Доля участі – 80%.Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, планування єкспериментів, за ЕОМ-програмами, створеними дисертантом, здійснено генетико-статистичний обрахунок експериментальних даних, за його участю підготовлена наукова стаття.

21. | Крайнов О.О., Корлюк С.С., Герасименко В.П. Успадкування маси 1000 зерен в озимого тритикале // Аграрний Вісник Причорномор’я: Зб. наук. праць / ОДСГІ.–Одеса, 2001.–Вип.12.–С.19-25.

Доля участі – 80%.Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, планування єкспериментів, за ЕОМ-програмами, створеними дисертантом, здійснено генетико-статистичний обрахунок експериментальних даних, за його участю підготовлена наукова стаття.

22. | Бондар Л.П., Корлюк С.С., Герасименко В.П. Кореляційні зв’язки між господарськими ознаками озимої м’якої пшениці // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. праць / ОДАУ.–Одеса, 2002.–Вип.18.–С.4-8.

Доля участі – 80%. Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, планування єкспериментів, за ЕОМ-програмами, створеними дисертантом, здійснено генетико-статистичний обрахунок експериментальних даних, за його участю підготовлена наукова стаття.

23. | Корлюк С.С., Крайнов О.О., Пильнєв В.М., Герасименко В.П. Кореляції господарських і біологічних ознак та їх варіювання в різних морфотинів озимого тритикале // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. праць / ОДАУ.–Одеса, 2002.–Вип.18.–С.9-14.

Доля участі – 80%. Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, планування єкспериментів, за ЕОМ-програмами, створеними дисертантом, здійснено генетико-статистичний обрахунок експериментальних даних, за його участю підготовлена наукова стаття.

24. | Корлюк С.С., Герасименко В.П., Бондар Л.П. Взаємодія генотип х середовище господарських ознак у м’якої пшениці // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. праць / ОДАУ.–Одеса, 2003.–Вып. 22, ч. 4.–С.659-665.

Доля участі – 80%. Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, планування єкспериментів, за ЕОМ-програмами, створеними дисертантом, здійснено генетико-статистичний обрахунок експериментальних даних, за його участю підготовлена наукова стаття.

25. | Герасименко В.П. Оцінка взаємодії генетичних факторів з умовами зовнішнього середовища у дев’яти сортів тритикале дисперсійним та кореляційним методами випробувань // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. праць / ОДАУ.–Одеса, 2004.–Вып. 3, ч.2.–С.161-166.

26. | Герасименко В.П. Стабільність генетичних параметрів у озимох пшениці і тритикале в різні роки випробувань // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. праць / ОДАУ.–Одеса, 2005.–Вып. 31.–С.179-183.

27. | Пулатов М., Дремлюк Г.К.,Герасименко В.Ф. Оценки исходного материала по комбинационной способности в нерегулярных контролируемых скрещиваниях: Метод. Рекомендации.– Ташкент.– 1992.– 16 с.

Доля участі – 50%. Особистий внесок: обрахунки експериментальих даних здійснені за розробленими дисертантом ЕОМ-програмами, за його участю узагальнені результати та здійснена публікація.

28. | Герасименко В.Ф. Генотипическая специфика поведения урожая пшеницы в экологии. // Экологическая генетика растений и животных.– Кишинев: Штиинца, 1981.– С. 181-182.

29. | Герасименко В.Ф. Исследование взаимодействия генотип-среда в связи с экологической пластичностью сортов озимой мягкой пшеницы. // Теоретические и прикладные аспекты селекции и семеноводства пшеницы, ржи, ячменя и тритикале: Сб.научн.тр. / ВСГИ.–Одесса, 1981.–С. 150.

30. | Герасименко В.Ф. Сравнительный анализ методов экологической пластичности. // Биологические аспекты изучения и рационального использования животного и растительного мира.– Рига, 1981.– С.22-23.

31. | Герасименко В.Ф. Эколого-генетическая модель реализации адаптивности в онтогенезе // Управление генетической изменчивостью сельскохозяйственных растений (тезисы докладов международного симпозиума).– Ялта.– 1981.–С. 9.

