Отримані дані свідчать про необхідність створення спеціально побудованої соціально-психологічної корекційної програми щодо розвитку андрогінної статеворольової ідентифікації підлітків.

У третьому розділі „Психолого-педагогічні умови розвитку андрогінної статеворольової ідентифікації підлітків” запропоновано програму і методику розвитку андрогінної статеворольової ідентифікації підлітків, наведено аналіз результатів її перевірки у формувальному експерименті, подано методичні рекомендації для батьків і вчителів.

У першому підрозділі розкриваються психологічні засади корекційної програми роботи з підлітками, які мають дисгармонійні гендерні установки. Обґрунтовується психокорекційна тренінгова програма, що передбачала врахування особистісно-гендерного підходу, за яким були розв’язанні такі завдання: а) розвиток суб’єктивного почуття цілісності особистості, усвідомлення свого „Я”, формування впевненості у собі (когнітивний компонент); б) розвиток умінь і навичок адекватної гендерної поведінки, вміння ефективно використовувати її стилі (поведінковий компонент); в) усвідомлення власних гендерних орієнтацій та цінностей, подолання кризи самовизначення (емоційний компонент), підкріплення позитивної „Я-концепції” тощо. Основним методом розвитку андрогінної статеворольової ідентифікації підлітків було обрано спеціально організований психологічний тренінг. Описані основні етапи роботи групи, умови її успішності. В результаті аналізу доробку сучасної практичної психології (В.Г. Панок, Л.А. Петровська, З.Ф. Сіверс, Н.Ю. Хрящева, Т.С. Яценко) у дослідженні було сформульовано та реалізовано принципи тренінгової роботи: системності, структурності, конфіденційності, активності, принцип (cуб’єкт-суб’єктного) спілкування, принцип зворотного зв’язку. У процесі тренінгових занять були використані такі методи як навчальна бесіда, групова дискусія, міні-лекції, рольові ігри, моделювання проблемних ситуацій, „мозковий штурм”, медитаційні та психогімнастичні вправи, тестування, рефлексивні вправи.

У другому підрозділі представлено результати формувального експерименту, спрямованого на розвиток андрогінної статеворольової ідентифікації підлітків. Метою формувального експерименту було виявлення впливу процесу соціально-психологічного тренінгу на особливості розвитку андрогінної статеворольової ідентифікації підлітків.

У формувальному експерименті взяли участь 57 підлітків. Контрольну групу склали 30 підлітків: 16 дівчат та 14 хлопців. Експериментальну групу становили 27 осіб (12 хлопців та 15 дівчат), в цій групі тренінг проводився впродовж 3-х місяців. Заняття відбувалися двічі на місяць по 2,5 години. У контрольній групі нами проводилась просвітницька робота з питань гендерного виховання. Ефективність проведеної роботи визначалася співвідношенням засвоєних знань, умінь, поведінкових реакцій підлітків. Мета і завдання кожної окремої форми роботи формулювалася відповідно до загальної мети, що визначена програмою. Тренінгові заняття будувалися на засадах гендерного виховання та принципах партнерства і паритетності статей. Це мало справити позитивний вплив на розвиток андрогінної статеворольової ідентифікації дівчат і хлопців.

В результаті проведення формувального експерименту з використанням соціально-психологічного тренінгу було зафіксовано позитивний вплив корекційної роботи на рівень розвитку андрогінної статеворольової ідентифікації підлітків. Результати експерименту представлені у таблиці 4.

Таблиця 4

Узагальнені результати формувального експерименту

з розвитку андрогінної статеворольової ідентифікації підлітків

Рівні розвитку | Групи | Андрогінність

До експерименту | Після експерименту

Високий | Дівчата | Експериментальна | 13,3 | 46,7

Контрольна | 17,4 | 27,5

Хлопці | Експериментальна | 8,3 | 41,7

Контрольна | 20,3 | 24,7

Середній | Дівчата | Експериментальна | 26,7 | 33,3

Контрольна | 24,7 | 20,3

Хлопці | Експериментальна | 16,3 | 33,3

Контрольна | 20,5 | 18,9

Низький | Дівчата | Експериментальна | 60,0 | 20,0

Контрольна | 57,9 | 52,2

Хлопці | Експериментальна | 75,0 | 25,0

Контрольна | 59,2 | 56,4

Примітка: за критерієм Фішера кореляція значима при * р ? ,05; ** р ? ,01.

