ГОРБАТОВ ВАЛЕРІЙ МИРОНОВИЧ

УДК 330.341.1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
ТА РОЗВИТКУ ІНТЕГРОВАНИХ СТРУКТУР БІЗНЕСУ

Спеціальність 08.06.01 – економіка, організація та управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному економічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий консультант: | доктор економічних наук, професор

Пономаренко Володимир Степанович,

Харківський національний економічний університет, ректор.

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор

Алексєєв Ігор Валентинович,

Національний університет “Львівська політехніка”, завідувач кафедри фінансів;

доктор економічних наук, професор

Кадієвський Володимир Андрійович,
Державна академія статистики, обліку та аудиту, завідувач кафедри економічної кібернетики;

доктор економічних наук, професор

Шинкаренко Володимир Григорович,

Харківський національний автомобільно-дорожній університет, завідувач кафедри менеджменту.

Провідна організація: | Інститут економіки промисловості НАН України, відділ проблем економіки підприємств (м. Донецьк).

Захист дисертації відбудеться “26” жовтня 2006 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .055.01 у Харківському національному економічному університеті за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9-а.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного економічного університету за адресою: 61001, м. Харків, провулок Інженерний, 1-а.

Автореферат розісланий “25” вересня 2006 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради О. М. Ястремська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Останні п’ятнадцять років стали переломними у діяльності підприємств та їх об’єднань в Україні. Країна повернулася до ринково- конкурентних основ господарювання. Разом з тим, результати успішної діяльності як суб’єктів господарювання (СГ), так і країни в цілому, визначає не зростання економічних показників, а покращення якості життя населення.

Однак, згідно з індексом розвитку людського потенціалу (HDI), який розраховується фахівцями Організації Об’єднаних Націй (ООН) і характеризує якість життя населення країн світу, Україна в 2003 році зайняла, нажаль, тільки 78-е місце серед 177 країн світу. Тому перед країною стоїть важлива задача значного покращення якості життя населення.

Проблемами підвищення якості життя населення займалися такі вчені, як: Арон Р., Долішній М., Дубсон Б., Жеребіна В., Кизим М., Лібанова Е., Майєр В., Мандибура В., Новикова О., Пономаренко В., Райцин В., Рімашевська Н., Рутгайзер В., Тодоров А. та ін. Але деякі важливі питання при цьому залишилися нерозглянутими, як то: взаємозв’язок якості життя населення з конкурентоспро- можністю країн світу, а також концентрацією їх економік.

Треба зазначити, що високий рівень і якість життя населення країни може забезпечити тільки його висока конкурентоспроможність. Однак за індексом макроекономічної конкурентоспроможності (CGI), який розраховується фахівцями до щорічного Всесвітнього Економічного Форуму (ВЕФ), Україна в 2003 році зайняла 84-е місце серед 102 країн світу.

Разом з тим, тільки висококонцентрована економіка, наявність інтегрованих структур бізнесу (ІСБ) у вигляді промислових концернів, фінансово-промислових груп (ФПГ) і стратегічних альянсів (СА) може зробити країну конкурентоспро-можною.

Проблемами конкурентоспроможності окремих СГ та концентрації економіки займалися такі вчені, як Ансоф І., Азоєв Г., Алєксєєв Н., Вальтер Ж., Воронкова А., Градов А., Іванов Ю., Кадієвський В., Кизим М., Книш М., Портер М., Росс Д., Сакс Дж., Сміт А., Тищенко О., Фатхутдинов Р., Шерер Ф., Шинкаренко В., Юданов А. та ін. Однак, незважаючи на це, у даній області дотепер цілий ряд теоретичних і практичних проблем залишається невирішеними.

Так, у науковій літературі практично відсутні публікації з оцінки конкуренто-спроможності ІСБ: промислових концернів, ФПГ й СА., чітко не виділено їхні відмінні особливості й специфічні риси. Існуюча теорія розвитку СГ та їх інтегрованих структур зводиться в основному до побудови кривих, що характеризують не стадії їхньої якісної зміни, а обсяги продажів продукції. Таким чином, багато вчених не розділяють стадії розвитку СГ та їх інтегрованих структур і ділові цикли їхнього функціонування в окремих стратегічних зонах господарювання (СЗГ). Крім того, описуючи криві ділового циклу СГ та їх інтегрованих структур, вони не враховують при цьому вплив конкурентної боротьби між ними.

З урахуванням вищевикладеного тема даної дисертаційної роботи є актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами й темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося в рамках планів виконання таких науково-дослідних робіт:

1. Держбюджетної теми в Харківському національному економічному університеті “Теоретичні основи оцінки рівня і якості життя населення регіонів України” (№ ДР0104U000925).

2. Держбюджетної теми в Науково-дослідному центрі індустріальних проблем розвитку НАН України “Формування організаційно-економічного механізму корпоративного управління промисловими підприємствами регіону”

(№ ДР0101U002370).

3. Держбюджетної теми в Науково-дослідному центрі індустріальних проблем розвитку НАН України “Обґрунтування стратегічних напрямів соціально-економіч-ного розвитку регіону в умовах євроінтеграційних процесів” (№ ДР0105U004636)

Мета й завдання дослідження. Мета роботи полягає в науковому обґрунтуванні теоретичних основ і практичних рекомендацій по забезпеченню розвитку ІСБ у новій висококонцентрованій економіці на основі підвищення їхньої конкурентоспроможності за рахунок вибору більш ефективних СЗГ.

