ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГРИГОР’ЄВ Сергій Миколайович

УДК: 332.1 (477.64)

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОСОБИСТИХ СЕЛЯНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ В РЕГІОНІ

08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Дніпропетровськ - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Таврійській державній агротехнічній академії

(м. Мелітополь)

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

Плаксієнко Валерій Якович

Дніпропетровський державний аграрний університет,

завідувач кафедри бухгалтерського обліку і аудиту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Михайлова Любов Іванівна

Сумський національний аграрний університет

проректор з наукової роботи, завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

кандидат економічних наук

Додонова Марія Володимирівна

Південний філіал "Кримський агротехнологічний університет" Національного аграрного університету Кабинету міністрів України

доцент кафедри обліку і аудиту (м. Сімферополь)

Провідна установа: Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки" УААН,

відділ підприємництва (м. Київ).

Захист відбудеться "10" січня 2007 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01. у Дніпропетровському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ-27, вул. Ворошилова, 25, ауд. 342.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету Міністерства аграрної політики України за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ-27, вул. Ворошилова, 25.

Автореферат розісланий "4" грудня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Миронова Р.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В сучасних умовах значну роль у вирішенні питань забезпечення населення якісною сільськогосподарською продукцією та продовольчої безпеки країни відіграють особисті селянські господарства (ОСГ). Рівень розвитку економіки будь-якої країни значною мірою залежать від ефективності використання наявного ресурсного потенціалу.

Економічна ефективність функціонування аграрного сектору регіону визначається мірою окупності витрачених в процесі виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції ресурсів та досягнутим при цьому рівнем добробуту сільського населення. Прибутковість особистих селянських господарств в цих умовах залежить від того наскільки ефективно власник господарства зміг використати ресурсний потенціал власного господарства. В ситуації, коли суспільне виробництво у все меншому ступені здатне задовольнити життєві потреби населення, одним з основних напрямів адаптації останнього до ситуації, що склалася, стає активізація та інтенсифікація використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств. Це, в свою чергу, вимагає відповідних методів регулювання використання ресурсів.

В сучасних умовах у використанні ресурсного потенціалу особистих селянських господарств можна прослідкувати зростання рівня витрат трудових ресурсів, застарілість матеріально-технічної бази тощо. Все це свідчить про не досить ефективне використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств. Отже, актуальність та доцільність проведеного дослідження зумовлені необхідністю наукового обґрунтування шляхів підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств на основі удосконалення їх взаємовідносин з сферою реалізації сільськогосподарської продукції та інформаційного забезпечення.

Дослідження проблем відтворення та ефективного використання ресурсного потенціалу в аграрній сфері постійно перебуває у центрі уваги вчених-аграріїв. Значний внесок в розробку цих проблем зробили Л.М. Анічін, Г.О. Андрусенко, О.А. Бугуцький, П.П. Борщевський, П.І. Гайдуцький, М.В. Гладій, В.К. Горкавий, М.В. Додонова, Т.І. Купалова, В.І. Лишиленко, І.І. Лукінов, М.Й. Малік, В.П. Мартьянов, В.Я. Месель-Веселяк, Л.І. Михайлова, В.Я. Плаксієнко, О.М. Онищенко, М.К. Орлатий, Й.С. Пасхавер, Б.Й. Пасхавер, П.Т. Саблук, В.А. Слаута, М.Ф. Соловйов, В.М. Трегобчук, В.Й. Шиян, О.М. Шпичак, А.Е. Юзефович, В.О. Юрчишин, К.І. Якуба та ін. Серед іноземних вчених, які досліджували виробничі ресурси як фактори виробництва, слід відмітити П. Дугласа, Ч. Кобба, А. Маршалла, П. Самуельсона, Р. Солоу, С. Фішера.

Разом з тим, у сучасній науковій літературі недостатньо розкриті деякі аспекти ефективного використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств. На наш погляд недооцінка значення виробничого потенціалу особистих селянських господарств та повільне зростання ефективності його використання пов’язані з недосконалістю інформаційної системи та нерозвиненістю інфраструктури агарного ринку. Сучасні умови вимагають формування раціональної структури ресурсного потенціалу та створення умов забезпечення максимально ефективного використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств, тому як у науковому, так і в практичному плані відчувається необхідність розробки комплексного економічного, соціального та екологічного підходу до проблеми підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу, а також аналітичного вивчення та обґрунтування інформаційного забезпечення цього процесу. Важливість розв’язання цієї проблеми дає підстави стверджувати про необхідність проведення окремого дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення і висновки були одержані в межах розробки наукової тематики Таврійської державної агротехнічної академії “Трансформування організаційно-економічних відносин до соціально-орієнтованих ринкових умов в АПК” (номер державної реєстрації 0102U000690).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне та практичне обґрунтування шляхів зростання ефективності використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств Запорізької області, які здатні забезпечити їх подальший розвиток і ефективне використання земельних, трудових та матеріальних ресурсів.

