ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

КУЛИК ЄВГЕН ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 378.14: 631.3

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ

УЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ДО

ПЕДАГОГІЧНОЇ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

Тернопіль – 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, м.Київ, Міністерство освіти і науки України.

Науковий консультант: доктор педагогічних наук, професор,

член-кореспондент АПН України

Сидоренко Віктор Костянтинович,

Національний педагогічний університет

імені М.П. Драгоманова, завідувач кафедри

трудового навчання та креслення.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор,

дійсний член АПН України

Мадзігон Василь Миколайович

перший віце-президент АПН України, директор

Інситуту педагогіки АПН України;

доктор педагогічних наук, професор,

дійсний член АПН України

Гончаренко Семен Устимович,

Інститут педагогіки і психології професійної освіти

АПН України, головний науковий співробітник

відділу дидактики професійної освіти;

доктор педагогічних наук, професор

Коберник Олександр Миколайович

Уманський державний педагогічний університет

імені Павла Тичини, декан технолого-педагогічного факультету.

Провідна установа: Українська інженерно-педагогічна академія, кафедра педагогіки та методики професійного навчання, Міністерство освіти і науки України, м.Харків.

Захист відбудеться 30.06.2006 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д58.053.01 у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою:

46027, м. Тернопіль, вул. М.Кривоноса, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка

(46027, м. Тернопіль, вул. М.Кривоноса, 2).

Автореферат розіслано “30” травня 2006 р.

Учений секретар спеціалізованої

вченої ради Чайка В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. В умовах технологізації й інформатизації усіх сфер суспільного життя, глобалізації економічних і гуманітарних, у тому числі освітніх, процесів творчий компонент професійної діяльності фахівців набуває вирішального значення в розвитку країни. Креативність стає домінантною рисою і у професійній діяльності педагога, що зумовлює необхідність адекватної модернізації його професійної підготовки. Необхідно враховувати, що перетворювальна діяльність педагога відповідно до нових умов функціонування освітнього середовища й особистість сучасного вчителя повинні бути гармонійно взаємопов’язані.

Законом "Про загальну середню освіту" закріплено право педагогів на інноваційну діяльність. Пріоритетними тут стають ідеї, спрямовані на створення можливостей творчої, дослідницької діяльності, вільного вибору учителем форм і методів навчання, зростання ролі його самоосвіти і самовдосконалення, врахування індивідуальних особливостей, інтересів, здібностей кожного учня.

Державний стандарт освітньої галузі "Технології" передбачає зміщення акцентів трудової підготовки учнівської молоді від ремісничо-тренувального навчання до впровадження у навчально-виховний процес проектно-технологічної системи, яка націлює на творчість і дослідництво, особистісно орієнтовані педагогічні технології з використанням сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів навчання. Інноваційних підходів потребують і позакласні, позашкільні форми учнівської технічної творчості тощо. Здійснення зазначених перетворень у системі трудової підготовки учнівської молоді неминуче пов’язане із адекватними змінами у системі професійного навчання майбутніх учителів трудового навчання.

Підготовка майбутніх учителів трудового навчання до творчої, дослідницької діяльності здійснюється на загальнонауковому, загальнотехнічному, загальнопедагогічному і фаховому рівнях. Цей процес пронизує ряд циклів навчальних дисциплін та видів навчально-дослідницької діяльності студентів. Складність і поліаспектність проблеми підготовки майбутніх учителів трудового навчання призводить до того, що вона супроводжується низкою суперечностей між:

- традиційним сцієнтично-технократичним і новітнім гуманістичним напрямками формування світогляду сучасної людини, повязаними із зміною освітньої прадигми;

- змістом трудової підготовки, який через скорочення часу на трудове навчання набув характеру мінімізованої дидактичної структури, і потребами суспільства у широкій технологічній культурі учнівської молоді як інтегрованої якості особистості;

- традиційною системою підготовки майбутніх учителів трудового навчання і необхідністю в індивідуальному творчому характері їх практичної діяльності;

- потребами студентів педагогічних університетів у знаннях, уміннях і навичках дослідницької роботи (гнучкість, мобільність, варіативність) і відсутністю науково обґрунтованої системи і технології підготовки майбутніх учителів трудового навчання до дослідницької діяльності;

- вимогами щодо рівня практичної підготовки майбутніх учителів трудового навчання до дослідницької діяльності і внутрішніми мотивами розвитку особистості студентів, їх потребами та особливостями.

Поліаспектність проблеми підготовки майбутніх учителів до творчої професійної діяльності знайшла своє відображення у різних напрямах педагогічних досліджень.

Широке коло проблем загальнопедагогічної підготовки вчителів досліджено ученими-педагогами О.Абдуліною, А.Алексюком, Ю.Бабанським, А.Беляєвою, І.Богдановою, І.Зязюном, Н.Кузьміною, А.Лігоцьким, В.Лозовою, В.Радулом, Л.Савенковою, В.Сагардою, С.Сисоєвою, М.Сметанським, Г.Троцко, М.Фіцулою, В.Чайкою та ін.

