулюючої функції. У сільському господарстві кошти з фонду додаткової заробітної плати в основному використовуються для оплати щорічних відпусток працівників та вислуги років. Заохочувальних і компенсаційних виплат підприємства колективної та приватної форм господарювання своїм працівникам не здійснюють.

5. Стан оплати праці в аграрному секторі є особливо загрозливим: її рівень майже втричі нижчий, ніж у промисловості. Середньомісячна заробітна плата одного працівника за 2000–2004 рр. по Запорізькій області дорівнювала 168-353 грн. Питома вага оплати праці в структурі собівартості продукції в модельних аграрних підприємствах є надто низькою: найвища спостерігається в ДГ “Мелітопольське” у 2002 р. – 29,9найнижча – у 2001 р. в СБК “Україна” – 9,9%. Такі істотні розбіжності у частках витрат на оплату праці між підприємствами державного і недержавного сектора пояснюються диспаритетом цін, неефективною організацією господарської діяльності в новостворених аграрних підприємствах, відсутністю в них кваліфікованих спеціалістів, незаінтересованістю працівників у високопродуктивній праці, а також високою часткою орендної плати за земельні та майнові паї в загальній структурі собівартості продукції колективних і приватних підприємств.

6. Спад продуктивності праці в аграрних підприємствах значною мірою зумовлений суб’єктивними факторами, насамперед недоліками в організації та стимулюванні праці. Основним принципом організації праці є забезпечення приросту заробітної плати залежно від приросту продуктивності праці. Вивчення в типових аграрних підприємствах залежності рівня оплати праці від її продуктивності показало, що в даних господарствах поки що не сформувалася чітка тенденція щодо випередження темпів зростання продуктивності праці над темпами зростання оплати праці.

7. Все вищезазначене показує, що розвиток сільського господарства першочергово пов’язаний з розвитком системи мотивації праці, ефективним використанням її матеріальної основи. У зв’язку з цим запропоновано державний механізм реалізації політики мотивації праці в сільському господарстві, який складається з таких елементів: демографічна політика; охорона здоров’я сільського населення, забезпечення належних умов праці; політика зайнятості на ринку праці та ліквідація безробіття; заходи у сфері освіти і професійного навчання; законодавчо-нормативне регулювання; заходи у сфері доходів і соціальний захист сільського населення.

8. Найважливішим інструментом мотивації праці, який захищає інтереси сільськогосподарських працівників, визначено мінімальну заробітну плату. Достатній її рівень можна використовувати для боротьби проти бідності на селі. Вона повинна гарантувати задоволення основних життєвих потреб працівників сільського господарства. Визначено цілі запровадження мінімальної заробітної плати: захист найбільш низькооплачуваних робітників, найбільш уразливих категорій працюючих за наймом у сільському господарстві, запобігання падінню заробітної плати нижче від прожиткового мінімуму.

9. Прогнозування визначено складовою мотивації праці в сільському господарстві. З метою більш повного охоплення прогнозуванням матеріальної основи оплати праці пропонується додатково використовувати такі параметри, що забезпечують пропорції відтворювальних процесів у сільському господарстві: середньорічну оплату праці та фактори, що на неї впливають – валова продукція на 1 працівника; валова продукція на 1 га сільськогосподарських угідь; валова продукція на 100 грн. основних фондів, валовий дохід на 1 га сільськогосподарських угідь, валовий дохід на 1 працівника, основні фонди на 1 працівника, основні фонди на 1 га сільськогосподарських угідь, виражені у грошовому вимірникові.

10. На основі створеної функціональної моделі розроблено економічний механізм мотивації праці в аграрних підприємствах різних форм господарювання, який передбачає чотири етапи: вибір і оцінка факторів, що впливають на оплату праці; розробка моделі оплати праці за результатами роботи підприємства; прогнозування рівня оплати праці; контроль за змінами в оплаті праці та розробка заходів, спрямованих на оптимізацію значень факторів, які впливають на рівень оплати праці.

11. У результаті прогнозу найвищий рівень заробітної плати в 2007 р. очікується в СВК “Україна” – 9217 грн. (на рік на одного працівника), а найнижчий в ПП “Незалежність” – 2778 грн., при цьому величина досліджуваного показника в типовому господарстві приватної форми господарювання навіть не дорівнює гарантованій мінімальній заробітній платі. Дані прогнозу необхідно взяти до уваги і вжити всіх можливих заходів, щоб запобігти подальшому зниженню величини заробітної плати працівників цього підприємства. У 2007 р. очікувана величина оплати праці в середньому по аграрних підприємствах Запорізької області становитиме 6242 грн. на рік.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Рубцова Н.М. Застосування нових моделей оплати праці в сільськогосподарських підприємствах // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Випуск 183: В 3 т. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – Т. 1. – С.198-202.

2. Гончарова Н.М. Державний механізм реалізації політики мотивації праці в сільському господарстві //