ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ХОДОРЕНКО ГАННА ВІКТОРІВНА

УДК 811.161.1’373.231

НАЙМЕНУВАННЯ ОСІБ У РОСІЙСЬКОМОВНІЙ ІНТЕРНЕТ-КОМУНІКАЦІЇ:

СТРУКТУРНИЙ І СЕМАНТИЧНИЙ АСПЕКТИ

Спеціальність: 10.02.02 - російська мова

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Дніпропетровськ - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі лінгвістичної підготовки іноземців Дніпропетровського національного університету Міністерства освіти й науки України.

Науковий керівник: | доктор філологічних наук, професор

Панченко Олена Іванівна,

Дніпропетровський національний університет,

завідувач кафедри лінгвістичної підготовки іноземців

Офіційні опоненти: | доктор філологічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

Отін Євген Степанович,

завідувач кафедри мовознавства та

історії мови Донецького національного університету

кандидат філологічних наук, доцент

Зірка Віра Василівна,

завідувач кафедри Дніпропетровського відділення Центру наукових досліджень і викладання

іноземних мов НАН України

Провідна установа | Черкаський національний університет імені Б.Хмельницького Міністерства освіти і науки України, кафедра російського і загального мовознавства, м. Черкаси

Захист відбудеться “2” березня 2006 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.08.051.05 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Дніпропетровському національному університеті за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, вулиця Наукова, 13.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою:

м. Дніпропетровськ, вулиця Казакова, 6.

Автореферат розісланий “_2_” лютого 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М. С. Ковальчук

Загальна характеристика роботи

На сучасному етапі розвитку комунікації все більше посилюється роль нових її засобів, зокрема Інтернету. Антропоцентричність Інтернету викликає зацікавленість дослідників процесів Інтернет-комунікації у синтезі гуманітарних наук: філософії, психології, когнітивістики, лінгвістики тощо. Опис мережі Інтернет сьогодні обумовлений пошуком нових парадигм у житті, культурі, науці, комунікативними змінами у світі. Дослідники намагаються відповісти на питання про те, що є типовим для людини у цій системі. З цієї точки зору можна вважати особливо важливим значення найменування (нік, логін) користувача Інтернет. Нік ми розуміємо як ім’я, яке обирає людина для спілкування у мережі Інтернет; він може бути виражений словом, словосполученням, реченням, різноманітними стилістичними прийомами. Логін – це ім’я, яке, на відміну від ніка, виражене справжнім прізвищем або ім’ям користувача Інтернет. Обране найменування впливає і на можливість входження до того чи іншого сайту, і на відношення до комунікантів і взагалі на досягнення мети комунікації.

Лінгвістичні розвідки у мережі Інтернет ведуть такі науковці, як В. Беккер, М.Б. Ігнатьєв, Д.В. Іванов, Л.Ф. Компанцева, М.О. Носов, М.В.Розін, М. Оствальд, Е. Рейд, Ф. Хеміт та інші. Окремою темою стало вивчення побудови імен у чатах, віртуальних іграх та електронних конференціях. Так, Т.М. Захарова на матеріалі німецькомовних чатів дослідила вплив на імена віку аудиторії, типу чата та безпосередньої комунікативної мети, що стоїть перед його учасниками, звернувши особливу увагу на гендерний аспект назв, що обираються. Л.Ф. Компанцева проводить гендерні дослідження російськомовного Інтернету, торкаючись гендерного аспекту ніків. У роботі М. Яффе та інших описується роль псевдонімів у зменшенні гендерних розбіжностей при віртуальному спілкуванні.

Але, наскільки нам відомо, російськомовні найменування в мережі Інтернет ще не були об’єктом спеціального дослідження, ще немає комплексного лінгвістичного опису власних назв, що і зумовило вибір теми нашого дослідження.

Актуальність теми дослідження обумовлена виникненням нового лінгвістичного феномена і визначається такими факторами, як значне поширення останнього, його зростаюча роль у процесі комунікації, недостатня розробка проблеми, відсутність комплексного дослідження структурних та семантичних особливостей імені в Інтернет.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є частиною плану науково –дослідницької роботи “Дискурс в аспекті комунікативного простору”, яка проводиться на кафедрі лінгвістичної підготовки іноземців Дніпропетровського національного університету. Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради ДНУ (протокол № 6 від 11 березня 2004 р.), уточнена на засіданні вченої ради філологічного факультету ДНУ (протокол № 10 від 26 травня 2005 р.) та затверджена на засіданні бюро Наукової ради Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України (протокол № 3 від 16 червня 2005 р).

Метою роботи є системний лінгвістичний опис структурних та семантичних особливостей найменувань осіб в Інтернет-комунікації.

Досягнення поставленої мети здійснюється шляхом розв’язання таких завдань:

1) сформувати масив фактичного матеріалу та систематизувати найменування осіб в мережі Інтернет;

2) уточнити термін та дефініцію найменування ( нік, логін) у мережі Інтернет;

3) виділити типи імен - словосполучень за їх формальною структурою;

4) представити функціонально-семантичну характеристику вжитих конструкцій;

5) створити певні рекомендації щодо оптимального вибору та використання ніків, логінів на основі їх комплексної структурно-семантичної характеристики та класифікації.

Об’єктом дослідження є найменування осіб в Інтернет-комунікації (ніки, логіни), які використовуються на сайтах, форумах та чатах у мережі Інтернет.

