МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГЕНАЛЮК ВЯЧЕСЛАВ ІВАНОВИЧ

УДК 658.5: 622.341.1

ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВ ГІРНИЧОРУДНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Спеціальність 08.06.01 – економіка, організація і управління

підприємствами

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Кривий Ріг - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Криворізькому технічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Нусінов Володимир Якович,

Криворізький технічний університет

Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри обліку, аудиту і

фінансового аналізу.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Шевцова Олена Йосипівна,

Дніпропетровський національний університет Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри банківської справи;

кандидат економічних наук, доцент

Максимов Сергій Володимирович,

Криворізький технічний університет

Міністерства освіти і науки України,

доцент кафедри економіки, організації

та управління підприємствами.

Провідна установа: Донбаський державний технічний університет, кафедра економіки та управління, Міністерство освіти і науки України, м. Алчевськ.

Захист відбудеться „25” травня 2006 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 09.052.01 у Криворізькому технічному університеті за адресою: 50002, м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 37, ауд. 300.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Криворізького технічного університету за адресою: 50002, м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 37.

Автореферат розісланий „25” квітня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.М.Короленко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Формування дієвого економічного механізму визначення витрат в реальному масштабі часу і ефективного їх прогнозування в сучасних умовах слід розглядати як стратегічний напрямок розвитку, що має своєю метою забезпечення конкурентоспроможності продукції вітчизняних виробників на внутрішніх та зовнішніх ринках, а також підвищення прибутковості господарської діяльності підприємств та забезпечення їх фінансової стабільності.

Окремі аспекти щодо сутності і методів визначення, прогнозування та управління витратами виробництва розглядались у наукових працях вітчизняних та зарубіжних вчених: К.Друрі, Р.Ентоні, Б.Нідлза, А.Й.Акмаєва, І.О.Бланка, В.В.Бочарова, С.М.Бухало, В.Я.Нусінова, В.Ф.Оберемчука, В.М.Попова, А.Г.Темченко, А.М.Турило, Ю.С.Цал-Цалко, О.Й.Шевцової та ін.

В той же час значна практична потреба у впровадженні сучасного механізму управлінського обліку витрат на підприємстві не має відповідного теоретичного підкріплення, оскільки відсутні наукові розробки, що охоплювали б весь комплекс питань з урахуванням галузевих особливостей та сучасного стану економічного середовища, в якому функціонують підприємства України.

Розвиток методології управлінського обліку і прогнозування витрат гірничорудних підприємств носить локальний, не завжди комплексний і системний характер. Крім того, недостатньо досліджено питання прогнозування витрат при виборі об’єктів інвестування на гірничорудних підприємствах, які забезпечували б максимальне зростання обсягів виробництва продукції. Тому в дисертаційній роботі поставлено наукове завдання, що полягає в теоретичному обґрунтуванні економічного механізму визначення та прогнозування поточних і інвестиційних витрат гірничорудних підприємств з урахуванням галузевих особливостей виробництва і реалізації продукції. Все це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження і визначило коло розглянутих питань.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

У дисертаційній роботі використано результати, які були одержані автором у процесі наукових досліджень, що виконувалися відповідно до плану науково-дослідних робіт Криворізького технічного університету. За темою “Економічне обґрунтування обсягів виробництва залізорудної продукції в умовах змінного попиту” (№0104U007084) автором досліджено теоретичні залежності витрат від обсягів виробництва і запропоновано механізм їх моніторингу в реальному масштабі часу.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних і методичних положень, а також практичних рекомендацій щодо удосконалення економічного механізму визначення та прогнозування витрат гірничорудних підприємств, що забезпечує їх ефективне функціонування.

Відповідно до зазначеної мети в роботі поставлено та вирішено такі завдання:

- уточнення сутності економічної категорії „фінансовий потенціал” підприємства та існуючих методів обґрунтування його складових;

- розробка економічного механізму обліку та прогнозування витрат на формування податкових платежів в реальному масштабі часу;

- виявлення теоретичних залежностей значень окремих елементів виробничих витрат від обсягів виробництва гірничорудних підприємств по кожному їх виробничому підрозділу, враховуючи особливості цих підрозділів і умови формування витрат;

- удосконалення методики аналізу системи „витрати-випуск-прибуток” на гірничорудних підприємствах;

- розробка методики обґрунтування пріоритетних об’єктів інвестування на гірничорудних підприємствах, яка базується на визначенні потенціалу їх виробничих підрозділів;

- удосконалення методики оцінки інвестиційних проектів на основі прогнозування результатів їх реалізації та оптимізації джерел фінансування.

Об'єкт дослідження. Об’єктом дослідження виступає процес визначення та прогнозування поточних і інвестиційних витрат гірничорудних підприємств.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні рекомендації щодо формування економічного механізму визначення та прогнозування витрат гірничорудних підприємств.

