КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ХАРЧЕНКО ТЕТЯНА БОРИСІВНА

УДК 334.722.85 (477)

ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ В СИСТЕМІ ФАКТОРІВ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.06.01. – Економіка, організація і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

КИЇВ-2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теоретичної та прикладної економіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник

доктор економічних наук, професор Грішнова Олена Антонівна,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри теоретичної та прикладної економіки

Офіційні опоненти

доктор економічних наук, професор Мостенська Тетяна Леонідівна,

Національний університет харчових технологій

МОН України, професор кафедри менеджменту,

декан факультету економіки і менеджменту

Кандидат економічних наук, професор

Довгань Людмила Євгеніївна,

Національний технічний університет “КПІ”,

професор кафедри менеджменту

Провідна установа

Східноукраїнський національний університет

імені Володимира Даля МОН України,

кафедра економіки підприємства, м. Луганськ.

Захист відбудеться 23 січня 2007 р.

о 1600 год. на засіданні спеціалізованої вченої

ради Д 26.001.12 Київського національного

університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 90-а, ауд.203.

З дисертацією можна ознайомитись

у бібліотеці Київського національного університету імені Тарас Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к.12.

Автореферат розісланий 20 грудня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент О.І. Жилінська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах ринкових перетворень в економіці України, які характеризуються посиленням процесів глобалізації, загостренням конкуренції, виникає необхідність пошуку нових шляхів підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. При цьому конкурентоспроможність підприємства залежить, у першу чергу, від його здатності задовольняти запити споживачів продукції, найважливішим параметром оцінки якої є якість.

Сучасні економічні процеси характеризуються розвитком як позитивних, так і негативних тенденцій, що зумовлені рядом об’єктивних та суб’єктивних причин. Так, перспектива приєднання економіки України до Світової організації торгівлі означає загострення умов здійснення підприємницької діяльності як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Актуальність цієї проблеми посилюється на нинішньому етапі низкою причин: по-перше, рівень якості продукції багатьох підприємств дуже низький через незадовільний стан матеріально-технічного забезпечення та використання застарілого обладнання; по-друге, більшість підприємств не мають досвіду ведення конкурентної боротьби; по-третє, тривала соціально–економічна криза зумовила низьку купівельну спроможність українських споживачів. Більш того, до численних проблем минулого додалися нові, а саме: зниження інноваційної активності підприємств, неадекватність менеджменту ринковим умовам, гонитва за отриманням прибутку в короткостроковому періоді на шкоду довгостроковій стратегії виробництва конкурентоспроможної продукції. Таким чином, вкрай необхідним є формування нових підходів до поліпшення якості продукції, що забезпечить підприємству стійкі конкурентні переваги.

Про актуальність проблем, що розглядаються в дисертаційній роботі, свідчить велика кількість наукових праць з питань дослідження управління якістю продукції. Проте слід зазначити, що багато питань досі залишаються нерозв’язаними та дискусійними. В першу чергу, це стосується розробки нових методичних підходів до оцінювання якості продукції в нових ринкових умовах, що сприяло б адаптації підприємств до сучасних умов господарювання та підвищенню їх конкурентоспроможності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що проблема підвищення якості продукції є актуальною і увага до неї зростає. Серед найбільш вагомих досліджень, які висвітлюють певні аспекти теорії і практики забезпечення якості продукції, слід відзначити праці таких зарубіжних дослідників: Е. Демінга, К. Ісікави, Ф. Котлера, Дж. Харрінгтона, А. Фейгенбаума. Вагомий внесок у розвиток зазначених питань зробили вітчизняні науковці Ю.О. Адлер, В.Г. Андрійчук, В.Д. Базилевич, Ю.І. Внуков, А.Е. Воронкова, А.Л. Глічев, О.А. Грішнова, Н.П. Гончарова, В.Г. Дикань, Л.Є. Довгань, В.Г. Дубровін, С.В. Дружиніна, П.Я. Калита, Г.Г. Кирейцев, Т.Л. Мостенська, В.Д. Нємцов, В.В Окрепілов, П.Т. Саблук, А.О. Старостіна, Д.М. Черваньов, Ю.А. Шаповал, А.В. Шегда, Т.І. Щедріна, В.Л. Якубовський та інші.

Теоретична та практична значущість вирішення зазначених питань, недостатня їх наукова та прикладна розробка обумовлює актуальність обраної теми, логіко-структурну побудову дисертації, її мету, завдання та напрями дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з планом наукових досліджень кафедри теоретичної та прикладної економіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка і вона є складовою теми „Розвиток внутрішнього ринку України в умовах глобалізації: закономірності та протиріччя” (шифр 01 БФ 040-01). Внесок автора полягає у розробці теоретичних основ формування механізму поліпшення якості продукції молокопереробних підприємств, обґрунтуванні напрямів державного регулювання щодо підвищення їх конкурентоспроможності.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні й розробці практичних рекомендацій щодо напрямів і методів підвищення якості продукції молокопереробних підприємств в умовах посилення конкуренції.

