НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

КОГУТ ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК: 796–053.2:337.22

РУХОВИЙ РЕЖИМ І ФІЗИЧНИЙ СТАН ДІТЕЙ

6-7 РОКІВ, ЯКІ НАВЧАЮТЬСЯ У ШКОЛАХ РІЗНОГО ТИПУ

24.00.02 – Фізична культура, фізичне виховання

різних груп населення

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук

з фізичного виховання і спорту

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту

Науковий керівник

доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор Круцевич Тетяна Юріївна,

Національний університет фізичного виховання і спорту України, завідувач кафедри теорії та методики фізичного виховання, рекреації і оздоровчої фізичної культури

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Максименко Георгій Миколайович,

Луганський Національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка,

завідуючий кафедри спортивних дисциплін Інституту фізичного виховання і спорту;

кандидат педагогічних наук, доцент Москаленко Наталія Василівна,

Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту,

проректор з наукової роботи та зовнішньоекономічних зв'язків

Провідна установа Львівський державний інститут фізичної культури, кафедра фізичної реабілітації, Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту, м. Львів

Захист відбудеться 8 червня 2006 року о 16 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.829.01 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, ).

Автореферат розіслано “6” травня 2006 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради В.І. Воронова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Соціально-економічні умови організації початкової освіти, значна кількість законодавчих актів (Закон “Про освіту”, 1991 р., Закон “Про загальну середню освіту”, 1999 р., Концепції переходу до 12-річної школи, серпень 2000 р., “Національна Доктрина розвитку освіти”, квітень 2002 р., “Державні стандарти базової і повної загальної середньої освіти”, січень 2004 р.) призвели до радикальних змін освітньої системи, але не вирішили проблем із здоров'ям учнів.

У наукових дослідженнях (А.Г. Сухарєв, 1991; О.Д. Дубогай, 2001; Е.Я. Степаненкова, 2001; Т.Ю. Круцевич, 2005 та ін.) велика увага приділена питанням реформування системи освіти й удосконалення фізичного виховання з огляду на загальновідому роль рухової активності в підтримці, збереженні й реабілітації здоров'я дітей.

У системі шкільної освіти найбільш активно реформується початкова школа, що на відміну від інших рівнів освіти є досить варіативною: дошкільний заклад – початкова школа, автономна школа в повному складі класів, малокомплектна початкова школа, класи – комплекти в складі школи II-III ступенів, початкова ланка у складі спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, навчально-виховних комплексів, початкова школа для дітей-інвалідів (О.Я. Савченко, 2001). Вочевидь, що й далі буде розвиватися й удосконалюватися система початкової освіти (Е.С. Вільчковський, 1998; Н.В. Москаленко, Н.М. Ломако, 2003; В.К. Бальсевич, 2004 та ін.).

У зв'язку з насиченням освітніх програм молодших школярів додатковими заняттями іноземними мовами, музикою, малюванням тощо, виникає необхідність дослідження рухового режиму учнів, які навчаються у школах різного типу, оскільки це дасть можливість з'ясувати загальну завантаженість дітей, обґрунтувати навчальні програми й нормативи, що стосуються їх фізичного розвитку, фізичної підготовленості та фізичного стану в цілому. Наявність знань з цих питань дозволить сформулювати основні підходи до осмислення мети, завдань і змісту шкільної фізичної культури (Л.А. Завацька, Т.В. Гнітецька, 1998; В.Г. Ареф'єв, Г.А. Єдинак, 2001; С.П. Бенедь, 2001; А.С. Куц, 2003; Т.Ю. Круцевич, 2005 та ін.).

Проблема навчання й виховання дітей хвилює не тільки педагогів, але й батьків. У яку школу віддати дитину, вивченню яких предметів віддати перевагу, що вона обов'язково повинна знати, щоб бути готовою жити в сучасному суспільстві? Разом з бажанням дати своїм дітям найкращу освіту – з вивченням кількох іноземних мов, комп'ютерної техніки, поглибленого вивчення низки предметів, батьки усвідомлюють, що навчання у школі не повинне згубно впливати на здоров'я їх дітей.

Погіршення здоров'я та фізичного розвитку сучасних школярів вимагають пошуку найбільш ефективних шляхів для вирішення цих проблем (Г.Л. Апанасенко, 1999; Г.М. Максименко, І.М. Курлисюк, І.Г. Максименко, 2003; Б.М. Шиян, 2003; М.М. Булатова, О.Т. Литвин, 2004 та ін.). Істотні розходження підходів до початкової освіти в різних типах шкіл, що викликають необхідність вивчення впливу їхніх організаційних систем на фізичний стан дітей молодшого шкільного віку, а також недостатня кількість літературних джерел і наукових праць з досліджуваної проблеми визначають актуальність роботи.

