Міністерство охорони здоров’я України

Тернопільська державна медична академія

ім. І. Я.Горбачевського

ГРИЦУЛЯК ВОЛОДИМИР БОГДАНОВИЧ

УДК 611.631:616.34 - 007.43

МОРФО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН КРОВОНОСНОГО РУСЛА І ПАРЕНХІМИ ЯЄЧКА ПРИ ПАХВИННІЙ ГРИЖІ ТА ПІСЛЯ ПЛАСТИКИ

ПАХВИННОГО КАНАЛУ

14.03.01 – нормальна анатомія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Тернопіль - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі нормальної анатомії Івано-Франківської державної медичної академії МОЗ України

Науковий керівник:

заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Шутка Богдан Васильович,

Івано-Франківська державна медична академія, завідувач кафедри нормальної анатомії

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор,

Гнатюк Михайло Степанович,

Тернопільська державна медична академія ім. І. Горбачев-ського, завідувач кафедри нормальної анатомії

Заслужений діяч народної освіти України, доктор медичних наук, професор,

Топка Ельвіра Григорівна,

Дніпропетровська державна медична академія, завідувач кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра нормальної анатомії, м. Київ.

Захист відбудеться 23 квітня 1999 року о 14 год. на за-сіданні спеціалізованої вченої ради К 58.601.01 у Терно-пільській державній медичній академії ім. І. Горбачев-ського за адресою: 282001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тер-нопільської державної медичної академії ім. І.Горбачевсь-кого МОЗ України (280001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 1).

Автореферат розіслано “_19_” _,березня__ 1999 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор КІТ О.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблема чоловічого безпліддя зали-шається постійно актуальною. Це пов’язано з високою чутли-вістю паренхіми яєчок до впливу різноманітних факторів зовнішнього середовища (Н.М. Тарасов, 1990; А.Г. Пугачов, В.В. Євдокимов, В.І. Єрасова, 1995; М.Б. Пастух, 1996; Y.J. Suo1995).

Ця проблема має виражений соціальний характер, бо в останні роки зростає кількість безплідних шлюбів, при цьому 30-60 % з них зумовлені розладами запліднюючої здатності супруга. Нерідко причиною зниження сперматогенної та ендо-кринної функцій яєчка є гострі і хронічні розлади кровообігу в ньому (С.С. Райцина, 1985; Е.Г Топка, 1993; Б.В. Шутка, 1996; A.M. Romanenko, I.N. Malyskin, 1996). Останні відбуваються при наявності пахвинної грижі, вміст котрої створює періо-дичну або постійну компресію на кровоносні судини сім’яно-го канатика. Нерідко сама операція виділення грижового міш-ка негативно впливає на яєчко в зв’язку з компресією судин та нервів сім’яного канатика, їх пораненням і перев’язкою, втя-гуванням у рубець, тромбозом. Це викликає циркуляторну гі-поксію в органі та наступну його атрофію і безпліддя (Б.В. Шутка, 1990; T. Matsuda, Y. Hiura, K. Muquruma, 1996).

Переважна більшість робіт, присвячених пластиці пахвин-ного каналу, стосується надійності того чи іншого способу в плані зниження можливого рецидиву грижі. Оцінюючи відда-лені результати герніопластики, хірурги не завжди надають достатньої уваги таким ускладненням, як післяопераційний набряк яєчка і калитки, частковій атрофії яєчка на стороні операції. Ці ускладнення нерідко можуть бути причиною струк-турно-функціональних порушень в яєчку, в тому числі роз-ладів сперматогенезу, хоча в багатьох монографіях з питань герніопластики ця проблема зовсім не висвітлюється. Разом з тим, дослідження репродуктивної функції статевої залози дає можливість стверджувати, що герніопластика, проведена в будь-якому віці, супроводжується зниженням сперматогенної та ендокринної функцій яєчка (S.M. Kupta, W.A. Morrison, 1997).

Проте питання про вплив герніопластики на статеві функ-ції чоловіка дискутується. Частина авторів (S. Sultanov, 1996) дотримується думки, що операція не має згубного впливу на яєчко. Враховуючи такі дані літературних відомостей, ми ви-рішили в межах доступних нам можливостей, доповнити нау-кові пізнання з даної проблеми, дати їм якісну та кількісну оцінки.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, те-мами. Дисертація виконана у відповідності з планом Івано-Франківської державної медичної академії і є частиною науко-во-дослідної теми кафедри нормальної анатомії ІН 11.01. 0026.94 “Стуктурна організація мікроциркуляторного русла і судинно-тканинних відношень різних органів при дії гіпоксії”.

Мета дослідження. Визначити закономірності розвитку реактивних та компенсаторно-відновних процесів у сім’яних канальцях яєчка у відповідь на механічну травму його судин при наявності пахвинної грижі та після пластики передньої і задньої стінки пахвинного каналу.

Задачі дослідження:

1)

1)

1)

1)

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше комплексно вивчено особливості структурних змін в яєчку у зв’язку з судинними розладами в елементах сі-м’яного канатика, зумовлених дією на них вмісту грижового мішка. Встановлено зменшення об’єму яєчка, ядер інтерсти-ційних ендокриноцитів, діаметрів сім’яних канальців, кіль-кості сперматоцитів і сперматид у грижоносіїв ще до операції герніотомії. Виявлено залежність морфологічних змін в яєчку від виду пластики пахвинного каналу при косих і прямих пах-винних грижах. Обгрунтовано необхідність раннього хірур-гічного лікування пахвинних гриж з метою профілактики чоловічого безпліддя.

Практичне значення одержаних результатів.