Для реалізації сформульованої мети дослідження в дисертації поставлені такі завдання:– 

установити наявність взаємозв'язку між якістю життя населення й конкурентоспроможністю країн світу;– 

виявити взаємозв'язок між конкурентоспроможністю країн світу й концентрацією їхніх економік;– 

дослідити існуючі в економіках провідних країн світу й України ІСБ, виділити їхні специфічні особливості й характерні риси, класифікувати типи;–

розглянути і уточнити сутність понять: “промисловий концерн”, “фінансово-промислова група”, “стратегічний альянс”;

– розробити теоретичні основи оцінки конкурентоспроможності ІСБ;

– дослідити та розмежувати сутність понять “розвиток” і “діловий цикл” ІСБ;– 

запропонувати модель стадій розвитку ІСБ;– 

побудувати модель ділового циклу ІСБ у СЗГ з урахуванням їхнього внутрішнього потенціалу (конкурентоспроможності);– 

розробити підхід до вибору пріоритетності розвитку СЗГ ІСБ;– 

класифікувати види взаємодії ІСБ у СЗГ;– 

побудувати модель конкурентної боротьби між ІСБ у СЗГ.

Об'єктом дослідження в роботі є процеси конкурентної боротьби між ІСБ у новій висококонцентрованій економіці.

Предмет дослідження в роботі – теоретико-методологічні та прикладні аспекти оцінки конкурентоспроможності ІСБ і визначення напрямків і стадій їхнього розвитку, а також прогнозування ділових циклів в СЗГ.

Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу дисертаційної роботи складає сукупність загальнонаукових і спеціальних методів та прийомів наукового дослідження, використання яких зумовлено поставленою метою і задачами з її дослідження. При цьому було використано такі методи емпіричного й теоретичного дослідження: синтезу та аналізу – для оцінки якості життя населення, конкурентоспроможності країн світу й ІСБ, концентрації економік; системного підходу й формальної логіки – для уточнення понять: “якість життя населення”, “конкурентоспроможність інтегрованих структур бізнесу”, “концентрація економіки” й ін.; економіко-математичного моделювання, як-то: кластерного аналізу – для класифікації країн світу з якості життя населення, конкурентоспроможності й концентрації економік; динамічного моделювання за допомогою диференціальних рівнянь і їхніх систем – для побудови логістичних кривих ділових циклів ІСБ у СЗГ як з урахуванням їх конкурентоспроможності, так і взаємодії в процесі конкурентної боротьби.

Наукова новизна отриманих результатів.

Одержані в процесі дослідження наукові результати, які мають різний ступінь новизни, в сукупності вирішують важливу наукову проблему забезпечення розвитку ІСБ на основі підвищення їхньої конкурентоспроможності за рахунок вибору більш ефективних СЗГ.

Серед одержаних основних наукових результатів такі:

вперше:

– розроблено теорію конкурентної боротьби між ІСБ, яка ґрунтується на особливостях їх типів і різних видів взаємодії, синергетичному підході й моделях популяційної динаміки, що дає можливість описати нелінійний характер поводження конкурентів у процесі їх взаємодії;– 

запропоновано модель конкурентних взаємодій між ІСБ у СЗГ, яка ґрунтується на теорії міжвидової конкурентної боротьби за існування, а також оцінки конкурентоспроможності ІСБ, що дозволяє побудувати логістичні криві їх ділових циклів, з урахуванням впливу конкурентів;– 

розроблено модель стадій розвитку ІСБ, яка заснована на класифікації їхніх типів, масштабів і конкурентоспроможності бізнесу, його диверсифікації і інтернаціоналізації ринків збуту продукції, що дозволяє визначити досягнутий ІСБ якісний рівень і градієнт напрямку розвитку.

дістали подальшого розвитку: – 

на модельному рівні доведено гіпотези: високу якість життя населення досягають тільки країни світу, які мають високу конкурентоспроможність, в свою чергу високої конкурентоспроможності досягають тільки країни, які мають висококонцентровану економіку, все це дозволяє зробити висновок про настання у світовій економіці “ери інтегрованих структур бізнесу”;– 

методика індивідуальної оцінки конкурентоспроможності ІСБ, яка на відміну від існуючих враховує різні їх типи, заснована на синергетичному підході, що дозволяє надалі визначати стадії розвитку ІСБ і прогнозувати їх ділові цикли в СЗГ;– 

розмежовано сутність понять “розвиток” і “діловий цикл” ІСБ, під першим розуміється процес переходу їх з одного стану в інший, більш якісний за рахунок підвищення конкурентоспроможності та конкурентного статусу, а під другим – коливальний повторювальний процес зміни обсягів продукції, що випускається ІСБ в СЗГ в залежності від кон’юнктури ринку, що в подальшому дозволяє оцінити якісну й кількісну сторони процесу цих перетворень;– 

модель ділових циклів ІСБ в СЗГ, в залежності від їх конкуренто-спроможності, але без урахування взаємодії з іншими конкурентами, яка дає можливість визначити ступінь використання внутрішнього потенціалу, а також фазу ділового циклу ІСБ, зробити попередній прогноз конкурентної позиції в СЗГ;– 

методичний підхід до вибору пріоритетності розвитку СЗГ ІСБ, який ґрунтується на позиціонуванні СЗГ в площині “конкурентоспроможність – частка ринку” і оцінці привабливості в площині “прибутковість – зростання ринку” з наступним їх поєднанням у матрицю узагальнюючої оцінки в площині “позиціонування – привабливість”, що забезпечує високу конкурентоспроможність ІСБ, ефективність їхнього функціонування й стійкі конкурентні позиції;