Зв'язок роботи з науковими планами, темами. Робота виконана як складова частина досліджень “Зведеного плану науково-дослідної роботи в сфері фізичної культури і спорту на 2001-2005 рр. ” Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України за напрямком 2.1. “Теоретико-методичні основи фізичного виховання” згідно з темами 2.1.11. “Удосконалення системи державних тестів і нормативів фізичної підготовленості школярів і учнівської молоді” (№ державної реєстрації 0101U004940) і 2.1.22. “Організаційно-педагогічні особливості фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку в умовах шкіл різного типу” (№ державної реєстрації 0105U008191). Автором були вивчені режими рухової активності дітей 6-7 років у різних організаційно-методичних умовах початкової освіти та виявлено їхній вплив на показники фізичного стану школярів.

Мета дослідження – обґрунтування раціонального режиму рухової активності школярів 6-7 років, які навчаються в умовах шкіл різного типу.

Завдання дослідження:

1. Вивчити проблему раціонального рухового режиму школярів 6-7 років в умовах початкової освіти за даними літературних джерел.

2. Установити специфіку організації навчальної діяльності, режиму дня, рухової активності дітей 6-7 років, які навчаються у школах різного типу, на підставі хронометражу добової рухової активності, результатів опитування вчителів і батьків.

3. Визначити особливості впливу різних умов організації навчальної діяльності на фізичний стан учнів молодших класів шкіл різного типу протягом навчального року.

4. Обґрунтувати раціональний руховий режим для 6-7-річних учнів шкіл різного типу.

Об'єкт дослідження – руховий режим школярів 6-7-річного віку.

Предмет дослідження – вплив рухового режиму на фізичний стан учнів 6-7 років, які навчаються у школах різного типу.

Методи дослідження. Для рішення поставлених завдань були використані такі методи: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури; антропометричні, фізіологічні, соціологічні, педагогічні методи дослідження, методи статистичної обробки отриманих даних.

Наукова новизна:–

вперше визначений руховий режим учнів 6-7 років у різних організаційно-методичних умовах шкільної освіти, що має свої специфічні особливості, які характеризуються співвідношенням компонентів рівнів добової рухової активності;–

вперше встановлена залежність між різними організаційно-методичними умовами навчального процесу в молодшій школі і фізичним станом дітей 6-7 років, яка проявляється в змінах функціонального стану серцево-судинної і дихальної систем, фізичної підготовленості, стану опорно-рухового апарату (ОРА) та захворюваності;–

доповнені дані про взаємозв'язок між базовим, середнім, високим рівнями добової рухової активності й показниками фізичного стану дітей 6-7 років, які свідчать про позитивний вплив на організм молодших школярів не тільки середнього й високого рівнів рухової активності, але й тривалості відпочинку на базовому рівні (відпочинок лежачи та сон вночі й удень);–

обґрунтована модель раціонального рухового режиму дітей 6-7 років в умовах навчання у школі, що характеризується доцільним співвідношенням рівнів рухової активності й засобів фізичного виховання.

Практична значущість дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні раціонального рухового режиму для 6-7-річних дітей, які навчаються в умовах шкіл різного типу (школа – дитячий сад, початкова школа у складі спеціалізованої гімназії, початкова ланка в складі загальноосвітньої школи, приватна школа), що характеризується обсягом, інтенсивністю, раціональним співвідношенням засобів та їхньою спрямованістю на рішення завдань фізичного виховання. Результати дослідження впроваджені в навчально-виховний процес спеціалізованої школи № , школи д/с № , школи № , гімназії № , Дитячого оздоровчо-екологічного центру (ДОЕЦ), навчальний процес НУФВСУ, що підтверджується актами впровадження.

Особистий внесок дисертанта в розробку досліджуваної наукової проблеми полягає у виборі методів, організації й проведенні досліджень, математичній обробці, аналізі, систематизації, описі й обговоренні отриманих результатів; оформленні й написанні дисертаційної роботи. Були сформульовані й обґрунтовані особливості побудови раціонального рухового режиму й запропоновані характеристики режимів рухової активності для молодших школярів, які навчаються у навчальних закладах різного типу.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень були повідомлені здобувачем на Всеукраїнському науково-практичному семінарі “Від культури миру до культури здоров'я” (Київ, 2002 р.), Всеукраїнському конкурсі-захисті сучасної моделі навчального закладу – Школи здоров'я (Київ, 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми здорового способу життя в сучасному суспільстві” (Мінськ, 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Молода спортивна наука України” (Львів, 2004 р.), ІХ Міжнародному науковому конгресі “Олімпійський спорт і спорт для всіх” (Київ, 2005 р.), а також на науково-практичних конференціях кафедр теорії та методики фізичного виховання, рекреації і оздоровчої фізичної культури; олімпійського і професійного спорту НУФВСУ (2001-2005 рр.).

Публікації. Основні положення дисертації знайшли відображення у 9 роботах, серед яких – 4 наукових статті у спеціалізованих виданнях ВАК України.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 233 сторінках комп’ютерної верстки і складається з переліку умовних скорочень, вступу, п'яти розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури (227 джерел, з них 36 – іноземних авторів, даних Інтернет), додатків. Робота ілюстрована 67 таблицями та 19 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтована актуальність обраної теми, сформульовані об'єкт, предмет, мета, задачі, наукова новизна і практична значущість роботи; представлений особистий внесок автора та апробація отриманих результатів.

