МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Галицька Юлія Валеріївна

УДК 368.914 : 331.25 (477)

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНий МЕХАНІЗМ регулювання пенсійного страхування населення

Спеціальність 08.09.01 – демографія, економіка праці,
соціальна економіка і політика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2006

Дисертацією є рукопис.

Дисертацію виконано на кафедрі управління персоналом і економіки праці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор
Лук’янченко Наталя Дмитрівна,
Донецький національний університет
Міністерства освіти і науки України,
завідувач кафедри управління персоналом

і економіки праці

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Борецька Наталія Петрівна, Донецький інститут ринку та соціальної політики, ректор;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Новак Ірина Миколаївна, Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України (м. Київ), в. о. вченого секретаря.

Провідна установа – Одеський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра управління персоналом і економіки праці.

Захист відбудеться 30 січня 2007 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 186, ауд. 409.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий “16” грудня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент С.П. Калініна

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Соціально-економічні перетворення в Україні супроводжуються неврівноваженістю макроекономічних показників, низьким рівнем доходів населення, слабким контролем за надходженням соціальних внесків. Сучасна демографічна ситуація в країні характеризується старінням населення, що призвело до збільшення демографічного навантаження на працездатне населення, зменшення кількості платників внесків при зростанні чисельності пенсіонерів, нестачі коштів Пенсійного фонду. Результатом цього є недостатній для гідного життя рівень пенсій багатьох категорій пенсіонерів, невідпрацьованість системи управління пенсійними ресурсами, недостатня сталість та неадекватність чинної пенсійної системи принципам соціального страхування, соціальна несправедливість системи пенсійного забезпечення, в першу чергу найбідніших верств населення.

Пенсійна реформа, яка проводиться в Україні, спрямована на формування трирівневої системи пенсійного забезпечення, посилення значення страхових та накопичувальних принципів формування пенсійних фінансових ресурсів. Реформування пенсійної системи торкається не тільки нинішніх пенсіонерів, а значною мірою впливатиме на пенсійне забезпечення майбутніх поколінь, підвищення рівня їх життя і сприятиме економічному зростанню в країні.

Необхідність ефективної реалізації пенсійної реформи, регулювання питань пенсійного забезпечення потребує розробки теоретичних основ і практичних заходів щодо регулювання пенсійного страхування населення як у процесі реформування, так і в подальшому його функціонуванні.

Серед відомих зарубіжних і вітчизняних вчених та фахівців, які внесли вагомий внесок у розв’язання проблеми пенсійного забезпечення слід відзначити Р. Аргуна, Н. Борецьку, Л.Дмітриченко, М. Вінера, С. Єрошенкова, Б. Зайчук, О. Зарудного, М. Ісаєва, Т. Кір’ян, І. Кравченко, Е. Лібанову, Н.Лук’янченко, О. Макарову, О.Мартякову, Б. Надточего, А. Нечая, І. Новак, В. Новікова, О. Палій, В. Роіка, І. Сироту, Л. Сичову, В. Яценко.

Визначаючи теоретичну та практичну цінність накопичених наукових здобутків, слід відзначити, що вони потребують подальшого пошуку шляхів вирішення окремих проблем пенсійного страхування та формування цілісного соціального-економічного механізму цього регулювання в сучасних умовах. Це обумовлює актуальність обраної теми та необхідність подальшого поглибленого дослідження окресленої проблематики.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематики науково-дослідної роботи кафедри управління персоналом і економіки праці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України: бюджетної теми „Управління зайнятістю і соціальним захистом працівників промислових підприємств” (номер державної реєстрації 0101U005711, 2001-2005 рр.), в рамках якої автором проводилось дослідження проблем та перспектив загальнообов’язкового пенсійного страхування найманих працівників; теми Г-06/24 „Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство” (номер державної реєстрації 0106U012389, 2006-2010 рр.), в рамках якої дисертантом обґрунтовано концептуальні підходи до побудови трирівневої системи пенсійного страхування, розроблено науково-методичні рекомендації щодо удосконалення механізму персоніфікованого обліку внесків застрахованої особи і регулювання системи пенсійного страхування.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є удосконалення теоретико-методичних засад формування соціально-економічного механізму регулювання пенсійного страхування населення та розробка науково-практичних рекомендацій щодо їх реалізації.

Для досягнення мети в роботі було поставлено і вирішено такі задачі:

систематизувати підходи до визначення сутності і змісту соціального страхування;

здійснити теоретико-методичне обґрунтування ролі і місця пенсійного страхування як інституту і складової системи соціального захисту;

здійснити оцінку законодавчої та нормативно-правової бази пенсійного забезпечення;

узагальнити міжнародний досвід реформування пенсійних систем та надати пропозиції щодо його адаптації до умов України;

провести комплексний аналіз та оцінку фінансового стану діючої пенсійної системи та матеріального становища пенсіонерів на рівні держави і регіону, виявити негативні тенденції в цій сфері;

розробити рекомендації щодо удосконалення персоніфікованого обліку страхових внесків до системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування і формування механізму регулювання пенсійного страхування населення в Україні.