удосконалено:– 

сутність понять “промисловий концерн”, “фінансово-промислова група”, “стратегічний альянс” на основі наступних ознак: юридичної форми організації, інтегруємих форм капіталу, ступеня інтеграції, форми взаємовідносин між учасниками, форми управління та інше, що в подальшому дає можливість провести класифікацію видів цих ІСБ, та оцінити їх конкурентоспроможність;– 

класифікацію типів ІСБ: промислових концернів, ФПГ, СА з додаванням нових ознак, які раніше не використовувалися, що дає можливість виділити їхні специфічні особливості й характерні риси, а в подальшому запропонувати індивідуальний підхід до оцінки конкурентоспроможності;–

сутність понять “конкурентоспроможність”, “конкурентний статус” та “конкурентостійкість” ІСБ на основі структурного, функціонального та поведінкового підходів до поняття “конкуренція” з урахуванням специфіки й характерних особливостей ІСБ, що забезпечує індивідуальні підходи до оцінки їх конкурентоспроможності;– 

класифікацію видів взаємодії між ІСБ в СЗГ за ознаками: боротьба за існування, співробітництво і нейтралізм. Одним з найбільш поширених видів взаємодії ІСБ в СЗГ є конкуренція, для якої характерна наступна особливість: конкуруючі між собою ІСБ пригнічують одна одну, у результаті чого зростання кожної з них в присутності іншої відбувається повільніше. Класифікація в подальшому дозволяє на модельному рівні прогнозувати логістичні криві ділових циклів ІСБ у СЗГ.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що теоретичні положення роботи доведені до рівня конкретних методик і рекомендацій з оцінки конкурентоспроможності ІСБ, вибору пріоритетних напрямів їхнього розвитку, а також прогнозування поводження в процесі конкурентної боротьби.

Методичні рекомендації з оцінки конкурентоспроможності ІСБ, визначення стадій їхнього розвитку й фаз ділового циклу впроваджено на таких підприємствах і в установах: Корпорація “Таврика” (акт впровадження № 6 від 12.02.2006 р.), ВАТ “Сімферопольський склотарний завод” (акт впровадження № 3 від 16.04.2006 р.), Санаторно-курортне об'єднання “ПБК” (м. Сімферополь) (акт впровадження № 2 від 14.01.2006 р.), Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України (м. Харків) (акт впровадження № 45/2 від 03.03.2006 р.).

Результати дисертаційного дослідження використовуються в Університеті економіки та управління (м. Сімферополь) при викладанні дисциплін: “Стратегія підприємства”, “Стратегічне управління” (довідка № від 15.09.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Особистим внеском здобувача є сформульовані й обґрунтовані наукові положення, висновки й рекомендації з вирішення проблеми розробки теоретичних основ конкуренції ІСБ у новій висококонцентрованій економіці. Дисертаційне дослідження є особистою науковою працею здобувача. Всі результати отримані безпосередньо здобувачем і знайшли відбиття в друкованих працях. У дисертації здобувач використовував власні наукові ідеї, у тому числі викладені в роботах, які виконані в співавторстві.

Внесок здобувача у монографії, які написані в співавторстві за списком опублікованих праць, наведених у авторефераті, є таким: уточнена сутність поняття “конкурентоспроможність країни”, проаналізована теорія і практика оцінки конкурентоспроможності країн світу, проведена оцінка конкурентоспроможності України та країн ЄС, досліджено вплив конкурентоспроможності України та країн ЄС на якість життя населення [3]; проаналізовано діючі підходи до оцінки концентрації економіки, запропоновано теоретичні засади і здійснено дослідження концентрації світової економіки та економік провідних країн світу, розглянута теорія та практика оцінки конкурентоспроможності країн світу, проведена оцінка конкурентоспроможності країн світу, досліджено вплив концентрації економіки на конкурентоспроможність країн світу [4]; зроблено загальну характеристику Автономної Республіки Крим, проведено оцінку рівня та якості життя населення її регіонів та міст, запропоновано концептуальні засади розробки програм підвищення рівня та покращення якості життя населення Автономної Республіки Крим [5].

Внесок здобувача у наукові статті, які написані в співавторстві, за списком опублікованих праць, наведених у авторефераті, є таким: розроблено концептуальний підхід до організації великомасштабних економіко-виробничих систем (ВЕВС): промислових концернів, ФПГ та СА [1]; запропоновано теоретичні основи управління функціонуванням ВЕВС [2]; проаналізовано особливості кругообігу капіталу у ВЕВС [3]; розглянуто особливості організації ФПГ в економіках провідних країн світу [4]; досліджено СА як нову форму інтеграції різних видів капіталу в економіці [5].

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації привселюдно доповідалися й обговорювалися на: V Всеукраїнській конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (Дніпропетровськ, 2004), Першій міжнародній науково-практичної конференції “Науковий потенціал світу 2004” (Дніпропетровськ, 2004), VІІ міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта 2005” (Дніпропетровськ, 2005), ІІІ міжнародній науково-практичній конференції “Стан і проблеми трансформації фінансів і економіки регіонів у перехідний період” (Чернівці, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції “Дні науки – 2005” (Дніпропетровськ, 2005); Першій міжнародній науково-практичній конференції “Еволюція наукових знань і сучасні проблеми економічної теорії” (Харків, 2005); Науково-практичній конференції “Суб'єкти господарювання в сучасній фінансово-кредитній системі України” (Харків, 2006).

