НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ

ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

імені БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

ЖУРАВЕЛЬ Анатолій Петрович

УДК 159.98:355.23 (477)

ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД

ОПЕРАТИВНО-СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ПІДРОЗДІЛІВ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ УКРАЇНИ

Спеціальність 19.00.09

“Психологія діяльності в особливих умовах”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Хмельницький – 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служба України.

Науковий керівник – доктор психологічних наук, професор

Потапчук Євген Михайлович,

Національна академія Державної прикордонної

служби України імені Богдана Хмельницького,

кафедра кримінального права, начальник кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, доцент Тімченко Олександр Володимирович, Харківський національний університет внутрішніх справ, кафедра прикладної психології, професор кафедри;

кандидат психологічних наук Каськов Ігор Васильович, Національна академія оборони, кафедра соціології, начальник кафедри.

Провідна організація - Інститут психології імені Г. С. Костюка АПН України, лабораторія психології особистості, м. Київ.

Захист відбудеться “ 17 ” березня 2006 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К .705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: 29003, Хмельницький-3, вул. Шевченка, 46, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (29003, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46).

Автореферат розіслано “ 14 ” лютого 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат психологічних наук В. В. Журавльов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах подальшого розвитку Української держави, поступової її інтеграції у геополітичний простір важливого значення набуває питання удосконалення системи охорони державного кордону. Це потребує пошуку й упровадження надійних форм і методів охорони кордону, підвищення ефективності комплексного використання сил та засобів, а також посилення психологічної роботи з особовим складом прикордонних підрозділів.

Аналіз результатів діяльності підрозділів Державної прикордонної служби свідчить, що ефективне виконання завдань з охорони державного кордону обумовлюється різними соціально-психологічними чинниками. Найважливіше місце серед них належить людському фактору. Адже саме прикордонники, повсякденно ризикуючи власним життям та здоров’ям, ведуть на кордоні боротьбу з нелегальною міграцією, контрабандою, транснаціональною злочинністю, наркобізнесом та ін. Специфіка прикордонної служби вимагає від особового складу психологічної готовності до виконання складних завдань з охорони державного кордону, прикордонного пошуку чи прикордонної сутички, а також психологічної стійкості до впливу стресових факторів. Це об’єктивно актуалізує потребу в організації психологічного супроводу оперативно-службової діяльності прикордонників.

Однак аналіз наукової літератури свідчить, що в наявних сьогодні дослідженнях недостатньо повно подано питання психологічного супроводу оперативно-службової діяльності військовослужбовців загалом та прикордонників зокрема. Лише окремі питання цієї складної проблеми відображено в дослідженнях Ю. М. Гур’янова (2003), В. В. Дев’ятка (1991), В. В. Журавльова (2001), В. Г. Кохана (2003), І. І. Ліпатова (1996), П. І. Сергіюка (1984), О. В. Тімченка (1995), Л. М. Уварова (1995) та ін. У цілому ж проблема психологічного супроводу оперативно-службової діяльності особового складу підрозділів охорони державного кордону не досліджувалась. Відсутній ґрунтовний аналіз причин виникнення ускладнень у прикордонників, які здійснюють оперативно-службову діяльність, не виявлено особливості психологічного супроводу прикордонного пошуку та прикордонної сутички, не вивчено роль офіцера-прикордонника як організатора психологічного супроводу оперативно_службової діяльності підлеглого особового складу. Крім цього не обґрунтовано шляхи вирішення завдань психологічного супроводу оперативно-службової діяльності особового складу Державної прикордонної служби України.

Таким чином, актуальність цієї проблеми, відсутність систематизованих теоретичних та методичних її розробок, а також потреби прикордонної практики зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження проводилось в рамках перспективного та поточного планів наукових досліджень Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Матеріали дослідження використано при опрацюванні НДР №  І “Обґрунтування процесу охорони державного кордону за сучасною моделлю”. Автор брав участь у виконанні науково-дослідної роботи у ролі співвиконавця.

Тема дисертації затверджена вченою радою Національної академії Державної прикордонної служби України (протокол № від . .  р.).

Об’єктом дослідження є психологічна робота в органах охорони державного кордону України.

Предметом дослідження є психологічний супровід оперативно-службової діяльності прикордонників.

Мета дослідження полягає в узагальненні науково-психологічного досвіду у сфері психологічного супроводу оперативно-службової діяльності військовослужбовців, а також у розробці інструментарію формування та підтримки психологічної стійкості прикордонників.

Гіпотеза дослідження. Якщо організувати психологічний супровід оперативно-службової діяльності особового складу підрозділів охорони державного кордону, то це дозволить підвищити рівень загальної та ситуативної психологічної стійкості прикордонників і буде сприяти ефективному виконанню ними завдань з охорони державного кордону.

Завдання дослідження:

1. На основі теоретичного аналізу наукових досліджень проблеми організації психологічної роботи у військових та правоохоронних формуваннях уточнити сутність і зміст психологічного супроводу оперативно-службової діяльності особового складу в умовах охорони державного кордону України.

2. Виявити основні детермінанти ускладнень прикордонників, що виникають у процесі оперативно-cлужбової діяльності.

3. Визначити особливості психологічного супроводу прикордонного пошуку та прикордонної сутички.