У першому розділі “Роль рухової активності та особливостей організаційних систем шкіл у формуванні фізичного здоров'я школярів” представлений стан досліджуваного питання в теорії й практиці фізичного виховання відповідно до даних науково-методичної літератури, матеріалів міжнародних конференцій і конгресів; проаналізовані роботи закордонних і вітчизняних фахівців, визначені основні напрямки дисертаційного дослідження.

Підкреслюється, що вивчення фізичного стану дітей у взаємодії з руховою активністю є надзвичайно важливою й необхідною складовою процесу збереження та зміцнення здоров'я підростаючого покоління.

У розділі розглянутий вплив рухової активності на стан фізичного здоров'я молодших школярів, а також фактори, які його визначають. Як у нас у країні, так і за кордоном з початком регулярних занять спостерігається значне зменшення рухової активності дітей та, як наслідок, зниження рівня їхнього фізичного стану й зростання захворюваності. Реформи школи в незалежній Україні спрямовані на оптимізацію процесу освіти, адекватного можливостям школярів, а поява шкіл нового типу звернена на рішення цього непростого завдання.

У другому розділі “Методи та організація досліджень” обґрунтована методологія роботи; доцільність використання обраних методів, адекватних об'єкту, предмету відповідно до мети й завдань дослідження; представлені відомості про організацію досліджень.

Під час роботи над дисертацією застосовувалися аналіз й узагальнення закордонних і вітчизняних джерел літератури, інформації з Інтернет, нормативних документів, програм, медичних карт, класних журналів, робочих планів, конспектів уроків, опитування вчителів фізичної культури й батьків школярів, визначення рівня фізичного розвитку, експрес-оцінка рівня фізичного здоров'я дітей, методика Фремингемського дослідження рухової активності, методика визначення основних показників захворюваності за викопіюванням медичних карт, педагогічний експеримент і педагогічне тестування.

Дослідження проводилось в три етапи з 2001 до 2005 р., на базі 4 шкіл (спеціалізована школа № (30 хлопців, 30 дівчат), гімназія № (29 хлопців, 26 дівчат), школа – дитячий сад № (28 хлопців, 26 дівчат), загальноосвітня приватна школа “Екологія і культура” (23 хлопця, 24 дівчинки) на початку і наприкінці 2002–2003 навчального року. Усього в них взяли участь 216 учнів 6-7 років (110 хлопців, 106 дівчат), 10 учителів фізичної культури й 180 батьків.

У третьому розділі “Особливості фізичного стану й рухової активності першокласників, які навчаються у школах різного типу” під час характеристики досліджуваних навчальних закладів виявлені різні умови навчання та системи організації навчально-виховного процесу, різноманітні підходи до організації рухової активності, а також різне матеріально-технічне і спортивне оснащення шкіл.

Кожен з досліджуваних нами навчальних закладів характеризувався своїми особливостями організаційних систем. Так, у школі № сусідство з Дитячим оздоровчо-екологічним центром “Родина” дозволило більшості школярів (79%) у режимі навчального дня 2-4 рази на тиждень відвідувати гуртки та секції цього центру (табл. 1).

Таблиця 1

Відвідуваність школярами груп продовженого дня, спортивних секцій і гуртків, % (n=216)

Тип школи | Відвідуваність

груп продовженого дня | секцій і гуртків

ЗОПШ | 100 | 100

Школа №  | 33 | 79

Гімназія №  | 35 | 54

Школа д/с №  | 65 | 20

У гімназії № створена гарна спортивна база для занять фізичною культурою та роботи спортивних секцій. 54% спостережуваних гімназистів відвідували секції та гуртки.

Більшість учнів школи д/с № відвідують групу продовженого дня (65%) і мають можливість денного відпочинку за рахунок наявності окремих приміщень для сну. Спортивні секції в школі д/с не функціонують, однак 20% спостережуваних учнів займалися у спортивних секціях і гуртках поза школою.

Особливістю загальноосвітньої приватної школи “Екологія і культура” (ЗОПШ) є розмаїтість гуртків, спортивних секцій, презентацій і свят. У школі всі спостережувані діти мали можливість денного відпочинку та занять у гуртках і секціях на вибір.

Аналіз результатів анкетування 180 батьків школярів включав демографічні фактори, соціальний статус батьків, бюджет родини, а також причини, що визначили вибір тієї або іншої школи. Таким чином, виявлено, що визначальними факторами, які вплинули на вибір школи, стали (рис. ):

– рівень знань, що одержується у школі (гімназія № – 42%; школа № – 44%; ЗОПШ – 70%);

– місце розташування навчального закладу (школа д/с № – 68%).

Суттєвими за значущістю є сімейний бюджет і соціальний статус батьків. Так, у приватних школах сімейний бюджет майже у 2 рази вищий, ніж у державних, й 20% батьків є керівниками підприємств. Однак не виявлено залежності між захворюваністю дітей і матеріальним станом батьків. Як у державній школі, так і у приватній школі, де 18% матерів – домогосподарки, 53% й 51% дітей відповідно мають хронічні захворювання переважно дихальної системи й шлунково-кишкового тракту.