Публікації. Результати дослідження опубліковані в 34 наукових працях. Загальний обсяг опублікованого матеріалу, що належить особисто авторові, становить 77,3 ум.-друк. арк., у тому числі: 2 індивідуальні монографії обсягом 54,9 ум.-друк. арк., 3 монографії в співавторстві (здобувачеві належить 13,6 ум.-друк. арк.), 21 стаття в наукових спеціалізованих виданнях загальним обсягом 6,3 ум.-друк. арк.; 8 публікацій в інших наукових виданнях (авторові належить 2,5 ум.-друк. арк.).

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, шести розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і трьох додатків. Загальний обсяг дисертації – 514 сторінок. Основний текст роботи викладено на 393 сторінках, у тому числі: 83 рисунка, 91 таблиця, список використаних джерел з 385 найменувань на 29 сторінках, 3 додатки на 92 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність теми дисертації, проаналізовано сучасний стан розроблювальної проблеми, сформульовані мета, завдання, предмет і об'єкт дослідження, визначені наукова новизна й практичне значення отриманих результатів і запропонованих рекомендацій.

У першому розділі – “Якість життя населення й конкурентоспроможність

країн світу” – розглянуто існуючу теорію та практику оцінки якості життя населення країн світу, вивчено підходи до оцінки конкурентоспроможності країн світу, на модельному рівні доведено гіпотезу про високий ступінь впливу конкурентоспроможності країн світу на якість життя їхнього населення.

Головна мета будь-якої держави світу – підвищення якості життя її населення. У концепції “Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй” (ПРООН) відмічається, що в економічному розвитку будь-якої держави світу головну роль необхідно відводити людині, підвищенню рівня його добробуту. При цьому слід у першу чергу створювати сприятливі умови, щоб життя людей було довгим, здоровим та наповненим творчістю.

Основним показником, що використовується фахівцями ООН для зіставлення оцінки якості життя населення в різних країнах світу, є індекс розвитку людського потенціалу (HDI). Він являє собою інтегральну оцінку трьох складових компонентів, які характеризують: довголіття (Д), рівень освіти (О) й обсяг валового внутрішнього продукту на душу населення (В).

З використанням кластерного аналізу (метод k-середніх) у роботі згідно з компонентами індексу HDI було проведено класифікацію досліджуваних країн світу за рівнем якості життя населення (рис. 1).

Розрахунки показали, що за якісним критерієм країни світу можна розділити на три кластери: з високою якістю життя – 28 країн (58,3% від загальної кількості досліджуваних), із середньою якістю життя – 17 країн (35,4%) і низькою якістю життя – 3 країни (6,3%). Україна ввійшла в другу групу досліджуваних країн світу – із середньою якістю життя населення.

Серед учених і практиків існує гіпотеза, що висока якість життя населення визначається високою конкурентоспроможністю країн світу.

Одним з основних показників оцінки конкурентоспроможності країн світу, що використовується у світовій практиці, є індекс макроекономічної конкурентоспроможності (GCI), розроблений фахівцями ВЕФ, який включає в себе три складові компоненти: індекс макроекономічного середовища (МЕІ), індекс технологій (РІІ) й індекс державних інститутів (TNI).

Рис. 1. Графік середніх значень компонент індексу HDI кластерів досліджуваних країн світу

З використанням кластерного аналізу (метод k-середніх) у роботі згідно з компонентами індексу GCI було проведено класифікацію досліджуваних країн світу за рівнем конкурентоспроможності (рис. 2).

Рис. 2. Графік середніх значень компонент індексу GCI кластерів досліджу-ваних країн світу

Розрахунки показали, що за якісним критерієм країни світу можна розділити на три кластери: з високою конкурентоспроможністю – 21 країна (30,4% від загальної кількості досліджуваних), із середньою конкурентоспроможністю – 34 країни (33,3%) і з низькою конкурентоспроможністю – 37 країн (36,3%). Україна ввійшла в третю групу країн світу – з низькою конкурентоспроможністю.

У роботі на модельному рівні було доведено гіпотезу про те, що високої якості життя населення досягають тільки висококонкурентні країни світу.

Для кількісної оцінки ступеня впливу конкурентоспроможності країн світу на якість життя їхнього населення в роботі використовувався коефіцієнт конкордації (Wk).

Згідно з даним коефіцієнтом між індексами HDI (якості життя населення) і GCI (конкурентоспроможності країн) існує досить високий ступінь погодженості (Wk = 0,7374), що підтверджує гіпотезу про те, що конкурентоспроможність країн світу визначає якість життя їхнього населення.

Крім того, у роботі було проведено і якісну оцінку впливу конкурентоспроможності країн світу на якість життя їхнього населення. Для цих цілей використовувався кластерний аналіз (метод k-середніх). Відповідно до проведеного дослідження країни світу за якісним критерієм можна розділити на три кластери: з високою конкурентоспроможністю і якістю життя населення – 29 країн (61,7% від загальної кількості досліджуваних); із середньою конкуренто-спроможністю і якістю життя населення – 14 країн (29,8%) і низькою конкурентоспроможністю і якістю життя населення – 4 країни (8,5%). Таким чином, використання коефіцієнта конкордації й кластерного аналізу дозволило в роботі на модельному рівні довести гіпотезу про те, що високої якості життя населення досягають ті країни світу, які мають високу конкурентоспроможність.

У другому розділі – “Конкурентоспроможність і концентрація економік країн світу” – розроблено теоретичні основи оцінки концентрації світової економіки і економік країн світу на всіх рівнях ієрархії, проведено аналіз концентрації цих економік, на модельному рівні доведено гіпотезу про високий ступінь впливу концентрації економік країн світу на їхню конкурентоспроможність.

У світовій економіці спостерігається стійка тенденція концентрації як у масштабі економік окремих країн світу, так і галузей і суб'єктів господарювання.