4. Розробити практичні рекомендації посадовим особам прикордонного підрозділу щодо організації заходів психологічного супроводу прикордонної служби.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези було використано комплекс взаємопов’язаних методів дослідження: теоретичні – аналіз, співставлення, порівняння, узагальнення, абстрагування, систематизація; вивчення й аналіз філософської та психологічної літератури з проблем, пов'язаних з уточненням сутності і структури психологічного супроводу оперативно-службової діяльності військовослужбовців; емпіричні – спостереження, бесіда, опитування, анкетування, тестування, узагальнення незалежних характеристик, експеримент (для дослідження особового складу прикордонних підрозділів як об’єктів формування та підтримки психологічної стійкості); методи математичної статистики (для опрацювання експериментальних даних і встановлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами).

Наукова новизна одержаних результатів дослідження:

уперше визначено особливості психологічного супроводу прикордонного пошуку та прикордонної сутички, а також розроблено практичні рекомендації посадовим особам щодо організації заходів психологічного супроводу прикордонної служби;

уточнено сутність і зміст психологічного супроводу оперативно-службової діяльності особового складу в умовах охорони державного кордону та основні детермінанти ускладнень прикордонників, що виникають під час виконання оперативно-cлужбових завдань;

подальшого розвитку набуло узагальнення основних поглядів щодо психологічного супроводу діяльності особового складу ДПС України та розгляд керівника прикордонного підрозділу не тільки як реалізатора управлінських функцій, а також як суб’єкта психологічного супроводу оперативно-службової діяльності підлеглих.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вони використані при:

підготовці практичних рекомендацій посадовим особам прикордонного підрозділу щодо організації заходів психологічного супроводу прикордонної служби;

розробці керівних документів (наказів і директив) з організації психологічного супроводу оперативно-службової діяльності особового складу прикордонних підрозділів;

розробці методичних матеріалів з навчальної дисципліни “Основи педагогіки та психології”.

Результати дослідження впроваджено до системи психологічного забезпечення діяльності особового складу Державної прикордонної служби України: акт реалізації з Адміністрації ДПСУ № с/24 від 8. . року, акт реалізації зі Східного регіонального управління ДПСУ № /5298 від 1. .  року, акт реалізації з Північного регіонального управлінні ДПСУ від 20. . року.

Особистий внесок автора. У статті “Психологічні проблеми підготовки психологів для органів охорони державного кордону” внесок здобувача полягає в уточненні вимог до знань та умінь майбутнього психолога, що стосуються організації прикордонної служби.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до виховної роботи з особовим складом (м. Хмельницький, 2004 р.), на міжвузівській науково-теоретичній конференції “Удосконалення педагогічної майстерності професорсько-викладацького складу як основа підвищення якості підготовки фахівців” (м. Хмельницький, 2005 р.); на засіданнях кафедр педагогіки та психології Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького (Хмельницький, 2003-2005 рр.). Вони отримали позитивну оцінку та рекомендації до захисту у спеціалізованій вченій раді Національної академії Державної прикордонної служби імені Богдана Хмельницького.

Публікації за темою дисертації. За результатами дослідження автором опубліковано шість наукових статей, з яких п’ять у фахових виданнях. Одна публікація у співавторстві.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Основний зміст роботи викладено на 159 сторінках. Ілюстративний матеріал подано у 12 таблицях та 2 рисунках (на 5 сторінках). Список використаних джерел складається з 188 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено об’єкт, предмет і мету, сформульовано гіпотезу дослідження та завдання, розкрито методологічну основу, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію дисертації та впровадження результатів у практику.

У першому розділі “Організація психологічного супроводу оперативно-службової діяльності військовослужбовців як соціально-психологічна проблема” розкрито результати аналізу теоретичних основ психологічного супроводу оперативно-службової діяльності військовослужбовців, виявлено основні детермінанти ускладнень, що можуть з’являтися у прикордонників під час виконання оперативно-cлужбових завдань та розглянуто характеристику психофізіологічних станів прикордонників на різних етапах прикордонної служби.

Аналіз науково-психологічних джерел свідчить про те, що вивченням окремих питань організації психологічного супроводу діяльності особового складу різних військових формувань займалися такі військові дослідники як: В. І. Алещенко (морально-психологічне забезпечення застосування військ), М. Й. Варій (проблема морально-психологічного стану військ), М. І. Д’яченко, Л. О. Кандибович (психологічні проблеми підготовки до діяльності), О. Г. Караяні (забезпечення соціально-психологічної стійкості військових підрозділів), Є. В. Кравченко, О. В. Тімченко, В. Є. Хрістінко (психологічний супровід оперативно-службової діяльності органів і підрозділів Внутрішніх справ), В. Ф. Кулаков (морально-психологічне забезпечення діяльності військ), Лєбєдєва С. Ю. (психологічне забезпечення професійної та функціональної надійності фахівців снайперських груп спеціальних підрозділів МВС України), М. Г. Логачов (психологічна підготовка особового складу спеціальних підрозділів ОВС до дій в екстремальних ситуаціях), Г. В. Ложкін (психологічне супроводження військовослужбовців у діяльності за екстремальних умов), В. І. Савінцев (морально-психологічне забезпечення бою), В. В. Стасюк (соціально-психологічне забезпечення функціонування військових підрозділів в умовах збройних конфліктів), Л. М. Уваров (сутність та зміст морально-психологічного забезпечення), М. Ф. Феденко, Л. Ф. Желєзняк (морально-психологічне забезпечення бойових дій частини і підрозділів), В. В. Ягупов (сутність та зміст морально-психологічного забезпечення) та ін.