Результати роботи свідчать про необхідність раннього хі-рургічного лікування пахвинних гриж з метою зменшення тривалості компресії кровоносних судин яєчка вмістом грижо-вого мішка та зниження ймовірності часткової атрофії яєчка.

Аналіз структурних змін в яєчку після пластики передньої та задньої стінки пахвинного каналу при косих пахвинних грижах свідчить, що різниця об’єму яєчка, діаметра сім’яних канальців, об’єму ядер інтерстиційних ендокриноцитів, числа сім’яних канальців з важким ступенем пошкодження клітин сперматогенного епітелію та спустошених канальців є незнач-ною і дорівнює в середньому 4,2 %. Основні структурні зміни в яєчку грижоносіїв розвиваються ще до операції герніотомії. Сама операція може стати додатковим травмуючим крово-носні судини яєчка фактором.

Отримані результати можуть використовуватись в курсах лекцій та включатись у навчальні посібники з анатомії, гістології, хірургії.

Особистий внесок здобувача. Внесок автора в одержанні наукових результатів полягає у виборі напрямку, обсягу, методів дослідження, в постановці мети та формуванні завдань, проведенні досліджень, в аналізі та узагальненні їх результатів, обгрунтуванні висновків роботи, а також у підготовці наукових даних до публікації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на засіданнях Івано-Франківського обласного товариства анатомів, гістологів, ембріологів та топографоана-томів (1994-1998), на 1 національному Конгресі анатомів, гіс-тологів і топографоанатомів України (Івано-Франківськ, 1994), наукових конференціях з актуальних питань анатомії судинної системи (Львів, 1995), з питань морфогенезу (Чернівці, 1996).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць: одна монографія, 4 - у фахових виданнях. Інші публікації – в матеріалах наукових конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація надрукована на 172 сторінках машинописного тексту. Складається із всту-пу, 7 розділів (огляд літератури, матеріали і методи дослі-джень, результати власних досліджень, які поділені на 4 розді-ли і 5 підрозділів, обговорення результатів дослідження та висновки, що складаються з 8 пунктів). Дисертація ілюстро-вана 63 рисунками, 25 таблицями. Список використаної літе-ратури вміщує 224 джерела вітчизняних і зарубіжних авторів.

Основний зміст роботи.

Матеріал і методи дослідження. Для вивчення артері-ального, венозного, мікроциркуляторного русла яєчка, сім’я-них канальців та гематотестикулярного бар’єра використано 124 препарати яєчка, забраних при аутопсії практично здоро-вих чоловіків зрілого віку (18-45 років), у яких була пахвинна грижа, або котрі перенесли пластику пахвинного каналу в терміни до 5 років. Досліджено 18 біоптатів яєчка чоловіків, хворих на безпліддя, пов’язане з грижею та герніотомією. Досліджуваний матеріал розподілений на такі групи: 1) яєчка чоловіків зрілого віку (контроль); 2) яєчка чоловіків зрілого віку при наявності косої або прямої пахвинної грижі; 3) яєчка чоловіків зрілого віку після пластики передньої і задньої стінки пахвинного каналу при косій пахвинній грижі; 4) яєчка чоловіків зрілого віку після пластики задньої стінки пахвинного каналу при прямій пахвинній грижі.

Експерименти з імітацією пластики передньої стінки пахвинного каналу виконані на 70 білих щурах, котрим виконували розріз вентральної стінки пахвинного каналу довжиною 1 см. Рану пошарово зашивали, сім’яники вивчали на 7, 30, 90 добу.

Для вирішення поставлених завдань застосували такі методи досліджень: 1) роздільну ін’єкцію артерій, вен, мікро-циркуляторного русла; 2) ангіорентгенографію яєчка; 3) визначення його об’єму; 4) дослідження будови сім’яних канальців; 5) електронномікроскопічне дослідження компо-нентів гематотестикулярного бар’єру.

Ін’єкційні методи дослідження кровоносного русла яєчка. Для вивчення артерій та вен яєчка використовували тонко терті свинцеві білила, розведені в рівних частинах ефіру і хлороформу. Артерії та вени яєчка заповнювали окремо, безпосередньо через яєчкову артерію чи вену. Після ін’єкції судин яєчка виконували ангіорентгенографію. Об’єм ізольова-ного від придатка яєчка визначали з допомогою мірного циліндра.

Для ін’єкції судин мікроциркуляторного русла яєчка використали хлороформну суміш паризької синьої (10 г фарби на 100 мл розчинника, що складався з хлороформу і ефіру в співвідношенні 3:1). Шматочки тканин яєчка фіксували в 12 % нейтральному формаліні протягом 14 днів, доводили їх до целоїдинових блоків, виготовляли зрізи, котрі просвітлювали в метиленовому ефірі саліцилової кислоти і вивчали під бінокулярним мікроскопом МПС-6.

Гістологічні дослідження сім’яних канальців яєчка. Біоптати яєчка фіксували в рідині Буена або ценкер-формолі. Матеріал доводили до парафінових блоків за загальноприйня-тою методикою. На мікротомі отримували зрізи товщиною 5-7 мкм, котрі фарбували гематоксилін-еозином, а також реакти-вом Шифф-йодна кислота з дофарбовуванням гематоксиліном Ерліха. Після чого дослідження проводилось під мікроскопом МБС-6 при різних збільшеннях. Діаметр канальців вимірю-вали з допомогою гвинтового окулярмікрометра АМ-2 (МОФ-1-15х).

Морфометрична оцінка сім’яних канальців яєчка. В кожному випадку визначали: 1) діаметр сім’яних канальців; 2) ступінь пораження клітин сперматогенного епітелію; 3) число клітин сперматогенного епітелію.