Проблеми теорії і практики особистісно орієнтованої освіти та нових інформаційних технологій досліджені І.Бехом, В.Биковим, Р.Гуревичем, М.Жалдаком, М.Лазарєвим, І. Мархель, Ю.Машбиць, Н.Морзе, С.Подмазіним, В.Серіковим. Теоретико-прикладні засади неперервної професійної освіти з’ясовували В.Бондар, С.Гончаренко, О.Коваленко, В.Кремень, Е.Лузік, Н.Ничкало, Л.Романишина, С.Сисоєва, О.Савченко, Л.Хомич, Б.Шиян та інші.

Теоретико-методичні засади професійної підготовки вчителя трудового навчання розглянуті в дослідженнях А.Вербицького, Й.Гушулея, М.Євтуха, І.Зязюна, О.Коберника, О.Коваленко, П.Лузана, В.Мадзігона, І.Прокопенка, В.Сидоренка, Г.Терещука, Д.Тхоржевського. Проте до цього часу не проводились системні дослідження теорії і практики підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності, у яких би визначались фундаментальні підходи до побудови змісту цієї підготовки, розробки педагогічних технологій, організаційно-педагогічних форм і методів навчання, спрямованих на кардинальне підвищення ефективності фахової підготовки учителів освітньої галузі "Технології" відповідно до нової парадигми професійної освіти в Україні.

Таким чином, відсутність концептуальних системних і фундаментальних досліджень проблеми підготовки майбутніх учителів до педагогічної дослідницької діяльності, а також наявність низки суперечностей у реальному процесі цієї підготовки в умовах вищих педагогічних навчальних закладів обумовили вибір теми дисертації "Теорія і практика підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності".

Зв’язок теми роботи із науковими програмами, планами, темами.

Тема дисертаційного дослідження є складовою колективної науково-дослідної теми кафедри трудового навчання і креслення Національного педагогічного університету імені М.Драгоманова "Науково-дослідницька діяльність студентів як умова формування творчо-активної особистості майбутніх вчителів у вищих педагогічних закладах освіти" (РК № 0102U005575) та Державної науково-технічної програми ДР – INS – 03 на 1998-2000 рр. "Концепція державної науково-технічної програми" (інв. № 3813/16 – ДСК. К., 1997; інв. № 3812/16 – ДСК. – К., 1997), що виконувалась кафедрою педагогічних технологій Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка.

Тема дисертації затверджена вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету ім.І.Франка (протокол №3 від 30 жовтня 2000 року) та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України від 23 грудня 2003 року, протокол №10.

Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання.

Предмет дослідження – система підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та розробці системи підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності.

Концепція дослідження. Концептуальні основи дослідження визначаються метою роботи, її науково-теоретичними засадами та складним інтегративним характером досліджуваного педагогічного феномену – підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності. Дослідження ґрунтується на таких положеннях.

Зміна парадигми суспільного розвитку України вимагає переходу від традиційного сцієнтично-технократичного напрямку формування світогляду сучасної людини до новітнього гуманістичного, що обумовлює необхідність створення принципово нової системи професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання, пріоритетна мета якої – формування вчителя зорієнтованого на творчу, дослідницьку діяльність.

Вивчення феномену дослідження на методологічному, теоретичному та практичному рівнях дає можливість розглядати підготовку майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності як неперервне системно-функціональне явище, яке можна представити як цілісну педагогічну систему науково-обгрунтованих дій і заходів у педагогічному процесі вищого навчального закладу. Ця система функціонує і передбачає єдність діяльнісного та особистісно-орієнтованого підходів до педагогічної діяльності, з урахуванням специфіки професійної діяльності майбутніх учителів трудового навчання. Вона визначає зміст, види і форми педагогічної дослідницької діяльності та спрямована на формування: особистісних якостей педагога – дослідника, його творчого потенціалу, рефлексії діяльності, здатності до неперервного саморозвитку та оволодіння загальними і спеціальними знаннями, навичками та вміннями дослідницької діяльності.

Система підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності розглядається як системний, багатовимірний, інваріантний феномен, який відображає інтегральне поєднання за цілями, завданнями і змістом окремих підсистем умов, методів, прийомів, педагогічних технологій та організаційних форм.

Модель підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності становлять: студент (його переконання, мотиви, потреби, інтереси, самосвідомість та ідеали); педагог (його організаційна, управлінська, виконавська, контролююча діяльність); мета і конкретні цілі підготовки – формування готовності майбутніх учителів трудового навчання до організації та проведення педагогічної дослідницької діяльності; педагогічні впливи (методи, форми, засоби); науково-методичне забезпечення; оцінка і корекція результатів підготовки (критерії, рівні).

Функціонування педагогічної системи передбачає поєднання різнорівневих функціональних, дидактичних, генетичних, процесуальних, управлінських зв’язків і є цілеспрямовано організованим, динамічним, адаптованим до реальних умов педагогічним процесом. Реалізація системи підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності здійснюється шляхом поетапного упровадження підсистем науково обгрунтованих дій і заходів, які забезпечують: оволодіння системою психолого-педагогічних знань, умінь і навичок організації, проведення та узагальнення педагогічної дослідницької діяльності; формування певних моральних якостей дослідника відповідно до структури науково-пошукової діяльності; підвищення культури дослідництва. Ефективність педагогічної системи досягається за таких умов: створення моделей подвійного зворотного зв’язку; систематизація засобів проблемного навчання на основі інтегруючого поняття "педагогічна дослідницька діяльність"; використання комплексу проблемних педагогічних дослідницьких завдань, створення атмосфери творчого їх розв’язання із застосуванням методів моделювання імітації майбутньої педагогічної діяльності; запровадження сучасних методів проектування педагогічних процесів; упровадження комп’ютерних засобів навчання; цілеспрямоване формування професійно-пізнавальних інтересів майбутніх учителів трудового навчання.