Стосовно дослідження цієї проблеми в умовах прикордонної служби, то слід зазначити, що деякі її аспекти вивчали Ю. М. Гур’янов (психологічна робота у прикордонному загоні), В. В. Журавльов (морально-психологічне забезпечення несення служби прикордонними нарядами), В. В. Олійник (корекція психологічної напруженості у прикордонників), П. І. Сергєюк (психічні стани прикордонників та психологічні шляхи і умови підвищення ефективності їх діяльності). Однак проблема організації психологічного супроводу оперативно-службової діяльності прикордонників не була окремим предметом їх вивчення.

На основі аналізу робіт дослідників, нами виявлено, що зміст психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності військовослужбовців відображає систему заходів психологічної підготовки особового складу, психологічного супроводу його оперативно-службової діяльності та психологічної реабілітації з метою розвитку, підтримання та відновлення високого рівня бойової готовності військовослужбовців для виконання оперативно-службових завдань. Враховуючи мету нашого дослідження, подальшу увагу ми сконцентрували на вивченні психологічного супроводу оперативно-службової діяльності військовослужбовців.

За результатами проведеної роботи нами з’ясовано, що під поняттям “психологічний супровід оперативно-службової діяльності особового складу підрозділів охорони державного кордону” слід розуміти процес організації та проведення комплексу заходів з метою подолання ускладнень прикордонників, підвищення рівня їх загальної та ситуативної психологічної стійкості і сприяння ефективному виконанню завдань з охорони державного кордону в різних умовах діяльності.

Запропоноване визначення дозволяє виділити основні суттєві структурні елементи психологічного супроводу, а саме: головну мету, суб’єкти та об’єкти психологічного супроводу, основні напрямки психологічного супроводу, форми, методи і засоби психологічного супроводу. При цьому у процесі розгляду цільового компонента, ми виходили з розуміння мети як ідеального, свідомо планованого результату процесу психологічного супроводу оперативно-службової діяльності стосовно дій та умов, що його породжують. Кінцевою метою цього процесу має бути високий рівень психологічної стійкості прикордонника в будь-яких умовах оперативно-службової діяльності.

Серед суб’єктів психологічного супроводу особлива роль належить офіцерському складу прикордонного підрозділу, який через свої службові повноваження та психологічну компетентність, здатен свідомо та цілеспрямовано реалізовувати заходи щодо підвищення рівня психологічної стійкості підлеглого особового складу і сприяти ефективному виконанню ними завдань з охорони державного кордону. Крім цього, завдяки цьому впливу, такими суб’єктами також можуть стати молодші командири та товариші по службі. Щодо об’єктів психологічного супроводу, то крім військовослужбовців строкової служби, ними є, також, військовослужбовці за контрактом, прапорщики та офіцери.

У процесі дослідження виникла потреба уточнити зміст такого поняття як “ускладнення прикордонників”. Виявилось, що воно є важливою характеристикою, яка дозволяє говорити про успішність або неуспішність того чи іншого процесу. При цьому під ускладненнями дослідники розуміють стани зупинки або перерви в діяльності, що суб'єктивно сприймаються людиною, зіткнення з перешкодою, неможливістю переходу до наступної ланки діяльності.

Аналіз наукових джерел та результатів практичної діяльності особового складу підрозділів охорони державного кордону дозволив виділити дві основні групи причин, що обумовлюють ускладнення прикордонників у процесі оперативно-службової діяльності (рис. ). |

ОСНОВНІ ДЕТЕРМІНАНТИ

УСКЛАДНЕНЬ ПРИКОРДОННИКІВ

У ПРОЦЕСІ ОСД

ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ: | СОЦІАЛЬНО-

ПСИХОЛОГІЧНІ:

фізична підготовленість | професійна діяльність

функціональна підготовленість | міжособистісні стосунки з товаришами по службі

воля | стиль управління командирів

здібності | природне середовище

темперамент

характер

Рис. . Детермінанти ускладнень прикордонників у процесі

оперативно-службової діяльності

З’ясовано, що першу групу складають індивідуально-особистісні детермінанти, зокрема: фізична підготовленість, функціональна підготовленість, воля, здібності, темперамент та характер прикордонника. До другої групи входять соціально-психологічні детермінанти: професійна діяльність (складність, тривалість, невизначеність, навантаження, небезпека), стиль управління командирів (авторитаризм, пасивність, непідготовленість, невміння впливати на підлеглих), міжособистісні стосунки з товаришами по службі (міжособистісна несумісність, непродуктивна взаємодія та ін.) і природне середовище (погодні умови та характер місцевості).

За свідченням дослідників, на дію стресових факторів організм військовослужбовця відповідає “реакцією тривоги”. Вона виникає у кожного, хоча може бути різною за ступенем вираженості, що залежить від індивідуальних особливостей психіки і продовжується протягом деякого часу. “Реакція тривоги” завершується формуванням “стадії резистентності” (стійкості) за рахунок мобілізації компенсаторних механізмів організму. У цьому стані військовослужбовець готовий до виконання службової діяльності. Під впливом подальшої дії стресогенного фактора “стан резистентності” змінюється “станом виснаження”. Для попередження цього стану існує потреба у попередженні та зниженні негативного впливу стресогенних факторів на військовослужбовця.

Загалом подолання детермінантів різноманітних ускладнень вимагає від прикордонника високого рівня загальної та ситуативної психологічної стійкості. Звідси виникає потреба у проведенні експериментального дослідження особливостей психологічного супроводу оперативно-службової діяльності особового складу, виявлення чинників, що негативно впливають на психологічну стійкість особового складу підрозділів охорони державного кордону та шляхів їх попередження.