Отримані дані дають підстави стверджувати, що в експериментальній групі до корекційних занять показники високого рівня андрогінності мали 13,3дівчат та 8,3хлопців, після проведеної психокорекційної роботи показники за цім рівнем розвитку у дівчат склали – 46,7у хлопців – 41,7і результати корелюють при р ? ,05 за критерієм Фішера. До корекційної роботи середній рівень андрогінності мали 26,7дівчат і 16,3хлопців, після формувального експерименту показники змінилися як у хлопців так і у дівчат, низькій рівень мали 60,0дівчат і 75,0хлопців експериментальної групи, після завершення тренінгових занять рівні розвитку андрогінної статеворольової ідентифікації у хлопців були 25,0дівчат – 20,0Показники корелюють при р ? ,01 за критерієм Фішера. В контрольній групі показники розвитку андрогінної статеворольової ідентифікації підлітків суттєво не змінилися.

Ефективність проведення соціально-психологічного тренінгу щодо розвитку андрогінної статеворольової ідентифікації підлітків також підтверджується результатами обговорення з учасниками корекційних занять в межах зворотного зв’язку та самозвітів. Принципово змінилися їх погляди щодо ролі чоловіка та жінки в сім’ї, школі та суспільстві, більш пошанованими стали інтелектуальні та ділові якості жінки. При аналізі самозвітів було виявлено те, що підлітки відреагували на досвід групового навчання за такими напрямами тренінгу: а) перегляд власних поглядів на гендерні стереотипи щодо образу чоловіка та жінки відбувся у 56,4дівчат і 43,6хлопців; б) прагнення удосконалювати себе для вироблення андрогінних якостей з’явилося у 34,7хлопців і у 53,0дівчат.

Це дає змогу зробити висновок, що обрана форма корекційної роботи розвиває у підлітків більш гармонійне усвідомлення свого „Я”, переживання своєї статеворольової належності, дозволяє апробувати нові форми адекватної гендерної поведінки, конкретизувати андрогінну статеворольову ідентифікаційну матрицю в структурі самосвідомості, визначити ідентичності, що домінують у структурі категоріальної системи „Я-концепції”. Після корекційних занять відбулося виокремлення та актуалізація чітких конструктів, які формують більш адекватне гендерне уявлення підлітків про себе, особистісну гендерну поведінку тощо.

У третьому підрозділі представлено обґрунтування психолого-педагогічних заходів та методичних рекомендацій учителям і батькам щодо взаємодії сім’ї та школи з питань гендерного виховання підлітків. Успіх співпраці залежить від ефективної взаємодії вчителів, психологів та батьків як чинників впливу на розвиток особистості. Представлені орієнтовні психолого-педагогічні програми взаємодії сім’ї та школи, в основу яких покладено припущення, що розвиток андрогінної статеворольової ідентифікації у підлітковому віці значною мірою залежить від особливостей формування батьками та вчителями статевої свідомості і самосвідомості у підлітків. Тому дуже важливо, щоб світоглядні гендерні позиції батьків і вчителів були узгоджені, а це вимагає спільного планування, координації та реалізації елементів системи психолого-педагогічної взаємодії психолога, вчителів і батьків протягом навчального року. Описані форми освітньої роботи, а саме: лекції, бесіди (колективні, міні-групові, індивідуальні), прес-конференції з проблем статевого та гендерного виховання, психологічні консультації, тренінги та дискусії.