Предметом дослідження є процеси побудови нових типів найменувань в Інтернет-комунікації та структурно-семантичні особливості лінгвістичних одиниць, що створюються в результаті цих процесів, які відрізняють їх від інших найменувань осіб.

Джерелами фактичного матеріалу для дослідження стали лінгвістичні одиниці, що позначають осіб, які були знайдені на 15 навчальних сайтах, 15 форумах та 20 чатах, що забезпечило достовірність і об’єктивність результатів дослідження. Картотека фактичного матеріалу складає майже 3000 одиниць.

Методологічна основа роботи – діалектичний підхід до мови як цілісної та взаємопов’язаної системи, яка знаходиться у постійному розвитку та русі.

Методи дослідження мають комплексний характер, що обумовлено специфікою матеріалу, а також метою його вивчення. Основним методом дослідження є описовий, який передбачає лінгвістичне спостереження, узагальнення та класифікацію матеріалу, використовуються елементи описово-аналітичного, логіко-класифікаційного, статистичного методів, компонентний та когнітивний аналізи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційне дослідження – це перша в русистиці спроба комплексної характеристики найменування осіб в Інтернет як сформованої цілісної системи в процесі її становлення і розвитку. Зроблено спробу розв’язати ряд теоретичних та практичних проблем, які стосуються фактичного матеріалу дослідження – нового типу найменувань, що застосовуються в системі Інтернет. Сформовано та визначено саме поняття інтернетного імені. Побудовано класифікації найменувань осіб у мережі Інтернет, представлено номенклатуру моделей та аналіз їх окремих компонентів. Укладено словник знайдених у мережі Інтернет найменувань осіб.

Теоретичне значення. Теоретичне значення полягає у тому, що проаналізовано одну з проблем сучасної ономастики, визначено поняття найменування користувача у мережі Інтернет та описано його основні специфічні риси. Основні положення та результати дослідження можуть мати значення для подальшого вивчення семантичних та стилістичних аспектів російської літературної мови та стати допоміжним матеріалом до розв’язання ряду проблем, які ще не є вирішеними лінгвістикою тексту.

Практичне значення роботи полягає в тому, що теоретичні положення, висновки та матеріали можуть бути використані в процесі підготовки вузівських курсів стилістики російської мови, спецкурсів із стилістики та когнітивістики, при написанні студентами дипломних та курсових робіт, дослідниками специфіки Інтернет-комунікації, користувачами мережі Інтернет для створення нових імен.

Особистий внесок автора. Усі представлені в дисертації результати теоретичних і практичних досліджень отримані особисто здобувачем.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки дослідження висвітлювались на наукових звітних конференціях професорсько-викладацького складу Дніпропетровського національного університету (2003-2006 р.р.), на наукових конференціях у м. Дніпропетровську “Нові горизонти та перспективи філологічної науки та педагогічної практики” (25-26 листопада 2004 р.), м. Києві “Дискурс у комунікаційних системах” (19-20 березня 2005р.) , м. Дніпропетровську “Лексико-грамматические инновации в современных славянских языках” (14-15 квітня 2005 р.).

Публікації. Основні результати дослідження відображено у 4 статтях у фахових виданнях та 2 тезах наукових доповідей та конференцій.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (313 позицій), додатку, що містить список ніків, та рекомендацій. Повний обсяг дисертаційного дослідження – 226 сторінок, з яких – 161 основного тексту. Результати роботи систематизовано у 7 таблицях.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, теоретико-методологічні засади дослідження, визначено об’єкт та предмет роботи, її джерельну базу, вказано на її зв’язок з науковими програмами, планами, сформульовано мету й завдання дисертації, визначено наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, подано інформацію про апробацію та публікацію результатів дослідження.

У першому розділі “ДОСЛІДЖЕННЯ ІМЕНІ КОРИСТУВАЧА МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ У ТЕОРЕТИЧНОМУ АСПЕКТІ”, що складається з трьох параграфів, аналізуються основні теоретичні засади, представлені у лінгвістичних працях з проблематики дисертаційного дослідження. У першому параграфі “Мова Інтернет та ім'я в її системі” аналізується простір Інтернет, або кіберпростір, досліджений у роботах сучасних лінгвістів; особливу увагу приділено характерним рисам такого виду Інтернет-комунікації, як “чат” (від англійського слова chat – бесіда); аналізуються правила поведінки у чаті, описуються норми етикету (сетикету, нетикету). Досліджено аудиторію користувачів Інтернетом у соціальному, культурному, психологічному, гендерному аспектах. Кіберпростір і його мова характеризуються низкою специфічних лінгвістичних ознак. Однією з особливих одиниць цього простору ми вважаємо позначення учасника Інтернет-спілкування.

У другому параграфі “Власне ім'я в мережі Інтернет у світлі сучасних лінгвістичних досліджень” досліджується така одиниця, як нік, логін, пароль, що репрезентована словами або синтаксичними конструкціями. Цю одиницю ми називаємо іменем користувача (ІК), або ніконімом. Ніконім – це вигадане ім'я, ім'я-прізвисько (від англійського слова nick – прізвисько), прийняте користувачем Інтернету для організації роботи в мережі й участі в Інтернет-комунікації.

Предметом нашого дослідження є антропонімний континуум, або антропонімний простір (АП), у мережі Інтернет. Ніконім представлений в АП різноманітними лінгвістичними і екстралінгвістичними засобами. Він повинен бути технічно адекватним, оригінальним (унікальним) і, у той же час, таким, що передає емоційний настрій, особистісні й багато інших характеристик свого творця і носія.