Розроблена система підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності передбачає вдосконалення навчально-виховного процесу ВНЗ на принципах синергетики, історизму, науковості, послідовності, систематичності.

Оцінювання ефективності системи підготовки майбутніх вчителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності здійснюється на основі синергетичної методології, особистісно-розвивального підходу з використанням сучасних комп’ютерних технологій та засобів діагностики.

Загальна гіпотеза дослідження базується на тому, що ефективність підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності значно підвищиться через упровадження в навчально-виховний процес педагогічної системи, яка:

побудована на теоретичних засадах ідей гуманізму і демократії, має ціннісно-цільову спрямованість навчального процесу, орієнтовану на розвиток творчого компонента їх професійної діяльності та виконання майбутніми вчителями трудового навчання завдань педагогічної дослідницької діяльності;

структурно і функціонально передбачає поетапну реалізацію мети підготовки через діагностику, оцінювання та управління процесом навчання студентів;

передбачає особистісно-орієнтовану підготовку майбутніх учителів трудового навчання, спрямовану на стабільне зростання їхньої творчої активності, задоволення і стимулювання індивідуальних освітніх потреб, самовдосконалення у процесі проведення педагогічної дослідницької діяльності.

Відповідно до об’єкта, предмета, мети, концепції та гіпотези дослідження визначено основні завдання:

1. На основі аналізу літератури визначити сутність та зміст дефініцій, понять, концептуальних положень, які розкривають особливості професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності

2. Виявити та розробити критерії, показники і рівні готовності майбутніх учителів трудового навчання до проведення педагогічної дослідницької діяльності.

3. Вивчити стан професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності, виявити основні недоліки, суперечності та чинники впливу на ефективність цієї підготовки.

4. На основі визначених теоретичних і методологічних засад обґрунтувати концепцію підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності.

5. Обґрунтувати та розробити модель системи підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності.

6. Експериментально перевірити ефективність запропонованої системи підготовки майбутніх вчителів трудового навчання до проведення педагогічної дослідницької діяльності.

Методологічною основою дослідження є концептуальні положення філософії, педагогіки, психології про теорію наукового пізнання, роль діяльності у формуванні творчої особистості, системний підхід до аналізу явищ, система філософських принципів (діалогової взаємодії, субстанціоз0-нальної єдності та синергетики), їх взаємозв’язок.

В основі роботи лежить ідея філософії гуманізму, згідно з якою найвищою цінністю в суспільстві є людина, а педагогічна система її професійної підготовки побудована на принципах системного, структурно-функціонального, прогностичного та синергетичного підходів, реалізується як відкрита система, спроможна до самоорганізації та саморозвитку.

У процесі виконання роботи враховувались також положення Законів України "Про освіту", "Про вищу освіту". "Про професійно-технічну освіту", Державної національної програми "Освіта"("Україна ХХ1 століття") Державний стандарт освітньої галузі "Технології" .

Теоретичну основу дослідження становлять наукові положення праць із таких проблем: теорії педагогічних систем, дидактичних основ освіти (Ю.Бабанський, Г.Білявський, В.Бровдій, С.Гончаренко, В.Давидов, І.Зверев, А.Захлебний, Т.Ільїна, Т.Кучер, І.Лернер, В.Онищук, А.Алексюк, В.Паламарчук, О.Плахотнік, К.Ситник, М.Скаткін, М.Ярмаченко та ін.); теоретичних засад професійної підготовки і трудового навчання (Д.Тхоржевський, А.Вербицький, О.Коваленко, В.Сидоренко, Г.Терещук, І.Зязюн, В.Мадзігон, В.Рибалка, І.Прокопенко, П.Лузан, М.Євтух, О.Коберник та ін.); теорії і практики особистісно орієнтованої освіти та нових інформаційних технологій (І.Бех, М.Жалдак, Ю.Машбиць, С.Подмазін, В.Серіков, І.Якиманська, М.Лазарєв, Н.Морзе, В.Биков, І.Мархель та ін.); неперервної професійної освіти (С.Гончаренко, Р.Гуревич, А.Лігоцький, Н.Ничкало, С.Сисоєва, В.Бондар, В.Кремень, О.Савченко та ін.); теоретичні засади структури науки (Т.Кун, І.Лакатос, К.Попер, Г.Вернадський, В.Лутай та ін.); ролі діяльності у формуванні особистості (О.Асмолов, Г.Балл, Л.Божович, Г.Костюк та ін.); теорії навчання і виховання (В.Кравець, Н.Ничкало, М.Сметанський, О.Сухомлинська, Г.Троцко, М.Фіцула та ін.).

Опора на широку теоретичну базу дозволила здійснити комплексний підхід у дослідженні підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності та забезпечила можливість виділити педагогічні умови ефективної організації цієї підготовки, реалізувати діалектичну єдність і цілісність методичного забезпечення навчально-виховного процесу студентів з урахуванням специфіки підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності.