У другому розділі “Емпіричне дослідження особливостей психологічного супроводу оперативно-службової діяльності особового складу прикордонних підрозділів” розкрито методику емпіричного дослідження, аналіз та інтерпретацію його результатів.

Для виявлення особливостей психологічного супроводу оперативно-службової діяльності особового складу було розроблено методику емпіричного дослідження. У ході організації дослідження нами реалізовано такі основні пізнавальні дії: проведення змістової диференціації психологічних характеристик, ознак та емпіричних критеріїв, що у своїй сукупності виявляють сутність предмета нашого дослідження; вибір або побудова адекватних прийомів і методів експериментального дослідження, а також вибір процедури дослідження, яка є найбільш спорідненою з сутністю предмета; детальна організація ситуацій дослідження, процедурних компонентів та комплексу умов, що забезпечать найефективніше проходження учасниками дослідження всіх передбачених процедур, а також найповнішу фіксацію даних про хід та результати дослідження.

Наше емпіричне дослідження проводилося на базі прикордонних загонів Західного та Східного регіональних управлінь у три етапи. У процесі дослідження до співробітництва залучалися 360 чоловік. Експертами були офіцери виховних структур прикордонних загонів та регіональних управлінь. Основними об’єктами емпіричного дослідження відібрано 8 груп (прикордонних застав). До їх складу увійшли усі категорії особового складу застав, який виконував завдання з охорони державного кордону.

За результатами опитування було виявлено, що на характер ускладнень прикордонників у процесі оперативно-службової діяльності суттєво впливають: самопочуття (100%), поведінка порушників державного кордону (100%), технічне забезпечення (51%), психологічна готовність до виконання завдань з охорони державного кордону (42%), характер керівництва (32%), погодні умови%), невизначеність обстановки (18%), узгодженість дій прикордонного наряду (16%). Отримані експериментальні дані вказують на те, що у процесі психологічного супроводу оперативно-службової діяльності прикордонників важливо особливу увагу приділяти контролю за їх самопочуттям, зокрема станом здоров’я та настрою. Крім цього потрібно своєчасно виявляти, попереджати та знижувати відчуття страху перед озброєними порушниками державного кордону. Щодо технічного забезпечення, то його необхідність обумовлена, перш за все, потребою долати значні відстані у процесі переслідування, прикриття, пошуку та затримання правопорушників.

Зазначимо, що серед основних труднощів прикордонного пошуку прикордонники назвали: значні фізичні навантаження (64%), проблемну місцевість (43%), виконання завдань у нічний час (38%), відсутність умов для нормованого харчування (25%), відсутність умов для повноцінного відпочинку (25%). Ці результати є свідченням того, що психологічний супровід у процесі прикордонного пошуку слід спрямувати, у першу чергу, на контроль та зниження фізичних навантажень особового складу; грамотне подолання проблемної місцевості: водних перешкод, болота, лісу, гірських перевалів тощо; організацію підготовки до дій у нічний час, створення умов для харчування та відпочинку прикордонників.

Щодо основних труднощів несення служби в заслоні, то такими опитувані назвали: надмірна тривалість (52%), монотонність дій (41%); відсутність умов для обігріву (33%), відсутність умов для просушування одягу та спорядження%), відчуття самотності (26%). Звідси слід вести мову про спрямування психологічного супроводу несення служби в заслоні на недопущення стану моногонії в прикордонників, створення умов для обігріву людей та просушування одягу (з дотриманням усіх елементів маскування), здійснення обходу розташування прикордонників для попередження в них відчуття самотності та ін.

Прикордонна сутичка, на думку прикордонників, здатна найбільше викликати ускладнення через: небезпеку для життя та здоров’я (100%), страх перед застосуванням зброї по живій цілі (63%), страх перед виглядом пораненого товариша (54%).

У процесі психологічного супроводу прикордонної сутички важливо враховувати дві основні групи психічних станів, що можуть виникати у прикордонників (під час дій, що потребують використання зброї).

До першої групи належать:

стан готовності до використання зброї (спеціальних засобів) потенційна схильність прикордонника активно діяти під час зіткнення з озброєними порушниками державного кордону, що виникає на основі особистісно прийнятих цілей протиборства та сукупності спеціальних умінь в умовах активізації енергетичного і психологічного ресурсу особистості;

стан активності, що відповідає ситуації використання зброї (спеціальних засобів) – ступінь реалізації потенціалу готовності прикордонника, яка виражається в доцільних, продуктивних діях в умовах прикордонної сутички;

стан підйому, обумовлений зовнішньою позитивною інформацією (про успіхи, затримання чи знищення основної групи озброєних порушників кордону, підхід підкріплення, важливість завдання, що виконується, тощо), підвищенням активності, яка сприяє веденню дій з застосуванням зброї.

До другої групи належать:

а) негативні психічні стани, що виявляються під час підготовки до сутички: стан тривожного очікування як підвищення або зниження психофізіологічної активності в умовах тимчасової відсутності реальної загрози; страх як афективний психічний стан внаслідок надмірно сильних, небезпечних для життя зовнішніх подразників;

б) негативні психічні стани, що виявляються під час прикордонної сутички: страх, психологічний шок як тимчасова втрата здатності до психічної діяльності у прикордонників, які психологічно неготові діяти в екстремальних умовах охорони державного кордону, паніка як афект, що розвивається раптово при неочікуваній загрозі і швидко розповсюджується шляхом психічного впливу на людей.