Для досягнення поставленої мети було сформульовано та вирішено такі основні завдання дослідження:

провести теоретичний аналіз та визначити сутність категорій „якість”, „конкурентоспроможність підприємства”, „конкурентоспроможність продукції”, „система управління якістю”, „менеджмент якості”;

оцінити значення підвищення якості продукції для забезпечення конкурентоспроможності підприємства в умовах глобалізації;

розробити методичні підходи щодо оцінки впливу якості продукції на конкурентоспроможність молокопереробних підприємств України;

розкрити сутність управління якістю продукції на підприємстві у сучасних умовах та визначити рівень його впливу на конкурентоспроможність підприємства;

визначити роль і значення систем управління якістю продукції на підприємстві у сучасних умовах, сформулювати пропозиції щодо етапів їх впровадження та оцінити їх вплив на конкурентоспроможність підприємства;

обґрунтувати необхідність удосконалення контролю за якістю продукції та визначити основні напрями цього удосконалення;

розробити пропозиції щодо стимулювання підприємств, які здійснюють заходи, спрямовані на поліпшення якості продукції;

сформулювати пропозиції щодо вдосконалення механізму створення вертикально-інтегрованих об’єднань у молокопереробному комплексі та визначити їх особливості.

Об’єктом дослідження є процеси управління якістю продукції у господарській діяльності молокопереробних підприємств.

Предметом дослідження є теоретико–методичні та практичні аспекти підвищення якості продукції у контексті забезпечення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств України.

Методи дослідження Дисертаційне дослідження базується на системному загальнотеоретичному осмисленні досягнень вітчизняних і зарубіжних учених з проблем формування та удосконалення якості продукції як визначального фактору, що формує конкурентоспроможність підприємства. Для цього поєднано загальнонаукові та специфічні методи дослідження, зокрема абстрагування, аналізу і синтезу, індукції і дедукції, історичного аналізу, порівняльного аналізу (при визначенні сутності якості, системи управління якістю, етапів розвитку методів управління якістю). Економіко-статистичними методами проведено аналіз стану та динаміки розвитку молокопереробних підприємств України. Методи статистичного аналізу використовувались для розробки інтегрального показника конкурентоспроможності продукції підприємства. Методи експертних оцінок застосовувались при виявленні ступеня впливу на конкурентоспроможність підприємства факторів, що її формують. Метод економіко-математичного моделювання використано для розробки моделі оцінки конкурентного становища підприємства на ринку.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, матеріали Державного комітету статистики України, анкетування споживачів молочної продукції, матеріали наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів, які аналізують проблематику забезпечення якості продукції.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі здійснено теоретичне та практичне обґрунтування напрямів і методів підвищення якості продукції молокопереробних підприємств у контексті забезпечення їх конкурентоспроможності, що дозволило одержати результати, які представлені наступними науковими положеннями:

вперше:

на основі узагальнення існуючих підходів до оцінки конкурентоспроможності підприємства розроблено інтегральний показник оцінки конкурентоспроможності підприємства, що базується на врахуванні показників якості продукції, рентабельності продажів і частки ринку та дозволяє комплексно оцінити конкурентну позицію підприємства;

запропоновано поліваріантний підхід до створення вертикально-інтегрованих об’єднань у молокопереробному виробництві, що дозволить забезпечити поліпшення якості продукції, підвищення конкурентоспроможності товаровиробників та вирішення існуючих протиріч між виробниками молока-сировини та переробниками;

удосконалено:

визначення якості продукції як сукупності властивостей та характеристик продукції, рівень яких формується виробником при її створенні з метою задоволення встановлених або передбачуваних потреб споживачів, яке на відміну від існуючих, не обмежує визначення якості продукції лише сукупністю її властивостей та враховує важливість задоволення потреб споживачів шляхом формування виробниками необхідного рівня якості продукції в процесі її створення;

дістали подальший розвиток:

пропозиції щодо удосконалення системи управління якістю продукції з урахуванням її відповідності міжнародним стандартам, що дозволить не лише встановлювати основні параметри якості продукції, але й регламентувати технологічні та організаційні умови виробництва, які забезпечують їх реалізацію;

визначення етапів впровадження системи управління якістю продукції на підприємстві, які відповідають сучасним особливостям розвитку виробництва, орієнтують на відповідальність за забезпечення якості при оптимальних витратах і дають змогу охопити весь цикл виробництва, що дозволить поліпшити якість продукції та задовольнити найбільш повно потреби споживачів;

пропозиції щодо впровадження системи гарантування безпеки харчових продуктів, запропоновано послідовність її впровадження, що дозволяє своєчасно виявити критичні контрольні точки та проводити коригуючі дії у випадку незадовільних результатів контролю в управлінні якістю на молокопереробних підприємствах.

Практичне значення одержаних результатів. Використання основних положень дисертації на вітчизняних підприємствах дасть змогу суттєво поліпшити якість продукції. Розроблені в дисертаційному дослідженні положення можуть використовуватись державними законодавчими органами для адаптації українських стандартів до сучасних міжнародних. Результати дослідження використовуються у роботі ТОВ фірми „КАГМА” (Довідка № 276 від 22 червня 2005 року), ЗАТ „Київський молочний завод №1” (Довідка № 375/34 від 18 грудня 2005 року) та ЗАТ Яготинський маслозавод „РАДУГА” (Довідка № 34-76 від 14 лютого 2006 року) при розробці заходів з поліпшення якості продукції.