Методи дослідження. Поліаспектність проблеми підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності передбачає застосування комплексу методів дослідження, адекватних аналізованому феномену, зокрема:

- теоретичні методи (контент-аналіз, синтез, порівняння, моделювання, узагальнення) для з’ясування сучасного стану теорії і практики досліджуваної проблеми, визначення методологічних і теоретичних основ дослідження, врахування вітчизняного та зарубіжного досвіду в уточненні сутності й особливостей процесу підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності;

- емпіричні методи (анкетування, бесіда, пряме та непряме спостереження, метод експертних оцінок, самооцінювання) застосовувалися для вивчення рівня готовності майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності;

- педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) здійснювався з метою перевірки ефективності системи підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності;

- методи математичної статистики застосовувались для опрацювання експериментальних даних і встановлення кількісних залежностей між явищами та процесами, що досліджувались.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота виконувалась на інженерно-педагогічному факультеті Дрогобицького державного педагогічного університету ім.І.Франка та педагогічно-індустріальному факультеті Національного педагогічного університету ім.М.П.Драгоманова. Окремі компоненти запропонованої системи підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності та умови її реалізації уточнювались у процесі пробно-пошукових та експериментальних досліджень у державних педагогічних університетах Умані, Полтави, Вінниці. Учасниками експериментів були 852 студенти педагогічних університетів та 208 учителів загальноосвітніх шкіл і гімназій Закарпатської, Львівської та Івано-Франківської областей, а також провідні науковці та фахівці освітньої галузі – 35 викладачів вищих навчальних закладів, які виступали в ролі експертів.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалось протягом 1991-2005 рр. і охоплювало такі етапи науково-педагогічного пошуку:

На першому етапі (1991-1998 роки) на основі аналізу дисертаційних досліджень, літературних джерел систематизовано наукові ідеї, означено наукову парадигму досліджень, визначено сутність і зміст понятійно-категоріального апарату дослідження, виявлено особливості педагогічної дослідницької діяльності вчителя трудового навчання в форматі діяльнісного підходу. Виокремлено й обґрунтовано основні теоретичні положення, сформульовано робочу гіпотезу, визначено мету, конкретні завдання та концептуальні підходи і принципи дослідження.

Здійснено пошуковий експеримент, метою якого було вивчення стану підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності. Виявлено основні недоліки, суперечності й чинники цього процесу.

На другому етапі (1998-2002 роки) розроблено модель педагогічної дослідницької діяльності; структуру та зміст системи підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності; удосконалено критерії, показники і рівні готовності майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності; визначено адекватність окремих компонентів запропонованої педагогічної системи сучасним вимогам до професійної підготовки вчителів трудового навчання; уточнено педагогічне забезпечення та здійснено експериментальну перевірку всієї системи підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності.

На третьому етапі (2002-2005 роки) проведено систематизацію й узагальнення результатів, здобутих у процесі теоретичного аналізу та дослідно-експериментальної роботи. Сформульовано висновки та рекомендації, визначено напрямки подальших досліджень. Проведено заходи щодо впровадження результатів у навчально-виховний процес вищих педагогічних закладів України. Здійснено оформлення дисертації.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

вперше розроблено науково обґрунтовану концепцію підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності як теоретичну основу підвищення ефективності їх професійної підготовки; вперше створено педагогічну систему підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності, компонентами якої є студент (його переконання, мотиви, потреби, інтереси, самосвідомість та ідеали); педагог (його організаційна, управлінська, виконавська, контролююча діяльність); мета, функції і конкретні завдання, спрямовані на формування готовності майбутніх вчителів трудового навчання до організації та проведення педагогічної дослідницької діяльності; комплекс науково-дослідних завдань; педагогічні впливи (методи, форми, засоби); науково-методичне забезпечення; оцінка і корекція результатів підготовки (критерії, рівні). Ця система реалізується через: діагностику та розвиток професійно-пізнавальних знань, умінь та навичок студентів; цілеспрямоване формування професійно-пізнавальних інтересів; потреби та мотиви інноваційної діяльності. Розроблено теоретико-методологічні і організаційно-методичні засади функціонування такої системи, розкрито її зміст та структуру.

Удосконалено зміст, форми, методи підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності; критерії показники і рівні оцінювання готовності майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності.

Подальшого розвитку набули основні напрями реалізації гуманістичного та особистісно-розвивального підходу до професійної підготовки вчителів трудового навчання у вищих навчальних закладах, зокрема положення, що характеризують об’єктивні і суб’єктивні чинники впливу на процес інтелектуального наповнення всього змісту трудового навчання.

Теоретичне значення дослідження полягає в обгрунтуванні теоретико-методологічних підходів та принципів побудови системи підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності; в обґрунтуванні теоретичних засад структурування змісту підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності; розкритті сучасної парадигми професійної діяльності вчителя трудового навчання, понятійно-категоріального апарату дослідження, базові поняття якого ("педагогічна дослідницька діяльність", "науково-дослідне завдання") розглядаються як дійовий світоглядно-методологічний засіб пізнання; в обґрунтуванні критеріїв оцінювання готовності майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності, змістових, інформаційних, організаційних, процесуальних елементів системи підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробці науково-методичного забезпечення реалізації системи підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності. Практичні результати дисертаційної роботи реалізовані у процесі розробки освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм з напряму "Технології" для підготовки майбутніх учителів трудового навчання.

