ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГОНЧАРОВА ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 811.111?373

ЛінгвоаксіологічнА СЕМАНТИКА агентивних номінативних одиниць ІЗ ФОРМАНТОМ -er

у сучасній англійській мові

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

ДОНЕЦЬК – 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі англійської філології Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник доктор філологічних наук, професор
Омельченко Лариса Федорівна,

Київський національний лінгвістичний університет, професор кафедри граматики та історії англійської мови

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Левицький Андрій Едуардович,

Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
професор кафедри теорії та практики перекладу

з англійської мови

кандидат філологічних наук, доцент

Гонта Ігор Анатолійович,

Київський університет туризму, економіки і права, доцент кафедри іноземних мов

Провідна установа Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова, кафедра лексикології і стилістики англійської мови, Міністерство освіти і науки України, м. Одеса

Захист відбудеться “16” лютого 2006 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.04 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук у Донецькому національному університеті за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розіслано “12” січня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.В. Пирлік

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Сучасна лінгвоаксіологія кінця ХХ – поч. ХХІ століття характеризується тенденцією до активізації досліджень, спрямованих на вивчення ціннісних переосмислень семантики всіх її об’єктів (М.І.Мостовий, Н.Г.Іщенко, Ю.А.Зацний, А.Е.Левицький, О.А.Земська, Т.М.Антонченко, О.М.Вольф, І.О.Голубовська, О.В.Тищенко). Зокрема, лексико-семантичний фонд сучасної англійської мови має значний потенціал функціонально-структурних одиниць із аксіологічною семантикою, які потребують комплексного аналізу в аспекті їх національно-культурної специфіки.

Виявлення аксіологічної динаміки функціонально-структурних номінацій у національно-культурному вимірі зумовлене, з одного боку, поглибленим інтересом дослідників до проблем функціонування національних варіантів мов (В.І.Заботкіна), а з іншого, – до з’ясування специфіки ціннісної картини світу певної лінгвокультури, передусім англомовної (Л.Ф.Омельченко, М.М.Полюжин, Г.І.Приходько, О.Л.Бєссонова), а також російсько- та україномовної (Т.І.Вєндіна, О.О.Селіванова, Ф.С.Бацевич, Т.А.Космеда, Г.П.Вишневська та ін.).

Виходячи з такої постановки питання, на часі є аналіз механізмів формування аксіологічного смислу, концептуально-семантичних та ономасіологіч-них просторів аксіологічних переосмислень номінативних одиниць англійської мови на позначення людини – виконавця певного виду діяльності. Основні напрямки аксіологічних змін агентивних номінацій щодо оцінної шкали та інших структурно-семантичних і прагматичних параметрів оцінки вимагають також нових методів і підходів до розкриття соціокультурної суті цих утворень.

Окрім того, аксіологічна семантика функціонально-структурних агентивних номінацій у сучасній англійській мові відкриває нові наукові перспективи в сфері визначення інтра- й екстралінгвальних чинників, які сприяють появі нових номінацій, з’ясуванню їх стилістичної цінності, соціальної детермінації, дериваційної активності та продуктивності. Дослідження такого характеру сприятимуть розширенню теоретичної бази функціонально-ономасіологічної та комунікативної композитології (О.С.Кубрякова, Л.Ф.Омельченко, О.О.Селіванова та ін.).

Актуальність дисертаційного дослідження зумовлюється його спрямованістю на інтеграцію структурно-семантичного, аксіологічного й ономасіологічного підходів до аналізу агентивних номінативних одиниць із формантом -er, що дозволить визначити основу вторинної номінації як процесу, виявити напрямки аксіологічних переосмислень семантики цих одиниць та джерела утворення нових номінацій на позначення людини як діяча. Дисертаційна праця актуальна також своєю орієнтацією на вивчення структур людського знання та ментальних процесів, покладених в основу вторинної номінації.

Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах комплексної наукової програми НПУ ім. М.П.Драгоманова „Дослідження проблем гуманітарних наук”, входить до плану науково-дослідної роботи кафедри англійської філології і є складовою частиною комплексної теми: „Проблемні питання сучасної англійської мови”. Тему затверджено вченою радою Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова (протокол № 5 від 28 грудня 2000 р).

Мета дисертації полягає у виявленні лінгвоаксіологічної семантики агентивних номінативних одиниць із формантом -er сучасної англійської мови та визначенні специфіки їх творення шляхом кластерного аналізу й логіко-семіотичного моделювання.

Досягнення поставленої мети потребувало вирішення таких завдань:

1) з’ясувати лінгвоаксіологічні засади утворення агентивних номінативних одиниць із формантом -er у сучасній англійській мові;

2) визначити шляхи аксіологічних переосмислень семантики агентивних номінативних одиниць із формантом -er у сучасній англійській мові;

3) проаналізувати структурно-семантичні особливості аксіологічно маркованих агентивних номінативних одиниць із формантом -er;

4) здійснити агломеративну концептуалізацію макрополя “Людина-діяч” з позицій ономасіологічного підходу;

5) охарактеризувати аксіологічно марковані агентивні номінативні одиниці з формантом -er у концептосферах відповідно до семіотичних опозицій.

Об'єкт дослідження становлять агентивні номінативні одиниці з формантом
-er у сучасній англійській мові, що належать до категорії складних та складнопохідних (парасинтетичних) утворень.

Предметом дисертації є лінгвоаксіологічний аспект семантичної структури агентивних номінативних одиниць із формантом -er у сучасній англійській мові.