Результати дослідження стосовно методики оцінювання конкурентоспроможності підприємств, концепції управління якістю продукції на підприємстві, нормативної підтримки у сфері регулювання якості продукції підприємств використовуються в навчальному процесі кафедри теоретичної та прикладної економіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні курсів „Економіка підприємства”, ”Проблеми економіки”, ”Підприємництво” (Довідка № 511/265 від 13 вересня 2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові положення, теоретичні підходи до сутності та оцінки якості продукції, висновки та пропозиції були отримані автором самостійно на основі проведеного наукового дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати проведеного в дисертації дослідження доповідались і обговорювались на міжнародних і вітчизняних науково-практичних конференціях, а саме: на науково-практичній конференції „Проблемы повышения эффективности деятельности предприятий в современных условиях” (м. Севастополь, жовтень 2004 р.); Міжнародній науковій студентсько-аспірантській конференції „Економіка посткомуністичних країн в умовах глобалізації” (м. Львів, квітень 2004 р.); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції „Україна у світовій економічній спільноті” (м. Дніпропетровськ, березень 2004 р.); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції „Економіка підприємства: проблеми теорії та практики” (м. Дніпропетровськ, березень 2004 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції „Перспективи розвитку внутрішнього ринку промислових товарів в Україні” (м. Київ, березень 2004 р.); ІІ Міжнародній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених „Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління” (м. Київ, квітень 2003 р.); V Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Проблемы повышения эффективности деятельности предприятий в современных условиях" (м. Севастополь, жовтень 2005 р.).

Публікації. За результатами наукового дослідження опубліковано 17 наукових праць, в тому числі 9 статей у фахових виданнях, визначених переліком ВАК України. Загальний обсяг публікацій – 4,9 д.а., всі належать особисто автору.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг дисертації – 195 сторінок друкованого тексту, в тому числі 14 таблиць, 24 рисунки, які займають 27 сторінок. Список використаних джерел містить 199 найменувань, додатки розміщені на 21 сторінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і завдання дослідження, охарактеризовано наукову новизну та основні наукові положення, які виносяться на захист, висвітлено практичне значення та апробацію одержаних результатів.

У першому розділі „Теоретичні основи дослідження якості продукції як чинника конкурентоспроможності підприємства” проаналізовано наукові джерела, які в різних аспектах розкривають зміст понять „якість продукції”, „конкурентоспроможність продукції”, “конкурентоспроможність підприємства”, “рівень якості”; систематизовано підходи до визначення конкурентоспроможності підприємства; визначено особливості оцінки конкурентоспроможності підприємства на основі аналізу якості продукції; виокремлено основні фактори, що впливають на конкурентоспроможність підприємства; систематизовано показники оцінки якості продукції.

У дослідженні сформульовано положення про те, що підприємство, яке стабільно випускає високоякісну продукцію, досягає таких результатів: зміцнює своє становище на ринку, ініціює впровадження нових технологій, досягає більшої керованості виробничих процесів, підвищує рівень корпоративної культури, досягає істотного зниження витрат, що викликані низькою якістю продукції. У зв’язку з цим постає необхідність формування нових підходів до якості продукції, враховуючи не лише загальну практику господарювання, але й певні особливості, породжені розвитком ринкових відносин.

Використання положень інституціоналізму дозволило обґрунтувати та проаналізувати сутність категорії „якість” з точки зору економічного, правового, національного, філософського та морального аспектів. Визначено, що якість продукції - це сукупність властивостей та характеристик продукції, рівень яких формується виробником продукції при її створенні з метою задоволення встановлених або передбачуваних потреб споживачів.

Узагальнення існуючих підходів до класифікації показників якості продукції дозволило запропонувати розгорнуту класифікацію показників якості молочної продукції та систематизувати характеристики їх складових. Слід відзначити, що виділені показники доцільно розглядати не як окремі елементи, а як систему, яка відображає взаємозв’язок властивостей товару. Для визначення значень запропонованих показників виокремлено наступні методи:

експериментальний, за допомогою якого можна визначити споживчу цінність молочної продукції;

органолептичний, заснований на сприйнятті органів відчуття;

соціологічний, заснований на зборі та аналізі думок фактичних і можливих споживачів продукції;

експертний, заснований на врахуванні поглядів групи спеціалістів-експертів, до складу якої можуть входити дизайнери, дегустатори та інші.

Встановлено, що для порівняння якості продукції конкретного виробника з продукцією конкурента необхідно оцінити рівень якості продукції. Запропоновано алгоритм оцінки рівня якості продукції підприємства, який дозволяє комплексно оцінити рівень якості продукції окремого підприємства та порівняти його з якістю продукції конкурента. Перший етап оцінки передбачає визначення мети оцінювання якості продукції. На другому етапі здійснюється вибір базових показників якості продукції (еталону). За еталон можуть бути прийняті: прогресивні показники якості стандартів, найкращі вітчизняні або міжнародні зразки. Третій етап оцінювання передбачає вибір номенклатури одиничних показників якості продукції виходячи з технічної документації на продукцію. Побудова їх структурної схеми дозволить виділити найголовніші показники якості оцінюваної продукції. На четвертому етапі проводиться визначення значень одиничних показників якості продукції. П'ятий етап передбачає визначення значень відносних одиничних показників якості. На шостому етапі оцінювання рівня якості продукції, проводиться визначення комплексного показника якості та оцінювання рівня якості. На сьомому етапі формулюється висновок щодо якості досліджуваної продукції шляхом аналізу розрахованих показників. Залежно від одержаного результату робиться висновок про рівень якості власної продукції та продукції конкурента (аналогу, еталону).