Об’єкт дослідження – система пенсійного страхування населення України.

Предмет дослідження – теоретико-методичні та прикладні аспекти формування соціально-економічного механізму регулювання пенсійного страхування населення України.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань соціальної політики, соціального і пенсійного страхування.

Інформаційною базою дослідження є Закони України, нормативно-правові документи Верховної Ради України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, матеріали Держкомстату України, Міністерства праці та соціальної політики України, офіційні матеріали статистичної звітності Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, дані проекту технічної допомоги Агенції США з міжнародного розвитку (USAID) „Впровадження пенсійної реформи в Україні”.

У процесі дослідження було використано методи комплексного аналізу і синтезу, логічного узагальнення (при аналізі суспільних явищ, визначенні складових поняття пенсійного страхування), системного підходу (при формуванні механізму регулювання пенсійного страхування), порівняння (при аналізі тенденцій і показників стану пенсійного забезпечення), економіко-статистичні методи (при обґрунтуванні необхідності впровадження недержавного пенсійного страхування).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретичних, науково-практичних та поглибленні організаційно-економічних основ механізму регулювання пенсійного страхування населення.

Конкретні наукові результати, що характеризують новизну проведеного дослідження, полягають у наступному:

вперше:

впроваджено елемент інтегрованого обміну інформацією між основними скла-довими системи Пенсійного фонду України, використання якого удосконалює процес збору і накопичення відомостей про внески до Пенсійного фонду і до інших фундацій соціального страхування та забезпечує комплексний характер функціонування ПФУ через підсистему збору, акумуляції та витрат пенсійних коштів; підсистему призначення, нарахування та виплати пенсій; підсистеми формування реєстру застрахованих осіб та єдиного реєстру страхувальників і визначає напрями взаємодії Пенсійного фонду на місцевому, регіональному, державному рівнях з соціальними фондами України;

удосконалено:

визначення поняття „система пенсійного страхування” як важливого елементу соціального захисту, який забезпечує підвищення соціальної захищеності, рівня життя і стабільності матеріального добробуту застрахованих осіб та їх сімей, а також фінансової стабільності пенсійної системи;

методичні підходи до організації автоматизованого персоніфікованого обліку відомостей про застраховану особу на місцевому рівні Пенсійного фонду, які на відміну від існуючих, враховують участь людини у недержавному пенсійному страхуванні і дозволяють оптимізувати формування інформаційної бази нарахування пенсій;

класифікацію нормативно-правового забезпечення пенсійної системи, яка містить такі ознаки, як сфера розповсюдження та зміст. Згідно цієї класифікації нормативно-правове забезпечення пенсійної системи України включає загальні (комплексно регулюють всі питання пенсійного страхування), спеціальні (розповсюджуються на окремі категорії одержувачів пенсій), основні (визначають процедуру нарахування пенсії та її розмір) і додаткові (регулюють призначення доплат та допоміг) нормативні акти;

соціально-економічний механізм регулювання пенсійного страхування населення на основі забезпечення збалансованості і взаємодії солідарної, обов’язкової і добровільної накопичувальних пенсійних систем, який дозволяє використовувати принцип соціальної справедливості при формуванні і нарахуванні пенсій. Практична реалізація цього механізму спрямована на підвищення рівня пенсій і забезпечує фінансову стабільність пенсійної системи;

дістали подальшого розвитку:

визначення передумов удосконалення механізму пенсійного страхування населення на підставі оцінки соціально-економічного становища України: зростання обсягів виробництва, зміцнення фінансового стану підприємств і відповідне нарощування фінансових можливостей пенсійної системи, розширення зайнятості і зниження рівня безробіття, погашення заборгованості із заробітної плати, підвищення її розміру, розширення бази сплати пенсійних внесків за рахунок впровадження загальнообов’язкового пенсійного страхування;

організаційно-економічні методи регулювання системи пенсійного страхування населення на недержавному рівні, орієнтовані на активну участь застрахованих осіб у формуванні стабільного пенсійного забезпечення з використанням пенсійних програм роботодавця, банка, страхової установи.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що теоретико-методологічні положення дисертації є науковим обґрунтуванням удосконалення механізму пенсійного страхування населення України і спрямовані на підвищення рівня соціально-економічного захисту застрахованих осіб в системі пенсійного страхування.

Ряд основних положень, висновків і результатів дослідження використано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області (довідка № /14 від 28.07.2006 р.); ВАТ “Авдіївський завод “Буддеталь” (довідка № /424 від 16.08.2006 р.); Управлінням праці і соціального захисту населення Донецької міськради (довідка № 31/9-429 від 13.10.2006 р.).