Критерієм визначення ступеня пошкодження клітин спер-матогенного епітелію служила гістологічна картина сім’яних канальців, котра могла бути віднесена до одного з п’яти типів: 1) нормальна будова канальців (клітини різного ступеня ди-ференціювання розміщуються концентричними шарами); 2) легкий ступінь пошкодження клітин сперматогенного епіте-лію (незначна частина клітин має ознаки каріопікнозу, каріо-рексису, вакуолізації, гіперхромності цитоплазми, злущення їх в просвіт канальців, набряк власної оболонки канальців); 3) важкий ступінь пошкодження (частина клітин сперматогенно-го епітелію з явищами дегенерації та відшаруванням від влас-ної оболонки канальців, порушена їх цілісність); 4) спустоше-ні сім’яні канальці, (пристінково зберігаються підтримуючі епітеліоцити, окремі сперматогонії та сперматоцити); 5) сім’я-ні канальці з незавершеним сперматогенезом, але без ознак пошкодження клітин (В.М. Паращин, 1984). Проведено підра-хунок статевих клітин (C.J. Keulen, D.G. Rooj, 1974).

Морфофункціональна оцінка інтерстиційних ендокри-ноцитів. Для оцінки функціональної активності інтерсти-ційних ендокриноцитів визначали об’єм їх ядер. У гістоло-гічних препаратах з допомогою окулярмікрометра при збіль-шенні х 900 вимірювали мінімальний і максимальний діаметр 50 ядер клітин. Об’єм ядер розраховували за формулою еліпса V=/LBІ (Л.Е. Хесин, 1967), де V – об’єм ядра, L – максимальний діаметр, В – мінімальний діаметр. Отримані результати виражали в кубічних мікрометрах.

Статистична обробка отриманих результатів проведена на компютері за програмою STAT 10.

Електронномікроскопічне дослідження структур яєчка. Матеріал з біоптатів яєчка фіксували протягом 1,5-2 годин в 1% розчині осмієвої кислоти, відмивали в 0,1 М фосфатному буфері з pH 7,4, зневоднювали в спирті зростаючої концент-рації, просочували в суміші епону і аралдіту.

Отримані на ультрамікротомі зрізи доконтрастовували 2% розчином уранілацетату на 70? спирті і сумішшю Рейнольдса та вивчали на електронному мікроскопі JЕМ-100 В з прискорюючою напругою 75 кВ і наступним фотогра-фуванням при збільшенні 6000-20000 разів.

Кровоносні судини і паренхіма яєчка у чоловіків зрілого віку в нормі. Кровопостачання яєчка здійснюється яєчковою, артерією сім’явиносної протоки та кремастерною. Найбільшою з них є яєчкова артерія, яка, починаючись від черевного відділу аорти, вступає в пахвинний канал і прохо-дить у складі елементів сім’яного канатика, а потім розгалу-жується на дрібні гілки, які проникають в паренхіму яєчка. Вони формують навколо сім’яних канальців капілярну сітку, з якої беруть початок венозні судини яєчка, серед котрих визначаються поверхневі і глибокі вени, які утворюють лозоподібне сплетення.

У даній віковій групі об’єм яєчка складає в середньому 19,38±1,48 см?, а діаметр сім’яних канальців 219,71±1,57 мкм. В 12% з них визначається вакуолізація цитоплазми, гіперхро-матоз ядер в сперматоцитах і сперматидах, які можна класифі-кувати як легкий ступінь порушення сперматогенезу. Прове-дений кількісний аналіз різних типів статевих клітин показав, що число сперматогоній складає 6,29±0,99, сперматоцитів – 165,34±5,64, сперматид – 368,74±8,84. У міжканальцевій спо-лучній тканині розміщуються групами (по 5-7) інтерстиційні ендокриноцити. Об’єм їх ядер складає в середньому 98,77±1,76 мкм?.

Стінка кровоносних капілярів яєчка складається з базальної мембрани, до якої прилягають 2-3 ендотеліоцити з витягнутої форми ядром, хроматин у якому розповсюджений рівномірно. В біляядерній зоні цитоплазми ендотеліоцитів розміщений комплекс Гольджі, ендоплазматична сітка, мітохондрії. Периферичні відділи цитоплазми ендотеліоцитів місцями стоншуються, пори і фенестри в них не виявлено.

Власна оболонка покручених сім’яних канальців має скла-дну будову. В ній розрізняють базальну мембрану, представ-лену багатошаровою гомогенною речовиною. Вона розміщена між підтримуючими епітеліоцитами і сперматогоніями та міоідними клітинами.

Ззовні від базальної мембрани у власній оболонці покручених сім’яних канальців знаходяться 2-4 шари міоідних клітин, проміжки між котрими заповнені колагеновими волокнами. Ядра цих клітин веретеноподібні, їх нуклеоплазма містить різну кількість гранул хроматину, конденсованого біля ядерної оболонки. Тонкі периферичні відростки цитоплазми міоідних клітин тісно прилягають один до одного, але прямих контактів не утворюють.

Цитоплазма цих клітин багата мікропіноцитозними міхур-цями, в ній знаходяться мітохондрії, цистерни ендоплазма-тичної сітки та тоненькі паралельно розміщені міофіламенти, котрі посилюють електронну щільність цитоплазми. Підтри-муючі епітеліоцити характеризуються неправильної форми з глибокими інвагінаціями ядром, котре розміщене переважно в базальній частині цитоплазми. В останній знаходиться значна кількість електроннощільних крапель ліпідів, овальної або ви-тягнутої форми мітохондрії, канальці гранулярної ендоплазма-тичної сітки та елементи комплексу Гольджі, великі везикули. В базальній частині канальця між плазмалемами підтримую-чих епітеліоцитів визначаються спеціалізовані з’єднання, кот-рі мають трикомпонентну структуру, що включає в себе плаз-малеми, цистерни ендоплазматичної сітки та мікрофіламенти.

