КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА
ГРАБОВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ МИХАЙЛОВИЧ
УДК 338.27:336.74
ПРОГНОЗУВАННЯ МОНЕТАРНИХ ПОКАЗНИКІВ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКОЮ
Спеціальність 08.02.03 – Організація управління, планування і регулювання економікою
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
КИЇВ – 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі макроекономіки та державного управління Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України, м. Київ.
Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент
ПУХТАЄВИЧ Галина Олексіївна,
Київський національний економічний університет
імені Вадима Гетьмана,
професор кафедри макроекономіки
та державного управління.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
БАЖАЛ Юрій Миколайович,
Національний університет "Києво-Могилянська
академія”,
декан факультету економічних наук,
завідувач кафедри економічної теорії;
кандидат економічних наук, доцент
ІВАНИЦЬКА Ольга Михайлівна,
Державна академія статистики, обліку та аудиту
при Держкомстаті України,
завідувач кафедри банківської справи.
Провідна установа: Державна установа “Інститут економіки
та прогнозування” НАН України,
відділ моделювання та короткострокового
прогнозування.
Захист відбудеться “ 23 “ червня 2006 р. о _14-00_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за адресою: 03680, м. Київ, пр. Перемоги 54/1, ауд. 317.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за адресою: 03680, м. Київ, пр. Перемоги 54/1, ауд. 201.
Автореферат розісланий “23“ травня 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
доктор економічних наук, професор А.Е.Фукс
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Непередбачуваність та мінливість монетарних показників негативно впливає на якість управління економічними процесами в країні. Саме тому ефективне прогнозування монетарних показників з метою їх підтримання на оптимальному рівні для економіки України є актуальною проблемою монетарної політики.
Трансформаційні процеси, які відбуваються в незалежній Україні, потребують удосконалення прогнозування економічного і соціального розвитку. Прогнози мають бути надійним інструментом прийняття рішень та відповідати вимогам сучасної світової практики. Монетарні прогнози використовуються в процесі формування державної монетарної політики.
Враховуючи виняткову важливість монетарного управління, доцільними є дослідження, аналіз та прогнозування основних монетарних показників у межах реалізації монетарної політики, оскільки саме через їх регулювання Національний банк України впливає на основні макроекономічні індикатори країни. Визначення взаємозв’язку між монетарними та основними макроекономічними показниками дає можливість прогнозувати останні, спираючись на прогнозні значення монетарних показників. Слід зазначити, що обмежуватись лише прогнозуванням монетарних показників шляхом екстраполяції тенденцій недостатньо. Найголовнішим є цілеспрямоване управління ними, зміна існуючих тенденцій з метою отримання цільових значень макроекономічних показників.
Методика прогнозування охоплює сукупність правил, якими необхідно керуватися, вирішуючи окремі питання фінансового прогнозування, на яких часто ґрунтуються відповідні розрахунки. Методологія монетарного прогнозування формує складний комплекс наукових уявлень про його предмет і метод, логічну структуру і взаємозв’язок вирішуваних проблем.
У трансформаційній економіці методологія монетарного прогнозування передбачає врахування специфіки цього періоду, нових підходів та методологічних рішень, оскільки в цих умовах суттєво ускладнюються структура цілей розвитку фінансової сфери, співвідношення напрямів соціально-економічного розвитку з фінансовими структурами, змінюється фінансовий потенціал держави за джерелами, структурою й динамікою.
Проблеми прогнозування монетарних показників широко висвітлюються в науковій літературі, зокрема роль монетарних показників та їх вплив на економічний розвиток держави, фактори, що визначають рівень монетарних показників, методологічні підходи до їх прогнозування. Серед вітчизняних науковців, у роботах яких досліджується ця проблематика, слід назвати О. Арсенюка, В. Андрійчука, В. Бакуменка, В. Белецького, В. Бесєдіна, Л. Вареніченка, А. Гальчинського, В. Гейця, А. Грищенка, В. Домрачева, І. Євдокимову, П. Єщенка, Т. Кричевську, І. Крючкову, О. Кошика, В. Лагутіна, І. Лютого, П. Матвієнка, П. Нікіфорова, Б. Панасюка, А. Патенка, М. Пашуту, В. Ющенка, В. Юрчишина. Зазначену проблему досліджували такі зарубіжні вчені: Р. Барро, М. Бруно, Е. Гош, П Дойл, У. Естерлі, П. Крістоферсен, К. Ромер, С. Філіпс, С. Фішер, М. Фрідман. Незважаючи на значну кількість наукових публікацій та певні досягнення в теорії та практиці прогнозування монетарних показників, даний науковий напрям є актуальним і залишається предметом подальших наукових досліджень. Основним питанням є методичний аспект прогнозування монетарних показників на основі побудови відповідних моделей. Все це і зумовило вибір теми дисертації, визначило її мету, основні завдання, предмет та логіку дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах науково-дослідної теми “Прогнозування та регулювання соціально-економічного розвитку країни” (номер державної реєстрації 0101V007346) на кафедрі макроекономіки та державного управління Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана. Автором під час виконання цієї теми підготовлений окремий підрозділ “Аналіз і прогнозування соціально-економічного розвитку країни”.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи – удосконалення методології прогнозування монетарних показників та поглиблення його ролі в обґрунтуванні макроекономічної політики України.