Навчальні заклади, що брали участь в експерименті, мали неоднакову кількість шести й семирічних першокласників на початку навчального року. Однак біологічний вік був практично однаковий (коефіцієнт варіації не перевищував 5%). Багато батьків, згідно їхніх відповідей, не квапилися віддавати своїх дітей у школу з 6 років, відчуваючи психофізіологічну неготовність дітей до умов освітнього процесу.

Динаміка показників фізичного розвитку (соматометричні, фізіометричні), темпи фізичного розвитку (біологічний вік) першокласників різнотипних шкіл протягом навчального року відповідали загальновіковим закономірностям.

Значні розходження спостерігаються в динаміці стану ОРА першокласників протягом навчального року залежно від місця навчання (табл. 2).

Таблиця 2

Оцінка стану опорно-рухового апарату першокласників на початкуі наприкінцінавчального року, % (n=216)

Тип школи | Стан ОРА

Норма |

Відхилення

Сколіот. постава | Кіфотич.

постава | Інші порушення ОРА

I | II | I | II | I | II | I | II

Школа

№  | 38,3 | 48,3 | +10 | 45,0 | 40,0– | 5,0 | 45,0 | 38,3 | -6,7 | 15,0 | 15,0 | 0

Гімназія №  | 32,7 | 29,1 | -3,6 | 38,2 | 41,8 | +3,6 | 56,4 | 60,0 | +3,6 | 14,5 | 14,5 | 0

Школа д/с №  | 50,1 | 37,0 | -13 | 31,5 | 38,9 | +7,4 | 31,5 | 40,7 | +9,2 | 13,0 | 13,0 | 0

ЗОПШ | 27,7 | 27,7 | 0 | 55,3 | 55,3 | 0 | 46,8 | 46,8 | 0 | 17,0 | 17,0 | 0

Наприкінці навчального року простежується поліпшення стану ОРА в обстежуваних школярів, які навчались у школі № , а в ЗОПШ “Екологія і культура” відзначено, що кількість школярів з нормою у стані OРА не змінилася, що також можна розцінювати як позитивний результат.

Позитивні зрушення у стані ОРА обумовлені, значною мірою, підтримкою в даних навчальних закладах досить високого рівня рухової активності, а також наявністю гуртків із цілеспрямованим впливом на формування м'язового корсета школярів. У школі № – це заняття в Дитячому оздоровчо-екологічному центрі в гуртках “Корегуюча гімнастика” й “Оздоровча хореографія”. В ЗОПШ також існують гуртки “Корегуюча гімнастика” й “Оздоровчі танці”.

У дітей гімназії № і школи д/с № спостерігається погіршення стану ОРА (збільшилася кількість дітей зі сколіотичними і кіфотичними порушеннями постави; зменшилася кількість учнів з нормою у стані ОРА). Погіршення стану ОРА учнів гімназії № і школи д/с № обумовлено, з одного боку, значною кількістю розумових навантажень, а, з іншого боку, недостатнім рівнем рухової активності, про що свідчать і дані деякого погіршення індексу фізичного розвитку хлопчиків. У режимі навчального дня приділяється незначна увага вправам, що сприяють утриманню хребта в нормальному положенні.

Простежується взаємозв'язок між рівнем добової рухової активності, умовами організації навчально-виховного процесу в школах і повторними ГРВІ школярів перших класів. Учні з низьким рівнем рухової активності мали більшу кількість захворювань та кількість пропущених днів через хворобу протягом навчального року, ніж учні з більш високим рівнем рухової активності (табл. 3).

Таблиця 3

Групові показники захворюваності обстежуваних школярів залежно від рівня рухової активності (за методикою Г.Н. Сердюковської, 1989) (n=216)

Добові енерговитрати, ккал | Кількість захворювань на 100 дітей | Кількість днів хвороби на 100 дітей | Індекс здоров'я,% | Діти, які часто хворіли,%

2966–2990 ккал | 109 | 1116 | 35,5 | 6,5

2530–2629 ккал | 154 | 1591 | 14 | 14

Аналіз групових показників захворюваності обстежуваних школярів протягом року свідчить про те, що найбільша кількість “пропущених днів через хворобу” та “дітей, які захворіли”, спостерігалася в навчальних закладах з низьким рівнем рухової активності. У цих же навчальних закладах виявлено найменше значення індексу здоров'я.

У школах, де завдання й зміст уроків фізичної культури відповідали програмі з фізичної культури для перших класів і були спрямовані на розвиток фізичних якостей, показники фізичної підготовленості учнів були вищими. Однак, враховуючи незначну кількість часу, що відводився на рухову активність високого рівня й нижчі добові енерговитрати, захворюваність у школах була досить висока.

При порівнянні результатів тестування (“стрибок у довжину з місця” і “біг 30 м”) школярів згідно зі шкалою рівнів компетентності, відповідно до Державної програми з фізичної культури та соматометричних параметрів дітей з'ясовується, що “високий” та “достатній” рівень оцінки одержували діти, які мали більшу довжину тіла, а “низький” і “недостатній” – ті, які на 4–5 см менші на зріст. Це свідчить про те, що нормативи програми розроблені без урахування темпів росту анатомо-фізіологічних параметрів дітей, а тільки за середньовіковим принципом. З цього погляду, адекватними способами оцінки результатів тестування в даних вправах є швидкісно-силовий і швидкісний індекси, розроблені Т.Ю. Круцевич), які враховують антропометричні показники дітей.