Стан кровоносних судин і паренхіми яєчка в умовах косої пахвинної грижі у неоперованих чоловіків. При наявності косої пахвинної грижі кровоносні судини сім’яного канатика зазнають періодичної або постійної компресії з боку вмісту грижового мішка. При даному захворюванні, дослі-джено 20 препаратів яєчка.

Вивчення артеріограм з препаратів яєчок показало наявність розширення просвіту всіх трьох артерій статевої залози – яєчкової, кремастерної та артерії сім’явиносної протоки в межах 15-20 %, в порівнянні з контролем, що є реакцією судин на компресійний вплив. Дрібні паренхіматозні артерії розміщені щільніше в зв’язку з помірною атрофією паренхіми яєчка.

Як поверхневі, так і глибокі вени статевої залози покруче-ні, зростає ширина їх просвіту. В умовах пахвинної грижі з бо-ку мікроциркуляторного русла паренхіми яєчка спостерігаєть-ся нерівномірна концентрація капілярів довкола сім’яних канальців, особливо в межах переднього краю органа. Мають місце ділянки паренхіми з частковою редукцією судин мікро-циркуляторного русла або їх ущільнення. Просвіт капілярів на протязі нерівномірний. Розширені місця чергуються зі звуже-ними.

Об’єм яєчка складає в середньому 17,81±1,53 см?, діаметр сім’яних канальців зменшується до 178,62±11,25 мкм. Близьку до звичайної будови зберігають 29 % сім’яних канальців, 20 % сім’яних канальців мають важкі розлади сперматогенезу, вла-сна оболонка частини з них потовщена, гіалінізована. Число сперматоцитів зменшилось до 137,19±4,32, а сперматид – до 285,61±5,97. В інтерстиціальній тканині має місце вогнищева лімфоцитарна інфільтрація, об’єм ядер інтерстиційних ендокриноцитів складає 85,27±3,11 мкм?.

При косій пахвинній грижі у власній оболонці сім’яних канальців внутрішній неклітинний шар потовщений. Ядра міоідних клітин деформовані. Їх цитоплазма світла. В міто-хондріях має місце гомогенізація крист, ущільнення або ва-куолізація матрикса, набухання цистерн, деструкція мембран комплексу Гольджі та канальців ендоплазматичної сітки.

У ядрах підтримуючих епітеліоцитів хроматин сконцен-трований біля каріолеми, матрикс цитоплазми світлий за раху-нок великої кількості різного розміру везикул. У цитоплазмі переважають невеликі мітохондрії з деструктивно зміненими кристами та ущільненим матриксом. Елементи ендоплазма-тичної сітки та комплексу Гольджі редуковані. Спостеріга-ється велика кількість ліпідних включень, рибосом. У місцях контактів плазмалем підтримуючих епітеліоцитів відзнача-ється їх зближення та згущення електронощільного матрикса.

У ядрах сперматогоній має місце рівномірна конденсація хроматину та просвітлення матриксу, ядерце зміщене на пери-ферію. В цитоплазмі зменшена кількість органел. В сперматоцитах цитоплазма низької електронної щільності з деструкцією мітохондрій і розширенням перинуклеарних цистерн. У сперматидах виявлено везикуляцію цитоплазми, розширення канальців ендоплазматичної сітки, дезорганізацію крист мітохондрій, каріоліз.

Ядра інтерстиційних ендокриноцитів набувають непра-вильної форми, каріоплазма нерівномірно ущільнена, перинуклеарний простір вакуолізований. У цитоплазмі виділяється різке розширення канальців ендоплазматичної сітки, їх часткова або повна дегрануляція.

Стінка кровоносних капілярів яєчка в умовах косої пах-винної грижі нерівномірно по периметру потовщена за раху-нок набухання цитоплазми ендотеліоцитів і розширення ба-зального шару. Просвіт капілярів звужений. Структура грану-лярної ендоплазматичної сітки характеризується розширенням просвіту і дегрануляцією профілів резервуарів. В овальної форми мітохондріях має місце руйнування крист, гомогеніза-ція матрикса, наростання мікропіноцитозу. Ядра ендотеліоци-тів набувають неправильної форми з периферичною конден-сацією хроматину. Каріолема утворює місцями глибокі інвагіонації. Сполучення між сусідніми ендотеліоцитами зберігають свою форму і структуру.

Зміни в кровоносних судинах і паренхімі яєчка в умовах прямої пахвинної грижі у неоперованих чоловіків. При прямій пахвинній грижі досліджено 18 препаратів яєчка, об’єм якого в середньому знизився до 16,05±2,69 см?. На стороні грижі розширені артеріальні та венозні судини яєчка, які в його паренхімі є більш покрученими і розташовані більш щільно, особливо мікроциркуляторна ланка. Діаметр сім’яних канальців складає 167,70±6,93 мкм. Тільки в 37,4 % сім’яних канальців біля їх власної оболонки визначається кілька шарів сперматогенного епітелію, в решті сім’яних канальців має міс-це різний ступінь його редукції. Число сперматоцитів знизи-лось до 129,36±3,78, а сперматид – до 263,09±6,85. Об’єм ядер інтерстиційних ендокриноцитів складає 79,55±1,15 мкм?.