З’ясовано, що для попередження виникнення негативних психічних станів особового складу прикордонних підрозділів існує потреба: здійснювати чітке керівництво діями прикордонників (59%), запобігати впливу слухів (38%), надавати психологічну підтримку за допомогою вербальних, візуальних, тактильних, емоційних та діяльнісних засобів (26%), створювати умови для відновлення сил (27%).

Узагальнення отриманих даних показало, що більшість офіцерів прикордонних підрозділів мають низький рівень знань про зміст психологічного супроводу оперативно-службової діяльності підлеглих. Так, лише 25% офіцерів змогли назвати основні заходи психологічного супроводу прикордонного пошуку та прикордонної сутички, 47% - деякі заходи, а 38% не спромоглися назвати жодного з них. Про низький рівень знань свідчить і та обставина, що 58% опитаного офіцерського складу не змогли чітко розтлумачити таке поняття як “психологічна стійкість особового складу”. Крім цього, вони відчували складнощі у розкритті ознак психофізичного стану прикордонника та непродуктивної взаємодії. Це вказує на необхідність посилення психологічної просвіти офіцерського складу та підвищення рівня їх психологічної компетенції.

У третьому розділі “Зміст та особливості основних заходів психологічного супроводу оперативно-службової діяльності прикордонників” за результатами теоретичного та емпіричного вивчення уточнено зміст та особливості психологічного супроводу прикордонного пошуку та психологічного супроводу прикордонної сутички, а також запропоновано практичні рекомендації з організації психологічного супроводу оперативно_службової діяльності особового складу прикордонного підрозділу.

Вивчення особливостей психологічного супроводу прикордонного пошуку свідчить про те, що після отримання інформації про виявлення ознак порушення державного кордону, його порушення, появу на ділянці прикордонної застави осіб, що розшукуються або незаконно перебувають на території держави, прикордонники повинні проводити спеціальні заходи щодо пошуку правопорушників. З психологічної точки зору складність прикордонного пошуку полягає у тому, що основними способами пошукових дій прикордонників можуть бути переслідування, прикриття, пошук та затримання. Пошук проводитися в складних умовах, наприклад, у лісисто-болотистій місцевості чи в горах, у темний час доби, при різних погодних умовах та ін. Прикордонники повинні долати десятки кілометрів, прикривати броди, острови, прибійні і відбійні місця, гірські перевали, ущелини, долини річок, просіки, переправи через водні перешкоди. Крім цього важливою особливістю пошуку є те, що потреба в ньому виникає раптово і він проводиться в гранично короткі терміни. Загалом все це є підґрунтям значного зростання психофізичних навантажень на прикордонників та виникнення у них різноманітних ускладнень.

Ефективність психологічного супроводу прикордонного пошуку багато в чому залежить від якості його завчасної підготовки. Враховуючи думку дослідників, така підготовка повинна включати: психологічний аналіз умов прикордонного пошуку на напрямках ймовірного руху порушників; виявлення стрес-чинників, що чинять дестабілізуючий вплив на дії окремих прикордонників або групи прикордонників; визначення психологічних труднощів у конкретних категорій військовослужбовців та їх наслідків на результати службової діяльності; оцінку актуального психологічного стану особового складу і прогнозування виникнення можливих негативних явищ серед військовослужбовців; вивчення та врахування національно-психологічних особливостей осіб, які раніше намагалися порушити державний кордон на даній ділянці.

Слід зазначити, що при з’ясуванні завдання на прикордонний пошук необхідно визначати рівень його новизни, ступінь раптовості (неочікуваності) його для конкретного військовослужбовця (групи), дефіцит інформації для виконання зазначено завдання, а також небезпеку і дискомфорт його реалізації.

Під час пошуку дослідники рекомендують особливий акцент робити на роз’ясненні обстановки та наказів командирів. Зазначимо, що таке роз’яснення слід проводити у вигляді інформування. При цьому особовий склад доцільно інформувати під час привалів у короткий проміжок часу. Для зняття зайвого психологічного напруження в цей період слід організувати проведення вправ щодо емоційно-вольової регуляції, надати допомогу прикордонникам з ознаками перезбудження, страху, втоми.

Потрібно звернути увагу на те, що важливу роль у підтриманні психологічної стійкості у прикордонників відіграє особистий приклад командира (начальника), його здатність до самоконтролю, придушення негативних емоцій. Як свідчить практика старшому тривожної групи офіцеру в процесі прискореного пересування необхідно не лише чітко керувати діями підлеглого особового складу, але й точно оцінювати психофізичний стан членів групи, слідкувати за станом їх фізичної та функціональної готовності, попереджати непродуктивну взаємодію, вчасно визначати час і місце коротких привалів, підбадьорювати прикордонників.

Що стосується організації та несення служби в заслоні, то її особливістю є те, що необхідно не менше одного разу на годину обходити місця розташування прикордонників з метою здійснення контролю дотримання заходів маскування, перевірки якості служби, а також надання особовому складу психологічної допомоги, підтримки та здійснення мобілізуючого впливу. Нерідко прикордонний пошук триває кілька годин, а то й днів і тижнів. Тому важливо не допустити розвиток в особового складу заслону стану монотонії, що може призводити до ослаблення пильності в несенні служби.