Результати експрес-оцінки рівня фізичного здоров'я школярів свідчать про низький рівень досліджуваних показників в усіх навчальних закладах. Однак, протягом навчального року спостерігається тенденція до їхнього поліпшення, причому, слід відмітити, що в тих школах, де ці показники були нижчими (школа № і школа д/с № ), ніж в інших, що обумовило необхідність подальших досліджень режимів рухової активності у школах різного типу.

У четвертому розділі “Взаємозв'язок між руховим режимом і фізичним станом першокласників, які навчаються у школах різного типу” обґрунтована раціональна модель добової рухової активності першокласників.

Для цього проводився аналіз добової рухової активності, що оцінювалась за методикою, розробленою вченими Фремінгемського університету. З’ясовувалась наявність істотних розходжень у розподілі видів рухової активності учнів протягом доби.

Вся рухова активність школярів розподілялася на п'ять рівнів: базовий, сидячий, малий, середній і високий. Кожен рівень має енергетичну вартість залежно від споживання кисню, (відповідно: 0,25; 0,28; 0,41; 0,6; 1,25), що дозволяє розрахувати енергетичні добові витрати кожного учня й скласти середньостатистичну модель режиму рухової активності, властиву даній школі.

Результати проведеного дослідження засвідчують, що при більш високому відсотковому внеску на (5-6%) у добовий обсяг рухової активності рухів середнього й високого рівнів інтенсивності спостерігається їхній позитивний вплив на показники фізичного стану учнів.

Визначивши, що найбільші розходження в режимах рухової активності першокласників різних шкіл виявлені на середньому й високому рівнях, були проаналізовані програми з фізичної культури, секційні й гурткові заняття, анкети вчителів і батьків. На підставі вивченого матеріалу виділені найбільш адекватні засоби фізичного виховання, які не тільки сприяли б поліпшенню фізичного стану, але й профілактиці виникнення найбільш поширених захворювань і гармонійному розвитку всіх фізичних якостей з урахуванням сенситивних періодів.

Подальший аналіз здійснювався з урахуванням обсягу рухової активності, що дозволило нам виділити школи з високим рівнем рухової активності (середньо добові енерговитрати школярів становили 2966-2990 ккал) і низьким рівнем рухової активності (середньо добові енерговитрати школярів становили 2530-2629 ккал).

При порівнянні засобів фізичного виховання у спостережуваних навчальних закладах було виявлено, що в школах з більш високим рівнем рухової активності (РРА) використовується більша кількість різноманітних засобів фізичного виховання. Починаючи із традиційних, присутніх у всіх досліджуваних закладах, і закінчуючи вправами корегуючої гімнастики (13%), вправами художньої й ритмічної гімнастики (8% й 5%), танцювальними вправами (7%), дихальними вправами (4%) тощо.

Вивчення динаміки добових енерговитрат школярів за двадцятихвилинними відрізками виявило, що існують періоди зі схожими величинами енерговитрат і періоди з відмінними енерговитратами (рис. 2). Так, на часовому проміжку з 7:00 до 12:30 і з 18:40 до 21:00 виявлені приблизно однакові енерговитрати у першокласників різнотипних шкіл.

Наявність відрізків із приблизно однаковими величинами енерговитрат обумовлена схожими руховими діями, що виконувались в цей проміжок часу (підйом після нічного сну, гігієнічні процедури, шлях до школи, навчання у школі, заняття перед сном).

Період після закінчення занять має найбільш значущі розходження в енерговитратах школярів, що характеризуються неоднаковою кількістю сплесків збільшення енерговитрат, які залежать від витрат на м'язові зусилля високого рівня фізичної активності (РФА).

Виявлені розходження організаційних систем різнотипних навчальних закладів обумовлені, з одного боку, можливостями матеріально-технічної бази школи, а, з іншого боку, організацією навчально-виховного процесу, при якому створюються різні умови життєдіяльності учнів під час перебування у школі.

У процесі досліджень були визначені показники фізичного стану першокласників, які вірогідно відрізняються в школах з “високим” і “низьким” режимом рухової активності (добові енерговитрати відповідно 2966-2990 та 2530-2629 ккал). Це – маса тіла, екскурсія грудної клітини, індекс фізичного розвитку, життєвий індекс, фізична працездатність, координаційні здібності, тривалість і кількість ГРВІ за навчальний рік.

У дітей з більш високими показниками фізичного стану простежується динаміка збільшення добових енерговитрат й енерговитрат на рухові дії високої інтенсивності, а також більша тривалість базового рівня фізичної активності.

При порівнянні отриманих результатів дослідження з нормами, що рекомендуються спеціальною літературою, була обґрунтована раціональна модель добової рухової активності першокласників.

Виходячи з того, що найбільш стабільні показники, які відповідають закономірностям статево-вікового розвитку першокласників, наявні у групі дітей, які навчаються в школах з високим РРА, обґрунтування раціональної моделі добової рухової активності першокласників здійснювалося на даному контингенті.

