трансформації архетипу Аніми, який перш за все семантизується через почуттєву, алогічну сферу (конфлікт між особистісним та суспільним). Досить часто міфологічним значенням, що супроводжує текстуальне втілення архетипу, є жертва. Так, у романі В. Підмогильного “Місто” ця жертва виконує конституційну функцію в загальному контексті ритуалу переходу й енергетично підтримує рух головного героя-ініціанта, зберігаючи стадіальність у стосунках. Натомість “Дівчина з ведмедиком” В. Домонтовича реалізує семантику жертви не на протосюжетному, а на інтелектуальному алюзійно-номінативному рівні через реактуалізацію традиційного образу Іфігенії. Трансформація архетипу Аніми в романі В. Підмогильного “Невеличка драма” відбувається під впливом національної традиції (сюжет про суперництво між жінкою й русалкою). Інтелектуальний роман В. Винниченка втілив принципи традиційних агіографічних структур на рівні сюжетної організації твору, його наративного ядра та характеротворення персонажів. Архетип Аніми накладається на архетип Мудрого Старого і реалізується в розгалуженій системі використання традиційних образів.
Отже, дві новостворені міфологічні системи тоталітаризму та сцієнтизму багато в чому визначили характер зміни й оновлення літературних практик та письменницьких стратегій початку ХХ ст. Через активізацію певних архетипів (Мудрий Старий, Тінь, Аніма, Персона) відбувається переорієнтація персонажно-наративної та жанрової специфіки роману, а також зміна у використанні традиційних образів та сюжетів – редукція їх до інтертекстуальних маркерів-вказівок (Кармен, Іфігенія, Таїс, Карамазов, Аглая, Жанна Д’Арк, Єва та ін.) чи мотивних натяків (комплекс Агасфера, мотив спокуси, мотив суперництва тощо). Дослідження міфологічно-ремінісцентного рівня поетики інтелектуальної романістики 20-30-х рр. ХХ ст., архетипного підґрунтя літературних схем і моделей, традиційно-образної складової художнього цілого дало змогу більш глибоко й повно розкрити унікальність тогочасної культурної ситуації, зрозуміти ідеологічний контекст доби, виявити багатовимірність досліджуваних творів.
Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:
1. Мотив зустрічі в романі В.Підмогильного “Місто” (комунікативний аспект) // Актуальні проблеми літературознавства: Збірник наукових праць. – Вип.10. – Дніпропетровськ, 2001. – С. 60-65.
2. Співвідношення європейських впливів та національної традиції в текстуальній структурі прози В.Підмогильного // Актуальні проблеми сучасної філології: Збірник наукових праць. – Вип.11. – Рівне, 2002. – С. 19-28.
3. Ритуально-міфологічна семантика зустрічі в романі В.Підмогильного “Невеличка драма” // Вісник ЗДУ: Філологічні науки. – 2001. - № 4. – С. 39-43.
4. Трансформація міфологеми помираючого та воскресаючого бога в тоталітарному міфі української літератури 20-х років // Вісник ХНУ ім. В.Н.Каразіна. – № 595. – Харків, 2003. – С. 18-22.
5. Відторгнення тоталітарного міфу в романі “Недуга” Є.Плужника // Вісник ЗДУ: Філологічні науки. – 2004. – № 2. – С. 49-53.
6. Відображення кризи національного міфу в українському інтелектуальному романі 20-х років // Слово і час. – 2004. – № 5. – С. 24-29.
7. Субстанціонал авторської свідомості та традиційно-ментальні риси в романі В.Винниченка “Лепрозорій” // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Збірник наукових праць. – Вип.14. – К., 2002. – С. 184-191.
8. Протистояння двох типів ментальності в романі М.Івченка “Робітні сили” (архетипно-міфологічна структура) // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Збірник наукових праць. – Вип.16. – К., 2003. – С. 502-509.
9. Особливості реалізації традиційного образу Іфігенії в романі В. Домонтовича “Дівчина з ведмедиком” // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Збірник наукових праць. – Вип.17. – К., 2004. – С. 277-283.
10. Сцієнтично-християнський синтез у романі В. Домонтовича “Доктор Серафікус” // Традиція і сучасне в українській культурі. Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 125-річчю Гната Хоткевича. – Харків: НТУ “ХПІ”, 2002. – С. 120-121.
Анотація
Ганошенко Ю.А. Міф, архетип, традиційний образ в українському інтелектуальному романі 20-30-х рр. ХХ ст. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 – українська література. – Запорізький державний медичний університет. – Запоріжжя, 2005.
У дисертації на рівні жанрової типології інтелектуальної романістики 20-30-х рр. ХХ ст. досліджуються текстуальний вияв концептів тоталітарної та сцієнтичної міфологічних систем, формально-змістові особливості художнього втілення архетипних структур, з’ясовується специфіка реалізації в художньому цілому творів окремих традиційних мотивів та образів.
У роботі через залучення наукових даних про схеми первісного мислення, мотивно-образний та символічний ряди аналізується міфологічний зміст ідеологічних систем початку ХХ ст., які на рівні окремих концептів й архетипних образів віддзеркалені в художніх творах інтелектуальної романістики В. Винниченка, В. Домонтовича, М. Івченка, М. Могилянського, В. Підмогильного, Є. Плужника, М. Хвильового.
Ключові слова: міф, архетип, традиційний образ, мотив, ідеологія, міфопоетика, міфологема, інтелектуальний роман.