Методи дослідження. У роботі використано такі методи і прийоми дослідження: теоретичного узагальнення – для визначення теоретичних основ та існуючих підходів щодо змісту економічних категорій „потенціал підприємства” та „фінансовий потенціал”; техніко-економічного аналізу – для оцінки сучасного стану гірничорудних підприємств; системного аналізу – для розкриття внутрішньої побудови механізму визначення і прогнозування витрат підприємства як цілісної системи; графічного аналізу – для наочного уособлення результатів дослідження; статистичного та кореляційно аналізу - для визначення залежностей окремих елементів виробничих витрат від обсягів виробництва; економіко-математичного моделювання – для формування критерію оцінки інвестиційних проектів з урахуванням джерел їх інвестування. Обробка даних здійснювалась за допомогою ПЕОМ з використанням пакета Microsoft Office 2000 (Excel 2000) та STATGRAPHICS Plus Windows.

Інформаційну базу дисертації склали законодавчі, нормативні й інструктивні документи, які регламентують діяльність підприємств, дані державної статистики, планово-економічних служб гірничорудних підприємств України, баланси і звіти цих підприємств.

Основний науковий результат міститься у теоретичному обґрунтуванні складових елементів дії економічного механізму визначення і прогнозування витрат гірничорудних підприємств та створенні методичної, аналітичної і інформаційної бази регулювання цих процесів.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше:

- розроблено механізм визначення для цілей бюджетування суми витрат на формування податкових платежів у реальному масштабі часу. Він побудований на основі поєднання фактичних і прогнозних даних, що визначаються безпосередньо у місцях їх формування шляхом створення інформаційних потоків паралельно вже існуючим. Це дозволяє оперативно одержувати інформацію для прийняття дієвих управлінських рішень без впровадження автоматизованих систем управління і пов’язаних з цим значних капітальних вкладень;

- запропоновано методичний підхід до визначення критичного обсягу виробництва гірничо-збагачувальних комбінатів, який базується на умові покриття постійних витрат за рахунок маржинального прибутку від реалізації основних видів залізорудної продукції і, на відміну від існуючих методів, дає можливість розрахувати точку беззбитковості для багатопродуктового виробництва у натуральних показниках;

- розроблено методику визначення виробничого потенціалу гірничорудних підприємств, яка суттєво відрізняється від існуючих тим, що враховує не тільки фактичний обсяг виробництва продукції окремих підрозділів, але й можливість його збільшення за рахунок усунення незапланованих простоїв та простоїв за рахунок втрати продуктивності технічного обладнання, часу фактичного резерву його роботи. Це дозволяє визначати максимально можливий випуск товарної продукції підприємства і низку критичних переділів (кілька структурних підрозділів, які використовують максимум виробничих можливостей), а також оптимізувати процес інвестування і планувати нарощення виробничих потужностей як підрозділів, що є критичними в початковий момент, так і інших, що можуть стати критичними в процесі здійснення інвестицій.

Удосконалено:

- методику аналізу структури витрат на виробництво гірничорудних підприємств, в якій визначено фактори що, як і обсяги виробництва, впливають на структуру і розмір виробничих витрат та кількісно оцінено їх вплив;

- методику визначення економічної ефективності реалізації інвестиційних проектів. Вона відрізняється від відомих тим, що комплексно враховує вартість власних та позикових коштів, які використовуються на фінансування проекту, умови повернення кредиту, можливість вивільнення власних коштів за рахунок кредитного фінансування проекту і, тим самим , дозволяє оптимізувати структуру капітальних вкладень в проект.

Отримало подальший розвиток:

- визначення сутності економічної категорії „фінансовий потенціал” підприємства та розкрито його вплив на ефективність виробництва і процеси відтворення спожитих у виробництві ресурсів.

Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій підтверджено аналізом чисельних вітчизняних та зарубіжних літературних джерел, використанням сучасних економіко-математичних методів при проведенні досліджень на реальних даних гірничорудних підприємств Кривбасу, а також упровадженням розробленого економічного механізму визначення та прогнозування витрат на ВАТ „Північний гірничо-збагачувальний комбінат” (ВАТ „ПівнГЗК”), ВАТ „Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” (ВАТ „ЦГЗК”), ВАТ „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (ВАТ „ІнГЗК”),.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення дисертаційної роботи доведено до рівня конкретних методик і пропозицій щодо підвищення ефективності роботи підприємств гірничорудної промисловості. Рекомендації з оперативного обліку і прогнозування поточних витрат дозволяють визначати резерви виробництва, розробляти оперативні управлінські рішення, направлені на зниження витрат, а також прогнозувати кінцевий результат діяльності гірничорудних підприємств - прибуток. Визначення пріоритетних об’єктів інвестування на основі запропонованої методики дозволяє заощаджувати обмежені інвестиційні ресурси і використовувати їх найбільш ефективно. Крім того, запропоновані методики дають можливість обґрунтувати необхідність і ефективність залучення позикових коштів для фінансування інвестиційних проектів.

Отримані практичні результати можуть бути використані усіма гірничо-збагачувальними комбінатами (ГЗК) України.