При побудові раціональної моделі добової рухової активності учнів були внесені зміни в средньостатичні параметри добової рухової активності першокласників шкіл з високим РРА (рис. ).

Збільшено час, що затрачений на базовий РФА, тому що у процесі дослідження була виявлена провідна роль саме цього рівня за рахунок зменшення кількості часу, що використовувався на сидячому РФА. Зокрема була збільшена кількість часу для сну й відпочинку лежачи, та зменшена – для перегляду телепередач і комп'ютерних ігор, а також для виконання домашніх завдань, тому, що наявність домашніх завдань не передбачено програмою навчання шестирічних першокласників.

Нами розроблено й рекомендовано раціональний обсяг спеціально організованої тижневої рухової активності молодших школярів на “середньому” та “високому” рівнях, у годинах:

· тривалість рухової активності протягом тижня на середньому рівні становить 14-17,5 год;

· тривалість рухової активності протягом тижня на високому рівні – 4,5-6 год;

· тривалість рухової активності протягом тижня в сумі на високому й середньому рівні – 18,5-23,5 год.

Відповідно до рекомендованого обсягу рухової активності молодших школярів, були визначені форми самостійних та організованих занять фізичними вправами, що підібрані відповідно до віку учнів. З метою оптимізації обсягу й інтенсивності їхньої рухової діяльності запропоновані різноманітні фізичні вправи з різною інтенсивністю (у МЕТах), які можуть бути обрані за бажанням та відповідно до інтересів і можливостей дітей

У п'ятому розділі “Обговорення результатів досліджень” підбиті підсумки проведених досліджень. Аналіз даних літератури і результати власних досліджень свідчать про те, що визначення раціональної моделі добової рухової активності, а також обґрунтований вибір засобів фізичного виховання і їхньої спрямованості будуть сприяти адекватній організації режиму дня й навчального процесу, а значить зниженню дефіциту рухової активності та зміцненню здоров'я школярів протягом навчального року.

Таким чином, у ході досліджень було виділено 3 групи даних:

1) підтверджено, що:

– домінуюче місце серед захворювань першокласників посідають вірусно-респіраторні та порушення опорно-рухового апарату (І.В. Поташнюк, 2003; І.В. Сергета, 1999; К.С. Харченко, 2001 та ін.);

– з початком регулярних занять у школі спостерігається зменшення рухової активності учнів та, як наслідок, зниження їхнього рівня фізичного стану і зростання захворюваності (В.Г. Арєф’єв, 2001; Б.М. Шиян, 2002 та ін.);

– у молодшому шкільному віці практично не існує розходжень між руховою активністю дівчаток і хлопчиків (С.П. Бенедь, 2001 та ін. );

– рухова активність позитивно впливає не тільки на різні показники здоров'я, але і на фізичний стан дітей (Г.Л. Апанасенко, 1999; Е.С. Вільчковський, 1998; Л.В. Волков, 2002; А.С. Куц, 2003 та ін.);

– два уроки фізичної культури на тиждень недостатньо для компенсації дефіциту рухової активності та збереження високої працездатності першокласників (В.К. Бальсевич, 2004; А.Г. Сухарєв, 1991; Ж.К. Холодов, 2001).

2) доповнено дані:

– про причини низької рухової активності школярів – це складні соціально-економічні умови в країні, що не дозволяють багатьом родинам повною мірою задовольнити потреби своїх дітей в заняттях тими видами рухової активності, що викликають у них зацікавленість; значні розумові й психологічні навантаження у школі; переорієнтація учнів на комп'ютерні ігри тощо (О.Д. Дубогай, 2001; Т.Ю. Круцевич, 2005 та ін.);

– про вплив різних організаційних систем різнотипних шкіл на основні показники фізичного здоров'я учнів, так, наприклад, позитивні зміни стану ОРА перебувають у прямій залежності від раціонального режиму навчального й позанавчального часу школярів, а також вірно підібраних вправ, що формують поставу й зміцнюють м'язовий корсет учнів (С.М. Дмитренко, 1998; Н.В. Янко, 2001 та ін.);

– про значення для раціонального режиму дня не тільки обсягу добових енерговитрат, а й питомого внеску кожного з видів звичної та спеціально-організованої рухової активності середньої та високої інтенсивності (О.В. Давиденко, 1999; Раслан Масауд, 1998);

– про важливість тривалості базового рівня фізичної активності першокласників для підтримки належного рівня їхнього фізичного здоров'я.