В результаті проведеного опитування, після відповідних психолого-педагогічних заходів для вчителів і батьків, було виявлено, що погляди на гендерну проблематику та традиційні гендерні стереотипи змінилися у 51,0вчителів; у 44,3педагогів з’явилося бажання поділитися знаннями з гендерної проблематики з учнями, їх батьками та друзями; 4,7педагогів відмітили, що значних змін не відбулося. Позитивні зміни було виявлено при опитуванні батьків, а саме: до занять могли вільно обговорювати з підлітками проблеми статі всього 24,5батьків. Після проведення просвітницької роботи з гендерного та статевого виховання вже 65,8батьків були готові до особистих розмов зі своїми доньками та синами. Співпрацювати з учителями та психологом були готові 84,1батьків. Аналіз результатів анкетування вчителів і батьків дозволив узгодити їх погляди на формування статевої свідомості, самосвідомості та розвиток андрогінної статеворольової ідентифікації у підлітків.

Отже, апробація психолого-педагогічних програм для вчителів і батьків підтвердила їх ефективність, а саме: спостерігалося покращення взаєморозуміння між батьками та вчителями, з’явилося бажання співпраці батьків і вчителів у питаннях статевого та гендерного виховання дітей, що в цілому складало сприятливе підґрунтя для психокорекційної роботи з підлітками.

На основі теоретичного та експериментального дослідження розроблено такі методичні рекомендації:

- для цілеспрямованого формування андрогінного типу статеворольової ідентифікації підлітків слід орієнтувати батьків і вчителів на впровадження особистісно-гендерного підходу у навчально-виховний процес школи;

- в сім’ї та школі доцільно створювати умови для паритетної активізації участі дівчаток і хлопчиків у реалізації власних можливостей на всіх рівнях освітнього простору, заохочувати дітей до статевозмішаних видів діяльності, орієнтувати підлітків на розвиток гендерних егалітарних цінностей та андрогінну модель поведінки, як найбільш ефективну в сучасних умовах;

- впроваджувати психолого-педагогічні програми у навчально-виховний процес з метою ознайомлення всіх учасників з віковими особливостями набуття гендерної ідентичності дівчаток і хлопчиків, з ідеями партнерства та гендерної рівності без нав’язування традиційних гендерних стереотипів;

- для розвитку андрогінної статеворольової ідентифікації підлітків необхідна злагоджена взаємодія психолога, вчителів і батьків, яка відкриває шлях до використання незадіяних резервів освітнього процесу у встановленні паритетних і партнерських стосунків між представниками жіночої і чоловічої статі.

Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дало можливість сформулювати загальні висновки:

1. Теоретичний аналіз соціально-психологічних чинників статеворольової ідентифікації особистості дав змогу розробити методологічний підхід, що найбільш адекватно відповідає завданням дослідження. Як такий нами використовується особистісно-гендерний підхід, в основі якого покладено принципи: а) об’єктивності, паритетності, цілісності у вивченні та розвитку статеворольової ідентифікації особистості; б) розвитку гендерної свідомості і самосвідомості у діяльності, що необхідно для правильного розуміння прояву та розвитку „Я-концепції” особистості, освоєння нею статевих ролей; в) наступності, який передбачає послідовність у передачі гендерних знань молоді, їх адекватність віковим можливостям дитини, поступове розширення інформаційного гендерного поля, в якому авторитет джерела інформації (батьки, педагог, психолог, лікар) є важливою умовою нормального психосексуального розвитку особистості; г) гендерного паритету при створенні підручників, за яким необхідною умовою є „формула рівності”, що передбачає партнерство та паритетні можливості жінок і чоловіків як суб’єктів змін у соціальних, економічних і політичних процесах; д) збереження природної доцільності статевооптимальних та біологічно доцільних властивостей статевої належності особистості. Вивчення соціально-психологічних чинників дозволяє на основі даного підходу дослідити особливості процесу становлення статеворольової ідентифікації підлітків і розкрити умови, необхідні для їх гармонійного розвитку з урахуванням особистісно-гендерного підходу.