Результати дисертаційної роботи впроваджені на ВАТ „ПівнГЗК”, ВАТ „ЦГЗК”, ВАТ „ІнГЗК”, що підтверджується відповідними актами.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійних наукових досліджень. Авторові належать усі наведені в дисертації наукові результати, пропозиції та висновки, які висвітлюють особистий погляд на питання обґрунтування економічного механізму визначення та прогнозування витрат підприємств гірничорудної промисловості з метою підвищення ефективності їх діяльності. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї і положення, які є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і практичні рекомендації викладено, обговорено та схвалено на Другій всеукраїнській науково-практичній конференції „Україна наукова - 2002” (Дніпропетровськ, 10-24 травня 2002р.), ІV Міжнародній конференції студентів та молодих вчених „Теорія та практика сучасної економіки” (Донецьк, 2003 р.), Міжвузівській науково-практичній конференції „Проблеми економічної освіти і науковий прогрес” (Кривий Ріг, 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Сталий розвиток гірничо-металургійної промисловості” (Кривий Ріг, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Сталий розвиток гірничо-металургійної промисловості” (Кривий Ріг, 2005 р.).

Публікації. Основні положення, найважливіші результати та висновки дисертаційного дослідження опубліковано в 8 роботах, з них: 6 статей у наукових фахових виданнях, 2 тези доповідей на науково-практичних конференціях. Загальний обсяг публікацій 2,38 друк. арк., з яких особисто автору належить 2,1 друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 171 сторінках комп’ютерного тексту. Робота містить 26 таблиць, 49 рисунків, список використаних джерел із 156 найменувань (8 сторінок) і 5 додатків (19 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі „Теоретико-методичні основи управління витратами підприємства” розкрито сутність поняття „фінансовий потенціал” підприємства і його роль у процесі відтворення виробничих ресурсів; проаналізовано теоретичні аспекти визначення і ефективного прогнозування витрат підприємства, сучасний стан і рівень використання потенціалу гірничорудних підприємств України.

Термін „потенціал” походить від латинського слова „potentia” й означає „приховані можливості”, які в господарській практиці можуть стати реальністю. Зокрема, до фінансового потенціалу включається обсяг власних, позичених та залуче-них фінансових ресурсів підприємства, якими воно може розпоряджатися для здійснення поточних і перспективних витрат. При цьому поточні витрати здійснюються для відтворення спожитих в процесі виробництва матеріальних запасів, виплати заробітної плати і пов’язаних з нею відрахувань, амортизації основних засобів, розрахунків з бюджетом і позабюджетними фондами та інші. Перспективні ж витрати носять характер одноразових витрат і пов’язані з оновленням та розширенням виробництва згідно зі стратегічними планами підприємства.

Методам управління фінансовими ресурсами підприємства присвячено багато досліджень. Аналіз значної кількості літературних джерел показав, що в більшості своїй існуючі методи базуються на плануванні майбутніх операцій та постійному моніторингу відхилень від запланованого рівня витрат, що дозволяє своєчасно усувати їх шляхом прийняття управлінських рішень. В той же час не всі витрати можуть бути визначені в реальному масштабі часу, а отже і не підлягають оперативному управлінню.

Витрати підприємства можна поділити на дві групи: прямі витрати на продукцію, що безпосередньо пов’язані з виробництвом і визначаються в момент їх здійснення і витрати періоду – це витрати, що не входять до виробничої собівартості продукції і можуть бути обчислені тільки за результатами виробничо-господарської діяльності в певному періоді (витрати на управління виробництвом, збут продукції, сплату податків, штрафні санкції і т.д.). Назріла нагальна необхідність конкретизувати методику визначення окремих складових таких витрат, а зокрема – витрат на формування податкових платежів в реальному масштабі часу. Сьогодні ефективне управління такими витратами для підприємств настільки ж важливе, як і виробнича або маркетингова стратегія.

Виконані дослідження показали, що на гірничорудних підприємствах України планування витрат здійснюється виходячи з рівня досягнутих показників, що не забезпечує об’єктивність та оптимальність планів. Досить широко використовується поділ витрат підприємства на умовно-постійні та умовно-змінні для аналізу ефективності інвестиційних проектів, планування прибутку підприємств, аналізу його беззбитковості, бюджетування та прогнозування витрат. В той же час, існуючі методики визначають залежність тих чи інших витрат від обсягів виробництва досить умовно, що знижує точність і ефективність планових розрахунків.

З переходом на ринкові відносини істотно погіршилося використання виробничого потенціалу. У більшості випадків це пов’язано із обмеженістю інвестиційних ресурсів. В інвестиційній діяльності утворилося своєрідне замкнуте коло – недоінвестування посилює спад виробництва, що спричиняє зниження інвестиційних можливостей гірничорудних підприємств.

Незважаючи на світові тенденції збільшення масштабів виробництва залізорудної сировини на 22,9% за останні десять років, в Україні виробництво залізної руди зменшилося на 41,9%. Аналогічно, майже вдвічі зменшилися розміри виробництва і товарної продукції: концентрату, агломерату та обкотишів. При цьому рівень освоєння виробничої потужності становить близько 70%, тобто третина наявної потужності підприємств не використовується, погіршуючи їх фінансовий стан.

Один із важливих чинників низького рівня використання виробничих потужностей - це тривала фінансова криза української економіки. Загальний обсяг капітальних вкладень на гірничорудних підприємствах зменшився з 1990 року у 6,5 рази, а на одиницю продукції – у 3,2 рази. У таких умовах відновлення технологічного обладнання відбувалося за рахунок зниження виробничих потужностей шляхом повного або часткового демонтажу обладнання, зупинки цехів та технологічних ліній. Крім того, висока питома вага матеріальних витрат – 62,6% всіх виробничих витрат гірничорудних підприємств, призводить до постійної нестачі власних оборотних коштів.