Матеріалом для дисертаційної роботи послужили 950 номінативних одиниць із формантом -er на позначення людини-діяча, вилучених методом суцільної вибірки з таких лексикографічних джерел: Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English (OALDCE), Collins Cobuild English Dictionary (CCED), Longman Dictionary of Contemporary English (LDCE), The Shorter English Dictionary on Historical Principles (SEDHP), R.Chapman (American Slang) (DAS), New Webster’s Dictionary and Thesaurus of the English Language (NWDT), Новый Большой Англо-русский словарь під загальним керівництвом академіка Ю.Д.Апресяна (для коректного тлумачення й інтерпретації семантики агентивних номінативних одиниць із формантом -er зі сфери розмовного мовлення). Вибір саме цих номінативних одиниць мотивований тим, що, по-перше, такі одиниці (похідні, складнопохідні та словосполучення з формантом -er) з погляду аксіологічної маркованості ще не були предметом аналізу дослідників, по-друге, обравши для аналізу агентиви з формантом -er, що містять у своїй структурі емоційно-оцінний компонент, ми вводимо в науковий обіг новий мовний матеріал, який демонструє загальні тенденції культурного розвитку англомовних соціумів.

Методи дослідження. Мета й завдання роботи, специфіка її об'єкта й фактичного матеріалу, різноплановий характер проблеми зумовили необхідність застосування комплексної методики: методу словникових дефініцій та елементів компонентного аналізу, за допомогою яких було визначено шляхи асіологічних переосмислень семантики агентивних номінативних одиниць із формантом -er; контент-аналізу і кластерного методу, що дозволило здійснити обчислення кількісно-якісних показників агентивних номінацій макрополя “Людина-діяч”; логіко-семіотичного моделювання й семантичних опозицій, які дали змогу виявити особливості аксіологічної семантики агентивів у кожній концептосфері.

Наукова новизна роботи визначається тим, що в ній уперше в науковий обіг введено термін “агентивна номінативна одиниця з формантом -er”; виявлено інтралінгвальні й екстралінгвальні чинники, які сприяють переосмисленню семантики цих одиниць; здійснено компонентний аналіз продуктивних моделей складнопохідних слів та композитів із формантом -er і моделей словосполучень, що з лінгвоаксіологічних позицій формують портрет людини як діяча.

Теоретичне значення дослідження. У дисертаційній праці розширюються теоретичні здобутки когнітивної ономасіології та функціональної композитології у напрямі осмислення ціннісних імперативів культури в теорії словотвірної номінації. У зв’язку з цим лексична семантика агентивних номінативних одиниць із формантом -er розглядається в новому ракурсі – з позицій аксіологічних переосмислень шляхом ономасіологічного, кластерного та концептуального аналізів. Специфіка творення агентивних номінативних одиниць із формантом -er уточнює питання про джерела та процеси вторинної номінації у сучасній англійській мові.

Висновки компонентного аналізу аксіологічно маркованих агентивних номінативних одиниць із формантом -er є теоретичним підґрунтям для подальшого дослідження процесів вторинної номінації у сучасній англійській мові.

Практичне значення здобутих результатів пов'язується з можливістю їхнього застосування при викладанні курсів з “Лексикології англійської мови” (розділ “Словниковий склад сучасної англійської мови”, “Словотвір”), спецкурсів зі “Словотвірної семантики” для магістрантів та аспірантів з англійської філології, а також при укладанні словників із сучасного англійського словотвору.

Особистим внеском дисертантки в розробку досліджуваної проблематики є логіко-семіотична категоризація агентивних номінативних одиниць із формантом -er за концептосферами з урахуванням їх ономасіологічної структури та семантичних опозицій, а також кластерний аналіз агентивів з точки зору меліоративної й пейоративної оцінок.

Апробація дослідження. Результати дослідження висвітлювались у доповідях на міжнародних, всеукраїнських та міжвузівських наукових конференціях: "Pragmatics and Beyond: Abstracts The Second USSE Conference Vasyl Karazin National University of Kharkiv" (Харків, 2001), “Мова і культура” (Київ, 2002), „Лінгводидактичні основи вивчення мов на сучасному етапі” (Вінниця, 2003), „Сучасні тенденції розвитку лінгвістики та європейської і американської літератури” (Черкаси, 2004), “Проблеми зіставної семантики” (Київ, 2005), а також на щорічних науково-практичних конференціях НПУ
ім. М.П.Драгоманова у 2001-2005 рр.

Публікації. Основні положення й результати дослідження відображено в 6-х статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, 6-х додатків (обсягом
49 сторінок), в яких системно подано агентивні номінативні одиниці сучасної англійської мови з їх стратифікацією на аксіологічно нейтральні та аксіологічно марковані (останні класифіковано на моносемантичні та полісемантичні пейоративи й меліоративи), списку використаної наукової та довідкової літератури, який нараховує 305 позицій українською, російською, англійською, французькою та німецькою мовами. Повний обсяг дисертації складає 187 сторінок. Текстова частина – 162 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність та наукова новизна, формулюється мета й завдання, описуються методи дослідження, визначається матеріал дисертації, розкривається її теоретичне й практичне значення.

У першому розділі "Лінгвоаксіологічні засади утворення агентивних номінативних одиниць із формантом -er у сучасній англійській мові" визначається лінгвістичний статус категорії оцінки з позицій аксіології та обґрунтовується введення в науковий обіг терміна „агентивна номінативна одиниця з формантом -er”, простежуються шляхи формування аксіологічних переосмислень семантики цих одиниць у сучасній англійській мові, здійснюється їх структурно-семантичне моделювання, виявляються характерні словотворчі особливості аксіологічно маркованих агентивних номінативних композитів із формантом -er.