Адаптація підприємств до умов ринкового господарювання передбачає всебічний та постійний аналіз діяльності конкурентів, якості продукції, а також визначення місця підприємства на ринку товарів і послуг відносно конкурентів, тобто кількісні оцінки конкурентоспроможності підприємства.

Неоднозначність підходів до оцінки конкурентоспроможності підприємства, з урахуванням фактору якості продукції, обумовила необхідність розробки нових, які б сприяли більш повному дослідженню конкурентоспроможності підприємства та шляхів її підвищення за рахунок удосконалення якості продукції. У зв’язку з цим запропоновано методику розрахунку конкурентоспроможності підприємства з урахуванням фактору якості продукції, яка базується на комплексному підході до оцінки конкурентоспроможності підприємства та враховує показники якості продукції, рентабельності продажів і частки ринку підприємства. Оцінку конкурентоспроможності підприємства доцільно здійснювати на основі маркетингового підходу. Доведено, що оцінку конкурентоспроможності підприємства необхідно проводити періодично для виявлення проблемних ситуацій та здійснення заходів щодо їх усунення.

У зв’язку з цим для даного випадку є прийнятним визначення інтегрального показника конкурентоспроможності підприємства (Кп), як середньоарифметичної величини часткових показників - рентабельності продажів, частки підприємства на ринку та якості продукції.

Визначені показники відображають ринковий результат господарської діяльності підприємства; є об’єктивними показниками, що дозволяє уникнути суб’єктивної оцінки; корелюють із динамікою конкурентоспроможності підприємства; виступають індикатором ефективності всього процесу виробництва і реалізації товару.

Оскільки, при використанні методу інтегральної оцінки конкурентоспроможності підприємства всі різновимірні показники повинні бути приведені до одного виміру або виражені у безвимірних одиницях, тому було проведено процедуру нормалізації різнорідної інформації. Оцінку конкурентоспроможності підприємства, з урахуванням фактору якості продукції, пропонується здійснювати за формулою:

,

де Кп – інтегральний показник конкурентоспроможності підприємства;

Кр– коефіцієнт вагомості показника рентабельності;

Р – нормалізований показник рентабельності продажів;

Кч – коефіцієнт вагомості показника частки ринку;

Чр – нормалізований показник частки ринку;

Кя – коефіцієнт вагомості показника якості продукції;

Яп – нормалізований показник якості продукції.

З’ясовано, що низька якість продукції, а отже і конкурентоспроможність більшості підприємств, зумовлена низкою причин, зокрема неефективністю політики підприємства у сфері поліпшення якості, відсутністю належного контролю за якістю сировини та готової продукції, низькою культурою забезпечення якості на підприємстві, недосконалістю законодавства та нормативного забезпечення якості.

У другому розділі „Оцінка, контроль та управління якістю продукції на підприємствах в умовах конкурентного середовища” визначено особливості управління якістю продукції на підприємстві; доведено, що поліпшення якості продукції залежить від наявності на підприємстві ефективно діючої системи управління якістю; досліджено еволюцію розвитку систем управління якістю на підприємствах України; проаналізовано стан та основні тенденції розвитку молокопереробної галузі підприємств України; оцінено конкурентну позицію вітчизняних молокопереробних підприємств.

Формування ефективної системи управління якістю продукції на молокопереробних підприємствах підвищує актуальність дослідження форм організації робіт по підвищенню якості продукції у контексті конкурентоспроможності підприємства, які б відповідали сучасним тенденціям розвитку економіки і більш повному задоволенню потреб споживачів. Поліпшення якості продукції повинне здійснюватись на основі впровадження у практику діяльності сучасних підприємств систем управління якістю. Ефективно функціонуюча система управління якістю є внутрішнім резервом поліпшення якості продукції і на цій основі підвищення конкурентоспроможності підприємства. Система управління якістю у дослідженні визначена як регламентована нормативними документами сукупність взаємопов’язаних організаційних, технічних, економічних, соціальних та ідеологічних заходів, методів і засобів, спрямованих на забезпечення та підтримку необхідного рівня якості продукції при її плануванні, виготовленні та експлуатації.

Система управління якістю продукції є невід’ємною частиною системи управління підприємством, організаційною структурою, яка розподіляє відповідальність, процедури, процеси і ресурси, необхідні для управління якістю. Слід зазначити, що підрозділ, який відповідає за даний напрям, функціонує у взаємозв’язку зі всіма іншими підрозділами підприємства. При порушенні зв’язків з яким-небудь підрозділом порушується вся система ефективного управління якістю.

З'ясовано, що ефективність впровадження системи управління якістю на підприємстві залежить від його специфіки, умов діяльності та галузевої належності. З метою запровадження сучасних комплексних систем управління якістю, в роботі запропоновано етапи впровадження системи управління якістю на підприємстві, які дозволять більш чітко організувати та здійснити роботи з впровадження системи управління якістю, охопити весь цикл виробництва продукції і зменшити витрати на забезпечення якості продукції.