Для досягнення мети було поставлено такі завдання:
- розкрити роль і місце прогнозування монетарних показників у системі державного регулювання економіки;
- здійснити аналіз світового і вітчизняного досвіду монетарного регулювання економіки;
- дослідити тенденції зміни монетарних показників в Україні, взаємозалежності між ними та макроекономічними показниками;
- виявити недоліки існуючих моделей прогнозування монетарних показників;
- окреслити сучасні пріоритети монетарного прогнозування в Україні, керуючись якими, удосконалити методичні підходи монетарного прогнозування;
- обґрунтувати параметри прогнозних моделей та на їх основі спрогнозувати монетарні показники на 2006 р.
Об'єктом дослідження є умови та результати функціонування монетарної сфери в Україні.
Предметом дослідження є аналіз та прогнозування монетарних показників.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є системний підхід до вивчення економічних процесів, що відбуваються в системі державного регулювання економіки, монетарній сфері, та діалектичні методи наукового пізнання, теоретико-практичні положення вітчизняних і зарубіжних вчених, що стосуються даної проблематики. Застосовувались методи економіко-статистичного, порівняльного аналізу, експертних оцінок, абстрактно-логічний, графічний та ін. Прогнозування монетарних показників здійснено на основі трендового аналізу з використанням адитивної та мультиплікативної компонент. Емпіричні дослідження були проведені з використанням матеріалів Національного банку України, Державного комітету статистики України, Міністерства економіки України, Державна установа „Інститут економіки та прогнозування НАН України”, а також наукових праць вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів.
Наукова новизна одержаних результатів. У процесі проведеного дослідження отримано результати, які характеризуються науковою новизною і полягають у тому, що в дисертації:
вперше:
- запропоновано алгоритм монетарного прогнозування, складовими якого є відбір значущих монетарних показників, а також інструментів управління, за допомогою яких держава впливає на ці показники (операції на відкритому ринку, операції на валютному ринку, облікова ставка, нормативи обов’язкового резервування тощо); статистичні дослідження взаємозв’язку між монетарними показниками та макроекономічними індикаторами, виявлення залежності між монетарними показниками та інструментами управління; побудова економетричної моделі, що відображає зв’язок між інструментами управління, монетарними показниками та макроекономічними індикаторами; прогноз монетарних показників на основі економетричної моделі;
- побудовано динамічні моделі монетарних показників (трендова модель кубічного порядку, трендова модель кубічного порядку з адитивною та мультиплікативною компонентами, експоненційне згладжування, ARIMA), на основі яких зроблений їх прогноз на короткострокову перспективу;
дістали подальшого розвитку:
- визначення соціально-економічної природи монетарного прогнозування. Доведено, що для цілей державного регулювання економіки прогнозування монетарних показників не повинно здійснюватися у відриві від інших макроекономічних індикаторів. Їх слід розглядати у взаємозв’язку, що забезпечить комплексне і цілісне уявлення про майбутні зміни в економічній системі;
- система євроінтеграційних чинників, які в найближчій перспективі впливатимуть як на монетарну політику загалом, так і на цільові установки, підходи, методику монетарного прогнозування. Акценти у прогнозуванні значною мірою мають бути зміщені в бік зближення України з Європейським Союзом (ЄС) в контексті відповідності критеріям конвергенції, серед яких - досягнення високого ступеня стабільності цін, забезпечення стійкості фінансового стану країни, дотримання встановлених меж валютних коливань курсу, інші чинники зближення в рамках ЄС;
- виявлення проблемних питань, які необхідно першочергово вирішити в Україні в процесі переорієнтації на реалізацію політики інфляційного таргетування, до яких належать: конкретизація підходів до визначення цільового прогнозного показника інфляції, уточнення чинників досягнення гнучкості режиму прогнозування, вибір методів прогнозування інфляції, уточнення способів і підходів до стратегічного планування комунікативного забезпечення, що найбільш відповідає вибраним прогнозним характеристикам інфляційного таргетування, визначення підходів до подолання Національним банком можливих суттєвих коливань валютного курсу за умови значної міжнародної відкритості країни тощо;
- визначення окреслення вихідних передумов для монетарного прогнозування, в основі яких лежить використання короткострокових монетарних прогнозів для підвищення їх гнучкості і оперативного адаптування до змін в соціально-економічних умовах;
удосконалено:
- способи підвищення ефективності прогнозів у монетарній сфері, а саме: використання даних кон’юнктурних обстежень як факторів економетричних моделей, сучасних методів статистичного аналізу економічних рядів динаміки, застосування нових методичних підходів до їх аналізу, наприклад побудова інтегральних регресійних рівнянь;
- методологію імітаційного моделювання для прогнозування монетарних показників. Для цього виходячи з пріоритетів реалізації вітчизняної грошово-кредитної політики обґрунтовано необхідність застосування трендових моделей для показників грошової маси та монетарної бази.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони сприятимуть обґрунтованою теоретичних положень та висновків, поглибленню розуміння процесу монетарного прогнозування в системі фінансового програмування, а також у розробці методики здійснення якісних прогнозів монетарних показників, яка дасть змогу державним органам успішно та ефективно проводити монетарну політику. Результати дисертаційної роботи також можуть бути використані:
- під час наукових досліджень різних аспектів прогнозування монетарної сфери України;
- у процесі вдосконалення законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань монетарного регулювання тощо.