Реалізація поставленої мети обумовлює необхідність вирішення наступних завдань:

- уточнити методичні підходи до класифікації особистих селянських господарств та оцінки ефективності використання їх ресурсного потенціалу;

- визначити роль та місце ресурсного потенціалу особистих селянських господарств в розвитку аграрного сектору економіки Запорізької області;

- вивчити основні тенденції ефективного використання ресурсного потенціалу при виробництві сільськогосподарської продукції особистими селянськими господарствами;

- удосконалити механізм економічних взаємовідносин особистих селянських господарств зі сферою реалізації продукції та встановити резерви зростання ефективності використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств за рахунок зростання рівня їх прибутковості;

- обґрунтувати створення інформаційної моделі моніторингу ефективності використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств;

- розробити систему інформаційного забезпечення ефективного використання ресурсного потенціалу ОСГ через сільськогосподарські дорадчі служби на основі аналізу стану забезпечення діяльності особистих селянських господарств інформаційними ресурсами;

- обґрунтувати заходи з підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу ОСГ за рахунок групової діяльності.

Об’єктом дослідження є процес використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств Запорізької області.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та прикладних аспектів ефективності використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання; системний підхід до вивчення соціально-економічних явищ та процесів, що вивчалися в ході дослідження; загальнонаукові методи пізнання та аналізу; фундаментальні положення економічної теорії, а також наукові праці повідних вітчизняних та зарубіжних науковців, що займалися питаннями функціонування особистих селянських господарств.

Узагальнення теоретичних засад функціонування та розвитку особистих селянських господарств і формулювання висновків зроблено з використанням прийомів абстрактно-логічного методу, а саме: індукції та дедукції, аналогії і співставлення.

У процесі дослідження також використовувалися наступні методи: монографічний (для розробки дорадчої моделі інформаційного забезпечення ефективного використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств); графічний (для наглядного представлення результатів дослідження ефективності використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств); прийоми статистико-економічного методу: групування, порівняння, аналіз, синтез (для здійснення аналізу ефективності використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств); соціологічного опитування (за допомогою якого були розроблені анкети та проведено анкетування власників особистих селянських господарств); спостереження (для оцінки стану та перспектив зростання ефективності використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств); контент-аналіз місцевих засобів масової інформації, інтерв'ю, що поєднує в собі риси фокусованого соціологічного інтерв'ю, методи прогнозування (метод експертних оцінок, використовувалися для обґрунтування тенденцій використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств та перспектив створення кооперативних оптових ринків аукціонного типу у майбутньому).

Інформаційною базою дослідження були офіційні статистичні матеріали, нормативно-довідкова література, матеріали управлінь економіки, сільського господарства та продовольства Запорізької області, матеріали окремих підприємств, публікації наукових установ, праці вітчизняних і зарубіжних вчених економістів-аграрників та фахівців з проблеми дослідження, інформація із мережі Internet, власні емпіричні та соціологічні дослідження автора.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у наступному:

вперше:

- запропоновано інформаційну модель здійснення моніторингу використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств, яка передбачає організацію системи моніторингу на базі сільськогосподарських дорадчих служб та забезпечує інституціональні перетворення особистих селянських господарств на регіональному рівні;

- обґрунтовано необхідність створення кооперативних оптових ринків аукціонного типу для реалізації плодоовочевої продукції, засновниками яких виступають власники особистих селянських господарств з метою підвищення ефективності використання їх ресурсного потенціалу в процесі виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції;

набули подальшого розвитку:

- система інформаційного забезпечення процесу підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств на базі розширення функцій сільськогосподарських дорадчих служб;

- методика проведення соціологічного опитування власників особистих селянських господарств через розгляд особистих селянських господарств з різних наукових точок зору та поєднання виробничого і соціального аспектів дослідження з метою вивчення їх забезпеченості виробничими ресурсами та рівня ефективності їх використання, оцінки стану розвитку господарства, його соціальної захищеності та виявлення потреб;

- пропозиції щодо підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств через активізацію їх групової діяльності.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення та пропозиції дисертаційної роботи використовуються для забезпечення ефективного функціонування особистих селянських господарств Запорізької області на основі ефективного використання їх ресурсного потенціалу.

Основні концептуальні положення щодо розробки проекту моніторингу та організації оптової торгівлі плодоовочевою продукцією використовуються Запорізьким обласним управлінням сільського господарства та продовольства (довідка № 199/7 від 25.01.2006).

За участю дисертанта проводилось соціологічне обстеження сільськогосподарських підприємств Запорізької області. Особисто автором проведено тестове дослідження особистих селянських господарств з метою оцінки рівня забезпеченості виробничими ресурсами та ефективності їх використання, соціальної захищеності, виявлення потреб, вивчення ринків збуту (довідка № 01-71 від 10.02.2006).

Рекомендації автора стосовно підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств через об'єднання ОСГ у споживчо-збутові кооперативи та впровадження групової діяльності, посилення інформаційно-консультаційного забезпечення процесу ефективного використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств та здійснення моніторингу за їх наявністю та ефективним використанням використовуються Запорізькою сільськогосподарською дорадчою службою (довідка № 1-215 від 23.02.2006).