Все це на перше місце ставить питання розробки дійового механізму прогнозування і контролю управління витрат у реальному масштабі часу, пошуку резервів підвищення їх ефективності як в рамках поточної, так і інвестиційної діяльності.

У другому розділі „Обґрунтування економічного механізму прогнозування поточних витрат підприємства” викладено концептуальні та методичні основи економічного механізму визначення витрат підприємств на формування податкових платежів в реальному масштабі часу; виконано розрахунки з формування інформаційної бази для прогнозування поточних витрат гірничорудних підприємств; вдосконалено методику аналізу системи „витрати-випуск-прибуток” для умов виробництва залізорудної продукції.

Найбільший інтерес представляє питання визначення й прогнозування витрат на сплату податків на прибуток і на додану вартість, у яких складний алгоритм розрахунків і яким традиційно належить значна частка в складі податкових платежів підприємства. Прогнозування таких витрат характеризується найбільшою невизначеністю. Виникає об'єктивна необхідність їх обліку в реальному масштабі часу з метою бюджетування, виявлення відхилень від плану і оперативного реагування на такі відхилення.

Основною перешкодою для впровадження системи управління витратами на більшості великих підприємств України є інертність існуючих на таких підприємствах систем обліку інформації, висока вартість та трудомісткість впровадження спеціалізованих програмних комплексів АСУ, таких як R3, „Галактика” та інші. Бухгалтерський і податковий обліки побудовані виходячи з потреб податкових служб і інших контролюючих структур, та не пристосовані для потреб управління підприємством. Менеджери змушені або користуватися звітністю, складеною для іншого користувача - держави, або налагоджувати власну систему збору інформації. З огляду на переваги й недоліки різних систем, оптимальним способом ведення оперативного управлінського обліку може бути побудова на підприємстві інформаційного потоку (паралельного вже існуючим) з місць виникнення первинної інформації до місць прийняття управлінських рішень різних рівнів.

Оперативна інформація потрібна як в період планування витрат (формування різних сценаріїв досягнення цілі), так і в процесі постійного поточного контролю їх виконання. Взаємний зв'язок процесів планування, оперативного обліку і контролю будь-якої ділянки діяльності підприємства в загальному виді можна представити наступним чином (рис. 1).

Рис. . Процес планування бюджету підприємства і контролю його виконання в реальному масштабі часу

Визначення витрат на формування податкових платежів в реальному масштабі часу доцільно здійснювати тільки за операціями, які найбільш впливають на величину цих витрат, що полегшується концентрацією переважної маси однотипних сигналів в обмеженій кількості структурних підрозділів. Іншим дільницям підприємства встановлюються квоти або ліміти. Якщо обсяги операцій, що обліковуються у межах місяця, не виходять за рамки встановлених лімітів, такий структурний підрозділ звільняється від обов'язків щоденного надання звітів.

Для організації роботи з контролю за поставками товарів і платежами, надходженням податкової документації, її обробкою, обліком і прогнозуванням витрат на формування податкових платежів в реальному масштабі часу на підприємстві необхідна організація окремого бюро в рамках відділу бюджетування. В період з 25 по 31 число кожного місяця воно буде визначати суму витрат на сплату податків, поєднуючи дані оперативної інформації та прогнозні дані, що надаються всіма службами і відділами підприємства на основі планових розрахунків.

Реалізація такої системи на ВАТ „ПівнГЗК” повністю підтверджує її ефективність (рис. ).

Рис. 2. Залежність між обсягами виробництва і витратами на сплату ПДВ згідно даних оперативного обліку

Таким чином, основною метою бюро моніторингу виконання бюджету є надання інформації керівництву підприємства про витрати що не можуть бути оперативно визначені в реальному масштабі часу із метою прийняття своєчасних і більш дієвих управлінських рішень.

Аналітична інформація по собівартості продукції, наявна на даний момент на підприємстві, не придатна для прийняття рішень в області управління витратами виробництва. Оперуючи такою інформацією, неможливо правильно розподілити витрати на умовно-постійні й умовно-змінні, визначити нормативи витрат і контролювати їх дотримання, прогнозувати витрати за заданими обсягами виробництва. Для виключення причин перекручування аналітичної інформації такі залежності треба шукати окремо по кожному виробничому підрозділу підприємства, враховуючи особливості виробничої діяльності цих підрозділів і умови формування витрат. В роботі використовується методика згідно з якою обсяги продукції й витрати більшості ресурсів на її виробництво представлені в натуральному виразі, і лише для окремих – у грошовому.

Розраховані залежності витрат ресурсів за окремими виробничими підрозділами від обсягів виробництва цих підрозділів по ВАТ „ПівнГЗК” характеризуються досить високою вірогідністю. Вони дозволяють виділити постійну частину витрат по кожному виду спожитого ресурсу і встановити темп зміни цих витрат на одиницю зміни обсягів виробництва. На основі отриманих результатів виконано прогнозні розрахунки, які не більше ніж на 5% відрізняються від фактичних витрат за цей період.