Велику роль в управлінні якістю продукції відіграють стандартизація та сертифікація як значний регулятор якості продукції. Застосування підприємствами України сертифікації продукції та її стандартизації відповідно до стандартів ISO 9000 в умовах ринкових відносин сприятиме формуванню у споживача довіри до товарів і послуг, яка має бути підтверджена високою якістю продукції, захисту прав громадян на споживання безпечної для життя продукції, підвищенню конкурентоспроможності виробів та їх виходу на міжнародний ринок.

Порівняльний аналіз вимог стандартів на молоко, діючих в Україні та у країнах Європейського союзу свідчить про те, що вимоги, прийняті в Україні поступаються рівню вимог, що застосовуються в країнах ЄС. Отже, на даний час якість із суто технологічної проблеми перетворилася на пріоритетно - стратегічну, від вирішення якої залежить не тільки виживання підприємств на нинішньому етапі їх розвитку, а й їх майбутнє. У зв’язку з цим кожний товаровиробник повинен проводити власну політику у межах системних принципів якості, планування виробництва продукції на будь-якій стадії її життєвого циклу. Застосування молокопереробними підприємствами України вимог стандартів ISO серії 9000 в умовах ринкових відносин сприятиме формуванню у споживача довіри до товарів і послуг, яка має бути підтверджена високою якістю продукції, захистом прав громадян на споживання безпечної для життя продукції, державною підтримкою вітчизняних виробників і підвищенням конкурентоспроможності підприємств, що сприятиме їх виходу на міжнародний ринок.

Для виявлення основних тенденцій розвитку молокопереробної галузі України в роботі було здійснено аналіз та визначено динаміку розвитку молокопереробного комплексу. Аналіз ринку молочної продукції дозволяє стверджувати, що він характеризується напруженою конкуренцією. В Україні функціонує близько 400 підприємств, які займаються переробкою молока. На ринку молока та молочної продукції сформувалися лідери не лише за обсягами виробництва, але і за здатністю впливати як на попит, стимулюючи підвищення рівня вимог споживачів до якості продукції, так і на постачальників та роздрібні мережі, диктуючи свої вимоги щодо якості сировини, транспортування та зберігання товарів. З 1998 р. і донині на українському ринку молочної продукції спостерігається стабільне збільшення обсягів виробництва-15-20% щорічно. Причому зростання відбувається як у традиційному для України сегменті продуктів – молока (30-35%), кефіру (15-30%), сметани (10-15%), сиркової маси (10-15%), так і нових продуктів – йогуртів (60-80%) і молока, обробленого при високій температурі (15-20%). Проте, якість продукції більшості українських молокопереробних підприємств ще не відповідає міжнародним вимогам, що негативно впливає й на рівень їх конкурентоспроможності. За нашими дослідженнями, однією з причин такого стану є переважання значних обсягів дрібнотоварного виробництва молока – сировини, яке за своїми якісними показниками не відповідає міжнародним стандартам.

На основі анкетування споживачів молочної продукції (для визначення об’єктивності отриманих результатів був розрахований коефіцієнт конкордації, значення якого склало 0,6086), визначено основні чинники, якими керуються споживачі при купівлі молочної продукції. Результати були опрацьовані таким чином, що кожний показник мав питому вагу, а сума всіх ваг дорівнювала 100 балам.

Наведені дані можна трактувати таким чином: рішення узагальненого споживача про купівлю на 38,2% визначається якістю продукції, на 22,3%- ціною, на 17,0% - наявним асортиментом, на 13,0% - зовнішнім оформленням упаковки і на 9,5% - рівнем обслуговування. Фактор якості продукції посів пріоритетну позицію, перевищивши фактор ціни на 15,9%, що робить якість продукції визначальним фактором конкурентоспроможності підприємства (38,2%). Отже, за результатами проведеного дослідження зроблено висновок, що якість є головним чинником, яким керуються покупці при купівлі молочної продукції, саме цей критерій визначили як основний майже всі респонденти, що вимагає врахування даного фактору при оцінці конкурентного становища підприємств, що відображено на рисунку.

1- якість продукції; 2 – ціна; 3 –асортимент продукції; 4 – зовнішнє оформлення упаковки; 5 – рівень обслуговування

Рис. Чинники, що визначають рішення споживача про купівлю молочної продукції.

Шляхом розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможності визначено конкурентну позицію окремих підприємств молокопереробної галузі. Після приведення даних до співставних величин були отримані результати, що відображені у таблиці „Інтегральний показник і ранг конкурентоспроможності молокопереробних підприємств України у 2001-2005 роках”.

Відповідно до рангового аналізу найпершим за конкурентоспроможністю серед проаналізованих молокопереробних підприємств є ВАТ “Галактон” протягом всього періоду, що розглядається. Цей же висновок демонструють карти позиціонування, побудовані за даними таблиці: показники конкурентоспроможності даного підприємства суттєво виділяються серед інших, отримуючи перевагу як за рентабельністю, так і за часткою ринку. Найближчими конкурентами ВАТ “Галактон” виступають ЗАО “Лакталіс – Україна” та ВАТ “Ковельмолоко” .

Таблиця

Інтегральний показник і ранг конкурентоспроможності молокопереробних підприємств України

У третьому розділі „Напрями покращення якості продукції на підприємствах молокопереробного комплексу України” визначено основні шляхи поліпшення якості продукції та конкурентоспроможності підприємства.