Пропозиції щодо підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств шляхом їх адаптації до процесів формування аграрного ринку шляхом створення кооперативних оптових ринків аукціонного типу прийняті для впровадження та використовуються Мелітопольською районною Радою (довідка № 311/5 від 10.03.2006).

Теоретичні узагальнення та практичні аспекти дисертаційного дослідження щодо ефективності використання ресурсного потенціалу ОСГ використовуються у навчальному процесі Таврійської державної агротехнічної академії при викладанні наступних дисциплін: "Аграрний менеджмент", "Аграрний маркетинг", "Основи дорадчої діяльності", "Домашня економіка", "Методи та моделі прийняття управлінських рішень в обліку та аналізі" для підготовки студентів з економічних спеціальностей, а також студентів факультетів механізації та електрифікації сільського господарства і слухачів курсів підвищення кваліфікації. (довідка № 01-848 від 26.05.2006).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею автора та має наукове і практичне значення. Всі її основні положення, висновки та пропозиції виконані і опубліковані самостійно і відображають особистий внесок автора. З наукових праць, що опубліковані у співавторстві, в дисертації використані ті положення, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дослідження. Апробація результатів роботи проведена на 15 наукових конференціях та науково-практичних семінарах, в тому числі: “Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання” м. Харків (2001), “Проблемы и перспективы транзитивной экономики” м. Сімферополь (2002), “Farm Management and Business Challenges for the Future”, Erie, PA, USA (2003), “International Scientific Symposium Transformation of Agricultural Extension Services in the Countries Being in Transition” м.Kostunici – Cacak (Serbia and Montenegro, 2004), “Рыночная трансформация экономики постсоциалистических стран” м. Харків (2005), “Проблеми пореформеного розвитку агропромислового виробництва та основні напрямки їх розв’язання” м. Тернопіль (2005).

Також автор прийняв участь у навчальних програмах “Home Economics in the Agricultural Universities of Ukraine” (Швеція, Росія), “Faculty Exchange Program” (США), “Training for Trainers of Economics” (Росія, Вірменія, Україна за підтримки NCEE (New York)).

Публікації. За результатами проведених досліджень автором опубліковано 16 статей, з них – 6 у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить - 3,2 др. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Повний обсяг роботи - 216 сторінок, з яких: 47 таблиць займають 25 сторінок, 12 рисунків – 9 сторінок, список використаних джерел (151 найменування) – 12 сторінок, додатки – 21 сторінку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, ступінь розробки наукової проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, відображено наукову новизну, практичне значення, апробацію та публікації отриманих наукових результатів.

У першому розділі "Теоретичні основи ефективного використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств" розглядаються основні теоретичні положення щодо економічної сутності ресурсного потенціалу особистих селянських господарств, їх місця в сільському господарстві України, ефективності використання ресурсного потенціалу, а також теоретично узагальнено методику соціологічного дослідження наявності і ефективності використання ресурсного потенціалу ОСГ та виявлення потреб особистих селянських господарств.

Низькоефективна робота колективних сільськогосподарських підприємств зумовила необхідність реформування агропромислового виробництва України з метою формування реального власника. В удосконаленні виробництва велике значення мають такі, засновані на приватній власності форми господарювання, як особисті селянські та фермерські господарства, що ґрунтуються на індивідуальній і сімейній праці.

Встановлено, що особисте селянське господарство – це особливий вид діяльності в сфері сільськогосподарського виробництва.

Найважливішими для власників особистих селянських господарств є проблеми забезпечення їх господарств матеріально-технічними ресурсами, а також інформацією, яка виступає в якості важливого ресурсу, що потрібен для забезпечення ефективного використання виробничих ресурсів.

Якщо питання землекористування власників особистих селянських господарств чітко визначені Законом України "Про особисте селянське господарство" і передбачають не больше 2 га на одного члена родини, то забезпечення ОСГ виробничими ресурсами, від яких залежить ефективність виробництва і благополуччя всієї родини залишається проблемним. Такий стан обумовлюється недосконалістю системи кредитування, постачання нових технологій та техніки, що адаптовані до використання в ОСГ, а також обмеженими можливостями держави у наданні допомоги особистим селянським господарствам.

У своїй діяльності власники особистих селянських господарств постійно стикаються з проблемами диверсифікації виробництва, визначення яку продукцію і в якій кількості виробляти, де придбати якісне насіння, засоби захисту сільськогосподарських рослин та тварин, корми тощо. Конкурентоспроможність особистих селянських господарств, крім зазначеного, визначається якістю продукції.

Всю сукупність особистих селянських господарств на відміну від інших форм господарювання не можна звести до єдиної форми виробництва, виду діяльності та єдиного правового режиму. Їх необхідно поділити на три групи: товарні (підприємницькі) господарства, споживчі, змішані (товарно-споживчі).