Необхідною умовою отримання прибутку є певний рівень розвитку виробництва, який забезпечує перевищення виручки від реалізації продукції над витратами по її виробництву і збуту. Головний факторний ланцюжок, що формує прибуток, може бути представлений схемою:

витрати > випуск > прибуток

Елементи даної схеми повинні знаходитися під постійним контролем.

Особливістю гірничорудних підприємств є те, що вони виробляють декілька видів продукції, які підлягають послідовній переробці і кожен з них може бути товарною продукцією (концентрат, агломерат, обкотиші). Для визначення точки беззбитковості приймається умова, що постійні витрати покриваються маржинальним прибутком, грн.:

(1)

де Сп – постійні витрати, грн.;

Пм – маржинальний прибуток, грн.;

П’мі – питомий маржинальний прибуток на одиницю продукції і-го виду, грн./т;

qi – обсяг товарної продукції і-го виду, т.

Точка беззбитковості визначається за наступною процедурою:

1. Один вид продукції – обкотиші чи агломерат, вважається кінцевим і його загальний маржинальний прибуток визначається враховуючи максимально можливий або плановий обсяг випуску цієї продукції. Якщо він перекриває постійні витрати, то точка беззбитковості визначається як у випадку однопродуктового виробництва.

2. Якщо умова не виконується то розраховується обсяг концентрату, маржинальний прибуток від реалізації якого перекриває ту суму постійних витрат, яка не перекрита за рахунок реалізації обкотишів. При цьому критичний обсяг виробництва концентрату (qк.кр) буде дорівнювати, т:

(2)

де qo – обсяги виробництва обкотишів, т;

го – питомі витрати концентрату на виробництво 1 т обкотишів, т/т;

qк – критичний випуск товарного концентрату, т:

(3)

де П’мо, П’мк – питомий маржинальний прибуток відповідно на 1 т обкотишів і концентрату, грн./т.

Обмеженнями при виконанні цих розрахунків буде :

qo ? ВПо;

qo• го + qк ? ВПк, (4)

де ВПо, ВПк – виробнича потужність комбінату відповідно по обкотишам і концентрату, т.

Розрахунки виконані для умов роботи ВАТ „ПівнГЗК” показали, що точка беззбитковості досягається при загальному виробництві концентрату 6782,9 тис. т при фактичних обсягах виробництва – 7600,0 тис. т. Коефіцієнт безпеки операційної діяльності склав 0,1075 (10,75%). Аналіз показує, що зовсім не виробляти обкотишів неможливо. У цьому разі точка беззбитковості виходить за межі загальних обсягів виробництва концентрату і підприємство стає збитковим. Кожен раз при зменшенні на 1000,0 тис. т обсягів виробництва обкотишів точка беззбитковості збільшується на 244,5 тис. т загального обсягу виробництва концентрату.

Оперативне управління підприємством передбачає щомісячний (або навіть щотижневий) контроль собівартості продукції і своєчасне ухвалення рішень по корегуванню показників діяльності підприємства, що дозволить оперативно планувати потреби в матеріальних і фінансових ресурсах.

У третьому розділі „Методичні підходи до визначення ефективних напрямків здійснення інвестиційних витрат” розроблено методику розрахунку виробничого потенціалу гірничорудних підприємств і визначення на цій основі пріоритетних об’єктів інвестування; запропоновано методику прогнозування результатів реалізації інвестицій; вдосконалено методику оцінки інвестиційних проектів.

В умовах постійної нестачі коштів на здійснення капітальних вкладень, підвищенню їх ефективності може сприяти розроблена в роботі методика визначення об’єктів підприємства, інвестування яких призведе до максимального зростання обсягів виробництва. Виробничий потенціал кожного і-го підрозділу підприємства (Vі) характеризується максимально можливим випуском товарної продукції, який визначається шляхом врахування фактичних обсягів виробництва продукції та втрачених можливостей, виходячи з часу незапланованих простоїв обладнання, часу фактичного резерву його роботи та простоїв, за рахунок втрати продуктивності технічного обладнання:

(5)

де Vф.і – фактичний обсяг виробництва по і-му переділу (підрозділу) у звітному періоді, од.;

Vпр.і – втрати продукції по і-му переділу (підрозділу) внаслідок незапланованих простоїв, фактичного резерву та втрати продуктивності, од.:

, (6)

де ТПнпл.і – час незапланованих простоїв обладнання і-го підрозділу внаслідок очікування ремонту, транспорту, організаційних та інших причин, год.;

ТРф.і – фактичний резерв часу роботи обладнання і-го підрозділу, год.;

ТПвпр.і – час простоїв за рахунок втрати продуктивності, резерву, що привів до збільшення робочого часу і-го підрозділу без збільшення обсягу продукції, год.;

НВпл.і – планова норма виробітку продукції по і-му підрозділу, од./год.

Загальний потенціал виробництва визначається потенціалом „самої слабкої ланки” або потенціалом „критичного переділу”. Щоб збільшити максимально можливі обсяги виробництва підприємства в цілому, необхідно нарощувати виробничі потужності підрозділу, визнаного критичним. Інвестиції в нарощування виробничих потужностей винятково критичного переділу треба провадити доти, поки критичним не стане ще один переділ, для якого приріст потенціалу підприємства в результаті здійснених інвестицій можна вважати резервом виробництва (ДVi). Після цього необхідно пропорційно нарощувати виробничі потужності вже двох критичних переділів, які між собою будуть збалансовані:

, (7)

де V іmax – потенціал підприємства після того, як здійснено додаткові інвестиції у критичний переділ (переділи), у результаті яких i-й переділ став критичним;

Vmax - існуючий потенціал підприємства.