Результати дисертаційного дослідження використані в роботі департаменту економічної стратегії Міністерства економіки України при розробці стратегічних програмних документів щодо соціально-економічного розвитку та прогнозів монетарних показників на 2006-2008 рр. (довідка № 47-23/90 від 03.02.2006 р.).
Деякі положення та висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані під час викладання навчальних дисциплін студентам економічних вузів та факультетів, що підтверджено актом впровадження наукових результатів в навчальний процес в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана при викладанні курсів з дисциплін “Макроекономічне прогнозування”, “Аналіз національної економіки”, “Макроекономічна політика” (довідка КНЕУ № 01/25 від 20.01.2006р.)
Реалізація пропозицій щодо вдосконалення методології прогнозування монетарних показників сприятиме підвищенню ефективності цього процесу і розробці принципів державного регулювання.
Апробація результатів дисертації. Отримані наукові результати та висновки дисертаційного дослідження доповідались на міжнародних науково-практичних конференціях: "Ліберманівські читання" (Харків, 2002); "Теорія і практика перебудови економіки" (Черкаси, 2002); "Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання" (Луцьк, 2004); "Дні науки – 2005” (Дніпропетровськ, 2005).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 2,44 д. а., з них 3 статті у наукових фахових виданнях, 5 –
в інших виданнях.
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 182 сторінки комп'ютерного тексту, обсяг основної частини – 153 сторінки. Робота містить 32 таблиці (викладені на 25 сторінках), 19 рисунків (викладені на 18 сторінках), 10 додатків (викладені на 8 сторінках). Список використаних джерел включає 125 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми роботи, визначено мету та завдання дисертаційного дослідження, сформульовано його предмет та об’єкт, розглянуто методи дослідження та зв’язок роботи з науковими програмами, вказано на наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.
У розділі 1 – “Теоретико-методологічні аспекти монетарного прогно-зу-вання” - досліджуються основні теоретичні положення монетарного прогнозування.
Суперечливість оцінки вітчизняної монетарної політики ілюструють постійні дискусії щодо розуміння монетарних підходів до регулювання економіки, їх реалізації та результатів. Серед наявних нині макроекономічних проблем, які визначають характер монетарної політики держави, варто виділити ті, що пов’язані з необхідністю:
- радикальної зміни податкової і бюджетної політики, оскільки вона суттєво впливає на підприємницьку активність економічних суб’єктів, підвищення якої потребує зростання грошової маси;
- монетизації економіки при обмеженні підвищення цін, відновлення платіжної дисципліни, вирішення проблем не тільки поточних платежів, а й накопиченої заборгованості;
- забезпечення позитивного платіжного балансу через приплив іноземної валюти в країну, призупинення стійкої тенденції до вивезення капіталу;
- створення макроекономічних умов (так само, як і інших, в тому числі правових та інституціональних), які сприяли б подоланню негативних тенденцій в інвестиційній сфері.
Світовий та вітчизняний досвід свідчить, що монетарна політика – один із найважливіших інструментів економічної стабілізації. Як показав досвід державного управління в країнах з перехідною економікою, саме ці елементи економічної політики відігравали ключову роль у стабілізаційних процесах згаданих країн. Особливо актуальним було проведення монетарної політики в період економічних криз (зокрема спричинених монетарними факторами), коли існувала необхідність зупинити, перш за все, бурхливий розвиток інфляційних процесів.
Основною метою монетарної політики має стати переважно підтримання стабільності цін на такому рівні, який би не стримував подальше економічне зростання. Зазначається, що для досягнення ефективності монетарної політики вкрай необхідна її гнучкість, адаптація до реальних умов.
У розділі досліджуються основні агреговані показники, які використовуються для аналізу економічного розвитку держави Міжнародним валютним фондом і розділені на сім тематичних блоків. Зазначається, що такі блоки не охоплюють все функціональне поле монетарного прогнозування, тому необхідно використовувати додаткові показники або модифікувати існуючі для конкретних поточних і стратегічних цілей монетарного регулювання.
У процесі прогнозування основних монетарних показників їх слід узгоджувати з іншими макроекономічними і фінансовими показниками, розглядаючи в рамках єдиної системи на всіх рівнях управління, що загалом має забезпечити ефективність державного регулювання. У зв’язку з цим пропонується виділити таку цільову функцію фінансового прогнозування, як створення передумов для економічного зростання і сталого розвитку. До цього спонукає те, що кінцевою метою дослідження і прогнозування монетарних показників є саме реалізація на цій основі регулятивних заходів щодо досягнення стабільного економічного й соціального розвитку. Одним з найважливіших проявів стабільності економіки є сталість залежності між грошовою масою в обігу і найважливішими економічними показниками. Функція, що виражає цю залежність, є важливим інструментом аналізу і прогнозування впливу грошової монетарної політики на економіку.
Пропонуються основні принципи, на яких має базуватися державне прогнозування у фінансовій сфері, зокрема монетарних показників.