Результати дослідження також використовуються у навчальному процесі в Донець-кому національному університеті Міністерства освіти і науки України при викладанні дисципліни „Соціальна політика” (довідка № 959/01 – 27/6.9.0 від 05.10.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом самостійного виконання наукових досліджень автора, в якій викладено наукові ідеї автора щодо дослідження пенсійного страхування та стратегічних перспектив його розвитку. Викладені в дисертації наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, отримані автором самостійно і знайшли відображення в опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і рекомендації дисертації доповідалися і дістали схвалення на IV Міжнародній науковій конференції студентів і молодих вчених „Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 2003 р.); II Міжнародній науково-практичній конференції „Соціально-трудові відносини і соціальна політика в сучасних економічних умовах” (м. Донецьк, 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство” (м. Донецьк, 2004 р.); Х Міжнародному науково-практичному семінарі „Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (м. Донецьк, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство” (м. Донецьк, 2006 р.).

Публікації. Основні положення, результати та висновки дослідження викладено у 4 одноосібних наукових працях у наукових фахових виданнях загальним обсягом 1,7 д.а.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 145 найменувань, додатків. Основний зміст роботи викладено на 180 сторінках друкованого тексту, включаючи 37 рисунків на 21 сторінці, 18 таблиць на 10 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і задачі дослідження, його об’єкт і предмет, наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі „Концептуальні засади системи пенсійного страхування населення” досліджено теоретико-методологічні засади соціального страхування, визначено місце і роль пенсійного страхування в системі соціального захисту населення, проаналізовано сутність пенсійного страхування як соціально-економічної категорії.

Дослідження причин і факторів, які призвели до фінансової кризи чинної пенсійної системи, та невідповідність сучасного пенсійного забезпечення громадян України вимогам трансформаційного періоду дозволили обґрунтувати необхідність подальшого реформування та оптимізації існуючого механізму пенсійного страхування.

Проблема регулювання пенсійного страхування населення не може бути зведена до формування одного з механізмів, заснованих на розподільчому або накопичувальному принципах. Потребує переосмислення концепція формування механізму пенсійного забезпечення у формі загальнообов’язкового пенсійного страхування та впровадження накопичувальних систем пенсійного страхування.

Теоретичний аналіз і узагальнення наукових праць з проблем регулювання та реформування соціального страхування, соціальної політики і соціального захисту свідчить, що за умов достатньо активних досліджень у цих сферах головним чином розкриваються лише окремі елементи управління пенсійним страхуванням або загальні підходи до реформування пенсійної системи.

Виходячи з аналізу наведених у науковій літературі тлумачень змісту, сутності і структури пенсійного страхування та необхідності логічної послідовності досягнення мети в діяльності щодо забезпечення його дієвості, автором розроблено визначення системи пенсійного страхування як важливого елементу соціального захисту, який забезпечує підвищення соціальної захищеності, рівня життя і стабільності матеріального добробуту застрахованих осіб та їх сімей, а також фінансової стабільності пенсійної системи.

На підставі аналізу чинної в Україні пенсійної системи визначено її основні риси і недоліки та виявлено соціально-економічні передумови реформування даної системи, а також розвитку її накопичувальної складової. Сучасний механізм пенсійної системи забезпечує досить низький рівень виплат, не пов’язаний з обсягом внесків, і не стимулює до активної участі у цій системі. Тому в роботі зроблено висновок про необхідність посилення страхового характеру пенсійної системи.

Проведене дослідження показало необхідність формування соціально-економічних умов для впровадження змішаної системи пенсійного страхування, а саме: збільшення реального ВВП, зростання реальної заробітної плати, удосконалення персоніфікованого обліку страхових внесків, наявність фінансової і банківської інфраструктури, удосконалення нормативно-правового регулювання в сфері пенсійного страхування.

Законодавче та нормативно-правове забезпечення пенсійного страхування дістало розвитку протягом ринкових реформ, сприяло соціальному захисту на підставі запро-вадження визначених правових норм і стандартів. На сьогодні питання пенсійного забез-печення в Україні регулюються більше ніж 20 законами, які встановлюють спеціальні умови пенсійного забезпечення окремих категорій і нерідко дублюють один одного.

На підставі узагальнення чинної нормативно-правової бази пенсійної системи пропонується класифікувати її за певними ознаками, що представлені у табл. . Ця класифікація надасть можливість поглибити розуміння пенсійного страхування і сприятиме його розвитку та удосконаленню.

Таблиця 1

Класифікація нормативно-правової бази пенсійної системи України

Дослідження чинної правової бази пенсійної системи свідчать про відсутність комплексного підходу до пенсійного страхування, який би сприяв активній участі застрахованої особи у накопичувальній системі.

Стратегічна спрямованість соціально-економічного розвитку України з орієнтацією на європейські норми та стандарти потребує відповідних змін в пенсійному законодавстві, правове поле пенсійної системи як інституту соціального захисту потребує подальшого розвитку та приведення багатьох діючих законодавчих актів у відповідність до базових законів, що регулюють пенсійне забезпечення та пенсійне страхування.