У роботі представлено структурно-логічну модель оцінки концентрації на всіх рівнях ієрархії світової економіки, а також запропоновано систему показників такої оцінки. Так, наприклад, за відносним показником концентрації обсягу продажів найбільших корпорацій (КСМ) економіки країн світу розподілися в такий спосіб (рис. 3).

Рис. 3. Діаграма розподілу економік країн світу згідно з відносним показником концентрації обсягу продажів найбільших корпорацій

У роботі на модельному рівні було доведено гіпотезу про те, що високої конкурентоспроможності досягають тільки країни світу, які мають високо-концентровану економіку.

Для кількісної оцінки ступеня впливу концентрації економік на конкурент-тоспроможність країн світу в роботі використовувався коефіцієнт конкордації.

Згідно з даним коефіцієнтом між відносним показником концентрації економік (КСМ) й індексом конкурентоспроможності країн світу (GCI) існує досить високий ступінь погодженості (Wk = 0,711), що підтверджує гіпотезу про те, що концентрація економік визначає конкурентоспроможність країн світу.

Крім того, у роботі було проведено якісну оцінку впливу концентрації економік на конкурентоспроможність країн світу. Для цих цілей використовувався кластерний аналіз (метод k-середніх) (рис. 4).

Рис. 4. Графік середніх значень показників GCI і КСМ кластерів досліджуваних країн світу

Згідно з кластерним аналізом країни світу за якісним критерієм можна розділити на три групи: з високою конкурентоспроможністю й концентрацією економік – 12 країн (25,5% від загальної кількості досліджуваних); із середньою конкурентоспроможністю й концентрацією економік – 21 країна (44,7%); з низькою конкурентоспроможністю й концентрацією економік – 14 країн (29,8%).

Таким чином, використання коефіцієнта конкордації й кластерного аналізу дозволило в роботі на модельному рівні довести гіпотезу про те, що високої конкурентоспроможності досягають країни світу, які мають висококонцентровану економіку.

У третьому розділі – “Інтегровані структури бізнесу та їх роль в економіках країн світу” – розглянуто форми організації й відмінні риси основних типів ІСБ, уточнено їх сутність і проведено класифікації, виявлено роль ІСБ в економіках провідних країн світу.

Проведене в роботі дослідження показало, що світова економіка й економіки провідних країн світу вступили в “еру інтегрованих структур бізнесу”, основними з

яких є: промислові концерни, ФПГ і СА.

Так, наприклад, у 2003 році обсяг продажів по 2000 найбільшим ІСБ із 51 країни світу склав 19,4 трлн дол. США, або 53,8% обсягу світового ВВП.

Ґрунтуючись на роботах закордонних і вітчизняних вчених і теорії логіки,
у дисертації було уточнено сутність понять: “промисловий концерн”, “фінансово-промислова група”, “стратегічний альянс”.

Так, під промисловим концерном у роботі розуміється об’єднання під єдиним

управлінням головного і цілого ряду промислових підприємств юридично самостійних, але зв’язаних системою участі у капіталі.

СА – це довгострокова стратегічна угода між незалежними партнерами, спрямована на координацію спільної діяльності з компенсації слабких сторін або створення конкурентних переваг.

ФПГ – це об’єднання суб’єктів господарювання різних форм капіталу через систему участі у капіталі або персональну унію з метою координації своєї діяльності з підвищення конкурентоспроможності.

Крім того, у дисертації проведено класифікацію наведених вище типів ІСБ.

Так, промислові концерни були класифіковані за такими ознаками: процес організації, система участі у капіталі, організація управлінського процесу, тип інтеграції, структура участі у капіталі.

Класифікація СА відбулася за такими ознаками: юридична форма співпраці, форма взаємовідносин між учасниками, кількість учасників і напрямки або галузі інтеграції.

ФПГ класифіковані за такими ознаками: спосіб формування, офіційний статус, центр формування, форма власності, масштаб діяльності, тип організаційної побудови, спосіб інтеграції, спосіб внутрішньогрупового управління й кількісні характеристики.

У роботі проведене порівняння наведених вище типів ІСБ за такими ознаками: юридична форма організації; форма утворення; інтегровані форми капіталу; ступінь інтеграції; пріоритет стратегічних цілей; форма взаємин між учасниками; фінансово-господарська діяльність; форма управління й форма контролю (табл. 1).

Таблиця 1

Характеристика відмінних рис досліджуваних типів ІСБ

ІСБ | Порівнювані ознаки

Юридична форма організації | Форма створення | Форми капіталу, що інте-груються | Ступінь інтегра-ції | Пріоритет стратегіч-них цілей | Форма взаємин між учасниками | Фінансово-господарсь-ка діяль-ність | Форма управ-ління | Форма конт-
ролю

Концерн | Група корпорацій, зв'язаних участю в капіталі | Злиття й погли-
нання | Промис-ловий | Повна | Загальна | Коопера-тивна | Сильно обмежена через органи управління | Регулю-вання | Через органи управ-ління

Закінчення табл. 1

ІСБ | Порівнювані ознаки

Юридична форма організації | Форма створення | Форми капіталу, що інте-груються | Ступінь інтегра-ції | Пріоритет стратегіч-них цілей | Форма взаємин між учасниками | Фінансово-господарсь-ка діяль-ність | Форма управ-ління | Форма конт-
ролю

ФПГ | Група корпорацій, зв'язаних участю в капіталі й договорами про співро-
бітництво | Злиття й поглинан-ня, а також договірна | Фінанси-вий, промис-ловий і торгі-вельний | Част-
кова | Загальна й індивіду-альні | Коопера-тивно-кон-курентна | Сильно обмежена через органи управління або частково в рамках договорів або спіль-них підпри-ємтсв (СП) | Регулю-вання й корди-нація | Через органи управ- ління або в рамках дого-
вору