Будучи невеликим за обсягом, ніконім, проте, являє собою досить складне і багатогранне явище. Його можна розглядати з різних точок зору, зважаючи на те, що він є одночасно як власним ім'ям, представником номинуючого класу одиниць, так і когнітивною одиницею.

Така розмаїтість сприйняття ніконімів пов'язана з їхніми функціями. У другому параграфі першого розділу аналізуються основні функції мови і ніконіма як продукту мовленнєвої діяльності – номінативна, комунікативна, когнітивна, прагматична функції, а також розглядається ряд інших функцій мови, з якими коригує ніконім. Насамперед, значущою є комунікативна функція, тому що ніконіми призначені для організації специфічної форми спілкування. Важливою особливістю ніконіма є те, що він орієнтований як на того, хто говорить (самопрезентація і психічна / комунікативна розрядка), так і на приймача – чат-партисипанта (реципієнта) інформації (розвага, з одного боку, й інформування – з іншого). Ніконім виконує також прагматичну функцію, яскраво й експресивно виражаючи ставлення свого носія до учасників спілкування і до себе самого.

У підрозділі “Когнітивна природа ніконіма” ніконім розглядається з погляду когнітивних наук, тому що він тією чи іншою мірою передає відкриту або зашифровану інформацію, відтворює визначену епістемичну ситуацію. Ніконім є одночасно і рефлекторним відображенням дійсності, і продуктом її пізнання. До феномена ніка можна застосувати такі категорії когнітивістики, як фрейм і гештальт. Ніконім є фреймом у тому сенсі, що об'єктивні характеристики логіноносія, своєрідно заломлюючись у ніку, несуть певні фрагменти інформації про нього. Ніконім є втіленням гештальта на базовому рівні категоризації шляхом когнітивного оперування.

Функціональна розмаїтість ніконіма дозволяє аналізувати його в рамках різноманітних категорій прагмалінгвістики і когнітивістики. Однак, які б функції не виконував нік, він є насамперед власним ім'ям, а отже, об'єктом дослідження традиційної антропоніміки. Тому третій параграф розділу названо “Ніконім як об’єкт дослідження в аспектї традиційної антропонімики”.

У ряді робіт ніконім ототожнюють із псевдонімом. Як і ніконім, псевдонім обирається його носієм, і в цьому їхня подібність. Однак функціональне навантаження ніконіма і псевдоніма відрізняється, тому що ніконім служить насамперед для організації спілкування, тоді як псевдонім обирається для приховування справжнього імені з певною метою.

Належність ніконіма до сфери традиційної антропоніміки дозволяє, з одного боку, простежити деякі закономірності побудови членів АП і їхнє співвідношення з різними видами власних імен, з іншого – знайти відмінні риси, властиві саме ніконімам. Робота на 15 навчальних сайтах, 15 форумах і 20 чатах дозволила нам скласти картотеку дослідження, що містить біля трьох тисяч одиниць. Російськомовними іменами власними в мережі Інтернет ми вважали імена, написані російськими буквами, або російські слова, написані латинським шрифтом, наприклад, Дух великих воинов, !!!VOROBEY!!!.

У другому розділі дисертації “СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЛАСНИХ ІМЕН У МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ” ніконім розглядається як синтаксична одиниця, представлена словосполученням і реченням; побудовані базові моделі ніконімів-словосполучень; представлені типи мовних актів.

У параграфі “ Графічне оформлення ніконімів” описано специфіку графічного зображення ніків, названо популярні серед користувачів знаки, спеціальні програми, що допомагають зробити ім'я користувача унікальним. Існують певні графічні обмеження для створення імені в мережі Інтернет: при реєстрації – введенні логіну допускається не більш 32 символів; якщо ж логін перевищує цю кількість знаків, то система автоматично “відріже” зайве. Ця вимога викликає такі нестандартні графічні характеристики імен, як: - усікання кінцевих елементів або букв імені:

Ласкова_львица_2004, ЗнакомлСхорошими;

- випадання тих або інших букв у будь-якій частині імені:

Нжный_Демоненок;

- відсутність пропусків між окремими лексичними елементами:

ВстречаКиев35.

Структурні особливості ніконімів з’ясовано у параграфах “Морфологічна наповнюваність АП. Частини мови”, “Класифікація ніконімів за структурними ознаками”.

У параграфі “Ніконім як речення” зроблено висновок про те, що ніконім - речення в АП є результатом внутрішньої мови окремого учасника чата, таке речення побудовано за правилами граматики. Усі речення в АП відповідають класифікації речень, наведеній у працях авторитетних науковців. В АП імен вживаються також такі ніконіми, що містять у собі два речення. Наприклад: Не трогать!_Укушу. Таких прикладів небагато, однак навіть їхнє одиничне вживання дозволяє зробити висновок про те, що в АП ми маємо справу, поряд з ніконімом-словом, ніконімом-словосполученням, ніконімом-реченням, ще і з ніконімом-фразовою єдністю.