З метою удосконалення обліку діяльності ОСГ доцільно буде поділити їх на дві групи: товарні (підприємницькі) – ОСГ в яких на продаж йде більше ніж 50 % виробленої продукції, і споживчі. Саме товарні ОСГ мають перспективи розвитку як форма підприємницької діяльності. Тому що з розвитком сільського господарства в Україні, за оцінками багатьох експертів, ми будемо повертатися до великих сільськогосподарських підприємств різних форм господарювання (приватні, кооперативи, товариства, великі фермерські господарства), і саме власники підприємницьких ОСГ які зараз інвестують кошти в розвиток власного виробництва з метою його інтенсифікації та підвищення прибутковості адаптуючись до ринкових умов створять потужну виробничу базу, а інша половина повернеться до суспільного виробництва. Тому в сучасних умовах, діяльність ОСГ повинна розглядатися як з точки зору їх існування в умовах ринкової економіки, так і з точки зору забезпечення їх функціонування в умовах "економіки виживання" з метою забезпечення виживання сільського населення в період економічної кризи в сфері сільського господарства.

У другому розділі "Стан та тенденції використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств" розглядається роль та значення особистих селянських господарств в агропромисловому комплексі України та ефективність використання їх ресурсного потенціалу. Досліджуються існуючі форми договірних відносин між особистими селянськими господарствами та оптовими покупцями і переробними підприємствами. Приділено увагу організації інформаційного забезпечення діяльності особистих селянських господарств сільськогосподарськими дорадчими службами та процесу моніторингу за діяльністю особистих селянських господарств.

Результати розрахунку ефективності використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств та сільськогосподарських підприємств, що наводяться в табл. 1, свідчать:

- в особистих селянських господарствах Запорізької області зосереджено майже 1/3, а в сільськогосподарських підприємствах - 2/3 сукупного ресурсного потенціалу аграрного сектору регіону;

- питомий ресурсний потенціал (у розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь) в особистих селянських господарствах є вищим, ніж у сільськогосподарських підприємствах у 1,4 рази (17,73 грн. проти 12,62 грн. у 2004 році) незважаючи на низьку забезпеченість їх основними матеріально-технічними засобами виробництва. Високий рівень ресурсного потенціалу в особистих селянських господарствах зумовлений насамперед великою кількістю зайнятих в них працівників, що пояснюється відсутністю робочих місць в сільськогосподарських підприємствах;

- структури ресурсних потенціалів особистих селянських господарств і сільськогосподарських підприємств регіону різняться істотно. В ОСГ основними складовими ресурсного потенціалу є земля і трудові ресурси, сукупна частка яких становить 97%, а матеріально-технічні ресурси становлять тільки 3% ресурсного потенціалу цих господарств. Основними складовими ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств є земля і матеріально технічні ресурси (92%), а трудові ресурси становлять лише 8%, що свідчить про більш високий рівень механізації та автоматизації виробництва сільськогосподарської продукції;

- безперечним залишається той факт, що господарства населення продуктивніше використовують не тільки землю, але й ресурсний потенціал у цілому. На його одиницю вони одержали валової сільськогосподарської продукції майже в 3 рази більше, ніж сільськогосподарські підприємства. Але при цьому слід відмітити, що протягом 2003-2004 спостерігається підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу як в ОСГ, так і в сільськогосподарських підприємствах.

З цього можна зробити попередній висновок про те, що на даному етапі ефективність виробництва сільськогосподарської продукції в господарствах населення є вищою, ніж в сільськогосподарських підприємствах.

Як ми вже казали, ефективність використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств, перспективи їх розвитку залежать не лише від розвитку виробничої та ринкової інфраструктури, але й від рівня розвитку соціальної сфери села.

З метою обґрунтування доцільності розробки заходів щодо підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств ми провели аналіз, який допоміг нам з’ясувати чи існує кореляційна залежність між обсягами виробництва валової сільськогосподарської продукції, забезпеченістю особистих селянських господарств ресурсами та кількістю інформаційних послуг, що були надані власникам особистих селянських господарств Запорізькою обласною сільськогосподарською дорадчою службою.

Таблиця 1

Розрахунок вартості та ефективності використання ресурсного потенціалу

особистих селянських господарств (ОСГ) та сільськогосподарських підприємств (СГП)

Показники | 2003 | 2004

СГП | ОСГ | СГП | ОСГ

Площа сільськогосподарських угідь, всього, тис. га | 1642,9 | 506,8 | 1584,7 | 565,8

- рілля | 1467,7 | 425,7 | 1427,2 | 466,4

- багаторічні плодово-ягідні насадження | 17,4 | 19,9 | 16,1 | 21,6

- сіножаті та пасовища | 157,8 | 61,2 | 141,4 | 77,8

Грошова оцінка 1 га сільськогосподарських угідь, грн. | 9128 | 9128

- рілля | 10648 | 10648

- багаторічні плодово-ягідні насадження | 21187 | 21187

- сіножаті та пасовища | 2392 | 2392

Грошова оцінка сільськогосподарських угідь, млн. грн. | 16374,18 | 5100,81 | 15876,17 | 5609,97