На даний час домінуючою є загальнообов’язкова державна система пенсійного страхування, в якій виплата пенсій практично всім категоріям пенсіонерів здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду України і частково за рахунок трансфертних платежів, які спрямовуються на пенсійне забезпечення.

Автор обґрунтовує, що в сучасних умовах необхідним є забезпечення комплексного характеру функціонування даного позабюджетного фонду. Комплексну систему функціонування Пенсійного фонду України представлено на рис. 1.

Одним з принципів системи пенсійного страхування є персоніфікований облік відомостей про застраховану особу. Справедливий порядок нарахування пенсій, на думку автора роботи є можливим за умови використання дієвого механізму збору, обробки та аналізу широкого спектру інформації для забезпечення обліку індивідуальних пенсійних прав особи і проведення достовірних актуарних розрахунків. Для цього запропоновано удосконалену модель персоніфікованого обліку страхового стажу, заробітної плати, страхових внесків до солідарної та обов’язкової пенсійних систем (рис. 2).

Практична реалізація даної моделі дозволяє забезпечити пряму залежність пенсій від розміру пенсійних внесків і підвищити обґрунтованість пенсійного забезпечення людини.

У другому розділі “Дослідження умов формування та функціонування системи пенсійного страхування в Україні” проведено оцінку стану та тенденцій пенсійного страхування в Україні, здійснено діагностику фінансового стану Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області, визначено проблеми та причини неефективності пенсійного забезпечення на національному та регіональному рівнях.

Всебічний аналіз пенсійного забезпечення в Україні показав, що не дивлячись на позитивні зрушення, які відбулися за останні 2 роки, існує безліч невирішених проблем, що не забезпечує соціального захисту непрацездатних осіб.

В процесі дослідження виявлено, що найбільша проблема чинної солідарної системи пенсійного забезпечення населення пов’язана з демографічною ситуацією – старінням населення, раннім віком виходу на пенсію, численними достроковими пенсіями.

Так, в 1995-2005 рр. кількість пенсіонерів в розрахунку на 1000 населення зросла на 6%, причому кількість пенсіонерів за вислугу років зросла на 59,5%, у той час як кількість пенсіонерів за віком зросла на 9,2%. За останнє десятиріччя спостерігається зменшення кількості пенсіонерів на 1000 населення у разі витрати годувальника на 20,9%, тих, хто отримують соціальні пенсії – на 7,1%, пенсіонерів за інвалідністю – на 3,4%. В регіональному аспекті найбільша кількість пенсіонерів припадає на Чернігівську, Черкаську, Житомирську, Луганську, Вінницьку області. У 52% регіонів України показник кількості пенсіонерів вище середнього по країні.

Про погіршення пенсійного забезпечення населення України свідчить також високий коефіцієнт демографічного навантаження на працюючих (табл. 2).

Таблиця 2

Дані про динаміку чисельності пенсіонерів в Україні

За видом пенсії | Кількість пенсіонерів

1995р. | 2000р. | 2001р. | 2002р. | 2003р. | 2004р. | 2005р.

тис. осіб | % | тис. осіб | % | тис. осіб | % | тис. осіб | % | тис. осіб | % | тис. осіб | % | тис. осіб | %

Загальна чисельність пенсіонерів | 14487 | 14447 | 14423 | 14376 | 14348 | 14065 | 14050

- за віком | 10615 | 73,3 | 10299 | 71,3 | 10275 | 71,2 | 10273 | 71,5 | 10304 | 71,8 | 10363 | 73,7 | 10596 | 75,4

- за інвалідністю | 1814 | 12,5 | 2015 | 13,9 | 2033 | 14,1 | 2029 | 14,1 | 1977 | 13,8 | 1791 | 12,7 | 1605 | 11,4

- у разі втрати годувальника | 1195 | 8,2 | 1150 | 8,0 | 1127 | 7,8 | 1091 | 7,6 | 1077 | 7,5 | 923 | 6,5 | 852 | 6,1

- за вислугу років | 429 | 2,9 | 552 | 3,8 | 558 | 3,9 | 575 | 4,0 | 592 | 4,1 | 599 | 4,3 | 627 | 4,5

- отримано соціальних пенсій | 434 | 3,0 | 431 | 3,0 | 430 | 3,0 | 408 | 2,8 | 398 | 2,8 | 389 | 2,8 | 370 | 2,6

Чисельність зайнятих у працездатному віці, тис.осіб | 18520,7 | 18453,3 | 18540,9 | 18624,1 | 18694,3 | 18886,5

Коефіцієнт демографічного навантаження на працюючих | 0,78 | 0,78 | 0,78 | 0,77 | 0,75 | 0,74