Крім цього науковці вказують на можливість виникнення у військовослужбовців такого психічного стану як групова ізоляція, що виявляється у вимушеній самітності при виконанні бойових завдань. Практика свідчить, що особливо важко цей стан переносять екстраверти. Зважаючи на таку думку, доцільно при призначені прикордонників у заслони надавати перевагу інтровертам. Необхідно використовувати будь-яку можливість для сну, обігріву військовослужбовців у холодну пору року, просушування одягу і спорядження.

Після завершення прикордонного пошуку заходи психологічного супроводу мають за мету відновити нормальний рівень психофізичного стану прикордонників, компенсацію їх фізичних і психічних енерговитрат.

Щодо прикордонної сутички, то її характерною особливістю є необхідність застосування зброї чи спеціальних засобів. Звідси важливим питанням, що потребує вирішення в процесі психологічного супроводу прикордонної сутички є підтримання у прикордонників стійкості до дій різноманітних психотравмуючих чинників та формування психологічної готовності до застосування зброї. Зазначимо, що стійкість до дії психотравмуючих чинників використання зброї (спеціальних засобів), збереження психологічної активності переважно визначаються спрямованістю особистості, її мотивами, готовністю до самовідданих дій, а також досвідом дій в екстремальних умовах.

Заходи психологічного супроводу в цей період мають проводитися диференційовано у відповідності до структури досвіду ведення дій різними категоріями прикордонників, на основі аналізу їх психологічної та професійної готовності, з урахуванням оцінки домінуючих психічних станів в окремих військовослужбовців і ступеня розвитку традицій у прикордонних колективах. При цьому основну увагу слід приділяти тим, хто: не пройшов загальну адаптацію (термін служби яких до 2,5 місяців); під час виконання попередніх завдань або в період підготовки виявив низьку ефективність чи грубі помилки, що призвели до особистої невдачі; має низьку психологічну стійкість, ознаки депресивних переживань, стресових розладів; раніше отримав психічні травми. Окрім вказаного вище, важливо виявляти ознаки міжособистісної несумісності та непродуктивної взаємодії особового складу.

Підтримання у прикордонників позитивного настрою, упевненості в собі, стійкої мотивації може досягатися шляхом комплексного використання: комунікативних засобів психологічного підтримання (схвалення впевнених дій, похвала, підкреслення особистої значущості результатів діяльності для підрозділу, доведення до підлеглих мобілізуючої інформації, інформування про заохочення, подання до нагороди); тактильних (дотик, потиск руки, поплескування по плечу); емоційних (наближення в спілкуванні, співпереживання, дружня посмішка, особистий лист командира батькам прикордонника); діяльнісних (довіра в діяльності, особистий приклад активних і рішучих дій, особистий подарунок командира, фотографія разом із командиром та інші заохочення).

Враховуючи, що із завершенням пошуку рівень психологічного, морального й фізичного стану прикордонників знижується, психологічний супровід повинен спрямовуватися, передусім, на підтримку військової дисципліни, порядку й організованості. З цією метою доцільно вирішувати такі завдання як:

доведення до прикордонників результатів прикордонного пошуку, поширення позитивних дій пошукових груп, підрозділів, нарядів, окремих прикордонників, місцевого населення, а також прикордонників інших підрозділів з докладним аналізом недоліків і їх причин;

організація відпочинку особового складу, його психологічного розвантаження методами емоційно-вольової саморегуляції;

заохочення прикордонників, що відзначилися;

узагальнення та пропаганда досвіду психологічного супроводу прикордонного пошуку.

Для ефективного здійснення заходів психологічного супроводу нами розроблено практичні рекомендації посадовим особам щодо організації заходів психологічного супроводу прикордонної служби. Вони включають пропозиції щодо: психологічного супроводу несення служби прикордонними нарядами, психологічного супроводу прикордонного пошуку, психологічного супроводу прикордонної сутички.

Пропозиції щодо психологічного супроводу несення служби прикордонними нарядами базуються на результатах дослідження В. В. Журавльова, що були нами доопрацьовані відповідно до вимог прикордонних реалій сьогодення. Метою психологічного супроводу несення служби прикордонними нарядами є підтримка психологічної стійкості особового складу в ході повсякденного несення служби у прикордонних нарядах.

Зазначимо, що психологічну підтримку особового складу, ми розглядаємо як комплекс оперативних психологічних заходів для підтримки спроможності прикордонників протидіяти негативному впливу в процесі несення прикордонної служби та виконувати поставлені завдання. При цьому головною метою психологічної підтримки має бути попередження появи індивідуальних та групових негативних психічних станів.

Що стосується психологічної допомоги особовому складу, то це є комплекс заходів, спрямованих на безпосереднє подолання впливу негативних факторів в процесі несення прикордонної служби, що здатні травмувати психіку прикордонників.

Метою психологічного супроводу прикордонного пошуку є підтримка психологічної стійкості особового складу в ході переслідування, прикриття, пошуку та затримання порушників державного кордону. При цьому основними заходами психологічного супроводу прикордонного пошуку мають бути:

роз’яснення існуючої обстановки (інформування про динаміку пошуку);

оцінювання старшим тривожної групи психофізичних станів підлеглого особового складу та надання допомоги прикордонникам, які відчувають ускладнення;

своєчасне проведення коротких привалів для відпочинку прикордонників та харчування;

організація контролю за дотриманням заходів маскування прикордонниками, які знаходяться у заслоні та їх мобілізація на ефективне виконання поставлених завдань;

регулярна ротація місць розташування прикордонних нарядів з метою недопущення в особового складу стану моногонії, групової ізоляції

застосування методів вольового самоналаштування, елементів самомасажу біологічно активних точок та обтирання снігом і обмивання холодною водою;

відновлення психофізичного потенціалу прикордонників після виконання завдань прикордонного пошуку.