- рілля | 15628,07 | 4532,8 | 15196,83 | 4966,23

- багаторічні плодово-ягідні насадження | 368,65 | 421,62 | 341,11 | 457,64

- сіножаті та пасовища | 377,46 | 146,39 | 338,23 | 186,10

Вартість основних виробничих фондів, млн. грн. | 2070,6 | 117,8 | 2081,6 | 125,2

Матеріальні витрати (без амортизації), млн. грн. | 170,4 | 129,4 | 191,4 | 137,1

Кількість зайнятих працівників, тис. чол. | 50,7 | 123,0 | 43,5 | 115,6

Середньомісячна оплата праці 1 працівника, грн. | 271 | 230 | 353 | 300

Річний фонд оплати праці 1 працівника, грн. | 3252 | 2760 | 4236 | 3600

Строк окупності основних виробничих фондів, років | 10 | 10 | 10 | 10

Оцінка потенціалу 1 працівника, тис. грн. | 32,52 | 27,60 | 42,36 | 36,00

Оцінка трудового потенціалу в цілому, млн. грн. | 1648,76 | 3394,8 | 1842,66 | 4161,6

Оцінка ресурсного потенціалу, млн. грн. | 20263,94 | 8742,81 | 19991,83 | 10033,87

Ресурсний потенціал у розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, тис. грн. | 12,33 | 17,25 | 12,62 | 17,73

Структура ресурсного потенціалу, % | 100 | 100 | 100 | 100

- сільськогосподарські угіддя | 80,80 | 58,34 | 79,41 | 55,91

- матеріально-технічні ресурси | 11,06 | 2,83 | 11,37 | 2,61

у т.ч. основні засоби виробництва | 10,22 | 1,35 | 10,41 | 1,25

- трудові ресурси | 8,14 | 38,83 | 9,22 | 41,48

Валова продукція у розрахунку на 1000 грн. ресурсного потенціалу | 37,34 | 113,84 | 57,33 | 125,58

Обчислені парні коефіцієнти кореляції показують, що виробництво валової продукції особистими селянськими господарствами перебуває у щільному зв'язку як з рівнем забезпеченості ОСГ ресурсами (0,827), так і з кількістю звернень до сільськогосподарської дорадчої служби (0,798). Існує близька залежність і між факторними ознаками: рівнем забезпеченості господарств ресурсами та кількістю звернень до сільськогосподарської дорадчої служби (0,644).

Результати системного аналізу показали, що сільськогосподарське дорадництво в Запорізькій області набуло суттєвого розвитку.

Рівень його організації є досить високим з огляду на чіткість побудови системи зв’язків з ВУЗом та різноманітністю джерел фінансування служби, що дозволяють надавати як соціально-орієнтовані послуги, так і виконувати завдання за індивідуальним замовленням клієнта або держави. Треба відзначити необхідність поширення дорадництва в Запорізькій області на районному рівні, адже у відповідності з покладеними на неї функціями ця ланка є найбільш активною в безпосередній роботі з особистими селянськими господарствами. Також суттєвим недоліком роботи цієї сільськогосподарської дорадчої служби є орієнтація на роботу з великими сільськогосподарськими підприємствами та фермерськими господарствами, у той час коли такі великі сільськогосподарські дорадчі служби, як Київська, Донецька, Луганська, Одеська та Львівська вже почали працювати з ОСГ та приділяють увагу розвитку соціальної сфери села. З одного боку такий стан зумовлений необхідністю служби заробляти кошти на утримання своєї організаційної структури, а у наш час лише великі товаровиробники здатні оплатити послуги дорадчої служби, але з іншого боку завдяки цьому без уваги служби залишається велика кількість дрібних товаровиробників, до яких відносяться особисті селянські та дрібні фермерські господарства, які на даний момент найбільш потребують допомоги з боку дорадчих служб, але не завжди здатні оплатити їх послуги.

Необхідність переорієнтації діяльності дорадчих служб на надання послуг особистим селянським господарствам та на роботу з розвитку соціальної сфери села підтверджується результатами соціологічного опитування.

У більшості випадків мешканці села (власники особистих селянських господарств) для вирішення питань, які у них виникають у зв’язку з ефективним використанням ресурсів, реалізацією продукції, юридичним оформленням звертаються по допомогу один до одного або до знайомих, що володіють додатковою інформацією, третина звертається до сільської Ради або до управління сільського господарства, а інша третина взагалі намагається вирішувати питання самостійно. При цьому 100% опитаних власників ОСГ відчувають потребу у створенні сільськогосподарських дорадчих служб, всі опитані нами респонденти стверджують, що співпраця з такими службами допоможе вирішити їх проблеми, що існують на даний момент.

Суттєвим недоліком в забезпеченні ефективного використання ресурсного потенціалу ОСГ є інформаційне забезпечення цього процесу. Так, якщо великі сільськогосподарські підприємства та фермерські господарства мають фінансові можливості користуватися послугами дорадчих служб, приватних консультаційних служб, а часто і самостійно створюють умови для своєчасного отримання якісної інформації, з метою підвищення ефективності використання свого ресурсного потенціалу, то власники ОСГ позбавлені цієї можливості. Лише 4,17% опитаних власників ОСГ відповіли, що вони забезпечені інформацією здебільшого достатньо, 75 % вважають, що вони отримують недостатньо інформації для забезпечення нормального розвитку господарства. В цій ситуації виникає потреба у створенні інформаційної системи яка буде сприяти підвищенню ефективності використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств.