32. | Герасименко В.Ф. Влияние генотипической конкуренции на выражение признаков у озимой мягкой пшеницы в связи с отбором // Экологическая генетика растений и животных.– Кишинев: Штиинца, 1984.– С. 207-208.

33. | Герасименко В., Исаров Л. Приспособленность и реакция генотипов на среду трех генотипов озимой мягкой пшеницы // Теоретические и прикладные аспекты селекции и семеноводства пшеницы, ячменя и тритикале.– Прага-Рузыне: НИИР.– 1986.– С. 280.

Доля участі – 95%. Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, аналітичні дослідження, моделювання ситуацій взаємодії генотип-середовище в популяціях, аналіз отриманих результатів і публікація тез.

34. | Герасименко В.Ф., Исаров Л.С. Исследование информативности параметров экологической пластичности // Экологическая генетика растений и животных / Тезисы докладов III Всесоюзной конференции.– Кишинев: Штиинца, 1987.– C. 238-239.

Доля участі – 95%. Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, аналітичні дослідження, моделювання ситуацій взаємодії генотип-середовище в популяціях, аналіз отриманих результатів і публікація тез.

35. | Герасименко В.Ф. Модель реализации приспособленности в процессе онтогенетического развития // Тезисы докладов научной конференции.– Тверь.– 1991.– C. 8.

36. | Bondar L.F., Gerasimenko V.F. Genetic analysis of some quantitative traits of winter soft wheat varieties developed in different years // Conf. on Genetics and Molecular Biology for students and young scientists devoted to 100 th anniversary of genetics.– Lviv (Ukraine), 2000.– P. 92.

Доля участі – 80%. Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, планування єкспериментів, за ЕОМ-програмами, створеними дисертантом, здійснено генетико-статистичний обрахунок експериментальних даних, за його участю підготовлено тези.

37. | Бондар Л.П., Корлюк С.С., Герасименко В.П. Генетичний аналіз кількісних ознак у сортів озимої пшениці // Тези доповідей VII конференції молодих вчених: Проблеми фізіології рослин і генетики на рубежі третього тисячоліття.– К., 2000.– С. 92.

Доля участі – 80%. Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, планування єкспериментів, за ЕОМ-програмами, створеними дисертантом, здійснено генетико-статистичний обрахунок експериментальних даних, за його участю підготовлено тези.

38. | Крайнов О.А., Корлюк С.С., Герасименко В.Ф. Наследование и генетический анализ количественных признаков у озимого тритикале // Тези доповідей VІІ конференції молодих вчених: Проблеми фізіології рослин і генетики на рубежі третього тисячоліття.– К., 2000.– С. 98.

Доля участі – 80%. Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, планування єкспериментів, за ЕОМ-програмами, створеними дисертантом, здійснено генетико-статистичний обрахунок експериментальних даних, за його участю підготовлено тези.

39. | Бондарь Л.Ф., Герасименко В.Ф. Изучение наследования количественных признаков в диаллельных скрещиваниях озимой пшеницы // Материалы научной конференции: Памяти Грегора Менделя.– М.: МСХА, 2001.– С. 19– 20.

Доля участі – 80%. Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, планування єкспериментів, за ЕОМ-програмами, створеними дисертантом, здійснено генетико-статистичний обрахунок експериментальних даних, за його участю підготовлено тези.

40. | Бондарь Л.Ф., Герасименко В.Ф., Корлюк С.С. Изучение комбинационной способности отдельных признаков продуктивности у озимой пшеницы // Материалы научной генетической конф., посвящ. 100-летию со дня рождения А.Р. Жебрака и 70-летию образования кафедр генетики в Московской сельскохозяйственной академии им. К.А. Тимирязева.– М.: Изд. МСХА, 2002.– С. 45– 46.

Доля участі – 80%. Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, планування єкспериментів, за ЕОМ-програмами, створеними дисертантом, здійснено генетико-статистичний обрахунок експериментальних даних, за його участю підготовлено тези.