У цілому для прогнозування монетарних показників необхідно мати максимум достовірної інформації. Для підвищення ймовірності прогнозу важливо збільшити кількість ознак, які можуть бути пов'язані з предметом пізнання і яких достатньо, щоб побачити об’єкт прогнозування на тлі інших об’єктів. У розділі виділено такі обов’язкові умови для успішного прогнозу:
- точне формулювання проблеми, що має бути розв’язана;
- чіткий розподіл проблем на завдання, виконання яких сприятиме розв’язанню проблем;
- можливість апроксимувати кожен параметр з незалежними якостями.
Прогноз складається з метою визначення напрямів і тенденцій розвитку будь-якого процесу, ймовірних строків появи тих чи інших подій, обсягів необхідних робіт. При цьому строки, обсяги, числові характеристики тощо у прогнозі мають імовірнісний характер та обов’язково передбачають можливість внесення змін. Коригування забезпечує безперервний процес прогнозування, а внесені зміни дають можливість опрацьовувати різні варіанти прогнозів.
Ефективним засобом вивчення закономірностей розвитку грошово-кредитного сектора є економіко-математична модель як система формалізованих співвідношень, що описують основні взаємозв’язки елементів, що створюють економічну систему. Свою ефективність у практиці монетарного прогнозування довели векторні авторегресії (VAR). Монетарні моделі VAR – це ефективні інструменти опису даних і побудови надійних багатовимірних еталонних прогнозів монетарних показників. У розділі зроблено важливі критичні зауваження, що стосуються структурного VAR-моделювання, а саме:–
як і в регресійному аналізі в цілому, моделі VAR підлягають зсуву через пропущені монетарні змінні. З погляду відгуків на імпульси макроекономічної політики це означає, що реальні рішення базуються на багатьох змінних, і тільки деякі з них присутні у VAR, так що вплив політики у VAR-моделях відрізняється від її впливу в реальній економіці;–
припущення про час у VAR не обов’язково відображають реальний часовий порядок надходження даних, що створює труднощі для звичайного методу одержання ідентифікуючих обмежень;–
після того, як система була ідентифікована, при здійсненні оцінювання на основі методів інструментальних змінних, виникає технічна проблема. Вважається, що в багатьох випадках ці інструменти слабко корельовані з включеними ендогенними змінними, тобто вони є неефективними інструментами, і оцінені коефіцієнти можуть бути вкрай зміщеними;–
правила монетарної політики змінюються з часом, і формальні статистичні перевірки часто вказують на наявність нестійкості у VAR малої розмірності. Структурні VAR з постійними монетарними параметрами, що не враховують цю нестійкість, є помилково ідентифікованими.
У розділі 2 - “Оцінка монетарного регулювання в Україні” - досліджено етапи та напрями монетарної політики в Україні в 1991-2004 рр., проведено моніторинг монетарних показників, а також встановлено взаємозалежності між монетарними показниками та основними індикаторами економіки.
Аналізуючи монетарну політику в Україні, слід зазначити, що автономно-специфічна монетарна політика в країні існувала ще за часів УРСР – із введенням у 1991 р. купонів як додатка до рубля. Після цього монетарний розвиток України автор умовно поділяє на кілька етапів, кожному з яких притаманні свої особливості: 1-й – 1992-1996 рр.; 2-й – 1997-1998 рр.; 3-й – починаючи від 1999 р. У контексті аналізу монетарних показників автор охарактеризував ці етапи.
Перший етап, що охоплює 1992–1996 рр., ознаменувався створенням національної грошової системи на основі введення в обіг українського карбованця та підготовки до введення національної валюти. Це був одночасно і етап відродження функцій національних грошей в Україні. Розроблені Національним банком у 1992 р. “Основні напрямки грошово-кредитної політики на період до запровадження повноцінної національної валюти” із самого початку спрямували роботу НБУ на стабілізацію діючої грошової одиниці та подолання інфляції. У цей період Національному банку та новоствореній банківській системі доводилося функціонувати у надзвичайно складному середовищі, яке характеризувалося макроекономічною нестабільністю, відсутністю джерел фінансування бюджету, втручанням органів законодавчої та виконавчої влади у процеси кредитування тих чи інших галузей господарства та окремих суб'єктів господарювання, в основному за рахунок кредитної емісії НБУ без будь-якого узгодження з макроекономічними показниками.
Другий етап розпочався, коли завдяки здійсненню Національним банком і урядом упродовж 1995 і в першій половині 1996 р. політики, спрямованої на стабілізацію економічних процесів, з’явилися передумови для проведення у вересні 1996 р. грошової реформи, введення в обіг постійної національної валюти – гривні. Це мало важливе значення для подальшої макроекономічної стабілізації, а також для підвищення довіри до національних грошей. Здійснення реформи було спрямовано на досягнення цілей грошово-кредитної політики щодо продовження курсу на забезпечення фінансової стабільності, прискорення розрахунків, залучення до банківської системи надлишкової готівки, яка перебувала в обігу, забезпечення стійкого курсу гривні щодо іноземних валют. Водночас зі створенням невід’ємного атрибуту державності – національних грошей – почався новий етап становлення грошово-кредитного ринку України та його регулювання за допомогою монетарних інструментів, які на той час мав у своєму розпорядженні Національний банк. Цей етап охоплює період від початку грошової реформи до кінця 1998 р.