Філософські ознаки цінностей загалом та оцінки зокрема реалізуються через певні мовні категорії на різних мовних рівнях, що стимулювало вивчення цих понять мовознавцями кінця ХХ – поч. ХХІ ст. (Т.А.Космеда, О.М.Вольф, Г.І.Приходько, О.Л.Бєссонова та ін.)

Зокрема, увага лінгвістів до проблем вивчення оцінних номінацій зумовлена входженням у спектр семантичного аналізу принципово нового – когнітивного – підходу, що дозволило зорієнтувати дослідження в цій сфері на розкриття механізмів мовних явищ у їхньому тісному зв'язку з мисленням і реальністю. Когнітивний ракурс вивчення оцінної семантики мовного знака (О.С.Кубрякова) диктується сучасною функціональною парадигмою і дозволяє по-новому осмислити таксономію різних груп номінативних одиниць, особливо тих, лінгвістичний статус яких у мовній категоризації і дотепер є дискусійним. До таких одиниць належать найменування людини-діяча.

У дисертаційному дослідженні лексема діяч (агенс) вживається на позначення особи, яка не тільки виконує певну дію, а й характеризує виконавця дії, його соціальний статус, етнічну приналежність тощо. Визначити коректну семантику лексеми діяч можна лише шляхом її компонентного аналізу та в процесі функціонування.

Лексико-семантичне поле (ЛСП) номінативних одиниць із семантикою дійової особи (останні в дисертаційному дослідженні будемо позначати терміном агентивні номінативні одиниці – АНО) має складну структуру, що пояснюється своєрідною мотивацією оцінної семи, можливістю проникнення до його складу номінацій з різними смисловими нашаруваннями, яких вони зазнали протягом певних історичних періодів. За своєю будовою такі одиниці можуть бути складнопохідними, композитами та словосполученнями з формантом -er (далі також агентиви, агентивні номінації).

АНО з оцінним значенням, як правило, формуються внаслідок появи тих чи інших асоціацій, що призводить до перейменувань, суть яких полягає в зміні позначень денотатів без зміни самих денотатів.

Авторський підхід до розгляду оцінної природи АНО базується на ряді концептуальних положень.

1. У смисловій структурі АНО взаємодіють два базисні концепти культури – людина й особистість. Денотатом агентивної номінації є особистість – сукупність соціальних характеристик людини як біологічного індивіда,
а конотатом – дії людини з позицій аксіологічної оцінки.

2. Акт оцінної агентивної номінації – це складний процес інтеракції, в якому за участі агентивного імені як лінгвосоціального знака людини-особистості опредметнюється установка словникового суб’єкта адресанта (який іменує людину-діяча) на включення іменованого адресата в процес суспільно (або культурно/або прагматично) зумовленої діяльності.

3. Реконструкція внутрішньої форми АНО дозволяє декодувати згорнутий у них семантичний простір тексту. Цей згорнутий текст становить структурно-семантичну єдність, яка репрезентує “пакет знань” про одну з моделей інтеграції аксіологічно йменованого діяча в соціальний світ.

Агентивна номінація функціонує як номінативно-комунікативний комплекс у широкому контексті культури соціуму. На цій підставі АНО ідентифікується як особливий вид тексту – згорнутий національно-культурний текст.

Спираючись на принципи побудови концептуальної моделі мовної номінації, запропонованої С.А.Жаботинською (С.А.Жаботинська), представляємо інваріантну референтну ситуацію “Оцінне йменування людини-діяча”, яка моделюється за допомогою динамічного фрейму-сценарію (див. рис. 1.).

Асоціативні зв’язки, що реалізуються в процесі номінації, мають індивідуальний і необмежений характер, адже в доборі ознаки мовець орієнтується на відомі йому зв’язки між об’єктами навколишньої дійсності. При цьому образ суб’єкта [ХТОСЬ], що іменує, слід розглядати в двох площинах. З одного боку, це конкретна людина або люди в певній ситуації і сам факт номінації, що маніфестує цю ситуацію, з іншого, – цей індивідуалізований процес іменування все ж є соціально зумовленим, оскільки суспільство зі своїми етичними нормами ставить свої вимоги до вибору номінативної одиниці, пов’язані з системою сформованих соціально-культурних умов та духовних цінностей. |

у певній ситуації має намір

ТАКИЙ ХТОСЬ

суб’єкт | формуючи культурний та соціальний статус ТАКОГО КОГОСЬ

оцінити дію ТАКОГО КОГОСЬ (через добір відповідного мовного інструментарію та опозиційних аксіологічних понять добро/зло)

Рис. 1. Концептуальний фрейм інваріантної референтної ситуації

“Оцінне іменування людини-діяча”

Оскільки переосмислення ТАКОГО КОГОСЬ об’єкта номінації відбувається крізь призму оцінної, чуттєвої чи образної уяви суб’єкта, то АНО з формантом -er, як правило, виникають у розмовному мовленні.

Відмінності асоціативно-тематичних номінативних характеристик діячів, які пов’язані з семою оцінності та смисловими конотаціями, дають можливість семантично об’єднати назви цих діячів у такі ЛСГ:

1. АНО з формантом -er на позначення людей, що виконують будь-яку конкретну дію, обмежену або необмежену в часі: scripture-reader, book-hunter.

2. АНО з формантом -er на позначення осіб-носіїв певних якостей: whole-hogger; bridgebuilder.

3. АНО з формантом -er на позначення діячів, що здійснюють певний вид діяльності: landscape-painter; fruit-picker; park-keeper .

4. АНО з формантом -er на позначення осіб, що належать до певних соціальних груп, проживають у тій чи іншій країні, місцевості: West-Ender; Lowlander; New-Yorker.