Аннотация
Ганошенко Ю.А. Миф, архетип, традиционный образ в украинском интеллектуальном романе 20-30-х гг. ХХ в. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.01 – украинская литература. – Запорожский государственный медицинский университет. – Запорожье, 2005.
В диссертации на уровне жанровой типологии интеллектуальной романистики 20-30-х гг. ХХ в. исследуются текстуальное проявление концептов тоталитарной и сциентической мифологических систем, формально-содержательные особенности художественного воплощения архетипических структур, определяется специфика реализации в художественном целом произведений определенных традиционных мотивов и образов.
В работе посредством привлечения научных данных о схемах первобытного мышления мотивно-образных и символьных рядов анализируется мифологическое содержание идеологических систем начала ХХ в., которые на уровне отдельных концептов и архетипических образов нашли свое отражение в художественных произведениях интеллектуальной романистики В. Винниченко, В. Домонтовича, Н. Ивченко, Н. Могилянского, В. Подмогильного, Е. Плужника, Н. Хвылевого.
Миф характеризуется антиисторичностью своей трансляции, кросскультурным потенциалом построения семантических и структурных моделей гендерных, политически-идеологических, межличностных отношений, а также определяет специфику построения текста в культуре. Поэтому две новосозданные мифологические системы тоталитаризма и сциентизма через активизацию определенных архетипов (Мудрый Старик, Тень, Анима, Персона) во многом определили характер переориентации персонажно-нарративной и жанровой специфики романа. Мифологическая семантика проецируется в текст и разворачивается на двух уровнях: преемственности и памяти романных форм (уровень диахронии, традиции) и на уровне внутренней типологии (уровень синхронии, погружение в культурно-идеологический интертекст и сознательного интеллектуального мифотворчества). Интеллектуальный роман становится наиболее адекватной формой воплощения этих принципов, поскольку он является синтетической жанровой структурой и несет в себе и традиционные признаки романа, и оригинальные черты как специфическая жанровая разновидность. Несколько искусственная сконструированность героя, смещение акцентов действия в его психологическую реальность, переосмысление конфликта как противостояния идейно-философских позиций, которые определяют всю идеологическую направленность и поведенческо-речевую сферу человека. Это позволяет авторам воспроизвести экзистенциальные проблемы бытия индивида, приближаясь к психологическим общеонтологическим константам, характерным для мифологического повествования.
Наиболее частотными и действенными с точки зрения своего художественного воплощения в анализируемых текстах являются архетипы Мудрого Старика и Тени, которые оригинально воплощаются в романном творчестве каждого писателя в разветвленной системе мифо-ритуальных схем. В анализируемых произведениях имеются системы мифологических моделей, которые можно свести к семантике реализации в линейной структуре текстов мифологемы умирающего и воскресающего бога в разнообразных модификациях.
Особенностью конструирования картины мира неомифологическими системами является ее аперсональность, бестелесность. Ею детерминируется социокультурная, цивилизационно-семиотическая кодификация города, который является категорией надвременной и кросскультурной проекцией архетипа Трансформации, а также носителем мифологической семантики как универсальная пространственная и психологически-социальная модель.
Реализация в текстах женских образов несет на себе отпечаток трансформации архетипа Анимы, который прежде всего семантизируется через чувственную, алогичную сферу. Сосредоточение на этой семантике приводит к разрушению определенных мифологических основ (конфликт между личностным и общественным). Поэтому чаще всего мифологическим значением, сопровождающим текстуальное воплощение архетипа, является жертва.
Обновление литературных практик и писательских стратегий в 20-30-х гг. ХХ в. определили изменения в использовании традиционных образов и сюжетов: наблюдается редукция их до интертекстуальных маркеров-указателей (Кармен, Ифигения, Таис, Карамазов, Аглая, Жанна Д’Арк, Ева и др.) или мотивных намеков (комплекс Агасфера, мотивы искушения, соперничества, двойничества и т.д.).
Исследование реминисцентного мифологического уровня поэтики интеллектуальной романистики 20-30-х гг. ХХ ст., архетипической основы литературных схем и моделей, традиционно-образной составляющей художественного целого дало возможность более глубоко и полно раскрыть уникальность культурной ситуации, понять идеологический контекст эпохи, выявить многогранность исследуемых произведений.
Ключевые слова: миф, архетип, традиционный образ, мотив, идеология, мифопоэтика, мифологема, интеллектуальный роман.
Summary
Ganoshenko Y.A. Myth, Archetype, Traditional Image in Ukrainian Intellectual Novel of the 20s-30s years of the XX c. – Manuscript.
Thesis for a candidate degree in philology, speciality 10.01.01 – Ukrainian literature. – Zaporizhzhya State Medic University. – Zaporizhzhya, 2005.
The textual display of the concepts of the totalitarian and scientific mythological systems, formally-substantial peculiarities of the artistic manifestation of the archetypical structures are investigated in the thesis on the level of the genre typology of the intellectual novels of the 1920s-1930s. It is considered specific of the realization of the certain traditional motifs and images in the artistic whole.
The mythological content of the ideological systems of the XX cent. beginning reflecting in the intellectual novels by V. Vynnychenko, V. Domontovych, M. Ivchenko, M. Mohylyansky, V. Pidmohylny, Y. Pluzhnyk, M. Khvylyovy is analyzed by means of use of scientific data about primitive thinking schemes, motif-image-bearing and symbolic series.
Key words: myth, archetype, traditional image, motif, ideology, mythopoetics, mythologema, intellectual novel.