Доведено, що вступ України до Світової організації торгівлі та набуття нею статусу асоційованого члена Європейського Союзу (ЄС) потребують гармонізації національних законодавчих і нормативних актів згідно з вимогами директивних документів ЄС, а також європейських та міжнародних стандартів.

У результаті дослідження запропоновано три підходи, що дозволять розв’язати проблеми у галузі технічного регулювання якості продукції. Перший підхід передбачає встановлення державних обов’язкових вимог до продукції шляхом дотримання європейських директив щодо її безпеки. Другий - додатково передбачає встановлення та досягнення необов’язкових вимог до якості продукції, а також до систем управління якістю продукції, які згідно з міжнародною практикою та Законом України “Про стандартизацію” не підлягають державному регулюванню. Третій підхід - часткове забезпечення конкурентоспроможності продукції вітчизняних підприємств шляхом перевищення норм існуючих стандартів та безперервного їх удосконалення.

Встановлено, що поліпшення якості продукції молокопереробних підприємств доцільно здійснювати шляхом впровадження системи безпеки харчової продукції та запропоновано основні етапи її впровадження: 1) планування та підготовка до впровадження системи безпеки харчової продукції; 2) розробка плану впровадження системи; 3) перевірка, затвердження та впровадження системи безпеки харчової продукції; 4) постійне поліпшення та підтримка системи у ефективному стані. Запропоновані етапи впровадження системи безпеки харчової продукції допоможуть у практиці управління якістю на підприємствах молокопереробного комплексу, оскільки дозволять своєчасно виявити критичні контрольні точки та провести коригуючі дії у випадку незадовільних результатів контролю або порушення процесу. Вони є готовим зразком для застосування на будь-якому підприємстві, але кожне молокопереробне підприємство, приймаючи рішення про поліпшення якості продукції, на власний розсуд вирішує, скільки знадобиться часу для розробки та впровадження запропонованої системи.

Як засвідчили результати дослідження, підвищення якості продукції молокопереробних підприємств можливе через удосконалення інтеграційних процесів шляхом створення договірних відносин, безпосереднього зміцнення прямих зв’язків сіль господарських підприємств із переробною промисловістю і торговою мережею. Агропромислова інтеграція виробництва, переробки і збуту молока може бути організована в межах сировинної зони молочного заводу, територіально об’єднавши сільськогосподарські підприємства-виробники із підприємствами переробки та збуту, залучивши при цьому фінансово-кредитні установи. Встановлено, що виробничі потужності молочної промисловості не відповідають обсягам заготівель сировини, якість молока є недостатньо високою. Ще донедавна зв’язок між виробництвом молока та його промисловою переробкою обмежувався поставкою певної кількості сировини та поверненням у сільське господарство технологічних відходів. В умовах економічної інтеграції виробничо-економічні зв’язки стають більш різнобічними та впливають на розвиток галузі. Отже, лише економічна інтеграція здатна підвищити конкурентоспроможність підприємства та якість продукції.

Міжгалузеві зв’язки запропоновано розглядати як комплексну підсистему, що утворює замкнутий цикл і поєднує в собі виробництво продукції від його початку до реалізації. Крім того, це полегшить взаємодію державного регулювання і саморегулювання з боку товаровиробника. У роботі визначено такі можливі форми інтегрованих об’єднань як аграрні промислово-фінансові та господарські групи, холдинги, асоціації, товариства. Вибір форми об’єднання доцільно здійснювати залежно від виробничого потенціалу, наявних матеріально-грошових ресурсів підприємств, що інтегруються.

Водночас розв’язання проблеми підвищення конкурентоспроможності окремого підприємства (об’єднань підприємств) не приведе до підвищення конкурентоспроможності всієї молокопереробної промисловості. Вирішення існуючих проблем можливе лише за допомогою державного регулювання, основними напрямами якого мають стати:

сприяння залученню інвестицій у сільськогосподарські та переробні підприємства, що дозволить збільшити обсяги випуску конкурентоспроможної продукції;

створення ринкових умов для розвитку інтеграційних зв’язків між сільськогосподарськими підприємствами, фермерами і молокопереробними підприємствами, що є основою для поліпшення якості продукції;

фінансова підтримка молокопереробних підприємств через механізм здешевлення коротко – і довгострокових кредитів, що дасть можливість модернізувати і реконструювати виробництво;

створення єдиного контролюючого органу з питань безпеки та якості харчових продуктів і продовольчої сировини відповідно до практики країн ЄС – Української національної ради з питань якості, конкурентоспроможності та розвитку експортного потенціалу;

прискорення створення та впровадження вітчизняної бази стандартів на молочні продукти і сировину, гармонізованих з міжнародними вимогами та передбачення необхідних обсягів фінансування цих робіт, що прискорить вступ України до Світової організації торгівлі;

створення на державному рівні системи цінового моніторингу та інформації щодо кон’юнктури та стану ринку молока і молочних продуктів;

створення національної та регіональної системи підготовки фахівців у галузі якості й підвищення їх кваліфікації..