5. АНО з формантом -er на позначення осіб зі своїми суспільно-політичними та загальнокультурними поглядами: party-liner; backbencher.

Організація безпосередніх складників АНО із формантом -er (за характером основ) засвідчує наявність 4-х продуктивних моделей: 1) n; 2) (n;
3) (a + n) er; 4) (a + v) er.

Другий розділ “Онтологічна сутність аксіологічно маркованих агентивних номінативних одиниць із формантом -er” присвячено з’ясуванню внутрішньої форми номінативних одиниць із формантом -er як джерела реконструкції культурно-мовної свідомості людини-діяча. Зокрема, з позицій семасіологічного й ономасіологічного підходів проведено агломеративну концептуалізацію макрополя “Людина-діяч” з виявленням чотирьох концептуальних кластерів.

Сутність номінації вчені пов'язують з вивченням ономасіологічної структури домінанта (М.Докуліл, О.C.Кубрякова, О.О.Селіванова). Оскільки в центрі нашої уваги перебувають мотиваційні ознаки номінативних одиниць, що утворюють макрополе "Людина-діяч", то цілком зрозуміло, що у внутрішній формі цих агентивів наявні елементи культурної практики предків носіїв англійської мови. У знаках із „культурною” семантикою містяться прескрипції, які стосуються суспільної поведінки, способів спілкування людей і регламентації їхніх моральних цінностей. Ті „культурні” знаки, які є надбанням колективної пам’яті, конденсують у собі світоглядний, соціальний та естетичний досвід в сучасному соціумі і набувають переосмислення відповідно до його цінностей та норм життя.

Розглянути людину-діяча в ракурсі національно-маркованого суб'єкта, що сприймає й оцінює світ, і зрозуміти, що ж стає предметом номінації, дозволяє ономасіологічний підхід до розгляду агентивних номінацій. Спираючись на словникове тлумачення агентивів і аналізуючи лінгвоаксіологічні характеристики цих одиниць, засвідчуємо такий їх розподіл:

Таблиця 1

Контент-аналіз агентивних номінативних одиниць із формантом -er

№ п/п | Агентиви
з формантом -er | кількість | % | Тип маркованості
(для аксіологічно маркованих) | кількість | % | Структурно-семантичні особливості | кількість | %

від загальної

кількості | від аксіологічно

маркованих | від загальної кількості | від аксіологічно маркованих

1 | Аксіологічно марковані | 440 | 46,3 | Пейоративи | 307 | 32,2 | 70 | моно | 204 | 21,5 | 46,2

1. | полі | 103 | 10,8 | 23,5

1. | Меліоративи | 133 | 14 | 30 | моно | 99 | 10,4 | 22,4

1. | полі | 34 | 3,5 | 7,9

2 | Аксіологічно нейтральні | 510 | 53,7––––––––

Всього: | 950 | 100 | 440 | 46,2 | 100 | 440 | 46,2 | 100

При цьому слід зауважити, що від загальної кількості аналізованих АНО із формантом -er (950 одиниць) – 53,7%, тобто 510 номінацій, вживається на позначення професії та постійної дії і належить до аксіологічно нейтральної лексики: animal-trainer, barkeeper, bar-tender, beerbrewer, book-keeper, bookmaker, тоді як 46,3% (440 одиниць) має яскраво виражене аксіологічне забарвлення: fiddle-player, catgut-scraper, corpse-provider, death-hunter. Сфера їх вживання обмежена, у зв’язку з чим в словниках вони мають відповідні стилістичні позначки типу розм., ірон., зневаж. тощо: penny-a-liner – розм. другорядний журналіст, писака; pot-boiler – розм. халтурник; headhunter – ірон. “мисливець за знаменитостями”; whippersnapper – зневаж. нікчема, хлопчисько, молокосос.

У нашому матеріалі було виявлено неідіоматичні агентиви з прозорою мотивацією. Значення конституентів становлять значення цілого слова і називають референта прямо або образно, тобто метафорично мотивовано: bread-winner – той, що заробляє гроші для сім’ї (годувальник); bell-ringer – 1) дзвонар;
2) дрібний політикан; 3) жарг. машиніст; 4) сл. музикант.

На асоціативно-тематичному рівні у дисертації виявлено різні шкали оцінки меліоративних і пейоративних агентивних номінацій та здійснено їх кластерний аналіз. Методи кластеризації засновуються на класифікації об'єктів за двома типами: 1) розділовим, коли об'єкти розкладають на групи і 2) агломеративним, коли об'єкти поєднують у групи.

Спираючись на здобуті дані, агентиви, що утворюють асоціативно-тематичне макрополе “ЛЮДИНА-діяч”, згруповано за такими концептуальними кластерами:

1) людина-діяч як біологічний індивід;

2) людина-діяч та її емоційний стан;

3) людина-діяч як мікрокосм;

4) людина-діяч як соціокультурний феномен.

Таблиця 2

Агломеративний кластерний аналіз макрополя ЛЮДИНА-діяч

№

п/п | Концептуальні кластери | Кількість

агентивів | %

відношення

1. | Людина-діяч як біологічний індивід | 58 | 6,1%

2. | Людина-діяч та її емоційний стан | 4 | 0,4%

3. | Людина-діяч як мікрокосм | 188 | 20%

4. | Людина-діяч як соціокультурний феномен | 700 | 73,5%

Концептуальний кластер “Людина-діяч як біологічний індивід” представлений в англійській мові як меліоративними, так і пейоративними номінаціями, що характеризують людину-діяча за її віковою ознакою (long-liver), фізичними якостями (three-decker) та якостями характеру (bitter-ender).