Внутрішній неклітинний шар власної оболонки сім’яних канальців нерівномірно потовщений. Ядра міоідних клітин видовжені з периферичною конденсацією хроматину. Каналь-ці ендоплазматичної сітки цитоплазми міоідних клітин розши-рені, кристи мітохондрій редуковані. Цитоплазма підтриму-ючих епітеліоцитів та сперматогоній вакуолізована, кристи мітохондрій редуковані, матрикс гомогенізований. Ядерний хроматин розповсюджений рівномірно. В сперматоцитах і сперматидах цитоплазма світла, із значною кількістю великих вакуолей. Кристи частини мітохондрій гомогенізовані, структура акросоми не порушена. В інтерстиційних ендокри-ноцитах цитоплазма вакуолізована, матрикс мітохондрій гомогенізований. У кровоносних капілярах частина ядер ендотеліоцитів деформована, цитоплазма цих клітин в стані набухання , просвіт капілярів звужений.

Стан кровоносних судин і паренхіми яєчка після пластики задньої стінки пахвинного каналу при косій пахвинній грижі. При даному виді герніотомії досліджено 22 препарати яєчка. На стороні операції відбувається розширення просвіту артеріальних і, особливо, венозних судин, рисунок яких змінений. Об’єм яєчка дорівнює 16,76±1,98 см?, діаметр сім’яних канальців – 169,79±13,89 мкм. У 29,8 % сім’яних канальців – важкий ступінь порушення сперматогенезу, а 19,2 % канальців спустошені. До власної оболонки більшості сім’яних канальців прилягає 2-3 шари клітин сперматогенного епітелію. Число сперматоцитів зменшилось до 98,42±3,01, а сперматид – до 180,89±4,28. Об’єм ядер інтерстиційних ендокриноцитів зменшений до 79,33±1,98 мкм?.

Спостерігається потовщення внутрішнього неклітинного шару власної оболонки канальців. У цитоплазмі міоідних клітин має місце редукція міофіламентів та крист мітохондрій, вакуолізація їх матриксу. Елементи ендоплазматичної сітки розширені, кількість мікропіноцитозних пухирців збільшена.

У ядрах підтримуючих епітеліоцитів хроматин розповсю-джений дифузно. Перинуклеарний простір виражений слабо. В цитоплазмі підтримуючих епітеліоцитів спостерігається ве-лика кількість везикул. Мітохондрії характеризуються щіль-ним матриксом та частково редукованими кристами. Елемен-ти комплексу Гольджі та ендоплазматичної сітки розширені, збільшена кількість ліпідних включень, появляються міеліно-подібні структури, відбувається деформація спеціалізованих з’єднань. У сперматогоніях має місце розширення порожнин ендоплазматичної сітки. В мітохондріях відзначається фраг-ментація крист, вакуолізація матрикса. Перинуклеарний прос-тір нерівномірно розширений. Такого ж характеру ультра-структурні зміни спостерігаються і в сперматоцитах та сперматидах, у яких появляються великих розмірів везикули та часткове вимивання хроматину з ядер.

Інтерстиційні ендокриноцити характеризуються нерівно-мірною щільністю нуклеоплазми. Мітохондрії набувають не-правильної форми. Частина з них повністю зруйнована, в інших вакуолізований матрикс та фрагментовані кристи. Елементи комплексу Гольджі і цистерни ендоплазматичної сітки розширені. В цитоплазмі клітин знаходиться велика кількість везикул.

Просвіт кровоносних капілярів звужений за рахунок набу-хання цитоплазми ендотеліоцитів, внутрішня плазмолема яких утворює різної форми і висоти виступи. Комплекс Гольджі розвинутий слабо, канальці ендоплазматичної сітки розшире-ні, з явищами дегрануляції. Кількість і розміри мітохондрій зменшені, вони набувають неправильної форми, кристи в біль-шості з них зруйновані, а матрикс вакуолізований. Структура контактів між ендотеліоцитами не порушена. Ядра ендотеліо-цитів неправильної форми, нуклеолема утворює різної глибини інвагінації, хроматин сконцентрований периферично, перинуклеарний простір нерівномірно розширений.

Зміни в кровоносних судинах і паренхімі яєчка після пластики задньої стінки пахвинного каналу при прямій пахвинній грижі. Досліджено 19 препаратів яєчок після гер-ніотомії. Поряд зі значним розширенням артерій та вен у ме-жах сім’яного канатика мають місце виражена покрученість та більша їх концентрація в паренхімі яєчка, що зумовлено його частковою атрофією і зменшенням об’єму до 15,26±1,76 см?. Діаметр сім’яних канальців складає 153,42±5,45 мкм, обпліта-ючі їх судини мікроциркуляторного русла деформовані. Тіль-ки 27,6 % сім’яних канальців зберігають кілька шарів клітин сперматогенного епітелію, в інших – різний ступінь редукції клітин, число сперматоцитів дорівнює 83,22±2,86, сперматид – 167,10±5,38. Власна оболонка сім’яних канальців потовщена, між ними добре виражені прошарки сполучної тканини з роз-міщеними по ходу кровоносних судин інтерстиційними ендо-криноцитами, об’єм ядер котрих становить 73,99±0,98 мкм?.

Базальна мембрана власної оболонки сім’яних канальців зберігає багатошаровість. Місцями вона на різну глибину випи-нається в сторону клітинних елементів сім’яного канальця. Між кількома шарами міоідних клітин знаходяться волокнисті структури, яких особливо багато назовні від базальної мем-брани власної оболонки канальця. В цитоплазматичних відрост-ках міоідних клітин має місце мікропіноцитоз та вакуолізація цитоплазми. В цитоплазмі підтримуючих епітеліоцитів наявна велика кількість світлих вакуоль. Мітохондрії характеризу-ються деструкцією крист, матрикс гомогенізований. Спеціа-лізовані з’єднання між підтримуючими епітеліоцитами зберігають трикомпонентну будову, але цистерни ендоплазма-тичної сітки тут значно розширені, розходження цитомембран не спостерігається.