СА | Група корпорацій, зв'язаних договорами про співро-
бітництво | Договірна | Промис-ловий або торгі-вельний | Локаль-на | Індивіду-альні й загальна | Конку-
рентно-коопера-тивна | Повна само-стійність, частково обмежена в рамках до-говорів і СП | Корди-нація | У рам-ках до-говору

У дисертації запропоновано матрицю оцінки ступеня інтегрованості СГ в аналізованих ІСБ за такими критеріями: форма об’єднання підприємств, широта охоплення бізнесу, форма взаємовідносин, правова самостійність, фінансова самостійність, форма управління, форма контролю. Найбільш високий ступінь інтеграції СГ у промислових концернів, а найбільш низький – у СА. ФПГ займають проміжне положення.

У четвертому розділі – “Конкурентоспроможність інтегрованих структур бізнесу” – уточнено сутність понять: “промисловий концерн”, “фінансово-промислова група”, “стратегічний альянс”, проаналізовані існуюча теорія й практика оцінки конкурентоспроможності СГ і ІСБ, запропоновано синергетичний підхід до оцінки їхньої конкурентоспроможності, проведено оцінку конкуренто-спроможності найбільш великих ІСБ України.

Аналіз робіт вчених, які займаються проблемами конкуренції показав, що для характеристики конкурентної боротьби СГ у СЗГ використовуються такі поняття: “конкурентний статус”, “конкурентостійкість” та “конкурентоспроможність”, що нерозривно пов’язані з поняттям “конкуренція”, але характеризують його з різних боків: структури, функціонування та поведінки. В той же час стосовно ІСБ ці поняття практично не розроблені. У дисертації запропоновані такі їх тлумачення.

Конкурентний статус ІСБ – місце розташування (позиція) ІСБ в просторі конкурентної боротьби із суперниками в СЗГ.

Конкурентостійкість ІСБ – характеристика здатності ІСБ утримувати позиції у просторі конкурентної боротьби із суперниками в СЗГ.

Конкурентоспроможність ІСБ – наявність у ІСБ внутрішнього потенціалу, що забезпечує здатність її протистояти суперникам у конкурентній боротьбі в СЗГ.

Оцінка конкурентоспроможності ІСБ базується на індивідуальному підході з урахуванням особливостей типів їх інтеграції.

Дослідження, проведене в роботі, показало, що основними специфічними особливостями ІСБ є такі:

1. Розмаїтість СЗГ, у яких ІСБ конкурують, а також великий кількісний склад СГ, що входять до їх складу.

2. Наявність різних типів інтеграції СГ в ІСБ: вертикальна, горизонтальна й конгломеративна.

3. Наявність або відсутність синергетичного ефекту від взаємодії СГ, що входять до складу ІСБ.

Концептуальні положення оцінки конкурентоспроможності ІСБ, які запропо-новані у дисертації, полягають у такому:

1. ІСБ безпосередньо одна з одною не конкурують на конкретних товарних ринках, а конкурують у різних СЗГ через СГ, що входять у їхній склад.

2. Для кожної конкретної ІСБ існує своя індивідуальна модель оцінки конкурентоспроможності, виходячи з її типу, складу й кількості СГ і СЗГ, у яких ІСБ конкурує.

3. Для порівнянності оцінок конкурентоспроможності ІСБ, які аналізуються, необхідно, щоб СЗГ їх перетиналися й на них припадав значний обсяг продажів.

4. Оцінка конкурентоспроможності ІСБ має враховувати як потенціал СГ, що входять до її складу, так і наявні ресурси для його реалізації, а також синергетичний ефект від взаємодії СГ, що входять до складу ІСБ.

На основі перерахованих вище особливостей у роботі запропоновано такі принципи оцінки конкурентоспроможності ІСБ:

Принцип 1. Ієрархічності побудови оцінки.

Принцип 2. Розмаїтості моделей оцінки.

Принцип 3. Однозначності й системності оцінки.

Принцип 4. Обліку синергії при оцінці.

Узагальнена схема оцінки конкурентоспроможності ІСБ складається з трьох етапів.

На першому етапі побудови оцінки конкурентоспроможності ІСБ на основі синергетичного підходу визначається система часткових показників оцінки конкурентоспроможності СГ, що входять до їхнього складу. Дана оцінка ґрунтується на потенційно-ресурсному підході (рис. 5).

Рис. . Модель потенційно-ресурсної оцінки конкурентоспроможності СГ

На другому етапі на підставі синергетичного підходу визначаються кількісні комплексні показники конкурентоспроможності j-го СГ () , що входять до складу i-ої ІСБ:

(1)

де – кількісна стандартизована оцінка ч-го часткового показника оцінки конкурентоспроможності j-го СГ i-ої ІСБ;

– коефіцієнт значущості ч-го часткового показника оцінки конку-рентоспроможності СГ визначається за формулою:

(2)

де – дисперсія (ентропія) ч-го часткового показника оцінки конкуренто-спроможності СГ ІСБ;

n – кількість часткових показників, за допомогою яких оцінюється конкурентоспроможність j-го СГ i-ої ІСБ.

Далі за допомогою формул, запропонованих у табл. 2, визначаються кількісні інтегральні показники конкурентоспроможності різних типів ІСБ.