Розроблено та апробовано методичний посібник "Дипломна робота у вищих педагогічних закладах освіти (Положення про організацію і виконання) зі спеціальності "Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання напрямку підготовки "Педагогічна освіта" " та методичні рекомендації "Положення про науково-дослідну роботу студентів".

Запропоновані в дисертації діагностичні методики оцінки рівня готовності майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності адресовані аспірантам, студентам для виконання педагогічних досліджень.

Загальне педагогічне значення дослідження зумовлюється і тим, що теоретичні положення та здобуті результати можуть бути використані для коректування інтелектуального компонента змісту трудового навчання, підготовки нових навчальних планів, програм, навчальних посібників, підручників для педагогічних працівників інших напрямів підготовки, що сприятиме підвищенню їхнього професійного рівня і результативності педагогічної дослідницької діяльності.

Прикладні розробки впроваджено в навчально-виховний процес факультетів підготовки майбутніх учителів трудового навчання: Херсонського державного педагогічного університету (довідка №12-11/1076 від 14.10.2005 р.), Національного педагогічного університету ім.М.П.Драгоманова (довідка №04-10/876 від 25.05.2005 р.), Чернігівського державного педагогічного університету (довідка №17-10/735 від 7.10.2005 р.), Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка (довідка №5488/01 від 31.10.2005 р.), а також в Державній науково-технічній програмі DP-INS-03 на 1998-2000 рр. "Національні інформаційні ресурси: створення, накопичення, обробка, розповсюдження, захист, впровадження" (Економічний та науково-технічний потенціал суспільного розвитку України: Концепція державної науково-технічної програми) Міністерство у справах науки і технологій-інв.№3813/16. – ДСК. – К.,1997. – 24с. – акт про впровадження №343 від 14.12.1998 р. – Український інститут науково-технічної та економічної інформації).

Особистий внесок дисертанта. Отримані автором наукові результати є самостійним внеском у розробку системи підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності.

У методичному посібнику "Дипломна робота у вищих педагогічних закладах освіти (Положення про організацію і виконання) зі спеціальності "Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання напрямку підготовки "Педагогічна освіта" ", написаному у співавторстві, особисто дисертанту належать пропозиції щодо наукового обґрунтування вибору тем досліджень і порядку виконання дипломних робіт. У методичних рекомендаціях "Положення про науково-дослідну роботу студентів", написаному у співавторстві, особисто дисертанту належать ідеї щодо розробки концепції структури, організації, управління науково-дослідною роботою студентів. У статтях, опублікованих у співавторстві, особистим внеском здобувача є такі аспекти: "Формування проектної культури учнівської молоді як чинник формування творчої особистості" – концепція формування творчої особистості; "Методические проблемы изучения микропроцессорных средств и мини – ЭВМ в учебном процессе в условиях высшей школы"- особливості використання ЕОМ у педагогічній дослідницькій діяльності; "Влияние ЭВМ в учебном процессе на психофизиологические состояния и работоспособность обучаемых"- вплив ЕОМ на якість дослідницької роботи студентів; "Экспериментальная модель изучения общетехнических дисциплин в педвузах"- моделювання педагогічних процесів; "Формування творчої особистості засобами ергономіки"- інтелектуальне наповнення змісту трудового навчання; "Предварительный контроль знаний как средство повышения качества подготовки учителей труда"- особливості визначення якості знань; "Исследование кинетики возникновения ВМН в тонких пленках на лабораторных занятиях по ТКМ"- аналіз характеристик наукових знань, особливості організації та проведення дослідницьких робіт під час лабораторних занять; "Привлечение студентов к научно-техническому творчеству при выполнении комплексных лабораторных работ"- зміст науково-дослідної роботи студентів; "Комплексные лабораторные работы как средство активизации самостоятельной работы студентов"- особливості активізації самостійної роботи студентів; "Модульная система изучения общетехнических дисциплин в педвузах (на примерах теплотехники)"- моделювання педагогічних процесів; "Профессионально-педагогическая направленность изучения общетехнических дисциплин в педвузе при модульной системе организации учебного процесса (на примере теплотехники)"- визначення змісту інтелектуального наповнення предметів загальнотехнічних дисциплін; "Науково-дослідницька діяльність як компонент професійної підготовки студентів вищого педагогічного закладу освіти"- визначення сутності науково-дослідницької діяльності студентів педагогічного ВУЗу; "Prospects for updating the learning technology in the comprehensive schools of Ukraine"- практичні проблеми технічної підготовки студентів; "Updating Technology in the Comprehensive Schools of Ukraine"- особливості підготовки творчої особистості.

Вірогідність здобутих результатів і висновків дослідження забезпечена методологічним і теоретичним обгрунтуванням його вихідних положень, застосуванням комплексу методів, адекватних предмету, меті та завданням дослідження, тривалим терміном (1986-2005 рр.) дослідно-експериментальної роботи, періодичними доповідями на наукових конференціях і семінарах, об’єктивним порівняльним аналізом отриманих результатів із педагогічним досвідом інших учених у межах певних наукових парадигм, а також позитивним ефектом від їх упровадження в навчально-виховний процес.