Власники ОСГ в Запорізькій області, головним чином, займаються виробництвом плодоовочевої та м'ясо-молочної продукції, яка відноситься до розряду швидкопсувної і для забезпечення ефективного використання ресурсного потенціалу при її виробництві та реалізації, вимагає певних умов реалізації (сортування, первинна обробка, транспортування, умови зберігання тощо), які ОСГ не здатні забезпечити і за рахунок цього втрачають значну частину свого доходу.

Рис. 1. Технологічні потоки оптового підприємства

На даний момент часу власники ОСГ також позбавлені можливості співпрацювати з переробними підприємствами та великими оптовими покупцями, тому що технологічні особливості функціонування останніх вимагають формування великих партій продукції, які ОСГ не здатні забезпечити діючи поодинці. Поряд з кількісними параметрами виробництва важливу роль відіграє якість продукції, що набуває особливого значення в умовах ринкової економіки та наявності гострої конкуренції при обмеженості фактору часу.

У системі агробізнесу ведучих аграрних країн світу роль постачальника продукції від виробника до мережі роздрібної торгівлі взяли на себе підприємства оптової торгівлі. Весь процес обігу товарів включає не тільки фізичне переміщення товарів з місць виробництва в місця споживання, але й операції, які пов’язані з їхнім транспортуванням, зберіганням, підсортуванням і підготовкою до продажу (миття, фасування, пакування, маркування) на підприємствах торгівлі (рис. 1), що сприяє більш ефективному використанню ресурсного потенціалу ОСГ, завдяки тому, що підприємства оптової торгівлі беруть на себе частину витрат.

У третьому розділі "Напрямки підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств" запропоновані шляхи підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств з метою максимального використання їх ресурсного потенціалу, розвитку особистих селянських господарств і стабілізації регіональних сільськогосподарських продовольчих ринків.

Необхідність виживання сільського населення і розвитку особистих селянських господарств вводить проблеми формування системи ефективного використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств до складу першочергових.

Підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств може бути поштовхом і для розвитку великих сільськогосподарських підприємств. На основі розвитку ОСГ і подальшої їх кооперації будуть створюватися сільськогосподарські підприємства, які будуть мати потужний виробничий потенціал та потребуватимуть нового механізму управління, тому що на відміну від існуючих зараз великих сільськогосподарських підприємств будуть об’єднувати не формальні земельні та майнові паї, а реальних власників землі та капіталу, які будуть зацікавлені в ефективному використанні їх власності та отриманні максимально можливого прибутку.

Ті механізми функціонування АПК, що існують на даний момент, на жаль не враховують інтересів та потреб особистих селянських господарств, і спрямовані не на забезпечення підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу цієї форми господарювання, а скоріше ігнорують її існування, що уповільнює процес розвитку сільського господарства України в цілому.

За цих умов заходи з підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу та розвитку механізмів функціонування ОСГ створюють умови для регулювання можливостей цих господарств на стабільній економічній основі, а також дозволяють державі враховувати діяльність ОСГ при розробці планів соціально-економічного розвитку сільського господарства.

Дуже важливу роль в процесі підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу ОСГ будуть виконувати сільськогосподарські дорадчі служби, на які покладено функцію забезпечення інформаційного та технологічного супроводження діяльності ОСГ, а також забезпечення зворотного зв’язку ОСГ з органами державного управління сільським господарством (рис. 2).

Рис. 2. Рівні формування інформаційних ресурсів для особистих селянських господарств

Впровадження кооперативних оптових ринків аукціонного типу (рис. 3) дає змогу вирішити відразу декілька дуже важливих для всіх суб’єктів сучасного аграрного ринку завдань:

- забезпечення умов, при яких власники особистих селянських господарств виступають у якості реальних суб’єктів аграрного ринку;

- надання товаровиробникам необхідних умов для реалізації сільськогосподарської продукції, що була вирощена в їх господарствах;

- створення умов для проведення сертифікації товарів, які надходять на споживчий ринок;

- упорядкування системи доведення товарів до споживачів;

- створення конкурентного середовища не тільки з боку товаровиробників, але й з боку покупців;

- прискорення процесів обігу товарів, взаєморозрахунків і платежів між суб’єктами аграрного ринку.

Дзеркальним відображенням цієї проблеми є інформаційна незабезпеченість державних органів управління сільським господарством, щодо діяльності ОСГ. Це пояснюється недостатньо ефективними механізмами здійснення моніторингу їх діяльності та недосконалою методичною базою проведення статистичного обліку.