Вважаємо, що виробництво буде збалансованим, якщо резерв виробництва будь-якого переділу не перевищує 15%. Це відповідає існуючій в гірничорудній промисловості умові технічного резервування виробництва.

На теперішній час сформувалася думка, що нарощування виробничих потужностей переділів, які не є критичними, не призведе до збільшення загального потенціалу виробництва підприємства. На відміну від цього дослідження показали, що такі переділи теж потребують інвестицій, оскільки в результаті змін вони також можуть стати критичними. Це потребує динамічно враховувати вплив зміни потенціалу структурного підрозділу на потенціал підприємства в цілому і визначати варіанти об’єктів інвестування і обсяги інвестицій у ці об’єкти, що забезпечить отримання заданих результатів.

В роботі проведено аналіз потенціалу ВАТ „ПівнГЗК”, який показує, що кар’єри здатні видобути руду для виробництва 8,0 млн. т концентрату. В той же час збагачувальні фабрики комбінату можуть виробити тільки 7,3 млн. т концентрату. Можливість фабрик огрудкування переробити 8,1 млн. т концентрату. Виявлення такої незбалансованості окремих виробничих підрозділів комбінату, дозволило визначити першочергові об’єкти інвестування і розробити інвестиційний проект, реалізація якого забезпечує зниження витрат і зростання обсягів виробництва обкотишів до 7,2 млн. т на рік при загальному виробництві концентрату – 8,5 млн. т.

В основу визначення найкращого з порівнюваних варіантів фінансування інвестиційного проекту та вибору раціонального співвідношення між власними та позиковими джерелами фінансування, при різному рівні покриття інвестиційних витрат та вартістю таких джерел, покладена максимізація дисконтованої суми доходів від інвестицій з врахуванням вивільнених з інвестиційного процесу власних коштів підприємства. При цьому, розрахунок ставки дисконтування (ЕД) здійснюється за методом середньозваженої вартості власного і позикового капіталу:

(8)

за умови:

(9)

, (10)

де ТЕ – тривалість експлуатаційного періоду об'єкта інвестування, рік;

Оt – обсяг випуску продукції (потенціал) підприємства після реалізації інвестиційного проекту в t-му періоді, од.;

Оф – прогнозований за умовами виробництва обсяг випуску продукції (потенціал) підприємства, од.;

Цt – ціна одиниці продукції в умовах t-го року експлуатації, грн./од.;

С’t – собівартість одиниці продукції в умовах t-го року, грн./од.;

ПКt – сума процентних платежів за кредит у t-му році експлуатації, грн.;

Пін. t – інший прибуток підприємства в t-му році, отриманий в зв'язку з реалізацією інвестиційного проекту, грн.;

?АВt – додаткові амортизаційні відрахування від вартості основних фондів, створених за рахунок інвестицій у t-му році експлуатації, грн.;

ДКt – сума повернення основного кредитного боргу в t-му році експлуатації об'єкта, грн.;

Дt – сума виплати дивідендів акціонерам у t-му році експлуатації, грн.;

T’ - тривалість періоду, протягом якого відбувається вивільнення власних коштів підприємства з фінансування інвестиційного проекту на інші цілі внаслідок залучення кредитних або додаткових акціонерних коштів, рік;

?ВКt – сума власних коштів вивільнена внаслідок використання кредитних ресурсів або коштів емісійного збільшення статутного фонду, грн.;

Тін – тривалість інвестиційної фази проекту, рік;

ВКt, ПКt – загальна сума відповідно власних і позикових коштів, реалізованих у проекті в t-му періоді, грн.;

ВКф – фактична наявність власних коштів, які підприємство може виділити на фінансування інвестиційного проекту без погіршення свого фінансового стану, грн.;

е – ставка дисконтування, частка одиниці;

епк , евк – вартість залучення позикового та власного капіталу відповідно, частка одиниці;

ПП – ставка податку на прибуток підприємства, частка одиниці;

wпк , wвк – відповідно частки позикового та власного капіталу в структурі капіталу підприємства.

Для збільшення потенціалу ВАТ „ПівнГЗК” розроблено інвестиційний проект загальною вартістю 122287,0 тис. грн. для реалізації якого передбачається залучення кредитних ресурсів в обсязі 70000,0 тис. грн. (57,2% загального обсягу інвестицій) під 20,2% річних. Тривалість реалізації проекту – 15 місяців, термін повернення кредиту – через два роки з моменту закінчення кредитування. Чистий дисконтований ефект при реалізації такого проекту складає 72555,3 тис. грн., що говорить про доцільність його реалізації.

Фінансування даного проекту за рахунок тільки позикових коштів, за тих самих умов кредитування, робить проект недоцільним. Чистий дисконтований ефект складає -38756,5 тис. грн., що пояснюється більш високою ціною позикових коштів у порівнянні з власними.