У підрозділі “ Структурне оформлення мовленнєвих актів” у прагматично-комунікативному аспекті в масиві ніконімів спостерігаємо створення різних типів мовленнєвих актів. Після аналізу частин мови, що утворюють ці акти, приходимо до висновку, що серед ніконімів є:

1) репрезентативи, або інформативні мовленнєві акти, що виражають яке-небудь твердження (Я_вcex_люблю, Я_вeceлaя, Устремленный, Я меняю ники, Всегда без ника, Я из Харькова, Я3BЛЮ_ПOCTOЯHHO,) представлені найбільш широко в масиві практичного матеріалу дослідження. Як видно з прикладів, морфологічно репрезентативи виражені особовим займенником “Я”, дієсловом дійсного способу в теперішньому часі – язвлю, меняю, люблю; номінативними односкладними реченнями Всегда без ника, Я из Харькова, у тому числі предметно-буттєвими реченнями, які називають предмети, розташовані в просторі, що передають ідею їхнього існування, перебування де-небудь.

Репрезентатив – це найбільш продуктивний тип мовленнєвого акту, що дає найбільшу кількість мовних утворень, що виражені різноманітними мовними засобами, від слова до простого речення, з використанням практично всіх частин мови.

2. Директиви, що являють собою спонукання адресата до якої-небудь дії, в АП виражені спонукальними реченнями зі стрижневим компонентом – дієсловом (у наказовому способі) або інфінітивом у функції спонукання до дії, наприклад ПPИГЛACИ_B_ГOCTИ.

3. Комісиви, або акти прийняття зобов'язань (наприклад, "Обещаю придти вовремя", "Искупаю в шампанском), часто виражені дієсловом майбутнього часу.

4. Експресиви, що виражають відношення мовця до того, що відбувається, представлені дієсловами об'єктивної модальності, а також окличними реченнями, що виражають певну самооцінку:

Симпатичный парень!, Супер-детка!.

У дослідженні ми звернулися до деяких психолінгвістичних коефіцієнтів, що застосовуються для діагностики психологічних станів і створення портрета особистості за характером мовлення. Розраховуючи коефіцієнт Трейгера (КТ) в АП різних чатів, ми виявили, що він коливається від нормального до підвищеного, свідчачи про стабільний емоційний стан носія ніконіма. Проведений нами аналіз АП, наявність слів і словосполучень А-експресії типу ''скрізь", "ніколи", "ніхто", "ніщо", "безперечно'' і под. свідчить про присутність у чатах типу особистості, схильної до домінування, експансії, рішучої і безкомпромісної.

АП ніконімів структурно представлено нетотожними один одному мовленнєвими утвореннями. Ніконіми-слова, що належать хоча б до одного з класів або підкатегорій ономастики, зводимо в такий список:

- ад’єктоними: Киевский, Днепровский;

- катойконіми: Израильтянка, Осетинка, Одесситка;

- міфоніми: Геркулес, Афродита, Аврора;

- патроніми: Иванович, Петрович;

- криптоніми: ЛОЯ- Оля (як пояснює носій ніконіма, ім’я утворено перестановкою перших двох букв власного імені); ВАММ- перші букви імен членів родини носія ніконіма;

- біблійні антропоніми: Эсфирь;

- астроніми: Большая Медведица;

- теоніми: Зевс;

- акроніми: ВИП, ЗАЗ, ДНУ, ДИИТ;

- хороніми: БOPЩAГOBKA OБOЛOHЬ-ЦEHTP;

- ойконіми: Киев, Харьков, Одесса;

- гідроніми: Днепр, Черное Море;

- ергоніми: КПСС, СДПУ

Слід відзначити наявність в АП так званих прецедентних імен, а також прецедентних текстів, що ввійшли в індивідуальний лексикон продуцента ніконіма, відтворюючи образи немовної дійсності.

Наведемо такі приклади прецедентних імен:

Шумахер, Усама Бен Ладен, Мата Хари, Ли Харви Освальд.

Ми підкреслюємо, що ніконіми-слова збігаються з традиційними антропонімами, описаними в літературі, але не є справжніми теонімами, зоонімами, гідронімами, ергонімами, тощо, бо не називають водойм, організацій, тварин, богів, героїв міфів, а являють собою власні імена людей. Ніконім також не є справжнім прізвиськом, тому що прізвисько часто дають його носієві присутні (а не сам носій), що помітили, наприклад, яку-небудь характерну рису, яка стала причиною для вибору того чи іншого прізвиська. Ніконім обирає сам учасник Інтернет-комунікації, й Інтернет-комунікація (чат, форум, тема чата – або це чат-знайомство, або це форум-обговорення якої-небудь статті) впливають на те, яким буде ніконім.

Ніконім може бути словом, словосполученням, реченням. Структура ніконіма-словосполучення і ніконіма-речення містить різні частини мови – повнозначні та службові. Ніконіми – словосполучення, будучи часто субстантивними й ад'єктивними словосполученнями, дають додаткову ознакову, якісну характеристику носія.

Ніконіми-речення мають більш ємну інформацію, ніж слова або словосполучення, оскільки в них є предикація, об'єктивна модальність, прагматична настанова. Питання про належність ніконіма до речення, типу речення вимагає додаткової подальшої розробки, тому що ніконім існує на межі понять “речення” , “словосполучення”, “слово”.

Залежно від використання орфографічних, пунктуаційних і морфологічних одиниць можна зробити певні висновки про емоційну інтенцію носія ніка. Знаки оклику, “смайлики” у вигляді двокрапки і правої дужки / :) / дають можливість іншим учасникам Інтернет-комунікації вважати, що носій імені з такими значками позитивно налаштований на спілкування.