2. Експериментальне дослідження процесу становлення статеворольової ідентифікації підлітків в умовах сім’ї, шкільного оточення та профільного навчання дало можливість виявити такі основні соціально-психологічні чинники: а) гендерні уявлення підліткових груп, в яких механізм статеворольової ідентифікації тісно пов’язаний з особливостями спілкування підлітків, а гендерна поведінка диктується специфікою групи, до якої належить підліток; набір позитивних рис, які підлітки цінують у представників своєї та протилежної статі в уявленнях підлітків абсолютно різний і збігається зі стереотипами фемінності та маскулінності; б) дослідження стилів спілкування підлітків з батьками виявили, що дівчата і хлопці здебільшого орієнтуються на сім’ю та поділяють сімейні цінності, ідентифікують себе з батьками; в) гендерні стереотипи та настанови вчителів, які впливають на становлення статеворольової ідентифікації підлітків; г) спрямованість профільного навчання, що визначає переважання маскулінних рис у дівчат при навчанні за економічним профілем та фемінних рис у хлопців – за гуманітарним, тобто підлітки схильні діяти згідно з традиційними гендерними стереотипами; д) зміст шкільних підручників, які звернені до стандартів патріархального суспільства, що презентують „жіноче” як пасивне і підпорядковане, з чітко визначеним обмеженим колом соціально-професійних ролей.

3. У ході констатувального експерименту було доведено, що становлення статеворольової ідентифікації особистості підлітків формується під впливом статеворольових настанов сімейного та шкільного виховання, однолітків. Виявлено психологічні особливості сімейного виховання та батьківських гендерних настанов, які впливають на набуття статеворольової ідентифікації підлітками. Визначено авторитарний та ігноруючий стилі виховання батьків, як чинники, що негативно впливають на становлення андрогінної статеворольової ідентифікації підлітків. Виховання в сім'ї диференціюється за статевою ознакою; для підлітків різної статі створюються неоднакові можливості та умови для задоволення потреб та інтересів, вибору друзів, проведення дозвілля, що суттєво впливає на процес статеворольової ідентифікації підлітків. Виявлено, що у сім’ї мало займаються адекватним статеворольовим вихованням, батькам бракує знань, тому проблеми статі та статевого виховання батьки більшою мірою переадресовують школі.

4. Вивчено зміст гендерних стереотипів вчителів та їх роль у становленні статеворольової ідентифікації підлітків. Дослідженням було виявлено, що вчителі під час навчально-виховного процесу по-різному ставляться до хлопчиків і дівчаток. Вони є суб’єктами різних очікувань, набуття досвіду, розвитку здібностей, інтересів тощо. Гендерні стереотипи та настанови у навчально-виховному процесі відтворюються через трансляцію ціннісних орієнтацій вчителів, у результаті чого наслідування гендерних стереотипів стає частиною гендерної культури підлітків. У процесі навчання та виховання в школі формуються найбільш розповсюджені, сталі риси особистості, які проявляються в соціальній діяльності, що регулюється рольовою структурою суспільства. Таким чином, від норм, цінностей, стереотипів, що транслюються в процесі освіти, залежить формування та подальший розвиток особистості, набуття певних установок та очікувань щодо становлення статеворольової ідентифікації підлітків.

5. Вивчення змісту навчально-методичної літератури як важливого чинника становлення статеворольової ідентифікації підлітків та здійснення психологічної експертизи гендерного змісту шкільних підручників, дало підстави виявити, що сучасні підручники не зорієнтовані на гендерні цінності сучасного суспільства, де в основу відносин між статями покладено принцип гендерної паритетності. Виявлено, що проаналізований зміст підручників звернений до стереотипів традиційно патріархального суспільства, що презентує „жіноче” як пасивне, з чітко визначеним вузьким колом соціально-професійних ролей, а „чоловіче” з високим соціальним статусом та зайнятістю предметно-інструментальними видами діяльності. Добір матеріалів у підручниках дає учням поштовх для закріплення уявлень про другорядність ролей, що виконує жінка в соціумі, про її залежний статус, а також про традиційний розподіл професій за ознакою статі. Стереотипи нерівності в текстах та ілюстраціях шкільних підручників перетворюються в стереотипи соціальних ролей, що утруднює відносини в сім’ї, школі та в суспільстві.