У ядрах сперматоцитів відзначається нерівномірна кон-денсація хроматину та розширення перинуклеарного просвіту. В мітохондріях має місце редукція крист, просвітлення матриксу. Цистерни ендоплазматичної сітки розширені.

Цитоплазма інтерстиційних ендокриноцитів вакуолізова-на, мітохондрії із світлим матриксом і редукованими кристами.

Стан кровоносних судин та паренхіми яєчка після пластики передньої стінки пахвинного каналу при косій пахвинній грижі. Після даного виду герніотомії досліджено 20 препаратів яєчка. В середньому об’єм яєчка знизився до 16,58±2,37 см?. Має місце помітне розширення просвіту артерій яєчка. Значно змінені як поверхневі, так і глибокі вени яєчка, а особливо вени в ділянці сім’яного канатика. Елементи мікроциркуляторного русла нерівномірно розширені на протязі, місцями редуковані. Діаметр сім’яних канальців скла-дає 176,06±3,58 мкм, 27,4 % з них зберігають будову, близьку до норми, а в решти – спостерігається легкий і важкий ступінь пошкодження клітин сперматогенного епітелію та спустошені сім’яні канальці. Кількість сперматоцитів зменшилась до 96,43±3,74, а сперматид – до 190,36±5,93.

Внутрішній неклітинний шар власної оболонки сім’яних канальців нерівномірно потовщений, розшарований і на різну глибину проникає в канальці між клітини.

У власній оболонці сім’яних канальців наявна велика кількість колагенових волокон різної орієнтації. Ядра міоід-них клітин переважно неправильної форми, в нуклеоплазмі спостерігається вогнищева концентрація хроматину. Мітохон-дрії невеликих розмірів, овальної форми, матрикс їх вакуолі-зований, кристи частково редуковані, канальці ендоплазма-тичної сітки звужені, рибосоми в них не визначаються.

В цитоплазмі підтримуючих епітеліоцитів, сперматогоній, сперматоцитів і сперматид виявляється значна кількість везикул, деструкція мітохондрій, розширення канальців ендоплазматичної сітки та елементів комплексу Гольджі.

Стан кровоносних судин і паренхіми сім’яників в умовах імітації пластики передньої стінки пахвинного каналу у щурів. На 30 добу досліду маса сім’яників на стороні операції дорівнює 986,8±65,05 мг проти 1260,8±47,88 мг в контролі. В них має місце деформація артеріальної сітки, судин мікроциркуляторного русла та вен сім’яників.

В більшості сім’яних канальців визначаються різного характеру структурні зміни. Зокрема, легкий ступінь пошко-дження клітин сперматогенного епітелію спостерігається в 33% сім’яних канальців, важкий – у 20 % канальців, 8 % канальців спустошені.

Висновки

1. Будова кровоносних судин яєчка, власної оболонки сім’яних канальців та підтримуючих епітеліоцитів у чоловіків зрілого віку має свої особливості, які забезпечують нормальний перебіг сперматогенезу.

2. Результатом впливу вмісту грижового мішка на судинно-нервовий пучок сім’яного канатика при косій пахвинній грижі є часткова атрофія яєчка, яка проявляється зменшенням його об’єму на 8 %, діаметру сім’яних канальців на 19 %, об’єму ядер інтерстиційних ендокриноцитів на 15 %, числа сперматоцитів на 17 % і сперматид на 23 %, редукцією крист мітохондрій, розширенням канальців ендоплазматичної сітки в цитоплазмі міоідних клітин та підтримуючих епітеліоцитів.

3. При прямій пахвинній грижі розлади кровообігу в яєчку супроводжуються зменшенням його об’єму на 16 %, діаметру сім’яних канальців на 24 %, об’єму ядер інтерстиційних ендокриноцитів на 20 %, кількості сперматоцитів на 22 %, сперматид на 29 % та деструктивними змінами в ендотеліоцитах кровоносних капілярів, міоідних клітинах, підтримуючих епітеліоцитах.

4. Після операції пластики передньої стінки пахвинного каналу при косій пахвинній грижі, порівнюючи з неоперова-ною грижею об’єм яєчка зменшився на 8 %, діаметр сім’яних канальців на 7 %, об’єм ядер інтерстиційних ендокриноцитів на 3 %. В 25% сім’яних канальців – важкий ступінь пошко-дження клітин сперматогенного епітелію, 13 % сім’яних канальців спустошені. Кількість сперматоцитів зменшилась на 30 %, сперматид – на 34 %. Порушена ультраструктура власної оболонки сім’яних канальців, підтримуючих епітеліоцитів та клітин сперматогенного епітелію.

5. Аналіз артеріо- та венограм, гістологічних препаратів, електронних мікрофотографій яєчка після пластики задньої стінки пахвинного каналу при косій пахвинній грижі, порів-нюючи з неоперованою грижею, свідчить про зменшення об’є-му органа на 7 %, діаметру сім’яних канальців на 6 %, об’єму ядер інтерстиційних ендокриноцитів на 7 %. До 49 % зростає число сім’яних канальців з різним ступенем пошкодження клі-тин сперматогенного епітелію, кількість сперматоцитів змен-шується на 29 %, сперматид – на 37 %. Має місце ультра-структурна патологія в міоідних клітинах сім’яних канальців та підтримуючих епітеліоцитах.

6. Пластика задньої стінки пахвинного каналу при прямій пахвинній грижі супроводилась, порівнюючи з неоперованою грижею, зменшенням об’єму яєчка на 7 %, діаметрів сім’яних канальців на 6%, об’єму ядер інтерстиційних ендокриноцитів на 8 %. Число сім’яних канальців з важким ступенем по-шкодження клітин сперматогенного епітелію і спустошених канальців становить 52%. Кількість сперматоцитів змен-шилась на 36 %, а сперматид – на 37 %.