Таблиця 2

Інтегральні показники кількісної оцінки конкурентоспроможності різних типів ІСБ

Тип ІСБ | Формула розрахунку | Умовні позначки

Горизонтально інтегрована структура бізнесу (ГІСБ) | – інтегральний показник конкурентоспроможності i-ої ГІСБ;

– питома вага обсягу продажів j-го СГ у загальному обсязі продажів i-ої ГІСБ;

– комплексний показник конкурентоспроможності j-го СГ, що входить до складу i-ої ГІСБ;

n – кількість СГ, що входять до складу i-ої ГІСБ

Вертикально інтегрована структура бізнесу (ВІСБ) | – інтегральний показник конкурентоспроможності i-ої ВІСБ;

– питома вага обсягу продажів j-го СГ i-ої ВІСБ на z-му переділі (СЗГ);

– комплексний показник конкурентоспроможності j-го СГ i-ої ВІСБ на z-му переділі (СЗГ);

n – кількість СГ, що входять до складу i-ої ВІСБ на z-му переділі (СЗГ);

– питома вага обсягу продажів СГ z-го переділу (СЗГ) у загальному обсязі продажів i-ої ВІСБ;

l – фактична кількість переділів (СЗГ), у яких конкурують СГ, що входять до складу i-ої ВІСБ;

k – максимально можлива кількість переділів (СЗГ), у яких може конкурувати i-та ВІСБ через СГ, що входять до її складу;

Диверсифікована

інтегрована структура бізнесу (ДІСБ) | – інтегральний показник конкурентоспроможності i-ої ДІСБ;

– питома вага в обсязі продажів i-ої ДІСБ СГ f-ої горизонтально інтегрованої СЗГ;

q – кількість горизонтально інтегрованих СЗГ, у яких конкурують СГ, що входять до складу

i-ої ДІСБ;–

питома вага в обсязі продажів i-ої ДІСБ СГ s-ої вертикально інтегрованої СЗГ;

v – кількість вертикально інтегрованих СЗГ, у яких конкурують СГ, що входять до складу

i-ої ДІСБ

Якісна оцінка конкурентоспроможності ІСБ здійснюється з урахуванням двох видів синергетичного ефекту: підвищення прибутковості (Ра) і капіталізації (Ко). Для цих цілей використовується матричний підхід. На рис. 6 наведено матрицю узагальнюючої якісної оцінки конкурентоспроможності найбільш великих ІСБ України з урахуванням обох видів синергетичного ефекту.

Рис. 6. Матриця узагальнюючої якісної оцінки конкурентоспроможності ІСБ України з урахуванням двох видів синергетичного ефекту:

I – висока конкурентоспроможність; II – середня конкурентоспроможність; III – низька конкурентоспроможність.

У подальшому оцінка конкурентоспроможності ІСБ виступає як основа моделювання їх ділових циклів у СЗГ, а також використовується при визначенні стадії розвитку ІСБ.

У п'ятому розділі – “Динаміка розвитку й ділові цикли інтегрованих структур бізнесу” – розмежовано сутність понять “розвиток” і “діловий цикл” ІСБ, запропоновано модель стадій розвитку ІСБ, здійснено моделювання динаміки ділових циклів ІСБ у СЗГ, розроблено методологію вибору пріоритетності розвитку СЗГ ІСБ.

У роботі на основі аналізу теорії й практики визначення життєвого циклу СГ зроблено висновок, що поняття “розвиток” та “діловий цикл” СГ та їх інтегрованих структур не є тотожними.

Під розвитком СГ або їх інтегрованих структур у дисертації розуміється необоротний, спрямований процес переходу СГ (ІСБ) з одного стану в інший, більш якісний за рахунок підвищення їхньої конкурентоспроможності та конкурентного статусу.

Діловий цикл СГ або їх інтегрованих структур – коливальний, повторю-вальний процес зміни обсягів виробництва продукції, залежно від кон’юнктури ринку.

Для визначення стадії розвитку СГ і ІСБ у роботі запропоновано таку модель (рис. 7).

Згідно з рис. 7 стадії розвитку СГ і ІСБ визначаються виходячи з масштабу бізнесу й ринку, на якому вони конкурують, а також їхнього типу: комутанти, експлеренти, патієнти та віоленти.

При цьому в дисертації показано, що ІСБ бувають тільки двох типів: патієнти та віоленти, що з’являються починаючи з національного масштабу таких форм, як олігополія або монополія, при цьому у переважній більшості між підприємствами великомасштабного й великого бізнесу.

Для визначення стадій розвитку ІСБ запропоновані такі критерії: ступінь диверсифікованості бізнесу, інтернаціоналізація бізнесу, масштаб і динаміка бізнесу.

У роботі розроблено динамічну модель ділових циклів ІСБ у СЗГ, яка має вигляд логістичної кривої й ураховує тільки їх внутрішній потенціал (конкурентоспроможність):

(3)

де – швидкість зростання обсягу продажів i-ої ІСБ у z-й СЗГ;

– потенційне зростання обсягу продажів i-ої ІСБ у z-й СЗГ, обумовлене формулою:

(4)

де – потенційна швидкість зростання конкурентоспроможності i-ої ІСБ у z-й СЗГ;

– фактичний обсяг продажів i-ої ІСБ у z-й СЗГ;–

виробничі потужності i-ої ІСБ у z-й СЗГ.

Так, для ІСБ “СКМ” у коксохімічній галузі України прогнозна крива ділового циклу з урахуванням її конкурентоспроможності буде мати вигляд, представлений на рис. 8

Рис. 7. Модель стадій розвитку СГ і ІСБ:

В – віоленти; П – патієнти; Е – експлеренти; К – комутанти; С – субпідрядники; Б – точка біфуркації; Л – ліквідація;
Т – трансформація; Р – розвиток

Рис. 8. Прогнозна крива ділового циклу ІСБ “СКМ” у коксохімічній галузі з урахуванням її конкурентоспроможності

Оцінка конкурентоспроможності ІСБ є також основою для вибору пріоритетності розвитку СЗГ ІСБ.