Метою психологічного супроводу прикордонної сутички є підтримка психологічної стійкості особового складу до впливу психотравмуючих чинників у ході ведення бойових дій та затримання озброєних порушників державного кордону.

Основними заходами психологічного супроводу прикордонної сутички мають бути:

підтримання в особового складу позитивного настрою, упевненості в собі, стану готовності до використання зброї та інших спеціальних засобів, а також стану активності, що відповідає ситуації використання зброї;

інформування про успіхи, знищення основної групи озброєних порушників кордону, підхід підкріплення, важливість завдання, що виконується;

запобігання впливу на особовий склад слухів;

попередження в особового складу негативних психічних станів, що виникають під час підготовки до сутички (стан тривожного очікування, страх та ін.);

попередження в особового складу негативних психічних станів, що можуть виникати під час прикордонної сутички (страху, психологічного шоку, паніки та ін.);

відновлення психофізичного потенціалу прикордонників після виконання завдань прикордонної сутички.

Отже, практичні рекомендації щодо організації психологічного супроводу оперативно_службової діяльності особового складу прикордонного підрозділу розроблені таким чином, щоб охопити усі можливі напрямки психологічного супроводу.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано та емпірично з’ясовано, що психологічний супровід оперативно-службової діяльності особового складу органів охорони державного кордону є складним соціально-психологічним процесом, що значною мірою детермінується специфікою прикордонної служби. Його сутність полягає в узгодженні взаємних очікувань прикордонників і соціального середовища (головним чином, прикордонного колективу, прикордонної служби) та сприяння продуктивному виконанню особовим складом завдань з охорони державного кордону в різних умовах діяльності.

2. З’ясовано, що труднощі у діяльності військовослужбовців - це перешкоди, які можуть викликати ускладнення у діяльності особового складу і потребують від нього значних зусиль для їх подолання. У процесі дослідження виявлено, що основними детермінантами ускладнень прикордонників у процесі ОСД можуть бути: індивідуально-психологічні (фізична підготовленість, функціональна підготовленість, воля, здібності, темперамент та характер) та соціально-психологічні (професійна діяльність, стилі управління командирів, міжособистісні стосунки з товаришами по службі, природне середовище).

3. Безпосередніми причинами виникнення ускладнень індивідуально-психологічного характеру можуть бути: низький рівень знань, недоліки у розвитку навичок та вмінь, несприятливі функціональні стани, низька мотивація діяльності та інші. Щодо причин соціально-психологічного характеру, то такими можуть бути: висока складність завдань оперативно-службової діяльності, виникнення проблемної ситуації, пов’язаною з загрозою для здоров’я та життя (небезпечність), невизначеність оперативної ситуації, непередбаченість розвитку ситуації, дефіцит інформації, дефіцит часу на виконання завдання, тривалий вплив службового навантаження, конфлікт з керівництвом чи колегою.

4. Емпіричне дослідження дозволило виявити змістовні аспекти психологічного супроводу оперативно-службової діяльності особового складу. Крім цього з’ясовано, що більшість офіцерів прикордонних підрозділів мають низький рівень знань про зміст основних заходів психологічного супроводу оперативно-службової діяльності підлеглих. Це вказує на необхідність посилення психологічної просвіти офіцерського складу та підвищення рівня їх психологічної компетенції. З цією метою існує потреба у розробці відповідного інструментарію формування та підтримки психологічної стійкості прикордонників.

5. За результатами теоретичного та емпіричного вивчення проблеми автором розроблено практичні рекомендації посадовим особам щодо організації заходів психологічного супроводу оперативно-службової діяльності особового складу прикордонного підрозділу, що включають пропозиції щодо: психологічного супроводу несення служби прикордонними нарядами (мета - підтримка психологічної стійкості особового складу в ході повсякденного несення служби у прикордонних нарядах); психологічного супроводу прикордонного пошуку (мета - підтримка психологічної стійкості особового складу в ході переслідування, прикриття, пошуку та затримання порушників державного кордону); психологічного супроводу прикордонної сутички (мета - підтримка психологічної стійкості особового складу у ході ведення бойових дій та затримання озброєних порушників державного кордону).

Слід зазначити, що межі нашої роботи не дозволяють вирішити низку питань, які можуть поглибити вивчення проблеми психологічного супроводу оперативно-службової діяльності прикордонних підрозділів. Серед перспективних напрямків подальших розвідок даної проблеми є подальше вивчення: проблеми психологічного супроводу оперативно-службової діяльності особового складу відділень контрольно-пропускних пунктів; питання підготовки офіцерів прикордонного підрозділу до реалізації заходів психологічного супроводу оперативно-службової діяльності підлеглого особового складу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Журавель А. П. Особливості психологічного супроводу офіцерів-прикордонників на етапі їх професійного становлення // Збірник наукових праць №26, ч. ІІ. – Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2004. – С.  – .

2. Журавель А. П. Сутність і зміст психологічної роботи в частинах Державної прикордонної служби України // Збірник наукових праць. – №30. Частина ІІ. – Хмельницький: Видавництво НАПВУ, 2004. – С. 92-94.