6. Експериментально підтверджено ефективність запропонованої корекційної програми роботи щодо розвитку андрогінної статеворольової ідентифікації підлітків. Ефективним шляхом оптимізації цього процесу виступала активізація засобами психокорекції таких механізмів формування ідентифікації: а) робота над усвідомленням свого „Я”, формуванням впевненості у собі (когнітивний компонент); б) розвитком умінь і навичок андрогінної гендерної поведінки, та ефективно використовувати стилі поведінки (поведінковий компонент); в) усвідомленням власних гендерних орієнтацій та цінностей, подолання кризи самовизначення (емоційний компонент). Показниками результативності психокорекційної роботи є продуктивність якісних змін, а саме, перегляд власних поглядів підлітків на гендерні стереотипи щодо образу чоловіка й жінки, прагнення удосконалювати себе для вироблення умінь та навичок гендерної поведінки, розвивати гендерну свідомість та самосвідомість. Результативність проведеної психокорекційної роботи свідчить про необхідність врахування особливостей статеворольової ідентифікації, психосексуального розвитку хлопців і дівчат при вихованні в умовах сім’ї та школи.

На основі дослідження розроблено та впроваджено у навчально-виховний процес школи психолого-педагогічні програми та методичні рекомендації вчителям і батькам щодо формування гармонійної статеворольової ідентифікації підлітків.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів цієї складної проблеми. Глибшого вивчення вимагають такі питання як особливості статеворольової ідентифікації підлітків в умовах повної та неповної сім'ї, в умовах неправильного виховання, пов’язаного з особистісними рисами батьків, впливу неформальних молодіжних об’єднань тощо.

Основні положення та результати дослідження відображені у таких публікаціях:

1. Городнова Н.М. Проблеми статеворольової соціалізації підлітків у сучасній школі // Неперервна професійна освіта: теорія і практика // Науково-методичний журнал. – 2001. – Випуск 3. – С. .

2. Городнова Н.М. Проблеми гендерного паритету на сторінках шкільних підручників // Актуальні проблеми психології. – Т. .: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. – К.: Ін-т психології Г.С. Костюка АПН України, 2002. – Ч. . – С. .

3. Городнова Н.М. Вплив біологічних та соціальних чинників на формування статевих ідентифікацій // Неперервна професійна освіта: теорія і практика // Науково-методичний журнал. – 2002. – Випуск 3. – С. .

4. Городнова Н.М. Умови становлення статеворольової ідентифікації підлітків. Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка. Збірник наукових праць. – К.: КМПУ імені Б.Д. Грінченка, 2004. – № . – С. .

5. Городнова Н.М. Гендерні особливості батьківсько-дитячих стосунків. Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка. Збірник наукових праць. – К.: КМПУ імені Б.Д. Грінченка, 2005. – № . – С. .

6. Городнова Н.М. Психокорекція статеворольової ідентифікації підлітків // Наука і Освіта. Науково-практичний журнал Південного наукового центру АПН України. – 2004. – № . – С. .

7. Городнова Н.М. Вплив внутрісімейної комунікації на гендерні орієнтації підлітків // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадського. Научный журнал. – Сімферополь: ТНУ, 2002. – Том 15 (54). – № . – С. 22-26.

8. Городнова Н.М. Статеве виховання дітей в умовах школи: Навчально-методичний посібник. – К.: КМІУВ імені Б.Д. Грінченка, 2000. – 66 с.

9. Городнова Н.М. Гендерний підхід в освіті: Програма та методичні матеріали для слухачів курсів підвищення кваліфікації психологів та вчителів. – К.: КМІУВ імені Б.Д. Грінченка, 2000. – 26 с.

10. Городнова Н.М. Гендерна педагогіка та психологія: навчальна програма для студентів денної форми навчання. – К.: КМПУ ім. Б.Д. Грінченка, 2004. – 15 с.

11. Городнова Н.М. Психологія статі: гендерний аспект: навчальна програма для студентів очно-заочної форм навчання. – К.: КМІУВ імені Б.Д. Грінченка, 2001. – 26 с.