Прагматична настанова ніконіміів-речень дозволяє розглядати їх у зв'язку з поняттям мовленнєвого акту. Типи мовленнєвих актів несуть інформацію про тип особистості. Семантичне навантаження ніконіма характеризується наявністю складної внутрішньої форми, часто з непрозорим мотивуванням. Ніконім не має чіткого значення, як слово, представлене у словнику. Ніконім має конотативне значення, план вторинної номінації, часто має метафоричне (переносне) значення, несучи певну ідею, повідомлення, поняття.

За підсумками лінгвістичного опису ніконімів-слів, ніконімів-словосполучень, ніконімів-речень можна зазначити, що більш численним є масив ніконімів-слів, що містить приблизно 62 % всіх одиниць, менш численним є масив ніконімів - словосполучень (22 %) і ніконімів - речень (18 %).

Деякі типи словосполучень є частотними, інші – низькочастотними, тобто зустрічаються один – два рази. Нами було проаналізовано основні синтаксичні моделі ніконімів, які перелічено у відповідному підрозділі дисертації (близько 20).

Ніконіми-речення мають предикацію, об'єктивну модальність, прагматичну установку, наприклад: Просто_зашел_, Я ЛЮБЛЮ ГОТОВИТЬ, Затмил_солнце_собой.

В АП ніконімів ми відзначаємо факт постійного використання фразеологічних сполучень, цитат з фільмів, книг, висловів відомих людей. Багато фразеологічних сполучень характеризуються конотативним значенням, це конотативне значення присутнє й у створюваному ніконімі. Фразеологізми, колокації, цитати, афоризми складають фразеологію чата, причому статистичні підрахунки і спостереження говорять про використання фразеологізмів, афоризмів, цитат відомих людей, тощо, саме серед учасників чоловічої статі. Цей факт робить перспективним подальші дослідження типів особистостей в Інтернет – комунікації, гендерних особливостей аудиторії користувачів мережі Інтернет.

Підкреслимо, що феномен ніконіма в комунікації мережі Інтернет – справжній полігон для дослідження природної мови, де, як ми показали, знаходять застосування структури мови, але, крім цього, ніконім, як ми вважаємо, є відображенням мовної картини світу в процесі пізнання реальності, і, таким чином, він торкається сфери знання, пізнання, тобто сфери когнітології, і її основного поняття – концепту.

У третьому розділі “КОНЦЕПТУАЛЬНО-ЗМІСТОВЕ ПОЛЕ НІКОНІМА” ніконім розглядається як когнітивна модель, ядром якої є концепт; концепти АП і відповідні концептосфери розглядаються в параграфі “Концепт як стрижнетвірний фактор ніконіма”.

У підрозділі “Концепт як багатовимірне утворення” розглядаються етапи і тенденції в історії дослідження концепту, а також формується власний погляд на це явище. Центральним фактором, що робить концепт значущим, ми вважаємо ціннісну складову. Ступінь значущості визначається ступенем прецедентності. Це явище розглянуте у другому параграфі третього розділу; понятійна, образна і предметна сторони концепту описані за допомогою відповідних когнітивних структур, так званих когнітивних моделей (КМ), здатних наблизитися до механізмів свідомої діяльності індивіда. Концепт не з'являється нізвідки – він спочатку сприймається, засвоюється, “вихоплюється” з дійсності, відправляється в пам'ять і зберігається в пам'яті (згадаймо фрейми, картотеку фреймів, що зберігаються в пам'яті), у цей же час концепт змінюється в індивіді, “переживається” власне індивідуальним досвідом, а потім відтворюється, починає жити у мовній формі (модуль і лінгвістичний гештальт).

Складова концепту сприймається і відтворюється за допомогою відповідних когнітивних моделей, а саме – образна складова є доконцептуальною складовою і сприймається за допомогою образно-схематичної когнітивної моделі. Це просте засвоєння концептів дійсності за допомогою когнітивних схем.

Власне концептуальна – понятійна складового концепту використовує метафоричну і метонімічну когнітивну моделі, оскільки створює одні поняття в інших – іншими словами, використовується уява, коли, наприклад, у ніконімі Свободен как ветер створюється концепт “волі”, що осмислюється за допомогою метафоричного накладання “вітер – це воля”.

Ми розглядаємо понятійну й образну сторони концепту, що відповідають за два різних етапи “існування” концепту – етап сприйняття й етап відтворення. На етапі відтворення ми говоримо про понятійну сторону концепту, що допускає наявність яких-ось знань, уявлень, образів. І на етапі сприйняття ми говоримо про образну складову концепту, тому що гештальтне сприйняття (ми сприймаємо світ цілісно, у взаємозв'язку складових) допускає сприйняття цілісним образом. Образ – це ще не поняття, це “пучки взаємодіючих ознак”. За образну складову “відповідає” образно-схематична когнітивна модель.

Предметна сторона концепту може бути описана за допомогою таких понять, як фрейм і гештальт (фрейм приймаємо як набір сутностей, організацію уявлень, структуру даних для певних стереотипів. Фрейм як схема типової ситуації, часто містить інваріантні параметри ситуації – термінальні вузли і конкретні реалізації параметра ситуації – слоти. Так, слотова частина фрейму “самотність” реалізована в ніконімах: одинокий_принц27, НикакихВстреч)), !!!Нежный-одинокий тощо.

Гештальт ми розуміємо як спосіб співвіднесення значень з формою і вважаємо, що різноманітні стилістичні прийоми, використовувані в ніконімах, є лінгвістичними гештальтами.