3) абсолютно новими є дані:

– про специфічні особливості рухового режиму учнів 6-7 років у різних організаційно-методичних умовах шкільної освіти;

– про обсяг і складові добової рухової активності учнів, які навчаються в різнотипних навчальних закладах, і вплив їх на збереження й зміцнення здоров'я школярів;

– про зниження дефіциту рухової активності школярів за рахунок перегляду наявних підходів до організації заходів фізкультурно-оздоровчої спрямованості в режимі навчального дня та у позаурочний час;

– про те, що велика розмаїтість занять фізкультурно-спортивної спрямованості з неадекватним кількісним і якісним підбором вправ не сприяє розвитку пристосувальних реакцій організму учнів до мінливих факторів довкілля й шкільного життя, а значить не поліпшує їхній фізичний стан і здоров'я;

– про оптимальний руховий режим дітей 6-7 років в умовах навчання у школі, що характеризується раціональним співвідношенням рівнів рухової активності та засобів фізичного виховання.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз літературних джерел показав, що багаторічні дослідження іноземних і вітчизняних фахівців різного профілю дотепер не дозволили остаточно обґрунтувати взаємозв'язок між фізичним вихованням, добовою руховою активністю і здоров'ям дітей. Демократизація шкільної освіти призводить до появи початкових навчальних закладів різних типів, що відрізняються не тільки освітніми програмами, але й організаційно-методичними умовами забезпечення навчального процесу. Дані обставини впливають на руховий режим молодших школярів, що призводить до неоднозначних змін у їхньому фізичному стані. У зв'язку з цим дана проблема є актуальною, однак мало вивченою. Існує незначна кількість наукових досліджень, що присвячені оптимізації фізичного виховання, раціоналізації режиму дня й адекватній організації навчального процесу з метою збереження й зміцнення здоров'я школярів в умовах варіативної початкової освіти.

2. Вивчення організаційних систем навчального процесу молодших школярів у навчальних закладах різного типу (приватні школи, школи д/с, початкові школи у складі спеціалізованих гімназій, загальноосвітніх шкіл тощо.) дозволяє виявити їхні відмінності, що обумовлені, з одного боку, можливостями матеріально-технічної бази шкіл, а, з іншого боку, організацією навчально-виховної роботи, при якій створюються різні умови життєдіяльності школярів у межах освітнього процесу. Акцент на додаткове розумове навантаження (поглиблене вивчення кількох іноземних мов) без усунення виникаючого дефіциту рухової активності за рахунок раціонального рухового режиму негативно впливає на фізіологічні можливості 6-7-річних дітей. Про це свідчать показники фізичного стану обстежуваних школярів.

3. У процесі дослідження з'ясовано, що середні добові енерговитрати школярів 6-7 років становлять у різних типах шкіл 2530-2990 ккал та перебувають у межах фізіологічної норми. Однак діапазон цієї “норми” становить близько 500 ккал, що значно відрізняє руховий режим першокласників, особливо за компонентами інтенсивності рухової активності. Так, залежно від умов організації, кількості видів і форм занять фізичними вправами у школах обсяг рухової активності “середньої” й “високої” інтенсивності перебуває в діапазоні 12,4 й 18,8% від загального часу доби. Відрізняється режим дня школярів і базовим компонентом рухової активності, до якого належить сон (вночі та вдень). У школах, де відсутні кімнати відпочинку, на час добового сну припадає на 30-40 хв менше.

4. Динаміка показників фізичного розвитку (соматометричні та фізіометричні показники), темпи фізичного розвитку (біологічний вік) першокласників різнотипних шкіл протягом навчального року відповідали загальновіковим закономірностям.

Значні розходження (р<0,05) спостерігаються в динаміці деяких показників фізичного стану першокласників протягом навчального року залежно від рухового режиму та спрямованості занять фізичними вправами. Це – маса тіла, екскурсія грудної клітини, індекс фізичного розвитку, життєвий індекс, фізична працездатність, координаційні здібності, стан постави, кількість повторних захворювань ГРВІ. У дітей з більш високими показниками добових енерговитрат відзначене покращення рівня фізичного стану. У школах з більш низьким обсягом рухової активності “середнього” й “високого” рівнів (12,4 й 15,1%) і відсутністю секцій і гуртків корегуючої гімнастики зменшилася на 6% кількість дітей з нормою у стані ОРА та до 14% збільшилася кількість відхилень. “Сидячий” рівень рухової активності в цих школах доходив до 22,2% добового часу, що на 4-5% вище, ніж в інших школах.

5. Простежується взаємозв'язок між рівнем добової рухової активності, умовами організації навчально-виховного процесу в школах та ГРВІ школярів перших класів. Учні з нижчим рівнем рухової активності мали більшу кількість захворювань і кількість пропущених днів через хворобу протягом навчального року (відповідно 154 й 1591 день на 100 осіб), ніж учні з більш високим рівнем рухової активності (109 й 1116 днів на 100 осіб). Однак, підкреслено, що на рівень захворюваності спостережуваних першокласників вирішальний вплив мала не стільки кількість різноманітних спортивних гуртків і секцій, а, значно більшою мірою, науково-обґрунтований підбір фізичних вправ і нормування фізичних навантажень на заняттях. Отже, підвищення загальної резистентності організму учнів до мінливих чинників довкілля й шкільного життя можливе внаслідок адекватного впливу змісту фізкультурно-оздоровчих занять і добової рухової активності, яка відповідає гігієнічним нормам.

6. Дані дослідження не підтверджують наявності взаємозв'язку у першокласників між показниками захворюваності та рівнем розвитку таких рухових якостей, як сила, гнучкість, швидкість, спритність, що були виявлені в роботах інших авторів, які досліджували школярів підліткового віку й студентів.