7. Різниця об’єму яєчка, діаметрів сім’яних канальців, об’є-му ядер інтерстиційних ендокриноцитів, числа сперматоцитів і сперматид після пластики передньої та задньої стінки пахвинного каналу при косих пахвинних грижах незначна і дорівнює в середньому 4,2 %. Основні структурні зміни в яєчку відбуваються у грижоносіїв ще до операції.

8. На 30 добу імітації герніотомії у тварин маса сім’яників зменшилась на 22 %, діаметр сім’яних канальців – на 28 %, об’єм ядер інтерстиційних ендокриноцитів – на 5 %, число сперматоцитів і сперматид – на 42%. Виявлено структурні зміни в структурах ГТБ.

Практичні рекомендації. При пахвинних грижах необхід-не раннє хірургічне лікування з метою усунення компресії кровоносних судин яєчка вмістом грижового мішка, як основної причини часткової атрофії яєчка.

Стосовно яєчка пластика задньої, у порівнянні з пластикою передньої стінки пахвинного каналу, є травматичнішою тільки на 4,2%, але більш надійною в плані рецидиву грижі.

Список опублікованих праць.

1. Грицуляк Б., Грицуляк В. Морфологія яєчка. – Івано-Франківськ, 1998. – 133 с. (авт. 92 с.)

2. Шутка Б., Грицуляк Б., Грицуляк В. Характер структурних змін в яєчку в умовах пластики задньої стінки пахвинного каналу // Галицький лікарський вісник.- 1995.- Т. 2.- № 3.- С. 2-23 (авт. 1 с.).

3. Шутка Б., Грицуляк Б., Грицуляк В. Морфологія яєчка в умовах пахвинної грижі та після пластики пахвинного каналу // Вестник проблем биологии и медицины.- 1996.- № 5.- С. 140-142 (авт. 1 с.).

4. Грицуляк В. Структурні зміни в яєчку при косій пахвинній грижі та після герніотомії // Галицький лікарський вісник.- 1998.- Т. 2.- № 4.- С. 102-103.

5. Грицуляк В. Морфологічні зміни в яєчку після пластики передньої і задньої стінки пахвинного каналу при косій пахвинній грижі // Науковий вісник Ужгородського універ-ситету. Серія “Медицина”.- 1999.- Вип. 7.- С. 9-11.

6. Грицуляк Б., Пастух М., Грицуляк В. Особливості конструкції мікроциркуляторного русла яєчка та гематотестикулярного бар’єра при пахвинній грижі // Ангіологія.– Івано-Франківськ, 1991. – С. 23-25 (авт. 2 с.).

7. Грицуляк В., Лесін А., Шутка Б. Стан репродуктивних струк-тур яєчка після пластики задньої стінки пахвинного каналу // Сексологія і андрологія. – Київ, 1994.– Вип. 2.- С. 100-102 (авт. 1 с.)

8. Грицуляк В., Грицуляк Б. Характеристика структурних змін в сім’яниках в умовах моделювання пластики передньої стінки пахвинного каналу в експерименті // Актуальні питання морфології. – Тернопіль, 1996. – С. 196-198 (авт. 2 с.).

9. Грицуляк В. Ультраструктура яєчка в умовах пластики передньої стінки пахвинного каналу // Актуальні питання морфології. – Тернопіль, 1996. – С. 193-195.

10. Грицуляк В. Морфологія кровоносних судин і паренхіми яєчка після пластики задньої стінки пахвинного каналу при прямій пахвинній грижі // Актуальні проблеми функціо-нальної анатомії судинної системи. – Львів, 1995. – С. 39.

11. Грицуляк Б., Грицуляк В., Лесін А. Характеристика струк-турних змін в яєчку після пластики передньої стінки пахвин-ного каналу // Актуальні питання морфології. 1 Національний конгрес анатомів, гістологів і топографоанатомів України.- Івано-Франківськ, 1994.- С. 48.

12. Грицуляк Б., Грицуляк В., Пастух М. Особливості морфології кровоносних судин оболонок яєчка людини // Актуальні питання морфогенезу.- Чернівці, 1994.- С. 44.

13. Грицуляк В., Грицуляк Б. Характеристика структурних змін в яєчку чоловіків похилого віку // Актуальні питання морфогенезу.- Чернівці, 1996.- С. 97.

14. Грицуляк В., Грицуляк Б. Морфологія яєчка в умовах наявності косої пахвинної грижі // Актуальні питання морфогенезу.- Чернівці, 1996.- С. 96.

Анотація

Грицуляк В.Б. Морфо-функціональний стан кровоносного русла і паренхіми яєчка при пахвинній грижі та після герніопластики пахвинного каналу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. – Тернопільська державна медична академія ім. І. Горбачевського, Тернопіль, 1999.

Пахвинна грижа в результаті тиску вмісту грижового мішка на елементи сім’яного канатика і розлади кровообігу в яєчку призводить до зменшення об’єму органа діаметру сім’я-них канальців, об’єму ядер інтерстиційних ендокриноцитів, кількості сперматоцитів і сперматид. Пластика стінок пахвинного каналу є додатковою травмою елементів сім’яного канатика. Більш значні зміни в яєчку розвиваються після пластики задньої стінки пахвинного каналу. В порівнянні з пластикою передньої стінки структурні зміни в яєчку після цієї операції зросли в середньому на 4,2 %.

Структурні зміни в кровоносних судинах, паренхімі яєчка та компонентах гематотестикулярного бар’єру як при грижах, так і після пластики пахвинного каналу мають однотипний характер, бо причиною їх розвитку є циркуляторна гіпоксія.