Отже, найбільш дієвим чинником підвищення конкурентоспроможності підприємства є поліпшення якості продукції. Врахування зазначених напрямів дозволить поліпшити якість продукції та забезпечити підприємству стабільне конкурентне становище на ринку.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо розробки теоретико-методичних засад та рекомендацій з оцінювання якості продукції підприємства у контексті його конкурентоспроможності, що дозволило сформулювати наступні висновки:

Розвиток ринкових відносин в Україні, зумовлює необхідність пошуку нових ефективних шляхів забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. Дослідження показало, що найефективнішим внутрішнім резервом підвищення конкурентоспроможності підприємства є поліпшення якості продукції, що випускається.

Дослідження сутності категорії "якість продукції" дозволило з’ясувати, що якість продукції – поняття багатоаспектне й комплексне. У роботі якість продукції визначено як сукупність властивостей та характеристик продукції, рівень яких формується виробником продукції при її створенні з метою задоволення встановлених або передбачуваних потреб споживача.

Багатоаспектність категорії “якість продукції” зумовлює необхідність комплексного підходу до її оцінки. Кількісну оцінку якості продукції пропонується проводити за допомогою системи показників, які відображають її якісну визначеність. Для оцінки рівня якості продукції в роботі запропоновано алгоритм, що дозволило суттєво конкретизувати основні етапи оцінки рівня якості продукції та порівняти якість продукції підприємства з конкурентом або еталоном.

З метою комплексного дослідження конкурентоспроможності підприємства, розроблено власну методику, яка враховує фактор якості продукції. Запропонована методика оцінки конкурентоспроможності підприємства дає змогу досліджувати вплив факторів ринкового середовища, їх зміну та причини виникнення. Використання методики дало можливість визначити конкурентоспроможність підприємств шляхом розрахунку інтегрального показника, комплексно оцінити позицію підприємства в галузі і провести коригуючі дії у разі відхилення від бажаних результатів.

Найефективнішим інструментом забезпечення високого рівня якості продукції і, на цій основі, підвищення конкурентоспроможності підприємства є управління якістю. Управління якістю, що забезпечує високий рівень задоволення вимог і очікувань споживачів, визначено найважливішою передумовою отримання конкурентних переваг підприємством будь-якого виду діяльності та форми власності.

Значні економічні резерви поліпшення якості полягають у впровадженні на підприємствах систем управління якістю продукції. З метою удосконалення контролю за якістю продукції, визначено етапи впровадження системи управління якістю продукції на підприємстві. Відповідно виділеним етапам впровадження системи управління якістю, систематизовано характеристики їх складових. Метою впровадження системи управління якістю на підприємстві доцільно вважати створення умов для забезпечення необхідного рівня якості продукції при мінімальних витратах. Вбачається необхідним доведення ідеї поліпшення якості продукції до кожного працівника, створення гуртків з якості в підрозділах підприємства з метою уникнення опору при впровадженні системи управління якістю. Це дасть змогу при реалізації стратегії впровадження системи управління якістю уникнути труднощів, пов’язаних з організаційними, технічними, кадровими та іншими змінами.

Аналіз відповідності існуючої в Україні системи стандартизації та сертифікації вимогам ISO 9000 підтвердив висновки про необхідність її вдосконалення. Це дало можливість виділити основні підходи щодо розв’язання проблем у сфері стандартизації та сертифікації продукції. Виявлені закономірності та зроблені висновки доцільно використовувати при розробці нормативних документів у галузі якості та їх адаптації до міжнародних вимог. Враховуючи їх, державна політика у сфері стандартизації та сертифікації має орієнтуватися, з одного боку, на встановлення державних обов’язкових вимог до продукції шляхом дотримання європейських директив щодо її безпеки, а, з іншого - встановлення та досягнення необов’язкових вимог до якості продукції, перевищення норм існуючих стандартів і безперервного їх вдосконалення.

Визначено, що роль держави у регулюванні економічних відносин на ринку молока залишається значною. З метою удосконалення контролю за якістю продукції та підвищення конкурентоспроможності підприємств необхідно створити єдиний контролюючий орган з питань безпеки та якості харчових продуктів і продовольчої сировини – Українську національну раду з питань якості, конкурентоспроможності та розвитку експортного потенціалу.

Одним з головних методів поліпшення якості продукції і, на цій основі, підвищення конкурентоспроможності підприємства є вдосконалення інтеграційних процесів шляхом створення вертикально-інтегрованих об’єднань. Вибір типу вертикально-інтегрованої структури доцільно здійснювати залежно від участі кожного з членів об’єднання у процесі виробництва готової продукції. Вибір типу об’єднання зумовлений наявними фінансовими ресурсами підприємств, часткою підприємства на ринку, виробничим потенціалом підприємства. При цьому механізм створення інтеграційних об’єднань повинен бути прозорим і зрозумілим, що дозволить розглядати міжгалузеві відносини у молокопереробному комплексі як систему, що утворює замкнений цикл і поєднує в собі виробництво продукції від ідеї до реалізації.

Застосування розроблених у дисертації пропозицій та результатів сприятиме забезпеченню високого рівня якості продукції українських підприємств, що стане основою підвищення їх конкурентоспроможності.

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

у наукових фахових виданнях:

Харченко Т.Б. Система управління якістю на підприємстві // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: “Фінанси та кредит”. – 2002. - №2 (13). – С.141-146. (0,4 д.а.)