Концептуальний кластер “Людина-діяч та її емоційний стан” є найменшим за чисельністю, оскільки англійська мова має невеликі можливості словотворчої експресії, що зумовлено насамперед її типологічними характеристиками: емоційність тут виражається переважно через лексичні засоби. В межах розглядуваної асоціативно-тематичної групи виявлено 4 агентивні номінації з пейоративною семантикою емоційного стану. Це передусім паракінетичні утворення типу thumbsucker, handshaker, lip-speaker, handwringer.

Ядерними тематичними асоціаціями концептуального кластера “Людина-діяч як мікрокосм” є інваріанти, які об’єднують агентивні меліоративи, що символізують добро типу church-goer, good-doer, life-saver, тимчасом як концепт зло представлений в агентивних номінаціях, що перебувають на периферії цього кластера, типу wrong-doer, bamboozler, але переважають за своїм кількісним складом. Зареєстровано 101 агентивну номінацію, в семантиці яких порушуються Десять Заповідей. Це близько 10% від загальної кількості розглянутих одиниць, за винятком слів типу necromancer (чаклун), що як інвективи не функціонують.

У концептуальному кластері “Людина-діяч як соціокультурний феномен” представлені номінації, які називають особу, що має владу (office-bearer, office-holder – “чиновник, посадовець, держслужбовець”), та вказують переважно на її адміністративні функції (пор. policymaker – “особа-діяч, що визначає політичний курс, політику, висока посадова особа”; king-maker – “впливова особа, від якої залежить призначення на високу посаду”). Особи ж, позбавлені будь-якої влади в соціальній ієрархії суспільства (miser, down-and-outer, panhandler), характеризувались із цього погляду рідко (зареєстровано лише 7 прикладів).
З когнітивно-семіотичного погляду, ці одиниці мають ще семантику якісної і кількісної переваги суб’єктів, співвіднесених з їх матеріальним та майновим становищем, трудовими зобов’язаннями, військовими відношеннями тощо.

Отже, в процесі ономасіологічного аналізу агентивних номінацій англійської мови встановлено, що в центрі уваги людини-діяча перебуває світ понять і уявлень про її дії, про смисл життя та його цінності, а також прагнення до їх переосмислення.

У третьому розділі “Логіко-семіотичне моделювання аксіологічно маркованих агентивних номінативних одиниць із формантом -er” описано функціонально-ономасіологічні мікрополя агентивних номінативних одиниць із формантом -er за концептосферами та семіотичними опозиціями.

Внутрішня форма англійських агентивів засвідчує системний характер культурних і мовних чинників. Агентиви, досліджувані з логіко-семіотичних позицій, становлять знаки певних ситуацій, на підставі яких вони об’єднуються у функціонально-ономасіологічні мікрополя (далі ФОМ).

Компоненти і специфіка семантики АНО англійської мови дають змогу структурувати ФОМ шляхом виокремлення певних інваріантно-варіантних утворень, пов’язаних із соціосеміотичною, прагматичною, обрядово-міфологемною, екзистенціально-аксіологічною та хронотопною концептосферами.

Перше ФОМ моделює соціосеміотичну концептосферу, яка включає суб’єктно-образні тематичні групи (далі СОТГ) з агентивами-політонімами (frontbencher, trustbuster), агентивами-лексонімами (lawbreaker, prison-breaker) та агентивами-соціонімами (baby-sitter), ядерну позицію в яких займає слот свої/чужі в кореляції з фреймами “влада”, “керівництво”. Зі згаданим протиставленням співвідноситься англ. outlander, що вживається на позначення “сторонньої, чужої людини”; overstayer – “іноземець, в якого закінчився термін перебування в іншій (чужій) державі”. Якісна й кількісна перевага свого/чужого співвідноситься з політичним концептом Влада (glad-hander), соціальним – Керівництво (headteacher), а також матеріальними артефактами, відбитими в концепті Майно. В останньому яскраво переважають мотиви: свого майна (owner-occupier); спільного майна (part-owner); багатства, грошей (cardholder); власності інших цінних паперів (bondholder).

Внутрішня форма агентивних номінативних одиниць із семантичним протиставленням свої/чужі має знаково-символічне навантаження, яке співвідноситься з аксіологічною моделлю “Я-інший”, “своє” (добре) і чуже (погане), наприклад: chance-comer, party goer, party pooper, first-footer, gate-crasher.

Друге ФОМ моделює прагматичну концептосферу. В її межах СОТГ перехрещується з агентивами на позначення трудової діяльності людини, її досвіду, вміння/невміння, навчання/невігластва.

СОТГ з аксіологічною опозицією добре/погано працювати типу topnotcher, bush-leaguer представлена складнопохідними і складними номінаціями з актантними поширювачами й інтенсифікаторами певної дії (сильно, старанно, багато). Так, у внутрішній формі номінацій full-timer, whole-timer імпліцитно наявний інтенсифікатор дії – багато, а в лексемі overachiever – старанно. Протилежна ідея мало працювати, або загалом не працювати, спостерігається в лексемі pot-boiler. Ознака малого в його протиставленні великому має цілком негативну аксіологічну модальність при переосмисленні образних стереотипів.

Оскільки лінощі – поширена людська вада, то існують різні назви ледарів типу leadswinger (ті, які не хочуть працювати), chairwarmer (ті, які ухиляються від виконання службових обов’язків, загалом від роботи), pot-boiler, cookie-pusher (ті, які люблять поспати), late riser (ті, які не люблять рухатися, все роблять повільно або ж “тиняються” без справи) та ін. Ледарювання пов'язане зі злодійством, розпустою (pleasure-seeker), а ще й з пияцтвом (long hitter, pub-crawler).