Наведенні у табл. 2 дані свідчать про зменшення питомої ваги пенсіонерів за інвалідністю, у разі втрати годувальника, соціальних пенсій. Водночас збільшується кількість та питома вага пенсіонерів за віком, за вислугу років. Така динаміка зміни показників доводить, що в чинній солідарній системі простежується подальший відрив від страхового принципу та відсутність зв’язку між пенсійними внесками та пенсіями. Неминучим наслідком таких процесів є низький рівень пенсій переважної більшості пенсіонерів, що змушує їх продовжувати працювати. Так, у 2005 р. кількість працюючих пенсіонерів порівняно з 2004 р., збільшилася на 1,8%, найбільша питома вага працюючих пенсіонерів – це пенсіонери за віком (74,8%) та за інвалідністю (18,5%).

Основною характеристикою рівня життя населення є показник грошових доходів, переважну частину яких у осіб пенсійного віку становили пенсійні виплати. Середній розмір пенсії за віком у 2005 р. склав 417,7 грн., що становить 51,8% середньої заробітної плати в Україні, найвищій розмір пенсії за вислугу років – 443,9 грн. Протягом останніх двох років вдалося досягти повної відповідності розміру пенсії за віком з прожитковим мінімумом непрацездатних осіб. Однак незважаючи на певні позитивні зрушення у сфері пенсійного забезпечення осіб, які втратили працездатність, спостерігається значний розрив між розмірами середньої пенсії та мінімальними соціальними виплатами (рис. 3).

Рис. 3. Співвідношення середньої пенсії

з державними соціальними нормативами (на початок року)

Аналіз стану пенсійного забезпечення в Донецькій області також свідчить про наявність зрушень в даному питанні. Питома вага осіб старшого за працездатний вік в області складає 25,6%, що вище середнього по Україні (23,8%). Демографічне навантаження осіб старшого за працездатний віку в останні роки є постійною величиною, причому цей показник в 1,26 рази в сільський місцевості вище ніж у містах.

Проведений аналіз матеріального забезпечення пенсіонерів підтверджує недосконалість чинної солідарної системи, що вимушує пенсіонерів продовжувати працювати, отримавши право на пенсію. Так, у 2005 р. чисельність зайнятих пенсіонерів складала 12% від всіх осіб старшого за працездатний вік. Зайнятість жінок пенсійного віку в 2,3 рази вище ніж чоловіків, що пояснюється нижчим розміром їх пенсій, і підтверджує тезу про необхідність підвищення пенсійного віку для жінок з метою збільшення страхового стажу і розмірів страхових внесків.

На основі оцінки зрушень у пенсійному забезпеченні зроблено висновок, що важливим кроком є безпосередня участь застрахованої особи у формуванні майбутньої пенсії.

Порівняння надходжень у Пенсійний фонд у Донецькій області та виплат із нього (рис. 4) показало, що при розробці діючого законодавства з пенсійного забезпечення необхідно більш ретельно обґрунтовувати фінансові можливості фонду з метою недопущення заборгованостей з виплат пенсій і грошової допомоги, недоїмки по збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Рис. 4. Порівняння власної доходної і витратної частин бюджету

Головного управління Пенсійного фонду України в

Донецькій області за 2000-2005 рр.

Проведений аналіз стану Пенсійного фонду Донецькій області свідчить про збільшення кількості платників в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, при цьому значне зростання спостерігається серед фізичних осіб (за 2000-2005 рр. – на 106%), що підтверджує посилення розуміння населенням особистої участі у формуванні майбутніх пенсій. Серед негативних проявів пенсійної системи в Донецькій області спостерігається розрив між надходженнями та витратами Пенсійного фонду Донецькій області. Так, з фізичних та юридичних осіб, що зареєстровані у Пенсійному фонді, здійснюють внески лише 39%, тобто значна частка суб’єктів економічної діяльності ухиляються від сплати внесків.

У третьому розділі “Напрями удосконалення системи пенсійного страхування населення” розроблено основні напрями удосконалення соціально-економічного механізму регулювання пенсійного страхування населення; запропоновано організаційно-методичні заходи щодо управління солідарною та накопичувальними пенсійними системами; здійснено оцінку переваг участі громадян і підприємств у недержавному пенсійному страхуванні.

Проведений в дисертаційній роботі аналіз свідчить про те, що в Україні і в подальшому буде спостерігатися тенденція зростання чисельності населення старше працездатного віку. Одним із шляхів зменшення демографічного навантаження на працездатне населення має бути підвищення пенсійного віку. Однак до тих пір, поки в Україні не підвищиться рівень і тривалість життя, даний напрям не є доцільним (за розрахунками середня тривалість життя після виходу на пенсію в країні складає 9 років).

За допомогою економіко-статистичних розрахунків доведено, що сучасна однорівнева солідарна пенсійна система як в Україні, так і в розвинутих країнах не спроможна забезпечити соціальний захист населення, гідний рівень матеріального забезпечення пенсіонерів (табл. 3).