Рис. 3. Особливості функціонування кооперативного ринку аукціонного типу

З кожним роком посилюється конкуренція між власниками особистих селянських господарств та фермерськими господарствами. Завдяки тому, що особисті селянські господарства позбавлені можливості розширювати земельну площу, на відміну від фермерських господарств, вони не мають змоги значно нарощувати обсяги виробництва та формувати великі партії товару. Тому за цих умов стає логічним процес об'єднання дрібних товаровиробників у маркетингові кооперативи. На користь цього свідчить і той факт, що спираючись на свій досвід власники ОСГ вже навчилися вирощувати доволі якісну сільськогосподарську продукцію, але завдяки неосвіченості щодо особливостей маркетингової діяльності в сільському господарстві та обмеженості доступу до якісної маркетингової інформації вони не здатні реалізувати свій потенціал на ринку.

Становлення цивілізованого ринку сільськогосподарської продукції і ресурсів вимагає забезпечення його прозорості для всіх учасників ринку. Інтеграція аграрного сектора економіки України у світовий ринок вимагає налагодження зв'язків з вітчизняними і закордонними ринковими, науковими, інформаційними центрами, з міжнародними, національними і регіональними інформаційними системами, банками і базами даних. Відповідно інтеграція в ринкову економіку таких сільськогосподарських товаровиробників, як особисті селянські господарства, вимагає урахування їхніх потреб, формування відповідних баз даних та адаптації інформації.

У зв’язку з цим ми вважаємо, що найбільш доцільними є наступні шляхи роботи з моніторингу діяльності домогосподарств: пілотні господарства, анкетування, проведення статистичних опитувань (щорічних, п’ятирічних), діяльність дорадчих служб щодо збору та обробки інформації.

Впровадження інформаційної моделі моніторингу діяльності ОСГ та ефективності використання їх ресурсного потенціалу сприятиме своєчасному отриманню інформації, необхідної для оцінки ефективності використання ресурсного потенціалу ОСГ та планування заходів з її підвищення.

Недооцінка ролі і значення селянських господарств населення у формуванні способу життя сільських родин багато в чому пояснюються однобокістю підходу до цієї проблеми. На жаль у дослідженнях провідних фахівців практично не приділялася увага механізму взаємодій економічного і соціального аспектів функціонування особистих селянських господарств, соціальні аспекти розвитку сільських територій традиційно асоціюються з великими сільськогосподарськими підприємствами та державою.

ВИСНОВКИ

1. Особисте селянське господарство – це особливий вид діяльності в аграрному секторі економіки. Необхідність та доцільність створення товарних особистих селянських господарств зумовлена з одного боку економічною ситуацією, що склалась на селі (відсутність робочих місць, низька заробітна платня, відсутність розвиненої соціальної інфраструктури тощо) і характеризується як "економіка виживання", а з іншого історичними аспектами розвитку сільського господарства України та перевагами особистого селянського господарства, зокрема, поєднання в його особі власника, менеджера та виконавця; відносно невеликою капіталомісткістю; незалежністю власника ОСГ в прийнятті управлінських рішень. При цьому воно крім економічної функції виконує соціальну, етичну, морально-виховну та екологічну функції, що мають незаперечне значення у відродженні та розвитку сільських територій. Формування укладу особистих селянських господарств відбувається за наявності певних передумов: відповідної спрямованості державної аграрної політики, виникнення інституту приватної власності, наявності приватновласницького інтересу у селян.

2. Головна задача ОСГ - економне та ефективне використання ресурсів з метою мінімізації витрат та підвищення ефективності. В особистих селянських господарствах Запорізької області зосереджено майже 1/3 сукупного ресурсного потенціалу аграрного сектору регіону. Питомий ресурсний потенціал в ОСГ незважаючи на їх низьку забезпеченість матеріально-технічними засобами є вищим, ніж у сільськогосподарських підприємствах у 1,4 рази (17,73 грн. проти 12,62 грн. у 2004 році). В ОСГ основними складовими ресурсного потенціалу є земля і трудові ресурси, сукупна частка яких становить 97%, а матеріально-технічні ресурси лише 3% ресурсного потенціалу. Результати аналізу ефективності використання виробничих ресурсів ОСГ Запорізької області у порівнянні із суспільним виробництвом, свідчать про більш високу ефективність ОСГ, вони одержують на одиницю ресурсного потенціалу валової сільськогосподарської продукції майже в 3 рази більше, ніж сільськогосподарські підприємства, за рахунок більш високої мотивації їх членів щодо результатів господарювання.

3. Значним резервом підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу ОСГ є впровадження нових технологій, які вимагають інвестування певних коштів на придбання високоякісного насіння, добрив, засобів захисту рослин, спеціальної техніки для роботи на невеликих ділянках землі. Ці інвестиції сприяють отриманню більш значних прибутків, що підвищує як ефективність використання ресурсного потенціалу, так й ефективність виробництва сільськогосподарської продукції. Впровадження крапельного зрошення при вирощуванні томатів збільшує витрати ОСГ з 1650 грн. до 6525,4 грн. з яких 4875,4 грн. – витрати на обладнання, при цьому рівень рентабельності виробництва зростає з 1127,0% до 1884,6%. Гарантоване отримання прибутку за рахунок застосування прогресивних прийомів при виробництві продукції рослинництва та тваринництва дозволяє ОСГ здійснювати розширене відтворення ресурсного потенціалу навіть в складних економічних умовах, що склалися в аграрному секторі України