У загальному вигляді схему вибору пріоритетності розвитку СЗГ ІСБ, яка заснована на матричному підході, представлено на рис. 9.

Рис. 9. Схема вибору пріоритетності розвитку СЗГ ІСБ

Так, наприклад, для ІСБ “СКМ” пріоритетність розвитку СЗГ буде виглядати в такий спосіб (табл. 3).

Таблиця 3

Матриця узагальненої оцінки пріоритетності розвитку СЗГ ІСБ “СКМ”
у площині “позиціонування – привабливість”

Позиціону-вання | Привабливість

Висока | середня | низька“

Зірки” | Коксохімічна промисловість | Залізорудна промисловість“

Корови”“

Леви”“

Собаки” |

Чорна металургія | Вугільна промисловість

Трубна промисловість

Машинобудування

Лікеро-горілчана промисловість

У шостому розділі – “Теоретичні основи побудови ділового циклу інтегрованих структур бізнесу з урахуванням конкурентної боротьби” – запропоновано класифікацію видів взаємодії ІСБ, розроблено модель конкурентної боротьби між ІСБ у СЗГ, побудовано моделі ділових циклів ІСБ у коксохімічній промисловості України з урахуванням їхньої конкурентної боротьби.

За ознаками боротьба за існування, співробітництво і нейтралізм, у роботі класифіковані такі види взаємодії між ІСБ у СЗГ: конкуренція, хижацтво, паразитизм, аменсалізм, симбіоз, коменсалізм і нейтралізм (рис. 10).

Одним з найбільш поширених видів взаємодії ІСБ у СЗГ є конкуренція, для якої характерна така особливість: конкуруючі між собою ІСБ пригнічують одна одну, у результаті чого зростання кожної з них у присутності іншої відбувається повільніше.

Ґрунтуючись на теорії популяційної динаміки, у роботі запропонована така модель конкурентної боротьби між ІСБ у СЗГ, що являє собою систему диференціальних рівнянь:

Рис. 10. Схема видів взаємодії ІСБ у СЗГ

(5)

де й – швидкість зростання обсягу продажів у z-й СЗГ відповідно першої і другої ІСБ, які конкурують між собою;

і – обсяг продажів у z-й СЗГ відповідно першої і другої ІСБ, які конкурують між собою за частку ринку;

і – потенційне зростання обсягу продажів першої і другої ІСБ в z-й СЗГ визначається за формулами:

(6)

де і – потенційна швидкість зростання конкурентоспроможності відповідно першої і другої ІСБ у z-й СЗГ;

і – виробничі потужності відповідно першої і другої ІСБ у z-й СЗГ;

б і – коефіцієнти боротьби за існування між першою і другою ІСБ, визначаються згідно з такими формулами:

(7)

Модель конкурентної боротьби між ІСБ дозволяє одержати прогнозні криві їхніх ділових циклів у СЗГ із урахуванням попарних конкурентних взаємин.

Наприклад, для ІСБ “СКМ” прогнозна крива ділового циклу в коксохімічній промисловості України, з урахуванням конкурентної боротьби з ІСБ “Приват”, буде мати такий вигляд (рис. 11).

Рис. . Прогнозна крива ділового циклу ІСБ “СКМ” з урахуванням конкурентної боротьби з ІСБ “Приват”

У табл. наведено прогнозні значення обсягів продажів ІСБ “СКМ” без урахування й з урахуванням конкурентної боротьби з іншими ІСБ, що конкурують у коксохімічній промисловості України.

Таблиця 4

Прогнозні значення обсягів продажів ІСБ “СКМ” без урахування й
з урахуванням конкурентної боротьби з іншими ІСБ, що конкурують
у коксохімічній промисловості України

Прогнозний період (Т), років | Прогнозні значення обсягів продажів ІСБ “СКМ”, млн т

Без врахування конкуренції | З урахуванням конкуренції

з ІСБ “Донецьксталь” | з ІСБ “Приват” | з ІСБ “ІСД”

1 | 10,680 | 10,605 | 10,181 | 10,316

2 | 11,180 | 11,088 | 10,368 | 10,587

3 | 11,477 | 11,406 | 10,482 | 10,755

4 | 11,649 | 11,617 | 10,552 | 10,861

Закінчення табл. 4

Прогнозний період (Т), років | Прогнозні значення обсягів продажів ІСБ “СКМ”, млн т

Без врахування конкуренції | З урахуванням конкуренції

з ІСБ “Донецьксталь” | з ІСБ “Приват” | з ІСБ “ІСД”

5 | 11,746 | 11,722 | 10,596 | 10,931

6 | 11,801 | 11,788 | 10,624 | 10,980

7 | 11,832 | 11,950 | 10,644 | 11,017

8 | 11,849 | 12,020 | 10,658 | 11,040

9 | 11,858 | 12,082 | 10,670 | 11,075

10 | 11,863 | 12,140 | 10,680 | 11,102

Е | 11,870 | 11,870 | 11,870 | 11,870

Як видно з табл. 4, прогнозні значення обсягів продажів ІСБ у коксохімічній промисловості України без врахування й з урахуванням конкурентної боротьби розрізняються, що свідчить про необхідність ураховувати взаємини з конкурентами при побудові моделей ділового циклу ІСБ в СЗГ.

ВИСНОВКИ

Результатом дисертаційної роботи є