Основні структурні зміни в яєчку розвиваються у грижоносіїв ще до операції герніотомії.

З метою профілактики чоловічого безпліддя пахвинні грижі вимагають раннього хірургічного лікування.

Ключові слова: яєчко, кровоносні судини, сім’яні канальці, пахвинна грижа, герніотомія.

Аннотация

Грицуляк В.Б. Морфо-функциональное состояние кровеносного русла и паренхимы яичка при паховой грыже и после грыжесечения. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01 – нормальная анатомия. – Тернопольская государственная медицинская академия им. И. Горбачевского, Тернополь, 1999.

Проблема мужского бесплодия является постоянно акту-альной, что обусловлено высокой чувствительностью развива-ющихся половых клеток к влиянию различных факторов внешней среды. Особенно чувствительны структуры яичка к циркуляторной гипоксии, которая имеет место в условиях наличия паховой грыжи, а также после операции грыже-сечения в связи с компрессией кровеносных сосудов семенного канатика.

Паховая грыжа сопровождается расширением просвета артериальных и венозных сосудов яичка, редукцией микрососудов и частичной атрофией его паренхимы. В условиях косой паховой грыжи объем яичка составляет в среднем 17,81±1,53 см3, диаметр семенных канальцев уменьшается до 178.62±11,25 мкм, в 20 % семенных канальцев имеют место тяжелые расстройства сперматогенеза.

Прямая паховая грыжа приводит к уменьшению объема яичка до 16,05±2, 69 см3, диаметра семенных канальцев – до 167,70±6,93 мкм, до тяжелых расстройств сперматогенеза – в 22,6 % из них. Происходит неравномерное утолщение внутреннего неклеточного слоя собственной оболочки семенных канальцев. Цитоплазма миоидных клеток и поддерживающих эпителиоцитов вакуолизирована, канальцы эндо-плазматической сети расширены, кристы митохондрий редуцированы. В кровеносных капиллярах часть ядер эндотелиоцитов деформирована, цитоплазма этих клеток в состоянии набухания, просвет капилляров сужен.

После пластики задней стенки пахового канала при косой паховой грыже объем яичка уменьшается до 16, 76±1,98 см3, а диаметр семенных канальцев – до 169,79±13,89 мкм. Тяжелая степень нарушения сперматогенеза обнаружена у 29,8 % се-менных канальцев. Электрономикроскопически – утолщение внутреннего неклеточного слоя собственной оболочки семен-ных канальцев, редукция миофиламентов и крист митохонд-рий миоидных клеток, везикуляция цитоплазмы, расширение элементов комплекса Гольджи и эндоплазматической сети поддерживающих эпителиоцитов, накопление липидных вклю-чений, появление миэлиноподобных структур, деформация специализированных соединений. Просвет кровеносных ка-пилляров сужен за счет набухания цитоплазмы эндотелиоци-тов, внутренняя плазмалемма которых образует выпячивания.

В условиях пластики передней стенки пахового канала при косой паховой грыже наблюдается расширение просвета кровеносных сосудов в пределах семенного канатика, особен-но венозных. Объем яичка уменьшился до 16,58±2,37 см3, а диаметр семенных канальцев – до 176,06±3,58 мкм. Тяжелая степень повреждения клеток сперматогенного эпителия имеет место в 25 % cеменных канальцев. В компонентах гематотес-тикулярного барьера – миоидных клетках, поддерживающих эпителиоцитах, эндотелиоцитах кровеносных капилляров име-ют место структурные изменения в митохондриях, эндоплаз-матической сети и комплексе Гольджи. В сравнении с плас-тикой задней стенки они ниже после этой операции в среднем на 4,2 %.

Структурные изменения в кровеносных сосудах яичка и компонентах гематотестикулярного барьера при грыжах и по-сле пластики пахового канала носят однотипный характер, так как причиной их развития является циркуляторная гипоксия.

Основные структурные изменения в яичке развиваются у грыженосителей еще до операции герниотомии.

С целью профилактики мужского бесплодия паховые грыжи требуют раннего хирургического лечения.

Ключевые слова: яичко, кровеносные сосуды, семенные канальцы, паховая грыжа, грыжесечение.

ANNOTATION

Gritsuljak V.B. Morpho-functional State of Blood Flow and Parenchyma of a Testicle Under Groin Hernia and after inguinal Canal Plastics. – Manuscript.

Thesis for obtaining a scientific degree of master of medical sciences, Speciality 14.03.01. – Normal Anatomy. – Ternopil State Medical Academy after I. Gorbachevsky, Ternopil, 1999.

Groin hernia under the pressure of hernial bag’s contents upon the spermatic cord elements and disturbed blood circulation in the testicle lead to the decrease of organ’s size, spermatic tubuli diameters, intersticial endocrinocytes nuclei volumes, the number of spermatocytes and spermatides. Groin canal walls plastics is an additional trauma to the spermatic cord elements. More noticeable changes in the testicle develop after inguinal canal’s posterior wall plastics. Compared to the anterior wall plastics structural changes in the testicle after this operation increased at an average by 4,2 %.

Structural changes in the blood vessels, parenchyma of the testicle and in HTB components both under hernia and after groin canal plasty are of the same character, because the cause of their development is circulatory hypoxia.

The main structural changes in the testicle develop in patients with hernia still before the operation of herniotomy to prevent sterility.

Groin hernias reguire early surgical treatment.

Key words: testicle, blood vessels, spermatic tubuli, groin hernia, herniotomy.

Підписано до друку 9.03.99 р. Формат 60х84/16. Друк. аркушів 1,0. Тираж 100. Віддруковано на різографі.

Друкарня видавництва “Плай” Прикарпатського університету.

284000, Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 57