12. Городнова Н.М. Проблема статеворольової ідентичності підлітків // Тези Всеукраїнської ювілейної науково-практичної конференції. – К.: Ніка-Центр, 2002. – С. .

13. Городнова Н.М. Статеворольова ідентифікація як психолого-педагогічна проблема // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. – К.: КМПУ ім. Б.Д. Грінченка, 2004. – С. .

14. Городнова Н.М. Проблеми консультування педагогічних працівників з питань статеворольової соціалізації підлітків // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – К., 2001. – С. .

15. Городнова Н.М. До питання про формування гендерних ролей в учнів ліцейних класів різної предметної спрямованості // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – К.: Ін-т психології Г.С. Костюка АПН України, 2002. – К.: Міленіум, 2002. – Т. . – С. .

16. Городнова Н.М. Шкільний підручник як елемент становлення статеворольової ідентифікації підлітків // Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Тернопіль: ТДПУ імені Володимира Гнатюка. 2003. – С. 134-137.

17. Городнова Н.М. Роль вчителя у становленні гендерної ідентифікації підлітків // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – К.: ПЦ „Фоліант”, 2003. – С. 159-162.

18. Городнова Н.М. Гендерне виховання в умовах загальноосвітнього навчального закладу // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – К.: КМПУ ім. Б.Д. Грінченка, 2004. – С. 48-49.

19. Городнова Н.М. Образ „Я” в структурі гендерної самосвідомості підлітків // Теорія і практика допомоги особистості в психологічному консультуванні і психотерапії: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – К.: КМПУ ім. Б.Д. Грінченка, 2005. – С. 21-28.

20. Городнова Н.Н. Диагностика андрогинности в гендерной идентификации подростков // Психология системного функционирования личности: Мат-лы междунар. научной конференции. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 2004. – С. .

21. Городнова Н.Н. Исследование гендерных стереотипов в общеобразовательной школе / Женщина. Образование. Демократия. Материалы VII Международной междисциплинарной научно-практической конференции. – Минск: ЖИ ЭНВИЛА, 2005. – С. .

22. Городнова Н.Н. Психологический тренинг как способ преодоления гендерных стереотипов в системе повышения квалификации учителей // Синергетика в междисциплинарном подходе современной психологии: Сб. науч. тр. / Под ред. Р.Х. Тугушева. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 2005. – С. .

23. Городнова Н.Н. Роль семьи в гендерной социализации подростков // Гендерные разночтения: материалы ІV межвузовской конференции молодых исследователей “Гендерные отношения в современном обществе: глобальное и локальное” / Отв. ред. М.В. Рабжаева. – СПб.: Алетейя, 2005. – С. .

Городнова Н.М. Соціально-психологічні чинники становлення статеворольової ідентифікації підлітків. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – „Педагогічна та вікова психологія”. – КМПУ імені Б.Д. Грінченка, Київ, 2006.

Дисертаційне дослідження присвячено вивченню соціально-психологічних чинників становлення статеворольової ідентифікації підлітків. Проаналізовано стан цієї проблеми в сучасній психолого-педагогічній науці; подано аналіз базових понять дослідження; розроблено особистісно-гендерний підхід у дослідженні чинників статеворольової ідентифікації; виокремленні чинники становлення статеворольової ідентифікації підлітків. Експериментально досліджено роль соціально-психологічних чинників, а саме: сім’ї, школи, однолітків, профільного навчання та гендерного змісту шкільних підручників у становленні статеворольової ідентифікації підлітків. Аналіз результатів експериментального дослідження дав змогу визначити подальші шляхи формування андрогінної статеворольової ідентифікації підлітків. Розроблена та експериментально перевірена психокорекційна програма. Обґрунтовані психолого-педагогічні програми взаємодії сім’ї та школи, представлені методичні рекомендації вчителям, батькам щодо гармонійного розвитку статеворольової ідентифікації підлітків.