На захист виноситься:

1.

2.

3.

4.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження на різних етапах виконання роботи обговорювалися на науково-практичних і науково-методичних конференціях і семінарах:

міжнародних: всесоюзній науково-практичній конференції "Вопросы преподавания машиноведения и основ производства на факультетах общетехнических дисциплин" (Новокузнецк, 1986 р.); "Пути повышения эффективности подготовки учителей трудового обучения" (Львів, 1989 р.); всесоюзній нараді "Совершенствование подготовки учителей труда в условиях непрерывного образования" (Новокузнецк, 1990 р.); "Психолого-педагогічні проблеми підготовки вчительських кадрів в умовах трансформації суспільства" (Київ, 2000 р.); " Трудове навчання в системі освіти XXI століття" (Дрогобич 2003 р.); "Сучасний стан та перспективи розвитку трудового навчання в європейському освітньому просторі" (Київ, 2003 р.); "Teoretyczne i praktyczne problemy edukacji technicznej i informatycznej" (Iwonicz Zdroj, Польша, 2003 р.); "Професійне становлення особистості: проблеми та перспективи" (Хмельницький, 2005 р.);

всеукраїнських: "Пути дальнейшего совершенствования научно-технического творчества молодежи (Тернопіль, 1988 г.); "Вища педагогічна освіта: сучасний стан та перспективи розвитку" (Київ-Дрогобич, 1999 р.), "Магістратура: теорія і практика" (Київ, 2004 р.), "Потенціал людини: духовний, психічний і творчий виміри" (Львів, 2005 р.), "Сучасні освітні технології у підготовці вчителя галузі "Технології" (Полтава, 2005 р.); "Історико-педагогічні дослідження: методологія, періодизація, методика" (Херсон, 2005 р.); всеукраїнських науково-практичних семінарах з проблем підготовки вчителів трудового навчання (Броди, 2001 р.), "Актуальні проблеми трудової і графічної підготовки молоді у світлі стандартизації загальної середньої освіти в Україні" (Хмельницький, 2003 р.), м. Полтава, 2002 р., м. Херсон, 2003 р., м. Вінниця, 2004 р., м.Полтава, 2006 р. звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу інженерно-педагогічного факультету Дрогобицького державного педагогічного університету імені І.Франка та педагогічно-індустріального факультету Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова.

Результати дослідження апробовані у процесі організації науково-дослідної роботи студентів, на заняттях у науково-технічних гуртках, під час написання курсових, дипломних і магістерських робіт, читання лекцій, організації та проведенні наукових конференцій на інженерно-педагогічному факультеті Дрогобицького державного педагогічного університету імені І.Франка та педагогічно-індустріального факультету Національного педагогічного університету ім.М.П.Драгоманова.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у 44 публікаціях, зокрема: 2 одноосібні монографія, 2 навчально-методичних посібники, 29 наукових статтях у фахових виданнях (з них 26 одноосібні) та 4 статті в інших виданнях та збірниках, 7 тез та матеріалів конференції.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, п’яти розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний текст дисертації викладено на 396 сторінках. У роботі 15 таблиць, 24 графіки та рисунки. Список літератури становить 265 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми дисертації, проаналізовано загальний стан дослідженості проблеми у психолого-педагогічній науці та стан її реалізації в освітній практиці, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання і методи дослідження, сформульовано методологічні та концептуальні положення, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, викладено відомості про апробацію, їх вірогідність та форми впровадження результатів дослідження.

У першому розділі "Методологічні основи підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності" здійснено аналіз сутності педагогічної дослідницької діяльності, концептуальних основ та методологічних проблем становлення і розвитку питань підготовки майбутніх вчителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності, а також подано окремі результати аналізу сучасного стану готовності вчителів трудового навчання і студентів до педагогічної дослідницької діяльності.

На основі аналізу керівних документів (Закону України "Про загальну середню освіту", Державного стандарту освітньої галузі "Технології" та ін.) та наукових джерел встановлено, що сучасними пріоритетними ідеями професійної підготовки вчителів трудового навчання є ідеї гуманізму і демократії, спрямовані на розвиток творчого компоненту їх професійної діяльності. Це неминуче пов’язано із необхідністю адекватної корекції мети і завдань професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання, яка повинна бути орієнтована на творчий характер майбутньої професійної діяльності. На цьому акцентується увага у працях А.Вербицького, С.Гончаренка, Р.Гуревича, Й.Гушулея, І.Зязюна, М.Євтуха, О.Коберника, О.Коваленко, П.Лузана, В.Мадзігона, І.Прокопенка, В.Сидоренка, Г.Терещука, О.Тхоржевського та ін.

Спираючись на філософські, педагогічні, психологічні дослідження, науковці відзначають, що підготовка до творчого характеру майбутньої професійної діяльності майбутніх учителів трудового навчання здійснюється під час їх безпосередньої участі у дослідницькій діяльності.

У розділі представлено діяльність як специфічну форму людської активності та взаємодії з навколішнім середовищем, вона розглядається як головний феномен, що визначає теоретико-методологічні засади професійної підготовки майбутніх вчителів трудового навчання і аналізується в методологічному плані з позицій філософії, психології та педагогіки.