Таблиця 3

Порівняльні показники пенсійної системи в окремих країнах

Наведені дані свідчать, що в Україні солідарна пенсійна система на 23,7% компенсує людині доход, якій вона отримувала до виходу на пенсію.

Оскільки розмір пенсії залежить від стажу та розміру заробітної плати, то необхідним є реформування сфери оплати праці, спрямоване на створення ефективного організаційно-економічного механізму підвищення трудових доходів працюючих як основи збільшення страхових внесків.

Значну роль у збільшенні рівня матеріального забезпечення має відігравати накопичувальна система.

В дисертаційній роботі удосконалено соціально-економічний механізм регулювання пенсійного страхування в Україні (рис. 5), якій являє собою систему, що складається з державного та недержавного пенсійного страхування, впровадження якого сприятиме підвищенню рівня пенсій.

У комплексі заходів щодо реалізації соціально-економічного механізму пенсійного страхування в Україні важливу роль має відіграти широкомасштабна роз’яснювальна робота серед населення, яка спрямована на усвідомлення природи соціальних ризиків і можливі їх наслідки, формування менталітету пенсійного страхування. Одним із шляхів в даному напрямі є стимулювання залучення громадян до добровільного пенсійного страхування: регламентувати на законодавчому рівні зменшення бази оподаткування доходів фізичних осіб на суму добровільних платежів, які спрямовуються на фінансування накопичувальної складової трудової пенсії, що дозволить істотно збільшити співвідношення розміру пенсій майбутніх пенсіонерів із середнім розміром їх заробітної плати.

Участь у недержавному пенсійному страхуванні є вигідною як для працівника (часткове або повне фінансування роботодавцем витрат на формування майбутньої пенсії), так і для роботодавця (розширення можливостей для довготривалого інвестування за рахунок частки пенсійних активів, посилення впливу на персонал (управління персоналом, стабілізація колективу, управління компенсаційним пакетом працівників), оптимізація витрат за рахунок можливих фінансових пільг.

При формуванні нового механізму пенсійного страхування населення значна роль покладається на державу, її функції полягають у наступному:

забезпечення ефективності пенсійних програм для вкладників і учасників недержавних пенсійних фондів;

забезпечення контролю за створенням та діяльністю недержавних пенсійних фондів;

надання гарантій повернення вкладнику певної суми внеску;

стимулювання створення роботодавцями корпоративних пенсійних фондів через податкові пільги, систему соціальних пакетів;

заборона витоку пенсійних коштів за межі України.

Діюча система пенсійного страхування фінансово нестабільна і неефективна. Надзвичайно високі ставки пенсійних внесків в поєднанні з низькими розмірами пенсій спонукають підприємства і працівників перейти до тіньового сектору економіки, що викликає надмірне навантаження на економіку.

В роботі наголошується на необхідності актуалізації запровадження цілісної системи звітності, фінансового обліку та державного контролю у сфері соціального страхування, а також механізму сплати єдиного консолідованого страхового внеску. Даний захід передбачено законопроектом “Про єдиний соціальний внесок і адміністрування збору і обліку єдиного соціального внеску”, який не позбавлено недоліків. Необхідно передбачити у законодавстві механізм перерозподілу суми єдиного страхового внеску між фондами соціального страхування.

Розробку напрямів удосконалення системи пенсійного страхування населення необхідно здійснювати з використанням світового досвіду функціонування пенсійних систем. Досвід розвинутих країн свідчить, що при реформуванні систем пенсійного страхування, вони уникають консервативного підходу, використання якого стосується лише солідарної пенсії і вимагає підвищення пенсійного віку, стимулювання більш пізнього виходу на пенсію, підвищення тарифів та скасування пільг.

Керуючись світовим досвідом, Україні необхідно зміцнювати страхові принципи у пенсійній системі з паралельним розвитком добровільних форм пенсійного страхування та багаторівневих пенсійних систем.

Адаптація зарубіжного досвіду до сучасних умов української економіки дозволить забезпечити соціальну захищеність непрацездатних членів суспільства і регулювати стан ринку праці, впливати на демографічну ситуацію і сприяти економічному зростанню.

Висновки

В дисертації на основі проведених досліджень вирішено важливу наукову задачу – визначення теоретичних, науково-методичних та організаційних основ побудови соціально-економічного механізму регулювання пенсійного страхування населення. Основні висновки і результати, отримані в ході дослідження, полягають у наступному:

1. В умовах трансформаційної економіки України підвищується актуальність вирішення проблеми пенсійного страхування. Недоліки існуючої пенсійної системи полягають в тому, що вона не враховує особливості перехідного періоду, солідарна система знаходиться в значній залежності від демографічних чинників, відсутній взаємозв’язок між рівнем заробітної плати, тривалістю страхового стажу і розміром пенсій, велика кількість пенсіонерів мають привілеї в одержаній пенсії.