При реалізації проекту тільки за рахунок власних коштів чистий дисконтований доход склав би 222184,9 тис. грн. Однак виконати цю умову неможливо через відсутність власних коштів на фінансування проекту.

ВИСНОВКИ

У дисертації, яка є завершеною науковою роботою, одержані результати, які полягають у теоретичному обґрунтуванні організаційно-економічного механізму визначення та прогнозування поточних і інвестиційних витрат гірничорудних підприємств з урахуванням галузевих особливостей виробництва і реалізації продукції, що має істотне значення для забезпечення їх ефективної діяльності і розвитку економічної науки. Основні висновки дослідження полягають у тому, що:

1. На підставі класифікаційно-змістовних досліджень уточнено сутність економічної категорії „фінансовий потенціал” підприємства, яка визначається обсягом власних, позичених та залучених фінансових ресурсів підприємства для здійснення ним поточних і перспективних витрат. При цьому перспективні витрати носять характер одночасних витрат і пов’язані з відтворенням засобів праці та розширенням виробництва, згідно з інвестиційним планом підприємства.

2. В сучасних умовах розвитку ринкових відносин найбільшого значення набуває інформаційне забезпечення, яке полягає у збиранні та переробці різноманітних даних в реальному масштабі часу, необхідних для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Особливо це стосується інформації про витрати, обсяги яких можна визначити тільки за результатами виробничо-господарської діяльності за певний звітний період (витрати на управління виробництвом, збут продукції, сплату податків, штрафні санкції). З огляду на переваги й недоліки різних систем оперативного збору такої інформації пропонується побудова на підприємстві інформаційного потоку (паралельного вже існуючим) з місць виникнення первинної інформації до місць прийняття управлінських рішень різних рівнів, що не потребує значних капітальних вкладень.

3. Встановлено, що для організації на підприємстві роботи з контролю за платежами й поставками, надходженням документації, її обробки, обліку й прогнозуванню витрат на формування податкових платежів в реальному масштабі часу необхідно створити окрему службу в рамках відділу бюджетування, розроблено її структуру і функції. Така служба визначатиме кожного місяця суму витрат на формування податкових платежів, поєднуючи дані оперативної інформації та прогнози, що надаються всіма службами і відділами підприємства на основі планових (бюджетних) розрахунків.

4. Запропонована в роботі методика виявлення теоретичних залежностей окремих елементів виробничих витрат від обсягів виробництва гірничорудних підприємств окремо за кожним виробничим підрозділом, враховуючи особливості цих підрозділів і умови формування витрат, дала результати, які характеризуються досить високою вірогідністю. Вона дозволила виділити постійну частину витрат за кожним видом ресурсів і встановити темп зміни витрат цих ресурсів на одиницю зміни обсягів виробництва. Ця інформація використана як для прогнозування витрат, з метою управління ними, так і для планування кінцевих результатів виробництва – обсягів випуску продукції і прибутку.

5. Вдосконалена в роботі методика CVP–аналізу дозволила застосувати її на гірничорудних підприємствах, що випускають декілька видів продукції (концентрат, агломерат, обкотиші) і розрахувати як умови беззбиткового виробництва, так і можливі зміни в прибутку підприємства при зміні умов виробництва і реалізації продукції – обсягів виробництва і ціни. Запропоновано методику визначення рівня сукупного впливу цих факторів на зміни в прибутку підприємства. Передбачається, що система моніторингу на основі агрегованих даних, отриманих в рамках повномасштабного CVP-аналізу, дозволить оперативно розраховувати основні показники фінансової діяльності підприємства і планувати потреби в матеріальних і фінансових ресурсах.

6. Розроблено методику визначення потенціалу підприємства, що враховує фактичні обсяги виробництва продукції та втрачені можливості кожного виробничого підрозділу, виходячи з часу незапланованих простоїв обладнання, часу фактичного резерву його роботи та простоїв, за рахунок втрати продуктивності технічного обладнання. В переліку внутрішніх джерел підвищення ефективності виробництва на першому місці повинні стояти резерви, які можливо виявити, збалансувавши виробничі потужності підприємства. Доведено, що нарощування виробничих потужностей тільки критичних підрозділів не призведе до збільшення загального потенціалу підприємства, оскільки в результаті змін інші підрозділи також можуть стати критичними. Побудовано динамічну модель, що враховує вплив зміни потенціалу структурного підрозділу на потенціал підприємства в цілому і дозволяє визначити варіанти об’єктів, інвестування в які є найбільш оптимальним і повинно здійснюватися в першу чергу для забезпечення максимальних результатів.

7. В роботі запропоновано методику оцінки варіантів інвестування на основі встановлених теоретичних залежностей окремих елементів виробничих витрат від обсягів виробництва гірничорудних підприємств в кожному виробничому підрозділі, враховуючи особливості цих підрозділів і умови формування витрат, а також зміну структури основних фондів в результаті реалізації інвестиційного проекту.