У мові фрейми знаходять мовну форму у вигляді структур мови, якихось конструктивних блоків – модулів. Ми поділяємо модуль в АП на модуль синтаксичний: Еслиббыломорепива, модуль словотвірний, наприклад: Мечтатель, глазенки, Нафанька, замарашка, милашка; модуль лексичний: Зевс, Геркулес, Афродита (теоніми), Пантера (зоонім), Петрович (патронім).

Гештальт – як спосіб співвіднесення форми і значення, фрейм – як квант структурованого знання і модуль – як зовнішня форма ніконіма є невід'ємними і взаємодіючими частинами ніконіма - когнітивної моделі.

У підрозділі “Основні концептосфери і концепти антропонімного простору” розглядається різноманітне концептуально-змістовне поле ніконімів. Носії ніконімів прагнуть до вибору найбільш привабливих імен і з цією метою звертаються до різних концептів і концептосфер. Ми припускаємо, що ядром кожної концептосфери є прототип – якийсь уявний образ, категорія, що вирізняється з-поміж інших членів категорії за його більш яскравими, асоціативними ознаками. Саме ці більш яскраві, асоціативні ознаки в першу чергу сприймаються когнітивним апаратом індивіда. У цьому розділі з різних концептів складається мозаїка системи концептів, що входять у поле чотирьох концептосфер. Ця система концептів збігається із системою загальнолюдських цінностей сучасного суспільства, у якому живе мовна особистість.

Досліджені нами ніконіми входять у такі концептосфери: гендерна (представлена концептами “Зовнішність”, “Сила”, “Мужність”, “Слабкість”, “Ніжність”), соціального статусу (концепти “Ім'я”, “Професія”, “Віртуальний світ”, “Популярність”), політична (“Історія”, “Географічний простір”) і найбільш популярна – емоційна (концепти “Афіліація”, “Самооцінка”), концепт “Природа” і деякі інші.

Цікавим явищем, що спостерігається у процесі побудови імені в Інтернеті, можна вважати прецедентність. Прецедентним є текст, що залишає у свідомості індивіда невербальний слід, який призводить до формування або перебудови тезаурусу знань адресата. Сам текст при цьому "знищується" у процесі сприйняття. У параграфі “Прецедентність як засіб семантичного збагачення ніконіма” ми вибираємо з простору ніконімів і аналізуємо ті з них, де використано апеляцію до прецедентного тексту. Ми виділяємо такі прецедентні АП, як фразеологічний і пареміологічний (на базі прислів'їв і приказок) (Ягодка опять), літературно-художні (Ирен_Адлер), фольклорні (KOTЫГOPOШKO), пісенні і пісенно-кінематографічні (Одна дома) та інші. До цього переліку можна додати ще і власне інтернетівські прецеденти: – CEГOДHЯ_HИKA_HET, Автоматическое обновление.

Прецедентний текст завжди формує концепт, тобто соціопсихічне утворення, що характеризується багатомірністю і ціннісною значущістю.

В АП спостерігаються п'ять основних видів ремінісценцій, які є засобом апеляції до концептів прецедентних текстів: згадування, пряме цитування, квазіцитування, алюзія і продовження. Нерозуміння концепту найменування свідчить про конфлікти умов для апеляцій до концептів прецедентних текстів (аспектів прецедентності), а саме – усвідомлення факту ремінісценції, здатність адресата розпізнавати прецедентний текст або ж пресупозиція адресанта знання тексту адресатом.

У параграфі “Стилістичні прийоми як засіб побудови імені користувача в мережі Інтернет” розглядаємо використовувані різноманітні прийоми (метафора, метонімія, оксюморон, гендіадис, повтор, порівняння, антономасія, голофразис, літота, тавтологія; масив ніконімів також відрізняє використання синонімів, епітетів, елятивів, сленгу, жаргону тощо). Ці прийоми, відповідно до положень когнітивної лінгвістики, є схемами образноцілісного сприйняття дійсності, за допомогою них вибудовується образ або ідея, втілювана в ніконімі. У підрозділі “Метонімічна модель ніконіма” метонімічне перенесення значення в ніконімі розглядається грунтовно. Стилістичні явища пов’язані із чотирма типами ІКМ:

1) пропозиційною;

2) образносхематичною, що характеризує структуру мови, думки;

3) метафоричною;

4) метонімічною моделлю, що характеризує відображення, за яким створюються структурні моделі.

За нашими спостереженнями, в АП використовується метонімічна модель (для всього простору імен у масиві ніконімів), тому що найменування (інтернетне ім'я) ми розглядаємо як використання частини ознаки для позначення цілого. Наприклад, ніконім “Киска”, що вживається для найменування особи, має в собі значення, властиве слову “кицька” –пестливе від “кішка”. Однак особистість, безсумнівно, володіє й іншими якостями, крім тих, які можуть асоціюватися з кішкою, тобто відбувається процес найменування взагалі як метонімічне перенесення значення, при якому частина заміщає собою ціле.

Ніконім - календарне ім'я (як і взагалі будь-яке ім'я) являє собою також метонімічну модель; оскільки кожне календарне ім'я має свою етимологію, що бере початок в історії й філософії. Наприклад, ім'я Людмила походить від словосполучення “мила людям” – тобто асоціюється з такими якостями, як “мила, добра, чуйна”. Таким чином, відбувається метонімічне перенесення часткових ознак для позначення цілого (всіх ознак характеру особистості). Наступні типи метонімічної КМ розглянуті нами в цьому розділі - “соціальні стереотипи”, “типові приклади”, “ідеали”, “зразки”, “субмоделі”, “генератори”. Соціальні стереотипи можуть репрезентувати категорію в цілому, звичайно усвідомлюються і часто є предметом публічних дискусій. Ми розглянули створення типу метонімічної ІКМ – соціального стереотипу в таких найменуваннях: Красавец на мерсе, Леди –Босс, Цирюльщица, Адвокат, БогатЩедр, БМВ.