Харченко Т.Б. Забезпечення конкурентоспроможності підприємства як засіб ринкового реформування економіки // Актуальні проблеми економіки. – 2003. - №2 (20). – С. 70-76. (0,4 д.а.)

Харченко Т.Б. Якість виробів як засіб задоволення потреб споживача і забезпечення конкурентоспроможності продукції // Економіка Фінанси Право. – 2003. - №3. – С.3-5. (0,3 д.а.)

Харченко Т.Б. Якість товарів у системі факторів забезпечення конкурентоспроможності продукції // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: “Економіка”. – 2003. – Випуск 67. – С.75-77. (0,2 д.а.)

Харченко Т.Б. Новітні тенденції у сфері якості // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - №8. – С.19-23. (0,3 д.а.)

Харченко Т.Б. Роль держави у забезпеченні якості продукції українських товаровиробників // Економіка АПК. – 2004. - №1. – С.64-69. (0,4 д.а.)

Харченко Т.Б. Необхідність впровадження системного управління якістю на підприємстві // Теоретичні та прикладні питання економіки. - Зб. наук. пр. – 2004. – Випуск 4. – С.243-250. (0,4 д.а.)

Харченко Т.Б. Методика впровадження системи управління якістю на підприємстві // Актуальні проблеми економіки. - 2005. - №12 (54). – С. 152-157. (0,3 д.а.)

Харченко Т.Б. Шляхи поліпшення якості молочної продукції //Формування ринкових відносин в Україні. – 2005. - №9 (52). – С.50-53. (0,3 д.а.)

в інших виданнях:

10. Харченко Т.Б. Якість товарів як засіб забезпечення їх конкурентоспроможності // Теоретичні та прикладні питання економіки. – Зб. наук. пр. – 2002. – Випуск 1. – С. 195-201. (0,4 д.а.)

11. Харченко Т.Б. Стан та перспективи розвитку молокопереробних підприємств в Україні // Актуальні проблеми розвитку підприємницької діяльності в Україні. Збірник наукових праць студентів економічного факультету спец. “Економіка підприємства”. – 2004. – Випуск 4. – С.4-9. (0,4 д.а.)

12. Харченко Т.Б. Якість виробів як засіб забезпечення конкурентоспроможності продукції // Матеріали ІІ Міжнародної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених “Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління”, м. Київ, 9-12 квітня 2003 р. – С.536-537 (0,1 д.а.)

13. Харченко Т.Б. Суть та значення поліпшення якості продукції молокопереробних підприємств // Материалы Всеукраинской научно-практической конференции молодых ученых, аспирантов и студентов “Проблемы повышения эффективности деятельности предприятий в современных условиях”, г. Севастополь, 11-14 октября 2004 г. – С.235-238 (0,2 д.а.)

14. Харченко Т.Б. Державна політика у сфері якості // Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції “Економіка посткомуністичних країн в умовах глобалізації”, м. Львів, 15-17 жовтня 2004 р. – С. 313-314 (0,1 д.а.)

15. Харченко Т.Б. Особливості становлення конкурентоспроможного виробництва в умовах переходу до ринкових відносин // Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції “Україна у світовій економічній спільноті”, м. Дніпропетровськ, 26 березня 2004 р. – С.153-155 (0,2 д.а.)

16. Харченко Т.Б. Система управління якістю: необхідність впровадження і проблеми // Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції “Економіка підприємства: проблеми теорії та практики”, м. Дніпропетровськ, 23 березня 2004 р. – С.77-79 (0,2 д.а.)

17. Харченко Т.Б. Етапи впровадження системи управління якістю продукції на підприємстві // Материалы V Всеукраинской научно-практической конференции молодых ученых, аспирантов и студентов “Проблемы повышения эффективности деятельности предприятий в современных условиях”, г. Севастополь, 6-8 октября 2005 г. – С. 115-16 (0,1д.а.)

АНОТАЦІЯ

Харченко Т.Б. Якість продукції в системі факторів конкурентоспроможності підприємства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2006.

Робота присвячена комплексному дослідженню теоретичних аспектів забезпечення якості продукції як фактору конкурентоспроможності підприємства. Досліджено основні аспекти соціально-економічної сутності якості продукції, особливості її оцінки, основні принципи управління нею. Проаналізовано проблеми, що виникають в процесі забезпечення високого рівня якості продукції.

Розроблено методику оцінки конкурентоспроможності підприємства, визначено критерії розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможності підприємства. Визначено основні шляхи поліпшення якості продукції через побудову вертикально-інтегрованих об'єднань; створення єдиної прозорої системи акредитації у галузі оцінки відповідності якості продукції; усунення технічних бар’єрів у торгівлі шляхом гармонізації українських стандартів з їх міжнародними аналогами. Обґрунтовано необхідність створення єдиного контролюючого органу з питань безпеки та якості харчових продуктів і продовольчої сировини відповідно до практики країн ЄС – Української національної ради з питань якості, конкурентоспроможності та розвитку експортного потенціалу.

Ключові слова: якість продукції, рівень якості продукції, конкурентоспроможність підприємства, система управління якістю продукції, стандартизація, сертифікація, вертикально-інтегровані об’єднання.

АННОТАЦИЯ

Харченко Т.Б. Качество продукции в системе факторов конкурентоспособности предприятия. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – Экономика, организация и управление предприятиями. – Киевский