Третє ФОМ моделює обрядово-міфологемну концептосферу, в якій виокремлюються СОТГ з агентивами на позначення: 1) шлюбних, сімейних,
а також позашлюбних інтимних стосунків (lady-killer, prom-trotter); 2) обрядодій (cross-bearer, bell-ringer, candle-lighter, fortune-hunter); 3) ритуальних дій (firewalker, fire-worshipper), зокрема їх виконавців (bullfighter; torch-bearer); 4) міфічних істот (besom-rider – фольк. відьма на мітлі. В сучасній англійській мові ця номінація вживається на позначення спритної й подеколи екстремальної людини); 5) казкових героїв (man-eater).

Центром усіх утворень, які формують виявлені СОТГ, є концепт Доля, що в народному світосприйнятті постає як одна з найважливіших космолого-онтологічних категорій на позначення життєвого призначення, приреченості людини, які реалізуються як вдача (талант), щастя, благополуччя, або навпаки, невезіння, обділення долею, життєвими благами. Тому люди за всіх часів намагалися якоюсь мірою пророкувати долю, у зв’язку з чим здійснювалися такі магічні процедури, як ворожба (crystal-gazer, palm-reader, necromancer, foreteller) та пов’язані з цим різні виявлення дій чаклунства й чаклунів (mind-reader), які зазнавали різних утисків та переслідування з боку влади (witch-finder). Часом природні лиха, негоди, сновидіння люди пов’язували з карою Господньою, а тому й зверталися до різних чаклунів (rainmaker, dream-reader).

В аналізованому ФОМ виокремлюється периферійна СОТГ із семантикою ігор (crapshooter), танців (tap dancer, cement-mixer, rope-dancer) та синоніми останньої номінації (wiredancer, rope- walker, toe-dancer), змагань (horseplayer). Ці утворення переважно є полімотиваційними, адже містять у своїй структурі мотиви перемоги/поразки, якісної переваги/непереваги суб‘єкта (goal-scorer, front-runner) і водночас виявлення професійних якостей як позитивних (ranked player), так і негативних (bush-leaguer, thimblerigger).

Наступна СОТГ з номінаціями на позначення культурних концептів Купівля-Продаж є теж периферійною, яка має перехресні зв’язки з СОТГ трудова діяльність і концептами Дар, Обмін, оскільки мотив купувати/продавати містить ідею обмінюватися товарами. Система обміну майже в усіх архаїчних традиціях простежується в універсальній категорії взаємності, яка реалізується через концепт купівля/продаж в образно-мотиваційній структурі багатьох досліджуваних агентивів. Ця опозиція, як свідчить внутрішня та зовнішня форма агентивних утворень, також пов‘язується з ціннісною маркованістю певних речей довкілля. Так, негативно маркованими виявилися номінації blackbirder, drugpusher і, навпаки, з позитивною оцінкою – drysalter, outfitter, picture-dealer, print-seller, tea-dealer, адже міфологічні витоки купівлі/продажу товарів пов‘язуються з магічними віруваннями в можливість передачі або одержання блага разом з предметами, які продаються або купуються.

Четверте ФОМ моделює екзистенціально-аксіологічну концептосферу, яка об’єднує СОТГ з агентивами на позначення змісту і характеру дій людини,
а також з агентивами про сутність дій, про саму дію як таку та її оформлення (зміст, якість, темп та мета мовлення людини; останні пов’язуються з концептом Обман, напр., four-flusher, що має образне значення “той, хто пускає пил у вічі”, тобто маркує “обманщика”, “окозамилювача”).

СОТГ з номінаціями, в яких простежується акціональна відповідність/ невідповідність змісту і характеру дій людини, з семантичного погляду маркує ситуацію, пов‘язану з діями активного суб’єкта: 1) позитивними (peace-officer) та 2) негативними (nigger-driver), що супроводжуються надмірними моральними чи фізичними зусиллями або небезпекою (fireworker). Агентивна номінація torch-bearer вживається на позначення певних вольових дій, які межують з особистим самопожертвуванням (hundred-percenter), ідеєю добування благ заради ближнього (daily-breader).

Окрему СОТГ утворюють агентиви на позначення інтелектуально-розумової діяльності людини з семіотично-концептуальним протиставленням вміння/невміння, розумний/дурний, в яких закодовано: 1) надмірні позитивні здібності та якості (big-timer, fellow-commoner, roughrider) та надмірні ознаки вміння (do-it-yourselfer); 2) негативні якості при експліцитному маркуванні поняття “дурний” (ninnyhammer) та в семантиці пасивного суб’єкта (underachiever).

П’яте ФОМ моделює семіотичну хронотопну концептосферу, яка об’єднує СОТГ з агентивними номінаціями, що маркують якісний вимір (близько/далеко, верх/низ, багато/мало) і вживаються на позначення місця і часу проживання людини. Просторово-часові відношення в цих одиницях тісно пов’язуються з локативними характеристиками.

Найчисленнішою в цій ФОМ є СОТГ з топонімічним компонентом семантики, що маркується як експліцитно: West-Ender, lowlander, так й імпліцитно, виявляючись у внутрішній формі агентивних утворень, які є етимологічно прозорими: moonshiner, cliff-dweller, cornhusker, bean-eater (в основу кожної назви покладено той тип культурного господарювання, який властивий певній місцевості, і врахована також специфіка соціальних та етнічних стереотипів поведінки мешканця, притаманна окремим територіям).