Проведений аналіз існуючих філософських систем формування світоглядних основ сучасної освіти показав, що ні одна з них не спроможна вирішити основні протиріччя процесу педагогічної діяльності, тому методологічною основою педагогічної діяльності можуть бути філософські принципи (діалогової взаємодії, субстанціональної єдності та синергетики) і їх взаємозв’язок. Окрім цього, вони більш адекватно розкривають систему категорій, які відіграють роль філософських основ формування творчої особистості в сучасній освіті ("наука", "проблема", "парадигма"), а також систему категорій творчої діяльності ("здогадка", "ідея", "гіпотеза", "теорія", "концепція" і т. п.).

Сучасна філософія науки (Т.Кун, І.Лакатос, К.Поппер, В.Тумілін та ін.) відкидає можливість єдиної мови (методології) чистого спостереження та підтверджує залежність наукових тверджень від теорії сприйняття і розуму конкретного вченого. Такий підхід породжує ідею, згідно з якою для вирішення багатьох наукових проблем недостатньо лише методологічних концепцій, а необхідною умовою є підготовлена людина, яка бере участь у науковій роботі, тобто повинна бути створена передумова готовності дослідника до проведення дослідження. При цьому його досвід проведення таких робіт, а також індивідуальний склад розуму відіграють вирішальну роль. Це підтверджується аналізом специфіки педагогічної дослідницької діяльності, який показав, що основною метою підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності є формування його готовності до проведення такої діяльності шляхом навчання, виховання, розвитку, психологічної підготовки та постійного професійного самовдосконалення. Проведені дослідження (В.Борисов, Л. Григоренко, О.Мороз, О. Ярошенко, Г. Чиканова та ін.) свідчать, про те, що не існує єдиної і всебічної готовності, а є готовність до визначеного виду діяльності. Водночас сама готовність є системою, яка складається з окремих компонентів, що включають уміння та навички (організаторські, комунікативні, гностичні, конструктивні тощо), які формуються на основі зовнішніх і внутрішніх умов.

Професійна педагогічна підготовка майбутніх вчителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності основана на сукупності методологічних підходів, які одночасно виступають як у своїй ситуативній єдності, взаємодії, так і самостійно. Тому інтеграція методологічних підходів (порівняльно-діяльнісного, проблемно-діяльнісного, особисто-діяльнісного, інтегративного та інших) дозволяє виявити ознаки різних елементів професійної педагогічної підготовки майбутніх вчителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності, оскільки інтегрування відбувається в процесі накладання кількісних та якісних дослідницьких професійних ознак. Це приводить до виникнення нового знання, формування навичок і вмінь відповідно до нових професійних якостей вчителя.

Результати педагогічної діагностики сучасного стану готовності студентів та вчителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності (проведені в 2000 році) свідчать, що умови реального життя стимулюють підвищений інтерес до педагогічної дослідницької підготовки учасників освітнього процесу. Згідно з нашими даними понад 90% студентів і не менше 80% викладачів висловлюють думку про необхідність забезпечення такої підготовки.

Результати аналізу анкет виявили ряд недоліків щодо формування готовності студентів до педагогічної дослідницької діяльності, які пояснюються, насамперед, відсутністю: науково обґрунтованих вимог до рівня готовності; інформаційно-методичного забезпечення підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності; взаємодії всіх ланок навчально-виховного процесу і недостатньою ефективністю впливу кожної ланки окремо. Аналіз педагогічної практики показує, що питання організації та проведення педагогічної дослідницької підготовки майбутніх учителів не носять системного характеру в структурі їх професійної підготовки, відсутнє положення, яке б регламентувало цей вид роботи.

Проведене діагностичне обстеження дає можливість констатувати, що зміст навчальних планів та програм не створює достатніх умов для системної і цілеспрямованої підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності.

Основною причиною такого стану є наявність "фрагментів" наук у навчальних планах підготовки вчителів трудового навчання, відірваних один від одного (механіка, теплотехніка, радіоелектроніка і т.п.), фрагментарність фундаментальних наукових знань сучасного суспільства, відсутність так званого "синтетичного" підходу (І.Пригожин, С.Гончаренко), який би інтегрував наукові знання, базове розумінням науки (матерія, поле), що привело до створення конгломерату, в якому важко знайти інтегровану інтелектуальну базу для професійної підготовки майбутнього фахівця.

Проведені дослідження історії виникнення, становлення та розвитку підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності дають можливість стверджувати, що "процесуальність" педагогічного процесу класичної педагогіки була похідною щодо форм його організації. Жорстка регламентація педагогічної дослідницької діяльності у вищих навчальних закладах створювала так званий "конвеєр" формування творчої особистості, що значною мірою якраз і відштовхувало частину творчих, креативних студентів від участі у дослідницькій діяльності.

Визначені в дослідженні особливості підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності необхідно враховувати в процесі створення системи підготовки майбутніх вчителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності.

У другому розділі – "Теоретичні засади підготовки майбутніх вчителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності" – обґрунтовано концепцію підготовки майбутніх вчителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності, подано результати констатувального експерименту, визначено теоретичні положення, які розкривають зміст та особливості процесу підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності, розроблено критерії, показники і рівні оцінки готовності майбутніх учителів трудового навчання до проведення педагогічної дослідницької діяльності, обгрунтовано модель системи підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності.