3. Журавель А. П. Ефективність діяльності прикордонників як психологічна проблема // Збірник наукових праць. – №31. Частина ІІ. – Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2004. – С. 73-76.

4. Журавель А. П. До питання про суб’єктивний характер труднощів в оперативно-службовій діяльності прикордонників // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С. Д. – К., 2005, Ч. 3. – С. 129 – .

5. Журавель А. П. Деякі аспекти психологічного супроводу прикордонного пошуку та прикордонної сутички // Збірник наукових праць. – №34. Частина ІІ– Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2005. – С. 82-87.

6. Потапчук Н. Д., Журавель А. П. Психологічні проблеми підготовки психологів для органів охорони державного кордону // Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи: Тези доповідей ІІІ міжнародної науково-практичної конференції. – Хмельницький: ХНУ, 2005. – С. .

АНОТАЦІЇ

Журавель А. П. Психологічний супровід оперативно-службової діяльності особового складу підрозділів охорони державного кордону. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.09 – “Психологія діяльності в особливих умовах”. Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького. – Хмельницький, 2005.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми психологічного супроводу оперативно-службової діяльності особового складу органів охорони державного кордону. Уточнено сутність і зміст психологічного супроводу оперативно-службової діяльності військовослужбовців прикордонних підрозділів. Виявлено основні індивідуально-психологічні та соціально-психологічні детермінанти ускладнень прикордонників, що виникають у процесі оперативно-cлужбової діяльності. Визначено особливості психологічного супроводу прикордонного пошуку та прикордонної сутички. За результатами теоретичного та емпіричного дослідження розроблено практичні рекомендації посадовим особам щодо організації заходів психологічного супроводу прикордонної служби.

Ключові слова: психологічний супровід, оперативно-службова діяльність прикордонників, труднощі, підтримка психологічної стійкості.

Журавель А. П. Психологическое сопровождение оперативно-служебной деятельности личного состава подразделений охраны государственной границы. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.09 – “Психология деятельности в особенных условиях”. Национальная академия Государственной пограничной службы Украины им. Богдана Хмельницкого. – Хмельницкий, 2005.

Диссертация посвящена исследованию проблемы психологического сопровождения оперативно-служебной деятельности личного состава органов охраны государственной границы. За результатами теоретического анализа исследований проблемы организации психологической работы в военных и правоохранительных формированиях уточнены сущность и содержание психологического сопровождения оперативно-служебной деятельности личного состава подразделений охраны государственной границы. Под этим понятием необходимо понимать социально-психологический процесс, который состоит в согласовании обоюдных ожиданий военнослужащих и социальной среды (главным образом, пограничного коллектива, пограничной службы) и благоприятствие эффективному исполнению личным составом задач по охране государственной границы в различных условиях деятельности. К структурным элементам психологического сопровождения относятся: главная цель, субъекты и объекты, основные направления, формы, методы и средства психологического сопровождения. Конечной целью этого процесса должен быть высокий уровень психологической стойкости пограничника в любых условиях оперативно-служебной деятельности. Среди субъектов психологического сопровождения особенная роль принадлежит офицерскому составу пограничного подразделения, который через свои служебные полномочия и психологическую компетентность способен осознано и целенаправленно реализовывать мероприятия по повышению уровня психологической стойкости подчинённых. Благодаря этому влиянию такими субъектами также могут стать младшие командиры и коллеги по службе.

В процессе исследования выявлено, что основными причинами осложнений пограничников в процессе ОСД могут быть индивидуально-психологические (физическая подготовленность, функциональная подготовленность, воля, способности, темперамент, характер) и социально-психологические (профессиональная деятельность (сложность, длительность, неопределённость, нагрузки, опасность), стили управления командиров (авторитаризм, пассивность, неподготовленность, неумение влиять на подчинённых), межличностные отношения с товарищами по службе (межличностная несовместимость, непродуктивное взаимодействие) и природная среда).

Непосредственными причинами возникновения осложнений индивидуально-психологического характера могут быть: низкий уровень знаний, недостатки в развитии навыков и умений, неблагоприятные функциональные состояния, низкая мотивация деятельности и другие. К причинам социально-психологического характеру относятся: высокая сложность задач оперативно-служебной деятельности, возникновение проблемной ситуации, связанной с угрозой для здоровья и жизни, неопределённость оперативной ситуации, непредвиденность развития ситуации, дефицит информации, дефицит времени на выполнение задачи, длительное влияние служебной нагрузки, конфликт з руководством или коллегой.

Эмпиричным путём определены содержательные аспекты психологического сопровождения оперативно-служебной деятельности личного состава. Кроме этого выявлено, что большинство офицеров пограничных подразделений имеют низкий уровень знаний о содержании основных мероприятий психологического сопровождения этой деятельности. Это указывает на необходимость усиления психологического просвещения офицерского состава и повышения уровня их психологической компетенции.

Результаты теоретического и эмпирического изучения проблемы позволили автору разработать практические рекомендации должностным лицам по организации мероприятий психологического сопровождения оперативно-служебной деятельности личного состава пограничного подразделения. Данные рекомендации включают предложения по: психологическому сопровождению несения службы пограничными нарядами (цель – поддержка психологической стойкости личного состава во время повседневного несения службы в пограничных нарядах); психологическому сопровождению пограничного поиска (цель – поддержка психологической стойкости личного состава во время преследования, прикрытия, поиска и задержания нарушителей