41. | Крайнов О.А., Герасименко В.Ф., Корлюк С.С. Изменчивость комбинационной способности сортов озимого тритикале в условиях юга Украины // Материалы науч. генетической конф., посвящ. 100-летию со дня рождения А.Р. Жебрака и 70-летию образования кафедры генетики в МСХА им. К.А. Тимирязева.– М.: Изд. МСХА, 2002.– С. 183-185.

Доля участі – 80%. Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, планування єкспериментів, за ЕОМ-програмами, створеними дисертантом, здійснено генетико-статистичний обрахунок експериментальних даних, за його участю підготовлено тези.

42. | Бондарь Л.Ф., Пыльнев В.М., Корлюк С.С., Герасименко В.Ф., Крайнов О.А. Ретроспективный генетический анализ сортов озимой мягкой пшеницы степи Украины // Материалы конференции посвященной 100-летию научной селекции в России.– М.: МСХА, 2003.– С. 32-33.

Доля участі – 80%. Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, планування єкспериментів, за ЕОМ-програмами, створеними дисертантом, здійснено генетико-статистичний обрахунок експериментальних даних, за його участю підготовлено тези.

43. | Корлюк С.С., Крайнов О.А., Пыльнев В.М., Герасименко В.Ф. Путевой анализ зерновой продуктивности у гексаплоидных тритикале разного типа использования // Материалы 2-й конференции московского общества генетиков и селекционеров им. Н.И. Вавилова “Актуальные проблемы генетики” посвященной 115-летию со дня рождения Н.И. Вавилова.– М.: Изд. МСХА, 2003.– С. 104-105.

Доля участі – 50%. Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, планування єкспериментів, за ЕОМ-програмами, створеними дисертантом, здійснено генетико-статистичний обрахунок експериментальних даних, за його участю підготовлено тези.

Герасименко В.П. Генетичний аналіз кількісних ознак у зв’язку із взаємодією генотип-середовище у озимих тритикале і пшениці. -– рукопис.

Дисертація на здобуття вченого наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.15-генетика. – Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення УААН, м. Одеса, 2006.

Показано, що екологічна пластичність визначається загальною пристосованістю генотипу до умов кліматичної зони і реакцією на їх зміни. Створено метод її експресної оцінки та генетичного визначення однорідності кліматичних умов. Встановлено, що взаємозв'язки між дисперсією ознаки, ековалентом, стабільністю й реакцією на умови середовища залежать від екологічної кореляції генотипів у вибірці. Відзначена схожість генетичного контролю кількісних ознак у тритикале й у пшениці. У тритикале виявлено подібність структури генотипових кореляцій, ЗКЗ і СКЗ, тоді як у пшениці така схожість виявлялась тільки в окремих випадках, що може бути наслідком різної інтегрованості складових геномів досягнутої в процесі селекції. Дослідження неповних діалельних схем показали, що для практичного використання найбільш прийнятними є незбалансовані нерегулярні схеми, що не вимагають спеціального планування експерименту, а розроблені алгоритми оцінок комбінаційної здатності для даних схем дають найбільш точні значення. Створені ЕОМ-програми для використання пропонованих алгоритмів.

Ключові слова. Генетика, кількісні ознаки, середовище, озимі тритикале, пшениця, оцінки комбінаційної здатності.

Герасименко В.Ф. Генетический анализ количественных признаков в связи со взаимодействием генотип-среда у озимых тритикале и пшеницы. –рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальности 03.00.15 – генетика. – Селекционно-генетический институт – национальный центр семеноводства и сортоизучения, Одесса, 2006.

В диссертации на основании всестороннего критического анализа источников литературы, а также серии экспериментов изучены проблемы генетического анализа количественных признаков, взаимодействия генотип-среда и методов оценки параметров пластичности и стабильности. В частности показано, что методы Wrike, Plasted и Shukla дают абсолютно идентичные дисперсии взаимодействия генотип-среда, а их применение целесообразно в комплексе с другими методами оценок эколого-генетических параметров. Аналитически и экспериментально исследовано соотношение между критериями эколого-генетической специфичности: эковалентом Wrike (W), стабильностью (Sd2), реакцией на среду (b) и Рассела и дисперсией признака (s2). Впервые показано, что зависимость между ними и ее тип определяется величиной и соотношением коэффициентов корреляции между генотипами. В связи с этим в работе предложен метод главной оси для оценки реакции генотипов на условия среды, позволяющий получить точные оценки независимо от их величины.