4. Використовуючи прогресивні технології та сучасну техніку, пристосовану для роботи в особистому селянському господарстві, власники ОСГ орієнтовані на виробництво екологічно чистої продукції, що відповідає світовим стандартам і потребам споживачів. Організація кооперативних оптових ринків аукціонного типу створює такі умови, в яких власники особистих селянських господарств виступають повноцінними учасниками аграрного ринку. Це підвищує ефективність використання їх ресурсного потенціалу при виробництві та реалізації сільськогосподарської продукції, створює конкурентне маркетингове середовище, яке дозволяє покупцеві отримувати необхідну кількість високоякісної сільськогосподарської продукції, а товаровиробникові – ціну, яка відповідає якості пропонованого товару. Результатами роботи є підтримка цінового паритету на споживчому ринку та підвищення доходності діяльності ОСГ, що сприятиме підвищенню ефективності використання їх ресурсного потенціалу, отримання державою інформації про рух сільськогосподарської продукції, який зараз знаходиться у "тіньовому" стані.

5. З метою вдосконалення механізму взаємодій економічного і соціального аспектів використання ресурсного потенціалу ОСГ пропонуємо впровадження інформаційної моделі моніторингу. За рахунок чого забезпечується об’єктивний та своєчасний моніторинг, орієнтований на забезпечення заходів з підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств в контексті соціально-економічного розвитку регіону з врахуванням потреб та інтересів населення, що проживає в сільській місцевості. Функції аналізу ефективного використання ресурсного потенціалу ОСГ та його прогнозування поєднуються в одній структурі (сільськогосподарській дорадчій службі, яка працює безпосередньо з особистими селянськими господарствами ) з функцією інформаційного забезпечення цього процесу, що значно підвищує якість регулювання ефективного використання ресурсного потенціалу.

6. В сучасних умовах великого значення набувають задачі збору, аналізу, обробки інформації, прогнозування, вироблення рекомендацій для власників ОСГ, щодо заходів підвищення ефективності використання їх ресурсного потенціалу. Реалізація цих задач вимагає систематизації, упорядкування, структуризації, регулювання інформаційних потоків, забезпечення структурної єдності інформаційного поля, у якому функціонують особисті селянські господарства регіону з метою забезпечення високого рівня ефективності використання ресурсного потенціалу ОСГ регіону та забезпечення їх подальшого розвитку. Запропонована система інформаційного забезпечення діяльності ОСГ на базі трьохрівневої структури дорадчої служби дозволяє їй оперативно реагувати на потреби власників ОСГ, що постійно змінюються під впливом факторів зовнішнього середовища, та сприяє підвищенню ефективного використання ресурсного потенціалу ОСГ на рівні регіону, з врахуванням його природно-кліматичних та економічних особливостей.

7. Одним з резервів підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу ОСГ є створення об’єднань (споживчо-збутових кооперативів, кооперативних переробних підприємств, оптових ринків, асоціацій тощо) з метою провадження діяльності в групах. За рахунок об'єднання зусиль та капіталів ОСГ досягнуть конкурентних переваг, що дозволить їм брати активну участь у процесах становлення аграрного ринку та його інфраструктури. Це сприятиме налагодженню партнерських інтеграційних відносин з оптовими подавцями матеріально-технічних та оборотних засобів, покупцями сільськогосподарської продукції; здійснювати контроль якості та сертифікацію виробленої продукції, спільно закуповувати і використовувати виробничі ресурси, реалізовувати продукцію, що в цілому сприяє підвищенню ефективності використання ресурсного потенціалу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ

Наукові фахові видання:

1. Григор’єв С.М. Ресурси сільської родини та управління ними. - Вісник аграрної науки Причорномор’я. Т.1. – Миколаїв: МДАА, 2001. – С. 274 – 278.

2. Григор’єв С.М. Робота з кадрами: сучасний погляд. - Науковий вісник національного аграрного університету /Редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. – К., Вип. 43. – 2001. - С. 207-210.

3. Григор’єв С.М. Проблеми функціонування домогосподарств та їх інформаційне забезпечення. - Науковий вісник національного аграрного університету /Редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. – К., Вип. 52. – 2002. – С. 242-245.

4. Григор’єв С.М., Блейер Р. Формування ефективної маркетингової діяльності особистих селянських та фермерских господарств на ринку плодоовочевої продукції. – Вісник ХНТУСГ. – вип. 31. - 2005. - С. 61-64 (було проведене дослідження діяльності особиситх селянських та фермерских господарств в Запорізькій області на основі якого були запропоновані основні положення створення кооперативної оптової торгівлі аукціоннного типу, як найбільш доцільної форми оптимальної організації роботи власників особистих селянських господарств в групі).

5. Григор’єв С.М. Економічна ефективність використання виробничих ресурсів особистих селянських господарств Запорізької області. – Збірник наукових праць Луганского национального аграрного университету / За ред. В.Г. Ткаченко – Луганск: Вид-во ЛНАУ, 2006.