8. Визначено, що показник оцінки ефективності інвестування повинен комплексно враховувати обсяги фінансування проекту із різних джерел, ціну використання цих ресурсів, умови повернення кредиту і плати за кредит, можливість за рахунок кредитного фінансування отримати додатковий ефект при використанні вивільнених власних коштів на інші цілі, що дозволяє вибирати проекти з оптимальною структурою капітальних вкладень.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у наукових фахових виданнях:

1. Нусинов В.Я., Геналюк В.И. Основы определения размеров налогов предприятия в режиме реального времени // Вісник Криворізького технічного університету. – Кривий Ріг: КТУ, 2003. – №2. – С. 165-169. (Особистий внесок автора – запропоновано методику визначення витрат на сплату податку на додану вартість в реальному масштабі часу на основі поєднання статистичних і прогнозних даних).

2. Нусінов В.Я., Геналюк В.І. Економічне обґрунтування оптимальних об’єктів інвестування на гірничорудних підприємствах // Вісник Криворізького технічного університету. – Кривий Ріг: КТУ, 2005. – №8. – С. . (Особистий внесок автора – запропоновано методику визначення потенціалу гірничорудних підприємств і зроблено економічне обґрунтування інвестиційної програми на ВАТ „ПівнГЗК”).

3. Геналюк В.І. Дослідження системи „Витрати-випуск-прибуток” залізорудних підприємств // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. – Вип. 206. – Т. І. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С. 11-17.

4. Геналюк В.І. Оцінка ефективності інвестиційного проекту та оптимізація джерел його інвестування // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. – Вип. 207. – Т. І. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С. 210-215.

5. Геналюк В.І. Розрахунок очікуваних показників інвестиційного проекту при оцінкі його ефективності // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. – Вип. 205. – Т. ІV. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С. 1110-1114.

6. Геналюк В.І. Прогнозування структури витрат на виробництво в рамках управлінського обліку // Наукові праці Кіровоградського державного технічного університету. Економічні науки. – Вип. / частина 3. - Кіровоград: КДТУ, 2005. – С. 62-66.

Опубліковано в інших виданнях:

7. Геналюк В.И. Особенности внутреннего аудита затрат на крупном промышленном предприятии Украины // Матеріали міжвузівської науково-методичної конференції (21 листопада 2003 р.) „Проблеми економічної освіти і науковий прогрес”. – Кривий Ріг: Мінерал, 2003. – С. 138-140.

8. Геналюк В.И. Определение размеров налогообложения в режиме реального времени // Матеріали IV Міжнародної конференції студентів і молодих вчених. – Донецьк, 2003. – С. 333-335.

АНОТАЦІЯ

Геналюк В.І. Економічний механізм визначення та прогнозування витрат підприємств гірничорудної промисловості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами. – Криворізький технічний університет, Кривий Ріг, 2006.

У дисертації досліджено напрямки удосконалення економічного механізму визначення та прогнозування витрат підприємства на прикладі гірничорудних підприємств. Досліджено сутність економічної категорії „фінансовий потенціал” підприємства. Запропоновано механізм визначення розміру сплати податку на додану вартість в реальному масштабі часу. Розроблено структуру, склад і виробничі функції відділу оперативного обліку податків. Систему оперативного обліку впроваджено в практику роботи економічних служб ВАТ „ПівнГЗК” і отримано позитивні результати.

Сформовано інформаційну базу для аналізу витрат підприємств гірничорудної промисловості. Вдосконалено методику аналізу системи „витрати-випуск-прибуток” стосовно умов виробництва залізорудної продукції і виконано практичні розрахунки.

Розроблено методику визначення оптимальних об’єктів інвестування на основі розрахунку потенціалу виробничих підрозділів гірничорудних підприємств. Запропоновано метод прогнозування результатів реалізації інвестиційних проектів і методику оптимізації джерел їх інвестування.

Ключові слова: потенціал підприємства, податок на додану вартість, витрати підприємства, прогнозування, аналіз, інвестування, джерела фінансування, ефективність.

АННОТАЦИЯ

Геналюк В.И. Экономический механизм определения и прогнозирования затрат предприятий горнорудной промышленности. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – экономика, организация и управление предприятиями. – Криворожский технический университет, Кривой Рог, 2006.

В диссертации исследованы направления усовершенствования экономического механизма определения и прогнозирования затрат предприятия на примере горнорудных предприятий. Уточнена сущность экономической категории „финансовый потенциал” предприятия и его составляющих. Показана роль и место финансовых ресурсов в системе экономических взаимоотношений, существующих на предприятии.

В работе рассмотрены основные методологические подходы, направленные на снижение расходов на производство продукции, повышение эффективности управления как текущими, так и инвестиционными затратами, роль информации в обеспечении этих процессов. Исследованы тенденции использования потенциала железорудных предприятий, пути и направления выхода из кризиса.

Рассмотрена система информационного обеспечения эффективного планирования расходов на уплату налогов. Определены основные принципы построения информационных потоков и минимальный объем информации, необходимый для эффективного прогнозирования налоговых платежей. Разработана схема и функциональные обязанности отдела оперативного учета, работа которого базируется на объединении фактических и прогнозных данных о величине налоговых обязательств и налогового кредита, формируемых в местах их возникновения. Все предложения практически реализованы на ОАО “СевГОК” и получили положительные результаты, обеспечив достаточно точную информацию намного оперативнее данных бухгалтерского учета.

Анализ зависимости отдельных элементов затрат от объемов производства по отдельным структурным подразделениям горнорудного предприятия позволил