На основе формализованного биологического понимания экологической пластичности в терминах регрессионой модели количественного признака. проведено исследование механизмов ее проявления. В частности, показано, что изменение адаптивности генотипа после переноса из одной климатической зоны в другую сопровождается изменением параметра общей приспособленности, а реакция на индекс условий среды имеет стабильное выражение независимо от варьирования климатических условий. На основании выявленных закономерностей предложен метод определения однородных эколого-генетических зон, для которых количество экологических испытаний сводится к минимуму. Применение даного метода на территории Украины позволило установить наличие двух эколого-генетических зон. Исследованием механизмов экологической пластичности выявлено, что реакция генотипа на индекс условий среды практически полностью детерминируется регрессией зерно/биомасса и, как следствие, уборочным индексом, что позволило разработь метод экспрессной оценки экологической пластичности, позволяющий проводить оценки ее параметров по даным одного пункта испытания.

В результате изучения наследования количественных признаков путем диаллельного анализа в разных условиях среды у озимых тритикале и пшеницы для обеих культур выявлены сходные типы действия генов, однако у тритикале генетические формулы признаков имеют более стабильное проявление в меняющихся условиях среды. Для тритикале характерно сходство в структуре генотипических корреляций, корреляций ОКС и СКС, тогда как у пшеницы такое сходство проявляется только в частных случаях, что может быть следствием разной интегрированности составляющих геномов, достигнутой в процессе селекции.

Предложены принципиально новые методы оценки комбинационной способности для анализа различных схем неполных диаллельных скрещиваний, которые дают несмещенные оценки генетических параметров в отличие от существующих методов. Показано, что предложенные алгоритмы дают высокий уровень совпадения расчетитанных по ним эффектов общей и специфической комбинационной способности с их эталонными оценками расчитанными по методу Гриффинга уже при наполнении комбинационной таблицы 44.4%. Коэффициент корреляции между ними в зависимости от изучаемого признака колебался от 0.77 до 0.98, а при более высоких уровнях наполнения комбинационной таблицы приближался к единице. На величину коэффициента корреляции оказывала влияние вариабельность эффектов комбинационной способности. Чем она была выше, тем более высоким было совпадение расчетных и эталонных оценок. Для даных алгоритмов разработаны ЭВМ-программы.

Ключевые слова. Генетика, количественные признаки, стабильность, экологическая пластичность, среда, неполные схемы скрещиваний,озимая тритикале, озимая пшеница, оценки комбинационной способности.

Gerasimenko V.Ph. Genetic analysis of quantitative traits in connection with genotype-environment interaction in winter triticale and wheat. Manuscript.

The thesis for scientific degree of Doctor of Biology on speciality 03.00.15 – genetic. – Plant Breeding and genetics Institute – National Centre of Seed and Cultivar Investigation of UAAS, Odesa – 2006.

It was shown that ecological plasticity was formed with general adaptation of genotype to the environment of climatic zone and with reaction to their alteration. It was established that interrelations between trait variance, ecovalent, stability and reaction to environment were dependent on ecological correlation of genotypes in the set. The Likeness of quantitative traits genetic control was ascertained in triticale and wheat. The similarity of genetic correlation structure, GCA and SCA was revealed in triticale, whilst that similarity did rather rare in wheat as the consequence of different integration of subgenomes attained by breeding. Investigations of incomplete diallele schemes showed that disbalanced irregular schemes were the most useful for the practical utilization. They did not demand the special planning of experiments and developed algorythms of combining ability evaluation gave the most exact values for those schemes. The ECM-programmes were worked out for the utalization of proposed algorythms.

Key words. Genetics, quantitative traits, environment, winter triticale and wheat, estimation of combining ability.