Третій етап пов’язується з післякризовим періодом, тобто з 1999 р., коли починається новітня історія розвитку грошово-кредитного ринку України. Незважаючи на вплив багатьох дестабілізуючих зовнішніх та внутрішніх факторів, в 1999 р. розпочалися стабілізаційні процеси у реальному секторі економіки. Вихід України з кризи дав змогу Національному банку вжити комплекс заходів щодо подальшої лібералізації валютного ринку. Для проведення операцій на міжбанківському валютному ринку запроваджується режим торговельної сесії, визначається офіційний обмінний курс гривні як середньозважений за операціями з купівлі-продажу на міжбанківському валютному ринку. З 2000 р. вперше за часи реформування економіки проявлялись стійкі ознаки економічного зростання. Позитивна динаміка ВВП, яка спостерігалася в Україні з останнього кварталу 1999 р., посилилася і в 2000 р. Реальний ВВП порівняно з попереднім роком збільшився на 5,8%. Послідовна політика щодо подальшої лібералізації валютного ринку, що виявилася у введенні режиму плаваючого курсу гривні до іноземних валют, сприяла збільшенню припливу на валютний ринок України іноземної валюти, поповненню золотовалютних резервів. Така політика Національного банку забезпечила збалансування попиту і пропозиції валюти, стабілізацію курсу гривні, розвиток валютного ринку та зовнішньоекономічної діяльності. Важливим здобутком монетарної політики у 2001 р. став безпрецедентно низький рівень інфляції (6,1% за рік) на фоні значного економічного зростання (реальний ВВП зріс на 9,1%)
Нині Національний банк продовжує проводити монетарну політику, спрямовану, з одного боку, на контроль за темпами інфляції, річне значення якої не повинно перевищувати встановлений програмний показник, а з другого – на створення монетарних передумов для підтримання процесів економічного зростання, що потребуватиме задоволення зростаючого попиту на гроші з боку суб’єктів господарювання.
У розділі розглянуто практику застосування монетарної політики в умовах стабільного економічного розвитку на прикладі монетарної політики європейських країн – членів Економічного валютного союзу (ЕВС). Зазначається, що характерною рисою реалізації монетарної політики в європейських країнах в останні два десятиліття є перехід до більш активного управління ліквідністю, що супроводжувався зміною ролі і масштабів використання основних інструментів грошової політики. Зниження резервних вимог і обсягу кредитних операцій у більшості країн компенсувалося посиленням ролі операцій на відкритому ринку, які відрізняються більшою гнучкістю, широким вибором інструментів і прозорістю сигналів, що посилаються ринку, щодо напряму монетарної політики.
Аналіз структури грошової маси в Україні дав підстави зробити висновок про те, що частка найбільш ліквідних елементів (кошти поза банками та кошти на поточних рахунках, тобто агрегату М1) протягом усього досліджуваного періоду залишалася приблизно на одному рівні, інакше кажучи, в цілому була стабільною. Водночас зазначається, що за досліджуваний період сталися суттєві зміни в структурі самого агрегату М1, які полягають у збільшенні питомої ваги коштів поза банками і, відповідно, в зменшенні питомої ваги коштів на поточних рахунках.
У табл. 1 наведені дані, які характеризують ланцюгові темпи зростання грошових агрегатів (у номінальному вираженні) та ланцюгові темпи збільшення інфляції. Слід зауважити, що дослідження проводились з 1996 р., оскільки в цьому році була введена гривня.
Аналіз залежності монетарних показників від інфляції вказав на відсутність взаємозв’язку між динамікою грошових агрегатів та рівнем інфляції в Україні. У процесі аналізу взаємозв’язку між рівнем інфляції та рівнем монетизації економіки було виявлено існування зворотного взаємозв’язку між рівнем монетизації ВВП та рівнем інфляції, хоча щільність цього взаємозв’язку невисока.
Таблиця 1
Ланцюгові темпи зростання грошових агрегатів та інфляції, %
Роки | Грошова маса М0 | Грошова маса М1 | Грошова маса М3 | Інфляція
1996 | 154 | 135 | 132 | 139,7
1997 | 152 | 143 | 138 | 110,1
1998 | 117 | 114 | 124 | 120
1999 | 134 | 136 | 141 | 119,2
2000 | 134 | 147 | 145 | 125,8
2001 | 152 | 144 | 143 | 106,1
2002 | 136 | 135 | 143 | 99,4
2003 | 125 | 132 | 147 | 108,2
2004 | 128 | 126 | 133 | 112,3
Ґрунтуючись на результатах аналізу зв’язку між показниками ВВП та М3, зазначається, що характер такого зв’язку є різним в різні проміжки часу. У досліджуваний період часу тут виявлено прямий незначний взаємозв’язок показників, що свідчить про позитивний незначний вплив зростання грошового агрегату М3 в номінальному вираженні на реальний ВВП України. Водночас взаємозв’язок між цими показниками в 2001-2004 рр. є прямим та суттєвим, тобто збільшення грошової маси сприяє збільшенню реального ВВП.