Значення далеко/близько та верх/низ маніфестуються в номінаціях СОТГ з маркованими локативними реаліями (назвами мешканців островів, селищ та інших локусів): out-islander; on-islander, outsettler, back-settler. Останнє за своєю семантикою та внутрішньою формою корелює з семіотичним протиставленням нове/старе, а також з концептами соціальної ієрархії – колоніст – “той, хто переселений не за власною волею, а насильницьким шляхом”. Сюди ж можна віднести номінацію outbacker у значенні “мешканця не-центру, а віддаленого містечка та утворення out-of-towner з семіотичним протиставленням свої/чужі.

СОТГ з маркованими темпорально-локативними реаліями включає лише одну номінацію off-islander.

На периферії цього ФОМ знаходиться СОТГ з утвореннями-етнонімами, внутрішня форма яких містить ознаки, характерні для певних етномовних груп людей. Деякі з цих слів є табуйованими, деякі – жартівливими, зумовленими етнічними характеристиками (lime-juicer, frog-eater, bog-trotter).

У цій концептосфері агентивні номінації мають здебільшого пейоративну оцінну семантику й формують образи за національними та расовими ознаками.

Загальні результати дослідження дозволяють зробити наступні висновки:

1. Агентивні номінативні одиниці з формантом -er у дисертаційному дослідженні визначаються в трьох вимірах: 1) як складнопохідні, композитні номінації, а також словосполучення з формантом -er, що поєднують у своїй семантичній структурі значення особи-виконавця певного виду діяльності чи носія певних якостей; 2) як лінгвоаксіологічні одиниці, що виражають пейоративну/меліоративну оцінку; 3) як згорнуті національно-культурні тексти, що в стислій формі моделюють діяльність і поведінку людини в навколишньому світі.

2. Переосмислення семантики агентивних номінативних одиниць із формантом -er відбувається крізь призму оцінної, чуттєвої чи образної уяви людини, у зв’язку з чим ці одиниці виникають, як правило, в розмовному мовленні.

3. Проведений контент-аналіз оцінної семантики агентивних номінацій за протиставленням позитивне/негативне дав змогу виділити одиниці з нейтральною, меліоративною та пейоративною оцінкою. Меліоративні одиниці в кількісному відношенні становлять 14% від загального корпусу агентивних номінативних одиниць з формантом -er та 30% – від аксіологічно маркованих. Пейоративні одиниці в кількісному відношенні – 32,2% від загального корпусу агентивних номінативних одиниць з формантом -er та 70% – від аксіологічно маркованих.

4. Здобуті результати засвідчили високий відсоток пейоративів, що пояснюється антропоцентричним характером природи людини загалом й особливостями менталітету англомовного носія зокрема. Ми вбачаємо в цьому своєрідний результат критичного ставлення суспільства до своїх вад і недоліків, адже саме іронічно-критична оцінка є найбільш дієвим засобом позитивного впливу.

Оцінно-мотивуючий компонент у семантиці агентивів представлений у двох основних типах: онтологічна й етична характеристика особистості. Онтологічна позитивна/негативна характеристика особистості – це спроможність/неспроможність людини як представника групи людей та як індивіда з фізичними й інтелектуально-вольовими достоїнствами/недоліками. Етична позитивна/негативна характеристика особистості – це наявність/відсутність поваги з боку індивіда до інших людей, що виражається як дотримання/порушення статусно-етикетних і власне моральних норм поведінки.

5. За асоціативно-тематичним підходом у межах лінгвокультурної інваріантної моделі “Людина-діяч” було здійснено агломеративну кластеризацію агентивів за 4-ма кластерами: 1) людина-діяч як біологічний індивід; 2) людина-діяч та її емоційний стан; 3) людина-діяч як мікрокосм; 4) людина-діяч як соціокультурний феномен.

Пейоративний напрям аксіологічних переосмислень у цих кластерах є домінуючим, що пояснюється негативною спрямованістю людської свідомості в характеристиці навколишньої дійсності, а також дискретним характером негативних емоцій при оцінюванні властивостей та дій суб'єкта.

Ядро пейоративів агломеративного кластера “Людина-діяч як біологічний індивід” складають слова загального інвективного значення. До маргінальної зони належать об'єктивні та суб'єктивні спеціальні слова з негативною оцінкою. Об’єктивні спеціальні пейоративи вживаються на позначення об'єктивних недоліків людей – дурість, лінь і т. ін. З-поміж суб'єктивних спеціальних пейоративів зареєстровано агентивні номінації на позначення людей іншого кола, раси, національні ярлики, які мають амбівалентне тлумачення.

При кластеризації варіантної моделі “Людина-діяч та її емоційний стан” простежуються семантичні відношення з концептуалізацією “психоментальних і психокінетичних процесів людини”, їх прагматичною орієнтацією, які перехрещуються з попереднім кластером.

Ядерними тематичними асоціаціями концептуального кластера “Людина-діяч як мікрокосм” є інваріанти, які об’єднують агентивні меліоративи, що символізують добро як: благо, доброчинність; прагнення прийти на допомогу; позицію дотримуватися у своєму житті прийнятих норм поведінки, сприяти утвердженню норм і законів; розум та знання; уміння діяти й творити. Агентивні пейоративи, що маркують людину як гріховну істоту, у своїй семантиці засуджують всілякі гріхи людини: похіть, розпусту, перелюбство, обжерливість, пияцтво, наклеп, зрадництво, обман, боягузтво.

Концептуальний кластер “Людина-діяч як соціокультурний феномен” продемонстрував соціальну структуру англійського суспільства. Концептуальна модель агентивів з ядерною категоріальною архісемою Керівництво, Важливість має перехресні зв’язки сигніфікатів з фреймом Сила, Влада і поєднує одиниці зі значенням соціальної ієрархії суб’єктів вищий/нижчий, важливий/не-важливий.