2. Діюча пенсійна система не відповідає тим завданням, які мають вирішуватись. Суперечлива ситуація, коли за високого страхового навантаження на роботодавців рівень пенсій залишається низьким і недостатньо пов’язаний з обсягом страхових внесків свідчить про необхідність зміни і удосконалення системи пенсійного страхування.

3. Концептуальні підходи до формування системи пенсійного страхування населення обумовили потребу подальшої розробки понятійного та категоріального апарату. Розкрито зміст поняття “система пенсійного страхування” як важливого елементу соціального захисту, який забезпечує підвищення соціальної захищеності, рівня життя і стабільності матеріального добробуту застрахованих осіб та їх сімей, а також фінансової стабільності пенсійної системи.

4. Складна демографічна ситуація, пов’язана зі старінням населення і збільшенням навантаження пенсійної системи на працююче населення (на 1 пенсіонера припадає приблизно 0,6 зайнятих), дублювання функцій страхових фондів, недосконалість технологічного узгодження процесів адміністрування збору внесків, тіньова зарплата та зайнятість потребують пошуку шляхів розвитку системи оплати праці, детінізація заробітної плати, збільшення її питомої ваги у собівартості та ВВП.

5. Сучасний стан пенсійного забезпечення населення в Україні характеризується низьким рівнем пенсій (середній розмір пенсій у 2005 р. становив 406,8грн.). У структурі надходжень коштів до Пенсійного фонду найбільш питому вагу складають обов’язкові внески підприємств, установ і організацій, обов’язкові внески громадян, внески від платників, що працюють у галузі сільського господарства. Це робить таку структуру залежною від обсягів виробництва, платіжної дисципліни, рівня доходів населення, тіньового сектора економіки. В чинній пенсійній системі спостерігається перевищення видатків за рахунок збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на власними доходами Пенсійного фонду.

6. Потребує адаптації до умов України міжнародний досвід пенсійного страхування, який підтверджує життєздатність трирівневої моделі пенсійної системи, функцією якої є соціальний захист застрахованих осіб та накопичення потужних фінансових ресурсів, що відіграють помітну роль у фінансових системах країн та використовуються як інвестиційні ресурси.

7. Реформування пенсійної системи, яке здійснюється в Україні, свідчить про наявність технічних помилок у запровадженні персоніфікованого обліку внесків, складність та проблему вибору накопичувальних фондів, можливість призначення неоднакових пенсій чоловікам і жінкам унаслідок різного страхового стажу та тривалості життя. Запропоновано удосконалену модель організації персоніфікованого обліку відомостей про застраховану особу. У комплексі заходів щодо запровадження нової системи пенсійного страхування важливу роль має відіграти роз’яснювальна робота серед населення.

8. Дослідження проблем пенсійного забезпечення дозволило дійти висновку, що найбільш дієвим і відповідним сучасним вимогам є соціально-економічний механізм регулювання змішаними пенсійними системами, які поєднують у собі солідарну, обов’язкову і добровільну накопичувальні системи. Запропоновано соціально-економічний механізм пенсійного страхування населення, в якому забезпечується тісний зв’язок розміру пенсії з доходами, з яких протягом всього страхового стажу сплачувалися внески до солідарної і накопичувальної систем, а також з інвестиційним доходом від інвестування пенсійних коштів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Публікації в наукових фахових виданнях

1. Галицкая Ю.В. Основные направления пенсионной реформы в Украине // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Экономика и социология труда, менеджмент персонала: Сб. науч. тр. – Т.4, ч II. – Донецк: Ин-т экономики промышленности НАН Украины, 2003. – С. 334-339 (0,4 д.а.).

2. Галицкая Ю.В. Преимущества и недостатки негосударственного пенсионного страхования в Украине // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие: Сб. науч. тр. в 2 т. – Т.1. – Донецк: Ин-т экономики промышленности НАН Украины, 2004. – С. 392-400 (0,4 д.а.).

3. Галицкая Ю.В. Опыт реформирования пенсионных систем других стран в сравнении с украинской пенсионной реформой // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. – Донецк: ДонНУ, 2004. – С. 610-613 (0,5 д.а.).

4. Галицкая Ю.В. Добровольное страхование как один из видов социальной защиты // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие: Сб. науч. тр. в 3 т. – Т.2. – Донецк: Ин-т экономики промышленности НАН Украины, 2006. – С. 115-120 (0,4 д.а.).

Анотація

Галицька Ю.В. Соціально-економічний механізм регулювання пенсійного страхування населення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01 – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. – Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2006.

Дисертаційна робота присвячена розробці теоретичних, правових та науково-методичних питань пенсійного страхування населення, обґрунтуванню і формуванню соціально-економічного механізму його регулювання. Досліджено концептуальні основи пенсійного страхування, надано пропозиції щодо удосконалення пенсійної системи на базі забезпечення її багаторівневості, розвитку недержавного пенсійного страхування, оптимізації процесу організації автоматизованого персоніфікованого обліку відомостей про застраховану особу при формуванні інформаційної бази і нарахуванні пенсій.