Використання під час дослідження системи філософських принципів та її взаємозв’язків як методологічної основи педагогічної діяльності дало можливість стверджувати, що підготовка майбутніх вчителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності може розглядатись як об’єктивно існуюче, складне та суперечливе, неперервне системно-функціональне, соціально-педагогічне явище в загальному педагогічному процесі та становить собою специфічний цілісний відносно самостійний педагогічний процес, який водночас є педагогічною системою.

Використання історизму і науковості (С.Біленький, Л.Ваховський, А.Вихрущ, Н.Гупан, С.Гончаренко, Н.Дічек, І.Козловська, А.Піскунов, О.Сухомлинська, та ін.) як основ парадигми професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання (аналіз характеристик науки, методик та правил прийняття рішень) дозволило констатувати основну відмінність між навчальною та науковою діяльністю та показати, що розвиток науки значною мірою залежить не тільки від встановлення наукового факту, а й від його інтерпретації. Ця теза дозволила під час аналізу структури наукових знань, змісту наукової діяльності, характеристик науки (В.Лутай, Т.Кун, І.Лакатос, К.Поппер, І.Пригожин, В.Вернадський, С.Гончаренко та ін.) показати, що на один і той же факт можна дивитись з позицій різних теорій, концепцій, які часто суперечать одна одній, і зробити висновок, що однією з головних методологічних проблем підготовки майбутніх вчителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності є вибір наукової школи, парадигми, яка дозволить систематизувати наукові погляди, вибрати напрямок дослідження, його межі, перспективи, структуризувати майбутню педагогічну діяльність.

Дослідження структури професійної підготовки вчителя трудового навчання дозволило висвітлити методологічну роль парадигми як системи поглядів майбутніх учителів трудового навчання на проведення педагогічної дослідницької діяльності та показати, що формування їх готовності до цієї діяльності повинно проходити на основі узгодження понять "наука", "парадигма", які визначають відмінності педагогічної діяльності від науково-педагогічної, оскільки це визначає структуру і зміст педагогічної дослідницької діяльності .

Відповідно до проведених досліджень встановлено концептуальні засади професійної підготовки майбутніх вчителів трудового навчання та визначено психолого-педагогічну сутність поняття "педагогічна дослідницька діяльність студентів" – як такий вид навчально-пізнавальної роботи творчого характеру, що націлений на пошук, вивчення й з`ясування фактів і явищ дійсності для набуття й систематизації суб’єктивно нових знань про них. Таке визначення дало змогу розглянути процес підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності як складний інегративний феномен, що існує як соціальне, педагогічне та психологічне явище, з’ясувати основні підходи щодо вивчення сутності цієї проблеми. Використовуючи методологічну роль поняття "педагогічна дослідницька діяльність", визначено функціональну специфіку педагогічної дослідницької діяльності, що дозволило описати компонентно-структурний склад, визначити принципи побудови та створити модель педагогічної дослідницької діяльності, встановити умови її функціонування (рис.1).

Структура педагогічної дослідницької діяльності студентів у розділі представлена сукупністю мотиваційного, змістового, процесуального й результативного компонентів, що є характерною для будь-якого виду пізнавальної діяльності. Вона віддзеркалює основні складники пропонованої моделі педагогічної дослідницької діяльності: мотив, предмет, процес, результат. Кожний з компонентів педагогічної дослідницької діяльності виконує певну дидактичну функцію, що покликана забезпечити оптимальність набуття знань студентами.

Ефективність реалізації цих функцій зумовлена дидактичною потужністю структури моделі, в основі якої – взаємозв’язок систем функціонування, організації та управління педагогічною дослідницькою діяльністю. Саме оптимізація кожної з структур у складі загальної структури педагогічної дослідницької діяльності покликана сприяти ефективності функціонування загальної структури й тим самим забезпечувати повноту, оперативність, гнучкість і якість знань студентів.

Системотвірним елементом функціонування педагогічної дослідницької діяльності є науково-дослідні завдання, які забезпечують поступове, поетапне нагромадження студентами досвіду педагогічної дослідницької роботи в будь-якій організаційній формі навчання та забезпечують самоорганізацію самостійності у здійсненні цієї діяльності.

Дослідження понять "діяльність", "наука", "завдання" дозволило запропонувати робочий варіант визначення дефініції "науково-дослідницьке завдання" (це таке проблемне завдання, яке спрямоване на вивчення певних фактів та явищ, актуалізацію знань про них з метою вироблення й систематизації суб’єктивно нової інформації про дійсність).

Дослідження функціонування моделі сучасної теорії діяльності та принципів синергетики дозволило дійти до висновку, що в моделі педагогічної дослідницької діяльності найважливішим елементом взаємодії педагога й учня є їх подвійний зворотній зв’язок, завдяки якому педагог постійно корегує кожну елементарну педагогічну дію і загальну кінцеву мету. При цьому регуляційний вплив викладача націлений на забезпечення умов прискореного розвитку студента як дослідника і формування у нього основ самоуправління. Тому система управління передбачає поступовий перехід