6. Специфіка семантики та внутрішньої форми агентивних одиниць англійської мови дали змогу категоризувати ці одиниці за функціонально-ономасіологічними мікрополями шляхом виокремлення певних інваріантно-варіантних утворень, пов’язаних із соціосеміотичною, прагматичною, обрядово-міфологемною, екзистенціально-аксіологічною та хронотопною концептосферами.

7. Серед аксіологічно маркованих агентивних номінативних одиниць переважають просторічні та розмовні утворення. У сфері сленгу та жаргонізмів емоційно-оцінне забарвлення утворюється для надання мовленню грубого, фамільярного тону. Жаргонізмам-агентивам притаманне етико-стилістичне зниження, а негативна аксіологічна тональність досягається за рахунок порушення структурних норм.

Перспективами дослідження є подальше опрацювання лінгвоаксіологічної семантики агентивів у контрастивно-культурологічному аспекті та в ситуації міжкультурної комунікації.

Зміст дисертації висвітлено у таких публікаціях:

1. Гончарова Т.В. Аксіологічний компонент аналізу структурно-складних агентивних іменників з суфіксом -er // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. – К.: Логос, 2002. – Т. ХХХ. – С. .

2. Гончарова Т.В. Стилістичний аспект лексичної семантики структурно-складних імен діяча // Мова і культура: Вип. 5. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2002. – Т. IV. – С. 333-336.

3. Гончарова Т.В. Варіанти продуктивних моделей імен діяча у семантико-номінативній структурі композит із суфіксом -er // Система і структура східнослов’янських мов: Зб. наук. пр. – К.: Т-во „Знання” України, 2002. – С. 53-61.

4. Гончарова Т.В. Формування аксіологічних переосмислень (на матеріалі структурно-складних агентивних іменників англійської мови) // Система і структура східнослов’янських мов: Зб. наук. пр. – К.: Т-во „Знання” України, 2003. – С. 152-157.

5. Гончарова Т.В. Функціонально-ономасіологічні мікрополя агентивних номінативних одиниць із формантом -er // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2004. – Том XLV. – С. 147-159.

6. Гончарова Т.В. Лінгвоаксіологічна характеристика концептуального кластера “Людина-діяч як духовний феномен” у сучасній англійській мові: ономасіологічний підхід // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. – К.: Вид. Центр КНЛУ. – Вип. 13. – 2005. – С. 120-124.

7. L.Omelchenko, T.Goncharova, I.Medvedeva. Axiological and pragmo-stylistic aspect of phraseological compounds with the suffix -er // Pragmatics and Beyond: Abstracts The Second USSE Conference Vasyl Karazin National University of Kharkiv. – Kharkiv, 2001. – P. 56-58.

АНОТАЦІЇ

Гончарова Т.В. Лінгвоаксіологічна семантика агентивних номінативних одиниць із формантом -er у сучасній англійській мові. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 – германські мови. – Донецький національний університет, Донецьк, 2006.

У дисертаційному дослідженні основну увагу приділено розкриттю ономасіологічної й семасіологічної специфіки агентивних номінативних одиниць із формантом -er у сучасній англійській мові. Пропонується новий комплексний підхід до аналізу їх лінгвоаксіологічної семантики.

Спираючись на принципи побудови концептуальної моделі мовної номінації, в роботі проаналізовано лексико-семантичне поле агентивних номінативних одиниць із формантом -er і визначено структуру конотативного макрокомпонента семантики цих одиниць.

На основі асоціативно-тематичних номінативних характеристик діячів, пов’язаних із семою оцінки й смисловими конотаціями, агентивні номінативні одиниці було об’єднано у 5 ЛСГ. У свою чергу, семантична класифікація дала змогу здійснити агломеративну кластеризацію інваріантної моделі “Людина-діяч” за чотирма кластерами, простежити переосмислення семантики агентивів у напрямах меліорації й пейорації та з’ясувати причини переваги пейоративної оцінки. В результаті такого аналізу була виявлена тенденція широкої дифузності конотативної семантики агентивних номінацій, зумовлена екстралінгвальними факторами.

За допомогою концептуального аналізу описано функціонально-ономасіологічні мікрополя агентивних номінативних одиниць, в межах яких виокремлено інваріантно-варіантні утворення, пов’язані з соціосеміотичною, прагматичною, обрядово-міфологемною, екзистенціально-аксіологічною та хронотопною концептосферами.

Ключові слова: лінгвоаксіологічна семантика, агентивні номінативні одиниці з формантом -er, меліоративна й пейоративна оцінка, конотативна семантика, функціонально-ономасіологічне мікрополе, інваріантно-варіантні моделі, агломеративна кластеризація.

Goncharova T.V. Linguoaxiological semantics of agentive nominative units with the suffix -er in Modern English. – Manuscript.

Thesis for a candidate degree in philology, speciality 10.02.04 – Germanic Languages. – Donetsk National University, Donetsk, 2006.

The research focuses on the study of the onomasiological and semasiological peculiarities of the English agentive nominative units with the suffix –er. A new complex approach to the analysis of their linguoaxiological semantics has been suggested.

On the basis of the principles of building up the conceptual pattern of linguistic nomination the lexical-semantic field of nominative units denoting the doer of an action has been distinguished and the structure of the connotative macrocomponent of their semantics has been determined.

The semantic classification of the agentive nominative units based on their associative-thematic characteristics related to the seme of evaluation and different connotative sense has made it possible to distinguish five lexico-semantic groups in the field of nomina agentis under study.

In its turn, the semantic classification has enabled us to carry out the agglomerative clusterization of the invariant model “Person as the doer of an action” into four clusters and to trace the semantic shift of the nominative units under analysis towards amelioration and