Типові члени категорії використовуються несвідомо й автоматично. У масиві найменувань особи можна знайти лише одиничні приклади, тому що продуценти не несвідомо обирають собі ім'я, навпаки, бажаючи виділитися з загального числа носіїв ніконімів, особа обирає нетипове ім'я. Приклади типових членів категорії: Человек, Просто нормальный Чел Нормальная девчонка (просто нормальна людина) або Нормальная девчонка.

Багато категорій осмислюються в термінах абстрактних ідеальних випадків, що можуть не бути типовими або стереотипними. У розглянутому нами масиві можна знайти такі приклади ІКМ “ідеали”, де концепт “ідеальності” активує така мовна форма, як найвищий ступінь прикметників: Светлейший, Прекраснейшая.

Ідеали розглядаються як такі, що володіють усіма позитивними якостями неідеальних випадків.

Величезна кількість наших дій пов’язана зі зразками. Нас цікавлять біографії великих людей. Ми використовуємо зразки як моделі, на яких ґрунтуються наші дії (поведінка, мовна поведінка також). Ми відносимо до зразків прецедентні імена, наприклад: Іван Сусанин, Терминатор і под.

З погляду мовних засобів вираження, як бачимо, використовуються антропоніми літературних творів (сюди відносимо і героїв художніх фільмів, телепередач, серіалів).

Наступними типами метонімічної ІКМ є типи “Генератори” і “Субмоделі”. Ці категорії, які розуміємо через центральні члени або через субкатегорії (натуральні числа або десяткові дроби тощо). У нашому випадку, наприклад, такі сполучення, як Кисло_сладкий можна віднести до типу “генератори”, оскільки “кисло-солодкий” осмислюється нами через центральний член категорії “солодкий” і через субкатегорію “кислий”. Також до типу “генератори” і “субмоделі” відносимо категорію кольорів і відтінків. У наступному підрозділі “ Метафора в антропонімному просторі” аналізуємо типи метафоричних відображень у ніконімі. Це метафори “умістища”, “каналу зв'язку”, “метафори подійно орієнтовані”, прикладами яких можуть бути ніконіми Я трогал небо руками, Я умерла вчера, Убью тебя нежно.

Чат-комуніканти несвідомо вступають у метафоричний процес. Має місце автоматична поведінка, при якій продуцент ніконіма, використовуючи природну мову, звертається до метафор відповідно до визначених когнітивних схем і “одягає” якусь метафоричну маску. Мета утворення і використання таких метафор – маскувати аспекти комунікативного процесу, учасники чат-спілкування найчастіше звертаються до маскування, бажаючи прикрасити дійсність, постати перед іншими у найбільш вигідному світлі, зацікавити, змусити задуматися, причому метафора залишає шанс побачити той зміст, що ближчий реципієнтові.

Усі зазначені моделі мають когнітивний статус, тобто використовуються у процесі мислення. Вони створюють прототипові ефекти, демонструють подібні властивості в межах категорії, розкривають нанозмісти (тобто дрібні відтінки у значенні слова).

У підрозділі “Стилістична розмаїтість ніконімів” ми подаємо відзначені нами стилістичні прийоми в масиві ніконімів за абеткою: антономасія (Казанова); гендіадис (Фазер-в-мазер); голофразис Янатебеникогданеженюсь); оксюморон (Добрый изверг); тавтологія (Нежная нежность); транспозиція (Поматросинг-Бросинг); елятив (Лучшая); використання епітетів проілюстроване такими прикладами: Темная_теплая, Добрый и богатый, Душевный. У розділі також аналізуються приклади з використанням сленгу і жаргону, дається характеристика і характерні риси цих прийомів, наводиться ряд прикладів.

У четвертому параграфі запропоновано деякі рекомендації щодо створення ніконімів.

Висновки узагальнюють результати проведеного дослідження. Найважливішими з них є такі:

Ім'я користувача мережі Інтернет являє собою особливий лінгвістичний феномен. Ніконім має значні як структурні, так і семантичні відмінності від традиційного імені. Антропонім складається з одного або кількох закріплених традицією компонентів, тоді як ніконім зі структурної точки зору набагато різноманітніший, він може бути словом, словосполученням, реченням. Основною функцією ніконімів є номінація, назва, з функціональної точки зору, – це номінативна одиниця. Однак з погляду структури розмаїтість моделей ніконіма наближає його до синтаксичних одиниць.

Структура ніконіма-словосполучення і ніконіма-речення містить різні частини мови – повнозначні та службові. Ніконіми – словосполучення, будучи частіше ад'єктивними, дають додаткову означальну, якісну характеристику носія.

Специфічною особливістю антропонімів є орфографія, що допускається в них, і пунктуація. Спостерігаються такі нестандартні графічні характеристики імен, як усікання кінцевих елементів або букв імені, випадання тих або інших букв у будь-якій частині імені, відсутність пробілів між окремими лексичними елементами, поява додаткових елементів, що подовжують його, виконуючи функцію розрізнення. Ще однією специфічною особливістю ніконімного простору є поява в ньому специфічної комп'ютерної фразеології, так званої фразеології чата. У масиві ніконімів спостерігається створення різних типів мовленнєвих актів.