Систематизовано недоліки існуючої пенсійної системи, запропоновано шляхи їх розв’язання. Визначено механізм взаємодії Пенсійного фонду з іншими фондами соціального страхування.

Проведено оцінку стану і тенденції розвитку системи пенсійного страхування в Донецькій області, здійснено діагностику динаміки фінансового стану Пенсійного фонду і матеріального становища пенсіонерів.

На основі отриманих результатів дослідження запропоновано соціально-економічний механізм регулювання пенсійного страхування населення, який дозволяє повною мірою забезпечити пряму залежність розміру пенсії від розміру заробітної плати, страхових внесків, страхового стажу, інвестиційного доходу і підвищити рівень життя пенсіонерів.

Ключові слова: пенсійна система, страхування, пенсія, пенсійне страхування, солідарна система, накопичувальна система, соціально-економічний механізм, регулювання пенсійного страхування.

Аннотация

Галицкая Ю.В. Социально экономический механизм регулирования пенсионного страхования населения. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.09.01 – демография, экономика труда, социальная экономика и социальная политика. – Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2006.

Диссертационная работа посвящена разработке теоретических, правовых и научно-методических вопросов пенсионного страхования населения, обоснованию и формированию социально-экономического механизма его регулирования. Рассмотрены роль и место пенсионного страхования в системе социально страхования, выполнена оценка нормативно-правового и научно-методического обеспечения пенсионной системы в Украине, выявлены теоретические подходы к определению сущности, содержания и структуры пенсионной системы, предложена авторская трактовка понятия системы пенсионного страхования.

Проведен анализ и оценка действующей в Украине пенсионной системы, основных тенденций ее реформирования. Выявленные недостатки являются причиной неэффективной системы, снижение материальной обеспеченности пенсионеров, падения уровня их жизни. Исследованы концептуальные основы пенсионного страхования, обоснованы рекомендации по совершенствованию пенсионной системы на основе обеспечения ее многоуровневости, развития негосударственного пенсионного страхования, оптимизации процесса организации автоматизированного персонифицированного учета сведений о застрахованном лице при формировании информационной базы и начислении пенсий.

Проанализировав зарубежный опыт функционирования и реформирования пенсионных систем, предложены направления использования опыта экономически развитых стран в украинской практике.

Определен механизм взаимодействия Пенсионного фонда как одной из составляющих системы пенсионного страхования с другими фондами социального страхования для обеспечения комплексного характера его функционирования.

Проведена комплексная экономическая оценка состояния пенсионной системы в Украине, ее финансового состояния на национальном уровне и на уровне Донецкой области, а также уровень материальной обеспеченности пенсионеров.

В диссертационной работе предложены основные направления дальнейшего развития пенсионного страхования в Украине, расширения его накопительной составляющей, в том числе добровольной (негосударственной).

На основе полученных результатов исследования предложен социально-экономический механизм регулирования пенсионного страхования населения, который базируется на трехуровневой системе взаимодействия солидарной, обязательной и добровольной накопительных систем, позволяет в полной мере обеспечить прямую зависимость размера пенсии от размера заработной платы, страховых взносов, страхового стажа, инвестиционного дохода и повысить уровень жизни пенсионеров.

Ключевые слова: пенсионная система, страхование, пенсия, пенсионное страхование, солидарная система, накопительная система, социально-экономический механизм, регулирование пенсионного страхования.

Summary

Galytska Y.V. Social-economic mechanism of regulation pension insurance of population. – Manuscript.

Candidate Dissertation. Specialty 08.09.01 – Demography, Labour Economics, Social Economy and Policy. – Donetsk National University, Donetsk, 2006.

The dissertation is deals with working out of theoretical, legal (juridical) and scientific –systematic questions of pension insurance of population, it ground and forming social-economic mechanism of regulation.

Basic conception of pension insurance was investigated, the dissertation gave propositions about improvement of pension system of the basic of guaranteeing it polysyllabic, development of Notstate pension insurance, optimization of process of organization automatic personal registration of list about insurance person when formed, information base and considered the pensions.

On the base of research results social-economic mechanism of regulation the pension insurance of population are offered that completely permit guarantee the direct dependence rate of pension from rate of salary, insurance payment, insurance standing, infestations income. Deficiencies of real pension system are systematized, the ways of outcome are offered, the mechanism of correlation of Pension fund with other social insurance funds organization are definited.

Estimation of state and tendency of development pension insurance in the Donetsk region, the diagnostic of state and dynamic of financial state of Pension fund and financial state of pensioners are made.

Key words: the pension system, the insurance, the pension, the pension insurance, the solidary system, the accumulatly system, the social-economic mechanism, the regulation pension insurance.