У довгостроковій перспективі стає важливим не просто прогнозування тенденцій розвитку монетарних показників, а цілеспрямоване управління ними, зміна існуючих тенденцій з метою отримання цільових значень макроекономічних індикаторів. Викладене вище дало підстави запропонувати схему монетарного управління, складовими якої є:
- визначення значущих монетарних показників;
- відбір інструментів управління, за допомогою яких справляється вплив на монетарні показники (резервна норма, облікова ставка та ін.);
- статистичні дослідження взаємозв’язку між монетарними показниками та макроекономічними індикаторами;
- дослідження взаємозв’язку між монетарними показниками та інструментами управління (тобто того, як зміна інструментів управління впливає на зміну монетарних показників);
- побудова економетричної моделі взаємозв’язку інструментів управління, монетарних показників та макроекономічних індикаторів;
- формування цілей політики монетарного управління;
- прогноз монетарних показників та макроекономічних параметрів на основі економетричної моделі.
У розділі 3 - “Сучасні пріоритети і напрями вдосконалення монетарного прогнозування в Україні” - досліджується стратегія монетарного прогнозування, вивчаються особливості формування прогнозних монетарних моделей, а також здійснюється прогнозування монетарних показників на основі побудованих моделей.
У сучасних умовах процес прогнозування щодо монетарної сфери неправильно розглядати лише як технічний аспект опрацювання кількісних і якісних характеристик результату здійснення монетарної політики в майбутньому. Прогнозування монетарних показників є повноцінним, самодостатнім і невід’ємним структуроутворюючим елементом самої монетарної політики.
Дослідження засвідчили, що в останні десятиліття методологія монетарного прогнозування змінилася як наслідок певних напрацювань у сфері економічної теорії та зміни пріоритетів у монетарній політиці. Зміна підходів до реалізації монетарного прогнозування у багатьох країнах значною мірою зумовлена і зміною характеру їх монетарних режимів.
Визначаючи прогнозні показники, слід виходити з функцій, які має реалізовувати прогноз, його цільового призначення у системі фінансового управління. Серед функцій прогнозування показників в системі державного регулювання виділено:
- відображення основних напрямів монетарної політики, що здійснюється органами законодавчої й виконавчої влади в державі;
- встановлення кількісних і якісних параметрів суспільного виробництва на прогнозований період;
- вибір раціональних шляхів фінансового забезпечення передбачуваного рівня економічного й соціального розвитку на основі ефективного використання наявних у суспільстві ресурсів;
- встановлення раціональних форм мобілізації фінансових ресурсів і визначення їх оптимальної структури.
На підставі порівняльного аналізу історично сформованих підходів та детального вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду побудови та використання математичних моделей в економіці, а саме макроекономічних математичних моделей, зроблено певні висновки, які можна розглядати і як вимоги до побудови моделей та методів, що використовуються для прогнозування у монетарній сфері.
При прогнозуванні монетарних показників у цілому передбачається, що такі ключові показники, як рівень інфляції, валютний коридор гривні та розмір дефіциту бюджету регулюються та встановлюються державою. На цих показниках ґрунтуються подальші розрахунки. Запропоновані методи відображають тенденції та підходи, що домінують на сучасному етапі трансформації національної економіки. Головним недоліком цієї методики, на думку автора, є передбачення явищ на основі вже прогнозованих показників (рівень інфляції, розмір дефіциту бюджету тощо), що приводить до спотворення результуючих значень. Тому в розділі пропонується для прогнозу монетарних показників застосування імітаційного моделювання, що завдяки розвитку інформаційних технологій стало міжнародно визнаним інструментом дослідження складних систем.
За результатами аналізу існуючої методології прогнозування на основі моделювання монетарних показників робиться висновок, що оптимальним напрямом прогнозування є побудова лінії тренду, що дає можливість дослідити отримані результати на точність та здійснити прогнозування. За даними дослідження в розділі встановлено, що оптимальний період трендового аналізу грошової маси перебуває в межах 1999 – 2005 рр. Оптимальна модель вибиралась за рівнем відношення дисперсії відхилень емпіричних та теоретичних значень. За даними табл. 2 на підставі вибору мінімального відношення робиться висновок, що оптимальною моделлю динаміки грошової маси є трендова модель кубічного порядку з адитивною компонентою. Графік цієї моделі наведений на рис. 1.
Таблиця 2
Імовірні моделі прогнозування М3
№ з/п | Модель | Відношення дисперсій
1 | Трендова модель кубічного порядку | 0,0029
2 | Трендова модель кубічного порядку з адитивною компонентою | 0,0022
3 | Трендова модель кубічного порядку з мультиплікативною компонентою | 0,0062
4 | Експоненційне згладжування | 0,0052
5 | ARIMA | 0,0024
За кожною моделлю здійснено прогноз грошової маси. Порівняння результатів прогнозу з фактичними значеннями дало змогу підтвердити високу достовірність вибраної моделі (табл. 3).
Використовуючи аналогічну методику, спрогнозовано значення показника монетарної бази (табл. 4). Найкращий прогноз у цьому разі забезпечує трендова модель кубічного порядку.