Відзначено значну розмаїтість концептуально-змістового поля ніконімів. Носії ніконімів прагнуть до вибору найбільш привабливих імен і з цією метою звертаються до різних концептів і концептосфер. Досліджені нами ніконіми входять у такі концептосфери, як гендерна, соціального статусу, політична й емоційна.

Ніконіми можуть бути побудовані з використанням таких стилістичних прийомів, як метафора, метонімія, порівняння, оксюморон тощо. Найбільш поширені серед них метонімія і метафора. Стилістичні прийоми є лінгвістичними гештальтами, що поєднують зовнішню форму ніконіма та його внутрішній зміст. Вивчення структурних і змістових особливостей ніконімів дозволяє запропонувати ряд рекомендацій щодо оптимізації їхнього створення.

Основні результати дослідження викладено в таких публікаціях:

1. Антропонимика в Интернете: к постановке проблемы // Вісник Дніпропетровського університету. Серія “Мовознавство”. – Вип. 10. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2004. – С. 306-310.

2. Антропоним в сети Интернет как метафорическая маска // Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. – Серія “Філологія”. – № 647. – Вип. 43. – Харків, 2005. – С. 55-58.

3. Структурные характеристики русских антропонимов в сети Интернет // Наукові записки Кіровоградського державного університету ім. В.Винниченка. Серія “Філологічні науки” (мовознавство). – Вип. 59. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка. – 2005. – С. 373-377.

4. Концепт – стержнеобразующий фактор в наименованиях пользователей сетью Интернет // Наукові записки Луганського національного університету. Серія “Філологічні науки”. – Вип. 6. – Луганськ: Альма-матер – 2005. – С. 230-239.

5. Анализ имен собственных в сети Интернет в когнитивном аспекте // Материалы 2-ой Международной научной конференции “Лексико-грамматические инновации в современных славянских языках”. – Днепропетровск: Пороги. – 2005. – С.441-443.

6. Структурные характеристики английских антропонимов в Интернете // Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції “Нові горизонти та перспективи філологічної науки та педагогічної практики”. – Дніпропетровськ, ДНУ. – 2004. – С. 112-114.

АНОТАЦІЯ

Ходоренко Г.В. Найменування осіб у російськомовній Інтернет-комунікації: структурний і семантичний аспекти. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.02 – російська мова. – Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2006.

Дисертацію присвячено проблемі найменування користувача мережі Інтернет (нік, логін), зокрема, його семантичним та структурним особливостям. Складність і нетотожність феномена ніконіма вимагає вибір не тільки суто лінгвістичних методів дослідження, а й когнітивних. У роботі подано дефініцію ніконіма, що виражений словом, словосполученням, реченням; побудовано номенклатуру базових моделей ніконімів-словосполучень. Ніконім сприймається як когнітивна модель. Стилістичні прийоми розглядаються як лінгвістичні гештальти. Семантичним ядром вважається концепт, який репрезентується у фреймі. У роботі розглянуто основні концепти та концептосфери, які представлено у полі найменування осіб у мережі Інтернет.

Ключові слова: нік, логін, ніконім, структурна модель, концепт, концептосфера.

АННОТАЦИЯ

Ходоренко А.В. Наименования лиц в русскоязычной Интернет-коммуникации: структурный и семантический аспекты. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 - русский язык. - Днепропетровский национальный университет, Днепропетровск, 2006.

Диссертация посвящена проблеме наименования пользователя сети Интернет (ника, логина), в частности, его семантическим и структурным особенностям. Сложность и многогранность феномена никонима обуславливает применение не только собственно лингвистических, но и когнитивных методов исследования. В работе предлагается обобщенное обозначение таких понятий, как ник, логин, пароль – никоним. Никоним - это вымышленное имя, имя-прозвище (от английского слова nick – прозвище), принимаемое пользователем Интернета для организации работы в сети и участия в Интернет-коммуникации.

Никоним одновременно является номинирующей единицей, синтаксической единицей, когнитивной моделью. Как представитель номинирующего класса – номинативная единица, никоним является апеллятивом, который ассоциативно связан с вещью, к которой апеллирует. Никоним, выраженный словом, может быть сходным с онимами и антропонимами (псевдонимами, кличками), но в то же время не является таковыми, так как имеет особое происхождение и функции. Как синтаксическая единица никоним представлен в АП словосочетанием и предложением; встречаются также единичные случаи никонима - синтаксического единства. Никонимы-словосочетания демонстрируют многообразие всех существующих моделей словосочетаний. Структурное разнообразие позволяет выделить типы никонимов - речевых актов, поскольку никоним рассматривается как результат внутренней речи продуцента. С помощью расчета психолингвистических коэффициентов, используемых для диагностики психологических состояний по характеру речи, составлен схематический портрет личности пользователя сетью Интернет. Стилистические приемы в создании никонима рассматриваются как лингвистические гештальты – способ сведения формы (когнитивных модулей) и значения никонима воедино. При этом идея, посылаемая в никониме, сводится нами к фрейму – рамке фрагмента окружающей внеязыковой действительности. Семантическим ядром никонима является концепт; в исследовании представлены четыре основные концептосферы, в которые сведены концепты АП. Никоним как когнитивная модель, имеющая определенный стержневой концепт, из фреймов-фрагментов воссоздает