У школі, де завдання й зміст уроків фізичної культури мали цільову спрямованість на розвиток рухових якостей і підготовку до складання Державних нормативів рухових тестів, показники фізичної підготовленості учнів були вищими. Так, у даній школі учнів з “високим рівнем компетентності” у швидкісно-силовому тесті було більше в середньому на 30%, координаційному – на 43%, гнучкості – на 15%. Однак, при низькому обсязі рухової активності високого рівня (20 хв) і нижчих добових енерговитратах (2530 ккал) захворюваність у навчальному закладі була досить висока (133 захворювання при 1380 пропущених днях на 100 осіб).

7. Результати дослідження дозволяють констатувати, що для нормального фізичного розвитку, підтримки й зміцнення здоров'я першокласників оптимальними є добові енерговитрати в межах 2900–3000 ккал. Раціональний обсяг рухової активності середнього рівня (інтенсивність споживання кисню – 0,60) становить 120–180 хв, а високого рівня (інтенсивність споживання кисню – 1,25)  становить 60–120 хв на добу.

Це підтверджується більш низькими показниками захворюваності дітей 6-7 років (1–2 рази на особу), що характеризуються як епізодичні; більш високим рівнем фізичного стану й гармонійним фізичним розвитком (р<0,05).

8. Обґрунтовано модель оптимального рухового режиму першокласників, які навчаються у школах різного типу, що включає обсяг та інтенсивність різних рівнів рухової активності, оптимальне співвідношення засобів фізичного виховання і їхня спрямованість на рішення завдань у процесі урочних та позаурочних форм фізичної культури дітей 6-7 років. Раціоналізація режиму дня учнів можлива при відповідній державній політиці й взаємодії батьків, адміністрації школи, лікарів, класних керівників, вчителів фізичної культури і тренерів. Необхідними умовами є чітке дотримання гігієнічних рекомендацій з режиму дня; наявність спортивної бази й облаштування; достатня кількість різних форм занять руховою активністю в режимі навчального дня та у вільний час (ранкова гігієнічна гімнастика, зарядка до навчальних занять, “фізкультхвилинки” на уроках, рухливі ігри на перервах, спортивна година в режимі групи продовженого дня, різні спортивні секції та гуртки, групи загальної фізичної підготовки), що відповідають віку й можливостям першокласників; пропаганда активного способу життя.

У наступних дослідженнях планується розробка експериментальних програм з фізичного виховання і їхня апробація у різнотипних навчальних закладах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Когут І.О. Вплив умов навчання на показники здоров’я шестирічних першокласників // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. – К.: Олимпийская литература. – 2003. – № . – С. 48-51.

2. Когут І.О. Вплив рухового режиму на фізичний розвиток дітей 6-8 років, які навчаються в школах різного типу // Науково-теоретичний журнал “Спортивний вісник Придніпров’я”. – Дніпропетровськ: ДДІФКіС. – 2004. – № . – С. 143-146.

3. Когут І.О. Порівняльна характеристика рухового режиму та показників здоров’я першокласників, які навчаються в школах різного типу // Молода спортивна наука України. – Львів: НФВ Українські технології. – 2004. – Вип. 8. – Том 3. – С. 163-166.

4. Когут И.А. Оценка физической подготовленности первоклассников, обучающихся в разнотипных учебных заведениях // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова. С.С. – Харків: ХХПІ. – 2004. – № . – С. 63-67.

5. Когут И.А. Влияние двигательной активности на гармоническое развитие шестилеток, обучающихся в школах различного типа // Актуальные проблемы здорового образа жизни в современном обществе. Материалы международной научно-практической конференции. – Минск: БГАФК. – 2003. – С. 247-248.

6. Когут И.А. Особенности организации учебного процесса в начальных школах Украины // Сборник VIII международного научного конгресса “Современный олимпийский спорт и спорт для всех”. – Казахстан: Казахская академия спорта и туризма. – 2004. – Т. 1. – С. 285-286.

7. Когут И.А. Влияние особенностей двигательного режима на показатели здоровья первоклассников, обучающихся в школах различного типа // Сборник: Научное обоснование физического воспитания, спортивной тренировки и подготовки кадров по физической культуре и спорту (материалы VII международной научной сессии БГУФК и НИИФК и СРБ по итогам научно-исследовательской работы за 2003 г.). – Минск: БГУФК и НИИФК и СРБ. – 2004. – С. 366-367.

8. Когут И.А. Роль двигательной активности при рациональной организации режима дня первоклассников // Сборник IХ международного научного конгресса “Современный олимпийский спорт и спорт для всех”. – Киев: Национальный университет физического воспитания и спорта Украины. – 2005. – С. 285.

9. Круцевич Т.Ю., Давиденко О.В., Смоліус Г.Г., Когут І.О. Методичні рекомендації щодо визначення добової рухової активності школярів (для школярів, вчителів ФК, батьків). – К.: Науковий світ, 2005. – 19 с. Участь здобувача полягає в узагальнені результатів педагогічних досліджень та написанні окремих положень методичних рекомендацій.

АНОТАЦІЇ

Когут І.О. Руховий режим і фізичний стан дітей 6-7 років, які навчаються в школах різного типу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальностю 24.00.02. – Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. – Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2006.

Дослідження присвячене вивченню