Ключові слова: соціально-психологічні чинники, статеворольова ідентифікація підлітків, статева свідомість, самосвідомість, особистісно-гендерний підхід, маскулінність, фемінність, андрогінність, гендерне виховання, гендерні стереотипи педагогів, спрямованість профільного навчання, гендерна експертиза підручників, психокорекційна програма, соціально-психологічний тренінг.

Городнова Н.Н. Социально-психологические факторы становления полоролевой идентификации подростков. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – „Педагогическая и возрастная психология”. – КГПУ имени Б.Д. Гринченко, Киев, 2006.

Диссертация представляет собой теоретическое и экспериментальное исследование социально-психологических факторов становления полоролевой идентификации подростков. В работе изложены результаты теоретического и экспериментального психологического исследования, в ходе которого установлено влияние социально-психологических факторов на становление полоролевой идентификации подростков. Разработан методический инструментарий для исследования проблемы.

В первом разделе изложен теоретический анализ проблемы детерминации полоролевой идентификации личности. Исследованы разные теоретические подходы к изучению данной проблеме. Подан анализ базовых понятий. Разработан личностно-гендерный подход к исследованию факторов полоролевой идентификации; выявлены такие социально-психологические факторы становления полоролевой идентификации подростков, как семья, школа, ровесники, профильное обучение и гендерное содержание школьных учебников.

Во втором разделе изложена программа констатирующего исследования, рассмотрены вопросы его методической и процедурной организации. Описаны результаты констатирующего эксперимента. Выявлены основные социально-психологические факторы, которые влияют на становление полоролевой идентификации подростков. Представлены результаты изучения гендерних особенностей семейного воспитания и его роли в становлении полоролевой идентификации подростков. Исследованы гендерные стереотипы и установки учителей, представлены результаты влияния гендерной направленности профильного обучения на формирование маскулинных и феминных характеристик у подростков. Представлены результаты гендерной экспертизы содержания школьных учебников и их влияния на половое самосознание подростков.

В третьем разделе представлена программа и методика формирующего эксперимента. Обосновываются теоретические аспекты проведения психокоррекционной роботы: цель, задачи, принципы, формы; представлена программа психологического тренинга. Анализ результатов формирующего эксперимента выявил позитивные изменения в самосознании подростков, и показали позитивные изменения развития андрогинности в полоролевой идентификации мальчиков и девочек. В экспериментальных группах, в отличии от контрольных, наблюдаются значимые изменения в показателях. Полученные результаты подтвердили эффективность предложенной психокоррекционной работы с подростками. Описаны психолого-педагогические программы взаимодействия семьи и школы по вопросам гендерного воспитания подростков. Сформулированы методические рекомендации для учителей и родителей по развитию андрогинной полоролевой идентификации подростков. В выводах подводятся основные итоги теоретико-экспериментального исследования.

Ключевые слова: социально-психологические факторы, полоролевая идентификация подростков, половое сознание, самосознание, личностно-гендерный подход, маскулинность, феминность, андрогинность, гендерное воспитание, гендерные стереотипы педагогов, направленность профильного обучения, гендерная экспертиза учебников, психокоррекционная программа, социально-психологический тренинг.

N. Gorodnova. Social and psychological factors of the development of teenager sexual role identification. – Manuscript.

Dissertation for a Candidate Degree in Psychology. Speciality 19.00.07 – „Pedagogy and age psychology”. – KMPU after B.Kyiv, 2006.

The dissertation considers social and psychological factors of the formation of sexual role identification by a teenager. The paper presents the results of psychological research into the problem. The analysis of experimental study results enables to outline a further direction of the research. The system approach in forming teenager sexual role identification developed in the research has been tested in the course of experiment which has confirmed the expediency of its employment. The programme of psychological correction of teenager sexual role identification has been developed and experimentally tested. The paper presents the methodological recommendations intended for teachers, parents and teenagers that deal with the peculiarities of the formation of adequate sexual role identification. The advisability and efficiency of its integration into the teaching process has undergone successful verification.

Key words: Social and psychological factors, sexual role identification, gender identity, masculinity, feminity, androginity, sexual role education, vocational training, gender stereotypes teacher, social-psychological training.