Таблиця 3
Вибір оптимального прогнозу М3 на кінець 2005 р., млрд грн
№ з/п | Модель | Прогноз | Відхилення від фактичного значення
1 | Трендова модель кубічного порядку | 184,832 | 9,239
2 | Трендова модель кубічного порядку з адитивною компонентою | 185,324 | 8,747
3 | Трендова модель кубічного порядку з мультиплікативною компонентою | 182,141 | 11,930
4 | Експоненційне згладжування | 183,968 | 10,103
5 | ARIMA | 180,061 | 14,010
6 | Дані Міністерства економіки | 176,1-182,4 | 11,671-17,971
Таблиця 4
Вибір оптимального прогнозу показника монетарної бази на кінець 2005 р., млрд грн
№ з/п | Модель | Прогноз | Відхилення від фактичного значення
1 | Трендова модель кубічного порядку | 78,39 | 4,3
2 | Трендова модель кубічного порядку з адитивною компонентою | 76,96 | 5,7
3 | Трендова модель кубічного порядку з мультиплікативною компонентою | 78,1 | 4,6
4 | Експоненційне згладжування | 74,07 | 8,6
5 | ARIMA | 75,6 | 7,1
6 | Дані Міністерства економіки | 74,2-76,9 | 8,5-5,8
Спираючись на запропоновану автором методологію, в роботі здійснено прогноз монетарних показників на 2006 р. (табл. 5).
Таблиця 5
Прогноз монетарних показників
Показник | 2004 р. (звіт) | 2005 р. | 2006 р. (прогноз)
Міністерство економіки | Отримані результати | Факт | Міністерство економіки | Отримані результати
Монетарна база,
млрд грн | 53,8 | 74,2-76,9 | 78,39 | 82,7 | 90,5-97,6 | 112,6-117,5
Темпи приросту, % | 34,1 | 38-43 | 45,71 | 53,7 | 22-27 | 43,6-49,9
Грошова маса,
млрд грн | 125,8 | 176,1-182,4 | 185,34 | 194,0 | 223,7-240,8 | 241,8-267,5
Темпи приросту, % | 32,4 | 40-45 | 47,33 | 54,2 | 27-32 | 30,4-44,3
Швидкість грошового обігу, разів | 3,12 | 2,77 | 2,10 | 2,01 | 2,49 | 2,26
Рівень монетизації, % | 32,02 | 36,05 | 47,62 | 49,7 | 40,15 | 44,21
Отримані результати прогнозування є точнішими, ніж представлено у прогнозах Міністерства економіки, – похибка порівняно з фактичними значеннями монетарних показників за 2005 р. менша.
Основною метою побудови математичних моделей для прогнозування монетарних показників є отримання якісних прогнозів, що задовольняють вимоги замовника. Побудова моделі має розглядатися як ітераційний процес її поступового “покращання” (ускладнення за рахунок включення додаткових факторів) за критерієм якості (точності) прогнозів, які отримуються від “простої” до “складної” моделі. Для цього в дисертації пропонується вирішити одне з головних завдань імітаційного моделювання: розробити серію варіантних розрахунків. Це необхідно експертам для того, щоб дістати уявлення про характер досліджуваного явища, ступінь його “керованості”, характер граничних можливостей (множин досяжності) та ін.
ВИСНОВКИ
Дисертація містить теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в розробці теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо прогнозування монетарних показників. Результати проведеного дослідження дають можливість зробити такі висновки і внести пропозиції.
1. Визначено, що монетарне прогнозування є науково обґрунтованим передбаченням напрямів розвитку грошово-кредитної сфери, можливого її стану в майбутньому, а також альтернативних шляхів і строків досягнення необхідних параметрів. Відповідно до цього прогноз монетарних показників є засобом обґрунтування вибору тієї чи іншої стратегії та прийняття конкретних рішень органами законодавчої та виконавчої влади щодо регулювання фінансової сфери, економічних процесів.
2. Досліджено, що в сучасних умовах прогнозування щодо монетарної сфери неправильно розглядати лише як технічний аспект опрацювання кількісних і якісних характеристик результату здійснення монетарної політики у майбутньому. Прогнозування монетарних показників є повноцінним, самодостатнім і невід’ємним структуроутворюючим елементом самої монетарної політики.
3. Обґрунтовано ефективний засіб вивчення закономірностей розвитку грошово-кредитного сектора шляхом побудови економіко-математичної моделі як системи формалізованих співвідношень, що описують основні взаємозв’язки елементів, які утворюють економічну систему. Для кращого врахування зовнішніх щодо конкретної національної економіки факторів у процесі монетарного прогнозування доцільним є використання методик, що дають можливість дослідити монетарні аспекти взаємодії економік України та інших країн.
4. Зазначено, що обмеження лише прогнозуванням монетарних показників шляхом простої екстраполяції тенденцій небажане: найважливішим є управління ними. Прогноз монетарних показників доцільний у короткостроковій перспективі, коли необхідно отримати майбутні значення макроекономічних індикаторів і коли проблематично безпосередньо вплинути на них шляхом зміни керуючих параметрів. У довгостроковій перспективі важливе не просто прогнозування тенденцій розвитку монетарних показників, а цілеспрямоване управління ними, зміна існуючих тенденцій з метою отримання цільових значень макроекономічних індикаторів.
5. Запропоновано схему монетарного прогнозування, складовими якої є: відбір значущих монетарних показників, а також інструментів управління, за допомогою яких здійснюється вплив на монетарні показники, статистичні дослідження взаємозв’язку між монетарними показниками та макроекономічними індикаторами, дослідження взаємозв’язку між монетарними показниками та інструментами управління, побудова економетричної моделі взаємозв’язку інструментів управління, монетарних показників та макроекономічних індикаторів, формування цілей політики монетарного управління, прогноз монетарних показників та макроекономічних параметрів на основі економетричної моделі.
6. Доведено, що в Україні необхідна оптимізація методології монетарного прогнозування як наслідок певних напрацювань у сфері економічної теорії та зміни пріоритетів у монетарній політиці. Зміна підходів до реалізації монетарного прогнозування у багатьох країнах значною мірою зумовлена зміною характеру їх монетарних режимів. Раніше була поширена практика фіксації у більшості країн курсу національної грошової одиниці до ряду основних світових валют. Проте з початку 90-х рр. кількість країн, що використовують режим плаваючого курсу, значно зросла, на цей же період припадає велика кількість валютних криз у різних країнах.
7. Запропоновано для сфери прогнозування монетарних показників упровадження імітаційного моделювання. Для цього виходячи з пріоритетів реалізації вітчизняної грошово-кредитної сфери доцільно акцентувати увагу на побудові лінійних багатофакторних моделей, зокрема для показників інфляції та цін. Для прогнозування монетарних показників було запропоновано та обґрунтовано достовірні моделі.
8. Розроблено та обґрунтовано доцільність використання моделей прогнозування основних монетарних показників. Так, прогнозування рівня грошової маси слід здійснювати на основі використання трендової моделі кубічного порядку з адитивною компонентою.
9. Здійснено прогноз монетарних показників на 2006 р. Так, монетарна база в Україні становитиме 112,6 – 117,5 млрд грн, грошова маса – 241,8 – 267,5 млрд грн, швидкість грошового обігу становитиме 2,26 разів, а рівень монетизації – 44,21%.
ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
У наукових фахових виданнях:
1. Грабовський О.М. Методологічні аспекти прогнозування монетарних показників у системі фінансового планування // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр.: В 4 т. –Д.: ДНУ, 2004. – Вип. 195. – Т. ІІІ – 282 с. – С.728-739 (0,6 д.а.).
2. Грабовський О.М. Трансформація парадигми монетарного прогнозування у контексті євроінтеграційних намірів України // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. пр. – К., 2005. – Вип. 5(48)– 127 с. – С.3-6 (0,42 д.а.).
3. Грабовський О.М. Еволюція прогнозних монетарних стратегій у країнах Центральної і Східної Європи // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. пр. – К., 2005. – Вип. 6(49) – 127 с. – С.111-113 (0,38 д.а.).
В інших виданнях:
1. Грабовський О.М. Моніторинг монетарних показників України та їхній взаємозв’язок з макроекономічними індикаторами // Актуальні проблеми економіки: Наук. екон. журн. – 2003. – Вип. 7(25) – 152 с. – С.21-35 (0,67 д.а.).
2. Грабовський О.М. Методичні основи прогнозування монетарних показників // Теорія і практика перебудови економіки: Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф.: Черкаси, 25-27 листоп. 2002 р. / Відповід. Ред. В.І.Хомяков. – Черкаси: ЧДТУ, 2002. – 302 с. – С.265-267 (0,08 д.а.).
3. Грабовський О.М. Методи грошово-кредитної політики в Україні та європейських країнах // Вчені записки: Наук. видан. – Х.: ХІУ, 2003. – Вип. №10. – 284 с. – С.87-90 (0,13 д.а.).
4. Грабовський О.М. Прогнозування монетарних показників, як інструмент прийняття управлінських рішень // Дні науки – 2005. Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – Д.: Наука і освіта, 2005. – Т.12. Державне регулювання економікою - 99 с. – С. 41-42 (0,08 д.а.).
5. Грабовський О.М. Прогнозування монетарних показників у системі грошово-кредитної політики // Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. Тези доп. (4-5 черв. 2004 р.) / Відп. ред. Р.А.Слав’юк. – Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2004. – 247 с. – С.68-70 (0,08 д.а.).
АНОТАЦІЯ
Грабовський О.М. Прогнозування монетарних показників в системі державного регулювання економікою. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.02.03 – Організація управління, планування і регулювання економікою. – Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана. – Київ, 2006.
Дисертація присвячена розробці теоретико-методологічних засад прогнозування монетарних показників. Уточнюється соціально-економічна природа монетарного прогнозування, яке може стати дієвим інструментом у системі державного регулювання економіки. Аналізується світовий і вітчизняний досвід монетарного регулювання економіки, досліджуються тенденції зміни монетарних показників в Україні. Окреслюються сучасні пріоритети монетарного прогнозування в Україні, керуючись якими удосконалено методичні підходи до монетарного прогнозування.
Визначаються вихідні передумови для монетарного прогнозування в перехідній економіці, що створюються діючою системою державного регулювання. Для сфери прогнозування монетарних показників вноситься пропозиція щодо впровадження так званого імітаційного
